147
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях в’я зковий) спотворюється реалізація рухової програми внаслідок несформованості операцій зовнішнього оформлення висловлю- вань: голосових, темпо-ритмічних, артикуляційно-фонетичних і просодичних порушень, складність яких обумовлена характером і ступенем ураження ЦНС (О. Ф. Архіпова, Л. В. Мєлєхова, М. Палмер та ін.). Найлегші з дизартричних проявів називають стертими.
Уперше термін стерта дизартрія» був запропонований
1969 року О. О. Токарєвою, яка розглядала зазначене мовленнє- ве порушення як легкий (тобто стертий) прояв псевдобульбарної дизартрії у вигляді нечіткості артикуляції під час мовлення.
Останнім часом у сучасних логопедичних дослідженнях усе час- тіше фігурує поняття не стерта дизартрія», а «мінімальні прояви дизартрії», що, крім стійких порушень звуковимови, зага- лом характеризуються також темпо-ритмічною дезорганізацією усного мовлення (Л. І. Бєлякова, НМ. Волоскова, ТЮ. Мой- сеєнко, О. Г. Приходько, Л. Ф. Сербіна та ін.).
Проблеми диференційної діагностики стертих форм дизар- трії висвітлювалися в дослідженнях Л. В. Лопатіної, І. І. Пан- ченко, МА. Поваляєвої, Н. В. Сєрєбрякової, Є. Ф. Соботович, О. Ф. Чернопольської та ін. [7]. З метою виявлення мінімальних проявів дизартрії використовують
функціональні проби (М. Б. Ей- дінова, ОМ. Мастюкова, О. В. Правдіна та ін.), у першій з яких дитину просять відкрити рот, висунути язик уперед і утримува- ти його нерухомо по середній лінії, одночасно слідкуючи очима за предметом, який учитель-логопед переміщує зі сторони в сторону. Результати проби свідчать про дизартрію, коли в момент руху очей спостерігається деяке відхилення язика у сторону переміщення предмета.
Друга функціональна проба передбачає виконання дитиною артикуляційних вправ, під час якого руки вчителя-логопеда знаходяться на шиї дитини. Дизартричними проявами є заки- дання дитиною голови чи напруження шийної мускулатури під час виконання нею найбільш тонких диференційованих рухів язиком.
З метою полегшення відмежування дислалії від мінімаль- них проявів дизартрії нами у вигляді порівняльної таблиці див. табл. 17) були виділені та коротко охарактеризовані основні діагностичні критерії зазначених мовленнєвих пору- шень.

148
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Таблиця 17
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ДИСЛАЛІЇ ТА МІНІМАЛЬНИХ ПРОЯВІВ ДИЗАРТРІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Анамнес
тичні д
ані
вагітність і пологи у нормі
ускладнені крик дзвінкий, тривалий часто глухий, короткий, із обмеженим
інтонуванням органічне уражен- ня ЦНС
відсутнє
наявне у вигляді вогнищевої мікро- симптоматики неврологічна симптоматика відсутня наявна у вигляді асиметрії обличчя, органів мовнорухового апарату, зо- крема язика там якого піднебіння, згладженості носо-губних складок не- значні девіації язика, різне розкрит- тя очних щілин; унаслідок парезу губ роту спокої напіввідкритий м’язовий тонус зміна тонусу відсутня змінений за паретичним типом зі значною вираженістю як в артику- ляційній і мімічній мускулатурі, так і в мускулатурі рук салівація ковтання слини авто- матизується у проце- сі розвитку мовлення під час мовлення слина накопичується у роті та витікає з його куточків; утруд- нена автоматизація ковтання слини вегетативні пору- шення часті, у вигляді гі- пергідрозу (підвище- ного потовиділення) шкіри долонь і стоп, червоного дермогра- фізму шкіри, симптому Хвостека яскрава вираженість у вигляді знач- ного гіпергідрозу кінцівок, зміна
їх кольору та температури ранній мовленнє- вий розвит ок гуління, лепет недостатньо
інтоновані
інтоновані
затримка мовленнєвого розвитку відсутня наявна: перші слова з’являються у 1,5–2 р, фразове мовлення — у 2–3 р