ВСТУП
Кожен господарюючий суб'єкт має свої як галузеві, виробничо-технологічні, так і індивідуальні особливості функціонування. Організаційна структура, форма і зміст стратегічних, тактичних та оперативних цілей, а також основоположні принципи управління господарюючим суб'єктом формуються його акціонерами і менеджерами виходячи з особливостей зовнішніх і внутрішніх умов функціонування. Слід зазначити, що стратегічні, тактичні й оперативні цілі не можуть бути фіксованими, а піддаються змінам протягом усього терміну існування господарюючого суб'єкта. З цього випливає висновок про те, що планування для окремо взятого господарюючого суб'єкта має найважливіше практичне значення. У сучасних умовах ступінь важливості процесів планування для господарюючих суб'єктів істотно посилюється, так як організації на свій страх і ризик ведуть діяльність, конкуруючи з іншими учасниками ринку. Для того щоб підтримувати високий рівень конкурентоспроможності, комерційним організаціям необхідна координація різних господарських функцій шляхом розробки взаємопов'язаних і економічно обгрунтованих бюджетів. Як відомо, постановка системи бюджетування законодавчо і нормативно не регламентується державними органами. У зв'язку з цим формати і форми бюджетів, а також регламент їх розробки, затвердження, реалізації і контролю затверджуються керівництвом самого господарюючого суб'єкта.
У своїй роботі я освещу основні теоретичні аспекти поняття бюджетування, назву і дам основну характеристику видам бюджетування, а також у практичній частині наведу приклад бюджетування на підприємстві г.Н.Новгорода ТОВ «ЗЕФС-Енерго».
СУТНІСТЬ БЮДЖЕТУВАННЯ
1. Сутність і функції бюджетування
Бюджетування - це процес підготовки, організації та контролю бюджетів з метою розробки та прийняття оптимальних управлінських рішень.
Бюджет являє собою фінансовий план організації, що відображає в кількісному вираженні стратегічні і тактичні цілі її діяльності та заходи з їх досягнення.
Найбільш важливими вимогами до бюджетів є наступні: відповідність цілям і завданням фінансової стратегії підприємства, цілісність, системність, доступність, порівнянність, коректність, узгодженість, оперативність і функціональність.
В якості основних принципів бюджетного планування можна навести такі:
• уніфікація всіх бюджетних форм, бюджетних періодів і процедур розробки для компанії і всіх структурних підрозділів незалежно від специфіки їх господарської діяльності;
• сумісність бюджетних форм, форматів з встановленими формами державної звітності;
• сумісність допоміжних бюджетних документів з основними бюджетними формами;
• забезпечення можливості складання зведеного бюджету;
• стабільність, незмінність процедур бюджетування і встановлених цільових нормативів протягом усього бюджетного періоду;
• поділ накладних витрат до витрат структурних підрозділів і компаній в цілому за формулою, єдиною для всіх підрозділів;
• безперервність процедури складання бюджетів, що передбачає регулярний перегляд і коригування раніше зроблених прогнозів на новий період, не чекаючи завершення діючого;
• завчасна формулювання фінансових цілей усіх підрозділів у вигляді завдань визначених норм рентабельності;
• облік доходів і витрат, надходжень і списань грошових коштів у порівнянних за часом одиницях обліку;
• детальний облік найбільш важливих статей витрат, чия частка в чистих продажах досить велика.
Система бюджетування припускає багатоваріантний аналіз фінансових наслідків реалізації намічених планів, передбачає аналіз різних сценаріїв зміни фінансового стану підприємства, оцінки фінансової стійкості в умовах, що змінюються зовнішнього господарського середовища.
Бюджетування виконує три основні функції.
1. Функція планування. Дана функція є найважливішою. Бюджетування є основою для внутріфірмового планування. Виходячи із стратегічних цілей підприємства бюджети вирішують завдання розподілу фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Розробка бюджетів надає кількісну визначеність обраним перспектив діяльності підприємства, усі витрати й результати набувають грошове вираження. Бюджетування сприяє правильному і чіткому визначенню мети на підприємстві, розробці стратегії бізнесу.
2. Функція обліку. Бюджетування є також основою для управлінського обліку. Система обліку повинна представляти точні факти по підрозділах, видах продукції, районам торгівлі або комбінації цих показників. Завдяки бюджетування на підприємстві з'являється можливість отримувати точну інформацію, порівнювати намічені цілі з дійсними результатами діяльності підприємства.
Роль бюджетування в управлінському обліку полягає в тому, щоб відображати рух грошових коштів, фінансових ресурсів, рахунків і активів підприємства в максимально зручній формі, своєчасно подавати відповідні показники фінансової діяльності підприємства в найбільш прийнятному для прийняття ефективних управлінських рішень вигляді.
3. Функція контролю. Є також важливою для підприємства. Зрозуміло, як би не був хороший план, він залишається марним, якщо немає ефективного контролю його здійснення. Бюджет являє собою набір показників або критеріїв, які повинні використовуватися при контролі діяльності підприємства. Шляхом безперервного зіставлення фактичних даних з плановими показниками можна оцінювати діяльність будь-якому етапі. Бюджетне планування дозволяє виявити відхилення діяльності від того, що передбачалося бюджетом, і скорегувати дії.
2. Класифікація бюджетів та методи їх розробки
За формами можна виділити наступні групи бюджетів:
• фінансові (основні, головні) бюджети: бюджетів доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, прогнозний баланс;
• операційні бюджети: бюджет продажів, бюджет виробництва, бюджет витрат на основні матеріали, бюджет витрат праці, бюджет накладних витрат виробництва, бюджет комерційних, бюджет управлінських витрат і ін;
• допоміжні бюджети: інвестиційний бюджет, кредитний план і ін
Найбільш загальна класифікація видів бюджетів підприємства за основними класифікаційними ознаками приведена в таблиці 1.
Бюджет по операційній діяльності деталізує в рамках відповідного часового періоду зміст показників, що відображаються у поточному плані доходів і витрат з операційної діяльності.
Таблиця 1
Бюджет з інвестиційної діяльності спрямований на відповідну деталізацію показників поточного плану доходів і витрат за цієї діяльності.
Бюджет за фінансової діяльності покликаний відповідним чином деталізувати показники поточного плану надходження та витрачання грошових коштів.
Бюджет поточних витрат складається з двох розділів: поточних витрат, що є витрати виробництва (обігу) з даного виду операційної діяльності, і доходів від поточної господарської діяльності, сформованих в основному за рахунок реалізації продукції (товарів, послуг).
