Бухгалтерський облік оборотних коштів

Грошові кошти є складовою частиною оборотних активів. Вони необхідні підприємству для здійснення розрахунків між постачальниками та підрядниками, для здійснення платежів до бюджету, розрахунків з кредитними установами, для видачі працівникам зарплати, премій і для здійснення інших видів виплат.

Грошові кошти надходять на підприємство від покупців і замовників за продані товари та надані послуги, від банків у вигляді позик, від установ і організацій у порядку тимчасової допомоги та ін дотриманням касової дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів, забезпеченням збереження грошових документів, що знаходяться в касі підприємства.

В умовах ринкової економіки слід виходити з принципу, що вміле використання грошових коштів може приносити підприємству додатковий дохід, і, отже, підприємство повинно постійно думати про раціональному вкладанні тимчасово вільних грошових коштів для отримання прибутку (депозити банків, цінні папери та ін.)

Саме правильний порядок обліку грошових коштів допоможе підприємству грамотно використовувати свої грошові кошти і зберігати їх у потрібній кількості для забезпечення нормального обороту оборотних коштів. Грошові кошти - обмежений ресурс, тому важливим є створення на підприємствах механізму ефективного управління їх грошовими потоками. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, яка необхідна добре керованого підприємству, - це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, перебуваючи в касі або на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках в банку обумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто припливом і відтоком грошей. Перевищення приток над відтоками збільшує залишок вільної грошової готівки, і навпаки, перевищення відтоків над притоками призводить до нестачі коштів і збільшення потреби в кредиті.

Таким чином, метою такого управління є підтримка оптимального залишку грошових коштів шляхом забезпечення збалансованості їх надходження і витрачання. В умовах постійно мінливої ​​економічної ситуації (зовнішньої або внутрішньої) досягти поставленої мети можна, лише спираючись на теоретичні та методичні розробки в галузі управління грошовими потоками, яке включає в себе і їх економічний аналіз як одну з найважливіших функцій управління.

Об'єктом дослідження служить Новодеревеньковское районне споживче товариство

Метою даної курсової роботи є вивчення обліку грошових коштів.

У процесі написання курсової вирішуються такі завдання як:

• Розглянути місця грошових коштів у структурі оборотних коштів

• Провести аналіз фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження

  • Проаналізувати облікову політику

  • Розглянути документальне оформлення та аналітичний облік грошових коштів

  • Розглянути синтетичний облік і відображення у звітності грошових коштів

  • Запропонувати вдосконалення обліку грошових коштів на досліджуваному підприємстві

Основним завданням розвивається підприємства є забезпечення контролю грошових коштів, касових і банківських операцій полягає в тому, щоб виявити стан збереження грошових коштів, правильність і законність їх використання, справжність і достовірність здійснення грошових операцій, відображених у бухгалтерському обліку, дотримання касової дисципліни, повноти оприбуткування, цільового використання та умов зберігання грошових коштів.

1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ

ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Грошові кошти як оборотні кошти підприємства

Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

Функція оборотних коштів полягає в платіжно-розрахунковому обслуговуванні кругообігу матеріальних цінностей на стадіях придбання, виробництва і реалізації. У цьому випадку рух оборотних виробничих фондів в кожен момент часу відбиває оборот матеріальних чинників відтворення, а рух оборотних коштів - обіг грошей, платежів [5].

На кожному конкретному підприємстві величина оборотних коштів, їх склад і структура залежать від характеру і складності виробництва, тривалості виробничого циклу, вартості сировини, умов його постачання, прийнятого порядку розрахунків і т.п. У різних галузях питома вага оборотних фондів у складі виробничих фондів підприємства неоднаковий. Так, на підприємствах важкої промисловості він нижче, ніж на підприємствах легкої промисловості.

Організація оборотних коштів на підприємстві включає визначення потреби в оборотних коштах, їх складу, структури, джерел формування та їх регулювання, управління використанням оборотних коштів. Під складом оборотних коштів розуміють сукупність утворюють їх елементів (рис.1). Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і фонди обігу визначаються особливостями їх використання та розподілу в сферах виробництва продукції та її реалізації.

