«регіональні особливості розвитку готельного господарства в україні» сторінка 2

20
Держава має декілька напрямів підтримки готельної індустрії, серед яких можна відзначити [8, с. 25]:
• Розробка та впровадження державних стандартів у сфері готельного обслуговування;
• Стимулювання розвитку малих готелів;
• Контроль за використанням цільових коштів, які надходять на підтримку готельного господарства;
• Впровадження регіональних програм розвитку готельних асоціацій;
• Координація підприємств з організаціями, що займаються ліцензуванням та сертифікацією;
• Координація різноманітних аспектів планів розвитку міст зі створенням належної готельної інфраструктури;
• Організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів тощо.
Українське законодавство нечітко окреслює поняття готельного господарства та його відомче підпорядкування. Для покращення ситуації є доцільним створення, розробка та впровадження Закону України про розвиток готельного господарства [8, с. 27]. Його положення мають дати визначення правовим, економічним та організаційним аспектам створення і розвитку цього ринку.
Наразі організація готельного господарства здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів:
• Закону України „Про туризм";
• ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічніумови та правила застосування»;
• ДСТУ 2462-94 «Сертифікація. Основніпоняття. Терміни та визначення»;

21
• ДСТУ
3413-96
«Система сертифікаціїУкрСЕПРО.
Порядок проведеннясертифікаціїпродукції»;
• ДСТУ 3498-96 «Система сертифікаціїУкрСЕПРО. Бланки документів.
Форма та опис»;
• ДСТУ
3957-2000
«Система сертифікаціїУкрСЕПРО.
Порядок обстеженнявиробництвапід час проведеннясертифікаціїпродукції»
• ДСТУ
4268-2003
„Послугитуристичні.
Засобирозміщення.
Загальнівимоги";
• ДСТУ 4269-2003 „Послугитуристичні. Класифікаціяготелів";
• ДСТУ 4527-2006 „Послугитуристичні. Засобирозміщення. Терміни та визначення".
• ДСТУ ISO 9000-2001 «Система управлінняякістю. Основніпринципи і словник»;
• ДК 016-97 «Державнийкласифікаторпродукції та послуг» (ДКПП);
• ГОСТ 28681.3 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов»;
• ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадськібудинки та споруди.
Основніположення»;
• ДСанПіН
5.5.5.23-99
«Улаштування, утримання
і організаціядіяльностідитячихоздоровчихзакладів»;
• Правила користуванняготелями й аналогічнимизасобамирозміщення та наданняготельнихпослуг;
• Правила пожежноїбезпеки в Україні.
Законодавство та нормативно-правові акти у сфері туризму та готельного господарства є невід'ємною частиною туристичної діяльності.Проте, незважаючи на перелік нормативних документів, які висувають певні вимоги до закладів

22 розміщення, якість обслуговування в них залишає бажати кращого, а ціни на послуги занадто високі.
Це пояснюється застарілою матеріально-технічною базою, а також недостатнім рівнем управлінської кваліфікації та обслуговуючого персоналу.
Вирішувати ці проблеми стає все складніше, особливо через недосконалість систем моніторингу та оцінки якості послуг готельних підприємств.

23
РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ГОТЕЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
2.1 Сучасний стан готельногогосподарстваУкраїни
Туристична галузь має велике значення для розвитку економіки та соціальної сфери України та відіграє ключову роль у створенні нових робочих місць, поповненні валютних резервів країни та підвищенні її престижу та значення у світі. Вся територія України характеризується надзвичайно сприятливими умовами для різноманітних видів туристичної діяльності та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку та лікування населення. Але щоб задовольнити всі потреби туристів, відпочиваючих, бізнесменів, потрібно забезпечити комфорт їхнього перебування, високу якість обслуговування, створити атмосферу гостинності.
Готель може виконувати не лише роль місця відпочинку та проживання для відпочиваючих і подорожуючих, але й функціонувати як своєрідний хаб для активних ділових контактів. Нинішній стан готельного господарства України можна характеризувати як[3]:
• Основний готельний фонд не відповідає стандартам міжнародного рівня;
• Готелі підвищеного комфорту та класу «Люкс» по більшій мірі було введено в експлуатацію за участі іноземних компаній;
• Загальні досягнення готельної сфери України є достатньо скромними на тлі загальної тенденції зростання сфери послуг.

