34
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ
Наочність — невід’ємна складова ігор-занять, яка допомагає

зробити їх не тільки пізнавальними, ай цікавими та емоційно насиченими. Видатний педагог К. Д. Ушинський зазначав, що дитяча природа потребує наочності, тому ігри-заняття, особливо в логопедичній групі, мають обов’язково гармонійно поєднувати в собі мовленнєвий і наочний матеріал.
Розрізняють кілька видів наочності.
1. Натуральні й умовно натуральні об’єкти
Натуральними й умовно натуральними об’єктами є об’ємні
(іграшки, муляжі, макети, предмети матеріальної культури, зразки виробів ручної і художньої праці) та площинні (герба- рії) наочні засоби. Їх використання допомагає розвинути в дітей тактильне та зорове сприймання, сформувати цілісне уявлен- ня про предмет і його складові, краще зрозуміти функціональ- не призначення, тобто має багатоаспектну, загальноосвітню і корекційно-розвивальну спрямованість.
2. Дидактичний
матеріал
Дидактичний матеріал являє собою
площинну зображувальну
наочність (предметні картинки, фотографії із крупним зобра- женням реалістичного, казкового чи анімаційного образу, який легко впізнають діти; площинні фігурки, зокрема й геометричні, на магнітах або липучках картинки (картини) із зображеннями простих або складних сюжетів; пейзажні картинки (картини);
ілюстрації до літературних і фольклорних творів) та
графічну
символічну наочність (ширми для складання описових розпові- дей, картки для звукового аналізу, картки-схеми складів, слів, речень, схеми переказу). Використання дидактичного матеріалу є найпоширенішим в умовах спеціального дошкільного навчаль- ного закладу компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення, адже характеризується асоціативністю, диференці- йованістю, узагальненістю, доступністю та багатоваріативністю.
3. Мультимедійна
наочність
Мультимедійна наочність може бути представлена динаміч- ними фотознімками, презентаціями (на кшталт «Вундеркінд
із пелюшок»), аудіозаписами голосів тварин і птахів, звуків

35
Законодавчо-нормативна база роботи вчителя-логопеда...
природи, діяльності людини, відеофрагментами, відео- та ані- маційними фільмами (з музичним та/чи мовленнєвим супро- водом), комп’ютерними розвивальними іграми (типу «Ігри для
Тигри») тощо. Цей вид наочності особливо корисний для роботи з дітьми із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, адже сприяє розвитку слухового та зорового сприймання, уваги, пам’яті, формуванню правильної звуковимови та фонематичних процесів.
4. Друковані
таблиці
До цієї групи належить графічна наочність (друдли, схеми, таблиці для читання). На друкованих таблицях може бути представлена послідовність створення малюнків, аплікацій, виготов- лення різноманітних виробів із природного матеріалу, пласти- ліну, паперу, схеми опису предметів, що допомагає розвинути в дітей аналітичне мислення, уміння встановлювати причиново- наслідкові зв’язки, навички самоконтролю.
Під час проведення ігор-занять конче необхідно організо-

вувати взаємодію з дітьми так, щоб педагогові було зручно демонструвати наочність, а дошкільникам — сприймати її.
Добір та використання наочності здійснюють:
із дотриманням паралельно-послідовного ускладнення комп-

лексних складових гри-заняття (вербального матеріалу та наочних засобів);
відповідно до теми та навчально-виховних і корекційно-

розвивальних завдань гри-заняття;
із дотриманням певної послідовності в доборі та викори-

станні наочних засобів — від об’ємних (муляжі, іграшки) до графічних і символічних;
з урахуванням логіки ускладнення використання наочного

матеріалу: презентація, впізнавання, актуалізація, активіза- ція, узагальнення, диференціація, контекстуалізація;
з одномоментним або паралельним залученням усіх аналі-

заторів;
обов’язково беручи до уваги педагогічні умови, психофізіо-

логічні вікові норми і вимоги психогігієни та техніки без- пеки [3];
ураховуючи кількість дітей, які беруть участь у грі-занятті:

під час фронтальних і підгрупових ігор-занять бажано

36
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу використовувати реальні предмети та яскраві іграшки біль- ших розмірів, на індивідуальних можливе використання дрібних іграшок і невеликих картинок.
Продумане використання наочності педагогами логопедич-

ної групи сприяє:
автоматизації та диференціації звуків у дітей;

збагаченню словникового запасу;

уточненню граматичних категорій;

формуванню зв’язного мовлення;

навчанню в рамках наочно-дійового мислення;

розвитку зорового сприймання, уваги та пам’яті, основних

мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, узагаль- нення, класифікації);
підтриманню в дошкільників інтересу до пізнавальної діяль-

