| Введення |
Грунтовий покрив-найважливіше природне Освіта. роль в житті
суспільства визначається тим, що грунт являє собою основне ис-
точніка продовольства, що забезпечує 95-97% продовольчих ресур-
сов для населення планети. Особлива властивість грунтового покриву - його
родючість, під яким розуміється сукупність властивостей грунту, що забезпечує
безпечує урожай сільськогосподарських культур.Естественное родючість-
дієтич грунту пов'язане із запасом поживних речовин у ній та її вод-
вим, повітряним і тепловим режімамі.Почва забезпечує потребу
рослин у водному і азотному живленні, будучи найважливішим агентом їх фо-
тосінтетіческой деятельності.Плодородіе грунту залежить також від вели-
чини акумульованої в ній сонячної енергіі.Растітельность акумуляторні
лірует щорічно велику кількість сонячної енергії в ході фотосін-
теза і створення біомаси, трансформуючись у n * 10 ^ 10 т. органічного
вещества.Большая частина синтезованого органічної речовини
внаслідок його розкладу повертається в грунт і воду. Споживання
фітомаси людиною оцінюється величиною порядку 3.6 * 10 ^ 8 т.
Грунтовий покрив належить до саморегульованої біологічної
системі, яка є найважливішою частиною біосфери в цілому. Живі орга-
нізми, рослини і тварини, що населяють Землю, фіксують сонячну
енергію у формі фіто-або зоомасси. Продуктивність наземних екосіс-
тем залежить від теплового та водного балансів земної поверхні, ко-
торий визначає розмаїття форм обміну енергією і речовиною в
межах географічної оболонки планети. / 3 /
Земельні ресурси світу
Площа земельних ресурсів миру становить 149 млн. км. кв., або
86.5% площі суші. Рілля і багаторічні насадження в складі
сільськогосподарських угідь займають близько 15 млн. км. кв. (10% су-
ши), сінокоси та пасовища-37.4 млн. км. кв. (25%). Загальна площа па-
хотнопрігодних земель оцінюється різними дослідниками по-раз-
ному: від 25 до 32 млн. км. кв. (див. діаграму 1.)
Земельні ресурси планети дозволяють забезпечити продуктами харчування
більше населення, ніж є в даний час і буде в найближчому
майбутньому. Разом з тим у зв'язку зі зростанням населення, особливо в розви-
тужавіючі країнах, кількість ріллі на душу населення скорочується.
Ще 10-15 років тому душевна забезпеченість ріллею населення Землі
становила 0.45-0.5 га., в даний час вона становить уже
0.35-0.37 га. Душевна забезпеченість орними угіддями змінюється в
широких межах. Для Канади вона становить 1.4 га, США-0.63,
ФРН-0.15, Японії - 0.04 га. Для Росії забезпеченість ріллею на душу на-
шу населення в даний час досягає майже 0.82га, що значи-
тельно вище світового показника. / 3 /
Земельні ресурси Росії
Земельний фонд Росії в 1992 р. (на кінець року) склав 1709.6
млн. га, у тому числі (див. діаграму 2.).
За останні 27 років площа сільськогосподарських угідь скороти-
лась на 12.4 млн. га, ріллі - на 2.3 млн. га, сіножатей - на 10.6
млн. га.Прічінамі зменшення площі сільгоспугідь є пору-
ня і деградація грунтового покриву, відвід земель під забудову го-
пологів, селищ і промислових підприємств.
Фонд чорноземних грунтів Росії становить близько 120 млн. га. Це
всього лише близько 7% загальної площі, але на ній розміщується більше поло-
провини всієї ріллі і виробляється близько 80% всієї землеробської про-
дукції.
Площа ерозійно небезпечних і схильність до ерозії сільськогоспо-
них угідь складає 124 млн. га (56%), з них 87.3 млн. га ріллі.
За даними державного обліку 1990 р., загальна площа ярів сос-
Тавіла 2.4 млн. га, 26.2 млн. га ріллі (20.4%) лежить на сми-
тих грунтах, 2.1 млн. га (1.7%) схильне спільному впливу
водної та вітрової ерозії, 7.9 млн. га (6.1%) дефлірованний, всього ж
дефляційно небезпечними землями вважаються 44 млн. га (32.2%). Зростають
площі еродованих чорноземів. За останні 15-20 років вони возрас-
талі в середньому на 250-300 тис. га / рік. На багатьох розчленованих територі-
торіях з чорноземними грунтами 50% і більше розораних земель Еродій-
рова. Щорічно до 25-30 тис. га чорноземів втрачаються в результаті
росту ярів.