Бюджет капітальних витрат являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, що розробляється на основі здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації основних фондів, придбання нових видів обладнання і нематеріальних активів і т. д.
Функціональний бюджет розробляється за однією (чи двома) статтями витрат (наприклад, бюджет оплати праці персоналу).
Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат (наприклад, бюджет виробничої ділянки, бюджет адміністративно-управлінських витрат і т. п.).
Гнучкий бюджет є швидше динамічним, ніж статичним. Розробляється з урахуванням можливості змін, які будуть внесені в нього при коливаннях випуску, реалізації та інших параметрів діяльності, що впливають на рівень доходів і витрат підприємства. У разі гнучкого бюджету характер зміни витрат по кожному пункту враховується шляхом перегляду закладених до бюджету припущень у світлі фактично досягнутого рівня діяльності. Гнучкий бюджет є ефективним засобом для порівняння фактичних витрат з запропонованими для обраного рівня активності.
Фіксований (статичний) бюджет повинен залишатися без змін незалежно від обсягів випуску та іншого досягнутого рівня діяльності. Тобто це бюджет, заснований лише на одному рівні активності (для одного виробництва або продажу). Він підходить для підприємств, рівень виробництва (реалізації) яких передбачуваний і досить стабільний або, навпаки, у яких зміна рівня діяльності у виробництві не внесе змін у витрати або річний дохід. Фіксований бюджету щодо простий при складанні і не потребує перегляду при змінах рівня діяльності. Проте навіть при складанні бюджету такого типу повинна бути можливість при необхідності внести принаймні незначні коректування.
Оперативний бюджет - це бюджет, прямо пов'язаний з досягненням цілей підприємства, наприклад план виробництва, матеріально-технічного постачання.
Поточний бюджет - короткостроковий бюджет, спрямований на планування поточних цілей підприємства.
Перспективний бюджет - бюджет генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури підприємства.
Самостійний бюджет - ізольований, що не залежить від інших бюджетів.
Безперервний (ковзний) бюджет - у міру того як закінчується місяць або квартал, до бюджету додається новий.
Укрупнений бюджет - бюджет, в якому основні статті доходів і витрат вказуються в узагальненому вигляді.
Деталізований бюджет - бюджет, в якому всі статті доходів і витрат розписуються повністю за всіма складовими.
Говорячи про методи розробки бюджетів, можна виділити метод приросту і метод нульового базису.
Метод приросту є традиційним. При підготовці бюджету часто застосовується наступний підхід: в основу його складання на майбутній період закладаються дані про досягнуті раніше рівнях доходу і витрат. Потім ці дані переробляються з урахуванням очікуваних цін, а також змін обсягу чи характеру робиться діяльності. Таким чином, бюджети готуються на базі приросту витрат і доходів від досягнутого рівня діяльності. Недолік цього методу в тому, що неефективні рішення, «закладені» на досягнутому рівні, переходять до бюджетів майбутніх періодів.
Метод нульового базису дозволяє підготувати бюджет витрат для певної сфери діяльності при мінімальному рівні виробництва, а потім визначити, оформивши в рішення у вигляді окремого документа, витрати і вигоди від додаткового приросту діяльності.
Суть методу в тому, що кожен із видів діяльності, що здійснюється в рамках центру фінансової відповідальності або ж структурного підрозділу, на початку року повинен довести своє право на подальше існування шляхом обгрунтування майбутньої економічної ефективності, що виділяються. У результаті керівництво отримує інформацію, що дозволяє краще визначити пріоритети.
При зіставленні даних методів виявляються як їх недоліки, так і переваги. Складання бюджету за методом приросту має ту перевагу, що він виявляється відносно простим. З іншого боку, складання бюджету на основі нульового базису, хоча і більш обгрунтовано, практично важче здійснити. Якщо застосовувати його до всіх розробляються бюджетам, то процес зажадає великих витрат часу.
Вибір того чи іншого методу розробки, видів і форм бюджетів визначається виходячи із специфіки діяльності, обсягів виробництва і реалізації, цілей та завдань діяльності підприємства і т. д.
ВИДИ БЮДЖЕТІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗРОБКИ
1. Бюджет продажів
Бюджет продажів є основою для складання всіх інших планів компанії. Складання бюджету продажів починається з прогнозів реалізації продукції чи послуг. Цей прогноз звичайно складається так, щоб показати передбачувану реалізацію по місяцях, тижнях і навіть по днях. Передбачуваний обсяг збуту також може розбиватися по окремих продуктах або їх групах з подальшою подразбівкой очікуваної реалізації продукції по кожному району або території, в яких реалізується продукція. Бюджет продажів показує передбачуваний збут кожного виду або групи продукції як у грошовому, так і в натуральному вираженні. При великій номенклатурі товарів необхідно їх групувати. У цьому випадку бюджет продажів складається за групами товарів та середніми цінами для кожної групи. Якщо сукупна частка окремих товарів у загальному обсязі продажів досить велика (не менше 50%), в бюджеті продажів вони не групуються.
Бюджет продажів (наведено в таблиці 2) формується в натуральних і вартісних показниках на рік з місячною розбивкою і, як правило, визначає план відвантаження продукції.
Таблиця 2
2. Бюджет виробництва
Основним інструментом планування виробничої діяльності є виробничий бюджет (таблиця 3), який безпосередньо грунтується на прогнозах збуту. Виробничий бюджет дає можливість координувати збут, виробництво і товарні запаси. Він являє собою намітку обсягу виробництва, необхідного протягом бюджетного періоду, щоб задовольнити вимоги збуту.
Планово-обліковою одиницею при складанні виробничої програми є продукт (напівпродукт), що випускається на виробничій установці з певною рецептурою виробництва.
Залишок продукту на початок періоду <Нормативного страхового запасу продукту на складі.
