Ім'я файлу: samostijna-robota-zmistovij-modulj-_1fuck0h0.2fr.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 22.12.2020
Пов'язані файли:
Стимулювання персоналу.docx
ЗМІСТ11111111111.docx
економіка.docx
дайджест.pptx
sem-psih-praktich-_dkfvebct.y3y (1).docx
Наказ_про_надання_щорічної_основної_відпустки.doc
temireferativ_w5wogiy0.rcs (1).docx

Самостійна робота
    1. ( за програмою навчальної дисципліни

«Розвиток професійно-творчого потенціалу фахівців

з дошкільної освіти»)







з/п

Назва теми

Кількість годин

денна форма навчання

заочна форма навчання

Змістовий блок 1. Теоретичні основи розвитку професійно-творчого потенціалу майбутніх педагогів



Тема. Творчий потенціал особистості як наукова проблема.

Завдання. Скласти загадки, ребуси, сканворди, які б охоплювали основні питання теми «Професійна діяльність і портрет особистості педагога з дошкільної освіти».

Здійснити уявний «Історичний екскурс» у минуле, підготувавши для уявної видатної особистості минулого коло проблем сучасного вихователя дітей дошкільного віку і організувати їх обговорення.

Скласти словник основних дефініцій



6



10



Тема. Творчі можливості педагога: структура творчої особистості та проблеми розвитку

Завдання. Розробити текст самопрезентації себе та своєї майбутньої професії.

Розробити скарбничку влучних висловів, поетичних рядків, які здатні емоційно підтримувати вихователів закладів дошкільної освіти у складних життєвих ситуаціях.

Розробити пам’ятку основних заповідей вихователю-початківцю під девізом «Вихователь дітей дошкільного віку – професія творча»



6




11



Тема. Характеристика педагогічної творчої діяльності фахівця

Завдання. Скласти модель творчого педагога закладу дошкільної освіти

Опишіть досвід власної творчої діяльності, побудований на практичному застосуванні здобутих знань та сформованих умінь і навичок



6



11



Тема. Сутність та специфіка розвитку професійно-творчого потенціалу майбутніх вихователів

Завдання. Написати есе «Який він - сучасний вихователь ХХІ століття»



6



11



Тема. Методи оцінювання професійно-творчого потенціалу педагогів

Завдання. Підібрати методики для вивчення творчого потенціалу особистості та оформити їх.



6



11




Разом

30

51


Тема 1. Творчий потенціал особистості як наукова проблема.

Завдання. Скласти загадки, ребуси, сканворди, які б охоплювали основні питання теми «Професійна діяльність і портрет особистості педагога з дошкільної освіти».

Здійснити уявний «Історичний екскурс» у минуле, підготувавши для уявної видатної особистості минулого коло проблем сучасного вихователя дітей дошкільного віку і організувати їх обговорення.
У наш час система сучасної дошкільної освіти дуже важлива і актуальна. Хочеться відзначити, що саме в дошкільному віці у дитини закладаються всі основні особливості особистості і визначається якість подальшого його фізичного і психічного розвитку. В даний час є і проблеми сучасної освіти. Якщо не надавати належної уваги особливостям розвитку дитини в цьому віці, то це може несприятливо позначитися на його подальшому житті.

Однією з основних проблем є спілкування-вміння чути і слухати, вміння входити в контакт з однолітками і дорослими, уміння висловлювати свої думки, розуміти мову.

Але повноцінне спілкування неможливо без комунікативних умінь, які необхідно розвивати з самого дитинства в процесі сюжетно-рольової гри. Але не дивлячись на всі плюси сюжетно-рольової гри не всі вихователі приділяють належну час цього виду діяльності. І часто буває, що педагог проводить сюжетно-рольову гру тільки на прохання дітей.

Необхідно поговорити і про сім'ю. На сьогоднішній день зустрічається велика кількість неповних сімей, де виховуються діти. Звідси і випливають різні складні ситуації, коли батькові ніколи займатися своєю дитиною, він відданий напризволяще. Більшість сучасних батьків важко йдуть на контакт з ДОУ посилаючись на зайнятість. Завдання педагога зацікавити батьків, розташувати до взаємодії.

Можна рекомендувати деякі форми взаємодії ДОП з батьками. Виділяють традиційні і нетрадиційні форми.Традіціонние форми існують не одне десятиліття і діляться на наступні групи:

колективні - батьківські збори (проводяться як групові 3-4 рази на рік, так і спільні з усіма батьками вихованців на початку і в кінці року, групові консультації, конференції;

індивідуальні - індивідуальні консультації, бесіди;

наочні - папки-пересування, стенди, ширми, виставки, фото, дні відкритих дверей.

