Економіст 2 категорії

Заст. начальника відділу

Каса

Група з контролю цін

Група економічного аналізу фінансового планування

Провідний економіст

Економіст

Касир

Економіст 2 категорії

Економіст

Схема 1. Організаційна структура фінансового відділу ВАТ «Белкард»
Основні завдання фінансового відділу ВАТ "Белкард":
1. Розробка і забезпечення процесів фінансового планування, підготовка фінансових прогнозів і планів поточної діяльності, що дозволяє керувати заводом, прогнозувати результати діяльності та встановлення фінансової діяльності.
2. Аналіз щомісячних, щоквартальних або щорічних звітів для виявлення можливостей поліпшення результатів майбутньої роботи.
3. Оцінка потенціалів найважливіших проектів з інвестування, освоєння нових видів продукції і нових технологій, оцінка нових законодавчих актів.
4. Забезпечення ефективної системи збору грошових коштів та здійснення відрахувань та виплат.
5. Визначення необхідних обсягів схем фінансування відповідною потребам підприємства
6. Визначення достатньої платоспроможності, що дозволяє своєчасно і економічно раціонально розраховуватися за зобов'язаннями.
7. Інвестування грошових активів заводу у фінансові інструменти достатній прибутковості і надійності.
8. Забезпечення точної та інтегральної системи звітів, об'єктивно і повно відображають результати діяльності заводу.
Функції фінансового відділу:
1. Група з контролю цін закупівель:
1.1 Розглядає всі договори на стадії переговорів, що укладаються заводом на придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, товарів і послуг, візує їх або дає негативний висновок.
1.2 Веде облік та проводить аналіз вартості закупівель.
1.3 Проводить аналіз вартості наданих підприємству послуг.
1.4 Розробляє форму для ведення обліку цін на закупівлі.
1.5 Виробляє техніко-економічний аналіз ефективного використання закуповуваних енергоресурсів.
2. Група з контролю цін реалізації та оперативній роботі.
2.1 Забезпечує участь відділу в розробці поточних і перспективних планів виробництва в натуральному і грошовому вираженні.
2.2 Бере участь в укладанні договорів із замовниками на постачання продукції, узгодження умов цих договорів в частині встановлення відпускних цін і термінів розрахунків.
2.3 Займається виконанням робіт, пов'язаних з реалізацією готової продукції і матеріальних цінностей.
2.4 Розглядає договору на постачання продукції і послуг в частині встановлення цін реалізації та забезпечення своєчасних надходжень на розрахунковий рахунок Товариства.
2.5 Забезпечує виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом, зобов'язань з виплати заробітної плати, а також інших зобов'язань згідно фінансового плану.
2.6 Веде облік взаємозаліків та інших нетрадиційних форм розрахунків, готує по них необхідну інформацію керівництву.
2.7 Розробляє банківські виписки за всіма видами рахунків підприємства.
2.8 Розробляє і здійснює заходи, що сприяють своєчасності розрахунків та прискоренню оборотності засобів.
Таблиця 1
Зовнішні та внутрішні взаємозв'язки ВАТ "Белкард"

Підрозділ заводу	Фін.отдел передає до підрозділу	Фін. відділ отримує від підрозділу
1.Бухгалтерія	1.Все банківські документи. 2.Випіскі з р / рах і всіх др.счетов.	1.Баланси.2.Спіскі дебіторів і кредіторов.3.Ведомость на виплату з/пл.4.Расходние касові документи.5.Заявкі на отримання готівкових грошей.
2.Бюро цін і економічного аналізу	1.Курси валют. 2.Информация про взаємозаліки	1.План проізводства.2.План реалізаціі.3.Цени на реалізацію продукції і послуг.
3.ОтіЗ	1.Проект штатного розкладу. 2.Предложенія з преміювання робітників відділів	1.Данние по чісленності.2.Штатное распісаніе.3.Документи про зміну окладів.