Для розрахунку залишків готової продукції на початок планованого року:
Таблиця 3
Кожен господарюючий суб'єкт має свої як галузеві, виробничо-технологічні, так і індивідуальні особливості функціонування. Організаційна структура, форма і зміст стратегічних, тактичних та оперативних цілей, а також основоположні принципи управління господарюючим суб'єктом формуються його акціонерами і менеджерами виходячи з особливостей зовнішніх і внутрішніх умов функціонування. Слід зазначити, що стратегічні, тактичні й оперативні цілі не можуть бути фіксованими, а піддаються змінам протягом усього терміну існування господарюючого суб'єкта. З цього випливає висновок про те, що планування для окремо взятого господарюючого суб'єкта має найважливіше практичне значення. У сучасних умовах ступінь важливості процесів планування для господарюючих суб'єктів істотно посилюється, так як організації на свій страх і ризик ведуть діяльність, конкуруючи з іншими учасниками ринку. Для того щоб підтримувати високий рівень конкурентоспроможності, комерційним організаціям необхідна координація різних господарських функцій шляхом розробки взаємопов'язаних і економічно обгрунтованих бюджетів. Як відомо, постановка системи бюджетування законодавчо і нормативно не регламентується державними органами. У зв'язку з цим формати і форми бюджетів, а також регламент їх розробки, затвердження, реалізації і контролю затверджуються керівництвом самого господарюючого суб'єкта.
У своїй роботі я освещу основні теоретичні аспекти поняття бюджетування, назву і дам основну характеристику видам бюджетування, а також у практичній частині наведу приклад бюджетування на підприємстві г.Н.Новгорода ТОВ «ЗЕФС-Енерго».
СУТНІСТЬ БЮДЖЕТУВАННЯ
1. Сутність і функції бюджетування
Бюджетування - це процес підготовки, організації та контролю бюджетів з метою розробки та прийняття оптимальних управлінських рішень.
Бюджет являє собою фінансовий план організації, що відображає в кількісному вираженні стратегічні і тактичні цілі її діяльності та заходи з їх досягнення.
Найбільш важливими вимогами до бюджетів є наступні: відповідність цілям і завданням фінансової стратегії підприємства, цілісність, системність, доступність, порівнянність, коректність, узгодженість, оперативність і функціональність.
В якості основних принципів бюджетного планування можна навести такі:
• уніфікація всіх бюджетних форм, бюджетних періодів і процедур розробки для компанії і всіх структурних підрозділів незалежно від специфіки їх господарської діяльності;
• сумісність бюджетних форм, форматів з встановленими формами державної звітності;
• сумісність допоміжних бюджетних документів з основними бюджетними формами;
• забезпечення можливості складання зведеного бюджету;
• стабільність, незмінність процедур бюджетування і встановлених цільових нормативів протягом усього бюджетного періоду;
• поділ накладних витрат до витрат структурних підрозділів і компаній в цілому за формулою, єдиною для всіх підрозділів;
• безперервність процедури складання бюджетів, що передбачає регулярний перегляд і коригування раніше зроблених прогнозів на новий період, не чекаючи завершення діючого;
• завчасна формулювання фінансових цілей усіх підрозділів у вигляді завдань визначених норм рентабельності;
• облік доходів і витрат, надходжень і списань грошових коштів у порівнянних за часом одиницях обліку;
• детальний облік найбільш важливих статей витрат, чия частка в чистих продажах досить велика.
Система бюджетування припускає багатоваріантний аналіз фінансових наслідків реалізації намічених планів, передбачає аналіз різних сценаріїв зміни фінансового стану підприємства, оцінки фінансової стійкості в умовах, що змінюються зовнішнього господарського середовища.
Бюджетування виконує три основні функції.
1. Функція планування. Дана функція є найважливішою. Бюджетування є основою для внутріфірмового планування. Виходячи із стратегічних цілей підприємства бюджети вирішують завдання розподілу фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Розробка бюджетів надає кількісну визначеність обраним перспектив діяльності підприємства, усі витрати й результати набувають грошове вираження. Бюджетування сприяє правильному і чіткому визначенню мети на підприємстві, розробці стратегії бізнесу.
2. Функція обліку. Бюджетування є також основою для управлінського обліку. Система обліку повинна представляти точні факти по підрозділах, видах продукції, районам торгівлі або комбінації цих показників. Завдяки бюджетування на підприємстві з'являється можливість отримувати точну інформацію, порівнювати намічені цілі з дійсними результатами діяльності підприємства.
Роль бюджетування в управлінському обліку полягає в тому, щоб відображати рух грошових коштів, фінансових ресурсів, рахунків і активів підприємства в максимально зручній формі, своєчасно подавати відповідні показники фінансової діяльності підприємства в найбільш прийнятному для прийняття ефективних управлінських рішень вигляді.
3. Функція контролю. Є також важливою для підприємства. Зрозуміло, як би не був хороший план, він залишається марним, якщо немає ефективного контролю його здійснення. Бюджет являє собою набір показників або критеріїв, які повинні використовуватися при контролі діяльності підприємства. Шляхом безперервного зіставлення фактичних даних з плановими показниками можна оцінювати діяльність будь-якому етапі. Бюджетне планування дозволяє виявити відхилення діяльності від того, що передбачалося бюджетом, і скорегувати дії.
2. Класифікація бюджетів та методи їх розробки
За формами можна виділити наступні групи бюджетів:
• фінансові (основні, головні) бюджети: бюджетів доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, прогнозний баланс;
• операційні бюджети: бюджет продажів, бюджет виробництва, бюджет витрат на основні матеріали, бюджет витрат праці, бюджет накладних витрат виробництва, бюджет комерційних, бюджет управлінських витрат і ін;
• допоміжні бюджети: інвестиційний бюджет, кредитний план і ін
Найбільш загальна класифікація видів бюджетів підприємства за основними класифікаційними ознаками приведена в таблиці 1.
Бюджет по операційній діяльності деталізує в рамках відповідного часового періоду зміст показників, що відображаються у поточному плані доходів і витрат з операційної діяльності.
Таблиця 1
| Класифікаційна ознака | Вид бюджету |
| За сферами діяльності підприємства | Бюджет по операційній діяльності |
| Бюджет з інвестиційної діяльності | |
| Бюджет за фінансової діяльності | |
| За видами витрат | Бюджет поточних витрат |
| Бюджет капітальних витрат | |
| За широтою номенклатури витрат | Функціональний бюджет |
| Комплексний бюджет | |
| За методами розробки | Фіксований бюджет |
| Гнучкий бюджет | |
| За тривалістю планованого періоду | Щоденний, потижневий, місячний, квартальний, річний |
| За періодом складання | Оперативний бюджет |
| Поточний бюджет | |
| Перспективний бюджет | |
| За безперервності планування | Самостійний бюджет |
| Безперервний (ковзний) бюджет | |
| За ступенем змісту інформації | Укрупнений бюджет |
| Деталізований бюджет |
Бюджет за фінансової діяльності покликаний відповідним чином деталізувати показники поточного плану надходження та витрачання грошових коштів.
