8 складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю натри групи – ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону. На сьогодні водний туризм в Україні розвивається в рамках оздоровчого, спортивного та пригодницько-активного в залежності від мети, самодіяльного та планового в залежності від організаційних основ. За таких умов, розгляд проблем та перспектив розвитку водного туризму в Україні є актуальним та потребує висвітлення позитивних та негативних сторін розвитку активного водного туризму в нашій країні, аналізу сучасного стану розвитку водних турів.
Метою дипломної роботи є дослідження сучасного стану та визначення перспектив розвитку водного туризму, а також розроблення індивідуального маршруту сплаву по річці Дніпро.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:

дослідити сутність водного туризму та принципи його організації;

розглянути передумови розвитку водного туризму в Україні;

проаналізувати особливості організації водного туризму та визначити місце суб’єктів туристичної сфери в організації водного туризму

дослідити особливості регіонального розвитку водного туризму

виявити основні проблеми та перспективи розвитку водного туризму в
Україні;

розробити індивідуальний маршрут сплаву по річці Дніпро згідно з нормами організації спортивних водних походів.
Об’єктом дослідження є водний туризм. Предмет дослідження – водний туризм в Україні.
Методи дослідження. В даній роботі застосовані теоретичні методи дослідження, які допомогли розкрити основні закономірності та явища водного туризму, методи аналізу та порівняння характеристик окремих видів спортивного туризму для визначення переваг та значущості водного туризму,

9 методи статистичного спостереження, абстрагування, аналогії, розрахунково- конструктивний. Для дослідження використовувались такі інформаційні джерела як навчальні посібники, наукові статті, матеріали наукових конференцій, законодавчі акти. Проблемами розвитку водного туризму в Україні займаються такі вчені як Кляп М.П., Фоменко Н.В., Поколодна ММ,
Грабовський Ю.А. та ін. В їх роботах, зокрема, визначене поняття «водний туризм, проаналізовано його структуру, сучасний стан розвитку. В якості інформаційної бази дослідження використовувалися насамперед інформаційно-аналітичні огляди, веб-портали офіційної
інформації туристичних підприємств України, нормативно-правові джерела, сайт міністерства інфраструктури України, статистичні матеріали та ін. Область застосування результатів роботи: матеріали дипломної роботи можуть бути використані у практичній діяльності фахівців туристичної сфери та сфери спортивно-оздоровчого туризму, зокрема під час вивчення дисципліни «Спортивний туризм. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що запропоновані у роботі методики, підходи, висновки та пропозиції спрямовані на обгрунтування перспектив розвитку водного туризму в Україні.

10
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОДНОГО ТУРИЗМУ
1.1. Поняття та різновиди водного туризму
Туристична діяльність повязана з постійною зміною місць, організовується при будь-якій погоді і пред'являє людині різноманітні вимоги. За визначенням Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО), туризм – це тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або місцевість в межах своєї країни у вільний час в цілях отримання задоволення і відпочинку, оздоровчих, пізнавальних або в професійно-ділових цілях, але без заняття оплачуваною діяльністю у відвідуваному місці [11].
Оздоровча функція туризму базується на використанні природних об'єктів з метою позитивного впливу на організм особистості. На відміну від усіх видів спорту, в туризмі фізичні навантаження, хоча і можуть бути в загальному високими, цілком посильні за рахунок того, що розподілені на багато годин та днів. Україна володіє значним комплексом природних ресурсів, щоб розвивати різноманітні види активного і водного відпочинку.
Спортивний туризм – це складова сучасного туризму, найбільш активна і динамічна частина туристської діяльності, що базується на громадських засадах. Український науковець Бондаренко І.Г. зазначає, що спортивний туризм - це також вид спорту, який включає різноманітні активні туристичні заходи, спортивні походи усіх категорій складності, чемпіонати, першості за усіма видами спортивного туризму [6].
Згідно з Єдиною спортивною класифікацією України, спортивний туризм поділяється на такі види: пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, мотоциклетний, автомобільний, спелеологічний та вітрильний
[34].
Поняття водного туризму широко використовується в туристичній сфері, так як є достатньо популярним напрямом відпочинку в наш час. Водний

