4 Розкажіть про шляхи передачі та принципах профілактики ВІЛінфекції.
Основний шлях зараження на ВІЛ/СНІД - статевий.
У хворого був незахищенний статевий контакт з жінкою, хворою на
СНІД, тому можливість інфікування є.
Для підтвердження первинних результатів застосувують комбінації
трьох тест-систем:
1) трьох різних імуноферментних тест-систем;
2) імуноферментного та неімуноферментного тестів;
3) комбінації трьох неімуноферментних тестів.
3. Для діагностики використовують :
1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і
конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.
Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг
2. Прості методи аглютинаційної діагностики
3. Метод прямої імунофлюоресценції.
4. Радіоімунопреципітація
5. ПЛР в реальному часу
6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл)
7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого
(ПЛР)
8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних
препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).
9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл).
10. 10.Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів
5. Шляхи передачі
Статевий , парентеральний (переливання інфікованої ВІЛ крові та її
компонентів, внутрішньовенне введення ліків або наркотичних
препаратів нестерильними шприцами при повторному їх
користуванні, пересадці донорських органів )
Трансплацентарний (внутрішньоутробне зараження плода від хворої
матері)
У медичних працівників при черезшкірній інокуляції крові і біологічних
рідин інфікованого пацієнта
Профілактика: - захищені статеві контакти бар'єрними методами
контрацепції(презервативи)
- використання стерильних одноразових медичних інструментів та
шприців, -використання спеціального одягу та рукавичок медичним
персоналом при роботі з хворими та їх біологічними рідинами.
Санітарно-просвітницька робота, організація серологічних та
вірусологічних обстежень певних груп населення та груп ризику.
Вопрос 10
Выполнен
Балл: 5,00
Отметить вопрос
Текст вопроса
Жінка Н., 30 років, скаржиться на тривалу молочницю, від якої не
може вилікуватися вже близько півтора місяця; підвищення
температури вечорами, що відмічається більше місяця; млявість і
швидку стомлюваність. Останнім часом часто хворіє, протягом року
перенесла двічі фарингіт, отит, кілька разів ГРВІ, оперізуючий лишай.
При огляді відзначається лимфаденопатія. Лімфовузли безболісні,
щільні, величиною до 1-1,5 см, збільшені симетрично, Пальпуются
потиличні, шийні, підщелепні, пахвові лімфовузли. Нігті пальців рук
вражені грибком (руброфітія). Інших змін не визначається. В
анамнезі безладні статеві зв'язки, жінка незаміжня.
Питання:
1 Сформулюйте і обгрунтуйте можливий діагноз.
2 Визначте тактику лікаря щодо даної хворої.
3 Розкажіть про методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.
4 Назвіть стадії ВІЛ-інфекції.
5 Розкажіть про принципи лікування ВІЛ-інфекції.
ВІЛ –інфекція ІІІ клінічна стадія (стадія розгорнутих клінічних
проявів).
На основі скарг та клінічних даних : тривале підвищення
температури, кандидоз, генералізована лімфаденопатія, руброфітія,
оперізуючий лишай
2. Для діагностики використовують :
1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і
конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.
Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг
2. Прості методи аглютинаційної діагностики
3. Метод прямої імунофлюоресценції.
4. Радіоімунопреципітація
5. ПЛР в реальному часу
6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл)
7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого
(ПЛР)
8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних
препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).
9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл).
10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів
3. Згідно класифікації ВООЗ виділяють 4 стадії – початкову,
прерсистуючу генералізовану лімфаденопатію, СНІДасоційований комплекс, СНІД.
Лікування: 1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під
час ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження
в плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4
збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки
була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне
продовження є життєво необхідним.
Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата
ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому
лікарських засобів.
Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х
противірусних препаратів
Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої
транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200
мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин
( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн
2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог :
ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати :
зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи:
невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200
мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори
протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ;
ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір
( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі
600 мг 3 рази на добу.
2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних
препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,
колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,
поліпептиди)
3. Симптоматична терапія
Вопрос 11
Выполнен
Балл: 5,00
Отметить вопрос
Текст вопроса
До лікаря педіатра звернулася мати з приводу хвороби дитини 5-ти
років. Скарги на кашель, високу температуру, млявість. Хворіє 5
днів. З анамнезу відомо, що протягом останнього року дитина двічі
переніс бронхіт, отит, кілька разів ГРВІ. Останнім часом погіршився
слух. У віці 3-х років у дитині була диагносцирована анемія, з
приводу якої він двічі отримував переливання крові. При огляді: стан
середньої тяжкості, дитина бліда, є невелика задишка. На нижній
губі герпетичні висипи (тримаються близько 2-х тижнів).
Відзначається легка косоокість, яку раніше мати не помічала.
Збільшені потиличні, передньо- і задньошийні лімфовузли, а також
підщелепні і пахвові, розміром від горошини до дрібної квасолини.
Вони щільні, безболісні, не спаяні. У легенях розсіяні сухі, а в нижніх
відділах дріднопузирчасті вологі хрипи. Інших змін не визначається.
Питання:
1 Сформулюйте і обгрунтуйте можливий діагноз і шлях зараження.
2 Визначте тактику лікаря.
3 Розкажіть про методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.
4 Розкажіть про особливості ВІЛ-інфекції у дітей, про принципи
лікування ВІЛ-інфекції.
ВІЛ-інфекція - Стадія генералізованої лімфаденопатії.
Інтерстиціальний лімфоїдний пневмоніт .
На основі скарг та клінічних даних : стан середньої тяжкості, дитина
бліда, є невелика задишка. На нижній губі герпетичні висипи
(тримаються близько 2-х тижнів). Відзначається легка косоокість, яку
раніше мати не помічала. Збільшені потиличні, передньо- і
задньошийні лімфовузли, а також підщелепні і пахвові, розміром від
горошини до дрібної квасолини. Вони щільні, безболісні, не спаяні. У
легенях розсіяні сухі, а в нижніх відділах дріднопузирчасті вологі
хрипи
Шляхи зараження : можливий трансплацентарний або через
переливання крові.
2. Діагностика ВІЛ у дітей важча, ніж у дорослих, оскільки у дітей
можуть зберігатися материнські антитіла та реакція буде
хибнопозитивна ( у дітей менше 18 місяців)
3. Для діагностики використовують:
Тести на сироваткові антитіла
Вірусологічні аналізи нуклеїнової кислоти (АНК; включає ВІЛ ДНК
ПЛР або ВІЛ РНК аналізи)
Експрес -тести за допомогою ІФА
Після діагностування інфекції проводять інші тести:
Показник числа CD4 + Т-лімфоцитів
Показник числа CD8 + Т-лімфоцитів
Визначення концентрації РНК вірусу в плазмі
Діти, інфіковані ВІЛ внутрішньоутробно, часто народжуються
недоношеними, з ознаками рецидивуючої інфекції та різними
неврологічними порушеннями.
Діти погано розвиваються, постійно виявляються лімфоаденопатії,
гепато- і спленомегалія, тривала субфебрильна температура тіла.
Супутні захворювання % кандидоз шкіри і слизових оболонок,
цитомегалія, пневмоцистна пневмонія, рідше герпетичні та
бактеріальні шкірні прояви, помірний ентерит і відсутність прибавки в
масі тіла аж до розвитку важкої гіпотрофії.
Можлива СНІД-ембріопатія, що виявляється порушенням росту,
мікроцефалією, відставанням психомоторного розвитку.
Саркома Капоші і В-клітинна лімфома у дітей зустрічаються відносно
рідко.
ВІЛ-інфекція у дітей швидкого та прогресивного характеру
У дітей СНІД частіше починається гостро з підйому температури тіла,
збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки.
Діти швидко худнуть і слабнуть.
Часто бувають свербіж шкіри, плямисто-папуллезная висип, нерідкі
геморагічні висипання в зв'язку з виникає тромбоцитопеній
Лікування таке як у дорослих : етіотропна: патогенетична та
симптоматична терапія
1. Етіотропне лікування: антиретровірусна терапія. Під час
ефективної терапії лікарськими засобами, вірусне навантаження в
плазмі стає нижче порогового значення (20 копій/ мл), кількість CD4
збільшується, а ризик ускладнень зменшується. Щоразу, як тільки
була розпочата антивірусна медикаментозна терапія, її безперервне
продовження є життєво необхідним.
Розвиток резистентності до лікарських засобів та втрата
ефективності може виникати внаслідок нерегулярного прийому
лікарських засобів.
Лікування зазвичай здійснюють із використанням комбінації 3-х
противірусних препаратів
Інгібітори нуклеозидної природи (нуклеотидні інгібітори зворотньої
транскриптази) : аналоги тимідину (зиновудин, ретровір) у дозі 200
мг 3 рази або 300 мг 2 рази на добу; аналоги цитидину : диданозин
( відекс) у дозі 200 мг 2 рази на добу ( маса тіла больше 60 кг), 125 мн
2 рази на добу ( маса тіла менше 60 кг) ; синтетичний аналог :
ламівудин у дозі 150 мг 2 рази на добу; комбіновані препарати :
зиновудин+ламівудин ( комбівір) Інгібітори ненуклеотидної природи:
невірапін (вірамун) у дозі 200 мг 1 раз в день перші 14 днів, потім 200
мг 2 рази на день ; делавірдін у дозі 400 мг 3 рази на день.Інгібітори
протеази: індинавір (кріксіван) у дозі 800 мг 3 рази на добу ;
ритонавір (норвір) у дозі 600 мг 2 рази на добу, нельфінавір
( вірасепт) у дозі 750 мг 3 рази на добу) , інвіраза (саквінавір) у дозі
600 мг 3 рази на добу.
2. Патогенетична терапія : імуномодулятори та імунозамісних
препаратів ( інтерферони, циклоферон, інтерлейкіни,
колонієстимулюючі фактори, еритропоетин, тимопоетин,
поліпептиди)
3. Симптоматична терапія
Вопрос 12
Выполнен
Балл: 5,00
Отметить вопрос
Текст вопроса
Чоловік Н., 27 років звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену
температуру (вечорами і вночі), нічні проливні поти протягом останніх
2-х місяців. Він зауважив, що постійно втрачає вагу. У нього діарея,
за його словами дуже поганий апетит. Тиждень тому здавав кал на
аналіз для виявлення кишкової інфекції, результат негативний. На
питання про сексуальні контакти відповідає, що одружився рік тому,
але до цього було багато сексуальних партнерів, як з жінками, так і
чоловіками.
При огляді: пацієнт схудлий, пальпуються завушні, задньошийні,
пахвові лімфовузли, вони безболісні, щільні, неспаяні з
навколишньою тканиною, розміром до 1-1,5 см. З боку внутрішніх
органів змін немає.
Питання:
1 Сформулюйте і обгрунтуйте можливий діагноз.
2 Визначте тактику лікаря.
3 Перерахуйте лабораторні методи дослідження, необхідні для
діагностики ВІЛ-інфекції.
4 Розкажіть про принципи профілактики ВІЛ-інфекції та про бар'єрні
методи захисту медичного працівника.
ВІЛ-інфекція. СНІД- асоційований комплекс.
На основі скарг та клінічних даних : тривалий час безпричинна
лихоманка, нічні проливні поти, постійна втрата ваги,
лімфаденопатія, велика кількість статевих контактів в анамнезі)
Для діагностики використовують :
1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і
конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.
Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг
2. Прості методи аглютинаційної діагностики
3. Метод прямої імунофлюоресценції.
4. Радіоімунопреципітація
5. ПЛР в реальному часу
6. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+b сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл)
7. Визначення вірусного навантаження ВІЛ в крові інфікованого
(ПЛР)
8. Визначення мутацій резистентності ВІЛ до антиретровірусних
препаратів (ПЛР, генетичний аналіз ВІЛ).
9. Визначення рівня лімфоцитів Cd4+ в сироватці крові
(іммунограмма методом моноклональних антитіл).
10. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів
Згідно класифікації ВООЗ виділябють 4 стадії – початкову,
прерсистуючу генералізовану лімфаденопатію, СНІД-асоційований
комплекс, СНІД.
Медичні працівники повинні користувати засобами
індивідуального захисту такими як: хірургічній халати, гумові
рукавички, маски,
Якщо необхідно - захисним екраном, непромокальними
фартухами, нарукавниками, окулярами
Вопрос 13
Выполнен
Балл: 5,00
Отметить вопрос
Текст вопроса
Чоловік Р., 35 років, звернувся до лікаря зі скаргами на появу на
шкірі висипу темно-бурого кольору і виразок на лівій гомілці. Він
відзначає підвищення температури, загальну слабкість, млявість.
Висип з'явилася кілька днів тому, але до цього зазначалося синьосіра пляма на слизовій під язиком, яка його не турбувала. На гомілці,
де зараз видно виразки, раніше були безболісні вузлики. Так як
висипання його не турбували, то за медичною допомогою він не
звертався. Він одружений, але має багато позашлюбних сексуальних
зв'язків.
В анамнезі: повторні фарингіти, затяжна пневмонія, часті ГРЗ, двічі
оперізуючий лишай. Рік тому відзначав фурункульоз, від якого довго
не міг вилікуватися.
Об'єктивно: чоловік схудлий, передньо- і задньошийні, підщелепні,
пахвові, підключичні лімфатичні вузли щільні, безболісні, розміром до
2-3 см, не спаяні між собою і з навколишньою тканиною.
Температура 37,8 °. На дні порожнини рота пляма буро-сірого
кольору розміром 1х1,5 см з нерівними краями. На шкірі обличчя,
шиї, тулуба, кінцівок темно-бура, плямиста, місцями зливна висипка.
Печінка виступає на 1 см з-під краю реберної дуги.
Питання:
1 Сформулюйте і обгрунтуйте можливий діагноз.
2 Визначте тактику лікаря.
3 Перерахуйте лабораторні методи дослідження, необхідні для
діагностики ВІЛ-інфекції.
4 Розкажіть про маркери СНІДу та клінічній картині саркоми Капоші.
ВІЛ-інфекція. IV клінічна стадія – власне СНІД.
Саркома Капоші СНІД-асоційована форма
Для діагностики використовують :
1. Визначення противірусних антитіл за допомогою непрямих і
конкурентних (прямих) методів, імуноферментних методик.
Здебільшого використовують ІФА, імуноблотинг
2. Прості методи аглютинаційної діагностики
3. Метод прямої імунофлюоресценції.
4. Радіоімунопреципітація
5. ПЛР в реальному часу
6. Визначення антигенів ВІЛ – ензимна ампліфікація генів
7. Також потрібне гістологічне підтвердження саркоми Капоші
8. Діагностика СК заснована на результатах фізикального
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 33