Бюджет поточних витрат складається з двох розділів: поточних витрат, що є витрати виробництва (обігу) з даного виду операційної діяльності, і доходів від поточної господарської діяльності, сформованих в основному за рахунок реалізації продукції (товарів, послуг).
Бюджет капітальних витрат являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, що розробляється на основі здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації основних фондів, придбання нових видів обладнання і нематеріальних активів і т. д.
Функціональний бюджет розробляється за однією (чи двома) статтями витрат (наприклад, бюджет оплати праці персоналу).
Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат (наприклад, бюджет виробничої ділянки, бюджет адміністративно-управлінських витрат і т. п.).
Гнучкий бюджет є швидше динамічним, ніж статичним. Розробляється з урахуванням можливості змін, які будуть внесені в нього при коливаннях випуску, реалізації та інших параметрів діяльності, що впливають на рівень доходів і витрат підприємства. У разі гнучкого бюджету характер зміни витрат по кожному пункту враховується шляхом перегляду закладених до бюджету припущень у світлі фактично досягнутого рівня діяльності. Гнучкий бюджет є ефективним засобом для порівняння фактичних витрат з запропонованими для обраного рівня активності.
Фіксований (статичний) бюджет повинен залишатися без змін незалежно від обсягів випуску та іншого досягнутого рівня діяльності. Тобто це бюджет, заснований лише на одному рівні активності (для одного виробництва або продажу). Він підходить для підприємств, рівень виробництва (реалізації) яких передбачуваний і досить стабільний або, навпаки, у яких зміна рівня діяльності у виробництві не внесе змін у витрати або річний дохід. Фіксований бюджету щодо простий при складанні і не потребує перегляду при змінах рівня діяльності. Проте навіть при складанні бюджету такого типу повинна бути можливість при необхідності внести принаймні незначні коректування.
Оперативний бюджет - це бюджет, прямо пов'язаний з досягненням цілей підприємства, наприклад план виробництва, матеріально-технічного постачання.
Поточний бюджет - короткостроковий бюджет, спрямований на планування поточних цілей підприємства.
Перспективний бюджет - бюджет генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури підприємства.
Самостійний бюджет - ізольований, що не залежить від інших бюджетів.
Безперервний (ковзний) бюджет - у міру того як закінчується місяць або квартал, до бюджету додається новий.
Укрупнений бюджет - бюджет, в якому основні статті доходів і витрат вказуються в узагальненому вигляді.
Деталізований бюджет - бюджет, в якому всі статті доходів і витрат розписуються повністю за всіма складовими.
Говорячи про методи розробки бюджетів, можна виділити метод приросту і метод нульового базису.
Метод приросту є традиційним. При підготовці бюджету часто застосовується наступний підхід: в основу його складання на майбутній період закладаються дані про досягнуті раніше рівнях доходу і витрат. Потім ці дані переробляються з урахуванням очікуваних цін, а також змін обсягу чи характеру робиться діяльності. Таким чином, бюджети готуються на базі приросту витрат і доходів від досягнутого рівня діяльності. Недолік цього методу в тому, що неефективні рішення, «закладені» на досягнутому рівні, переходять до бюджетів майбутніх періодів.
Метод нульового базису дозволяє підготувати бюджет витрат для певної сфери діяльності при мінімальному рівні виробництва, а потім визначити, оформивши в рішення у вигляді окремого документа, витрати і вигоди від додаткового приросту діяльності.
Суть методу в тому, що кожен із видів діяльності, що здійснюється в рамках центру фінансової відповідальності або ж структурного підрозділу, на початку року повинен довести своє право на подальше існування шляхом обгрунтування майбутньої економічної ефективності, що виділяються. У результаті керівництво отримує інформацію, що дозволяє краще визначити пріоритети.
При зіставленні даних методів виявляються як їх недоліки, так і переваги. Складання бюджету за методом приросту має ту перевагу, що він виявляється відносно простим. З іншого боку, складання бюджету на основі нульового базису, хоча і більш обгрунтовано, практично важче здійснити. Якщо застосовувати його до всіх розробляються бюджетам, то процес зажадає великих витрат часу.
Вибір того чи іншого методу розробки, видів і форм бюджетів визначається виходячи із специфіки діяльності, обсягів виробництва і реалізації, цілей та завдань діяльності підприємства і т. д.
ВИДИ БЮДЖЕТІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗРОБКИ
1. Бюджет продажів
Бюджет продажів є основою для складання всіх інших планів компанії. Складання бюджету продажів починається з прогнозів реалізації продукції чи послуг. Цей прогноз звичайно складається так, щоб показати передбачувану реалізацію по місяцях, тижнях і навіть по днях. Передбачуваний обсяг збуту також може розбиватися по окремих продуктах або їх групах з подальшою подразбівкой очікуваної реалізації продукції по кожному району або території, в яких реалізується продукція. Бюджет продажів показує передбачуваний збут кожного виду або групи продукції як у грошовому, так і в натуральному вираженні. При великій номенклатурі товарів необхідно їх групувати. У цьому випадку бюджет продажів складається за групами товарів та середніми цінами для кожної групи. Якщо сукупна частка окремих товарів у загальному обсязі продажів досить велика (не менше 50%), в бюджеті продажів вони не групуються.
Бюджет продажів (наведено в таблиці 2) формується в натуральних і вартісних показниках на рік з місячною розбивкою і, як правило, визначає план відвантаження продукції.
Таблиця 2
| Бюджет продажів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| А | 1 | Планований обсяг продажів, шт. | 1000 | 1100 | 1150 | 3250 | |
| У | 2 | Ціна реалізації, р. | 800 | 808 | 816 | 808 | |
| З | 3 | Виручка, р. | 800 000 | 888 800 | 938 400 | 2 627 200 | |
Основним інструментом планування виробничої діяльності є виробничий бюджет (таблиця 3), який безпосередньо грунтується на прогнозах збуту. Виробничий бюджет дає можливість координувати збут, виробництво і товарні запаси. Він являє собою намітку обсягу виробництва, необхідного протягом бюджетного періоду, щоб задовольнити вимоги збуту.
Планово-обліковою одиницею при складанні виробничої програми є продукт (напівпродукт), що випускається на виробничій установці з певною рецептурою виробництва.
План виробництва продукту = Попит на продукт - Залишок продукту на початок періоду - Кількість продукту, що обмежуються виробничими можливостями + Кількість продукту, необхідне для формування нормативного страхового запасу на складі для забезпечення ритмічності
відвантаження.
