Стан та шляхи удосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Російський державний аграрний університет - МСХА

ім. К. А. Тімірязєва

Калузький філія

Кафедра бухгалтерського обліку, фінансів і аудиту

Курсова робота

з дисципліни

«Бухгалтерський управлінський облік»

на тему

«Стан та шляхи удосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства на прикладі СВК« Комунар »Кіровського району Калузької області»

Калуга

Зміст

Введення

Глава 1. Теоретичні аспекти витрат на виробництва та обчислення собівартості продукції

1.1 Економічний зміст і класифікація витрат на виробництво

1.2 Методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

    1. Нормативно - правове забезпечення

Глава 2. Стан бухгалтерського обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар»

2.1 Організаційно-правова форма і розмір виробництва СВК «Комунар»

2.2 Первинний, аналітичний і синтетичний облік витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства

2.3 Порядок обчислення собівартості продукції молочного скотарства

Глава 3. Удосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар»

3.1 Удосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» з використанням методу «директ - костинг

3.2 Удосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво продукції молочного скотарства

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Введення

В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності організації. Обчислення цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і виявлення резервів його зниження: визначення рентабельності виробництва в цілому і окремих видів продукції, розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційних заходів: обгрунтування рішення про виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва застарілих.

Таким чином, облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції забезпечує внутрішніх користувачів інформацією, необхідної для контролю за виробничою діяльністю та прийняття управлінських рішень щодо її результатів. У зв'язку з цим актуальним є вдосконалення даної ділянки бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання.

Метою написання даної курсової роботи є розробка напрямків удосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства.

У відповідності з поставленою метою були вирішені наступні завдання: 1. вивчені теоретичні основи обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції,

2. проаналізовано сучасний стан обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар»

3. розроблено основні напрямки можливого вдосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар».

Об'єктом дослідження є СВК «Комунар» Кіровського району Калузької області.

При написанні даної курсової роботи були використані наступні методи: монографічний, розрахунково-конструктивний, статистичний.

Інформаційною базою для написання курсової роботи послужили праці вітчизняних авторів з досліджуваної теми, матеріали періодичної преси, нормативні акти, первинні документи з обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства, дані бухгалтерської звітності за 2003-2005 р.р.

Глава 1. Теоретичні аспекти витрат на виробництва та обчислення собівартості продукції

1.1 Економічний зміст і класифікація витрат на виробництво

У країнах з розвиненою економікою облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції виділені в управлінський облік, покликаний дати інформацію для керування собівартістю продукції фахівцям і адміністрації підприємства і його підрозділів.

По - нашу думку, найбільш змістовним є визначення витрат А. С. Бакаєва, який вважає що витрати на виробництво - це спожита в процесі виробництва частина матеріальних, трудових і фінансових ресурсів організації за певний (звітний) період часу.

У сучасних умовах ведення управлінського обліку є однією з основних умов, які дозволяють керівництву організації приймати правильні управлінські рішення. У цьому полягає важлива мета управлінського обліку.

Впровадження в організаціях управлінського обліку забезпечує вирішення ряду важливих завдань удосконалення процесу управління, однією з яких є його оптимізація.

Організація обліку витрат на виробництво продукції заснована на наступних принципах: незмінність прийнятої методології обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року; повнота відображення в обліку всіх господарських операцій; віднесення витрат і доходів до звітних періодів; розмежування в обліку поточних витрат на виробництво і капітальних вкладень; регламентація складу собівартості продукції.

Велике значення для правильного обліку витрат організації має їх класифікація. Витрати по звичайних видах діяльності групують за мету з виникнення, видами продукції та видами витрат.

За місцем виникнення витрати формують по виробництвам, цехам, ділянкам та іншим структурним підрозділам організації. Таке групування витрат необхідна для організації внутрішньозаводського госпрозрахунку і визначення виробничої собівартості продукції.

За видами продукції витрати формуються для обчислення їх собівартості.

За видами витрат витрати групують за елементами витрат і стаття калькуляції.

Крім вказаного угрупування витрати на виробництво класифікують по ряду інших ознак (Табл. 1).

Таблиця 1 Класифікація витрат на виробництво продукції

Вид класифікації

Підрозділ витрат

За економічною роллю у процесі виробництва

Основні, накладні

За складом (однорідності)

Одноелементні, комплексні

За способом включення до собівартості продукції

Прямі, непрямі

По відношенню до обсягу виробництва

Змінні, умовно-змінні, умовно-постійні

За періодичністю виникнення

Поточні, одноразові

По участі в процесі виробництва

Виробничі, комерційні

По можливості охоплення планом

Плановані, неплановані

За доцільності витрачання

Продуктивні, непродуктивні

Основними називаються витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали та інші витрати, крім загальновиробничих і загальногосподарських витрат. Накладні витрати утворюються у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінні ним. Вони складаються з загальновиробничих і загальногосподарських витрат. [10 c. 89]

Одноелементні називаються витрати складаються з одного елемента: заробітна плата, амортизація та інші. Комплексними називаються витрати, що складаються з декількох елементів, наприклад цехові.

Прямі витрати пов'язані з виробництвом певного виду продукції і можуть бути прямо і безпосередньо віднесені на його собівартість. Непрямі витрати не можуть бути віднесені безпосередньо в собівартість окремих видів продукції а попередньо розподіляються: адміністративно-управлінські, витрати з утримання тракторів та інші.

До змінних відносять витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва продукції (сировина, матеріали, заробітна плата основних працівників та інші). Умовно-змінні витрати залежать від обсягу виробництва, але ця залежність не прямо пропорційна (загальновиробничі витрати). Розмір умовно-постійних витрат практично не залежить від зміни обсягу продукції (амортизація, загальногосподарські витрати та інші).

До поточних витрат відносять витрати, що мають часту періодичність, наприклад витрата матеріалів. До одноразовим (однократним) - витрати на підготовку і освоєння випуску нових видів продукції та інші.

До виробничих відносять всі витрати, пов'язані з виготовленням товарної продукції і утворює її виробничу собівартість. Невиробничі (комерційні) витрати пов'язані з реалізацією продукції покупцям.

Виробничі та позавиробничі витрати утворюють повну собівартість товарної продукції.

До продуктивним витрат відносять, виправдані чи доцільні для даного виробництва витрати. До непродуктивних відносять витрати які базуються з причин, що свідчить про недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понаднормових та ін.)

Планованими є продуктивні витрати для відповідних умов виробництва. Вони відповідно до норм, нормативами, лімітами і кошторисами включаються в планову собівартість продукції. У непланові включаються витрати, які відображаються тільки у фактичній собівартості товарної продукції і на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Існує безліч класифікацій витрат, але єдиної і обов'язкової для всіх є угруповання наведена в Положенні про склад витрат та доповнення до Положення. Відповідно до Положення про склад витрат виділяють таку угруповання:

матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні потреби;

амортизація основних фондів;

інші витрати.

1.2 Методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

Наявність товарно-грошових відносин зумовлює об'єктивну необхідність поряд з вартістю товару використовувати і таку економічну категорію як собівартість виробництва продукції.

Собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію. [17 c. 134]

Собівартість продукції є одним з найбільш важливих показників економічної ефективності виробництва. Він показує, у скільки обходиться виробництво продукції конкретної організації. У собівартості отримує відображення якісна сторона діяльності організацій: ефективність використання виробничих ресурсів, стан технології та організації виробництва, впровадження досягнень науки і передового досвіду, рівень управління господарством.

