1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19
Ім'я файлу: Довідник_Рібцун.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1779кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
АФОНІЯ
Невербальні вокалізації
наявні (збережена мелодика, присут- ні окремі звуконаслідування)
відсутні
Досить часто в період від одного до двох — двох із половиною років малюк, який уже може говорити, продовжує мовча- ти. Відсутність мовлення спостерігається яку дітей із
затрим-
кою мовленнєвого розвитку (ЗМР), так і в моторних алаліків див. табл. 8
).
Таблиця 8
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ
ЗМР
Характер порушення мов- леннєвої діяльності
порушення структурно- функціональної складової
аналог дитячого мовлення на ранніх етапах його роз- витку
Прогноз оволодіння мов- ленням потреба довготривалого ко- рекційного навчання навіть поза спеціальним на- вчанням можливе повноцін- не оволодіння мовленням
Повна чи часткова втрата мовлення внаслідок ураження кори домінантної півкулі в разі
афазії досить схожа за своїми проявами на моторну алалію (див. табл. 9
).

141
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Таблиця 9
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ДИТЯЧОЇ АФАЗІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ
ДИТЯЧА АФАЗІЯ
Час дії патологічних факторів пренатальний і ранній постнаталь- ний (до трьох років) період після трьох років
Недорозвиток мов- лення як системи як підсистеми (вибіркові по- рушення)
Прогноз мовленнєвого розвитку потреба тривалої цілеспрямованої корекції
можливий спонтанний роз- виток
Іноді через відсутність мовлення моторні алаліки здаються глухими (див. табл. 10).
Таблиця 10
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ГЛУХОТИ
Діагностичні критерії
Діагноз
МОТОРНА АЛАЛІЯ
ГЛУХОТА
Слухова функція збережена порушена
Невербальні вокалізації
наявні
відсутні
Елементарне звукове мовлення (слова- корені, псевдослова, звуконаслідування)
наявне відсутнє
Просодика збережена порушена
Труднощі звуковимови в разі моторної алалії деякі практики пояснюють анатомічними дефектами мовнорухового апара- ту, які, наприклад, спостерігаються в дітей із
артикуляторно-
фонетичною дислалією (див. табл. 11).
Таблиця 11
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ДИСЛАЛІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ
ДИСЛАЛІЯ
Органічні ураження ЦНС наявні
відсутні
Порушення мовленнєвої діяльності
системні
стосуються лише фонетичної складової
Вади звуковимови непостійні, частіше фонематичні
постійні, фонетичні

142
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Грубе порушення звуковимови, наявність численних агра- матизмів роблять моторну алалію дещо схожою на
дизартрію див. табл. 12).
Таблиця 12
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ДИЗАРТРІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ
ДИЗАРТРІЯ
МОВЛЕННЄВА
ДІЯЛЬНІС
ТЬ
затримка мовленнєвого розвитку часта нечаста мовленнєва активність значно знижена збережена чи дещо зни- жена характер порушення системний фонетичної складової
загальна характеристика мовлення змазаність відсутня нечітке, змазане
іннервація мовнорухового апарату збережена порушена голосова функція відповідно до віку глухість, гугнявість
Вади зв
ук
овимови
причина порушення вибору та комбі- нування одиниць порушення фонетичних
(моторних) операцій характер різнотипні (наприклад, і спо- творення, і заміна того самого звука, за умов можли- вої правильної звуковимови однотипні
домінуючі порушення заміна складних за артику- ляцією звуків спотворення звуків як простих, так і складних за артикуляцією особливості вимови залежно від позиції звука в слові
у складах збережена, у словах часто порушена порушення яку складах, так і в словах пропуски непостійні
постійні
повторення, перестановки часті
нечасті
Лексико-граматична скла- дова як імпресивні, так і експре- сивні аграматизми експресивні аграматизми