Малюнок 1 - Склад оборотних коштів підприємства

Оборотні кошти знаходяться в постійному русі. Протягом одного виробничого циклу вони здійснюють кругообіг, що складається з трьох стадій (змінюючи свою форму). (Рис.2)

Д - Т - ... П ... Т '- Г'

Рисунок 2 - Стадії кругообігу оборотного капіталу

• Перша стадія кругообігу починається з авансування вартості в грошовій формі на придбання сировини, матеріалів, палива й інших засобів виробництва. У результаті кошти приймають форму виробничих запасів, виражаючи перехід зі сфери обігу в сферу виробництва. Вартість при цьому не витрачається, а авансується, тому що після завершення кругообігу вона повертається. Завершенням першої стадії переривається товарний оборот, але не кругообіг.

• Друга стадія кругообігу відбувається в процесі виробництва, де робоча сила здійснює продуктивне споживання засобів виробництва, створюючи новий продукт, що несе в собі перенесену і знову створену вартість. Авансована вартість знову змінює свою форму - із продуктивної вона переходить у товарну.

• Третя стадія кругообігу полягає в реалізації виробленої готової продукції (робіт, послуг) і одержанні коштів. На цій стадії оборотні кошти знову переходять зі сфери виробництва в сферу обігу. Перерване товарний оборот відновлюється, і вартість з товарної форми переходить у грошову. Різниця між сумою грошових коштів, витрачених на виготовлення і реалізацію продукції (робіт, послуг) і отриманих від реалізації виробленої продукції (робіт, послуг), складає грошові нагромадження підприємства [7].

Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають у новий, тим самим здійснюється їх безупинний обіг. Саме постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу виробництва та обігу. Аналіз кругообігу фондів підприємств показує, що авансується вартість не тільки послідовно приймає різні форми, але і постійно у визначених розмірах перебуває в цих формах. Іншими словами, авансується вартість на кожен даний момент кругообігу різними частинами одночасно знаходиться в грошовій, продуктивній, товарній формах.

Кругообіг фондів підприємств може відбуватися тільки за наявності певної авансованої вартості в грошовій формі. Вступаючи в кругообіг, вона вже не залишає його, послідовно змінюючи свої функціональні форми. Зазначена вартість у грошовій формі являє собою оборотні кошти підприємства.

Оборотні кошти підприємства виконують дві функції: виробничу і розрахункову. Виконуючи виробничу функцію, оборотні кошти, авансуючи в оборотні виробничі фонди, підтримують безперервність процесу виробництва і переносять свою вартість на зроблений продукт. По завершенні виробництва оборотні кошти переходять у сферу обігу у вигляді фондів обігу, де виконують другу функцію, що складається в завершенні кругообігу і перетворенні оборотних коштів з товарної форми в грошову [3].

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними засобами. Нестача коштів, що авансуються на придбання матеріальних запасів, може призвести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми. Зайве відволікання засобів у запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвіння ресурсів, неефективному їхньому використанню.

Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їхньої організації й ефективності використання залежить не тільки процес матеріального виробництва, але і фінансова стійкість підприємства [3].

Грошові кошти - це найважливіший вид активів організації, що представляють собою кошти в російській та іноземній валютах, легко реалізовані цінні папери, платіжні та грошові документи. Вони можуть бути в касі, на розрахунковому та валютному рахунках у кредитних організаціях як на території країни, так і за її межами. Основні джерела надходження грошових коштів:

• виручка від продажу товарів, робіт і послуг;

• доходи від фінансових операцій;

• кредити банків та інші позикові кошти;

• цільові асигнування і надходження.

Оптимізація середнього поточного залишку грошових коштів організації забезпечує їх ефективне використання. Надлишок оборотних коштів, що знаходяться у товарно-матеріальних запасах, неоплачених рахунках і т.д. веде до упущеної вигоди від фінансових вкладень, нестача викликає труднощі в розрахунках з постачальниками, податковими органами, а також з персоналом з оплати праці. Зменшення ж сум товарно-матеріальних цінностей сприяє притоку грошових коштів.

2. Теоретичні основи обліку та аудиту грошових коштів

Рахунки грошові кошти призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в російській та іноземних валютах, що знаходяться в касі, на розрахункових, валютних та інших рахунках, відкритих в кредитних організаціях на території країни і за її межами, а також цінних паперів, платіжних та грошових документів [8].