Виділяють наступні види собівартості:

виробничу, що представляє собою суму всіх витрат пов'язаних з отриманням і транспортуванням продукції до місця зберігання. У виробничу собівартість також включаються витрати з управління та організації виробництва в цілому.

повну або комерційну, яка розраховується як сума витрат на виробництво і реалізацію продукції.

У сільськогосподарських організаціях обчислюють планову, фактичну і провизорную собівартість продукції.

Планова собівартість розраховується при плануванні обсягів виробництва і витрат на конкретну продукцію. Вона базується на нормативних даних витрати матеріально-грошових коштів і намічуваному обсязі виробництва продукції. Планова собівартість визначається як при розрахунку виробничої, так і повної собівартості.

Різновидом планової собівартості є провізорних або очікувана. Вона розраховується за підсумками роботи організації на перше жовтня кожного року. До складу витрат для визначення провізорній собівартості включаються фактичні витрати організації на виробництво продукції, отриманої за перші три квартали року та планові витрати в четвертому кварталі.

Фактичну або звітну собівартість продукції знаходячи при підведенні підсумків господарської діяльності організації на основі виробничого звіту. Порівняння фактичної і планової собівартості за видами витрат дозволяє встановити допущений перевитрата або економію коштів і праці, намітити заходи щодо зниження собівартості продукції в майбутньому виробничому циклі.

Обчислення собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї реалізованої продукції називається калькуляцією. Розрізняють планову кошторисну, нормативну і звітну, або фактичну калькуляції.

Планові калькуляції визначають середню собівартість продукції або виконаних робіт на плановий період (рік, квартал). Складають їх виходячи з прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, витрат праці, використання устаткування і норми витрат по організації обслуговування виробництва. Ці норми витрат є середніми для планованого періоду. Різновидом планової є кошторисні калькуляції, які складають на разові вироби або роботи для визначення ціни, розрахунків із замовниками та інших цілей.

Нормативні калькуляції складають на основі діючих на початок місяця норм витрат сировини, матеріалів та інших витрат (поточних норм витрат). Поточні норми витрат відповідають виробничим можливостям організації на даному етапі його роботи.

Звітні, або фактичні, калькуляції складаються за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво продукції відображають фактичну собівартість виробленої продукції або виконаних робіт. У фактичну собівартість включається і не плановані непродуктивні витрати.

Калькулювання собівартості продукції здійснюють різними методами.

Під методами калькуляції розуміють систему прийомів, використовуваних для обчислення собівартості калькуляційної одиниці.

Вибір методу калькулювання собівартості продукції залежить від типу виробництва його складності, наявності незавершеного виробництва, тривалості виробничого циклу, номенклатури вироблюваної продукції.

Виділяють такі методи обліку витрат:

простий (попроцессний);

попередільний,

позамовний.

нормативний.

Простий або попроцессний метод застосовується в організаціях з нескладним технологічним процесом, коротким виробничим циклом і при відсутності залишку незавершеного виробництва на кінець звітного року. При використанні цього методу всі витрати відносяться на рахунки обліку витрат і списуються на рахунки реалізації.

Порередельний метод обліку застосовується в організаціях з однорідною за вихідними матеріалами і характеру обробки масової продукції, а також у виробництвах з комплексним використанням сировини, де для отримання кінцевої продукції оброблюваний сировина проходить декілька фаз або переділів обробки. Відмінність цього методу від інших полягає в тому, що собівартість продукції визначається на кожному етапі.

Позамовний метод застосовується при індивідуальному і дрібносерійному виробництва на ремонтних роботах, в деяких переробних галузях і в інших виробництвах. При позамовному методі витрати враховуються за окремими замовленнями і статтями калькуляції, а витрати сировини, матеріалів, палива і енергії - за окремими групами.

Нормативний метод застосовується як правило в галузях переробної промисловості з масовим і серійному виробництвом різноманітної і складної продукції.

Сутність його полягає в наступному: окремі види витрат на виробництво обліковують за поточним нормам, передбаченим нормативними калькуляціями; відокремлено ведуть оперативний облік відхилень фактичних витрат від поточних норм із зазначенням місця виникнення відхилення, причин і винуватців їх утворення; враховують зміни, що вносяться до поточні норми витрат в результаті впровадження організаційно-технічний заходів і визначають вплив цих змін на собівартість продукції. Фактична собівартість продукції визначається складанням суми витрат за поточними нормам, величина відхилень від норм і величини зміни норм.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) необхідно для визначення ефективності проектованих технологічних, організаційних та економічних заходів щодо розвитку і вдосконалення виробництва, обгрунтування цін, визначення прибутку та обчислення податків. Тому необхідно правильно вибрати метод обліку витрат, враховуючи при цьому специфіку виробництва.

    1. Нормативно - правове забезпечення

Вся виробнича діяльність організацій спрямована на створення продукції. Для цього витрачається жива праця, витрачаються матеріальні цінності, використовуються і, як наслідок, зношуються засоби праці. Сукупність цих витрат у грошовій оцінці являє собою собівартість продукції.

У нашій країні склад собівартості продукції регламентується державою.

Основні принципи формування цього складу визначено в Податковому кодексі РФ главі 25 "Податок на прибуток організацій" та конкретизовано в Положенні з бухгалтерського обліку "Витрати організації" від 6 травня 1999 р. № 33н.

Регламентує роль держави по відношенню до собівартості продукції проявляється також у встановленні норм амортизації основних засобів, тарифів відрахувань на соціальні потреби та ін

З 1 січня 2000 р. Міністерство фінансів РФ ввело в дію Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" (ПБУ 10/99). Дане положення замінило поняття "собівартість" терміном "витрати".

Згідно з пунктом 2 ПБУ 10/99 під витратами розуміється зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).

У пункті 19 ПБО 10/99 вказано, що витрати в бухгалтерському обліку визнаються незалежно від того, як вони приймаються для цілей розрахунку оподатковуваної бази. Дане Положення набуло особливої ​​важливості у зв'язку з вступом в дію глави 25 Податкового кодексу РФ, якою передбачено ведення податкового обліку у господарюючих суб'єктів.

Згідно ПБУ 10/99 до витрат не відноситься наступне вибуття активів:

у зв'язку з придбанням (створення) необоротних активів основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів тощо);

вклади до статутних (складеному) капітали інших організацій, придбання акцій акціонерних товариств та інших цінних паперів не з метою перепродажу (продажу);

за договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітету, принципала тощо;

в порядку попередньої оплати матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг;

у вигляді авансів, задатку в рахунок оплати матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг;

в погашення кредиту, позики, отриманих організацією.

Ці операції не призводять до зменшення власного капіталу організації, тому не можуть бути визнані витратами. Проте всі ці операції, а також виплати з прибутку, розподілені між власниками організації, перераховані у статті 270 Податкового кодексу РФ як витрати, що не враховуються з метою оподаткування.

У статті 252 Податкового кодексу РФ вказується, що "витратами визнається обгрунтовані і документально підтверджені витрати". [1]

Під обгрунтованими витратами розуміються економічно виправдані витрати, оцінка яких виражена в грошовій формі.

Під документально підтвердженими видатками розуміються витрати, підтверджені документами, оформленими відповідно до законодавства РФ.

