Міністерство аграрної політики України
Луганський національний аграрний університет
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з організації обліку на тему:
«Організація та шляхи удосконалення обліку витрат, виходу продукції соняшнику та обчислення його собівартості».
Виконав: студент 357 групи
Перевірив:
Луганськ 2006
Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
1. Теоретичні та правові аспекти вдосконалення обліку та підвищення ефективності виробництва соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
2. Аналіз стану облікової політики СТОВ «Деркул» ... ... ... ... ... ... ... ... .16
3. Організація обліку витрат і виходу продукції при обробітку соняшнику
3.1.Економіческое зміст витрат на виробництво. Завдання обліку ... ... .. 21
3.2.Організація первинного обліку витрат і виходу продукції ... ... ... ... ... .24
3.3. Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу насіння соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29
3.4. Обчислення собівартості соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .34
4. Шляхи удосконалення організації обліку витрат і виходу продукції соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 37
Висновки і пропозиції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 43
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 46
Програми
ВСТУП
Розвиток сільського господарства, забезпечуючи зростання обсягів виробництва продукції, має супроводжуватися підвищенням прибутковості галузі як необхідної умови відшкодування матеріальних і фінансових витрат і забезпечення необхідних накопичень для подальшого прискореного удосконалення виробництва. Складний і багатоплановий характер поставлених завдань зумовлює підвищення вимог до фахівців сільського господарства. Від комплексності, підприємливості та організаторських здібностей керівника істотно залежить результат господарської діяльності колективу. Кожному фахівцю необхідно знати об'єктивні закономірності розвитку свого господарства, володіти практичними навичками виявлення та реалізації внутрішніх резервів для успішного виконання виробничої та фінансової програм. Цього можна досягти, опанувавши основами проведення економічного аналізу. Зв'язок вивчення теорії з конкретними завданнями виробничих колективів здійснюються за допомогою глибокого аналізу стану справ на всіх рівнях, від підприємства в цілому до конкретної ділянки та окремого робочого місця. Тільки удосконалюючи методи та форми аналізу, проводячи його систематично, можна чітко уявляти внутрішній механізм всієї сукупності господарських процесів, коригувати його дію, знаходити оптимальні управлінські рішення в різноманітних ситуаціях на сільськогосподарських підприємствах.
Основні завдання аналізу діяльності галузі рослинництва полягають у визначенні виконаного рівня за всіма показниками: виробництво валової продукції, посіву і збирання, урожайності, агротехнічним заходам; встановлення ступеня впливу різних факторів на валове виробництво продукції; визначенні та аналізі невикористаних резервів збільшення валового виробництва продукції рослинництва та розробці конкретних пропозицій по залученню їх у виробничу діяльність.
За допомогою аналізу оцінюються результати діяльності, залежні від зусиль трудових колективів та інших умов, створюється можливість навмисного, усвідомленого впливу на ті чи інші сторони процесу відтворення з метою поліпшення роботи підприємства і його підрозділів, підвищення добробуту працівників.
Управління сільськогосподарським підприємством, як і будь-яким іншим об'єктів, потребує своєчасного надходження, обробки, аналізу інформації про хід виробництва, реалізації продукції та інших виробничих процесів. Аналітичні дані - основа вироблення оптимальних управлінських рішень і контролю за ходом їх виконання.
Аналіз діяльності підприємства грунтується на методології, у прийнятій в бухгалтерському обліку, використовує дані бухгалтерії як основне джерело інформації.
Бухгалтерський облік - основне джерело інформації про роботу підприємств, він фіксує всі зміни, що відбуваються в діяльності підприємства. Що необхідно для інформаційного забезпечення системи управління, причому на всіх її рівнях. Своєчасний, точний, достовірний облік забезпечує також контроль за збереженням і раціональним використанням ресурсів підприємства. Бухгалтерських облік повинен не тільки сигналізувати про недоліки в роботі, про нераціональне використання ресурсів, а й покликаний забезпечити недопущення негативних явищ. Важливою частиною облікового процесу є періодичний внутрішній аудит. Завданням аудиту собівартості продукції є дослідження виробничої діяльності підприємства з метою її упорядкування та виявлення резервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості та зниження собівартості, а також підтвердження відображених в обліку витрат за звітний період.
Бухгалтерський облік у сільському господарстві покликаний давати необхідні відомості про хід виробничих процесів, про виконання планових завдань, сприяти забезпеченню збереження власності, зростанню рентабельності, підвищенню ефективності і поліпшенню якості роботи.
У даній роботі розглянуто облік витрат на виробництво насіння соняшнику, виходу та оприбуткування виробленої продукції, а також здійснено аналіз ефективності виробництва та реалізації насіння соняшнику в СТОВ «Деркул» Марківського району Луганської області за 2004-2005 рр.. В даний час потреба у насінні соняшнику зростає, що зумовлює необхідність вишукування шляхів отримання максимально можливої кількості насіння для реалізації при вигідності такого підприємству. Метою проведення аналізу є виявлення і реалізація резервів збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику при найменших витратах і забезпечення рентабельності роботи. Економіко-статистичний аналіз діяльності підприємства здійснюється за допомогою статистичних методів, основою для проведення аналізу є дані бухгалтерських звітів.
1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ
Рослинництво є основною галуззю сільськогосподарського виробництва.
Воно забезпечує потреби населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва надає сировину для промисловості. Воно має специфічні особливості, що впливає на ведення бухгалтерського обліку. Для нього характерна сезонність виробництва, розрив між періодами виконання технологічного процесу та отримання готової продукції. Виробничі витрати в рослинництві здійснюються тривалий час причому дуже нерівномірно, технологічний процес залежить від природних умов і практично не може бути прискорений за рахунок інтенсифікації.
Тому досить важливу роль відіграє організація обліку на підприємстві. При цьому важлива правильність обліку витрат на виробництво певного виду продукції, облік оприбуткування, калькуляція собівартості виробленої продукції.
Бухгалтерський облік на підприємствах України ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [2]. Синтетичний облік ведеться за допомогою Плану рахунків для бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [7] та Інструкції щодо його застосування [8].
Особливість сучасної системи обліку полягає в тому, що вона не обмежує вибір способів і прийомів бухгалтерського обліку, передбачає самостійне їх комбінування суб'єктами господарювання, хоча серед всіх видів управлінської діяльності бухгалтерський облік продовжує залишатися самим регламентованим.
У рослинництві організовують облік по таких об'єктах: сільськогосподарські культури, сільськогосподарські роботи, витрати, які підлягають розподілу (враховуються протягом року на окремих аналітичних рахунках), інші об'єкти. Що ж стосується останніх, то Методичними рекомендаціями з планування та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [11] передбачено обліковувати на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» та відносити на конкретні культури шляхом розподілу. Такий розподіл може здійснюватися тільки в кінці року, а тому протягом року на рахунку 91 буде залишок за дебетом рахунка, що не вписується в технологію нового обліку, вважає Сук П. Він пропонує враховувати розподіляються витрати за дебетом рахунка 23 «Виробництво» на окремих аналітичних рахунках, а в кінці року їх розподіляти по культурах, записуючи кореспонденцію по дебету і кредиту рахунку 23, і закриваючи відповідні рахунки після списання з них витрат [39].
П (С) БО 16 «Витрати» визначає склад витрат понесених підприємством у процесі своєї діяльності [10]. П (С) БО 1 дає визначення поняттю витрати. Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які тягнуть зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення його власником або розподілу власниками [9].
У літературі зустрічаються різні визначення витрат. Так, Сук П.Л. визначає витрати як кошти, використані для отримання доходів [38]. Голубєв А., Буховець Н. вказують, що собівартість (витрати) - це представлена в грошовому вираженні обсяг ресурсів, використаних в конкретних цілях [16] Моссаковський В.Б., Томчук О.М. під витратами розуміють використані ресурси або гроші, які потрібно сплатити за товари та послуги [24].
Слід зазначити, що при виробництві сільськогосподарської продукції (у тому числі і насіння соняшника) споживається велика кількість різноманітних ресурсів, які в рослинницькій галузі поділяються за статтями витрати на оплату праці, відрахування з неї, насіння і посадковий матеріал, ПММ, добрива, роботи і послуги , витрати на ремонт необоротних активів, амортизаційні відрахування, загальновиробничі витрати, інші витрати.
Споживання матеріальних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції є одним з головних умов у роботі підприємств. Можна прискорювати їх оборотність, знижувати матеріаломісткість вироблюваної продукції, скорочувати втрати і відходи, але без споживання взагалі воно не можливо.
Відомо, що виробництво сільськогосподарської продукції майже завжди обмежена. Однак, брак ресурсів не означає, що підприємства сільського господарства можуть відмовитися від виробництва потрібної людям продукції. У таких випадках при виробництві продукції слід вибірково підходити до споживання тих чи інших видів ресурсів. Куцерін з цього приводу вважає, що особливо значущі, дорогі ресурси доцільно використовувати межах розумної потреби, однак не на шкоду якості виробленої продукції. Разом з тим, що використовуються матеріальні ресурси в сільському господарстві в багатьох випадках замінні і відтворювані. Лише земля, яка є продуктом природи, залишається просторово обмежена, не переместіма і не може бути замінена іншими засобами виробництва, Однак при правильному використанні землі вона, як правило, не зношується, а покращує свої якості [21].
Багато економістів вважають, що представлена в Методичних рекомендаціях класифікація витрат, теоретично і практично витримана і обгрунтована. У ньому ряд комплексних статей перетворені на елементні, за якими можна легко отримати цифрові вираження і більш повно стежити за зміною структури собівартості продукції сільського господарства. Слід зазначити, що повна, проста інформація про виробничі витрати потрібна як у сільському господарстві, так і науковим установам [20, 39].
Відмова від угруповання витрат по статтях і перехід на підрахунок по кореспондуючих рахунках вважає логічним і Бондар А. Така організація обліку забезпечує облік витрат за їх видами згідно кореспондуючих рахунків і ліквідує угруповання витрат по статтях. Цим спрощується процес перевірки правильності здійснених записів, а підрахунок витрат прямо поєднується з системою бухгалтерського обліку. У виробничому звіті передбачається витрати показувати за елементами з кредиту рахунків [15].
Деякі фахівці вважають, що більш доцільно розділити витрати на релевантні та нерелевантні, що полегшить прийняття управлінських рішень, релевантні витрати - це витрати які можуть бути змінені в результаті прийняття рішення, а нерелевантні - не залежать від прийнятого рішення [29].
Для ефективного управління витратами важливо знати їх поведінку, тобто є вони змінними чи постійними. Такий поділ дозволяє встановити нижню межу цін, при якій можна продавати продукцію і продовжувати її виробляти. Але в практиці сільськогосподарських підприємств Україна поділу витрат на змінні і постійні з метою прийняття управлінських рішень використовуються мало, що знижує їх обгрунтованість.
На сучасному етапі розвитку економіки особливу актуальність набуває проблема вдосконалення обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
Однак Соколов Я. вважає, що в умовах переходу економіки до ринкових відносин числення собівартості стає непотрібним. Конкуренція робить калькуляцію майже беззмістовною, оскільки ціна формується в цьому випадку формується під впливом попиту та пропозиції, а сама по собі фактична собівартість на ціну реалізації не впливає. Куплені ціни обумовлені колишньої кон'юнктурою, а не реальним фінансовим станом підприємства в даний момент [37].
