1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   91
Ім'я файлу: stat_chvor.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 7064кб.
Дата: 03.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
186393.rtf
ГРОШІ ТА КРЕДИТ.doc.docx
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА.doc
залік-професйна іноземна мова (фахова).doc
Курсова (1).docx
ФККПІ_2021_122_П_ятківський_В_Ю.pdf
Практична 3.docx
Заняття 3.DOCX
химия.docx
образец 2.docx
595594.rtf
Семінар 2.docx
Лекція 5 Педагогічна техніка.docx
2022_щоденник_Вир_пр_в_гр_дошк_віку_.docx
Python_ПЗ_Модуль_04_Функции_ч_3.pdf
Тема 1.docx
Курсова пат анат.docx
Курсова робота по патологічній анатомії Інфекційний гепатит.docx
10_p35.docx
urrizmir0980[1].doc
Філологічна практика uk.docx
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) та соціальний захист населення»
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.
Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу осо- бистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та де- мографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.
Боротьба з цією хворобою є одним з пріоритетних завдань держави в галузі охорони здоров’я населення.
Розділ I
Загальні положення
Стаття У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
ВІЛ-інфекція – захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);
ВІЛ-інфіковані – особи, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ),
так і хворі на СНІД;
СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія ВІЛ-інфекції;
хворі на СНІД – особи з різноманітними патологічними проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусом імунодефіциту людини.
Стаття 2.
Державна політика у сфері боротьби із захворюванням на СНІД реалізується шляхом організації виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів України, а також розробкою, фінансовим та матеріальним забезпеченням реалізації відповідних загально- державних, регіональних та місцевих програм, що передбачають систему заходів щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції, інформування та навчання населення, спеціальну підготовку медичного персоналу, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.
Стаття 3.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то зас- тосовуються норми міжнародного договору.
Стаття Держава гарантує:
– забезпечення постійного епідеміологічного контролю за поширенням ВІЛ-інфекції
на території України;
– доступність, якість, ефективність медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції
(далі – медичного огляду), в тому числі анонімного, з наданням попередньої та наступної

672
консультативної допомоги, а також забезпечення безпеки такого медичного огляду для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить регулярне та повне інформування населення, в тому числі через засоби масо- вої інформації, про причини зараження, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, заходи таза- соби профілактики, необхідні для запобігання зараженню цією хворобою та її поши- ренню;
– включення до навчальних програм середніх, професійно-технічних та вищих зак- ладів освіти спеціальної тематики з питань профілактики захворювання на СНІД;
– забезпечення доступності для населення засобів профілактики, що дають можливість запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом забезпечення запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають нарко- тичні засоби шляхом ін’єкції, зокрема створенням умов для заміни використаних
ін’єкційних голок і шприців на стерильні;
– обов’язкове тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції крові (її компонентів), от- риманої від донорів крові та донорів інших біологічних рідин, клітин, тканин і органів людини, що використовуються в медичній практиці та наукових дослідженнях;
– сприяння діяльності, спрямованій на формування у населення стереотипів безпеч- ної сексуальної поведінки та на усвідомлення високого ризику зараження ВІЛ-інфекцією при ін’єкційному способі вживання наркотичних засобів;
– соціальний захист ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД, членів їхніх сімей і медичних працівників, зайнятих у сфері боротьби із захворюванням на СНІД, а також подання ВІЛ-
інфікованим і хворим на СНІД усіх видів медичної допомоги в порядку, визначеному цим
Законом та іншими нормативно-правовими актами безпеку лікувально-діагностичного процесу пацієнтам та медичному персоналу в державних закладах охорони здоров’я, державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпекою цього процесу в закладах охорони здоров’я усіх форм власності, а також за ви- конанням заходів, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції при здійсненні
приватної медичної практики, наданні громадянам косметичних, перукарських та інших послуг, пов’язаних із порушенням цілості шкіри чи слизових оболонок;
– сприяння благодійній діяльності, спрямованій на профілактику розповсюдження
ВІЛ-інфекції, боротьбу зі СНІДом та соціальний захист населення.
Стаття 5.
Фінансування загальнодержавної, регіональних та місцевих програм з профілактики захворювання на СНІД та соціального захисту ВІЛ-інфікованих здійснюється відповідно за рахунок:
– коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
– коштів цільових фондів;
– благодійних внесків;
– інших джерел фінансування, не заборонених законами України.
Стаття Заходи щодо боротьби із захворюванням на СНІД у межах своєї компетенції роз- робляють і здійснюють відповідні центральні, місцеві органи виконавчої влади, орга- ни місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності.
У здійсненні заходів щодо боротьби із захворюванням на СНІД можуть брати участь об’єднання громадян (у тому числі міжнародні), а також приватні особи (включаючи іно- земців), які займаються благодійною діяльністю.