11 туризм відносять до екстремального відпочинку або навіть до небезпечного для здоров’я і життя виду спорту.
Такі українські науковці, як Грабовський Ю.А., Скалій Т.В., Кляп М.П.,
Котлубай ВО, Нездоймінов С.Г, Личак І.С., тлумачать поняття «водний туризм – як вид туризму, при якому відпочинок здійснюється на воді з використанням байдарок, човнів, катамаранів, теплоходів та інших плавальних засобів. За твердженням Грабовського Ю.А., в його основі лежить подолання різних водних маршрутів, як річкових, так і морських, на різноманітних плавзасобах
[13].
Шахова МЮ. зазначає, що водний туризм класифікується як окремий вид спортивно-оздоровчого туризму [39].
Завдяки своїй різноманітності, водний туризм можна поділити на такі види (табл. 1.1)
Таблиця 1.1
Класифікація водного туризму
№ з/п
Критерій
Види водного туризму
1. за середовищем морський туризм, річковий туризм, озерний туризм
2. за характером організації самодіяльний, плановий
3. за тривалістю вихідного дня, багатоденний
4. підвиди сплав по річках, рафтинг, вітрильний туризм, каякінг, каньйонінг (подолання каньйонів без допомоги плаваючих засобів), віндсерфінг, вейкбординг, круїзний туризм, підводний туризм
5. заметою рекреаційний, спортивний, екстремальний
Джерело: розробка автора
Найбільш поширеними плавзасобами для водного туризму є
– водні лижі, водна дошка;
– каяк, каное (одно, двомісний засіб сплаву
– катамаран, педальний (пляжний) катамаран (від 2 до 6 чоловік);
– бублик (від 2 до 4 осіб);

12
– байдарка (двомісне судно
– рафт (від 2 до 10 осіб);
– пліт (від 4 і більше осіб);
– надувні плоти і човни (від 1 і більше осіб);
– судно, корабель або лайнер (від 1 і до 5000 тис. осіб).
Розглянемо детальніше основні підвиди водного туризму (Додаток А
– Сплави по річках - це динамічний вид активного відпочинку, який передбачає рух на гумових надувних човнах, байдарках, плотах і катамаранах вниз за течією. Подорожі здійснюються за тихими широкими річками або по бурхливих гірських потоках. Залежно від швидкості течії і складності маршрутів, існують шість рівнів їх складності. Чим він вищий, тим більшому ризику піддаються туристи. Наприклад, шоста категорія складності передбачає наявність на річці порогів, і пройти такий маршрут під силу тільки досвідченим спортсменам.
– Рафтинг. Є екстремальною модифікацією сплавів річками на спеціальних надувних човнах - рафтах. Як правило, вони розраховані на 6-8 чоловік і, на відміну від байдарок або катамаранів, мають кращу прохідність і стійкість. Рафтинг проводиться на бурхливих гірських річках і є командним видом водного туризму. Кожен член екіпажу має свою функцію і від злагодженості зусиль всіх членів команди залежить не тільки безпека сплаву, ай життя товаришів.
–Яхтинг або вітрильний туризм вважається найромантичнішим видом водних подорожей. Він може здійснюватися практично на будь-яких досить великих водоймах, починаючи від широких річок, закінчуючи морськими просторами та океаном. Для здійснення круїзів підбираються комфортабельні яхти від 12 до 16 метрів – залежно від кількості членів екіпажу. Кількість кают залежить від розмірів яхти.
– Каякінг. Є одним з найбільш екстремальних і складних видів водного туризму, який вимагає від спортсменів неабиякої майстерності. Назви головних різновидів каякінга говорять самі за себе – сплав, гребний слалом і

13 родео. Подорожі проводяться на невеликих одномісних або двомісних маленьких човнах – каяках. Каякінг з'явився нещодавно, але за короткий час встиг стати досить популярним. Займатися ним можна на різних водоймах: озерах, річках, морях, океанах і водосховищах. Каяки виготовляють з карбону, поліетилену і скловолокна. Як правило, у каяку є місце для однієї людини. Але також існують каяки, де можуть поміститися двоє або троє людей. Для занять необхідний шолом, рятувальний жилет, купальник або плавки. Для сплавів по бурхливій річці надягають гідрокостюм, так як вода в гірських річках холодна.
– Каньйонінг - це спуск по гірській річці та прилеглому до неї каньйону за допомогою мотузки без плавзасобу. Цей вид екстремального активного відпочинку динамічно розвивається в гіських країнах Західної Європи:
Австрії, Швейцарії, Іспанії, Франції, Сербії. В Україні першим і наразі єдиним спортивним клубом, який пропонує каньйонінг-тури є Центр Рафтингу.
Найпопулярнішим та найцікавішим маршрутом для каньйонінгу є річка
Манявка та безпосередньо Манявський водоспад, по якому туристи спускаються на мотузках. Для каньйонінгу найчастіше використовують таке спорядження: неопреновий гідрокостюм, гідровзуття, захисний шолом, рятувальний жилет, мотузки мм, страхувальна система, дюльфер, карабіни, рукавиці.
– Дайвінг. Завдяки винаходу акваланга, підводне плавання стало досить масовим видом водного туризму. Сучасне обладнання для дайвінгу та ефективні системи навчання зробили його доступними практично для всіх людей, що мають нормальне здоров’я та хорошу фізичну форму. Сьогодні це цілком безпечний, комфортний і доступний вид відпочинку. Люди, що володіють схильністю до активного відпочинку, нададуть перевагу зануренню в незвідані безодні моря банальному пляжному відпочинку. Дайвінг можна поділити натри підвиди – фрі-дайвінг (занурення під воду із затримкою дихання на кілька хвилин), рекреаційний дайвінг (підводне плавання для відпочинку, обмежене глибиною 40 метрів), професійний дайвінг (занурення для досліджень морських глибин, спортивні змагання тощо). Найкращі умови