Виходячи з вище зазначеного, можна сказати, що обчислення собівартості є важливим і необхідним. Що ж стосується браку реальності показника через великого розриву між датами понесення витрат і виходу продукції, то можливе застосування індексу перерахунку витрачених коштів до реальної їх вартості.
У сучасних умовах ринкової економіки облік, як і сама господарське життя, змінюється разом з нею. Це відноситься і до калькуляції. Від неї залежить весь подальший механізм отримання прибутку, зберігається соціально значимий зміст, а не просто пропагандистський виробничий результат господарювання, властивий колишньої планово регульованої економіки. Оперування цим показником не тільки раз на рік, а в поточному порядку при максимальному використанні його в управлінні для прийняття важливих тактичних і стратегічних рішень приносить відчутну економічну користь.
Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При обчисленні собівартості необхідно керуватися Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів продукції рослинництва.
При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо, щоб всі підприємства однаково сприймали момент завершення виробничого процесу, витрат які не включаються у виробничу собівартість продукції, уточнює В. Коміренко [19]. Умовно прийнято та Методичними рекомендаціями цей момент позначати словом франко. Виробничу собівартість насіння соняшнику визначають франко-ток (франко-місце зберігання). Усі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати по збуту. Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону з відображенням у складі доходів.
Зниження собівартості для сільськогосподарських організацій, незалежно від їх організаційно-правової приналежності - найважливіший резерв зростання прибутку підприємств та підвищення рентабельності, вважається очевидним багатьма авторами [23, 31].
Виробничий облік складається з обліку витрат на виробництво в самих різних аналітичних угрупованнях, і калькулювання собівартості продукції. Існують різні думки про взаємозв'язок цих складових виробничого процесу.
Дослідники виробничого обліку, які розглядають його в нерозривній єдності з калькулюванням, зазвичай посилаються на класиків бухгалтерського обліку. Наприклад, Додонов А.А., доводячи нерозривність обліку витрат і калькулювання, писав що ж стосується калькулювання фактичної собівартості одиниці продукції, то воно здійснюється шляхом ділення загальної суми витрат, що потрапляють на відповідний вид продукції, на кількість цієї продукції. І далі, воно представляє не що інше, як завершальний етап обліку витрат на виробництво, а тому правильність визначення останніх зумовлює і правильність калькулювання. Тому калькулювання не можна розглядати відокремлено від методу обліку витрат на виробництво [18].
Калькулювання як окрему дисципліну розглядав Прокоф'єв І.М. У завдання калькуляції як особливої дисципліни, - писав він, - входять вивчення і класифікація витрат в залежності від структури виробництва і відносини їх до вироблених продуктів, встановлення порядку обліку та розрахунку кожного виду витрат і розробка методів обчислення собівартості [32]. Луганський національний аграрний університет
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з організації обліку на тему:
«Організація та шляхи удосконалення обліку витрат, виходу продукції соняшнику та обчислення його собівартості».
Виконав: студент 357 групи
Перевірив:
Луганськ 2006
Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
1. Теоретичні та правові аспекти вдосконалення обліку та підвищення ефективності виробництва соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
2. Аналіз стану облікової політики СТОВ «Деркул» ... ... ... ... ... ... ... ... .16
3. Організація обліку витрат і виходу продукції при обробітку соняшнику
3.1.Економіческое зміст витрат на виробництво. Завдання обліку ... ... .. 21
3.2.Організація первинного обліку витрат і виходу продукції ... ... ... ... ... .24
3.3. Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу насіння соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29
3.4. Обчислення собівартості соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .34
4. Шляхи удосконалення організації обліку витрат і виходу продукції соняшнику ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 37
Висновки і пропозиції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 43
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 46
Програми
ВСТУП
Розвиток сільського господарства, забезпечуючи зростання обсягів виробництва продукції, має супроводжуватися підвищенням прибутковості галузі як необхідної умови відшкодування матеріальних і фінансових витрат і забезпечення необхідних накопичень для подальшого прискореного удосконалення виробництва. Складний і багатоплановий характер поставлених завдань зумовлює підвищення вимог до фахівців сільського господарства. Від комплексності, підприємливості та організаторських здібностей керівника істотно залежить результат господарської діяльності колективу. Кожному фахівцю необхідно знати об'єктивні закономірності розвитку свого господарства, володіти практичними навичками виявлення та реалізації внутрішніх резервів для успішного виконання виробничої та фінансової програм. Цього можна досягти, опанувавши основами проведення економічного аналізу. Зв'язок вивчення теорії з конкретними завданнями виробничих колективів здійснюються за допомогою глибокого аналізу стану справ на всіх рівнях, від підприємства в цілому до конкретної ділянки та окремого робочого місця. Тільки удосконалюючи методи та форми аналізу, проводячи його систематично, можна чітко уявляти внутрішній механізм всієї сукупності господарських процесів, коригувати його дію, знаходити оптимальні управлінські рішення в різноманітних ситуаціях на сільськогосподарських підприємствах.
Основні завдання аналізу діяльності галузі рослинництва полягають у визначенні виконаного рівня за всіма показниками: виробництво валової продукції, посіву і збирання, урожайності, агротехнічним заходам; встановлення ступеня впливу різних факторів на валове виробництво продукції; визначенні та аналізі невикористаних резервів збільшення валового виробництва продукції рослинництва та розробці конкретних пропозицій по залученню їх у виробничу діяльність.
За допомогою аналізу оцінюються результати діяльності, залежні від зусиль трудових колективів та інших умов, створюється можливість навмисного, усвідомленого впливу на ті чи інші сторони процесу відтворення з метою поліпшення роботи підприємства і його підрозділів, підвищення добробуту працівників.
Управління сільськогосподарським підприємством, як і будь-яким іншим об'єктів, потребує своєчасного надходження, обробки, аналізу інформації про хід виробництва, реалізації продукції та інших виробничих процесів. Аналітичні дані - основа вироблення оптимальних управлінських рішень і контролю за ходом їх виконання.
Аналіз діяльності підприємства грунтується на методології, у прийнятій в бухгалтерському обліку, використовує дані бухгалтерії як основне джерело інформації.
Бухгалтерський облік - основне джерело інформації про роботу підприємств, він фіксує всі зміни, що відбуваються в діяльності підприємства. Що необхідно для інформаційного забезпечення системи управління, причому на всіх її рівнях. Своєчасний, точний, достовірний облік забезпечує також контроль за збереженням і раціональним використанням ресурсів підприємства. Бухгалтерських облік повинен не тільки сигналізувати про недоліки в роботі, про нераціональне використання ресурсів, а й покликаний забезпечити недопущення негативних явищ. Важливою частиною облікового процесу є періодичний внутрішній аудит. Завданням аудиту собівартості продукції є дослідження виробничої діяльності підприємства з метою її упорядкування та виявлення резервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості та зниження собівартості, а також підтвердження відображених в обліку витрат за звітний період.
Бухгалтерський облік у сільському господарстві покликаний давати необхідні відомості про хід виробничих процесів, про виконання планових завдань, сприяти забезпеченню збереження власності, зростанню рентабельності, підвищенню ефективності і поліпшенню якості роботи.
У даній роботі розглянуто облік витрат на виробництво насіння соняшнику, виходу та оприбуткування виробленої продукції, а також здійснено аналіз ефективності виробництва та реалізації насіння соняшнику в СТОВ «Деркул» Марківського району Луганської області за 2004-2005 рр.. В даний час потреба у насінні соняшнику зростає, що зумовлює необхідність вишукування шляхів отримання максимально можливої кількості насіння для реалізації при вигідності такого підприємству. Метою проведення аналізу є виявлення і реалізація резервів збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику при найменших витратах і забезпечення рентабельності роботи. Економіко-статистичний аналіз діяльності підприємства здійснюється за допомогою статистичних методів, основою для проведення аналізу є дані бухгалтерських звітів.
1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ
Рослинництво є основною галуззю сільськогосподарського виробництва.
Воно забезпечує потреби населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва надає сировину для промисловості. Воно має специфічні особливості, що впливає на ведення бухгалтерського обліку. Для нього характерна сезонність виробництва, розрив між періодами виконання технологічного процесу та отримання готової продукції. Виробничі витрати в рослинництві здійснюються тривалий час причому дуже нерівномірно, технологічний процес залежить від природних умов і практично не може бути прискорений за рахунок інтенсифікації.
Тому досить важливу роль відіграє організація обліку на підприємстві. При цьому важлива правильність обліку витрат на виробництво певного виду продукції, облік оприбуткування, калькуляція собівартості виробленої продукції.
Бухгалтерський облік на підприємствах України ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [2]. Синтетичний облік ведеться за допомогою Плану рахунків для бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [7] та Інструкції щодо його застосування [8].
Особливість сучасної системи обліку полягає в тому, що вона не обмежує вибір способів і прийомів бухгалтерського обліку, передбачає самостійне їх комбінування суб'єктами господарювання, хоча серед всіх видів управлінської діяльності бухгалтерський облік продовжує залишатися самим регламентованим.
У рослинництві організовують облік по таких об'єктах: сільськогосподарські культури, сільськогосподарські роботи, витрати, які підлягають розподілу (враховуються протягом року на окремих аналітичних рахунках), інші об'єкти. Що ж стосується останніх, то Методичними рекомендаціями з планування та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [11] передбачено обліковувати на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» та відносити на конкретні культури шляхом розподілу. Такий розподіл може здійснюватися тільки в кінці року, а тому протягом року на рахунку 91 буде залишок за дебетом рахунка, що не вписується в технологію нового обліку, вважає Сук П. Він пропонує враховувати розподіляються витрати за дебетом рахунка 23 «Виробництво» на окремих аналітичних рахунках, а в кінці року їх розподіляти по культурах, записуючи кореспонденцію по дебету і кредиту рахунку 23, і закриваючи відповідні рахунки після списання з них витрат [39].
П (С) БО 16 «Витрати» визначає склад витрат понесених підприємством у процесі своєї діяльності [10]. П (С) БО 1 дає визначення поняттю витрати. Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які тягнуть зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення його власником або розподілу власниками [9].
У літературі зустрічаються різні визначення витрат. Так, Сук П.Л. визначає витрати як кошти, використані для отримання доходів [38]. Голубєв А., Буховець Н. вказують, що собівартість (витрати) - це представлена в грошовому вираженні обсяг ресурсів, використаних в конкретних цілях [16] Моссаковський В.Б., Томчук О.М. під витратами розуміють використані ресурси або гроші, які потрібно сплатити за товари та послуги [24].
Слід зазначити, що при виробництві сільськогосподарської продукції (у тому числі і насіння соняшника) споживається велика кількість різноманітних ресурсів, які в рослинницькій галузі поділяються за статтями витрати на оплату праці, відрахування з неї, насіння і посадковий матеріал, ПММ, добрива, роботи і послуги , витрати на ремонт необоротних активів, амортизаційні відрахування, загальновиробничі витрати, інші витрати.
Споживання матеріальних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції є одним з головних умов у роботі підприємств. Можна прискорювати їх оборотність, знижувати матеріаломісткість вироблюваної продукції, скорочувати втрати і відходи, але без споживання взагалі воно не можливо.
