1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Ім'я файлу: Алгоритми при ШКК.pdf 7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі.Розширення: pdf Розмір: 511кб. Дата: 16.02.2021 скачати Пов'язані файли: обов_язки центрів.pptx 8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з виразкою ДПК, ускладненою кровотечею: А) Внаслідок кровотечі: а) гіповолемічний шок; б) поліорганна недостатність; в) перфорація виразки. Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення: а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу та/або кукси дванадцятипалої кишки у разі резекції за Більрот-II), порушення евакуації зі шлунка; б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсцеси черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення. 9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: А) Організація спостереження за оперованим хворим: - хворого виписують для спостереження хірурга полікліники і через рік після операції, якщо немає віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд гастроентеролога, терапевта або лікаря загальної практики. Б) При виконанні симптоматичної операції – продовження • 64 • Удосконалені алгоритми діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці після виписки виконують контрольну ЕГДС з метою вияв- лення рецидиву виразки, з подальшим наглядом та періодич- ним обстеженням за алгоритмом лікування хворого з виразко- вою хворобою дванадцятипалої кишки. В) При виконанні радикальної операції – обстеження та лікуван- ня прооперованого хворого проводять за потреби. КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ: Макет клінічного діагнозу: Виразкова хвороба х дванадцяти- палої кишки, х, { К х }, {ускладнена O х } Локалізація: L 1 – цибулини L 2 – позацибулинної ділянки Ендоскопічні прояви захворювання: I 1 – (активна виразка) I 2 – (виразка, якарубцюється) I 3 – (рубцева деформація) Інфекція Н pylori (Нр): К – Нр позитивна (К – Нр негативна (–) Ускладнення: О 1 – гостра кровотеча х Активність кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода- ток № 1 на стор. О – крововтрата {!Т х ступеня} Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ- никами див. додаток № 2 на стор. 93 ) O 3 – перфорація в стадії х Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94) O 4 – пенетрація в х L 1 – гепатодуоденальну зв’язку L 2 – жовчний міхур L 3 – печінку • 65 • (методичні рекомендації) L 4 – підшлункову залозу L 2 – товсту кишку – {Т х } стеноз Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. до- даток № 4 на стор. К 26.3 Гостра (симптоматична) виразка дванадцятипалої кишки Макет клінічного діагнозу: Гостра виразка х дванадцятипалої кишки, на фоні х, {К х }, {ускладнена O х &} Локалізація: L 1 – цибулини L 2 – позацибулинної ділянки Етіологія: E 1 – великі опіки (виразка Курлінга) E 2 – вживання медикаментів E 3 – гіпоксичний стан – інфаркт міокарда E 5 – перенесена операція E 6 – сепсис – тяжка травма – ураження ЦНС Інфекція Н pylori (Нр): К 1 – Нр позитивна (К – Нр негативна (–) Ускладнення: О 1 – гостра кровотеча х Активність кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода- ток № 1 на стор. О – крововтрата {Т х ступеня} Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ- никами див. додаток № 2 на стор. 93) O 3 – перфорація в стадії х Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94) O 4 – пенетрація в х • 66 • Удосконалені алгоритми діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі L 1 – гепатодуоденальну зв’язку L 2 – жовчний міхур L 3 – печінку L 4 – підшлункову залозу L 2 – товсту кишку – {*Т х } стеноз Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. дода- ток № 4 на стор. 94) 10. Лікувальна тактика при виразковій хворобі ДПК, ускладненій кровотечею: А) Основним методом лікування є консервативний, який вклю- чає: • ендоскопічний гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі; • пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи чи блокатори Н рецепторів гістаміну); • корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ 3.2.); • системну гемостатичну терапію (транексамова кислота, терлі- пресин, етамзилат). Б) При неефективності всього комплексу консервативних за- ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання. В) Операціями вибору при локалізації виразки в ДПК є- органозберегаючі операції з ваготомією (стовбурова вагото- мія с антрумектомією, стовбурова ваготомія з висіченням ви- разки або виведенням виразки за межі кишкового каналу та пілоропластика); - у пацієнтів, які знаходяться у стані геморагічного шоку, з крововтратою тяжкого та вкрай тяжкого ступеня (Ш – IV клас), з супутньою патологією в стадії субкомпенсації операцією ви- бору є висічення виразки. 