1. Основна частина

Проект вдосконалення системи менеджменту якості підприємства «СТАР»

Зміст

1. Основна частина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
Проект вдосконалення системи менеджменту якості підприємства «СТАР» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 1
Зміст ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 2
Скорочення, позначення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
Анотація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 5
1 Коротка характеристика ВАТ «СТАР» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 6
1.1 Система якості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 8
2 Аналіз функціонування системи менеджменту якості за елементами відповідальність керівництва, закупівлі та внутрішні перевірки ... 9
3 Обгрунтування і вибір напряму поліпшень ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15
3.1. Переваги ДСТУ ISO 9001:2001 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 16
4 Опис процесів системи менеджменту якості ... ... ... ... ... ... ... 18
4.1 Закупівлі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 24
4.2 Відповідальність керівництва. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42
4.3 Внутрішні перевірки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 49
5 Критерії і методи оцінки якості функціонування процесів. 57
6 Висновки і рекомендації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 58
2. Охорона праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 65
Організація робочого місця при роботі на персональному комп'ютері ... ... 66
1 Розмірні характеристики робочого місця. ... ... ... ... ... ... ... ... .... 66
1.1 Розміри робочої поверхні ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66
1.2 Розміри сидіння ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 67
1.3 Простір для ніг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 67
1.4 Підставка для ніг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 67
2 Розміщення органів управління і відображення інформації. ... ... 67
3 Дія електричного струму на організм ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 68
4 Розрахунок заземлення персонального комп'ютера ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 71
3. Економічна частина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 76
Розрахунок вартості сертифікації системи менеджменту якості підприємства «СТАР» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 76
1. Договірне визначення вартості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 77
2. Статистичне визначення вартості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 77
3. Аналітичне визначення вартості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 78
3.1. Визначення трудомісткості сертифікаційних робіт ... ... ... ... .... ... .... 79
3.2. Розрахунок вартості договору на проведення сертифікаційних робіт ... 81
4. Вартість навчання керівників вищого і середнього рівня ... ... 84
4. Технологічна частина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 87
1. Призначення деталі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 88
2. Аналіз конструкції на технологічність ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 88
2.1. Кількісна оцінка технологічності деталі. ... ... ... ... ... ... ... 88
3. Розробка технологічного процесу. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 89
3.1. Вибір технологічних баз. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 89
3.2. Складання технологічного маршруту обробки. ... ... ... ... ... ... ... 89
3.3. Обгрунтування методів обробки всіх поверхонь. ... ... ... ... ... ... ... 89
4. Технологічні операції. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 90
4.1. Вибір технологічної оснастки. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 92
4.2. Розрахунок припусків на обробку. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 93
5. Розрахунок режимів різання. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 94
6. Проектування пристосування для фрезерування пазів ... ... ... ... .. 99
6.1. Розрахунок зусилля затиску ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 99
6.2. Розрахунок пристосування на точність ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 100
Використана література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 101

Скорочення, позначення

САУ	- Система автоматичного управління
ГТУ	- Газотурбінна установка
ОСК	- Відділ сертифікації та якості
ПДКК	- Постійно-діюча комісія з якості
СМЯ	- Система менеджменту якості
ОГМет	- Відділ головного металурга
ОГТ	- Відділ головного технолога
ВМТП	- Відділ матеріально-технічного постачання
ОВК	- Відділ зовнішньої кооперації
БВП	- Бюро зовнішньої приймання
ППО	- Планово-виробничий відділ
ПЕО	- Планово-економічний відділ
ЮБ	- Юридичне бюро
ВЕТ	- Вироби електронної техніки
КД	- Комплектуючі вироби
ВТК	- Відділ технічного контролю
ПЗ	- Представництво замовника
Ері	- Електро-радіо виріб
ДП	- Група перевірки
ПП	- Перевіряється підрозділ
РПП	- Керівник перевіряється підрозділи
ОІ	- Відповідальний виконавець
Постачальник	- Особа, організація. виробляє поставку сировини, матеріалів, комплектуючих виробів для виготовлення продукції підприємства ВАТ «СТАР»
Реєстр	- Письмовий перелік
НД	- Нормативна документація
Кое	- Конструкторський відділ електроніки
ТО	- Тематичний відділ

Анотація

У процесі роботи я ознайомився з організаційною структурою підприємства ВАТ «СТАР», з випущеної ним продукцією. Були визначені переваги і недоліки структури підприємства.
Ознайомився з документацією, розробленою за системою якості на підприємстві: Політикою в сфері якості, Настановою з якості, стандартів підприємства, положеннями про підрозділи, посадовими інструкціями, робочими інструкціями.
Проаналізував діючу систему якості підприємства. Аналіз показав, що система якості відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:96, це підтверджено сертифікатами, органів з сертифікації ГОСТ Р і Військовий Регістр, терміном дії 3 роки.
У зв'язку з припиненням дії ДСТУ ISO 9001:96 і впровадженням ДСТУ ISO 9001:2001 система якості потребує доопрацювання. Для цього був проведений порівняльний аналіз вимог ДСТУ ISO 9001:96 і ГОСТ Р ІСО 9001:2001. Даний аналіз показав основні відмінності елементного та процесного підходу.
Керуючись відповідною літературою, була проведена робота по опису трьох процесів (аналіз з боку керівництва, закупівлі, внутрішні перевірки) відповідно до вимог ДСТУ ISO 9000:2001.

1 Коротка характеристика ВАТ «СТАР»

ВАТ «СТАР» - розробник і виробник систем топлівопітанія, автоматичного управління та діагностики авіаційних двигунів і промислових силових установок. Підприємство було засноване в 1943 році. Його системи використовуються більш ніж на п'ятдесяти типах літальних апаратів, від легкого поршневого літака Су-26М до далекого магістрального літака Іл-96-300.
Загальна напрацювання систем, що розробляються підприємством, складає більше 100 млн. годину. Вони встановлюються на літаках Ту-104, Ту-124, Ту-134, Ту-154М, Ту-204, Іл-62М, Іл-76, Іл-114, МІГ-31, на вертольотах Мі-6, Мі-8, Мі-14, Мі-17, Мі-24, Мі-28, Ка-26, Ка-62 і ін
ВАТ «СТАР» - єдине в Росії і в країнах СНД підприємство, яке розробляє і виробляє комплексні САУ, включають насоси топлівопітанія, цифрові електронні регулятори двигуна типу FADEC і виконавчі гідромеханічні пристрої.
Наше підприємство першим у Росії створило САУ з цифровим регулятором Ред-3048 для двигуна Д-30Ф6 (літак МіГ-31) і з електронним регулятором, призначеним для двигуна нового покоління ПС-90А (літаки Іл-96-300, Ту-204, Ту -76МФ).
В даний час розроблена система автоматичного управління та діагностики гвинтомоторних силової установки з двигуном АІ-СБМ1 для літака Ан-140 з універсальним цифровим електронним регулятором Ред-2000, в якому поєднані функції управління двигуном і гвинтом літака, вимірювання всіх їх параметрів, включаючи вібрації, а також функції діагностики та контролю двигуна і гвинта.
У рамках конверсії ВАТ «СТАР» розробляє і випускає електронні САУ для ГТУ газоперекачувальних агрегатів потужністю від 4 до 25МВт, САУ для пересувних і блочно-контейнерних електростанцій потужністю від 2,5 до 25МВт.
На підприємстві ВАТ «СТАР» використовується лінійно організаційна структура. Результати роботи кожної служби оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх цілей і завдань. Відповідно будується і система мотивації і заохочення працівників. При цьому кінцевий результат (ефективність і якість роботи організації в цілому) стає як би другорядним, тому що вважається, що всі служби тією чи іншою мірою працюють на його одержання.
Структура підприємства «СТАР» хороша тим, що виділено кілька структур:
1. Проектна структура - тематичні конструкторські відділи підпорядковуються заступник головного конструктора по темі.
2. Виробнича та випробувальна структури - підлеглі директору заводу - головному інженеру.
3. Допоміжні підрозділи - підпорядковуються заступнику директора заводу з загальних питань.
4. Економічна структура - всі фінансово - економічні підрозділи підпорядковуються заступнику генерального директора з економіки.
5. Відділ кадрів, група режиму і ВОХР підпорядковуються заступнику генерального директора з кадрів і режиму
Всі заступники генерального директора, директор заводу, заступники головного конструктора у структурній схемі стоять на одному рівні кожен відповідає за ввірені йому підрозділи і всі підкоряються генеральному директору
Переваги лінійної структури:
- Чітка система зв'язків функцій і підрозділів;
- Чітка система єдиноначальності - один керівник зосереджує у своїх руках керівництво всією сукупністю процесів, що мають загальну мету;
- Ясно виражена відповідальність;
- Швидка реакція виконавчих підрозділів на прямі вказівки вищестоящих.
Недоліки лінійної структури:
- Тенденції до тяганини і перекладання відповідальності при рішенні проблем, що вимагають участі декількох підрозділів;
- Мала гнучкість і пристосовність до зміни ситуації;
- Велике число "поверхів керування" між працівниками, які випускають продукцію, і особою, яка приймає рішення;
- Перевантаження управлінців верхнього рівня;
Висновки: незважаючи на те, що дана структура має ряд недоліків, в сучасних умовах вона забезпечує необхідну ефективність управління підприємством.

1.1 Система якості

На підприємстві розроблена система якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:96 «Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, розробці, виробництві, монтажі та обслуговуванні ». Система якості охоплює весь життєвий цикл продукції.
У Посібнику з якості описані всі елементи системи якості.
Документація системи якості включає в себе Посібник з якості, політику в області якості, стандарти підприємства, положення про підрозділи, посадові інструкції, виробничі інструкції.
Основами системи якості є:
- Політика у сфері якості;
- Організаційна побудова підприємства, що забезпечує необхідну якість;
- Планування якості;
- Розподіл відповідальності;
- Сукупність процедур і процесів;
- Систематичні заходи щодо забезпечення якості на всіх стадіях розробки і виробництва;
- Контроль ефективності системи якості і застосування на практиці затверджених заходів щодо забезпечення якості.
Дія системи якості поширюється на всі види діяльності підприємства. Система якості є засобом реалізації політики у сфері якості, являє собою розподіл відповідальності, повноважень та взаємодії персоналу, сукупність методів і процедур, спрямованих на випуск якісної продукції.
Загальне керівництво системою якості здійснюють генеральний директор - головний конструктор і відповідальний представник керівництва.
Керівники всіх підрозділів несуть персональну відповідальність за те, що діючі процедури задокументовані, всі документи системи якості доведені, розуміються і виконуються співробітниками відповідних підрозділів. Координацію всієї діяльності по системі якості здійснює відділ сертифікації та якості.

2 Аналіз функціонування системи менеджменту якості за елементами відповідальність керівництва, закупівлі та внутрішні перевірки

На підприємстві «СТАР» аналіз функціонування системи якості проводиться керівництвом підприємства і базується на результатах внутрішніх і зовнішніх перевірок, а також на результатах зауважень і претензій споживачів.
Аналіз функціонування системи якості проводиться з метою виявлення фактичних та / або потенційних проблем якості, проведення коригувальних та попереджувальних дій для усунення цих проблем.
ОСК відповідно до СТП 4.17.01 «Система якості. Порядок перевірки системи якості. Внутрішні перевірки »аналізує стан системи менеджменту якості і оформляє результати аналізу звітом.
Питання функціонування елементів системи якості, поряд з іншими, розглядаються при проведенні Днів якості, засідань ПДКК, виробничих та інших нарад.

5.2. Складання технологічного маршруту обробки.
Операція 005. Обробка внутрішньої поверхні та підрізання торця. Оброблювана деталь встановлюється по поверхні 1 в трикулачні патрон. Завдяки центрування деталі у патроні, похибка базування для розміру Æ31, 2 дорівнює нулю. Для осьового розміру 14,1 похибка базування також дорівнює нулю, тому при обробці торця точність одержуваного розміру не залежить від похибки базування деталі в пристосуванні.
Операція 010. Оброблювана деталь встановлюється на оправлення. Похибка базування для діаметральні розмірів дорівнює нулю, тому що обробка проводиться на оправці.
Операція 015. Деталь встановлюється в трикулачні патрон по поверхні 2, яка вже оброблена начисто, тому похибка базування для діаметральні розмірів дорівнює нулю.
Операція 020. Деталь встановлюється в трикулачні патрон. Похибка базування для діаметральні розмірів дорівнює нулю, тому що обробка проводиться в патроні.
Операція 025. Деталь встановлюється на оправку з упором в торець. Похибка базування для діаметральні розмірів дорівнює нулю, тому що базування відбувається по внутрішній поверхні обробленої начисто.
Операція 030. Токарна операція. Деталь встановлюється на оправку з упором в торець. Похибка базування для діаметральні розмірів дорівнює нулю.
Операція 035. Фрезерування пазів. Деталь встановлюється в пристосування по внутрішній поверхні з упором в торець. Похибка базування не дорівнює нулю, тому що вимірювальна база та технологічна не збігаються. Вимірювальної базою служить один з пазів, технологічна база - циліндрична поверхня деталі. Це допустимо, тому що допуск на виконуваний розмір не перевищує похибки базування.
На операціях токарної обробки дотримується принцип єдності баз, тобто використовуються одні й ті ж комплекти баз.
5.3. Обгрунтування методів обробки всіх поверхонь.
Операція 005. Розточування та підрізання торця. Матеріал - сталь 08Х18Н10Т, параметр шорсткості Rz40. За таблиці середньої точності обробки і виходячи з вимог робочого креслення, приймаю в якості обробки різання - чистове, отримуючи H9, Rz40.
Всі інші токарні операції - обробка різання чистове по 12 кв. Rz40.
6. Технологічні операції.
Операції 005, 010, 020, 030. Токарна чином, застосовується токарно-револьверний верстат 1Г325. Забезпечується паралельність торців і перпендикулярність їх осі деталі. Точності верстата до 9 кв. Параметр шорсткості обробленої поверхні Rа2, 5.
Операція 015. Для операції токарної обробки таким чином, застосовується токарно-гвинторізний верстат, тому що обробка проводиться в трикулачні патроні. Токарно-гвинторізний верстат моделі 1А616.
Операція 025. Токарна обробка складної фасонної поверхні. Застосовуємо токарний верстат з ЧПУ моделі АТПР-2М12СН.
Операція 035. Фрезерна обробка 4х пазів. Можна застосувати вертикально-фрезерний верстат моделі 6Р12.
Основне технологічне час Т _О для кожної операції. Формули для визначення основного технологічного часу в залежності від розмірів оброблюваної поверхні і виду операції:
токарна: Т _О = 0,17 ld × 0,001; l - довжина обробки, d - діаметр обробки;
фрезерування чорнове: Т _О = 6l × 0,001; l - довжина обробки;
підрізка торця: Т _О = 0,052 (D ² - d ²⁾ × 0,001; D - найбільший діаметр, d - найменший діаметр;
Визначаю для кожної операції штучний час. Цей час розраховується за формулою:
Тшт = Те + Тв + Тоб + Той
Тв - допоміжний час, формула для розрахунку: Тв = Тус + Т _{з. О} + Туп
Тус - час на установку і зняття деталі, хв. [1], дод. 5.1 - 5.6.
Тз.о - час на закріплення і відкріплення деталі, хв. [1], дод. 5.7.
Туп - час на прийоми керування верстатом, хв. [1], дод. 5.8-5.9.
Тоб - час перерв на відпочинок та особисті потреби, хв.
Тоб = Ттех + Торг
Ттех - час на технічне обслуговування робочого місця, хв. [1], с. 102 і дод. 5.17 - 5.20.
Торг - час на організаційне обслуговування робочого місця, хв. [1], с. 102 і дод. 5.21.
Той - час на відпочинок та особисті потреби, хв. [1], с. 102 і дод. 5.22.
Для кожної операції визначаю кожний доданок і в цілому Тшт, результати записую в таблицю 2.

