Міністерство освіти РФ
Красноярський державний університет
Кафедра фінансів і кредиту
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Зав. Кафедрою фінансів і
Кредиту
___________
"___" ______________ 2004
ДИПЛОМНА РОБОТА
Техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ "Саянстрой"
Студентки спеціальності
Науковий керівник:
зав. кафедрою
(Доцент____________)
Красноярськ
2004
ЗМІСТ
Введення ................................................. ................ ... ... ... ... ... ... ... ... 3
1. Теоретична частина
1.1. Предмет і завдання техніко-економічного аналізу ........ ... ... ... ... ... 7
1.2. Зміст і напрями техніко-економічного аналізу ... ... .10
1.3. Основні принципи і методи аналізу ............................ ... ... ... ... ... 12
2. Методики техніко-економічного аналізу
2.1. Аналіз виробничої програми ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14
2.2. Аналіз трудових показників ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
2.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
2.4. Аналіз використання основних виробничих фондів ... ... ... .37
2.5. Аналіз прибутку, рентабельності та собівартості продукції ... ... 42
3. Розрахункова частина
3.1. Вихідні дані. Розрахунок базових, планових і фактичних
показників роботи будівельно-монтажної організації для
їх подальшого аналізу ............................................... .. ... ... ... ... 55
3.2. Аналіз виробничої програми ............................. ... ... ... ... ... .. 63
3.3. Аналіз використання трудових ресурсів ....................... ... ... ... ... ... .64
3.4. Аналіз використання матеріальних ресурсів ............... ... ... ... ... ... .66
3.5. Аналіз використання основних виробничих фондів ... ... ... .. 68
3.6. Аналіз собівартості, прибутку і рентабельності .......... ... ... ... ... .. 70
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 72
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .76
Додаток
Введення
Ця дипломна робота присвячена розгляду техніко-економічного аналізу діяльності підприємства. В якості об'єкта дослідження вибрано відкрите акціонерне товариство ВАТ "Саянстрой", що спеціалізується на виробництві будівельно-монтажних робіт.
Актуальність розгляду даної теми обумовлена тим, що зараз підприємства змушені приділяти більше уваги проблемам, пов'язаним з формуванням і підвищенням ефективності використання своїх фінансових ресурсів та активізувати пошук шляхів поліпшення свого фінансового стану.
Важливу роль у забезпеченні підвищення ефективності виробництва відіграє економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що є складовою частиною економічних методів управління. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості планування і виконання плану.
Предметом економічного аналізу є виробничо-господарська діяльність підприємств.
Аналізом господарської діяльності називається науково розроблена система методів і прийомів, за допомогою яких вивчається економіка підприємства, виявляються резерви виробництва на основі облікових і звітних даних, розробляються шляхи їх найбільш ефективного використання.
Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, які отримують відображення через систему економічної інформації.
Як видно з визначення, економічний аналіз має справу з господарськими процесами підприємств, об'єднань, інших підрозділів і кінцевими виробничо-фінансовими результатами їх діяльності. Економіка підприємств вивчається при цьому не тільки в динаміці, але і в статиці.
Далі, предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються під впливом об'єктивних зовнішніх чинників. Постійно впливаючи на господарську діяльність, вони відображають, як правило, дії економічних законів. У процесі економічного аналізу в багатьох випадках доводиться стикатися, наприклад, з дією цінового фактора - зі зміною цін, тарифів, ставок. Ціноутворення в ринкових умовах - процес у цілому стихійний. Ціни на готові вироби, товари, тарифи за перевезення і ставки за послуги встановлюються з урахуванням вимог закону вартості, законів ринку. Ціни, тарифи, ставки - це не постійні величини, вони постійно змінюються. Якщо змінилися ціни на сировину, матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, товари, то це вплине майже на всі показники (особливо фінансові) промислових, будівельних, сільськогосподарських, торговельних та інших підприємств. На промислових підприємствах зміняться показники валової, товарної, реалізованої і чистої продукції, показники собівартості та чистого доходу; в торгових - показники оптового і роздрібного товарообігу, рівня реалізованих знижок, витрат обігу і прибутку. Зміни цін, тарифів, ставок викликають у процесі аналізу досить складні економічні розрахунки. Фактор цін, що не залежить від того чи іншого підприємства, виключається шляхом індексних перерахунків, його дія виявляється особливо, поза зв'язку з іншими чинниками. [1]
В ухвалі зазначається також, що предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються в результаті впливу суб'єктивних (внутрішніх) чинників. Їх впливу на господарську діяльність у ході аналізу приділяється саме пильну увагу.
До економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів і розробки заходів щодо подальшого підвищення ефективності господарювання.
Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства включає:
· Аналіз обсягу, сортаменту і реалізації продукції;
· Аналіз трудових показників;
· Аналіз собівартості продукції;
· Аналіз прибутку;
а також комплексну оцінку фактичної інтенсифікації виробництва проти планового рівня і зведений аналіз виробничо-господарської діяльності цеху.
Тема даного дослідження звучить як: "Техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ" Саянстрой ".
Основною метою цієї дипломної роботи є закріплення теоретичних знань і навичок самостійної роботи з проведення аналізу техніко-економічної діяльності будівельно-монтажних організацій.
Основними завданнями даної дипломної роботи є: докладний аналіз техніко-економічної діяльності, виявлення слабких і сильних сторін виробничо-економічної та діяльності, розробка пропозицій щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності ВАТ "Саянстрой"
При написанні даної дипломної роботи були використані методи та інструментарій економічного аналізу, метод аналізу науково-методичної літератури, метод спостереження, метод експертних оцінок, метод експерименту.
У якості бази для аналізу були використані дані фінансової та статистичної звітності.
У процесі підготовки і написання даної роботи були використані й узагальнені праці визнаних фахівців в області фінансового аналізу і фінансового менеджменту, які вказані в бібліографії.
Дипломна робота складається з вступу, трьох частин, висновків, списку літератури та додатків.
У першій частині, що складається з трьох параграфів, буде розглянуто теоретичні питання теми дослідження, в якій висвітлені завдання, напрями та основні методи техніко-економічного аналізу.
У другій частині будуть розглянуті методики техніко-економічного аналізу: аналіз обсягу, сортаменту і реалізації продукції, аналіз трудових показників, аналіз собівартості продукції, аналіз прибутку.
Третьою частиною цієї дипломної роботи є Розрахункова частина. Перший параграф присвячений підготовці даних для аналізу, розроблені основні техніко-економічні показники ВАТ "Саянстрой". У наступних параграфах відбивається порядок і результати аналізу на підставі отриманих результатів у попередніх двох розділах
У Висновках зроблено висновки результатів проведеного аналізу та запропоновано заходи щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності ВАТ "Саянстрой"
1. Теоретична частина
1.1. Предмет і завдання техніко-економічного аналізу
Аналіз - це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на поділі цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.
Предмет техніко-економічного аналізу вивчає:
1. Господарську діяльність.
2. Господарські процеси та явища.
Предмет вказує мету, тобто оцінку досягнутих результатів діяльності та виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
Процес - це причинно обумовлене перебіг подій, зміна явищ, стан об'єкта відповідно до наміченої метою або результатом.
Предметом економічного аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності.
Класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв'язків є головними питаннями аналізу господарської діяльності. Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.
Основою капітального будівництва є підрядні будівельні організації різних форм власності. В основному вони забезпечують створення основних фондів. Значне місце в будівництві займають забудовники, які здійснюють роботу господарським способом. Діяльність усіх організацій здійснюється на основі розроблених планів, які містять кількісні та якісні показники діяльності підприємства.
Кількісні показники характеризують абсолютні величини:
- Масштабність діяльності будівельно-монтажної організації;
- Введення в дію об'єктів і потужностей;
- Обсяг будівельно-монтажних робіт;
- Чисельність працівників, їх склад;
- Потреба в ресурсах;
- Основні фонди;
- Оборотні фонди.
Якісні показники характеризують ефективність будівельного виробництва:
- Продуктивність праці;
- Ступінь використання машин і механізмів;
- Рівень рентабельності;
- Питома витрата матеріально-технічних ресурсів і т. д.
Предметом техніко-економічного аналізу в будівництві є вивчення всього комплексу кількісних і якісних показників діяльності підрядної будівельної організації та організації-забудовника, а так само аналіз і виявлення ролі кожного з цих показників. Аналіз господарської діяльності необхідний як при розробці плану, так і при здійсненні контролю за ходом його виконання. Техніко-економічний аналіз необхідний для перевірки реальності звітності організації. Аналіз повинен забезпечити отримання необхідних відомостей та розробку необхідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
Завдання техніко-економічного аналізу:
1. Забезпечення правильного поєднання планових показників з виробничими можливостями, з високою якістю та ефективністю роботи, економним витрачанням всіх видів ресурсів, а так само в тому, щоб дати обгрунтовану оцінку результатам роботи.
2. Виявлення і використання наявних внутрішньогосподарських резервів, що сприяють поліпшенню діяльності будівельно-монтажної організації. Під внутрішньогосподарськими резервами розуміється невикористані можливості зростання ефективності, вдосконалення організації, технологія будівельного виробництва. Резерви можуть бути поточні та перспективні. Поточні резерви виявляються в короткий термін (місяць, квартал, рік). Перспективні резерви вимагають додатковий термін.
3. Залучення колективу в управління виробництвом.
Для виконання цих завдань необхідно, щоб у результаті їх здійснення були виявлені основні фактори, що зробили істотний вплив на різні сторони діяльності будівельної організації.
Для кожного з цих факторів повинен бути визначений характер і ступінь впливу кожного з них на техніко-економічні показники підприємства. Аналіз господарської діяльності повинен бути оперативним, систематичним, дієвим, конкретним, об'єктивним.
1.2. Зміст і напрями техніко-економічного
аналізу
Зміст аналізу господарської діяльності, як наукової дисципліни, випливає з функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. Ці функції такі:
1. Встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства.
2. Наукове обгрунтування поточних і перспективних планів.
3. Контроль за виконанням планів і управлінських рішень, а так само за економним використанням ресурсів.
4. Виявлення резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду, а так само досягнень науки і практики.
5. Оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей.
6. Розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності.
Аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з використанням тенденцій господарського розвитку, науковим обгрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням і обгрунтуванням величини господарських резервів, а так само розробкою заходів щодо їх використання.
Змістом аналізу господарської діяльності будівельної організації є перевірка наявності та використання матеріально-технічних ресурсів, трудових і фінансових ресурсів, оцінка кількісних і якісних показників, вивчення основних факторів, що впливають на виконання обсягу та ефективності будівельно-монтажних робіт, розтин недоліків в організації і технології виробництва, розробка заходів.
Напрями аналізу господарської діяльності:
1. Вивчення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва.
2. Вивчення виконання виробничої програми як з введення потужностей та об'єктів, так і з виконання плану підрядних будівельно-монтажних робіт.
3. Вивчення ефективності використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.
4. Вивчення використання основних виробничих фондів, особливо засобів механізації та транспорту.
5. Вивчення забезпечення та використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз собівартості будівельно-монтажних робіт, прибутку та рентабельності.
7. Аналіз фінансового стану і використання кредитів. Красноярський державний університет
Кафедра фінансів і кредиту
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Зав. Кафедрою фінансів і
Кредиту
___________
"___" ______________ 2004
ДИПЛОМНА РОБОТА
Техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ "Саянстрой"
Студентки спеціальності
Науковий керівник:
зав. кафедрою
(Доцент____________)
Красноярськ
2004
ЗМІСТ
Введення ................................................. ................ ... ... ... ... ... ... ... ... 3
1. Теоретична частина
1.1. Предмет і завдання техніко-економічного аналізу ........ ... ... ... ... ... 7
1.2. Зміст і напрями техніко-економічного аналізу ... ... .10
1.3. Основні принципи і методи аналізу ............................ ... ... ... ... ... 12
2. Методики техніко-економічного аналізу
2.1. Аналіз виробничої програми ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14
2.2. Аналіз трудових показників ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
2.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
2.4. Аналіз використання основних виробничих фондів ... ... ... .37
2.5. Аналіз прибутку, рентабельності та собівартості продукції ... ... 42
3. Розрахункова частина
3.1. Вихідні дані. Розрахунок базових, планових і фактичних
показників роботи будівельно-монтажної організації для
їх подальшого аналізу ............................................... .. ... ... ... ... 55
3.2. Аналіз виробничої програми ............................. ... ... ... ... ... .. 63
3.3. Аналіз використання трудових ресурсів ....................... ... ... ... ... ... .64
3.4. Аналіз використання матеріальних ресурсів ............... ... ... ... ... ... .66
3.5. Аналіз використання основних виробничих фондів ... ... ... .. 68
3.6. Аналіз собівартості, прибутку і рентабельності .......... ... ... ... ... .. 70
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 72
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .76
Додаток
Введення
Ця дипломна робота присвячена розгляду техніко-економічного аналізу діяльності підприємства. В якості об'єкта дослідження вибрано відкрите акціонерне товариство ВАТ "Саянстрой", що спеціалізується на виробництві будівельно-монтажних робіт.
Актуальність розгляду даної теми обумовлена тим, що зараз підприємства змушені приділяти більше уваги проблемам, пов'язаним з формуванням і підвищенням ефективності використання своїх фінансових ресурсів та активізувати пошук шляхів поліпшення свого фінансового стану.
Важливу роль у забезпеченні підвищення ефективності виробництва відіграє економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що є складовою частиною економічних методів управління. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості планування і виконання плану.
