Кабардино-Балкарська державна сільськогосподарська академія ім. В.М. Кокова
Кафедра Статистика
Курсова робота
На тему:
Статистичне вивчення рівня і якості життя населення
на прикладі муніципального освіти "Урванського район" Кабардино-Балкарської республіки
Виконала роботу:
Перевірила роботу:
Зміст
Введення
Глава 1. Система показників рівня життя населення на прикладі муніципального освіти "Урванського район"
1.1 Сутність поняття "рівень життя" та "якість життя" населення
1.2 Географічні основи вивчення якості життя населення Урванського району
1.3 Система критеріїв та показників якості життя
Глава 2. Загальна статистична оцінка рівня і якості життя
2.1 Статистика доходів населення Урванського району
2.2 Статистика заощаджень населення
2.3 Статистика вивчення споживання населенням матеріальних благ і послуг
Глава 3. Статистично-економічний аналіз узагальнюючих показників рівня і якості життя населення
3.1 Динаміка індексу розвитку людського потенціалу
3.2 Статистичний аналіз впливу чинників на рівень і якість життя
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Урванського район з адміністративним центром у м. Нарткале входить до складу Кабардино-Балкарської Республіки і утворений в 1921 році.
Адміністративна територія Урванського району розташована в південно-східній частині КБР і межує на півночі і сході з землями Баксанського, Прохладненского і Майського районів, на південно-сході з землями Лескенского району, на південному заході і заході - із землями Черекському і Чегемській району.
На території Урванського району знаходяться 12 населених пунктів (м. Нарткала, с. С. Кахун, Псигансу, Старий Черек, Урвань, Нижній Черек, Герменчік, Чорна Річка, Псинабо, Морзох, Псикод, Шітхала).
За показниками рівня життя Урванського район знаходиться на середньо-республіканському рівні. Це відноситься до заробітної плати, яка склала в січні 2008г.5248, 6 рублів або 74% від середньореспубліканського рівня. Середньодушовий дохід у районі забезпечує 1,97 величини прожиткового мінімуму.
Невисокий рівень доходів населення пов'язане з нестачею робочих місць.
Чисельність працюючих в економіці та соціальній сфері району становить 11,2 тис. осіб, з них 4,7 тис. осіб зайнято у невиробничій сфері. Значна частина працездатного населення (близько 20,8 тис. осіб) зайнята в особистих підсобних та фермерських господарствах вирощуванням продукції на реалізацію.
У районі є розвинена мережа підприємств торгівлі. Роздрібна мережа включає 252 об'єкта торгівлі. Послуги громадського харчування надають 53 підприємства.
На трьох роздрібних ринках йде торгівля всіма видами продовольчих і промислових товарів. Всі вони розташовані в м. Нарткале.
Річний обсяг їх роздрібного товарообігу складає 1573,7 млн. рублів.
Економічні труднощі, притаманні всій республіці, що склалася практика інвестування сільського господарства, соціальної сфери, інженерного облаштування сільських територій призвела до диспропорції у розвитку населених пунктів Урванського району.
Сучасному стану основних галузей економіки та соціальної сфери характерні наступні проблеми.
Хоча економічні реформи дозволили створити основи багатоукладної економіки та здійснити земельні перетворення, все ж скорочення державної підтримки, недоступність кредитів, диспаритет цін на продукцію сільського господарства та спожиті їм промислові товари, значно стримували зростання потенціалу агропромислового комплексу району.
Основна проблема сільського господарства - технічна відсталість матеріально - технічної бази і відсталі технології сільськогосподарського виробництва. Досить відзначити, що парк основних видів техніки в сільськогосподарських підприємствах скоротився майже наполовину, а до 80% наявної готівкової техніки знаходиться за межами строків амортизації.
Недолік засобів механізації, добрив і хімічних засобів захисту рослин не дає можливості підтримувати грунт у належному стані, дотримуватися необхідні агротехнічні вимоги, призводить до зниження врожайності сільськогосподарських культур та вибуття ріллі із земельного обороту.