Класифікація нетрадиційних форм.К них відносяться чотири групи: інформаційно-аналітичні, дозвільні; пізнавальні; наочно-інформаційні форми.

Якщо встати на місце батьків, то ми побачимо так само багато проблем хвилюючих їх. Дошкільна освіта має деякі специфічні риси. Наприклад, в цій області позначається несамостійність кінцевого споживача послуг (дитини) в виборі установи, яке буде забезпечувати виконання цих послуг. Так як в отриманні дитиною дошкільної освіти зацікавлені, в першу чергу, батьки, саме вони найчастіше стикаються з проблемами в дошкільній освіті лицем до лиця.

З боку батьків найактуальнішою проблемою є нестача місць у ДНЗ та виникає з цієї причини черговість. Батьки намагаються записати дитину в дитячий сад заздалегідь, з моменту отримання свідоцтва про народження, багато записуються в 5-10 дитячих садків, стоять у величезних чергах, пропонують завідувачем хабара, влаштовують різні конфліктні ситуації.

Проблема фінансування дошкільних освітніх установ також є досить відчутною для батьків. Багато хто скаржиться на непомірно величезні збори, на те, що за безкоштовну освіту доводиться платити, на те, що фінансування дитячого садка практично цілком і повністю лягає на плечі батьків, і для багатьох сімей таке фінансовий тягар є непосильним.

Виходить, що дитячий сад - вже не необхідність, а розкіш, яку можуть собі дозволити заможні люди або люди зі зв'язками. Звичайно ж, в нормально функціонуючій системі дошкільної освіти така ситуація категорично недопустима.

Є й інші проблеми в сучасній освіті, можна перерахувати їх дуже багато: проблеми розвитку довільної пам'яті, мовного розвитку дітей, проблеми навчання НСД. І все впирається в нові методики. Необхідне впровадження сучасних технологій і методик, що відповідають новому часу.

Перераховуючи проблеми освіти, хочеться з'ясувати, яким же все-таки має бути сучасна освіта. Педагоги і дорослі самостійно будують роботу з дітьми. Дитина до школи вбирає в себе інформацію як «губка», дитина часто активний в пізнанні нового, і зацікавлений новим. Звідси з'являється у дорослих бажання скористатися цим періодом і трохи змістити час, коли дитина піде в школу, на рік або на пару років раніше або пізніше. Можуть виникнути два варіанти. У першому випадку дорослий хоче залишити дитину в дитячому саду на більшу кількість часу. У другому ж випадку батько наполягає на тому, що дитині необхідно раніше піти в школу, звертаючи увагу лише на його фізіологічну готовність до школи і сосем забуваючи про психологічну готовність до школи. Це показує те, що що практика раннього навчання дітей може привести до зникнення навчальної мотивації. І часто може бути, що дитина двічі вивчає програму першого класу.

Виникають негативні ефекти, такі як наприклад втрата дітьми інтересу до навчання, виникають проблеми з наступністю в системі освіти між ДНЗ та початковою школою. Хотілося б додати, що наявність знань дитини не визначає успішність навчання, набагато важливіше, щоб дитина самостійно їх добував і застосовував.

Це ж підтверджують і дослідження багатьох педагогів: «У системі дошкільної освіти виникла жорстка орієнтація дитячих садків на підготовку дітей до школи, під якою зазвичай розуміється як навчання читання, рахунку і письму, хоча найважливішим є мотивація дитини, інтерес до навчання в школі. Практика занадто раннього примусового навчання дітей з неминучістю призводить до зникнення навчальної мотивації, і як наслідок - до виникнення шкільної дезадаптації і шкільних неврозів ».

Звернемо увагу і на те, що освіта будується на інтересах самої дитини і інтересах його сім'ї, тобто його законних представників. Особистісно-орієнтований підхід націлений на розвивальний тип освіти. Обов'язково повинні враховуватися вікові та індивідуальні особливості, необхідно орієнтуватися на інтереси кожної дитини. Педагог повинен ставити перед собою мету - забезпечення розвитку за допомогою цих знань і умінь. Якщо дитина активна і допитлива, можна припустити, що йде процес розвитку.
Скласти словник основних дефініцій

Методика Марії Монтессоріпедагогічна інновація, спрямована на здійснення особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання дітей. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку і особистим досягненням дитини є її незалежність.

Вальдорфська педагогікацілісна концепція виховання і навчання, автором якої є австрійський учений і філософ Рудольф Штайнер (1861–1925), який розробив для педагогів систему знань про сутність людини, закономірності її розвитку, заклавши основи природовідповідності у вихованні та навчанні.

