Фінансова звітність і аналіз її основних показників

Дипломна робота

«Фінансова звітність і аналіз її основних показників»

Введення

У своєму Посланні народу Казахстану «Зростання добробуту громадян Казахстану - головна мета державної політики» від 6 лютого 2008 року Президент Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєв зазначив: «В даний час найважливішим завданням, що стоїть перед казахстанським суспільством, є підвищення конкурентоспроможності нашої економіки. Для цього ми повинні забезпечити розвиток не сировинних галузей і підтримувати казахстанські підприємства, орієнтовані на виробництво конкурентоспроможної продукції. Ми повинні розвивати власний науковий потенціал і вчитися у провідних зарубіжних фахівців. Необхідно впроваджувати нові спільні технології і забезпечити надійний захист інтелектуальної власності ». Вирішення саме цих завдань, поставлених головою держави, дозволять Казахстану вийти на міжнародні ринки і зайняти там свою нішу.

На шлях формування встали всі галузі економіки з метою проведення вітчизняної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності у відповідність з міжнародними стандартами. В останні роки в нашій країні була проведена велика робота з реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метою фінансової звітності є забезпечення зацікавлених осіб повної і достовірної інформацією про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому становищі індивідуальних підприємців та організацій.

Дані звітності представляють інтерес для постачальників, покупців, кредиторів, нинішніх і потенційних інвесторів, працівників, а також міністерств, відомств, широкої громадськості. Фінансова звітність містить інформацію, необхідну для вироблення інвестиційної політики і прийняття рішень щодо надання кредитів, оцінки майбутніх грошових потоків підприємства, оцінки ресурсів і зобов'язань підприємства та діяльності його керівних органів.

Уряд та його органи використовують інформацію звітності для розробки економічної політики щодо підприємств, включаючи податкові заходи. Їм також необхідні дані, щоб регулювати діяльність суб'єктів, визначати політику оподаткування і в якості основи для визначення національного доходу і т.д.

Фінансова звітність є основним джерелом економічної інформації для фінансового аналізу. Це було важливо оскільки успіх діяльності господарюючих суб'єктів залежить від рівня керівництва, конкретності, об'єктивності, оперативності та наукової обгрунтованості прийнятих ним рішень. Тільки на базі ретельного і глибокого аналізу можна об'єктивно оцінити діяльність підприємства, розробити конкретні пропозиції для прийняття управлінських рішень з оздоровлення та зміцнення фінансової стійкості підприємства і підвищенню його ділової активності.

Актуальність теми дипломної роботи обуславл тим, що розвиток підприємництва супроводжується зростанням ролі бухгалтерської інформації у сферах управління, контролю та аналізу підприємницької діяльності. Ефективність управління господарською діяльністю вимірюється системою показників, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. Вимірювання показників, факторів їх зміни і виявлення результатів підвищення ефективності фінансово - господарської діяльності є першочерговими задачами її аналізу.

Юридичні особи, незалежно від форм власності та видів діяльності, відповідно до вимог законодавства повинні складати фінансову звітність, що складається з бухгалтерського балансу, звіту про прибутки та збитки, звітів про рух грошових коштів, зміни в капіталі та додатково пояснювальної записки.

Мета дипломної роботи - вивчення фінансової звітності та аналізу її основних показників.

У дипломній роботі поставлені наступні завдання:

• розглянути фінансову звітність як інформаційну базу оцінки фінансового стану підприємства;

• вивчити склад і зміст форм фінансової звітності підприємства;

• провести аналіз показників фінансової звітності.

Об'єктом дослідження послужила фінансова діяльність підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод», основним видом діяльності, якого є виробництво та реалізація пива.

Обсяг дипломної роботи - 81 сторінки. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дипломна робота містить 3 додатки.

Теоретичною та методологічною основою послужили праці та Укази Президента Республіки Казахстан, Закони Республіки Казахстан, постанови уряду Республіки Казахстан, монографічні праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів та фінансистів.

1. Фінансова звітність як інформаційна база оцінки фінансового стану

1.1 Сутність і призначення фінансової звітності за МСФЗ і НСФО № 2

Бухгалтерський облік дає інформацію необхідну для управління підприємством, попереджаючи негативні явища в ході здійснення господарської діяльності, для контролю за станом активів, капіталу і зобов'язань господарюючого суб'єкта, аналізу фінансового стану. Зв'язок між обліком та звітністю встановлюється лише тоді, коли одержувані в обліку підсумкові дані вливаються у відповідні звітні форми у вигляді показників. Складання звітності - завершальний етап обліку, інформація про яку повинна бути представлена ​​за конкретний проміжок часу.

Метою бухгалтерського обліку та фінансової звітності є забезпечення зацікавлених осіб повної і достовірної інформацією про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому становищі індивідуальних підприємців та організацій.

Як відомо, користувачами бухгалтерської інформації є власники та посадові особи компаній, а також фізичні особи, зацікавлені у відомостях про фінансовий та майновий стан організації, що володіють обмеженими знанні про порядок формування цієї інформації або не мають навички її використання.

У цьому випадку слід готувати фінансову звітність таким чином, щоб, не спрощуючи її до популярної, представляти досить зрозумілою.

Існує три категорії суб'єктів, інформація про бухгалтерський облік та фінансовому стані компанії яким дуже необхідна: керівники підприємств, бухгалтерська і фінансова служба, виробничі та інші підрозділи організації. Умовно ці особи можна назвати внутрішніми користувачами.

Внутрішні користувачі використовують інформацію, що міститься в бухгалтерській документації, з метою оперативного управління, зокрема для:

- Оцінки доцільності господарських операцій;

- Контролю за відповідністю матеріальних і фінансових ресурсів, затверджених кошторисів і нормативів;

- Оцінки фінансового стану підприємства;

- Запобігання негативних результатів фінансово-господарської діяльності;

- Виявлення внутрішніх резервів підприємства;

- Прийняття управлінських рішень;

- Власники організації (засновники господарських товариств, кооперативів, філій та представництв, акціонери), інвестори, кредитні товариства, постачальники, покупці і пр.

Для зацікавлених користувачів інформація бухгалтерського обліку необхідна з метою:

- Оцінки ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів виконавчим органом юридичної особи;

- Визначення подальшого розвитку підприємства, оцінки доцільності подання кредитних ресурсів;

- Підтвердження надійності ділових зв'язків;

- Республіканські і місцеві органи влади (рахунковий комітет з контролю за виконанням республіканського бюджету, лічильні комітети масліхатів з контролю за виконанням місцевих бюджетів), уповноважені державні органи (податкові, фінансові, статистики та ін.)

Таким користувачам необхідна інформація, що міститься в бухгалтерських облікових документах, для:

- Контролю за повнотою і цільовим використанням державних коштів;

- Контролю за правильністю зроблених розрахунків і виплат податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;

- Перевірки відповідності поданих бухгалтерських документів чинному законодавству та прийнятим принципам і правилам ведення бухгалтерського обліку;

- Статистичного порівняння та узагальнення за галузями.

Фахівці, що працюють з фінансовою звітністю в країнах ЄС, США та ін, виділяють наступні групи користувачів, а саме:

• аналітики та радники, включаючи фінансових аналітиків, економістів, статистиків дослідників, представників профспілок, біржових маклерських контор та інших організацій, що надають консультаційні послуги, такі, як рейтингові агентства, аудитори тощо;

• постачальники та організації, що надають кредити в товарній формі;

• клієнти;

• конкуренти;

• населення, включаючи платників податків, споживачів, а також громадські організації та групи зацікавлених осіб, такі, як товариства захисту споживачів і навколишнього середовища, тощо;

• інвестори, включаючи акціонерів, власників конвертованих цінних паперів;

• урядові установи, включаючи податкові органи, міністерства і відомства, які здійснюють нагляд за торгівлею та промисловістю, а також місцеві влади;

• кредитори, включаючи власників облігацій, а також кредиторів, що надають короткострокові забезпечені і не забезпечені позики і фінансування;

• працівники.

Потреби в такій інформації виникають у користувачів у зв'язку з їх основними інтересами, зумовленими професійною діяльністю, наприклад:

- В інвесторів у зв'язку з ризиком, пов'язаним з інвестиціями та доходами на них їм необхідна інформація, яка допоможе визначити слід придбавати, тримати або реалізовувати акції (частки участі). Вони також зацікавлені в інформації, яка дозволить їм оцінити здатність організації виплачувати дивіденди (частина чистого доходу);

- У працівників, зацікавлених в інформації про стабільність і прибутковості діяльності організації, вони також зацікавлені в інформації, яка дасть їм можливість оцінити здатність організації забезпечувати їх заробітною платою, пенсією і можливістю подальшої роботи за наймом;

- У позикодавців, зацікавлених в інформації, яка дозволить їм визначити, чи будуть їхні позики та винагороди, належні їм, виплачені в строк;

- У постачальників та інших торгових кредиторів, зацікавлених в інформації, яка дасть їм можливість визначити, чи буде в строк погашена заборгованість перед ними;

- У покупців, зацікавлених в інформації про безперервність діяльності організації, особливо коли вони мають з нею довгострокові угоди або залежать від цієї організації;

- У державних органів, зацікавлених в інформації про розподіл ресурсів і, отже, про діяльність організацій. Їм також потрібна інформація, щоб регулювати діяльність організацій, визначати політику оподаткування, розмір національного доходу і так далі;

- У громадськості, так як організації можуть внести істотний внесок в економіку багатьма способами, включаючи зайнятість населення та підтримку постачальників, фінансова звітність може допомогти громадськості, забезпечуючи її інформацією щодо тенденцій і останні досягнення у поліпшенні добробуту організацій, а також діапазоні їх діяльності.

Фінансова звітність являє собою інформацію про фінансове становище, результати діяльності та зміни у фінансовому становищі індивідуального підприємця чи організації.

Відповідно до Закону Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 року, фінансова звітність, за винятком звітності державних установ включає в себе:

1) бухгалтерський баланс;

2) звіт про прибутки і збитки;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) звіт про зміни у капіталі;

5) пояснювальну записку. [2]

Фінансова звітність, складена за МСФЗ і НСФО повинна відповідати наступним вимогам:

- Мати назву та інші ідентифікаційні ознаки звітує компанії (код за ЄДРПОУ, ОКЕД, ВПФ, юридична адреса і т.п.);

- Складена за нормами МСФЗ або НСФО і відділена від іншої несуттєвої інформації;

- Ідентифікована з звітує компанії або групи (окрема або консолідована);

- Складена в прийнятої облікової (функціональної) валюті - тенге;

- Складена в прийнятому рівні округлення валюти (тенге, тис. тенге, млн. тенге);

- Представляє лінійні статті в порядку виділення короткострокових і довгострокових елементів або в порядку ліквідності;

- Відображає економічний зміст подій і операцій, а не тільки їх юридичну форму;

- Нейтральна, тобто вільна від упередженості (заборонено поліпшувати або погіршувати показники, зловживаючи професійним судженням);

- Обачна, тобто оцінки активів і доходів не завищені, а зобов'язань та витрат - не занижені;

- Кожна суттєва стаття повинна представлятися у фінансовій звітності окремо. Несуттєві суми повинні об'єднуватися з сумами аналогічного характеру або призначення і не повинні представлятися окремо.

Несуттєві статті, що мають важливу інформацію для розуміння звітності повинні бути розкриті у Пояснювальній записці, в якій вказується також розрахунковий рівень суттєвості за статтями, операціям або валюті балансу).

Фінансова звітність - це єдина система даних про майнове і фінансове становище організації й про фінансові результати її діяльності, зміни у фінансовому становищі організацій за звітний період (місяць, квартал, рік).

Фінансова звітність складається за даними бухгалтерського обліку наростаючий підсумком з початку звітного року в порядку і за правилами, встановленими МСФЗ № l (I AS), НСФО № 2 і наказом МФ РК від 23 травня 2007 року № 184 «Про затвердження переліку та форм річної фінансової звітності для публікації організаціями публічного інтересу (крім фінансових організацій) »для організацій публічного інтересу.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації про діяльність організації, як для керівництва самої організації, так і для сторонніх користувачів. На підставі даних фінансової звітності здійснюється фінансовий аналіз діяльності організації, і приймаються управлінські рішення.

Фінансова звітність організації повинна включати показники діяльності виробництв, господарств, а також філій, представництв, виділених на окремий баланс.

У теоретичній і методологічній літературі існують різні визначення фінансової звітності, наведемо деякі з них.

Під терміном «звітність» розуміється сукупність облікових даних, за якими можна простежити за різнобічної діяльністю підприємства за той чи інший період часу. Звітність - це також і виправдувальні документи, які містять систему числових характеристик і текстових пояснень, складених на основі різних видів обліку

Фінансова звітність є сполучною ланкою між суб'єктом і його зовнішнім середовищем, включаючи власників, кредиторів, податкові органи, постачальників і покупців. При цьому інформація, представлена ​​у фінансовій звітності, задовольняючи інтереси зовнішніх користувачів, що не завдає шкоди комерційної таємниці та конкурентоспроможності суб'єкта [3, с. 69].

Фінансова звітність - це система показників, що характеризують умови та результати роботи організації за звітний період: особливий вид облікових записів, що відображають зведені дані про стан і результати діяльності. [4, с. 145].

Незважаючи на деякі відмінності в термінології та визначенні сутності фінансової звітності, всі автори сходяться в одному: фінансова звітність є інформацією, сукупністю облікових даних. Мета фінансової звітності забезпечення користувачів, значущою і достовірною інформацією, для прийняття ними економічних рішень.

Необхідність складання фінансової звітності проявляється в наступному.

Дані звітності представляють інтерес для постачальників, покупців, кредиторів, нинішніх і потенційних інвесторів, працівників, а також міністерств, відомств, широкої громадськості. Фінансова звітність містить інформацію, необхідну для вироблення інвестиційної політики і прийняття рішень щодо надання кредитів, оцінки майбутніх грошових потоків підприємства, оцінки ресурсів і зобов'язань підприємства та діяльності його керівних органів.