14 для дайвінгу в світовому масштабі є в Червоному морі, водах, що омивають
Австралію, Мальдівські острови, Еквадор.
– Круїзний туризм. Круїз являє собою туристську поїздку на борту спеціального пасажирського судна. Спочатку під круїзом розуміли морську подорож на одному і тому ж судні за замкнутим маршрутом із зупинками в портах, які представляють інтерес, іноді з короткочасними радіальними екскурсіями у внутрішні райони. Пізніше до категорії круїзів стали відносити і подорожі по річках. Відповідно на сьогодні, під круїзом слід розуміти подорож на водних видах транспорту, що включає берегові екскурсії, огляд визначних памяток портових міст, а також різноманітні розваги на борту морських і річкових лайнерів. Більшістю судів володіють великі круїзні компанії. В світі налічується більше 150 морських круїзних компаній - грецьких, італійських, іспанських, американських, данських, норвезьких[30].
Морські круїзні маршрути розрізняються за особливостями їх організації на
– Кільцеві маршрути в певному басейні, наприклад, Середземного моря,
із заходом в 8-12 портів різних приморських країн і популярних морських курортів;
– Маршрути open jaw (відкрита паща), наприклад, навколо Європи,
Скандинавії та інші, коли туристі доправляють з початкової крапки маршруту до кінцевої без зворотнього поверенння на судні;
– Короткочасні виходи в морена дні;
– Прибережні морські екскурсії і прогулянкові рейси;
–Тривалі маршрути і кругосвітні подорожі тривалістю до 140-180 днів.
Круїзи по внутрішніх водних артеріях (рікам, озерам, каналам) називають річковими круїзами. Подорожі по ріках і озерах найбільш розвинені в державах, багатих судноплавними ріками. Річкові круїзи можуть проводитися водному напрямку або мати кільцевий маршрут. Річкові круїзні маршрути залежно від умов перевезень, їх тривалості і протяжності, якості

15 послуг, що надаються, підрозділяються на транспортні, туристські, екскурсійні. Річкові круїзи, на відміну від морських, менш схильні до впливу погоди, більш інформативні, оскільки мають можливість для берегового огляду.
– Віндсерфінг - це різновид вітрильного спорту. В його основі лежить майстерність керування на водній поверхні легкою дошкою невеликого розміру із встановленим на ній вітрилом. Спортивний прилад складається з легкої дошки обтічної форми, щогли, вітрила та системи керування вітрилом
– гіком. Рух на вітрильній дошці можливий при будь-якій силі вітру.
Досвідчені спортсмени володіють технікою руху на хвилях, а також вміють виконувати стрибки різної складності.
– Вейкбординг - це катання на дошці по хвилях. Даний екстремальний вид спорту з'явився порівняно недавно, він на сьогоднішній день має дуже багато шанувальників, кількість яких постійно збільшується. Вейкбординг поєднує в собі такі елементи як акробатика, воднолижний слалом і стрибки - фактично це комбінація серфінгу, сноуборду і водних лиж. Для катання на дошці по хвилях знадобиться: катер, що рухається зі швидкістю 30-38 кілометрів на годину, або канатна дорога, вейкборд, жилет, може бути доречним і гідрокостюм (потрібен обов'язково, якщо вода холодна. Катер для занять вейкбордингом повинен бути з баластом, завдяки якому виходять високі хвилі, які служать трамплінами та дозволяють робити найрізноманітніші трюки.
Отже, провівши аналіз останніх наукових досліджень та матеріалів, водний туризм являє собою різновид спортивно-оздоровчого туризму, в основі якого відбувається подолання маршруту за допомогою спеціальних плавзасобів та спорядження на водній поверхні чи під водою. Водний туризм класифікується за такими ознаками як характер подорожі, мета, тривалість подорожі, середовище, в якому відбувається поїздка, та поділяється на такі підвиди як круїзи, сплави по річках, рафтинг, вітрильний туризм, каякінг, каньйонінг, підводний туризм, вейкбординг, віндсерфінг тощо.