• 14 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
- по кольору випорожнень неможливо точно визначити ні дже- рело кровотечі, ні час проходження крові через кишку- в ШКТ кров під дією бактерій та перетравлюючих соків із чер- воної стає чорного кольору або дьогтьоподібною (цей процес займає декілька годин);
- кров в просвіті ШКТ може діяти як послаблююче, прискорюю- чи пасаж кишкового вмісту, що залежить від обсягу та темпу кровотечі;
- якщо пасаж достатньо швидкий, то кровотеча із шлунка або дванадцятипалої кишки може супроводжуватись виділенням незміненої крові;
- мелена характерна для кровотеч із верхніх відділів ШКТ; вне змінена (червона) крову калі (haematochezia):
- червона крову калі свідчить про ушкодження слизової обо- лонки прямої або сигмоподібної кишок (водночас може бути і наслідком кровотечі із верхніх відділів ШКТ при масивній кро- вотечі).
5. Анамнестичні дані, які дозволяють запідозрити причину або
джерело ГШКК (табл.2)
Таблиця 2
Анамнестичні дані та дані об’єктивного обстеження, які дозволяють
запідозрити причину або джерело ГШКК
№ п\п Прояви захворювання
Діагноз, що передбачається
1
Сезонний характер болю
Виразкова хвороба
2
Відсутність апетиту та прогресуюче схуднення
Пухлинний процес
3
Зловживання алкоголем, перенесені раніше віру- сний гепатит, малярія, панкреатит, тромбофлебіт селезінкової вени
Синдром портальної гіпертензії
4
Поява мало зміненої крові в кінці інтенсивного блювання різного походження
Синдром Меллорі-Вейсса
5
Огрядність, загрудинний біль
Діафрагмальна грижа

• 15 •
(методичні рекомендації)
6
Стресова ситуація в анамнезі, прийом препаратів ульцерогенної дії (антикоагулянти, кортикостеро-
їдні гормони, не стероїдні протизапальні препара- ти, гіпотензивні препарати), тяжкі захворювання серця, легень, печінки, нирок та інших органів, особливо в стадії декомпенсації
Гострі виразки або ерозії слизо- вої оболонки шлунка
7
Іктеричність склер, судинні «зірочки» на шкірі, збільшені печінка та селезінка, асцит, розширення підшкірних вен черевної стінки
Цироз печінки
8
Телеангіоектазії на слизових оболонках губ, язика, шкірі рук Хвороба Рандю-Ослера
9
Тромбоцитопенія у поєднанні з великими підшкір- ними крововиливами
Автоімунна тромбоцитопенія
10
Гемартроз та тугорухомість суглобів
Гемофілія
11
Підвищена кровоточивість, переймоподібний біль у животі у поєднанні з кривавим калом, мономор- фний папульозно-геморагічний висип на симе- тричних ділянках тіла
Геморагічний васкуліт (хвороба
Шенлейн-Геноха)
6. Вплив гострої шлунково-кишкової кровотечі на організм:
А) Розвиток будь-якої кровотечі має чотири періоди:
I – період виражених гемодинамічних і метаболічних порушень;
II– період відповіді на проведення інтенсивної терапії;
III – період гіперметаболічної фази;
IV – період поліорганної недостатності або одужання.
7. Класифікаційні ознаки крововтрати табл. А) Тяжкість крововтрати визначають за ступенем гіповолемії, яка виникає внаслідок крововтрати, швидкістю її розвитку та об’є- мом крові, що втрачена:

• 16 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
Таблиця 3
Класифікація кровотечі за основними патогенетичними ознаками
Ознаки кровотечі
За видом травматична
– патологічна
– штучна
– ранова, операційна
– захворювання, патологічні процеси
– ексфузія, лікувальні кровопускання
За швидкістю розвитку
– гостра
– підгостра
– хронічна
– понад 7% ОЦК за годину 5–7% ОЦК за годину менше 5% ОЦК за годину
За об’ємом
– мала середня
– велика масивна
– смертельна 0,5–10% ОЦК
– 10–20% ОЦК
– 21–40% ОЦК
– 41–70% ОЦК
– понад 70% ОЦК
За ступенем гіповолемії та вірогідністю розвитку ге- морагічного шоку помірна
– середня
– тяжка вкрай тяжка дефіцит ОЦК 10–20%, ГО менше 30%, шоку немає
– дефіцит ОЦК 21–30%, ГО від 30 до 45%, шок роз- вивається при тривалій гіповолемії
– дефіцит ОЦК 31–40%, ГО від 46 до 60%, шок роз- вивається обов’язково
– дефіцит ОЦК понад 40%, ГО понад 60%, шок, тер- мінальний стан
Б) При підгострій або хронічній кровотечі виділяють латентний пе- ріод, період клінічних проявів, термін якого залежить від темпу кровотечі та об’єму крововтрати і може коливатися від декіль- кох годин до доби.
В) У випадку гострої масивної кровотечі (ІІІ–IV клас) розвивається геморагічний шока геморагічний шок – це гостра серцево-судинна недостатність, зумовлена втратою цільної крові;
б) дефіцит еритроцитів, які переносять кисень, призводить до порушень доставки кисню до тканин і органів;