Уряд та його органи використовують інформацію звітності для розробки економічної політики щодо підприємств, включаючи податкові заходи. Їм також необхідні дані, щоб регулювати діяльність суб'єктів, визначати політику оподаткування і в якості основи для визначення національного доходу і т.д.

Фінансова звітність є основним джерелом економічної інформації для фінансового аналізу. Це важливо, тому що успіх діяльності господарюючих суб'єктів залежить від рівня керівництва, конкретності, об'єктивності, оперативності та наукової обгрунтованості прийнятих ним рішень. Тільки на базі ретельного і глибокого аналізу можна об'єктивно оцінити діяльність підприємства, розробити конкретні пропозиції для прийняття управлінських рішень з оздоровлення та зміцнення фінансової стійкості підприємства і підвищенню його ділової активності.

Незважаючи на відмінність інтересів користувачів фінансової звітності суб'єктів, основною умовою існування суб'єкта є достатність капіталу для його діяльності. Тому власники капіталу та інші інвестори повинні бути задоволені інформацією, яку вони отримують з звітності. Це положення вважається спільною рисою в інформаційних запитах всіх користувачів. Фінансова звітність, яка відповідає цим вимогам, називається звітністю загального призначення, і вона адресована всім користувачам, для яких фінансова звітність є основним джерелом інформації про господарюючого суб'єкта. Деякі користувачі, наприклад кредитодавці, можуть зажадати додаткову інформацію. Проте, в цілому концепція звітності відноситься до загальних потреб зовнішніх користувачів і спрямована, перш за все, на захист інтересів тих, хто надав свій капітал у розпорядження суб'єкта.

До подання до цих органів фінансова звітність розглядається і затверджується в порядку, встановленими установчими документами.

Метою фінансових звітів суб'єктів згідно НСФО № 2 є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати та рух грошових коштів суб'єктів, корисної для широкого кола користувачів, які не мають можливості вимагати фінансових звітів, що відбивають специфіку їх інформаційних потреб. Для досягнення даної мети фінансові звіти також показують результати управління ресурсами, довіреними керівництву організації. [5]

1.2 Принципи та правила складання фінансової звітності

Принципами ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є нарахування і безперервність.

Принцип нарахування виходить з того, що доходи і витрати організації відображаються в обліку в міру їх виникнення, а не в міру фактичного отримання або виплати грошових коштів або їх еквівалентів. Таким чином, цей принцип передбачає:

• визнання результату операції в міру її здійснення (реалізації);

• відображення операцій у звітності того періоду, в якому вони були здійснені;

• формування інформації про зобов'язання до оплати і зобов'язання до отримання, а не тільки про фактично вироблених та отримані платежі.

Застосування принципу нарахування забезпечує визнання доходів і витрат у міру виникнення економічних вигод та споживання ресурсів. Фінансові звіти, підготовлені на основі принципу нарахування, інформують користувачів не тільки про минулі операції, що включають оплату і надходження грошових коштів, а й про майбутні зобов'язання заплатити грошові кошти і майбутніх надходженнях грошових ресурсів.

Принцип безперервності діяльності передбачає, що організація діє і буде продовжувати діяти в доступному для огляду майбутньому. Тому активи підприємства відображаються за первісною вартістю без урахування ліквідаційних витрат, якщо ж існує намір ліквідації або банкрутства чи необхідність, то фінансова звітність повинна констатувати цей факт у наступному порядку:

• відображати оцінку майна за ліквідаційною вартістю;

• виробляти списання активів, які не можуть бути отримані в повному обсязі;

• здійснювати нарахування зобов'язань у зв'язку з перериванням договорів та економічними санкціями.

При складанні фінансової звітності керівництво має оцінювати здатність організації продовжувати свою діяльність. Фінансова звітність повинна складатися на основі принципу безперервності діяльності, якщо тільки керівництво організації не має наміру або не має причину розглядати ймовірність того, що організація буде ліквідована або припинить свою діяльність.

Коли керівництво в процесі формування думки поінформоване про істотну невизначеність, пов'язаних з подіями або умовами, які можуть викликати значні сумніви в здатності організації здійснювати свою діяльність надалі, ці невизначеності повинні розкриватися в Пояснювальній записці.

Коли фінансова звітність складається не на основі принципу безперервності діяльності, цей факт має розкриватися так само, як і та основа, на якій складається фінансова звітність, і причина, по якій організація не вважається безперервно діючою.

При оцінці того, чи виконується принцип безперервності діяльності, керівництво організації повинно враховувати всю наявну інформацію на майбутнє, яка повинна охоплювати, принаймні, дванадцять місяців з дати балансу.

Коли організація провела вдалі операції і має в своєму активі вільний доступ до фінансових ресурсів, висновок про те, що принцип безперервності діяльності виконується, досягається без проведення детального аналізу. В інших випадках керівництву, можливо, буде потрібно розглянути чинники, пов'язані з поточною і очікуваною рентабельністю, графіками погашення зобов'язань і додатковими джерелами фінансування, перш ніж воно утвердиться в застосування принципу безперервності діяльності організації.

При складанні фінансової звітності необхідно враховувати її основні якісні характеристики. [2]

Якісні характеристики пред'являються до фінансової звітності з метою отримання корисної для користувачів інформації. Основними якісними характеристиками є зрозумілість, доречність, надійність і порівнянність.

Зрозумілість. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути зрозуміла користувачам, однак для цього користувачі повинні мати достатні знання про бізнес, економічної діяльності та бухгалтерському обліку і бажання вивчати інформацію з належним старанням.

При цьому необхідно враховувати, що інформація про важливі питання, які повинні бути відображені у фінансовій звітності, не повинна виключатися тільки через те, що може виявитися надто складною для розуміння певними користувачами.

Зрозумілість не обов'язково означає простоту. Вона означає, що звіти повинні відповідати можливостям і знань певних користувачів.

Наприклад. Звіти про комплексну економічної діяльності, призначені для користувача-експерта, можуть бути вкрай складними. Звіти по простих питань, призначені для користувачів, які мають невеликі базові знання або не мають їх зовсім, повинні бути простими і доступними до розуміння. [6, c.   20]

Доречність. Для забезпечення корисності інформації, вона повинна бути доречною для користувачів, які приймають рішення. Інформація є доречною, коли вона впливає на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінювати минулі, справжні і майбутні події, підтверджувати чи виправляти їх минулі оцінки.

Наприклад. Користувачі-акціонери (учасники) зацікавлені у визначенні прогнозів щодо дивідендів. Значить, необхідна інформація або розрахунки розподілу доходу в резервний капітал, розрахунки середньозваженої вартості акцій і т.д. Якщо протягом звітного періоду виникли доходи і витрати від нестандартних або рідко зустрічаються операцій, необхідно обов'язково розкрити обставини їх скоєння. Ця інформація буде доречна для того, щоб користувачі уявляли собі, що. наприклад, дохід, отриманий від такої операції, в наступному звітному періоді ймовірно не виникне.

Доречність інформації визначається такими ознаками: суттєвістю, своєчасністю і раціональністю.

Суттєвість інформації визначається її наявністю та достовірністю.

Своєчасною вважається інформація, отримана в період часу, що дозволяє прийняти адекватне управлінське рішення.

Раціональної можна назвати таку інформацію, вартість забезпечення якої менше вигоди, отриманої від її використання.

Надійність.

З метою досягнення корисності інформації вона також повинна бути надійною. Інформація є надійною, коли в ній немає істотних помилок та перекручень і коли користувачі можуть прийняти її як правдиво представлену. Надійна інформація за своєю суттю повинна бути достовірною.

Інформація може бути доречною, але ненадійною за своїм характером або поданням, і тоді її визнання може бути дезорієнтує.

Користувач повинен мати можливість у високій мірі довіряти представленої йому інформації. Це не обов'язково означає, що інформація повинна бути фактично правильною, але вона повинна бути максимально заслуговує довіри і правдивою.

Наприклад. Організації пред'явлений позов, який може бути оскаржений, сума позову може бути не визнана в балансі повністю або частково, але в пояснювальній записці необхідно розкрити всю інформацію з даного події.

Бажано, щоб інформація пройшла незалежну перевірку, наприклад незалежним офіційним аудитором, в цьому випадку значно підвищується рівень її достовірності. Однак не перевірена (або не перевіряється) інформація краще, ніж взагалі її відсутність.

Надійна, достовірна інформація має такі основні ознаки:

• нейтральність - інформація повинна бути нейтральною з метою забезпечення її надійності. Фінансові звіти не є нейтральними, якщо інформація в них представлена ​​таким чином, що дозволяє досягти заздалегідь передбачуваної мети. Іншими словами, інформація у звітах не повинна бути сфабрикованою, фальсифікованої та суб'єктивний характер, а повинна відображати тільки ті факти, які реально мали місце. Вона повинна бути вільною від суб'єктивності при прийнятті рішень зацікавленими користувачами з метою отримання наперед визначених результатів;

• обачність - це дотримання в процесі прийняття рішень достатньої заходи обережності в оцінці активів і пасивів. При цьому передбачається, що актив або дохід не перебільшені, а зобов'язання і витрати не занижені. Це означає, що визнання доходів відбувається тільки за умови фактичного отримання вигоди або за наявності високого ступеня впевненості в її отриманні, а визнання витрат і втрат відбувається в міру появи реальної можливості їх виникнення;

• повне уявлення - інформація повинна повністю відображати факти господарської діяльності, тобто баланс повинен повністю представляти всі угоди, які призводять до виникнення активів та зобов'язань, а Пояснювальна записка повинна розкривати всю інформацію, яку неможливо уявити в балансі;

• переважання сутності над формою - інформація повинна брати до уваги не стільки юридичну форму операцій та інших фактів господарської діяльності, скільки їх економічну сутність. У разі недотримання цього принципу вважається, що користувач фінансової звітності введений в оману. Це пов'язано з тим, що юридична і економічна сутність події може не збігатися.

Суть принципу - пріоритет має економічну подію, а не юридичний документ, його підтверджує. Це не означає, що у змісті всіх документів економічний зміст не збігається з юридичною сутністю. [6, c. 21]

Наприклад. Бухгалтер виписав чек на отримання грошей в банку, підписав його в керівника. У звичайних умовах відображення цієї операції здійснюється при отриманні виписки банку. Але вимоги принципу такі, що в обліку ця операція повинна відображатися відразу після підписання чека.

Наприклад. Не погашені в реальний термін суми кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку числяться до того моменту, коли закінчиться термін позовної давності на умовах і в порядку, передбаченому цивільним законодавством. Проте буває так, що заздалегідь відомо, що борг не буде погашений, але він продовжує числитися в обліку тільки тому, що не минуло 3 роки. У цьому випадку підприємство має списати заборгованість для достовірного уявлення свого фінансового становища, не чекаючи закінчення цього терміну.

Якщо чітко, і не замислюючись, дотримуватися цього принципу, то для відображення в обліку втрачають своє призначення такі документи, як акти виконаних робіт, наданих послуг, рахунки, накладні тощо Багато бухгалтери не відображають в обліку факт виконання будь-яких робіт тільки тому, що замовником ще не підписаний акт про їх виконання, незважаючи на те, що факт реалізації вже відбувся, тобто виникає різниця між економічною і юридичною сутністю. У цьому випадку, слідуючи цьому принципу бухгалтер зобов'язаний відобразити в обліку результат на підставі факту, а не оформленого документа.

Однак сприймати це як можливість відмови від оформлення документів ні в якому разі не можна, тому що в юридичному та податковому аспекті ці документи необхідні для підтвердження дій або подій. Тому в практичній діяльності досить складно дотримуватися цього принципу і в такому випадку необхідно вдаватися до професійного судження для своєчасного прийняття рішення і, може бути, порушувати цей принцип.

Порівнянність

Користувачі повинні мати можливість зіставляти фінансову звітність організації за різні періоди для того, щоб визначати тенденції і динаміку в її фінансове становище і результати діяльності. Крім цього, також повинна бути надана можливість порівнювати фінансову звітність різних організацій з тим, щоб оцінювати їх відносне фінансове становище, результати діяльності та зміни у фінансовому становищі.

Таким чином, оцінка і відображення фінансових результатів від аналогічних операцій та інших подій повинні здійснюватися за методологією, єдиною як для однієї організації на протязі її існування, також і для порівняння різних організацій.

Важливою умовою порівнянності як якісної характеристики є те, що користувачі інформуються про варіанти облікової політики, використаної при підготовці фінансової звітності, будь-які зміни в ній і результати цих змін. Користувачі повинні вміти визначати відмінності між варіантами облікової політики для подібних операцій та інших подій, що застосовуються організацією з періоду в період, а також іншими організаціями. [6, c.   22]

Інформація, що міститься у фінансовій звітності організації, повинна бути порівнянною в часі і порівнянною з інформацією інших підприємств, для ідентифікації динаміки фінансового стану і результатів діяльності. Тому вимір і відображення всіх господарських операцій повинні проводитися послідовно, відповідно до обраної облікової політики.

Вищевикладені принципи та характеристики виключно важливі для підготовки фінансової звітності і повинні бути використані по можливості в комплексі, особливо якщо дані такої звітності будуть впливати на прийняття управлінських або інвестиційних рішень.

Складання звітності передує значна підготовча робота, що здійснюється за заздалегідь складеним графіком. Ці обставини надають особливе значення звітності, в основі якої лежить бухгалтерська інформація. Ось чому функціональна роль сучасного бухгалтера полягає не тільки у фіксуванні господарських операцій, але і в плануванні, контролі та розробці, а також підготовці економічних рішень щодо поліпшення діяльності свого підприємства.

При складанні звітності слід дотримуватися таких правил:

• всі господарські операції, проведені у звітний період, а також результати інвентаризації, потрібно відображати повністю;

• дані аналітичного обліку необхідно привести у відповідність з оборотами і залишками на рахунках синтетичного обліку на перше число кожного місяця;

• показники фінансових звітів і балансів повинні бути тотожні даним синтетичного та аналітичного обліків;

• дані вступного балансу повинні збігатися з даними затвердженого заключного балансу. Якщо на звітний період були зміни, то причини цього слід пояснити;

• якщо у звітності поточного або минулого року були виявлені перекручення, то виробляються зміни у звітності відповідного звітного періоду;

• здійснювати належне оформлення виправдувальних документів або прирівняних до них технічних носіїв інформації.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань не менше одного разу на рік. [7]

Результати інвентаризації майна оформляється порівнювальної відомістю, а розрахунків з дебіторами та кредиторами - актом звірки розрахунків. Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку регулюють в наступному порядку:

• надлишки підлягають опріходиванію і зарахуванню в дохід підприємства;

• спад (втрати) цінностей в межах встановлених норм природних втрат списується на витрати підприємства;

• недостача, а також втрати понад норми природного убутку (бій, псування та брухт цінностей) відносяться на винних осіб.

Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація.

Перед складанням річної фінансової звітності, крім інвентаризацій всіх статей балансу необхідно:

• забезпечити повне надходження до бухгалтерії документів з цехів (відділів), складів, від підзвітних осіб тощо;

• включити всі витрати за звітний період у собівартість виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг);

• повністю відобразити в обліку витрати періоду;

• списати залишок невикористаного резерву по сумнівних боргах і іншим резервів;

• списати відповідні суми доходів і витрат майбутніх періодів, що падають на даний звітний період;

Перевірені дані Головної книги та інших регістрів (машинограм) служать підставою для заповнення бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Організація повинна чітко виділяти кожен з фінансових звітів і приміток до них і відокремлювати їх від іншої інформації, що міститься в тому ж документі. Крім цього, організація виділяє наступну інформацію і повторює її у випадках, де таке необхідно для розуміння інформації, що представляється:

1) назву організації і будь-які зміни в її назві, що відбулися з кінця минулого звітного періоду;

2) вказівку, чи охоплює фінансова звітність окрему організацію чи групу організацій;

3) дата закінчення звітного періоду та періоду, охоплюваного фінансовими звітами;

4) валюта звітності;

5) там, де доречно - ступінь округлення, використаного при поданні сум у фінансових звітах.

Оцінка елементів фінансової звітності - визначення грошових сум, за якими дані елементи визнаються і фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Методи обліку і порядок визнання елементів фінансової звітності встановлюються відповідно до міжнародних стандартів і вимог законодавства Республіки Казахстан про бухгалтерський облік та фінансову звітність. [2]

Бухгалтерський баланс являє активи, зобов'язання і капітал суб'єкта за станом на певну дату.

Бухгалтерський баланс, має включати в себе наступні суми:

1) грошові кошти та еквіваленти грошових коштів;

2) торговельну та іншу дебіторську заборгованість;

3) фінансові активи;

4) запаси;

5) основні засоби;

6) нематеріальні активи;

7) біологічні активи;

8) інвестиції, враховані за методом участі в капіталі;

9) підсумкова сума довгострокових активів, класифікованих як утримувані для продажу, та активів, включених до групи на вибуття і класифікованих як утримувані для продажу;

10) торговельну та іншу кредиторську заборгованість;

11) фінансові зобов'язання;

12) зобов'язання і активи за поточними податками;

13) відкладені податкові зобов'язання та відстрочені податкові активи;

14) зобов'язання, включені до груп на вибуття, що класифікуються як утримувані для продажу.

15) оціночні зобов'язання;

16) частка меншості, представлена ​​окремо від капіталу акціонерів материнської організації;

17) капітал, що відносяться на акціонерів материнської організації.

Звіт про прибутки та збитки має включати в себе всі статті доходів і витрат, визнаних за період

Звіт про прибутки та збитки, повинен включати в себе наступні суми:

1) дохід;

2) витрати на фінансування;

3) частку прибутку або збитку від інвестицій в асоційовану організацію і спільну діяльність, що враховуються за методом пайової участі;

4) витрати по сплаті податків;

5) єдину суму, що становить підсумкову суму з прибутку або збитку після податків від припиненої діяльності та іншого доходу або збитку після податків, визнаного при вимірюванні справедливої ​​вартості, за вирахуванням витрат на продаж або вибуття активів;

6) прибуток або збиток.

Звіт про зміни в капіталі містить прибуток або збиток за період, статті доходів і витрат, визнаних безпосередньо у складі капіталу за період, впливу коригувань помилок і змін в обліковій політиці за період, і - залежно від формату звіту про зміни у капіталі, якого дотримується суб'єкт - суми інвестицій, зроблених власникам капіталу суб'єкта, та суми дивідендів та інших розподілів виплачених їм за період.

Організація представляє звіт про зміни у капіталі, показуючи безпосередньо в самому звіті:

1) прибуток або збиток за період;

2) кожну статтю доходу і витрати за період;

3) загальну суму доходів і витрат за період;

4) по кожному компоненту капіталу вплив змін в обліковій політиці та коригування помилок. [5]

Звіт про рух грошових коштів містить в собі інформацію про зміни у грошових коштах та еквівалентах грошових коштів суб'єкта за період з підрозділом таких змін на зміни від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У звіті про рух грошових коштів організація показує потоки грошових коштів за період, класифіковані за належністю до операційної діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності.

Потоки грошових коштів від операційної діяльності переважно витягуються з основної приносить дохід діяльності підприємства. Таким чином, як правило, вони є результатом операцій та інших подій, що враховуються при визначенні прибутку чи збитку. Прикладами потоків грошових коштів від операційної діяльності є:

1) грошові надходження від продажу товарів та надання послуг;

2) грошові надходження від роялті, зборів, комісійних винагород та інша виручка;

3) грошові платежі постачальникам за товари та послуги;

4) грошові платежі службовцям і від їх особи;

5) грошові платежі або відшкодування податку на прибуток, за винятком випадків, коли вони можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності;

6) надходження грошових коштів і платежі в рамках інвестиційних договорів, договорів позики та інших договорів, утримуваних для укладення угод або в торгових цілях, які розглядаються як запаси, придбані спеціально для перепродажу.

Деякі операції, такі як продаж одиниці обладнання, можуть призвести до виникнення прибутку або збитку, який включається в результат діяльності. Проте рух грошових коштів, пов'язане з такими операціями, є рухом грошових коштів від інвестиційної діяльності.

Грошові потоки від інвестиційної діяльність представляють собою витрати, зроблені з метою формування ресурсів, призначених для генерування майбутнього прибутку і потоків грошових коштів.

Прикладами руху грошових коштів від інвестиційної діяльності є:

1) виплати грошових коштів для придбання основних засобів (включаючи самостійно вироблені засоби), нематеріальних активів (включаючи капіталізовані витрати на розробку) та інших довгострокових активів;

2) грошові надходження від продажу основних засобів, нематеріальних та інших довгострокових активів;

3) грошові платежі для придбання пайових або боргових інструментів інших суб'єктів і часткою участі у спільній діяльності;

4) грошові надходження від продажу пайових або боргових інструментів інших суб'єктів і часткою участі у спільній діяльності;

5) авансові платежі грошових коштів та кредити, надані іншим сторонам;

6) надходження грошових коштів від повернення авансів і кредитів, наданих іншим сторонам;

7) грошові платежі за ф'ючерсними і форвардними контрактами, опціонами та свопами, крім випадків, коли ці контракти утримуються для укладення угод або в торгових цілях, або ці платежі класифікуються як діяльність з фінансування;

8) грошові надходження від ф'ючерсних і форвардних контрактів, опціонів та свопів, крім випадків, коли ці контракти утримуються для укладення угод або в торгових цілях або надходження класифікуються як діяльність з фінансування.

Прикладами руху грошових коштів від фінансової діяльності є:

1) грошові надходження від емісії акцій або інших пайових інструментів;

2) грошові платежі власникам для придбання або викупу акцій суб'єкта;

3) грошові надходження від випуску незабезпечених облігацій, позик, векселів, забезпечених облігацій, закладних та інших короткострокових і довгострокових позикових коштів;

4) грошові погашення взятих у кредит сум;

5) грошові платежі орендаря для зменшення непогашеної заборгованості з фінансової оренди.

Організація повинна звітувати про рух грошових коштів від операційної діяльності, використовуючи або:

1) прямий метод, при якому розкривається інформація про основні види валових грошових надходжень і платежів;

2) непрямий метод, при якому прибуток або збиток коригується з урахуванням результатів операцій немонетарного характеру, будь-яких відкладених або нарахованих минулих або майбутніх грошових надходжень або платежів від операційної діяльності і статей доходів або витрат, пов'язаних з рухом грошових коштів від інвестиційної або від фінансової діяльності.

При використанні непрямого методу чистий рух грошових коштів від операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку або збитку з урахуванням наступного:

1) змін в запасах і операційної дебіторської та кредиторської заборгованості протягом періоду;

2) немонетарних статей, таких як амортизація, оціночні зобов'язання, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від операцій в іноземній валюті, нерозподілені прибутки асоційованих організацій та частка меншості;

3) всіх інших статей, результатом яких є рух грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

Пояснювальна записка в міжнародній практиці є однією з основних форм у складі звітності, тому що в ній розкриваються всі пояснення, події та операції, які неможливо відобразити у фінансовій звітності, але вони грають істотну роль для прийняття рішень користувачами.

Включена записка і у фінансову звітність суб'єктів РК, проте її структура та зміст не регламентовані жодним нормативним актом або рекомендаціями, тому оформлення цього документа і його зміст залежать не тільки від вимог НСФО або МСФЗ в частині розкриття, а й від рівня кваліфікації фахівців і бажання керівництва на пояснення окремих статей звітності.

1.3 Інформаційна база оцінки фінансового стану підприємства

Щоб приймати рішення по управлінню в області виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і нововведень керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповідних питань, яка є результатом відбору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної сирої інформації, необхідно аналітичне прочитання вихідних даних виходячи з цілей аналізу та управління .

Основним (а в ряді випадків і єдиним) джерелом інформації про фінансову діяльність підприємства є фінансова звітність, яка стала публічною. Звітність підприємства в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, що зв'язує підприємство із суспільством і діловими партнерами-користувачами інформації про діяльність підприємства.

Фінансові звіти повинні об'єктивно представляти фінансове становище, фінансові результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта. Для достовірного уявлення потрібно справедливе відображення результатів операцій, інших подій та обставин згідно з визначеннями і критеріями визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат.

Елементами фінансової звітності, пов'язаними з оцінкою фінансового стану, є активи, зобов'язання і капітал. [2]

Активи - ресурси, контрольовані індивідуальним підприємцем або організацією в результаті минулих подій, від яких очікується отримання майбутніх економічних вигод.

Актив - це ресурс:

• контрольований компанією;

• від якого очікуються надходження в компанію майбутніх економічних вигод;

• вартість, якого може бути досить достовірно визначена.

Ресурс - майбутній обліковий об'єкт економіки, як такої, не слід визнавати як будь-якого елементу фінансової звітності до тих пір, поки він не буде ідентифікований з яких-небудь економічним елементом - активом, зобов'язанням або власним капіталом.

Ідентифікація - це встановлення відповідності розпізнається ресурсу своїм відмітних ознак, в результаті якого ресурс буде визнаний яких-небудь економічним елементом.

Контроль над активом означає, що компанія має законне юридичне право на отримання економічних вигід, що надходять від активу, і може заборонити доступ до нього інших учасників ринку, тобто такий контроль можливий, якщо актив юридично захищений, є належно оформлені документи, що підтверджують існування ресурсів і законних прав на нього володарем активу.

Майбутні економічні вигоди - ці вигоди можуть включати: виручку від продажів, робіт, послуг або економію витрат, без явного збільшення доходу в тій діяльності, де передбачається використання активу. [6, c. 42]

Зобов'язання - це існуюча на звітну дату реальна заборгованість організації, погашення якої призведе до зменшення економічної вигоди у вигляді відтоку ресурсів, щоб задовольнити претензії іншої сторони. Зобов'язання можуть виникати в силу дії договору чи правової норми. Погашення зобов'язань може здійснюватися різними способами:

• оплатою;

• передачею інших активів;

• наданням послуг;

• заміщенням даного зобов'язання іншим;

• обміном зобов'язання на капітал;

• зняттям вимоги з боку кредитора.

Існує також майбутнє зобов'язання, яке визначається рішенням керівництва організації придбати активи в майбутньому і не є причиною для появи справжньою зобов'язання.

Проте в деяких випадках компанія може визнати в якості боргу майбутні виплати. Це характерно для тих випадків, коли вони базуються на щорічних закупівлі чи носять постійний характер.

Капітал - залишок, що утворюється в результаті відрахування вартості визнаних зобов'язань з вартості визнаних активів. У бухгалтерському балансі розділ «Капітал» може бути розділений на підкатегорії. Наприклад, у акціонерного товариства підкатегорії можуть бути наступними: кошти, внесені акціонерами, нерозподілений прибуток і прибуток або збиток зараховують на рахунку капіталу безпосередньо.

Результатом діяльності є взаємозв'язок доходів і витрат суб'єкта, викладена у звіті про прибутки та збитки. Прибуток часто використовується як критерій результатів діяльності або як основа для інших критеріїв, таких як дохід на інвестиції або прибуток на акцію. Елементами фінансових звітів, безпосередньо пов'язаними з вимірюванням прибутку, є доходи і витрати. Вони визначаються наступним чином:

1) Дохід - збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або приросту активів або зменшення зобов'язань, які призводять до збільшення капіталу, відмінному від збільшення, пов'язаного з внесками осіб, що беруть участь в капіталі. Доходи можуть включати в себе надходження коштів від звичайних видів діяльності суб'єкта, у тому числі доходи від реалізації продукції і надання послуг, винагороди, дивіденди та роялті. Інші доходи являють собою надходження, що задовольняють визначенню доходу, які можуть виникати або не виникати в процесі звичайної діяльності суб'єкта. При визнанні інших доходів у звіті про прибутки та збитки вони зазвичай подаються окремо, тому що інформація про них корисна при прийнятті економічних рішень. [6, c.   43]

2) Витрати - зменшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі відпливу чи зменшення активів або виникнення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу, відмінному від зменшення, пов'язаного з розподілом особам, які беруть участь у капіталі. Виплата дивідендів не є витратою. Визначення витрат включає збитки, а також ті витрати, які виникають в ході звичайної діяльності суб'єкта. Витрати, що виникають в ході звичайної діяльності суб'єкта, включають, наприклад, собівартість реалізованої продукції і наданих послуг, заробітну плату та амортизацію основних засобів. Вони зазвичай приймають форму відтоку або зменшення активів, наприклад грошових коштів та їх еквівалентів, запасів, основних засобів. Збитки - це інші статті, які підходять під визначення витрат і можуть виникати або не виникати в ході звичайної діяльності суб'єкта. При визнанні інших втрат у звіті про прибутки та збитки вони зазвичай подаються окремо, тому що інформація про них корисна при прийнятті економічних рішень.