Предметом економічного аналізу є виробничо-господарська діяльність підприємств.
Аналізом господарської діяльності називається науково розроблена система методів і прийомів, за допомогою яких вивчається економіка підприємства, виявляються резерви виробництва на основі облікових і звітних даних, розробляються шляхи їх найбільш ефективного використання.
Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, які отримують відображення через систему економічної інформації.
Як видно з визначення, економічний аналіз має справу з господарськими процесами підприємств, об'єднань, інших підрозділів і кінцевими виробничо-фінансовими результатами їх діяльності. Економіка підприємств вивчається при цьому не тільки в динаміці, але і в статиці.
Далі, предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються під впливом об'єктивних зовнішніх чинників. Постійно впливаючи на господарську діяльність, вони відображають, як правило, дії економічних законів. У процесі економічного аналізу в багатьох випадках доводиться стикатися, наприклад, з дією цінового фактора - зі зміною цін, тарифів, ставок. Ціноутворення в ринкових умовах - процес у цілому стихійний. Ціни на готові вироби, товари, тарифи за перевезення і ставки за послуги встановлюються з урахуванням вимог закону вартості, законів ринку. Ціни, тарифи, ставки - це не постійні величини, вони постійно змінюються. Якщо змінилися ціни на сировину, матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, товари, то це вплине майже на всі показники (особливо фінансові) промислових, будівельних, сільськогосподарських, торговельних та інших підприємств. На промислових підприємствах зміняться показники валової, товарної, реалізованої і чистої продукції, показники собівартості та чистого доходу; в торгових - показники оптового і роздрібного товарообігу, рівня реалізованих знижок, витрат обігу і прибутку. Зміни цін, тарифів, ставок викликають у процесі аналізу досить складні економічні розрахунки. Фактор цін, що не залежить від того чи іншого підприємства, виключається шляхом індексних перерахунків, його дія виявляється особливо, поза зв'язку з іншими чинниками. [1]
В ухвалі зазначається також, що предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються в результаті впливу суб'єктивних (внутрішніх) чинників. Їх впливу на господарську діяльність у ході аналізу приділяється саме пильну увагу.
До економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів і розробки заходів щодо подальшого підвищення ефективності господарювання.
Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства включає:
· Аналіз обсягу, сортаменту і реалізації продукції;
· Аналіз трудових показників;
· Аналіз собівартості продукції;
· Аналіз прибутку;
а також комплексну оцінку фактичної інтенсифікації виробництва проти планового рівня і зведений аналіз виробничо-господарської діяльності цеху.
Тема даного дослідження звучить як: "Техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ" Саянстрой ".
Основною метою цієї дипломної роботи є закріплення теоретичних знань і навичок самостійної роботи з проведення аналізу техніко-економічної діяльності будівельно-монтажних організацій.
Основними завданнями даної дипломної роботи є: докладний аналіз техніко-економічної діяльності, виявлення слабких і сильних сторін виробничо-економічної та діяльності, розробка пропозицій щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності ВАТ "Саянстрой"
При написанні даної дипломної роботи були використані методи та інструментарій економічного аналізу, метод аналізу науково-методичної літератури, метод спостереження, метод експертних оцінок, метод експерименту.
У якості бази для аналізу були використані дані фінансової та статистичної звітності.
У процесі підготовки і написання даної роботи були використані й узагальнені праці визнаних фахівців в області фінансового аналізу і фінансового менеджменту, які вказані в бібліографії.
Дипломна робота складається з вступу, трьох частин, висновків, списку літератури та додатків.
У першій частині, що складається з трьох параграфів, буде розглянуто теоретичні питання теми дослідження, в якій висвітлені завдання, напрями та основні методи техніко-економічного аналізу.
У другій частині будуть розглянуті методики техніко-економічного аналізу: аналіз обсягу, сортаменту і реалізації продукції, аналіз трудових показників, аналіз собівартості продукції, аналіз прибутку.
Третьою частиною цієї дипломної роботи є Розрахункова частина. Перший параграф присвячений підготовці даних для аналізу, розроблені основні техніко-економічні показники ВАТ "Саянстрой". У наступних параграфах відбивається порядок і результати аналізу на підставі отриманих результатів у попередніх двох розділах
У Висновках зроблено висновки результатів проведеного аналізу та запропоновано заходи щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності ВАТ "Саянстрой"
1. Теоретична частина
1.1. Предмет і завдання техніко-економічного аналізу
Аналіз - це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на поділі цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.
Предмет техніко-економічного аналізу вивчає:
1. Господарську діяльність.
2. Господарські процеси та явища.
Предмет вказує мету, тобто оцінку досягнутих результатів діяльності та виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
Процес - це причинно обумовлене перебіг подій, зміна явищ, стан об'єкта відповідно до наміченої метою або результатом.
Предметом економічного аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності.
Класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв'язків є головними питаннями аналізу господарської діяльності. Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.
Основою капітального будівництва є підрядні будівельні організації різних форм власності. В основному вони забезпечують створення основних фондів. Значне місце в будівництві займають забудовники, які здійснюють роботу господарським способом. Діяльність усіх організацій здійснюється на основі розроблених планів, які містять кількісні та якісні показники діяльності підприємства.
Кількісні показники характеризують абсолютні величини:
- Масштабність діяльності будівельно-монтажної організації;
- Введення в дію об'єктів і потужностей;
- Обсяг будівельно-монтажних робіт;
- Чисельність працівників, їх склад;
- Потреба в ресурсах;
- Основні фонди;
- Оборотні фонди.
Якісні показники характеризують ефективність будівельного виробництва:
- Продуктивність праці;
- Ступінь використання машин і механізмів;
- Рівень рентабельності;
- Питома витрата матеріально-технічних ресурсів і т. д.
Предметом техніко-економічного аналізу в будівництві є вивчення всього комплексу кількісних і якісних показників діяльності підрядної будівельної організації та організації-забудовника, а так само аналіз і виявлення ролі кожного з цих показників. Аналіз господарської діяльності необхідний як при розробці плану, так і при здійсненні контролю за ходом його виконання. Техніко-економічний аналіз необхідний для перевірки реальності звітності організації. Аналіз повинен забезпечити отримання необхідних відомостей та розробку необхідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
Завдання техніко-економічного аналізу:
1. Забезпечення правильного поєднання планових показників з виробничими можливостями, з високою якістю та ефективністю роботи, економним витрачанням всіх видів ресурсів, а так само в тому, щоб дати обгрунтовану оцінку результатам роботи.
2. Виявлення і використання наявних внутрішньогосподарських резервів, що сприяють поліпшенню діяльності будівельно-монтажної організації. Під внутрішньогосподарськими резервами розуміється невикористані можливості зростання ефективності, вдосконалення організації, технологія будівельного виробництва. Резерви можуть бути поточні та перспективні. Поточні резерви виявляються в короткий термін (місяць, квартал, рік). Перспективні резерви вимагають додатковий термін.
3. Залучення колективу в управління виробництвом.
Для виконання цих завдань необхідно, щоб у результаті їх здійснення були виявлені основні фактори, що зробили істотний вплив на різні сторони діяльності будівельної організації.
Для кожного з цих факторів повинен бути визначений характер і ступінь впливу кожного з них на техніко-економічні показники підприємства. Аналіз господарської діяльності повинен бути оперативним, систематичним, дієвим, конкретним, об'єктивним.
1.2. Зміст і напрями техніко-економічного
аналізу
Зміст аналізу господарської діяльності, як наукової дисципліни, випливає з функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. Ці функції такі:
1. Встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства.
2. Наукове обгрунтування поточних і перспективних планів.
3. Контроль за виконанням планів і управлінських рішень, а так само за економним використанням ресурсів.
4. Виявлення резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду, а так само досягнень науки і практики.
5. Оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей.
6. Розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності.
Аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з використанням тенденцій господарського розвитку, науковим обгрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням і обгрунтуванням величини господарських резервів, а так само розробкою заходів щодо їх використання.
Змістом аналізу господарської діяльності будівельної організації є перевірка наявності та використання матеріально-технічних ресурсів, трудових і фінансових ресурсів, оцінка кількісних і якісних показників, вивчення основних факторів, що впливають на виконання обсягу та ефективності будівельно-монтажних робіт, розтин недоліків в організації і технології виробництва, розробка заходів.
Напрями аналізу господарської діяльності:
1. Вивчення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва.
2. Вивчення виконання виробничої програми як з введення потужностей та об'єктів, так і з виконання плану підрядних будівельно-монтажних робіт.
3. Вивчення ефективності використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.
4. Вивчення використання основних виробничих фондів, особливо засобів механізації та транспорту.
5. Вивчення забезпечення та використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз собівартості будівельно-монтажних робіт, прибутку та рентабельності.
8. Оцінка загальної ефективності виробництва і т. д.
1.3. Основні принципи і методи аналізу
Методи аналізу господарської діяльності наступні:
1. Порівняльний - фактичні дані (за 3-5 років) пов'язуються з даними плану поточного року.
2. Факторний - спрямований на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.
3. Діагностичний (експрес-аналіз) - спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення.
4. Маржинальний аналіз - метод оцінки та обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості і прибутку, а як і розподіл витрат на постійні та змінні.
5. Економіко-математичний аналіз - вибирається оптимальний варіант вирішення економічної задачі.
6. Функціонально-вартісний - метод виявлення резервів, базується на функціях, які виконує об'єкт, і орієнтований на оптимальні методи їх реалізації, причому на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Потрібний для виявлення та попередження зайвих витрат. [2]
Характерні риси аналізу господарської діяльності:
1. Необхідність системного підходу до вивчення об'єктів аналізу. Цей метод базується на вивченні об'єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів з різними зовнішніми і внутрішніми зв'язками.
Етапи:
* Досліджується об'єкт аналізу, як система, формулюється мета розвитку системи або завдання;
* Вибираються показники, які можуть дати повну і якісну оцінку всім елементам;
* Розробляється загальна схема системи, що вивчається;
* Будується в загальному вигляді економіко-математична модель системи;
* Робота з моделлю.
2. Деталізація - виділення складових частин.
3. Систематизація елементів - проводиться на основі вивчення взаємозв'язку, взаємозалежності і взаимоподчиненность.
4. Узагальнення (синтез) - з усього безлічі досліджуваних факторів необхідно виділити типові від випадкових, головні і вирішальні, від яких залежать результати діяльності підприємства.
На основі цих рис виробляється розробка і використання системи показників.
Метод аналізу господарської діяльності - системне, комплексне вивчення і узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства, шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва. [3]
2. Методики техніко-економічного аналізу
2.1. <SPAN> <SPAN> Аналіз виробничої програми </ SPAN> </ SPAN>
</ DIV> Підприємства самостійно планують свою діяльність на основі договорів, укладених зі споживачами продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, і визначають перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи і послуги. У своїй діяльності підприємства зобов'язані враховувати інтереси споживача і його вимоги до якості продукції та послуг.
Тому аналіз формування та виконання виробничої програми підприємств починають з вивчення показників випуску продукції, який передбачає наступні етапи:
1. Аналіз обсягу продукції;
2. Аналіз асортименту продукції;
3. Аналіз структури продукції;
4. Аналіз якості продукції;
5. Аналіз ритмічності виробництва;
6. Аналіз виконання договірних зобов'язань і реалізації продукції.
Джерела інформації: планові й оперативні плани-графіки, дані поточної і річної звітності (ф.1-П "Звіт підприємства (об'єднання) по продукції, ф. № 1" Баланс підприємства ", ф. № 2" Звіт про прибутки і збитки " ; дані поточного бухгалтерського та статистичного обліку (відомість № 16 "Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація", журнал ордер № 1, картки складського обліку готової продукції та ін) [4]
Обсяг виробництва промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних і статистичних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оцінки - в оптових цінах.
Основними показниками обсягу виробництва є товарна і валова продукція.
Валова продукція - вартість всієї продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво, виражена в порівнянних цінах.
Товарна продукція - валова продукція за мінусом внутрішньозаводського обороту і незавершеного виробництва.
Реалізована продукція - вартість реалізованої продукції, відвантаженої і оплаченої покупцями.
<SPAN> <SPAN> Аналіз формування та виконання виробничої програми. </ SPAN> </ SPAN> У ході аналізу динаміки обсягу виробництва продукції можуть застосовуватися натуральні (штуки, метри, тонни і т.д.), умовно-натуральні (тисяча умовних банок, кількість умовних ремонтів та ін), вартісні показники обсягів виробництва продукції. Останній показник є кращим.
Вартісні показники обсягу виробництва повинні бути приведені в порівнянний вид. В умовах інфляції нейтралізація зміни цін або "вартісного" фактора є найважливішою умовою порівнянності даних.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Аналіз обсягу виробництва починають з вивчення динаміки валової і товарної продукції, розрахунку індексів їх зростання та приросту (табл.1).
Динаміка товарної продукції Таблиця 1
| PRIVATE <TBODY> Рік | Товарна продукція в порівняних цінах, крб | Темпи зростання,% | |
| Базисні | Ланцюгові | ||
| Тб = ТП i / ТП 0 х 100% | Тц = ТП i / ТП i-1 х 100% </ TBODY> | ||
<SPAN> </ SPAN> ТПО - обсяг товарної продукції року, взятого за базу порівняння.
На основі отриманих даних можна розрахувати середньорічні темпи росту (Tср) і приросту (Тпр) товарної продукції:
Т пр = Т сер - 100.