5.4. КОД МКХ К O 3 РЕЦИДИВНА ВИРАЗКА ДПК ПІСЛЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ СПВ, УСКЛАДНЕНА КРОВОТЕЧЕЮ. 1. Визначення: арозивна кровотеча з рецидивної виразки дванадця- • 67 • (методичні рекомендації) типалої кишки після ізольованої СПВ. 2. Скарги: обумовлені темпом кровотечі, об’ємом крововтрати і во- лемічними розладами. 3. Анамнез виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стан після ізольованої СПВ, різке зменшення больового синдрому при виник- ненні кровотечі (симптом Фінстерера). 4. Об’єктивний стан залежить від ступеня тяжкості крововтрати, темпу кровотечі, гіпоксії та ознак геморагічного шоку. Ректально – на рукавичці кал чорного кольору. 5. Лабораторна діагностика: необхідно визначити гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів та тромбоцитів, рівень фібриногену, ПЧ та АЧТЧ, масу тіла, розрахувати належний ОЦК і його дефіцит. 6. Інструментальна діагностика: езофагогастродуоденоскопія. 7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі. 8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з рецидивною виразкою ДПК після СПВ, ускладненою кровотечею: А) Внаслідок кровотечі: а) гіповолемічний шок; б) поліорганна недостатність; в) перфорація виразки. Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення: а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу, порушення евакуації із шлунка. б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсце- си черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення. 9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: хворого ви- писують до хірурга поліклініки і через рік після операції, якщо не- має віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд га- строентеролога, терапевта або лікаря загальної практики При виконанні симптоматичної операції – продовження після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці піс- • 68 • Удосконалені алгоритми діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі ля виписки виконують контрольну ЕГДС з метою виявлення рецидиву виразки, з подальшим наглядом та періодичним обстеженням за алгоритмом лікування хворого з виразковою хворобою. При усклад- неному перебігу захворювання та неефективності противиразкової терапії – вирішення питання про хірургічне втручання за відносними показаннями. При виконанні радикальної операції – нагляд, обстеження та ліку- вання прооперованого хворого проводять за потреби. КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ: К27 Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ Макет клінічного діагнозу:Рецидивна виразка х х після СПВ,} {К х ,} {ускладнена O х } Ендоскопічні прояви захворювання: I 1 – (активна виразка) I 2 – (виразка, що рубцюється) I 3 – (рубцева деформація) Локалізація: L 1 – цибулини L 2 – позацибулинної ділянки Інфекція Н pylori (Нр): К 1 – Нр позитивна (К – Нр негативна (–) Ускладнення: О 1 – гостра кровотеча х Активність кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода- ток № 1 на стор. О – крововтрата {Т х ступеня} Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ- никами див. додаток № 2 на стор. 93 ) O 3 – перфорація в стадії х Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94) O 4 – пенетрація в х L 1 – гепатодуоденальну зв’язку • 69 • (методичні рекомендації) L 2 – жовчний міхур L 3 – печінку L 4 – підшлункову залозу L 2 – товсту кишку – {*Т х } стеноз Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. дода- ток № 4 на стор. 94) 10. Лікувальна тактика при рецидивній виразці ДПК після ізольо- ваної СПВ, ускладненої кровотечею: А) Основним методом лікування є консервативний,який вклю- чає: • ендоскопічні гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі; • пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи та блокатори Н рецепторів гістаміну); • корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ 3.2.); • системну гемостатичну терапію (транексамова кислота, тер- липресин, етамзилат). Б) При неефективності всього комплексу консервативних за- ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання. В) Операціями вибору при локалізації рецидивної виразки піс- ля СПВ є- органозберегаючі операції з ваготомією (стовбурова вагото- мія с антрумектомією, стовбурова ваготомія з висіченням ви- разки або виведенням виразки за межі кишкового каналу та пілоропластика); 5.5. КОД МКХ КО ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА КРОВОТЕЧЕЮ. 