Визнання доходу та витрати у звіті про прибутки та збитки прямо пов'язане з визнанням і вимірюванням активів і зобов'язань. Визнання являє собою процес відображення в бухгалтерському балансі або у звіті про прибутки та збитки статті, яка відповідає визначенню одного з елементів і задовольняє таким критеріям:

1) існує ймовірність того, що будь-яка майбутня економічна вигода, пов'язана зі статтею, буде отримана або втрачена суб'єктом;

2) фактичні витрати або вартість статті можуть бути достовірно оцінити.

Вимірювання - процес визначення грошових величин, за якими суб'єкт повинен вимірювати активи, зобов'язання, доходи та витрати у своїх фінансових звітах. Для вимірювання необхідно обрати базу вимірювання. У НСФО № 2 зазначено дві поширені бази вимірювання це - історична вартість та справедлива вартість: [5]

1) для активів історичної вартістю є сума сплачених за них коштів або еквівалентів грошових коштів, або справедлива вартість зустрічного відшкодування, переданого для придбання активу на момент його придбання. Для зобов'язань історичної вартістю є сума надходжень грошових коштів або еквівалентів грошових коштів або справедлива вартість немонетарних активів, отриманих в обмін на зобов'язання у момент виникнення зобов'язання;

2) справедлива вартість - це сума, на яку можна обміняти актив або здійснено розрахунок по зобов'язанням між добре обізнаними, незалежними сторонами, зацікавленими та.

Оцінка фінансового стану проводиться шляхом вивчення динамічних даних за ряд років, оскільки дані звітності, що розглядаються ізольовано, не забезпечують просторової і тимчасової порівнянності.

Основним інструментом експертної оцінки фінансово-господарської діяльності організації є аналіз, базою для якого виступає фінансова звітність. Оцінка фінансового стану включає логічний аналіз звітності, а також кількісний аналіз, побудований на розрахунку фінансових коефіцієнтів (ліквідності, оборотності активів, структури капіталу та зобов'язань). Цінну інформацію про фінансовий стан підприємства можна отримати шляхом порівняння аналітичних показників. З цією метою складається порівняльний, аналітичний баланс, який будується на основі бухгалтерського балансу підприємства шляхом доповнення його показниками структури статей активу і пасиву в динаміці.

Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів. Власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності підвищення фірми. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та вкладами.

Аналіз фінансового стану підприємства показує, по яких напрямках треба вести цю роботу, дає можливість виявити найбільш важливі аспекти і слабкі позиції у фінансовому стані підприємства. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності. Але головною метою аналізу є своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Поряд із загальною характеристикою фінансового стану аналізуються показники фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість оцінюється за співвідношенням власних і позикових коштів в активах і пасивах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношенням довгострокових і короткострокових зобов'язань компанії, забезпечення оборотних засобів власними джерелами та ін

Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства використовується ціла система показників, що характеризують зміни:

• структури капіталу підприємства по його розміщенню до джерел освіти;

• ефективності та інтенсивності його використання;

• платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;

• запасу його фінансової стійкості.

Показники мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли відповісти на питання, наскільки надійно підприємство як партнер а, отже, прийняти рішення про економічну вигідність продовження відносин з ним. Аналіз фінансового стану підприємства грунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції практично неможливо привести в порівнянний вид. Відносні показники можна порівнювати з:

• загальноприйнятими «нормами» для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

• аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

• аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства.

У певних випадках для реалізації цілей фінансового аналізу буває недостатньо використовувати лише фінансову звітність. Окремі групи користувачів, наприклад керівництво і аудитори, мають можливість залучати додаткові джерела (дані виробничого і фінансового обліку). Тим не менш, частіше за все річна і квартальна звітність є єдиним джерелом зовнішнього фінансового аналізу.

Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів - це дедуктивний метод, тобто від загального до приватного, але він повинен застосовуватися багаторазово. У ході такого аналізу як би відтворюється історична і логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і сила впливу їх на результати діяльності.

Деталізація процедурної сторони аналізу фінансового стану залежить від поставлених цілей, а також різних - факторів інформаційного, тимчасового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у вигляді двухмодульной структури:

• експрес-аналіз фінансового стану;

• деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Мета першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання.

Перевірка готовності звітності до читання носить менш відповідальний і певною мірою технічний характер. Цю роботу часто доводиться робити, працюючи зі звітністю невеликих підприємств, де немає достатньої культури і традицій підготовки річного звіту.

Тут проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і по суті: визначається наявність всіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів; вивіряється правильність і ясність заповнення звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки; перевіряються взаємна ув'язка показників звітних форм і основні контрольні співвідношення між ними тощо

Фінансова звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності за звітний період, що складається з балансу підприємства, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошей, звіту про зміни у капіталі, пояснювальної записки. Звітним формам властива як логічна, так і інформаційна взаємозв'язок. Суть логічного зв'язку полягає у взаємодоповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей. Деякі найбільш важливі балансові статті розшифровуються в супутніх формах. Розшифровку інших показників за необхідності можна знайти в аналітичному обліку.

Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому становищі господарюючого суб'єкта. Складаючи перше уявлення про динаміку наведених у звітності і пояснювальній записці даних, необхідно o 6ращать увагу на алгоритми розрахунку основних показників. Оскільки розрахунок деяких аналітичних показників (наприклад, рентабельність, дохід на акцію, частка власних оборотних коштів тощо) може супроводжуватися усвідомленим або неусвідомленим різночитанням, багато західні фірми наводять у відповідному розділі річного звіту алгоритми для деяких показників. Таку практику доцільно використати і в Казахстані.

Аналізуючи тенденції основних показників, необхідно брати до уваги вплив деяких спотворюють факторів, зокрема інфляції. Крім того, не варто забувати, що і сам баланс, будучи основною звітною і аналітичною формою, не вільний від деяких обмежень.

Третій етап - основний в експрес-аналізі, його мета - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності та фінансового стану підприємства. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів.

Отже, тільки на основі фінансового аналізу, виявлення сильних і слабких сторін у фінансовому становищі підприємства, у його виробничо-господарської діяльності можна намітити заходи щодо його зміцнення або виходу з ситуації, що склалася. Власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності становища фірми. Кредитори та інвестори - щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, Можна твердо говорити, що якість прийнятих рішень цілком залежить від якості аналітичного обгрунтування рішення.

В якості об'єкта дослідження було обрано АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» знаходиться за адресою: м. Караганда вул. Гоголя, 75. Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація пива.

Організаційно-правова форма підприємства - акціонерне товариство. АТ є юридичною особою відповідно до законодавства Республіки Казахстан, має самостійний баланс, банківські рахунки, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Попередня оцінка фінансового положення підприємства здійснюється на підставі даних фінансової звітності. На даній стадії аналізу формується початкове уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни в складі майна підприємства і їх джерелах, встановлюються взаємозв'язки між показниками.

2. Склад і зміст форм Фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

2.1 Зміст облікової політики за поданням фінансової звітності АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод»

У 3 розділі облікової політики АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» представлено зміст і структура фінансової звітності, а також порядок складання та подання фінансової звітності. Даний розділ облікової політики регулюється міжнародним стандартом фінансової звітності № 1 «Подання фінансової звітності».

Фінансова звітність призначена для представлення інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та рух грошей АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод», корисної для широкого кола користувачів при прийнятті економічних рішень. Фінансова звітність забезпечує інформацію про наступні показниках АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод»:

1) активах;

2) зобов'язання;

3) капіталі;

4) доходи та витрати, включаючи чисті доходи та збитки;

5) рух грошей.

За підготовку та достовірне представлення фінансової звітності відповідальність несе керівник підприємства, або особа ним уповноважена, і головний бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» включає в себе:

1) бухгалтерський баланс;

2) звіт про прибутки і збитки;

3) звіт про зміни у капіталі;

4) звіт про рух грошей;

5) інформацію про облікову політику;

6) пояснювальну записку.

Фінансова звітність повинна достовірно представляти фінансове становище, фінансові результати діяльності і рух грошей, а також відповідати всім вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансова звітність складається на основі припущення про безперервність діяльності підприємства. Підприємство складає фінансову звітність згідно з методом нарахування, за винятком інформації про рух грошей. Операції та події визнаються тоді, коли вони відбулися, відображаються в бухгалтерських записах і представляються у фінансовій звітності тих періодів, до яких вони відносяться. Витрати визнаються у звіті про доходи та витрати на основі безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і конкретними статтями отриманих доходів Застосування МСФЗ не допускає визнання в бухгалтерському балансі статей, які не відповідають визначенню активів і зобов'язань.

При складанні фінансової звітності повинна бути виділена наступна інформація:

• повне найменування підприємства відповідно до установчих документів; місцезнаходження - юридична адреса, вид діяльності; організаційно-правова форма;

• звітна дата або період, на яку або за який складається фінансова звітність;

• валюта звітності;

• рівень точності, використаний при поданні цифр.

Зміст і формати бухгалтерського балансу, звіту про доходи та витрати, звіту про зміни у капіталі, звіту про рух грошей, застосовуються від одного звітного періоду до іншого.

За кожним показником, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошей, повинні бути приведені дані за попередній період. У разі якщо дані попереднього звітного періоду непорівнянні з даними за звітний період, то вони підлягають рекласифікації. Кожна рекласифікація повинна бути розкрита в пояснювальній записці.

Господарські операції оцінюються, і звіти по них ведуться в національній валюті Республіки Казахстан - тенге. Фінансова звітність АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» складається в національній валюті Республіки Казахстан; одиниця виміру встановлюється в тисячах тенге.

Звітним періодом для річної фінансової звітності є календарний рік - з 01 січня по 31 грудня.

Підприємство представляє річну фінансову звітність власнику, органам державної статистики за місцем реєстрації; органам державного контролю і нагляду відповідно до їх компетенції.

Бухгалтерський баланс АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» містить у собі відомості про наявні у нього активах, власному капіталі і зобов'язаннях. Активи та зобов'язання класифікуються як довгострокові і поточні. Нематеріальні активи та основні засоби видаються з урахуванням амортизаційних відрахувань. Товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, аванси видані представляються за вирахуванням сум зменшення вартості до величини можливої ​​чистої ціни продажу для ТМЗ та створених резервів по сумнівних боргах для дебіторської заборгованості.

Звіт про доходи та витрати складається методом «за видами витрат» і включає такі статті:

1) дохід від реалізації послуг з основної діяльності;

2) собівартість реалізованих послуг;

3) валовий дохід (збиток);

4) витрати періоду:

5) витрати по реалізації;

6) адміністративні витрати;

7) витрати у вигляді винагороди;

8) дохід (збиток) від основної діяльності;

9) дохід (збиток) від неосновної діяльності:

10) дохід (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

11) корпоративний прибутковий податок;

12) дохід (збиток) від надзвичайних подій;

13) чистий прибуток (збиток).

Звіт про рух грошей дозволяє оцінити зміни у фінансовому стані АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод», забезпечуючи користувача інформацією про надходження та вибуття грошей за звітний період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Пояснювальна записка включає в себе розкриття інформації, яка не представлена ​​у фінансовій звітності, але необхідна для достовірного уявлення. Записка складається в наступному порядку:

• заяву про відповідність міжнародним стандартам, тобто що фінансова звітність була підготовлена ​​відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і чесно представляє всі суттєві результати діяльності АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод»;

• інформація про систему внутрішнього контролю бухобліку;

• Допоміжна інформація для статей, представлених у формі фінансової звітності в тому ж порядку, в якому представлені статті;

• інші розкриття, в тому числі умовні події, договірні зобов'язання та інші фінансові та нефінансові розкриття;

• фундаментальні помилки і зміни в обліковій політиці.

У пояснювальній записці розкривається інформація

• про структуру АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод»;

• про нематеріальні активи та основні засоби;

• про товарно-матеріальних запасах;

• про дебіторську заборгованість у розрізі:

• про короткострокові фінансові інвестиції, гроші та їх грошових еквівалентів у розрізі:

а) грошей на банківському рахунку в тенге;

б) грошей на банківському рахунку в іноземній валюті;

в) депозитів у банках;

г) акредитивів;

д) грошей в касі,

• про статутний капітал;

• про розрахунки з бюджетом і накопичувальними пенсійними фондами;

• про іншу кредиторської заборгованості;

• про надані послуги по основній діяльності;

• про інші доходи в тому числі:

а) від реалізації цінних паперів;

б) від реалізації основних засобів;

в) за курсовою різницею;

г) інших,

• про собівартість реалізованих послуг;

• про витрати періоду в тому числі:

а) про податки;

б) про витрати з оплати праці;

в) про знос і амортизації;

г) про витрати на ремонт;

д) про формування резерву за сумнівною дебіторської заборгованості;

ж) про інших;

• про інші витрати в тому числі:

а) про собівартість реалізованої продукції;

б) про вартість реалізованих цінних паперів;

в) про списання основних засобів та незавершеного будівництва;

г) про курсовій різниці;

д) про інших,

• про корпоративний прибутковий податок;

• про події надзвичайного характеру.

Таким чином облікова політика АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» описує принципи, умови, правила і практику, основи оцінки, які використовуються для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також розкриває питання, які допомагають у розумінні способу відображення операцій та подій у звітних фінансові результати діяльності та фінансового стану АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод».

2.2 Бухгалтерський баланс, його структура та зміст

У ринковій економіці бухгалтерський баланс служить основним джерелом інформації для широкого кола користувачів. Баланс організації знайомить власників, менеджерів та інших осіб, пов'язаних з управлінням, з майновим станом господарюючого суб'єкта на певну дату. З балансу вони дізнаються, чим володіє власник, тобто який у кількісному і якісному відношенні той запас матеріальних і грошових коштів, якими організація здатна розпоряджатися.