Рівень доходів сільськогосподарських товаровиробників не дозволяє їм вести виробництво на розширеній основі, підтримувати і оновлювати матеріальну базу і соціальну інфраструктуру, своєчасно розраховуватися з постачальниками, підрядниками. Більшість господарств не має власних оборотних коштів.
Метою даної роботи є аналіз і оцінка територіальних відмінностей якості життя населення Урванського району, виявлення чинників їх формування та визначення напрямків згладжування територіальних диспропорцій.
Для досягнення поставленої мети, більш повного та всебічного вивчення предмета та об'єкта дослідження необхідно вирішити такі завдання:
1. Узагальнити та уточнити сутність категорії "якість життя населення";
2. Визначити сукупність факторів і умов, що впливають на формування та динаміку якості життя;
3. Виявити територіальні особливості середовища життєдіяльності населення Урванського району;
4. Розкрити територіальні відмінності демографічних показників району;
5. На основі інтегральної оцінки якості життя сільського населення провести типологію районів області, що відображає його територіальну диференціацію;
6. Виробити рекомендації щодо поліпшення якості життя населення з урахуванням типології його територіальних особливостей.
Інформаційною базою послужили матеріали:
Територіального органу Федеральної служби;
нормативно-довідкові та законодавчі документи, що регламентують стан і розвиток території Урванського району;
матеріали Центру зайнятості населення Урванського району;
дані збірників, монографій, матеріали конференцій з питань аналізу та оцінки якості життя.
Глава 1. Система показників рівня життя населення на прикладі муніципального освіти "Урванського район"
1.1 Сутність поняття "рівень життя" та "якість життя" населення
Термін "рівень життя" нерозривно пов'язаний з терміном "якість життя", який являє собою показник загального благополуччя людини, що є більш широким, ніж матеріальна забезпеченість. Якість життя може залежати від стану здоров'я, волі від стресів і надмірну заклопотаність, організованості дозвілля, рівня освіти, доступу до культурної спадщини. Слідуючи з того, що являє собою "якість життя", можна зробити висновок, що все-таки це словосполучення потрібно поставити на перше місце, а потім вже по його критеріям, зробити висновок про "рівні життя".
Рівень життя (добробут) населення - складне соціально - економічне поняття. Знання про рівень життя всього дає аналіз умов (потреб), задоволення яких необхідне для життєдіяльності. Найважливіші серед них (перша група потреб) - харчування, споживання одягу, взуття та інших предметів, що становлять фізичні елементи рівня життя. Другу групу потреб утворюють духовні умови життя і, нарешті, - третю - соціальні потреби, що задовольняються в процесі суспільної діяльності. Всі три групи потреб є не лише природними, а й історично склалися умовами життя.
У даній роботі більш детально розглянуті основні показники рівня життя в Росії та шляхи вирішення деяких з цих показників. Метою даної роботи є вивчення факторів, що визначають динаміку рівня життя населення, аналіз ступеня їх впливу і ролі у підвищенні рівня життя. Для досягнення поставленої мети потрібно:
1. ознайомитися з поняттям і показниками рівня життя;
2. аналіз факторів, що впливають на динаміку рівня життя;
3. виявлення проблем та шляхи їх вирішення в Росії.
Іноді роблять короткий висновок рівнем життя. Рівень життя - "дзеркало" економіки. Економістів, в першу чергу, звичайно, цікавить та межа потреб, формування і задоволення якої залежить від виробництва. Тому найбільш поширеним уявленням про рівень життя є - кількість споживаних матеріальних, культурно - побутових та соціальних благ і ступеня задоволення потреб у них на досягнутій стадії розвитку виробничих сил.