673
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, на який покла- дається управління та міжвідомча координація у сфері боротьби із захворюванням на СНІД,
є Міністерство охорони здоров’я України.
Розділ II
Умови і порядок медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції.
Облік ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, подання їм медичної допомоги
та здійснення медичного нагляду за ними Стаття 7.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на медичний огляд з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;
– одержання офіційного висновку про результати такого медичного огляду та квалі- фікованих рекомендацій щодо запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції. Право прове- дення медичного огляду та видачі офіційних висновків про його результати надається лише державним і комунальним закладам охорони здоров’я, що мають відповідно обладнані
спеціальні лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Ук- раїни.
Медичний огляд проводиться добровільно. Медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років і осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, може прово- дитися на прохання чи за згодою їх законних представників, які мають право бути присут- німи при проведенні такого огляду.
Медичний огляд громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають на території України або яким надано статус біженців, здійснюється безоп- латно. Порядок оплати медичного огляду інших категорій іноземців визначається законо- давством та відповідними міжнародними договорами України.
Особа, яка пройшла медичний огляд, має право на повторний огляд у будь-який часу тому жабо, за своїм вибором, в іншому акредитованому в установленому порядку закладі
охорони здоров’я.
Стаття За бажанням особи, яка звернулася до закладу охорони здоров’я для проведення ме- дичного огляду, такий огляд може бути проведено анонімно.
Відомості про результати медичного огляду, наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка пройшла медичний огляд, є конфіденційними та становлять лікарську таємни- цю. Передача таких відомостей дозволяється тільки особі, якої вони стосуються, ау ви- падках, передбачених законами України, також законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров’я, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду.
Стаття 9.
Особі, в якої за даними медичного огляду виявлено ВІЛ-інфекцію, повідомляється про це працівником закладу охорони здоров’я, в якому проведено огляд, з урахуванням вимог цього Закону щодо конфіденційності зазначеної інформації. Одночасно ВІЛ-інфіко- ваному повідомляється про необхідність дотримання профілактичних заходів, спрямова- них на недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції, про гарантії дотримання прав і свобод ВІЛ-інфікованих, а також про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження та зараження інших осіб вірусом імунодефіциту людини.

674
У разі виявлення ВІЛ-інфекції у неповнолітніх віком до 18 років, а також у осіб,
визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, працівник закладу охорони здоров’я, в якому проведено медичний огляд, повідомляє про це батьків або інших закон- них представників зазначених осіб.
Порядок повідомлення обстеженим особам про результати медичного огляду та видачі їм відповідних офіційних висновків встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.
Стаття 10.
Обов’язковому лабораторному дослідженню на наявність ВІЛ-інфекції підлягає кров
(її компоненти), отримана від донорів крові (її компонентів) та донорів інших біологічних рідин, клітин, тканин та органів людини.
Переливання крові (її компонентів), а також використання інших біологічних рідин,
клітин, органів, тканин у медичних цілях дозволяється лише після обов’язкового лабораторного дослідження крові донорів на ВІЛ-інфекцію.
У невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю людини та єдиним засо- бом врятування хворого є термінове переливання крові, а належним чином перевіреної
донорської крові немає, за згодою хворого або його законного представника допускається переливання неперевіреної на ВІЛ-інфекцію крові. При цьому хворий або його законний представник мають бути попереджені про можливий ризик зараження. Якщо усвідомлену згоду хворого отримати неможливо, рішення про переливання неперевіреної на ВІЛ-інфек- цію крові приймається консиліумом лікарів, а при неможливості скликання консиліуму –
лікарем, який подає допомогу. Факт переливання неперевіреної на наявність ВІЛ-інфекції
крові та згода хворого на проведення такого медичного втручання обов’язково письмово посвідчуються в медичній документації хворого, а зразок цієї крові має бути терміново надісланий для відповідного лабораторного дослідження.
Стаття 11.
Дипломатичні представництва та консульські установи України видають візу на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства, які прибувають в Україну на строк понад три місяці, за умови пред’явлення ними документа про відсутність у них ВІЛ-інфекції,
якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Вимоги до зазначеного документа встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12.
Облік ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають або на законних підставах тимчасово перебува- ють на території України, а також медичний нагляд за зазначеними особами забезпечують відповідні державні та комунальні заклади охорони здоров’я, визначені Міністерством охорони здоров’я України.
Облік, реєстрація ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян та медичний нагляд за ними повинні здійснюватися з дотриманням принципів конфіденційності та поваги до особистих прав і свобод людини, визначених законами та міжнародними договорами Ук- раїни.
Подання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД громадянам Украї- ни, іноземцям та особам без громадянства здійснюється на загальних підставах у порядку,
встановленому законодавством та відповідними міжнародними договорами України.
Стаття Правила медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, обліку ВІЛ-інфікованих
і хворих на СНІД та медичного нагляду за такими особами затверджуються Кабінетом
Міністрів України.