За балансом визначають, чи зуміє організація найближчим часом виконати свої зобов'язання перед третіми особами - акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями, продавцями та ін, або йому загрожують фінансові труднощі.

Далі, по балансу визначають кінцевий фінансовий результат роботи організації у вигляді нарощення капіталу за звітний період, за яким судять про здібності керівників зберегти і примножити ввірені їм матеріальні та грошові ресурси і який відбивається у вигляді чистого прибутку.

На основі даних балансу будується оперативне фінансове планування організації, здійснюється контроль за рухом грошових потоків у відповідності з отриманим доходом.

Дані бухгалтерського балансу також широко використовуються податковими службами, кредитними установами, а також органами державного управління, оскільки, відображаючи сукупність майнових відносин даного господарюючого суб'єкта, баланси окремих організацій дають багатий матеріал для вивчення особливостей сучасного економічного життя. Ряд складних проблем сучасної господарської політики неможливо вирішити без уважного аналізу балансу.

У бухгалтерському балансі повинні бути розкриті підсумкові суми довгострокових, короткострокових активів, капіталу, довгострокових і короткострокових зобов'язань.

Активи, зобов'язання, капітал розділені в структурі балансу, щоб показати їх взаємозв'язок і сфокусувати увагу користувача на важливих підрозділах.

Актив класифікується як короткостроковий, коли:

• він міститься головним чином в комерційних цілях або протягом короткого терміну, і його передбачається реалізувати протягом дванадцяти місяців;

• він є активом у вигляді грошових коштів або їх еквівалентів.

Всі інші, активи, як правило, класифікуються як довгострокові.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають виняток для «запасів» і визначають, що навіть коли їх не очікується реалізувати протягом 12 місяців, вони все одно класифікуються як «короткострокові активи» в бухгалтерському балансі.

Бухгалтерський баланс являє користувачу фінансової звітності можливість:

• підрахувати рівень рентабельності;

• оцінити структуру активів організації;

• визначити ліквідність і фінансову стійкість.

Для того щоб оцінити ризики і майбутній рух, грошових коштів, бухгалтерський баланс повинен бути проаналізований, визначена ліквідність і фінансова стійкість організації.

Форма бухгалтерського балансу, затверджена Наказом Міністра Фінансів РК від 23 травня 2007 року № 184 як типова форма бухгалтерського балансу для організацій публічного інтересу (крім фінансових організацій). [11]

За структурою баланс містить статті за ступенем зменшення ліквідності, тому в активі і в пасиві балансу розділи починаються з короткострокових активів і пасивів.

Бухгалтерський баланс є основною формою звітності і застосовується він для узагальнення показників про стан, розміщення, використання коштів підприємства, джерела їх утворення на певну дату. Структурно баланс являє собою таблицю, у лівій стороні якої відображаються активи, а в правій - зобов'язання і власний капітал підприємства.

Таблиця 1 - Структура бухгалтерського балансу

Активи	Сума	Зобов'язання і капітал	Сума
I. Поточні активи		I. Поточні зобов'язання
II. Довгострокові активи		II. Довгострокові зобов'язання
		III. Капітал

Структура балансу, складеного відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністра фінансів РК від 23.05.2007 № 185, буде мати свої особливості, пов'язані з його побудовою за принципом убування ліквідності. Наприклад, по активній стороні балансу на першій позиції будуть відображені короткострокові активи, а потім вже довгострокові активи. [12]

В основі балансу лежить таке основне тотожність: вартість активів = вартість всіх зобов'язань + власний капітал підприємства.

Активи підприємства - всі господарські засоби підприємства, які згруповані в балансі за складом і їх розміщення. Це основні засоби у вигляді будівель, споруд, обладнання, товарно-матеріальних запасів, нематеріальних активів, а також дебіторської заборгованості, що представляє собою тимчасово абстрактні кошти і борги інших підприємств. Дебіторська заборгованість вважається активом, незважаючи на те, що фактично, скажімо, грошові кошти або товарно-матеріальні запаси знаходяться на дату складання балансу в інших підприємств. Це може бути оплата за товари, ще не отримані, або послуги, не надані, або, навпаки, товар відвантажено, а оплата за нього не надійшла. У таких випадках передбачається з великою часткою впевненості, що дебіторська заборгованість буде погашена шляхом постачання товарів, надання послуг, виконання робіт або надходження виручки за відпущений товар.

У правій стороні балансу підприємства відображаються джерела утворення засобів (активів) підприємства. Це зобов'язання і капітал. Зобов'язання представляють собою борг підприємства або його заборгованість за кредитами банків, кредиторську заборгованість перед іншими господарюючими суб'єктами, з податків і т.д. Зобов'язання показують суму тимчасово знаходяться у розпорядженні підприємства коштів, за рахунок яких сформовані активи підприємства. Припустимо, підприємство погасило заборгованість перед банком грошовими коштами, у такому випадку відбувається зменшення активів і відповідно зменшується борг підприємства, при цьому на рівнозначні суми. Очевидно, що підсумки балансу також зміняться без порушення рівності його правої і лівої сторін.

З викладеного випливає, що активи, зобов'язання і капітал, що відображаються у балансі, взаємопов'язані, тому що будь-яка операція обліковується на двох рахунках, тобто в активах балансу з'являється якась грошова сума, відповідно в розділі зобов'язань і власного капіталу відображається і джерело утворення цих засобів.

Зміни можуть статися і всередині активу, коли кошти переходять з однієї форми в іншу. Наприклад, підприємством придбаний комп'ютер, це означає, що грошові кошти на його купівлю були списані з рахунку, а на цю ж суму в складі основних засобів з'явився комп'ютер.

Капітал являє собою статутний капітал, неоплачений капітал, що формуються відповідно до законодавства та установчих документів, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), що представляє собою результат діяльності підприємства за звітний період.

Активи, зобов'язання і капітал балансу мають декілька розділів, які групують економічно однорідні за складом кошти. Загальний підсумок балансу називається валютою балансу, при цьому підсумкова сума за активами обов'язково дорівнює сумі, відображеної в підсумку зобов'язань і капіталу балансу. Власне тому він і називається балансом. Зрозуміло, що у разі невідповідності цих двох показників можна сказати, що баланс складений невірно. Виникаючі в діяльності підприємства фінансово-господарські операції не порушують рівності підсумків балансу, так як існуюча подвійний запис операцій призначена для відображення взаємного зв'язку об'єктів обліку.

У балансі передбачені графи, що дозволяють визначити зміни, що відбулися за звітний період, як за статтями активів, так і за їхніми джерелами. У цих графах відображаються показники на початок і на кінець року.

Класифікація видів балансу проводиться за ознаками:

1) час складання;

• вступні (з них починається ведення обліку в організації);

• поточні (складаються протягом всього часу існування організації);

• ліквідаційні (формується при ліквідації організації);

• розділові (формується при поділі великої організації на більш дрібні);

• об'єднавчі (формується при об'єднанні декількох організацій в одну більш велику);

• соніруемие (складаються, коли організація наближається до банкрутства).

2) джерело складання;

• інвентарні (тільки на підставі опису коштів або інвентарю);

• книжкові (тільки на підставі книжкових записів без інвентаризації);

• генеральні (на підставі облікових записів і даних інвентаризації).

3) обсяг інформації;

• поодинокі (відображають діяльність тільки однієї організації);

• зведені (відображають діяльність декількох організацій);

Різновидом зведеного балансу є консолідований баланс - об'єднання балансів юридично самостійних організацій, але залежних в економічному та фінансовому відношенні.

4) характер діяльності;

• по основній діяльності;

• по не основної діяльності;

5) форма власності;

• державні;

• кооперативні;

• приватні;

• та ін

Розглянемо порядок побудови бухгалтерського балансу на підприємстві АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». До його складання необхідно звірити обороти і залишки по всіх синтетичних рахунках в облікових регістрах з даними аналітичного обліку. Для порівнянності даних балансів на початок і кінець року номенклатура статей затвердженого балансу на початок року повинна бути приведена у відповідність з номенклатурою і угрупуванням розділів та статей, затверджених для балансу на кінець року (якщо мали місце зміни в номенклатурі статей балансу).

Бухгалтерський баланс складається на підставі даних бухгалтерського обліку, підготовлених за звітний податковий період відповідно до законодавства Республіки Казахстан з бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Нова форма бухгалтерського балансу має відмінні від раніше прийнятої форми схему подання цифрового матеріалу. Форма бухгалтерського балансу відповідає порядку подання фінансової звітності за МСФЗ. Статті в балансі за МСФЗ представлені в порядку зменшення ліквідності. Стандарт вимагає розділяти статті балансу на довгострокові і короткострокові. Інформація про очікувані терміни реалізації активів і зобов'язань корисна для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства.

Розглянемо склад показників балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод».

У розділі I «Короткострокові активи» містяться такі підрозділи:

1000 «Кошти» - показується залишок грошових коштів у касі, на поточних банківських рахунках.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

1010 - «Грошові кошти в касі», де враховується рух грошових коштів в касі в національній і в іноземних валютах;

1020 - «Грошові кошти в дорозі», де враховується рух грошових коштів у дорозі;

1030 - «Грошові кошти на поточних банківських рахунках», де враховується рух грошових коштів на поточних банківських рахунках у національній і в іноземних валютах;

1040 - «Грошові кошти на карт-рахунках», де враховується рух грошових коштів на карт-рахунках в національній і в іноземних валютах;

1050 - «Грошові кошти на ощадних рахунках», де враховується рух грошових коштів на ощадних рахунках у національній і в іноземних валютах;

1060 - «Інші кошти», де враховуються інші грошові кошти, не зазначені в попередніх групах.

1200 «Короткострокова дебіторська заборгованість» - сума дебіторської заборгованості строком до одного року.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

1210 - «Короткострокова дебіторська заборгованість покупців і замовників», де відображаються операції з розрахунків з покупцями і замовниками за реалізовані активи та надані послуги на строк до одного року, та інша короткострокова дебіторська заборгованість покупців і замовників;

1220 - «Короткострокова дебіторська заборгованість дочірніх організацій», де відображаються операції по розрахунках з дочірніми організаціями за реалізовані активи та надані послуги на строк до одного року, та інша короткострокова дебіторська заборгованість дочірніх організацій;

1230 - «Короткострокова дебіторська заборгованість асоційованих і спільних організацій», де відображаються операції за розрахунками з асоційованими та спільними організаціями за реалізовані активи та надані послуги на строк до одного року, та інша короткострокова дебіторська заборгованість асоційованих і спільних організацій;

1240 - «Короткострокова дебіторська заборгованість філій та структурних підрозділів», де відображаються операції з надходження та списання грошових коштів на рахунки філій, та інша короткострокова дебіторська заборгованість філій і структурних підрозділів;

1250 - «Короткострокова дебіторська заборгованість працівників», де відображаються операції, пов'язані з рухом дебіторської заборгованості працівників по:

• виданими під звіт грошових коштів на придбання активів, оплату послуг, службовими відрядженнями та інші;

• наданими працівникам позиками, а також розрахунки з відшкодування матеріального збитку (недостача, розкрадання, псування та інші), заподіяної організації працівником, та інша короткострокова дебіторська заборгованість працівників;

1260 - «Короткострокова дебіторська заборгованість з оренди", де враховуються витрати щодо здійснення поточних орендних платежів з операційної та фінансової оренди за поточний період;

1270 - «Короткострокові винагороди до отримання», де відображаються операції, пов'язані з рухом дебіторської заборгованості по:

• нарахованими дивідендами за акціями (частками участі);

• нарахування винагороди за фінансову оренду, наданими позиками, придбаним фінансових інвестиціях, довірчого управління, і іншим нарахованими винагород;

1280 - «Інша короткострокова дебіторська заборгованість», де відображаються операції з іншої дебіторської заборгованості терміном до одного року, не зазначені в попередніх групах, наприклад, заборгованість за векселями одержаними, щодо здійснення страхових виплат страховим організаціям;

1290 - «Резерв по сумнівних вимогам», де відображаються операції, пов'язані зі створенням і рухом резерву по сумнівних вимогам.

1300 «Запаси» - показуються залишки матеріально-виробничих запасів, призначених для використання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, управлінських потреб організації (сировина, матеріали та інші аналогічні цінності), для продажу чи перепродажу (готова продукція, товари)

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

1310 - «Сировина і матеріали», де враховуються сировину і матеріали, в тому числі сільськогосподарські, призначені для подальшого використання у виробничому процесі;

1320 - «Готова продукція», де враховується готова продукція, в тому числі сільськогосподарська продукція;

1330 - «Товари», де відображаються операції, пов'язані з рухом товарів, у тому числі сільськогосподарських, закуплених і зберігаються для перепродажу;

1340 - «Незавершене виробництво», де враховуються витрати по незавершеному виробництву;

1350 - «Інші запаси», де враховуються інші запаси, не зазначені в попередніх групах;

1360 - «Резерв по списанню запасів», де відображаються операції, пов'язані зі створенням і рухом резервів на зниження вартості запасів до чистої вартості реалізації у зв'язку з пошкодженням чи моральним старінням.

У розділі II "Довгострокові активи» містяться підрозділи:

2400 «Основні засоби» - наводяться показники за основними засобами, як чинним, так і перебувають на реконструкції, модернізації, відновлення, консервації або в запасі за балансовою вартістю

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

2410 - «Основні засоби»;

2420 - «Амортизація основних засобів»;

2430 - «Збиток від знецінення основних засобів». Нематеріальні активи - показується наявність нематеріальних активів за балансовою вартістю.

