Навчальний посібник для студентів І лікарів-інтернів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації сторінка 87

та побутового обслуговування населення, за якістю та безпекою харчових продуктів і про- довольчої сировини на всіх етапах їх виробництва, зберігання та реалізації;
організовують проведення аналізу епідемічної ситуації в регіоні та контролю за її
станом;
забезпечують комунальні заклади охорони здоров’я, діяльність яких повязана з ліку- ванням і профілактикою інфекційних хвороб, кадрами, фінансовими та матеріально-тех- нічними ресурсами;
інформують населення через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію в регіоні та здійснювані протиепідемічні заходи;
вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення лікуваль- но-профілактичних і протиепідемічних заходів та робіт, пов’язаних з ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, вирішують інші питання у межах повноважень, визначе- них законом.
Стаття 5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері захисту на-
селення від інфекційних хвороб
Органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб:
забезпечують проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а та- кож робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінан- сового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт;
здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфек- ційних хвороб та їх наслідків;
забезпечують участь у боротьбі з інфекційними хворобами закладів та установ охо- рони здоров’я усіх форм власності, а також вдосконалення мережі спеціалізованих зак- ладів та установ охорони здоров’я, діяльність яких повязана із захистом населення від
інфекційних хвороб;
забезпечують доступність і безоплатність надання медичної допомоги хворим на
інфекційні хвороби у державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
забезпечують відповідно до законодавства громадян пільгових категорій лікарськи- ми засобами та виробами медичного призначення для лікування і профілактики інфекцій- них хвороб;
вирішують інші питання у межах повноважень, визначених законом.
Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу ви-
конавчої влади з питань охорони здоров’я у сфері захисту населення від інфекційних
хвороб
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я у сфері захисту населення від інфекційних хвороб:
розробляє, затверджує і вводить у дію санітарно-протиепідемічні правила і норми,
методи обстеження та лікування хворих, діагностики та профілактики інфекційних хво- роб, інші нормативно-правові акти;
здійснює нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалеж- но від форм власності та громадянами законодавства у сфері захисту населення від інфек- ційних хвороб, контролює виконання вимог санітарно-протиепідемічних правил і норм;
здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію, контроль за виробницт- вом, якістю, забезпеченням належного режиму зберігання, реалізацією та використанням медичних імунобіологічних препаратів, їх ефективністю, безпечністю і відповідністю ви- могам вітчизняних та міжнародних стандартів;

686
встановлює методи випробувань дезінфекційних засобів, контролю відповідності їх вимогам стандартів, інших нормативних документів, регламентує їх застосування; веде статистичний облік інфекційних хвороб;
координує проведення закладами охорони здоров’я, установами та закладами дер- жавної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідними установами, що належать до сфери його управління, заходів, спрямованих на санітарну охорону території України;
аналізує і прогнозує епідемічну ситуацію в Україні та в окремих регіонах, розробляє
обґрунтовані пропозиції, спрямовані на профілактику та зниження рівня інфекційних хво- роб і поліпшення епідемічної ситуації, вносить їх в установленому законодавством порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
встановлює допустимі рівні забруднення мікроорганізмами та іншими біологічними чинниками харчових продуктів і продовольчої сировини, води, ґрунту, інших об’єктів се- редовища життєдіяльності людини;
організовує проведення наукових досліджень, спрямованих на зниження рівня інфек- ційних хвороб, поліпшення епідемічної ситуації, підвищення ефективності протиепідемі- чних заходів;
бере участь у формуванні державних замовлень на виробництво лікарських засобів,
медичних імунобіологічних препаратів та дезінфекційних засобів, необхідних для здійснен- ня профілактичних і протиепідемічних заходів, а також на підготовку фахівців з профілак- тики та лікування інфекційних хвороб;
забезпечує створення, зберігання та своєчасне оновлення необхідного запасу лікарсь- ких засобів, медичних імунобіологічних препаратів, дезінфекційних засобів тощо на ви- падок епідемій;
здійснює міжвідомчу координацію та забезпечує взаємодію з іншими центральни- ми та місцевими органами виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;
погоджує проект нормативно-правових актів спеціально уповноважених централь- них органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону. Служби безпеки України, якими встановлюється порядок проведення профілак- тичних і протиепідемічних заходів у межах підпорядкованих зазначеним центральним органам виконавчої влади територій, об’єктів, частин і підрозділів;
організовує гігієнічне навчання населення з питань запобігання виникненню та по- ширенню інфекційних хвороба також забезпечує медичні служби міністерств, інших цен- тральних і місцевих органів виконавчої влади, установи державної санітарно-епідеміоло- гічної служби періодичною інформацією про епідемічну ситуацію в Україні тау світі,
щорічно інформує їх про прийняті санітарно-протиепідемічні правила та інші норматив- но-правові акти у сфері захисту населення від інфекційних хвороб; вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.
Стаття 7. Лікування хворих на інфекційні хвороби
Лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у вста- новленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах
(відділеннях) охорони здоров’я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров’я, заснованих у встановленому законодавством порядку на при- ватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під сис- тематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, перед- бачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону

687
Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають ме- дичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим спеціально упов- новаженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практи- кою.
Стаття 8. Фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів та лікування
хворих на інфекційні хвороби
Фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, ау випадках, передбачених законом, – за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас- ності, а також коштів фізичних осіб.
Профілактичні щеплення проти інфекційних хвороб, включених до календаря щеп- лень, та профілактичні щеплення за епідемічними показаннями проводяться для громадян безоплатно за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених зако- нодавством. Поставки медичних імунобіологічних препаратів для проведення профілак- тичних щеплень, включених до календаря щеплень, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а для проведення щеплень за епідемічними показаннями – за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Порядок забезпечення закладів охорони здоров’я медичними імунобіологічними препаратами встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла- ди з питань охорони здоров’я.
У державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах лікування, медичні огляди та обстеження осіб, хворих на інфекційні хво- роби, та бактеріоносіїв проводяться безоплатно (за рахунок коштів відповідних бю- джетів), а також можуть проводитися за рахунок інших джерел, не заборонених за- конодавством.
Профілактичні та поточні дезінфекційні заходи проводяться за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності таза кошти фізичних осіб.
Стаття 9. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення робіт, пов’язаних із
епідеміологічним обстеженням, ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хво-
роб, порядок відшкодування понесених на це витрат
Витрати, пов’язані з епідеміологічним обстеженням і ліквідацією епідемій та спа- лахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
У випадках, передбачених законом, для цього можуть залучатися кошти підприємств,
установ і організацій незалежно з від форм власності, а також кошти фізичних осіб і гро- мадських організацій, у тому числі міжнародних.
У разі якщо епідемія чи спалах інфекційної хвороби виникли з вини встановленої
юридичної або фізичної особи, витрати з Державного бюджету України та місцевих бюджетів на локалізацію та ліквідацію зазначених епідемії чи спалаху інфекційної
хвороби можуть бути відшкодовані за рахунок винної особи в порядку, встановленому законом.
У разі виникнення епідемії чи спалаху інфекційної хвороби засоби масової інфор- мації незалежно від форм власності сприяють органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у проведенні необхідної роз’яснювальної роботи серед на- селення.

688
Розділ III
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗАХИСТУ
НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
Стаття 10. Основні принципи профілактики інфекційних хвороб
Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є:
визнання захисту населення від інфекційних хвороб одним із пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм влас- ності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності;
комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов’язковість їх фінансування;
безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та в державних наукових установах;
соціальний захист осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями;
державна підтримка відповідних наукових розробок і вітчизняних виробників медич- них імунобіологічних препаратів, лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медич- ного призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та лікування інфек- ційних хвороб.
Стаття 11. Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних за-
ходів
Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на
інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації хар- чових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і на- данні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілак- тичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбаче- них санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами
і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконав- чої влади, органи місцевого самоврядування, органи, установи та заклади державної са- нітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров’я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Організацію та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у межах територій, об’єктів, частин і підрозділів, підпорядкованих спеціально уповнова- женим центральним органам виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охо- рони державного кордону, Службі безпеки України, забезпечують відповідні центральні
органи виконавчої влади, підпорядковані їм установи державної санітарно-епідеміологіч- ної служби, медичні служби, а також керівники зазначених об’єктів, частин, підрозділів.
Проведення профілактичних щеплень забезпечують спеціально уповноважений цен- тральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я, місцеві органи виконавчої
влади, органи місцевого самоврядування та установи державної санітарно-епідеміологіч- ної служби.
Стаття 12. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, тубер- кульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.

689
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може при- звести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підля- гають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфек- ційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначе- них видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підляга- ють обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хво- роб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах мо- жуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень епідемічними пока- заннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітар- ний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим,
головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні
санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з пи- тань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Служби безпеки України.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповід- ну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність про- філактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні
щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, на- слідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли пят- надцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні
щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних пред- ставників. Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інфор- мації таза згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілак- тичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі
відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.
Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов’язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілак- тичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

1 ... 83 84 85 86 87 88 89 90 91

скачати