Всі три групи потреб у своїх головних рисах визначаються соціально - економічними умовами. Разом з тим вони залежать і від природних, і від фізіологічних чинників, тому поряд з рівнем розвитку виробництва при вивченні потреб не можна не враховувати особливості зовнішнього середовища, в першу чергу природно-кліматичні умови, а також особливості структури населення (віком, статтю, характером трудової діяльності). Нарешті, певну роль у формуванні потреб грають соціальна приналежність та місце проживання (село, місто), а також пов'язані з цим особливості культури. Складаються таким чином потреби стають основою формування невиробничого споживання, що визначається як процес задоволення потреб.
З часом роль окремих факторів у формуванні потреб змінюються. У міру розвитку виробничих сил способи задоволення потреб населення стають різноманітними, зростає роль навколишнього середовища. Разом з тим зберігають свій вплив і фізіологічні чинники формування потреб, оскільки залишається їх першооснова. І хоча значення цих факторів згодом відносно зменшується, їх вплив ніколи не зникне, тому що ніколи не зникнуть сутнісних потреби.
Потреби становлять найважливішу сторону рівня життя. Вони задовольняються в процесі споживання, тобто використання людиною тих чи інших благ. Якщо брати безпосередньо особисті потреби людей, то дане визначення буде характеризувати особисте споживання, від нього слід відрізняти виробниче споживання, тобто використання засобів виробництва і предметів праці для створення матеріальних благ. Хоча в процесі виробничого споживання люди самі по собі нічого не споживають, воно, зрештою, здійснюється заради задоволення особистих потреб, тому дане вище визначення справедливе і для виробничого споживання. Рівень життя можна розглядати у трьох аспектах: стосовно до всього населення, його соціальним групам і відносно сімей з різною величиною доходу. Останні дві категорії особливо важливі для характеристики ступеня розшарування населення за майновим станом. Вони активно вивчаються, оскільки зближення добробуту різних груп населення і скорочення диференціації доходів сімей є пріоритетними цілями соціальної політики розвинених країн.
1.2 Географічні основи вивчення якості життя населення Урванського району
Урванського район знаходиться у східній частині Передкавказзя, відокремлений від західних областей меридіально спрямованим відрогом вододільного хребта і Ставропольського плато. Це обумовлює часткову захищеність від західних океанічних вторгнень, а в ряді випадків створює фоновий ефект в рухомих західних масах, що сприяє зниженню температури на 3-4 градуси.
У зв'язку з цим при західних вторгнення тумани майже не спостерігаються, а опади є не тривалими і носять характер злив. З іншого боку схильна континентальним східним впливом.
У силу свого географічного положення р. Нарткала характеризується континентальним кліматом степів.
Зима, як правило, не стійка, мають місце часті й тривалі (від 2-3 до 15-20 і більше днів) відлиги.
У більшості випадків вони бувають мало інтенсивними, денні температури вище 0-5 градусів тепла не підвищуються, а вночі спостерігаються невеликі морози. Відлиги змінюються похолоданнями, які завжди супроводжуються снігопадами.
Восени заморозки починаються в кінці жовтня, в окремі роки наприкінці вересня.
Літо, як правило, буває жарким і сухим, або прохолодним і вологим. У жарке літо температура повітря в окремі дні сягає 30-39 градусів.
Середня річна кількість опадів (з поправками до показників осадомера) складають 548 мм, з них опади теплого періоду становить 410 мм.
Найбільша кількість опадів випадає в травні - червні місяцях. У літній період переважають опади зливового характеру, часто місячна сума їх випадає у вигляді 5-6 дощів, добовий максимум складає 112 мм.
У зимовий період опади носять змішаний характер, випадаючи у вигляді снігу, мокрого снігу, дощу та туману. Всього за зиму в середньому відзначається 30 - 40 днів із сніговим покривом. Внаслідок частих відлиг і туманів мають місце відкладення ожеледі та паморозі.
Середнє число похмурих днів складають 153. Число похмурих днів, так само як і число днів з туманом різко збільшується в холодну половину року.
Середня річна відносна вологість повітря складає 76%, найбільші значення в зимовий період 66%.