Таким чином, Податковий кодекс РФ прирівнює поняття "витрати" і "витрати". Проте ні в главі 25, ні в частині першої Податкового кодексу РФ визначення витрат і витрат немає. Поняття "витрати" і "витрати" є бухгалтерськими термінами, отже їх визначення слід шукати в положеннях з бухгалтерського обліку. [1]

Згідно з пунктом 9 ПБО 10/99 комерційні та управлінські витрати можуть або включаться у вартість виробленої продукції (метод повної виробничої собівартості), або визнавати як витрати поточного періоду (метод скороченою виробничої собівартості). Прийнятий організацією метод повинен бути відображений в обліковій політиці. Очевидно, що залежно від прийнятого методу будуть відрізнятися оцінка запасів і величина витрат звітного періоду. [5]

Також для управлінського обліку витрат, виходу продукції тваринництва та обчислення її собівартості організується з урахуванням вимог таких нормативних актів:

1. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96 р. № 129 - ФЗ. Цей закон визначає правові основи бухгалтерського обліку, його зміст, принципи, організацію, основні напрями бухгалтерської діяльності та складання звітності, склад господарюючих суб'єктів, зобов'язаних вести бухгалтерський облік і надавати фінансову звітність.

2. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34н (у редакції наказу Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н).

3. План рахунків бухгалтерського обліку та фінансово - господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н. План рахунків бухгалтерського обліку представляє собою схему реєстрації та групування факто господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому наведено найменування і номери синтетичних рахунків.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку встановлює єдині підходи до застосування Плану рахунків і відображенню фактів господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Положення про склад витрат виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку. Затверджено постановою Уряду Російської Федерації від 05.08.92 р. № 552, зі змінами та доповненнями, затвердженими Урядом Російської Федерації.

За цим положенням собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію.

Для цілей оподаткування вироблені організацією витрати коригуються з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів, норм і нормативів. У собівартість продукції за цим положенням включаються: а) витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), обумовлені технологією і організацією виробництва, включаючи матеріальні витрати і витрати на оплату праці працівників, витрати з контролю виробничих запасів і якості продукції, що випускається, б ) витрати на підготовку і освоєння виробництва; в) витрати, пов'язані з використанням природної сировини; г) витрати на обслуговування виробничого процесу та ін

Глава 2. Стан бухгалтерського обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар»

2.1 Організаційно-правова форма і розмір виробництва СВК «Комунар»

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Комунар» розташована в північно-східній частині Кіровського району Калузької області. Адміністративно - господарський центр розташований в селі Фомінічі в 27 км від районного центру м. Кіров, в 1 км від станції «Цех» і в 192 км від обласного центру м. Калуги. Таку відстань обумовлює автомобільний транспорт як основний засіб здійснення вантажоперевезень. Основними пунктами збуту сільськогосподарської продукції є: молока - м. Кіров, м'яса - м. Кіров та м. Калуга.

Установчим документом Кооперативу є його статут, який затверджується загальними зборами його членів, що є вищим органом управління Кооперативу.

Кооператив - підприємство, організація, створені шляхом добровільного об'єднання осіб на пайовій основі для здійснення підприємницької діяльності.

Виробничі кооперативи зайняті виробництвом продукції, виконання робіт, наданням платних послуг підприємства, організації, громадян.

Кооператив є добровільним об'єднання громадян на основі членства для спільної діяльності з виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, а також виконання іншої, не забороненої законодавством діяльності, заснованої на особистій участі членів Кооперативу та об'єднанні його членами майнових та інших пайових внесків.

Членами Кооперативу можуть бути громадяни Російської Федерації, які досягли 16 років, визнають і приймають особисту трудову участь у діяльності Кооперативу.

Члену Кооперативу видається членська книжка, в якій вказується: розмір обов'язкового пайового внеску і строки його внесення, розмір і кількість додатковий пайових внесків, форма пайового внеску, розміри виплат вартості паю та дати цих виплат.

У кооперативі допускається асоційоване членство. Асоційованими членами Кооперативу можуть бути зробили пайовий внесок у Кооператив юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правових форм, форм власності, та громадяни. Асоційовані члени Кооперативу не мають право голосу в Кооперативі.

Для забезпечення діяльності Кооперативу за рахунок паїв членів та асоційованих членів Кооперативу утворюється Фонд Кооперативу у розмірі не менше 100 МРОТ рублів.

За рішенням Загальних зборів розмір пайового фонду може бути збільшений або зменшений. Збільшення розміру пайового фонду здійснюється або за рахунок приросту прирощену паїв, або шляхом збільшення обов'язкових пайових внесків. Розмір пайового фонду не повинен перевищувати розмір чистих активів.

Для покриття збитків, а також для інших цілей, встановлених Загальними зборами, Кооперативу створює за рахунок щорічних відрахувань від прибутку Резервний фонд, який є неподільним. Резервний фонд створюється у розмірі 10% від пайового фонду Кооперативу шляхом щорічних відрахувань не менше 10% чистого прибутку до тих пір, поки розмір фонду не досягне встановленого розміру. За рішенням загальних зборів у Кооперативі можуть створюватися Страховий та інші фонди, неподільний фонд.

Майно, що перебуває у власності Кооперативу, за винятком майна, що становить неподільні фонди, ділиться у грошовому вираженні на паї членів та асоційованих членів Кооперативу.

Пай членів Кооперативу - частина майна Кооперативу, відбиває розмір участі члена Кооперативу в освіті майна Кооперативу.

У Кооперативі розмір обов'язкового пайового внеску складає 100 рублів.

Член Кооперативу зобов'язаний внести обов'язковий пайовий внесок і має право вносити додатковий пайовий внесок у розмірах і на умовах, встановлених цим статутом.

Розмір прибутку Кооперативу, що підлягає розподілу, визначається Загальними зборами протягом трьох місяців після закінчення фінансового року на підставі затвердженого бухгалтерського балансу.

Загальні збори стверджує відсоток прибутку, що підлягає перерахуванню до Резервний фонд Кооперативу та інші неподільні фонди Кооперативу - 10%. До 30% прибутку, що залишилася після відрахувань, за рішенням Загальних зборів направляється на виплату належних по пайових внесках асоційованих членів і додатковим пайовим внескам членів Кооперативу дивідендів. Дивіденди виплачуються пропорційно пайовим внескам членів Кооперативу. Якщо кооператив в цілому не отримує прибуток, то виплата дивідендів не проводиться.

Прибуток, що залишилася після вищевказаних відрахувань, направляється на кооперативні виплати. До 60% кооперативних виплат оп рішенням загальних зборів можуть бути спрямовані на поповнення прирощену паїв членів Кооперативу і використовуватися на створення і розширення виробничих фондів Кооперативу.

У разі якщо Кооператив за підсумками фінансового року зазнав збитків, вони розподіляються між членами Кооперативу відповідно до розмірів оплати праці членів Кооперативу. Збитки покриваються в першу чергу за рахунок резервного фонду, в другу - за рахунок зменшення розміру прирощену паїв лив за рахунок додаткового внесення пайових внесків.

Кооператив веде бухгалтерський облік, статистичну та іншу звітність відповідно до чинного законодавства. Фінансовий рік Кооперативу починається з 1 січня і закінчується 31 грудня відповідного календарного року. Після закінчення кожного року складається річний звіт і баланс Кооперативу. Річний звіт, баланс Кооперативу, рахунок прибутків і збитків затверджуються на загальних зборах Кооперативу.

Кооператив забезпечує широку соціальну програму, спрямовану на піднесення життєвого рівня своїх членів та задоволення їх соціальних потреб. Кооператив має право встановлювати за свій рахунок додаткові соціальні пільги для його членів.

За агроклиматическому районуванням області господарство знаходиться в зоні помірно-континентального клімату.

Середньорічна температура повітря в зоні розташування СПК «Комунар» коливається від +3,6 ° С до 4,7 ° С. Середня температура січня -9 ° С до -10 ° С, а липня +16 ° С до +19 ° С.