Проведення грунтозахисних заходів в останні роки скорочується.
У 1991 р. безполицевий обробіток грунту із збереженням стерні на по-
поверхні була проведена на площі 19.7 млн. га, обробка грунту
поперек схилів - на 13.7 млн. га, що менше, ніж у 1988 р., на 8.6
і 5.9 млн. га відповідно. У 1992 р. закладено захисних лісових на-
насаджень на 16.1 тис. га менше, ніж у 1991 р. Аналогічне положення-
ня було і в 1993 р.
На великих площах відбувається зниження продуктивності грунтів через
зменшення вмісту гумусу. Тільки за останні 20 років запаси гу-
Муса скоротилися на 25-30%, а щорічні втрати в цілому по РФ склад-
ляють 81.4 млн. т. За даними агрохімічного обстеження, в Росії
16.5 млн. га ріллі характеризуються дуже низьким вмістом гумусу,
21 млн. га - низьким. Гумусірованності чорноземів центральних чорно-
земних областей за останні 100 років знизилася майже вдвічі - від 14
до 7%, а щорічні втрати гумусу в чорноземах становлять у середньому
0.5-1 т/га./3 /
Площі меліорованих земель, що знаходяться в незадовільний-
вальному стані, в цілому по РФ скоротилися на 105 тис. га. У неу-
льними стані знаходиться 771 тис. га зрошуваних земель,
в тому числі з-за неприпустимою глибини рівня грунтових вод - 325
тис. га, засолення - 292 тис. га, одночасної наявності неприпусти
мій глибини рівня грунтових вод і засолення грунтів - 154 тис. га.
Загальна площа засолених земель составяет 38.4 млн. га (19.9% площі
ді сільгоспугідь), у тому числі 25.6 млн. га грунтів солонцевих комплек-
сов. Площа орних засолених земель - 12.9 млн. га.
Площі перезволожених і заболочених земель, що використовуються під
ріллю, зростають. У 1990 р. вони склали 8 млн. га (5.2% ріллі),
тоді як в 1985 р. їх було 5.8 млн. га (4.5%).
Загальна площа земель, порушених у результаті видобутку корисних-
копалин, проведення будівельних та геологорозвідувальних робіт, стано-
вила в 1991 р. 1.1 млн. га, з яких 0.7 млн. га порушено в пе-
ріод з 1976 по 1991 р. Більше 50% цієї площі займали сільськогосподарські
жавні угіддя. / 3 /
Антропогенний вплив на грунт
| 1.Загрязнение грунтів пестицидами |
Щорічне застосування пестицидів у сільському господарстві в 1980-1991
рр.. знаходилося на одному рівні і становило приблизно 150 тис. т, а в
1992 зменшилася до 100 тис. т.
У цілому по Росії в 1992 р. забруднена пестицидами грунт вияв-
дружина навесні на 5.8% обстеженої площі в 29.8 тис. га та восени -
на 9.3% обстеженої площі в 32 тис. га. У тому ж році була ска-
чена тенденція зменшення вмісту пестицидів у грунтах Омської про-
ласті, на колишньому рівні залишилося забруднення грунтів Приморського краю,
Іркутській, Самарської, Ростовській і Московської областей. До регіонів
із значним забрудненням грунту слід віднести Іркутську і Мос-
ський області, до регіонів середнім забрудненням грунту -
Центрально-Чорноземний район, Приморський край, Північний Кавказ і
Курганську область. / 3 /
Пестициди забруднюють навколишнє середовище не тільки при їх застосуванні
на полях, а й у процесі виробництва, зберігання, перевезення і зни-
Центр ЗМЗ. Вони провокують рак, спадкові порушення імунної сис-
теми, хвороби нирок і печінки, захворювання нервової системи, Вигуби-
ства зору і т.д. У країнах, що розвиваються щорічно 25 млн. чоловік
отруюються і 20 тис. вмирає в результаті впливу пестицидів.