Переважаючими напрямками вітру є східні та західні. Переважання цих вітрів пояснюється тим, що з заходу на схід на півдні проходить Головний Кавказький хребет, який є перешкодою для всіх інших напрямків вітру і особливо для південного і північного, тому що вони перпендикулярні хребту. Тому північні і південні вітри спостерігаються тільки слабкі як деякі прояви горнодолінного вітру.
Тривалість сонячного сяйва становлять 1742 години на рік. Кількість днів без сонця одно 97.
Загальна земельна площа Урванського району складає 45806 га, з них 66,4% припадає на сільськогосподарські угіддя (30424 га). З загальної земельної площі Урванського району, зайнятої під сільськогосподарськими угіддями, 61,8% припадає на ріллю (16 856 га), 32,6% - на сінокоси та пасовища (9375 га), 6% - на багаторічні насадження (1099 га).
Крім сільськогосподарських угідь в загальну земельну площу району входять землі лісового та водного фондів, землі під забудовами та дорогами. Під лісами (лісовий фонд) і рослинністю, що не входить в лісовий фонд, зайнято 698 га (18,54% загальної земельної площі району), під водою і болотами знаходиться 1667 га (3,64%), землі під забудовами складають 715 га ( 1,3%), під дорогами зайнято 2245 га (4,9%).
Розподіл земель по категоріях господарств Урванського району
№ п / п | 2010р. | ||||
всього | Площа земель, переданих в оренду | ||||
Сільгосп. організ. | Индив. підпр. | КФГ | |||
| Всього по району | 18713,35 | 14215 | 4488,35 | 10 |
| в тому числі: |
|
|
| |
1. | с. Герменчік | 1899,44 | 1193 | 706,44 | - |
2. | с. Кахун | 2531,7 | 1132 | 1399,7 | - |
3. | с. Морзох | 683 | 683 | - | - |
4. | с. Псигансу | 1142,4 | 850 | 292,4 | - |
5. | с. Псикод | 938 | 938 | - | - |
6. | с. Псинабо | 2021,81 | 1114 | 1907,81 | - |
7. | с. Чорна Річка | 956 | 475 | 471 | 10 |
8. | с. Ст. Черек | 3410 | 3410 | - | - |
9. | С.Н. Черек | 2353 | 2353 | - | - |
10 | с. Урвань | 2191 | 1480 | 711 | - |
11 | с. Шітхала | 587 | 587 | - | - |
Природні ресурси.
Докшукінское - родовище піщано-гравійної суміші розробляється з 1978 року ВАТ "нальчикський дорожньо-будівельні матеріали". Запаси сировини затверджувалися в 1968 і в 1978 роках. Розробка ведеться на ділянці дорозвідки 1978 року, нижче рівня грунтових вод.
Залишок балансових запасів по родовищу становить 20116,3 тис. куб. м., в т. ч. по ділянці дорозвідки - 4199,8 тис. куб. м. Балансові запаси сировини на ділянці дорозвідки є на 17 років експлуатації, по родовищу - понад 50 років.
Урванського - 1 - родовище піщано-гравійної суміші розробляється з 1958 року. Запаси сировини зменшилися на 2758 тис. куб. м., за рахунок видобутку, втрат при видобутку, списання і становлять 32650 тис. куб. м.
У зв'язку зі зміною призначення земель списані з державного обліку запаси піщано-гравійної суміші родовища Урванського-1 у кількості 2520 тис. куб. м., і у зв'язку з втратою промислового значення корисної копалини списані запаси в кількості 2755 куб. м.
Черекському - II. Розвіданих запасів в родовищі немає. Згідно ліцензійної угоди з підприємством - розробником ведеться геологічне вивчення з попутної видобутком на площі 2,8 га. Розробка ведеться в заплаві р.. Черек на площі 3735 кв. м. у південно-східній частині кар'єру на горизонті 96-102 м двома уступами заввишки 3-4 м.
Черекському - 1. Родовище розроблялось раніше різними організаціями без урахування видобутку. На геологічне вивчення з попутної здобиччю, на прилеглій до виробленого кар'єру площі, видобуто 121,3 тис. куб. м. ПГС.