1. Визначення: Арозивна кровотеча з виразки анастомозу. Скарги: обумовлені темпом кровотечі, об’ємом крововтрати і ви- рженістю волемічних розладів. Представлені блювотою кров’ю, вмістом типу “кававої гущі”, меленою, запамороченням, наявністю “мушок” перед очима та загальною слабкістю. 3. Анамнез виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стан після • 70 • Удосконалені алгоритми діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі ваготомії з дренуванням шлунка, резекції шлунка або гастроенте- ростомії. Різке зменшення больового синдрому при виникненні кровотечі (симптом Фінстерера). 4. Об’єктивний стан залежить від ступеня тяжкості крововтрати, темпу кровотечі та ступеня гіповолемії, яка виникла внаслідок цьо- го. Ректально на рукавичці кал чорного кольору. 5. Лабораторна діагностика: необхідно визначити гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів та тромбоцитів, рівень фібриногену, ПЧ та АЧТЧ, масу тіла, розрахувати належний ОЦК і його дефіцит. 6. Інструментальна діагностика: езофагогастродуоденоскопія. 7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі. 8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з пептичною ви- разкою анастомозу, ускладненою кровотечею: А) Внаслідок кровотечі: а) гіповолемічний шок; б) поліорганна недостатність; в) перфорація виразки. Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення: а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу або кукси ДПК, порушення евакуації зі шлунка; б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсце- си черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення. 9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: хворого ви- писують до хірурга поліклініки і через рік після операції, якщо не- має віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд га- строентеролога, терапевта або лікаря загальної практики. При виконанні симптоматичної операції – продовження після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці після виписки – проведення контрольної ЕГДС з метою виявлення виразки, з послідуючим наглядом та періодичним обстеженням за алгоритмом • 71 • (методичні рекомендації) лікування хворого з виразковою хворобою. При ускладненому пере- бігу захворювання та неефективності противиразкової терапії – вирі- шення питання про хірургічне втручання за відносними показами. При виконанні радикальної операції – нагляд, обстеження та ліку- вання прооперованого хворого проводять за потребою. КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ: К28 Пептична виразка анастомозу Макет клінічного діагнозу: Пептична післяопераційна виразка х шлунково-кишкового анастомозу {після Е х }, {ускладнена O х &} Ендоскопічні ознаки патології: I 1 – активна виразка) I 2 – (рецидивна виразка) I 3 – (виразка, яка рубцюється) I 4 – (рубцева деформація) Етіологія: Е 1 – резекції шлунка за Більрот-1 Е 2 – резекції шлунка за Більрот-II Е 3 – стволової ваготомії та пілоропластики Е 4 – селективної проксимальної ваготомії та пілоропластики Е 5 – стволової ваготомії та гастроентеростомії Е 6 – селективної проксимальної ваготомії та гастроентеростомії Е 7 – стволової ваготомії та гастродуоденостомії Е 8 – селективної проксимальної ваготомії та гастродуоденостомії Е 9 –гастроентеростомії Ускладнення: О 1 – гостра кровотеча х Активність кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода- ток № 1 на стор. О – крововтрата {Т х ступеня} Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ- никами див. додаток № 2 на стор. 93 ) O 3 – перфорація в стадії х • 72 • Удосконалені алгоритми діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94) O 4 – пенетрація в х L 1 – гепатодуоденальна зв’язка L 2 – жовчний міхур L 3 – передня черевна стінка L 4 – печінка L 5 – підшлункова залоза L 6 – товста кишка – {Т х }стеноз Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. до- даток № 4 на стор. 94) 10. Лікувальна тактика при пептичній виразці анастомозу, ускладненій кровотечею: А) Основним методом лікування є консервативний,який вклю- чає: • ендоскопічні гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі; • пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи); • пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи та блокатори Н рецепторів гістаміну); • корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ Б) При неефективності всього комплексу консервативних за- ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання. В) Операції при пептичній виразці різної локалізації: а) при пептичній виразці гастроентероанастомозуопера- цією вибору є контроль повноти ваготомії шляхом мобілізації абдомінального відділу стравоходу, висічення виразки, яка кровоточить; 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |