100,0
З наведених даних можна сказати, що загальна площа земель господарства становить 16004 га у 2008р, а в 2007 р. становила 15866 га. Отже, за ці два роки відбулося незначне збільшення площі земель, це відбулося за рахунок невеликого збільшення ріллі і незначного - деревно-чагарникових рослин. Як видно, більшу частину всіх земель становлять сільськогосподарські угіддя 94,77%, а саме: рілля-14434 га (90,19%), пасовища-546 га (3,41%) і сінокоси-187 га (1,17%) Розглядаючи динаміку угідь 2008р. до 2007р. видно, що площа ріллі збільшилася на 0,13%, причому сінокоси та пасовища незначно зменшилися: на 0,06% і 0,04% відповідно. Це говорить про те, що частина сінокосів і пасовищ зайняли під ріллі. Тому кількість сільськогосподарських угідь, в загальному, збільшилися всього лише на 0,03%. Площа ставків, водоймою, болота, ліси та інших земель залишилася в колишньому розмірі. Наочно це можна розглянути на рис.1.2 і ріс1.3. Аналіз динаміки трудомісткості зернових культур Одним із завдань статистики є вивчення змін аналізованих показників у часі, тобто динаміка. Це завдання вирішується шляхом аналізу рядів динаміки. Ряд динаміки являє собою послідовність, розташовану в хронологічному порядку числових значень статистичного показника, що характеризують зміну явищ у времені.Ізученіе динаміки зводиться до двох видів аналізу: 1) опис інтенсивності зміни; 2) розрахунок середніх показників динаміки. До показників інтенсивності зміни відносяться: - Абсолютний приріст; - Темп зростання; - Темп приросту; - Абсолютне значення 1% приросту. Система середніх показників рядів динаміки включає: - Середній рівень ряду; - Середній абсолютний приріст; - Середній темп зростання; - Середній темп приросту. Абсолютний приріст: - Базисний - Рівень базисного періоду - Рівень звітного періоду -Ланцюгової - Рівень попереднього періоду 2. Коефіцієнт зростання (зниження): -Базисний -Темп зростання - Ланцюговий -Темп приросту 3. Значення 1% приросту: 4. Середній рівень ряду: 5. Середній абсолютний приріст: 6. Середній темп зростання: К р ц = 7. Середньорічний темп приросту: Розрахуємо показники трудомісткості зернових культур по ЗАТ «Яснополянське» за останні 10 років і розглянемо їх у таблиці 2.1. За отриманими даними з таблиці ми бачимо, що протягом 10 років продуктивність зернових по ЗАТ «Яснополянське» була не стабільно рівномірна. Найвища була в 2001 році, тому що трудомісткість становила 0,1 А найнижча в 2006 році, її трудомісткість - 0,28 . Показники ланцюгового абсолютного приросту говорять про те, наскільки збільшилася або зменшилася трудомісткість зернових по підприємству за даний період, в порівнянні з попереднім. І, отже, можемо дати оцінку щодо продуктивності зернових по даному періоду. Наприклад: у 2006 році, в порівнянні з 2005 роком трудомісткість збільшилася на 0,25 а значить і витрати в цьому році на виробництво вище. За даними показників базисного абсолютного приросту бачимо, на скільки одиниць, у порівнянні з 1999 р. наступні роки збільшувалася або зменшувалася трудомісткість, і, отже, зменшувалася або збільшувалася продуктивність зернових культур. Так, наприклад, в 2001р. по відношенню до 1999р. трудомісткість зменшилася на 0,1 а отже, продуктивність була вищою. У 2006р. показник збільшився на 0,25 отже, і продуктивність була нижчою. На підставі даних показників базисного темпу зростання ми бачимо, що в середньому, протягом 10 років, у порівнянні з 1999р. процентний склад наступних років становить 150%, за винятком 2002 і 2006рр., так як в ці роки трудомісткість була висока і процентний склад від 1999 р. теж дуже високий. Показники темпу приросту показують, на скільки відсотків у середньому змінилися дані наступних років у порівнянні з 1999 роком, так наприклад, за показниками ланцюгового темпу приросту, як і за показниками ланцюгового темпу зростання, провівши аналіз, дані ніякої