«регіональні особливості розвитку готельного господарства в україні»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психології і туризму
Кваліфікаційна робота
на тему: «РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ»
Допущено до захисту
«
»
2022 року здобувача групи Т 01-18 факультету туризму, бізнесу і психології освітньої програми
Туристичне обслуговування за спеціальністю 242 Туризм
Чадронцевої
Олександри Олександрівни
Завідувач кафедри психології і
туризму
проф.Бондаренко О.Ф.
(підпис)
Науковий керівник: доктор історичних наук, проф. Васильчук В. М.
Національна шкала ___________
Кількість балів___________
Оцінка ЄКТС___________
КИЇВ – 2022

1
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП
2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІАСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА…………………..
5 1.1. Готельне господарство як об’єкт дослідження…………….. 5 1.2. Типізація підприємств готельного господарства…………… 10 1.3. Державне регулювання готельного бізнесу в Україні……...
20
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ
ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ…………………………
24 2.1
Аналіз сучасного стану розвитку готельного господарства
України.…………………………………………………………………….
24 2.2. Особливостірозвиткуготельного господарства України...
28 2.3. Вплив зовнішніх чинників на готельне господарство
України……………………………………………………………………...
32
РОЗДІЛ 3. РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ РОЗВИТКУ
ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ…………………………
37 3.1.Характеристика стану регіонального ринку готельнихпослуг……………………………………………………………
………….
37 3.2. Обмеження та слабкі сторони розвитку готельного бізнесу в регіонахУкраїни………………………………………………...
45 3.3. Шляхи підвищенняефективностірозвиткуготельногогосподарства
України……………………………………………………...
47
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 51
РЕЗЮМЕ…………………………………………………………………… 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 55
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 60

2
ВСТУП
Україна – країна у центрі Європи, багата на природно-кліматичні, історико- культурні, рекреаційні, лікувально-оздоровчі та подієві ресурси. Сучасний стан формування та використання існуючого туристичного потенціалу на ринку туристичних послуг можна назвати нерівномірним. Готельна індустрія є життєво важливою частиною сектору туристичних послуг будь-якої країни, і Україна не є виключенням.
Стан готельної індустрії по регіонах України прямо пропорційний розвитку туризму у окремо взятому регіоні. Ринок туристичних послуг в основному сконцентрований у декількох привабливих для цього регіонах, відповідно й готельна сфера там більш розвинена, ніж в інших.
Безпосередній вплив на розвиток сфери готельного господарства мають безліч внутрішніх та зовнішніх чинників, як-от забезпеченість певного регіону достатньою кількістю туристичних ресурсів, державне регулювання готельного бізнесу на рівні регіону, забезпеченість регіонів підприємствами готельного сектору, наявність кваліфікованої робочої сили. Зовнішні чинники також мають значний вплив на готельну індустрію країни в цілому, наприклад пандемія коронавірусу Covid-19, через яку галузь зазнала раніше небачених збитків та зіткнулася з безліччю нових проблем, початок повномасштабного військового конфлікту на території України також значно нашкодив цій галузі економіки країни.
Незважаючи на велику кількість проблем та перешкод, що є на шляху становлення готельної сфери України, пропонується велика кількість
інноваційних підходів та перспективних напрямів, що мають на меті полегшити розвиток даного сегменту туристичних послуг та перетворити його на високодохідну галузь економіки України.

3
Значний внесок у дослідження регіональних особливостей готельного господарства України зробили такі науковці і дослідники, як М.П. Мальська[21],
М.Г. Бойко [10], С.І. Байлик [8], В.В. Постова [31], О.О. Лупич [20], О.А.
Ніколайчук [27], Н.В. Бунтова[11], П.О. Подлепіна[31], А.А. Рябєв[34], С.М.
Мархонос[23] та інші науковці.
Мета роботи полягає у вивченні регіональних відмінностей функціонування готельної сфери в Україні.
Згідно мети, завданнями роботи є:
• розглянути теоретичні засади дослідження готельного господарства
України;
• проаналізувати сучасний стан готельного господарства України;
• виявити вплив зовнішніх чинників на готельне господарство України;
• охарактеризувати регіональний ринок готельних послуг;
• описати шляхи підвищення ефективності розвитку готельного бізнесу в Україні.
Об’єкт дослідження – готельне господарство України.
Предметом дослідження є регіональні відмінності розвитку готельної сфери в Україні.
Методологічною основою є теоретичні положення і розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області готельного господарства, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. В процесі дослідження було використано методи групування і статистичного аналізу, порівняльний метод.
В основі статистичної бази для виконання дослідження було взято дані з відкритих джерел Державної служби статистики України, Державного агентства з розвитку туризму та Асоціації готелів та курортів України.

