Аудит його зміст і значення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Білкоопспілки
Установа освіти
«Білоруський торгово-економічний університет
споживчої кооперації »

Кафедра фінансів і кредиту

Курсова робота

з дисципліни «Теорія фінансів»
на тему «Аудит, його зміст і значення»
Виконала студентка III курсу
групи Нс-31з
спеціальності: Фінанси і кредит
спеціалізації: податки і оподаткування
Жеребілова Ганна Сергіївна
Науковий керівник:
Асистент Козирєв Дмитро
Анатолійович
Гомель 2008

Реферат
Обсяг роботи: 35 сторінок, 2 малюнки, 4 таблиці, 22 источника
Найменування теми: Аудит, його зміст і значення
Ключові слова: аудит, аудиторська організація, внутрішній і зовнішній аудит, організація аудиту в Білорусі.
Об'єкт і предмет дослідження: аудит, аудиторська діяльність в РБ.
Мета роботи: вивчення сутності аудиту, його значення та розвитку в Республіці Білорусь.
Використовувані методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняльний метод
Отримані результати: в процесі вивчення матеріалу за запропонованою темою було розглянуто сутність аудиту, його розвиток в РБ, проведений аналіз аудиторської діяльності за попередній період, виявлені проблеми розвитку аудиту на сучасному етапі.
Елементи наукової новизни отриманих результатів: проведення аналізу розвитку аудиту в динаміці за 2005-2007рр. і I півріччя 2008 року.
Область можливого практичного застосування отриманих результатів: аудиторська організація, установи освіти.
Економічна та соціальна значущість роботи: виявлені проблеми аудиторської діяльності та способи їх вирішення дозволяють об'єктивно оцінити становище аудиту в Білорусі і розробити шляхи його подальшого розвитку.
Автор роботи підтверджує, що наведений в ній розрахунково-аналітичний матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з літературних та інших джерел теоретичні, методологічні та методичні положення і концепції супроводжуються посиланнями на їх авторів.
_________________( Підпис студента)

Зміст
Введення
1. Зміст і значення аудиту.
1.1 Історія розвитку та місце аудиту в ринковій економіці.
2. Види аудиту та його організація в Республіці Білорусь.
3. Напрями розвитку та вдосконалення аудиту в Республіці Білорусь.
Висновок
Список використаних джерел

Введення
В умовах формування ринкових відносин в економіці Республіки Білорусь істотно зростає роль такої складової системи управління підприємствами, як контроль, незалежно від їх галузевої належності або форм власності. Причому це рівною мірою стосується як до контролю державному, відомчому, так і до незалежного аудиторського контролю. Це пов'язано в першу чергу з тим, що саме контроль, як одна з найважливіших функцій управління підприємством, в значній мірі сприяє виробництву конкурентоспроможної продукції. Крім того, ефективна організація контролю сприяє вирішенню багатьох соціальних питань.
У міру становлення ринку в нашій республіці все більшого значення набуватиме така форма фінансового контролю з боку власників, як аудит. Аудит - це незалежна експертиза і перевірка бухгалтерських рахунків, регістрів, звітності та інших документів з метою об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства, а також надання супутніх аудиту послуг, пов'язаних з професійною діяльністю аудиторів і аудиторських фірм [2, с.3].
Зміст аудиторської діяльності багатопланово, однак головне її напрямок - підтвердження достовірності бухгалтерської і фінансової звітності, а основна особливість - незалежність у встановленні своїх висновків. Достовірна інформація про фінансовий стан економічних суб'єктів - основа довіри до партнерів, розробки та здійснення стратегії і тактики господарської діяльності. Для розуміння суспільної ролі аудиту та професійних обов'язків аудитора необхідно з'ясувати, що таке аудит і як він проводиться. Для пізнання суті і логіки використовуються аудитором методів і технічних прийомів проведення аудиту слід зрозуміти умови й організаційні рамки його здійснення. У міжнародній практиці накопичений величезний досвід в цій галузі у вигляді стандартів і норм аудиту, який необхідно використовувати при розробці національних стандартів і в ході роботи аудиторів і аудиторських організацій.
Досвід управління підприємствами в умовах багатоукладної економіки свідчить про необхідність організації аудиту в усіх сферах їхньої діяльності.
Підприємства, кредитні установи, біржі вступають в економічні відносини з суб'єктами господарювання щодо використання майна, грошових коштів, здійснення інвестицій. Учасники таких угод зацікавлені в тому, щоб отримувати і використовувати достовірну інформацію про своїх партнерів для прийняття обгрунтованих рішень.
Власники підприємства, кредитори, потенційні інвестори найчастіше не мають можливості самостійно переконатися в тому, що всі численні операції підприємства законні і правильно відображені у звітності, тому що не мають доступу до облікових записів і відповідного досвіду, і тому потребують об'єктивних оцінках професіоналів з цих питань .
Адміністрації підприємства в нових економічних умовах необхідно оперативно контролювати хід господарських процесів, ефективно управляти майном, попереджувати негативні явища, збільшувати доходи і знижувати витрати. Ці обставини також обумовлюють необхідність своєчасного отримання якісної інформації про діяльність різних підрозділів підприємства.
Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно також державним органам для прийняття рішень в сфері регулювання економіки та оподаткування. У ряді випадків в об'єктивній експертизі фінансової звітності економічних суб'єктів та організації обліку потребують слідчі органи, суди, прокуратура для підтвердження їх цікавить.
Для підтвердження достовірності фінансової звітності, перевірки об'єктивності обліку та фінансової дисципліни суб'єктів господарювання недержавної форми власності і був сформований аудит.
Аудит у всьому світі давно вже перетворився на інфраструктурну галузь економіки. І в нашій країні створена досить злагоджена служба, що сприяє поповненню державного бюджету. У республіці Білорусь зареєстровані і діють два громадських об'єднання аудиторів. Однак їх діяльність не дуже активна. Поки, на жаль, ними не наважуються навіть цілком посильні завдання. Тому розвиток і вдосконалення білоруського аудиту є важливим завданням на сучасному етапі.
У 2007 році компанія САБ увійшла до складу однієї з провідних світових аудиторських фірм - KPMG, що говорить про відповідність компанії всім необхідним стандартам і вимогам. Це дозволить компанії САБ зайняти гідне місце в мережі KPMG.
Але в розвитку білоруського аудиту чимало проблем: це і порушення цінового законодавства, ведення документації, невиконання Правил аудиторської діяльності, що призводить до зниження якості аудиторських послуг, а, отже, до збільшення ризиків перевіряються організацій. Тому питання розвитку аудиту в РБ, а також його значення в сучасній економіці стає все більш актуальним.
Для вивчення даної теми були використані такі методи як аналіз, синтез, порівняльний метод.
Метою курсової роботи є вивчення сутності аудиту, його значення і розвиток в Республіці Білорусь.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань (які й визначають структуру роботи):
* розглянути зміст і значення аудиту, його види, а також організацію аудиту в Республіці Білорусь;
* визначити шляхи вдосконалення аудиту в Білорусі.
Слід зазначити, що дана тема досить добре розглядається як у навчальній літературі, так і в періодичній пресі. Особливо слід виділити таких економістів, аудиторів як Сорока М., Заяць Н., Згіровская М., Акуліч Ю., Мішарева С. та інші.

