Економічний аналіз діяльності підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Придніпровська державна академія будівництва і архітектури
Кафедра обліку та аналізу
Курсова робота
з дисципліни "Економічний аналіз"
Варіант № 15
Виконав: студент 781 групи Пуштай І.В.
Перевірила: асистент Козлова О.В.
Дніпропетровськ
2003

Зміст
Вихідні дані для виконання курсової роботи
3
Горизонтальний і вертикальний аналіз активу балансу
4
Горизонтальний і вертикальний аналіз пасиву балансу
5
Звіт про фінансові результати
6
Склад повної собівартості продукції
6
Горизонтальний і вертикальний аналіз зміни собівартості продукції
7
1. Оцінка фінансового стану підприємства
8
1.1. Аналіз рентабельності продукції
9
1.2. Аналіз оборотності активів
10
1.3. Аналіз заборгованості
11
1.4. Аналіз платоспроможності
12
Висновок
2. Аналіз ефективності виробництва
14
2.1. Дослідження абсолютних значень показників
14
3.2. Дослідження відносних значень показників
17
3.3. Факторний аналіз
19
3.4. Кількісний аналіз
21
Висновок
3. CVP - аналіз
23
3.1. Визначення точки беззбитковості
23
3.1.1. Класична точка беззбитковості
23
3.1.2. Мінімальна точка беззбитковості
23
3.1.3. Фінансова точка беззбитковості
24
3.1.4. Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування
24
3.2. Розрахунок ступеня операційного важеля
26
Висновок
Зведена таблиця фінансових показників
27
Загальний висновок
28

Вихідні дані для виконання курсової роботи
Підсумок балансу на кінець періоду
Виручка від реалізації за період часу
Собівартість за період часу
Річна ставка залучення кредиту
0
t
0
t
0
t
45820
40900
79230
69599
50861
41000
16

Горизонтальний і вертикальний аналіз активу балансу

Стаття
на кінець періоду 0:
на кінець періоду t:
Динаміка,
п / п
активу
грн.
% До підсумку
грн.
% До підсумку
%
1.
Необоротні активи:
Основні засоби
25 000
55
23 000
56
92
2.
Оборотні активи:
Запаси
10 000
22
8 000
20
80
Дебіторська заборгованість
7 000
15
6 000
15
86
Поточні фінансові інвестиції
2 000
4
2 000
5
100
Грошові кошти
1 820
4
1 900
5
104
3.
Витрати майбутніх періодів
Разом:
45 820
100
40 900
100
89
Структура активу балансу наступна: найбільшу частку займають основні засоби - їх величина в звітному періоді склала 23000 грн (56% від загального підсумку активу); близько 20% всіх коштів припадає на запаси (як у базовому, так і в звітному періоді). 15% активу відноситься до дебіторської заборгованості (6000 грн у звітному періоді). Поточні фінансові інвестиції та грошові кошти займають близько 4-5% всього активу.
У звітному періоді по відношенню до базового загальна величина активу зменшилася на 11% (з 45820 до 40900 грн). Це відбулося за рахунок зменшення запасів на 20%, основного капіталу на 8%, дебіторської заборгованості на 14%. Величина поточних фінансових інвестицій залишилася на колишньому рівні і склала 2000 грн. Грошові кошти зросли на 4%.


Горизонтальний і вертикальний аналіз пасив балансу

Стаття
на кінець періоду 0:
на кінець періоду t:
Динаміка,
п / п
пасиву
грн.
% До підсумку
грн.
% До підсумку
%
1.
Власний капітал:
Статутний капітал
28 000
61
28 000
68
100
Нерозподілений прибуток
3 000
7
5 000
12
167
2.
Забезпечення наступних
витрат і платежів
3.
Довгострокові зобов'язання
3 000
7
2 500
6
83
4.
Поточні зобов'язання:
Короткострокові кредити
5 000
11
2 000
5
40
Кредиторська заборгованість
6 820
15
3 400
8
50
5.
Доходи майбутніх періодів
Разом:
45 820
100
40 900
100
89
Аналіз пасиву балансу виявив такі результати: найбільший вага припадає на Статутний капітал (28000 грн або 68% у звітному періоді). Нерозподілений прибуток займає 12% у звітному періоді у порівнянні з 7% в базовому. Практично не змінилася частка довгострокових зобов'язань (6% у звітному періоді). Майже у 2 рази зменшилося процентний вміст короткострокових кредитів та кредиторської заборгованості - у звітному періоді вони складають відповідно 5 і 8% від загального підсумку пасиву.

Зменшення загальної величини пасиву на 11% було викликано зниженням короткострокових кредитів на 60%, кредиторської заборгованості на 50% і довгострокових зобов'язань на 17%. Величина Статутного капіталу залишилася на колишньому рівні (але його частка зросла на 7%). У той же час, нерозподілений прибуток зріс на 67% і склала в звітному періоді 5000 грн.
Звіт про фінансові результати
Стаття
Код рядка
За базовий
За звітний
форми № 2
період 0
період t
Дохід (виручка) від реалізації продукції
10
79 230
69 599
ПДВ
15
13 205
11 600
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
35
66 025
57 999
Собівартість реалізованої продукції
40
30 000
28 000
Валовий прибуток
50
36 025
29 999
Адміністративні витрати
70
12 000
8 000
Витрати на збут
80
8 381
4 600
Фінансові результати від операційної діяльності
100
15 644
17 399
Фінансові витрати
140
480
400
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
170
15 164
16 999
Податок на прибуток від основної діяльності
180
4 549
5 100
Чистий прибуток
190
10 615
11 899
Склад повної собівартості продукції
Стаття
Код рядка
За базовий
За звітний
собівартості
форми № 2
період 0
період t
Собівартість реалізованої продукції
40
30 000
28 000
Адміністративні витрати
70
12 000
8 000
Витрати на збут
80
8 381
4 600
Фінансові витрати *
140
480
400
Повна собівартість продукції
50 861
41 000
* Фінансові витрати = ставка залучення кредиту * розмір довгострокового кредиту
Горизонтальний і вертикальний аналіз зміни собівартості продукції
Калькуляція собівартості продукції
Назва статті
За базовий період 0
За звітний період t
Динаміка,
собівартості
грн
%
грн
%
%
Собівартість, у тому числі:
50 861
100
41 000
100
81
матеріали
15 000
29
12 000
29
80
енерговитрати
7 000
14
6 000
15
86
заробітна плата
14 000
28
14 000
34
100
утримання та експлуатація
6 000
12
5 000
12
83
обладнання
цехові і заводські витрати
8 861
17
4 000
10
45


