1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   33
Ім'я файлу: Задачи ВСЕЕЕ.docx
Розширення: docx
Розмір: 426кб.
Дата: 23.10.2021
скачати

Текст вопроса

Хворий 27 років звернувся до лікаря зі скаргами на висипання на

шкірі правої руки, підвищення температури тіла, слабкість,

нездужання, головний біль, схуднення.

Вважає себе хворим 6 місяців, коли почала підніматися температура

тіла в основному ввечері, втратив у вазі 10 кг.

При огляді: На шкірі правої руки по ходу медіального нерва на тлі

обмеженої еритеми згруповані пустули. Ближче до пахвової області

по ходу нерва виявлені множинні виразки з чіткими нерівними

межами, вкриті щільними гнійно-геморагічними кірками. Пахвові і

пахові лімфовузли збільшені, неболючі. У місцях ліктьового згину

сліди від численних ін'єкцій.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Проведіть диференційний діагноз

3. Обстежте хворого.

4. Призначте лікування.

ДІагноз - ВІЛ інфекція IV клінічна стадія — власне СНІД. Виразковонекротична форма генералізованої герпетичної інфекції

Діагноз на основі скарг та даних анамнезу : втрата ваги за 6 місяців

та довготривале підвищення температури, на шкірі правої руки по

ходу медіального нерва на тлі обмеженої еритеми згруповані пустули.

ближче до пахвової області по ходу нерва виявлені множинні виразки

з чіткими нерівними межами, вкриті щільними гнійно- геморагічними

кірками. Пахвові і пахові лімфовузли збільшені, неболючі

2) Диференційна діагностика: туберкульоз, з сифілітичним твердим

шанкером (бліда трепонема в ерозії, рівні краї та блюдцеподібне дно

ерозії) венерична виразка, оперізуючий герпес ( герпетиформні

висипання по ходу нерва)

4. Напрями клініко-лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції :

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

7. Лабораторна ліагностика герпесу: вірусологічні методи

виявлення на ідертифікації ВПГ, ПЛР, методи виявлення

антигенів ВПГ (РЗК, РН, РПГА, ІФА).

3. Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під

час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження

в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4

збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки

була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне

продовження є життєво необхідним.

Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата

ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому

лікарських засобів.

Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х

противірусних препаратів

Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої

транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200

мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин

( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн

2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог :

ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати :

зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи:

невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200

мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори

протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ;

ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір

( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі

600 мг 3 рази на добу.

2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних

препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,

колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,

поліпептиди)

3. Симптоматична терапія : противірусні препарати ( ацикловір,

форскарнет) адже герпетична інфекція

Вопрос 6

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

Хвора 17 років звернулася до дерматолога зі скаргами на появу

протягом півроку множинних «бородавок» на руках, кількість їх

постійно зростає.

В анамнезі: часті безладні незахищені статеві контакти. Зазначає,

що втратила у вазі 10 кг за останні півроку.

Об'єктивно: на тильній стороні кистей, передпліч, множинні (до 100)

папули сіруватого кольору до 1 см в діаметрі, з чіткими межами,

правильної округлої форми. Ліктьові, пахвові, пахові лімфовузли

збільшені, ущільнені, безболісні.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Обстежте хворого.

3. Призначте лікування.

Діагноз - ВІЛ інфекція ІІІ клінічна стадія (стадія розгорнутих клінічних

проявів)

Вульгарні бородавки

1. Напрями діагностика:

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл)

7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого

(ПЛР)

8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних

препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).

9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл).

10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

Лікування:

1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під час

ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження в

плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4

збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки

була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне

продовження є життєво необхідним.

Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата

ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому

лікарських засобів.

Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х

противірусних препаратів

Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої

транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200

мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин

( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн

2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог :

ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати :

зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи:

невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200

мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори

протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ;

ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір

( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі

600 мг 3 рази на добу.

2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних

препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,

колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,

поліпептиди)

3. Симптоматична терапія : противірусні препарати ( ацикловір,

форскарнет) адже герпетична інфекція

Вопрос 7

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

Хворий С., 29 років, звернувся до дерматолога зі скаргами на

ураження шкіри правої ноги, з анамнезу з'ясувалося, що він тривалий

час вживає наркотики. При огляді: права нога набрякла, гомілка і

стегно вкриті фіолетовими папулами і вузлами, що зливаються між

собою, на шкірі кистей є множинні сліди від внутрішньовенних

ін'єкцій.

Питання:

1. Можливий діагноз?

2. Наявність якого захворювання можна припустити у даного

хворого?

3. Подальша тактика ведення хворого?