Принцип природовідповідностіурахування вікових та індивідуальних особливостей фізичного і психічного розвитку дитини. Властиві кожній дитині від народження задатки сил і здібностей треба розвивати, вправляючи їх у тій послідовності, яка відповідає природному порядку та законам розвитку дитини, тобто починати з найпростішого і поступово підніматися до дедалі складнішого Метою виховання повинен бути різнобічний і гармонійний розвиток всіх природних сил та здібностей дитини (Песталоцці Йоганн Генріх).

Дитячий антропоцентризм (термін Ж.-О. Декролі) – спонукає дитину насамперед знати все про себе: з чого складається її тіло, якими є призначення та дія різних органів, як вона спить, їсть, дихає, грається, працює, чому боїться або сердиться тощо. Тому пристосувати навчання до нахилів дитини вкрай важливо саме у ранньому і дошкільному віці, усунувши із середовища все, що не пов’язане з її життям.

Розвивальне середовищеце сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності.

Cензитивний період – найсприятливіший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання,  пам’яті тощо), що визначають психічний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Вперше цей термін застосував італійський педагог Марія Монтессорі.

Національне виховання – це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів.

"Метод Тихєєвої"суть методу полягає в поєднанні гри та праці.

Національний дитячий садок – дошкільний заклад, який забезпечує транс­ля­цію культури народу, сприяє етнізації особистості, засвоєнню духовних надбань нації.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти – формується на держав­ному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власнос­ті, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти.

Варіативна складова змісту дошкільної освіти – визначається дошкіль­ним навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закла­дів, ін­ди­відуальних освітніх запитів дітей та (або) побажань батьків, або осіб, які їх заміню­ють.

Освітня програма дошкільного навчального закладуце основний доку­мент дошкільного закладу, що визначає зміст і напрям роботи педагогів.

Традиційніпрограмибазуються на усталених, загальновизнаних, переві­рених часом підходах до організації та змісту освітнього процесу.

Інноваційні програми – програми, в яких втілюються нові прогресивні концептуальні підходи, нові погляди на роль дитини і педагога в освітньому процесі, форми організації дитячої життєдіяльності тощо.

Альтернативні програми – розробляються на інших, порівняно із за­гально­прийнятими, філософсько-концептуальних засадах організації, змістового напов­нення освітнього процесу, створення умов для розвитку, виховання і навчання дітей.

Комплексніпрограмирозробляються відповідно до Базового компонента дошкільної освіти.

Парціальні програми – поглиблено висвітлюють один або декілька близь­ких змістових компонентів, напрямів за освітніми лініями, видами діяль­ності, лінями розвитку тощо.

Психологічний вікпевний ступінь розвитку, обумовлений закономір­нос­тями формування організму, суб’єкта діяльності та особистості. За визначенням Л. С. Виготського, психологічний вікце відносно замкнуті цикли дитячого розвитку, які мають свою структуру й динаміку. Структуру психологічного віку визна­чають: соціальна ситуація розвитку, тобто система відносин, у яку входить дитина в суспільстві дорослих та однолітків; провідний тип діяльності дитини в цей період; психологічні новоутворення (досягнення) розвитку; кризи розвитку, перебудова системи відносин між дитиною і дорослим.

Навчально-виховний комплекс (НВК) – це об’єднання освітніх, фінансо­вих, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Інтегровані заняття– це форма навчально-виховної роботи, яка об’єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів дітей, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань.

Інтегративні дні– це дні, зміст яких визначається мегатемою, що перед­бачає вихід за межі одного заняття для найбільш повної її реалізації.

Синергетика – нелінійне мислення, здатне сприймати істинну реальність нескінченної змінності світу.

Особистісно орієнтоване виховання – це заохочення активності вихо­ван­ця, допомога йому в пізнанні самого себе, формування мотивації постійного само­вдо­сконалення, чітке визначення духовних цінностей і змістовних життєвих орієнтирів, сприяння самовираженню, саморозкриттю і самореалізації вихованця, своєчасне коригування його дій.

Особистісно орієнтований підхід – основа нової філософії – ґрунтується на принципі центрації виховання в розвитку особистості і передбачає передусім ви­знання пріоритету особистості, який повинен стати основою ідеології суспільства у сфері виховання, ціннісною орієнтацією.

Індивідуальний підхід – згідно з яким у навчально-виховній роботі з колекти­вом дітей досягається вплив на кожного, враховуються множинність і різно­маніт­ність характеристик кожної конкретної дитини – статевих особливос­тей, темпе­раменту, характеру, здібностей тощо. Реалізовувати індивідуальний підхід означає брати до уваги індивідуальну своєрідність, неповторність кожної окремої дитини як особистості.