У структурі собівартості продукції найбільшу частку займають заробітна плата (34%) і матеріали (29%). Частка заробітної плати зросла з 28% у базовому періоді до 34% у звітному, хоча її величина не змінилася і становить 14000 грн. Як у періоді 0, так і в періоді t частка енерговитрат становить близько 14-15%, а частка витрат на утримання та експлуатацію устаткування - 12%. Майже в 2 рази зменшилися цехові і заводські витрати - з 8861 до 4000 грн.
У цілому можна сказати, що величина собівартості знизилася на 19% - це відбулося через зниження всіх показників: матеріалів на20%, енерговитрат на 14%, витрат на утримання та експлуатацію устаткування на 17%, цехових і заводських витрат більш ніж на 50% . І лише заробітна плата залишилася на тому ж рівні (14000 грн.).

1. Оцінка фінансового стану підприємства
Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме - прибутковість акціонерного капіталу, вкладеного в підприємство, є норма прибутку на акціонерний капітал:
НПак = ПП / АК,
де ЧП - чистий прибуток (після сплати податків); АК - акціонерний капітал (власні кошти).
НПак показує, скільки прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів - рівень повернення капіталу.
За даними фінансової звітності підприємства за два тимчасових періоду цей показник дорівнює:
НПак о = 10615 / 31000 = 0,342 НПак t = 11899 / 33000 = 0,361
Віддача на акціонерний капітал зросла на:
0,361 - 0,342 = 0,018 (грн. / грн.)
Відносне відхилення характеризує індекс показника:
I t = 0,361 / 0,342 = 1,053
Норма прибутку на акціонерний капітал виросла на 5,3% в порівнянні з базовим періодом. При цьому чистий прибуток зріс більш швидкими темпами, ніж збільшився акціонерний капітал.
Для того, щоб визначити, що впливає на НПак, за рахунок чого може збільшитися або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити норму прибутку як добуток трьох співмножників:
НПак = (ПП / В) х (В / А) х (А / АК),
Де В - виручка від реалізації продукції (дохід від продажу); А - вартість активів підприємства.
Таке розкладання називається дюпоновской системою фінансового контролю або дюпоновскім розкладанням. Такий підхід до аналізу дозволяє з допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:
1 - прибутковість (рентабельність продукції);
2 - ефективність використання активів підприємства;
3 - участь власного капіталу у фінансуванні активів підприємства.
НПак 0 = (10615 / 79230) * (79230 / 45820) * (45820 / 31000) = 0,134 * 1,729 * 1,478 = 0,342
НПак t = (11899 / 69599) * (69599 / 40900) * (40900 / 33000) = 0,171 * 1,702 * 1,239 = 0,361
Таблиця 1.1.Індекси показників Дюпоновского розкладання.
Норма прибутку на
Рентабельність
Оборотність
Коефіцієнт
акціонерний капітал
продукції
активів
заборгованості
(ПП / АК)
(ПП / В)
(В / А)
(А / АК)
0,361 / 0,342 = 1,053
0,171 / 0,134 = 1,276
1,702 / 1,729 = 0,984
1,239 / 1,478 = 0,839

Малюнок 1.1. Індекси показників Дюпоновского розкладання.
З малюнка 1.1. можна зробити висновок, що зростання норми прибутку на акціонерний капітал на 5,3% в найбільшою мірою було викликане збільшенням рентабельності продукції на 27,6%. Коефіцієнт заборгованості зменшився на 16,1%. Показник оборотності активів незначно скоротився і практично не вплинув на зміну норми прибутку на акціонерний капітал.
1.1. Аналіз рентабельності продукції
Рівень і динаміка показника рентабельності продукції (ПП / В) залежить від рівня цін на продукцію, кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукцію (у тому числі% за кредити), системи оподаткування, тобто всіх факторів, що впливають на прибуток.
Рентабельність продукції проаналізована підприємства за відповідні періоди часу мала величину:
ПП 0 / У 0 = 10615 / 79230 = 0,134 ПП t / У t = 11899 / 69599 = 0,171
Рентабельність продукції зросла на:
0,171 - 0,134 = 0,037 (грн. / грн.);
відносне відхилення характеризує індекс показника:
I t = 0,171 / 0,134 = 1,28.
Рентабельність продукції зросла на 28%.
Зростаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що
· Підприємство підтримує відповідний рівень цін на продукцію, яка є конкурентоспроможною в даних умовах;
· Підприємство контролює рівень витрат, тому що зниження витрат на виробництво одиниці продукції підвищує прибутковість.
1.2. Аналіз оборотності активів
Оборотність активів (В / А) характеризує ефективність їх використання і показує, скільки разів за період здійснюється повний цикл виробництва і реалізації продукції, що приносить прибуток.
В 0 / А 0 = 79230 / 45820 = 1,729 У t / А t = 69599 / 40900 = 1,702
Коефіцієнт оборотності активів знизився на 1,6%:
I t = 1,702 / 1,729 = 0,984,
що свідчить про зниження ефективності їх використання.
Зростання коефіцієнта оборотності безпосередньо впливає на збільшення прибутку підприємства, так як прискорює цикл виробництва та обігу продукції, тому цей коефіцієнт повинен прагнути до максимуму.
Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні та необоротні (основні). Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник. Розрахуємо приватні показники оборотності активів.
Період оборотності запасів:
величина запасів х 360
ПОЗ =
виручка реалізованої продукції
ПОЗ 0 = 10000 х 360 / 79230 = 45 дн. ПОЗ t = 8000 х 360 / 69599 = 41 дн.
Зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може в подальшому призвести до зупинки виробництва.
Для аналізу ефективності політики товарного кредиту, що застосовується на підприємстві, необхідно розрахувати та порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, отриманого від постачальників.
Термін наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):
залишки на рахунках дебетових х 360
СпредК =
Сума продажу в кредит
СпредК 0 = 7000 х 360 / 79230 = 32 дн. СпредК t = 6000 х 360 / 69599 = 31 дн.
Термін отриманого кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):
залишки на рахунках кредиторів х 360
СполК =
сума покупок у кредит
Припустимо, що у даного підприємства приблизно 70% собівартості продукції сформовано за рахунок покупок у кредит.
СполК 0 = 6820 х 360 / 35602,7 = 69 дн. СполК t = 3400 х 360 / 28700 = 43 дн.
СполК 0 - СпредК 0 = 69 - 32 = 37 дн. СполК t - СпредК t = 43 - 31 = 12 дн.
Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками в базовому періоді через 37 днів після отримання грошей від споживачів за реалізовану продукцію. Таким чином, підприємство має у своєму розпорядженні додатковий джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їх вибуттям знизилася і становить 12 днів - додаткове джерело фінансування зменшився, але підприємство цілком може ним скористатися.