2. Планування виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг)
Основне джерело грошових накопичень підприємств - виручка від реалізації продукції. Виручка від реалізації продукції обчислюється в діючих цінах. Показник виручки від реалізації продукції - один з найважливіших показників діяльності господарюючих суб'єктів. Даний показник створює зацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісного обсягу продукції, що випускається, скільки у збільшенні обсягу реалізованої продукції (з урахуванням зниження залишків нереалізованої продукції). Це означає, що проводитися повинні такі вироби та товари, які відповідають вимогам споживачів та користуються великим попитом. Тому необхідно вивчати ринкові умови господарювання та можливості впровадження виробленої продукції на ринок шляхом розширення обсягів реалізації.
Виручка від реалізації на промисловому підприємстві може надходити у звітному періоді у вигляді оплати:
1) за продукцію, відвантажену в минулому періоді;
2) за відвантажену продукцію в звітному періоді, вироблену в минулому звітному періоді;
3) за продукцію, вироблену і відвантажену в даному звітному періоді.
З цього випливає необхідність аналізу наступних показників:
- Рівня погашення дебіторської заборгованості;
- Запасів готової продукції на складах підприємства;
- Обсягу виробництва продукції;
- Обсягу замовлень на продукцію, що випускається відповідно до укладених договорів і його відповідність виробничої потужності підприємства й запасам готової продукції на складах.
Вивчення ринку збуту є одним з головних напрямів маркетингового аналізу, полягає в систематичному виявленні всіх обставин, пов'язаних з реальними і потенційними партнерами підприємства і націлений на отримання вичерпної інформації про всі елементи ринку, в центрі уваги якої, як правило, знаходяться споживачі. В особливих випадках підвищена увага може бути звернена і на інші елементи ринку - постачальників, торговців, посередників. Визнання товарів необхідними, а також готовність покупців сплатити за товари певну ціну - це головний мотив для підприємства при виробництві продукції, товарів, робіт, послуг.
2.1 Порядок укладання договорів (контрактів) на поставку сировини, матеріалів
Вихідні договору на постачання продукції ВАТ "Белкард" оформляються договірним бюро, яке є спеціалізованим підрозділом юридичного відділу товариства, в обов'язок якого входить оформлення, укладання та зберігання договорів на постачання продукції.
Вступники на ВАТ "Белкард" поштою заявки на вироблену ним продукцію реєструються в канцелярії заводу, протягом доби з моменту надходження і в той же термін передаються директору або особі, виконуючому обов'язки директора.
Всі надійшли по факсимільному зв'язку заявки на продукцію товариства надходять в договірне бюро для реєстрації в журналі за формою додатка А.
Договірне бюро щоквартально проводить аналіз відхилених заявок споживачів за формою додатка Б.
На підставі зареєстрованих та узгоджених заявок договірне бюро складає проект договору (додаток В) на поставку і реєструє його в журналі реєстрації (додаток Г).
Проект договору узгоджується протягом 10 днів наступними службами:
- Служба безпеки перевіряє договір на предмет безпеки операції, а саме: вивчає майбутніх партнерів, аналізує їх фінансове становище, репутацію в ділових колах ..
- Бюро цін перевіряє ціни, зазначені в проекті договору, на предмет відповідності їх законодавству і локальним нормативним актам суспільства, а також економічну доцільність цін.
- Бухгалтерія перевіряє розділи договору, які регулюють порядок, терміни і валюту розрахунків сторін і робить відмітку бухгалтера про заборгованість Товариства перед Замовником або про заборгованість Замовника перед Товариством.
- Фінансове бюро перевіряє розділи договору, які регулюють порядок, терміни і валюту розрахунків сторін.
- Юристконсульт договірного бюро перевіряє розділи договору, які регулюють порядок розгляду спорів, чинне законодавство.
- Відділ реалізації перевіряє проект договору на предмет його здійсненності.
- ДСКТБ перевіряє на предмет правильності позначення продукції ії її ВІДПОВІДНОСТІ нормативної документації в договорі.
Відповідно зареєстрований і завізований договір передається на підпис директору товариства або довіреній особі, яка має право підпису за дорученням.
Підпис директора товариства або довіреної особи закріплюються печаткою товариства.
Підписаний та скріплений печаткою договір суспільства проект договору спрямовується на адресу Замовника.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами по необхідної в які підлягають випадках формі, досягнуто згоди з усіх істотних його пунктів.
2.2 Порядок укладення договорів з постачальниками продукції
Надійшли у ВАТ «Белкард» г.Гродно договори на поставку товару, зареєстровані в канцелярії заводу і з резолюцією директора, передаються в договірне бюро для укладення договору.
При надходженні пропозицій від комерційних організацій і ін організацій про постачання товару і при позитивному рішенні за даними пропозиціям, виконавець надає в договірне бюро службову записку на укладення договору за формою укладання «В» та довідку про закупівлі згідно з додатком «А».
Економіст договірного бюро перевіряє умови договору і в разі, якщо будь-які умови суперечать інтересам Товариства викладає свої зауваження або подає на затвердження мотивовану відмову від укладення договору.
Економіст передає договір на узгодження у відповідні служби з листом зауважень до договору, за формою додатка «Д»
Зауваження до договору мають бути представлені службами протягом 1 (одного) дня.
Компетенція служб, що погоджують договір:
- Начальник відділу, який дає заявку на укладення договору) перевіряє договір на необхідність укладення.
- Служба безпеки перевіряє безпеку угоди
- Планово-економічний відділ перевіряє ціни, зазначені в договорі на економічну доцільність.
- Бухгалтерія перевіряє розділи договору, які регулюють порядок розрахунків.
- Фінансовий відділ перевіряє розділи договору, які регулюють терміни і валюту розрахунків.
- Відділ постачання, інструментально-Штамповий відділ, відділ головного енергетика, відділ головного металурга, науково-технічний центр - доповнює (при необхідності) у специфікації види металопрокату, комплектуючих виробів, технологічного оснащення, інструменту, поковок.
- Юристконсульт перевіряє розділи договору, які регулюють порядок розгляду спорів, чинне законодавство.
- Відділ головного технолога і конструкторський відділ перевіряють розділ договору, що стосуються конструкторської та технологічної документації.
- Відділ технічного контролю перевіряє розділ договору, що стосується якості товару, що купується згідно з переліком вхідного контролю.
- Група з декларування перевіряє договір на правильність оформлення відповідно до вимог митного законодавства РБ.
Контроль за виконанням договору на поставку товарів ведуть працівники структурних підрозділів, що займаються закупівлями товарів. Результати оцінки процесу розглядаються на засіданнях координаційної ради, де і приймається рішення про проведення коригувальних дій.
2.3 Динаміка виробництва та реалізації продукції
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства.
Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція.
Валова продукція-це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво.
Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот.
Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або з оплати. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем.
Аналіз необхідно почати з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції.
Табл. 2 «Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції в порівнянних цінах»

Рік	Обсяг виробництва продукції, Тис. руб.	Темпи зростання, %		Обсяг реалізації продукції, тис. руб.	Темпи зростання,%
		Базисні	Ланцюгові		Базисні	Ланцюгові
1998	21 452 284	100	100	21 237 761	100	100
1999	21 774 068	101,5	101,5	21 817 616	102,7	102,7
2000	22 361 968	104,2	102,7	21 914 728	103,2	100,4
2001	23 793 135	110,9	106,4	23 555 203	110,9	107,5
2002	25 267 822	117,8	106,2	24 257 109	114,2	103

З таблиці 2 видно, що за п'ять років обсяг виробництва зріс на 17,8%, а обсяг реалізації - на 14,2%. Якщо за попередні роки темпи зростання виробництва і реалізації приблизно збігалися, то за останній рік темпи зростання виробництва вище темпів реалізації продукції, що свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.
Середньорічний темп приросту випуску продукції склав - 4,22%, а реалізації продукції - 3,37%.
Для забезпечення більш повного задоволення населення, а також виконання контрактів на поставку товарів для головних заводів РБ і РФ необхідно, щоб підприємство виконало план не тільки за загальним обсягом, але і по номенклатурі. Табл.3 «Оцінка виконання плану по асортименту продукції». План по асортименту продукції виконано на 100%.
Табл. 3 «Оцінка виконання плану по асортименту продукції»

Виріб	Обсяг виробництва продукції в планових цінах		Відсоток виконання плану	Обсяг продукції зачтенной у виконання плану за асортиментом
	План	Факт
А	22791920	23019844	101	22791920
У	1488937	1518716	102	1488937
З	711475	729262	102,5	711475
Разом	24992332	25267822	101,1	24992332

3. Фінансове планування
Бізнес-план є одним з перших узагальнюючих документів обгрунтування інвестицій і містить укрупнені дані про плановану номенклатуру й обсяги випуску продукції, характеристики ринків збуту і сировинної бази, потреба виробництва в земельних, енергетичних і трудових ресурсах, а також містить ряд показників, що дають уявлення про комерційну , бюджетної і економічної ефективності розглянутого проекту й у першу чергу представляють інтерес для учасників-інвесторів проекту. Розрахунки показників адаптовані до вимог і умов сучасного вітчизняного і закордонного інвестування.
Бізнес-план є найважливішим документом підприємства будь-якої форми власності та виду діяльності. В умовах конкуренції кожен із суб'єктів господарювання займає певну «нішу» на ринку і використовує в конкурентній боротьбі властиві йому сильні сторони.
Кожне підприємство повинно мати розрахунок потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. В умовах ринкової економіки не можна домогтися успіху, якщо не мати інформації про стан ринків, положенні конкурентів, не знати власних можливостей і перспектив.
Розробка бізнес-плану необхідна при реформуванні та удосконаленні роботи діючих підприємств і створення нових. Для цього треба грамотно обгрунтувати пропозиції і заходи, а це можливо тільки при розробці бізнес-плану по всіх напрямках виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Для реалізації багатьох розроблених і впроваджених заходів необхідні грошові кошти, приплив яких вимагає проведення розумної фінансової політики. Бізнес-план є базовим документом у процесі роздержавлення і приватизації підприємств, при вирішенні питання про надання банківського кредиту і залучення зовнішніх інвестицій. Отримання грошових коштів передбачає проведення експертизи бізнес-плану шляхом аналізу та оцінки величини доходів і прибутку від реалізації виробленої продукції, а також розрахунку ефективності витрат на виробництво продукції. Ефективність вкладення коштів визначається за рівнем результативних фінансових показників діяльності підприємства. Такими показниками є обсяг виручки від реалізації продукції, величина прибутку, рівень рентабельності, строк окупності капітальних вкладень на розвиток виробництва.
Обгрунтований бізнес-план служить гарантією надійності підприємницької діяльності. Розробка бізнес-плану необхідна для обгрунтування інвестицій і залучення інвесторів, використання різних видів фінансування, найму кваліфікованого управлінського та технічного персоналу, встановлення пріоритетів при розгортанні виробництва.
Бізнес-план - це документ, який містить основні аспекти майбутнього комерційного починання. У ньому аналізуються проблеми, з якими підприємець може зустрітися, а також визначаються способи вирішення цих проблем. У кінцевому рахунку бізнес-план повинен відповісти на питання: чи варто взагалі вкладати гроші в цю справу і чи принесе вона той дохід, який зможе окупити всі витрати сил і коштів?
Перед складанням бізнес-плану доцільно відповісти на два головних питання:
• що отримає підприємство від успішної реалізації бізнес-плану?
• яка ступінь ризику втрати інвестованих коштів?
Відповіді на ці питання можна отримати після вивчення всіх розділів бізнес-плану, які розроблені і викладені в даній роботі.
Бізнес-план є об'єктом інтелектуальної власності, предметом комерційної таємниці і підлягає відповідному захисті.

3.1 Планування прибутку та рентабельності у ВАТ "Белкард"

Ефективна діяльність підприємств і фірм в умовах ринкової економіки значною мірою залежить від того, наскільки достовірно вони передбачають далеку і ближню перспективу свого розвитку, тобто від прогнозування.
Фінансове прогнозування - це дослідження можливого стану фінансів у майбутньому, що проводиться з метою наукового обгрунтування показників фінансових планів і прийнятих управлінських рішень. Фінансове прогнозування здійснюється на попередній стадії складання планів (короткострокове прогнозування - на попередній стадії складання оперативних планів) і сприяє виробленню обгрунтованої фінансової стратегії підприємства в планованому періоді.
Прогнозування діяльності підприємств - це оцінка перспектив їх розвитку на основі аналізу кон'юнктури ринку, зміни ринкових умов на майбутній період.
Результати прогнозування діяльності підприємства враховуються у програмах підприємств з маркетингу, при визначенні можливих масштабів реалізації продукції, очікуваних змін умов збуту і просування товарів.
Прогнозування прибутку на підприємстві як результат маркетингових досліджень є вихідним пунктом організації виробництва і реалізації саме тієї продукції, яка потрібна споживачеві.
Завдання прогнозування фінансових результатів полягає в тому, щоб визначити можливий обсяг фінансових ресурсів, джерела їх формування і напрями використання на основі аналізу закономірних тенденцій обсягу і собівартості продукції, а також динаміки і маси прибутку (збитків) з урахуванням впливають на них факторів. У процесі фінансового прогнозування застосовуються економіко-математичні моделі, з певним ступенем ймовірності описують динаміку показників залежно від зміни факторів, що впливають на процеси формування і розподілу фінансових результатів
Основна мета прогнозу - визначити тенденції факторів, що впливають на кон'юнктуру ринку.
При прогнозуванні звичайно виділяють прогнози короткострокові - на 1-1.5 року, середньострокові - на 4-6 років і довгострокові - на 10-15 років.
Головний акцент при короткостроковому прогнозуванні робиться на оцінці змін обсягу виробництва, попиту і пропозиції, рівня конкурентоспроможності товару та індексів цін, валютних курсів, співвідношень валют і кредитних умов. Тут враховуються також тимчасові, випадкові фактори.
Середньострокове і довгострокове прогнозування грунтується на системі прогнозів - кон'юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозиції, обмежень щодо захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі.
При середньостроковому і довгостроковому прогнозуванні, як правило, не враховують тимчасові і випадкові фактори впливу на ринок. Якщо короткострокові прогнози націлені на кількісні оцінки, перш за все, рівня цін на ринку, то середньострокові та довгострокові прогнози розглядаються як імовірнісні оцінки динаміки зміни цін.
В якості інструментарію прогнозування застосовуються формалізовані кількісні методи (факторні, статистичного аналізу, математичного моделювання), методи експертних оцінок, що базуються на досвіді та інтуїції фахівців з даного товару і ринку.
З відомих методів прогнозування прибутку і рентабельності можна виділити метод безпосередньої екстраполяції, кореляційно-регресійний та інші. Екстраполяція заснована на вивченні динаміки зміни економічного явища в предпрогнозного періоді і перенесення знайденої закономірності на майбутнє. Дана методика цілком прийнятна для короткострокового прогнозування і має обмежене застосування для перспективного аналізу, оскільки не дає уявлення про взаємозв'язок економічного явища (прибутку) з іншими (наприклад, чинниками формування прибутку). Тому можуть застосовуватися й інші методи прогнозування прибутку.
Результати прогнозування діяльності ВАТ "Белкард" відображені у відповідних розділах бізнес-плану підприємства.
В умовах значних темпів інфляції, відсутності централізовано встановлюваних норм витрат точність прогнозів значно знижується. Прогнозування фінансового стану може бути зведене до розрахунку значення прибутку в залежності від мінливих значень ряду параметрів: виручка, склад і структура витрат, обсяг виробництва та ін
Взявши за базу основні показники аналізу фінансових результатів діяльності ВАТ "Белкард", розглянемо методику прогнозування суми прибутку і рентабельності ВАТ "Белкард" в короткостроковому періоді.
Як вже було зазначено вище, для прогнозування прибутку і рентабельності в короткостроковому періоді використовується метод екстраполяції або розповсюдження знайденої закономірності розвитку всередині динамічного ряду за його межі.
Найбільш простим методом прогнозування по одному ряду динаміки є застосування середніх характеристик даного ряду: середнього абсолютного приросту і середнього темпу зростання.
Для першого випадку розрахунковий рівень динамічного ряду на будь-яку дату визначається за формулою 13.
yt (ср) = уο + Δу (ср) * t,

де уο - початковий рівень ряду;
Δу (ср) - середній абсолютний приріст;
t - порядковий номер дати (року, кварталу, місяця і т. д.)
Для другого випадку розрахункові рівні обчислюються за формулою 14.
yt (ср) = уο * К (ср),
де К (ср) - середній темп зростання, який визначається як середня геометрична, середня арифметична або за методом сумарних величин.
Розглянемо методику прогнозування прибутку методом безпосереднього екстраполірованія за допомогою середнього абсолютного приросту і середнього темпу зростання. Вихідна інформація представлена ​​в таблиці 4
Таблиця 4.
Вихідна інформація для прогнозування прибутку на 2003 рік по ВАТ "Белкард"

Рік	Порядковий номер дати (t)	Прибуток (у), млн. руб.	Абсолютний приріст прибутку в порівнянні з попереднім періодом (Δу)	Індекс зростання
2000	1	1173,4	-	-
2001	2	1322,7	149,3	1,127
2002	3	2505,5	1182,2	1,894

Середній абсолютний приріст за даними таблиці 2.8. дорівнює:
Δу = (149,3 + 1182,2) / 2 = 665,75.