Розділ 3 «Короткострокові зобов'язання» включає такі підрозділи:

3000 - «Короткострокові фінансові зобов'язання» - сума отриманих банківських позик до одного року.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

3010 - «Короткострокові банківські позики», де враховуються отримані банківські позики терміном до одного року;

3020 - «Короткострокові позики отримані від організацій здійснюють банківські операції без ліцензії уповноваженого органу та (або) Національного Банку», де враховуються отримані позики від організацій здійснюють банківські операції без ліцензії уповноваженого органу та (або) Національного Банку;

3030 - «Короткострокова кредиторська заборгованість по дивідендах і доходам учасників», де відображаються операції з нарахування і виплати дивідендів по акціях і доходів учасникам юридичної особи, що мають частку в статутному капіталі;

3040 - «Поточна частина довгострокових фінансових зобов'язань», де враховується поточна частина довгострокових фінансових зобов'язань, наприклад зобов'язань з фінансової оренди, позиками;

3050 - «Інші короткострокові фінансові зобов'язання», де враховуються інші короткострокові фінансові зобов'язання, не зазначені в попередніх групах.

3100 - «Зобов'язання за податками" - показується сума по сплаті податків: корпоративний прибутковий податок, податок на додану вартість, акцизи, соціальний податок, земельний податок, податок на транспорт, податок на майно, зобов'язання з інших обов'язкових та добровільних платежів.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

3110 - «Корпоративний прибутковий податок, який підлягає сплаті», де враховується корпоративний прибутковий податок, який підлягає сплаті;

3120 - «Індивідуальний прибутковий податок», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою індивідуального прибуткового податку;

3130 - «Податок на додану вартість», де враховується операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість;

3140 - «Акцизи», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою акцизів;

3150 - «Соціальний податок», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою соціального податку;

3160 - «Земельний податок», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою земельного податку;

3170 - «Податок на транспортні засоби», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку на транспортні засоби;

3180 - «Податок на майно», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку на майно;

3190 - «Інші податки», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою інших податків, не зазначених у попередніх групах.

3200 - «Зобов'язання за іншими обов'язковим і добровільним платежами»;

3300 - «Короткострокова кредиторська заборгованість»;

3400 - «Короткострокові оціночні зобов'язання»;

3500 - «Інші короткострокові зобов'язання".

Підрозділ 3200 «Зобов'язання за іншими обов'язковим і добровільним платежами» призначений для обліку обов'язкових і добровільних платежів, що підлягають сплаті відповідно до законодавства Республіки Казахстан, за винятком податків.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків: Підрозділ 3200 «Зобов'язання за іншими обов'язковим і добровільним платежами» призначений для обліку обов'язкових і добровільних платежів, що підлягають сплаті відповідно до законодавства Республіки Казахстан, за винятком податків.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

3210 - «Зобов'язання по соціальному страхуванню», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань на соціальне страхування;

3220 - «Зобов'язання по пенсійних відрахувань», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою пенсійних відрахувань;

3230 - «Інші зобов'язання з інших обов'язкових платежів», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань по інших обов'язкових платежах, наприклад, збори, державне мито, плати;

3240 - «Інші зобов'язання з іншим добровільним платежами», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань по іншим добровільним платежах.

Підрозділ 3300 «Короткострокова кредиторська заборгованість» призначений для обліку кредиторської заборгованості терміном до одного року, наводяться показники щодо короткострокової кредиторської заборгованості: постачальникам і підрядчикам, по оплаті праці та інші.

Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

3310 - «Короткострокова кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам», де відображаються операції по розрахунках з постачальниками та підрядниками за придбані активи та отримані послуги, включаючи витрати з доставки або переробки запасів зі строком оплати менше року, та інша короткострокова заборгованість постачальникам і підрядникам;

3320 - «Короткострокова кредиторська заборгованість дочірнім організаціям», де відображаються операції по розрахунках з дочірніми організаціями за придбані активи та отримані послуги строком до одного року, та інша короткострокова кредиторська заборгованість дочірнім організаціям;

3330 - «Короткострокова кредиторська заборгованість асоційованим і спільним організаціям», де відображаються операції за розрахунками з асоційованими та спільними організаціями за придбані активи та отримані послуги строком до одного року, та інша короткострокова кредиторська заборгованість асоційованим і спільним організаціям;

3340 - «Короткострокова кредиторська заборгованість філіям та структурним підрозділам», де відображаються операції з надходження та списання грошових коштів на рахунки філій та структурних підрозділів, та інша короткострокова кредиторська заборгованість філіям та структурним підрозділам;

3350 - «Короткострокова заборгованість з оплати праці», де враховуються виплати працівникам (крім вихідних допомог та компенсаційних виплат інструментами власного капіталу), що підлягають виплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надали відповідні послуги, та інша короткострокова заборгованість по оплаті праці;

3360 - «Короткострокова заборгованість з оренди", де відображаються операції, пов'язані з виплатою орендних зобов'язань по короткостроковій оренді, та інша короткострокова заборгованість з оренди;

3370 - «Поточна частина довгострокової кредиторської заборгованості», де відображаються операції, пов'язані з виплатою поточної частини довгострокової кредиторської заборгованості;

3380 - «Короткострокові винагороди до виплати», де відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом нарахованих винагород до оплати за отриманими позиками, виданими векселями, емітованими цінних паперів та договорами довірчого управління, та інші короткострокові виплати до виплати;

3390 - «Інша короткострокова кредиторська заборгованість», де враховується інша короткострокова кредиторська заборгованість, не зазначена в попередніх групах.

У IV розділі балансу міститься підрозділ 4000 "Довгострокові фінансові зобов'язання» призначений для обліку довгострокових фінансових зобов'язань, за винятком довгострокової кредиторської заборгованості. Даний підрозділ включає групу рахунків: 4010 - «Довгострокові банківські позики», де враховуються отримані банківські позики терміном понад один рік.

V розділ «Капітал і резерви» призначений для обліку капіталу та резервів. Розділ 5 «Капітал і резерви» включає такі підрозділи:

5000 - «Статутний капітал». Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

5010 - «Привілейовані акції», де враховується сумарна номінальна вартість оплачених емітованих привілейованих акцій акціонерного товариства;

5020 - «Прості акції», де враховується сумарна номінальна вартість оплачених емітованих простих акцій акціонерного товариства;

5500 - «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» призначений для обліку нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Даний підрозділ включає наступні групи рахунків:

5510 - «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного року», де відображається прибуток або збиток звітного року;

5520 - «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) попередніх років», де відображається прибуток або збиток попередніх років.

5600 - «Підсумковий прибуток (підсумковий збиток)» призначений для обліку підсумкового прибутку (підсумкового збитку) організації за звітний період і включає наступний рахунок:

5610 - «Підсумковий прибуток (підсумковий збиток)», де відбивається підсумкова прибуток (підсумковий збиток) організації за звітний період, а також узагальнюється інформації щодо формування кінцевого фінансового результату організації за звітний період.

Бухгалтерський баланс АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» представлений у Додатку А.

Таким чином, бухгалтерський баланс розкриває інформацію про засоби АТ «ІП Ефес Караганда пивоварний завод» і їх джерел у розрізі основних статей активів і зобов'язань.

2.2 Зміст Звіту про прибутки та збитки

Фінансовий результат господарської діяльності підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» визначається показником прибутку або збитку, який формується протягом календарного року. Для визначення підсумкового фінансового результату прибутку або збитку та нерозподіленого прибутку (збитку) призначений рахунок 5510 «Нерозподілений прибуток (збиток) звітного року» підрозділу 5500 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» типового плану рахунків по МСФЗ, що визначає суму чистого прибутку (збитку) підприємства за звітний період. На цей рахунок протягом звітного періоду списують фінансовий результат від звичайних видів діяльності, а також від операційних і позареалізаційних доходів і витрат. Крім того, на рахунку 5511 "Нерозподілений прибуток (збиток) звітного року» збирають надзвичайні доходи і витрати. Тут же відображають заборгованість перед бюджетом з корпоративного прибуткового податку, а також штрафи за податкові правопорушення.

У бухгалтерії АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2007 рік при закритті розділів 6 «Доходи» і 7 «Витрати» були складені наступні кореспонденції рахунків, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Кореспонденція рахунків з визначення фінансового результату АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2007 рік

№ п \ п	Зміст операцій	Сума, тис. тг.	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
1	Закриваються рахунки доходів: - Від реалізації продукції	7 546 042	6010	5610
2	- Від вибуття активів	661 257	6210	5610
3	Закриваються рахунки витрат: - Собівартість реалізованої продукції	3 903 593	5610

	7010
4	- Адміністративні витрати	1 324 830	5610	7210
5	- Витрати по реалізації продукції	1 966 628	5610	7110
6	- Витрати з вибуття активів	438 030	5610	7410
7	- Витрати з корпоративного прибуткового податку	96 000	5610	7710

У результаті проведених операцій в бухгалтерії підприємства виведена чистий прибуток на суму 478 218 тис. тенге. Отриманий в результаті діяльності дохід характеризує ефективність діяльності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». Даний результат дає передумови для самофінансування та формування фінансової бази.

Фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період відображається у фінансовому звіті підприємства про прибутки та збитки, який складається на підставі даних, відображених на рахунках розділів 6 «Доходи» і 7 «Витрати» типового плану рахунків.

Сума чистого доходу у звіті про прибутки та збитки порівнянна з дебетовими і кредитовими оборотами по рахунку 5610 «Підсумкова прибуток (збиток)». Також були зіставлені дані рахунки 5610 «Підсумкова прибуток (підсумковий збиток)», Головної книги з журналом-ордером 14 по кредиту цього рахунку. Було виявлено, що в результаті проведених господарських операцій в бухгалтерії підприємства виведена чистий прибуток на суму 478218 тис. тенге. Чистий прибуток підприємства не використовувався на створення спеціальних фондів. Отримана в результаті діяльності прибуток характеризує ефективну господарську діяльність підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». Даний результат дає передумови для самофінансування та формування фінансової бази.

Фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період відображається у фінансовому звіті підприємства про доходи та витрати, який забезпечує оцінку результатів діяльності підприємства за певний звітний період за допомогою досить докладного підрозділи даних про прибутки та збитки і складається на підставі даних, відображених на рахунках розділів 6 «Доходи »і 7« Витрати »типового плану рахунків.

Мета складання цієї форми фінансової звітності - отримання інформації про те, чи має підприємство прибуток або воно збиткове. Важлива особливість даної форми в тому, що в ньому порівнюється сума всіх доходів підприємства з сумою всіх витрат, понесених ним для підтримки своєї діяльності.

Як говорилося вище, всі рахунки доходів і витрат у кінці звітного періоду закриваються і відображаються у звіті про прибутки та збитки. Звіт про прибутки та збитки АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» представлений до Додатка Б.

Даний звіт складається на підприємстві один раз на рік. Основними його показниками є:

1. Дохід від реалізації продукції, робіт і послуг. Дохід відображається за мінусом ПДВ, та інших податків, за винятком вартість повернутих товарів, знижок з ціни і продажів;

2. Собівартість реалізованої продукції і наданих послуг включає фактичні витрати підприємства, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і наданням послуг;

3. Валовий прибуток - фінансовий результат від реалізації продукції і наданих послуг;

4. Витрати періоду - витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати по реалізації, витрати за відсотками;

5. Прибуток (збиток) за період від діяльності, визначається як різниця між валовим прибутком і витратами періоду;

6. Прибуток (збиток) до оподаткування;

7. Витрати з корпоративного прибуткового податку, визначені за звітний період;

8. Підсумковий прибуток (збиток), отриманий підприємством за звітний період.

Звіт про прибутки та збитки зводиться до розкриття формування фінансового результату за той чи інший період (чистого прибутку і збитку). При цьому доходи і витрати можуть бути представлені в цьому звіті шляхом розмежування видів діяльності. Така інформація надає певну допомогу для прийняття рішень. Джерела статей звітності мають важливе значення при оцінці здатності генерувати грошові кошти в майбутньому.

За статтею "Собівартість реалізованої продукції (робіт і послуг)" показуються фактичні витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт і послуг), які групуються відповідно до економічного змісту по наступних елементах: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування , знос основних засобів, інші витрати. Валовий прибуток являє собою фінансовий результат від реалізації продукції (робіт і послуг) і визначається як різниця між доходом від реалізації продукції (робіт і послуг) та виробничої собівартістю реалізованої продукції (робіт і послуг) в результаті основної діяльності.

За статтею «Корпоративний прибутковий податок" показується витрата, понесений юридичною особою в ході отримання доходу. Прибутковий податок нараховується у той же період, в якому виникли відповідні доходи.

Підсумковий прибуток (збиток) за період обчислюють шляхом вирахування з прибутку (збитку) за період від діяльності, що величини корпоративного прибуткового податку.

2.3 Формування Звіту про рух грошових коштів прямим і непрямим методами

Згідно з МСБО № 7 «Звіт про рух грошових коштів» підприємства зобов'язані складати річний звіт про рух грошових коштів і представляти його в якості складової частини фінансової звітності за кожний період. Даний звіт розкриває інформацію про грошові потоки організації, що характеризує джерела надходження грошових коштів і спрямування їх витрачання. [13]

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію, в якій зацікавлені як власники, так і кредитори. Власники, володіючи інформацією про грошові потоки, мають можливість більш обгрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку. Кредитори можуть скласти висновок про достатність коштів у потенційного позичальника і його здатності заробляти грошові кошти, необхідні для погашення зобов'язань. [14, с. 301]

Звіт про рух грошових коштів при його використанні разом з іншими формами фінансової звітності надає інформацію, яка дозволяє користувачам оцінити зміни в чистих активах компанії, її фінансової структурі (включаючи ліквідність і платоспроможність) та її здатність впливати на величину та строки надходжень і платежів грошових, коштів , щоб пристосуватися до мінливих умов і можливостей. Інформація про рух грошей корисна, при оцінці здатності компанії генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, або дозволяє користувачам розробляти моделі для оцінки та зіставлення дисконтованою вартістю майбутніх надходжень і платежів грошових коштів різних компаній. Вона також збільшує порівнянність звітності про операційні показники компаній тому, що усуває вплив застосування різних методів обліку для однакових операцій та подій. [4, c. 154]

Інформація про рух грошових коштів організації повинна надати користувачам фінансової звітності основу для оцінки здатності організації заробляти кошти, а також для оцінки потреб організації у використанні наявних грошових коштів. Крім того, даний звіт повинен допомогти зрозуміти причини розходження між чистим доходом і пов'язаними з його отриманням грошовими надходженнями. Нарешті, користувачі фінансової звітності повинні оцінити вплив інвестиційних та фінансових операцій на фінансове положення організації.