<SPAN> <SPAN> Необхідною елементом аналітичної роботи є аналіз виконання плану по номенклатурі і асортименту.
Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції в загальносоюзному класифікаторі промислової продукції (ОКПП), що діють на території СНД.
Асортимент - перелік найменувань продукції з вказівкою обсягу її випуску по кожному виду. Розрізняють повний (всіх видів і різновидностей), груповий (за спорідненими групами), внутрішньогруповий асортимент.
Оцінка виконання плану по номенклатурі грунтується на зіставленні планового і фактичного випуску продукції за основними видами, включеним до номенклатури.
При цьому вироби, що випускаються понад план або не передбачені планом, в розрахунок виконання плану з асортименту не приймаються. План по асортименту вважається виконаним тільки в тому випадку, якщо виконано завдання по всіх видах виробів. План по асортименту по розглянутому приклад не виконаний.
Приклади недовиконання плану по асортименту можуть бути зовнішні (зміна кон'юнктури ринку, попиту на окремі види продукції, несвоєчасне введення виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин) і внутрішні (недоліки у системі організації та управління виробництвом, поганий технічний стан устаткування та ін.)
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Структура продукції - це співвідношення окремих видів виробів у загальному обсязі її випуску. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих її видів. Нерівномірний виконання плану по окремих виробів призводить до відхилень від планової структури продукції, порушуючи тим самим умови порівнянності всіх економічних показників. [5]
Для розрахунку впливу структурних зрушень з метою усунення їх впливу на економічні показники використовують метод прямого рахунку по всіх виробах, метод середніх цін і пр.
Прямий рахунок за всіма видами виробів здійснюється за формулою
де
ВП 1 - фактичний випуск продукції при фактичній структурі;
ВП 1, 0 - фактичний випуск продукції при плановій структурі.
Фактичний випуск продукції при плановій структурі розраховується шляхом множення планового випуску кожного виробу на середній відсоток виконання плану по випуску продукції або шляхом множення загальної суми фактичного випуску продукції на плановий питома вага кожного виробу.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Якість продукції - сукупність властивостей продукції, здатних задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість, називається показником якості продукції.
Розрізняють узагальнюючі індивідуальні та непрямі показники якості.
До узагальнюючих показників якості відносять:
- Питомий і якісний вага продукції в загальному обсязі її випуску;
- Питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;
- Питома вага експортованої продукції, в тому числі у високорозвинені промислові країни;
- Питома вага атестованої продукції.
Індивідуальні показники характеризують корисність (жирність молока, вміст білка в продукті і т.д), надійність (довговічність, безвідмовність в роботі), технологічність (трудомісткість і енергоємність).
Непрямі - штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, втрати від шлюбу і т.д.
<SPAN> </ SPAN> У процесі аналізу вивчають динаміку цих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх змін.
Крім того, оцінка виконання плану за якістю продукції виробляється за питомою вагою забракованої та рекламованих продукції.
Якість продукції є параметром, який впливає на такі вартісні показники роботи підприємства, як випуск продукції (ВП), виручка від реалізації (В), прибуток (П).
У процесі аналізу вивчають динаміку шлюбу за абсолютній сумі і за питомою вагою в загальному обсязі випущеної продукції, визначають втрати від шлюбу і втрати продукції.
Основними причинами зниження якості продукції є: погана якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва, низький рівень кваліфікації робітників і технічного рівня устаткування, аритмічність виробництва.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбаченому планом.
Аритмічність виробництва продукції впливає на всі економічні показники: знижується якість продукції, зростають обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, сповільнюється оборотність оборотних коштів підприємства. За невиконані поставки продукції підприємство платить штрафи, несвоєчасно надходить виручка, перевитрачається фонд оплати праці, зростає собівартість продукції, падає прибуток.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Аналіз реалізації продукції проводять кожен місяць, квартал, півріччя, рік. У процесі його проведення порівнюють фактичні дані з плановими і попереднім періодом. Розраховують відсоток виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи зростання і приросту.
На зміну обсягу реалізації впливають численні фактори.
Для аналізу виконання плану за обсягом реалізації продукції складається баланс товарної продукції в двох оцінках: за собівартістю і за відпускними цінами. Балансове управління має вигляд
РП = ДП зап.I + ВП - ДП зап.II,
де РП - обсяг реалізованої продукції;
ДП зап.I, ДП зап.II - запаси готової продукції на початок і кінець періоду відповідно;
ВП - обсяг випуску продукції за період.
2.2. Аналіз трудових показників
</ DIV>
Раціональне використання персоналу підприємства - неодмінна умова, що забезпечує безперебійність виробничого процесу і успішне виконання виробничих планів. Для цілей аналізу весь персонал слід розділити на промислово-виробничий і непромисловий персонал. До промислово-виробничого персоналу (ППП) відносять осіб, зайнятих трудовими операціями, пов'язаними з основною діяльністю підприємства, а до непромисловому персоналу відносять працівників закладів культури, громадського харчування, медицини тощо, що належать підприємству.
Працівники ППП поділяються на робітників і службовців. У складі службовців виділяють керівників, спеціалістів та інших службовців (конторський обліковий і т.п. персонал). Робітників поділяють на основних і допоміжних. В аналізі трудових ресурсів підприємства можна виділити три напрями:
1. Аналіз використання робочої сили.
2. Аналіз продуктивності праці.
3. Аналіз оплати праці. [6]
Джерела інформації для аналізу: План з праці, ф. № 1-Т "Звіт з праці", ф. № 5-3 "Звіт про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства (організації), статистична звітність відділу кадрів по руху робітників та ін"
Аналіз використання робочої сили. У ході аналізу забезпеченості трудовими ресурсами проводять порівняння фактичної чисельності персоналу з попереднім періодом і планової чисельністю звітного періоду по всіх класифікаційних групах. У процесі аналізі вивчається співвідношення між групами і тенденції зміни цього співвідношення.
Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на вироблення продукції одним працюючим визначається за формулою
де УД 1, УД 0 - питома вага основних робітників у загальній їх чисельності за планом (базисного періоду) і звіту; СВ 0 - середньорічна вироблення одного працюючого за планом.
Скорочення допоміжних робітників може бути досягнуто за рахунок концентрації та спеціалізації допоміжних робіт: по налагодження та ремонту обладнання, підвищення рівня механізації і вдосконалення праці цих робітників.
Чисельність робочих Ч р визначають виходячи з норми трудомісткості робіт планованого періоду (Т), ефективного (дійсного) річного фонду часу робітника (Т еф) і планованого коефіцієнта виконання норм До nn за формулою
Чисельність робітників, зайнятих на апаратурних, агрегатних роботах, де дії робітників полягають в основному в управлінні механізованими або автоматизованими процесами, визначають по робочих місцях і нормах обслуговування:
де n i - кількість агрегатів на i-й операції;
Ч Pi - кількість робітників, необхідний для обслуговування i-го робочого місця;
k Зi - коефіцієнт завантаження робочих на i-й операції при збігу професій;
i - найменування операцій.
Чисельність службовців визначається виходячи з організаційної структури підприємства і раціональної чисельності, необхідної для забезпечення функцій управління. [7]
Чисельність непромислового персоналу визначається за типовими галузевими нормативами, за нормами обслуговування.
Відповідальним етапом в аналізі використання підприємства кадрами є вивчення руху робочої сили. У ході аналізу ретельному вивченню піддають причини вибуття працівників за порушення трудової дисципліни, тому що це часто пов'язано з невирішеними соціальними проблемами.
Проте випуск продукції залежить не стільки від чисельності працюючих, скільки від кількості витраченого на виробництво праці, певного кількістю робочого часу. Тому аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на підприємстві.
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству.
Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (Ч р), кількості відпрацьованих одним робітником днів в середньому за рік (Д), середньої тривалості робочого дня (t):
Якщо фактично одним робітником відпрацьовано менше днів і годин, ніж передбачалося планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу: цілоденні (Д піт) і внутрішньозмінні (t піт):
У ході аналізу необхідно виявити причини утворення понадпланових втрат робочого часу. Серед них можуть бути: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, невихід на роботу через хворобу, прогули, простої через несправність обладнання, відсутність роботи, сировини, матеріалів, палива, енергії і т. д. Кожен вид втрат повинен бути детально оцінений, особливо той, який залежить від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.
Втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, тому що вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів важливе значення надається вивченню показників продуктивності праці.
Аналіз продуктивності праці. Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників.
Узагальнюючі показники: середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, середньорічне вироблення на одного працюючого у вартісному вираженні.
Приватні показники: трудомісткість продукції певного виду в натуральному вираженні за 1 людино-день або людино-годину.
Допоміжні показники: витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу. [8]
Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічна вироблення продукції одним працюючим (ГВ):
де ТП - обсяг товарної продукції у вартісному вираженні;
Ч - чисельність працюючих.
Трудомісткість - витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції:
де ФРВ i - фонд робочого часу на виготовлення i-го виду виробів,
VВП i - кількість виробів одного найменування у натуральному вираженні.
Даний показник є зворотним середньогодинної вироблення продукції. Зниження трудомісткості продукції - найважливіший фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається в першу чергу за рахунок зниження трудомісткості продукції. Досягти зниження трудомісткості можливо за рахунок впровадження заходів НТП, механізації та автоматизації виробництва і праці, а також збільшення кооперованих поставок, перегляду норм виробітку і т. д. [9]
Плановий приріст продуктивності праці (часовий виробітку) за рахунок зниження трудомісткості продукції:
Фактичне зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості до рівня минулого року:
План по зниженню трудомісткості перевиконано на 4,33% (95,3% -90,97%), в результаті чого середньогодинна вироблення продукції зросла на 5,01% (9,92% -4,91%).
Знаючи, як змінилася середньогодинна вироблення, можна визначити зміну трудомісткості продукції:
</ SPAN> Аналіз фонду заробітної плати. Аналіз використання фонду заробітної плати починають з розрахунку абсолютного і відносного відхилення фактичної його величини від планової. Абсолютне відхилення
Проте абсолютне відхилення розраховується без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції. Врахувати цей фактор допоможе розрахунок відносного відхилення фонду заробітної плати
Для цього змінна частина фонду заробітної плати (ФЗП пер) коригується на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції (К пп). До змінної частини фонду заробітної плати відносять зарплату робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати, суму відпускних, відповідну частці перемінної зарплати, інші виплати, пов'язані з фонду заробітної плати, і котрі змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. [10]
Постійна частина оплати праці (ФЗП пост) не змінюється при збільшенні або спаді обсягу виробництва - це зарплата робочих за тарифними ставками, зарплата службовців по окладів, всі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних. Відносне відхилення фонду заробітної плати:
У процесі подальшого аналізу визначають чинники, що викликали абсолютне і відносне відхилення по фонду заробітної плати. [11]
Факторна модель змінної частини фонду зарплати представлена на рис.1.
Рис.1. Схема факторної системи змінного фонду зарплати
Відповідно до цієї схеми модель буде мати наступний вигляд.
Для розрахунку впливу цих факторів на абсолютне і відносне відхилення по фонду зарплати необхідні наступні дані:
1. Фонд заробітної плати:
а) за планом:
б) за планом, перерахованим на обсяг виробництва, при плановій структурі:
в) за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції і фактичну структуру:
д) фактично при фактичної удільної трудомісткості і плановому рівні оплати праці:
е) фактично:
2. Відхилення від плану:
абсолютне:
відносне:
Розрахунок впливу факторів на зміну змінної частини фонду оплати праці проводять за формулами: [12]
· Вплив обсягу виробництва продукції:
· Вплив зміни структури виробленої продукції:
· Вплив зміни питомої трудомісткості продукції:
· Вплив зміни оплати праці:
В кінці аналізу необхідно провести перевірку проведених розрахунків:
2.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
</ DIV> Необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами і т.д. [13]
Вартість матеріальних ресурсів входить у собівартість продукції по елементу "Матеріальні витрати" і включає в себе ціну їх придбання (без урахування ПДВ і акцизів), націнки, комісійні винагороди, що сплачуються постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг бірж, митних зборів, плату за транспортування, зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями.
Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може забезпечуватися двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним (рис.2). Екстенсивний шлях припускає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Крім того, зростання обсягу виробництва при існуючих технологічних системах привів до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення навколишнього середовища вийшли за припустимі межі. Тому зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах повинен здійснюватися за рахунок більш економного їх використання в процесі виробництва продукції чи інтенсивним шляхом.
Рис.2. Основні шляхи поліпшення забезпеченості матеріальними ресурсами
Пошук внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів становить зміст економічного аналізу, який передбачає наступні етапи:
1. Оцінка якості планів матеріально-технічного постачання та аналіз їх виконання;
2. Оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;
3. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;
4. Факторний аналіз загальної матеріалоємності продукції;
5. Оцінка впливу вартості матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції. [14]
Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, специфікації, договори на постачання сировини і матеріалів, форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів і його витратах на виробництво та реалізацію продукції, планові і звітні калькуляції собівартості виробів, що випускаються, дані про нормативи і норми витрат матеріальних ресурсів. [15]
Оцінка якості планів матеріально-технічного постачання. Важливою умовою безперебійної нормальної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах (MP i) джерелами покриття (U i):
MP i = U i.
Розрізняють внутрішні (власні) джерела і зовнішні.
До внутрішніх джерел відносять скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економію матеріалів в результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
До зовнішніх джерел відносять надходження матеріальних ресурсів від постачальників відповідно до укладених договорів.