Формула вірна за умови: відвантаження.
Залишок продукту на початок періоду <Нормативного страхового запасу продукту на складі.
Для розрахунку залишків готової продукції на початок планованого року:
Залишок продукту на початок планованого року = Залишок продукту на поточний момент + Планована обсяг виробництва продукту - Планована відвантаження продукту.
Якісне планування програми виробництва безпосередньо залежить від прогнозування потреб та узгодження їх з можливостями підприємства та безпосередньо впливає на складання операційних і фінансових бюджетів, і в першу чергу на формування бюджету продажів. Таблиця 3
| Бюджет виробництва | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| M | 1 | Планований обсяг продажів, шт. | A | 1000 | 1100 | 1150 | 3250 |
| N | 2 | Планований запас готової продукції на кінець періоду, шт. | 110 | 115 | 115 | ||
| O | 3 | Планований запас готової продукції на початок періоду, шт. | 100 | 110 | 115 | ||
| P | 4 | Кількість продукції, що підлягає виготовленню, р. | M + NO | 1010 | 1105 | 1150 | 3265 |
• запас готової продукції на кінець періоду становить 10% від продажів наступного місяця;
• запас готової продукції на початок періоду дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду.
3. Бюджет закупівель матеріалів
Бюджет матеріалів - це документ, в якому вказується передбачувана кількість матеріалів (як деталей, так і сировини), необхідних для задоволення виробничих потреб (таблиця 4).
Прогноз запасів сировини і матеріалів необхідний для коректного формування бюджету закупівель, що розраховується з урахуванням потреби на виробничу програму, наявних залишків на складі і нормативного страхового запасу:
Планована величина закупівлі компонента = Планова потреба в компоненті за нормами на виробничу програму - Залишок компонента на початок періоду + Кількість компонента, необхідне для формування нормативного страхового запасу на складі.
Формула вірна за умови: Залишок компонента на початок періоду <Нормативного страхового запасу компонента на складі.
Потреба в матеріалах для виконання виробничої програми розраховується на підставі передбачуваного обсягу виробництва і обгрунтованих норм витрачання матеріальних ресурсів:
де Vвпi - обсяг валового випуску конкретного продукту; К - норма витрати матеріалу на одиницю продукції; М - кількість продуктів.
Потреба в постійних матеріальних витратах на виробництво та реалізацію продукції визначається комерційними витратами, плановими роботами з ремонту та експлуатації обладнання, будівель і споруд, планів капітального будівництва та підготовки виробництва нових виробів. При складанні бюджету підприємства зазвичай вважається, що дана потреба не впливає на випуск продукції і може бути придбана як у певного постачальника, так і на вільному ринку.
Таблиця 4
| Бюджет витрат на матеріали | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| Q | 1 | Планований обсяг пр-ва, шт. | P | 1010 | 1105 | 1150 | 3265 |
| R | 2 | Питомі витрати матеріалів, кг / шт. | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| S | 3 | Потреба в матеріалах, кг | QxR | 2020 | 2210 | 2300 | 6530 |
| T | 4 | Планований запас матеріалів на кінець періоду, кг | 884 | 920 | 920 | ||
| U | 5 | Запас матеріалів на початок періоду, кг | 808 | 884 | 920 | ||
| V | 6 | Матеріали до закупівлі, кг | S + TU | 2020 | 2210 | 2300 | 6642 |
| W | 7 | Ціна 1 кг матеріалів, р. | 200 | 202 | 204 | 202 | |
| X | 8 | Витрати на матеріали, р. | VxW | 419 200 | 453 692 | 469 200 | 1 342 092 |
Умови:
• запаси матеріалів на кінець періоду складають 40% від потреби в матеріалах наступного періоду;
• запас матеріалів на початок періоду дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду;
4. Бюджет витрат на оплату праці
Бюджет витрат на оплату праці та графік виплат заробітної плати (таблиця 5) розраховуються виходячи із системи оплати праці, що застосовується на підприємстві.
Життєдіяльність промислового підприємства багато в чому визначається наявністю і використанням власного потенціалу. Якісне планування та раціональне використання трудових ресурсів - неодмінна умова, що забезпечує безперебійність виробничого процесу, успішне виконання виробничих планів і ефективний розвиток компанії.
Планування оплати праці здійснюється підприємством самостійно відповідно до прийнятих на підприємстві формами і системами оплати праці, передбаченими трудовими контрактами або колективними договорами, і з урахуванням положень трудового законодавства.
Бюджет оплати праці промислового підприємства складається із змінної та умовно-постійної частин.
Витрати на оплату праці включають витрати всього спискового складу підприємства і поділяються на витрати промислового персоналу, до якого відносяться співробітники, зайняті виконанням робіт та операцій основної діяльності підприємства, і непромислового персоналу - працівники підрозділів соціально-побутового призначення.
На основі розрахованих планових сум виплат та передбачених винагород співробітникам формуються нарахування, призначені для державного пенсійного забезпечення, соціального страхування, медичної допомоги і страхових внесків зі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При складанні бюджету суми відрахувань можуть розраховуватися виходячи із сум заробленої плати по підприємству в цілому, оподатковуваних єдиним соціальним податком, і встановлених ставок.
У своїй курсовій роботі в бюджет оплати праці я включу тільки основний виробничий персонал. Інші виплати заробітної плати будуть відображені в бюджетах накладних, комерційних, управлінських витрат.
Таблиця 5
| Бюджет оплати праці | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| AH | 1 | Планований обсяг пр-ва, шт. | P | 1010 | 1105 | 1150 | 3265 |
| AI | 2 | Прямі витрати праці на 1 виріб, люд. / год Питомі витрати матеріалів, кг / шт. | 5 | 5 | 5 | 5 | |
| AJ | 3 | Прямі витрати праці всього, чол. / год Потреба в матеріалах, кг | AHxAI | 5050 | 5525 | 5750 | 16 325 |
| AK | 4 | Погодинна тарифна ставка, р. | 20,0 | 20,2 | 20,4 | 20,2 | |
| AL | 5 | Всього прямих витрат на оплату праці, р. | AJxAK | 101 000 | 111 605 | 117 300 | 329 905 |
Бюджет накладних витрат виробництва (таблиця 6) включає змінну і постійну складові. Більшість накладних витрат є постійними, вони не міняються в прямій залежності від виробничої діяльності. Навіть у тому випадку, якщо підприємство не діє (або майже не діє), заробітна плата основним службовцям, чимало витрат по збуту, рекламі, вартість допоміжної робочої сили, страхові внески, податки, амортизація і багато інші витрати продовжують проводитись.