1.3. Аналіз заборгованості
Відношення величини активів до акціонерного капіталу (А / АК) характеризує структуру капіталу - співвідношення власних і позикових коштів, що є показником залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Вважається, що коефіцієнт заборгованості повинен бути <= 2, тобто власні кошти повинні складати не менше половини всього майна. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання, навіть якщо інша половина, в яку вкладено позикові кошти, з якої-небудь причини втрачена.
Розрахуємо коефіцієнт заборгованості для аналізованого підприємства:
А 0 / АК 0 = 45820 / 31000 = 1,48 А t / АК t = 40900 / 33000 = 1,24
Коефіцієнт заборгованості знаходиться в межах нормативного значення і має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів. Таким чином, фінансова незалежність підприємства досить велика.
Визначимо рентабельність вкладеного капіталу (власного та довгострокового кредитів) і порівняємо її з вартістю залучення кредитів (процентною ставкою).
Норма прибутку на вкладений капітал:
НПвк = (ПП +% ОКР) / (АК + ДКР),
де ОКР - довгостроковий кредит;% ОКР - сума відсотків, сплачених за користування довгостроковим кредитом.
НПвк 0 = (10615 + 480) / (31000 + 3000) = 0,326 (грн / грн)
НПвк t = (11899 + 400) / (33000 + 2500) = 0,346 (грн / грн)
Відносне зміна показника становить:
I t = 0,346 / 0,326 = 1,06,
тобто рентабельність всіх вкладених у підприємство коштів підвищилася на 6%.
Ставка залучення довгострокових кредитів - 16% річних. Таким чином, рентабельність вкладеного капіталу вище, ніж витрати, пов'язані з використанням позикового капіталу: у базовому періоді 0,326> 0,16; в звітному - 0,346> 0,16. Рентабельність акціонерного капіталу повинна перевищувати рентабельність всіх вкладених коштів, що і підтверджується при порівнянні відповідних норм прибутку: 0,342> 0,326; 0,361> 0,346.
При зменшенні коефіцієнта заборгованості (зменшенні частини позикового капіталу в загальній величині активів) рентабельність власного капіталу, за інших рівних умов, знижується або знижується з меншими темпами, ніж норма прибутку на весь капітал. Так, індекс НПвк більше індексу НПак (1,06> 1,053).
Ефект фінансового важеля
Позитивний ефект фінансового важеля (EFL) спостерігається при перевищенні рентабельності власного капіталу над рентабельністю всього вкладеного капіталу:
EFL = НПак - НПвк> 0
EFL 0 = 0,342 - 0,326 = 0,016 EFL t = 0,361 - 0,346 = 0,014
EFL залежить від диференціала FL і плеча FL:
EFL = Диференціал FL х Плече FL
Диференціал FL = НПак -% за довгостроковий кредит
Диф. FL 0 = 0,342 - 0,16 = 0,182 Диф FL t = 0,361 - 0,16 = 0,201
Плече FL = позиковий довгостроковий кредит / акціонерний капітал
Плече FL 0 = 3000 / 31000 = 0,097 Плече FL t = 2500 / 33000 = 0,076
EFL 0 = 0,182 * 0,097 = 0,016 EFL t = 0,201 * 0,076 = 0,014
Чим більше EFL, тим сильніше виявляється ефект, отже, більше можливість зростання норми прибутку на акціонерний капітал. Однак високі значення EFL супроводжуються високим ризиком, пов'язаним з можливістю брак коштів для виплати відсотків.
Комерційний банк може надати анализируемому підприємству в майбутньому кредит, максимальний відсоток по якому становить 34%. Це пояснюється тим, що він дожен бути не вище, ніж норма прибутку на вкладений капітал, яка у звітному періоді становить 34,6%. Саме в цьому випадку буде спостерігатися позитивний ефект від залучення позикового капіталу.
1.4. Аналіз платоспроможності
У доповненні до основних показників фінансового аналізу необхідно розрахувати показники ліквідності, які відображають здатність підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми засобами, які швидко реалізуються.
Коефіцієнт поточної ліквідності:
Оборотні активи
КТЛ =
Поточні зобов'язання
КТЛ 0 = 20820 / 11820 = 1,8 КТЛ t = 17900 / 5400 = 3,3
Коефіцієнт швидкої ліквідності:
оборотні активи - запаси
КБЛ =
поточні зобов'язання
КБЛ 0 = (20820 - 10000) / 11820 = 0,92 КБЛ t = (17900 - 8000) / 5400 = 1,83
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
грошові кошти + поточні фінансові інвестиції
КАЛ =
поточні зобов'язання
КАЛ 0 = (1820 + 2000) / 11820 = 0,32 КАЛ t = (1900 + 2000) / 5400 = 0,72
Всі коефіцієнти ліквідності у звітному періоді збільшились, що говорить про значне збільшення платоспроможності підприємства. Але вони виходять за рамки нормативних значень (див. зведену таблицю фінансових показників), що може негативно позначитися на рентабельності підприємства, так як певна частина оборотних активів не бере участь в обороті і не приносить прибутку.
Тому необхідно знизити значення коефіцієнтів ліквідності. Це можна зробити, скоротивши величину оборотних активів і, як следстівіе, величину запасів, грошових коштів і поточних фінансових інвестицій.
Коефіцієнт покриття основних коштів:
основні засоби
КПОС =
акціонерний капітал
КПОС 0 = 25000 / 31 000 = 0,81 КПОС t = 23000 / 33000 = 0,70
Коефіцієнт покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів (основних засобів), які важко реалізуються. Зниження коефіцієнта говорить про те, що сталося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.
Величина власного оборотного капіталу:
СОБКО = оборотні активи - поточні зобов'язання
СОБКО 0 = 20820 - 11820 = 9000 СОБКО t = 17900 - 5400 = 12500
Основна вимога до показника Собко - його позитивне значення. У даному випадку через зниження коефіцієнта покриття основних засобів величина робочого капіталу збільшилася.
Високі коефіцієнти ліквідності, що значно перевершують нормативні, говорять про те, що підприємство у своїй діяльності робить ставку на платоспроможність, а не на прибутковість.
Висновок по першому розділу
Фінансовий стан підприємства можна охарактеризувати з допомогою показників рентабельності та платоспроможності.
Зростання норми прибутку на акціонерний капітал на 5,3% говорить про збільшення прибутковості роботи підприємства. Цей показник збільшився в основному через значне зростання рентабельності продукції (рентабельність зросла на 28% в порівнянні з базовим періодом). Проте це зростання було досягнуто за рахунок великого скорочення виручки - з 79230 до 69599 грн і відносно низького збільшення чистого прибутку - з 10615 до 11899 грн.
Другий коефіцієнт Дюпоновского розкладання - оборотність активів - дещо знизився (98,4% по відношенню до базового періоду). На 4 дні зменшився період оборотності запасів, що свідчить про зниження ефективності їх використання. Різниця між терміном отриманого кредиту і терміном наданого кредиту знизилася з 37 до 12 днів. Тобто додаткове джерело фінансування підприємства зменшився.
Також відбулося зниження коефіцієнта заборгованості на 16%, що говорить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів. Перевищення норми прибутку на акціонерний капітал над нормою прибутку на вкладений капітал в базовому та звітному періодах свідчить про те, що підприємство у своїй діяльності використовує ефект фінансового важеля. Норма прибутку на вкладений капітал виросла в порівнянні з базовим періодом на 6%. Всі коефіцієнти ліквідності значно збільшилися і перевищили нормативні показники (Наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності при нормі 1-2 в періоді t склав 3,3). Це говорить про те, що підприємство робить ставку на платоспроможність. Підтвердженням цьому служить зменшення коефіцієнта покриття основних коштів і збільшення величини власного оборотного капіталу.
2. Аналіз ефективності виробництва
Вихідними даними до другого розділу служать показники обсягу товарної продукції, а також дані калькуляції собівартості за статтями витрат. Базовими (нормативними) значеннями приймаються середньоквартальний дані показників року 0: t0. Аналізовані значення показників є дані за кожний квартал року t: t1, t2, t3, t4.
Таблиця 2.1. Вихідні дані