На кожну людину, що проживає на території колишнього СРСР, прихо-
диться в середньому 28.5 кг. застосованих пестицидів. / 1 /
Таблиця 1
Забруднення грунтів пестицидами в окремих регіонах Росії
--------------------------- T ---------------------- --- T ------------ ¬
| Регіон | Частка проб грунтів, | Пестицид |
| | Забруднених вище | |
| | ГДК,% | |
+--------------------------+---------------------- ---+------------+
| Центрально-Чорноземний | | |
| Район | 15 | Сума ДДТ |
| Московська область | 10 | Сума ДДТ |
| Іркутська область | 90 | 2.4-Д |
| Волгоградська область |> 90 | Трефлан |
| Новосибірська область | Окремі зони | Сума ДДТ |
| | До 20-192 ГДК | |
| Ростовська область | 10 | Сума ДДТ |
| | 30 | Трефлан |
| Краснодарський край | 10 | Сума ДДТ |
| | 64 | Трефлан |
L -------------------------- +---------------------- ---+-------------
2.Загрязненіе грунтів токсикантами промислового походження
Справжнім лихом для країни є відходи. Загальна кількість
накопичених у країні відходів - близько 50 млрд т, щорічно утворюється
більше 4.5 млрд т, під складування зайнято 250 тис га. За рік обра-
зуется понад 50 млн т токсічеих промислових відходів, всього їх на-
копления більше 1,6 млрд т. Величезна кількість токсичних відходів
зберігається і ховали в абсолютно не пристосованих для цього
місцях. Основний об'єм відходів розміщується на звалищах, у відвалах і
полігонах. У Росії немає жодного підприємства (полігону) за обезвре-
ння та захоронення токсичних відходів, що відповідає сучасним
вимогам. У країні відсутня державна статистична від-
парність з відходів.
Радіоактивні відходи сумарною активністю близько 4 млрд Кюрі зна-
дяться в сховищах, частина яких - це відкриті басейни, водойми та
пріповерхносние поховання. 60 тис га зайнято відвали породи і йшла-
мом, що утворилися при видобутку і переробки уранових і торієвих
руд і мають підвищений радіоактивний фон. Частина відходів атомної
енергетики зберігається на території АЕС.
У країні утворюється понад 130 млн тонн твердих побутових відходів. Але
деякі західні фірми пропонують нам захоронювати або "перераб-
вувати "ще й їхні власні відходи ... Для розвинених країн зараз су-
нує, мабуть, єдиний, приносить дуже великі доходи ри-
нок в Росії - ринок збуту відходів. / 1 /
Грунти навколо великих міст і великих підприємств кольорової й чер-
ної металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості, маши-
ностроенія на відстані у кілька десятків кілометрів забруднені
важкими металами, нафтопродуктами, сполуками фтору та іншими
токсичними речовинами. З обстежених 85 міст РФ найбільшому
забруднення схильні грунту поблизу рр.. Рудна Пристань, Ревда, Мон-
чегорск, Свірська, Владивосток, Іркутськ, Черемхово. / 3 /
Таблиця 2
Класи небезпеки різних хімічних речовин,
потрапляють у грунт з викидів, скидів і відходів
------------ T ------------------------------------- -------------¬
| Клас | |
| Небезпеки | Хімічна речовина |
+-----------+------------------------------------- -------------+
| I | Миш'як, кадмій, ртуть, селен, цинк, фтор, |
| | Бенз (а) пірен |
| II | Бор, кобальт, нікель, молібден, мідь, хром, |
| | Сурма |
| III | Барій, ванадій, вольфрам, марганець, стронцій, |
| | Ацетофенону |
L ----------- +------------------------------------- --------------
Середній вміст свинцю в грунтах п'ятикілометрової зони навколо
обстежених міст знаходиться в межах 0.4-80 ГДК. Перевищення
ГДК в 10 разів і більше зазначено у Рудна Пристань, Бєлова, Верх-ней-
Вінський, Дальньогорськ, Санкт-Петербурзі, Свірська, Мідногорськ.
Середній вміст марганцю навколо підприємств чорної металургії
коливається в межах 0.05-6 ГДК (в Іжевську, Саранську і сел.
Схід).
Середній вміст ванадію в грунтах з спостерігається в межах
0.07-1.5 ГДК в Петропавловськ-Камчатському, Свірська, Миколаїв-
ске-на-Амурі і Самарі.
Середній вміст міді в грунтах з перевищенням у 10 разів обнаруже-
але в передмістях ревда, Мончегорска, Санкт-Петербурга, Іжевська, Ряза-
ні і Нижнього Новгорода. Поблизу Мончегорска грунту забруднені нікелем
і кобальтом більш ніж в 10 разів вище норми.
Забруднення грунтів нафтою в місцях, пов'язаних з її видобутком, пере-
риментальних, транспортуванням і розподілом, перевищує фонове в де-
сятка разів. На відстані 10 км в західному та східному напрямках
від Володимира зміст нафти в грунті перевищувало фонове значення в
33 рази.
За 15 років досліджень на території Росії виявлено три міста,
які за сумарним показником забруднення грунту в місті і в ра-
Діус від нього до 5 км відносяться до надзвичайно небезпечно забрудненим.
Це Мончегорськ на Кольському п-ве, Ревда в Уральському регіоні і Белово
в Кемеровській області.