Річна сума опадів у середньому становить 580-640 міліметрів. Дві треті опадів у році випадає у вигляді дощу, одна третина - у вигляді снігу.

Таким чином, кліматичні умови цілком сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, вирощуваних в Калузькій області.

Господарство розташоване в зоні мішаних лісів, в яких хвойні і широколистяні породи поєднуються з луговий і лучно-болотною рослинністю з переважанням дерново-підзолистих грунтів.

Природна родючість грунтів низька. Особливістю грунтів є їх бідність гумусом, середня потужність становить 3-4 сантиметри.

Усі грунту по кислотності відносяться до кислих.

Дерново-підзолисті грунти сильно потребують органічних і мінеральних добривах.

Землекористування СПК «Комунар» розташоване на середньо височини. Рельєф цілком сприятливий для застосування сільськогосподарської техніки.

Для характеристики економічних умов діяльності СПК «Комунар» спочатку розглянемо розміри сільськогосподарського виробництва в динаміці (Таблиця 2.1). Розміри підприємства характеризують його ресурсний потенціал, який дозволяє віднести останнє до великого, середнього або дрібному. Відзначимо, що основним показником є вартість валової продукції в порівнянних цінах.

Таблиця 2.1 Розмір сільськогосподарського виробництва СВК «Комунар»

Показники

Роки

2005 р. в% до


2003

2004

2005

2003р.

2004р.

Вартість валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 1994р.), Тис. руб.

217

211

193

88,9

91,5

Вироблено, т:






  • Молоко

4539

3908

3729

82,1

95,4

  • м'ясо (в живій масі)

147

248

170

115,6

68,5

  • зерно

2295

3292

1708

74,4

51,8

  • картопля

5

-

-

-

-

Середньорічна вартість основних засобів основної діяльності, тис. руб.

15173

14370

14592

96,12

101,54

Середньорічна чисельність працівників в с / г виробництві, чол.

51

48

37

72,55

77,08

Площа с / г угідь - всього, га

3749

3749

3749

100

100

в тому числі рілля

3002

3002

3002

100

100

Середнє поголів'я тварин, голів:






Велика рогата худоба - всього

456

371

327

71,71

88,14

у тому числі корови

279

211

156

55,91

73,93

З даних таблиці 2.1 видно, що основний показник вартість валової продукції сільського господарства за динаміку років зменшився з 217 тис. руб. до 193 тис. руб. або на 11,1%, що пов'язано зі спадом натуральних показників. Так, виробництво молока за досліджуваний період зменшилася з 4539 т до 3729 т. або на 17,9% так як середньорічне поголів'я ВРХ теж скоротилася на 28,29%, при цьому поголів'я корів скоротилося на 44,09%, залишаючи у звітному році 156 голів. Також зменшилося виробництво зерна з 2295т. до 1708 т. або на 25,58%, м'яса навпаки збільшилася - з 147 т. до 170 т. або на 15,6%, з 2004 року організація припинила виробництво картоплі. Найбільш стійким непрямим показників є загальна земельна площа, яка за динаміку років становить 3749 га при рівні розораності 80%.

У порівнянні з попередніми роками чисельність працюючих знизилася на 27,48%, становлячи 37 осіб, також знизилася середньорічна вартість основних засобів основної діяльності с15173 тис. руб. до 14592 тис. руб. або на 3,88%. Зниження середньорічної вартості основних засобів основної діяльності відбувається так як не впроваджуються нові об'єкти, відбувається спад у виробництві в слідстві істотної нестачі грошових коштів на придбання нових порід худоби, основних засобів, техніки.

У підсумку можна зробити висновок, що СПК «Комунар» є дрібним сільськогосподарським підприємством

Спеціалізацію СПК «Комунар» характеризує склад виробленої в господарстві продукції (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 Розмір і структура товарної сільськогосподарської продукції СПК «Комунар»

Галузі та види продукції

Розмір грошової виручки тис.руб.

Структура грошової виручки, у% до підсумку


2003р

2004р

2005р

2003р

2004р

2005р

Рослинництво всього

57

63

153

3

2,6

6,4

в тому числі

Ячмінь

12

-

-

0,6

-

-

жито

-

5

2

-

0,2

0,1

Овес

26

28

134

1,4

1,2

5,6

Картопля

5

-

-

0,3

-

-

інша продукція

14

13

17

0,7

0,5

0,7

Тваринництво всього

1808

2228

2389

95,4

92,6

99,7

в тому числі

ВРХ

752

978

1005

39,8

40,6

42

м'ясо і м'ясопродукція

23

93

6

1,2

3,9

0,2

Молоко цільне

1020

1155

1370

53,8

48

57,2

інша продукція тваринництва

13

2

8

0,7

0,1

0,3

продукція тваринництва власного виробництва, реалізована в переробленому вигляді

23

93

6

1,2

3,9

0,3

інша продукція, роботи, послуги

30

116

-

1,6

4,8

-

в цілому по організації

1895

2407

2395

100

100

100

Аналіз наведених даних показав, що головною галуззю в господарстві є тваринництво, на його частку в структурі товарної продукції в середньому за три роки припадає 96%. У галузі тваринництва слід виділити скотарство, яке має яскраво виражене молочний напрямок. Так, за аналізований період частка молока в структурі товарної продукції збільшилася з 53,8% до 57,2%, тобто на 3,4%, у той час як частка м'яса зменшилася на 1% і становить 0,2%.

Галузь рослинництва в структурі товарної продукції займає в середньому за три роки 4% і представлена ​​зерновиробництво, отже, дана галузь є допоміжною і служить, в основному, для виробництва кормів і задоволення внутрішньогосподарських потреб населення.

Таким чином, СВК «Комунар» має молочний напрямок зі слабко розвинутим м'ясним напрямком і зерновиробництво.

Зазначимо, що питома вага виручки галузі рослинництва в загальному обсязі збільшився на 3,4% в 2005 році в порівнянні з 2003 роком, а скотарство неухильно зростає.

Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації.

Кс = 100 / (Ут (2 n -1))

де, Ут - питома вага n-го виду товарної продукції в загальному її обсязі;

n-порядковий номер окремих видів продукції за їх питомою вагою у ранжированном ряду.

Кс 2003 = 0,4697

Кс 2004 = 0,4815

Кс 2005 = 0,5967

Скотарство зростає, що свідчить про поглиблення рівня спеціалізації.

Рівень спеціалізації вище середнього і схильний до зростання.

Для узагальнюючої економічної характеристики діяльності господарства проведемо аналіз ефективності кожного фактора виробництва та їх впливу на зміну ефективності виробництва в цілому, на підставі даних, наведених у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Основні економічні показники діяльності СПК «Комунар».

Показники

2003р.

2004

2005

2005 р. в% до





2003р.

2004

1. Рівень виробництва






Вироблено на 100 га с.-г. угідь, тис. руб.:






валової продукції сільського господарства - всього

69,2

64

70,3

102

110

товарної продукції

49,7

61,1

67,8

136

111

прибутку (+) / збитку (-) від реалізації продукції

-19,5

2,85

-0,02

-

-

2. Продуктивність і оплата праці






Валова продукція сільського господарства на 1 чол .- ч. прямих витрат праці, руб.:






в цілому по с.-г. виробництва

0,8

0,9

1,17

146

130

в тому числі






з рослинництва

8,6

5,6

2,5

29

45

з тваринництва

35,0

37,4

46,4

133

124

Оплата 1 чел.-ч. в цілому по с.-г. виробництва, руб.