Найменування
Середньо-
Значення показників року t
показників
квартальні
за квартал:
значення за рік 0
t0
t1
t2
t3
t4
1.
Товарна продукція
16 506
15 000
20 000
9 999
13 000
2.
Собівартість, у т.ч.
12 715
12 000
16 000
6 000
7 000
3.
-Матеріали
3 750
3 500
4 200
1 215
1 750
4.
-Енерговитрати
1 750
1 500
2 000
650
800
5.
-Заробітна плата
3 500
3 200
4 000
1 700
1 500
6.
-Утримання та експлуатація
1 500
1 800
3 000
600
850
обладнання
7.
-Цехові і заводські витрати
2 215
2 000
2 800
1 835
2 100
8.
Результат (прибуток або збиток)
3 791
3 000
4 000
3 999
6 000
2.1. Дослідження абсолютних значень показників
Показник 1. Товарна продукція
Таблиця 2.2. Статистичні характеристики товарної продукції
Дата
Значення
Індекс
Середнє
Середній
Середньо-
Коефіцієнт
(ТП)
(I)
значення
індекс
квадратичне
варіації
(ТПср)
(Iср)
відхилення (σ)
(&)
t0
16 506
1,000
t1
15 000
0,909
t2
20 000
1,212
14 500
0,878
4 204
0,290
t3
9 999
0,606
σ / 2 = 2102
t4
13 000
0,788
Індекс товарної продукції розраховуємо за формулою:
I ТП   t = ТП t / ТП 0
Середнє значення товарної продукції за період t визначаємо наступним чином:
ТПср = Σ ТП t / n (n = 4) ТПср = (15000 +20000 +9999 +13000) / 4 = 14500
Середній індекс показника знаходимо за формулою:
I ТП   з р = ТПср / ТП 0 I ТП   з р = 14500 / 16506 = 0,878
Середньоквадратичне відхилення визначаємо за допомогою формули:


σ тп = Σ (ТП t - ТПср) 2 / (n - 1)


σ тп = ((15000 - 14500) 2 + ... + (13000 - 14500) 2) / 3 = 4204
Обчислюємо значення коефіцієнта варіації:

& Тп = σ тп / ТПср & тп = 4204 / 14500 = 0,290

Рис. 2.1. Товарна продукція
Висновок: Товарна продукція в кварталі t1 знизилася на 9,1%, у 2 кварталі обсяг виробництва зріс на 21,2%. У кварталі t3 спостерігалося максимальне зниження на 39,4% в порівнянні з базовим кварталом t0. У четвертому кварталі зниження обсягу товарної продукції склало 21,2%. У цілому за рік випуск товарної продукції знизився на 12,2%. Середнє значення за поточний квартал - 14500 грн. Відхилення від середнього значення - 2102 грн, що становить 14,5%. Ця величина є резервом зростання товарної продукції.
Показник 2. Прибуток
Таблиця 2.3. Статистичні характеристики прибутку
Дата
Значення
Індекс
Середнє
Середній
Середньо-
Коефіцієнт
(П)
(I)
значення
індекс
квадратичне
варіації
(Пср)
(Iср)
відхилення (σ)
(&)
t0
3 791
1,000
t1
3 000
0,791
t2
4 000
1,055
4 250
1,121
1258
0,296
t3
3 999
1,055
σ / 2 = 629
t4
6 000
1,583
Індекс прибутку розраховуємо за формулою:
I П   t = П t / П 0
Середнє значення прибутку за період t визначаємо наступним чином:
Пср = Σ П t / n (n = 4) Пср = (3000 +4000 +3999 +6000) / 4 = 4250
Середній індекс показника знаходимо за формулою:
I П   з р = Пср / П 0 I П   з р = 4250 / 3791 = 1,121
Середньоквадратичне відхилення визначаємо за допомогою формули:


σ п = Σ (П t - Пср) 2 / (n - 1)


σ п = ((3000 - 4250) 2 + ... + (6000 - 4250) 2) / 3 = 1258
Обчислюємо значення коефіцієнта варіації:
& Тп = σ п / Пср & тп = 1258 / 4250 = 0,296


Малюнок 2.2. Прибуток.
Висновок: Прибуток у кварталі t1 знизилася на 20,9%. У 2 і 3 кварталі її зростання склало 5,5% в порівнянні з базовим кварталом t0. У четвертому кварталі спостерігалося максимальне збільшення прибутку на 58,3%. У цілому за рік величина прибутку зросла на 12,1%. Середнє значення за поточний квартал - 4250 грн. Відхилення від середнього значення - 629 грн, що становить 14,8%. Ця величина є резервом зростання прибутку.
2.2. Дослідження відносних значень показників
Показник 3. Затратоемкую продукції.
Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції і розраховується як відношення собівартості до товарної продукції.
Таблиця 2.4. Статистичні характеристики затратоемкую.
Дата
Значення
Індекс
Середнє
Середній
Середньо-
Коефіцієнт
(ЗЕ)
(I)
значення
індекс
квадратичне
варіації
(ЗЕср)
(Iср)
відхилення (σ)
(&)
t0
0,770
1,000
t1
0,800
1,039
t2
0,800
1,039
0,685
0,889
0,136
0,198
t3
0,600
0,779
σ / 2 = 0,068
t4
0,538
0,699
Індекс затратоемкую розраховуємо за формулою:
I зе   t = ЗЕ t / ЗЕ 0
Середнє значення затратоемкую за період t визначаємо наступним чином:
ЗЕср = Σ ЗЕ t / n (n = 4) ЗЕср = (0,800 +0,800 +0,600 +0,538) / 4 = 0,685
Середній індекс показника знаходимо за формулою:
I ЗЕ   з р = ЗЕср / ЗЕ 0 I ЗЕ   з р = 0,685 / 0,770 = 0,878
Середньоквадратичне відхилення визначаємо за допомогою формули:


σ ЗЕ = Σ (ЗЕ t - ЗЕср) 2 / (n - 1)


σ ЗЕ = ((0,800 - 0,685) 2 + ... + (0,538 - 0,685) 2) / 3 = 0,136
Обчислюємо значення коефіцієнта варіації:
& ЗЕ = σ ЗЕ / ЗЕср & ЗЕ = 0,136 / 0,685 = 0,198


Малюнок 2.3. Затратоемкую продукції.
Висновок: У кварталі t1 і t2 затратоемкую продукції збільшилася в порівнянні з базовим періодом на 3,9%. У 3 кварталі вона знизилася на 22,1%, а в 4 кварталі її зниження склало 30,1% по відношенню до періоду t0. У цілому за рік величина затратоемкую зменшилася на 11,1%. Середнє значення за поточний квартал - 0,685. Відхилення від середнього значення - 0,068, що складає майже 10%. Ця величина є резервом зниження затратоемкую.
Таблиця 2.5. Ємнісні значення показників ефективності виробництва.
Значення показників у кварталах періодів
Річне значення
Показники
0 і t:
показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
Затратоемкую
0,770
0,800
0,800
0,600
0,538
0,707
-Матеріаломісткість
0,227
0,233
0,210
0,122
0,135
0,184
-Енергоємність
0,106
0,100
0,100
0,065
0,062
0,085
-Зарплатоемкость
0,212
0,213
0,200
0,170
0,115
0,179
-Питомі витрати на утримання
0,091
0,120
0,150
0,060
0,065
0,108
і експлуатацію обладнання
-Питомі цехові
0,134
0,133
0,140
0,184
0,162
0,151
і заводські витрати
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
0,230
0,200
0,200
0,400
0,462
0,293