значущої характеристики не дають. Але за даними базисного темпу росту і приросту, видно, що протягом 9 років слідували не значні відхилення від значення 1999 року. Тобто зберігалася невелика стабільність, це явище також можемо поспостерігати і на графіку 2.1. Також за графіком бачимо, що дана стабільність зберігається протягом 4 років, потім слідує різке збільшення показника трудомісткості у 2002 і 2006 рр.. Розрахуємо середні показники динаміки: 1. Середній рівень у сер = 2. Середньорічний абсолютний приріст, при n = 9, так як у 1999 році показників ні-це базисний рік Δ = ; 3. Середній темп зростання До ср = ; 4. Середньорічний темп приросту = 1,23-100 = - 98,78%. Тенденція явища, обумовлена середньорічним абсолютним приростом і темпом зростання, не відповідає фактичним даним, оскільки зростання трудомісткості фактично не било.Еслі взяти до уваги ці показники, то вийде, що трудомісткість по ЗАТ «Яснополянське» стабільно зростали. Але за даними таблиці 2.1 і графіку 2.1ми бачимо, що показник був практично стабільний періодом з 1999по 2001рр., Потім різкий підйом у 2002г.і різке повернення на вихідні дані в 2003р., А потім аналогічна після-довність в плоть до 2008р. Побудуємо аналітичну модель тенденцію явища. Ряд динаміки, що характеризує трудомісткість зернових, вирівнюють за способом найменших квадратів. В основі цього способу лежить вимога мінімуму суми квадратів відхилень фактичних рівнів від їх значень, що обчислюються за рівнянням прямої: де - Параметри рівняння, -Час. Параметри рівняння, що задовольняють умові, визначаються рішенням системи нормальних рівнянь: При система буде мати вигляд: тоді з першого рівняння випливає: n = 10 Рівняння прямої виглядає наступним чином: З цього рівняння випливає, що при збільшенні на 1 ед.времені показник трудомісткості буде збільшуватися на 0,004. Уявімо графічно аналітичне вирівнювання ряду динаміки на графіку 2.4. На графіку у вигляді прямої лінії представлена динаміка по середньому абсолютному приросту, а ламана - фактична динаміка. Згідно даного графіка можна сказати, що модель не адекватна, тому що значення абсолютного ланцюгового приросту не близькі до фактичних. Аналіз варіації трудомісткості зернових культур Варіація - це відмінність у значенні, будь - якої ознаки в різних одиниць сукупності в один і той же момент часу. Різниця індивідуальних значень ознаки всередині досліджуваної сукупності у статистиці називають варіацією ознаки. Досліджуємо собівартість 1 центнера зернових для якісного показника трудомісткості, за допомогою варіаційного аналізу, застосовуючи середню арифметичну - зважену Середня арифметична зважена не показує, як розподіляється навколо неї варіанти осередненого ознаки, тому розраховуємо показники варіації, які характеризують відхилення значень від загальної середньої. 1) розмах варіації визначається як різниця між найбільшим (X max) і найменшим (X min) значенням ознаки і вказує на загальні розміри варіації: R = X max - X min 2) середнє лінійне відхилення - визначається як середня арифметична з абсолютних значень відхилень від середньої. Так як сума відхилень значень ознаки від середньої величини дорівнює нулю, то всі відхилення беруться за модулем: (Взвешанное) 3) дисперсія - це середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини: (Взвешанная) 4) середня квадратична зважена: 5) коефіцієнт варіації - це відносний показник варіації, що характеризує коливання одного і того ж ознаки у декількох сукупностях з різним середнім арифметичним: Уявімо дані в таблиці 3.1, де дані за показником x, ранжируємо в порядку зростання. (0,02-0,035) 2 * 124996 = 25,0 1) Розмах варіації: R = 0,18-0,02 = 0,17 2) Середнє лінійне відхилення: (Взвешанная) і т.