Диференційований підхід – базується на знанні індивідуальних особ­ливос­тей дитини, проте, на відміну від індивідуального підходу, відображає швидше відносини "дитина – освітній матеріал", ніж "дитина – дорослий". Виходячи із знання особливостей дітей, дорослий умовно розподіляє їх на групи, кожній з яких пропонує відмінний за обсягом, складністю, характером матеріал. Здійс­ню­ючи диференційований підхід, дорослий віддає перевагу роботі з підгрупою, об’єднаною за певною ознакою, що оптимізує освітній процес, дає різним дітям можливість навчатися і виховуватися немов за різними програмами.

Готовність педагога до практичного впровадження особистісно орієн­то­ваних системінтегративна якість особистості, що являє собою єдність особис­тісних і функціональних компонентів та є умовою успішної професійної діяльності гуманістичного спрямування.

Гуманізація дошкільної освіти – спрямована на створення умов для фор­му­вання кращих якостей і здібностей дитини, джерел її життєвих сил; гуманних взає­мини між вихователями і вихованцями; поваги до особистості вихованця, гід­н­ос­ті; розуміння його запитів, інтересів; довір’я до нього; виховання гуманної особис­тості – щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.

Комп’ютерна грамотністьце сукупність знань та вмінь необхідних для ви­користання комп’ютерних засобів для розв’язання завдань професійної, освіт­ньої, соціальної та інших сфер діяльності людини.

Інформаційне середовище це сфера діяльності суб’єктів, пов’язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації.

Інформаційно-освітнє середовище – це програмно-телекомунікаційний і педагогічний простір з єдиними технологічними засобами здійснення навчального процесу, інформаційною підтримкою і документуванням.

Готовність вихователя до формування основ комп’ютерної грамотності дошкільників ‑– це результат спеціальної підготовки, що являє собою інтеграль­ну професійну й особистісну характеристику майбутнього вихователя, виявляєть­ся в поєднанні мотивів, професійних знань, умінь, навичок і педагогічного досвіду в галузі ІКТ, здатність розв’язувати професійні інформаційно-технологічні завдання.

Полікультурна компетентністьрозглядається як статичне особистісне утво­рення, яке має певну структуру (компоненти) і характеристики (зміст компонентів). Від структури та змісту полікультурної підготовки залежить якість професійної освіти педагога.

Полікультурна компетентність майбутнього педагога інтегративна якість особистості майбутнього фахівця, що формується в процесі навчання, та включає систему полікультурних знань, умінь, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя й діяльності у сучасному полікультурному суспільстві, що реалізується в здатності ефективно вирішувати завдання педаго­гічної діяльності в ході позитивної взаємодії із субєктами освітнього процесу представниками різних культур.

Тема 2. Творчі можливості педагога: структура творчої особистості та проблеми розвитку

Завдання. Розробити текст самопрезентації себе та своєї майбутньої професії. Розробити скарбничку влучних висловів, поетичних рядків, які здатні емоційно підтримувати вихователів закладів дошкільної освіти у складних життєвих ситуаціях.


Лише той Учитель, хто живе так, як навчає. ( Г. Сковорода

Буває, учитель заграє з дітьми, хоче швидко, дешево, без праці ввійти в довіру. Хоче погратися, якщо в хорошому настрої, а не кропітливо організувати життя колективу... Такий учитель робить себе посміховиськом в очах дітей. Буває, честолюбцю здається, що легко переробити людину, переконуючи і ласкаво повчаючи: варто лише розчулити й дотримати обіцянку виправитися. Такий учитель дратує і набридає. Буває, на показ — друзі, на словах — союзники, на ділі — підступні вороги і кривдники. (Януш Корчах)

Дитина - вище творіння Природи і Космосу і несе в собі їхні риси - могутність і безмежність. (Ш. Амонашвілі)

Якщо вчитель має лише любов до справи, він буде хорошим учителем. Якщо вчитель має любов до учня, як батько, мати, він буде кращий від того вчителя, який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднає в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель. (Л. Толстой)

Посередній  учитель розповідає,

Хороший учитель пояснює,

Кращий учитель демонструє,

Великий учитель надихає

Чим більше вчитель сам учитиметься, обдумуватиме кожен свій урок і зіставлятиме з силами учня, чим більше стежитиме за ходом думок учня, чим більше викликатиме на відповіді і запитання, тим легше вчитиметься учень.(Л. Толстой)

Ваша сила - віра в себе. Ваша свобода - відповідальність за власний розвиток. Ваші здібності - культура самостворення. (А. Смоловик)