24
Недостатня підтримка готельного бізнесу державою, нестабільність
інвестиційної діяльності, нерівномірність завантаження готелів по регіонах
України, відсутність достовірної та оперативної інформації про стан ринку готельних послуг та конкуренцію на ньому лише погіршує стан та затримує вихід українських підприємств на світовий ринок туристичних послуг.
Нижче наведена кількість колективних засобів розміщення з урахуванням діяльності фізичних осіб-підприємців за 2017-2020 рр.:
Таблиця 2.1
Колективні засоби розміщування з урахуванням діяльності фізичних осіб- підприємців за 2017-2020 рр. (складено за даними [19])
Рік
К-сть колективних засобів розміщення, од.
Кількість місць у
КЗР, тис. од.
Кількість осіб, що перебували у КЗР, тис.
2017 1
4115 359,0 6661,2 2018 1,2 4719 300,0 7006,2 2019 1,2 5335 370,6 6960,9 2020 1,2 4523 312,1 3379,5 1
Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.
Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях
2
Розрахунок показників щодо фізичних осіб-підприємців здійснено на підставі адміністративних даних Державної податкової служби

25
На діаграмі нижче можна побачити динаміку функціонування КЗР за 2017-
2020рр.:
Рис. 2.1 Динаміка функціонування колективних засобів розміщування за
2017-2020рр. (побудовано за [19])
Виходячи з даних, представлених у Таблиці 2.1 та Рис. 2.1, можна прослідкувати деяку закономірність. У період з 2017 по 2019 роки, кількість колективних засобів розміщення та місць у них поступово зростала, пікова динаміка прослідковується у 2019 році. У 2020 році кількість КЗР та місць у них знизилася, а кількість відвідувачів різко зменшилася. Це можна пов’язати з пандемією коронавірусу, через яку були накладені тимчасові обмеження на перетин кордону, поїздки та використання засобів розміщення, через що підприємства готельного господарства понесли колосальні збитки у фінансовому плані.
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000
К-сть КЗР, од.
К-сть місць у КЗР, тис. од
К-сть осіб у КЗР, тис.
2017 2018 2019 2020

26
Можна зробити висновок, що стан, розвиток та функціонування готельної сфери дуже тісно пов’язаний зі становищем туризму в цілому та подіями, що відбуваються у світі.
За останні роки значнозмінилися структура та стратегіярозвиткуготельнихпідприємств.
У регіонах, де спостерігаєтьсязростанняїхкількості, відбуласязначнадиференціація.
Значноюмірою вона залежитьвідекономічноїспроможностівнутрішніхтуристів і збільшеннякількостіпідприємстввисокоїкатегорії для заможнихтуристів та
іноземців.
В
Україні з
2015 р. зменшиласязагальнакількістьспеціальнихзасобіврозміщення на
11,9
%, водночаснаявнезростаннязагальноїїхкількості у Львівськійобласті на 3,4 %. [19, с.79]
Кількістьколективнихзасобіврозміщення, щонадаютьюридичні особи та підприємці, в цілому по Українізменшилася на 5,2 %, а зросла у:
• Івано-Франківськійобласті – на 19,1 %;
• Київськійобласті – на 2,5 %;
• Києві – на 6,4 %;
• Хмельницькійобласті – на 3,4 %;
• Львівській – майже на 2 %.
В
інших областях значнізмінивідбулися в самому розподілізасобіврозміщення: майжевдвічізбільшиласякількістьапартаментів, поступовозростаєкількістьхостелів.
Керівництвобагатьохготелівпереглядаєполітикунаданняпослуг
і більшприскіпливопочинаєставитися до визначеннякатегоріїготелів
і
їхвідповідностісвітовим стандартам. Позитивним є і поширенняланцюгівготелів,

27 які почали з’являтися і в регіонах, де необхіднорозвиватиінфраструктуру, зокрема, шляхи для автотранспорту.
ЗабезпеченістьУкраїнимісцями в готелях– одна з найнижчих в Європі. На клас, вищий за одну зірку, можутьпретендуватилише в середньому один з двадцятиготелів.Враховуючинестабільністьполітичної та економічноїситуації в
Україні, привабливістьмісцевихпідприємств для інвесторів не зростає, а деколи й маєтенденцію до зменшення.
2.2 Особливостірозвиткуготельного господарства України
Туризм, як галузь економіки, виконує декілька важливих функцій.
Насамперед, він вносить вагомий вклад у ВВП країни, забезпечує робочі місця для населення та підіймає рейтинг країни у міжнародних відносинах. Відомо, що
Україна є однією з найбагатших ресурсами країн Європи, наприклад природно- рекреаційними, екологічними та культурно-історичними, що має позитивний вплив на підвищення туристичного інтересу у внутрішніх та іноземних подорожуючих. Тим не менш, на шляху становлення України однією з країн- лідерів туризму є багато перешкод.
За останні декілька років кількість туристів, як внутрішніх так і іноземних, поступово зростала. Лише у 2020 році відбувся різкий спад відвідуваності через пандемію коронавірусної
інфекції.
Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами в період 2017-2020 рр., наведено нижче:
Таблиця 2.2
Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами в період
2017-2020 рр.(складено за даними [14])
Рік
К-сть обслуговуваних
іноземних туристів, ос.
К-сть обслуговуваних внутрішніх туристів, ос.