Таблиця 2.6. Матриця якісного аналізу ефективності виробництва.
Індекси показників у кварталах року t
Індекс річного
Показники
значення показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
Затратоемкую
1,000
1,039
1,039
0,779
0,699
0,918
-Матеріаломісткість
1,000
1,027
0,924
0,535
0,593
0,809
-Енергоємність
1,000
0,943
0,943
0,613
0,580
0,805
-Зарплатоемкость
1,000
1,006
0,943
0,802
0,544
0,846
-Питомі витрати на утримання
1,000
1,321
1,651
0,660
0,720
1,186
і експлуатацію обладнання
-Питомі цехові
1,000
0,993
1,043
1,367
1,204
1,122
і заводські витрати
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
1,000
0,871
0,871
1,741
2,010
1,276
Висновок: Індекс річного значення показника затратоемкую менше одиниці. Це говорить про зменшення затратоемкую і збільшення ефективності виробництва. Загальний річний індекс зменшився на 8,2%. На зниження загального індексу вплинуло значне зменшення індексів затратоемкую в 3 і особливо в 4 кварталі. Зниження динаміки затратоемкую було викликано зміною окремих індексів: річний індекс матеріаломісткості зменшився на 19,1%, індекс енергомісткості - на 19,5%, індекс зарплатоемкості - на 15,4%. У той же час, індекс річних витрат на утримання та експлуатацію обладнання виріс на 18,6%, а індекс цехових і заводських витрат - на 12,2%. Для всіх приватних індексів, окрім індексу цехових і заводських витрат, спостерігається загальна тенденція зниження величини індексів в останніх кварталах року в порівнянні з першими. Це підтверджує поступове падіння загального індексу затратоемкую з 1,039 в 1 кварталі до 0,699 в 4 кварталі.
Для індексу рентабельності ця закономірність носить зворотний характер: він зростає із 0,871 у кварталі t1 до 2,010 у кварталі t4. Загальний річний індекс рентабельності збільшився на 27,6%, що говорить про значне зростання ефективності виробництва.
2.3. Факторний аналіз
Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну затратоемкую продукції:
· Зростання або зниження товарної продукції;
· Зростання або зниження загальної собівартості.
Все розмаїття співвідношень індексів зміни товарної продукції і витрат формалізовано на малюнку 2.4. На вертикальній осі відкладаються індекси товарної продукції - Iтп, на горизонтальній - індекси абсолютних значень витрат - Iз. Кожна зона відповідає певним чинникам, що вплинув на зміну рівня ефективності виробництва.
Для побудови діаграм необхідно розрахувати індекси аналізованих показників і ввести їх значення в таблицю 2.7.
Таблиця 2.7. Індекси вихідних показників.
Індекси показників у кварталах року t
Індекс річного
Показники
значення показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
Товарна продукція
1,000
0,909
1,212
0,606
0,788
0,878
Собівартість, у т.ч.
1,000
0,944
1,258
0,472
0,551
0,806
-Матеріали
1,000
0,933
1,120
0,324
0,467
0,711
-Енерговитрати
1,000
0,857
1,143
0,371
0,457
0,707
-Заробітна плата
1,000
0,914
1,143
0,486
0,429
0,743
-Утримання та експлуатація
1,000
1,200
2,000
0,400
0,567
1,042
обладнання
-Цехові і заводські витрати
1,000
0,903
1,264
0,828
0,948
0,986
Як видно з діаграми, зони 2,7,8,9 відповідають неефективного здійснення витрат: у зоні 2 темпи зростання витрат випереджають темпи зростання товарної продукції, зони 8 і 9 характеризуються зниженням обсягів виробництва продукції при збільшенні використаних ресурсів, а в зоні 7 темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження витрат.
Зони 4,5,6 свідчать про ефективне виробництві. При цьому - у зоні 3 темпи зростання витрат нижче темпів росту продукції, зони 4 та 5 характеризуються зростанням обсягів продукції при зниженні витрат на її виробництво, а в зоні 6 - темпи зниження витрат випереджають темпи зниження виробництва товарної продукції.
Таблиця 2.8. Матриця факторного аналізу ефективності виробництва.
Показники
Зони в році t:
t
(Аргументи)
t0
t1
t2
t3
t4
Собівартість, у т.ч.
1
7
2
6
6
6
-Матеріали
1
7
3
6
6
6
-Енерговитрати
1
6
3
6
6
6
-Заробітна плата
1
7
3
6
6
6
-Утримання та експлуатація
1
9
2
6
6
8
обладнання
-Цехові і заводські витрати
1
6
2
7
7
7
Висновок: У кварталі t1 індекс затратоемкую підвищився порівняно з затратоемкую продукції року t0. Виручка знижувалася більш швидкими темпами, ніж знижувалися витрати, що свідчить про зниження ефективності (зона 7). У другому кварталі темпи зростання витрат випереджали темпи зростання товарної продукції (зона 2) - це також несприятлива ситуація для підприємства. Періоди t3 і t4 характеризуються зниженням затратоемкую: темпи зниження витрат випереджають темпи зниження обсягу виробництва (зона 6). 6 зона формально є позитивною, але підприємство не може довго в ній перебувати. Тому необхідно вжити заходів для зниження постійних витрат або збільшити обсяг виробництва (тобто перейти в зону 5 - зону ефективного виробництва).
2.4. Кількісний аналіз
Мета кількісного аналізу - визначити величину економії (Е) або збитків (У) коштів внаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини отримання додаткового прибутку чи недоотримання прибутку наступна:
Е (У) t = (C 0 / ТП 0 - З t / ТП t) х ТП t,
де C 0 і С t - базова і аналізована собівартість продукції; ТП 0 і ТП t - величина товарної продукції в базовому та аналізованому періодах.
Наприклад, обчислюємо економію (збиток) коштів для періоду t1:
Е (У) t1 = (12715 / 16506 - 12000 / 15000) х 15 000 = -445 грн.
Аналогічним чином розраховується економія або збиток коштів по всіх складових витрат. Результати зводяться в матрицю кількісного аналізу
Таблиця 2.9. Матриця кількісного аналізу.
Економія (+), збиток (-) коштів з-за зміни рівня
Показники
ефективності витрат, грн
t1
t2
t3
t4
t рік.
Собівартість, у т.ч.
-445
-593
+1703
+3014
+3678
-Матеріали
-92
+344
+1057
+1203
+2512
-Енерговитрати
+90
+120
+410
+578
+1199
-Заробітна плата
-19
+241
+420
+1257
+1898
-Утримання та експлуатація
-437
-1183
+309
+331
-979
обладнання
-Цехові і заводські витрати
+13
-116
-493
-355
-951
Висновок: За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t становить 3678 грн. З них у кварталах t3 і t4 спостерігалася економія в розмірі 1703 грн. і 3014 грн. відповідно, у кварталах t1 і t2 - збитки коштів склали 445 і 593 грн.
Аналіз собівартості по окремим статтям показує, що загальна річна економія була досягнута за рахунок економії матеріалів на суму 2512 грн., Енерговитрат на суму 1199 грн. та заробітної плати в розмірі 1898 грн. Збитки відбулися за рахунок перевищення витрат на утримання та експлуатацію обладнання на 979 грн. і цехових і заводських витрат на 951 грн. Для перших трьох статей собівартості характерна тенденція значного збільшення економії коштів від кварталу до кварталу t0 t4. Наприклад, у першому кварталі по відношенню до базового збитки за матеріалами склали -92 грн, а в четвертому кварталі спостерігалася економія за матеріалами на суму +1203 грн.
Аналізуючи зміна засобів по кварталах, можна помітити, що в першому і в другому кварталі на збиток за собівартістю найбільше вплинуть перевищення витрат на утримання та експлуатацію обладнання: в періоді t1 - на 437 грн., В періоді t2 - на 1183 грн. У третьому кварталі на економію за собівартістю надала найбільший вплив економія за матеріалами на суму +1057 грн., А в четвертому кварталі - економія за матеріалами на величину +1203 грн і по заробітній платі в розмірі +1257 грн.