Таблиця 6
| Бюджет накладних витрат | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| AZ | 1 | Планований обсяг пр-ва, шт. | P | 1010 | 1105 | 1150 | 3265 |
| BA | 2 | Ставка змінних накладних витрат, р. / шт | 4,00 | 4,04 | 4,08 | 4,04 | |
| BB | 3 | Всього змінних накладних витрат, р. | AZxBA | 4040 | 4464 | 4692 | |
| BC | 4 | Постійні накладні витрати, р., В тому числі | 106 000 | 104 360 | 105 724 | 316 084 | |
| BD | 4.1 | Амортизація | 48 000 | 48 000 | 48 000 | 144 000 | |
| BE | 4.2 | Витрати на електроенергію | 22 000 | 20 000 | 21 000 | 63 000 | |
| BF | 4.3 | Витрати на з / п з нарахуваннями | 19 000 | 19 190 | 19 382 | 57 572 | |
| BG | 4.4 | Витрати на допоміжні матеріали | 6000 | 6060 | 6121 | 18 181 | |
| BH | 4.5 | Витрати на утримання устаткування | 11000 | 11 ПО | 11221 | 33 331 | |
| BI | 5 | Всього накладних витрат, р. | 110 040 | 108 824 | 110416 | 316 084 | |
| BJ | 6 | Накладні витрати до оплати, р. | BI-BD | 62 040 | 60 824 | 62 416 | 172 084 |
6. Бюджет комерційних витрат
Планування діяльності організації неможливо без урахування витрат, пов'язаних з продажем продукції, товарів, робіт і послуг, які складають суттєву частину в загальних витратах підприємства. Тільки визначаючи планову виробничу собівартість і прогнозуючи вартість комерційних витрат, підприємство може здійснити розрахунок повної (комерційної) собівартості продукції, формувати фінансовий результат і прогнозувати рентабельність продажів (таблиця 7).
Витрати підприємства на реалізацію виробленої або придбаної продукції є комерційними витратами (витратами на продаж). У цілому всі комерційні витрати, визначаючи центри фінансової відповідальності, можна поділяти на витрати по організації, збуту, витрати на рекламу, транспортно-експедиційні витрати, інші витрати.
Залежно від організації процесу бюджетування і деталізації системи планування витрати на продаж можуть плануватися як в натуральних і вартісних величинах, так і в процентному відношенні від обсягу відвантаження.
Таблиця 7
| Бюджет комерційних витрат | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| BK | 1 | Планований обсяг продажів, шт. | А | 1000 | 1100 | 1150 | 3250 |
| BL | 2 | Ставка змінних комерційних витрат, р. / шт. | 10,0 | 10,1 | 10,2 | 10,1 | |
| ВМ | 3 | Всього змінних комерційних витрат, р. | ВК х BL | 10 000 | 11 ПО | 11 730 | 32 840 |
| BN | 4 | Всього постійних комерційних витрат, р. | 37 000 | 37 320 | 37 644 | 111 964 | |
| ВО | 4.1 | Реклама | 9000 | 9090 | 9181 | 27 271 | |
Закінчення таблиці 7
| ВР | 4.2 | Зарплата службовців з нарахуваннями | 18 000 | 18 180 | 18 362 | 54 542 | |
| BQ | 4.3 | Оренда | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| BR | 4.4 | Амортизація | 5000 | 5000 | 5000 | 15 000 | |
| BS | 4.5 | Інші | 5000 | 5050 | 5101 | 15 151 | |
| ВТ | 5 | Всього комерційних витрат, р. | 47 000 | 48 430 | 49 374 | 144 804 | |
| BU | 6 | Комерційні витрати до оплати, р. | BT-BR | 42 000 | 43 430 | 44 374 | 129 804 |
До бюджету управлінських витрат (таблиця 8) входять всі витрати, не пов'язані з виробництвом і збутом продукції. Більшість управлінських витрат має постійний характер; змінна частина витрат, якщо вона присутня, планується як відсоток від обсягу продажів.
Таблиця 8
| Бюджет управлінських витрат | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| BV | 1 | Планований обсяг продажів, шт. | А | 1000 | 1100 | 1150 | 3250 |
| BW | 2 | Ставка змінних управлінських витрат, р. / шт. | 7,0 | 7,1 | 7,2 | 7,1 | |
| BX | 3 | Всього змінних управлінських витрат, р. | BVxBW | 7000 | 7810 | 8280 | 23 090 |
| BY | 4 | Всього постійних управлінських витрат, р. | 71 000 | 71 640 | 72 287 | 178 776 | |
| BZ | 4.1 | Витрати на відрядження | 13 000 | 13 130 | 13 261 | 39 391 | |
| СА | 4.2 | Страхування | 3000 | 3030 | 3060 | 9090 | |
| СВ | 4.3 | Зарплата службовців з нарахуваннями | 35 000 | 35 350 | 35 704 | 106 054 | |
| CD | 4.4 | Послуги зв'язку | 8000 | 8080 | 8161 | 24 241 | |
| РЄ | 4.5 | Оренда | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| CF | 4.6 | Амортизація | 7000 | 7000 | 7000 | 21 000 | |
| CG | 4.7 | Інші | 5000 | 5050 | 5101 | 15 151 | |
| CH | 5 | Всього управлінських витрат, р. | 78 000 | 79 450 | 80 567 | 238 017 | |
| CI | 6 | Управлінські витрати до оплати, р. | CH-CF | 71 000 | 72 450 | 73 567 | 217017 |
На основі наведених раніше операційних бюджетів розробляються основні (фінансові) бюджети. Одним з них є бюджет доходів і витрат (таблиця 9). Він узагальнює результати фінансово-господарської діяльності за період і показує ефективність прийнятих управлінських рішень.
Кожна дохідна і видаткова стаття бюджету може деталізуватися до різних рівнів (товарно-матеріальних цінностей, послуги, договори, проекту та інших бюджетних елементів) з урахуванням специфіки виробничо-збутової діяльності і на основі економічної обгрунтованості та доцільності.
Бюджет доходів і витрат дозволяє оцінити ефективність господарської діяльності, проаналізувати і визначити резерви формування та збільшення прибутку, встановити ліміти витрат.