Фтором забруднені грунти навколо Братська, Краснотурьинске, Новокуз-
нецке, Волгограда і Красноярська. Максимальний вміст валового
фтору перевищує регіональний середній рівень в 4-10 разів, а утримуючи-
ня водорозчинного фтору в 10-30 разів перевищує ГДК. / 3 /
Напрями збереження земельних ресурсів
В умовах інтенсифікації виробництва охорона земної поверхні і
її раціональне використання здійснюються за допомогою наступних ме-
роприятий:
скорочення використання земельного фонду для промислових цілей у
процесі проектування та будівництва;
усунення забруднення промислових підприємств розташованих
поблизу ділянок земельного фонду;
рекультивація порушених гірничими роботами земель;
Рекультивація порушених виробничою діяльністю ділянок
земної поверхні - сукупність робіт з приведення їх у придатність
ное для використання в народному господарстві стан. При цьому ус-
сюджують вплив цих ділянок на прилеглі ландшафтні ком-
комплекси. Рекультивація здійснюється двома способами.
1. Гірничотехнічна рекультивація полягає в підготовці території
після закінчення розробки родовища шляхом планування відвалів,
засипки виїмок, додання укосах зручної форми, насипання родючого-
ної грунту, проведення меліоративних робіт і створення під'їзних шляхів.
2. Біологічна рекультивація полягає в восстоновленіі першо-
початкового родючості земель шляхом їх озеленення.
Основні етапи біологічної рекультивації:
внесення підвищених доз органічних і мінеральних добрив;
посів багаторічних бобових культур;
посадка поліпшують грунт дерев і чагарників, характерних для
даної грунтово-кліматичної зони.
За ГОСТ 17.5.1.02-85 встановлені наступні напрямки рекультивації-
ції:
сільськогосподарське - створення на відновлених землях сільсько-
господарських угідь;
лісогосподарське - освіта лісових посадок;
водогосподарське - будівництво різних водойм для госпо-
дарських, питних, комунально-побутових потреб і т.д.;
рибогосподарське - спорудження водоймищ для розведення риб;
рекріаціонное і мисливське - пристрій баз відпочинку і спорту, пар-
ков, зелених зон тощо;
природоохоронне та санітарно-гігієнічне - посадка протівоеро-
тів, тим лісонасаджень, спорудження водоймищ для тваринного світу і
пернатих, задерновані ділянок;
будівельне - спорудження майданчиків для будівництва всіх видів. / 3 /
Висновок
Сьогодні ми починаємо розуміти існування дивного парадок-
са. На пртяженіі всієї історії свого сходження Людина прагнув
розірвати ті пута, які пов'язували його з природою. Оволодівши вогнем,
він смогпережіть льодовиковий період, приручив тварин, почав сіяти
хліб. Ареалом його життя стала поступово практично вся плані-
ту; збулася мрія Ікара, і Людина подолав силу тяжіння; йому ста-
Чи доступні польоти не тільки над хмарами, але і в найближчому
космосі. Іншими словами, Людина весь час "підкоряв" природу, і в
цій справі, як це нам всім здається, йому супроводжував успіх, і з
кожним роком йому вдавалися все нові і нові звершення.
Але разом з тим безперервно зростала і залежність Людини від приро-
ди. У самому справі, де він черпав ті сили, які дозволяли йому прео-
долевать численні труднощі, що стоять на його шляху, за рахунок че-
го він зумів "підпорядкувати" собі природу?
Та за рахунок тих прихованих сил, якими володіє сама природа. Відмо-
жісь він зараз від використання, наприклад, копалин вуглеводнів
- Нафти, вугілля і т. п. - і цивілізація впаде! Ми знову повернемося в
кам'яний вік.
Така діалектика життя: наші успіхи завжди є одночасно
і нашими поразками. Так було завжди і так завжди буде. Ця проти-
воречівость не повинна будь-кого бентежити, бо разом з її розумінням
виникає наука, яка як поводир допомагає нам долати цю
суперечливість і яку тепер прийнято називати екологією Челове-
ка. Її основне завдання - виявити умови поведінки людини, визна-
лити обмеження і заборони, необхідні для забезпечення подальшого
розвитку нашої цивілізації. / 2 /
Література:
1.Інформаціонний бюллютенях "GREENPEACE", весна-літо 1993
2.Моісеев Н. "Екологія людства очима математика" - М.:
Молода Гвардія, 1988 р.
3.Протасов В.М. "Екологія, здоров'я та природокористування в Росії"
- М.: Фінанси і статистика, 1995 р.
4. "Радянський енциклопедичний словник" - M.: 1985 р.