Потреба в завезенні матеріальних ресурсів з боку визначається різницею між загальною потребою в i-му виді матеріальних ресурсів і сумою внутрішніх джерел її покриття. Ступінь забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах договорами на їхнє постачання оцінюється за допомогою наступних показників:
- Коефіцієнт забезпеченості за планом
- Коефіцієнт забезпеченості фактичний
Аналіз даних коефіцієнтів проводиться по кожному виду матеріалів.
Перевіряється також якість отриманих від постачальників матеріалів, відповідність їх стандартам ТУ, умов договору та у випадках їх порушення пред'являються претензії постачальникам.
Особливу увагу при аналізі приділяється виконанню плану МТС за термінами постачання матеріальних ресурсів або ритмічності поставок.
Для оцінки ритмічності поставок використовуються показники:
- Коефіцієнт нерівномірності поставок матеріалів:
де x-відсоток виконання плану постачання за періодами (днями, декадами, місяцями); f - план постачання за ті ж періоди;
- Коефіцієнт варіації:
де Δ f - відхилення обсягу поставки за періодами від плану; k - кількість аналізованих періодів;
Неритмічна постачання матеріальних ресурсів веде до простоїв обладнання, втрат робочого часу, необхідність понаднормових робіт. Оплата простоїв не з вини робітників і понаднормових робіт веде до збільшення собівартості продукції, що випускається і відповідно до зниження прибутку підприємства.
Умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість матеріальними ресурсами. Потреба в матеріальних ресурсах визначається в розрізі їх видів на потреби основної і не основної діяльності підприємства і на запаси, необхідні для нормального функціонування на кінець періоду.
Потреба в матеріальних ресурсах на освіту запасів визначається в трьох оцінках:
- У натуральних одиницях виміру, що необхідно для встановлення потреби в складських приміщеннях;
- В грошовій (вартісної) оцінці для виявлення потреби в оборотних коштах і ув'язування з фінансовим планом;
- У днях забезпеченості - з метою планування і контролю за виконанням графіка постачання.
Забезпеченість підприємства запасами в днях обчислюється за формулою:
де З дн - запаси сировини і матеріалів, у днях;
З mi - запаси i-ого виду матеріальних ресурсів у натуральних чи вартісних показниках,
P Дi - середній денний витрата i-ого виду матеріальних ресурсів у тих же одиницях виміру.
Середній денний витрата кожного виду матеріалів розраховується розподілом сумарної витрати i-ого виду матеріальних ресурсів за аналізований період (mр i) на кількість календарних періодів (Д):
У процесі аналізу фактичні запаси найважливіших видів сировини і матеріалів зіставляють з нормативними і виявляють відхилення. [17]
Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. До неходовим відносять матеріали, по яких не було витрат більше одного року.
У процесі споживання матеріальних ресурсів у виробництві відбувається їхня трансформація в матеріальні витрати, тому рівень їхньої витрати визначається через показники, обчислені виходячи із суми матеріальних витрат.
Для оцінки ефективності матеріальних ресурсів використовується система узагальнюючих і приватних показників.
Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви його підвищення.
Приватні показники використовуються для характеристики ефективності споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії та ін), а також для встановлення зниження матеріалоємності окремих виробів (питомої матеріалоємності).
Залежно від специфіки виробництва приватними показниками можуть бути: сирьеемкость - у переробній галузі; металоємність - у машинобудуванні і металообробній промисловості; паливомісткість і енергоємність - на підприємствах ТЕЦ; полуфабрікатоемкость - в складальних виробництвах і т.д.
Питома матеріаломісткість окремих виробів може бути обчислена як у вартісному, так і в умовно-натуральному і натуральному вираженні.
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчають їхню динаміку і причини зміни.
Факторний аналіз загальної матеріалоємності продукції. Матеріаломісткість, так само як і матеріаловіддача, залежить від обсягу товарної (валової) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг товарної (валової) продукції у вартісному вираженні (ТП) може змінитися за рахунок кількості виробленої продукції (VВП), її структури (УД) і рівня відпускних цін (ЦП). Сума матеріальних витрат (МОЗ) також залежить від обсягу виробленої продукції, її структури, витрати матеріалу на одиницю продукції (УР) та вартості матеріалів (ЦМ). У результаті загальна матеріаломісткість залежить від структури виробленої продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін на продукцію (рис.3).
Факторна модель буде мати вигляд
Рис. 3. Схема факторної системи матеріаломісткості
Вплив факторів першого порядку на матеріаловіддача або матеріаломісткість можна визначити способом ланцюгової підстановки:
Для розрахунку потрібно мати такі дані:
I. Витрати матеріалів на виробництво продукції:
а) за планом: МОЗ пл =
б) за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції: МОЗ усл1 =
в) по плановим нормам і плановим цінам на фактичний випуск продукції: МОЗ усл2 =
г) фактично за плановими цінами: МОЗ усл3 =
д) фактично: МОЗ ф =
II. Вартість товарної продукції:
а) за планом: ТП пл =
б) за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва, при плановій структурі: ТП усл1 =
в) фактично за плановими цінами: ТП усл2 =
г) фактично: ТП ф =
Оцінка впливу матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції. Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції розраховується на основі наступної залежності:
ВП = МОЗ. МО або ВП = МОЗ / МО.
Для розрахунку впливу факторів на обсяг випуску продукції за першою формулою можна застосувати спосіб ланцюгових підстановок, абсолютних або відносних різниць, інтегральний метод, а по другій - тільки прийом ланцюгових підстановок або інтегральний метод. [18]
Результати аналізу матеріальних витрат використовуються при нормуванні витрат сировини і матеріалів на виготовлення продукції, а також при визначенні загальної потреби в матеріальних ресурсах на виконання виробничої програми.
Рішення аналітичних завдань з оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів і забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами є завданням логістики, зокрема щодо складання заявок, вибору постачальників, управління запасами, визначення оптимальної партії ресурсів, що поставляються.
На основі проведеного аналізу на закінчення проводять підрахунок резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, що не використовуються у звітному році. Ними можуть бути підвищення технічного рівня виробництва за рахунок впровадження нових виробничих технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, зміни конструкцій і технологічних характеристик виробів, поліпшення організації та обслуговування виробництва, поліпшення МТС і використання матеріальних ресурсів та ін Економія (Е) від даних заходів може бути визначена за формулою:
де М 1, М 0 - норма витрати матеріалу до і після впровадження заходу;
ЦМ - ціна матеріалу; VBП m - випуск продукції в натуральному виразі з моменту впровадження заходу і до кінця року, З мр - витрати, пов'язані з впровадженням заходи. [19]
2.4. <SPAN> <SPAN> Аналіз використання основних виробничих фондів </ SPAN> </ SPAN>
</ DIV> Основні засоби (ОЗ) (часто називають в економічній літературі і на практиці основними фондами) є одним з найважливіших факторів виробництва.
Аналіз основних фондів здійснюється в кількох напрямках, розробка яких у комплексі дозволяє дати оцінку структури, динаміки та ефективності використання ОС і довгострокових інвестицій.
</ DIV> Вибір напрямків аналізу і реальних аналітичних завдань визначається потребами управління, що складає основу фінансового та управлінського аналізу, хоча чіткої межі між цими видами аналізу немає.
Джерелами інформації для проведення аналізу є: ф. № 11 "Звіт про наявність та рух ОС", ф. БМ "Баланс виробничої потужності", ф. № 7-ф "Звіт про запаси невстановленого обладнання", інвентарні картки обліку ОЗ і ін
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Дані про наявність, знос і рух ОС служать основним джерелом інформації для оцінки виробничого потенціалу підприємства.
Оцінка руху ОС проводиться на основі коефіцієнтів, які аналізуються в динаміці за ряд років.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Оцінка ефективності використання ОС заснована на застосуванні загальної для всіх ресурсів технології оцінки, яка передбачає розрахунок і аналіз показників віддачі і ємності.
Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1 руб. ресурсів.
Показники ємності характеризують витрати чи запаси ресурсів на 1 руб. випуску продукції.
<SPAN> </ SPAN> Під запасами ресурсів розуміють готівковий обсяг ресурсів на звітну дату по балансу, під витратами - поточні витрати ресурсів, зокрема по основних засобів - амортизація. [20]
При зіставленні запасів ресурсів з обсягом виручки за період необхідно розрахувати середню величину запасів на той же період.
Узагальнюючим показником ефективності використання ОС є фондовіддача (ФО):
При розрахунку показника враховуються власні й орендовані ОС, не враховуються ОС, що знаходяться на консервації і здані в оренду.
Показник фондовіддачі аналізують у динаміці за ряд років, тому обсяг продукції коригують на зміну цін і структурних зрушень, а вартість ОС - на коефіцієнт переоцінки.
Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що припадають на один рубль готової продукції або амортизаційної ємності.
Зростання фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції (ВП). Цю залежність описує факторна модель:
ВП = ОС. ФО.
На основі факторної моделі розраховують приріст обсягу випуску за рахунок збільшення ОС і росту фондовіддачі:
Приріст випуску продукції за рахунок фондовіддачі можна розрахувати способом абсолютних різниць:
або інтегральним методом:
де ОС 0, ОС 1 - вартість основних засобів у базисному і звітному періоді відповідно;
<SPAN> </ SPAN> фоо, ФО 1 - фондовіддача базисного і звітного періоду відповідно
Для розробки технологічної політики підприємства необхідний поглиблений факторний аналіз показників ефективності використання ОС і в першу чергу фондовіддачі. [21] <SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN>
Сукупність факторів, що впливають на показник фондовіддачі та їх підпорядкованість, показана на рис. 4.
Рис.4.
Схема факторної системи фондовіддачі
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN>
Аналіз використання обладнання. Аналіз роботи обладнання заснований на системі показників, що характеризують його використання за чисельністю, часу роботи та потужності.
Для аналізу кількісного використання устаткування його групують за рівнем використання (мал. 5).
Рис. 5. Склад наявного обладнання
Для характеристики ступеня залучення обладнання розраховують:
- Коефіцієнт використання парку наявного обладнання (Кн):
<SPAN> </ SPAN> - коефіцієнт використання парку встановленого обладнання (Ку):
- Коефіцієнт використання устаткування зданого в експлуатацію (Ке):
Якщо значення показників близькі до одиниці, то устаткування використовується з високим ступенем завантаження, а виробнича програма відповідає виробничої потужності.
Для характеристики екстенсивного завантаження обладнання аналізують використання устаткування за часом: баланс часу роботи та коефіцієнт його змінності. </ DIV>
<SPAN> </ SPAN> Рівень внутрізмінного використання устаткування характеризує коефіцієнт завантаження обладнання Кз, який дозволяє оцінити втрати часу роботи обладнання з-за планово-попереджувальних ремонтів і т.д:
Кз = Тф / Тк або Тф / Тн або Тф / ТЕФ
Рівень умовного використання устаткування характеризує коефіцієнт змінності (КСМ):
Під інтенсивної завантаженням обладнання розуміють оцінку його продуктивності.
Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування (Кі) визначається:
Узагальнюючим показником, що характеризує комплексне використання обладнання, є показник інтегральної навантаження (Кинт):
Кинт = Кз. Кі.
<SPAN> <SPAN> </ SPAN> </ SPAN> Під виробничою потужністю підприємства мається на увазі можливий випуск продукції при досягнутому або наміченому рівні техніки, технології та організації виробництва. Міра використання виробничих потужностей характеризується такими коефіцієнтами:
У ході аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плану по їх рівні і причини змін: наприклад, введення в дію нових і реконструкція старих підприємств, технічне переоснащення виробництва, скорочення виробничих потужностей. [22]
Аналізується рівень використання виробничих площ підприємства: випуск продукції в руб. на 1 м 2 виробничої площі.
Одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність використання ОС, є поліпшення використання виробничих потужностей підприємства і його підрозділів. Щоб встановити взаємозв'язок між фондовіддачею та виробничою потужністю, використовують наступну факторну модель:
де ВП - обсяг продукції, прийнятий для розрахунку;
ВП OC - основна (профільна) продукція підприємства;
W - середньорічна виробнича потужність.
Дана формула дозволяє визначити вплив на динаміку фондовіддачі зміни рівня спеціалізації підприємства (ВП / ВП OC); коефіцієнта використання виробничої потужності (ВП OC / W); фондовіддачі активної частини ОС, обчисленої за виробничої потужності (W / OCa); частки активної частини фондів у загальної їх вартості (ЗЗА / ОС).
2.5. Аналіз прибутку, рентабельності та собівартості продукції
<! DOCTYPE HTML PUBLIC "- / / W3C / / DTD HTML 4.0 Transitional / / EN "><!-- saved from url = (0033) http://www.aup.ru/books/m67/6.htm - -> <DIV align=center> </ DIV> Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг має виключно важливе значення. Він дозволяє виявити тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей та встановити резерви зниження собівартості продукції.
Найбільш важливою ознакою для ланцюгів аналізу є поділ витрат за елементами витрат, за статтями витрат, за способом віднесення на собівартість продукції.
На основі елементів витрат складаються кошториси витрат. Розподіл витрат за статтями собівартості дозволяє розрахувати витрати на одиницю продукції або партію, скласти калькуляцію.
Витрати, що згруповано за статтями собівартості, відрізняються від витрат з її елементів тим, що вони відображають витрати, які пов'язані з виробництвом і реалізацією товарної продукції за цей звітний період. Витрати ж за елементами показують всі вироблені підприємством витрати ресурсів за звітний період, включаючи витрати на зростання залишків незавершеного виробництва, витрати, віднесені за рахунок майбутніх періодів і т. п.