10,5

14,1

19,8

189

140

в тому числі






в рослинництві

17,2

35

65,1

378

186

у тваринництві

3,1

3,9

5,9

190

151

3. Ефективність виробничих витрат і основних фондів






Вироблено валової продукції, грн.:






на 100 руб. основних засобів основної діяльності

17,1

16,7

18,1

106

108

Рівень рентабельності (+) / збитковості (-),%:






прибутку (+) / збитку (-) до повної собівартості реалізованої продукції

-0,3

-0,04

0,04

-

-

прибутку (+) / збитку (-) основних засобів основної діяльності

-0,05

-0,007

0,017

-

-

Перша система показників - рівень виробництва. Вона показує: збільшення валової продукції з 100 га сільськогосподарських угідь, в період з 2003р по 2004р, з 69,2 тис.руб. до 70,3 тис.руб., в тому ж періоді збільшується товарна продукція на 36%, тобто з 49,7 тис.руб. до 67,8 тис. руб. у 2003 і 2005 роках реалізація продукції для організації приносила збиток, тільки лише в 2004 прибуток.

Друга система показників - продуктивність і оплата праці. У цілому по сільському господарству валова продукція на 1 чол / год прямих витрат праці збільшився з 0,8 до 1,17 або на 46%. У рослинництві цей показник зменшився з 8,6 до 2,5 або 79%, а в тваринництві навпаки відбулося збільшення з 35 до 46 або 33%. Оплата 1 чол / год, руб. в цілому по сільськогосподарському виробництву збільшилася з 10,5 до 19,8 або на 89%. У рослинництві збільшення даного показника відбулося з 17,2 руб. до 65,1 руб. або на 278%, у тваринництві збільшення з 3,1 крб. до 5,9 руб. або на 90%.

Третя система показників - Ефективність виробничих витрат і основних фондів. Виробництво валової продукції на 100 руб. основних засобів основної діяльності збільшилася на 6%, з 17,1 до 18,1. рівень рентабельності. Узагальнюючий показник - рівень рентабельності - позитивний лише в 2005 році і становить 0,04% по відношенню до повної собівартості реалізованої продукції і 0,017% по відношенню до основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Таким чином, можна узагальнити: СПК «Комунар» є дрібним сільськогосподарським підприємством, в якому вартість валової продукції сільського господарства зменшується, також як і всі показники характеризують розмір сільськогосподарського виробництва. Головною галуззю СПК «Комунар» є тваринництво. Рівень спеціалізації вище середнього. Основні економічні показники діяльності СПК «Комунар» показали, що рівень виробництва зростає, також зростає продуктивність і оплата праці, ефективність виробничих витрат і основних засобів основної діяльності

2.2 Первинний, аналітичний і синтетичний облік витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства

Облік витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства здійснюються на підставі первинної та зведеної документації.

Первинні документи з обліку витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства, застосовувані в СВК «Комунар», можна виділити в чотири групи:

1. з обліку витрат праці;

2. з обліку витрат предметів праці;

3. з обліку використання засобів праці;

4. з обліку виходу продукції.

Основним первинним документом з обліку витрат праці працівників тваринництва є розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма № 135-АПК). Оплата праці працівникам тваринництва проводитися в основному за отриману продукцію, тому при нарахуванні оплати праці залучаються документи, що фіксують вихід продукції: журнал обліку надою молока (форма № 176-АПК), розрахунок визначення приросту (форма № 217-АПК), акти на оприбуткування приплоду тварин (форма № 211-АПК), відомість зважування тварин (форма № 216-АПК). Облік відпрацьованого часу працівниками тваринництва ведуть у табелі обліку робочого часу (форма № 140-АПК).

Основним видом витрат предметів праці в молочному скотарстві є витрата кормів, первинний облік яких на фермах ведуть у відомостях обліку витрати кормів (форма № 175-АПК). Витрата інших матеріальних цінностей оформляють у встановленому порядку лімітно-забірними відомостями (форма № 261-АПК), накладними і відображається у звіті про рух матеріальних цінностей (форма № 265-АПК).

Витрати засобів праці в молочному скотарстві фіксуються у відомості нарахування амортизаційних відрахувань (форма № 62), а також у виробничому звіті по допоміжних виробництв, утримання та експлуатації МТП (форма № 18в) по об'єкту обліку «Ремонтна майстерня».

Для обліку виходу продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» застосовують: журнал обліку надою молока (форма № 176-АПК), розрахунок визначення приросту (форма № 217-АПК), акти на оприбуткування приплоду тварин (форма № 211-АПК), відомість зважування тварин (форма № 216-АПК).

Регістром узагальнюючим дані первинних документів про витрати на виробництво і вихід продукції молочного скотарства, є виробничий звіт по тваринництву, який складають щомісяця по кожному підрозділу і в цілому по господарству.

Підсумкові дані з виробничого звіту по тваринництву заносять в журнал-ордер № 10-АПК, з якого кредитові обороти в установленому порядку щомісяця переносять а Головну книгу.

У ході вивчення первинної та зведеної документації з обліку витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства були виявлені такі недоліки: в окремих документах не заповнені обов'язкові реквізити (номери, підписи), не підраховані підсумкові суми.

Витрати і вихід продукції основного скотарства враховують на операційному калькуляційних рахунках 20 "Основне виробництво" і субрахунку 2 "Тваринництво", за дебетом якого відображають витрати, а по кредиту - вихід продукції в планової оцінці та відображення калькуляційних різниць.

В якості об'єктів обліку витрат у молочному скотарстві виділяють корів та бугаїв-плідників.

Облік витрат на продукцію молочного скотарства ведеться за наступною номенклатурою статей:

У статті "Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби" враховують основну та додаткову оплату праці працівників тваринництва, зайнятих безпосередньо на обслуговуванні основного стада: дояри і бригадир. Сюди включають оплату праці за тарифними ставками, доплата та премії за продукцію, за підвищення продуктивності тварин, збереження поголів'я, якість продукції.

З цієї ж статті враховують суми відрахувань на соціальне страхування, включаючи відрахування до пенсійного фонду та медичне страхування.

На суми оплати праці доярок за 2005 рік дебетують рахунок 20 субрахунок 2 Основне стадо кредитують рахунок 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" на суму 341 тис.руб.

Відрахування на соціальні потреби за 2005 рік відображають за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредиту рахунку 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню" на суму 13,2 тис. руб.

2. За статтею "Засоби захисту тварин" відображається вартість використовуваних біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок коштів кооперативу, а так само витрати пов'язані з їх використанням у молочному скотарстві. На цю статтю не відносять вартість біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок коштів, виділених кооперативу на ці цілі.

Витрата біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів оформляють лімітно-забірними картами, відомостями, накладними та іншими видатковими документами. Їх витрата за 2005 рік відображається за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредитом рахунку 10 субрахунок 6 "Медикаменти" на суму 3,6 тис. руб.

Послуги сторонніх організацій, пов'язаних із захистом тварин, на підставі рахунків-фактур відображають за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

3. За статтею "Корми" враховують витрату кормів власного виробництва та покупних на утримання основного стада. Облік кормів ведуть об'єднаний, оскільки, витрачені корми кожного найменування враховують в окремому регістрі - журнал обліку витрати кормів (ф. № 303 - АПК). Підставою для записів у даний журнал служать відомість обліку витрати кормів (ф. № 175 - АПК).

Витрата кормів по даній статті відображають у їх балансової оцінки: що перейшли з минулого року - за фактичною собівартістю; вироблені в поточному році - за плановою собівартістю з коригуванням у кінці року до фактичної; покупних - за цінами придбання, включаючи транспортно-заготівельні витрати. Витрати з доставки кормів з місць їх постійного зберігання в господарстві на ферми для вигодовування на дану статтю не відносять.

На вартість витрачених за 2005 рік кормів дебетують рахунок 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредитують рахунок 10 субрахунок 2 "Корми" на суму 712 тис. руб.

4. Стаття "Зміст основних засобів" виділена для обліку нафтопродуктів, амортизаційних відрахувань, витрат на ремонт та інших витрат з утримання основних засобів, що використовуються в молочному скотарстві (будівлі, доїльні установки та інші основні засоби).

Первинним документом з нарахування амортизації є відомість нарахування амортизаційних нарахувань.

При нарахуванні амортизації за 2005 рік дебетують рахунок 20 субрахунок 2 Основне стадо і кредитують рахунок 02 "Амортизація основних засобів" на суму 187 тис. руб.

5. Стаття "Роботи та послуги" призначена для обліку виконаних в молочному скотарстві робіт і послуг допоміжних виробництв і сторонніх організацій

Послуги та роботи власного допоміжного виробництва за 2005 рік відображаються за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредитом рахунку 23 "Допоміжні виробництва" на суму 8,6 тис. руб. Первинними документами є накопичувальні відомості обліку робіт вантажного автотранспорту, виробничий звіт по допоміжних виробництв.

Послуги і роботи сторонніх організацій за 2005 рік відображаються за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" і кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" на суму 15 тис. руб. Первинним документом є рахунок-фактура.

6. Стаття "Організація виробництва та управління" відображає витрати на організацію і управління виробництвом в галузі молочного скотарства в частці що припадає на даний об'єкт обліку витрат при розподілі загальновиробничих та загальногосподарських витрат. Згідно облікової політики організації загальногосподарські та загальновиробничі витрати списуються на основне стадо пропорційно сумі заробітної плати основних працівників.

Загальновиробничі витрати протягом 2005 року враховують на рахунку 25 субрахунок 2 "Загальновиробничі витрати тваринництва", кредиту якого їх списують в кінці року на дебет рахунку 20 субрахунок 2 Основне стадо на суму 5,4 тис. руб.

Загальногосподарські витрати протягом 2005 року враховують на рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" з кредиту якого їх розподіляють у кінці року на об'єкти планування та обліку в тваринництві, тобто записують за дебетом рахунка 20 субрахунок 2 "Основне стадо" на суму 6,9 тис. руб.

7. Стаття "Інші витрати" виділено для обліку різних дрібних витрат та витрат разового характеру (вартість підстилки для тварин, витрата спец. Одягу, витрати на відрядження і т.п.). сума інших витрат в2005 році склала 2,2 тис. руб.

Угруповання витрат, використовувана в СВК «Комунар» не дає можливості перегрупувати статті витрат в елементи затрат по кооперативам. Для отримання інформації про витрати за статтями та за елементами необхідно вести подвійний облік: за статтями в системі аналітичних рахунків виробничого обліку, а за елементами - додатковий облік поза системою бухгалтерських рахунків.

2.3 Порядок обчислення собівартості продукції молочного скотарства

У бухгалтерському управлінському обліку крім обліку витрат на виробництво важливим є визначення собівартості продукції. У СПК «Комунар» у відповідність до облікової політикою організації калькулювання собівартості здійснюється наступним чином: планова собівартість продукції визначається при складанні плану виробничо-господарської діяльності СПК «Комунар», а фактична розраховується після закінчення звітного року.

Розглянемо порядок обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» у 2005 році.

Об'єктами обчислення собівартості є: по основному череді - молоко і приплід, з вирощування молодняку ​​і відгодівлі дорослої худоби - приріст живої маси і загальна жива маса худоби.

Собівартість продукції по основному череді молочної худоби визначають шляхом віднесення загальної суми витрат, врахованих в аналітичному обліку, крім вартості побічної продукції у встановленій оцінкою, на валовий вихід основної продукції. При цьому витрати між молоком і приплодом розподіляються відповідно до витратою обмінної енергії кормів, тобто на молоко припадати 90% всіх витрат, а на приплід - 10%.

Собівартість 1 ц молока визначається шляхом ділення суми витрат, що припадає на його виробництво, на фізичну масу отриманого молока, а собівартість приплоду - розподілом витрат, віднесених на нього на отриману кількість голів приплоду.

Таким чином фактична собівартість 1ц молока в 2005 році склала (1826000 крб. - 8000 руб) * 0,9 / 3729 ц = 438,77 руб. за 1ц.

Фактична собівартість приплоду - (1826000 крб, - 8000ру6.) * 0,1 / 171 гол. = 1063,16 руб. за гол.

Собівартість 1 ц приросту живої маси розраховують шляхом ділення суми фактичних витрат, що відносяться до приросту живої маси даної облікової групи худоби, за вирахуванням вартості побічної продукції на отриманий від цієї облікової групи худоби валовий приріст живої маси. При цьому валовий приріст живої маси визначають як суму мас поголів'я тварин на кінець року і вибулого за рік поголів'я, з якої віднімається маса надійшов за рік поголів'я і приплоду і маса поголів'я на початок року.

Отже, собівартість 1ц приросту живої маси в 2005 році склала (1085000 крб. - 8000 руб.) / 170 ц = 6335,3 руб. за 1ц. Для обліку кожного виду тварин за однаковою ціною незалежно від джерел надходження і часу перебування в СВК «Комунар» обчислюють собівартість 1ц живої маси.

Для визначення собівартості 1ц живої маси в СВК «Комунар» до витрат, віднесених на приріст живої маси облікової групи худоби, додають первісну вартість тварин на початок року, вартість тварин, що надійшли на вирощування і відгодівлю, і вартість приплоду поточного року. Отриману суму ділять на загальну живу масу поголів'я, яка представляє собою суму мас поголів'я тварин на кінець року і вибулих за рік без приросту живої маси за полеглими тваринам:

(927 000 руб. + 203 000 руб. + 1085000 крб. + 340 000 руб.) / (328ц + 27ц + 170ц + 210ц) = 3476,19 руб. за 1ц.

Після розрахунку фактичної собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» розпочинають закриттю рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 2 «Тваринництво». При цьому повинні бути розподілені калькуляційні різниці по рослинництву і переробці його продукції, так як у тваринництві споживається значна кількість продукції цих виробництв і закриті рахунки 23 «Допоміжні виробництва», 25 «загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати».

Першим з аналітичних рахунків рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 2 «Тваринництво» закривають рахунок 20.2 «Основне стадо молочної худоби». За дебетом аналітичного рахунку 20.2 «Основне стадо молочної худоби» до моменту його закриття повинні бути враховані всі фактичні витрати, а по кредиту - вартість отриманої продукції в планової оцінці.

Зіставляючи дебетовий і кредитовий обороти по аналітичному рахунку 20.2 «Основне стадо молочної худоби» виводять калькуляційну різницю, яку розподіляють у відповідності з напрямком використання продукції. Якщо сума обороту по кредиту аналітичного рахунку 20.2 «Основне стадо молочної худоби» виявляється вище суми за дебетом, то на різницю роблять запис методом «червоного сторно». У зворотному випадку, коригування планової собівартості до рівня фактичної проводиться методом додаткового запису. Пояснимо вищесказане за допомогою даних таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Визначення відхилень по продукції молочного скотарства СПК «Комунар»

Продукція

Од. ізм.

Кількість

Планова собівартість 1 ед.руб.

Планова собівартість руб.

Фактична собівартість 1 ед.руб.

Фактична собівартість руб.