Прогноз прибутку ведеться за рівнянням:
yt (ср) = 1173,4 + 665,75 * t.
Середній темп зростання розраховується за рівнянням:
До (ср) = 1 / 2 * 3,021 = 1,5105.
Прогноз прибутку:
yt (ср) = 1173,4 * (1,5105) в ступені t.
Використовуючи отримані дані, розрахуємо прогнозні значення прибутку на 2002 рік.
Так, на базі середнього абсолютного приросту прогноз прибутку складе 3836,36 млн. крб. (1173,4 + 665,74 * 4), а виходячи з середнього темпу зростання - 6108,42 млн. крб. (1173,4 * (1,5105) в ступені 4).
За методом ковзного середнього можна спрогнозувати показники рентабельності ВАТ "Белкард". Дані відобразимо в таблиці 5.
Таблиця 5.
Прогноз показників рентабельності на 2004 рік за допомогою змінного середнього по ВАТ "Белкард"

Показник	2002год, %	2003 рік, %	Прогноз на 2004 рік
Рентабельність продажів (R п)	9,78	8,33	9,06
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) (rз)	10,84	9,09	9,97
Рентабельність всього капіталу підприємства (Rк)	2,32	3,78	3,05
Рентабельність необоротних активів (RF)	2,7	4,89	3,79
Рентабельність власного капіталу (Rск)	2,67	4,81	3,74

Метод ковзаючого середнього досить простий для створення більш точного прогнозу, тому, можуть бути використані й інші методи прогнозування прибутку та показників рентабельності.
Таким чином, прогнозування прибутку та показників рентабельності на підприємстві як результат маркетингових досліджень є вихідним пунктом організації виробництва і реалізації саме тієї продукції, яка потрібна споживачеві.
В умовах ринкових відносин прибуток є найважливішим економічним показником господарської діяльності підприємства. Як економічна категорія вона в узагальненому вигляді відображає результати господарювання, продуктивність витрат живої і уречевленої праці. Законом "Про підприємства в Республіці Білорусь" визначено, що "головним завданням підприємства є господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу та інтересів власника майна підприємства".
Прибуток є складовим елементом ринкових відносин, займає чільне місце в створенні ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів. Вона покликана зіграти важливу роль у ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства, подоланні кризових явищ. Будучи головною рушійною силою ринкової економіки, прибуток забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства.
Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток впливає на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.
За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників. Вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, але і набуває все більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів.
Багатоаспектне значення прибутку посилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. Справа в тому, що акціонерне, орендне, приватне або іншої форми власності підприємство, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі і в яких розмірах спрямовувати прибуток, що залишився після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і відрахувань.
Тому одним з основних завдань сучасного етапу є оволодіння керівниками та фінансовими менеджерами сучасними методами ефективного управління формуванням, розподілом і використанням прибутку підприємства. Істотно зростає і відповідальність за своєчасність і якість прийнятих рішень. Підвищується роль маркетингових досліджень, що дозволяють вивчати динаміку потреб на ринку товарів і послуг.
У таких умовах для управління прибутком необхідно проводити аналіз фінансових результатів діяльності кожного підприємства, який дозволяє отримати найбільшу кількість ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. Ось чому практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів.
Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, вирішення соціальних та матеріальних проблем підприємства. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя.
Коротка економічна характеристика ВАТ "Белкард" представлена ​​в таблиці 6.
Таблиця 6.
Економічна характеристика ВАТ "Белкард" (млн. крб.)

№ п / п	Показники	2003р.	2004р.	Відхилення
1.	Виручка від реалізації продукції	23868	30062	6194
2.	Рентабельність виробництва	10,84	9,09	-
3.	Прибуток	1047,7	2541,5	1493,8
4.	Загальна валюта балансу	29275,8	42211,4	12935,6
5.	Оборотні кошти	4056,7	9595,9	5539,2
6.	Необоротні активи	25219,1	32615,6	7396,5

3.2 Прогнозування виручки від реалізації і контроль за її надходженням
Основне джерело грошових накопичень підприємств - виручка від реалізації продукції. Виручка від реалізації продукції обчислюється в діючих цінах. Показник виручки від реалізації продукції - один з найважливіших показників діяльності господарюючих суб'єктів. Даний показник створює зацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісного обсягу продукції, що випускається, скільки у збільшенні обсягу реалізованої продукції (з урахуванням зниження залишків нереалізованої продукції). Це означає, що проводитися повинні такі вироби та товари, які відповідають вимогам споживачів та користуються великим попитом. Тому необхідно вивчати ринкові умови господарювання та можливості впровадження виробленої продукції на ринок шляхом розширення обсягів реалізації.
Виручка від реалізації на промисловому підприємстві може надходити у звітному періоді у вигляді оплати:
4) за продукцію, відвантажену в минулому періоді;
5) за відвантажену продукцію в звітному періоді, вироблену в минулому звітному періоді;
6) за продукцію, вироблену і відвантажену в даному звітному періоді.
З цього випливає необхідність аналізу наступних показників:
- Рівня погашення дебіторської заборгованості;
- Запасів готової продукції на складах підприємства;
- Обсягу виробництва продукції;
- Обсягу замовлень на продукцію, що випускається відповідно до укладених договорів і його відповідність виробничої потужності підприємства й запасам готової продукції на складах.
Вивчення ринку збуту є одним з головних напрямів маркетингового аналізу, полягає в систематичному виявленні всіх обставин, пов'язаних з реальними і потенційними партнерами підприємства і націлений на отримання вичерпної інформації про всі елементи ринку, в центрі уваги якої, як правило, знаходяться споживачі. В особливих випадках підвищена увага може бути звернена і на інші елементи ринку - постачальників, торговців, посередників. Визнання товарів необхідними, а також готовність покупців сплатити за товари певну ціну - це головний мотив для підприємства при виробництві продукції, товарів, робіт, послуг.
При прогнозуванні виручки від реалізації товарів користуються економіко-статистичним методом, заснованому на зіставленні даних про приріст виручки за ряд років, що передують прогнозному році. Суть методу полягає у визначенні середньорічного зміни приросту виручки від реалізації товарів. Для того, щоб забезпечити збільшення обсягу реалізації та прибутку, звичайно потрібно зростання активів підприємства. Навіть якщо воно не потребує зростання основних засобів, то завжди потрібно приріст оборотних активів, що ще сильніше виявляється в інфляційній економіці.
Таблиця 7

Структура виручки від реалізації на ВАТ "Белкард"