Таблиця 2

№ оп.	Складові штучного часу, хв							Тшт, хв
№ оп.	Те	Тус	Тз.о	Туп	Ттех	Торг	Той	Тшт, хв
005	0,2	0,12		0,075	0,033	0,007	0,03	0,465
010	0,076	0,22		0,06	0,03	0,006	0,027	0,419
015	0,16	0,12		0,145	0,071	0,008	0,035	0,539
020	0,054	0,12		0,17	0,043	0,007	0,027	0,421
025	0,105	0,22		0,025	0,014	0,006	0,026	0,396
030	0,342	0,22		0,11	0,013	0,007	0,027	0,719
035	0,112	0,134		0,12	0,014	0,007	0,026	0,413

На основі значення Тшт визначаю кількість верстатів на кожній операції з урахуванням коефіцієнта завантаження.
Такт випуску t _В = 0,7 хв.
Необхідна кількість верстатів на операції визначаю за формулою:
m _Р = Тшт / (t _У η _З.Н);
η _З.Н - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, η _З.Н = 0,65.
Для кожної операції визначаю кількість верстатів, отримане значення округляються до найближчого більшого цілого числа, визначаю фактичний коефіцієнт завантаження, що отримується шляхом ділення розрахункового числа верстатів на їх реальна кількість. Визначаю коефіцієнт використання устаткування за основним технологічним часу η _О, він дорівнює відношенню основного технологічного часу до штучному часу. Визначаю середнє значення коефіцієнта завантаження η _з.СР і середнє значення коефіцієнта використання устаткування за основним технологічним часу η _{О. СР} Результати наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

№ операції	Розрахункова кількість верстатів m _P	Справжнє кількість верстатів m _ПР	Коефіцієнт використання устаткування за основним технологічним часу η _О (Те / Тшт)	Фактичний коефіцієнт завантаження η _З.Ф = m _Р / m _ПР
005	0,94	1	0,43	0,47
010	0,85	1	0,18	0,85
015	1,1	2	0,296	0,55
020	0,86	1	0,128	0,86
025	0,81	1	0,26	0,81
030	1,47	2	0,47	0,73
035	0,84	1	0,27	0,84

Σm _Р i = 10; Ση _Про i = 2,034; Σ η _З.Ф i = 5,11
η _з.СР = Σ η _З.Ф i / Σm _Р i = 5,11 / 10 = 0,511
η _{О. СР} = Ση _Про i / Σm _Р i = 2,034 / 10 = 0,203
Найбільш завантажений токарний верстат на операції 005. Тому збільшую кількість верстатів на цій операції до 2. Середній коефіцієнт завантаження обладнання не перевищує нормативний, є резерв часу на кожному робочому місці.
Уточнення коефіцієнта закріплення операцій До _З.О.
К _з. _о. = ΣО / ΣР
ΣР = m _ПР = 9
ΣО = Σ (η _З.Ф i / η _З.Н), ΣО = 8
К _з. _о. = ΣО / ΣР = 8 / 9 = 0,88. Виробництво можна вважати масовим. Отже, розрахунки, зроблені на початку роботи, були справедливі.
Вибір різального інструменту.
Вибір інструмента.
Марку матеріалу визначаємо в залежності від виду та характеру обробки, розмірів оброблюваної поверхні і властивостей матеріалу заготовки.
Результати зведені в таблицю 4.
Таблиця 4

Номер операції	Найменування операції	Назва застосовуваного інструмента	Позначення інструменту за ГОСТ	Марка матеріалу інструменту
005	Токарна	Різець розточний Різець підрізної торцевої	Різець 2140 - 0809 ГОСТ 188871 - 73 Різець 2112-0708 ГОСТ 18871-73	Т15К6 Т15К6
010	Токарна	Різець прохідний відігнутий Різець прохідний прямий	Різець 2102 - 0609 ГОСТ 18877 - 73 Різець 2100-00809 ГОСТ 18878-73	Т15К6 Т15К6
015	Токарна	Різець прохідний відігнутий Різець підрізної торцевої	Різець 2102 - 0609 ГОСТ 18877 - 73 Різець 2112-0708 ГОСТ 18871-73	Т15К6 Т15К6
020	Токарна	Різець фасонний призматичний Різець розточний завзятий	Різець Т15К6 Різець 2141-0578 ГОСТ 18873-73	Т15К6 Т15К6
025	Токарна	Різець прохідний прямий	Різець 2100 - 0809 ГОСТ 18887 - 73	Т14К8
030	Токарна	Різець різьбовий Різець відрізний Різець фасонний	Різець 2664-0003 ГОСТ 18877-73 Різець 2130-7654 ГОСТ 18884-73 Різець круглий	Т14К8 Т14К8 Р18
035	Фрезерна	Фреза дискова	Фреза ГОСТ 3964-69	Р6М5

В якості СОЖ застосувати СФ або ЕМ.
6.1. Вибір технологічної оснастки.
Загальні принципи вибору технологічної оснастки описані в Гості 14.305 - 73. Конструкцію оснащення визначимо, враховуючи типові рішення і стандарти для даного виду технологічних операцій на основі габаритних розмірів виробу, виду заготовки, характеристики матеріалу заготовки, точності параметрів та конструктивних характеристик оброблюваних поверхонь, що впливають на конструкцію оснастки, технологічних схем базування та фіксації заготовки, характеристик обладнання та обсягу виробництва. Для механізації та зменшення витрат часу при операції фрезерування пазів (операція 035) застосувати спеціальне пристосування. Це має бути установочно-затискні пристрої нерозбірне (або розбірні) спеціальне, тому що протягом тривалого часу на ділянці виготовляють вироби однакової форми і типорозміру. Конструювання пристосування див. далі.
6.2. Розрахунок припусків на обробку.
Розраховую припуски на розміри, які визначають розмір заготовки.
Розрахунок припусків на токарних операцію (операцію 010).

Вихідні дані
Найменування деталі: ніпель
Заготівля штампування (на ГКР). Маса 0,207 кг
Клас точності 2.

Технологічні переходи	Елементи припуску, мкм				2Z _min, мкм	D _P, Мм	TD, Мкм	D _min, мм	D _max, мм	Z _Omin, мкм	Z _Omax, мкм
Технологічні переходи	Rz	T	ρ	E	2Z _min, мкм	D _P, Мм	TD, Мкм	D _min, мм	D _max, мм	Z _Omin, мкм	Z _Omax, мкм
Заготівля	125	100	506	-	-	46,522	1600	46,32	46,62	-	-
1. Обточування чистове	-	-	-	-	1462	44,5	740	44,26	44.42	1460	2320

Rz - шорсткість поверхні, Т - товщина дефектного шару, ρ - Похибка установки заготовки, ε - похибка базування.

Δ _R - питома кривизна заготовки

ρ _С - похибка для токарного верстата ρ _С = 0,25 мм
ρ _СМ = 0,5 * 0,25 = 0,125 мм

ε = 0 при установці на оправлення

D _{Р (i-1)} = D _{Р i} - 2Z _{i min} = 69,26 + 1462 = 70,722 мм
2Z _{min (пр)} = D _0min - D _1min = 44,72 - 44,26 = 1,460 мм = 1460 мкм
2Z _{O max} = D _{0 max} - D _{1 max} = 46,32 - 45,00 = 1,32 мм = 1320 мкм
Перевірка правильності розрахунку:
2Z _O _max - 2z _O _min = 2320 - 1460 = 860 мкм
T _ЗАГ - Т _ДЕТ = 1600 - 740 = 860 мкм
Номінальний розрахунковий припуск:
2Z _{O НОМ} = 2Z _{Про min} + HD _З - HD _Д = 1,160 + 0,5 - 0,74 = 1,01 мм
Мінімальний розмір дорівнює 44,72 мм
7. Розрахунок режимів різання.
Розрахунок режимів різання при розточуванні і підрізуванні торця операція (005).
Перший перехід (розточування отвору);
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті 1Г325, довжина оброблюваної поверхні 30,5 мм. Оброблюваний діаметр 31,2 мм. Матеріал ріжучої частини різця Т15К6. Тип різця - розточний відігнутий. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.
Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 1 мм.
Табличне значення подачі S = 0,3 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 150 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 0,85 (карта Т-4).

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 1250 об / хв

Сила різання

P _{z _табл} = 80, K ₁ = 0,85, K ₂ = 0,9 карта Т-5 [4]

Потужність різання

Потужність різання на шпинделі
ККД приймаю рівним h = 0,75. Потужність двигуна головного руху N _дв = 7,5 кВт.
Потужність на шпинделі N _шп = 0,75 × 7,5 = 5,62 кВт
Обробка можлива.
Основне технологічне час Т _о.

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 30,5 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 1 мм, y _підв + y _п = 6 мм. ([4] стор.300)
L = 30,5 +0 +7 = 37,5 мм

Розрахунок режимів різання при точінні на операції 010 - чистове обточування.
Перший перехід (точіння Æ36, 5);
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті 1Г325, довжина оброблюваної поверхні на 14,1 мм. Матеріал ріжучої частини різця Т15К6. Тип різця - прохідний відігнутий. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.
Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 1 мм.
Подача S = 0,3 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 150 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 0,85 (карта Т-4).

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 1250 об / хв

Сила різання

P _{z _табл} = 80, K ₁ = 0,85, K ₂ = 0,9 карта Т-5 [4]

Потужність різання

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 14,1 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 1 мм, y _підв + y _п = 3 мм. [4] стор.300
L = 14,1 +0 +4 = 18,1 мм

Розрахунок режимів різання при точінні на операції 015 - чистове точіння.
Перший перехід (точіння Æ42);
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті 1Г325, довжина оброблюваної поверхні 17,68 мм. Матеріал ріжучої частини різця Т15К6. Тип різця - прохідний відігнутий. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.

Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 1 мм.
Подача S = 0,3 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 150 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 0,85 (карта Т-4).

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 1000 об / хв

Сила різання

P _{z _табл} = 80, K ₁ = 0,85, K ₂ = 0,9 карта Т-5 [4]

Потужність різання

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 17,68 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 1 мм, y _підв + y _п = 3 мм. [4] стор.300
L = 17,68 +0 +4 = 21,68 мм

Розрахунок режимів різання при точінні на операції 020 - чистове точіння.
Перший перехід (точіння Æ36);
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті 1А616, довжина оброблюваної поверхні 4,5 мм. Матеріал ріжучої частини різця Т15К6. Тип різця - фасонний. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.
Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 3 мм.
Подача S = 0,12 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 85 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 1,05 (карта Т-4).

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 800 об / хв

Сила різання

P _{z _табл} = 340, K ₁ = 0,85, K ₂ = 1 карта Т-5 [4]

Потужність різання

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 3,27 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 1 мм, y _підв + y _п = 3 мм. [4] стор.300
L = 3,27 +0 +4 = 7,27 мм

Розрахунок режимів різання при точінні на операції 025 - гостріння складної фасонної поверхні. Діаметр обробки Æ36, 5.
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті з ЧПУ моделі АТПР-2М12СН, довжина оброблюваної поверхні 11,5 мм. Матеріал ріжучої частини різця Т15К6. Тип різця - прохідний прямій. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.
Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 0,5 мм.
Подача S = 0,12 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.

Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 160 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 0,85 (карта Т-4).

Сила різання

P _{z _табл} = 23, K ₁ = 0,85, K ₂ = 1 карта Т-5 [4]

Потужність різання

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 11,5 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 2 мм, y _підв + y _п = 4 мм. [4] стор.300
L = 11,5 +0 +6 = 17,5 мм

Розрахунок режимів різання при точінні на операції 030 - гостріння канавки.
Вихідні дані для розрахунку: обробка ведеться на верстаті 1Г325, довжина оброблюваної поверхні 4,5 мм. Матеріал ріжучої частини різця Р18. Тип різця - фасонний круглий. Заготівля - штампування ГКР, матеріал - сталь 08Х18Н10 σ _В = 509 МПа.
Вибираю подачу по карті Т-2 ([4], с. 23).
Глибина різання t = 5,5 мм.
Подача S = 0,3 мм / об.
Т - стійкість інструменту, приймаю по карті Т-3 ([4], с. 26). Т = 60 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 65 м / хв, K ₁ = 0,75, K ₂ = 1,55, K ₃ = 1,05 (карта Т-4).

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 400 об / хв

Сила різання

P _{z _табл} = 320, K ₁ = 0,85, K ₂ = 1 карта Т-5 [4]

Потужність різання

Потужність різання на шпинделі
ККД приймаю рівним h = 0,75.
Потужність двигуна головного руху N _дв = 7,5 кВт.
Потужність на шпинделі N _шп = 0,75 × 7,5 = 5,62 кВт
Обробка можлива.
Основне технологічне час Т _о.