Звіт про рух грошових коштів на підприємстві характеризує зміни у його фінансовому становищі. Потреба в складанні цього виду звіту виникла у зв'язку з необхідністю визначати джерела коштів підприємств за певний період і з вказівкою, як ці кошти використовуються.

Даний вид звіту показує, чи достатні кошти, одержувані від основної діяльності, для покриття витрачених коштів підприємства за звітний період. Він також дозволяє користувачам оцінити зміни у фінансовому становищі підприємства, забезпечуючи їх інформацією про надходження та вибуття грошових коштів за звітний період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Іншими словами, звіт про рух грошових коштів - документ, що дозволяє показати, звідки суб'єкт отримує кошти і як вони, потім витрачаються. Узагальнюючи поняття «грошовий потік», відзначимо, що він представляє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, які здійснюються у процесі ведення господарської діяльності.

Звіт про рух грошових коштів згідно МСБО № 7 «Звіт про рух грошових коштів» має на меті розкриття інформації про зміни у грошових коштах та їх еквівалентах за період. Він класифікує грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Користувачам фінансової звітності така інформація необхідна для складання власної думки щодо:

• Змін в чистих активах компанії.

• Фінансової структури компанії.

• Платоспроможності та ліквідності компанії.

• Здібності компанії впливати на величину і регулярність потоків грошових коштів.

• Здібності створювати грошові кошти.

• Дисконтованої вартості грошових потоків різних компаній (з допомогою розроблених моделей).

Юридичні особи (крім банків та бюджетних установ) складають звіт про рух грошей відповідно до вимог даного стандарту і представляють у складі фінансової звітності за звітний період.

Основна мета звіту про рух грошових коштів - забезпечення користувачів інформацією про надходження та вибуття грошових коштів, крім того, це - основний засіб аналізу інвестиційної та фінансової діяльності за звітний період. Його головне завдання - допомогти інвесторам і кредиторам оцінити:

- Здатність суб'єкта генерувати майбутні позитивні потоки грошових коштів і оплатити свої зобов'язання, виплатити дивіденди;

- Причини різниці між розміром чистого доходу і розміром надходження (вибуття) грошових коштів;

- Усі аспекти, як готівки, так і безготівкових грошових потоків і їх рух в інвестиційній та фінансовій діяльності суб'єктів.

Всі вищеописані види діяльності підприємства вважаються основними каналами надходження і вибуття грошових коштів. Стандарт бухгалтерського обліку вимагає розкриття їх руху в розрізі каналів їх надходження та вибуття. При цьому рух грошових коштів від операційної діяльності суб'єкт повинен розкрити, використовуючи прямий або непрямий метод.

Прямий метод вимагає розкриття основних видів грошових надходжень і виплат. Цей метод заснований на вивченні кожної грошової операції і визначення, до якого виду діяльності вона належить. При розкритті руху грошових коштів від операційної діяльності прямим методом розкриваються операції, що вплинули на рух грошових коштів, пов'язані з безпосереднім їх надходженням та вибуттям, а також грошові операції. У разі якщо операцій, однорідних за економічним змістом, було декілька, то вони узагальнюються і показуються в звіті одним рядком. [14, c. 348]

Прямий метод грунтується на обчисленні припливу (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані та ін) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик і позик і ін) грошових коштів, тобто вихідним елементом є виручка. Аналіз грошових коштів прямим методом дає можливість оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках і дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями, для інвестиційної діяльності і додаткових витрат.

Звіт про рух грошових коштів, доставлений з використанням прямого методу, зрозумілий для широкого кола користувачів і більше легко ними сприймається.

Цьому методу притаманний серйозний недолік, - він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів на рахунках підприємства, тому застосовується непрямий метод аналізу, що дозволяє пояснити причину розбіжності між прибутком і грошовими коштами.

Складання звіту прямим методом здійснюється поетапно. Попередньо визначається чистий приріст або зменшення грошей, представляє собою різницю між залишками грошей на початок і кінець періоду.

Потім визначаються чисті грошові кошти від операційної діяльності, які обчислюються перерахунком кожного показника, відображеного в звіті про доходи та витрати за методом нарахування в результат, отриманий касовим методом.

Рух грошей прямим методом не передбачає пряму ув'язку балансу руху грошових коштів з бухгалтерським балансом. Відповідність між ними досягається за рахунок залишку грошових коштів на початок і кінець періоду, які повинні бути ідентичні в обох балансах.

Розрахунок надходжень грошей від покупців і замовників проводиться за схемою:

виручка від реалізації + зменшення дебіторської заборгованості; або виручка від реалізації - збільшення дебіторської заборгованості.

Розрахунок виплат постачальникам проводиться за схемою:

• собівартість реалізованих товарів + збільшення запасів або - зменшення запасів;

• собівартість реалізованих товарів + зменшення кредиторської заборгованості або - збільшення кредиторської заборгованості.

Розрахунок виплат по операційних витрат проводиться за схемою:

• операційні витрати (без урахування амортизації) + збільшення витрат майбутніх періодів або - зменшення витрат майбутніх періодів;

• операційні витрати (без урахування амортизації) + зменшення заборгованості за нарахованими витрат або збільшення заборгованості за нарахованими витратами.

Розрахунок виплат по податках на прибуток (корпоративний прибутковий податок) здійснюється за схемою:

податок + зменшення заборгованості з податку або збільшення заборгованості з податку.

На завершення визначаються чисті грошові кошти від інвестиційної та фінансової діяльності, зумовлені, в основному, щодо змін статей довгострокових активів і зобов'язань бухгалтерського балансу та інших даних.

Прямий метод заснований на русі грошових коштів по рахунках підприємства. Його достоїнства полягають в тому, що він дозволяє:

• показувати основні джерела притоку та напрямки відтоку грошових коштів;

• ідентифікувати статті, що формують найбільший притоки відтік грошових коштів;

• вивчити структуру припливу і відтоку грошових коштів;

• використовувати отриману інформацію для прогнозування грошових потоків;

• контролювати всі надходження і напрями витрачання грошових коштів, так як грошовий потік безпосередньо пов'язаний з регістрами бухгалтерського обліку [15, c. 541].

Недоліком прямого методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни абсолютного розміру грошових коштів.

Звіт про рух грошей прямим методом представлений у Додатку В.

Фінансова звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності за чітко визначений часовий період. Форми фінансової звітності взаємопов'язані інформаційно і логічно, що забезпечує різнобічну інформацію в динаміці про фінансово-господарський стан підприємства і дозволяє використовувати фінансову звітність як повноцінну базу для фінансового аналізу. Методика аналізу фінансового стану підприємства залежить від цілей та обсягу інформації, представленої у фінансовій звітності. Якщо метою є отримання простий і наочної інформації про стан і можливості розвитку господарюючого суб'єкта, то робота аналітика обмежиться експрес-аналізом. Якщо метою є досягнення деталізованої характеристики економічного становища господарюючого суб'єкта, то необхідно використовувати показники аналізу фінансово-господарської діяльності.

2.4 Структура і зміст Звіту про зміни у власному капіталі

Звіт про зміни у власному капіталі розкриває інформацію про стався у звітному періоді структурних і кількісних змінах власного капіталу. Звіт про зміни у власному капіталі є таблицею, в якій:

- По рядках розкриваються операції, що викликали зміни у власному капіталі:

- За графами розкриваються класи власного капіталу.

В осередках, що знаходяться на перетині рядків і граф, відображаються підсумкові кредитові і дебетові обороти по кожній операції, що призводить до зміни відповідної класу власного капіталу. Всі операції, результати яких занесені до звіту, повинні бути документально підтверджені (статут, договір про приєднання, установчі договори, договори купівлі-продажу акцій і часток, виписки з реєстрів, протоколи і рішення вищого органу управління тощо).

Дані цього звіту цікавлять в першу чергу власників (акціонерів) та інвесторів організації, показують накопичення і витрачання статутного капіталу і нерозподіленого прибутку, а також джерела надходження і вибуття у динаміці.

Згідно МСФЗ (IAS) № 1 внесено зміни, які набирають чинності з 01.01.09 р. Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (International, Accounting Standards Board, IASB) випустив переглянуту версію стандарту МСФЗ) (IAS) 1 «Подання фінансової звітності». Внесені зміни в основному спрямовані на поліпшення можливостей для порівняння фінансової інформації, викладеної у фінансових звітах, їх користувачами.

Так, одним з нових вимог є агрегування інформації на основі схожих характеристик і введення форми сукупного доходу (comprehensive income).

Сукупний дохід (comprehensive income) - це «зміна власного капіталу (чистих активів) організації за звітний період в результаті транзакцій чи інших подій, джерелом яких не є самі власники цієї організації, включає в себе всі зміни власного капіталу за звітний період, за винятком інвестицій , зроблених власниками організації або нарахувань власникам ». Сукупний доход являє собою суму чистого доходу та інших статей, які можуть не увійти до звіту про прибутки та збитки через те, що вони не були визнані, наприклад невизнаний дохід або втрати від продажу цінних паперів або валютних операцій.

СМСФО очікує, що зміни, пов'язані з введенням форми сукупного доходу, дозволять інвесторам окремо здійснювати аналіз змін власного капіталу компаній, джерелом яких є самі власники, які здійснюють операції в межах своїх повноважень (наприклад викуп акцій, зміни в дивідендній політиці) і окремо транзакції, не пов'язані з власниками цієї організації. Проаналізувавши отримані протягом встановленого періоду коментарі зацікавлених сторін, IASB вирішив надати можливість представляти інформацію про доходи та витрати або в рамках єдиної форми звіту про сукупний дохід, або у двох окремих звітах - окремо у звіті про прибутки і збитки та окремо у звіті про сукупний дохід .

Інші зміни спрямовані на коригування назв деяких форм звітності для більш точного відображення їх сутності. Так, балансовий звіт (balance sheet) відтепер буде називатися звітом про фінансовий стан (statement of financial position).

3. Аналіз показників фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

3.1 Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства

Для цілей оцінки управління діяльністю підприємства наука і практика виробили спеціальні інструменти, звані фінансовими показниками. Фінансові показники - це мікромоделі фінансових та економічних явищ. Відображаючи динаміку і протиріччя процесів, що відбуваються, вони піддані змінам і коливанням і можуть наближатися або віддалятися від свого головного призначення - вимірювання та оцінки сутності фінансового стану. [10, c. 114]

Попередня оцінка фінансового положення підприємства здійснюється на підставі даних фінансової звітності. На даній стадії аналізу формується початкове уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни в складі майна підприємства і їх джерелах, встановлюються взаємозв'язки між показниками. З цією метою визначаємо співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їх питома вага в загальному підсумку або валюті балансу, розраховуємо суми відхилень у структурі основних статей балансу в порівнянні з попереднім періодом. При цьому загальна сума зміни валюти балансу розчленовується на складові частини, що дозволяє зробити попередні висновки про характер мали зрушень у складі активів, джерелах їх формування і їх взаємної обумовленості. Так, в процесі попереднього аналізу зміни в об'ємі нерухомого майна та поточних або оборотних коштів розглядаються у зв'язку із змінами в зобов'язаннях підприємства. Для зручності проведення такого дослідження використовуємо так званий ущільнений аналітичний баланс - нетто, що формується шляхом агрегування однорідних за складом елементів балансових статей у необхідних аналітичних розрізах такі, як нерухоме майно, поточні активи і так далі. На підставі цих даних визначається аналітичний коефіцієнт ліквідності та платоспроможності підприємства, що характеризує його фінансовий стан. Термін «ліквідність» означає легкість реалізації, продажу та перетворення матеріальних цінностей у кошти. Баланс - нетто АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» представлений у таблиці 3.

Таблиця 3 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 р.

Показники	2006, тис. тг	% До валюти балансу		2007 р., тис. тг	% До валюти балансу		Відхилення (Гр5-гр3)
Довгострокові активи	4567962	63,8		5878583	54,1		-9,7
Поточні активи, в т.ч.	2593754		36,2	4980665		45,9		+9,7
Запаси	1072591		15,0	1780068		16,4		+1,4
Дебіторська заборгованість	1396971		19,5	2441005		22,5		+7,5
Гроші	124192		1,7	759592		7		5,3
Пасив	7161716		100	10859248		100		-
Капітал	3757891		52,5	4234850		39,0		-13,5
Довгострокові зобов'язання	1803665		25,2	5128800		47,2		+22
Поточні зобов'язання	1600161		22,3	1495598		13,8		-8,5
Примітка: складено автором за даними бухгалтерського балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

З таблиці 3 видно, що в цілому структура сукупних активів характеризується деяким перевищенням в їх складі частки довгострокових активів, яка склала в 2006 році - 63,8%, у 2007 - 54,1%. Поточні активи характеризуються збільшення в структурі на 9,7%. У складі поточних активів звертає на себе увагу збільшення частки дебіторської заборгованості на 7,5% в 2007 році відносно 2006 року, а також збільшення грошових коштів на 335400 тис. Тенге, при цьому відбувається збільшення запасів на 1,4%, тобто на 707477 тис. тг.

Пасиви відображають джерела коштів підприємства, складаються з капіталу, зобов'язань.

Капітал - це активи товариства, після вирахування її зобов'язань, складається з:

- Випущений капітал збільшився за 2007 рік на 1414172 тис. тг і становить 1824269 тис. тг на кінець 2007 року. (Додаток А);

- Нерозподілений прибуток за 2006 рік склав 3347794 тис. тенге, який зменшився у 2007 році на 937213 тис. тенге і склав 2410581 тис. тенге, в 2007 році склав 708237 тис. тенге.

Таким чином, частка капіталу в 2007 році відносно 2006 року зменшилася на 13,5% по відношенню до валюти балансу.