Хто бажає, щоб народ був щасливим і виховувався успішно, той повинен визнати першою і необхідною умовою досягнення цієї мети виховання й освіту вчителів, а також їх стан, який відповідав би їхньому важливому обов'язку... Якщо ви турбуєтеся про своїх дітей, потурбуйтеся про процвітання тих, кому довірено їх виховання. (А. Дістервег)

Людина має відповідати за інших, діяти разом у напрямку досягнення мети. (Д. Брюннер)

Нехай статечність учителя не супроводжується грубістю, ласкавість — слабкістю; щоб не привернути до себе першим шляхом ненависті, а другим — презирства. Нехай частіше говорить з учнями про хорошу поведінку, бо чим частіші будуть умовляння, тим рідше знадобляться покарання. Нехай не буде запальним і не поступається там, де потрібна суворість... Нехай прикладе зусилля сказати, повчаючи учнів, щодня щось таке, що змогло б у них назавжди залишитися в пам'яті. (Квінтиліан)

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.

«Він може!» - повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.(В.Шаталов)

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде  добрим  учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов  до  учня,  як  батько,  мати,  він  буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові  ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі  любов  до  справи  і  до учнів, він – досконалий учитель. (Л. Толстой)


Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися.(Сенека)

Талант  виховання,  талант  терплячої  любові,  повної  відданості, відданості хронічної,  рідше  зустрічається  ніж  усі  інші.  Його  не  може замінити  ні  одна  пристрасна  любов  матері,  ні  одна   сильна   доказами  діалектика. (О.Герцен)

Учитель - це людина, котра вирощує дві думки там, де раніше зростала одна.(Е.Хоббард)

Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал.(Мартін Лютер Кінг)


Розробити пам’ятку основних заповідей вихователю-початківцю під девізом «Вихователь дітей дошкільного віку – професія творча»

Безпека

1. Абсолютно виключити фізичне і психічне насильство над дітьми.

2. Спостерігати, помічати і повідомляти, при необхідності, лікарю, медичній сестрі про зміни у стані здоров'я дитини.

3. Знати скільки дітей у групі. Хто з дітей де знаходиться - у медичного персоналу, на занятті у фахівця чи вузького спеціаліста, на занятті у гуртку тощо.

4. Ні за яких обставин не залишати дітей без нагляду.

Спілкування:

1. Необхідно запам'ятати відразу всіх дітей, звертатися до кожної дитини по імені (краще так, як звертаються удома).

2. Бути артисткою, застосовувати: посмішку, жести, інтонацію, виразний погляд, силу голосу. Усі емоції мають бути щирі.

3. Бути цікавою дітям. Мати у своєму арсеналі і постійно поповнювати: 3-4 вірші, пісеньки, казка, гра, потішки, прислів'я; варіанти ручної і особистої умілості: орігамі, пальчикова гімнастика, музично-ритмічні рухи, ліплення тощо за віком дітей.

4. Усі вимоги до дітей проговорювати без посмішки, формулювати зрозуміло і точно, контролювати виконання.

5. Пояснювати свої дії та дії інших, залучати дітей до пояснень, міркувань про вчинки.

6. Залучати дітей до посильної допомоги собі, один одному, помічникові вихователя ("чарівні" слова обов'язкові).

7. Хвалити дитину за хороші вчинки: словом при всіх дітях або значимих для дитини дорослих, дотиком, посмішкою, особливою прихильністю до дитини, спільною грою з дитиною, сюрпризом тощо.

8. Завжди піднімати авторитет батьків (- Мама зв'язала кофтину? Вона майстриня!).

9. Щиро цікавитися життям дитини поза дитячим садком (у розвитку). Упізнавати оточення дитини. Конфіденційна інформація про сім'ю не підлягає розголошуванню або обговоренню з ким-небудь, особливо в присутності дитини, окрім інформації, приховання якої може шкодити дитині.

10. Впродовж дня кожна дитина повинна отримати «порцію» позитивної уваги педагога.

11. Увечері зацікавити дітей якоюсь цікавою діяльністю на завтра, прощатися з дітьми тепло, по-домашньому («Приходь завтра, обов'язково!», «Ми тебе будемо чекати», «Без тебе нам нецікаво», «Завтра будемо малювати» та інше).

Сучасний вихователь

1. Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь – якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.

2. Сучасний вихователь – це фахівець, який сьогодні працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.

3. Він повинен вміти працювати в умовах ринку, розуміти що тільки високий професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому знайти своє місце та самореалізуватися в професії.

4. В.Сухомлинський сказав про це так «Виховання – це багатогранний процес постійного духовного збагачення та оновлення – і тих, хто виховується, і тих, хто виховує».