; I - число проходів, i = 1
L = l _рез + l _доп + y
l _рез = 5,5 мм.
l _доп = 0 мм.
y = y _підв + y _вріз + y _п
y _вріз = 1 мм, y _підв + y _п = 2 мм. [4] стор.300
L = 5,5 +0 +3 = 8,5 мм

Розрахунок режимів різання при фрезеруванні (операція 035 - фрезерування пазів).
Вихідні дані. Тип фрези - дискова, діаметр фрези D = 50 мм, число зубів z = 14, матеріал ріжучої частини Р6М5. Припуск знімається за 1 прохід. Вид обробки - чорнове фрезерування по 14 квалітету. Довжина оброблюваної поверхні 3 мм. Обробка проводиться на вертикально - фрезерному верстаті 6Р12, потужність двигуна головного руху (N _ДВ) 7,5 кВт. Матеріал деталі - сталь 08Х18Н10Т, σ _В = 509 МПа.
Глибина різання t = 4 мм.
Подача S _Z = 0,1 мм / об.
Т - стійкість інструменту. Т = 100 хв.
Визначаю швидкість різання за формулою:

V _табл = 46 м / хв, K ₁ = 1.2, K ₂ = 0.65, K ₃ = 1

Коригую частоту обертання шпинделя за паспортними даними верстата:
n _Д = 200 об / хв

Потужність різання

E = 0,14, b = 4, Z = 14, K ₁ = 1,15, K ₂ = 1.

Потужність різання на шпинделі
ККД приймаю рівним h = 0,75.
Потужність двигуна головного руху N _дв = 7,5 кВт.
Потужність на шпинделі N _шп = 0,75 × 7,5 = 5,62 кВт
Обробка можлива.
Основне технологічне час Т _о.

; I - число проходів, i = 1
L = 3 мм.
S _М = S _Z × _Z × n
S _М = 0,1 × 14 × 200 = 840

Операції	Припуск мм	Число походів	Глибина різання мм	Подача мм / об	Швидкість різання м / хв	Число оборотів шпинделя об / хв	Основний час хв
005	-	-	-	-	-	-	0,077
1 - перехід	1	1	1	0,3	122,522	1250	0,05
2 - перехід	1	1	1	0,3	151,189	1250	0,027
010	-	-	-	-	-	-	0,093
1 - перехід	1	1	1	0,3	143,335	1250	0,056
2 - перехід	1	1	1	0,3	139,801	1000	0,037
015	-	-	-	-	-	-	0,113
1 - перехід	1	1	1	0,3	131,947	1000	0,082
2 - перехід	1	1	1	0,3	164,934	1250	0,031
020	-	-	-	-	-	-	0,266
1 - перехід	3	1	3	0,12	90,478	800	0,089
2 - перехід	0,5	1	0,5	0,12	69,272	630	0,06
025	0,5	1	0,5	0,15	158,1	1378	0,117
030	-	-	-	-	-	-	0,336
1 - перехід	1	1	1	0,3	174,751	1250	0,011
2 - перехід	1	1	3	0,3	70,262	630	0,011
3 - перехід	3,2	1	3	0,3	76,199	630	0,026
4 - перехід	45	1	5,5	0,3	52,779	400	0,054

8. Проектування пристосування для фрезерування пазів
Номери позицій див. на складальному кресленні пристосування.
Пристосування призначено для фрезерування пазів на ніпелі. Теоретична схема базування деталі представлена на ескізі обробки. Деталь подвійний направляючої базою встановлюється на цанговий оправлення 3, опорною базою (торці) спирається на виступ цанги. Закріплення заготовки здійснюється за допомогою пневмоциліндра 24. Пневмоциліндр кріпиться до кришки за допомогою подовжених стяжок 13. При подачі тиску в порожнину пневмоциліндра шток 4 переміщається, і тисне на пелюстки цанги, розтискаючи їх, чим реалізується опорна прихована база.
Для розподілу поверхні (повороту на заданий кут) деталі при фрезеруванні пазів пристосування забезпечено ділильним механізмом, що складається з кришки 10, по контуру якій розташовані отвори під фіксатор. При розподілі деталі фіксатор 8 за допомогою головки 7 виводять із зачеплення з кришкою і повертають на кут 90 °. Потім, дійшовши до наступного отвори, фіксатор знову опускається під дією пружини 22. Для запобігання удару штока про пелюстки цанги встановлена пружина 19. Для полегшення роботи і для зменшення зносу поворотна частина пристосування встановлена на радіальні шарикопідшипники 18.
8.1. Розрахунок зусилля затиску
Вихідні дані: Pz = 647 Н;
Розрахункова схема:

Умова закріплення:
kPz <(w / 6)
Де k - коефіцієнт надійності.
Приймаються k = 2;
Рівняння рівноваги:
Pz - w = 0 =>
w = Pz = 647 Н.
Тоді потрібне зусилля затиску:
W = (w / 6) k = (647 / 6) 2 = 215,6 Н
Підбираємо діаметр пневмоциліндра виходячи з того, що стандартний тиск повітря в цеху p = 0,4 МПа.
Діаметр пневмоциліндра D = 50 мм.
Площа поршня S = π (D / 2) 2 = 3,14 (0002) = 0,00196 м2
Зусилля на штоку F = pS + Pпр = 400000 · 0,00196-10 = 794 Н,
Де Pпр = 10 Н - сила стиснення пружини.
Оскільки F> W то пристосування забезпечує надійне закріплення деталі.
8.2. Розрахунок пристосування на точність
Розрахунок проводиться за методикою [11, с. 188].
Потрібно витримати розмір 19 ± 0,5 мм.
Точність паза по ширині у всіх випадках залежить від точності ширини дискової фрези, тому похибка несуміщення баз за цим параметром wнб = 0;
Похибка закріплення заготовки:
wз = 0,035, [1, c. 82]
Похибка установки:
wу = wнб + wз = 0 +0,035 = 0,035;
Сумарна погрішність обробки: wc = Kwтс = 0,5 х0, 04 = 0,02 мм, де К = 0,5 поправочний коефіцієнт для розмірів вище 8 кв.; Wтс = 0,04 мм середня економічна точність обробки.
Допустима похибка установки:
[Wу] =

мм, де Т = 1 мм допуск на розмір.
=> Wу <<[wу] => пропонована схема базування допустима.
Сумарна похибка пристосування:

<1 мм =>
точність пристосування забезпечена.

Використана література

1. О. П. Глудкін, Н. М. Горбунов. Загальне управління якістю. - М.: Радіо і зв'язок. 1999.
2. М. Г. Круглов, С. К. Сергєєв. Менеджмент систем якості. - М.: ІПК Видавництво стандартів, 1997.
3. М. Г. Круглов, Г. М. Шишков. Управління якістю TQM. - М.: МГТУ «Станкин».
4. Матеріали журналу «Стандарти та якість» 1999 - 2001 р.
5. Матеріали журналу «Методи менеджменту якості» 1999 - 2001 р.
6. Матеріали сайту http://www.stq.ru
7. Матеріали сайту http://www.iso9000.by.ru
8. Матеріали сайту http://www.finexpert.ru
9. Матеріали сайту http://www.itbc.ru
10. Матеріали сайту http://www.vaz.ru
11. ДСТУ ISO 9001:96 «Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, розробці, виробництві, монтажі та обслуговуванні ».
12. ДСТУ ISO 9001:2001 «Системи менеджменту якості. Вимоги ».
13. ДСТУ ISO 9000:2001 «Системи менеджменту якості. Основні положення і словник ».
14. ГОСТ 12.2.032 - 78.
15. СанПіН 2.2.2. 542 - 96.
16. Методичними вказівки "Розрахунок захисного заземлення та занулення."
17. Охорона праці в машинобудуванні. Підручник для машинобудівних вузів. Є.Я. Юдін та др.19
18. Д. М. Крук. Організація планування і управління промисловим підприємством. М.: «Економіка».
19. ГОСТ Р 40.002-96. Система сертифікації ГОСТ Р. Регістр систем якості. Основні положення.
20. Правила з сертифікації «Оплата робіт з сертифікації продукції та послуг» / / Вісник Держстандарту України.-2000 .- № 2.
21. Ю. В. Барановський. Режими різання металів. Довідник. - М.: «Машинобудування».
22. А. Ф. Горбацевіч, В. А. Шкред. Курсове проектування з технології машинобудування. - Мн.: «Вишейшая школа».

[1] Практика переконливо свідчить, що грамотно і добротно спроектовані процедури не мають терміну давності.

[2] Дебіторська заборгованість за мінусом резерву на покриття безнадійних боргів

[3] Частоту виконання операцій приймають: дуже часто - дві і більше операцій в 1 хв; часто - менше двох операцій в 1 хв, але більше двох операцій в 1 год; рідко - не більше двох операцій в 1 ч.

[С1] можна прибрати

[С2] Додати пункт про заходи впливу на постачальника.

Оцінка ефективності функціонування СУЯ або окремих її процесів проводиться на предмет досягнення цілей, визначених Політикою в сфері якості. При цьому враховується:
- Фактичне виконання документованих процедур;
- Відповідність всієї СМК або окремих її процедур вимогам ДСТУ ISO 9001;
- Можливості та шляхи поліпшення СМЯ, у тому числі, продукції і процесів;
- Ефективність коригувальних та попереджувальних дій.

Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 1

Вимога стандарту	Реалізація вимог стандарту
Елемент 4.1 Відповідальність керівництва
4.1.1 Політика в області якості	Політика в області якості охоплює всі сфери діяльності Відкритого Акціонерного товариства «СТАР» і спрямована на розробку та виготовлення конкурентоспроможної продукції, що перевищує технічний рівень кращих світових зразків, за прийнятними цінами. Метою підприємства в області якості є задоволення вимог та очікувань споживачів, підвищення престижності підприємства в Росії і на міжнародному рівні, забезпечення фінансового добробуту підприємства і його співробітників за рахунок високої якості продукції. ЗДІЙСНЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ: • якістю праці всіх співробітників підприємства від генерального директора до робітника, компетентністю, професіоналізмом і персональною відповідальністю кожного за доручену справу при постійному підвищенні кваліфікації; • оновленням, підвищенням конкурентоспроможності продукції, що випускається за рахунок технічного переозброєння підприємства, з орієнтацією на кращі зразки та високі технології; • роботою за принципами: попередження дефектів, виконавець наступної операції - твій споживач; • творчим співробітництвом і активною участю в реалізації політики всіх працівників підприємства; • гідною оцінкою праці кожного працівника підприємства, створюючи тим самим особисту зацікавленість в якості продукції, що випускається; • розробкою, впровадженням, сертифікацією та вдосконаленням системи якості на базі світового та вітчизняного досвіду.
4.1.2.1 Відповідальність та повноваження	Відповідальність вищого керівництва підприємства у системі якості відображена в матриці (див. додаток А). Відповідальність структурних підрозділів підприємства в системі якості відображена в матриці (див. додаток Б). Відповідальність, повноваження та взаємодія керівників усіх рангів у питаннях якості за напрямом їхньої основної діяльності визначені в посадових та інших інструкціях, а також у Положеннях про підрозділи. Порядок їх розробки та управління визначено СТП 4.1.01 «Система якості. Порядок розробки посадових інструкцій і положень про підрозділи ».
4.1.2.2 Ресурси	Керівництвом підприємства визначені вимоги до ресурсів. підприємство забезпечене відповідними ресурсами, в тому числі персоналом для керівництва, виконання роботи та перевірок, включаючи внутрішні перевірки якості.
4.1.2.3 Представник керівництва	З числа адміністрації призначений представник керівництва (заступник генерального директора з ліцензування та сертифікації). З питань якості йому підкоряються всі заступники генерального директора та керівники підрозділів
4.1.3 Аналіз з боку керівництва	Аналіз системи якості керівництвом підприємства проводиться два рази на рік на основі результатів внутрішніх і зовнішніх аудитів, а також претензій споживачів Недолік: В якості вхідних даних для аналізу не використовується інформація про реалізацію політики і досягнення цілей у сфері якості.

Елемент 4.6 Закупівлі
Вимога стандарту	Реалізація вимог стандарту
4.6.1 Загальні положення	Розроблено стандарт підприємства, що визначає порядок процедури закупівель та взаємин із споживачами.
4.6.2 Оцінка субпідрядників	Оцінка і вибір постачальників проводиться відповідно до СТП 4.6.03 «Система якості. Закупівлі »за результатами роботи з ними на основі аналізу виконання постачальниками зобов'язань за договорами, з урахуванням стабільності поставок в узгоджені терміни, дотримання узгоджених цін та обсягів закупленої продукції, прийнятності цін, якості продукції. Джерелом інформації для оцінки постачальників є: • результати вхідного контролю відповідно до СТП 4.10.01 «Система якості. Вхідний контроль матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів »(для продукції, використовуваної в основному виробництві), • оцінка якості матеріалів і комплектуючих виробів у процесі виробництва та експлуатації, • досвід роботи з постачальником. Ведуться листки спостережень, в яких фіксується інформація про постачальника та якість продукції, що поставляється. За окремими пунктами відсутня можливість вибору постачальника тому він є монополістом. На основі аналізу взаємовідносин з постачальниками протягом року, складається реєстр постачальників. Недолік: У СТП 4.6.03 не визначена процедура внесення змін до оцінку постачальника у разі різкої зміни критеріїв оцінки (до закінчення року). Недостатня кількість критеріїв оцінки постачальника. Недостатня ефективність оцінки постачальників. Не визначені заходи впливу на постачальників.
4.6.3 Документація на закупівлю	Документами на закупівлі є: - Заявка - замовлення на поставку продукції; - Контракт на закупівлю; - Протокол узгодження поставки; - Держстандарти або ТУ на закуповується продукцію.
4.6.4 Перевірка закупленої продукції	Вся закуплена продукція проходить вхідний контроль. Результати вхідного контролю використовуються для оцінки постачальника і якості продукції, що закуповується. У кінці кожного року начальник ОВК складає звіт про якість продукції, що закуповується.
4.6.4.1 Перевірка, проведена на підприємстві постачальника	Можлива перевірка продукції та системи менеджменту якості у постачальника. Недолік: перевірка не проводилася.
4.6.4.2 Перевірка споживачем продукції, що постачається по субпідряду	Підприємство «СТАР» було перевірено споживачем, і після усунення недоліків включено до реєстру постачальників підприємств «авіадвигунів» і ВАТ «Пермський моторний завод». Видано свідоцтво.

