216
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Льолик гарно облизався,
Дуже язичок старався Все робив повільно, плавно.
Ой, як смачно Ой, як гарно!
Як робив він, покажи Губки плавно оближи.
(Ю. Рібцун)
Учитель-логопед може зафіксувати положення язика на середині руху, акцентувати увагу дітей на тому, що потрібно рухати язичком повільно і плавно, по всій губі.
ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКА І В СЕРЕДНІЙ ЛОГОПЕДИЧНІЙ
ГРУПІ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ФФНМ (відкрита ринолалія)
Учитель-логопед читає вірш, лівою рукою тягне за гнучку тягу, відкриваючи рот ляльці, праву руку, уставлену в рукавичку, опускає за нижні зуби.
Льолик відкрив ротик,
Посміхнувся трохи.
Язичок вниз пострибав,
Пісеньку нам заспівав
Тонесенько: «І-і! І-і-і-і»
Заспіваймо разом всі-і-і:
«І-і-і-і…»
(Ю. Рібцун)
Учитель-логопед демонструє на Льолику й описує артикуля- ційний уклад звука, пропонує дітям повторити звук [і].
Застосування ляльки в роботі з дошкільниками із ЗНМ

Основні завдання — установлення контакту з педагогом, полегшення процесу адаптації до умов логопедичної групи, прискорення темпу підготовки мовнорухового апарату до постановки звуків, удосконалення лексико-граматичної будови і зв’яз ного мовлення.
ПРИКЛАД ФРАГМЕНТА ПІДГРУПОВОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ В МОЛОДШІЙ
ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗНМ
ЗНАЙОМСТВО З ЛОГОПЕДИЧНОЮ ЛЯЛЬКОЮ
Встановлення емоційного контакту між дітьми та доросли- ми. Виховання потребив мовленнєвому спілкуванні як основи формування мовленнєвої активності.

217
Використання логопедичної ляльки в роботі з дошкільниками з вадами мовленнєвого розвитку
Чути стуку двері.
— Хто там — запитує вчитель-логопед.
Учитель-логопед стимулює дітей до повторення запитання.
— Це ми прийшли, — до логопедичного кабінету заходить вихователь, несучи на руках ляльку. Педагог із лялькою ві- тається з дітьми.
— Пропоную познайомитись. Марію Сергіївну ми вже знаємо. А як тебе звати? — звертається вчитель-логопед до ляльки.
— Мене звати Льолик, — відповідає лялька.
— Яке гарне ім’я — Льолик. Як звати хлопчика — запитує в дітей вчитель-логопед.
(Хорові та індивідуальні відповіді дітей.) Льолик хоче по- знайомитись із нами Мене звати Юлія Валентинівна. А тепер скажи Льоли- ку, як звати тебе (вчитель-логопед почергово звертається до
дітей
).
Індивідуальні відповіді дітей.
«Льолик» хоче вам про себе щось сказати:
Льоликом мене всі звуть,
Ігри я люблю і труд.
Можу бавитись й навчати.
Будете зі мною грати?
(Ю. Рібцун)
Відповіді дітей.
ЗАГАДУВАННЯ ЛЬОЛИКОМ ЗАГАДОК
Розвиток слухомовленнєвої пам’яті, слухової уваги, мислен- нєвої операції аналізу. Закріплення вміння співвідносити власні частини тіла й органи артикуляційного апарату з аналогічними у людей та іграшок.
Льолик говорить:
Нумо, спробуйте, малята,
Загадки ці відгадати.
(Ю. Рібцун)
Промовляючи віршик, учитель-логопед рухає язичком Льолика.

218
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Льолик загадує загадки:
Білесенькі, рівнесенькі,
Стали вони в ряд.
Є вони у Льолика,
Є у всіх малят.
Всі горішків шкаралупки
Розгризуть міцненькі… (зубки).
(Ю. Рібцун)
Є вони в усіх людей:
У дорослих і дітей.
Льолик маму цілував,
Хоботком їх витягав.
Самі розтягнулися
Й таткові всміхнулися.
Так відкрили білі зубки
Дві пухкі червоні… (губки).
(Ю. Рібцун)
Льолик з ними вміє грати:
Надувати їх, здувати.
Кольору, мов полунички.
Здогадалися?
Це… (щічки).
(Ю. Рібцун)
Щоб наш Льолик їсти міг,
Говорити гарно,
В нього в роті помічник
Є слухняний, вправний.
Показав нам свій бочок
Непосида-… (язичок).
(Ю. Рібцун)
Під час загадування загадок учитель-логопед демонструє органи артикуляційного апарату на Льоликові, на собі, пропо- нує дітям знайти в себе відгадку, ще раз назвати всі органи мовнорухового апарату.
ВИКОНАННЯ З ЛЬОЛИКОМ АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ
Вироблення в дітей вміння із зоровою опорою наслідувати рухи ляльки та вчителя-логопеда, виконувати статичні та ди- намічні вправи артикуляційної гімнастики і на цій основі фор- мувати правильні артикуляції.
Учитель-логопед каже:
Льолик грає язичком,
З вами хоче грать разом,
Щоб навчить нас говорити.
За ним зможеш повторити?
(Ю. Рібцун)
Педагог із допомогою ляльки демонструє виконання вправ артикуляційної гімнастики. З метою покращення засвоєння їх дітьми читає вірші, коментує виконання.
Учитель-логопед читає вірш, лівою рукою тягне за гнуч- ку тягу, відкриваючи рот ляльці, праву руку, уставлену вру- кавичку, кладе на нижню губу (широкий язик). Трохи відпу- скаючи гнучку тягу, «пошльопує» зубами по язичку (вправа Вареники

