1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19
Ім'я файлу: Довідник_Рібцун.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1779кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Мовленнєва діяльніс
ть
найбільш ушкодже- на ланка звуковимова звуковимова, просодика мовленнєва активність підвищена знижена комунікабельність легка утруднена дихальна функція у нормі
дихання поверхневе, ключичне, арит- мічне; затримка в розвитку мовлен- нєвого дихання; додаткові вдихи під час промовляння фраз (речень)
прос од ична ск ладова голос дзвінкий, багатомо- дульований, чистий глухий, слабкий, здавлений, затухаю- чий, переривчастий, нерідко з наза- лізованим відтінком; компенсаторне напруження м’язів глотки та шиї під час гучного мовлення темп мов- лення відповідає віковій нормі
часто прискорений, рідше — упо- вільнений ритму нормі
деяка аритмія у зв’язних висловлю- ваннях дикція чітка нечіткість мовлення
інтонація відповідає віку дещо збіднена

151
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Продовження табл. 17
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Мовленнєва діяльніс
ть
паузація у нормі
необґрунтована у зв’язку з недостат- нім володінням мовленнєвим дихан- ням; відсутні паузи між фразами пор ушення зв уковимови голосних не спостерігається наявне приголосних окремих або однієї
(кількох) групи як простих, так і складних за артику- ляцією; спотворення какумінальних
(утворюваних піднятим та/або злег- ка загнутим кінчиком язика) звуків; розпад африкат на окремі складо- ві; оглушення внаслідок утрудненого утворення динамічного стереотипу значна кількість бокових і міжзубних варіантів унаслідок асиметричної ін- нервації язика автоматизація звуків швидка утруднена, тривала; виправлений ав- томатизований ізольований звук усе одно залишається порушеним під час зв’язного мовлення слуховий контроль достатньо сформо- ваний не помічаються помилки у власному мовленні
складова структура можливі поодино- кі помилки у словах складної складової структури часто формується із затримкою; по- милки в послідовності вимови скла- дів у словах порушення лексико- граматичної скла- дової
не спостерігається наявні; утруднений вибір потрібно- го слова, уведення лексичної одини- ці в систему синтагматичних зв’язків і парадигматичних відношень унаслі- док порушення мовленнєвих кінесте- зій; складність формування загаль- ної схеми висловлювання, специфічні труднощі у виділенні суттєвих і галь- муванні другорядних зв’язків через

152
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 17
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
порушення мозкової діяльності; параалалічна симптоматика
Критичність до власного
дефекту
наявна відсутня, байдуже ставлення
Динаміка виправлення
в ході логокорекційних
ігор-занять
швидка та легка тривала та складна внаслідок резис- тентності (стійкості) порушення зву- ковимови
Варто пам’ятати: якщо логокорекція дислалій відбувається досить швидко та потребує від учителя-логопеда лише форму- вання в дітей умінь і навичок правильного відтворення звуків, то стерта дизартрія, незважаючи на уявну парціальність пору- шення звуковимовної складової мовлення, є досить складним видом дизонтогенезу мовленнєвої дяльності. Дошкільники з мі- німальними проявами дизартрії потребують цілеспрямованої та довготривалої логокорекційної роботи з формування фонетичної та лексико-граматичної складових мовлення.
Отже, диференційна діагностика дислалії та мінімальних проявів дизартрії є важливою складовою комплексної лого- педичної роботи, що дозволяє виявити структуру і ступінь фонетико-фонематичного порушення, зіставляючи його з рівнем недостатньої сформованості артикуляційної та загальної моторики, загальним психічним і мовленнєвим розвитком дитини.
5. Диференційна діагностика заїкання

Заїкання було і залишається гострою, проте, на жаль, щей досі не вирішеною проблемою, що цікавить спеціалістів різних галузей наукового знання: учителів-логопедів, невропатологів, психолінгвістів, практичних психологів та ін. Останнім часом значно зросла кількість дітей, які мають порушення темпо- ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.
Швидкий темп життя, погіршення екологічної ситуації, стре- согенні фактори, вплив численних негативних чинників у період
Закінчення

153
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях пренатального, натального та постнатального розвитку дітей по- слаблюють центральну нервову систему дошкільників, що прово- кує виникнення заїкання. Виділення двох клінічних форм цього
психомовленнєвого
27
порушення — неврозоподібної (спричиненої органічним ураженням центральної нервової системи) та невро- тичної (обумовленої впливом психотравмувальних факторів) — дозволило найповніше оцінити не лише стан мовленнєвої діяль- ності, ай охарактеризувати особливості особистості заїкуватих
(К.-П. Беккер, Л. І. Бєлякова, О. О. Дьякова, В. М. Шкловський, Р. А. Юрова) [1, 2]. Перед учителем-логопедом постає досить складне завдання — зрозуміти цілісну клінічну та психолого- пе дагогічну картину зазначеного мовленнєвого порушення.
З метою полегшення диференційної діагностики заїкання нами у вигляді порівняльної таблиці (див. табл. 18
) були виді- лені та коротко охарактеризовані діагностичні критерії розме- жування невротичної та неврозоподібної форм.
Таблиця 18
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА НЕВРОТИЧНОЇ ТА НЕВРОЗОПОДІБНОЇ ФОРМ ЗАЇКАННЯ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ЗАЇКАННЯ
невротичне
неврозоподібне
Виникнення
Строки
2–6 р р.
Ум ови біологічні
без видимих зовнішніх причин психологічні
на фоні розвиненого фразового мовлення внаслідок переляку, хронічної психіч- ної травматизації
соціальні
внаслідок раннього (1,5–2 р) активного введення у спілку- вання другої мови чи кількох мов одночасно характер гостро поступово
27
Авторський термін.

154
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 18
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ЗАЇКАННЯ
невротичне
неврозоподібне
Анамнес
тичні д
ані
патологія внутрішньо- утробного розвитку та пологів відсутня наявна органічне ураження центральної нервової системи відсутнє
наявне, резидуального характеру залишкові яви- ща ураження моторних систем мозку характер мовленнєво- го розвитку ранній; фразове мовлен- ня наявне до появи пору- шення затриманий; виникнен- ня порушення збігається з появою фразового мов- лення мовленнєва патологія у близьких родичів нечаста часта ранній психомоторний розвиток прискорений
із затримкою
Парак
лінічні
обс
те
ж
ення
рентгенограма найчастіше без особли- востей субкомпенсована гідроен- цефалопатія електроенцефалограма яку популяції
органічні зміни, часта на- явність судомної готов- ності
стан ЛОР-органів часті захворювання
Ру
хова с
фера
загальна характеристика без особливостей рухова незграбність, ску- тість, млявість міміки, одноманітність рухів; най- більше страждає динаміч- ний праксис ліворукість яку популяції
часта
Навички самообслуговування
без помітних відставань
із затримкою

155
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Продовження табл. 18
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ЗАЇКАННЯ
невротичне
неврозоподібне
Емоційно-вольова с
фера
характерологічні особли- вості
підвищена тривожність, вразливість, коливання настрою, плаксивість; страхи невротичний енурез непосидючість, неслухня- ність, неуважність, агре- сивність посилена фіксація на мов- ленні
типова відсутня логофобія (страх мов- лення)
наявна немає; заїкання зростає внаслідок психомоторного збудження
Інтелектуальний розвиток
не страждає
може бути знижений
Протікання заїкання
хвилеподібне досить постійне, з періо- дами погіршення
Супутні рухи
часті, мають мінливий характер дуже часті, стереотипні
Симптом Фрешельса
(роздування крил носа)
постійний періодичний
Мовленнєва діяльніс
ть
загальна характеристика незрілість артикулятор- них механізмів сполу- чається з випереджен- ням у розвит ку лексичної та граматичної складових обмежена рухливість ар- тикуляційного апарату, гіперсалівація, порушен- ня мовленнєвого дихання, відставання в розвитку лексичної та граматичної складових; діапазон мов- леннєвих порушень коли- вається від ФФНМ до ЗНМ
(ІІІ рівень мовленнєвого розвитку)
звуковимова без особливостей часта дислалія, іноді дизартрія