4
Практичне значення кваліфікаційної роботи полягає у тому, що одержані результати дослідження мають важливе практичне значення і доведені до рівня методичних та практичних рекомендацій, які впроваджені в діяльність: ….
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, резюме та списку використаних джерел. Обсяг роботи – 50 сторінок, 40 використаних джерел.

5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІАСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
1.1
.
Готельнегосподарство як об'єктдослідження
На сьогоднішній день, готельнегосподарствоявляє собою невід'ємнускладовутуристичноїгалузі, потужний сектор економікикраїни і туристичногорегіону, аджевоноздатнезабезпечувати бюджет валютниминадходженнями та створюватиробочімісця для населення.
Підприємстваготельного сектору та рівеньсервісу, надаваний в них, є одним
ізключовихчинниківрозвиткутуристичноїіндустрії.
Готельнегосподарство — частинасоціальноїінфраструктурирегіону, яка створюєсприятливіумови для руху, облаштуваннянаселення.
Без розвинутогоготельногогосподарстванеможливийрозвиток туризму, діловихстосунків, вдосконаленнявиробничихвідносин. Досвідіншихкраїнсвідчить, щоготельнегосподарствовідіграєзначнупозитивну роль в забезпеченнінаселеннявідповіднимипослугами.
У ційгалузізадіяназначнакількістьнаселення, існуєпрагнення до покрашенняроботи в умовахпостійноіснуючоїринковоїконкуренції, забезпечуючирентабельнуїх роботу
[18].
Термін
«готель» походить відлатинськогоhostеl та англосаксонськогоhospitality, що в перекладіозначає
«гостинність», а такожстарофранцузькогоhospicе, тобто
«гість».
Тому готельнегосподарствоназиваютьіндустрієюгостинності.
За словами
О.В.
Балахонової, Т.М. Дячук та М.В. Заікіної, «готельніпідприємства в структурііндустрії туризму й гостинностівиконуютьключовіфункції, формують і

6 пропонуютьспоживачамкомплекснийготельний продукт, у просуванніякогоберуть участь всісектори й елементи туризму й гостинності» [9].
За словами
М.П.
Мальськоїготельнегосподарство
– сукупністьготельнихпідприємстврізнихтипів, щоздійснюютьприймання
і наданняпослуг з розміщення, харчування, додаткових і суміжнихпослуг [22].
Регіональні аспекти розвитку готельного бізнесу в ринкових умовах досліджувались І.В. Свидою. У своїй роботі науковцем висвітлено зміст та суть поняття «готельний бізнес», його зв’язки в системі господарювання, обумовлена необхідність науково-обґрунтованого і комплексного підходу з врахуванням специфіки даного напрямку. На прикладі Закарпатської області автором здійснено маркетингове дослідження і SWOT-аналіз ринку готельних послуг і запропоновано регіональні механізми розвитку для вирішення проблем адаптації підприємств готельного бізнесу до нових умов господарювання та приведення їх до європейських стандартів [35].
Науковці А.О. Мельник, К.В. Сідлецька дослідили зарубіжний досвід розвитку готельного господарства та особливості його застосування в Україні, що дозволяє простежити зміни в інструментах управління, які відбулися в останні десятиліття [24].
У широкому розуміннііндустріягостинності – сукупністьзасобіврозміщення, харчування, наданнядодатковихпослугтощо, у вузькому – лишепроживання.
Крімготельнихпідприємстввиділяютьзакладирозміщення, які не входять до системиготельногогосподарства. До них належать спеціалізованілікувально- профілактичні та оздоровчізаклади, проживання в яких не є основним видом обслуговування.
Економічнасутністьготельноїіндустріїполягає у тому, щоїїдіяльність носить нематеріальний характер.
Кінцевим продуктом

7 виробничогопроцесуготельнихгосподарств
є особливий вид послуг
– послугигостинності, які створено і реалізовано в межах одного підприємства.
Готельнапослуга
- цедіяпідприємстващодорозміщенняспоживача, пропонуючи номер (місце) для тимчасовогопроживання в готелі, а такожіншівидидіяльності, пов’язані з розміщенням та тимчасовимпроживанням
[21].
Готельнапослугаскладається з основних та додатковихпослуг, щопропонуютьсяспоживачеві при розміщенні та проживанні в готелі. До цихпослугможна віднести:
• основні – харчування та проживання, що включені до вартості номера (койко- місця) і надаються споживачеві відповідно до укладеного сторонами договору
• додаткові – не пов’язані з базовими послугами, оплачуються споживачем окремо; до них відносяться пральня, паркування, рум-сервіс, екскурсії, трансфер, сауна, хімчистка, перукарня тощо
За якість та різноманіття готельних послуг у першу чергу відповідає матеріально-технічна база засобу розміщення та кваліфікація його персоналу. На сьогоднішній день прослідковується тенденція – будування додаткових споруд поряд з житловими блоками, де розміщуються спортивні, розважальні, медичні заклади тощо, що дозволяє надавати туристам більш комплексні та різноманітні послуги в межах одного підприємства.
Готельний продукт - це результат діяльності готельного підприємства, якийпропонується ринку і створений для задоволення потреб і потреб клієнтів.Вінскладається з двохосновнихкомпонентів – матеріальних та нематеріальних (табл. 1.1).

8
Таблиця 1.1
Складовіготельного продукту (складено за даними [26])
Готельний продукт
Матеріальніпослуги
Нематеріальніпослуги номерний фонд, меблі,
інтер’єр, обладнання, харчуваннятощо сервіс, атмосфера, ініціатива, гостинність, дружелюбністьтощо
Реальні, об'єктивні, порівняльні, співвідношенняпослуга- ціназрозуміліклієнту
Абстрактні, суб'єктивні, відсутняможливістьпопередньоїоцінки, створюютьвнутрішнєвідображенняпідприємства
Маютькороткотерміновуді
ю
Маютьтривалудію
Формуютьрішення про купівлю і сприйняттяякостіпослуг
Готельнапослуга
є результатом людськоїпраці та важливоюскладовоютуристичного продукту.
Готельнегосподарствомаєсвоїособливостіфункціонування, якінапрямузалежатьвід таких факторів:
1) Спеціалізація (призначення) закладу розміщення – наприкладконгрес- готель, профілакторій, курортнийтощо
2)
Високийабонизький сезон у певномурегіоніфункціонування, щонапрямувпливає на заповненістьномерів, кількістьзадіяного персоналу тощо
3) Персоніфікаціяобслуговуванняклієнтів

9 4) Нематеріальністьготельного продукту, наданняйого в межах єдиного закладу готельногогосподарства
5) Пліднаспівпраця та взаємовідносини з супутнімигалузями та підприємствамитуристичного сектору
6) Децентралізаціяпослуг (здійсненняпевнихопераційокремимипідрозділами
– резервування, передпродажтощо)
Загальнівимоги до засобіврозміщення, призначених для проживаннятуристів, викладені в ДСТУ 4268:2003 [15] «Послугитуристичні.
Засобирозміщування» (рис. 1). Вимоги до готеліврізнихкатегорійнаведені в ДСТУ
4268:2009 «Послугитуристичні. Класифікаціяготелів» [16].
Доколективногорозміщеннявідносятьсязасобирозміщення, щозабезпечуютьрозміщеннянанічукімнатічиіншихприміщеннях, уякомукількістьмісцьмаєперевищуватипевниймінімумдлягрупосіббільшеоднієїсім'
ї, і всімісцяпідлягаютьєдиномууправліннютаоплатізгіднозвстановленимицінами.
Доготелівтаприрівнянихдонихзасобіврозміщенняналежатьколективнізасоби розміщення, щоскладаютьсязбільшніжсеминомерів; маютьєдинекерівництво; надаютьготельніпослуги, включаючиобслуговуванняномерів, щоденнузмінупостільноїбілизнитаприбиранняваннихкімнат; згрупованізакласамитакатегоріямизгіднозперелікомпослугтанаявногообладнаннят аневходятьдокатегоріїспеціалізованихустанов.
1.2 Типізаціяпідприємствготельногогосподарства
Типізація - це метод наукового узагальнення, заснований на групуванні об'єктів за узагальненою моделлю або типом. У процесі типування вибирається об'єкт, найбільш притаманний цих оптимальних властивостей.
Типізація готельних підприємств – об'єднання готельних підприємств на загальних підставах залежно від їхнього функціонального призначення.

10
Тип готельного підприємства – одиниця класифікації готельних підприємств за функціональним призначенням, уточнена та доповнена іншими ознаками. [10]
У готельному бізнесі послуги з розміщення, харчування та інші послуги доповнюють одна одну, здебільшого взаємообумовлені та сприймаються гостем як
єдине ціле. З огляду на те, як вони спроектовані та об'єднані в єдиний комплекс, формується певний тип підприємства.Через постійну появу на готельному ринку нових послуг і форм обслуговування ця типологія дуже умовна. Але такий поділ важливий для розуміння специфіки управління кожним типом. Всередині цих типів зазвичай є багато різновидів.
Поділ готельних підприємств має значення не тільки для особливостей функціонування кожного виду підприємств, але і для прийняття рішень споживачами готельних послуг та турфірмами (туроператорами) щодо вибору готелю та визначення очікуваного рівня комфортності. [10]
Визначальними факторами типізації готельних підприємств є:
• місце знаходження;
• тривалість перебування;
• режим роботи;
• ємність номерного фонду;
• забезпечення живленням;
• цінова політика;
• мета перебування контингенту споживачів, що обслуговується.
Типи підприємств за місцерозташуванням наведено на Рис. 1.2:
Місце розташування підприємства
У рекреаційних та курортних зонах
У великих і малих містах
У сільській місцевості
У горах
На морському

11
Рис. 1.2 Типи підприємств за місцерозташуванням (побудовано за даними
[10]
Також підприємства готельного господарства поділяються за очікуваним терміном перебування у них споживача послуг. Є ті, які розраховані на довготривале перебування, а ті, які розраховані на тимчасове перебування, поділяються на:
•
Транзитні готелі (від однієї ночі до двох діб)
•
Готелі сегменту ділового туризму (від двох до семи діб)
•
Готелі для лікування та відпочинку (від 7 до 45 діб)
Терміниперебуванняу закладахрозміщеннядужерізні, чимвизначаєтьсяїхфункціональнепризначення.
Тенденціїрозвиткуготельноїіндустріїкажуть, що на термінперебуваннявпливаєтакож і мета подорожі. Для прикладу, організований тур з метою відпочинкузазвичайтриває 6-7 ночей. До столиць та
історичнихмісцевостей, як правило, приїздять на вікенд (2-3 ночі).
В організованому туризму високим попитом користуються 1-2-зіркові готелі, а такожтакітуристизазвичай не харчуються в готелі. Діловітуристи
(щоберуть участь у виставках, конгресах, конференціяхтощо) будутьзначновідрізнятисьвідзвичайнихтуристів з культурно-пізнавальнимицілями.

12
Різницяполягатиме у термінахперебування (з амплітудоювід 1 ночі до півроку), категоріїготелю
(переважноце
4-5-зіркові готелі).
Цей контингент потребуєвисокогорівнясервісу та комфорту, а такожпослуговується широким спектром додатковихпослуг.
Зазвичай, такожділовітуристихарчуються в готелі, а пікприбуттіввипадає на вівторок-середу. А це значить, щоділовітуристимайже не перетинаються з організованими туристами, а це добре впливає на завантаженняготелів.
Такожособливістю
є те, щоу термінахперебування у сегментіділовихтуристівнемаєрізкихперепадів.
За режимом функціонування готелі поділяються на:
• Цілорічні
• Односезонні (зазвичай зима/літо)
• Змішані
Наприклад, бізнес-готелі працюють цілий рік, відкриті кемпінги влітку, а туристичні готелі можуть збільшити заповнюваність влітку до 50%.
За своїм режимом роботи готелі, розташовані на курортах мають чітку сезонність. Високе літнє навантаження на морських курортах, взимку - у гірських готелях, на курортах, що спеціалізуються на зимовому відпочинку. Але готелі на курортах відкриті цілий рік. Для того, щоб готель ефективно функціонував цілий рік, деякі 4-5- зіркові готелі організовують конференції, конгреси, з'їзди та інші заходи.
Залежно від потужності номерного фонду
(кількості місць) готельніпідприємства України поділяються на:
• Великі (понад 300 номерів, більше 400 місць)
• Середні (до 300 номерів, від 150 до 400 місць)
• Малі (до 100 номерів, до 150 місць)

13
Особливість структури готельного господарства нашої країни у тому, що такі види засобів розміщення, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, які дуже поширені в світовій готельнійпромисловості, у нас практично відсутні. Найбільш поширені засоби розміщення загального типу, в основному призначені для ділових туристівна короткий термін проживання, а також для контингенту, що подорожує з різними цілями. Зазвичай такі готелі розташовані в центральній частині міста, неподалік громадські та адміністративні центри, та транспортна доступність у різні райони.
Більшість таких готелів зазвичай має одномісні, двомісні та тримісні номери, де організовано місця для роботи. Одномісні номери становлять близько 40-50% номерного фонду. Є філія, а іноді і відділення банку, можливість для зустрічей, ділових зустрічей та переговорів. Один з різновидів таких готелів - відомчі готелі, в яких в основному розміщуються ті, хтонадходить у службових цілях у той чи
інший відділ, підприємство чи установу. [10; с. 92]
Поширені також спеціалізовані конгрес-готелі та бізнес-готелі. Це засоби розміщення з підвищеним рівнем комфорту, вони мають обладнані номери для роботи: зали для конференцій, симпозіумів, переговорні, телетайпи, ресторани різного типу, відділення банків, сауни, боулінг та ін.
Вік споживачів, що обслуговуються на підприємствах готельного господарства, також впливає на їх ідентифікацію та типізацію. На Рис. 1.3 зображено контингент споживачів:
Споживачі готельних послуг
Батьки з дітьми
Змішаний контингент
Молодь (до
30 років)
Подружні пари