5. Вихователь повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня, володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Сучасний вихователь володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі.

6. В сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь – впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе, людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування: ввічливість, природність, гідність і тактовність.

7. Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, він живе ними. Саме діти, яких він так любить, дають вихователю невичерпну енергію, життєлюбність і позитивне мислення.
Заповіді педагога:

Будь обережний!

Не помились!

Не нашкодь!

Будь надією для дитини!

Знай, чого прагнеш!

Постійно шукай у дитини скарби в душі!
Пам’ятка для вихователів «Негативні ознаки заняття проведеного без творчості» або«Чого не повинно бути ніколи»

Відсутність плану заняття;

Відсутність чітких цілей заняття;

Невміння вихователя поставити і виконати програмові завдання;

Відсутність бажання проводити заняття;

Неспроможність вихователя бачити заняття в перспективі його розвитку;

Використання тільки фронтальних способів організації дітей;

Приділення уваги тільки вербальним методам спілкування з дітьми;

Одноманітність структури заняття. Бідний його зміст;

Дисциплінарні відносини з дітьми;

Використання застарілих шаблонів занять;

Відсутність комплексних завдань;

Відсутність ігрових дій, ігрових вправ та інш.;

Гальмування творчості дітей на заняттях;

Відсутність самостійності, розкутості дітей, вільного спілкування;

Спілкування вихователя з дітьми по типу «над дітьми», а не «поруч з ними»;

Відсутність педагогічного такту, етики з боку вихователя;

Невміння використати авторські програми, педагогічний досвід в практику своєї роботи;

Невміння використати акторські здібності, невміння перетворити заняття в маленький театр чи казку.

Тема 3. Характеристика педагогічної творчої діяльності фахівця

Завдання. Скласти модель творчого педагога закладу дошкільної освіти


Пізнавальна діяльність

Формування свідомості, вивчення нових педагогічних технологій




Тематична діяльність

Вивчення шляхів вирішення актуальних проблем, розробка нових педагогічних ідей, технологій



Самоосвіта

Семінари

Консультації

Узагальнююча діяльність

Впровадження нових педагогічних технологій



Творчі групи


Методичні тижні

Творчі звіти

Конференції

Опишіть досвід власної творчої діяльності, побудований на практичному застосуванні здобутих знань та сформованих умінь і навичок

Тисячі професій народжуються і вмирають. Та серед вічних професій виховательська справа посідає особливе місце - вона початок усіх інших. Головне призначення педагога – навчити маленьку людину бути Людиною.

Сучасний вихователь! Яким він має бути? Якими його хочуть бачити діти, батьки, держава? Яким він сам себе бачить? Ці надзвичайно актуальні питання турбують сьогодні всіх.

У системі дошкільної освіти не повинно бути жодного байдужого педагога. Адже через його діяльність реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки, збереження та примноження культурної спадщини. Саме через діяльність вихователя відбувається становлення особистості як громадянина.

Сьогодні як ніколи важливо, щоб людина, яка пов’язала своє життя з освітою, приходила працювати в дошкільний заклад за покликанням.

Вихователь і вихованці… Побудова їхніх взаємин, керівництво таким складним організмом, як дитячий колектив,- важливі педагогічні проблеми. Що допомагає вихователеві вирішити їх? Ясна річ, справа тут не лише в знанні педагогіки та методів виховання.

Вихователь, який працює за покликом серця, озброєний глибокими знаннями, передовими методиками, має бути ще й просто вихованою людиною. На мою думку, рівень культури педагога визначається тим, що він як особистість і майстер своєї справи може дати дітям.

А чи замислюємося ми над тим, на чому базується наш авторитет? На знанні індивідуальних особливостей кожного малюка, на справедливі й вимогливості чи розумній любові? Як ми навчаємо дітей бути слухняними, дисциплінованими? Які ми в очах вихованців? Чи розуміють нас діти? Чи можемо своїм прикладом вчити колег, батьків, вихованців коректності, ввічливості, в основі яких лежить повага до людей? «Виховувати власною вихованістю!» - ось девіз вимогливого до себе вихователя. Вкрай важливо вміти оглянути свої дії критичним поглядом, правильно оцінити характер взаємин з дітьми, завжди пам’ятати , що кожен наш крок, жест, слово – під їхнім невідступним контролем. З переходом на концепцію особистісно орієнтованого виховання, безумовно, зростають вимоги до особистості вихователя.