Діагноз - ВІЛ інфекція. IV клінічна стадія – власне СНІД . Саркома

Капоші

Диференціальна діагностика з акроангіодерматитом (псевдосаркома

Капоші типу Малі), бактеріальним ангіоматозом. Ураження на

слизових оболонках порожнини рота і глотки диференціюють з

неходжкінської лімфомою, плоскоклітинний рак, бактеріальним

ангіоматозом

Можна припустити гепатит В або С, бо хворий є ін'єкційним

наркоманом

Напрями діагностики:

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл)

7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого

(ПЛР)

8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних

препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).

9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл).

10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

11. Також потрібне гістологічне підтвердження саркоми Капоші

12. Діагностика СК заснована на результатах фізикального

обстеження (характерні клінічні прояви на шкірі і слизових

оболонках). Для верифікації діагнозу використовують

гістологічне дослідження біоптатів шкіри та ідентифікацію

HHV-8 за допомогою молекулярнобіологічних методів

дослідження (ПЛР в реальному часі). Серологічне дослідження

на ВІЛ, ІФА, реакція імуноблотингу.

Лікування: -кріотерапія

- хірургічне втручання

-рентгенівське опромінення (опромінення має застосовуватися, коли

вражені ділянки мають значні розміри і в них відчувається біль, а

також для досягнення косметичного ефекту)

- хіміотерапія (при інфільтративному рості)

Проводиться системна поліхіміотерапія або паліативна

монохіміотерапія, що пригнічує симптоми захворювання. Додатково

ВААРТ за наявності ВІЛ-інфекції. Прийом імуномодуляторів.

Вопрос 8

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

На прийом до лікаря звернулася хвора Р., 20 років, яка прибула на

навчання з Африки 9 місяців тому. Скарги: на невисоку температуру

протягом місяця, нічні поти і схуднення. При клінічному огляді

виявлено: субфебрильна температура 37,2 °, збільшення пахвових і

ліктьових лімфовузлів зліва і справа. Вага знизився з 70 кг до 62 кг,

піодермія у верхній частині спини. З анамнезу: мала статеві контакти

до приїзду на навчання протягом останніх 2-х років з чоловіком, що

місяць тому помер в інфекційній лікарні.

Питання:

1 Сформулюйте і обґрунтуйте припущений діагноз.

2 Перерахуйте і обґрунтуйте методи обстеження для постанови

остаточного діагнозу.

3 Розкажіть про принципи лікування, диспансеризації та

профілактики ВІЛ.

ВІЛ-інфекція. ІІІ клінічна стадія (стадія розгорнутих клінічних

проявів) . Піодермія.

1. Напрями діагностики:

1. Установлення факту інфікування ВІЛ.

2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних

захворювань.

3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний

контроль ефективності лікування.

Для діагностики використовують :

1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і

конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.

Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг

2. Прості методи аглютинаційної діагностики

3. Метод прямої імунофлюоресценції.

4. Радіоімунопреципітація

5. ПЛР в реальному часу

6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл)

7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого

(ПЛР)

8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних

препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).

9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові

(іммунограмма методом моноклональних антитіл).

10. 10.Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів

3. Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під

час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження

в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4

збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки

була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне

продовження є життєво необхідним.

Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата

ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому

лікарських засобів.

Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х

противірусних препаратів

Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої

транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200

мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин

( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн

2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог :

ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати :

зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи:

невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200

мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори

протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ;

ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір

( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі

600 мг 3 рази на добу.

2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних

препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,

колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,

поліпептиди)

3. Симптоматична терапія : місцева терапія для лікування піодермії.

Принципи диспансеризації:

1. Добровільність – диспансерний нагляд здійснюється на

добровільних засадах.

2. Конфіденційність – право пацієнта зберегти таємницю діагнозу

(нерозголошення інформації про ВІЛ-позитивність, зведення до

мінімуму кількості людей, яким повідомлено про факт

інфікування).

3. Доступність – максимальне наближення усіх видів медичної

допомоги до людини.

4. Багатопрофільність – широкий діапазон медичної допомоги, яка

надається в амбулаторних умовах.

5. Надання психологічної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на

СНІД.

Профілактика: заключаться в зменшенні зараження ВІЛ в побуті,

запобігання зараженню їх статевим шляхом і при ін'єкціях

наркотиків.

Санітарно-просвітня робота, скринінг та моніторинг вразливих верств

населення до ВІЛ.

Вопрос 9

Выполнен

Балл: 5,00

Отметить вопрос

Текст вопроса

Чоловік М., 25 років, звернувся за консультацією в шкірновенерологічний диспансер. Три тижні тому він мав незахищенний

статевий зв'язок з жінкою легкої поведінки. 10 днів по тому дізнався,

що вона хвора на СНІД. Тоді М. пройшов анонімне обстеження,

результат на ВІЛ інфекцію негативний, але його це не заспокоїло.

Питання:

1 Обгрунтуйте можливість інфікування пацієнта.

2 Визначте тактику лікаря в даній ситуації.

3 Розкажіть про методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   33

скачати

© Усі права захищені
написати до нас