1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 33 Текст вопроса Хворий 27 років звернувся до лікаря зі скаргами на висипання на шкірі правої руки, підвищення температури тіла, слабкість, нездужання, головний біль, схуднення. Вважає себе хворим 6 місяців, коли почала підніматися температура тіла в основному ввечері, втратив у вазі 10 кг. При огляді: На шкірі правої руки по ходу медіального нерва на тлі обмеженої еритеми згруповані пустули. Ближче до пахвової області по ходу нерва виявлені множинні виразки з чіткими нерівними межами, вкриті щільними гнійно-геморагічними кірками. Пахвові і пахові лімфовузли збільшені, неболючі. У місцях ліктьового згину сліди від численних ін'єкцій. Питання: 1. Поставте попередній діагноз. 2. Проведіть диференційний діагноз 3. Обстежте хворого. 4. Призначте лікування. ДІагноз - ВІЛ інфекція IV клінічна стадія — власне СНІД. Виразковонекротична форма генералізованої герпетичної інфекції Діагноз на основі скарг та даних анамнезу : втрата ваги за 6 місяців та довготривале підвищення температури, на шкірі правої руки по ходу медіального нерва на тлі обмеженої еритеми згруповані пустули. ближче до пахвової області по ходу нерва виявлені множинні виразки з чіткими нерівними межами, вкриті щільними гнійно- геморагічними кірками. Пахвові і пахові лімфовузли збільшені, неболючі 2) Диференційна діагностика: туберкульоз, з сифілітичним твердим шанкером (бліда трепонема в ерозії, рівні краї та блюдцеподібне дно ерозії) венерична виразка, оперізуючий герпес ( герпетиформні висипання по ходу нерва) 4. Напрями клініко-лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції : 1. Установлення факту інфікування ВІЛ. 2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних захворювань. 3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний контроль ефективності лікування. Для діагностики використовують : 1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик. Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг 2. Прості методи аглютинаційної діагностики 3. Метод прямої імунофлюоресценції. 4. Радіоімунопреципітація 5. ПЛР в реальному часу 6. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів 7. Лабораторна ліагностика герпесу: вірусологічні методи виявлення на ідертифікації ВПГ, ПЛР, методи виявлення антигенів ВПГ (РЗК, РН, РПГА, ІФА). 3. Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4 збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне продовження є життєво необхідним. Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому лікарських засобів. Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х противірусних препаратів Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200 мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин ( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн 2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог : ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати : зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи: невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200 мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ; ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір ( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі 600 мг 3 рази на добу. 2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни, колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин, поліпептиди) 3. Симптоматична терапія : противірусні препарати ( ацикловір, форскарнет) адже герпетична інфекція Вопрос 6 Выполнен Балл: 5,00 Отметить вопрос Текст вопроса Хвора 17 років звернулася до дерматолога зі скаргами на появу протягом півроку множинних «бородавок» на руках, кількість їх постійно зростає. В анамнезі: часті безладні незахищені статеві контакти. Зазначає, що втратила у вазі 10 кг за останні півроку. Об'єктивно: на тильній стороні кистей, передпліч, множинні (до 100) папули сіруватого кольору до 1 см в діаметрі, з чіткими межами, правильної округлої форми. Ліктьові, пахвові, пахові лімфовузли збільшені, ущільнені, безболісні. Питання: 1. Поставте попередній діагноз. 2. Обстежте хворого. 3. Призначте лікування. Діагноз - ВІЛ інфекція ІІІ клінічна стадія (стадія розгорнутих клінічних проявів) Вульгарні бородавки 1. Напрями діагностика: 1. Установлення факту інфікування ВІЛ. 2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних захворювань. 3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний контроль ефективності лікування. Для діагностики використовують : 1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик. Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг 2. Прості методи аглютинаційної діагностики 3. Метод прямої імунофлюоресценції. 4. Радіоімунопреципітація 5. ПЛР в реальному часу 6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл) 7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого (ПЛР) 8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ). 9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл). 10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4 збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне продовження є життєво необхідним. Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому лікарських засобів. Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х противірусних препаратів Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200 мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин ( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн 2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог : ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати : зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи: невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200 мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ; ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір ( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі 600 мг 3 рази на добу. 2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни, колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин, поліпептиди) 3. Симптоматична терапія : противірусні препарати ( ацикловір, форскарнет) адже герпетична інфекція Вопрос 7 Выполнен Балл: 5,00 Отметить вопрос Текст вопроса Хворий С., 29 років, звернувся до дерматолога зі скаргами на ураження шкіри правої ноги, з анамнезу з'ясувалося, що він тривалий час вживає наркотики. При огляді: права нога набрякла, гомілка і стегно вкриті фіолетовими папулами і вузлами, що зливаються між собою, на шкірі кистей є множинні сліди від внутрішньовенних ін'єкцій. Питання: 1. Можливий діагноз? 