675
Розділ III
Наслідки виявлення ВІЛ-інфекції та обов’язки ВІЛ-інфікованих осіб
Стаття У разі одержання від закладу охорони здоров’я інформації про зараження вірусом імуно- дефіциту людини і попередження про необхідність дотримання профілактичних заходів з ме- тою запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції та про кримінальну відповідальність за заві- доме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи (осіб), ВІЛ-інфіковані
зобов’язані письмово засвідчити факт одержання зазначеної інформації та попередження.
Стаття 15.
ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД особи зобов’язані:
– вживати заходів щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих закладами охорони здоров’я згідно з частиною першою статті 9 цього Закону повідомити осіб, які були з ними у статевих контактах до виявлення факту інфікова- ності, про можливість їх зараження;
– відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин,
органів і тканин для використання їх у медичній практиці.
Стаття 16.
ВІЛ-інфіковані чи хворі на СНІД іноземці, а також особи без громадянства, які не виконують запропонованих закладами охорони здоров’я профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції та своєю поведінкою створюють загрозу здоров ю інших осіб, можуть бути видворені за межі України в порядку, встановленому Законом України Про правовий статус іноземців».
Розділ IV
Соціальний захист осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини,
хворих на СНІД та членів їхніх сімей
Стаття 17.
ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД громадяни України користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-пра- вовими актами України.
Крім загальних прав і свобод, вони мають право також на відшкодування збитків, пов’язаних з обмеженням їх прав, яке мало місце внаслідок розголошення інформації про факт зараження цих осіб вірусом імунодефіциту людини;
– безоплатне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого наявного у них захворювання, засобами особистої профілактики та на психосоціальну підтримку;
– безоплатний проїзд до місця лікування і у зворотному напрямку за рахунок ліку- вальної установи, яка видала направлення на лікування;
– користування ізольованою жилою кімнатою.
Участь ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб у випробуваннях медичних засобів і
методів, науковому вивченні або навчальному процесі, фотографуванні, відео- та кіно- зйомках проводиться тільки за їх згодою.
Використання крові та інших біологічних матеріалів ВІЛ-інфікованих або хворих на
СНІД осіб для наукових досліджень провадиться лише за їх згодою і передбачає компен- сацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

676
Стаття 18.
Забороняється відмова у прийнятті до лікувальних закладів, у поданні медичної до- помоги, ущемлення інших прав осіб на підставі того, що вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД, а також ущемлення прав їх рідних і близьких на цій підставі.
Стаття 19.
Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права ВІЛ-інфікованих та хворих на
СНІД, їх рідних і близьких, можуть бути оскаржені до суду.
Стаття Особи, зараження яких ВІЛ-інфекцією сталося внаслідок виконання медичних мані- пуляцій, мають право на відшкодування в судовому порядку завданої їх здоров’ю шкоди за рахунок винної особи.
Положення частини першої цієї статті не поширюється на випадки зараження хворих при переливанні неперевіреної на ВІЛ-інфекцію крові за дотримання умов, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.
Стаття Батьки дітей, інфікованих вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, та особи, які їх заміняють, мають право на спільне перебування в стаціонарах з дітьми віком до 14 років із звільненням на цей час від роботи з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;
– збереження за одним із батьків у разі звільнення його з роботи у зв’язку з доглядом за дитиною віком до 16 років безперервного трудового стажу для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за умови влаштування на роботу до досягнення дитиною зазначеного віку.
Стаття 22.
Матері, які мають дітей віком до 16 років, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, мають право на одержання щорічної відпустки у літній чи інший зручний для них час. У разі відсутності матері та виховання такої дитини батьком або
іншою особою це право надається зазначеним особам.
Стаття 23.
Дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на
СНІД, призначається щомісячна державна допомога у розмірі, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 24.
ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають чина законних підставах тимчасово перебувають на території України, ма- ють право на соціальний захист у порядку та обсягах, визначених законодавством України та відповідними міжнародними договорами України.

677
Розділ V
Соціальний захист медичних працівників та інших осіб, виконання
професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком інфікування вірусом
імунодефіциту людини
Стаття 25.
Зараження вірусом імунодефіциту людини медичних і фармацевтичних працівників при виконанні ними професійних обов’язків належить до професійних захворювань.
Стаття 26.
Працівники, зайняті поданням медичної допомоги населенню, проведенням лабора- торних і наукових досліджень з проблем ВІЛ-інфекції, виробництвом біологічних препа- ратів для діагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу, підлягають обо- в’язковому страхуванню за рахунок власника (уповноваженого ним органу) закладу охо- рони здоров’я на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті
від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції.
Категорії працівників, які підлягають обов’язковому страхуванню, та порядок стра- хування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   91

скачати

© Усі права захищені
написати до нас