Таблиця 9
| Бюджет доходів і витрат | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| № п / п | Показники | Формули | Січень | Лютий | Березень | 1-й кв. | |
| Доходи і витрати по звичайних видах діяльності | |||||||
| CJ | 1 | Виручка (нетто), р. | З | 800 000 | 888 800 | 938 400 | 2 627 200 |
| CK | 2 | Змінні витрати, р. | 541 240 | 588 681 | 611 202 | ||
| в тому числі: | |||||||
| CL | 2.1 | прямі змінні витрати | X + AL | 520 200 | 565 297 | 586 500 | 1 671 997 |
| СМ | 2.2 | накладні витрати | BB | 4040 | 4464 | 4692 | 13 196 |
| CN | 2.3 | комерційні витрати | ВМ | 10 000 | 11 ПО | 11 730 | 32 840 |
| СО | 2.4 | управлінські витрати | ВХ | 7000 | 7810 | 8280 | 23 090 |
| СР | 3 | Маржинальний прибуток, р. | 258 760 | 300 119 | 327 198 | 886 077 | |
| CQ | 4 | Постійні витрати, р. | 214 000 | 213 320 | 215 655 | 642 975 | |
| в тому числі: | 0 | ||||||
| CR | 4.1 | накладні витрати | НД | 106 000 | 104 360 | 105 724 | 316 084 |
| CS | 4.2 | комерційні витрати | BN | 37 000 | 37 320 | 37 644 | 111 964 |
| СТ | 4.3 | управлінські витрати | BY | 71 000 | 71 640 | 72 287 | 214 927 |
| CU | 5 | Прибуток від продажів, р. | 44 760 | 86 799 | 111 543 | 243 102 | |
| Операційні доходи і витрати | |||||||
| CV | 6 | Відсотки до сплати, р. | |||||
| CW | 7 | Інші витрати, р. | |||||
| CX | 8 | Прибуток до оподаткування, р. | 44 760 | 86 799 | 111 543 | 243 102 | |
| CY | 9 | Податок на прибуток, р. | 10 742 | 20 832 | 26 770 | 58 344 | |
| CZ | 10 | Чистий прибуток, р. | 34 018 | 65 967 | 84 773 | 184 758 | |
ВІДХИЛЕННЯ
І МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ
1. Види відхилень витрат на матеріали від бюджетних показників
Витрати на матеріали. Витрати на матеріали, які застосовуються при виготовленні продукції, залежать від двох основних факторів: купівельної вартості матеріалів та їх кількості, спожитого у виробництві. У цьому можливо, що фактичні витрати будуть відрізнятися від нормативних, так як фактична кількість використаних матеріалів буде відрізнятися від нормативного і (або) фактичні ціни - від нормативних. Таким чином, необхідно розрахувати відхилення за обсягом використаних матеріалів, а також відхилення за ціною їх придбання.
Відхилення за ціною придбання матеріалів. Підставою для підрахунку цього відхилення є просте порівняння нормативної ціни одиниці матеріалу з фактичною. Це відхилення може виникнути через підвищення закупівельної ціни.
Для визначення розміру сукупного відхилення за ціною матеріалів необхідно різницю між нормативною і фактичною ціною за одиницю матеріалів помножити на кількість закуповуваного матеріалу. Воно може бути як сприятливих, так і несприятливим. Таким чином, відхилення по ціні на матеріали визначається як добуток різниці між нормативною (НЦ) і фактичною ціною (ФЦ) одиниці матеріалів, та кількості використаного матеріалу (КЗ):
(НЦ-ФЦ) хКЗ.
Відхилення за кількістю спожитих матеріалів. Даний показник визначається шляхом порівняння нормативної кількості, яке мало бути використане, з фактичною витратою матеріалів. Для того щоб дати грошову оцінку факту відхилення за кількістю спожитих матеріалів, відхилення необхідно перевести в грошовий вираз. На думку багатьох фахівців, для розрахунку рівня фактичного відхилення спожитих матеріалів за основу слід брати нормативну вартість. Даний підхід дозволяє усунути вплив зміни цін при обчисленні фактичного відхилення по споживанню матеріалу. Це обумовлено тим, що якщо взяти фактичну покупну ціну матеріалу, то відхилення з використання буде впливати на ефективність роботи відділу закупівель, оскільки будь-яка необгрунтовано висока ціна купівлі матеріалів буде врахована як перевитрата матеріалів. Це дозволяє дати оцінку діяльності окремого менеджера з урахуванням фактичних умов його роботи. 2. Види відхилень витрат по трудовитратах від бюджетних показників
Відхилення по трудовитратах. Трудовитрати плануються виходячи з ціни праці та кількості його споживання. Отже, фактичні показники можуть нерідко відрізнятися від бюджетних як за ціною, так і за кількістю.
Відхилення, викликані зміною ставки оплати праці. Такі відхилення необхідно виявляти шляхом порівняння нормативної ціни однієї години праці з фактичною. Відхилення можуть бути як негативними (О), так і позитивними (П). Наприклад, зміна ставки оплати праці в бік збільшення призводить до виникнення негативного відхилення.
Відхилення, пов'язані з рівнем продуктивності праці. Головною причиною виникнення відхилень, пов'язаних з рівнем продуктивності праці, є виникнення відхилень в обсязі праці виробничих робітників.
Праця, яку заплановано витратити на фактичний вихід продукції, виражається в нормо-годинах, а для виявлення відхилення, пов'язаного з рівнем продуктивності праці, необхідно помножити надлишок часу праці виробничих робітників на нормативну ставку оплати праці. Дане відхилення за своєю економічною сутністю аналогічно відхиленню з використання матеріалів, і для виявлення обох відхилень застосовується показник, що характеризує різницю між нормативним і фактичним кількістю ресурсів.
Сукупна відхилення по праці. Під сукупним відхиленням з праці слід розуміти різницю між нормативними трудовитратами на фактичний випуск продукції і фактичними затратами праці.
Сукупна відхилення по праці може бути як негативним, так і позитивним.