1. Історія розвитку та місце аудиту в ринковій економіці
Ще стародавні цивілізації Близького Сходу (приблизно 4000 р. до н.е.) створювали держави і налагоджували господарську діяльність. Щоб враховувати свої доходи і витрати, вони повинні були складати звіти. Це породило необхідність організації аудиту, основною метою якого було зменшення помилок і зловживань з боку чиновників [13, с. 70].
Історія аудиту бере початок у Шотландії, де в 1853 році був офіційно затверджений Ерінбургскій інститут аудиторів. Проте згадки про це явище можна зустріти в джерелах більш раннього періоду. Так, ще в XIV столітті вчені книги фігурували в якості речового доказу в суді. У XVI столітті в багатьох країнах діяв правовий контроль облікових книг, а в Англії аудиторами називали людей, що займалися перевіркою облікових записів.
Батьківщиною аудиту прийнято вважати Великобританію. Вже в 1844 році тут був прийнятий пакет законів, розпорядчих акціонерним компаніям доручати перевірку бухгалтерських книг і рахунків компаній незалежним бухгалтерам. Останні зобов'язувалися звітувати про результати перевірок перед акціонерами.
На території Російської держави робилися три спроби організувати незалежний фінансовий контроль: в 1891 р. (інститут присяжних рахівників), 1907 р. (інститут бухгалтерів) і 1924 р. (інститут державних бухгалтерів-експертів). Однак вони всі виявилися безуспішними, не отримавши схвалення ні держави, ні суспільства.
Поява перших аудиторських організацій в СРСР ставиться до 1987 року і збігається з виходом постанов про створення на території держави спільних підприємств, згідно з якими перевірка фінансово-господарської та комерційної діяльності нових підприємств повинна була здійснюватися за певну плату госпрозрахунковими аудиторськими організаціями.
У Білорусі розвиток аудиту почалося в 1990 році, коли з'явилися незалежні госпрозрахункові аудиторські організації Мінскаудіт, Белекоаудіт та інші. У 1991 році Рада Міністрів Республіки Білорусь постановою «Про контрольно-ревізійну службу» від 30.09.1991 р. визнав за доцільне створення в республіці аудиторської служби з метою посилення дієвості фінансового контролю за дотриманням режиму економії, збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, припинення зловживань і злочинів у фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. Цим же документом було затверджено Тимчасове положення про аудиторську діяльність в Республіці Білорусь, яка заклала основи її нормативної бази [6, с.144].
Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 17.08.1992 р. була утворена Аудиторська палата при Раді Міністрів Республіки Білорусь, на яку була покладена організація системи послуг за дотриманням встановленого порядку здійснення фінансових і господарських операцій, правильності відображення їх в оперативному та бухгалтерському обліку, а також ставилося завдання надання практичної допомоги в постановці обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. На Аудиторську палату було покладено обов'язок підготовки аудиторів, для чого був створений «Белаудітучцентр» при Білоруському державному економічному університеті. У 1994 р. Аудиторська палата при Раді Міністрів Республіки Білорусь була перетворена в аудиторську палату Республіки Білорусь на принципах самоврядування та самофінансування [13, с.75].
Велику роль у становленні вітчизняного аудиту зіграв Закон Республіки Білорусь «Про аудиторську діяльність» (1994р.). Він визначив засади здійснення аудиту на території країни, встановив правила та порядок її проведення, регулювання відносин, що виникають, з одного боку, між підприємствами, установами і організаціями, провідними самостійну фінансово-господарську діяльність (незалежно від форм власності та видів цієї діяльності), і аудиторами та аудиторськими організаціями - з іншого.
Закон був змінений і доповнений в 2002 році. 25 червня 2007 Президентом нашої країни був підписаний Закон «Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь« Про аудиторську діяльність ».
Становлення ринкових відносин призвело до появи великої кількості нових нормативних актів, що регламентують питання бухгалтерського обліку та звітності, оподаткування, порядок формування собівартості, які не завжди своєчасно у повному обсязі доводяться до підприємств. Виходячи з цього виникла необхідність створення аудиту. Поняття аудит значно ширше поняття ревізія, так як аудит включає не тільки перевірку достовірності звітності підприємства, але і здійснювані аудиторською організацією і аудитором-підприємцем експертизу бухгалтерських балансів, фінансових звітів та розробку пропозицій щодо поліпшення господарської діяльності.
На макроекономічному рівні аудит є елементом ринкової інфраструктури, необхідність функціонування якого визначається наступними обставинами:
1. бухгалтерська звітність використовується для прийняття рішень її зацікавленими користувачами, в тому числі керівництвом, учасниками та власниками майна економічного суб'єкта, реальними і потенційними інвесторами, працівниками та замовниками, органами влади та громадськістю в цілому;
2. бухгалтерська звітність може бути піддана перекручувань у силу ряду чинників, зокрема застосування оціночних значень і можливості неоднозначної інтерпретації фактів господарського життя; крім цього, достовірність бухгалтерської звітності не забезпечується автоматично зважаючи на можливу упередженості її укладачів;
3. ступінь достовірності бухгалтерської звітності, як правило, не може бути самостійно оцінена більшістю зацікавлених користувачів через ускладнення доступу до облікової та іншої інформації, а також численності і складності господарських операцій, що відображаються у бухгалтерській звітності економічних суб'єктів.
Розвиток ринкових відносин в країні пов'язане із зростанням фінансових ризиків, підвищенням конкуренції між суб'єктами господарювання, тому попит на аудиторські послуги в найближчі роки значно зросте. Це зажадає підвищення кваліфікації діючих аудиторів, підготовки нових кадрів аудиторської служби, а також вдосконалення правових норм у сфері аудиту [6, с.148].
1.1 Зміст і значення аудиту
У ринковій економіці важливу роль відіграє достовірна інформація про діяльність підприємства, яка потрібна власнику підприємства для визначення стратегії розвитку та способів підвищення ефективності його діяльності; державним органам для контролю за дотриманням законодавчих актів про оподаткування; банкам, іншим кредиторам і страховим компаніям для оцінки платоспроможності підприємства і імовірності повернення кредитів, визначення страхового ризику. У достовірної інформації зацікавлені постачальники, покупці, інвестори й інші підприємства та організації, які мають ділові стосунки з суб'єктом господарювання.
У всіх країнах з розвиненою ринковою економікою здійснюється незалежний контроль за достовірністю бухгалтерського обліку, а також за надається державним органам і публікується у пресі фінансовою звітністю.
Такий контроль прийнято називати аудитом. В економічній літературі немає однозначного поняття аудиту. Одні автори вважають, що аудит походить від латинського слова audio, що означає «він чує», інші вважають, що аудитор в перекладі з англійської мови означає «суфлера» [13, с.76].
У новій редакції Закону Республіки Білорусь «Про аудиторську діяльність» уточнено поняття аудиту. За своєю сутністю аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність по не залежною перевірці бухгалтерського обліку і бухгалтерської (фінансової) звітності інших документів організації, їх відокремлених підрозділів, індивідуальних підприємців, а при необхідності - і (або) з перевірки їх діяльності, яка повинна відбиватися в бухгалтерській (фінансової) звітності, з метою вираження думки про достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності та відповідно здійснених фінансових (господарських) операцій законодавству.
У сфері аудиторської діяльності функціонують:
а) аудитори - індивідуальні підприємці, фізичні особи, які мають вищу економічну та (або) юридичну освіту, стаж роботи за відповідним фахом не менше трьох років, а також кваліфікаційний атестат аудитора;
б) аудиторські організації, що здійснюють діяльність з проведення аудиторських перевірок і надання супутніх послуг на комерційній основі. У їхньому штаті має складатися не менше трьох аудиторів, керівником аудиторської організації може бути тільки аудитор [6, с.145].
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:
· Можливість необ'єктивної інформації з боку її укладачів (адміністрації) в разі конфлікту між ними та користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
· Залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значними) від якості інформації;
· Необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
· Відсутність у користувачів інформації доступу до неї для оцінки її якості.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Зацікавленість у власному фінансовому благополуччі
Зовнішні
умови
діяльності
Відповідальний-
ність
і обережність
у прийнятті рішень
Необхідність якісної достатньої інформації у суб'єктів ринкової
економіки
Ряд складностей при отриманні такої інформації
Необхідність залучення незалежних грамотних третіх осіб для підтвердження якості інформації

Рис 1.1 Фактори, що зумовили потребу аудиту [4, с.7].
Ці та ряд інших причин призвели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, які мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надавати такого роду послуги. Аудиторські послуги - послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.
Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки різних економічних рішень. Проведення аудиторської перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обов'язковою, безсумнівно, має важливе значення.
Для обгрунтування необхідності аудиту була створена теорія агентів. Аудитор є агентом, що діє, як правило, від імені акціонерів. У міру того як управляючі-власники залучають додаткове зовнішнє фінансування, вони поступово втрачають контроль над деякими аспектами бізнесу, особливо над питаннями фінансової звітності та подальшого залучення капіталу. У міру збільшення зовнішніх джерел капіталу зростає і потреба у сучасній і надійної фінансової інформації. Більше того, подальші власники акцій і кредитори, як правило, отримують менше, ніж попередні, гарантій і прав на пріоритетне отримання виплат при можливе банкрутство підприємства. Для компенсації відповідного ризику акціонери і кредитори вимагають від адміністрації підприємства надання регулярної фінансової інформації, а також наполягають, щоб ця інформація була підтверджена незалежним третьою особою (аудитором) таким чином, щоб її можна було вважати достатньо надійною для прийняття управлінських рішень. Якщо, не керуючи підприємством, власники можуть бути впевнені в чесності й акуратності своїх керуючих, а також у відсутності фальсифікації в періодично составляемой і наданої їм фінансової звітності, то, відповідно до теорії агентів, очевидна необхідність аудиту. Але, пояснення за допомогою цієї теорії функцій аудиту не обмежується приватним, комерційним сектором економіки. Уряд і місцеві органи влади здійснюють управління за допомогою прямих і непрямих податків, що стягуються з виборців. Останні вимагають підтвердження з боку незалежного органу достовірності опублікованих відомостей про користь тієї або іншої компанії.
Компанії, в яких адміністрація та власники представлені одними і тими ж особами (тобто відсутній традиційний для великих компаній конфлікт інтересів), проводять аудит тому, що це забезпечує їм цілий ряд переваг:
* можливість уникнути суперечок між партнерами, особливо в ситуаціях зі складним угодою про розподіл прибутку, завдяки тому, що рахунки піддаються об'єктивному аналізу з боку незалежного аудитора;
* спрощення процедури залучення нового партнера завдяки надається можливість вивчити висновки аудитора про фінансовий стан компанії;
* спрощення процедури фінансової допомоги завдяки поданням завірених аудитором документів про фінансове становище компанії;
* спрощення відносин з податковими органами, так як перевірені аудитором рахунку викликають більшу довіру;
* можливість отримати кваліфіковану допомогу у вирішенні різних проблем аудитора часто запрошують в якості арбітра при розборі специфічних спірних питань між партнерами [20, с.10].
Слід розмежовувати поняття самого аудиту та аудиторської діяльності (таблиця 1). Їх не можна ототожнювати, оскільки аудиторська діяльність, крім проведення аудиту, включає ще й так звані супутні послуги, до яких можна віднести:
· Послуги з постановки, відновлення та ведення бухгалтерського обліку;
· Складання декларації про доходи і бухгалтерської звітності;
· Аналіз фінансово-господарської діяльності;
· Оцінку активів і пасивів економічного суб'єкта;
· Консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського та господарського законодавства Республіки Білорусь;
· Проведення навчання;
· Надання інших послуг за профілем своєї діяльності.
Законом «Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь« Про аудиторську діяльність »від 25.06.2007 року остаточно розділені поняття« аудиторська діяльність »і« аудит ». Термін «аудит» по всьому тексту Закону вживається виключно в сенсі аудиторської перевірки. Передбачається, що надалі словосполучення «аудиторська перевірка» із законодавства Республіки Білорусь буде виключено [10, с.76].