\ S
Малюнок SEQ Малюнок \ * ARABIC 1
Ефективність елемента закупівлі можна оцінити по відсотку забракованія комплектуючих і матеріалів. З малюнка 1 видно, що за двома видами продукції, що закуповується досягнуто значне зниження кількості дефектів. Проте за іншими пунктами спостерігається збільшення кількості дефектів. У чому полягає причина такого великого розкиду?
На підприємстві ВАТ «СТАР» закупівлями займаються два підрозділи ВМТП - метали і неметали та ОВК - Ері, КД. для оцінки постачальників ці підрозділи використовують одну й ту саму методику. Отже, причина полягає в неправильній методиці оцінки постачальника.
На підприємстві ВАТ «СТАР» постачальників оцінюють за чотирма критеріями:
- Якість продукції;
- Дотримання термінів поставок;
- Дотримання обсягів поставок;
- Прийнятність цін на продукцію.
Оцінка проставляється в листі оцінки та інформації про постачальника наступними оцінками:
"+" Надійний,
"-" Ненадійний.
У залежності від оцінок відповідальний виконавець приймає рішення у листі оцінки та інформації про постачальника, про включення даного постачальника в реєстр постачальників.
- При наявності 4-х плюсів протягом року постачальник зберігає позиції в реєстрі постачальників;
- При 3-х плюсах може бути поставлено питання про пошук (виборі) альтернативного постачальника з бази даних про постачальників;
- При 2-х плюси і 2-х мінуси вирішується питання про виключення з реєстру недобросовісного постачальника і заміни його іншим із зазначенням причин, або посилення вимог до постачальника, якщо це монополіст.
Недоліком даного методу є недостатня кількість критеріїв оцінки. Наприклад, на "АвтоВАЗі" для формування інтегральної оцінки роботи постачальників щодо забезпечення якості поставок комплектуючих виробів і матеріалів застосовується 20 критеріїв оцінки.
Уявімо ситуацію, що за трьома критеріями постачальник задовольняє вимогам, але за якістю немає. У такому випадку відповідальний виконавець, слідуючи вищевикладеної методикою, може поставити питання про вибір нового постачальника, а може і не поставити. Треба сподіватися тільки на сумлінність виконавця. Такий підхід до оцінки постачальників неприпустимий. Методика оцінки постачальників потребує доопрацювання.

Елемент 4.17 Внутрішні перевірки якості
Вимога стандарту	Реалізація вимог стандарту
4.17 Внутрішні перевірки якості	Розроблено стандарт підприємства, який визначає основні принципи і встановлює порядок проведення внутрішніх перевірок системи менеджменту якості в підрозділах підприємства. Для проведення перевірок системи якості на підприємстві підготовлений персонал, включений до реєстру аудиторів підприємства. Щорічно, у відповідності зі стандартом підприємства, складається план внутрішніх перевірок. За результатами перевірок складається звіт, із зазначенням всіх недоліків в порядку їх значимості. Звіт з перевірки доводиться до персоналу перевіряється підрозділи. За результатами перевірки розробляється план коригувальних заходів.

Висновок: Проаналізовані вище елементи системи менеджменту якості підприємства «СТАР» відповідають вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001:96. Про що свідчить наявність сертифікатів ГОСТ Р і Військовий Регістр. Однак при аналізі виявлено недоліки, усунення яких необхідно для підвищення ефективності роботи підприємства.

3 Обгрунтування і вибір напряму поліпшень

Стандарт ГОСТ Р 9001:96 визначає вимоги до 20 ключових параметрів, які організація повинна дотримуватися для надання якісних товарів і послуг своїм споживачам. Головна мета - гарантувати покупцеві, що сертифікована організація випускає вироби очікуваного рівня якості. Дотримуватися вимоги стандарту ГОСТ Р 9001:96 просто - «документуйте все, що робите: робіть те, що вказано в документах, і будьте готові це довести».
Модель управління якістю в ГОСТ Р 9001:2001 зовсім інша. В основі лежать не 20 ключових елементів, а модель процесу. Менша ступінь конкретизації спрощує проходження стандарту підприємствам будь-яких видів діяльності. З іншого боку, незважаючи на те, що нова модель, можливо, простіше і демократичніше своєї попередниці, її вимоги представляють собою якісний стрибок вперед, відповідний новим прогресивним тенденціям у сфері управління якістю.

3.1. Переваги ДСТУ ISO 9001:2001

- Врахування думки споживача. Навіть поверхневий аналіз графічного представлення моделі процесу управління якістю на рис. 2. показує, який вплив у відповідності з новим стандартом може мати споживач. Усе визначається двома факторами: «Вимогами споживача» на вході і «Задоволенням споживача» на виході. Організації знадобляться методи опису контролю споживача щодо кожного замовлення, а також процеси і вимірювання і аналізу ступеня задоволеності споживача.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

Виробництво продукції

Управління ресурсами

Відповідальність керівництва

Контроль, аналіз, поліпшення

Споживач

Продукція

Вимоги

Споживач

Задоволення

Система управління якістю.
Постійне поліпшення

Вхід

Вихід

Малюнок SEQ Малюнок \ * ARABIC 2. Система управління якістю, особливу увагу в якій приділяється споживчим вимогам як «вступним» параметрами і задоволенню споживача як «вихідного» результату.
- Постійне поліпшення. Відповідно до ДСТУ ISO 9001:2001 для організації вже недостатньо просто вимірювати ступінь задоволеності споживача - потрібно буде підвищувати цей ступінь. Крім цього доведеться вимірювати й удосконалювати якість внутрішніх процесів. Постійне поліпшення-основне положення нової версії ISO 9000, спочатку властиве моделі «Плануй - Роби - Перевіряй - Дій».
Постійне поліпшення - одна з основних задач управління якістю. Постійне поліпшення продукції з наступним підвищенням ступеня задоволеності споживача - ось суть моделі Демінга і системи комплексного управління якістю.
- Відповідальність керівництва. У попередній версії ГОСТ Р ІСО 9000 роль керівного персоналу організації полягала у виробленні політики щодо якості, виділення необхідних ресурсів, проведення експертизи і призначень представника адміністрації, контролюючого систему управління якістю. Однак в умовах ДСТУ ISO 9001:96 відповідальність за систему управління якістю лягала здебільшого на фахівців з якості. Новий стандарт відводить адміністрації більш значиму роль. Адміністративна відповідальність розширюється до рамок здійснення керівництва всією багатоетапної різновиди процесу «Плануй-Роби-Перевіряй-Дій».
Процесний підхід, як інструмент створення і вдосконалення систем менеджменту якості на основі ДСТУ ISO 9001:2001 має високий організаційно-методичним потенціалом. Повноцінне впровадження процесного підходу забезпечує підприємству ряд можливостей і переваг. Воно дозволяє:
- Розгортати корпоративні цілі по всіх процесів і субпроцесів аж до робочих місць і управляти процесами за ступенем досягнення поставлених цілей;
- Взаємно пов'язувати і погоджувати всі процеси;
- Суворо обгрунтовувати і виділяти необхідні ресурси;
- Чітко обгрунтовувати структури процесів, забезпечуючи їх адекватність корпоративним цілям;
- Реалізовувати нову якість управління підприємством, засноване на прозорості механізму функціонування та управління процесами, і отримувати на цій основі додаткові можливості постійного вдосконалення;
- Отримати сертифікат відповідності ДСТУ ISO 9001:2001.

4 Опис процесів системи менеджменту якості

Сутність процесного підходу коротко можна охарактеризувати, як адекватне представлення діяльності підприємства у сфері якості у вигляді мережі взаємопов'язаних і взаємодіючих процесів і управління процесами на основі циклу PDCA: планування процесу - реалізація процесу - контроль процесу - аналіз результатів та вдосконалення процесу.
Перше завдання, як випливає з вимог ДСТУ ISO 9001:2001, - виявити процеси, необхідні для системи управління якістю. Очевидно, що під це формулювання підпадають всі виробничі та адміністративні процеси, а також процеси менеджменту підприємства, які надають пряме або непряме вплив на якість. Щоб виділити ці процеси із сукупності всієї діяльності підприємства, прийнятий наступний підхід.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

Стратегічний менеджмент

Вище керівництво

Створення продукції

Директор заводу

Споживання продукції

Споживач

Цілі

Політика

Склад процесів

Організаційна структура

Продукція

Послуги

Відходи

Ресурси

Замовлення споживачів

Заходи за результатами аналізу

Інформація від споживача

Ринок продукції, що випускається
Ринок сировини та ресурсів
Конкурентне середовище
Економічна ситуація
Законодавство
Власні можливості
Технологія, правила галузі

Малюнок SEQ Малюнок \ * ARABIC 3
На самому верхньому рівні (рис. 3) діяльність підприємства представляється у вигляді всього двох процесів - стратегічного менеджменту і створення продукції. Стратегічний менеджмент - це процес вищого керівництва. На виході його мети, політика, стратегічні плани і ресурси, в тому числі - цілі і політика в області якості, плани та ресурси для їх досягнення. Вони служать вхідними елементами для процесу створення продукції. Під терміном «створення продукції» розуміється вся діяльність підприємства протягом життєвого циклу продукції - від маркетингу до післяпродажного обслуговування та утилізації. Відповідальність за цей процес несе, як правило, генеральний директор. Третій процес, показаний пунктиром, - це вже діяльність не підприємства, а споживача, пов'язана зі споживанням продукції.
Далі процес створення продукції розгортається в ланцюжок основних процесів - процесів, в результаті яких виробляються продукти або послуги і які створюють пряму цінність для споживача. Прикладами основних процесів є: управління ресурсами, проектування і розробка, планування випуску продукції, закупівлі, виробництво та обслуговування продукції, вимога до документації, управління обладнанням для моніторингу і вимірів, вимір аналіз та вдосконалення.
Для кожного основного процесу визначається керівник, який очолює всю подальшу роботу з визначення підвідомчого процесу. Під визначенням процесу розуміється встановлення складу процесів системи менеджменту якості та розробка моделей процесів, що відбивають:
- Структуру процесів;
- Ресурси для забезпечення належного функціонування;
- Індикатори для оцінки функціонування.
Початкове завдання керівників процесів - виділити субпроцесів і підтримуючі (допоміжні) процеси, які необхідні для функціонування керованих ними процесів. Ця робота необхідна, щоб сформувати зразковий склад процесів Системи управління якістю, призначити їх власників та організувати під їх керівництвом роботу з визначення процесів стосовно своєї області відповідальності.
Практика ідентифікації процесів персоналом підприємств, що впровадили систему управління якістю за вимогами ДСТУ ISO 9001:2001, свідчить про те, що встановити весь склад процесів з першого разу вдається рідко. Як правило, спочатку формується тимчасовий варіант переліку процесів, щоб можна було почати роботу з їх визначенням. Потім, в міру усвідомлення персоналом підприємства своєї діяльності, цей перелік коригується в напрямку більш повного відображення складу існуючих процесів.
Визначенню структури процесу - складу та змісту окремих його кроків - сприяє застосування спеціально розроблених стандартних форм, а також карт процесів.
У стандартних формах наводяться відомості про входах і виходах, їх постачальників і споживачів, змісті процесу і його складових частин (субпроцесів). Заповнення стандартних форм рекомендується проводити в рамках комплексних робочих груп, які об'єднують фахівців з підрозділів, які забезпечують якість входів і ресурсів для процесу, реалізують процес і використовують його результати.
Карти процесів - це графічне представлення процесу у вигляді блок-схем, за яких кроки процесу зображуються в зумовлених стовпцях, відповідних учасникам процесу. Карти процесів, на мою думку, повинні розроблятися особисто власниками процесів з обов'язковим залученням керівників і фахівців, задіяних в них підрозділів підприємства.
За допомогою текстових описів, стандартних форм і карт процесів учасниками процесів здійснюється ідентифікація власної діяльності в рамках системи менеджменту якості. Очевидно, потрібно кілька спроб, перш ніж вдасться отримати задовільний опис процесу.
Аналогічна робота проводиться і за підтримує процесам. Склад підтримують процесів визначається власниками основних процесів.
Описаний процес піддається аналізу на предмет відповідності його структури вимогам Системи менеджменту якості. Що це за вимоги? По-перше, це вимоги ДСТУ ISO 9001:2001. По-друге, вимоги самого підприємства ВАТ «СТАР». Реалізуються вони за допомогою включення до складу процесу відповідних кроків, спрямованих на виконання конкретних вимог стандарту, наприклад, ідентифікації та простежуваності, реєстрації записів про якість, коригувальних та попереджувальних дій і т. п. Так, в рамках процедури запобіжних дій повинні бути ідентифіковані внутрішні і зовнішні ризики процесу з точки зору якості та оцінено наявність у його складі кроків, спрямованих на уникнення або зниження ризиків. [С1]
Доречно підкреслити, що для того, щоб дії по виконанню вимог ДСТУ ISO 9001:2001 були коректно інтегровані в процеси, необхідно, щоб до моменту «облаштування» процесу всі документовані процедури щодо реалізації вимог ДСТУ ISO 9001:2001 вже були розроблені.
На даному етапі можуть і повинні бути використані напрацьовані процедури по відповідним елементам Системи якості ДСТУ ISO 9001:96, оскільки значна частина цих процедур у новій версії стандартів концептуальних змін не зазнала. Очевидно, що застосовувати потрібно ті процедури, цінність яких підтверджена практикою. Якщо процедури і відповідні їм документи були адекватні цілям і вимогам системи якості, реально працювали і довели свою ефективність, то для них, швидше за все, будуть потрібні незначні доопрацювання [1]. Якщо ж процедури носили формальний характер і призначалися в основному для подання до органу сертифікації, то їх краще і легше розробити заново.
Наступним етапом є формування вимог до ресурсів для функціонування процесу.
В якості обов'язкових компонент ресурсів, які повинні бути визначені і забезпечені, в ДСТУ ISO 9001:2001 позначені людські ресурси (керівники та виконавці робіт), інфраструктура та виробниче середовище. Якщо розуміти під ресурсами всі матеріальні та нематеріальні компоненти, що використовуються в рамках процесу для перетворення вхідних елементів у виходять, без яких бажане протікання процесу неможливо або неефективно, то до складу ресурсів необхідно включити, як мінімум, інформацію, метод виконання робіт і час.
На заключному етапі встановлюються індикатори процесів. Щоб встановити індикатори кожному процесу, необхідно визначити його довгострокові цілі з точки зору якості. Цілі процесів визначаються таким чином, щоб цілі кожного з них повністю відповідали цілям підприємства в області якості, а досягнення цілей усіх процесів у сумі забезпечувало досягнення цілей підприємства.
На основі цілей процесів встановлюються індикатори. Індикатори встановлюються таким чином, щоб по них можна було виміряти ступінь досягнення мети.
Строго кажучи, цілі та індикатори процесів слід починати формулювати раніше - ще на етапі аналізу структури процесів. Тому як аналіз структури процесів базується, в першу чергу, на оцінці відповідності структури процесів їх цілям. На заключному ж етапі робіт з визначення процесів проводиться документування цілей і індикаторів.
Технічна сторона вирішення процедурних питань, пов'язаних з оцінкою індикаторів, полягає у встановленні джерел вихідних даних, періодичності їх збору та аналізу, а також у встановленні процедури збору та аналізу даних і прийняття по них заходів. Тим самим забезпечується необхідна база для моніторингу ефективності процесів та планування поліпшень.
Важлива рекомендація була запропонована ISO / TC 176. Не слід розглядати зміну структури документів системи в якості обов'язкової умови переходу на нові стандарти. Документація системи якості може бути індивідуальною для кожної організації. При цьому можна адаптувати до нових стандартів документацію системи якості, раніше структуровану по 20 елементам відповідно до ДСТУ ISO 9001:96.

4.1 Закупівлі

Розділ проекту, який розглядає процес закупівель, - один з найважливіших, оскільки якість продукції ВАТ «СТАР» значною мірою залежить від якості поставляються комплектуючих.
Стандарт ДСТУ ISO 9001:2001 вимагає налагодження і підтримка взаємовигідних відносин з постачальниками. Якщо відносини між постачальниками і ВАТ «СТАР» формуються на взаємовигідній основі, вони сприяють розширенню можливостей постачальників і ВАТ «СТАР». Реалізація цього принципу вимагає ідентифікації основних постачальників ВАТ «СТАР», чітких і відкритих зв'язків і відносин (заснованих на балансі короткострокових і довгострокових цілей обох сторін), обміну інформацією і планів на майбутнє, спільної роботи з чітким розуміння потреб споживачів продукції ВАТ «СТАР», ініціювання спільних розробок і поліпшення продукції і процесів.
4.1.1 Призначення
Процес закупівель полягає у виявленні потреби, у виборі та оцінці постачальника, оформленні документації та укладення договорів (контрактів) на закупівлі, закупівель продукції, вхідного контролю та випробуваннях закупленої продукції, її зберіганні та видачі у виробництво.
Вимоги щодо закупівлі поширюються на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, призначені для використання, як в основному виробництві, так і для забезпечення функціонування всіх підрозділів підприємства.
4.1.2 Особливості
Історично склалося так, що на підприємстві закупівлями займаються два підрозділи:
ВМТП - сировина і матеріали
ОВК - комплектуючі
Такий поділ обумовлено складністю і різноманітністю продукції, що закуповується, а так само високими вимогами до якості продукції, що закуповується. Люди, що працюють у цих підрозділах і задіяні в процесі закупівель, мають необхідну підготовку.
4.1.3 Опис процесу «Закупівлі»
1. Процес - закупівлі.
2. Керівник процесу - Начальники ВМТП, ОВК.
3. Процес вищого рівня - створення продукції.
4. Короткий опис процесу: Процес закупівель полягає у виявленні потреби, у виборі та оцінці постачальника, оформленні документації та укладення договорів (контрактів) на закупівлі, закупівель продукції, вхідного контролю та випробуваннях закупленої продукції, її зберіганні та видачі у виробництво.

5. Входи і виходи процесу.
6.

Входи	Процес - постачальник		Виходи	Процес - споживач
Річні, квартальні, місячні плани виробництва.	Планування виробництва і його забезпечення.		Сировина, матеріали, комплектуючі.	Виробництво та обслуговування продукції

7. Субпроцесів (етапи).

№	Найменування	Зміст	Керівник
1	Складання планів на закупівлю	У залежності від плану випуску продукції складаються плани на закупівлю необхідних матеріалів і комплектуючих	Начальники ВМТП, ОВК.
2	Оцінка і вибір постачальника	Відповідно до пункту 5 СТП 4.6.03 - 2000, з реєстру постачальників підприємства проводиться вибір субпідрядника.	Начальники ВМТП, ОВК.
3	Оформлення контракту на закупівлю матеріалів і комплектуючих	Оформлення контракту на закупівлю відповідно до пункту 6 СТП 4.6.03 - 2000.	Начальники ВМТП, ОВК.
4	Закупівля	Оплата і доставка матеріалів і комплектуючих.	Начальники ВМТП, ОВК.
5	Вхідний контроль	Лабораторні випробування зразків закупленої продукції відповідно СТП 4.10.01	БВП.
6	Зберігання	Зберігання на складі ВМТП, з дотриманням умов зберігання.	Начальники ВМТП, ОВК.
7	Видача у виробництво	Видача для використання в технологічному процесі.	Начальники ВМТП, ОВК.

4.1.4 Карта процесу «Закупівлі».
4.1.5

ППО, ПЕО

Карта процесу «Закупівлі»

SHAPE \ * MERGEFORMAT

Виявлення потреби

Формування плану закупівель

Збір інформації, оцінка і вибір постачальника

Оформлення документації на закупівлі

Оформлення контракту на закупівлю продукції

Закупівля продукції

Вхідний контроль і випробування закупленої продукції

Зберігання

ВМТП, ОВК

БВП

Виробництво

Використання в технологічному процесі

4.1.6 Блок - схема процесу «Закупівлі».

1. Виявлення потреби.
Відп. - ППО

План випуску продукції

Заявка

2. Формування плану закупівель.
Відп. - ВМТП, ОВК.

Норми витрати з зазначенням НД на сировину та комплектуючі матеріали.

План закупівель

3. Збір інформації оцінка і вибір постачальника.
Відп. - ВМТП, ОВК

Реєстр постачальників

4. Оформлення документації на закупівлі.
Відп. - ОМТС. ОВК.

5. Оформлення контракту на закупівлю
Відп. - ВМТП, ОВК.

6. Оплата та доставка закупленої продукції
Відп. - ВМТП, ОВК

Контракт на закупівлю.

7. Вхідний контроль і випробування закупленої продукції відповідно до вимог СТП 4.10.01
Відп. - БВП

Звіт про якість закупленої продукції

ГОСТи, ТУ.

SHAPE \ * MERGEFORMAT

8. Продукція відповідає вимогам ТУ, ДСТУ?

9. Видача дозволу на використання закупленої продукції.
Відп. - БВП

10. Діяти згідно СТП 4.10.01

та

немає

11. Зберігання.
Відп. - ВМТП, ОВК.

12. Використання продукції в технологічному процесі.
Відп. - Всі виробничі підрозділи

1. Виявлення потреби.
На основі плану випуску продукції підрозділу оформляють заявки на комплектуючі і матеріали.
2. Формування плану закупівель.
На основі заявок підрозділів складається план закупівель.
3. Збір інформації оцінка і вибір постачальника.
3.1. Збір інформації.
3.1.1. Вивчаючи ринок пропозицій, інженер ВМТП, ОВК - відповідальний виконавець (далі по тексту ОІ) безупинно здійснює збір достовірної інформації про постачальників та їх продукції.
3.1.2. Відповідальність за збір інформації та вибір постачальника покладається на інженерів ВМТП, ОВК.
3.1.3. Способи і джерела інформації можуть бути різними, такими як, спілкування з представниками постачальника особисто або по телефону, виїзд у відрядження, рекомендації керівників або третіх осіб, прайс-листи, оголошення в газетах, журналах і т.д.
3.1.4. Отримана інформація повинна відображати наступні питання:
- Найменування продукції, що закуповується;
- Позначення нормативного документа;
- Наявність сертифіката (паспорта) якості, «Авіатехпріемкі»;
- Маса (об'єм) тарного місця;
- Ціна;
- Терміни виконання замовлення;
- Спосіб доставки.
3.2. Формування бази даних.
3.2.1. Отримана інформація про постачальників в короткій формі заноситься до бази даних про постачальників.
3.2.2. Відповідальність за формування бази даних покладається на ОІ.
3.3. Попередній вибір постачальників.
3.3.1. Попередній вибір постачальників здійснюється за наявності кількох постачальників, які виробляють однорідну продукцію. Метою вибору є виявлення постачальника, найбільшою мірою задовольняє вимогам підприємства.
3.4. Оцінка постачальника і ведення листа оцінки постачальника.
3.4.1. Оцінці підлягають, як нові, так і діючі постачальники.
3.4.2. Відповідальність за оцінку покладається на ОІ ВМТП, ОВК.
3.4.3. Оцінка нових потенційних постачальників здійснюється згідно підготовленої базі даних, шляхом узагальнення та вивчення матеріалів, що характеризують якість роботи постачальників, включаючи дані про наявність у постачальників системи якості. Також може бути проведена перевірка продукції і умов виробництва (системи якості) безпосередньо у постачальника, якщо це обумовлено в контракті.
3.4.4. З занесених в базу даних постачальників вибираються декілька, найбільш задовольняють вимогам підприємства.
3.4.5. Оцінка діючих постачальників проводиться за результатами роботи з ними протягом року на основі аналізу виконання постачальниками зобов'язань за договорами. Оцінка проставляється в січні в листі оцінки та інформації про постачальника.
Критеріями для оцінки постачальника служать:
- Якість продукції;
- Дотримання термінів поставки;
- Дотримання обсягів поставки;
- Прийнятність цін на продукцію;
- Місцезнаходження постачальника;
- Частка продукції, що поставляється на зовнішній ринок;
- Фінансова спроможність підприємства.
Для кожного критерію визначено вагу.

Критерій	якість продукції	дотримання термінів поставки	дотримання обсягів поставки	прийнятність цін на продукцію	місцезнаходження постачальника	частка продукції, що поставляється на зовнішній ринок (% від загального обсягу)	фінансова спроможність підприємства (коефіцієнт поточної ліквідності)
Вага	0,3	0,175	0,175	0,125	0,075	0,075	0,075

Кожен критерій оцінюється за п'ятибальною системою. Якщо підприємство поставляє на ВАТ «СТАР» кілька найменувань продукції, то для виставлення загальної оцінки постачальника використовуються середні значення по кожному найменуванню продукції, що поставляється. Оцінка постачальника оформляється відповідно до форми.
Якість продукції

% Браку в продукції постачальника	0%	1%	2%	3%	4%
Оцінка	5	4	3	2	1

Дотримання термінів постачання

Відхилення від строків поставки	0	± 1 день	± 2 дні	± 3 дні	± 4 дні
Оцінка	5	4	3	2	1

Дотримання обсягів поставки

Відхилення від обсягів поставки	0	1%	2%	3%	4%
Оцінка	5	4	3	2	1

Прийнятність цін на продукцію

Відхилення від середньої ціни на продукцію.	-10% І менше	-5%	0%	+5%	+10% І більше
Оцінка	5	4	3	2	1

Місцезнаходження постачальника

Місцезнаходження постачальника	У Пермі	У Пермській області	В іншій області Росії	Ближнє зарубіжжя і далекий схід	Далеке зарубіжжя
Оцінка	5	4	3	2	1

Даний критерій призначений для оцінки ризику виникнення проблем при транспортуванні від постачальника до ВАТ «СТАР».

Частка продукції постачальника поставляється на зовнішній ринок

Відсоток від загального обсягу випуску продукції	40% і більше	30%	20%	10%	0%
Оцінка	5	4	3	2	1

Цей критерій оцінює стабільність бізнесу постачальника. Зовнішній ринок стабільніше, ніж внутрішній російський.
Фінансова спроможність підприємства

Коефіцієнт поточної ліквідності	2 і вище	1,75	1,50	1,25	1 і менше
Оцінка	5	4	3	2	1

Коефіцієнт поточної ліквідності (К _ТЛ) характеризує, здатність постачальника розрахуватися зі своїми борговими зобов'язаннями.

Коефіцієнт поточної ліквідності передбачає зіставлення поточних активів, тобто коштів, які має постачальник в різній формі (грошові кошти, дебіторська заборгованість нетто [2] найближчих термінів погашення, вартості запасів товарно-матеріальних цінностей та інших активів), з поточними пасивами, тобто зобов'язаннями найближчих термінів погашення (позики, борг постачальникам за векселями, бюджету, робітникам і службовцям). Якщо боргові зобов'язання перевищують кошти постачальника, то він є некредитоспроможним.
У разі різкої зміни одного з критеріїв оцінки, проводиться оцінка постачальника до закінчення року, за період з початку року. Оцінка проводиться за тими ж критеріями, що і при оцінці в кінці року.

3.5. Оформлення та ведення реєстру постачальників.
3.5.1. Реєстр постачальників ведеться з метою відображення інформації про дотримання умов контракту на основі аналізу поставок.
3.5.2. Відповідальність за оформлення реєстру постачальників покладається на ОІ.
3.5.3. У залежності від оцінок (див. п.3.4.5) ОІ приймає рішення в листі оцінки та інформації про постачальника, про включення даного постачальника в реєстр постачальників.
- При оцінці 5 або 4 постачальник зберігає позиції в реєстрі постачальників.
- При оцінці 3 може бути поставлено питання про пошук (виборі) альтернативного постачальника з бази даних про постачальників.
- При оцінці 2 або 1 вирішується питання про виключення з реєстру недобросовісного постачальника і заміни його іншим із зазначенням причин, або посилення вимог до постачальника, якщо це монополіст.
3.5.4. Зміна постачальника передбачає:
а) розірвання договору з недобросовісним постачальником;
б) вибір альтернативного постачальника з бази даних і його оцінка;
в) укладення договору з новим постачальником.
3.5.5. [С2] Складений реєстр постачальників за підсумками року затверджується начальником ВМТП, ОВК. За підсумками роботи з постачальниками начальники ВМТП і ОВК складають звіт, у якому інформують керівництво підприємства ВАТ «СТАР» про оцінку постачальників. На підставі цього звіту керівництво підприємства ВАТ «СТАР» розробляє заохочувальні акції для підприємств отримали оцінки 5 і 4. Так само на підставі цього звіту керівництво підприємства ВАТ «СТАР» розробляє заходи впливу на постачальників, які отримали оцінку 3, спрямовані на підвищення якості що поставляється цими постачальниками продукції та підвищення ефективності співпраці з цими постачальниками.
4. Оформлення документації на закупівлі.
Документація містить чіткі дані, що відображають характер продукції, що закуповується у т.ч.:
- Точне найменування продукції відповідно до НД (ТУ, ГОСТ)
- Вимоги до упаковки
- Додаткові вимоги до якості (при необхідності)
- Вимоги по наявності і складу супровідної документації, включаючи ідентифікаційні коди (для імпортних комплектуючих)

5. Оформлення контракту на закупівлю.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

1. Оформлення заявки на продукцію
Відп. - Інженер ВМТП, ОВК.

План випуску продукції. У затвердженій формі.

Заявка-замовлення у встановленій формі

2. Реєстрація заявок
Відп. - Інженер ВМТП, ОВК.

3. Відправлення заявок на адресу постачальника.
Відп. - Поч. бюро, інженер ВМТП, ОВК.

Запис у журналі реєстрацій

6. Реєстрація проекту контракту.
Відп. - ВМТП, ОВК.

Запис у журналі реєстрацій

7. Узгодження проекту з відділами та службами.
Відп. - Поч. бюро, інженер ВМТП, ОВК.

8. Рішення підрозділів щодо умов контракту.

немає

та

5. Вибір іншого постачальника.
Відп. - ВМТП, ОВК.

4. Підтвердження прийняття заявок. Надходження проекту контракту.

та

немає

SHAPE \ * MERGEFORMAT

11. Складання протоколу розбіжностей до проекту контракту.
Відп .- ВМТП, ОВК.

9. Затвердження контракту.

7. Розсилка підсумкового звіту.
Відп. - Поч. ОСК

8. Розробка плану коригувальних та попереджувальних заходів.
Відп. - РПП

План коригувальних та попереджувальних заходів

9. Усунення невідповідностей
Відп. - РПП

Підсумковий звіт
(Відмітка «підсумковий звіт видано»)

План коригувальних та попереджувальних заходів

SHAPE \ * MERGEFORMAT

10. Перевірка виконання коригувальних дій.
Відп. - Аудитори.

План заходів (відмітка про виконання, підпис аудитора)

11. Невідповідності усунені?

та

немає

12 А. Інформування представника керівництва.
Відп. - ОСК

12 Б. Оформлення службової записки про заохочення аудиторів.
Відп. - ОСК

Службова записка

Розглянемо більш детально кожен етап аудиту.
1. Складання річного плану аудитів.
Формування річного плану внутрішніх аудитів здійснюється з урахуванням пропозицій Ради директорів, генерального директора, керівників підрозділів і внутрішніх аудиторів на основі принципу систематичних аудитів підрозділів.
При плануванні враховуються:
- Статус та важливість перевірених областей, процесів та видів діяльності;
- Результати попередніх перевірок;
- Зміна організаційної структури, політики та завдань у сфері якості;
- Впровадження нових технологічних процесів;
- Освоєння нових видів продукції і т.д.;
Всі процеси системи менеджменту якості і підрозділи повинні бути перевірені протягом року не менше одного разу.
План аудиту розробляє ОСК, стверджує генеральний директор в термін до першого січня планованого року перевірок.
Зміни до річного плану аудиту вносяться начальником ОСК, з урахуванням пропозицій від вищого керівництва, керівників перевірених підрозділів.
Начальник ОСК призначає керівника перевірки з числа фахівців включених до реєстру аудиторів підприємства.
Складаються групи перевірки (ГП). В ДП включаються фахівці з реєстру аудиторів. В ДП можуть включатися фахівці підприємства залежно від специфіки об'єкта, що перевіряється, представник замовника. Не допускається участь осіб, що працюють у перевіряється підрозділі.
2. Розподіл робіт всередині аудиторської групи.
Розподіл процесів і елементів перевірки серед членів групи, визначення складу робочих документів з перевірки та аналіз результатів попередньої перевірки. Розробка опитувальника і програми перевірки.
3. Попередня нарада.
Нарада проводиться за участю керівника перевіряється підрозділу та заступника, а при необхідності і фахівців цього підрозділу, керівника ОСК, аудиторів, які перевіряють даний підрозділ. Присутність на вступному нараді заступника генерального директора з якості особливо корисно під час проведення перших аудитів, тому що свідчить про їх уваги до цієї роботи і сприяє зміцненню статусу аудитора.
Мета попереднього наради: подання ДП, виклад методів, завдань і цілей перевірки, встановлення зв'язку між ДП та ПП, уточнення деталей програми, дати підсумкової наради.
Керівник перевіряється підрозділу зобов'язаний забезпечити:
- ДП необхідними ресурсами і призначити супроводжуючого;
- Об'єктивність і незалежність процесу перевірки, конфіденційність результатів.
4. Проведення перевірки включає:
- Опитування, експертиза документів, збір доказів і спостереження на перевіряється ділянці;
- Документальне оформлення кожним перевіряючим своїх спостережень за формою;
- Попередній аналіз отриманих результатів та прийняття рішення про включення їх до звіту.
5. Підсумкова нарада.
Виклад виявлених невідповідностей в порядку їх значимості. Оформлення протоколу, який зберігається разом із звітом.
6. Складання підсумкового звіту з аудиту.
Підсумковий звіт оформляється, не пізніше одного місяця після проведення підсумкової наради. Звіт ідентифікується та реєструється в ОСК. Оригінал звіту зберігається в ОСК протягом п'яти років, у перевіряється підрозділі копія звіту зберігається до чергової перевірки.
7. Розсилка підсумкового звіту.
Копія звіту направляються в проверяемое підрозділ, представнику керівництва з СМЯ і зацікавлені підрозділи (при необхідності) дозволу перевіряється підрозділи.
8. Розробка плану коригувальних та попереджувальних заходів.
Керівники перевірених підрозділів забезпечують негайне виконання дій щодо усунення невідповідностей та їх причин. План розробляється протягом 10 днів після отримання звіту, узгоджується з керівником перевірки і затверджується вищим керівником. Оригінал зберігається в ОСК разом зі звітом.
Аудитори можуть розробити рекомендації щодо вдосконалення діяльності перевіряється підрозділи, які після узгодження з керівником підрозділу включаються до плану коригувальних та попереджувальних заходів.
9. Усунення невідповідностей.
Про виконання заходів плану керівник підрозділу повідомляє в ОСК протягом 10 днів після закінчення виконання всіх заходів плану.
10. Перевірка виконання коригувальних дій.
Аудитори перевіряють виконання коригувальних та попереджувальних дій при черговій перевірці. У плані коригувальних і попереджуючих заходів аудитором робиться відмітка про виконання.
11, 12. У залежності від того, усуваються невідповідності чи ні, на підставі поданих аудиторами документів щодо усунення невідповідностей фахівці ОСК становлять службову записку.
4.3.4 Індикатори процесу внутрішньої перевірки.

Процес	Цілі в сфері якості	Індикатори процесу
		У фізичному вираженні	У грошовому вираженні
Внутрішні перевірки	Внутрішні перевірки покликані забезпечити підтвердження того, що СМЯ: - Відповідає запланованим вимогам щодо забезпечення виконання вимог ДСТУ ISO 9001:2001 та вимог до СМЯ, розробленим підприємством. - Підтримується в робочому стані.	- Кількість виявлених невідповідностей; - Кількість повторно виявлених невідповідностей; - Відхилення від встановлених термінів проведення перевірки; - Відхилення від встановлених термінів складання звіту; - Відхилення від встановлених термінів складання заходів та коригувальних дій; - Відхилення від встановлених термінів виконання коригуючих дій; - Відхилення від встановлених термінів виконання річної програми в строк.	Економічний ефект від коригувальних та попереджувальних заходів.

5 Критерії і методи оцінки якості функціонування процесів.

Одним з принципово важливих (і в місці з тим слабо вивчених) питань менеджменту процесів є розробка методів і підходів вимірювання процесів. Вимоги та рекомендації з вимірювання процесів містяться в міжнародних стандартах ISO серії 9000:2000 і в різних моделях премій якості.
Незважаючи на наявність спеціальної та нормативно-методичної літератури, на практичному рівні ще не створена загальноприйнята методика вимірювання процесів.
Для цілей вимірювання процесів необхідно сформувати структуру показників (критеріїв), що дозволяють оцінювати всі елементи входу і виходу будь-якого процесу. Для цього виділимо чотири області вимірювань входів і виходів процесів, які можуть бути конкретизовані, наприклад, за допомогою наступних показників:
Якості - продуктивність, потужність, ступінь якості, рівень відповідності або невідповідності вимогам і т.д.;
Кількості - тонни, метри, обсяги, умовні одиниці, перелік надаваних послуг і т.д.;
Витрат - витрати ресурсів, витрати на управління, бюджет процесу, собівартість, ціна;
Часу - швидкість відповіді на запит, тривалість циклу, час і точність постачання в термін і т.д.
Далі визначають чотири типи показників виміру якості і ефективності (за переліченими вище показниками), які можуть виражатися у відносних одиницях, балах або відсотках. Наприклад, для процесу «Закупівлі»:
Результативність

Ефективність

Продуктивність

Цінність, додана цінність

Таким чином, виходить структура оціночних показників будь-якого процесу, яка утворює матрицю з 16 елементів (4'4).

6 Висновки і рекомендації

У висновку хотілося б відзначити ряд обставин.
По-перше, тонкощів у формуванні процесів досить багато, і не всі вони відображені у цій роботі.
По-друге, не на всі наявні питання сьогодні знайдені задовольняють підприємство ВАТ «СТАР» відповіді. Тому ведеться постійна робота, в тому числі дослідна, з розвитку методики удосконалення СУЯ ВАТ «СТАР».
Підсумовуючи наші враження від першого досвіду застосування даного підходу при створенні систем менеджменту якості на основі ДСТУ ISO 9001:2001, можна зробити наступні висновки:
1. Процесний підхід, як інструмент створення і вдосконалення систем менеджменту якості на основі ДСТУ ISO 9001:2001 має високий організаційно-методичним потенціалом. Повноцінне впровадження процесного підходу забезпечує підприємству ряд можливостей і переваг. Воно дозволяє:
• розгортати цілі по всіх процесів аж до робочих місць і управляти процесами за ступенем досягнення поставлених цілей;
• взаємно пов'язувати і погоджувати всі процеси;
• суворо обгрунтовувати і виділяти необхідні ресурси;
• чітко обгрунтовувати структури процесів, забезпечуючи їх адекватність цілям підприємства;
• реалізовувати нову якість управління підприємством, засноване на прозорості механізму функціонування та управління процесами, і отримувати на цій основі додаткові можливості постійного вдосконалення;
• отримати сертифікат відповідності ДСТУ ISO 9001:2001.
2. Процесний підхід універсальний. Щоб переконатися в цьому, достатньо замінити в викладеної схемою «менеджмент якості» на «менеджмент навколишнього середовища», «менеджмент охорони праці», «менеджмент фінансів», «менеджмент продуктивності». Тобто за допомогою даного підходу можна налагоджувати менеджмент не тільки якості, але і бізнесу в цілому.
Зауваження. У зв'язку з цією обставиною не можна не відзначити певну еволюцію в частині спонукальних мотивів до сертифікації. Якщо раніше основним мотивом впровадження ISO 9000 було отримання міжнародного сертифікату, то з прийняттям ДСТУ ISO 9001:2001, ВАТ «СТАР» має вже цілу плеяду партнерів, яких, разом з отриманням сертифіката ДСТУ ISO 9000:2001, не менше, а в ряді випадків і більше, цікавить налагодження в рамках підготовки до сертифікації їх бізнес-процесів. Як правило, це пов'язано з прагненням власників і керівників підприємств до підвищення прозорості бізнесу для самих себе і зовнішнього інвестора, поліпшенню керованості і зниження витрат.
3. Застосовність процесного підходу для різних областей менеджменту підприємства може бути ефективно використана для побудови інтегрованих систем менеджменту стосовно до близьких за ідеологією областям і напрямками діяльності. До таких областей, зокрема, можна віднести «менеджмент якості», «менеджмент навколишнього середовища» і «менеджмент охорони праці». Подібні інтегровані системи в даний час успішно освоюються зарубіжними підприємствами. Впроваджуючи стандарти ДСТУ ISO 9001:2001, вітчизняним підприємствам з самого початку робіт по створенню Систем менеджменту якості слід не тільки придивлятися до даного досвіду, але й передбачати у своїй стратегії кроки по створенню процесно-інтегрованих систем менеджменту якості, екології та охорони праці.
4. Самі процеси менеджменту (стосовно не тільки до якості, а й до будь-якої іншої області) можуть бути об'єктом застосування процесного підходу.
5. Хоча процесний підхід підлягає застосуванню всіма підприємствами, які впроваджують ДСТУ ISO 9001:2001, прийняти його до уваги і впроваджувати рекомендується, в першу чергу, тим підприємствам, які працюють на зовнішній ринок, де закони конкурентної боротьби вимагають найвищої ефективності процесів підприємства і бездоганного менеджменту якості .
6. Щоб розібратися зі своїми процесами підприємству, навіть невеликому, потрібно чимало часу, і чим більше підприємство, чим складніша його структура, тим цей процес буде тривалий. Тому, чим раніше почати цю роботу і чим раціональніше збудувати стратегію її проведення, тим більше шансів, що до моменту сертифікації вона дасть відчутні результати.
7. Стосовно до виробничих процесів розробка в рамках системи менеджменту якості їх організаційної складової у багатьох випадках повинна бути підтримана також і вдосконаленням технічної (технологічної) складової процесів. Така ув'язка необхідна тому, що забезпечити прийнятний рівень якості виробленої продукції та ефективності виробництва. Багатьом підприємствам це вдається тільки з колосальними витратами, пов'язаними з внутрішньовиробничих шлюбом, а утриматися в даній ситуації в рамках окупності - тільки за рахунок низької вартості робочої сили.
8. Стандарт ДСТУ ISO 9001:2001 надає підприємствам значну свободу у виділенні процесів системи менеджменту якості, а також у розробці їх специфікацій, що дозволяють, фактично, ставити якість процесів. Ця обставина породжує значну різноманітність можливих моделей побудови систем менеджменту якості, що розрізняються масштабами і глибиною охоплення різних сторін діяльності підприємства, а також впливом на ефективність бізнесу. З цього випливає, що впровадження стандарту ДСТУ ISO 9001:2001 надає підприємствам, які не задоволені своїм місцем в бізнесі, унікальну можливість у рамках робіт зі створення або модифікації наявної систем менеджменту якості одночасно економічним чином ставити і вирішувати завдання вдосконалення управління та бізнесу.
Останнє питання, в якій формі відобразити результати виконаної роботи? Я рекомендую робити це у формі стандарту підприємства. Іншими словами стандартами на процеси. Разом з тим, на увазі труднощі, а часто і неможливість підтримки цілісності паперової специфікації в умовах постійних змін вважаю доцільним приділити найпильнішу увагу електронним засобам моделювання бізнес-процесів: ARIS ToolSet, BpWin, Design IDEF, IDEF0/EMTool, Workflow Modeller, і т . П. Електронні засоби моделювання процесів дають можливість створення цілісної специфікації системи менеджменту якості, що дозволяє узгоджено підтримувати всі зміни організаційної структури і самих процесів.