Найменування рахунку	Виручка (без ПДВ) Млн.руб.		Питома вага в загальній сумі виручки, що надійшла,%
	2002	2003	2002	2003
Реалізація ДП	47933,4	59021,8	98,42	98,41
Реалізація ТМЦ	391,3	544,9	0,80	0,91
Платно. Послуги насел.	45,3	60,7	0,09	0,1
Послуги котельні	100,6	44,0	0,21	0,07
Інш. Реалізація	193,6	258,8	0,40	0,43
Транспортні послуги	37,8	41,2	0,07	0,07
Оренда	2,9	3,4	0,01	0,01
Разом:	48704,9	59974,8	100	100

З таблиці видно, що основну частку у виручці підприємства ВАТ "Белкард" складає виручка від реалізації готової продукції. У порівнянні з виручкою 2002 р. у 2003 р. виручка від реалізації готової продукції збільшилася на 11 088,4 млн. руб. Хоча питома вага в загальній сумі виручки, що надійшла практично не змінився. Порівнюючи питома вага інших показників виручки, що входять до складу загальної суми виручки, що надійшла, можна помітити, що показники змінилися незначно.
Аналізуючи наведені дані, можна припустити, що збільшення обсягу виручки відбулося внаслідок негативного впливу цінового фактора (інфляції) і збільшення цін на продукцію підприємства.
У процесі аналізу слід звертати увагу на ритмічність випуску і реалізації продукції підприємством. Тобто, доцільно дотримуватися оптимальне і стабільне співвідношення між обсягом виробництва і обсягом реалізації продукції, а також має спостерігатися приблизно синхронне їх зміна. В іншому випадку може скластися одна з наступних небезпечних (попередніх кризі) ситуацій:
- Низький або знижується рівень реалізації продукції, що випускається може свідчити про проблему зі збутом готової продукції, необгрунтоване зростання обсягу виробництва;
- Темпи зростання обсягу виробництва перевищують темпи зростання обсягу реалізації - це може означати, що підприємство працює на склад, продукція підприємства не користується попитом або не відповідає вимогам ринку збуту;
- Темпи зростання обсягу виробництва нижче темпів зростання обсягів реалізації - можливий ризик виникнення дефіциту продукції та невиконання у повному обсязі і в строк договірних зобов'язань.
Слід проводити аналіз тенденцій зміни зазначених вище показників у вартісному вираженні (у порівнянних цінах) в цілому по всьому об'єму діяльності підприємства в натуральному вираженні. Структуру випущеної і реалізованої продукції, перш за все, доцільно аналізувати в розрізі рівнів її рентабельності. При зростанні виробництва і реалізації високорентабельної і рентабельної пр
одукціі виручка і фінансові результати підприємства будуть зростати. І, навпаки, при зростанні випуску низькорентабельною і збиткової продукції зазначені показники знизяться, знизяться грошові надходження на підприємство, прибуток, виникнуть труднощі з платоспроможністю.

Таблиця 8.
Розрахунок питомої ваги залишків готової продукції в обсязі товарної продукції

	У діючих цінах
	Залишки готової продукції (тис. крб.)	ТП (тис. крб.) (Пор. місячно.)	Питома вага обсягу виробництва
На 01.01.2003 р.	3 341 547	3 130 541	1,07
На 01.04.2003 р.	3 812 760	3 399 718	1,12
На 01.07.2003 р.	3 279 263	3 265 129	1
На 01.10.2003 р.	2 564 235	3 527 238	0,7
На 01.01.2004 р.	1 078 708	3 606 235	0,3

Джерело: «Річний звіт ВАТ« Белкард »» за 2002, 2003 р. р.
Як видно з даних таблиці 8, залишки готової продукції на складі на 01.01.2003 р. в порівнянні з залишками на кінець року на 01.01.2004 р. значно зменшилися. Норматив залишків готової продукції на складі - 0,9 місячного випуску. Зниження цього показника говорить про підвищується рівня реалізації готової продукції і відсутності проблем з її збутом. Тобто, співвідношення між обсягом виробництва і обсягом реалізації продукції є оптимальним.