Таблиця 1
Характеристика аудиторської діяльності
Зміст аудиторської діяльності
Аудит
Супутні аудиторські послуги
Інші види перевірок
Інші супутні роботи
Мета надання послуг
Вираз думки про достовірність звітності
Огляд допущених підприємцем порушень
Залежно від виду супутніх послуг
Ступінь вироблення
До 100% з урахуванням величини (рівня) суттєвості
Залежно від виду перевірки за погодженням із замовником
Не встановлена
Докази типових порушень
Аудиторські докази на всі види порушення
Аудиторські докази на частину типових порушень, на іншу частину - аудиторська інформація
-
Рівень гарантії достовірності звітності
Більший рівень гарантії
Менший рівень гарантії
-
Форми звіту
Аудиторський висновок
Звіт аудиторської фірми (аудитора)
Звіт аудиторської фірми (аудитора)
Види аудиторської діяльності
Аудиторська перевірка
Вибіркова перевірка окремих сторін діяльності, тематична перевірка, комплексна перевірка
Інші послуги, дозволені чинним законодавством
Джерело: [20, с.17]

2. Види аудиту та його організація в Республіці Білорусь
Аудит проводиться з ініціативи та вимогу керівництва організації для внутрішнього користування і аналізу господарської діяльності, а також проводиться аудит, висновок про який необхідно представляти у вищі органи і в податкову інспекцію.
В економічній літературі виділяють два основних види аудиту: зовнішній і внутрішній (табл.2).
Таблиця 2
Особливості внутрішнього і зовнішнього аудиту
Фактори
Внутрішній аудит
Зовнішній аудит
Постановка завдань
Визначається власниками та (або) керівництвом виходячи з потреб управління
Визначається договором між підприємством і аудиторською фірмою (аудитором)
Об'єкт
Рішення окремих функціональних завдань управління, розробка та перевірка інформаційних систем підприємства
Головним чином система обліку і звітності підприємства
Мета
Визначається керівництвом підприємства
Визначається законодавством з аудиту: оцінка достовірності фінансової звітності та підтвердження дотримання чинного законодавства
Засоби
Вибираються самостійно (або визначаються стандартами аудиту)
Визначаються загальноприйнятими стандартами аудиту
Вид діяльності
Виконавська діяльність
Підприємницька діяльність
Організація роботи
Виконання конкретних завдань керівництва
Визначається аудитором самостійно виходячи із загальноприйнятих норм і правил аудиторської перевірки
Взаємовідносини-ності
Підпорядкованість керівництву підприємства, залежність від нього
Рівноправне партнерство, незалежність
Суб'єкти
Співробітники, які перебувають у штаті підприємства
Незалежні експерти, що мають відповідний атестат і ліцензію на право займатися цим видом підприємництва
Кваліфіка-ція
Визначається на розсуд керівництва підприємства
Регламентується державою
Оплата
Нарахування зарплати за штатним розкладом
Оплата наданих послуг за договором
Відповідальний-ність
Перед керівництвом за виконання обов'язків
Перед клієнтом і перед третіми особами
Методи
Методи можуть бути однаковими при вирішенні однакових завдань
Звітність
Перед власниками та (або) керівництвом
Підсумкова частина аудиторського висновку може бути опублікована, аналітична частина передається клієнту
Джерело: [20, с.37].
Зовнішній аудит - це незалежна перевірка, здійснювана аудиторською організацією або аудитором за договорами. Зовнішній аудит не залежимо по відношенню до контрольованого підприємству, але він несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформацією.
Зовнішній аудит проводиться співробітниками аудиторських фірм або аудиторами-підприємцями, що мають ліцензію на право заняття аудиторською діяльністю на території Республіки Білорусь.
Метою зовнішнього аудиту є перевірка достовірності облікової інформації, реальності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, а також правильності ведення обліку.
Об'єктом зовнішнього аудиту є всі операції з активами та пасивами, від яких залежить фінансова звітність суб'єкта господарювання та інвестиційна привабливість підприємства.
Основними завданнями зовнішнього аудиту є:
· Перевірка облікових записів і дача висновку про достовірність бухгалтерського балансу і фінансової звітності підприємства;
· Оцінка відповідності здійснених фінансових і господарських операцій законодавству Республіки Білорусь;
· Визначення рівня організації бухгалтерського обліку, його якості, правильності складання бухгалтерських записів, що відображають виробничо-комерційну діяльність підприємства та її результати;
· Перевірка правильності обчислення собівартості продукції (робіт, послуг), розрахунку прибутку та його розподілу;
· Перевірка правильності і своєчасності розрахунків з бюджетом, з постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, робітниками і службовцями;
· Перевірка законності зовнішньоекономічних операцій, розрахунків з зарубіжними контрагентами, правильності розрахунків в іноземній валюті та правильності відображення операцій з купівлі та продажу валюти на біржі;
· Надання допомоги суб'єктам господарювання у створенні ними спільних підприємств з зарубіжними фірмами, участь в обговоренні кандидатур можливих ділових партнерів і контрагентів;
· Підтвердження своєчасності і повноти формування статутного капіталу суб'єктами господарювання;
· Надання допомоги в оцінці ефективності діяльності клієнтів, захист інтересів власників і держави;
· Вираження думки аудитора щодо фінансових звітів і господарськими операціями на предмет їх відповідності чинним і вживаним нормативним актам;
· Складання фінансової звітності та декларацій про доходи;
· Аналіз фінансово-господарської діяльності;
· Оцінка активів і пасивів підприємства;
· Консультування з правових і організаційно-економічним аспектам;
· Постановка обліку, надання практичної допомоги бухгалтерським працівникам у вдосконаленні обліку, консультування з окремих питань його організації, оподаткування, розрахунків;
· Забезпечення клієнтів нормативними та інструктивними матеріалами;
· Організація бухгалтерського обліку у підприємств-клієнтів при відсутності кваліфікованих кадрів або з інших причин;
· Відновлення обліку на підставі наданої первинної документації.
Внутрішній аудит - це відомча або внутрішня форма контролю, що створюється в рамках суб'єкта господарювання. Вона підзвітна йому і несе відповідальність за достовірність інформації перед адміністрацією і власниками.
Мета внутрішнього аудиту - надання допомоги адміністративному апарату суб'єкта господарювання в організації та підтримці ефективного контролю над різними ланками управління та напрямками функціонування підприємства.
Об'єктом внутрішнього аудиту є фінансова, господарська, інвестиційна та виробнича діяльність підприємства [9, с.17].
Головне завдання внутрішніх аудиторів - задоволення потреб адміністрації та власників у частині надання достовірної інформації з потрібних питань.
Працівниками органів внутрішнього аудиту виконуються наступні функції:
· Перевірка стану активів і пасивів підвідомчих підприємств, організацій та установ, філій;
· Аналіз виробничої, фінансової та комерційної діяльності, виконання господарських і фінансових планів;
· Перевірка дотримання законності та виконавської дисципліни, стану роботи з підвищення ефективності, рентабельності виробництва, здійсненню режиму економії;
· Пошук резервів спрощення структури і здешевлення змісту управлінського апарату;
· Контроль за збереженням майна підприємств;
· Виявлення фінансових і господарських порушень, недостач, надлишків, фактів безгосподарності та встановлення причин та умов, що сприяють даними зловживань;
· Контроль правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності звітності, виявлення внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності виробництва.
Проте внутрішній аудит не може замінити зовнішній, так як він створений всередині суб'єкта господарювання за його бажанням і підзвітний йому [4, с.12].
Крім того, в економічній літературі виділяють і інші види аудиту.
Таблиця 3
Класифікація видів аудиту
Класифікаційна ознака
Класифікаційна група
1. У залежності від призначення аудиту
Зовнішній і внутрішній
2. За ступенем необхідності перевірок
Обов'язковий і ініціативний
3. У залежності від сфери діяльності
Фінансовий і виробничий
4. За видами діяльності суб'єктів господарювання
Банківський, страховий, фондовий і загальний
5. За напрямками аудиту
Підтверджує, організаційно-правової, податковий, фінансово-аналітичний, інвентаризаційний (запасний), витратний, операційний, маркетинговий, екологічний
6. У залежності від інтересів клієнта
Бухгалтерської звітності та спеціальний аудит
7. За частотою проведення
Систематичний, періодичний, епізодичний
8. За методом перевірки
Суцільний і вибірковий
9. За тимчасовим етапах і відношенню до процесу управління
Попередній, наступний і прогнозний
10. За охопленням перевірених питань
Повний (комплексний) і частковий (тематичний)
11. У залежності від способу отримання інформації
Документальний і фактичний
12. За способом роботи з інформацією
Ручний та автоматизований
13. Залежно від ініціаторів перевірки
Аудит за ініціативою керівництва організації, перевірка на вимогу державних органів, аудит за ініціативою власників та акціонерів
14. У залежності від організаційно-правових форм господарювання
Аудит господарських товариств і товариств, перевірка державних і комунальних унітарних підприємств, аудит виробничих кооперативів, перевірка некомерційних організацій
15. За кількістю проведених перевірок в організації
Вперше проведений і черговий
16. За користувачам фінансової звітності, підтвердженої аудитом
Керівництво організації та структурних підрозділів, власники і акціонери, інвестори та кредитори та інші зацікавлені користувачі
Джерело: [4, с.15].
Організація аудиту в Білорусі
Діяльність аудиторських організацій та аудиторів - індивідуальних підприємців регламентується Законом Республіки Білорусь «Про аудиторську діяльність», а також Правилами аудиторської діяльності. Правила аудиторської діяльності - це єдині вимоги до порядку здійснення аудиторської діяльності, в т.ч. до планування та документування аудиту, складання робочої документації аудитора, аудиторського висновку, а також до оцінки якості проведення аудиту і (або) надання супутніх послуг і до професійної підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації.
Правила аудиторської діяльності підрозділяються:
* республіканські правила аудиторської діяльності;
* внутрішні правила аудиторської діяльності об'єднання аудиторських організацій або аудиторів;
* правила аудиторської діяльності аудиторської організації або аудитора - індивідуального підприємця.
Республіканські правила аудиторської діяльності є обов'язковими для аудиторських організацій та аудиторів - індивідуальних підприємців, а також для аудіруемих осіб [9, с.87].
Державне регулювання аудиторської діяльності здійснює Головне управління аудиту Міністерства фінансів Республіки Білорусь.
Основними завданнями Головного управління аудиту є: ліцензування аудиторської діяльності; розробка методології аудиту; контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими організаціями вимог чинного законодавства Республіки Білорусь при здійсненні ними аудиторської діяльності.
Головне управління аудиту відповідно до покладених на нього завдань виконує наступні функції:
* організовує роботу з ліцензування аудиторської діяльності;
* веде державний реєстр аудиторів і аудиторських організацій;
* розробляє методологію аудиту суб'єктів господарювання;
* контролює дотримання аудиторами та аудиторськими організаціями порядку здійснення аудиторської діяльності;
* розробляє проекти нормативних правових актів з питань здійснення аудиторської діяльності;
* бере участь у роботі з підготовки нормативної бази з питань, що стосуються аудиторської діяльності;
* бере участь у роботі по співпраці з міжнародними аудиторськими організаціями, організовує збір інформації з питань аудиторської діяльності інших країн;
* розглядає в межах своєї компетенції листи, заяви громадян і юридичних осіб.
Головне управління аудиту має право:
¨ вимагати від структурних підрозділів міністерства необхідні роз'яснення з представленим на розгляд та візування матеріали;
¨ отримувати від посадових осіб та працівників міністерства інформацію та матеріали, необхідні для виконання покладених на управління завдань;
¨ залучати в установленому порядку працівників структурних підрозділів для участі у підготовці проектів нормативних і законодавчих актів;
¨ вносити пропозиції керівництву міністерства про скасування відомчих нормативних актів, що суперечать законодавству або прийняті з порушенням встановленого порядку.
Головне управління аудиту очолює начальник, який призначається і звільняється Міністром фінансів Республіки Білорусь, який:
§ забезпечує чітку організацію роботи з виконання завдань і функцій, покладених на управління;
§ вносити пропозиції про призначення, звільнення та переміщення працівників управління, застосування до них заходів відповідальності та заохочення;
§ спільно з управлінням кадрів організовує підбір і розстановку кадрів, розробку і проведення заходів, спрямованих на підвищення професійної кваліфікації працівників управління;
§ затверджує положення про відділи та посадові обов'язки працівників управління;
§ в установленому порядку отримує від структурних підрозділів міністерства необхідні для здійснення діяльності управління документи та матеріали, а також знайомиться з документами і матеріалами, що знаходяться в їх користуванні і на зберіганні;
§ вносить пропозиції для обговорення у керівництва міністерства і на колегіях Мінфіну Республіки Білорусь;
§ бере участь у нарадах, скликаних керівництвом міністерства з питань, що стосуються компетенції управління,
§ організовує і проводить у встановленому порядку наради, семінари та інші подібні заходи; бере участь в аналогічних заходах, організованих іншими структурними підрозділами міністерства з питань, що стосується компетенції Головного управління аудиту;
§ дає працівникам управління обов'язкові для виконання вказівки і вимагає звіт про їх виконання;
§ підписує документи поточного листування з питань, що не вимагає рішення керівництва Мінфіну РБ, а також адресовані безпосередньо управлінню;
§ несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, а також за забезпечення збереження державної таємниці.
Головне управління аудиту складається з відділу методології аудиту та відділу ліцензування та контролю.
Основними функціями відділу методології є:
· Розробка нормативної правової бази з методології аудиту та участь у підготовці проектів нормативних актів з інших питань аудиторської діяльності;
· Вивчення практики аудиторської діяльності, узагальнення вступників питань, зауважень щодо застосування законодавства з питань, що входять до компетенції управління, розробка пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства та внесення їх на розгляд керівництва;
· Консультування аудиторів, аудиторських організацій з питань методології здійснення аудиторської діяльності;
· Участь у розробці програм професійної підготовки аудиторів;
· Розгляд заперечень за матеріалами перевірок дотримання аудиторами та аудиторськими організаціями законодавства про аудиторську діяльність і підготовка висновків щодо них;
· Внесення, спільно з відділом ліцензування та контролю, пропозицій про позбавлення, призупинення, анулювання ліцензії на здійснення аудиторської діяльності;
· Забезпечення своєчасного розгляду звернень громадян, юридичних осіб з питань, що входять до компетенції відділу;
· Організація та проведення нарад, семінарів з питань методології аудиторської діяльності.
Основними функціями відділу ліцензування та контролю є:
* участь у розробці нормативно-правової бази з питань, що входять до компетенції управління;
* консультування громадян, організацій з оформлення документів, роботі курсів, проведення іспитів та інших питань, що стосуються порядку ліцензування аудиторської діяльності;
* розробка програм професійної підготовки аудиторів і питань кваліфікаційних іспитів на отримання права здійснення аудиторської діяльності;
* прийом документів, наданих на отримання ліцензій, спрямування їх до кваліфікаційної комісії, організація проведення кваліфікаційних іспитів;
* видача ліцензій на здійснення аудиторської діяльності, ведення державного реєстру аудиторів і аудиторських організацій;
* підготовка пропозицій з питань позбавлення, призупинення, анулювання ліцензій на аудиторську діяльність;
* контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими організаціями порядку здійснення аудиторської діяльності, встановленого законодавством РБ;
* узагальнення, аналіз матеріалів перевірок, підготовка пропозицій щодо усунення виявлених порушень, підвищенню ефективності та удосконалення аудиторської діяльності;
* забезпечення своєчасного розгляду звернень громадян, юридичних осіб з питань, що входять до компетенції відділу.
Основними структурними ланками, безпосередньо займаються аудиторською діяльністю, є аудиторські організації та аудитори-підприємці без утворення юридичної особи, що мають ліцензії на право заняття аудиторською діяльністю, зареєстровані у Державному реєстрі аудиторів та аудиторських організацій.
Основними функціями аудиторських організацій є:
* експертиза фінансово-господарської діяльності та стану майна підприємства;
* контрольно-ревізійна діяльність;
* контроль достовірності бухгалтерського обліку і звітності;
* прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємстві, яке забезпечується аудиторською фірмою за договором із замовників у випадках необхідності проведення глибокого дослідження стану фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінки перспектив його розвитку та кінцевих результатів, розробки заходів з ліквідації збитковості та підвищення ефективності виробництва.
Аудиторські організації також сприяють господарським організаціям при створенні ними спільних підприємств із зарубіжними фірмами. Вони беруть участь в обговоренні кандидатур можливих партнерів, збір наявної інформації про їх діяльність, консультують з правових і організаційно-економічним аспектам створення спільного підприємства;
* наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємства. Ця функція спрямована на виконання науково-дослідних робіт, розробку методичних вказівок з організації обліку, аналізу внутрішнього аудиту, планування та прогнозування господарської діяльності підприємства;
* постановка бухгалтерського обліку здійснюється у випадках, коли саме підприємство-клієнт не організувало на належному рівні врахування через відсутність кваліфікованих кадрів або з інших причин. При цьому аудитором проводиться робота по відновленню обліку на прохання підприємства, на основі наявної в нього первинної документації;
* консультаційна функція реалізується аудиторськими фірмами в усній або письмовій формі за відповідну плату і проводиться з питань організації обліку, оподаткування, зовнішньоекономічними операціями і розрахунками, з правових питань, що стосуються діяльності підприємства.
Для налагодження зразкового обліку та контролю на обслуговуваних підприємствах аудиторські організації повинні здійснювати ділове співробітництво з місцевими фінансовими, податковими, банками та іншими державними контрольними органами.
Таким чином, діяльність аудиторських фірм полягає в проведенні незалежної експертизи бухгалтерських балансів, фінансової звітності та відповідності організації бухгалтерського обліку чинним нормативним положенням і вказівкою по його веденню, а також у наданні послуг з наукового, методичного та інформаційного забезпечення діяльності контрольованих підприємств і організацій [14, с.88].