Висновок по другому розділу
Про загальному підвищенні ефективності виробництва протягом аналізованого року по відношенню до базового свідчить поступове зниження затратоемкую і збільшення рентабельності підприємства. Загальний річний індекс затратоемкую знизився на 8,2%. На це вплинуло насамперед зниження індексів матеріаломісткості, енергоємності та зарплатоемкості. Майже для всіх приватних індексів затратоемкую спостерігається загальна тенденція зниження величини індексів в останніх кварталах року в порівнянні з першими. Це говорить про позитивну динаміку виробництва на підприємстві. Для індексу рентабельності ця закономірність носить зворотний характер: він зростає із кварталу t1 до кварталу t4. Загальний річний індекс рентабельності збільшився на 27,6% в порівнянні з базовим роком.
Загальний річний випуск товарної продукції знизився на 12,2%. У той же час, річний індекс собівартості зменшився на 19,4%. Тобто на підприємстві витрати знижуються більш швидкими темпами, чим знижується виручка. По матриці факторного аналізу підприємство знаходиться в 6 зоні. Формально така позиція є позитивною, але вона нестійка. Однак прибуток підприємства зростає, і її загальна величина за рік збільшилася на 12,1%.
Кількісний аналіз показує, що внаслідок підвищення ефективності поточних витрат за звітний рік підприємство отримало економію коштів у загальному розмірі 3678 грн. Аналіз собівартості по окремим статтям показує, що загальна річна економія була досягнута за рахунок економії матеріалів на суму 2512 грн., Енерговитрат на суму 1199 грн. та заробітної плати в розмірі 1898 грн. Збитки відбулися за рахунок перевищення витрат на утримання та експлуатацію обладнання на 979 грн. і цехових і заводських витрат на 951 грн.

3. CVP - аналіз
3.1. Розрахунок точки беззбитковості та визначення запасу безпеки
Точка беззбитковості (Х) - це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку. Розрахунок точки беззбитковості зробимо за допомогою чотирьох методів:
· Визначення класичної точки безубиточночті;
· Визначення мінімальної точки безубиточночті;
· Визначення фінансової точки безубиточночті;
· Визначення фінансової точки безубиточночті з урахуванням оподаткування.
3.1.1. Класична точка беззбитковості.
Х = постійні витрати / відносний маржинальний дохід, (грн.)
Постійні витрати підприємства представлені у середньомісячній собівартості продукції базового періоду цеховими і загальнозаводськими витратами. Також до постійних витрат можна віднести 50% витрат, пов'язаних з содежаніем і експлуатацією обладнання.
Постійні витрати 0 = 8861 + 6000 х 0,5 = 11861 грн. на рік.
Ці витрати залишаються незмінними навіть протягом року t.
Відносний маржинальний дохід обчислюється за наступною формулою:
ОМД = (Виручка - Змінні витрати) / Виручка
Для базового року:
ОМД 0 = (66025 - (50861 - 11861)) / 66025 = 0,409.
Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році склала:
Х 0 кл = 11861 / 0,409 = 28978 грн.
Для поточного року показники будуть такі:
ОМД t = (57999 - (41 000 - 11861)) / 57999 = 0,498.
Х t кл = 11861 / 0,498 = 23837 грн.
Запас безпеки (Z) представляє собою різницю між фактичним обсягом виробництва і точкою беззбитковості:
Z 0 кл = 66025 - 28978 = 37047 грн., Що становить: (37047 / 66025) х 100% = 56%.
Z t кл = 57999 - 23837 = 34163 грн., Що становить: (34163 / 57999) х 100% = 59%.
3.1.2. Мінімальна точка беззбитковості.
Х min = постійні витрати - амортизація / ОМД, (грн.)
Ця точка покриває не всі поточні витрати, а тільки ті, які пов'язані з відтоком коштів з підприємства.
Х 0 min = (11861 - 3000) / 0,409 = 21648 грн. Х t min = (11861 - 3000) / 0,498 = 17 808 грн.
Z 0 min = 66025 - двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім = 44377 грн., Що становить: (44377 / 66025) х 100% = 67%.
Z t min = 57999 - 17808 = 40192 грн., Що становить: (40192 / 57999) х 100% = 69%.


3.1.3. Фінансова точка беззбитковості.
Х фін = (постійні витрати + нормативний прибуток) / ОМД, (грн.)
Нормативна прибуток = акціонерний капітал х депозитна ставка залучення коштів
Приймемо розмір депозитної ставки за 12% (відсоток депозитного вкладу в найменш ризикованих банках).
Нормативна прибуток 0 = 31000 х 0,12 = 3720 грн.
Нормативна прибуток t = 33000 х 0,12 = 3960 грн.
Х 0 фін = (11861 + 3720) / 0,409 = 38066 грн. Х t фін = (11861 + 3960) / 0,498 = 31795 грн.
Z 0 фін = 66025 - 38066 = 27959 грн., Що становить: (27959 / 66025) х 100% = 42%.
Z t фін = 57999 - 31 795 = 26 204 грн., Що становить: (26204 / 57999) х 100% = 45%.

3.1.4. Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування.
Х фін. податок = (постійні витрати + нормативний прибуток з урахуванням оподаткування) / ОМД, (грн.)
Приймаються ставку податку на прибуток, що дорівнює 30%.
Х 0 фін. податок = (11861 + 3720 / 0,7) / 0,409 = 41961 грн.
Х t фін. податок = (11861 + 3960 / 0,7) / 0,498 = 35206 грн.
Z 0 фін. податок = 66025 - сорок одна тисяча дев'ятсот шістьдесят-одна = 24064 грн., що становить: (24064 / 66025) х 100% = 36%.
Z t фін. податок = 57999 - 35206 = 22794 грн., що становить: (22794 / 57999) х 100% = 39%.


Малюнок 3.1. Чотири рівня точки беззбитковості.