28 2017 39605 476967 2018 75945 456799 2019 86840 520391 2020 11964 222612
* Статистичні дані без урахування тимчасово окупованої території
Автономної республіки Крим, м. Севастополь та тимчасово окупованих частин
Луганської та Донецької областей.
Наочно динаміку туристичних потоків можна побачити на Рис. 2.2:
Рис. 2.2Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами(побудовано за [14])
0 100000 200000 300000 400000 500000 600000
К-сть іноземних туристів, осіб
К-сть внутрішніх туристів, осіб
2017 2018 2019 2020

29
Проаналізувавшидані, зібрані для даноїроботи, можнасказати, щоУкраїнапоступовонарощуєтуристичнийпотенціал.
З роками кількістьтуристівлишезбільшується (не враховуючи 2020 рік) та, на нашу думку, буде і надалізбільшуватисяпіслястабілізаціїситуації у світі.
У результатіаналізурозміщенняпідприємств за регіонамиУкраїни, можназробитивисновок, щонайбільшаконцентрація таких підприємствспостерігаєтьсяу регіонах з найбільшоюкількістю культурно-
історичнихресурсів, курортнихмісцевостях та місцях з розвиненоютуристичноюіндустрією (Рис. 2.3):
Рис. 2.3ОбластіУкраїни з найбільшоюкількістюготельнихкомплексіврозміщення станом на 2019 рік(побудовано за [14])
0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 16000
Області України з найбільшою к-стю готельних комплексів розміщення станом на 2019 рік

30
Рівеньвикористанняготельнихпотужностейможезначнорізнитисячерез великерізноманіттяфакторів, якіможнарозділити на двіосновнігрупи – стимулюючі та обмежуючі. До стимулюючихчинниківможнавіднести:
• Зацікавленістьміжнароднихготельнихланцюгів та мереж у провадженнідіяльності в Україні, як перспективній для цьогокраїні;
• Спонсоруваннябізнесовими структурами різноманітнихзаходів, щопоказуєїхзацікавленість у провадженніготельноїдіяльності у регіоні та/абокраїні;
• Діяльністьзначноїкількостіосіб, щосвоєюініціативоюформуютьпозитивнебаченняіснуванняготельноїсф ери.
В свою чергу, існують і обмежуючі чинники, серед яких:
• Відсутність достатнього фінансування сфери готельного господарства на рівні регіону та держави;
• Політично-економічна ситуація в країні та взаємини між країнами у питаннях туристичної галузі;
• Недостатньо чіткий та зрозумілий розподіл управлінських функцій у регіоні, внаслідок чого зводиться до нуля мотивація колективної роботи над створенням нових, сучасних продуктів та обмін досвідом та знаннями.
Актуальні питання розвитку та територіальної організації готельного господарства на найближчу перспективу є такими: а) удосконалення державної політики у готельній сфері, яка має бути спрямована на підтримку готельного бізнесу шляхом створення сприятливого
інвестиційного клімату для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій;

31 б) підтримка та розвиток інноваційних процесів, які на сучасному етапі вже характеризуються транснаціоналізацією та монополізацією діяльності, що проявляється в наявності таких учасників ринку, як міжнародні (Radisson, Hyatt,
InterContinental, Rixos) та національних (PremierHotels, асоціація хостелів) готельних мереж, інтернаціоналізація праці (впровадження нових стандартів якості готельних послуг, технологічних та інформаційних систем, освоєння яких стимулює рух робочої сили готельного бізнесу), що призводить до розширення мережі; переформатування елементів територіальної структури у бік збільшення частки високих рангів за рахунок територіальної концентрації установ, що сприяє організаційно-управлінській розбудові галузі; в) науково обґрунтований розвиток мережі закладів гостинності має
ґрунтуватися на дослідженнях зовнішнього та внутрішнього попиту, нововведеннях у технологічній, інформаційній, управлінській діяльності для впорядкування структури галузі, удосконалення організаційно-управлінських принципів функціонування, обґрунтування розвитку готельних послуг на ринку
[32].
Індустрія готельного господарства розвивається не дуже стрімкими темпами через те, що інвестори більше зацікавлені у будівництві торгово-розважальних центрів, житлових комплексів, офісних центрів та коворкінгів, бо вони окупаються та починають приносити прибутки набагато швидше, ніж готелі.
Незважаючи на те, що ці проблеми поступово вирішуються, більша частина
інфраструктури галузі не відповідає міжнародним стандартам, адже, наприклад, багато готелів не оснащені сучасними засобами зв’язку та конференц-залами з аудіовізуальною технікою відповідного рівня та технічними засобами для здійснення синхронного перекладу[40].
2.3 Вплив зовнішніх чинників на готельне господарство України