2. Наявність якого захворювання можна припустити у даного хворого? 3. Подальша тактика ведення хворого? Діагноз - ВІЛ інфекція. IV клінічна стадія – власне СНІД . Саркома Капоші Диференціальна діагностика з акроангіодерматитом (псевдосаркома Капоші типу Малі), бактеріальним ангіоматозом. Ураження на слизових оболонках порожнини рота і глотки диференціюють з неходжкінської лімфомою, плоскоклітинний рак, бактеріальним ангіоматозом Можна припустити гепатит В або С, бо хворий є ін'єкційним наркоманом Напрями діагностики: 1. Установлення факту інфікування ВІЛ. 2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних захворювань. 3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний контроль ефективності лікування. Для діагностики використовують : 1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик. Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг 2. Прості методи аглютинаційної діагностики 3. Метод прямої імунофлюоресценції. 4. Радіоімунопреципітація 5. ПЛР в реальному часу 6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл) 7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого (ПЛР) 8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ). 9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл). 10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів 11. Також потрібне гістологічне підтвердження саркоми Капоші 12. Діагностика СК заснована на результатах фізикального обстеження (характерні клінічні прояви на шкірі і слизових оболонках). Для верифікації діагнозу використовують гістологічне дослідження біоптатів шкіри та ідентифікацію HHV-8 за допомогою молекулярнобіологічних методів дослідження (ПЛР в реальному часі). Серологічне дослідження на ВІЛ, ІФА, реакція імуноблотингу. Лікування: -кріотерапія - хірургічне втручання -рентгенівське опромінення (опромінення має застосовуватися, коли вражені ділянки мають значні розміри і в них відчувається біль, а також для досягнення косметичного ефекту) - хіміотерапія (при інфільтративному рості) Проводиться системна поліхіміотерапія або паліативна монохіміотерапія, що пригнічує симптоми захворювання. Додатково ВААРТ за наявності ВІЛ-інфекції. Прийом імуномодуляторів. Вопрос 8 Выполнен Балл: 5,00 Отметить вопрос Текст вопроса На прийом до лікаря звернулася хвора Р., 20 років, яка прибула на навчання з Африки 9 місяців тому. Скарги: на невисоку температуру протягом місяця, нічні поти і схуднення. При клінічному огляді виявлено: субфебрильна температура 37,2 °, збільшення пахвових і ліктьових лімфовузлів зліва і справа. Вага знизився з 70 кг до 62 кг, піодермія у верхній частині спини. З анамнезу: мала статеві контакти до приїзду на навчання протягом останніх 2-х років з чоловіком, що місяць тому помер в інфекційній лікарні. Питання: 1 Сформулюйте і обґрунтуйте припущений діагноз. 2 Перерахуйте і обґрунтуйте методи обстеження для постанови остаточного діагнозу. 3 Розкажіть про принципи лікування, диспансеризації та профілактики ВІЛ. ВІЛ-інфекція. ІІІ клінічна стадія (стадія розгорнутих клінічних проявів) . Піодермія. 1. Напрями діагностики: 1. Установлення факту інфікування ВІЛ. 2. Визначення стадії хвороби та виявлення опортуністичних захворювань. 3. Прогноз клінічного перебігу захворювання й лабораторний контроль ефективності лікування. Для діагностики використовують : 1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик. Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг 2. Прості методи аглютинаційної діагностики 3. Метод прямої імунофлюоресценції. 4. Радіоімунопреципітація 5. ПЛР в реальному часу 6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл) 7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого (ПЛР) 8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ). 9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові (іммунограмма методом моноклональних антитіл). 10. 10.Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів 3. Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4 збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне продовження є життєво необхідним. Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому лікарських засобів. Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х противірусних препаратів Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200 мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин ( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн 2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог : ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати : зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи: невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200 мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ; ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір ( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі 600 мг 3 рази на добу. 2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни, колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин, поліпептиди) 3. Симптоматична терапія : місцева терапія для лікування піодермії. Принципи диспансеризації: 1. Добровільність – диспансерний нагляд здійснюється на добровільних засадах. 2. Конфіденційність – право пацієнта зберегти таємницю діагнозу (нерозголошення інформації про ВІЛ-позитивність, зведення до мінімуму кількості людей, яким повідомлено про факт інфікування). 3. Доступність – максимальне наближення усіх видів медичної допомоги до людини. 4. Багатопрофільність – широкий діапазон медичної допомоги, яка надається в амбулаторних умовах. 5. Надання психологічної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Профілактика: заключаться в зменшенні зараження ВІЛ в побуті, запобігання зараженню їх статевим шляхом і при ін'єкціях наркотиків. Санітарно-просвітня робота, скринінг та моніторинг вразливих верств населення до ВІЛ. Вопрос 9 Выполнен Балл: 5,00 Отметить вопрос Текст вопроса Чоловік М., 25 років, звернувся за консультацією в шкірновенерологічний диспансер. Три тижні тому він мав незахищенний статевий зв'язок з жінкою легкої поведінки. 10 днів по тому дізнався, що вона хвора на СНІД. Тоді М. пройшов анонімне обстеження, результат на ВІЛ інфекцію негативний, але його це не заспокоїло. Питання: 1 Обгрунтуйте можливість інфікування пацієнта. 2 Визначте тактику лікаря в даній ситуації. 3 Розкажіть про методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції. 1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 33 |