Розрахунки між організаціями, а також між організаціями та фізичними особами можуть здійснюватися безготівковим шляхом і готівкою грошовими коштами. Готівкові розрахунки з юридичними і фізичними особами здійснюються через каси організацій або операційні каси. Засобом платежу у розрахунках виступають грошові кошти. Основним нормативним документом, що встановлює правила обліку касових операцій, є Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації, затверджений рішенням Ради директорів Центрального банку РФ від 22.09.93 р. № 40. Кардинальні зміни в порядок здійснення готівкових грошових розрахунків сталися з введенням в дію з 28 червня 2003 Федерального закону від 22.05.03 р. № 54-ФЗ «Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використання платіжних карт ». Цей Закон замінив раніше діючий Закон РФ від 18.06.93 р. № 5215-1 «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням». Згідно з п. 1 ст. 2 Федерального закону від 22.05.03 р. № 54-ФЗ контрольно-касова техніка, включена до державного реєстру, повинна застосовуватися в обов'язковому порядку всіма організаціями та індивідуальними підприємцями при здійсненні ними готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карток у випадках продажу товарів, виконання робіт або надання послуг. Це означає, що контрольно-касова техніка повинна застосовуватися не тільки при розрахунках з населенням, але і з юридичними особами та індивідуальними підприємцями [1].

Облік грошових коштів і грошових документів ведеться на рахунках розділу 5 Плану рахунків бухгалтерського обліку і включає операції по касі, розрахунковими рахунками, валютних рахунках, спеціальних рахунках в банках, грошовим документам, переказів в дорозі, короткострокових фінансових вкладень. Всі рахунки з обліку грошових коштів за призначенням і структурою є основними, грошовими, по відношенню до балансу активними, знаходять відображення у 2 розділі активу балансу «Оборотні активи». За дебетом рахунків грошових коштів відображають операції, пов'язані з надходженням грошей з кредиту різних рахунків залежно від виду надходжень.

За кредитом відображають операції з вибуття грошових коштів, з дебету різних рахунків залежно від напрямку витрат.

Бухгалтерський облік грошових засобів базується на наступних принципах:

- Правильність організації грошового обігу;

- Зміцнення платіжної дисципліни;

- Ефективне використання фінансових ресурсів;

- Раціональне вкладення грошових коштів для отримання прибутку.

Звідси випливають завдання бухгалтерського обліку грошових коштів:

1. перевірка правильності документального оформлення і законності операцій з грошовими коштами, своєчасне та повне відображення їх в обліку, виявлення результатів;

2. своєчасне проведення інвентаризації грошових коштів;

3. забезпечення збереження грошових коштів, грошових документів у касі;

4.управленіе грошовими потоками, вишукування можливості раціонального викладу грошових коштів в якості джерела фінансових інвестицій, приносять дохід [13].

На цій ділянці роботи контролюється оплата рахунків, отримання боргів з позичальників і дебіторів, управління грошовою готівкою.

Для виявлення кожного із можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур.

Всі процедури побудовані за єдиною схемою:

• найменування, мета процедури;

• кошти, необхідні для її виконання;

• техніка виконання процедури; оформлення результатів.

Можливий набір аудиторських процедур:

• Для виявлення прямого розкрадання грошових коштів, не замаскованого ніякими діями, застосовується процес Каса 1.1.1 »інвентаризації касової готівки.

• Для виявлення розкрадання грошових коштів, замаскованого розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства, застосовні процедури:

«Каса 1.2.1» - перевірки наявності на прибуткових і видаткових касових ордерах підпису головного бухгалтера або уповноваженої особи;

«Каса 1.2.2» - перевірки наявності на видаткових касових документах підписів керівника підприємства або уповноваженої особи;

«Каса 1.2.3» - перевірки наявності на видаткових касових документах розписок одержувачів грошей;

«Каса 1.2.4» - усне опитування осіб, які отримали гроші за видатковими касовими ордерами, але не підтвердив цей факт своєї розпискою.

Для провидіння аудиторської перевірки розрахункового, валютного та інших рахунків в банках аудитор повинен пам'ятати наступне.

Відповідно до гл. 45 ЦК РФ за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати що поступають на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком [1].

Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені законом або договором банківського рахунку обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд [14].

Списання грошових коштів з рахунку здійснюється банком на підставі розпорядження клієнта. Без розпорядження клієнта списання грошових коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках, встановлених законом або передбачених договором між банком і клієнтом.

Банк гарантує таємницю банківського рахунку та банківського вкладу, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості, що становлять банківську таємницю, можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Державним органам та їх посадовим особам такі відомості можуть бути надані виключно у випадках і в порядку, передбачених законом.

Договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок не пізніше семи днів після отримання відповідної письмової заяви клієнта.

Розірвання договору банківського рахунку є підставою закритий рахунку клієнта.

У ході аудиторської перевірки аудитору слід визначити коло рахунків (розрахункових, валютних, позичкових, бюджетних, поточних та інших), відкритих підприємством у банках [10].

Перелік номерів рахунку вручається всім перевіряючим, які беруть участь у перевірці. При виявленні перерахування коштів на рахунки або з рахунків, не зазначених у переліку, перевіряючий повинен повідомити про це провідному аудитору.

Для перевірки правильності та повноти відображення в обліку та звітності оборотів і сальдо по рахунках підприємства в банках застосовуються такі аудиторські процедури:

«Расчет1.1.1» - перевірка повноти банківських виписок по розрахунковому рахунку та документів до них.

«Розрахунок 1.1.2» - перевірка відповідності сум за виписками банку по розрахунковому рахунку сумам, зазначеним у доданих до них первинних документах.

«Расчет1.1.1» - перевірка повноти банківських виписок з валютного рахунку і документів до них.

«Расчет1.1.2» - перевірка відповідності сум за виписками банку з валютного рахунку сумам, зазначеним у доданих до них первинних документах.

«Расчет1.1.3 - перевірка правильності визначення курсових різниць з валютного рахунку [13].

1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження

Новодеревеньковское районне споживче товариство-це добровільне об'єднання громадян, що проживають в Новодеревеньковском районі Орловської області та / або юридичних осіб, створене у формі споживчого кооперативу, на основі членства шляхом об'єднання його членами майнових пайових внесків для торговельної, заготівельної, виробничої та іншої діяльності з метою задоволення матеріальних та інших потреб його членів.

Система Новодеревеньковского райпо включає в себе підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування, які об'єднані в 6 філій і здійснюють свої функції на території п. Хомутова, Новодеревеньковского району [12].

Новодеревеньковское райпо є багатофункціональною організацією. Її призначення полягає в наступному:

• забезпечувати населення п. Хомутова, і Новодеревеньковского району продовольчими та промисловими товарами в необхідному асортименті через мережу магазинів (35 роздрібних підприємства)

• надавати населенню району послуги громадського харчування через мережу кафе, їдалень, закусочних

• організовувати закупівлі в сільських жителів району, фермерів, власників особистих підсобних господарств надлишків продукції рослинництва і тваринництва

• закуповувати лікарсько-технічна сировина, вторинна сировина, дикорослі ягоди і гриби

• надавати платні послуги населенню в перукарнях, майстерень з ремонту взуття, сепарування молока, розмелу зерна, заточенню інструменту, нарізці скла, організовувати в магазинах бібліотеки, продаж ритуального приладдя та ін

Найбільш пильну увагу приділяється вивченню купівельного попиту: асортимент товарів у магазинах Новодеревеньковского райпо формують покупці.

Працюючи за прямими договорами з заводами-виробниками і офіційними постачальниками продукції підприємств Росії, райпо забезпечує населення потрібною продукцією високої якості з мінімальною торговою націнкою [13].

Вже сьогодні частка споживчої кооперації в загальному обороті по Новодеревеньковскому району складає більше 70%.

Для більш повної характеристики діяльності Новодеревеньковского районного споживчого товариства розрахуємо показники фінансово-господарської діяльності підприємства в таблиці 1 і визначимо рівень розвитку підприємства, простежимо динаміку його розвитку.

Для розрахунку показників у порівнянних цінах нами був використаний індекс інфляції, який склав 1,086.

Таблиця 1 - Показники фінансово-господарської діяльності Новодеревеньковского районного споживчого товариства