д. 1874,94 +979,06 +1498,65 +628,75 +826,68 +37,25 +456,47 +1038,75 +4631,9 = 11972,45 3) діссперсія 4) середня квадратична зважена: 5) коефіцієнт варіації: Так само для вивчення варіації використовують такі показники, як медіана і мода. Медіана - значення ознаки, що припадає на середину впорядкованої сукупності. Мода - значення досліджуваного ознаки, що повторюється з найбільшою частотою. М 0 = 0,03 т.к.ООО «Красногорський колос» має найбільшу частоту f трудомісткості зернових. м е - така трудомісткість 1ц. зерна, що половина сукупного валового збору зернових має трудомісткість не вище медіанного, а друга не нижче. Розрахуємо половину сукупного обсягу зернових: Перша з накопичених частот, що перевершує припадає на ТОВ «Красногорський колос», а значить трудомісткість зернових цього підприємства і є медіанна. м е = 0,03 Система середніх показників трудомісткості зернових в досліджуваних підприємствах говорить про те, що дана сукупність підприємств є неоднорідною по досліджуваному ознакою. Середня трудомісткість по сукупності підприємств становить 0,035 , При цьому найчастіше зустрічається трудомісткість 0,02 , Ця трудомісткість зустрічається на підприємствах СПК «Кіровський», СВК «єремєєвську», СВК «Вольновскій». Половина сукупного валового збору зернових має трудомісткість зерна не більше 0,03 , Причому ця частина зерна виробляється шістьма з десяти підприємств Відмінність від найбільшої, за сукупністю підприємств трудомісткості, і найменшій становить 0,17 , Більш ніж в 4 рази перевищує середній показник трудомісткості рівний 0,035 . Середнє відхилення від середньої по сукупності трудомісткості зернових становить 0,02 або 57,14%, що остаточно переконує нас у тому, що сукупність підприємств я нюється не однорідні за трудомісткості зернових (57,14% ≥ 33%). ЗАТ «Яснополянське» має більш близький за значенням показник трудомісткості зернових 0,05 , В порівнянні із середнім арифметичним рівному 0,035 , Хоча валовий збір зернових ЗАТ «Яснополянській» не високий і становить 69250ц., Так само за даними таблиці видно, що існують підприємства з меншою трудомісткістю і більш високим валовим збором зернових, наприклад, ТОВ «Красногорський колос» з показником трудомісткістю 0,03 і ВС-165336 ц. Проаналізуємо варіацію досліджуваної ознаки в кількісному вираженні, для цього проведемо розрахунок показників у табліце3.2. (0,193-3,1) 2 = (-2,907) 2 = 8,7 У таблиці 3.2 список підприємств Павлоградського району ранжируємо за показником «прямі витрати праці» (X). Расчитаем систему показників варіації: 1) Розмах варіації: R = 8,799-0,193 = 8,606 тис. чол. год. 2) Середнє лінійне відхилення: (Проста) і т.д. тис.чол. год. 3) дисперсія: (Проста) тис.чол. год. 4) середня квадратична проста тис.чол. год. 5) коефіцієнт варіації: М 0 - прямих витрат праці відсутній, бо всі значення показників X зустрічаються тільки 1 раз. Дані по X не згруповані і число варіант парне = 10, то М е дорівнює середньоарифметичному значенню двох варіант стоять в центрі ряду М е = = тис. чол. год. Середня величина прямих витрат праці в досліджуваній сукупності підприємств складає 3,1 тис.чел.час., При цьому половина підприємств має прямі витрати праці менше 3,0 7 тис.чел.час.Так ж у цю групу входить і ЗАТ «Яснополянське» по ньому прямі витрати праці становлять 3,228 тис.чел.час. Різниця між найменшою і найбільшою величиною витрат праці в сукупності підприємств становить 8,606 тис.чел.час. Середнє відмінність величини витрат праці на підприємствах від середнього по сукупності значення 3,1 тис.чел.час. і становить 4,02 тис.чел.час. або 129,7%. Це означає, що сукупність підприємств є неоднорідною за величиною витрат праці (тому V більше 33%). Зауважимо, що підприємства у досліджуваній сукупності є неоднорідними за сумарною величиною витрат праці і за ефективністю використання своїх трудових ресурсів, тобто за трудомісткістю 1ц.