4. Основні засоби підприємства
4.1 Наявність основних засобів та їх класифікація
За функціональним призначенням основні засоби поділяються на використовувані у підприємницькій діяльності, тобто ті, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва, впливають за допомогою робочого які засоби автоматики на предмети праці при виготовленні продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або створюють необхідні умови для виробничого процесу, і не використовувані у підприємницькій діяльності.
У ВАТ "Белкард" основні засоби, що використовуються у підприємницькій діяльності, за натурально-речовому складу класифікуються за такими групами:
1. Будівлі - це архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для праці і зберігання матеріальних цінностей (виробничі корпуси і будівлі, зайняті цехами, майстернями; будови, зайняті акумуляторами, баками, гаражами, вентиляторами, лабораторіями виробничого призначення тощо).
2. Споруди - інженерно-будівельні об'єкти для здійснення процесу виробництва шляхом виконання тих чи інших технічних функцій, не пов'язаних зі зміною предмета праці. У цю групу входять: насосні станції, арки, димові труби на окремих фундаментах, градирні, залізничні колії внутрішньозаводського та внутрішньогосподарського транспорту, очисні споруди, огорожі, паркани тощо
3.Передаточние пристрої, які призначені для передачі електричної, теплової або механічної енергії від машин двигунів до робочих машин, а також передачі рідких і газоподібних речовин від одного інвентарного об'єкта до іншого (газопроводи, водопостачання мережі водопроводів, ліній електропередач, тепло-і газові мережі , паропроводи і ін передавальні пристрої промислового характеру).
4. Машини та обладнання:
· Силові машини та обладнання - машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, машини-двигуни, що перетворюють різну енергію - води, вітру, теплову, електричну - в механічну (турбіни, електродвигуни, електроапаратура і т.п.);
· Робочі машини, апарати та обладнання, які за допомогою механічного, термічного або хімічного впливу на предмети праці змінюють їх склад, форму і стан (доменні й мартенівські печі, автоклави тощо);
· Вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання;
· Обчислювальна техніка;
· Інші машини та обладнання. Сюди входять машини, апарати та інше обладнання, що не увійшли до перелічених вище групи.
5. Транспортні засоби. До них відносяться такі кошти, які призначені для перевезення людей, вантажів, а також для транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальників до місця їхнього споживання. На балансі ВАТ "Белкард" значиться 47 одиниць вантажного автотранспорту, 8 легкових автомобілів, 7 автобусів, 3 крани, 3 мотоцикли. Крім того, 2 причепа, 21 напівпричіп та 37 одиниць внутрішньозаводського транспорту (автонавантажувачі, електронавантажувачі, мотовози).
6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар. Сюди включаються: інструмент - механізовані і немеханізовані предмети праці загального призначення, а також прикріплюються до машин предметів, що служать для обробки матеріалів (ріжучі, ударні, що давлять і ущільнюють предмети праці), а також всякого роду пристосування для обробки матеріалів, виконання монтажних робіт; виробничий інвентар та приладдя (робочі столи, шафи і т.д.); господарський інвентар (друкарські машинки, гардероби, сейфи, меблі тощо).
7. Інші види основних засобів - бібліотечні фонди (незалежно від вартості окремих примірників книг) - технічна література.
Стан основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності ВАТ "Белкард", наведено у таблицях.
Серед засобів, що не використовуються у підприємницькій діяльності у ВАТ "Белкард" можна виділити наступні групи:
1. Основні кошти житлово-комунального господарства (гуртожиток).
2. Основні засоби охорони здоров'я (медичне об'єднання ВАТ "Белкард", санаторій-профілакторій "Поріччя").
3. Основні засоби фізичної культури (басейн "Лазурний", хокейна майданчик).
4. Основні кошти сільського господарства (теплиця).
5. Основні засоби торгівлі та громадського харчування (комбінат громадського харчування, кафе "Молодіжне").
6. Основні засоби інших галузей невиробничої сфери (дитячий садок № 69, ділянка цивільної оборони).
7. Основні кошти освіти і культури (бібліотека, клуб заводу, музей).
4.2 Облік надходження основних засобів. Оцінка основних засобів
Основні кошти на підприємство надходять:
· В результаті проведених капітальних вкладень (будівництво об'єктів основних засобів та виготовлення обладнання господарським способом, а також придбання за плату у юридичних осіб);
· Безоплатно (у тому числі в результаті благодійної допомоги);
· В якості внеску до статутного фонду;
· В обмін на інше майно;
· І в інших випадках, встановлених законодавством.
У результаті інвентаризації можуть бути виявлені невраховані об'єкти основних засобів, введення в експлуатацію яких повинен бути документально оформлений.
Операції з будівництва та придбання основних засобів здійснюються окремо від основної діяльності в результаті капітальних вкладень.
У ВАТ "Белкард" введення основних засобів в дію здійснює комісія, призначена керівником. Комісія є постійно діючою, призначення здійснюється наказом по підприємству. До її складу включено: головний енергетик, головний механік, головний металург, головний технолог, начальник відділу капітального будівництва, начальник відділу праці та техніки безпеки, головний бухгалтер, інженер з експлуатації, юрисконсульт.
На прийняті в експлуатацію об'єкти комісія складає Акт приймання-передачі основних засобів (форма ОС-1), крім випадків, коли введення об'єктів повинен бути оформлений згідно з чинним законодавством спеціальними актами, складеними приймальною комісією.
До заповненої з урахуванням всіх вимог акту додається технічна документація (паспорт, технічна інструкція). Оформлений належним чином акт передається на затвердження керівнику підприємства, а потім - у відділ капітального будівництва. В кінці кожного місяця бухгалтер ОКСА надає в бухгалтерію звіт у вигляді реєстру введеного в експлуатацію обладнання і доданими до нього актами форми ОЗ-1.
Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за кошти, визнається сума фактичних витрат на придбання, спорудження, виготовлення; доставку та монтаж, включаючи:
· Послуги сторонніх організацій (постачальника, посередника, підрядною та інших організацій), пов'язані з придбанням основних засобів;
· Митні платежі;
· Витрати зі страхування при перевезенні;
· Відсотки за кредит;
· Вантажно-розвантажувальні роботи;
· Податки, якщо інше не передбачено законодавством;
· Інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єктів основних засобів.
Не включаються до фактичні витрати на придбання, спорудження або виготовлення основних засобів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням або виготовленням основних засобів.
Оцінка об'єктів основних засобів, вартість яких при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку РБ, що діє на дату здійснення господарської операції
Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених виготовлювачами в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками (учасниками) на дату підписання установчих документів, у випадках, передбачених законодавством, основні засоби підлягають експертній оцінці.
Оцінка об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку РБ, що діє на дату підписання установчих документів, якщо інше не встановлено законодавством.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, отриманих від інших організацій і фізичних безоплатно, а також як субсидії Уряду РБ, оцінюється за ринковою вартістю на дату їх оприбуткування. Дані про чинній на дату оприбуткування основних засобів ціною повинні бути підтверджені документально або експертним шляхом.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, придбаних в обмін на інше майно, визнається вартість обмінюваного майна, за якою воно було відображено в бухгалтерському обліку, якщо інше не передбачено законодавством.
4.3 Нарахування амортизації основних засобів
У міру експлуатації і під впливом сил природи і технічного прогресу основні засоби поступово втрачають свої споживчі та фізичні якості. Вартість зношеної частини основних засобів щомісячно включається у витрати виробництва у вигляді амортизації за встановленими нормами.
У ВАТ "Белкард" амортизація нараховується згідно "Інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів», затверджена Постановою Міністерства економіки РБ, Міністерства фінансів РБ, Міністерством статистики та аналізу РБ і Міністерством архітектури і будівництва РБ «№ 187 (зі змінами та доповненнями ) від 30.03.2004 № 87 та Збірника єдиних норм амортизаційних відрахувань.
Згідно з цими документами, на підприємстві по знову вводиться об'єктів,
амортизація нараховується з першого числа місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію. За вибулим об'єктам нарахування амортизації припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів. Нарахування амортизації здійснюється також на безоплатно отримані об'єкти, що знаходяться в ремонті, в просте, у запасі (резерві, на складі) незакінчені або не оформлені актами приймання, але фактично перебувають в експлуатації.
Амортизація не нараховується за таких об'єктів основним коштів:
· Бібліотечним фондам;
· Засобам, що знаходяться у стадії реконструкції і технічного переозброєння з повною їх зупинкою;
· Фільмофонду, музейних та художніх цінностей, будівель і споруд, що є пам'ятками архітектури та мистецтва.
Знос по житлових будівель, об'єктів зовнішнього благоустрою та інших невиробничих основних засобів нараховується в кінці року виходячи з норм амортизаційних відрахувань і обліковується на позабалансових рахунках).
До основних засобів не належить і не є об'єктами для нарахування амортизації:
· Засоби праці вартістю в межах до встановленого ліміту включно за одиницю (комплект), незалежно від терміну їх служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, які відносяться до основних засобів, незалежно від їх вартості;
· Предмети, що служать менше одного року, незалежно від їх вартості;
· Спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (інструменти і пристрої цільового призначення, призначені для серійного або масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від їх вартості;
· Спеціальний одяг, включаючи формений, спеціальне взуття, а також постільні приналежності, включаючи білизну;
· Окремі будівельні конструкції та деталі, частини і агрегати машин, обладнання та рухомого складу, призначені для будівництва, ремонтних цілей і комплектації, які значаться в оборотних фондах;
· Обладнання і машини, які значаться як готові вироби (товар на складах), а також обладнання, що потребує монтажу і числяться на балансі капітального будівництва;
· Машини і обладнання, закінчені монтажем, але не експлуатуються і які значаться на балансі капітального будівництва;
· Тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати по зведенню яких відносяться відповідно до діючого порядку на собівартість будівельно-монтажних робіт у складі накладних витрат.
Розрахунок щомісячної суми амортизації по основних засобів підприємства, крім рухомого складу, виконується за наступною методикою: до суми амортизації, нарахованої по підрозділах за попередній місяць, додається місячна сума амортизації по об'єктах, що надійшли у минулому місяці, і з отриманого результату віднімається щомісячна амортизація по об'єктах , вибулим і досягли повного зносу минулого місяця.