Відомо, що виробництво сільськогосподарської продукції майже завжди обмежена. Однак, брак ресурсів не означає, що підприємства сільського господарства можуть відмовитися від виробництва потрібної людям продукції. У таких випадках при виробництві продукції слід вибірково підходити до споживання тих чи інших видів ресурсів. Куцерін з цього приводу вважає, що особливо значущі, дорогі ресурси доцільно використовувати межах розумної потреби, однак не на шкоду якості виробленої продукції. Разом з тим, що використовуються матеріальні ресурси в сільському господарстві в багатьох випадках замінні і відтворювані. Лише земля, яка є продуктом природи, залишається просторово обмежена, не переместіма і не може бути замінена іншими засобами виробництва, Однак при правильному використанні землі вона, як правило, не зношується, а покращує свої якості [21].
Багато економістів вважають, що представлена в Методичних рекомендаціях класифікація витрат, теоретично і практично витримана і обгрунтована. У ньому ряд комплексних статей перетворені на елементні, за якими можна легко отримати цифрові вираження і більш повно стежити за зміною структури собівартості продукції сільського господарства. Слід зазначити, що повна, проста інформація про виробничі витрати потрібна як у сільському господарстві, так і науковим установам [20, 39].
Відмова від угруповання витрат по статтях і перехід на підрахунок по кореспондуючих рахунках вважає логічним і Бондар А. Така організація обліку забезпечує облік витрат за їх видами згідно кореспондуючих рахунків і ліквідує угруповання витрат по статтях. Цим спрощується процес перевірки правильності здійснених записів, а підрахунок витрат прямо поєднується з системою бухгалтерського обліку. У виробничому звіті передбачається витрати показувати за елементами з кредиту рахунків [15].
Деякі фахівці вважають, що більш доцільно розділити витрати на релевантні та нерелевантні, що полегшить прийняття управлінських рішень, релевантні витрати - це витрати які можуть бути змінені в результаті прийняття рішення, а нерелевантні - не залежать від прийнятого рішення [29].
Для ефективного управління витратами важливо знати їх поведінку, тобто є вони змінними чи постійними. Такий поділ дозволяє встановити нижню межу цін, при якій можна продавати продукцію і продовжувати її виробляти. Але в практиці сільськогосподарських підприємств Україна поділу витрат на змінні і постійні з метою прийняття управлінських рішень використовуються мало, що знижує їх обгрунтованість.
На сучасному етапі розвитку економіки особливу актуальність набуває проблема вдосконалення обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
Однак Соколов Я. вважає, що в умовах переходу економіки до ринкових відносин числення собівартості стає непотрібним. Конкуренція робить калькуляцію майже беззмістовною, оскільки ціна формується в цьому випадку формується під впливом попиту та пропозиції, а сама по собі фактична собівартість на ціну реалізації не впливає. Куплені ціни обумовлені колишньої кон'юнктурою, а не реальним фінансовим станом підприємства в даний момент [37].
Виходячи з вище зазначеного, можна сказати, що обчислення собівартості є важливим і необхідним. Що ж стосується браку реальності показника через великого розриву між датами понесення витрат і виходу продукції, то можливе застосування індексу перерахунку витрачених коштів до реальної їх вартості.
У сучасних умовах ринкової економіки облік, як і сама господарське життя, змінюється разом з нею. Це відноситься і до калькуляції. Від неї залежить весь подальший механізм отримання прибутку, зберігається соціально значимий зміст, а не просто пропагандистський виробничий результат господарювання, властивий колишньої планово регульованої економіки. Оперування цим показником не тільки раз на рік, а в поточному порядку при максимальному використанні його в управлінні для прийняття важливих тактичних і стратегічних рішень приносить відчутну економічну користь.
Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При обчисленні собівартості необхідно керуватися Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів продукції рослинництва.
При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо, щоб всі підприємства однаково сприймали момент завершення виробничого процесу, витрат які не включаються у виробничу собівартість продукції, уточнює В. Коміренко [19]. Умовно прийнято та Методичними рекомендаціями цей момент позначати словом франко. Виробничу собівартість насіння соняшнику визначають франко-ток (франко-місце зберігання). Усі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати по збуту. Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону з відображенням у складі доходів.
Зниження собівартості для сільськогосподарських організацій, незалежно від їх організаційно-правової приналежності - найважливіший резерв зростання прибутку підприємств та підвищення рентабельності, вважається очевидним багатьма авторами [23, 31].
Виробничий облік складається з обліку витрат на виробництво в самих різних аналітичних угрупованнях, і калькулювання собівартості продукції. Існують різні думки про взаємозв'язок цих складових виробничого процесу.
Дослідники виробничого обліку, які розглядають його в нерозривній єдності з калькулюванням, зазвичай посилаються на класиків бухгалтерського обліку. Наприклад, Додонов А.А., доводячи нерозривність обліку витрат і калькулювання, писав що ж стосується калькулювання фактичної собівартості одиниці продукції, то воно здійснюється шляхом ділення загальної суми витрат, що потрапляють на відповідний вид продукції, на кількість цієї продукції. І далі, воно представляє не що інше, як завершальний етап обліку витрат на виробництво, а тому правильність визначення останніх зумовлює і правильність калькулювання. Тому калькулювання не можна розглядати відокремлено від методу обліку витрат на виробництво [18].
На наш погляд, кожному з думок з цього питання існує логічне пояснення. Можна сказати, що облік витрат і калькуляція - два різних за методом здійснення, але безразривно взаємодіючих процесу. Облік витрат є базою для калькуляції собівартості, яка в свою чергу представляє собою результат обліку витрат на виробництво продукції. Визначивши собівартість продукції, і проаналізувавши причину її зміни в порівнянні з іншими звітними періодами, здійснюється розрахунок планових витрат на майбутній рік. Хоча планування і заперечувалося, вважалося пережитком командної системи, а все ж воно необхідна частина управлінського процесу підприємством. Приклад тому - сільськогосподарську продукцію враховують протягом року за плановою собівартістю. Звичайно, планування має бути досить гнучким у сучасних умовах, а в сільському господарстві враховувати особливості виробництва.
У зв'язку із залежністю виробництва від природних умов, сільське господарство має високий рівень виробничого ризику в порівнянні з іншими галузями економіки. Це обумовлено, зокрема, особливістю поведінки змінних витрат при зниженні урожайності під впливом негативних природних умов. Зниження величини зазначених витрат здійснюється більш низькими темпами, ніж зниження врожайності. Відповідні змінні витрати з розрахунку на 1 га залишаються на запланованому під певну урожайність рівні, крім витрат на збір, і практично не зменшуються при зниженні урожайності. Це пояснюється тим, що сільськогосподарське виробництво інерційно і витрати виробництва досить важко скоригувати протягом одного виробничого циклу. Що впливає на ефективність виробництва продукції [35].
Тільки аналіз проблемних статей витрат з їх конкретних елементів зможе вказати сільськогосподарським підприємствам шляхи і способи доцільного і розумного використання цих витрат у виробництві. Якщо керівникам підприємств потрібно приймати якесь економічно важливе рішення, а необхідної інформації недостатньо, то це може призвести до великих помилок
Аналіз виробництва продукції рослинництва - одна з основних частин економічного аналізу діяльності підприємства. Інформаційною базою для економічного аналізу є Виробничо-господарська діяльність підприємства, яка відображається в нормах і нормативах, виробничо-фінансовому плані, річному звіті, періодичних бухгалтерських, статистичних та оперативно-технічних звітах, в системі бухгалтерських регістрів і первинних документах, інших джерелах інформації.
Система економічної інформації - важлива складова частина господарського керівництва і основа аналізу. Є двояка зв'язок предмета економічного аналізу з інформацією. З одного боку, аналіз виступає як споживач інформації, з іншого - як її джерело в переробленому і узагальненому вигляді, що використовується керівниками і фахівцями для прийняття управлінських рішень. Крім того, предмет аналізу виконує також контрольні та розпорядчі функції до самої інформації, викликаючи зміни її обсягу, змісту, якості, адреси і цілі використання [33].
Це Положення (Стандарт) 30 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Біологічний актив-тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та / або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.
Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання соняшнику відображається у тому звітному періоді, в якому він відділений від біологічного активу. Соняшник після його первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (Стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Визначення справедливої вартості соняшнику грунтується на цінах активного ринку.
До складу витрат, пов'язаних з біологічними перетвореннями належать: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.
Доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, отриманої в результаті сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції.
У процесі аналізу виявляються внутрішні резерви підвищення ефективності виробництва продукції та розробка конкретних пропозицій щодо їх використання. Під господарськими резервами розуміють можливості поліпшення виробничо-фінансової діяльності підприємства за допомогою максимального використання в процесі роботи наявного виробничого потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду.
Отже, ефективність виробництва соняшнику, як і іншої продукції рослинництва, залежить від безлічі факторів. Зокрема правильний облік виробництва є основним для отримання достовірних даних про виробництво. Достовірність і своєчасність обліку дозволяє контролювати і регулювати на певних стадіях виробництва, які є складовими собівартості продукції. У результаті аналізу отриманих даних можливе виявлення проблемних частин виробництва і усунення їх недоліків, а також розробка шляхів підвищення ефективності виробництва.
2. АНАЛІЗ СТАНУ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ СТОВ «Деркул»
СТОВ «Деркул» Марківського району було реформовано 27.03.2002 р. із міжгосподарських дорожньо-пересувної механізованої колони-36 в підприємство нового типу, засноване на добровільних засадах і приватної власності на землю і майно.
Дане перетворення стало наслідком Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р. № 1529199. При цьому право вільного виходу їхнього підприємства гарантується частиною від 2 ст. 14 Конституції України і не може бути обмежене рішенням загальних зборів членів ОООО.
Основними напрямками діяльності СТОВ «Деркул» є:
- Виробництво сільськогосподарської продукції;
- Зберігання сільськогосподарської продукції;
- Реалізація сільськогосподарської продукції оптом і в роздріб;
- Виконання ремонтних послуг.
СТОВ «Деркул» розташована в центральній частині Марківського району, і в північній частині Луганської області. Господарський центр знаходиться в смт. Марківка, яка одночасно є адміністративним центром і розташоване в
На території СТОВ «Деркул» переважають чорноземи. Господарство знаходиться в зоні континентального клімату, але зволоження недостатньо, особливо влітку. Взимку великі морози, а літо спекотне та посушливе. Це негативно відбивається на обробітку різних культур. А рослинництво - це основна галузь діяльності підприємства.
СТОВ «Деркул» має в своєму розпорядженні землею, тракторними бригадами (їх п'ять), ремонтної майстерні, гаражем, струмом. Є в наявності також різні трактора, різна сільськогосподарська техніка, машини, комбайни, навантажувачі та інше. Всього в СТОВ «Деркул» працює 56 чоловік.