ності та мовленнєвої активності.
Отже, тільки правильне використання наочності зробить корекційно-розвивальне навчання дітей логопедичної групи більш цікавим і різноманітним, доступним та ефективним, до- поможе розвинути не тільки мовлення, ай усі вищі психічні функції, сприятиме швидшому та глибшому засвоєнню навчаль- ного матеріалу.
3. ІГРАШКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ДНЗ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ
Важливою складовою наочності в логопедичній групі є різноманітні
іграшки. У психолого-педагогічній літературі Ю. А. Аркін, В. В. Бабаєва, К. Вайле та ін.) існують різні кла- сифікації іграшок.
Іграшки
— це спеціальні предмети, призначені для гри, у яких в узагальненій формі представлені типові властивості предмета (істот та неістот) [9, с. 51].
Можна виокремити кілька видів іграшок.
1. Образні (сюжетні)
Іграшки такого типу (ляльки, фігурки людей, виготовлені
із різних матеріалів, іграшкові предмети побуту й ужитку, елементи рослинного і тваринного світу) допомагають дітям

37
Законодавчо-нормативна база роботи вчителя-логопеда...
встановлювати причиново-наслідкові зв’язки (ляльку купа-
ємо, одягаємо, ведемо на прогулянку, годуємо, укладаємо в ліжечко спати).
Під час використання образних (сюжетних) іграшок розви- вається уява, реалізується здатність наділяти їх знаково- символічним значенням (лялька — друг, партнер по грі, ведмедик — синок), формується діалогічна форма мовлення у ролі батьків здебільшого виступають самі дошкільники, а в ролі дітей — ляльки). У грі відбувається формування соціально-адаптивних способів дій: діти вчаться досягати спільної мети, засвоювати норми поведінки, розв’язують проблемні ситуації, засвоюють культурно-гігієнічні навички.
2. Анімалістичні іграшки
Анімалістичні іграшки являють собою реалістичні або уза- гальнені художні образи тварин. Діти вчаться оволодівати словами-узагальненнями: «свійські тварини», «звірі», «свій- ські птахи, «дикі птахи».
Під час вивчення категоріального рівня лексичних уза- гальнень на позначення свійських і диких тварин педагогу з метою створення цілісного образу бажано використовувати тільки реалістичні іграшки.
3. Дидактичні іграшки
До дидактичних іграшок належать мотрійки, пірамідки,
«поштові скриньки», вкладки, об’ємні пазли, кубики для складання цілісних зображень предметів, із зображенням дій, літер і цифр, мозаїка різних типів, дидактичні ляльки хлопчик і дівчинка).
Дидактичні іграшки сприяють засвоєнню дітьми певних правил і норм. За їх допомогою дошкільники закріплюють знання сенсорних ознак (колір, форма, величина, уміння порівнювати предмети візуально і шляхом накладання та прикладання. Дидактичні іграшки сприяють розвитку всіх складових мовлення, зорового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, спів- ставлення, узагальнення, класифікації), дрібної моторики Будівельно-конструкторні іграшки
До іграшок такого типу належать конструктори, збірні
іграшки, геометричні будівельні матеріали, що склада- ються з набору кубів, цеглин, пластин, призм, конусів, пірамід і циліндрів (будівельний матеріал І. А. Агапової,

38
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Є. О. Флеріної, конструктор-механік І. С. Сахарова). Вони спрямовані на розвиток ручної моторики, фантазії, чуття кольору та ритму, засвоєння просторових відношень.
5. Технічні іграшки
Технічні іграшки — це різні види транспорту (наземний, водний) та імітаційні інструменти, які мають бути функціо- нальними. Завдяки іграм із такими іграшками дошкільники здатні засвоювати слова-узагальнення транспорт, «інстру- менти», слова-назви на позначення частин предметів, оволо- дівати формами префіксального словотворення дієслів (під-, пере, виза- (їхати, пливти, летіти)).
6. Музичні іграшки
Іграшки такого типу (брязкальце, дзвіночок, молоточок, маракас, трикутник, бубон, барабан, піаніно тощо) — гарні по- мічники в розвитку слухового сприймання, уваги та пам’яті дітей, музичного слуху, у засвоєнні ритміко-складової струк- тури, просодичної складової мовлення, дрібної моторики.
Слід зазначити, що рівень звуку, який створює іграшка, призначена для грив приміщенні, не має перевищувати
65 дБА.
7. Спортивні іграшки
До них належать іграшки для рухливих і спортивних ігор
(обручі, м’ячі, кеглі, скакалки, які мають на меті розви- ток загальної та ручної моторики, уміння поєднувати рухи з мовленням, зосередженості, цілеспрямованості, дисциплі- нованості, відповідальності та колективізму.
8. Іграшки для ігор з піском, водою та снігом
Використання таких іграшок стимулює формування кмітли- вості, навичок експериментальної діяльності, уміння вста- новлювати причиново-наслідкові зв’язки, розвиток у дітей дрібної моторики, тактильних відчуттів, стереогнозу, фан- тазії.
9. Іграшки для театралізованої діяльності
До цих іграшок належать персонажі художніх творів у ви- гляді пальчикового, тіньового, настільного театру, театру банок ляльки-бібабо, ляльки-маріонетки, ляльки-рукавички, деталі одягу для театралізованої діяльності, нагрудники, на- голівники, а також різноманітні іграшки-саморобки. Діти можуть домальовувати окремі деталі або повністю зобра- жувати казкових персонажів. Дошкільники виготовляють