1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   33
Ім'я файлу: Задачи ВСЕЕЕ.docx
Розширення: docx
Розмір: 426кб.
Дата: 23.10.2021
скачати

запахом. При огляді: рясні ”пінисті” жовто-сірого кольору виділення з

піхви, шийка матки і стінки піхви гіперемована, на стінках піхви ерозії.

Питання:

1) Для якого захворювання характерні "пінисті" виділення з піхви?

2) Чому при цьому захворюванні виділення з піхви мають "пінистий"

характер?

Трихомоніаз

Характерні виділення з піхви, свербіж і печіння в піхві, що

посилюються при статевому акті. Особливість - рясні "пінисті"

виділення, жовто-сірого кольору, з неприємним запахом)

Пінистий характер через здатність Trichomonas vaginalis

розщеплювати мальтозу, лактозу з виділенням газів, адже це

анаеробний паразит

Комментарии

Комментарий:

Вопрос 8

Выполнен

Баллов: 5,00 из 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

На прийом до венеролога звернулася жінка зі скаргами на рідкі

виділення з піхви, з неприємним "рибним" запахом. Виділення

посилюються перед менструаціями або після статевого акту. При

огляді в дзеркалах: однорідні, водянисті виділення сірого кольору, що

рівномірно вкривають стінки піхви, легко видаляються зі слизової

ватним тампоном, виділення мають неприємний запах "гнилої риби".

Питання:

1) Для якого захворювання характерні виділення з "рибним"

запахом?

2) Чим обумовлений "рибний" запах при даному захворюванні?

Урогеніатальний гарденельоз

На основі скарг на рідкі виділення з піхви, з неприємним "рибним"

запахом, виділення посилюються перед менструаціями або після

статевого акту. Та на основі огляду в дзеркалах : водянисті

виділення сірого кольору, що рівномірно вкривають стінки піхви,

легко видаляються зі слизової ватним тампоном, виділення мають

неприємний запах "гнилої риби" можна поставити діагноз

урогенітальний гарденельоз

Характерний " запах гнилої риби" виникає при розпаді амінів, що

виробляються анаеробними бактеріями.

Комментарии

Комментарий:

Вопрос 9

Выполнен

Баллов: 5,00 из 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

На прийом до венеролога звернулася жінка зі скаргами на сирні

виділення з піхви, свербіж і печіння в піхві, що посилюються перед

менструацією. При огляді пацієнтки: густі білі виділення з

сирнистими пластівцями, з слабким кислуватим запахом. Слизові

оболонки запалені, мають синюшно-червоний колір, є мікроерозіі.

Питання:

1) Для якого захворювання характерні "сирні" виділення?

2) Які фактори сприяють розвитку даного захворювання?

Кандидозний вульвіт

На основі клінічних даних сирні виділення з піхви, свербіж і печіння в

піхві, що посилюються перед менструацією; та на основі огляді

пацієнтки: густі білі виділення з сирнистими пластівцями, з слабким

кислуватим запахом; слизові оболонки запалені, мають синюшночервоний колір, є мікроерозії можна запідозрити Кандидозний

вульвіт

Фактори ризику захворювання:

1. Екзогенні:

• температурні умови

• вплив шкідливих професійних чинників на шкіру й слизові

оболонні (кислот, лугів)

• наявність у повітрі спор грибів (при переробці фруктів та овочів,

виробництві антибіотиків, білково-вітамінних концентратів,

випікань кондитерських виробів)

• травми шкіри;

• нераціональний гігієнічний режим.

2. Ендогенні:

• хвороби обміну (дисбактеріоз, коліт, ожиріння, цукровий діабет);

• хвороби системи крові;

• авітаміноз;

• хронічні інфекційні захворювання;

• новоутворення;

• тривале вживання глюкокортикостероїдів, антибіотиків,

імунодепресантів та інших хіміопрепаратів;

• імунодефіцитний стан організму

Комментарии

Комментарий:

Вопрос 10

Выполнен

Баллов: 5,00 из 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

При обстеженні в шкірно-венерологічному диспансері у пацієнта в

виділеннях з уретри виявлено гонокок, при проведенні

двосклянкової проби Томпсона обидві порції сечі мутні, вважає себе

хворим протягом 3-х тижнів. Хворому встановлено діагноз:

Підгострий тотальний гонорейний уретрит. Свіжа гонорея.

Питання:

1) Чим обумовлено помутніння першої порції сечі?

2) Чим обумовлено помутніння другої порції сечі?

1. Помутніння першої порції сечі зумовлене запальним

ураженням слизової оболонки передньої уретри , при

якому сеча змиває гній і стає мутною.

2. Помутніння другої порції сечі обумовлене ураження не

тільки слизової оболонки заднього відділу уретри, а й

шийки сечового міхура.