Вся земельна площа СТОВ «Деркул» орендована у трудового колективу і непрацюючих. У СТОВ «Деркул» діють пайові відносини. Кількість пайовиків склав 130 чоловік. На одного пайовика доводиться
Схематично структуру управлінського персоналу можна представити наступним чином:
Структуру бухгалтерії можна представити наступним чином:
Головний бухгалтер |
Заступник головного бухгалтера |
Касир |
Бухгалтер з рослинництва |
Бухгалтер по зарплаті |
|
Головні фахівці |
Агроном |
Інженер |
Економіст |
Бухгалтер |
Організація бухгалтерського обліку в СТОВ «Деркул» складається з ряду елементів: системи документування операцій за допомогою відповідних документів (форм первинного обліку); документообігу в поєднанні з графіком виконання облікових робіт; плану рахунків; журнально-ордерної форми обліку; організаційної структури облікового процесу і розподілу службових обов'язків в бухгалтерії; організації зберігання бухгалтерської документів регістрів.
Документообіг представляє собою рух документів в обліковому процесі від моменту їх складання до завершення використання і здачі в архів. Усі первинні документи в день їх складання здаються в бухгалтерію господарством. Там вони в кінці робочого дня зшиваються бухгалтерами, яким були здані документи. Інформація, що міститься в них інформація є підставою для заповнення регістрів аналітичного та синтетичного обліку за звітний місяць. Причому щоденні звіти і накопичувальні відомості за місяць заповнюються щоденно, а журнали-ордери та оборотні відомості - в кінці звітного місяця, який триває з 25 числа попереднього по 25 число поточного календарного місяця. Звітність за поточний звітний місяць повинна бути здана відповідальними особами не пізніше, ніж через п'ять днів після завершення звітного місяця. З регістрів синтетичного обліку інформація надходить у головну книгу і баланс. Після завершення звітного місяця всі первинні документи і регістри аналітичного обліку за певними рахунками (або субрахунками) підшиваються разом і зберігаються в бухгалтерії господарства протягом двох років, після чого здаються в архів. Журнали-ордери підшиваються окремо за звітний рік і також після закінчення двох років здаються в архів. В архіві всі документи, крім журналів-ордерів та головних книг, зберігаються протягом 10 років; після цього вони підлягають знищення в установленому порядку. Всі журнали-ордери і головні книги, річні звіти і баланси підлягають постійному зберіганню в СТОВ «Деркул».
Організаційна структура облікового процесу в СТОВ «Деркул» будується на принципі повної централізації, який полягає в тому, що весь обліковий процес зосереджений в центральній бухгалтерії, де здійснюється їх перевірка, обробка, звірка і всі записи в облікових регістрах. За кожним працівником закріплено весь комплекс робіт по зазначеним балансовими рахунками.
У бухгалтерії СТОВ «Деркул» працює 5 осіб: головний бухгалтер, його заступник, касир, бухгалтер рослинництва, бухгалтер по зарплаті. При цьому обов'язки між ними розподілені наступним чином:
· Головний бухгалтер складає всю бухгалтерську звітність, веде облік за рахунками в банку, фінансування капітальних вкладень, витрат майбутніх періодів, кредитами банку. У його компетенції знаходиться заповнення головної книги і балансу.
· Заступник головного бухгалтера несе відповідальність за облік основних засобів, їх знос, ремонт та нарахування амортизаційних відрахувань; облік фондів економічного стимулювання; облік розрахунків з підзвітними особами, постачальниками та підрядниками; облік касових операцій; облік реалізації продукції, робіт і послуг.
· Касир повинен знати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації на підприємстві, нормативно-правові акти з ведення касових операцій, знати правила документообігу і технолгія ои, складає регістри аналітичного обліку та журнали ордера.бестоімості продучету цінних паперів.
· Бухгалтер рослинництва відповідає за облік і реалізацію продукції рослинництва; розробляє виробничі звіти в цілому по господарству; здійснює річну калькуляції собівартості продукції в цілому по господарству.
· В обов'язки бухгалтера по зарплаті входить облік оплати праці; розрахунки з малозабезпеченими сім'ями; нарахування пенсій та допомог; розрахунки за виконавчими листами; розрахунки по соціальному страхуванню.
Таким чином, кожен працівник за відповідними балансовими рахунками приймає і обробляє первинні документи, складає регістри аналітичного обліку та журнали ордера.
У СТОВ «Деркул» застосовується метод середньозваженої собівартості, який полягає в тому, що оцінка кожної одиниці запасів обчислюється в результаті ділення сумарної вартості залишку цих запасів на початок звітного місяця і вартості запасів, отриманих у звітному місяці, на їх сумарна кількість на початок звітного місяця та отриманих запасів у звітному місяці.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ І ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ при обробітку СОНЯШНИКУ
3.1.Економіческое зміст витрат на виробництво. Завдання обліку
Рослинництво є досить специфічною галуззю сільськогосподарського виробництва. На кругообіг коштів у рослинництві істотний відбиток накладає сезонний характер виробництва, зокрема, розрив між періодами виробництва витрат і виходу продукції. Виробничі витрати в галузі рослинництва здійснюються протягом тривалого часу, причому вкрай нерівномірно, відшкодування коштів - вихід продукції - відбувається в момент, який визначається природними умовами дозрівання рослин. Всі ці особливості, природно, не можна не враховувати при організації обліку витрат у цій галузі.
Облік у галузі рослинництва повинен забезпечити виконання наступних завдань:
- Правильно і економічно обгрунтовано розмежовувати витрати по основним виробництвам, культурам, групам культур,
- Забезпечити отримання необхідних даних за основними статтями витрат,
- Своєчасно і повністю враховувати надходить від урожаю сільськогосподарську продукцію,
- Економічно обгрунтовано систематизувати та узагальнювати необхідну інформацію для обчислення собівартості продукції,
- Забезпечувати точне і економічно обгрунтоване розмежування витрат по суміжних років виробництва з постійним виділенням витрат, що відносяться до майбутніх сільськогосподарським періодів, в яких буде отримана продукція
Давати необхідну інформацію про витрати за підрозділами господарства для контролю за виконанням госпрозрахункових завдань і оперативного керівництва. Беручи до уваги те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частину виробничих ресурсів.
Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового предмета праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз сум витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрат і собівартість поєднується в витрати виробництва.
Згідно з П (С) БО 16 «Витрати» витрати визнаються згідно з принципами:
- Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або зменшення зобов'язань,
- Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно визначені,
- Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони понесені,
- Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються у складі того звітного періоду, в якому вони були понесені,
- Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематизованого розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. У процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі і непрямі (непрямі)
Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо не можуть бути віднесені на конкретний об'єкт витрат і включені в собівартість продукції. Прямі витрати поділяються на прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати. При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат необхідно розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Непрямі витрати - це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин. Для включення до собівартості ці витрати безпосередньо розподілити між об'єктами обліку.
Подальша деталізація витрат в обліку здійснюється в розрізі статей калькулювання собівартості. У сільському господарстві використовують широку номенклатуру статей.
Виходячи з класифікації виробничих витрат, можна констатувати, що виробнича собівартість складається з прямих витрат і непрямих витрат (загальновиробничих) без частки загальногосподарських і комерційних витрат.
При калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькулювання (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які становлять елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції. Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує, скільки яких активів використано, незалежно, де вони зроблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат.
3.2.Організація первинного обліку витрат і виходу продукції
Об'єктами обліку витрат в рослинництві є окремі сільськогосподарські культури, а також виконання роботи у незавершеному виробництві.
Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва грунтуються на даних відповідних первинних документів. Можна виділити чотири групи документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці і виходу продукції.
Документи з обліку витрат праці фіксують вироблені в галузі рослинництва трудові витрати на виконання конкретних робіт з оброблюваних культур і нараховану при цьому оплату. На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста, де вказуються такі реквізити як номер поля роботи, кількість відпрацьованого часу, норма виробітку, розцінки, фактичне виконання робіт, вказується витрата пального, оплата за виконану роботу тракториста-машиніста (додаток 2). У підсумку за цим документом підраховується число відпрацьованих днів, у тому числі машино-днів і машино-змін. Документ підписується трактористом-машиністом, агрономом, бригадиром. Такий первинний документ складається на кожного тракториста-машиніста і заповнюється протягом місяця бригадиром. На немеханізованих роботах застосовуються облікові листи праці та виконаних робіт, які заповнюються на кожного працівника протягом місяця, де вказуються умови роботи, норми виробітку, підраховується кількість виконаних робіт, складається бригадиром (додаток 3). Для обліку відпрацьованого часу використовується табель обліку робочого часу, який заповнюється бригадиром, на підставі якого здійснюється нарахування заробітної плати (додаток 4).
Документи з обліку витрат предметів праці фіксують витрата в галузі рослинництва різних матеріальних цінностей: насіння, добрив, отрутохімікатів, запасних частин, малоцінних швидкозношуваних предметів. Витрата насіння на посів оформляють актом витрати насіння і садивного матеріалу (додаток 5), витрата добрив, отрутохімікатів гербіцидів - актами про використання мінеральних, органічних, бактеріальних добрив і отрутохімікатів (додаток 6). У даних документах вказується найменування підприємства, дати видачі, номер документа, номер бригади, назва добрив, назва культур під яку будуть вносити добрива, площа на яку внесені м кількість внесених добрив, підпис агронома. Витрата дрібного інвентарю, МШП - актами на використання МШП. Обов'язковими реквізитами цих документів є дата видачі-отримання цінностей, а також мету видачі. Такі документи оформляються на кожну видачу окремо. Документ підтверджується підписами відповідальних осіб. У разі необхідності багаторазової відпуску матеріальних цінностей застосовується лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей, в якій вказується дата видачі, об'єкт витрат, одержувач, відправник, найменування та кількість видаваних цінностей, підписи відповідальних осіб (додаток 7). Даний документ обов'язково містить дозвіл на видачу з боку керівника підприємства і головного бухгалтера. У результаті підраховується сума видачі.
Документи з обліку витрат засобів праці фіксують вироблені в результаті вирощування культури витрати по використаних засобів праці, які виражаються у нарахованої амортизації. Таким документом у СТОВ «Деркул» є розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобів за станом на початок року, в якому вказується об'єкт нарахування амортизації, річна сума амортизації, розділена між місяцями року. На підприємстві застосовуються прямолінійний і кумулятивний методи амортизації. До цієї групи належать документи з поточного ремонту машин. Таким документом є відомість дефектів на ремонт машин, яку складають в 2-х примірниках: один залишається у ремонтно-механічної майстерні і є кошторисом для проведення ремонту, другий передається комірнику для видачі необхідних матеріалів і запчастин. Після закінчення ремонту відомість дефектів з лімітно-забірними картами, накладними та іншими первинними документами передають до бухгалтерії, де визначають фактичну вартість використаних запчастин і матеріалів, оплату праці та інші витрати на ремонт.
Продукція рослинництва фіксується в документах з обліку виходу продукції по мірі її надходження. Для відправки насіння з поля на місця тимчасового їх збереження використовуються талони шофера і комбайнера (додаток 8). Вони представляють собою картки встановленого зразка з певними реквізитами. Кожен талон використовується для обліку одного бункера насіння, відправленого від комбайна. Талони, із зазначенням прізвища шофера (комбайнера), номери, підписані головним бухгалтером господарства і затверджені печаткою реєструються в журналі реєстрації талонів і видаються під розписку. При відправці повного бункера насіння комбайнер і шофер обмінюються талонами. Якщо ж бункер не повний, то на талонах робиться відповідний запис і підтверджується печаткою шофера і комбайнера. У кінці дня у шофера накопичується така кількість талонів скільки він перевіз, а в комбайнера - скільки бункерів він відправив.
На місцях тимчасового зберігання зважують отриману від шофера продукцію. Завідувач струмом (або уповноважена особа) заповнює реєстр прийому зерна від шофера, де вказується номер реєстру, дата, прізвище шофера, номер і назва машини, культури, її вага, номер поля, і завіряє своїм підписом. Даний реєстр знаходиться у шофера. Складається реєстр приймання зерна вагарем, де вказуються вище перераховані дані та номер талонів комбайнерів, реєстр підписується вагарем, завтоком і шофером (додаток 9). Реєстр приймання зерна вагарем відкривається щодня на кожну культуру і служить підставою для оприбуткування зерна. На підставі реєстру прийому зерна вагарем заповнюють відомість руху зерна та іншої продукції (додаток 10).
Талони комбайнерів і шоферів, а також відомості руху зерна та іншої продукції з доданими реєстрами прийому зерна щодня передаються в бухгалтерію господарства, де звіряють дані по них.
Облік врожаю з використанням талонів дуже ефективний. Даний метод вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, пов'язаних з урахуванням руху зерна і суворого дотримання документообігу.
Соняшник, що надійшов з поля вимагає сортування та сушіння. Партію, відпущену для очищення, сортування і сушіння зважують. Після закінчення доопрацювання визначають кількість і якість отриманої продукції і встановлюють розмір усушки і невикористовуваних відходів. Результат відображають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (додаток 11). Акт складають на кожну партію продукції і не пізніше наступного після сортування дня передають у бухгалтерію. На відправлену безпосередньо з поля продукцію стороннім організаціям виписують товарно-транспортну накладну (додаток 12). У якій вказується дата, найменування, номер автомобіля, замовник, вантажовідправник, назва продукції, її маса. Підписують відповідальні особи.
Відправка продукції в місця постійного зберігання на підприємстві оформляється накладною внутрігосподарського призначення, де вказується номер, дата, відповідальні особи, їхні підписи, найменування і кількість продукції (додаток 13).
Завідувач струмом щодня складає відомість руху зерна та іншої продукції. У відомості вказують всі номери первинних документів і вказану в них масу зерна. Записи групують за об'єктами надходження та відправлення продукції. В кінці дня все підсумовується, дані переносяться в книгу складського обліку, яка залишається у завідувача струмом, а відомість передається в бухгалтерію. У бухгалтерії перевіряють усі документи, що поступили і враховують рух продукції по струму. Для цього складають накопичувальну відомість руху зерна по кожній культурі, кореспондуючий рахунок і сума по рахунках.
У СТОВ «Деркул» у галузі рослинництва застосовуються найрізноманітніші документи як по обліку витрат, так і з обліку виходу продукції. Дані кожної групи документів при їх обробці систематизують за певними ознаками відповідно до характеру руху, використання документів, а також по культурах. Дані документів по обліку витрат праці систематизують по кожному працівнику для нарахування оплати праці та за категоріями працівників для контролю за використанням фонду оплати праці. Дані документів по обліку предметів праці систематизують за матеріально відповідальними особами і напрямками надходження та витрати матеріальних цінностей. Дані документів по витратах засобів праці систематизують за групами та видами однорідних основних засобів та за напрямами їх використання. Дані документів по обліку виходу продукції систематизують за видами продукції, матеріально відповідальним особам, напрямами використання і надходження продукції.
У цілому, на підприємстві первинний облік витрат на виробництво і виходу продукцію рослинництва організований належним чином. Хоча недоліком є відсутність підписів матеріально відповідальних осіб та печаток на талон шоферів і комбайнерів, а також на документах підтверджують витрата предметів праці (акти на використання МШП).
3.3. Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу насіння соняшнику
Для обліку витрат і виходу продукції основного виробництва використовують рахунок 23 «Виробництво», субрахунок 231 «Рослинництво», аналітичний рахунок 2312 «Соняшник». Рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. За дебетом враховують нарахування витрат, а за кредитом - вихід продукції.
Витрати в рослинництві враховують за такими статтями: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, насіння і посадковий матеріал, засоби захисту рослин, інші витрати, витрати на організацію виробництва і управління.
У статті «Витрати на оплату праці» відображають основну та додаткову оплату праці штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо на вирощуванні певної культури. На цю статтю відносять витрати на стимулювання за якість виконаних робіт, своєчасне прибирання врожаю, економію матеріальних витрат, доплат, які включаються до заробітної плати працівників. Тут же враховують натуральну оплату працівникам рослинництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 661 «Розрахунки по заробітній платі. За статтею "Відрахування на соціальні заходи» відбивають внески у встановленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного фонду від оплати праці працівників рослинництва. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво», кредитують рахунок 65 «Розрахунки зі страхування».
У статті «Насіння» відображають витрати на насіння власного виробництва і куплені. Дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення». Витрати на підготовку насіння до посіву та транспортування їх до місця сівби не включають у вартість насіння, а відносять на культури за відповідними статтями витрат.
За статтею «Добрива» враховують витрати окремо на мінеральні, бактеріальні й органічні добрива, які відносять під сільськогосподарські культури. На вартість внесених добрив дебетують субрахунок 231 «Рослинництво», і кредитують рахунок 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ..
За статтею «Роботи та послуги» відображають вартість послуг і робіт допоміжних виробництв, сторонніх організацій на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунки 234 «Допоміжне виробництво», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями». На цю ж статтю відносять вартість електро-, теплоенергії, використаної на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур, при цьому кредитують рахунок 23.
Окремо відображають вартість нафтопродуктів, використаних машинно-тракторним парком, а також витрати на запчастини, використані для заміни відпрацьованих деталей машин і обладнання під час ремонту за межами ремонтно-механічної майстерні. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 203.
За статтею «Амортизація» відображають суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших нематеріальних необоротних активів. За дебетом 231 і кредитом 131 «Знос необоротних активів» (різних аналітичних рахунків).
За статтею «Інші витрати» відображають страхові платежі по посівах і основних засобів в рослинництві, які не були враховані в попередніх статтях. На суму інших витрат дебетують субрахунок 231, кредитують рахунки 65 «Розрахунки зі страхування», 471 «Забезпечення виплат відпусток».
За статтею «Витрати на організацію та управління виробництвом» враховують загальновиробничі та загальногалузеві витрати, які розподіляються в кінці року і списуються в кінці року з кредиту рахунку 911 в дебет субрахунка 231. За кредитом субрахунка 231 «Рослинництво» враховують вихід продукції за її плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом рахунків:
27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» на вартість готової продукції, призначеної для реалізації.
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» на вартість насіння, кормів, отриманих від урожаю.
99 «Надзвичайні витрати» - на суму витрат по посівах, які загинули в результаті стихійного лиха.
В кінці року визначають фактичну собівартість продукції отриманої від врожаю і планову собівартість коригують до фактичного рівня. Суму коригування відображають за кредитом субрахунка 231 «Рослинництво» і дебету тих рахунків, де була використана продукція врожаю поточного року.
Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва у СТОВ «Деркул» здійснюється в таких облікових регістрах як Виробничий звіт та Книгу обліку витрат виробництва.
Виробничий звіт складається з двох частин. Причому слід зазначити, що він представляє собою пристосовану пустографку. У правій частині регістру враховуються витрати на виробництво рослинницької продукції (соняшник-дебет рахунку 2312), в лівій частині - вихід продукції рослинництва (насіння соняшнику - по кредиту рахунку 2312).
У першому розділі виробничого звіту на кожний об'єкт обліку (культуру, групу культур) відводиться окрема графа. За рядками зазначаються витрати на виробництво, зазначені раніше. У підсумкових терміни показують загальну суму витрат по об'єктах обліку і по групах витрат.
Вартість витрачених матеріалів та робіт, зазначених у Виробничому звіті переносяться зі зведених документів.
У другому розділі Виробничого звіту відображають вихід продукції. У ньому на кожний вид продукції виділяють окремі рядки для зазначення кількості і вартості продукції. У графах показують вихід продукції по бригадах з початку збирання наростаючим підсумком.
Дані в другій розділ Виробничого звіту переносяться з відомості прийому зерна від урожаю, в якій вказують число, місяць, номер документа, кількість і вартість продукції (соняшнику), оцінюється, яка за плановою собівартістю. Зведена відомість складається на підставі первинних документів.
Виробничий звіт складається бухгалтером підприємства. Перевіряється відповідність даних Виробничого звіту даним первинних і зведених документів. Після перевірки Виробничий звіт є підставою для записів зазначених у ньому сум в регістрах журнально-ордерної форми обліку. Але в даному господарстві такий журнал-ордер не ведеться, а підсумкові дані Виробничого звіту записують відразу в Головну книгу.
У господарстві застосовують Книгу обліку витрат з-за великої кількості об'єктів обліку витрат у рослинництві. Не зовсім зручно кожен місяць відкривати новий регістр аналітичного обліку. Книга обліку витрат відкривається на рік. У неї щомісяця з Виробничих звітів записують підсумки витрат і виходу продукції по об'єкту обліку витрат. У Книзі обліку витрат наростаючим підсумком накопичуються витрати за рік. Аналітичний облік витрат дає повну інформацію про суми витрат і виходу продукції по кожному об'єкту обліку витрат в цілому по господарству за місяць і наростаючі суми з початку року.
Загальний підсумок витрат і виходу продукції за місяць по аналітичних рахунках повинен відповідати підсумками оборотів по дебету і кредиту рахунку 2312 (насіння соняшника), відбитим у Головній книзі дані переносяться в баланс підприємства.
Дані первинних документів групуються у зведених документах. Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюють в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку, підсумкові дані якої переносять до Книги обліку витрат. У даний регістр переносять дані з облікових листів праці, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту. На підставі Книги обліку робіт і витрат щомісяця складають Зведену відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань.
Вартість робіт і послуг наданих сторонніми організаціями, а також вартість транспортних робіт узагальнюється і відображається в накопичувальних відомостях.
Амортизація основних засобів включається до виробничих витрат на підставі відомостей нарахування амортизаційних відрахувань.
Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва здійснюють на основі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.
Дані первинних документів про кількість отриманого врожаю в розрізі культур, сортів, виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах: відомостях руху, журналах вагаря, звітах про рух матеріальних цінностей, які є підставою для запису в регістрах аналітичного обліку.
3.4. Обчислення собівартості соняшнику
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових коштів на підставі нормативів і забезпечення дій противитратної механізму відповідно до технологічних умов і вимог охорони навколишнього коштів.
Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документальне, своєчасне, повне і достовірне відображення продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Калькуляція собівартості одиниці продукції здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, організаційних та економічних заходів, спрямованих на розвиток та вдосконалення виробництва, і для обгрунтування цінової політики підприємства.
Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. Протягом року на аналітичних рахунках з обліку витрат на вирощування соняшнику відбивається тільки частина основних витрат. Інша їх частина враховується окремо як самостійні об'єкти обліку.