Відхилення








Метод доп. Записи

Метод "червоного сторно"

Молоко

ц

3729

325

1211925

438,77

1636173,33

424248,3

-

Приплід ВРХ

гол

171

908

155268

1063,16

181800,36

26532,36

-

Приріст ВРХ

ц

170

4207

7158190

3476,19

590952,3

-

124237,7

Наступним етапом є списання виявлених відхилень за собівартістю. Відхилення за собівартістю приплоду повністю відносять на рахунок 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», а відхилення по собівартості молока розподіляють за напрямками використання продукції;

  • на випоювання телят (Дт 20.2 «МКРС»);

  • на продаж (Дт 43 «Готова продукція»).

Після списання відхилень аналітичний рахунок 20.2 «Основне стадо молочної худоби» закривається.

Далі приступають до закриття аналітичного рахунку 20.2 «МКРС» на підставі калькуляції собівартості 1ц приросту живої маси і 1ц загальної живої маси. Виявлені калькуляційні різниці по цій продукції списують у два етапи. Спочатку визначають калькуляційні різниці по собівартості оприбуткованого приросту живої маси і відносять їх у дебет рахунку 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», а потім виводять калькуляційні різниці в розрахунку на 1ц живої маси, які підлягають часткового списання з рахунку 11 «Тварини на вирощування та відгодівлі »за вибулому поголів'ю.

Після списання відхилень аналітичний рахунок 20.2 «МКРС» і синтетичний рахунок 20 «Основне виробництво», субрахунок 2 «Тваринництво» закриваються.

Глава 3. Удосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар»

    1. Удосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» з використанням методу «директ - костинг»

Останнім часом підвищився інтерес до використання досвіду країн з розвиненою ринковою економікою, в яких застосовуються багато різноманітних систем управлінського обліку. Системи управлінського обліку класифікують за різними ознаками. Одним з основних ознак є ступінь повноти включення витрат у собівартість продукції. Існує варіант обліку і калькулювання собівартості з повним розподілом витрат і варіант обліку витрат за змінним витратам. Останній метод обліку витрат та обчислення собівартості продукції отримав назву «директ-костинг».

Впровадження елементів системи «директ-костинг» у сільському господарстві дозволяє розраховувати критичну точку беззбитковості, прогнозувати поведінку собівартості чи окремих видів затрат залежно від різних факторів на загальну суму витрат і собівартість одиниці продукції. Розрахована собівартість даним методом дає додаткову інформацію, необхідну для більш ефективного виробництва.

Розрізняють два варіанти системи «Директ-костинг»: простий і розвиненою. Простий «директ-костинг» базується на наступних принципах:

  • витрати поділяються за елементами на постійні та змінні;

  • собівартість обчислюється тільки на основі змінних витрат;

  • різниця між виручкою та усіченої собівартістю називається маржею (або сумою покриття витрат);

  • відшкодування постійних витрат за рахунок різної величини маржі характеризує результати діяльності підприємства в цілому.

Так, для того, що б застосувати для обліку витрат метод «директ - костинг» необхідно розділити витрати на постійні і змінні (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Поділ витрат на постійні та змінні

Статті витрат

Постійні

Змінні


Молоко

М'ясо

Молоко

М'ясо

Заробітна плата з відрахуваннями, руб.



341000

66000

Корми власного виробництва



712000

669000

Зміст основних засобів



119000

68000

Медикаменти



1717,43

1882,57

Роботи та послуги, руб.



15000

8600

Витрати по організації виробництва та управління, руб.

159000

112000



Разом

159000

112000

1188717,43

813482,57

Так, наприклад, отримана СПК «Комунар» прибуток від реалізації продукції в розмірі 2375 тис. руб. за 2005 рік свідчить лише про те, що в 2005 році в господарстві підвищився рівень організації виробництва і ефективність використання наявних ресурсів. У той же час розрахований в таблиці 3.1 результат від реалізації продукції методом «директ-костинг» дозволяє зробити наступні висновки:

Таблиця 3.2 Схема розрахунку кінцевого результату від реалізації продукції методом «директ-костинг»

Показники \ продукція

Молоко

М'ясо

Разом

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

1370

1339

2709

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

1119

1005

2124

Прибуток, тис. руб.

251

334

585

Сума змінних витрат, руб.

1188717,43

813482,57

2002200

Сума постійних витрат, руб.

159000

112000

271000

Сума маржинального доходу (маржа), тис. руб.

181282,57

525517,43

706800

Частка маржинального доходу у виручці,%



26,1

Поріг рентабельність виробництва, руб.



10383,14

Запас фінансової стійкості, руб.



269861,86

Для того, щоб покрити всі витрати у звітному році необхідно було реалізувати продукції на суму 10383,14. рублів. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактично виручка склала 2709 тис. рублів, що вище за поріг рентабельності на 269861,86 рублів, або на 10.5%. Цей запас фінансової стійкості значення якого говорить про те, що виручка може зменшитися на 10,5% і тоді тільки рентабельність буде дорівнювати нулю. Якщо ж виручка знизиться ще більше, то підприємство стане збитковим. Тому потрібно постійно стежити за запасом фінансової стійкості, з'ясовувати, наскільки близький або далекий поріг рентабельності. Отримати таку інформацію стає можливим при використанні такого методу як «директ-костинг».

Інформація, що отримується в цій системі, дозволить господарству вирішувати виробляти чи конкретний вид продукції і в якому обсязі, купувати або організовувати власне виробництво деяких видів матеріалів (наприклад, насіння або посадковий матеріал), чи продавати готову продукцію у вигляді сировини для промислових підприємств або здійснювати глибоку її переробку.

Надалі при вирішенні ряду методологічних питань, таких як: розробка методики розмежування змінних і постійних витрат; встановлення порядку покриття витрат нетоварних виробництв; перегляд номенклатури рахунків синтетичного і аналітичного обліку, замінної для обліку витрат сільськогосподарськими підприємствами, на думку багатьох авторів можна послідовно перейти на другий варіант системи "директ-костинг" - розвиненою. Цей варіант передбачає включення в собівартість не тільки змінних витрат, але й частини постійних і подається у формі ступеневої побудови інформації, що покращує якість управлінських рішень щодо оптимізації структури діяльності підприємства. На його основі можна зробити висновок, який конкретний внесок вносить окремий вид продукції (продукт), підрозділ на покриття змінних і відповідної частки постійних витрат. При цьому можуть прийматися детально обгрунтовані рішення про припинення виробництва збиткової продукції або розширенні більш конкурентно здатних галузей.

Ринкові відносини постійно висувають нові вимоги до обліку виробничої діяльності. Головне призначення такого обліку - контроль за виробничою діяльністю і керування витратами на його здійснення.

3.2 Удосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво продукції молочного скотарства

У другому розділі даної курсової роботи була розглянута номенклатура статей витрат, що використовується в СВК «Комунар» для обліку витрат на виробництво продукції молочного скотарства. Слід зазначити, що це угруповання витрат по статтях має ряд недоліків, основним з яких є невідповідність статей витрат найменувань елементів витрат.