Додаток А
Матриця відповідальності вищого керівництва в системі якості

Відповідальний виконавець Елементи СК	Генеральний директор-головний конструктор	Представник керівництва з СК	Заступник головного конструктора за тематикою	Заступник генерального директора-директор дослідного заводу	Заступник генерального директора з економіки	Заступник генерального директора з кадрів	Головний контролер
4.1 Відповідальність керівництва	Про
4.2 Система якості		Про
4.3 Аналіз контракту					Про
4.4 Управління проектуванням			Про
4.5 Управління документацією та даними				Про
4.6 Закупівлі				Про
4.7 Управління продукцією, яка постачається споживачем				Про
4.8 Ідентифікація та простежуваність				Про
4.9 Управління процесами				Про
4.10 Контроль та випробування							Про
4.11 Управління контрольним, вимірювальним та випробувальним обладнанням				Про
4.12 Статус контролю та випробувань							Про
4.13 Управління невідповідною продукцією			Про
4.14 Коригувальні та запобіжні дії			Про
4.15 Вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання, упакування, зберігання та постачання				Про
4.16 Управління протоколами якості							Про
4.17 Внутрішні перевірки якості		Про
4.18 Підготовка кадрів						Про
4.19 Прибирання			Про
4.20 Статистичні методи			Про

О - відповідає за виконання

2. Охорона праці

Організація робочого місця при роботі на персональному комп'ютері

1 Розмірні характеристики робочого місця.

Конструкцією виробничого обладнання та робочого місця повинно бути забезпечено оптимальне положення працюючого, яке досягається регулюванням:
- Висоти робочої поверхні, сидіння і простору для ніг. Регульовані параметри слід вибирати за номограми, наведеної на малюнку 1;
- Висоти сидіння та підставки для ніг (при нерегульованої висоті робочої поверхні).
LINK KompasCDWFile "E: \ \ University \ \ PROGRAM FILES \ \ KOMPAS 5.11 \ \ SAMPLES \ \ стіл \ \ номограмма.CDW" \ a \ f 0 \ p \ * MERGEFORMAT Помилка! Помилка зв'язку.
Рис. SEQ Рис. \ * ARABIC 1 Номограма для визначення висоти робочої поверхні.

1.1 Розміри робочої поверхні

Висота робочої поверхні визначається за номограмме залежно від росту людини. При зростанні 1750 мм висота розташування робочої поверхні дорівнює 750 мм.

1.2 Розміри сидіння

Висота сидіння визначається за тією ж номограмі, і при зростанні 1750 мм дорівнює 450 мм.
Ширина сидіння не менше 360 мм.
Висота нижнього краю спинки над сидінням 190 мм.
Радіус вигину переднього краю спинки 30 мм.
Кут нахилу спинки 99 °.

1.3 Простір для ніг

Простір для ніг визначається за номограми і дорівнює 650 мм. від краю робочої поверхні.

1.4 Підставка для ніг

Підставка для ніг повинна мати ширину не менше 300 мм. кут нахилу опорної поверхні 12 °. Підставка повинна бути рифленою. Висота бортика по передньому краю дорівнює 10 мм.

2 Розміщення органів управління і відображення інформації.

Органи управління на робочій поверхні в горизонтальній площині необхідно розміщувати з урахуванням наступних вимог:
дуже часто [3] використовувані і найбільш важливі органи управління повинні бути розташовані в зоні 1 (рис. 2);
часто використовувані і менш важливі органи управління не допускається розташовувати за межами зони 2 (рис. 2);
рідко використовувані органи керування не допускається розташовувати за межами зони 3 (рис. 2).
Дуже часто використовуваних і важливим органом управління при роботі на ПК є клавіатура. Часто використовуваним і менш важливим органом управління є миша. Інші органи управління можна віднести до рідко використовуваних.
Монітор відноситься до дуже часто використовуваному засобу відображення інформації, що вимагає точного і швидкого зчитування показань. Монітор слід розташовувати у вертикальній площині під кутом ± 15 ° від нормальної лінії погляду і в горизонтальній площині під кутом ± 15 ° від сагітальній площині (рис.3). Екран монітора повинен знаходиться на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

3 Дія електричного струму на організм

Проходячи через організм, електричний струм чинить термічне, електролітичне і біологічне дії.
Термічна дія виражається в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні кровоносних судин, нервів та інших тканин. Електролітична дія виявляється у розкладанні крові та інших органічних рідин, що викликає значні порушення їх фізико-хімічних складів.
Біологічна дія є особливим специфічним процесом, властивим лише живої матерії. Воно виражається в роздратуванні і порушенні живих тканин організму, (що супроводжується мимовільними судомними скороченнями м'язів), а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають в нормально чинному організмі і найтіснішим чином пов'язані з його життєвими функціями. У результаті можуть виникнути різні порушення в організмі, у тому числі порушення і навіть повне припинення діяльності органів дихання і кровообігу. Подразнюючу дію струму на тканини організму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо з цих тканин, і рефлекторним, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза цих тканин
Це різноманіття дій електричного струму нерідко призводить до різних електротравма, які умовно можна звести до двох видів-місцевим електротравма і загальним електротравма (електричним ударів).
Місцеві електротравми - це чітко виражені місцеві пошкодження тканин організму, викликані впливом електричного струму або електричної дуги. Розрізняють такі місцеві електротравми електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження і електроофтальмія.
Електричні опіки можуть бути викликані протіканням струму через тіло людини (струмовий або контактний опік), а також впливом електричної дуги на тіло (дуговий опік). У першому випадку опік виникає як наслідок перетворення енергії електричного струму в теплову і є порівняно легким (почервоніння шкіри, утворення пухирів). Опіки, викликані електричною дугою, носять, як правило, важкий характер (омертвляння ураженої ділянки шкіри, обвуглювання і згоряння тканин).
Електричні знаки - це чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору діаметром 1-5 мм на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. Електричні знаки безболісні, і лікування їх закінчується, як правило, благополучно
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, розплавився під дією електричної дуги. Зазвичай з плином часу хвора шкіра сходить, уражена ділянка набуває нормального вигляду і зникають хворобливі відчуття.
Механічні ушкодження є наслідком різких мимовільних судомних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини. У результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин та нервової тканини, вивихи суглобів і навіть переломи кісток. Механічні пошкодження виникають дуже рідко.
Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає в результаті впливу потужного потоку ультрафіолетових променів електричної дуги. Зазвичай хвороба триває кілька днів. У разі поразки рогової оболонки очей лікування виявляється більш складним і тривалим.
Електричний удар-це збудження живих тканин організму проходять через нього електричним струмом, що супроводжується мимовільними судомними скороченнями м'язів. Розрізняють такі чотири ступені ударів: I-судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості; II-судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серця; III-втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або того й іншого разом); IV-клінічна смерть, т е. відсутність дихання і кровообігу
Клінічна («уявна») смерть - перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту припинення діяльності серця і легенів. У людини, що знаходиться в стані клінічної смерті, відсутні всі ознаки життя - він не дихає, серце його не працює, больові роздратування не викликають ніяких реакцій, зіниці очей розширені і не реагують на світло. Однак у цей період життя в організмі ще повністю не згасла, оскільки тканини його вмирають не все відразу і не відразу згасають функції різних органів. У перший момент майже у всіх тканинах тривають обмінні процеси, хоча і на дуже низькому рівні і різко відрізняються від звичайних, але достатні для підтримки мінімальної життєдіяльності. Ці обставини дозволяють впливом на більш стійкі життєві функції організму відновити згасаючі або тільки що згаслі функції, тобто оживити вмираючий організм.
Першими починають гинути дуже чутливі до кисневого голодування клітини кори головного мозку, з діяльністю яких пов'язані свідомість і мислення. Тому тривалість клінічної смерті визначається часом з моменту припинення серцевої діяльності і дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку; в більшості випадків вона складає 4-5 хв, а при загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад від електричного струму, 7-8 хв. після цього відбувається множинний розпад клітин кори головного мозку та інших органів
Біологічна (істинна) смерть - необоротне явище, що характеризується припиненням біологічних процесів у клітинах і тканинах організму і розпадом білкових структур; вона настає після закінчення періоду клінічної смерті.

4 Розрахунок заземлення персонального комп'ютера

LINK KompasCDWFile "E: \ \ University \ \ PROGRAM FILES \ \ KOMPAS 5.11 \ \ SAMPLES \ \ стіл \ \ стол.CDW" \ a \ f 0 \ p \ * MERGEFORMAT Помилка! Помилка зв'язку.
Рис. SEQ Рис. \ * ARABIC 2 Зони досяжності.
LINK KompasCDWFile "E: \ \ University \ \ PROGRAM FILES \ \ KOMPAS 5.11 \ \ SAMPLES \ \ стіл \ \ лінія взгляда3.CDW" \ a \ f 0 \ p \ * MERGEFORMAT Помилка! Помилка зв'язку.
Рис. SEQ Рис. \ * ARABIC 3 Кути огляду.

LINK KompasCDWFile "E: \ \ University \ \ PROGRAM FILES \ \ KOMPAS 5.11 \ \ SAMPLES \ \ стіл \ \ заземленіе.CDW" \ a \ f 0 \ p \ * MERGEFORMAT Помилка! Помилка зв'язку.
Рис. SEQ Рис. \ * ARABIC 4 Схема розташування штучних заземлювачів.

3. Економічна частина

Розрахунок вартості сертифікації системи менеджменту якості підприємства «СТАР»

З метою планування витрат на якість, виникає необхідність визначення вартості сертифікації системи менеджменту якості, як складової витрат на якість. Можна виділити три основні варіанти визначення вартості сертифікаційних робіт: договірне, статистичне, аналітичне.

1. Договірне визначення вартості

Як показує досвід, визначення вартості сертифікаційних робіт відбувається, головним чином, на договірній основі, так як:
по-перше, вважається, що оскільки сертифікація систем якості для підприємства - акція добровільна, значить орган з сертифікації (ОС) може призначати вартість робіт, а справа підприємства-заявника погоджуватися або не погоджуватися з пропозицією. А це вже дискримінація заявника, яка, згідно з вимогами Системи сертифікації ГОСТ Р [2], повинна бути повністю виключена;
по-друге, через відсутність більш-менш об'єктивної методики оцінки трудомісткості і вартості сертифікаційних робіт, договірна форма визначення вартості вважається найбільш прийнятною і поширеною.

2. Статистичне визначення вартості

У статті цей варіант визначення вартості сертифікаційних робіт названий статистичними чисто умовно. Його в більшій мірі можна вважати аналоговим, коли вартість призначається на основі деякого попереднього досвіду сертифікації систем якості аналогічних або майже аналогічних підприємств.
Однак цей варіант практично неприйнятний, оскільки украй мало накопичено відомостей про реальні вартостях сертифікації.
Для повноправного статистичного визначення вартості сертифікаційних робіт необхідно розташовувати достатнім обсягом інформації. Однак отримати її дуже важко, оскільки така інформація є комерційною таємницею і розголосу, як правило, не підлягає.
Але навіть, якщо уявити, що інформація про вартість робіт отримана в достатньому обсязі, вона все одно не може бути ефективно використаний. Причина в тому, що одночасно має бути отримана інформація про деякі параметри сертифікованих підприємств і характер продукції, що випускається, щоб встановити відповідні кореляційні залежності, що дозволяють з певною достовірністю розраховувати вартість сертифікаційних робіт.
Одним з методів розрахунку вартості сертифікаційних робіт, що мають нібито статистичну основу, є розрахунок по параметру чисельності персоналу на підприємстві з урахуванням моделі, на відповідність якій проводиться сертифікація. Такий підхід з моєї точки зору є неприйнятним, оскільки не враховує складність своєї продукції та вимоги до якості продукції.

3. Аналітичне визначення вартості

Досвід роботи показав, що трудомісткість, а, отже, і вартість сертифікаційних робіт найменше залежить від чисельності персоналу. Ось два основні доводи.
По-перше, експерт, проводячи перевірку системи якості, працює з провідними фахівцями підприємства, за спиною яких можуть стояти підрозділи будь чисельності (цех, ділянка, відділ, бюро, служба тощо). Отже, трудомісткість робіт повинна визначатися кількістю фахівців, з якими необхідно провести аудит, іншими словами, кількістю структурних підрозділів підприємства. Як говориться, трудомісткість перевірки визначається кількістю дверей, куди експерту-аудитору необхідно зайти з питаннями.
По-друге, обсяг роботи визначається кількістю документів, з якими експерт повинен не тільки познайомитися, але і зробити відповідний висновок.
Грунтуючись на зазначених положеннях, розроблена аналітична методика визначення вартості робіт із сертифікації, яка складається з двох етапів.

3.1. Визначення трудомісткості сертифікаційних робіт

Трудомісткість робіт з сертифікації систем якості, людина / днів, в загальному вигляді складається з трьох складових:
Т _ССК = Т _п.р + Т _оф + Т _ос, (1)
де Т _п.р, Т _оф - загальна трудомісткість відповідно підготовчих робіт і оформлення результатів сертифікації;
_Тос - трудомісткість основних робіт з сертифікації.
Т _п.р і Т _оф є умовно-постійними складовими трудомісткості проведення сертифікаційних робіт. Ці показники: не залежать від складності організаційної структури та об'єктів виробництва, Т ¹ _п.р і Т ¹ _оф; залежать лише від складності організаційної структури, Т ² _п.р і Т ² _оф; залежать від складності як організаційної структури, так і об'єктів виробництва Т ³ _п.р і Т ³ _оф. Складові цих робіт і конкретні значення трудомісткості окремих їх видів наведено в табл. 1 [1].
Т ¹ _пр = 6.5
Т ² _пр = 7.0
Т ³ _пр = 3.0
Ці значення, використовувані при конкретних розрахунках, вироблені експертним шляхом.
Загальна трудомісткість підготовчих робіт
Т _п.р = Т ¹ _п.р + Т ² _п.р (1 + К _стр) + Т ³ _п.р (1 + К _стр) (1 + К _сл.п), (2)
де К _стр, До _сл.п - коефіцієнти складності відповідно організаційної структури підприємства і виробленої продукції.
Загальна трудомісткість робіт з оформлення результатів сертифікації
Т _оф = Т ¹ _оф + Т ² _оф (1 + К _стр). (3)
Трудомісткість основних робіт з сертифікації
_Тос = А _ср П (1 + К _стр) (1 + К _сл.п) + Е _ср Н _док, (4)
де А _сер - середня трудомісткість аудиту одного структурного підрозділу;
П - кількість осіб вищого керівництва та керівників структурних підрозділів в організаційній структурі підприємства, охоплених системою якості;
Е _сер - середня трудомісткість експертизи одного нормативного документа;
Н _док - число нормативних документів системи якості.
На підставі формул (2) - (4) загальна трудомісткість сертифікаційних робіт
Т _ССК = Т ¹ + Т ² (1 + К _стр) + Т ³ (1 + К _стр) (1 + К _сл.п) + А _ср П (1 + К _стр) (1 + К _сл.п) + Е _ср Н _док. (5)
Після підстановки конкретних значень з табл. 1 [1], отримуємо
Т _ССК = 6,5 +7 (1 + К _стр) +3 (1 + К _стр) (1 + К _сл.п) + А _ср П (1 + К _стр) (1 + К _сл.п) + Е _ср Н _док. (6)
Коефіцієнт складності організаційної структури підприємства, який використовується в формулах (2) - (5),
До _стр = П _в / (П - 1), (7)
де П _в - число підрозділів в організаційній структурі, які не мають вихідних зв'язків до інших підрозділів (висячі вершини графа). Фізичний зміст даного коефіцієнта полягає в тому, щоб дати хоча б саму найпростішу характеристику, що відрізняє організаційну структуру одного підприємства від структури іншого.
Коефіцієнт складності продукції, що використовується у формулах (2), (4) і (5), визначається як функція числа комплектуючих виробів (за номенклатурою), що входять до складу продукції, що випускається. Для спрощення проведених розрахунків пропонується замінити число комплектуючих виробів числом основних їх постачальників. Остання цифра ясна і очевидна кожному підприємству. Значення К _сл.п наведені в табл. 2. [1]. Для підприємства ВАТ «СТАР» До _сл.п = 0.64 тому кількість постачальників понад 50.