Тому в кінці року при обчисленні собівартості продукції роботи виконують в такій послідовності:
1) розподіляють між окремими культурами витрати на утримання основних засобів,
2) визначають собівартість робіт і послуг допоміжних виробництв і списують калькуляційні різниці між фактичною і плановою їхньою собівартістю,
3) списують з витрат рослинництва суми надзвичайних витрат,
4) розподіляють загальновиробничі витрати,
5) визначають загальну суму витрат по кожній культурі,
6) визначають собівартість одиниці продукції.
Об'єктом калькулювання собівартості є основна продукція - насіння соняшнику. Побічна продукція при вирощуванні соняшнику - кошики, в господарстві не використовується, тому її собівартість не обчислюється.
Для обчислення собівартості 1 ц насіння соняшнику підсумовують всі витрати на його виробництво (дані беруться з Виробничого звіту), а також дані по рахунках 234 «Допоміжне виробництво» і 91 «Загальновиробничі витрати» (розподілені в залежності від виконаних робіт при вирощуванні культури). Отримана загальна сума витрат ділиться на фактичну кількість насіння соняшнику отримане при збиранні врожаю.
Продукцію рослинництва в міру надходження враховують протягом року за плановими цінами. Фактичну ж собівартість продукції визначають в кінці року. Що вимагає доведення планової собівартості продукції до фактичної. З цією метою визначають різницю між ними. Калькуляційна різниця списується на відповідні рахунки по масі продукції за напрямками її використання. На суму перевищення фактичної собівартості над плановою проводять додаткову запис. Якщо ж фактична собівартість нижче планової, то калькуляційну різницю списують методом «червоне сторно» (наприклад, у частині продукції, що залишилася на складі на кінець року суму перевищення планової собівартості списують з кредиту рахунку 2312 в дебет рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» методом червоне сторно , з реалізованої продукції поточного року - з кредиту 2312 в дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації»).
У кінці року за даними калькуляції фактичної собівартості виробленої та витраченої продукції і за даними про залишки на складах складають реєстр списання калькуляційних різниць між фактичною і плановою собівартістю. Даний розрахунок являє собою присолені бланк, у якому зазначаються найменування культур, вироблену кількість продукції, фактична і планова собівартості, калькуляційні різниці і на які рахунки віднесена продукція.
На підставі Розрахунку списання калькуляційних різниць суми різниць записують у Головну книгу, минаючи журнал-ордер № 10 з-за його відсутності на підприємстві.
1) За даними 2005 року загальні витрати на виробництво соняшнику становили 72000 грн. (Оплата праці з відрахуваннями - 8640 грн, насіння - 8424 грн, ПММ - 12096 грн., Добрива - 3960 грн, електроенергія - 144 грн., Амортизація - 4824 грн., Витрати на запасні частини - 2808 грн. Та інші витрати склали 31104 грн.). Валовий збір соняшнику дорівнює 1208 ц. Виходячи з цього фактична собівартість 1 ц насіння соняшнику дорівнює 60 грн. Протягом року списували дану продукцію за 65,7 грн. за 1 ц. Калькуляційна різниця дорівнює 5,7 грн.
У даному випадку фактична собівартість нижче планової. На суму ж перевищення фактичної собівартості над плановою роблять додаткове запис.
4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИТРАТ І ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ СОНЯШНИКУ
У СТОВ «Деркул» бухгалтерський облік не автоматизовано, що значно ускладнює роботу бухгалтерії.
При використанні персональних комп'ютерів на сільськогосподарських підприємствах застосовують автоматизовані робочі місця бухгалтерів. АРМ бухгалтера скорочує час обробки інформації, підвищує оперативність отримання інформації і достовірність облікових даних.
АРМ бухгалтера забезпечує вирішення завдань бухгалтерського обліку з найменшою трудомісткість. До того ж обробка облікових даних на АРМ дозволяє своєчасно виявити і виправити можливі помилки, вжити заходів з автоматизації технології виробництва, отримати інформацію для управління підприємством. При цьому в технології виробництва та використання (реалізації) облікових даних доцільно застосовувати діалоговий режим, який виключає ручну або пакетну обробку даних. Технологія АРМ розробляється для працівників, які не мають досвіду програмування комп'ютерних систем, а є лише користувачами.
Організація АРМ бухгалтерів здійснюється за функціональною ознакою й комплексно охоплює в єдиній системі бухгалтерський, управлінський і статистичний облік та звітність. Структурна схема обробки економічної інформації в умовах АРМ бухгалтера представлена Додатком № 1.
Технологічне забезпечення АРМ складається з обчислювального комплексу двох рівнів. На верхньому рівні - комп'ютер з швидкодіючим процесором і великим об'ємом оперативної і зовнішньої пам'яті, який обробляє весь основний потік облікових даних, що надходять з комп'ютерів нижнього рівня. На нижньому - комп'ютер у користуванні бухгалтера з периферійними пристроями, які включають: процесор, дисплей, накопичувач на магнітних дисках, клавіатуру, принтер і апаратуру передачі даних для зв'язку з центральним комп'ютером.
Особливістю АРМ бухгалтера є використання на стадії підготовки даних до висновку і обробці первинних документів професійних знань користувача-програміста. Відповідно із запитом на введення та обробку даних у масиві даних відбувається пошук необхідної форми первинного документа. Описаний документ ідентифікується за номером (імені) запиту. Опис первинного документа містить параметри, що дозволяють організувати необхідний порядок введення, контролю і запису їх в хронологічний масив даних.
Процедура відображення даних забезпечує формування машино-і відеограм, що описують як зовнішні елементи форми, так і необхідні дії при відборі назв та інших довідкових показників.
Діалоговий режим введення параметрів для обробки облікових даних, залучаючи бухгалтерів до технології організації обчислень та висновку результатної інформації, створює єдину організацію і методологію автоматизації бухгалтерського обліку із застосуванням АРМ бухгалтера (Додаток 2).
АРМ бухгалтера - це автономна професійно орієнтована мала обчислювальна система, що включає програмне та інформаційне забезпечення, створена на робочому місці бухгалтера, обладнаному технічними засобами, які створюють можливість доступу до інформаційно-обчислювальних ресурсів більш потужної ЕОМ або мережі ПЕОМ.
Впровадження АРМ бухгалтера дає можливість удосконалення організацію і методологію бухгалтерського обліку, оскільки АРМ створюють не тільки в бухгалтерії, але і на складах, цехах та інших підрозділах, забезпечує первинну обробку інформації в місцях її виникнення і далі в обліково-аналітичному процесі на ПЕОМ до фінішної стрічки . При цьому працівники бухгалтерії звільняються від виконання рутинних процедур кодування первинних документів, звірки машинограм з первинними документами.
АРМ бухгалтера дозволяє працювати бухгалтеру з інформацією загальної по підприємству, що підвищує надійність інформації після її обробки, зменшує кількість помилок. Майже повністю виключається ручна праця бухгалтера при обробці первинних документів. АРМ збільшує продуктивність праці бухгалтера, підвищує його якість.
Методологія створення АРМ бухгалтера повинна базуватися на таких загальноприйнятих принципах, як системність, безперервність, гнучкість, стійкість, ефективність. АРМ необхідно розглядати як систему, в якій повинні бути визначені цілі, функції, структура та інфраструктура. АРМ дає позитивні результати при оптимальному розподілі функцій і навантаження між бухгалтером та обчислювальною технікою.
Економічний ефект від створення і впровадження АРМ забезпечується шляхом скорочення часу та зменшення витрат на обробку, облік і аналіз інформації. Крім того, ефективність робіт по створенню АРМ досягається за рахунок економії від зниження вартості проектних і науково-дослідних робіт при тиражуванні проектів, програмного забезпечення АРМ та їх використання.
Найбільшою популярністю на ринку автоматизації бухгалтерського обліку користується програмне забезпечення, вироблене фірмою «1С». На мій погляд, найкращим варіантом є впровадження у СТОВ «Деркул» програми 1С підприємство 7.7., А саме конфігурації «1С: Бухгалтерія 7.7. для України ».
«1С: Бухгалтерія 7.7 для України» поставляється в двох видах: базова і ПРОФ. Версія ПРОФ містить, крім стандартних можливостей засоби конфігурування й адміністрування. Використовую ці кошти, можна додати ті можливості, які відображають специфіку роботи підприємства, і реалізувати контроль доступу до функцій системи.
Адміністрування включає в себе:
· Система авторизації і контролю прав користувачів;
· Обмеження прав на різні функції по категоріях;
· Монітор роботи користувачів: перегляд списку працюючих користувачів і історії роботи користувачів.
Типова конфігурація «1С: Бухгалтерии 7.7 для України» реалізує найбільш загальні схеми обліку і може використовуватися в більшості організацій. Однак, у разі потреби, для відображення специфіки конкретної організації можна змінити типову конфігурацію відповідно до вимог обліку. Для внесення змін програма може бути запущена в режимі «Конфігуратор», який забезпечує:
· Налаштування системи на різні види обліку:
· Реалізацію будь-якої методології обліку;
· Організацію будь-яких довідників і документів довільної структури;
· Налаштування поведінки та алгоритм роботи системи в різних ситуаціях за допомогою вбудованої об'єктно-орієнтованої мови і т.д.
Програмний продукт «Конфігурація для сільськогосподарських підприємств Україна», який є доповненням до типової конфігурації «Бухгалтерський облік для України» і, являє собою типове рішення для автоматизації обліку на підприємствах сільського господарства, покликаний орієнтувати впроваджувану програму на специфіку аграрного виробництва. Конфігурація охоплює основні види діяльності сільськогосподарських підприємств:
· Рослинництва;
· Тваринництва;
· Переробка і зберігання власної продукції рослинництва і тваринництва;
· Переробка давальницької продукції;
· Надання послуг сільськогосподарського характеру.
У порівнянні зі стандартною конфігурацією в програмному продукті передбачено механізми ведення бухгалтерського обліку, характерні для сільського господарства:
· Доопрацьовані стандартний план рахунків з урахуванням специфіки сільського господарства;
· Передбачено механізм ведення обліку продукції сільськогосподарського виробництва протягом року за плановою собівартістю з виведенням фінансового результату з різних видів діяльності;
· Додані довідники, що забезпечують аналітичний облік;
· Істотно допрацьований контур нарахування, розподілу заробітної плати;
· Передбачено механізм обліку витрат допоміжних виробництв і розподіл цих витрат на основні види діяльності;
· Реалізована можливість обліку поголів'ю тварин за потрійною аналітиці (кількість, вагу і сума) і т. д.
Автоматизація обліку рослинництва передбачає заповнення планової собівартості для кожної окремої продукції і подальше її рух за цією ціною. Всі витрати, пов'язані з того чи іншого виду діяльності, збираються протягом року саме на цей вид діяльності, а роботи допоміжних виробництв розподіляються на будь-який період на конкретну культуру. Також можливий аналіз витрат не тільки в розрізі видів витрат і культур, але так само з аналітикою по полях, що великих аграрних підприємств.
Переробка продукції рослинництва враховується спеціально створеними документами (від збору врожаю з поля і до списання втрат при зберіганні і розподілі витрат).