4.4 Аналіз стану і використання основних фондів
Основні виробничі фонди (ВПФ) займають основну питому вагу в загальній вартості основного капіталу підприємства. Від їх кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства, тобто випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового стану.
Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання. Фонди підприємства діляться на промислово-виробничі і непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виділяють активну і пасивну частину фондів. Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури.
Для характеристики стану робочих машин, обладнання, інструментів, пристосувань застосовують угруповання з технічної придатності: придатне обладнання, устаткування, що вимагає капітального ремонту; непридатне обладнання, яке потрібно списати.
Забезпеченість окремими видами машин, механізмів, устаткування, приміщеннями встановлюється порівнянням фактичного їх наявності з плановою потребою, необхідною для виконання плану з випуску продукції.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, є:
- Фондоозброєність праці;
- Технічна озброєність праці;
- Питома вага активної частини в загальній сумі основних фондів.
Показник загальної фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості ОПФ до середньооблікової чисельності робітників:
ОФ ПТ

ФВ = -------- або ФВ = --------

ЧР ФО

де ФВ - фондоозброєність, ЧР - середньооблікова чисельність робітників, ПТ - продуктивність працю, ФО - фондовіддача.
100057

ФВ = ------------ = 59,74 млн. руб. / чол.

1675

Рівень технічної озброєності праці визначається відношенням вартості виробничого устаткування (активної частини фондів) до середньоспискової кількості робітників у найбільшу зміну:
ОФ 68 685 млн. руб.
-------- = ----------------------- = 41 млн. руб. / Чол
ЧР 1 675 чол.
Питома вага активної частини основних фондів (УД ^@) визначається відношенням середньорічної вартості активних основних фондів до середньорічної вартості всіх ОПФ:

ОФ 68685

УД   = ------------ * 100% = -----------

ОФ 100057

Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці.

Табл. 9 «Наявність, рух і структура основних засобів»

Група основних засобів	Наявність на поч. року		Надійшло за рік		Вибуло за рік		Наявність на кінець року
	Млн. руб.	уд. вага,%	млн. руб.	Уд. Вага,%	млн. руб.	уд. вага,%	млн. руб.	уд. вага,%
Промислово-виробничі фонди	63876	93,47	31317	97,2	209	42,57	94984	94,93
Фонди невиробничого призначення	4456	6,53	899	2,8	282	57,43	5073	5,07
Всього основних фондів У тому числі: Активна частина	68332 44375	100,0 64,94	32216 24825	100,0 77,05	491 215	100,0 43,78	100057 68685	100,0 68,95

Вартість основних фондів зросла на 31725 млн. рублів або на 46,43%, у тому числі ОПФ на 31108 або на 48,7%. Збільшилася частка ОПФ в загальній сумі основних фондів, і відповідно поменшала частка невиробничих фондів. Зросла питома вага активної частини фондів від 64,94% до 68,95%, що слід оцінити позитивно.
Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних засобів служать показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості ОПФ). Фондоємності (зворотний показник фондовіддачі).
1. Фондовіддача - відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості ОПФ:
ФО = ВП / ОПФ
ФО = 25267 / 100057 = 0,25 млн. руб.
2. Фондомісткість або зворотний показник фондовіддачі - це показник питомих капітальних вкладень на один карбованець приросту продукції:
ФЕ = ОПФ / ВП
ФЕ = 100057 / 25267 = 3,96 млн. руб.
4. Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондорентабельность. Її рівень залежить не тільки від фондовіддачі, а й від рентабельності продукції. Взаємозв'язок цих показників можна представити наступним чином:
П ВП П

Rопф = ------------ = ------- Х ---------

ОПФ ВПФ ВП

2505486

Rопф = -------------- = 25,04

100057

Чинниками першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів, є: зміна частки активної частини фондів у загальній їх сумі; зміна фондовіддачі активної частини фондів.
Фондовіддача активної частини фондів безпосередньо залежить від його структури, часу роботи і середньогодинної виробки.
Під виробничою потужністю підприємства розуміється максимально можливий випуск продукції при досягнутому або наміченому рівні техніки, технології та організації виробництва Міра використання виробничих потужностей характеризується наступним показником.
Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи та потужності.
4.5 Оборотний капітал

Неодмінною умовою для здійснення підприємством господарської діяльності є наявність обігових коштів, або оборотного капіталу. Оборотні кошти - це грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Сутність оборотних коштів визначається їх економічною роллю, необхідністю забезпечення відтворювального процесу, що включає як процес виробництва, так і процес звернення. Оборотні кошти функціонують тільки в одному виробничому циклі і незалежно від способу виробничого споживання повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

Оборотні виробничі фонди включають:

- Виробничі запаси;

- Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення;
- Витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес. У їх складі можна, у свою чергу, виділити наступні елементи: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, пальне, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ремонту, малоцінні і швидкозношувані предмети.
Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення - це предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення, не закінчені повністю виробництвом в одних цехах і підлягають подальшій переробці в інших цехах того ж підприємства.
Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції, які виробляються в даному періоді (квартал, рік), але відносяться на продукцію майбутнього періоду.
Фони звернення складаються з наступних елементів:
- Готова продукція на складах;
- Товари в дорозі (відвантажена продукція);
- Грошові кошти;
- Кошти у розрахунках зі споживачами продукції.
Співвідношення між окремими елементами оборотних коштів або їх основними частинами називається структурою оборотних коштів. Вона вимірюється у відсотках. Структура оборотних коштів залежить від галузевої приналежності підприємства, характеру та особливостей організації виробничої діяльності, умов постачання і збуту, розрахунків зі споживачами та постачальниками.