32
Готельне господарство є невід’ємною складовою туристичної галузі, тому вони схильні піддаватися впливу однакових чинників. Зазвичай такі чинники поділяються на дві групи – внутрішні та зовнішні.
До внутрішніх чинників впливу відносять [20]:
• Якість обслуговування на підприємствах готельного господарства;
• Інфраструктурні фактори
(місткість засобів розміщування, туристичних баз, кількість структурних підрозділів сфери сервісу, кількість суб’єктів туристичної діяльності);
• Впровадження інновацій тощо.
До зовнішніх чинників можна віднести [20]:
• Економічні фактори (співвідношення показників доходності та витрат);
• Політико-правові фактори, що пов’язані з політичною стабільністю в країні, наявністю активних бойових дій на її території;
• Міжнародні, соціокультурні та демографічні фактори.
До найбільш недавніх глобальних зовнішніх чинників можна віднести пандемію коронавірусу Covid-19, яка стала потужним ударом для готельної
індустрії України та світу. Різке зменшення кількості прибуттів через закриті кордони, обмежене пересування регіонами країни та скасоване авіасполучення змусили готельєрів всього світу адаптуватися до нової реальності та впроваджувати антикризові заходи, аби втримати свій бізнес на плаву. За даними
Державної служби статистики [держстат], українські туроператори та турагенти обслугували 607 231 особу у 2019 році, тоді як у 2020 – усього 234 576 осіб.
У березні 2020 року ColliersInternationalразом з VertexHotelGroup провели опитування готельєрів, за результатами якого було визначено, що 47% опитаних представників 5-зіркових готелів вдавалися до таких антикризових заходів, як:

33
• Виведення з експлуатації номерного фонду;
• Зменшення маркетингових бюджетів;
• Переведення співробітників у відпустку за власний рахунок тощо.
Найбільш часто готельєри задля зменшення фінансових збитків відправляли своїх співробітників у відпустку, як оплачувану так і за власний рахунок. Майже
30% опитанихскоротиливід 50 до 150 співробітників, 45% відзначали, щоскоротять до 10 робочихмісць. Більшеполовини (61%) представниківготелів з номерним фондом до 50 номерівпланувалискоротити до 10 робочихмісць, ще 30% респондентіввідзначалискороченнявід 10 до 50 співробітників[33].Проте, деякіготелівдавалися
і до більшкреативнихспособіввирішенняпроблемифінансування– надавали послуги з самоізоляції у готельномуномері, або надавали кімнати для того, аби люди могли у спокої та комфортіпрацюватидистанційно[29].
За ініціативоюАсоціаціїготелів і курортівУкраїни (UHRA), було проведено опитування, в якому взяли участь 122 готелі з номерним фондом в середньому 72 номера. 93% опитанихпідтвердилизагальний спад рівнявиручкисвоїхготелів, в
21% готелівваловавиручкаскоротилася на 25-40%, в третиниготелів - на 40-60%, в
30% готелівнаступніскороченнясклалибільше 60%, тільки 4% готелів показали зростаннярічноївиручки, а в 3% вона залишилася на тому ж рівні. В той же час,
66% оптимізувалисвоївитрати, скоротивши штат, 2/3 скоротилиціни на своїпослуги, 63% опитанихвдосконалилисвій продукт і сервіси (ремонт, репозиціонування, оновленнястандартівроботи і умов з постачальниками, змінакомплектації
і т.д.),
1/3 респондентіввпровадилицифрові
і маркетинговіінструменти,
27% ввели альтернативніпослуги
(коворкінг, здачаномерівпідофіси і т.п.), 7% вирішилиперепрофілюватичастинуприміщень, наприклад, для орендипідгральнізаклади.