продукціі. Факторний аналіз динаміки трудомісткості зернових За допомогою індексів проведемо аналіз для вивчення зміни за два останні роки показників x і X, які досліджувалися у варіації, по п'яти найбільш однорідним підприємствам з тієї ж сукупності. Індекс - це відносний показник, що характеризує зміну величини будь - якого явища в часі, просторі або в порівнянні з будь-яким еталоном (нормативом, планом, і т.д.). Основним елементом індексного відносини є индексируемая величина - це значення ознаки статистичної сукупності, зміна якої є об'єктом вивчення. За допомогою індексу вирішуються такі завдання: 1. вимір змін складних явищ; 2. визначення впливу окремих факторів на зміну динаміки складного явища; 3. порівняння не тільки з минулим періодом, але і з іншою територією; Індекси за ступенем охоплення одиниць сукупності поділяються на два класи: індивідуальні та загальні. 1) Індивідуальні індекси служать для характеристики зміни складного явища. Складне явище - це статистична сукупність, окремі елементи якої безпосередньо не підлягають підсумовування. а) де: x 0 - трудомісткість 1 центнера у базисному році, тис. грн.; x 1 - трудомісткість 1 центнера у звітному році, тис. грн. б) де: f 0 - обсяг валового збору продукції у базисному році, ц.; f 1 - обсяг валового збору продукції у звітному році, ц. в) де: X 0 - прямі витрати праці, чел.час. в базисному році; X 1 - прямі витрати праці, чел.час.в звітному році. а) ; б) в) ; За даними, розрахованими в таблиці, і обчисленими індивідуальним індексам видно, що в 2008 у порівнянні з 2007 роком, валовий збір зернових по підприємствах зменшився від 9,17% до 40,35% або в 0,6-0,9, за винятком СПК «соловйовської» обсяг валового збору збільшився в 1,1 (на 8,69%). Трудомісткість 1ц. зернових у районі зменшилася по трьом підприємствам СПК «єремєєвську», СВК «Вольновскій», СВК «соловйовської» на 39,3-66,9% або в 0,4-0,6, а по ЗАТ «Яснополянське» та СВК «Ольгинській »збільшилася в 1,3-1,7 (41-41,1%). Прямі витрати праці на виробництво з досліджуваних підприємствам також знизилися 15,8-64%, крім ЗАТ «Яснопо-лянского». По даній організації прямі витрати збільшилися в 1,07 (7,5%). При збільшенні прямих витрат і зменшення валового збору зернових, трудомісткість зернових збільшилася. 2) Загальні агрегатні індекси відображають зміну всіх елементів складного явища. а) б) в) Різниця чисельника і знаменника агрегатного індексу - називають розкладання абсолютного приросту результативної ознаки та обчислюється: а) б) в) Для факторного аналізу зміни трудомісткості в середньому по сукупності підприємств застосуємо систему індексів постійного, змінного складів та індексу структурних зрушень. Індекс змінного складу - відношення двох зважених середніх зі змінними вагами: Індекс постійного або фіксованого складу - відношення двох зважених середніх з одними і тими ж фіксованими вагами: Індекс структурних зрушень: індекси постійного і структурного зрушення були досліджені, вірно Аналіз залежності врожайності і трудомісткості зернових Виходячи, з економічного змісту досліджуваних ознак приходимо до висновку, що врожайність зернових культур є впливає ознакою (факторингу), а їх трудомісткість - залежним (результативним). Тому далі будемо використовувати наступні позначення: x - урожайність зернових, y - трудомісткість зернових культур. Встановимо наявність, напрямок і тісноту зв'язку між x і y, розрахувавши коефіцієнт кореляції: Значення коефіцієнта кореляції говорить про те, що в досліджуваних підприємствах проявляється взаємозв'язок між врожайністю і трудомісткістю зернових культур, тому що . Тіснота зв'язку сильна, а напрям зворотне (тому прагне до -1 і з негативним знаком), тобто чим більше врожайність, тим менше врожайність. Розрахуємо коефіцієнт детермінації: Згідно значенням коефіцієнта детермінації, 56% трудомісткості зернових культур зумовлено впливом їхньої врожайності, а 44% обумовлені впливом всіх інших факторів. Побудуємо лінійну модель регресії трудомісткості від урожайності