Нарахування заробітної плати. Заробітна плата працівникам сільськогосподарського підприємства нараховується і розраховується стандартними сільськогосподарськими документами: «Табель-наряд», «Лист машиніста-тракториста», «Подорожній лист». Для інших видів нарахувань передбачені типові документи для розрахунку заробітної плати співробітникам або цілому списку з одночасним розподілом за рахунками витрат. Облік лікарняних і відпусток також передбачає розподіл витрат.
Розроблені аналітичні звіти дозволяють визначити правильність нарахування заробітної плати та забезпечити контроль по списанню палива та розподілу витрат з документів з нарахування заробітної плати.
Для автоматизації обліку тваринництва розроблений довідник «Тварини», що включає в себе планову собівартість, собівартість приросту ваги і вид діяльності. Тваринництво автоматизовано цілим журналом документів від приплоду і приростів і до списання забою і т.д.
Дана інформація може бути представлена на розгляд економісту, який, виходячи з можливостей підприємства, може прийняти рішення про економічну доцільність або недоцільність автоматизації бухгалтерського обліку.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Соняшник - основна олійна культура на Україну. У виробництві різних видів продукції багатьох господарств насіння соняшнику займають велику питому вагу і багато господарств орієнтовані на його виробництво. В даний час дана культура має вигідний рівень окупності витрат на виробництво в порівнянні з іншими культурами, але ще існують резерви його підвищення.
Вивчення організації обліку витрат і виходу продукції при обробітку соняшнику, а також аналіз ефективності його виробництва здійснено у СТОВ «Деркул» Марківського району Луганської області. Були виявлені недоліки в обліку і запропоновані заходи щодо його удосконалення, розглянуто фактори, що впливають на виробництво і реалізацію, та резерви підвищення їх ефективності.
Первинний облік витрат на підприємстві здійснюється на основі різних первинних документів. Для обліку витрат праці в галузі рослинництва застосовуються облікові листи тракториста-машиніста, облікові листи праці та виконаних робіт. Для обліку відпрацьованого часу використовується табель обліку робочого часу. Облік витрат предметів праці фіксується в актах використання мінеральних, органічних, бактеріальних добрив і отрутохімікатів, в актах використання ДБЖ. Розрахунок амортизаційних відрахувань є документ з обліку витрат засобів праці і відомість дефектів на ремонт машин. Для обліку відправки зерна з поля застосовуються талони шофера і комбайнера. У місцях зберігання продукції складається реєстр прийому зерна від шофера. Результат після сушіння, сортування, очищення відображається в акті на сортування і сушіння продукції рослинництва. Відправка продукції стороннім організаціям оформляється товарно-транспортної накладної, а переміщення всередині господарства - накладної внутрішньогосподарського призначення. Рух зерна відображається у відомості, дані з якої переносяться до книги складського обліку. Така побудова обліку на підприємстві вимагає високої старанності і обов'язковості в роботі всіх ланок виробництва.
Витрати на виробництво насіння соняшнику і вихід продукції обліковуються на аналітичному рахунку 2312 «Соняшник», за дебетом якого враховуються понесені витрати, а по кредиту - вихід продукції. Аналітичний облік ведеться у Виробничому звіті та Книзі обліку витрат. Дані з Виробничого звіту переносяться в Головну книгу. Недоліком організації синтетичного обліку є відсутність журналів-ордерів, які є ланкою облікового процесу і забезпечують систематизацію даних на певному етапі.
Собівартість 1 ц соняшнику розраховується шляхом ділення загальної суми витрат на валовий збір насіння соняшнику, даний розрахунок і коректування собівартості представлена Розрахунком списання калькуляційних різниць, дані з якого записуються в Головну книгу. Застосування комп'ютерів на підприємстві значно спростить процес обліку. Автоматизація робочих місць бухгалтерів дозволить знизити трудомісткість процесу, вчасно виявити і виправити виникли помилки, скоротити час на отримання даних для аналізу і проводити аналіз своєчасно.
На підприємстві щорічно здійснюється внутрішній контроль діяльності. При перевірці галузі рослинництва перевіряється повнота, своєчасність, достовірність списання витрат на виробництво й оприбуткування отриманої продукції. Складають дані первинних документів з регістрами синтетичного обліку, виявляють розбіжності, причини їх виникнення.
В якості рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва соняшнику СТОВ «Деркул» пропонується впровадити АРМ бухгалтера, оскільки це дає можливість удосконалити організацію та методологію бухгалтерського обліку, АРМ необхідно запровадити не тільки в бухгалтерії, але і на складах, цехах та інших підрозділах, щоб забезпечити первинну обробку інформації в місцях її виникнення і далі в обліково-аналітичному процесі на ПЕОМ до фінішної стрічки. При цьому працівники бухгалтерії звільняються від виконання рутинних процедур кодування первинних документів, звірки машинограм з первинними документами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3.12.1999р № 1529.
2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Зі змінамі та доповненнями) від 16.07.1999 р № 996 - XIV.
3. Закон України «Про охорону праці», затв. 14 жовтня 1992 р № 2695-XII.
4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затв. 23 вересня 1999 № 1105 - XIV, із змінами. від 22 лютого 2001 року № 2272 - III.
5. ДНАОП 0.00.4.12-99. Положення про навчання з питань про охорону праці.
6. Господарський кодекс України. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2003. - 232 с.
7. План рахунків бухгалтерського Обліку актівів, Капіталу, зобов'язань І господарських операцій підпріємств І організацій, затв. Наказом Мінфіну України от 30.11.1999 р № 291.
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського Обліку актівів, Капіталу, зобов'язань І господарських операцій підпріємств І організацій, затв. Наказом Мінфіну України от 30.11.1999 р № 291.
9. П (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затв. Наказом Мінфіну України от 31.03.1999 р № 87
10. П (С) БО 16 "Витрати" затв. Наказом Мінфіну України от 31.03.1999 р № 318.
11. Методичні рекомендації з планування, Обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг сільськогосподарськіх підпріємств, затв. Наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р № 132.
12. Аудит І аудиторська діяльність / За ред. Шатковської Л.С. - К.: Урожай, 1996. - 256 с.
13. Білуха М., Микитенко Т., Новодворська В. Застосування АРМБ в обліку і контролі на підприємстві / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 12. - С. 3.
14. Білуха М. Аудит: Підручник. - К.: Знання, 2000. - 314 с.
15. Бондар О. Ціноутворення по-українськи / / Агроперспектива: журнал. - Київ, 2003. - № 11. - С. 19-21.
16. Голубєв А., Буховець Н. Особливості дії методу "витрати-випуск» в сільськогосподарському виробництві / / АПК: Економіка та управління. - 1999. - № 5. - С. 21-26.
17. Демедюк А. Як почати автоматизацію бухгалтерії / / Вісник бухгалтера і аудитора України. - 2003. - № 5. - С. 21.
18. Додонов А.А. Бухгалтерський облік і управління виробництвом. - М.: Контролінг, 1993. - 264 с.
19. Коміренко В. Розрахунок собівартості продукції рослинництва / / Все про бухгалтерський облік. - 2002. - № 5. - С. 11.
20. Крячкова Л.І. Удосконалення управління витратами виробництва в сільськогосподарських підприємствах / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 2002. - № 12. - С. 19-22.
21. Куцерін А.П. Про класифікацію виробничих витрат у сільському господарстві / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 2000. - № 8. - С. 40.
22. Литвин Ю.О. Про облік витрат на виробництво І калькуляцію собівартості продукції / / Світ бухгалтерського Обліку. - 1998. - № 3. - С. 3-7.
23. Макаров Н.П. Основні питання собівартості сільсько-господарських продуктів / / АПК: Економіка та управління. - 2001. - № 7. - С. - 61-67.
24. Моссаковській В.Б., Гончуков О.Ф. Удосконалення Обліку та контролю витрат в сільськогосподарськіх підпріємствах / / Економіка АПК. - 1998. - № 3. - С. 42-45.
25. Маргуліс А.Ш. Бухгалтерський облік в галузях народного господарства: Підручник. - 5-е вид. - М.: Фмнанси, 1983. - 456 с.
26. Мороз О.В., Ігнатов С.Н., Штефан Л.Б. Методологічні підході до визначення ефектівності сільськогосподарського виробництва / / Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 11-14.
27. Ничипорук О.Ю. Зв'язок виробничого ризику з витратами в сільському господарстві / / Економіка АПК. - 2000. - № 11. - С. 63.
28. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськіх підпріємствах. - Вид. 2-е. Перероб. - К.: Вища освіта. - 2003. - 800 с.
29. Про формування витрат і обчисленні собівартості продукції зернових культур / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 1999. - № 2. - С. 16-19.
30. Пизенгольц М.З., Варава А.П. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник. - 2-е вид. Перераб. - М.: Агропромиздат, 1988. - 512 с.
31. Пошкус Б.І. Роль ціні в ринковому механізмі агропромислового комплексу / / Економіка АПК. - 2003. - № 11. - С. 19-21.
32. Прокоф'єв І.М. Основи калькуляції сільськогосподарської продукції в сільськогосподарському виробництві. - М.: Сельхозгід, 1989. - 172 с.
33. Рафікава М. Удосконалення системи аналізу собівартості продукції / / АПК: Економіка та управління. - 1999. - № 3. - С. 62-68.
34. Саблук П.Т. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськіх підпріємствах. Підручник для вузів. К.: Урожай, 1998. - 416 с.
35. Свєтлов Н. Вартісні чинники кризи аграрного виробництва / / АПК: Економіка та управління. - 2003. - № 2. - С. 37.
36. Семенов П.В. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник для вузів. - М.: Фінанси і статистика, 1991. - 180 с.
37. Соколов Я.В. Бухгалтерський облік: від витоків до наших днів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 210 с.
38. Сук П. Об 'єкти Обліку в рослінніцтві / / Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2000. - № 9. - С. 15-18.
39. Сук П. Облік витрат, вихід продукції рослинництва та обчислення її собівартості / / Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2002. - № 5. - С. 2-14.
Додаток 1
АРМ бухгалтера на підприємстві
SHAPE \ * MERGEFORMAT
· Тваринництва;
· Переробка і зберігання власної продукції рослинництва і тваринництва;
· Переробка давальницької продукції;
· Надання послуг сільськогосподарського характеру.
У порівнянні зі стандартною конфігурацією в програмному продукті передбачено механізми ведення бухгалтерського обліку, характерні для сільського господарства:
· Доопрацьовані стандартний план рахунків з урахуванням специфіки сільського господарства;
· Передбачено механізм ведення обліку продукції сільськогосподарського виробництва протягом року за плановою собівартістю з виведенням фінансового результату з різних видів діяльності;
· Додані довідники, що забезпечують аналітичний облік;
· Істотно допрацьований контур нарахування, розподілу заробітної плати;
· Передбачено механізм обліку витрат допоміжних виробництв і розподіл цих витрат на основні види діяльності;
· Реалізована можливість обліку поголів'ю тварин за потрійною аналітиці (кількість, вагу і сума) і т. д.
Автоматизація обліку рослинництва передбачає заповнення планової собівартості для кожної окремої продукції і подальше її рух за цією ціною. Всі витрати, пов'язані з того чи іншого виду діяльності, збираються протягом року саме на цей вид діяльності, а роботи допоміжних виробництв розподіляються на будь-який період на конкретну культуру. Також можливий аналіз витрат не тільки в розрізі видів витрат і культур, але так само з аналітикою по полях, що великих аграрних підприємств.
Переробка продукції рослинництва враховується спеціально створеними документами (від збору врожаю з поля і до списання втрат при зберіганні і розподілі витрат).
Нарахування заробітної плати. Заробітна плата працівникам сільськогосподарського підприємства нараховується і розраховується стандартними сільськогосподарськими документами: «Табель-наряд», «Лист машиніста-тракториста», «Подорожній лист». Для інших видів нарахувань передбачені типові документи для розрахунку заробітної плати співробітникам або цілому списку з одночасним розподілом за рахунками витрат. Облік лікарняних і відпусток також передбачає розподіл витрат.
Розроблені аналітичні звіти дозволяють визначити правильність нарахування заробітної плати та забезпечити контроль по списанню палива та розподілу витрат з документів з нарахування заробітної плати.
Для автоматизації обліку тваринництва розроблений довідник «Тварини», що включає в себе планову собівартість, собівартість приросту ваги і вид діяльності. Тваринництво автоматизовано цілим журналом документів від приплоду і приростів і до списання забою і т.д.
Дана інформація може бути представлена на розгляд економісту, який, виходячи з можливостей підприємства, може прийняти рішення про економічну доцільність або недоцільність автоматизації бухгалтерського обліку.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Соняшник - основна олійна культура на Україну. У виробництві різних видів продукції багатьох господарств насіння соняшнику займають велику питому вагу і багато господарств орієнтовані на його виробництво. В даний час дана культура має вигідний рівень окупності витрат на виробництво в порівнянні з іншими культурами, але ще існують резерви його підвищення.
Вивчення організації обліку витрат і виходу продукції при обробітку соняшнику, а також аналіз ефективності його виробництва здійснено у СТОВ «Деркул» Марківського району Луганської області. Були виявлені недоліки в обліку і запропоновані заходи щодо його удосконалення, розглянуто фактори, що впливають на виробництво і реалізацію, та резерви підвищення їх ефективності.
Первинний облік витрат на підприємстві здійснюється на основі різних первинних документів. Для обліку витрат праці в галузі рослинництва застосовуються облікові листи тракториста-машиніста, облікові листи праці та виконаних робіт. Для обліку відпрацьованого часу використовується табель обліку робочого часу. Облік витрат предметів праці фіксується в актах використання мінеральних, органічних, бактеріальних добрив і отрутохімікатів, в актах використання ДБЖ. Розрахунок амортизаційних відрахувань є документ з обліку витрат засобів праці і відомість дефектів на ремонт машин. Для обліку відправки зерна з поля застосовуються талони шофера і комбайнера. У місцях зберігання продукції складається реєстр прийому зерна від шофера. Результат після сушіння, сортування, очищення відображається в акті на сортування і сушіння продукції рослинництва. Відправка продукції стороннім організаціям оформляється товарно-транспортної накладної, а переміщення всередині господарства - накладної внутрішньогосподарського призначення. Рух зерна відображається у відомості, дані з якої переносяться до книги складського обліку. Така побудова обліку на підприємстві вимагає високої старанності і обов'язковості в роботі всіх ланок виробництва.
Витрати на виробництво насіння соняшнику і вихід продукції обліковуються на аналітичному рахунку 2312 «Соняшник», за дебетом якого враховуються понесені витрати, а по кредиту - вихід продукції. Аналітичний облік ведеться у Виробничому звіті та Книзі обліку витрат. Дані з Виробничого звіту переносяться в Головну книгу. Недоліком організації синтетичного обліку є відсутність журналів-ордерів, які є ланкою облікового процесу і забезпечують систематизацію даних на певному етапі.
Собівартість 1 ц соняшнику розраховується шляхом ділення загальної суми витрат на валовий збір насіння соняшнику, даний розрахунок і коректування собівартості представлена Розрахунком списання калькуляційних різниць, дані з якого записуються в Головну книгу. Застосування комп'ютерів на підприємстві значно спростить процес обліку. Автоматизація робочих місць бухгалтерів дозволить знизити трудомісткість процесу, вчасно виявити і виправити виникли помилки, скоротити час на отримання даних для аналізу і проводити аналіз своєчасно.
На підприємстві щорічно здійснюється внутрішній контроль діяльності. При перевірці галузі рослинництва перевіряється повнота, своєчасність, достовірність списання витрат на виробництво й оприбуткування отриманої продукції. Складають дані первинних документів з регістрами синтетичного обліку, виявляють розбіжності, причини їх виникнення.
В якості рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва соняшнику СТОВ «Деркул» пропонується впровадити АРМ бухгалтера, оскільки це дає можливість удосконалити організацію та методологію бухгалтерського обліку, АРМ необхідно запровадити не тільки в бухгалтерії, але і на складах, цехах та інших підрозділах, щоб забезпечити первинну обробку інформації в місцях її виникнення і далі в обліково-аналітичному процесі на ПЕОМ до фінішної стрічки. При цьому працівники бухгалтерії звільняються від виконання рутинних процедур кодування первинних документів, звірки машинограм з первинними документами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3.12.1999р № 1529.
2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Зі змінамі та доповненнями) від 16.07.1999 р № 996 - XIV.
3. Закон України «Про охорону праці», затв. 14 жовтня 1992 р № 2695-XII.
4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затв. 23 вересня 1999 № 1105 - XIV, із змінами. від 22 лютого 2001 року № 2272 - III.
5. ДНАОП 0.00.4.12-99. Положення про навчання з питань про охорону праці.
6. Господарський кодекс України. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2003. - 232 с.
7. План рахунків бухгалтерського Обліку актівів, Капіталу, зобов'язань І господарських операцій підпріємств І організацій, затв. Наказом Мінфіну України от 30.11.1999 р № 291.
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського Обліку актівів, Капіталу, зобов'язань І господарських операцій підпріємств І організацій, затв. Наказом Мінфіну України от 30.11.1999 р № 291.
9. П (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затв. Наказом Мінфіну України от 31.03.1999 р № 87
10. П (С) БО 16 "Витрати" затв. Наказом Мінфіну України от 31.03.1999 р № 318.
11. Методичні рекомендації з планування, Обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг сільськогосподарськіх підпріємств, затв. Наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р № 132.
12. Аудит І аудиторська діяльність / За ред. Шатковської Л.С. - К.: Урожай, 1996. - 256 с.
13. Білуха М., Микитенко Т., Новодворська В. Застосування АРМБ в обліку і контролі на підприємстві / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 12. - С. 3.
14. Білуха М. Аудит: Підручник. - К.: Знання, 2000. - 314 с.
15. Бондар О. Ціноутворення по-українськи / / Агроперспектива: журнал. - Київ, 2003. - № 11. - С. 19-21.
16. Голубєв А., Буховець Н. Особливості дії методу "витрати-випуск» в сільськогосподарському виробництві / / АПК: Економіка та управління. - 1999. - № 5. - С. 21-26.
17. Демедюк А. Як почати автоматизацію бухгалтерії / / Вісник бухгалтера і аудитора України. - 2003. - № 5. - С. 21.
18. Додонов А.А. Бухгалтерський облік і управління виробництвом. - М.: Контролінг, 1993. - 264 с.
19. Коміренко В. Розрахунок собівартості продукції рослинництва / / Все про бухгалтерський облік. - 2002. - № 5. - С. 11.
20. Крячкова Л.І. Удосконалення управління витратами виробництва в сільськогосподарських підприємствах / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 2002. - № 12. - С. 19-22.
21. Куцерін А.П. Про класифікацію виробничих витрат у сільському господарстві / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 2000. - № 8. - С. 40.
22. Литвин Ю.О. Про облік витрат на виробництво І калькуляцію собівартості продукції / / Світ бухгалтерського Обліку. - 1998. - № 3. - С. 3-7.
23. Макаров Н.П. Основні питання собівартості сільсько-господарських продуктів / / АПК: Економіка та управління. - 2001. - № 7. - С. - 61-67.
24. Моссаковській В.Б., Гончуков О.Ф. Удосконалення Обліку та контролю витрат в сільськогосподарськіх підпріємствах / / Економіка АПК. - 1998. - № 3. - С. 42-45.
25. Маргуліс А.Ш. Бухгалтерський облік в галузях народного господарства: Підручник. - 5-е вид. - М.: Фмнанси, 1983. - 456 с.
26. Мороз О.В., Ігнатов С.Н., Штефан Л.Б. Методологічні підході до визначення ефектівності сільськогосподарського виробництва / / Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 11-14.
27. Ничипорук О.Ю. Зв'язок виробничого ризику з витратами в сільському господарстві / / Економіка АПК. - 2000. - № 11. - С. 63.
28. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськіх підпріємствах. - Вид. 2-е. Перероб. - К.: Вища освіта. - 2003. - 800 с.
29. Про формування витрат і обчисленні собівартості продукції зернових культур / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 1999. - № 2. - С. 16-19.
30. Пизенгольц М.З., Варава А.П. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник. - 2-е вид. Перераб. - М.: Агропромиздат, 1988. - 512 с.
31. Пошкус Б.І. Роль ціні в ринковому механізмі агропромислового комплексу / / Економіка АПК. - 2003. - № 11. - С. 19-21.
32. Прокоф'єв І.М. Основи калькуляції сільськогосподарської продукції в сільськогосподарському виробництві. - М.: Сельхозгід, 1989. - 172 с.
33. Рафікава М. Удосконалення системи аналізу собівартості продукції / / АПК: Економіка та управління. - 1999. - № 3. - С. 62-68.
34. Саблук П.Т. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськіх підпріємствах. Підручник для вузів. К.: Урожай, 1998. - 416 с.
35. Свєтлов Н. Вартісні чинники кризи аграрного виробництва / / АПК: Економіка та управління. - 2003. - № 2. - С. 37.
36. Семенов П.В. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник для вузів. - М.: Фінанси і статистика, 1991. - 180 с.
37. Соколов Я.В. Бухгалтерський облік: від витоків до наших днів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 210 с.
38. Сук П. Об 'єкти Обліку в рослінніцтві / / Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2000. - № 9. - С. 15-18.
39. Сук П. Облік витрат, вихід продукції рослинництва та обчислення її собівартості / / Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2002. - № 5. - С. 2-14.
Додаток 1
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Прийом і введення первинних даних через клавіатуру монітора |
Аналіз та введення законодавчої, нормативно-довідкової, планової інформації |
Формування бази даних і видача інформації на запит користувача |
Математична і логічна обробка інформації, що міститься в базі даних |
Видача результатної інформації |
Угрупування даних на магнітних дисках |
Формування експлуатаційних програм в архівах |
Автоматичний облік використання ресурсів машинного часу |
Облік операцій з грошовими коштами |
Облік операцій з виробничими запасами |
Облік операцій з трудовими ресурсами та заробітною платою |
Облік розрахунково-кредитних операцій |
Облік витрат виробництва |
Зведений бухгалтерський облік і звітність |
Фінансовий аналіз за даними звітності |
Аналітичний обмін даними з іншими ЕОМ |
Клавіатура монітора |
Вхідна інформація, що зберігається на гнучких магнітних дисках |
Вхідні документи |
Висновок даних на монітор |
Формування інформації, на гнучких магнітних дисках |
Вихідні машинограми |
ПЕОМ |