II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ПРИКЛАД ОРГАНІЗАЦІЇ БЮДЖЕТУВАННЯ У
ТОВ «ЗЕФС-Енерго»
1. Класифікація витрат ТОВ «ЗЕФС-Енерго»
Класифікація по відношенню до обсягу виробництва для управлінського обліку має особливе значення (таблиця П1)
Таблиця П1
| Вид витрат | Прямі | Непрямі | Основні | Накладні | На продукт | Витрати періоду | Постійні | Змінні | Регульовані | Нерегульовані |
| Придбання матеріалів: • паливо • електроенергія • вода • газ | + | + | + | + | + | |||||
| 3 / п виробничих робітників • ЕСН | + | + + | + + | + + | + + | |||||
| 3 / п управлінського персоналу • ЕСН | + + | + + | + + | + + | + + | |||||
| 3 / п обслуговуючого персоналу • ЕСН | + + | + + | + + | + + | + + | |||||
| Амортизація виробничого обладнання | + | + | + | + | ||||||
| Комунальні платежі | + | + | + | + | + | |||||
| Оплата послуг зв'язку | + | + | + | + | ||||||
| Витрати на оргтехніку та канцелярські товари | + | + | + | + | + | |||||
| Амортизація офісного обладнання | + | + | + | + | + | |||||
| Капремонт | + | + | + | + | + | |||||
| Аудиторські послуги | + | + | + | + | + | |||||
| Екологічні платежі | + | + | + | + | + | |||||
| Транспортні витрати (на продаж) | + | + | + | + | + | |||||
| 3 / п персоналу з продажу • ЕСН | + + | + + | + + | + + | + + |
Постійні - витрати, які не залежать від зміни обсягу виробництва (щодо постійні), але мінливі в розрахунку на одиницю продукції. Це витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням устаткування і приміщень, призначених для збуту та обміну товарів або послуг.
| Постійні | Змінні |
| • 3 / п управлінського персоналу | • Придбання матеріалів |
| • ЕСН | • 3 / п виробничих робітників |
| • 3 / п обслуговуючого персоналу | • ЕСН |
| • ЕСН | • 3 / п персоналу з продажу |
| • Амортизація виробничого | • ЕСН |
| обладнання | • траспортні витрати (на продаж) |
| • Комунальні платежі | |
| • Оплата послуг зв'язку | |
| • Витрати на оргтехніку та канцелярські | |
| товари | |
| • Амортизація офісного обладнання | |
| • Капремонт | |
| • Аудиторські послуги | |
| • Екологічні платежі, |
• постійні витрати - 50 649 400,00;
• змінні витрати - 415 722 199,10;
• сума всіх витрат - 466 371 599,10.
Ці дані дозволяють зробити висновок про те, що частка змінних в структурі всіх витрат - 89,14%. Ця цифра (89,14%) є підтвердженням того, що система обліку витрат «директ-костинг» найбільш вдало підійде для підприємства ТОВ «ЗЕФС-Енерго» у зв'язку з великою матеріаломісткістю виробництва і малою часткою постійних витрат. Такі співвідношення наочно показують, якою мірою змінні витрати на підприємстві впливають (повинні впливати) на прийняття управлінських рішень.
За способом включення до собівартості (таблиця ПЗ).
Прямі витрати - це витрати, які можна прямим шляхом без спеціальних розрахунків віднести на конкретний вид продукції або партію. Прямі витрати складаються з прямих витрат на матеріали і прямих витрат на працю.
Непрямі витрати - це витрати, які не можна прямо, безпосередньо і економічно віднести на певний вид чи партію продукції.
Таблиця ПЗ
| Прямі | Непрямі |
| • Придбання матеріалів | • 3 / п управлінського персоналу |
| • 3 / п виробничих робітників | • ЕСН |
| • ЕСН | • 3 / п обслуговуючого персоналу |
| • ЕСН | |
| • Амортизація виробничого | |
| обладнання | |
| • Комунальні платежі | |
| • Оплата послуг зв'язку | |
| • Витрати на оргтехніку та канцелярські товари | |
| • Амортизація офісного обладнання | |
| • Капремонт | |
| • Аудиторські послуги | |
| • Екологічні платежі | |
| • 3 / п персоналу з продажу | |
| • ЕСН | |
| • Транспортні витрати (на продаж) | |
| З них регульовані витрати: | |
| • Придбання матеріалів | • Витрати на оргтехніку та канцелярські |
| • 3 / п виробничих робітників | товари |
| • ЕСН | • Капремонт |
| • Аудиторські послуги | |
| • 3 / п персоналу з продажу | |
| • ЕСН | |
| • Транспортні витрати (на продаж) | |
Можна зробити висновок, що при досить низькому відсотку трудомісткості матеріаломісткість виробництва висока. Це говорить про малу трудомісткості виробничих процесів, а також про гарну оснащеності виробництва обладнанням.
По відношенню до технологічного процесу виробництва.
Основні - безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва (таблиця П4)
Накладні - утворюються в зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. У свою чергу, накладні витрати можна підрозділити на виробничі і невиробничі.
Таблиця П4
| Основні | Накладні |
| • Придбання матеріалів • 3 / п виробничих робітників • ЕСН | • 3 / п управлінського персоналу • ЕСН • 3 / п обслуговуючого персоналу • ЕСН • Амортизація виробничого обладнання • Комунальні платежі • Оплата послуг зв'язку • Витрати на оргтехніку та канцелярські товари • Амортизація офісного обладнання • Капремонт • Аудиторські послуги • Екологічні платежі • 3 / п персоналу з продажу • ЕСН • Транспортні витрати (на продаж) |
2.2. Метод обліку витрат та порядок розподілу непрямих витрат
Для ТОВ «ЗЕФС-Енерго» доцільно застосовувати попроцессний метод обліку витрат.
Основною особливістю попроцессного калькулювання є те, що всі прямі і непрямі витрати на виробництво враховуються за статтями калькуляції на весь випуск продукції, а не на індивідуальні вироби. Виходячи з цього собівартість одиниці виробу розраховується діленням загальної суми зроблених витрат за певний період на кількість одиниць продукції, випущеної за той же період.
ТОВ «ЗЕФС-Енерго», відповідно до специфіки діяльності, не має залишків по незавершеному виробництву і залишків готової продукції на складах. Отже, для даної ситуації слід розглядати просте попроцессном калькулювання, характерне для галузей з коротким виробничим циклом і відсутністю незавершеного виробництва. Обчислення собівартості готової продукції буде відбуватися таким чином: діляться всі зібрані по підрозділу витрати на кількість випущеної продукції.
ВИСНОВОК
Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його діяльності в майбутньому періоді.
Прогнозування наслідків прийнятих рішень виражає основну ідею - перевірку можливих наслідків реалізації складеного плану з урахуванням конкретних умов, уточнень і змін. Прогнозування являє собою частину довгострокового планування, дає оцінку найбільш ймовірних подій і допомагає знизити комерційні ризики. Однак виключити всі види ризиків не представляється можливим навіть за допомогою самого грамотного прогнозування.