зернових: , Де і , . Отримано рівняння регресії: Порахуємо коефіцієнт еластичності: З рівняння регресії випливає, що при збільшенні врожайності зернових культур на 1ц./га, їх трудомісткість в середньому знизиться на 0,0109 Розрахунок параметрів a і b виконаний вірно, тому що у таблиці 5.1 Згідно коефіцієнту еластичності видно, що при збільшенні врожайності зернових культур на 1%, їх трудомісткість знизиться на 2,16%. Зобразимо на графіку 5.1 поле кореляції. За розподілом точок на полі кореляції, очевидно, що в сукупності по підприємствам трудомісткість і врожайність зернових однорідна, причому врожайність впливає на їх трудомісткість. Напрямок взаємозв'язку зворотна: зі зростанням врожайності, трудомісткість в середньому знижується. Висновок Проаналізувавши трудомісткість зернових в ЗАТ «Яснополянське», можна зробити наступні висновки: 1.Основні галузями виробництва даного господарства є як тваринництво 77%, так і рослинництво 23%. 2.Основоную частину загальних земельних угідь, понад 90%, складають ріллі. Це говорить про те, що земельні ресурси використовуються раціонально. 3. Можна відзначити, що трудомісткість зернових по ЗАТ «Яснополяское» протягом десяти років у середньому не зрада, за винятком 2004 і 2006 років, в ці періоди відмічено різке збільшення трудомісткості. Це зумовлено збільшенням загальних витрат на виробництво, причиною чого могли бути: погіршення природно-кліматичних умов, стан машинно-технічного стану підприємства і д.р. 4. Аналізуючи господарство з підприємствами, що спеціалізуються в аналогічній галузі і знаходяться в одній природно-кліматичній зоні, видно, що трудомісткість не значна вище 0,05 при ВС-69250ц., в порівнянні з організаціями, де трудомісткість нижче від 0,02-0,03 при ВС-99910-165336ц. Підводячи підсумки можна сказати, що основна спеціалізація ЗАТ «Яснополянське» має м'ясо-молочний напрямок, а отже виробництвом зернових культур господарство займається для підтримки основного виду діяльності. Але за даних величезних посівних площах воно, звичайно ж могло і розвивати спеціалізацію виробництва зернових культур. Список літератури 1. Афанасьєв В.М. Статистика сільського господарства: учеб.пос. / В.М. Афанасьєв. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 270 с. 2. ЕлесееваІ.І. Загальна теорія статистики: підручник / І. І. Єлісєєва, М. М. Юзбашев. -4-е вид., Перераб. і доп.-М.: Фінанси і статистика, 2000. -480с. 3. Річні звіти СПК «Більшовик» Полтавського району за 2007-2008 роки. 4. Річні звіти СПК «Вольновскій» Полтавського району за 2007-2008 роки. 5. Річні звіти СПК «єремєєвську» Полтавського району за 2007-2008 роки. 6. Річні звіти ТОВ «Зернятко» Полтавського району за 2007-2008 роки. 7. Річні звіти ТОВ «Ініціатива» Полтавського району за 2007-2008 роки. 8. Річні звіти ТОВ «Красногорський колос» Полтавського району за 2007 2008 роки. 9. Річні звіти СПК «Кіровський» Полтавського району за 2007-2008 роки. 10. Річні звіти СПК «Ольгинський» Полтавського району за 1997 - 2006 роки. 11. Річні звіти СПК «соловйовської» Полтавського району за 2007-2008 роки. 12. Річні звіти ЗАТ «Яснополянське» Павлоградського району за 1999 - 2008 роки.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова 120.1кб. | скачати
Схожі роботи: Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва зерна н Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва зерна на прикладі групи районів Економіко-статистичний аналіз врожаю і врожайності по групі однорідних культур зерна на Економіко-статистичний аналіз врожаю і врожайності по групі однорідних культур зерна овочів На Економіко статистичне моделювання продуктивності праці Удосконалення організації та оплати праці у виробництві зерна СПК Єрмак Нововаршавского Статистичний аналіз виробництва зерна цукрових буряків соняшнику Економіко-статистичний аналіз Економіко-статистичний аналіз інвестицій в РФ
|