Життя висуває перед ним запит суспільства на формування творчої, креативної особистості, здатної самостійно мислити, приймати нестандартні рішення. Важливо допомогти дітям набути життєвого досвіду, збагатити їхній словник, навчити орієнтуватися у складних питаннях навколишнього світу. Тільки в атмосфері доброзичливості, взаєморозуміння, взаємоповаги між дитиною та дорослим у неї формуються впевненість у своїх силах, своя точка зору.

Відомо, творчих дітей може виховати тільки творчий педагог. Саме тому, я думаю, в дошкільних закладах мають працювати творчі, віддані своїй справі люди, здатні натхненно працювати на користь кожної дитини, на користь держави.

Так, Я.А. Коменський писав: «Ніхто не може зробити мудрими, крім мудрого, ніхто високоморальними і доброчесними за винятком високоморального і доброчесного».

Тому вихователь повинен бути мудрим, розважливим, душевним, яскравим, емоційним. А ще прагнути до самовдосконалення. Адже наші вихованці щодня вимагають від нас знань, роз’яснень і просто людського розуміння. Для дітей педагог є еталоном, зразком для наслідування. Він «все знає і вміє, все пояснить і покаже», йому довіряють, його люблять. «Вихователька сказала»,- так удома посилаються малюки на авторитет свого наставника. Дуже добре, коли діти мають змогу переймати якості справді яскравої особистості педагога, спостерігати його мудрі вчинки, бачити повагу до нього інших.

Я – педагог і цим пишаюсь! Це спалах серця і моя це доля. Летить душа у світ дитячий-Це вибір мій, а не з чиєїсь волі!

Бажаю, щоб кожен вихователь зміг прочитати ці рядки з гордістю і в інтонації і у серці, і щоб ні крапля сумніву не закралася в душу щодо вибору професії ВИХОВАТЕЛЬ!

Тема 4. Сутність та специфіка розвитку професійно-творчого потенціалу майбутніх вихователів

Завдання. Написати есе «Який він - сучасний вихователь ХХІ століття»
Немає межі, коли людина може завершити свою освіту, але є чітко визначений період, коли освіту потрібно розпочати — це дошкільний вік.

Дошкільна освіта – це цілісний процес, який спрямований на забезпечення всебічного розвитку дитини відповідно до її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей, культурних потреб, формування моральних норм, набуття нею соціального досвіду.

Основною фігурою у виховній системі дошкільного навчального закладу є вихователь.

Вихователь — посадова особа, яка займається вихованням дітей в навчально-виховному закладі.

Вихователь — це, перш за все, педагог.

Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь-якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.

Хто такий сучасний вихователь ДНЗ?

Сучасний вихователь – це кваліфікований фахівець, який працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.

Насамперед, вихователь — це людина, яка:

1) любить, розуміє і поважає особистість дитини;

2) сприймає її такою, якою вона є;

3) має професійну освіту;

4) володіє педагогічною майстерністю;

5) має педагогічний такт;

5) прагне до самовдосконалення;

6) це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає.

Сучасний вихователь також повинен бути хорошим психологом.

Ефективність діяльності дошкільного навчального закладу залежить не лише від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога.

Тому вихователь має бути доброзичливим, відкритим у ставленні до вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає найбільше можливостей для розвитку малят. Перехід на особистісно – орієнтовану модель дошкільної освіти потребує зміни ставлення вихователя до занять. Заняття відповідно до Базової програми розвитку «Я у Світі» — це зайнятість дітей протягом усього дня за інтересами у групі. Завдання вихователя постачати дітям необхідний матеріал, підтримувати інтереси дітей, допомагати, втілювати в життя задумане.

Надзвичайно важливе вміння вихователя є вміння спілкуватися з дітьми.

Вихователь сучасного ДНЗ повинен володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми.

В.Сухомлинський відзначав: «Виховання — це людські стосунки. Хороший педагог – це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини, ніколи не забуває, що він сам був дитиною».

Тема 5. Методи оцінювання професійно-творчого потенціалу педагогів

Завдання. Підібрати методики для вивчення творчого потенціалу особистості та оформити їх.
ДІАГНОСТИКА НЕВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика Е. Торренса, адаптована А.Н. Вороніним, 1994)

Тест може проводитися в індивідуальному або груповому варіанті. Для створення сприятливих умов тестування керівникові необхідно мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на вільний прояв своїх прихованих здібностей. При цьому краще уникати відкритого обговорення наочної спрямованості методики, тобто не потрібно повідомляти про те, що тестуються саме творчі здібності (особливо творче мислення). Тест можна представити як методику на “оригінальність”, можливість виразити себе в образному стилі і так далі Час тестування по можливості не обмежують, орієнтування відводячи на кожну картинку по 1 - 2 хв. При цьому необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують або зволікають.