156
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 18
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ЗАЇКАННЯ
невротичне
неврозоподібне
Мовленнєва діяльніс
ть
фіксація на «важких» звуках яскраво виражена виражена неяскраво локалізація судом у дихальному та/чи голосовому апараті
в артикуляційному апараті
темп мовлення може бути різним тахілалія
ітерації
дуже часті
часті
виразність мовлення може бути різною низька, приглушеність емболофразія часта постійна мовленнєва активність різко знижена як правило, підвищена мутизм частий — тривалістю від
1–2 хв до 1 доби після го- строї психотравми відсутній можливість плавного мов- лення за умов емоційного комфорту, наодинці, через від- волікання активної уваги від процесу говоріння за умов привертання ува- ги до процесу говорін- ня, залучення особистого контролю за мовленням
Чинники вплив
у
значне мовленнєве наван- таження різко погіршує мовлення посилює заїкання раптова зміна ситуації, адаптація в новому ко- лективі
різко погіршує мовлення, погано переноситься не має великого значення фізична ослабленість суттєво не погіршують мовлення посилюють заїкання соматичні захворювання емоційно-вольова незрілість
Динаміка протікання
рецидивне прогредієнтне
Цілеспрямованість у подолан-
ні мовленнєвих порушень
зазвичай висока різко знижена
Закінчення

157
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Варто пам’ятати, що заїкання як самостійне мовленнєве по- рушення, що виникає в дітей у дошкільному віці, значно відріз- няється від так званого «вторинного» заїкання, що спостерігаємо в разі різноманітних захворювань головного мозку органічного
ґенезу чи ряду нервово-психічних розладів. Саме тому вчасно та якісно проведена диференційна діагностика дозволяє вчителю- логопеду поряд із лікарями (невропатологом і психотерапевтом) розробити план комплексної і ефективної медикаментозної, пси- хотерапевтичної та логокорекційної роботи.
ЛІТЕРАТУРА
Белякова ЛИ. Заикание / ЛИ. Белякова, Е. А. Дьякова. — МВ. Секачев, 1998. — 304 с. : ил.
Заикание
2.
/ под ред. НА. Власовой, К.-П. Беккера. — е изд, пере- раб. и доп. — М. : Медицина, 1983. — 256 с. : ил.
Международный
3. классификатор болезней. Электронная версия Электронный ресурс // Режим доступа к изд. : http:/www.mkb10.ru/
Понятийно-терминологический словарь логопеда.
текст / под ред. В. И. Селиверстова. — М. : Гуманит. изд. центр «Владос», 1997. —
400 с.
Рибцун Ю. В.
5. Дифференциальная диагностика когнитивного развития детей четвертого года жизни с общим недоразвитием речи / Ю. В. Риб- цун // Личность в едином образовательном пространстве организация, содержание и технологии освоения коллективная монография / науч. ред. КЛ. Крутий, АИ. Павленко, В. В. Пашков. — Запорожье : ООО «Липс ЛТД», 2011. — С. 404–423.
Рібцун Ю. В.
6. Характеристика фонетико-фонематичної складової мов- лення дітей пятого року життя із ФФНМ / Ю. В. Рібцун // Україн- ський логопедичний вісник: зб. наук. пр. — К. : Актуальна освіта. —
Вип. 2. — 2011. — С. 36–53.
Соботович Е. Ф.
7. Проявление стертых дизартрий и методы их диагностики Е. Ф. Соботович, А. Ф. Чернопольская // Хрестоматия поло- гопедии извлечения и тексты [учебн. пособие / под ред. Л. С. Вол- ковой, В. И. Селиверстова. — М. : Гуманит. изд. центр «Владос»,
1997. — в 2 тт. Т. І. — С. 208–213.
Соботович Е. Ф.
8.
Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции дети с нарушением интеллекта и моторной алалией): учеб. пособие / Е. Ф. Соботович. — М. : Классикс-Стиль, 2003. — 160 с.

158
Корекційно-розвивальна
Розділ IV робота в логопедичній групі
дошкільного навчального закладу.
Змістові аспекти
Дошкільна освіта — важлива складова всебічного розвитку дитини, її навчання та виховання, базис національної системи освіти загалом. Потребами сьогодення продиктовано необхід- ність оновлення програмно-методичного забезпечення спеціаль- ної дошкільної освіти.
1. Організація роботи вчителя-логопеда дошкільного

навчального закладу
Організація роботи вчителя-логопеда у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу потребує творчого комплексного підходу.
Згідно зі спільним наказом Міністерства освіти і науки Укра-
їни, Міністерства охорони здоров’я України № 240/165 від
27.03.2006 р. про Порядок комплектування дошкільних на- вчальних закладів (груп) компенсуючого типу [8]
прийом до-
шкільників здійснюється керівником закладу впродовж календарного року на підставі таких документів:
заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

свідоцтва про народження дитини;

направлення місцевого органу управління освітою;

висновку психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК);

медичної довідки про стан здоров’я дитини й епідеміологіч-

не оточення із зазначенням проведених щеплень;
бажаний висновок сурдолога.

Комплектацію груп здійснюють відповідно до паспортного віку дітей у групах для дітей із ЗНМ:

молодша група

— 3–4 роки (перший рік навчання);
середня група

— 4–5 років (перший, другий рік навчання);
старша група

— 5–6 років (перший–третій рік навчання);

159
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу. у групах для дітей із ФФНМ:

середня група

— 4–5 років (перший рік навчання);
старша група

— 5–6 років (перший–другий рік навчання);
у групах для дітей із заїканням:
молодша група

— 3–4 роки (перший рік навчання);
середня група

— 4–5 років (перший–другий рік навчання);
старша група

— 5–6 років (перший–третій рік навчання).
Наповнюваність

логопедичних груп складає:
для дітей із ЗНМ — 8–10 осіб;

для дошкільників із ФФНМ — 12 осіб;

для дітей із заїканням — 10 осіб.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 52 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвер- дженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня
1993 р, керівники закладів освіти мають право в межах фонду заробітної плати встановлювати доплату за перевищення пла- нової наповнюваності груп вихователям, учителям-логопедам
(учителям-дефектологам), музичним керівникам, інструкторам із фізичної культури, помічникам вихователів і санітаркам-няням дошкільних навчальних закладів. Доплату проводять за фак- тичну кількість дітей, що відвідували групи понад встановлену норму наповнюваності за минулий місяць, виходячи зі ставки заробітної плати (посадового окладу) відповідного працівника.
Тривалість перебування дошкільників у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ встановлює ПМПК залеж- но від мети вивчення (діти із ЗНМ) чи проведення цілеспря- мованої корекційно-розвивальної роботи (діти із ЗНМ, ФФНМ, заїканням) — строком на один-два роки.
У перші два тижні вересня вчитель-логопед здійснює
діа-
гностику стану сформованості мовленнєвих та немовленнєвих
процесів у дітей, заповнює мовленнєву картку (див. розділ ІІ).
Навчання дошкільників логопедичної групи можна умовно розділити натри періоди:

І період — вересень, жовтень, листопад період — грудень, січень, лютий;
III періодберезень, квітень, травень (червень
28
).
28
Відповідно до завантаженості вчителя-логопеда та наповнюваності груп.

160
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Основною формою роботи

в дошкільному навчальному за- кладі є заняття. Чинними програмами розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку [2, 3, 15] одним із пріо- ритетних завдань передбачено формування мовленнєвої компетентності як основи соціалізації, цілісного всебічного гармонійного розвитку дошкільника.
Виходячи з того, що провідною діяльністю дитини-дошкіль- ника є гранами започатковано термін
«ігри-заняття», адже весь освітньо-виховний процес має відбуватися на основі ігрової ді- яльності з одночасним здійсненням корекційно-розвивального і навчально-пізнавального впливу. У логопедичній групі з ме- тою досягнення найбільш ефективних результатів корекційно- розвивальної роботи ігри-заняття з формування мовленнєвої компетентності доцільно будувати з урахуванням позицій пси- холінгвістичного (див. розділ І) та діяльнісного підходів.
На сучасному етапі розвитку науки існують численні під- ходи до структурного аналізу діяльності, визначають різні його аспекти та виокремлюють розбіжну кількість структурних еле- ментів (В. В. Давидов, В. П. Зінченко, О. О. Конопкін, ОМ. Ле- онтьєв, С. Л. Рубінштейн, В. Д. Шадріков, Г. П. Щедровицький та ін.). Так, зокрема Г. П. Щедровицький [18, 19], аналізуючи мисленнєву діяльність, використовує таку семикомпонентну структуру мета
 завдання  вихідний матеріал  засоби 
 метод  процедура  продукт.
Проаналізуємо і розглянемо специфіку організації та про- ведення ігор-занять у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ, підпорядковуючи їх зазначеній структурі:

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

скачати

© Усі права захищені
написати до нас