143
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Повна чи часткова відсутність мовлення в моторних алалі- ків, яким уже виповнилося пять років, часто викликає підозру стосовно затримки психічного розвитку в дітей або наявності в них
розумової відсталості (див. табл. 13).
Таблиця 13
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ
Діагностичні
критерії
Діагноз
МОТОРНА АЛАЛІЯ
РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ
Причина мовленнє- вого порушення парціальний розлад психічної ді- яльності у вигляді незасвоєння структурно-функціональних законо- мірностей мови за відносної збереже- ності невербальних функцій і операцій патологія всієї пізнаваль- ної діяльності
Розуміння мовлення збережене, зокрема й сприймання синтаксичних конструкцій на позна- чення складних відношень між фактами дійсності
грубо порушене
Причиново-наслідкові зв’язки встановлюються навіть за допомогою мовлення відсутні взагалі або вста- новлюються лишена еле- ментарному рівні
Рівень розвитку екс- пресивного мовлення значно нижчий за імпресивне значно вищий порівняно з імпресивним
Низький інтерес моторних алаліків до спілкування, сором’язливість за потреби створити емоційні й вербальні кон- такти з оточуючими роблять їх схожими на дітей із
раннім ди-
тячим аутизмом (РДА) (див. табл. 14).
Сенсорну алалію Флоренська Ю. О. розглядала як сенсорно- акустичний синдром, адже порушення розуміння зверненого мовлення пов’язане насамперед із відсутністю стабільності у від- творенні почутих дитиною слів (так звана замикальна акупатія). С. І. Кайданова і НМ. Трауготт наголошують на наявності в ді- тей із сенсорною алалією зниження слуху на тони саме високої частоти, своєрідне порушення тонального, тобто немовленнєво- го, слуху, гіперакузії (надмірно підвищеної чутливості доне- мовленнєвих звуків). Саме тому сенсорну алалію часто плутають
із глухотою (див. табл. 15).

144
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Таблиця 14
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА РАННЬОГО ДИТЯЧОГО АУТИЗМУ
Діагностичні критерії
Діагноз
МОТОРНА АЛАЛІЯ
СИНДРОМ КАННЕРА, РДА
Центральний зір норма не використовується
Психопатологічні симптоми відсутні
наявні
Рухові стереотипи
Ведуча рука часта амбідекстрія часта ліворукість
Міміка, жести, пантоміма збережені
відсутні
Емоції
адекватні
не зовсім адекватні, беземоційність
Контактність збережена відсутня
Пізнавальна активність досить висока низька чи відсутня
Реакції на звернене мовлення збережені
відсутні
Експресивне мовлення наявне або за- мінене міміко- жестикуляторним одночасно наявні й лепетні, і складні правильно організовані синтаксичні конструкції
Порушення просодики відсутнє
надмірне уповільнення темпу, скан- дована, римована вимова
Ехолалії відсутні
наявні
Таблиця 15
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА СЕНСОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА ГЛУХОТИ
Діагностичні критерії
Діагноз
СЕНСОРНА АЛАЛІЯ
ГЛУХОТА
Голос нормальний приглушений, гугнявий
Слухова функція нестабільно порушена грубо порушена
Відмінність сприймання мовлен- нєвих і немовленнєвих звуків краще сприймання немовленнєвих звуків, часта гіперакузія відсутнє

145
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Закінчення табл. 15
Діагностичні критерії
Діагноз
СЕНСОРНА АЛАЛІЯ
ГЛУХОТА
Розуміння мовлення загалом нестійке навіть упродовж доби добре знайомих або близьких людей краще, ніж малознайомих
Є. Ф. Соботович класифікувала сенсорну алалію залежно від рівня недостатньої сформованості в дітей фонематичного сприймання — з переважанням порушення сенсорного чи перцептивного його рівня. За умови, якщо в дитини порушується сенсорний рівень фонематичного сприймання, мовлення в неї практично повністю відсутнє, а коли перцептивний — наявні окремі лепетні слова чи навіть речення, які засвоєні на рівні
імітації і часто вживаються у мовленні недоречно.
Основні діагностичні критерії щодо розмежування
моторної та
сенсорної алалії представлено в таблиці 16.
Таблиця 16
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ ТА СЕНСОРНОЇ АЛАЛІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ
СЕНСОРНА АЛАЛІЯ
Розуміння мовлення відповідно до віку низький рівень
Слухова увага достатній рівень порушена
Фонематичне сприймання збережене порушене
Ехолалії
відсутні
наявні, без розуміння повтореного
Отже, диференційна діагностика алалій із іншими порушен- нями психофізичного розвитку — надзвичайно складна, про- те необхідна складова логокорекційної роботи. Тільки вміючи визначити форму алалії, знаючи психологічні механізми, що лежать в її основі, особливості психофізичного, зокрема мов- леннєвого, розвитку алаліків, учитель-логопед може планува- ти та повною мірою реалізовувати всі напрями корекційно- розвивальної роботи.

146
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. Розмежування дислалії та мінімальних проявів дизартрії


Формування мовленнєвої компетентності, зокрема пра- вильної звуковимови, є однією з найважливіших складових гармонійного розвитку дитячої особистості. Найчастіше в до- шкільників зустрічається недостатня сформованість фонетич- ної компетентності. Практика логопедичної роботи свідчить, що доволі часто в дітей спостерігають такі вади звуковимовної складової мовлення, які за своїми зовнішніми проявами нага- дують дислалію, проте мають більш тривалу і складну динамі- ку подолання. Щоб логокорекція була найбільш ефективною, педагогу потрібно чітко розмежовувати мовленнєві порушення, а для цього слід знати визначення логопедичних висновків та симптоматику кожного з них, уміти виокремити показові кри- терії оцінки.
Якщо в переважної більшості дітей звуковимова до 4–5 ро- ків досягає мовної норми, тов декого з них через індивіду- альні, соціальні й патологічні особливості розвитку недоско- налість звуковимови не зникає, а набуває характеру стійкого дефекту у формі дислалії. Дислалія (від грецьк.
dis — частковий розлад,
lalio — говорити) — порушення звуковимови за умов нормального слуху та збереженої іннервації мовленнєвого апа- рату [4, с. 134]. Дислалію характеризує наявність вибіркових порушень у фонемному оформленні звуковимовної складової мовлення за нормального функціонування всіх інших операцій висловлювання (ОМ. Гопіченко, М. Зеєман, МА. Савченко, М. Ф. Фомічова та ін.).
Часто на фоні органічного ураження центральної нервової системи в результаті впливу різних несприятливих факторів на мозок дитини у внутрішньоутробному та/чи ранньому періоді розвитку виникають такі порушення артикуляції та фонації, які утруднюють формування членороздільного зв’язного мовлення, а в подальшому можуть призвести до виникнення вторинних нашарувань, що ще більше ускладнить структуру мовленнєвого дефекту. За таких умов виникають розлади артикуляції звуків, порушення голосоутворення, зміни темпу, ритму та інтонації мовлення, що можна назвати дизартрією.
Дизартрія (від грецьк.
dis — частковий розлад, arthroo — роз- межування) — порушення звуковимовної складової мовлення, що обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апара- ту [4, с. 130]. За дизартрії облігатно (від італ.
obligato — обо

147
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях в’я зковий) спотворюється реалізація рухової програми внаслідок несформованості операцій зовнішнього оформлення висловлю- вань: голосових, темпо-ритмічних, артикуляційно-фонетичних і просодичних порушень, складність яких обумовлена характером і ступенем ураження ЦНС (О. Ф. Архіпова, Л. В. Мєлєхова, М. Палмер та ін.). Найлегші з дизартричних проявів називають стертими.
Уперше термін стерта дизартрія» був запропонований
1969 року О. О. Токарєвою, яка розглядала зазначене мовленнє- ве порушення як легкий (тобто стертий) прояв псевдобульбарної дизартрії у вигляді нечіткості артикуляції під час мовлення.
Останнім часом у сучасних логопедичних дослідженнях усе час- тіше фігурує поняття не стерта дизартрія», а «мінімальні прояви дизартрії», що, крім стійких порушень звуковимови, зага- лом характеризуються також темпо-ритмічною дезорганізацією усного мовлення (Л. І. Бєлякова, НМ. Волоскова, ТЮ. Мой- сеєнко, О. Г. Приходько, Л. Ф. Сербіна та ін.).
Проблеми диференційної діагностики стертих форм дизар- трії висвітлювалися в дослідженнях Л. В. Лопатіної, І. І. Пан- ченко, МА. Поваляєвої, Н. В. Сєрєбрякової, Є. Ф. Соботович, О. Ф. Чернопольської та ін. [7]. З метою виявлення мінімальних проявів дизартрії використовують
функціональні проби (М. Б. Ей- дінова, ОМ. Мастюкова, О. В. Правдіна та ін.), у першій з яких дитину просять відкрити рот, висунути язик уперед і утримува- ти його нерухомо по середній лінії, одночасно слідкуючи очима за предметом, який учитель-логопед переміщує зі сторони в сторону. Результати проби свідчать про дизартрію, коли в момент руху очей спостерігається деяке відхилення язика у сторону переміщення предмета.
Друга функціональна проба передбачає виконання дитиною артикуляційних вправ, під час якого руки вчителя-логопеда знаходяться на шиї дитини. Дизартричними проявами є заки- дання дитиною голови чи напруження шийної мускулатури під час виконання нею найбільш тонких диференційованих рухів язиком.
З метою полегшення відмежування дислалії від мінімаль- них проявів дизартрії нами у вигляді порівняльної таблиці див. табл. 17) були виділені та коротко охарактеризовані основні діагностичні критерії зазначених мовленнєвих пору- шень.