Пропонованим варіантом тесту є набір картинок з деяким набором елементів, використовуючи які, випробовуваним необхідно домальовувати картинку до деякого осмисленого зображення. У даному варіанті тесту використовується 6 картинок, які не дублюють по своїх вихідних елементах один одного і дають найбільш надійні результати.

Оригінальність (Ор), що виявляє міру несхожості створеного випробовуваним зображення на зображення інших випробовуваних (статистична рідкість відповіді). При цьому слід пам'ятати, що двох ідентичних зображень не буває, відповідно, говорити слід про статистичну рідкість типа (або класу) малюнків.

Унікальність (Ун), визначувана як сума виконаних завдань, що не мають аналогів у вибірці.

ДІАГНОСТИКА КРЕАТИВНОСТИ ОСОБИСТОСТІ (Е.Е. Туник)

Дана методика дозволяє визначити чотири особливості творчої особи: допитливість (Л); уява (в); складність (с) і схильність до ризику (Р). Не дивлячись на її адресованість юнацькому віку, вона не втрачає своєї міцності і в зрілому віці.

При оцінці даних опитувальника використовуються чотири чинники, особи, що тісно корелюють з творчими проявами. Вони включають Допитливість (Л), Уяву (В), Складність (С) і Схильність до ризику (Р). Ми отримуємо чотири «сирі» показники по кожному чиннику, а також загальний сумарний показник.

При обробці даних використовується або шаблон, який можна накладати на аркуш відповідей тесту, або зіставлення відповідей випробовуваного з ключем в звичайній формі.
ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

(Дружинін В.Н.)

Дана методика за допомогою самооцінки поведінки в нестандартних ситуаціях життєдіяльності дозволяє визначити рівень соціальної креативності. У запропонованому бланку необхідно за 9-бальною шкалою провести самооцінку особових якостей або частоту їх прояву в заданих ситуаціях життєдіяльності. На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу студентів..
САМООЦІНКА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ (Фетіскін Н.П)

Дає можливість продіагностувати ставлення студентів до свого творчого потенціалу, самооцінку особистої креативності. Опитувальнік містить 18 питань, на які треба відповісти «а», «б» або «в».

Нараховується по 3 бали за відповідь «а», по1 балу за відповідь «б», по 2 бали за відповідь «в». Підраховується загальна сума балів.

ОЦІНКА РІВНЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ (Рогов Е.І.)

Методика дозволяє визначити самооцінку особових якостей або частоту їх прояви, які і характеризують рівень розвитку творчого потенціалу особистості. По 9-бальній шкалі треба оцінити кожне із 18 стверджень.

На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу.
ДІАГНОСТИКА ВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика С. Медніка, адаптована А.Н. Вороніним)

Методика направлена на виявлення і оцінку що існує у випробовуваних, але часто прихованого або такого, що блокується вербального креативного потенціалу. Методика проводиться як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час на виконання завдань не обмежується, але заохочуються тимчасові витрати на кожну трійку слів не більше 2-3 мін. Для оцінки результатів тестування пропонується наступний алгоритм дій. Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типа привласнити даній відповіді оригінальність, вказану в списку. Якщо в списку немає такого слова, то оригінальність даної відповіді вважається рівною 1,00. Індекс оригінальності підраховується як середнє арифметичне орігинальностей всіх відповідей. Кількість відповідей може не збігатися з кількістю “трійок слів, оскільки в одних випадках випробовувані можуть дати декілька відповідей, а в інших – не дати жодного. Кількість балів, отримана обстежуваним, є одним з показників креативності, здатності висувати ідеї, що відрізняють від очевидних. Оригінальність рішень означає здатність уникати легких і очевидних відповідей.

Індекс унікальності дорівнює кількості всіх унікальних (аналогів, що не мають, в типовому переліку) відповідей.

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОБДАРОВАНОСТІ (Лосев А.А.)

Виявлення інтелектуальних схильностей справа дуже складна, як і будь-яка інша психодіагностична робота. Скориставшись представленою методикою, можна одержати первинну інформацію про спрямованість інтересів. Це, у свою чергу, дасть можливість об'єктивніше судити про здібності і про характер обдарованості.

Важливо, що, не дивлячись на відсутність абсолютного збігу між інтересами і схильностями, з одного боку, і здібностями і обдарованістю – з іншою, між ними існує тісний зв'язок. Цей зв'язок вже на ранніх етапах розвитку особи виражена достатньо безумовно: дитина цікавиться, як правило, тією наукою або сферою діяльності, в якій він найбільш успішний. Таким чином, схильності виступають як індикатор здібностей і обдарованості, з одного боку, як відправна крапка – з іншою.

Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас