ІІ медичний факультет

Кафедра внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології
імені академіка Л.Т.Малої

СИЛАБУС

1. 
   Добровольська Інна Миколаївна – доцент кафедри внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології імені академіка Л.Т. Малої, к.мед.н.
   

• 
  Підвищення кваліфікації з педагогіки у НФаУ від 03.12.19 р.
  
• 
  ХХ Національний конгрес кардіологів України (Київ, 25-27.09.19 р.)
  
• 
  Продовження вищої категорії з кардіології в МОЗ України від 05.06.19 р.
  
• 
  Науково-практична конференція:«Ювілейні терапевтичні читання. Клінічна та профілактична медицина: досвід та нові напрямки розвитку» (ДУ „Національний інститут терапії імені академіка Л.Т.Малої НАМН України”
  

• 
  ХІХ Національний конгрес кардіологів України (Київ, 26-28.09.18 р.)
  
• 
  Атестація з терапії в атестаційній комісії при МОЗ України від 23.07.18 р., категорія вища
  
• 
  Присвоєння вченого звання доцента від 26.02.15 р.
  

1. 
   Опис дисципліни:
   

2. 
   Мета та завдання дисципліни:
   

• 
  набуття студентами знань з нормальної та патологічної ЕКГ;
  
• 
  оволодіння навичками реєстрації ЕКГ в загальноприйнятих 12 відведеннях;
  
• 
  оволодіння навичками аналізу нормальної та патологічної електрокардіограми та клінічної інтерпретації отриманих даних;
  
• 
  оволодіння навичками написання протоколу ЕКГ заключення;
  
• 
  набуття знань зі змін ЕКГ при порушеннях функції автоматизму, збудливості і провідності;
  
• 
  вивчення ЕКГ-ознак гіпертрофій відділів серця;
  
• 
  набуття знань щодо змін ЕКГ при різних клінічних формах ІХС, електролітних, метаболічних змінах і синдромах передзбудження (преекситації) шлуночків.
  

3. 
   Статус дисципліни – вибіркова; формат дисципліни – змішаний.
   
4. 
   Методи навчання: лекції (із використанням мультимедійного супроводу), практичні заняття, СРС; методичні рекомендації (див. нижче), презентації; дистанційні форми навчання (інтернет-конференції у мережі Zoom).
   
5. 
   Рекомендована література:
   

1. 
   Швед М.І., Гребеник М.В. Основи практичної електрокардіографії: навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 128 с. – ISBN 966-7364-77-1.
   
2. 
   ЕКГ у практиці = TheECGinPractice = ЭКГ в практике: навчальний посібник / Джон Р. Хемптон; переклад 6-го англ. видання, тримовне. – Всеукраїнське спеціалізоване видання «Медицина», 2018. – 560 с. – ISBN978-617-505-713-1.
   
3. 
   Електрокардіографія. Функціональні ЕКГ проби. Добове моніторування артеріального тиску. Холтерівськемоніторування ЕКГ. Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР). Функціональна діагностика в пульмонології : навч.-метод. посіб. до практ. занять з функціональної діагностики для студентів VI курсу мед. ф-ту / уклад. В. А. Візір, І. Б. Приходько, О. В. Деміденко [та ін.]. – Запоріжжя, 2014. – 116 с.
   
4. 
   Электрокардиография: учебн. пособие / В.В.Мурашко, А.В.Струтынский. – 14-е изд., перераб. – М. : МЕДпреcс-информ, 2017. – 360 с. : ил. – ISBN 978-5-00030-460-0
   
5. 
   Электрокардиографический метод исследования. Методика регистрации и расшифровкаэлектрокардиограммы : методическиеуказания к практическимзанятиямстудентов по пропедевтикевнутреннеймедицины / сост.: Т. В. Ащеулова, О. Н. Ковалева, Н. А. Сафаргалина-Корнилова. – Харьков : ХНМУ, 2016. – 16 с. (http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/14511)
   
6. 
   ЕКГ – ознаки порушень автоматизму, збудливості міокарду : методичні вказівки до практичних занять студентів з пропедевтики внутрішньої медицини / укладачі : Т. В. Ащеулова, Т. М. Амбросова. – Харків : ХНМУ, 2018. – 26 с. (http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/22014)
   
7. 
   ЕКГ – ознаки порушень функції провідності : методичні вказівки до практичних занять студентів з пропедевтики нутрішньої медицини / Т. В. Ащеулова, Т. М. Амбросова. – Харків : ХНМУ, 2018. – 11 с. (http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/22076)
   

6. 
   Пререківзити: медична фізика; нормальна анатомія; нормальна фізіологія; топографічна анатомія; патологічна анатомія; патологічна фізіологія; біохімія;
   

7. 
   Результати навчання:Після проходження дисципліни студент повинен знати:
   

• 
  принцип методу ЕКГ і його анатомо-фізіологічні основи (основні поняття з електрофізіології серця, будова провідної системи серця);
  
• 
  сучасні методи клінічного, лабораторного, інструментального обстеження хворих з патологією серцево-судинної системи;
  
• 
  загальну схему інтерпретації електрокардіографії;
  
• 
  механізми виникнення аритмій, ЕКГ-ознаки порушень функцій автоматизму і збудливості, принципи надання невідкладної допомоги при пароксизмахтахіаритмій;
  
• 
  ЕКГ-ознаки блокад;
  
• 
  класифікацію порушень ритму і провідності серця;
  
• 
  ЕКГ-ознаки синдромів передзбудження (преекситації) шлуночків;
  
• 
  зміни ЕКГ при гіпертрофіях відділів серця;
  
• 
  зміни ЕКГ при різних клінічних формах ІХС;
  
• 
  ЕКГ-картину при метаболічних і електролітних порушеннях, деяких синдромах і захворюваннях серця.
  

• 
  збирати дані про скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя, проводити та оцінювати результати фізичного обстеження;
  
• 
  оцінювати інформацію щодо діагнозу, застосовуючи стандартну процедуру на підставі результатів лабораторних та інструментальних досліджень;
  
• 
  встановлювати попередній та клінічний діагноз;
  
• 
  проводити реєстрацію ЕКГ в загальноприйнятих 12-ти відведеннях;
  
• 
  проводити інтерпретацію нормальної та патологічної електрокардіограми;
  
• 
  діагностувати порушення ритму і провідності хворого по клінічним проявам і електрокардіограмі, надати невідкладну допомогу при порушеннях ритму;
  
• 
  виявити ЕКГ-ознаки гіпертрофій відділів серця і оцінити первинні порушення процесів реполяризації («систолічне перевантаження») при гіпертрофії лівого шлуночку;
  
• 
  виявити ознаки вогнищевих (постінфарктний кардіосклероз) і дифузних змін міокарду (порушення процесів реполяризації, пов'язані з ішемією, метаболічними і електролітними змінами) і дати їм оцінку;
  
• 
  формувати цілі та визначати структуру особистої діяльності;
  
• 
  вести медичну документацію щодо пацієнта (протокол висновку ЕКГ) на підставі нормативних документів;
  
• 
  дотримуватися здорового способу життя, користуватися прийомами саморегуляції та самоконтролю;
  
• 
  усвідомлювати та керуватися у своїй діяльності громадянськими правами, свободами та обов’язками, підвищувати загальноосвітній культурний рівень;
  
• 
  дотримуватися вимог етики, біоетики та деонтології у своїй фаховій діяльності;
  
• 
  організовувати необхідний рівень індивідуальної безпеки (власної та осіб, про яких піклується) у разі виникнення типових небезпечних ситуацій в індивідуальному полі діяльності.
  

1. 
   З першого дня включитися в роботу.
   
2. 
   Регулярно відвідувати лекції.
   
3. 
   Читати матеріал попередньо, до його розгляду на практичному занятті.
   
4. 
   Не спізнюватися і не пропускати заняття.
   
5. 
   Приходити на кафедру одягненими у медичний халат, у змінному взутті, мати при собі фонендоскоп, зошит, ручку.
   
6. 
   Виконувати всі необхідні завдання і працювати щодня.
   
7. 
   Вміти працювати з партнером або в складі групи.
   
8. 
   Звертатися за допомогою і отримувати її у разі потреби.
   

• 
  Мембранна теорія виникнення біопотенціалів серця.
  
• 
  Основні зубці, сегменти та інтервали на нормальній електрокардіограмі.
  
• 
  Загальна схема інтерпретації ЕКГ.
  
• 
  Патогенетичні механізми формування порушень ритму.
  
• 
  Основні електрокардіографічні ознаки синусових аритмій.
  
• 
  Повільні та прискорені ектопічні ритми та комплекси.
  
• 
  Різні форми екстрасистолії та їх відображення на електрокардіограмі.
  
• 
  Найбільш характерні ЕКГ-ознаки передсердної, шлуночкової і атріовентрикулярної форм пароксизмальної тахікардії.
  
• 
  Ілюстрація на електрокардіограмі правильної та неправильної форм тріпотіння передсердь.
  
• 
  Найбільш характерні ЕКГ-критерії фібриляції передсердь.
  
• 
  Тріпотіння та фібриляція шлуночків як невідкладний стан.
  
• 
  Поняття про блокади серця.
  
• 
  Диференційна діагностика ступенів атріовентрикулярних блокад за даними інтерпретації електрокардіограми.
  
• 
  Синдром Морганʼї-Адамса-Стокса як клінічний синдром-«сателіт» AV-блокад.
  
• 
  Варіабельність ЕКГ-форм шлуночкового комплексу при блокадах ніжок пучка Гіса.
  
• 
  Поняття про неповну блокаду ніжок пучка Гіса.
  
• 
  Синдроми передчасного збудження шлуночків.
  
• 
  Чинники варіабельності електрокардіографічних змін, що виявляються при гіпертрофії різних відділів серця.
  
• 
  Електрокардіографічні прояви гострої ішемії міокарда різної локалізації.
  
• 
  Диференційно-діагностичні ЕКГ-критерії ішемічного ушкодження та некрозу міокарда.
  
• 
  Динаміка ЕКГ-ознак у залежності від стадій Q-позитивного інфаркту.
  
• 
  Топічна ЕКГ-діагностика інфаркту міокарда.
  
• 
  Електрокардіографічні критерії нападу стенокардії при хронічній ішемічній хворобі серця.
  
• 
  Поняття про набуті вади серця.
  
• 
  Основні електрокардіографічні критерії гострого легеневого серця.
  
• 
  Диференційна діагностика ЕКГ-змін при гострому перикардиті та Q-позитивному інфаркті міокарда.
  
• 
  Диференційна діагностика ЕКГ-змін при гострому міокардиті та дрібновогнищевому інфаркті міокарда.
  
• 
  ЕКГ-відмінності між вторинними симптоматичними кардіоміопатіями.
  
• 
  Особливості ЕКГ-картини при електролітних порушеннях.