Для підприємства, що працює в умовах ринкової економіки, часто мають місце економічні ситуації, пов'язані з коливаннями завантаження виробничих потужностей, що тягне за собою зміну виробництва і продажів, а це в свою чергу, істотно впливає на собівартість продукції, а отже, на фінансові результати. З цим пов'язано розподіл витрат на постійні та змінні.
Цьому розподiлу приділяється велика увага в західній системі обліку, яка носить назву "директ-костинг".
Основні положення даної теорії:
1. Поведінка витрат в залежності від зміни обсягу виробництва.
2. Відносність (умовність) класифікації витрат на постійні та змінні.
3. Методи розподілу витрат на постійні та змінні.
До постійних витрат прийнято відносити такі витрати, величина яких не змінюється зі зміною ступеня завантаження виробничих потужностей чи обсягу виробництва (амортизація, орендна плата, певні види заробітної плати керівників організацій тощо)
Під змінними розуміють витрати, величина яких змінюється зі зміною ступеня завантаження виробничих потужностей чи обсягів виробництва (витрати на сировину, основні матеріали, заробітна плата основних виробничих робітників, витрати на технічну енергію та ін)
У залежності від цієї класифікації загальні сумарні витрати на виробництво продукції (З) можна представити у вигляді такої формули:
де A - сума постійних витрат;
B - ставка змінних витрат на одиницю продукції;
VBП - обсяг виробництва продукції.
Тоді витрати на одиницю продукції (З од) слід записати у вигляді
Графічно це можна представити таким чином (рис.6, 7):
| PRIVATE <TBODY> | ||
| Рис.6. Залежність загальної суми витрат від обсягу виробництва | Рис.7. Залежність собівартості одиниці продукції від обсягу її виробництва | |
Всі вищезгадані положення використовуємо при проведенні аналізу собівартості.
Аналіз собівартості проводять за такими напрямами:
1. Аналіз динаміки та структури узагальнюючих показників собівартості та факторів її зміни.
2. Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.
3. Аналіз прямих матеріальних та трудових витрат.
Джерела інформації: дані статистичної звітності, ф. № 5-з "Звіт про витрати на виробництво і реалізацію продукції", дані бухгалтерського обліку: синтетичні і аналітичні рахунки, що відображають витрати матеріальних, трудових і грошових коштів, планові і звітні калькуляції собівартості продукції і пр .
Аналіз динаміки узагальнюючих показників і факторів. Аналіз собівартості починають з аналізу динаміки собівартості всієї товарної продукції. При цьому порівнюють фактичні витрати з плановими або з витратами базисного періоду. У процесі аналізу виявляють, за якими статтями витрат стався найбільший перевитрата і як це зміна вплинула на зміну загальної суми змінних і постійних витрат.
Загальна сума витрат може змінитися через обсягу випуску продукції, її структури, рівня змінних витрат на одиницю продукції і суми постійних витрат. Вивчення структури витрат на виробництво та її змін за звітний період по окремих елементах витрат, а також аналіз статей витрат фактично випущеної продукції становлять наступний етап аналізу собівартості.
</ DIV> Аналіз структури собівартості проводиться зіставленням питомих ваг окремих елементів з планом і в динаміці.
За допомогою показників структури розглядається вплив кожної статті на суму абсолютної і відносної економії або перевитрати витрат. Аналіз структури витрат дозволяє оцінити матеріаломісткість, трудомісткість, енергоємність продукції, з'ясувати характер їх змін і вплив на собівартість продукції. Для оцінки впливу кожної статті витрат на собівартість 1 руб. товарної продукції розраховується рівень витрат по кожній статті й елементу витрат, вивчаються причини відхилень.
Рівень витрат визначається діленням витрат по кожній статті на обсяг товарної продукції.
Аналіз динаміки та виконання плану за структурою і рівнем витрат дозволяє своєчасно реагувати на відхилення від планових, нормативних показників собівартості, приймати конкретні управлінські рішення щодо їх усунення або погодженням.
Аналіз витрат на карбованець товарної продукції. Найбільш узагальнюючим показником собівартості продукції, що виражає її прямий зв'язок з прибутком, є рівень витрат на 1 карбованець товарної продукції:
Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції становлять фактори, які перебувають з ним у прямий функціонального зв'язку: зміна обсягу випущеної продукції, її структури, зміна рівня цін на продукцію, зміна рівня питомих змінних витрат, зміна суми постійних витрат. [24] Схема факторної системи витрат на 1 грн. товарної продукції представлена на рис.8.
Рис.8. Взаємозв'язок факторів, що визначають рівень витрат на карбованець товарної продукції
Вплив факторів першого рівня на зміну витрат на 1 грн. товарної продукції розраховується способом ланцюгових підстановок за даними про випуск товарної продукції:
Товарна продукція:
а) за планом:
б) фактично при плановій структурі і планових цінах:
в) фактично за цінами плану:
г) фактично:
Якщо витрати на 1 крб. товарної продукції (У3) представити у вигляді
то аналіз проводиться методом ланцюгових підстановок і його алгоритм аналогічний алгоритму проведення факторного аналізу матеріаломісткості.
Щоб встановити, як ці фактори вплинули на зміну суми прибутку, необхідно абсолютні прирости витрат на 1 грн. товарної продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізації продукції, виражений у планових цінах.
Аналіз прямих матеріальних та трудових витрат. Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають витрати на сировину та матеріали. Розрахунок впливу факторів проводиться способом ланцюгових підстановок. Для цього необхідно провести перерахунок витрат на виробництво продукції:
а) за планом:
б) за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції:
в) по плановим нормам і плановим цінам на фактичний випуск продукції:
г) фактично за плановими цінами:
д) фактично:
Витрата матеріалів на одиницю продукції залежить від якості сировини і матеріалів, заміни одного виду матеріалу іншим, зміни рецептури сировини, техніки, технології та організації виробництва, кваліфікації працівників, відходів сировини та ін
Рівень середньої ціни матеріалів залежить від ринків сировини, відпускної ціни постачальника, внутрішньогрупової структури матеріальних ресурсів, рівня транспортно-заготівельних витрат, якості сировини і т.д.
У результаті заміни одного матеріалу іншим змінюється не тільки кількість спожитих матеріалів на одиницю продукції, але і їх вартість.
Розрахунки проводяться за кожним видом продукції на основі планових і звітних калькуляцій з подальшим узагальненням отриманих результатів у цілому по підприємству.
У ході подальшого аналізу переходять до вивчення витрат за статтею "Заробітна плата", тобто прямих трудових витрат. Фактори, що визначають суму прямої зарплати, представлені на рис.9.
Рис.9. Схема факторної системи зарплати на виробництво продукції
Для розрахунку впливу цих факторів необхідно мати такі вихідні дані.
Сума прямий зарплати на виробництво продукції, млн. руб.:
за планом:
за планом, перерахованим на фактичний випуск продукції при плановій її структурі:
по плановому рівню витрат на фактичний випуск продукції:
фактично при плановому рівні оплати праці:
фактично:
На основі даних аналіз можна провести способом ланцюгових підстановок або інтегральним методом.
Зарплатня на випуск окремих виробів залежить від тих же факторів. Фактор структури виробництва продукції не впливає на даний показник:
</ DIV> Аналіз прибутку та рентабельності. Узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства досягається на основі таких результативних показників, як прибуток і рентабельність.
Величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.
Аналіз формування та використання прибутку передбачає наступні етапи:
1. Аналіз складу і динаміки балансового прибутку.
2. Аналіз фінансових результатів від звичайних видів діяльності.
3.Аналіз рентабельності діяльності підприємства.
4. Аналіз розподілу та використання прибутку.
Джерела інформації: накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунком продажів і рахунками "Прибутки і збитки", "Нерозподілений прибуток, непокритий збиток", форма бухгалтерської звітності № 2 "Звіт про прибутки та збитки", дані фінансового плану.
Аналіз складу і динаміки балансового прибутку. У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку від звичайної діяльності, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку необхідно враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку необхідно скоригувати на середньозважений зростання цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а собівартість товарів, продукції (робіт, послуг) зменшити на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.
Рис.10. Схема факторного аналізу прибутку
Аналіз фінансових результатів від звичайних видів діяльності. Основну частину прибутку підприємства одержують від звичайних видів діяльності, до якої відносять прибуток від продажу продукції (робіт, послуг).
Прибуток від продажу продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу продажів продукції (VРП); її структури (УД i); собівартості (З i) та рівня средньореалізаціоних цін (Ц i).
Обсяг продажів продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу продажів відбувається зменшення суми прибутку.
Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки.
Виконання плану за обсягом продажів обчислюють зіставленням фактичного обсягу реалізації з плановим у натуральному (якщо продукція однорідна), умовно-натуральному й у вартісному вираженні (якщо продукція неоднорідна за своїм складом), для чого бажано використовувати базовий (плановий) рівень собівартості окремих виробів, так як собівартість менше піддана впливу структурного фактора, ніж виручка.
Потім слід визначити суму прибутку при фактичному обсязі і структурі реалізованої продукції, але при плановій собівартості і планових цінах. Для цього необхідно від умовної виручки відняти умовну суму витрат:
Потрібно підрахувати також, скільки прибутку підприємство могло б одержати при фактичному обсязі продукції. Для цього від фактичної суми виторгу слід відняти умовну суму витрат:
Якщо підприємство виробляє неоднорідні види продукції, тоді структура реалізованої продукції визначається відношенням кожного виду продукції в оцінці за плановою собівартістю до загального обсягу продажу продукції в тій же оцінці.
Аналіз рентабельності продукції. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:
1) показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва та інвестиційних проектів;
2) показники, що характеризують рентабельність продажів;
3) показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Всі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) (R 3) обчислюється шляхом відношення балансової (Пб) або чистого прибутку (Пч) до суми витрат по реалізованій чи вироблену продукцію (З):
Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.
Рентабельність продажів (R n) розраховується діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманої виручки (РП). Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів. Широке застосування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству та окремим видам продукції.
Рентабельність (прибутковість) капіталу (R к) обчислюється відношенням балансового (чистої) прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу (
У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівні і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами-конкурентами. [25]
Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у цілому по підприємству (R), залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації.
Факторна модель цього показника має вигляд:
Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгових підстановок.
Рівень рентабельності продажів окремих видів продукції залежить від середнього рівня ціни і собівартості виробу:
Аналогічно здійснюється факторний аналіз рентабельності інвестованого капіталу. Балансова сума прибутку залежить від обсягу реалізованої продукції (VРП), її структури (УД i), собівартості (З од), середнього рівня цін (Ц i) та фінансових результатів від інших видів діяльності, не пов'язаних з реалізацією продукції та послуг (ВФР) .
Середньорічна сума основного та оборотного капіталу (
Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажів.
І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва і реалізації продукції. Таким чином, обсяг продажів сам по собі не впливає на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшуються або зменшуються сума прибутку і сума основного та оборотного капіталу за умови незмінності інших чинників.
Резерви збільшення суми прибутку визначаються за кожним видом товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту і т.д.
Аналіз розподілу та використання прибутку підприємства. Після сплати податків прибуток розподіляється наступним чином: одна частина використовується на розширення виробництва (фонд нагромадження), інша - на капітальні вкладення в соціальну сферу (фонд соціальної сфери), третя - на матеріальне заохочення працівників підприємства (фонд споживання ). Створюється також резервний фонд підприємства.
Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку була досягнута оптимальність у задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена отримати якомога більше прибутку в бюджет. Керівництво підприємства прагне направити велику суму прибутку на розширене відтворення. Працівники зацікавлені в підвищенні оплати праці.
3. Розрахункова частина.
3.1. Вихідні дані. Розрахунок базових, планових і фактичних показників роботи ВАТ "Саянстрой" для їх подальшого аналізу.
Для зручності подальшого викладу приймемо такі визначення:
2000 р. - базовий рік;
2001р. - Аналізований (за планом і за фактом).
1. Виробнича програма:
1.1. Обсяг БМР по ген підряду становить: за базовим році 8,1 млн. руб., По анализируемому році 10,3 млн. руб. - План і 8,7 млн. руб. - Факт.
1.2. Обсяг СМР, що виконуються власними силами становить:
5,832 млн. руб. - За базовий рік,
7,21 млн. руб. - За аналізований рік за планом,
6,177 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
1.3. Обсяг СМР, виконуваних субпідрядниками становить:
2,268 млн. руб. - За базовий рік,
3,09 млн. руб. - За аналізований рік за планом
2,523 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
У тому числі сантехмонтаж 0,972 млн. руб., 1,339 млн. руб. і 0,957 млн. руб.;
електромонтажем відповідно - 0,729 млн. руб., 1,03 млн. руб. і 0,87 млн. руб.;
дорстроем - 0,567 млн. руб., 0,721 млн. руб., 0,696 млн. руб.
1.4. Обсяг БМР (по ген підряду), що виконується на пускових об'єктах даного року становить:
5,346 млн. руб. - За базовий рік,
7,21 млн. руб. - За аналізований рік за планом
5,655 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
1.5. Введення загальної площі житлових будинків становить: за базовим році 6300 м 2, за анализируемому році 12000 м 2 - план і 8200 м 2 - факт.
2. Трудові ресурси та їх використання:
2.1. Чисельність працюючих на БМР і в підсобних виробництвах СМР, що виконуються власними силами, і становить:
391 чол. - За базовий рік,
469 осіб. - За аналізований рік за планом
395 чол. - За аналізований рік за фактом.
У тому числі, робітників, відповідно 327 чол., 396 чол. і 327 чол. (56 чол., 55 чол. Та 53 чол.)
2.2. Продуктивність праці одного на чисельність працюючих:
5,832 млн. руб. / 391 чол .* 1000 = 14,9 тис. руб.,
7,21 млн. руб. / 469 чол .* 1000 = 15,373 тис. руб.,
6,177 млн. руб. / 395 чол .* 1000 = 15,638 тис. руб.
2.3. Теж одного робочого обчислюється аналогічно:
5,832 млн. руб. / 327 чол .* 1000 = 17,835 тис. руб.,
7,21 млн. руб. / 396 чіл .* 1000 = 18,21 тис. руб.,
6,177 млн. руб. / 327 чол .* 1000 = 18,89 тис. руб.
2.4. Використовуваний робочий час 1 працюючого - 229 днів - за базовим році, 232 дня - по анализируемому голу (план) і 228 днів - фактично за анализируемому році.
2.5. З нього прогули і простої відповідно 26 днів, 0 днів і 29 днів.
2.6. Фонд оплати праці у відсотках від СМР, що виконуються власними силами: 1,0498 млн. руб., 1,442 млн. руб., 1,359 млн. руб.
3. Матеріальні ресурси:
3.1. Розрахункова потреба в матеріальних ресурсах у розрахунку на 1 млн. крб. СМР, виконуваних по ген підряду:
- Цементі - 816 т - за базовий рік; 800 т - за аналізований рік за планом; 835 т - за аналізований рік по факту;
- Металі - 312 т - за базовий рік; 320 т за аналізований рік за планом, 300 т - за аналізований рік по факту;
- Лісоматеріалах - 206 м 3 - за базовий рік; 200 м 3 - за аналізований рік за планом; 205 м3 - за аналізований рік по факту;
3.2. Фактична наявність матеріалів, в розрахунку на 1 млн. крб. СМР, виконуваних по ген підряду:
- Цементі - 8,1 млн. руб .* 890 т = 7209 т - за базовий рік;
10,3 млн. крб .* 900 т = 9270 т - за аналізований рік за планом;
8,7 млн. крб .* 860 т = 7492 т - за аналізований рік по факту;
- Металі - 8,1 млн. руб .* 365 т = 2956,5 т - за базовий рік;
10,3 млн. крб .* 400 т = 4120 т - за аналізований рік за планом;
8,7 млн. крб .* 320 т = 2784 т - за аналізований рік по факту;
- Лісоматеріалах -
8,1 млн. крб .* 250 м 3 = 2025 м 3 - за базовий рік;
10,3 млн. крб .* 300 м 3 = 3090 м 3 - за аналізований рік за планом;
8,7 млн. крб .* 310 м 3 = 2697 м 3 - за аналізований рік по факту;
4. Основні виробничі фонди:
4.1. Основні виробничі фонди СМО розраховуються на основі норм, в розрахунку на 1 млн. крб. СМР, виконуваних по ген підряду:
8,1 * 0,45 млн. крб .* 1000 = 3645 тис. руб. - За базовий рік;
10,3 * 0,50 млн. крб .* 1000 = 5150 тис. руб. - За аналізований рік за планом;
8,7 * 0,41 млн. крб .* 1000 = 3567 тис. руб. - За аналізований рік за фактом.
4.2. Фондовіддача розраховується як відношення обсягу БМР по ген підряду до основних виробничих фондів СМО:
8,1 млн. крб .* 1000 / 3645 тис. руб. = 2,2 руб. / руб.;
10,3 млн. крб .* 1000 / 5150 тис. руб. = 2,0 руб. / руб.;
8,7 млн. крб .* 1000 / 3567 тис. руб. = 2,44 грн. / руб.
4.3. Рівень механізації - за базовим році 81%, по анализируемому році 85% - план і 87% - факт.
4.4. Обсяг робіт, виконаних механізованим способом, розраховується як добуток рівня механізації (у частках одиниці) на обсяг СМР по ген підряду:
0,81 * 8,1 млн. руб. = 6,561 млн. руб. - За базовий рік;
0,85 * 10,3 млн. руб. = 8,755 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,87 * 8,7 млн. руб. = 7,57 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5. Собівартість СМР, прибуток і рентабельність:
5.1. Кошторисна собівартість СМР від обсягу БМР, що виконуються власними силами:
5,399 млн. руб. - За базовий рік;
6,676 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
5,719 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.2. Витрати, що покриваються у порядку компенсації, що виконуються власними силами:
0,12 млн. руб. - За базовий рік;
0,1442 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,1853 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.3. Економія від зниження собівартості за оргтехмероприятий виконуються власними силами:
0,175 млн. руб. - За базовий рік;
0,216 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,123 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.4. Планові накопичення виконуються власними силами:
0,43 млн. руб. - За базовий рік;
0,53 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,46 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.5. Планова собівартість СМР розраховується як кошторисна собівартість мінус економія від зниження собівартості і плюс витрати, що покриваються у порядку компенсації і дорівнює:
5,399 - 0,175 + 0,12 = 5,345 млн. руб. - За базовий рік;
6,676 - 0,216 + 0,1442 = 6,604 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
5,719 - 0,123 + 0,1853 = 5,782 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.6. Фактична собівартість СМР виконуються власними силами:
5,61 млн. руб. - За базовий рік;
6,604 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
6,072 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.7. Собівартість за статтями витрат виконуються власними силами:
- Матеріали:
3,412 млн. руб. - За базовий рік;
4,102 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
3,731 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
- Основна зарплата робітників
1,05 млн. руб. - За базовий рік;
1,226 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
1,0995 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
- Витрати по експлуатації машин і механізмів -
0,27 млн. руб. - За базовий рік;
0,303 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,29 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
- Накладні витрати -
0,88 млн. руб. - За базовий рік;
1,045 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
0,95 млн. руб. - За аналізований рік за фактом.
5.8. Прибуток від здачі робіт розраховується як обсяг СМР, що виконуються власними силами, мінус фактична собівартість:
5,832 - 5,61 = 0,222 млн. руб. - За базовий рік;
7,21 - 6,604 = 0,606 млн. руб. - За аналізований рік за планом;
6,177 - 6,072 = 0,105 - за аналізований рік за фактом.
5.9. Загальний рівень рентабельності розраховується як відношення прибутку до обсягу БМР, виконаному власними силами:
0,222 / 5,832 * 100% = 3,81% - за базовий рік;
0,606 / 7,21 * 100% = 8,4% - за аналізований рік за планом;
0,105 / 6,177 * 100% = 1,7% - за аналізований рік за фактом.
Таблиця 2.
Техніко-економічні показники, що характеризують
діяльність ВАТ "Саянстрой"
| № п / п | Найменування показника | Од. вимірювання | Розрахункові показники | ||
| Базовий рік | Аналізований рік | ||||
| план | факт | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1.1. | Обсяг БМР по ген підряду | млн. руб. | 8,1 | 10,3 | 8,7 |
| 1.2. | Обсяг БМР, виконаних власними силами | млн. руб. | 5,832 | 7,21 | 6,177 |
| 1.3. | Обсяг БМР, виконаних субпідрядниками, всього У тому числі - Сантехмонтаж - Електромонтажем - Дорстроем | млн. р.. - / / - - / / - - / / - | 2,268 0,972 0,729 0,567 | 3,09 1,339 1,03 0,721 | 2,523 0,957 0,87 0,696 |
| 1.4. | Обсяг БМР (по ген підряду), виконаному на пускових об'єктах даного року | млн. руб. | 5,346 | 7,21 | 5,655 |
| 1.5. | Введення загальної площі житлових будинків | м 2 | 6300 | 12000 | 8200 |
| 2.1. | Чисельність робочих на СМР і в підсобних виробництвах, в тому числі робочих | чол. чол. | 391 327 | 469 396 | 395 327 |
| 2.2. | Продуктивність праці 1 працюючого | тис. руб. | 14,9 | 15,373 | 15,638 |
| 2.3. | Продуктивність праці 1 робітника | - / / - | 17,835 | 18,21 | 18,89 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 2.4. | Використовуваний робочий час 1 працюючого | днів | 229 | 232 | 228 |
| 2.5. | З нього прогули і простої | днів | 26 | - | 29 |
| 2.6. | Фонд оплати праці | млн. р.. | 1,05 | 1,442 | 1,359 |
| 3.1. | Розрахункова потреба в матеріальних ресурсах: - Цемент - Метал - Лісоматеріали | т т м 3 | 816 312 206 | 800 320 200 | 835 300 205 |
| 3.2 | Фактична наявність (надходження) матеріальних ресурсів: - Цемент - Метал - Лісоматеріали | Т Т М 3 | 7209 2956,5 2025 | 9270 4120 3090 | 7492 2784 2697 |
| 4.1. | Основні виробничі фонди СМО | тис. руб. | 3645 | 5150 | 3567 |
| 4.2. | Фондовіддача | руб / руб | 2,2 | 2 | 2,44 |
| 4.3. | Рівень механізації | % | 81 | 85 | 87 |
| 4.5. | Обсяг робіт, виконаних механізованим способом | млн. руб. | 6,561 | 8,755 | 7,57 |
| 5.1. | Кошторисна собівартість СМР | млн. руб. | 5,399 | 6,676 | 5,719 |
| 5.2. | Витрати, що покриваються у порядку компенсації | - / / - | 0,12 | 0,1442 | 0,1853 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 5.3. | Економія від зниження собівартості за оргтехмероприятий | - / / - | 0,175 | 0,216 | 0,123 |
| 5.4. | Планові накопичення | - / / - | 0,43 | 0,53 | 0,46 |
| 5.5. | Планова собівартість | - / / - | 5,345 | 6,604 | 5,782 |
| 5.6. | Фактична собівартість | - / / - | 5,61 | 6,604 | 6,072 |
| 5.7. | Собівартість за статтями витрат: - Матеріали - Основна заробітна плата робітників - Витрати по експлуатації машин і механізмів - Накладні витрати | Млн.р. - / / - - / / - - / / - | 3,412 1,05 0,27 0,88 | 4,102 1,226 0,303 1,045 | 3,731 1,0995 0,29 0,95 |
| 5.8. | Прибуток від здачі робіт | млн. руб. | 0,222 | 0,606 | 0,105 |
| 5.9. | Рівень рентабельності (загальної) | % | 3,81 | 8,4 | 1,70 |
3.2. Аналіз виробничої програми
Таблиця 3.
Аналіз виробничої програми
| Найменування показників | Од. ізм. | Величина показників | Відхилення факту | Виконання факту,% | ||||
| Базовий рік | Аналізований рік | Від базового року | Від плану | До базового році | До плану | |||
| План | Факт | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1. Обсяг БМР по ген підряду | млн. руб. | 8,1 | 10,3 | 8,7 | 0,6 | -1,6 | 107,41 | 84,5 |
| 2. Обсяг СМР, що виконуються власними силами | - / / - | 5,832 | 7,21 | 6,177 | 0,345 | -1,033 | 105,91 | 85,7 |
| 3. Обсяг СМР, що виконується субпідрядниками-всього в тому числі - Сантехмонтаж - Електромонт-му - Дорстроем | - / / - - / / - - / / - - / / - | 2,268 0,972 0,729 0,567 | 3,09 1,339 1,03 0,721 | 2,523 0,957 0,87 0,696 | 0,255 -0,015 +0,141 +0,129 | -0,567 -0,382 -0,16 -0,025 | 111,2 98,45 119,34 122,75 | 81,65 71,47 84,46 96,53 |
| 4. Обсяг БМР (по ген підряду), що виконуються на пускових об'єктах даного року | Млн. руб. | 5,346 | 7,21 | 5,655 | 0,309 | -1,555 | 105,78 | 78,43 |
| 5. Введення загальної площі житлових будинків | м 2 | 6300 | 12000 | 8200 | 1900 | -3800 | 130,16 | 68,33 |
За введення загальної площі житлових будинків план також виконаний тільки на 78,43%.
Недостатнє виконання плану за обсягом БМР по ген підряду відбулося в основному за рахунок невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами (64,6% невиконання плану по ген підряду становить невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами). Субпідрядниками план також не виконано на 18,35%, причому "левова частка" у невиконанні плану припадає на сантехмонтаж - 67,4% загального не виконання плану по субпідряду, електромонтаж не виконав в загальному обсязі плану 28,2%, а дорстрой - 4 , 4%.
План за обсягом БМР на пускових об'єктах виконано лише на 78,43%, що, безсумнівно, вплинуло на введення загальної площі - по ньому план виконаний на 68,33%.
Але в плановому році організація працювала краще, ніж у базовому: якщо замість фактичного виконання підставити значення базового року, то план по ген підряду буде виконаний на 78,64% - це менше виконання плану в аналізованому році (84,5%).
Резервом збільшення виконання СМР може бути скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, виконання плану по введенню на виробництві основних виробничих фондів і більш інтенсивне використання досягнень науково-технічного прогресу.
3.3 Аналіз використання трудових ресурсів.
таблиця 4
Аналіз використання трудових ресурсів
| Найменування показників | Од. Виміри | Величина показників | Відхилення факту | Виконання плану, % | ||||
| Базовий рік | Аналізований рік | Від базового року | Від плану | До базового році | До плану | |||
| План | Факт | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1. Продуктивність праці 1 працюючого | Тис. руб. | 14,9 | 15,373 | 15,638 | +0,738 | +0,265 | 104,95 | 101,72 |
| 2. Те ж 1 робочого | - / / - | 17,835 | 18,21 | 18,89 | +1,055 | +0,68 | 105,91 | 103,73 |
| 3. Використання робочого часу 1 працюючого | днів | 229 | 232 | 228 | -1 | -4 | 99,56 | 98,28 |
| 4. З нього прогули і простої | - / / - | 26 | - | 29 | +3 | - | 111,5 | - |
| 5. Те ж на всю чисельність | чол / днів | 1,71 | 2,02 | 2,44 | 0,73 | 0,42 | 142,69 | 120,79 |
| 6. Фонд оплати праці | млн. руб. | 1,0498 | 1,442 | 1,359 | +0,31 | -0,083 | 129,45 | 94,24 |
| 7. Середня заробітна плата 1 працюючого на рік Довідково: Чисельність працюючих на БМР і в підсобних виробництвах У тому числі робочих | тис. руб. чол. - / / - | 2,689 391 327 | 2,15 669 396 | 2,44 557 461 | -0,249 - - | +0,29 - - | 90,74 - - | 113,48 - - |
План по продуктивності праці працюючих виконаний на 101,724%, а по продуктивності праці робітників - на 103,73%. У той же час збільшилася кількість днів прогулів та простоїв - у порівнянні з базовим роком вони зросли на 3 дні або на 11,54%.
Якби цих прогулів та простоїв не було, то можна було б виконати додатково 574,81 тис. руб. СМР. Якщо б вдалося зменшити кількість прогулів та простоїв в два рази, то додатково можна було виконати 273,9 тис. руб. СМР.
Середня заробітна плата в аналізованому році збільшився в порівнянні з базовим роком на 35,31%, але все ж вона менше запланованої на 4,31%.
Якби був збережений фонд оплати праці базового року, то середня зарплата в році, що була б дорівнює 1,885 тис. руб. на рік, що нижче фактичного рівня на 0,55 тис. руб.
3.4 Аналіз використання матеріальних ресурсів.
таблиця 5
| Найменування показників | Од. ізм. | Величина показників | Відхилення факту | Відхилення,% | ||||
| Базовий рік | Аналізований рік | Від базового року | Від плану | До базового році | До плану | |||
| План | Факт | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| А. Питома витрата (у розрахунку на 1 млн. крб. СМР) - Цементу - Металу - Лісоматеріалів | т т м 3 | 816 312 206 | 800 320 200 | 835 300 205 | +19 -12 -1 | +35 -20 +5 | 102,3 96,15 99,51 | 104,4 93,75 102,5 |
| Б. Фактичний витрата - Цементу - Металу - Лісоматеріалів | т т м 3 | 6609.6 2527.2 1668.6 | 8240 3296 2060 | 7264.5 2610 1783.5 | - - - | - - - | - - - | - - - |
| В. Фактична наявність (надходження + залишок на початок року) - Цементу - Металу - Лісоматеріалів | т т м 3 | 7209 2956.5 2025 | 9270 4120 3090 | 7482 2784 2697 | - - - | - - - | - - - | - - - |
Якби витрата цементу в році, що аналізується за фактом (7264,5 т) був би дорівнює витраті в базовому році (6609,6 т), то обсяг будівельно-монтажних робіт по ген підряду зменшився б на 0,78 млн. руб. Якщо ж б фактичний витрата цементу в році, що аналізується (7264,5 т) дорівнював би плановому витраті (8240 т), то обсяг СМР, виконуваних по ген підряду, збільшився б на 1,17 млн. руб.
Аналогічно проведу аналіз по металу і лісоматеріалів:
метал - якщо б фактичний витрата в році, що аналізується (2610 т) був би дорівнює витраті в базовому році (2527,2 т), то обсяг будівельно-монтажних робіт по ген підряду зменшився б на 0,276 млн. руб. Якщо ж б фактичний витрата металу в році, що аналізується (2610 т) дорівнював би плановому витраті (3296 т), то обсяг СМР, виконуваних по ген підряду, збільшився б на 2,29 млн. руб.
лісоматеріали - якщо б фактичний витрата в році, що аналізується (1783,5 т) був би дорівнює витраті в базовому році (1668,6 т), то обсяг будівельно-монтажних робіт по ген підряду зменшився б на 0,56 млн. руб. Якщо ж б фактичний витрата лісу в році, що аналізується (1783,5 т) дорівнював би плановому витраті (2060 т), то обсяг СМР, виконуваних по ген підряду, збільшився б на 1,35 млн. руб.
Перехідний залишок (запас) кожного з матеріалів на наступний за аналізованих рік буде становити:
1) цемент: 7482 - 7264,5 = 217,5 (т)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (8240 т) = 824 т, отже, отриманого залишку на наступний рік недостатньо.
2) метал: 2784 - 2610 = 174 (т)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (3296 т) = 329,6 т, отже, отриманого залишку на наступний рік недостатньо.
3) лісоматеріали: 2697 - 1783,5 = 913,5 (м 3)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (2060 т) = 206 т, отже, отриманого залишку на наступний рік цілком вистачить.
3.5. Аналіз використання основних виробничих фондів.
таблиця 6
Виконання плану по вартості основних виробничих фондів в аналізованому році склало 69,3%, а фактичне їх наявність по відношенню до базового року зменшилася на 2,14%, тобто йде тенденція до зменшення вартості основних виробничих фондів. У той же час фондовіддача має тенденцію до збільшення: план з її показником виконаний на 122%.
Якби фактична фондовіддача була рівна базової, обсяг будівельно-монтажних робіт був би рівний 7,92 млн. руб., Тобто він зменшився на 0,78 млн. руб.
Якби фактичний рівень механізації в році, що аналізується дорівнював би:
базового показника: 81%, то обсяг робіт, виконуваних механізованим способом, склав би 7,047 млн. руб.
планового показника: 85%, то обсяг СМР, виконуваних механізованим способом, склав би 7,395 млн. руб.
3.6. Аналіз собівартості, прибутку та рентабельності.
таблиця 7
Якби фактична собівартість була б дорівнює базової, то прибуток в аналізованому році була б дорівнює 0,567 млн. руб., Що значно більше фактичного прибутку - на 540%.
Перевитрата за фактичною собівартістю не був допущений за однією зі статей витрат, що позитивно вплинуло на собівартість - вона нижче планової на 0,532 млн. руб. або на 8,06%.
Якби фактичний рівень рентабельності був би рівний базового показника, то прибуток був би дорівнює 0,235 млн. руб., Тобто збільшилася б у порівнянні з фактичним показником на 224,14%.
ВИСНОВОК
У цій дипломній роботі мною проведений техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ "Саянстрой", проведено роботу з виявлення його слабких і сильних сторін господарської виробничо-економічної діяльності.
Благополучне фінансовий стан підприємства - це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
За економічною сутністю техніко-економічний аналіз діяльності підприємства - представляють собою взаємодії технічних і економічних процесів і встановлює їх вплив на економічний результат діяльності підприємства.
Об'єктами ТЕА є: обсяг виробництва, обсяг реалізації, собівартість, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати (прибуток, рентабельність).
Предмет аналізу вказує мету, тобто оцінку досягнутих результатів діяльності та виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
Предметом економічного аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності.
Предметом техніко-економічного аналізу в будівництві є вивчення всього комплексу кількісних і якісних показників діяльності підрядної будівельної організації та організації-забудовника, а так само аналіз і виявлення ролі кожного з цих показників. Аналіз господарської діяльності необхідний як при розробці плану, так і при здійсненні контролю за ходом його виконання. Техніко-економічний аналіз необхідний для перевірки реальності звітності організації. Аналіз повинен забезпечити отримання необхідних відомостей та розробку необхідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
У ході проведеного мною фінансового аналізу ВАТ "Саянстрой" - було виявлено ряд недоліків, пов'язаних із здійсненням його фінансової діяльності.
За результатами проведеної оцінки фінансового стану можна зробити наступні висновки:
1. План за обсягом БМР по ген підряду виконано лише на 84,5%, що фактично є невиконанням плану.
За введення загальної площі житлових будинків план також виконаний тільки на 78,43%.
Недостатнє виконання плану за обсягом БМР по ген підряду відбулося в основному за рахунок невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами (64,6% невиконання плану по ген підряду становить невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами). Субпідрядниками план також не виконано на 18,35%, причому "левова частка" у невиконанні плану припадає на сантехмонтаж - 67,4% загального невиконання плану по субпідряду, електромонтаж не виконав в загальному обсязі плану 28,2%, а дорстрой - 4, 4%.
План за обсягом БМР на пускових об'єктах виконано лише на 78,43%, що, безсумнівно, вплинуло на введення загальної площі - по ньому план виконаний на 68,33%.
Фактори, які негативно вплинули на виконання обсягу будівельно-монтажних робіт - це невиконання плану по вартості і наявності основних виробничих фондів (план виконано на 69,26%), скорочення фактичної чисельності працюючих на 112 осіб, збільшення кількості прогулів та простоїв на 11,54 %.
Говорити при 85-ти відсоткове виконання плану за обсягом БМР про фактори, позитивно вплинули на роботу організації, складно. Але все ж серед них можна назвати більш інтенсивне використання основних виробничих фондів (збільшення фондовіддачі на 22%), збільшення продуктивності праці на 1,72%, збільшення рівня механізації на 2,4%.
План по прибутку виконаний на 17,33%, а за рентабельністю - на 20,24%. Головним чинником, що вплинув на невиконання плану по прибутку і рентабельності, стало невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами. Через це фактичний прибуток вийшла менше запланованої на 577,14%.
2. Якщо розглядати в загальному діяльність ВАТ "Саянстрой", то можна сказати, що план майже за всіма показниками не виконувався, крім показників:
- Продуктивність праці працюючих;
- Фонд оплати праці;
- Фондовіддача;
- Рівень механізації.
У 2001 р. в порівнянні з 2000 р. практично всі показники діяльності ВАТ "Саянстрой" перевищують цей рівень. Виняток становлять показники: використовуваний робочий час одного робітника, фонд оплати праці, питома витрата металу та лісоматеріалів, наявність основних виробничих фондів, прибуток, рентабельність.
Слід зазначити, що план по прибутку і рентабельності не виконаний зі значним відставанням, так само ці показники нижче і в порівнянні з базовим роком. Це говорить про те, що необхідно проводити заходи по збільшенню прибутку та рентабельності, інакше далі організація буде працювати собі в збиток.
3. Рекомендовані заходи:
1. За освоєння обсягів будівельно-монтажних робіт:
- Здійснити капіталовкладення в основні виробничі фонди (ВПФ) організації з метою виконання плану за цим показником;
- Організувати більш краще забезпечення підрядників матеріалами для їх роботи (проектно-кошторисною документацією, технологічним обладнанням та іншими), так як можливо від цього залежить виконання ними плану за обсягом СМР;
- Провести заходи щодо скорочення втрат робочого часу (прогулів та простоїв), тобто з удосконалення організації виробництва і праці;
- Більш інтенсивно впроваджувати заходи науково-технічного прогресу.
2. Щодо збільшення прибутку і рентабельності:
Крім вищевикладених заходів, які так само впливають і на збільшення прибутку і рентабельності, можна запропонувати проведення наступних заходів:
- Проводити організаційно-технічні заходи, які дають економію від зниження собівартості;
- Можливий пошук нових постачальників більш дешевих матеріалів;
- Збільшення продуктивності праці робітників за рахунок залучення більш кваліфікованих фахівців;
- Проводити заходи по зменшенню матеріаломісткості СМР;
- Зменшення рівня поточних витрат на утримання структури управління.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрютина М.С. Економічний аналіз торгівельної діяльності. Навчальний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 2000.
2. Аналіз господарської діяльності в промисловості під ред. В.І. Стражева. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
3. Абрютина М.С. Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчально-практичний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 1998.
4. Баканов М.І. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Підручник Фінанси і статистика, 1997.
5. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Видавництво "Бухгалтерський облік", 1998.
6. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності і аудит в умовах ринку. - М.: Перспектива, 1992.
7. Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Підручник для вузів. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
8. Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності підприємств громадського харчування: Навчально-практичний посібник. - Мн.: "Фінанси, облік, аудит", 1998.
9. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
10. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
11. Любушин М.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
12. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - Ростов н / Д.: Видавництво Зростання., Ун-ту, 1999.
13. Методика економічного аналізу промислового підприємства (об'єднання). / Под ред. Бужінекого А.І., Шеремета А.Д. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
14. Негашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. -М. Обчислюємо. шк. , 1997.
15. Палій В.Ф., Суздальцева Л.П. Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності машинобудівних підприємств. - М.: Машинобудування, 1999.
16. Пєшкова Є.П. Маркетинговий аналіз діяльності фірми. - М.: "Ось-89", 1998.
17. Ріполь-Сарагосі Ф.Б. Фінансовий і управлінський аналіз. -М.: Видавництво Пріор, 1999.
18. Рішар Жак. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. -М.: Аудит. ЮНИТИ, 1997.
19. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. -Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1998.
20. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства АПК: Навчальний посібник. - Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1999.
21. Шишкін О.К., Мікрюков В.А., Дишкант І.Д. Облік, аналіз, аудит на підприємстві: Навчальний посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
22. Шеремет А.Д. Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства (питання методології). - М.: Економіка, 1998.
23. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналіз підприємства. - М.: Инфра-М, 1996.
24. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра - М, 1999.
25. Економіко-математичні методи в аналізі господарської діяльності підприємств і об'єднань. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
26. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Учеб. для студентів екон.спец.-4-е вид., доп і перераб.-М.: Фінанси і статистика, 1997.-416 с.:.