34
Катастрофічним для великоїкількостіготелів стало те, що в Україні, на відмінувідбагатьохіншихкраїн, урядом не булонаданооперативної, своєчасноїфінансовоїпідтримкигалузіготельногогосподарства.
Враховуючиобсягвитрат та
істотноменшувиручку, деякимпідприємствамдовелосязовсімприпинити свою діяльність та вийти з ринку, особливо тим, в якихбулависокачасткаіноземнихтуристів. За прогнозами експертів, для відновленнягалузі до рівнівхоча б 2019 року потрібно буде щонайменше 5 років [27, с. 3].
Дослідившиосновнітренди та тенденціїготельноїіндустрії в умовахкарантиннихобмежень, нами буловиділеноосновні з них [6]:
• Безпека та гігієна;
• Безконтактніплатежі;
• Голосовийпошук та управління голосом;
• Роботизаціяпідприємств;
• Тури готелями за допомогоювіртуальноїреальності;
• Чат-боти;
• Реєстрація в готелі за допомогоюмобільного телефону тощо.
На готельну індустрію нашої держави дуже суттєво вплинуло повномасштабне вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року. З самого початку активних бойових дій українські готелі слугують так званим
«хабом» для вимушених переселенців та осіб, евакуйованих з найгарячіших точок країни. На своїх кухнях підприємства готують гарячі обіди для Захисників
України, представників Територіальної Оборони та волонтерів, які в такий непростий час допомагають постраждалим від війни особам. Також готелі надають свої приміщення під зберігання гуманітарної допомоги та медикаментів від Червоного Хреста [7].

35
Асоціацією готелів та курортів України (UHRA) за підтримки Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) та Міністерства культури України було зініційовано акцію «VisitUkraineIntheFuture», метою якої є підтримка вітчизняної
індустрії гостинності, яка несе дуже значні втрати з початку збройної агресії РФ та, не дивлячись на це, слугує надійним тилом для наших захисників та жертв війни.
Небайдужі люди з усіх куточків світу, які виявили бажання підтримати економіку та сферу гостинності України, можуть здійснити так зване «благодійне бронювання» номерів в українських готелях на будь-які дати впродовж 2022 року.
Представники індустрії гостинності відмічають, що вони будуть надзвичайно раді зустрічати гостей одразу після перемоги України.
За даними провайдера фінансової інформації - агентства Bloomberg–станом на
5 березня
2022 року через сервісбронюванняжитлаAirbnbбулоотриманорезервівмайже 61 тисячі ночей сумарно на 2 мільйонидоларів США від людей, якіне збираютьсяпроживати у заброньованихкімнатах, а таким чином хочутьфінансовопідтриматиукраїнців, щопостраждаливідвійни [1].
У часивійни, готелі часто переформатовуютьпід потреби сьогодення.
Їхвикористовують як в'язниці, місця для переговорів, робочийпростір для представниківмедіаабо як тимчасовемісцепроживаннябіженців.
На територіїУкраїниготелінайчастішевикористовують в якостімісцябазуваннякореспондентів та іншихпредставників ЗМІ та як місцярозміщеннябіженців. В Українізначнакількістькореспондентівбула на місці за кількатижнівдо початкуросійськоговторгнення. Відтодіїхнякількістьзросла.
Більшість, хоча далеко не всі, базувалися у Львові, КиєвічиДніпрі, і готелі там слугуваливажливими базами. У Києві Radisson Blu, Hyatt, Premier Palace,
Kozatskiy, Senator, Хрещатик, Intercontinental та багатоінших невеликих готелівзгодомбуливикористані як бази для журналістів, де вони

36 можутьнадсилатипрямірепортажі за допомогоюпортативних систем мовлення
«Aviwest»,
«Dejero
Live» або
«Live
U», яківикористовуютьукраїнськуінфраструктуру 4G, яка складається з шести мобільних мереж. Меншакількістьвикористовуєпортативнусупутникову систему
«Inmarsat BGAN», хоча вона більшсхильна до перешкод з боку військових.
Деякікореспонденти не супроводжуються оператором
і замістьцьоговикористовуютьсвоїмобільнітелефони, щобзнімати, редагуватиаботранслювати [2].
Звичайно, готелі є частиноюжурналістськоїінфраструктурилишетоді, коли
їхпослугипотрібні. У міру того, як просуванняросіянповільнозміщується на захід, повітрянінальоти, такі як наЯворівськийміжнародний центр підтримки миру поблизупольського кордону, а такожоточення таможлива облога Києва, змушуютьбагатьохжурналістів та організації, у яких вони працюють, переміщуватися у більшспокійнірегіониУкраїни.

1 2 3 4

скачати