3. Напрями розвитку та вдосконалення аудиту в Республіці Білорусь
В даний час в економічній літературі виділяються основні напрями розвитку аудиту:
* зміщення акцентів з ревізійної функції аудиту на надання оціночно-консультаційних послуг, і в зв'язку з цим, - посилення ролі аудиторів як постійних консультантів, які володіють повною інформацією про діяльність клієнта;
* в аудиторському висновку все більше уваги має приділятися підтвердження не тільки фінансової звітності, а й аналізу та прогнозування подальшого розвитку підприємства-клієнта;
* поступова відмова від прямої перевірки правильності дії облікового персоналу та оцінки компетенції й професіоналізму адміністрації клієнта. З'являється потреба у поділі аудиторської оцінки дій облікового персоналу та правильності самої системи обліку;
* в аудиторській практиці повинні частіше використовуватися статистичні методи при перевірці діяльності підприємства і, у зв'язку з цим, однією з основних завдань аудиту повинно стати виявлення підприємницького ризику і ризику інвесторів. Крім того, все більше клієнтів усвідомлює необхідність відображення в аудиторському висновку майбутніх ризиків, що загрожують підприємству;
* посилення ролі в аудиторських перевірках внутрішнього контролю, тому при проведенні аудиту є обов'язковий аналіз системи внутрішнього контролю з метою зменшення аудиторського ризику;
* зростання відповідальності аудитора як перед клієнтом, так і перед суспільством в цілому тягне за собою посилення контролю якості виконуваних аудитором послуг, з одного боку, і необхідністю правової, страхового захисту аудитора - з іншого [14, с. 78].
Організація обліку та аудиту на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Працівники практично усіх сфер господарського життя на виробництві, в торгівлі, у сфері обслуговування використовують у своїй діяльності комп'ютери. Але при цьому далеко не всі з них мають належне представлення про можливості сучасних комп'ютерних технологій і вміють максимально ефективно їх використовувати.
Розповсюдження інформаційних технологій в економіці і, зокрема, в бухгалтерському обліку принесло з собою масштабні революційні зміни. Інформаційні системи почали змінювати звичайну структуру управління. Якщо раніше вважалося, що керівник має достатні знання для того, щоб контролювати всю роботу, то в інформаційному середовищі кожен працівник має специфічні, лише йому властиві функції і знання. Крім того, використання родинних інформаційних систем в управлінні різними виробничими системами призводить до єдиних методів ведення бізнесу. Таким чином, технологічна інформаційне середовище руйнує постійну ієрархію, створюючи на її місці більш гнучкі вільні структури.
Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст і організацію роботи облікового персоналу: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова робота стає творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.
Організація і проведення аудиту також істотно змінюються. Тепер аудитори оцінюють не тільки роботу обліковців, але і якість алгоритмів обробки даних, реалізованих у комп'ютерних програмах.
Застосування комп'ютерів значно впливає на аудиторські процедури. Проте слід мати на увазі, що контрольні функції автоматизуються найважче. Сама по собі комп'ютеризація обліку не може усунути приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електронні носії реквізитів, зазначених у документах, введення фальсифікованих документів і т.п. Комп'ютер завжди однаково оцінює ситуацію і процес, тому ймовірність помилок контролю в умовах застосування комп'ютерів значно нижче. Таким чином, комп'ютерна програма забезпечує лише неупередженість і точність контролю.
На відміну від ручних облікових систем, в яких записи роблять на папері і аудитор розглядає можливість знищення, підробки, заміни паперових документів, в умовах використання комп'ютерних інформаційних систем (КІС) аудитору доводиться мати справу з питаннями безпеки і надійності комп'ютерних облікових систем. Аудитор перевіряє ряд суто технічних питань, які не мають прямого відношення до бухгалтерського обліку, але безпосередньо впливають на оцінку аудитором ризику системи контролю. В умовах застосування КІС відбувається взаємне проникнення різних за своїм змістом та суб'єктам видів контрольної та організаційної діяльності.
Виник навіть спеціальний термін - комп'ютерний аудит. Під комп'ютерним аудитом передбачають оцінювання поточного стану комп'ютерної системи на відповідність деякому стандарту чи запропонованим вимогам. Цей термін використовують фахівці з загальної безпеки комп'ютерних інформаційних систем.
Зазвичай потреба в комп'ютерному аудиті виникає, якщо автоматизована система призначена для обробки конфіденційної або секретної інформації. Саме до таких належать комп'ютерні системи бухгалтерського обліку. Для кожної категорії інформації на підприємстві внутрішніми стандартами визначають нижню межу рівня безпеки автоматизованої системи. Проведення комп'ютерного аудиту корисно також після побудова автоматизованої системи і підсистеми його безпеки на етапі прийому в експлуатацію. Це має на меті оцінку дотримання встановлених вимог.
Комп'ютерні системи відкриті для доступу до даних, тому в них повинні чітко розподіляться повноваження і права доступу до інформації, а також повинна бути введена система захисту від несанкціонованого доступу.
Аудитор зобов'язаний виявити слабкі місця контролю КІС - розглянути як апаратні, так і програмні засоби контролю, а також організаційні заходи, наприклад перевірку цілісності даних і відсутність комп'ютерних вірусів.
Найбільш актуальним питанням, яке виникає з відмовою від паперових носіїв бухгалтерських документів при застосуванні КІС, є розробка способів юридичного підтвердження достовірності даних, які реєструються.
Вирішення цього питання можливе при розробці комп'ютерних облікових програм шляхом:
§ проектування спеціальних засобів блокування введення даних у разі пропуску будь-яких реквізитів;
§ наявності в програмі засобів ідентифікації особи, яка працює з терміналом;
§ спеціальних засобів захисту інформації.
Комп'ютеризація обліку суттєво впливає на проведення аудиту. Однак і сам комп'ютер може стати тим інструментом аудитора, який дає можливість не тільки скоротити час і витрати на проведення аудиту, а й провести більш детальну перевірку, склавши якісне аудиторський висновок та видати рекомендації щодо стратегії, за напрямами і засобів поліпшення фінансово-господарського становища підприємства .


Методи аудиту з використанням комп'ютерів

Аудиторський програмне забезпечення
Тестові дані

Пакети програм

Тестування засобів контролю в комп'ютерних прграмма
Програми спеціального призначення

Еталонні контрольні операції
Програми-утиліти

Використання «фіктивного» модуля
Рис. 2.1 Методи аудиту з використанням комп'ютерів [3, с.173]
Проблема автоматизації контролю та аудиту грунтується на підходах до формалізації цього процесу. Формалізація, визначена в стандартах аудиту, на жаль, дуже мало підходить для проведення якісної аудиторської перевірки. В даний час неможливо повністю формалізувати аудит таким чином, щоб у результаті отримати алгоритми комп'ютерної автоматизації і при цьому не знизити якості перевірок.
Враховуючи специфіку аудиторської діяльності, вимоги до аудиторського програмного забезпечення можуть бути наступними:
1. Наявність розвинених засобів контролю операцій. Контроль може здійснюватися не тільки в момент оформлення документа або проводки, як прийнято в бухгалтерських програмах, але й тоді, коли в цьому виникає необхідність.
2. Гнучкість. Оскільки аудиторам доводиться працювати з різними підприємствами і в кожного з них облікова політика, форми звітності та навіть план рахунків, то програма повинна швидко перенастроюватися на специфіку. У комп'ютерних аудиторських системах повинні враховуватися як загальні вимоги, так і особливості обліку фірм-клієнтів.
3. Ергономічність. Це означає наявність коштів для зручного введення великих обсягів інформації, оперативного і простого формування рахунків. Іншими словами, програма повинна бути розрахована не на програміста або оператора, а на аудитора, знання якого в області комп'ютерної техніки можуть бути обмежені.
4. Зв `язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програмами. Необхідні додаткові кошти для введення і виведення даних, представлених у різних форматах. Аудиторський програмне забезпечення повинне відповідати таким вимогам, як простота освоєння, швидкодію, професійна оперативна підтримка з боку розробників.
Аудиторські процедури слід проводити не з оригінальними файлами суб'єкта перевірки, а з копіями цих файлів, оскільки будь-які зміни, які здійснюються аудитором, і можливе пошкодження, не повинні впливати на дані комп'ютерної системи обробки даних. У тому випадку, коли контрольні дані обробляються в рамках звичайного процесу обробки інформації суб'єкта, аудитор повинен переконатися в тому, що контрольні господарські операції вилучено з облікових записів підприємства.
Після звільнення від найбільш трудомістких, монотонних і одноманітних процесів збору та обробки інформації працю бухгалтера (аудитора) стає творчим і більш ефективним, що дає можливість зосередитися на майбутнім і поточному контролі, а також економічному аналізі. Бухгалтер перестає бути механічним виконавцем ручних операцій і стає головною ланкою в технологічному процесі обліку, контролює і регулює його.
Стосується це і до аудитора, який повинен розуміти особливості функціонування комп'ютерної бухгалтерії, оскільки без цього неможливо перевірити якість бухгалтерської звітності та надати консультації щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку на підприємстві [3, с. 147].
Якість роботи деякої частини аудиторських організацій в даний час викликає занепокоєння як у користувачів аудиторських послуг і державних органів, так і у аудиторів, зацікавлених у сталому розвитку ринку аудиторських послуг та підвищення престижу аудиторської професії. Вони все більш зацікавлені в дотриманні аудиторами правил (стандартів) аудиторської діяльності. Замовникам аудиту необхідна повноцінна і об'єктивна інформація про фінансовий стан підприємства, стану його бухгалтерського обліку. Користувачів бухгалтерської звітності цікавлять життєздатність економічного суб'єкта, відсутність близьких перспектив його банкрутства, виконання в ході його діяльності принципу безперервності діяльності.
Усім їм потрібен якісний аудит, а не формальне аудиторський висновок. Тому питання про контроль за якістю роботи аудиторських організацій та проведенням ними аудиторських перевірок надзвичайно важливий.
В основі загального критерію оцінки якості аудиторської діяльності слід розглядати його загальну значимість.
Контроль якості повинен бути дієвим і ефективним. Це визначається тим, що у високій якості аудиту зацікавлені всі учасники ринку аудиторських послуг. Це дозволяє розробити чіткі критерії вибору клієнтом аудиторських організацій та критерії вибору аудиторськими організаціями клієнтів. Лише наявність чіткої організації та вищезазначених критеріїв будуть сприяти дієвому контролю якості проведення аудиторських послуг. Причому критерії вибору клієнтом повинні визначатися власником, а не керівництвом підприємства.
Найважливішим питанням, яке постійно перебуває в полі зору контролерів якості при перевірці роботи аудиторських організацій, є перевірка наявності та ефективності функціонування систем внутрішнього контролю якості аудиторських послуг.
Перевірки, проведені контролерами якості, зумовили необхідність відходу від традиційного визначення компонентів системи внутрішнього контролю, що включають належну систему бухгалтерського обліку, контрольну середовище і окремі засоби контролю.
Перший компонент - належна система бухгалтерського обліку - повинна розглядатися ширше, а саме як інформаційні системи, пов'язані з цілями підготовки зовнішньої бухгалтерської звітності для зовнішніх користувачів.
У систему внутрішнього контролю аудируемого особи важливо включити контрольні дії аудируемого особи, а також те, як здійснюється ним процес оцінки та мінімізації ризиків.
Такий підхід не тільки уточнює і деталізує систему внутрішнього контролю аудируемого особи, але і дозволяє визначити вплив кожного компонента на якість проведення аудиту і на зовнішню бухгалтерську звітність.
Важливо, на наш погляд, оцінити, як виконуються вимоги стандарту «Внутрішній контроль якості аудиту», в додатку, до якого містяться рекомендації «проводити процедури, що передбачають періодичну (не рідше одного разу на 7 років) зміну керівника та провідних працівників, які здійснюють аудиторську перевірку одного і того ж особи ».
Рекомендована настільки рідкісна зміна керівника аудиторської перевірки та провідних працівників, які здійснюють перевірку одного і того ж аудируемого особи, потенційно може позначитися на якості аудиторських перевірок чинності вироблення помилкової впевненості в «популярності» особливостей функціонування клієнта, розумінні його діяльності, особливостей організації та стану бухгалтерського обліку .
Не слід виключати можливість виникнення «дружніх, приятельських» відносин між аудиторами та працівниками перевіряються організацій за такий тривалий період роботи. Слід також зазначити, що присутність у стандарті семирічного терміну може призвести до зменшення обсягу обов'язкових аудиторських процедур, зниження якості перевірок, до зменшення обов'язки аудируемого особи надавати аудитору необхідну інформацію і документацію, тобто до обмеження обсягу аудиту.
Тривала незмінюваність керівника та провідних працівників, які здійснюють аудиторську перевірку, може призвести до неточного визначення рівня суттєвості та аудиторського ризику. При такому підході складно визначити, якою мірою спотворення бухгалтерської звітності є наслідком помилок і несумлінних дій. Більш доцільною була б поступова ротація всіх членів аудиторської групи та її керівника протягом 3-4 років [20, с.21].
Білоруський аудит існує вже більше 15 років, проте питання співвідношення ціни та якості аудиторських послуг зберігають свою актуальність і хвилюють громадську думку до цих пір. У пресі раніше неодноразово обговорювалися питання вартості аудиту. Так, на думку кандидата економічних наук Ю. Акулича, «якість роботи білоруських аудиторських компаній в даний час вельми неоднорідне, як неоднорідний і сам ринок аудиту. На ринку сьогодні діє чимало організацій, не здатних в силу своїх професійних, інформаційних, матеріальних можливостей надавати серйозні послуги ... Низька культура споживання аудиторських послуг на нашому ринку призводить до того, що багато аудиторів, самі того не усвідомлюючи, починають відповідати тій невисокій ціні, яку багато підприємств готові платити за їхні послуги. А це в кінцевому підсумку призводить до того, що в програші опиняються як аудитор, який втрачає свою репутацію, а заодно кидає тінь на своїх колег, так і підприємство - клієнт, яке не отримало очікуваного результату. Цілком очевидно, що професійний аудит високої якості не може бути дешевим. Демпінг у цій професії не прийнятний »[1, с.82].
Аналогічну думку висловлював на сторінках економічної газети і Л. Фрідкін: «... не завжди є розуміння, що дешевизна і якість в даному випадку несумісні. Аудит свідомо не може бути дешевим внаслідок досить високого ступеня вартості навчання, вдосконалення професійного рівня та інформаційного забезпечення аудиторів ...
В даний час, на жаль, існують аудитори (як фірми, так і підприємці), які за мізерну ціну готові надати аудиторський висновок »[18, с.27].
Поділяючи думки авторів про наявність зазначених тенденцій і залежності якості аудиторських послуг від їх вартості, вважаємо, що не-
якісний аудит буває, як правило, в двох випадках:
1) аудитор із-за нестачі професійного досвіду та інших можливостей не в змозі надати необхідний рівень якості;
2) замовник не оплачує необхідний час для виконання в достатньому обсязі якісних аудиторських процедур.
І в тому, і в іншому випадку замовник, вирішував питання про роботу з тією чи іншою аудиторською організацією, аудитором - індивідуальним підприємцем (далі - аудитор, аудиторська організація), приймає на себе певний ризик.
Часто проблема полягає в тому, що замовник і аудитор по-різному розуміють предмет і відповідно вартість договору. Замовник передбачає, що аудитор за незначну суму крім видачі аудиторського висновку повинен застрахувати його від можливих штрафних санкцій. Аудитор при цьому не розуміє, які можуть бути до нього
претензії з боку замовника, який, оплативши роботу декількох днів, хоче аудиторським висновком повністю застрахувати себе від штрафних санкцій. На думку автора, замовників, які не бажають оплачувати необхідне для якісного аудиту час і отримали неякісну послугу, важко назвати потерпілими навіть у разі, коли вони в підсумку заплатять значні штрафні санкції, - вони отримали «замовлений» ними ж результат.
Слід зазначити, що матеріальна відповідальність аудиторської організації за штрафні санкції, нараховані контролюючими органами, настає далеко не у всіх випадках. На жаль, клієнти аудиторських фірм у більшості випадків недостатньо знайомі із законодавством, що регулює аудиторську діяльність.
Вартість аудиторських послуг - один з важливих питань для аудитора і клієнта. Відповідно до встановленого порядку вартість аудитора або супутніх послуг визначається шляхом множення однієї людини-дня на плановану трудомісткість послуг [8, с.86]. Розрахунок вартості одного людино-дня проводиться відповідно до чинного законодавства і, як правило, утруднень не викликає. А ось трудомісткість перевірки на стадії планування аудиту визначити набагато складніше. Багато замовників не знають або свідомо не враховують при укладенні договору витрати часу на складання необхідного законодавством пакету аудиторської документації, хоча ці витрати дуже великі і порівнянні з часом аудиту невеликих організацій.
У світовій практиці для визначення трудомісткості застосовуються спеціальні експертні системи, які використовуються як замовником, так і аудиторами. У наших умовах аудиторські організації керуються власним досвідом та іншими суб'єктивними чинниками. Основою для визначення замовником трудомісткості робіт є наданий аудиторами при укладанні договору детальний план аудиту.
Актуальним питанням є оцінка якості аудиторських послуг. Якість аудиту визначається співвідношенням вартості аудиторської послуги і отриманого від неї прямого і непрямого ефекту, що виражається у відсутності штрафних санкцій у замовника, а також виправленні методології обліку, підвищення кваліфікації персоналу замовника, систематизації та оптимізації діяльності економічних служб та інших індивідуальних вигод замовника [6, с .84].
Коли якість білоруського аудиту в повній мірі буде відповідати міжнародним вимогам та аудиторського висновку, підготовленого білоруськими аудиторами, будуть довіряти в усьому світі, тоді вартість аудиторських послуг можна буде оцінювати за світовими цінами.
Таблиця 4
Порівняльна характеристика аудиторської діяльності в РБ за 2005-2007рр.
2005
2006
2007
Мають ліцензії аудиторські організації
98
116
130
Мають ліцензії аудитори - ІП
493
491
486
Надано аудиторських послуг, в т.ч.
- Аудиторськими організаціями
- Аудиторами - ІП
17958
10604
7381
19348
11704
7644
23426
15336
8090
Надано послуг, млрд.Br, в т.ч.
- Обов'язковий аудит
31,4
34,2
37,0
18,9
Перевірено організацій
8290
8770
10244
Встановлено порушень:
- Бухгалтерського обліку
- Податкового законодавства
4822
4520
5096
4738 (> 38 млрд.р)
5783
4394 (> 40 млрд.р)
Джерело: власна розробка.
У 2004 році Указом Президента Республіки Білорусь покладено початок створенню державних аудиторських організацій. Зараз на білоруському ринку аудиторських послуг активно працюють дві державні організації.
Законодавство Білорусі не містить обмежень на заняття аудиторською діяльністю суб'єктами господарювання залежно від форми власності. Отримавши ліцензію державні організації проводять аудиторські перевірки, керуючись тим же законодавством з аудиту, що й аудиторські організації інших форм власності. Ними теж дотримуються принципи конфіденційності щодо отриманої інформації.
У республіці Білорусь зареєстровані і діють два громадських об'єднання аудиторів. Однак їх діяльність не дуже активна. Громадські об'єднання могли б взяти на себе частину функцій з регулювання аудиторської діяльності (як це зроблено, наприклад, в Росії). Але поки, на жаль, ними не наважуються навіть такі цілком посильні завдання, як підвищення кваліфікації аудиторів, організація семінарів та конференцій з обміну досвідом, розробка сучасних методик проведення аудиторських перевірок, що підвищують їх якість і задовольняють всі зростаючі вимоги замовника.
На сьогоднішній день ніякого протистояння у вітчизняному аудиті немає. Всім суб'єктам господарювання, що здійснюють аудиторську діяльність на території Республіки Білорусь, створені рівні умови для роботи. Інша справа, що з розвитком білоруської економіки та її інтеграцією в міжнародне економічне співтовариство змінюються вимоги замовників до наданих аудиторських послуг. Замовники починають все більш усвідомлено підходити до проблеми вибору аудиторської організації, порівнюючи свої фінансові можливості з якістю надаваних аудиторських послуг. Що стосується аудиторів - індивідуальних підприємців, то з урахуванням функціонування в республіці малого підприємництва у аудиторів є можливість вигідно продати свої послуги.
1 жовтня 2007 лідер білоруського ринку аудиту - компанія САБ увійшла до складу однієї з провідних світових аудиторських фірм - KPMG International. 29 листопада в Мінську відбулася презентація білоруського офісу KPMG. KPMG - це всесвітня мережа фірм, що надають професійні послуги в сфері аудиту, оподаткування і консультування. Компанія була створена в 1840р. В офісах KPMG, що діють в 145 країнах світу, працює 123000 чоловік.
Аудиторсько-консалтингова компанія САБ широко відома на білоруському ринку завдяки успішному 10-річному досвіду роботи. Тепер компанія КПМГ САБ стала частиною регіональної практики KPMG в Прибалтиці і Білорусі. Це дозволить скористатися великими знаннями бізнес-середовища цих держав, а також використовувати багатий досвід міжнародних проектів KPMG і зв'язку з фахівцями країн СНД та інших держав Центральної та Східної Європи.
Можливості компанії дозволяють надавати весь спектр професійних послуг підприємствам різних галузей економіки та напрямків бізнесу відповідно до їх потребами і цілями, включаючи підприємства, що виходять на міжнародні ринки.
Сьогодні КПМГ САБ, глибоко розуміючи специфіку бізнесу, маючи великий досвід надання послуг у різних областях та багатопрофільні групи кваліфікованих фахівців, широко використовує у своїй діяльності світові ресурси фірм - членів KPMG. При наданні аудиторських та консультаційних послуг КПМГ САБ використовує перевірені технічні навички, значний практичний досвід і численні галузеві знання, що допомагає клієнтам компанії в здійсненні своєї діяльності, забезпечуючи додаткові конкурентні переваги.
Сьогодні КПМГ САБ має надавати весь спектр послуг підприємствам різних галузей економіки та напрямків бізнесу так, щоб вони найкращим чином відповідали цілям і потребам клієнтів, включаючи тих, хто виходить на міжнародні ринки. Кількість замовлень - найкраща оцінка роботи компанії САБ, яка останні 5 років є незмінним лідерів аудиторського ринку Республіки Білорусь.
Одним з напрямків діяльності КПМГ САБ є аудит інформаційних технологій, включаючи:
* контроль процесів управління IT в роботі компанії і в системі обробки фінансової інформації;
* оцінку функціонування інформаційних систем, інформаційної безпеки;
* розробку прикладних рішень та управління змінами;
* оцінку бізнес-процесів, аналіз даних.
Серед послуг KPMG в Білорусі, перш за все, слід назвати аудит промислових підприємств і банків.
Фахівці компанії мають значний досвід аудиту багатьох великих підприємств країни в різних секторах економіки: нафтохімія, машинобудування, енергетика, металургія тощо Перевагами КПМГ САБ є відмінні знання особливостей місцевого законодавства, всебічне розуміння діяльності перевіряються компаній, знань міжнародних стандартів обліку та аудиту, а також можливість використовувати знання і досвід світової мережі KPMG для надання широкого спектру професійних послуг [4, с.22].
Досвід показує, що правила аудиторської діяльності, дозволяють підтримувати аудит на належному рівні, зобов'язують фахівців постійно підвищувати свої знання і кваліфікацію. Крім того, вони полегшують роботу аудиторів.
Сьогодні в Білорусі склалася міцна законодавча і методологічна база аудиту. Її основу складають Закон «Про аудиторську діяльність» і 38 правил аудиторської діяльності, розроблених Мінфіном. Якість аудиту в усьому світі визначається тим, як аудитори дотримуються свої професійні стандарти. На жаль, є чимало недоліків. За результатами 78 перевірок, проведених Мінфіном, 3 аудиторські фірми та 4 підприємця були позбавлені ліцензій. У багатьох інших теж виявлені порушення в порядку укладання договорів, у віданні робочої документації, планування, визначення рівня суттєвості, недотриманні форми аудиторських висновків і т.д. Порушувалися ліцензійні вимоги, особливо в частині чисельності працівників та страхуванні відповідальності.
Нерідко порушення пов'язані з нечисленністю аудиторських фірм. Сьогодні лише 9 з 141 організації мають у штаті більше 10 аудиторів, а в 100 - по 3 (мінімум, необхідний Законом). І те, деколи ці одиниці існують тільки при подачі документів на ліцензію. Між тим кваліфікаційними атестатами аудиторів мають 1230 осіб.
Нерідко у директорів фірм немає досвіду аудиторської діяльності. Тому було б доцільно закріпити в законодавстві вимога про те, що для керівництва аудиторською фірмою, крім кваліфікаційного атестата, потрібно і певний стаж роботи аудитором. Інша причина порушень - слабкість внутрішнього контролю якості аудиторських послуг, а часом і повна його відсутність. Такі проблеми виявлені у 8 аудиторських організаціях з 12 перевірених. Нечисленні фірми взагалі не в змозі забезпечити повною мірою вимоги правила «Внутрішній контроль якості аудиту».
Недотримання аудиторами вимог щодо забезпечення внутрішнього контролю якості призводить до неякісного проведення аудиту. Згідно інспекції МНС, за період, перевірений аудиторами, лише столичними податківцями у 2007 році встановлено порушення податкового та іншого законодавства у більш, ніж 500 суб'єктів підприємницької діяльності.
В порушення принципу незалежності, що забороняє аудиторам проводити перевірки організацій, що мають спільних з аудиторською фірмою засновників, ТОВ «АксіумАудітСтандарт» проводило аудит ТОВ «АксіумАудіт». Крім того, були виявлені численні порушення законодавства про аудиторську діяльність, і підозріло скромні зарплати штатних співробітників у поєднанні зі значними витратами на їхнє навчання.
У ході перевірок 10 аудиторських організацій у 8 були виявлені порушення порядку формування і застосування цін. Сума штрафів за порушення цінового законодавства склала 57,5 ​​млн. Br. Питання з цінами, як і раніше є хворим місцем білоруського аудиту. З одного боку, складність робіт і ризик помилок вимагають адекватної оплати. З іншого боку, поки рівень рентабельності послуг з обов'язкового аудиту обмежений 30%, а в їхніх клієнтів витрати підприємств на аудит нормуються.
За результатами перевірок за грубі порушення законодавства, що регулює аудиторську діяльність, та порушення ліцензійних вимог і умов Мінфіном анульовано дію ліцензій двох аудиторів - ІП.

