Етіологія порушення серцевого ритму.

• 
  захворювання серцево-судинної системи - ІХС, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, кардіосклероз, міокардити, кардіопатії, ревматизм, вроджені і набуті вади серця, гостре і хронічне легеневе серце, серцева недостатність, шок;
  
• 
  порушення регуляції серцево-судинної системи і метаболізму міокарда (соматоформна вегетативна дисфункція, гіпокаліємія, гіпоксія, гормональні порушення при тиреотоксикозі, мікседемі, феохромоцитомі, вагітності);
  
• 
  функціональні порушення ритму - при здоровому серці: психогенні (кортико - вісцеральні), рефлекторні (вісцеро - кардіальні) – при патології інших органів, найчастіше - шлунково-кишкового тракту, при фізичних перевантаженнях, у тому числі спортивних;
  
• 
  інтоксикації (вірусні і бактеріальні інфекції), аритмогенна дія ліків (серцеві глікозиди, симпатоміметичні аміни, анестетики, трициклічні антидепресанти, антиаритмічні препарати, підвищена чутливість до кофеїну, нікотину;
  
• 
  механічне подразнення (травми серця і легень, оперативні втручання, катетеризація порожнин серця і вінцевих артерій).
  

1. 
   Наявність мінімум двох шляхів проведення;
   
2. 
   Поява однобічного блоку в одному з шляхів;
   
3. 
   Сповільнення проведення по іншому шляху;
   
4. 
   Ретроградне повернення збудження по блокованому пе­ред цим шляху до точки деполяризації.
   

1. 
   Викликається і знімається програмованою електричною стимуляцією.
   
2. 
   Реципрокне співвідношення між інтервалом зчеплення електричного стимулу й інтервалом до першого комплексу ЕКГ.
   
3. 
   Здатність до деполяризації обох шлуночків за допомогою електричної стимуляції серця під час шлуночкової тахікардії без її припинення.
   
4. 
   Здатність до збільшення частоти серцевих скорочень під час пароксизму тахікардії за допомогою програмованої стимуляції.
   

1. 
   Тахікардія не провокується і не зупиняється програмованим електростимулом.
   
2. 
   Тахікардія може провокуватись стимуляцією при частоті стимулів, які дорівнюють частоті шлуночкової тахікардії.
   
3. 
   Екстрастимул на пароксизмі призводить до виникнення повної компенсаторної паузи.
   
4. 
   Інфузія катехоламінів призводить до тахікардії.
   

1. 
   Виникнення катехоламінової тахікардії.
   
2. 
   Електрична стимуляція передчасними екстрастимулами - при скороченні інтервалу зчеплення зменшується інтервал між стимулом і відповіддю шлуночків.
   
3. 
   Поступове збільшення частоти скорочень шлуночків на пароксизмі.
   
4. 
   При збільшенні кількості передчасних екстрастимулів збільшується кількість викликаних скорочень міокарда.