27. Борисов Е. Ф. Економічна теорія: Підручник. - М.: МАУП, 1997.
28. Фінансовий аналіз діяльності фірми.-М.: ІСТ-сервіс, 1999.-240 с.: Іл.
29. Економіка: Підручник / За ред. доц. А. С. Булатова. 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1997. -
Перехідний залишок (запас) кожного з матеріалів на наступний за аналізованих рік буде становити:
1) цемент: 7482 - 7264,5 = 217,5 (т)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (8240 т) = 824 т, отже, отриманого залишку на наступний рік недостатньо.
2) метал: 2784 - 2610 = 174 (т)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (3296 т) = 329,6 т, отже, отриманого залишку на наступний рік недостатньо.
3) лісоматеріали: 2697 - 1783,5 = 913,5 (м 3)
Якщо прийняти норму запасу 10% від планового витрати (2060 т) = 206 т, отже, отриманого залишку на наступний рік цілком вистачить.
3.5. Аналіз використання основних виробничих фондів.
таблиця 6
| Найменування показників | Од. вимір. | Величина показників | Виконання плану,% | |||
| Базовий рік | Аналізований рік | До базового році | До плану | |||
| План | Факт | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Основні виробничі фонди СМО | тис. руб. | 3645 | 5150 | 3567 | 97.86 | 69.26 |
| 2. Фондовіддача | руб. / руб. | 2,22 | 2 | 2,4 | 109,8 | 122 |
| 2. Рівень механізації | % | 81 | 85 | 87 | 107,41 | 105,35 |
| 3. Обсяг робіт, виконуваних механізованим способом | млн. руб. | 6.561 | 8,755 | 7.57 | 115.38 | 84.46 |
Якби фактична фондовіддача була рівна базової, обсяг будівельно-монтажних робіт був би рівний 7,92 млн. руб., Тобто він зменшився на 0,78 млн. руб.
Якби фактичний рівень механізації в році, що аналізується дорівнював би:
базового показника: 81%, то обсяг робіт, виконуваних механізованим способом, склав би 7,047 млн. руб.
планового показника: 85%, то обсяг СМР, виконуваних механізованим способом, склав би 7,395 млн. руб.
3.6. Аналіз собівартості, прибутку та рентабельності.
таблиця 7
| Найменування показників | Величина показників | Відхилення факту | Відхилення,% | ||||
| Базовий рік | Аналізований рік | Від базового року | Від плану | До базового році | До плану | ||
| План | Факт | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. Планова собівартість | 5.345 | 6,604 | 5.782 | 0.437 | -0.822 | 108.17 | 87.5 |
| 2. Фактична собівартість | 5.61 | 6.604 | 6.702 | 0.462 | -0.532 | 108.23 | 91.94 |
| 3. Собівартість за статтями витрат: - Матеріали - Основна заробітна плата робітників - Витрати по експлуатації машин і механізмів - Накладні витрати | 3.412 1.05 0,27 0,88 | 4,102 1,226 0,303 1,045 | 3,731 1,099 0,29 0,95 | 0,319 0,05 0,02 0,07 | -0,371 -0,13 -0,013 -0,095 | 109,35 104,7 107,41 107,95 | 90,95 89,68 95,71 90,91 |
| 4. Прибуток від здачі робіт | 0,222 | 0,606 | 0,105 | -0,12 | -0,501 | 47,3 | 17,33 |
| 5. Рівень рентабельності (у%) | 3,81 | 8,4 | 1,7 | -2,11 | -6,7 | 44,6 | 20,24 |
Перевитрата за фактичною собівартістю не був допущений за однією зі статей витрат, що позитивно вплинуло на собівартість - вона нижче планової на 0,532 млн. руб. або на 8,06%.
Якби фактичний рівень рентабельності був би рівний базового показника, то прибуток був би дорівнює 0,235 млн. руб., Тобто збільшилася б у порівнянні з фактичним показником на 224,14%.
ВИСНОВОК
У цій дипломній роботі мною проведений техніко-економічний аналіз діяльності ВАТ "Саянстрой", проведено роботу з виявлення його слабких і сильних сторін господарської виробничо-економічної діяльності.
Благополучне фінансовий стан підприємства - це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
За економічною сутністю техніко-економічний аналіз діяльності підприємства - представляють собою взаємодії технічних і економічних процесів і встановлює їх вплив на економічний результат діяльності підприємства.
Об'єктами ТЕА є: обсяг виробництва, обсяг реалізації, собівартість, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати (прибуток, рентабельність).
Предмет аналізу вказує мету, тобто оцінку досягнутих результатів діяльності та виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
Предметом економічного аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності.
Предметом техніко-економічного аналізу в будівництві є вивчення всього комплексу кількісних і якісних показників діяльності підрядної будівельної організації та організації-забудовника, а так само аналіз і виявлення ролі кожного з цих показників. Аналіз господарської діяльності необхідний як при розробці плану, так і при здійсненні контролю за ходом його виконання. Техніко-економічний аналіз необхідний для перевірки реальності звітності організації. Аналіз повинен забезпечити отримання необхідних відомостей та розробку необхідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
У ході проведеного мною фінансового аналізу ВАТ "Саянстрой" - було виявлено ряд недоліків, пов'язаних із здійсненням його фінансової діяльності.
За результатами проведеної оцінки фінансового стану можна зробити наступні висновки:
1. План за обсягом БМР по ген підряду виконано лише на 84,5%, що фактично є невиконанням плану.
За введення загальної площі житлових будинків план також виконаний тільки на 78,43%.
Недостатнє виконання плану за обсягом БМР по ген підряду відбулося в основному за рахунок невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами (64,6% невиконання плану по ген підряду становить невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами). Субпідрядниками план також не виконано на 18,35%, причому "левова частка" у невиконанні плану припадає на сантехмонтаж - 67,4% загального невиконання плану по субпідряду, електромонтаж не виконав в загальному обсязі плану 28,2%, а дорстрой - 4, 4%.
План за обсягом БМР на пускових об'єктах виконано лише на 78,43%, що, безсумнівно, вплинуло на введення загальної площі - по ньому план виконаний на 68,33%.
Фактори, які негативно вплинули на виконання обсягу будівельно-монтажних робіт - це невиконання плану по вартості і наявності основних виробничих фондів (план виконано на 69,26%), скорочення фактичної чисельності працюючих на 112 осіб, збільшення кількості прогулів та простоїв на 11,54 %.
Говорити при 85-ти відсоткове виконання плану за обсягом БМР про фактори, позитивно вплинули на роботу організації, складно. Але все ж серед них можна назвати більш інтенсивне використання основних виробничих фондів (збільшення фондовіддачі на 22%), збільшення продуктивності праці на 1,72%, збільшення рівня механізації на 2,4%.
План по прибутку виконаний на 17,33%, а за рентабельністю - на 20,24%. Головним чинником, що вплинув на невиконання плану по прибутку і рентабельності, стало невиконання плану за обсягом БМР, що виконуються власними силами. Через це фактичний прибуток вийшла менше запланованої на 577,14%.
2. Якщо розглядати в загальному діяльність ВАТ "Саянстрой", то можна сказати, що план майже за всіма показниками не виконувався, крім показників:
- Продуктивність праці працюючих;
- Фонд оплати праці;
- Фондовіддача;
- Рівень механізації.
У 2001 р. в порівнянні з 2000 р. практично всі показники діяльності ВАТ "Саянстрой" перевищують цей рівень. Виняток становлять показники: використовуваний робочий час одного робітника, фонд оплати праці, питома витрата металу та лісоматеріалів, наявність основних виробничих фондів, прибуток, рентабельність.
Слід зазначити, що план по прибутку і рентабельності не виконаний зі значним відставанням, так само ці показники нижче і в порівнянні з базовим роком. Це говорить про те, що необхідно проводити заходи по збільшенню прибутку та рентабельності, інакше далі організація буде працювати собі в збиток.
3. Рекомендовані заходи:
1. За освоєння обсягів будівельно-монтажних робіт:
- Здійснити капіталовкладення в основні виробничі фонди (ВПФ) організації з метою виконання плану за цим показником;
- Організувати більш краще забезпечення підрядників матеріалами для їх роботи (проектно-кошторисною документацією, технологічним обладнанням та іншими), так як можливо від цього залежить виконання ними плану за обсягом СМР;
- Провести заходи щодо скорочення втрат робочого часу (прогулів та простоїв), тобто з удосконалення організації виробництва і праці;
- Більш інтенсивно впроваджувати заходи науково-технічного прогресу.
2. Щодо збільшення прибутку і рентабельності:
Крім вищевикладених заходів, які так само впливають і на збільшення прибутку і рентабельності, можна запропонувати проведення наступних заходів:
- Проводити організаційно-технічні заходи, які дають економію від зниження собівартості;
- Можливий пошук нових постачальників більш дешевих матеріалів;
- Збільшення продуктивності праці робітників за рахунок залучення більш кваліфікованих фахівців;
- Проводити заходи по зменшенню матеріаломісткості СМР;
- Зменшення рівня поточних витрат на утримання структури управління.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрютина М.С. Економічний аналіз торгівельної діяльності. Навчальний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 2000.
2. Аналіз господарської діяльності в промисловості під ред. В.І. Стражева. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
3. Абрютина М.С. Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчально-практичний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 1998.
4. Баканов М.І. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Підручник Фінанси і статистика, 1997.
5. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Видавництво "Бухгалтерський облік", 1998.
6. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності і аудит в умовах ринку. - М.: Перспектива, 1992.
7. Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Підручник для вузів. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
8. Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності підприємств громадського харчування: Навчально-практичний посібник. - Мн.: "Фінанси, облік, аудит", 1998.
9. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
10. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
11. Любушин М.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
12. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - Ростов н / Д.: Видавництво Зростання., Ун-ту, 1999.
13. Методика економічного аналізу промислового підприємства (об'єднання). / Под ред. Бужінекого А.І., Шеремета А.Д. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
14. Негашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. -М. Обчислюємо. шк. , 1997.
15. Палій В.Ф., Суздальцева Л.П. Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності машинобудівних підприємств. - М.: Машинобудування, 1999.
16. Пєшкова Є.П. Маркетинговий аналіз діяльності фірми. - М.: "Ось-89", 1998.
17. Ріполь-Сарагосі Ф.Б. Фінансовий і управлінський аналіз. -М.: Видавництво Пріор, 1999.
18. Рішар Жак. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. -М.: Аудит. ЮНИТИ, 1997.
19. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. -Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1998.
20. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства АПК: Навчальний посібник. - Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1999.
21. Шишкін О.К., Мікрюков В.А., Дишкант І.Д. Облік, аналіз, аудит на підприємстві: Навчальний посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
22. Шеремет А.Д. Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства (питання методології). - М.: Економіка, 1998.
23. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналіз підприємства. - М.: Инфра-М, 1996.
24. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра - М, 1999.
25. Економіко-математичні методи в аналізі господарської діяльності підприємств і об'єднань. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
26. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Учеб. для студентів екон.спец.-4-е вид., доп і перераб.-М.: Фінанси і статистика, 1997.-416 с.:.
27. Борисов Е. Ф. Економічна теорія: Підручник. - М.: МАУП, 1997.
28. Фінансовий аналіз діяльності фірми.-М.: ІСТ-сервіс, 1999.-240 с.: Іл.
29. Економіка: Підручник / За ред. доц. А. С. Булатова. 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1997. -
[1] Абрютина М.С. Економічний аналіз торгівельної діяльності. Навчальний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 2000.
[2] Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Видавництво "Бухгалтерський облік", 1998.
[3] Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності і аудит в умовах ринку. - М.: Перспектива, 1992.
[4] Любушин М.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
[5] Пєшкова Є.П. Маркетинговий аналіз діяльності фірми. - М.: "Ось-89", 1998.
[6] Баканов М.І. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Підручник Фінанси і статистика, 1997.
[7] Ріполь-Сарагосі Ф.Б. Фінансовий і управлінський аналіз. -М.: Видавництво Пріор, 1999.
[8] Методика економічного аналізу промислового підприємства (об'єднання). / Под ред. Бужінекого А.І., Шеремета А.Д. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
[9] Негашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. -М. Обчислюємо. шк. , 1997.
[10] Палій В.Ф., Суздальцева Л.П. Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності машинобудівних підприємств. - М.: Машинобудування, 1999.
[11] Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - Ростов н / Д.: Видавництво Зростання., Ун-ту, 1999.
[12] Рішар Жак. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. -М.: Аудит. ЮНИТИ, 1997.
[13] Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. -Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1998.
[14] Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства АПК: Навчальний посібник. - Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1999.
[15] Аналіз господарської діяльності в промисловості під ред. В.І. Стражева. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
[16] Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Підручник для вузів. - Мн. Обчислюємо. шк., 1999.
[17] Кравченко Л.М. Аналіз господарської діяльності підприємств громадського харчування: Навчально-практичний посібник. - Мн.: "Фінанси, облік, аудит", 1998.
[18] Шишкін А.К., Мікрюков В.А., Дишкант І.Д. Облік, аналіз, аудит на підприємстві: Навчальний посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
[19] Шеремет А.Д. Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства (питання методології). - М.: Економіка, 1998.
[20] Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
[21] Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра - М, 1999.
[22] Економіко-математичні методи в аналізі господарської діяльності підприємств і об'єднань. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
[23] Абрютина М.С. Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчально-практичний посібник. - М.: "Справа та сервіс", 1998.
[24] Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналіз підприємства. - М.: Инфра-М, 1996.
[25] Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1996.