221
Зразки ігор різних видів для дітей старшого дошкільного віку
ударники
— ра-ра-ра. Коли кожна група достатньо злагодже- но зможе проспівати свої склади, педагог починає диригувати, і «грає» тільки та група, на яку він вказує паличкою. Коли вчитель-логопед підніме обидві руки, усі «грають» одночасно.
Можна замість диригування паличкою показувати дітям зо- браження того чи іншого музичного інструмента.
Поступово дошкільники засвоюють виконання 3–4 пісень. Педагог може викликати 3–6 дітей, запропонувати їм самостій- но тихенько домовитись про те, яку саме з вивчених пісень вони будуть виконувати, і хто на якому інструменті гратиме. Решта дітей намагається відгадати, яку саме пісню виконували їх то- вариші.
ПІДКАЖИ СЛІВЦЕ
Дидактична гра, проводиться з підгрупою.
Мета: вправляти у правильному вживанні прийменників; ак- туалізувати знання дітей про знайомі казки; формувати навички синтаксичного аналізу; розвивати зв’язне мовлення, вербальну увагу та память, мисленнєві операції (аналіз, узагальнення, співставлення); виховувати інтерес до народної казки.
Обладнання: картки із символічним зображенням приймен- ників, картки з написаними на них прийменниками, ілюстрації до казок.
Словникова робота закріплення знання назв українських народних казок (Колобок, Теремок, Колосок, «Івасик-
Телесик», «Кривенька качечка», Лисичка і Журавель», Пан
Коцький», «Лисичка-сестричка й вовк-панібрат», «Коза-дереза» та ін.); вправляння у вживанні прийменників (від, в, доз, під,
з-за, по, на, за, над, через
).
Попередня робота Читання та розповідання казок, розгляд ілюстрацій.
2. Виконання завдань на вдосконалення оптико-просторових уявлень:
1) Показати, якою рукою ми тримаємо ложку, пишемо, ма- люємо. Сказати, як називається ця рука. Дається завдання підняти праву руку і назвати її.
У випадку утруднень учитель-логопед сам називає праву руку, а діти повторюють за ним кілька разів.

222
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу Показати ліву руку.
Якщо діти не можуть її назвати, учитель-логопед сам на- зиває, а діти повторюють.
3) Підняти то ліву, то праву руку вгору. Почергово показувати олівець за завданням педагога то лівою, то правою рукою узяти книгу то лівою, то правою рукою Вправа «Впіймай зайчика за вушко» — проба Хеда на про- сторову організацію рухів.
а) Наочний варіант. Дитині пропонується відтворити рухи, які виконує вчитель-логопед. Наприклад, торкнутися лі- вою рукою лівого (правого) вуха, правою рукою лівого вуха і т. д.
б) Мовленнєвий варіант. Ті ж рухи виконуються за вербальною інструкцією вчителя-логопеда.
5) Гра «Кішка — мишка — покласти ручку справа від зоши- та, покласти олівець зліва від книги, сказати, де знаходить- ся олівець відносно книги, ручка відносно зошита — справа чи зліва.
6) Користуючись картками-символами, за завданням учителя- логопеда дитина виконує дії з предметами.
Хід гри
У ч и тел ь - логопед. Чи любите ви слухати казки? Казки часто мандрують з одного дому в інший, бо всі малюки люблять
їх слухати. Трапляється, що, мандруючи, загубить казка якесь словечко. Хоч воно і маленьке, але дуже-дуже важливе. Таких слів назбиралося вже чимало. Послухайте їх. (Педагог називає
прийменники
.) Давайте допоможемо казкам повернути втрачені слова і визначимо, яка саме казка їх загубила. (Учитель-лого пед
виставляє ілюстрації до казок
).
Варіант 1
Учитель-логопед промовляє речення. У тому місці, де повинен стояти прийменник, плеще в долоні. Діти вставляють приймен- ник, визначають назву казки, повторюють доповнені речення.
Варіант На дошці стоять картки з написаними прийменниками. Діти слухають речення, знаходять картку з пропущеним прийменни- ком, визначають кількість і послідовність слів у реченні. (Ви- користовують речення з 3–4 слів).