3.2. Розрахунок вартості договору на проведення сертифікаційних робіт

Для розрахунку вартості договору необхідно виконати ряд послідовних кроків.
3.2.1. Визначення основної заробітної плати на проведення сертифікаційних робіт.
ОЗП = Т _ССК ЗП _ср, (8)
де Т _ССК - загальна трудомісткість сертифікаційних робіт, людино-дні;
ЗП _сер - середня денна ставка фахівця, р., На момент проведення розрахунку.

3.2.2. Визначення розрахункового фонду заробітної плати.
РФЗП = ОЗП (1 + К _н + К _соц), (9)
де К _н, К _соц - коефіцієнти відповідно накладних витрат і відрахувань на соціальне страхування.

2.3. Визначення собівартості проведення робіт з сертифікації.
СБС = РФЗП (1 + К _РІС) + З _км = Т _ССК ЗП _сер (1 + К _Н.К + К _соц) (1 + К _РІС) + З _км, (10)
де К _РОС - коефіцієнт витрат ОС на матеріально-технічні потреби;
З _км - витрати на відрядження експертів.
Т _сСКм - трудомісткість сертифікаційних робіт, що проводяться на підприємстві. Визначається для розрахунку кількості днів роботи експертів на підприємстві та інших, пов'язаних з цим витрат.
Основну частину роботи з перевірки документації підприємства за системою якості експерти проводять до проведення аудиту на підприємстві. З основною частиною роботи не пов'язані видатки на транспорт, проживання та ін

Д - кількість днів роботи сертифікаційної комісії на підприємстві, при тривалості робочого дня рівному 8 годин.
Е - кількість експертів-аудиторів.
Б - вартість проїзду туди / назад.
Г - вартість проживання експертів - аудиторів у готелі.
С - добові.

3.2.3. Визначення вартості договору.
З _дог = СБС / [1 - (До _ТЦР + К _пр + К _у.р)], (11)
де К _ТЦР - коефіцієнт відрахувань в Технічний центр Регістру систем якості;
До _п.р, До _у.р - відповідно коефіцієнт інших витрат і рівень рентабельності. Ці коефіцієнти встановлює планово економічний відділ організації на базі якої акредитований ОС, і можуть періодично коригуватися.

На практиці для розрахунку вартості договору на роботу із сертифікації підприємство - заявник подає до ОС організаційну структуру підприємства, перелік (число) основних постачальників комплектуючих виробів і нормативні документи системи якості підприємства.

4. Вартість навчання керівників вищого і середнього рівня

Керівники вищої та середньої ланки підприємства ВАТ «СТАР» проходять навчання в регіональному міжгалузевому центрі перепідготовки кадрів. Вартість навчання розраховується з вартості одного дня навчання, рівного 3800 руб.

Тема	Кількість годин занять керівників
Тема	Вищої ланки	Середньої ланки
Введення	0,5	0,5
Законодавство у сфері якості	0,5	0,5
Європейська концепція якості	0,5	0,5
Сучасна філософія якості	0,5	1,0
Система стандартів у сфері якості	0,5	0,5
Система якості	1,0	1,0
Документація системи якості	0,5	1,0
Методологія та менеджмент проектування систем якості	1	2,0
Мотивація якісної праці	0,5	0,5
Інструментальні методи QMS	0,5	0,5
Аналіз можливості появи і впливу дефектів	0	1,5
Витрати на якість	0,5	0,5
Сертифікація систем якості	0,5	0,5
Аудит якості	0,5	0,5
TQM	0,5	0,5
Практичні заняття. Ділові ігри	0	4,5
Підсумок	= SUM (ABOVE) 8	= SUM (ABOVE) 16
Днів	1	2

Загальна вартість навчання керівників вищої та середньої ланки дорівнює:

Загальна вартість сертифікації системи якості дорівнює:

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 1

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 2

\ S
Графік SEQ Графік \ * ARABIC 3
Висновок: Вартість сертифікації пропорційно залежить від трудомісткості проведення сертифікації. Трудомісткість сертифікації, у свою чергу, залежить від кількості документації системи якості. Зменшення кількості документації СУЯ призведе до зменшення вартості сертифікації системи якості. Стандарт ДСТУ ISO 9001:2001 дозволяє організації розробляти мінімальна кількість документів, необхідних для демонстрації ефективного планування, процесів і контролю за процесами, виконання і поліпшення системи управління якістю.
Збільшення кількості експертів - аудиторів призводить до збільшення вартості сертифікації системи менеджменту якості, але в той же час знижує витрати часу. При виборі кількості експертів потрібно керуватися вимогами до якості проведення перевірки та витратами часу.

4. Технологічна частина

1. Призначення деталі

Деталь - ніпель, має порожнисту циліндричну форму з безліччю канавок на зовнішній поверхні. Ніпель входить до складу гнучкого трубопроводу, призначеного для забезпечення підведення компоненту при відхиленні вузла, який він живить, на задані кути. Один кінець трубопроводу жорстко закріплений, другий приварений до відхиляється вузлу.
В якості виконавчих поверхонь деталь має фасонну поверхню діаметром 36,5 f9, тому що за допомогою цієї поверхні деталь виконує своє службове призначення, забезпечуючи пару з муфтою трубопроводу.
Так як компонент, що подається по трубопроводу - агресивна суміш (газ), то важливе значення приймає матеріал ніпеля.
Ніпель виготовлений із сталі 08Х18Н10Т. Дана сталь володіє такими властивостями як: корозійна стійкість і жароміцність.
Хімічний склад сталі 08Х18Н10Т,%

C	Si	Mn	S	Cu		Ti		P		Cr	Ni
	Не більше
0,8	0,8	0,2	0,02		0,30		0,5		0,035	17,0-19,0	9,0-11,0

Механічні властивості сталі 08Х18Н10Т

σт, МПа	σвр, МПа	δ5,%	ψ,%	αн, Дж/см2	НВ (не більше)
Не менш				αн, Дж/см2	НВ (не більше)
206	509	43	55	75-93	250

2. Аналіз конструкції на технологічність
Якісна оцінка технологічності деталі
З точки зору механічної обробки деталь технологічна. Конструкція деталі забезпечує зручне і надійне закріплення деталі на верстаті (на оправці, в трикулачні патроні), більшість поверхонь мають просту форму, що зручно для обробки.
Деталь має хороші базові поверхні - торці і внутрішню поверхню.
До всіх поверхонь забезпечений вільний доступ.
2.1. Кількісна оцінка технологічності деталі.
Рівень технологічності конструкції визначається на підставі кількісних показників, з цією метою можна вибрати (обгрунтувати) основні і допоміжні показники технологічності.
Основні показники технологічності - абсолютна трудомісткість виготовлення деталі, технологічна собівартість деталі, а так само їх рівні. На даному етапі технологічного проектування дані для розрахунку відсутні.
Додаткові показники:
Маса деталі М = 0,105 кг.
Середнє значення параметра шорсткості БСР = 6,3
Середній квалітет точності основних поверхонь деталі Аср = 11
Коефіцієнт використання матеріалу КІМ = Мз / Мд = 0.415 / 0,105 = 0,3
Коефіцієнт точності обробки Кт = 1 - (1/Аср) = 0,91
Коефіцієнт шорсткості поверхні Кш = 1 - (1/Бср) = 0,16
3. Вибір і техніко-економічне обгрунтування способу отримання заготовки.
Вибір вихідної заготовки:
Деталь являє собою тіло обертання трубчастої форми з невеликими змінами діаметрів ступенів, тому доцільно застосувати заготівлю штамповану на ГКР.
Маршрут обробки призначаю, виходячи з вимог робочого креслення деталі та прийнятої заготівлі, дотримуючись рекомендації [2], с. 48 - 49. Результати розробки маршруту наведені у маршрутній карті.
Попередній вибір устаткування і засобів контролю, на основі певного типу виробництва і складеного маршруту обробки.
Для токарних операцій доцільно застосувати токарно - револьверні верстати, тому що деталь має маленькі габарити.
Для контролю в умовах среднесерійного виробництва можна використовувати граничні скоби, різьбові і шліцьові кільця, шаблони.
4. Обгрунтування вибору заготовки. Вибір варіанту технологічного маршруту по мінімуму приведених витрат.
Потрібно порівняти 2 варіанту технологічного процесу виготовлення ніпеля за технологічною собівартості. Вихідні дані для розрахунку: матеріал деталі сталь 08Х18Н10Т, маса готової деталі 0,105 кг, річний обсяг випуску N = 180000 шт., Режим роботи двозмінний, такт випуску 0,7 хв., Виробництво среднесерійное, F _Д = 3500 год
Відмінними рисами зіставляються технологічних процесів є: а) у першому варіанті заготівля виходить штампуванням на ГКР; б) в другому варіанті заготівля виходить литтям по виплавлюваних моделях.
Перший варіант.
Вартість заготовки, отриманої на ГКР розраховую за формулою:

Q - маса заготовки, q - маса деталі, k - коефіцієнти, які залежать від класу точності, групи складності, маси, марки матеріалу і обсягу виробництва заготівель. З _i - вартість 1 т заготовок, руб, S _відхо - вартість 1 т відходів, руб.
K, З _i і S _відхо приймаю за таблицями Q приймаю за розрахунками, q приймаю за кресленням.
Вартість заготовки, отриманої на ГКМ:

= 0,076 руб.
Другий варіант.

Q - маса заготовки, q - маса деталі, k - коефіцієнти, які залежать від класу точності, групи складності, маси, марки матеріалу і обсягу виробництва заготовок. З _i - вартість 1 т заготовок, руб, S _відхо - вартість 1 т відходів, руб.
K, З _i і S _відхо приймаю за таблицями Q приймаю за розрахунками, q приймаю за кресленням.
Вартість заготовки, отриманої литтям:

= 0,38 руб.
Вибираємо перший варіант отримання заготовки (на ГКР).
Кількісна оцінка технологічності конструкції деталі:
КІМ = q / Q = 0,105 / 0,207 = 0,51 (q приймаю по кресленню, розрахунок Q - див. п. 3.3)
Максимальний квалітет обробки f9.
Максимальний параметр шорсткості Ra 6,3.
Визначення коефіцієнта точності k _ТЧ.

T _i	n _i	T _i n _i	T _i	n _i	T _i n _i
12	17	204	9	2	18

T _i - квалітет обробки, n _i - кількість поверхонь, що обробляються за даним квалітету.
Σn _i = 19 ΣT _i n _i = 222
Т _СР = ΣT _i n _i / Σn _i = 222/19 = 11,7
k _ТЧ = 1 - 1 / Т _СР = 1 - 1 / 11, 7 = 0,91
Визначення коефіцієнта шорсткості k _Ш.

Ш _i	n _i	Ш _i n _i
6,3	19	119,7

Ш _i - шорсткість поверхні, n _i - кількість поверхонь, що обробляються з даною шорсткістю.
Σn _i = 19 ΣШ _i n _i = 119,7
Ш _СР = ΣШ _i n _i / Σn _i = 119,7 / 19 = 6,3
K _Ш = 1 / Ш _СР = 1 / 6, 3 = 0,16
5. Розробка технологічного процесу.
5.1. Вибір технологічних баз.
Бази вибираються так, щоб повністю виключити погрішність базування. Загальна послідовність обробки відображена у схемах на схемах обробки і у маршрутній карті. Ця послідовність доцільна, оскільки дотримується принцип поступовості формування деталі з заготовки.

Входи	Процес - постачальник	Виходи	Процес - споживач
Звіт по внутрішніх перевірок системи менеджменту якості.	Внутрішні перевірки	Політика, цілі підприємства.	Створення продукції.
Звіти керівників виробничих підрозділів.	Створення продукції.
Інформація від споживачів.	Робота зі споживачами.
Економічне середовище. Конкурентне середовище. Соціальне середовище. Законодавство. Ринок сировини і комплектуючих. Ринок продукції, що випускається.	Маркетинг.

Проект вдосконалення системи менеджменту якості підприємства СТАР

1. Основна частина

Проект вдосконалення системи менеджменту якості підприємства «СТАР»

Зміст

Скорочення, позначення

Анотація

1 Коротка характеристика ВАТ «СТАР»

1.1 Система якості

2 Аналіз функціонування системи менеджменту якості за елементами відповідальність керівництва, закупівлі та внутрішні перевірки

Використана література

3 Обгрунтування і вибір напряму поліпшень

3.1. Переваги ДСТУ ISO 9001:2001

4 Опис процесів системи менеджменту якості

4.1 Закупівлі

4.2 Відповідальність керівництва.

4.3 Внутрішні перевірки

5 Критерії і методи оцінки якості функціонування процесів.

6 Висновки і рекомендації

2. Охорона праці

Організація робочого місця при роботі на персональному комп'ютері

1 Розмірні характеристики робочого місця.

1.1 Розміри робочої поверхні

1.2 Розміри сидіння

1.3 Простір для ніг

1.4 Підставка для ніг

2 Розміщення органів управління і відображення інформації.

3 Дія електричного струму на організм

4 Розрахунок заземлення персонального комп'ютера

3. Економічна частина

Розрахунок вартості сертифікації системи менеджменту якості підприємства «СТАР»

1. Договірне визначення вартості

2. Статистичне визначення вартості

3. Аналітичне визначення вартості

3.1. Визначення трудомісткості сертифікаційних робіт

3.2. Розрахунок вартості договору на проведення сертифікаційних робіт

4. Вартість навчання керівників вищого і середнього рівня

4. Технологічна частина

1. Призначення деталі