Малюнок 3.2. Чотири рівня запасу безпеки.
Висновок:
Ø Підприємство протягом двох аналізованих років забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами, тобто є платоспроможним. Мінімальний запас безпеки збільшився з 67% до 69%.
Ø Класична точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році дорівнює 28978 грн. У цьому ж періоді запас безпеки становив 56% - тобто підприємство здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 56% і не зазнати при цьому збитків. У поточному році точка беззбитковості знизилася, що пояснюється зменшенням обсягу виробництва. При цьому запас безпеки зріс до 59%.
Ø Підприємство забезпечує отримання прибутку на заданому рівні нормативної прибутковості капіталу в розмірі 12%. Фактична прибутковість власного капіталу по чистому прибутку складає 34% і 36%.
Ø Отриманою прибутку цілком достатньо для виплати податку на прибуток. Про це свідчать позитивні значення запасів безпеки з фінансової точки беззбитковості з урахуванням оподаткування у двох періодах: у 0-році +36%, у t-році +39%.
3.2. Розрахунок ступеня операційного важеля.
Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.
Ступінь операційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при певному збільшенні виробництва.
Ступінь операційного важеля розраховується за наступною формулою:
OLR = Маржинальний дохід / прибуток від операційної діяльності
Маржинальний дохід (МД) дорівнює:
МД = Виручка - змінні витрати.
OLR 0 = (66025 - (50861 - 11861)) / 15644 = 1,73
OLR t = (57999 - (41000 - 11861)) / 17399 = 1,66
Якщо OLR> 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту фінансового важеля. Якщо OLR <2, то підприємство використовує ефект в незначній мірі.
Висновок: І в базовому, і у звітному періоді величина операційного важеля менше 2, тобто підприємство не робить ставку на використання ефекту фінансового важеля. У звітному році t величина OLR ще менше, ніж у базовому. Це природно, тому що підприємство стало збільшувати запас безпеки. Більш низький ступінь операційного важеля відповідає періоду, коли підприємство працює далеко від точки беззбитковості з великим запасом безпеки. Чим менше OLR, тим меншою мірою змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому дає перевагу в погані дні - не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.

Зведена таблиця фінансових показників

Найменування
Значення
Відхилення
Норма
п / п
показника
0
t
од.
I
1.
Норма прибутку на акціонерний
0,342
0,361
+0,018
1,053
→ max
капітал, грн / грн (НПак)
2.
Рентабельність продукції, грн / грн
0,134
0,171
+0,037
1,28
→ max
3.
Оборотність активів, грн / грн
1,729
1,702
-0,027
0,984
→ max
3.1. Період оборотності запасів, дн.
45
41
-4
0,91
→ min
3.2. Термін наданого кредиту, дн.
32
31
-1
0,98
→ min
3.3. Термін отриманого кредиту, дн.
69
43
-26
0,62
→ max
3.4. Результат політики товарного кредиту, дн.
37
12
-26
0,31
-
4.
Показник заборгованості (залежності)
1,48
1,24
-0,24
0,84
1-2
5.
Рентабельність вкладеного капіталу,
0,326
0,346
+0,02
1,06
<НПак
грн / грн, (НПвк)
6.
Ефект фінансового важеля
0,016
0,014
-0,002
0,878
> 0
7.
Ліквідність
7.1. Коефіцієнт поточної ліквідності
1,8
3,3
1-2
7.2. Коефіцієнт швидкої ліквідності
0,92
1,83
0,75-1
7.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,32
0,72
0,20-0,25
8.
Коефіцієнт покриття основних засобів
0,81
0,70
-0,11
0,86
0,75-1
9.
Власний оборотний капітал, грн
9 000
12 500
+3 500
1,39
> 0
10.
Економія (+) або втрата (-) коштів з-за
зміни рівня ефективності
3678
> 0
виробництва, грн.
11.
Запас безпеки:
11.1. Мінімальний,%
67%
69%
+2%
> 0
11.2. Класичний,%
56%
59%
+3%
> 0
11.3. Фінансовий,%
42%
45%
+3%
> 0
11.4. Фінансовий з урахуванням
36%
39%
+3%
> 0
оподаткування,%
12.
Ступінь операційного важеля
1,73
1,66
-0,07
0,96
> 2
Загальний висновок
Наступний етап оцінки фінансового стану і рівня ефективності виробництва - віднесення підприємства до певного класу. Критерії оцінки відповідають класам:
· Вищий
· Перший
· Другий
· Третій
До вищого класу відносяться підприємства з абсолютно стійким фінансовим становищем і позитивною динамікою фінансових показників. Підприємства першого класу мають незначні відхилення від норми за окремими показниками. Другий клас утворюють підприємства, що мають ознаки фінансової напруженості, але які мають потенційні можливості їх подолання. До третього класу належать підприємства з незадовільним фінансовим станом і відсутністю перспектив його стабілізації.
На основі узагальнюючої оцінки фінансового стану розглянуте підприємство можна віднести до першого класу. Підприємство успішно функціонує, і для основних фінансових показників характерні позитивні зміни у звітному році в порівнянні з базовим: зростання норми прибутку власного капіталу і рентабельності продукції, зниження затратоемкую продукції і зростання прибутку, економія коштів через збільшення рівня ефективності виробництва, підвищення запасу фінансової безпеки . Разом з тим, деякі показники відхиляються від норми: всі коефіцієнти ліквідності перевищили нормативні значення, трохи знизився період оборотності запасів, зменшився середній термін отримання товарного кредиту (тобто період погашення кредиторської заборгованості) та коефіцієнт покриття основних засобів. Очевидно, що підприємство у своїй діяльності робить ставку на платоспроможність, а не на прибутковість. Підтвердженням цьому служить: падіння рівня виробництва товарної продукції зі значним зниженням її собівартості, підвищення рівнів запасу фінансової безпеки, використання ефекту фінансового важеля.
Для поліпшення фінансового стану підприємства доцільно збільшити обсяг виробництва - зробити темпи зростання виручки більш швидкими, ніж темпи зниження витрат (тобто перейти із зони 6, в якій знаходиться зараз підприємство, в зону 5). Для цього необхідно вилучити частину коштів, що знаходяться в оборотних активах, і направити їх на розширення виробництва. Це знизить платоспроможність підприємства, але збільшить його рентабельність і одночасно зменшить високі значення коефіцієнтів ліквідності.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
495.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Економічний аналіз діяльності підприємства 2
Економічний аналіз господарської діяльності підприємства
Економічний аналіз діяльності підприємства громадського харчування
Техніко-економічний аналіз діяльності автотранспортного підприємства
Фінансово-економічний аналіз господарської діяльності підприємства
Комплексний економічний аналіз господарської діяльності підприємства 2
Комплексний економічний аналіз господарської діяльності підприємства
Техніко економічний аналіз діяльності автотранспортного підприємства
Економічний аналіз діяльності підприємства громадського питан
© Усі права захищені
написати до нас