Висновок
Формування ринкових відносин підвищує потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про діяльність підприємств.
Особлива роль у підвищенні ефективності виробництва, раціональному і економному використанні сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, забезпечення збереження власності, зміцненні дисципліни належить аудиту та ревізії. Аудит і ревізія сприяють підвищенню ефективності виробничої і фінансово-комерційної діяльності суб'єктів господарювання. Перевірка дотримання законності, достовірності та доцільності господарських операцій, виявлення порушень і зловживань, їх причин і винних у цьому осіб, розтин внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності діяльності підприємств, розробка конкретних пропозицій щодо усунення наявних недоліків і порушень вимагають глибоких знань методології і техніки проведення контрольно-ревізійної роботи.
У міру розвитку фінансового ринку в Республіці Білорусь та його інтеграції в загальносвітову сферу фінансових послуг, дедалі більше зростатиме роль аудиту незалежної експертизи та аналізу фінансової звітності підприємств, банків, організацій, установ та інших суб'єктів ринкових відносин.
У Білорусі аудит виступає як специфічна форма фінансового контролю, що здійснюється у вигляді незалежної перевірки з урахуванням думки аудитора про фінансову звітність підприємства.
Основне завдання аудиту - збирання достовірної інформації виробничо-господарської діяльності підприємства і формування на основі даної інформації висновків про фінансовий стан підприємства, про достовірність бухгалтерського балансу і фінансової звітності.
Основним завданням на найближче майбутнє є покращення якості наданих аудиторських послуг. Адже у зв'язку з інтенсивним розвитком економіки республіки, розробкою програм вступу до СОТ питання якості аудиту стає все більш актуальним.
Необхідно також розширювати асортимент аудиторських послуг. Ринок диктує свої вимоги, стимулюючи тим самим розвиток нових видів аудиторських послуг, таких як, наприклад, проведення окремих аудиторських процедур відносно фінансової інформації; трансформація білоруської бухгалтерської звітності у звітність, підготовлену за міжнародними стандартами, та інші.
Крім змін, що відбуваються в аудиторській діяльності, потрібне вдосконалення рівня підготовки безпосередньо аудиторів. Сучасний аудитор, окрім знань бухгалтерського обліку та оподаткування, повинен мати широкий кругозір, а також низкою дуже специфічних навичок. Він повинен поєднувати в собі знання і навички фахівця в області інформаційних технологій, управлінського обліку, фінансового прогнозування і т.д., для того, щоб не тільки перевіряти бухгалтерський облік і підтверджувати достовірність бухгалтерської звітності, а й вміти давати кваліфіковані рекомендації практично з усіх питань економіки [16, с.7].
Білоруський аудит знаходиться на стадії розвитку і тому існує ряд невирішених проблем, що стоять перед фінансовими структурами. У зв'язку з цим поліпшення якості, розширення асортименту наданих аудиторських послуг, підготовка високо кваліфікованих аудиторів є найважливішими завданнями на найближче майбутнє. Гостро стоїть проблема порушень самими аудиторами. Але завдяки наближенню вітчизняного аудиту до міжнародних стандартів якість надаваних аудиторських послуг має покращитися. Про це свідчить входження компанії САБ до складу провідної світової аудиторську фірму KPMG, що дозволить розширити спектр надаваних послуг і поліпшити якість аудиту завдяки досвіду висококваліфікованих фахівців компанії.
За 16 років аудит в Білорусі перетворився на помітну сферу послуг, без якої неможливо обійтися. За 2007 рік аудиторськими організаціями і аудиторами - індивідуальними підприємцями надано аудиторських послуг на суму 37 млрд. Br. (2005р. 31,4 млрд. Br.). У 2007 році в результаті проведення аудиту встановлено порушення податкового законодавства, що спричинили недоплату податків та інших обов'язкових платежів до бюджету на суму понад 40 млрд. Br. Це говорить про те, що аудит є «вагомим» джерелом поповнення державного бюджету.
В даний час в республіці немає протистояння у вітчизняному аудиті. Про це говорить зростаюча кількість аудиторських організацій (на 32 за 2006-2007 роки), а також збільшення наданих аудиторських послуг (на 5441 більше у 2007 році в порівнянні з 2005 роком). Частка послуг, що надаються припадає на аудиторські організації.
Управлінням аудиту в останні роки проводиться велика робота з приведення республіканських правил аудиторської діяльності до Міжнародних стандартів аудиту. Нові білоруські правила розробляються на основі світового досвіду, але з поправкою на реалії вітчизняної економіки. Робота над їх вдосконаленням з урахуванням змін в економіці нашої країни не припиняється, і з кожним разом вони стають все більш близькими за вимогами до Міжнародних стандартів аудиту.
Сьогоднішній аудит не тільки підтверджує рівень достовірності звітних даних, а й допомагає підприємству, не порушуючи законів, мінімізувати суми оподаткування, найбільш ефективно і раціонально спланувати свою діяльність.