Черекському - родовище цегляних суглинків розробляється ТОВ "Цегельний завод" Черек ". Сировина придатне для виготовлення цегли марки 125.
Герменчікское - родовище суглинків - глин готується до освоєння. Родовище характеризується простим геологічною будовою та сприятливими гірничотехнічними та гідрогеологічними умовами для відкритої розробки. Сировина родовища Герменчікское придатне для виробництва цегли марки 200.
Докшукінское родовище питних підземних вод включає 2 ділянки:
міський (питне водопостачання). Запаси апробовані і становлять 42,8 тис. куб. м / добу. В даний час не експлуатуються.
заводський (ВАТ "Нарткалінскій спиртовий завод") технічне водопостачання. Запаси затверджені в кількості 108,5 тис. куб. м / добу і експлуатуються.
Черек-Аргуданское. Родовище технічних вод. Запаси затверджені в кількості 55 тис. куб. м / добу і використовуються для зрошення земель.
1.3 Система критеріїв та показників якості життя
Демографія. Загальна чисельність населення на початок року становить 75021 осіб, з них чоловіків - 35104 чол., Жінок - 39917 чол. Щільність населення складає 160 чол. / Кв.км (в середньому по республіці - 72 чол. / Кв.км).
Із загальної чисельності населення - 21,5% - особи пенсійного віку, 49,1% - громадяни працездатного віку. Основу національної структури району становлять кабардинці - 72,9%, 0,5% - балкарці, 16,6% - росіяни і 4,17% - туркі.45% населення району проживає в м. Нарткале.
Основні демографічні показники.
2007 | 2008 | 2009 | |
Чисельність постійного населення, тис. осіб | 75,1 | 75,0 | 75,0 |
Народились, тис. осіб | 0,84 | 0,83 | 0,83 |
Померли, тис. осіб | 0,72 | 0,72 | 0,72 |
Дитяча смертність, на 1000 народжених | 12 | 11 | 10 |
Природний приріст, тис. осіб | 0,12 | 0,11 | 0,11 |
Коефіцієнт природного приросту, чоловік на 1 тис. населення | 0,12 | 0,11 | 0,11 |
Коефіцієнт міграційного приросту, чоловік на 1 тис. населення | -0,25 | -0,24 | -0,24 |
Чисельність працюючих в економіці та соціальній сфері району становить 8,6 тис. осіб, з них 5,3 тис. осіб зайнято у невиробничій сфері. Значна частина працездатного населення (близько 23,6 тис. осіб) зайнята в особистих підсобних та фермерських господарствах вирощуванням продукції на реалізацію
Ринок праці та зайнятість населення району.
Зайнятість і безробіття.
2007 | 2008 | 2009 | |
Зайнято в економіці, всього | 100 | 100 | 100 |
в тому числі: |
|
|
|
промисловість | 20,33 | 20,25 | 20, 20 |
сільське господарство | 5,95 | 5,80 | 5,70 |
будівництво | 3,02 | 2,95 | 2,9 |
транспорт і зв'язок | 4,37 | 4,3 | 4,3 |
торгівля і громадське харчування | 0,32 | 0,3 | 0,3 |
ЖКГ | 3,66 | 3,6 | 3,6 |
охорона здоров'я і фізична культура | 16, 19 | 16,1 | 16,1 |
освіта, культура та мистецтво | 30,36 | 30,3 | 30,3 |
інші галузі | 15,8 | 16,4 | 16,6 |
Структура зайнятості населення,% до загальної чисельності зайнятих в економіці
Найменування показника | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Середньомісячна номінальна нарахована заробітна плата працюючих в економіці (рублів) | 1564,2 | 2026,5 | 2207,4 | 2745,7 | 3341,1 | 4177 |
Число легкових автомобілів індивідуального користування на 1 тис. жителів | 92,4 | 91,4 | 136,3 | 117,1 | 118,6 | 119,1 |
Число домашніх телефонів на 1 тис. жителів | 8,6 | 9,4 |