148
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Таблиця 17
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ДИСЛАЛІЇ ТА МІНІМАЛЬНИХ ПРОЯВІВ ДИЗАРТРІЇ
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Анамнес
тичні д
ані
вагітність і пологи у нормі
ускладнені крик дзвінкий, тривалий часто глухий, короткий, із обмеженим
інтонуванням органічне уражен- ня ЦНС
відсутнє
наявне у вигляді вогнищевої мікро- симптоматики неврологічна симптоматика відсутня наявна у вигляді асиметрії обличчя, органів мовнорухового апарату, зо- крема язика там якого піднебіння, згладженості носо-губних складок не- значні девіації язика, різне розкрит- тя очних щілин; унаслідок парезу губ роту спокої напіввідкритий м’язовий тонус зміна тонусу відсутня змінений за паретичним типом зі значною вираженістю як в артику- ляційній і мімічній мускулатурі, так і в мускулатурі рук салівація ковтання слини авто- матизується у проце- сі розвитку мовлення під час мовлення слина накопичується у роті та витікає з його куточків; утруд- нена автоматизація ковтання слини вегетативні пору- шення часті, у вигляді гі- пергідрозу (підвище- ного потовиділення) шкіри долонь і стоп, червоного дермогра- фізму шкіри, симптому Хвостека яскрава вираженість у вигляді знач- ного гіпергідрозу кінцівок, зміна
їх кольору та температури ранній мовленнє- вий розвит ок гуління, лепет недостатньо
інтоновані
інтоновані
затримка мовленнєвого розвитку відсутня наявна: перші слова з’являються у 1,5–2 р, фразове мовлення — у 2–3 р

149
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
Продовження табл. 17
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Ру
хова с
фера
загальна характеристика у нормі; висока плас- тичність і координо- ваність дещо уповільнений темп розвитку; точність рухів знижена, недостатнє відчуття ритму статична та динаміч- на диспраксія динамічний праксис збережений порушений; уповільнене переключен- ня з одного руху на інший загальна моторика без патології, сухо- жильні рефлекси рів- номірні
яскраво виражена незграбність артикуляційні рухи можуть бути збере- женими чи утруд- неними внаслідок органічних дефектів периферичного мов- леннєвого апарату неточні; язик постійно хаотично руха-
ється, ніби не може знайти потріб- ного положення, часта зміна його конфігурації, труднощі утримання артикуляційної пози, девіації язика; корінь язика напружений, кінчик ви- ражений недостатньо; якщо рот від- кривається, язик неспокійний, злегка відтягується назад, під час руху язик стає довгим і вузьким, іноді буває вялим і неповоротким; обмеження обсягу найбільш тонких і диференці- йованих рухів; спостерігається пато- логія реципрокної іннервації (напри- клад, за дещо підвищеного тонусу м’язів кореня язика може відбувати- ся однобічне зниження тонусу його бічної сторони чи кінчика)
синкінезії
відсутні
наявні — рух нижньої щелепи вод- ночас із підйомом язика вгору, рух пальців одночасно з рухами язика
Тривалість вироблення та стійкість гігієнічних
навичок
швидка і стійка повільна і нестабільна

150
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 17
Діагностичні критерії
Логопедичний висновок
ДИСЛАЛІЯ
СТЕРТА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Розлади сну
відсутні
досить часті
Емоційна сфера
стабільна нестабільна
Пізнавальна с
фера
пізнавальна актив- ність достатня низька; труднощі переключення з одного виду діяльності на інший увага різних модаль- ностей у нормі
нестійка оптико-просторовий гнозис неточний; труднощі орієнтування в схемі тіла сформованість сен- сорних еталонів недостатня; труднощі у визначенні та називанні кольорів і відтінків, роз- міру і форми предметів

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

скачати

© Усі права захищені
написати до нас