Список використаних джерел
1. Акулич Ю. Співвідношення ціни та якості аудиторських послуг / Ю. Акуліч / / Гол. бухгалтер. - 2002. - № +13. - С. 82.
2. Акулич Ю.І. Ревізія і аудит: практикум / Ю.І. Акуліч. - Мінськ: Сучасні. шк., 2006. - 204с.
3. Бичкова С.М. Інформаційні технології в бухгалтерському обліку та аудиті: навчальний посібник для вузів / С.М. Бичкова, С.В. Івахненко; під ред. С.М. Бичкової. - М.: Проспект, 2005. - 216с.
4. Білоруські аудитори об'єднуються з одним зі світових лідерів / / НЕГ. - 2007. - № 96. - С.22.
5. Данілкова С.А. Методика і організація аудиту бухгалтерської звітності підприємств торгівлі: стан і розвиток: автореф. / С.А. Данілкова. - Мн.: 2001. - 18с.
6. Думчев А. Ціна вартості аудиту / А. Думчев / / Гол. бухгалтер. - 2008. - № 21. - С.84
7. Заєць Н.Є. Теорія фінансів: Учеб. посібник / Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко, Т.В. Сорокіна та інших; Під ред. проф. Н.Є. Заєць. - Мн.: БГЕУ, 2005. - 351с.
8. Згіровская М. Формування тарифу на послуги аудиту з урахуванням зміни законодавства / М. Згіровская / / Гол. бухгалтер. - 2008. - № 15. - С.86-88.
9. Згіровская М. Правила аудиторської діяльності: звернемо увагу на зміни / М. Згіровская / / Гол. бухгалтер. - 2008. - № 18. - С.87-89.
10. Мерзлікіна Є.М., Аудит: Учеб. - 3-е вид., Перер. і доп. / О.М. Мерзлікіна, Ю.П. Нікольська - М.: Инфра-М, - 2007. - 368с.
11. Мішарева С. Коментар до Закону Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь« Про аудиторську діяльність »/ С. Мішарева / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2007. - № 8. - С.76-80.
12. «Про аудиторську діяльність»: Закон Республіки Білорусь від 08.11.1994г. № 3373-XII / / Нац. реєстр правових актів РБ. - 2003. - № 2, 2 / 913.
13. «Про вдосконалення державного регулювання аудиторської діяльності»: Указ Президента РБ від 12.02.2004р. № 67 / / Нац. реєстр правових актів РБ. - 2004. - № 26, 1 / 5310.
14. Пупко Г.М. Аудит і ревізія: Підручник / Г.М. Пупко. - Мн.: Книжковий Будинок; Місанта, 2005. - 512с.
15. Сібіляйнен С. Аудитори відзвітували про свої досягнення / С. Сібіляйнен / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2007 .- № 5. - С.52.
16. Сорока М. «Поліпшення якості наданих аудиторських послуг - основне завдання на найближче майбутнє» / Н. Сорока / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2006. - № 10. - С.7-8.
17. Сорока М. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь «Про аудиторську діяльність» / Н. Сорока / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2007. - № 3. - С.73-74.
18. Фрідкін Л. Купимо перевірку недорого / Л. Фрідкін / / НЕГ. - 2004. - № 25. - С.21.
19. Фрідкін Л. Правила для всіх / Л. Фрідкін / / НЕГ. - 2008. - № 71. - С.29.
20. Хмельницький В.А. Контроль і аудит / В.А. Хмельницький, Т.А. Гринь. - Мінськ: Соврем.шк., 2006. - 240с.
21. Шацький В.Ф. Зовнішній контроль якості роботи аудиторських організацій: досвід, проблеми, рішення / В.Ф. Шацький / / Аудитор. - 2008. - № 4. - С.21-28.
22. Шеремет А.Д. Аудит: Підручник. - 4-е вид., Перераб. і доп. / А.Д. Шеремет, В.П. Суйц - М.: ИНФРА-М, 2003. - 410с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
209.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Бізнес план його значення і зміст
Трудовий договір його поняття види значення зміст
Бізнес план торгового підприємства фірми його значення і зміст
Кошторис як індивідуально-плановий акт його зміст та правове значення у кошторисних підрозділах
Значення слова в англійській мові його типи мотивація зміна значення при введенні нових лексичних
Аудит основних засобів 2 Економічний зміст
Аудит обліку основних засобів 2 Зміст федерального
Види віз їх значення і зміст
Ікона зміст і історичне значення
© Усі права захищені
написати до нас