4.6 Визначення потреби в оборотних коштах
Оборотні кошти за джерелом освіти і по режиму їх використання поділяються на власні і позикові. У залежності від способів формування - на нормовані і ненормовані. До нормованих належать кошти, вкладені у виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, а також витрати майбутніх періодів, готова продукція, що знаходиться на складі підприємства. Нормовані оборотні кошти складає більше 80% оборотних коштів підприємства. Ненормовані оборотні кошти вкладені в продукцію, відвантажену споживачеві, але ще не оплачену, залишену на відповідальному зберіганні у покупців. У цю групу входять кошти в розрахунках, грошові кошти підприємства. Нормування даних елементів оборотних коштів неможливо через мінливість їх складу і потреби в них підприємств.
Процес визначення економічно обгрунтованих розмірів оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва та інших оборотних коштів. Нормування оборотних засобів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скорочення тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.
Застосовуються такі основні методи нормування оборотних коштів: прямого рахунку, аналітичний, коефіцієнтний.
Метод прямого рахунку передбачає обгрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних коштів з урахуванням усіх змін у рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортуванні товарно-матеріальних цінностей, практиці розрахунків між підприємствами. Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється укрупнено, з огляду на співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва і розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.
При коефіцієнтний метод новий норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.
4.7 Показники ефективності використання оборотних коштів підприємства
Фінансове становище підприємства знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів, тому підприємства зацікавлені в організації найбільш раціонального руху і використання оборотних коштів.
Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, насамперед оборотністю оборотних коштів. Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість повного кругообігу коштів з моменту придбання оборотних засобів (покупки сировини, матеріалів і т. п.) до виходу і реалізації готової продукції. Кругообіг оборотних коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунок підприємства.
При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх утворення, при уповільненні - в оборот утягуються додаткові кошти.
Вивільнення оборотних коштів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу чи залишків попереднього періоду при збереженні чи перевищенні обсягу реалізації за розглянутий період. Відносне вивільнення оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення їхньої оборотності відбувається одночасно із зростанням обсягу випуску продукції, причому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів.
Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами.
На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обгрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами та обладнанням; комплексна механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.
На стадії незавершеного виробництва - прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходної і маловідходної, роботизованих комплексів, хімізація виробництва); вдосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструкційних матеріалів; збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.
На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; вдосконалення системи розрахунків; дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів; відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.
В умовах ринкового середовища однією з найважливіших завдань підприємства стає економія оборотних коштів, оскільки саме матеріальні витрати складають велику частину витрат виробництва, від яких безпосередньо залежить величина прибутку.
Розрізняють джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія. Шляхи (напрямки) економії показують, яким чином, за допомогою яких заходів може бути досягнута економія.
На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще нереалізовані можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. З точки зору сфери виникнення та використання резервів економії матеріальних ресурсів вони можуть підрозділятися на три групи:
- Народногосподарські;
- Загально - галузеві;
- Внутрішньовиробничі (цехові, заводські).
У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні та організаційно-економічні.
До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, пов'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосування більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.
До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: заходи, пов'язані з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріаломісткості промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обгрунтованих норм і нормативів витрат матеріальних ресурсів; комплекси заходів, пов'язаних з установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, найбільш ефективних видів сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів.
Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з однієї й тієї ж кількості сировини і матеріалів на робочих місцях. Воно залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, вмілої організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів, обгрунтованості їхнього рівня.
Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі. Для цього необхідно забезпечити суворе дотримання правил зберігання та перевезення продукції, раціонально підготувати паливо, сировину, матеріали до подальшої переробки у процесі виробництва, підсилити увагу трудових колективів до питань якості роботи і виробів, що випускаються. Вирішенню цього завдання сприятимуть розвиток акціонерної форми господарювання та приватизація підприємств.

5. Джерела власних коштів (капітал) підприємства
Капітал - це кошти, якими володіє суб'єкт господарювання для здійснення своєї діяльності з метою одержання прибутку.
Власний капітал складається зі статутного, додаткового і резервного капіталів, централізованих джерел фінансування, нерозподіленого прибутку, інвестиційного фонду.
У балансі підприємства основний капітал самостійної статтею не виділяється. У відповідності з міжнародним стандартом № 16 по фінансової звітності основним виробничим майном (основними виробничими засобами і обладнанням) є матеріальні активи, які
а) знаходяться в наявності на підприємстві і служать для використання при виробництві або постачанні товарів та послуг, здавання в оренду іншим підприємствам або для адміністративних цілей і можуть включати статті, спрямовані на технічне обслуговування або ремонт таких активів;
б) були придбані або створені з метою використання на постійній основі;
в) не призначені для продажу при звичайному ході справи. Права користування активами на основі оренди, пов'язані з пунктами а), б), розглядаються як функціонуючий капітал.

6. Взаємовідносини підприємства з бюджетом по платежах
Згідно існуючого законодавства підприємство виплачує в республіканський бюджет такі податки:
- Податок на доходи (дивіденди) - 15%
- Податок на прибуток 24%
- Надзвичайний податок
- ПДВ - 18%
Місцеві податки:
- Прибутковий податок 9-15% від ФЗП
- Податок на нерухомість 1% в рік від залишкової вартості основних фондів;
- Земельний податок;
- Платежі за використання природних ресурсів
(Податок на викиди, плата за розміщення відходів);
ВАТ «Белкард» користується наданою ІМНС і фондом соціального захисту населення по Жовтневому району г.Гродно відстрочкою заборгованості по платежах до бюджету і позабюджетні фонди по 2008 рік згідно Указу Президента Республіки Білорусь № 36 від 23,01,2003 р. на суму 1309846 , 2 тис.руб., в тому числі:
- По податках 460 994,5 тис.руб;
- По пені (по податках) 444 056,7 тис.руб.;
- З економічних санкцій 1910 687,8 тис.руб.;
- До фонду соцзахисту серпня 554,3 тис.руб;
- По пені (фонду соц.защіти) 385 552,9

7. Взаємовідносини з комерційними банками
Відносини суб'єктів господарювання з комерційними банками регламентуються законодавством. Банківське законодавство встановлює принципи банківської діяльності, правове становище суб'єктів банківських правовідносин, регулює відносини між ними. (Банківський кодекс Республіки Білорусь, Конституція РБ, Цивільний кодекс, Постанови Уряду Республіки Білорусь, нормативні правові акти Національного банку).
На підставі кредитного договору банк зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) іншій особі (кредитоотримувача) у розмірі та на умовах, передбачених договором, а кредитополучатель зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним
Істотних умов кредитного договору належать:
- Сума кредиту з зазначенням валюти кредиту;
- Відсотки за користування кредитом та порядок їх сплати;
- Цільове використання кредиту;
- Строки і порядок надання та погашення кредиту;
- Спосіб забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором;
- Відповідальність кредитодавця і кредитоотримувача за невиконання умов договору;
- Інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
Кредит надається для цілей, визначених кредитним договором.
Через брак собсвенно оборотних коштів ВАТ «Белкард» часто вдається до допомоги комерційних банків на видачу кредитів. Короткостроковий кредит надається на термін до 12 місяців для цілей, пов'язаних зі створенням і рухом поточних активів.
Підприємство в основному погашає відсотки за користування кредитом у терміни, встановлені в кредитному договорі. У випадку, якщо кредит не погашений у строк, то доводиться сплачувати підвищені відсотки в розмірі, визначеному в кредитному договорі (за рахунок прибутку).
Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечується заставою нерухомого та рухомого майна.
В даний час набули поширення такі форми кредиту як лізинг і факторинг.
Облік за рахунками підприємства, відкритим у банках ведеться у встановленому законодавством порядку.
Підприємство використовує три валютних і три спеціальні рахунки:
Рахунок 52 «Валютні рахунок» № 301260008013
Рахунок 52 «Валютні рахунки», субрахунок 1, № рахунку 3012600019025,
Рахунок 52 «Валютні рахунки, субрахунок 2, № рахунку 3012600015016,