Ми вважаємо, що для обліку виробничих витрат молочного скотарства необхідно першу статтю «Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби» розділити на дві: «Витрати на оплату праці» та «Відрахування на соціальні потреби», і поставити ці статті за черговістю у переліку витрат на другі позиції. На першу позицію слід подавати статтi, складові елемент «Матеріальні витрати»: «Засоби захисту тварин», «Корми», «Нафтопродукти» та ін Дані витрати при цьому потрібно враховувати з поділом на куплені матеріальні цінності та матеріальні цінності власного виробництва як минулих років , так і поточного року. Статтю «Зміст основних засобів» слід підрозділяти на три самостійні статті: «Нафтопродукти», «Знос основних засобів», «Ремонт основних засобів», так як нафтопродукти являють собою матеріальні витрати на виробництво продукції молочного скотарства і не мають ніякого відношення до витрат з утримання основних засобів. У свою чергу нарахування зносу є одним із способів списання вартості основних засобів на витрати виробництва. Тому знос основних засобів не є витратами на утримання основних засобів. Статтю «Роботи та послуги» доцільно підрозділити на дві «Роботи та послуги допоміжних виробництв» і «Роботи та послуги сторонніх організацій», так як витрати різного характеру. При цьому статтю «Роботи та послуги сторонніх організацій» слід помістити в першу позицію разом з матеріальними витратами, а послуги допоміжних виробництв на позиції після статті «Ремонт основних засобів», стаття «Організація виробництва та управління» за економічним змістом включає технологічні, організаційні та управлінські витрати. При цьому перші відносяться до загальновиробничих витрат, а другі - до загальногосподарських. Тому цю статтю, на наш погляд, потрібно поділити на «Загальновиробничі витрати» і «Загальногосподарські витрати».

Після зроблених коригувань витрати з виробництва продукції молочного скотарства будуть згруповані таким чином:

1. «Корми»:

А) куплені;

Б) власного виробництва минулих років;

В) власного виробництва поточного року;

2. «Засоби захисту тварин»

3. «Нафтопродукти»

4. «Роботи та послуги сторонніх організацій»

5. «Втрати від падежу тварин»

6. «Витрати на оплату праці»

7. "Відрахування на соціальні потреби»

8. «Знос основних засобів»

9. «Ремонт основних засобів»

10. «Роботи та послуги допоміжних виробництв»

11. «Загальновиробничі витрати»

12. «Загальногосподарські витрати»

13. «Інші витрати»

При використань запропонованої номенклатури статей витрат на виробництво продукції молочного скотарства всі витрати можна звести за економічними елементами, побудувавши «Звід витрат за економічними елементами» з молочного скотарства, а в подальшому по радгоспу в цілому.

Таким чином, угруповання витрат за елементами та статтями відповідає вимогам управлінського обліку і використовується при плануванні і контролі за виробничими витратами, а також при обчисленні собівартості продукції.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За підсумками проведеного дослідження можна зробити наступні висновки про управлінський облік витрат і обчисленні собівартості продукції промислового виробництва в СВК «Комунар»:

  1. Управлінський облік - це не тільки підсистема бухгалтерського обліку, але і спосіб організації планування, контролю та аналізу роботи підприємства з метою прийняття необхідних управлінських рішень.

Управлінський облік будується на конкретних принципах і спирається на певну нормативно-правову основу. Основними категоріями управлінського обліку є поняття витрат і собівартості. На організацію обліку витрат на підприємстві великий вплив робить класифікація витрат за певними ознаками. Правильне застосування принципів формування собівартості продукції і контроль за їх дотриманням сприяють скороченню дефіциту коштів та забезпечення фінансової стійкості організацій.

2. Визначили, що СПК «Комунар» є дрібним сільськогосподарським підприємством. Головною галуззю СПК «Комунар» є тваринництво. Основні економічні показники діяльності СПК «Комунар» показали, що рівень виробництва зростає, також зростає продуктивність і оплата праці, ефективність виробничих витрат і основних засобів основної діяльності.

3. Аналітичний і синтетичний облік витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства в СВК «Комунар» ведеться в
відповідно з чинним законодавством. При цьому важливим
гідністю, організації обліку в радгоспі є розмежування витрат
на виробництво по виробничим підрозділам, що забезпечує
облік за центрами відповідальності.

4. Облік виробничих витрат на аналітичних рахунках за рахунком 20
«Основне виробництво», субрахунок 2 «Тваринництво» ведуть в
номенклатурі статей, рекомендованої Положенням про склад витрат.

5. Відповідно до облікової політикою радгоспу обчислення собівартості продукції молочного скотарства здійснюється за допомогою позамовного методу, при чому об'єктами калькуляції є молоко, приплід, приріст живої маси і загальна жива маса.

Враховуючи вищесказане, для вдосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості молочного скотарства в СВК «Комунар» ми пропонуємо:

  1. використовувати такий метод, як «директ-костинг». Впровадження даного методу дозволить розрахувати поріг рентабельності, прогнозувати зміни собівартості в залежності від зміни різних факторів виробничого характеру, а так само дає повну інформацію, необхідну для більш ефективного управління виробництвом;

2. Застосовувана в СВК «Комунар» угруповання статей витрат характеризується рядом недоліків, основним з яких є невідповідність зграєю витрат найменуваннями елементів витрат. Тому слід підрозділити окремі статті на самостійні, що необхідно для отримання інформації про витрати з метою ефективного управління.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс Російської Федерації. Частина перша і друга.

2. Федеральний закон від 21 листопада 1996 р. № 123-ФЗ «Про бухгалтерський облік».

3. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98, затверджене наказом Мінфіну РФ від 9 грудня 1998 р. № 60н

4. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99, затверджене наказом Мінфіну РФ від 6 травня 1999 р. № 32н

5. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» ПБУ 10/99, затверджене наказом Мінфіну РФ від 6 травня 1999 р. № 33н.

6. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34н (у редакції наказу Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н).

7. План рахунків бухгалтерського обліку та фінансово - господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н.

8. Положення про склад витрат виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку. Затверджено постановою Уряду Російської Федерації від 05.08.92 р. № 552, зі змінами та доповненнями, затвердженими Урядом Російської Федерації.

9. Алібеков Ш.І. Принципи формування собівартості продукції в бухгалтерському та податковому обліку. Аудитор .- 2005 - № 6 - С.24-31

10. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів \ За редакцією Проф. Ю.А. Бабаєва, - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 .- 476 с.

11. Бухгалтерський облік: Підручник \ Бакаєв О.С., П. С. Безруких, Н.Д. Врублевський і ін Під редакцією П. С. Безруких; - М.: Бухгалтерський облік, 2003 .- 719 с.

12. Васькін Ф.І., Свободіна М.В. Теорія бухгалтерського обліку. - М.: Колос, 2003.-206с

13. Данила А.А. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. -М.:

Фінанси, 1971.-362 с.

14. Камордшанова М.А., Карташова І.В. Бухгалтерський облік .- Санкт Петербург. : Питер, 2004. -297 С.

15. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. - М.: ИНФРА - М.2001. - 634с.

16. Лисович Г.М., Ткаченко І.Ю. Бухгалтерський управлінський облік у сільському господарстві та на переробних підприємствах АПК. - Ростов - на-Дону.: МарТ, 2000 .- 318 с.

17. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. - М.: Фінанси і статистика, 2002 .- 399 с.

18. Широбоков В.Г. Формування собівартості і доходів в системі управлінського обліку / / Бухгалтерський облік і аудіт.-2005 .- № 7.-с.25.

19. Щадилова С.М. Основи бухгалтерського учета.-М.: Фінанси і статистика, 1998.-556 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова
204.3кб. | скачати

Схожі роботи:
Стан обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ
Організація та шляхи удосконалення обліку витрат виходу продукції соняшнику та обчислення
Сучасний стан та шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства
Організація обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Методи обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції
Аудит обліку витрат та обчислення собівартості продукції тваринництва в ГУП ОПХ Григорівське
Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат
Сучасний стан та шляхи удосконалення обліку витрат і вихід
Організація та шляхи удосконалення обліку витрат виходу продукції
© Усі права захищені
написати до нас