14
Рис. 1.3 Контингент споживачів (побудовано за даними [10])
Кожна категорія споживачів готельних послуг має свої особливості обслуговування та вимоги до засобів проживання. Молодь, наприклад, часто обирає мінімальну кількість додаткових послуг, більше роблячи ставку на програми дозвілля та екскурсії. Також вони частіше обирають більш короткий термін перебування та дешевші засоби розміщення.
Туристи середнього віку більше цінять комфорт у номері, відмінний сервіс, цікаві та часті розважальні програми, більш схильні включати додаткові послуги як-от трансфер, паркування та пральню. Кількість туристів віком від 50 років поступово зростає, особливо у більш заможних країнах (країни Європи, США тощо). Вони цінують підвищений комфорт, персоніфіковане обслуговування, наявність медичного персоналу у місці розміщення та більш різноманітні варіанти харчування.
За допомогою сукупності вищенаведених факторів, кожен засіб розміщення може бути класифікованим за функціональним призначенням (рис. 1.4)
Функціональне призначення засобів розміщення транзитні цільові

15
Рис. 1.4 Функціональне призначення засобів розміщення (за даними [10])
Також існують додаткові фактори, які впливають на типізацію закладів розміщення [10]. До них можна віднести:
• Кількість обслуговуваних туристів (засоби розміщення для груп туристів та для індивідуальних туристів)
• Засіб пересування маршрутом (залізниця – родтелі, купе в поїздах; автобусний транспорт – ротелі; автомобіль – мотелі, кемпінги; повітряний транспорт – флайтелі; водний транспорт – каюти на суднах, флотелі, ботелі)
• Категорія за рівнем комфорту
• Цінова політика (бюджетні, середнього класу, першого класу, класу
«Люкс»)
• Архітектурні особливості будівлі (сучасні, вишукані, історичні)
Ділового призначення

17
Рис. 1.6 Типологія засобів розміщення згідно рекомендацій ВТО[8]
Готель є підприємством будь-якої організаційно-правової форми власності, що складається з номерів, та пропонує комплекс готельних послуг.
Подібними засобами розміщення є такі підприємства будь-якої форми власності, які також мають номери, але пропонують обмежені послуги, включаючи застилання ліжок, прибирання кімнат та санвузлів (пансіонати, клуби з кімнатами,гостьові будинки та ін.).
До спеціалізованих приміщень відносяться об'єкти, які можуть бути некомерційні та надають мінімальну кількість послуг, можуть не мати номерів,натомість житлом буде кімната чи спільна спальня.

18
Крім проживання, вони надають інші основні послуги – лікування, профілактику та реабілітацію, а також надають соціальну допомогу чи житло на час працевлаштування. Такі об'єкти також організовують харчування, відпочинок та спортивні послуги.
Медичні заклади включають в себе санаторії, поліклініки, реабілітаційні центри. Зручності, що включають заправляння ліжок та прибирання, визначаються як готелі.
До засобів розміщення, що забезпечують житло на час роботи або поєднання
її з відпочинком, відносяться сільськогосподарські, екологічні, археологічні та
інші трудові табори, скаутські та дитячі табори, гірські притулки та інші.
До цієї категорії також входять транспортні засоби зі спальними місцями, які не виділяються у тарифі та є колективними транспортними засобами.
Здебільшого це пасажирські поїзди, кораблі, яхти.
Приватні засоби розміщення включають приватне житло, в якому за плату або безкоштовно надається місце, яке використовується туристами та домовласниками протягом певного періоду часу як додаткове житло або для відпочинку (наприклад, котеджі).
Є також кімнати, будинки, квартири, що здаються в оренду, а також садиби або котеджі, що здаються в оренду, що є повністю обладнаним житлом. До неосновного житла відносяться засоби розміщення, якими користуються туристи, що є родичами власників житла, а також намети у неорганізованих місцях та автостоянки.
Отже, на сьогоднішній день існує безліч підходів до типізації розміщення, але в будь-якому випадку на них впливають фактори, що визначають тип закладу
– комфортність, місткість, розташування, тривалість роботи та термін перебування, харчування, функціональне призначення, форма власності та цінова політика.