Комментарии

Комментарий:

До лікаря-стоматолога звернувся молодий холостяк 27 років за

порадою стосовно зрідка турбуючої його помірної болючості ясен та

язика протягом десь біля 2-х місяців. В анамнезі – травма та

гематома нижньої щелепи після «з’ясування стосунків » з чоловіком

та братом однієї «малознайомої» жінки.

Об’єктивно: на латеральній поверхні язика зліва є видовжена сіробіла бляшка, яка злегка підвищується над поверхнею язика. Її

поверхня покрита тонкими кератотичними відростками у вигляді

волосків. Крім того на губах кілька дрібних везикул та болючих на

дотик ерозій.

1. Який попередній діагноз Ви поставите?

2. Що треба зробити для його уточнення?

3. Як можна оцінити тип психологічного реагування у цього хворого?

1. ВІЛ. ІІІ клінічна стадія - СНІД-асоційований комплекс.

Волосиста лейкоплакія язика.

На сонові клінічних даних : зрідка турбуюча помірна болючість ясен

та язика протягом десь біля 2-х місяців; на латеральній поверхні

язика зліва є видовжена сіро-біла бляшка, яка злегка підвищується

над поверхнею язика, поверхня покрита тонкими кератотичними

відростками у вигляді волосків, на губах кілька дрібних везикул та

болючих на дотик ерозій

2. Диференційна діагностика: пошкодження, викликані

пломбувальними матеріалами - ураження по краю язика часто

витягнуте, білого або біло-жовтого кольору. Зникає після

виправлення недоліків наявної або повної заміни недоброякісної

пломби

Лейкоплакія - подібний тип ураження, добре відмежований від

навколишньої слизової, гладка поверхня

Червоний плаский лишай - Характерним елементом ураження

слизової оболонки порожнини рота є міліарні папули

2. Напрями діагностики

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

3. Психічний стан хворого - тривожний, занепокоєний

Вопрос 2

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

Хворий, гомосексуаліст, 36 років, звернувся до лікаря з приводу

появи висипів на ногах, а також на слизовій порожнини рота. Хворий

відзначає, що за останній час втратив у вазі.

Об'єктивно: на ногах в області гомілки і стегон множинні темно-бурі

плями діаметром до 5 см. На слизовій порожнині рота виявляються

поодинокі, тестоватої консистенції, різко обмежені, безболісні,

синюшно-червоні пухлиноподібні утворення. Пахові, пахвові,

підщелепні лімфатичні вузли збільшені. Температура тіла 37,3°.

Питання:

1. Передбачуваний діагноз

2. Диференційний діагноз

3. Як підтвердити можливий діагноз?

Діагноз - ВІЛ інфекція IV клінічна стадія — власне СНІД.

Саркома Капоші СНІД-асоційована форма

На основі клінічних даних : поява висипів на ногах, а також на

слизовій порожнини рота, за останній час втратив у вазі, на ногах в

області гомілки і стегон множинні темно-бурі плями діаметром до 5

см, на слизовій порожнині рота виявляються поодинокі, тестоватої

консистенції, різко обмежені, безболісні, синюшно-червоні

пухлиноподібні утворення, пахові, пахвові, підщелепні лімфатичні

вузли збільшені, температура тіла 37,3°

2) Диференційну діагностику варто проводити на початкових стадіях

з : гематомою, бактеріальним ангіоматозом, піогенною гранулемою,

диференційованої ангіосаркома. На пізній стадії проводиться з

акроангіодерматитом (псевдосаркома Капоші типу Малі),

бактеріальним ангіоматозом. Ураження на слизових оболонках

порожнини рота і глотки диференціюють з неходжкінської лімфомою,

плоскоклітинним раком, бактеріальним ангіоматозом

3) Діагностика Саркоми Капоші грунтується на фізикальному огляді -

характерні клінічні прояви на шкірі і слизових оболонках

Верифікація діагнозу за рахунок гістологічного дослідження біоптатів

шкіри та ідентифікацію HHV-8 за допомогою молекулярнобіологічних

методів дослідження

Проведення ІФА

Вопрос 3

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

В районну лікарню звернувся чоловік 30 років, наркоман, зі скаргами

на висипання в області статевих органів, зниження апетиту, втрату

маси тіла, підвищення температури тіла вечорами до 38 °, головний

біль, загальну слабкість, біль в горлі, збільшення пахвових і

підщелепних лімфовузлів .

Об'єктивно: На шкірі в лобкової області, стовбурі статевого члена,

промежини і області ануса множинні, не схильні до злиття,

правильної овальної або округлої форми папули, щільно-еластичної

консистенції, тілесного кольору, з пупковидним вдавлення в центрі.

Питання:

1. Передбачуваний діагноз

2. Методи обстеження даного пацієнта

Діагноз - ВІЛ інфекція IV клінічна стадія — власне СНІД.

Опортуністичне асоційоване завхорювання - Червоний плескатий

лишай

2)Диференційна діагностика:

- парапсоріаз ( облатки- знімається округла луска, комірець, симптом

пурпури),

- атопічний дерматит ( еритема неяскравого кольору, ліхеніфікація,

екскоріації), -себорейна екзема,

- кандидоз,

- нейродерміт обмежений (інтенсивний свербіж, наявність

центральної, різко інфільтрованої і ліхеніфікованої зони, ділянки

гіпер- і депігментації, іноді дрібні рубчики на місці глибоких

екскоріацій),

- псоріаз ( виявляється типовими еритематозно-сквамозними

висипаннями з інфільтрацією, округлої форми, з

великопластинчастим лущенням, переважним розташуванням

висипань на розгинальних поверхнях кінцівок, тулубі, волосистої

частини голови, відсутністю осередків ураження на слизовій.

Характерна тріада Ауспітца.),

-туберкульоз шкіри (бородавчастий) (переважна локалізація на

тильній поверхні кистей і пальців рук, наявність трьох зон в осередку

ураження (центральної — ороговілої, бородавчастої, середньої —

інфільтрованої, синюшно- червоного кольору і периферичної — більш

яскравою червоного забарвлення) і рубцювання)

Діагноз встановлюється на підставі клінічних, гістологічних та

імуноморфологічних даних, біопсія висипних елементів із наступним

гістологічним дослідженням. Серологічне дослідження на ВІЛ, ІФА,

реакція імуноблотингу, ПЛР, швидкі експрес тести на ВІЛ.

Вопрос 4

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

Хвора 25 років звернулася до терапевта зі скаргами на висипання на

тулубі, на слизовій оболонці порожнини рота, на сирні виділення з

піхви, свербіж і печіння, збільшення лімфовузлів, підвищення

температури тіла до 37,4 °, схуднення.

При огляді: на гіперемійованої слизової в порожнині рота сирнистий

наліт білуватого кольору; переддвер‘я піхви і вульва гіперемована з

нальотом білисоватих плям і дрібних пустул по периферії вогнищ

гіперемії; збільшені пахові, пахвові і підщелепні лімфовузли. На шкірі

під молочними залозами і в пахових складках на тлі еритеми - дрібні

везікули з млявою покришкою, білястий наліт. Крім цього, хвора

відзначає зниження маси тіла на 15 кг за останній рік і субфебрильну

температуру до 37,4 ° за цей же час.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Обстежте хвору.

3. Призначте лікування.

1. Поперденій діагноз ВІЛ – інфеція, ІІІ клінічна стадія (стадія

розгорнутих клінічних проявів) . Оральний, шкірний,

урогенітальний кандидоз.

На основі клінічних даних : на гіперемійованої слизової в порожнині

рота сирнистий наліт білуватого кольору – оральний кандидоз;

переддвер*я піхви і вульва гіперемійована з нальотом білисоватих

плям і дрібних пустул до периферії вогнищ гіперемії – урогенітальний

кандидоз ( кандидозний вульвіт) ; на шкірі під молочними залозами і

в пахових складках на тлі еритеми – дрібні везикули з млявою

покришкою, білястий наліт – шкірний кандидоз; зниження маси тіла

на 15 кг за останній рік і субфебрильну температуру до 37,4 за цей

же час- ВІЛ-інфекція)

2. Напрями клініко-лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції :

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл)

7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого

(ПЛР)

8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних

препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).

9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл).

10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

11. Лабораторна діагностика кандидозу : мікроскопія виділень,

культуральна діагностика, люмінісцентний метод, серологічні

реакції ( РА, РЗК з дріжжовими антигенами, РП, РПГА ) , ІФА,

ПЛР.

3. Лікування:

1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія Під час

ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне

навантаження в плазмі стає нижче порогового значення (20

копій/ мл), кількість CD4 збільшується, а ризик ускладнень

зменшується.

Щоразу, як тільки була розпочата антивірусна медикаментозна

терапія, її безперервне продовження є життєво необхідним.

Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата

ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому

лікарських засобів. 


Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х

противірусних препаратів


2. Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори

зворотньої транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин,

ретровір) у дозі 200 мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги

цитидину : диданозин ( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу

( маса тіла больше 60 кг), 125 мн 2 рази на добу ( маса тіла

менше 60 кг) ; синтетичний аналог : ламівудин у дозі 150 мг 2

рази на добу; комбіновані препарати : зиновудин+ламівудин

( комбівір)

3. Інгібітори ненуклеотидної природи: невірапін (вірамун) у дозі 200

мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200 мг 2 рази на день ;

делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.

4. Інгібітори протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на

добу ; ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу,

нельфінавір ( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза

(саквінавір) у дозі 600 мг 3 рази на добу.

2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісні

препарати ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,

колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,

поліпептиди)

3. Симптоматична терапія : протигрибкові препарати

(кетоконазол, флуконазол)

Вопрос 5

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   33

скачати

© Усі права захищені
написати до нас