Структура позикових коштів протягом 3 років зазнала для підприємства деякі зміни. Так частка поточних зобов'язань зменшилась з 22,3% у 2006 р. до 13,8% у 2007 році. За цей період підприємство збільшило частку довгострокових зобов'язань, а саме позик банків. У 2006 році позики банків склали 25,2%, які збільшилися в 2007 році на 3325135 тис. тг і склали 47,2% у 2007 році, зміна склала 22%. Поточні зобов'язання в 2007 році зменшуються в структурі на 8,5%.

Одним з основних критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

Здатність підприємства розраховувати за своїми короткостроковими зобов'язаннями називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи.

Для оцінки ліквідності підприємства залучаються дані бухгалтерського балансу. Інформація, відображена в першому розділі балансу, характеризує величину поточних активів на початку і в кінці звітного періоду. Відомості про короткострокові зобов'язання підприємства містяться в четвертому розділі балансу.

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, оскільки до складу поточних активів входять різнорідні оборотні кошти, серед яких є як легко реалізовані, так і важко реалізовані для погашення зовнішньої заборгованості. У той же час у складі короткострокових пасивів можуть бути виділені зобов'язання різних ступенів терміновості. Тому, одним із способів оцінки ліквідності є зіставлення певних елементів активів і пасивів між собою. З цією метою зобов'язання підприємства групуються за ступенем їх терміновості, а його активи - по ступеню ліквідності, тобто бути реалізованим. [17, c. 30]

Так, найбільш строкові зобов'язання підприємства, термін оплати яких настає в поточному місяці, зіставляються з величиною активів, що володіють максимальної ліквідністю, тобто грошові кошти, легко реалізовані цінні папери. При цьому частина строкових зобов'язань, які залишаються не покритими, повинні врівноважуватися менш ліквідними активами - дебіторською заборгованістю підприємства зі стійким фінансовим становищем, легко реалізованими запасами і інше.

Проведемо аналіз змін у складі майна та джерел його формування АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». Дані помістимо в таблиці 4.

Таблиця 4 - Горизонтальний аналіз агрегованого балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» та джерела його формування за період 2006-2007 року

Найменування статей балансу		2006		2007	Зміна (гр. 3 - гр. 2)
Статті активу
Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення	124192		759592			635400
Короткострокова дебіторська заборгованість	1396971		2441005			1044034
Запаси	1072591		1780068			707477
Довгострокові активи	4567962		5878583			1310621
Баланс	7161716		10859248			3697532
Статті пасиву
Поточні зобов'язання	1600161		1495598			-104563
Довгострокові зобов'язання	1803665		5128800			3325135
Капітал	3757891		4234850			476959
Баланс	7161716		10859248			3697532
Примітка: складено автором за даними бухгалтерського балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

За даними таблиці 4 випливає, що грошові кошти у 2007 році збільшуються на 635400 тис. тг відносно 2006 року. За 2007 рік спостерігається приріст дебіторської заборгованості на 1044034 тис. тенге відносно 2006 року. Запаси збільшуються на 707477 тис. тенге. При цьому відбувається збільшення довгострокових активів на 1310621 тис. тенге. У структурі пасивів спостерігається зменшення поточних зобов'язань на 104563 тис. тенге, довгострокові зобов'язання збільшуються в 2007 році на 3325135 тис. тенге і становлять 5128800 тис. тенге, при цьому відбувається збільшення капіталу на 476959 тис. тенге.

Іншим показником, що характеризує ліквідність підприємства, є оборотний капітал, який визначається як різниця поточних активів і короткострокових зобов'язань. Іншими словами, підприємство має оборотний капітал доти, поки поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання або поки воно ліквідне. За даними таблиці 4 проведемо розрахунок оборотного капіталу за 2006-2007 р. (таблиця 5)

Таблиця 5 - Динаміка оборотного капіталу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 р.

№ п / п	Показники	2006	2007	Відхилення (гр. 5 - гр. 4)
1	Поточні активи	2593754	4980665	2386911
2	Короткострокові зобов'язання	1600161	1495598		-104563
3	Оборотний капітал (1-2)	993593	3485067		2491474
Примітка: складено автором за даними бухгалтерського балансу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

З таблиці 5 видно, що підприємство збільшує в 2007 році поточні активи на 2386911 тис. тенге, при цьому короткострокові зобов'язання скорочуються на 104563 тис. тенге. Отже, підприємство за 2006-2007 році збільшує власний оборотний капітал на 2491474 тис. тенге, що позитивно характеризує діяльність підприємства.

У практиці аналітичної роботи також використовують систему відносних показників ліквідності, які розраховуються за такими формулами. [16, c. 254]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

(1)

де К _ал - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Д _з - грошові кошти;

До _ФВ - короткострокові фінансові зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності:

(2)

де К _бл - коефіцієнт швидкої ліквідності;

Д _з - грошові кошти;

До _дз - короткострокова дебіторська заборгованість;

До _ФВ - короткострокові фінансові вкладення;

До _фо - короткострокові фінансові зобов'язання.

Коефіцієнт поточної ліквідності:

(3)

де К _тл - коефіцієнт поточної ліквідності;

Т _а - поточні активи;

К _о - короткострокові зобов'язання.

Дані показники дозволяють визначити здатність підприємства сплатити свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду.

Розрахуємо показники ліквідності для АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» і оформимо результати розрахунку в таблиці 6.

Таблиця 6 - Показники ліквідності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за період 2006-2007 р.

Показники	2006	2007	Відхилення (гр. 3 - гр. 2)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,5	+0,42
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,95	2,1	+1,15
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,6	3,3	+1,7
Примітка: складено автором за даними фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

Для наочно уявлення динаміки відносних коефіцієнтів ліквідності за 2006-2007 р. складемо діаграму. (Малюнок 1)



Рисунок 1 - Динаміка показників ліквідності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 р.

На основі таблиці 6 і малюнка 1, можна побачити тенденцію росту ліквідності підприємства. Так за даними АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 0,5 на 2007 рік, тобто збільшується на 0,42 відносно 2006 року.

Таким чином, підприємство може погасити свої зобов'язання в терміновому порядку, тому що теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є значення 0,2. У зв'язку з цим, можна вважати його ліквідним зі складання на кінець 2007 року.

Показник швидкої ліквідності являє собою великий інтерес для кредиторів АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». Нормативне значення даного показника більше або дорівнює 0,7. Значення показника у підприємства на 2006-2007 рік вище теоретичного значення, за 2007 рік даний показник значно виріс і складає на кінець 2007 року - 2,1.

Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє встановити, якою мірою кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. У загальному випадку нормативними вважаються значення цього показника, що знаходяться в межах від двох до трьох. Як видно, цей коефіцієнт за 2006 рік не відповідає нормативним значенням 1,6. Однак за 2007 рік відбувається підвищення коефіцієнта на 1,7, тобто на 2007 рік коефіцієнт поточної ліквідності становить 3,3, що є результатом збільшення поточних активів, при зменшенні короткострокових зобов'язань за даний період.

Визнання підприємства неплатоспроможним не означає визнання його неспроможним, не тягне за собою настання цивільно-правової відповідальності власника. Це лише зафіксоване стан фінансової нестійкості, спрямоване на забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і завчасного здійснення заходів з попередження неспроможності, а також для стимулювання підприємства до самостійного виходу з кризового стану.

У зв'язку з цим доцільно розрахувати коефіцієнт втрати платоспроможності за формулою:

(4)

де К _к ^тл - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду;

К _н ^тл - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

П _у - встановлений період відновлення платоспроможності в місяцях (3 місяці).;

П _{о-звітний} період;

До _норм ^тл = 2,0.

Значення коефіцієнта втрати платоспроможності більше 1 означає наявність у підприємства реальної можливості не втратити платоспроможність протягом найближчих трьох місяців. Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності менше 1, то це свідчить про те, що у підприємства в найближчі 3 місяці є можливість втратити платоспроможність, тобто воно не зможе виконати зобов'язання перед кредиторами.

Для АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за даними на 01.01.2008 року коефіцієнт втрати платоспроможності дорівнює:

До _уп = (3,3 + 3 / 12 (3,3 - 1,6)) / 2 = 1,8

Таким чином, АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» має реальну можливість не втратити платоспроможність протягом найближчих трьох місяців.

Ознаки кризи в діяльності підприємства виявляються, перш за все, в показниках ліквідності та фінансової стійкості. Тому фінансовий аналіз починається з аналізу саме цих показників.

До числа основних показників фінансової стійкості підприємства відносяться: коефіцієнт незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансування.

Коефіцієнт незалежності визначається відношенням власного капіталу до всього авансованого капіталу за наступною формулою: [8, c.   32]

(5)

де: К _н - коефіцієнт незалежності;

З _к - капітал;

У _б - авансований капітал (підсумок, валюта балансу, тобто загальна сума фінансування).

Зростання його свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах.

Досить високим рівнем коефіцієнта незалежності вважається відношення власного капіталу до валюти балансу, рівне 0,5 - 0,6. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання, навіть якщо друга половина, в яку вкладено позикові кошти, буде з якихось причин знецінена.

Коефіцієнт залежності характеризує частку зобов'язань підприємства у загальній сумі капіталу підприємства. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:

(6)

де: К _з - коефіцієнт залежності;

З _к - залучений капітал;

У _б - авансований капітал (підсумок, валюта балансу).

Чим вище ця частка, тим більше залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Наступним показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт фінансування, що представляє собою відношення власного капіталу до притягнутого капіталу, який розраховується за формулою:

(7)

де: К _ф - коефіцієнт фінансування;

З _к - власний капітал;

З _к - позиковий (залучений) капітал.

Чим вище рівень цього коефіцієнта, тим для банків та інвесторів надійніше фінансування.

Коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка - за рахунок позикових. Ситуація, при якій величина коефіцієнта фінансування <1 (більша частина майна підприємства сформована за рахунок позикових коштів), може свідчити про небезпеку неплатоспроможності і нерідко ускладнює отримання кредиту.

Одним з важливих показників, що характеризують ступінь незалежності (автономності) підприємства, є коефіцієнт фінансової стійкості, або, як його ще називають, коефіцієнт покриття інвестицій. Він характеризує частку власних і довгострокових позикових коштів у загальному (авансоване) капіталі, тобто визначається за формулою:

(8)

де: К _пі - коефіцієнт фінансової стійкості;

Д _о - довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити і позики);

У _б - валюта балансу.

Це більш м'який показник у порівнянні з коефіцієнтом автономії. У західній практиці прийнято вважати, що нормальне значення коефіцієнта дорівнює близько 0,9, критичним вважається його зниження до 0,75.

Визначимо значення всіх коефіцієнтів для АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» на 2006-2007 роки. Розраховані коефіцієнти відобразимо в таблиці 7.

Таблиця 7 - Коефіцієнти фінансової стійкості АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 р.

Показники	2006	2007	Відхилення
Коефіцієнт незалежності	0,52	0,4	-0,12
Коефіцієнт залежності	0,48	0,6	+0,12
Коефіцієнт фінансування	1,1	0,64	-0,46
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,77	0,86	+0,09

За даними таблиці 7 можна зробити наступні висновки: коефіцієнт незалежності характеризує частку коштів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства. Значення даного коефіцієнта по підприємству знизилося на кінець 2007 року. Відхилення склало 0,12, що негативно характеризує фінансову стійкість підприємства. Коефіцієнт фінансової стійкості чи стабільності, показує питому вагу тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час. Коефіцієнт фінансової стійкості збільшується на 0,09. Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позикових. Коефіцієнт фінансування зменшується на 46% в 2007 році.

Далі визначимо, яка частина власних джерел коштів вкладена у найбільш мобільні активи, тобто якими можна відносно маневрувати.

Для цього розраховуємо коефіцієнт маневреності, який визначається як відношення оборотного капіталу до капіталу за формулою:

(9)

де КМК - коефіцієнт маневреності капіталу;

Сік - власний оборотний капітал;

Ск - сукупний капітал.

Коефіцієнт маневреності капіталу показує, яка частина капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт маневреності капіталу АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» складає:

• на 2006 рік: Коефіцієнт маневреності = 993593 / 3757891 = 0,26;

• на 2007 рік: Коефіцієнт маневреності = 3485067 / 4234850 = 0,82.

За даними розрахунку видно, що за період 2006-2007 року в підприємства спостерігається тенденція до підвищення маневреності капіталу.

Основні техніко-економічні показники АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 рік, наведено в таблиці 8.

Таблиця 8 - Основні техніко-економічні показники роботи підприємства «Темір-Арка» за 2006-2007 рр..

Найменування показників	Од. ізм.	2006	2007	Зміни
				абсолютні, тис. тг	темп зростання,%
Дохід від реалізації продукції і надання послуг	тис. тг.	6056332	7546042	1489710	124,6
Собівартість продукції	тис. тг.	3476022	3903593	427571	112,3
Прибуток (збиток) за період від продовжує діяльність	тис. тг.	447 758	574 218	126460	128,2
Чисельність персоналу всього	чол.	235	249	14	106,0
Фонд зарплати, всього	тис. тг.	75427	105442	30015	139,8
Середня з / плата ППП	тг.	26747	35288	8541	131,9
Примітка: складено автором за даними фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

За даними таблиці 8 видно, що за 2007 рік дохід від реалізації підвищився на 1489710 тис. тг і темп росту склав 124,6%. Також спостерігається зростання за всіма показниками представленим у таблиці у тому числі і собівартість продукції. Позитивним моментом є підвищення середньої заробітної плати виробничого персоналу на на 8541 тис. тг, тобто 131,9%. Таким чином за звітний рік виробнича і фінансова ситуація на підприємстві дещо покращилася. Підвищилися темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, а також темпи зростання прибутку.

3.2 Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства

Фінансове становище підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Як вже було з'ясовано раніше, окремі види активів підприємства мають різну швидкість обороту. Динаміку зміни розрахованих показників оборотності поточних активів за період 2006-2007 року відобразимо в таблиці 9.

Таблиця 9 - Динаміка показників оборотності поточних активів АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 р.

Найменування показників	2006	2007	Відхилення
Виручка від реалізації без ПДВ, тис. тенге	6056332

	7546042	+1489710
Середня величина поточних активів, тис. тенге	2185248	3787210	+1601962
Середня величина сукупних активів, тис. тенге	6580904	9010482	+2429578
Коефіцієнт оборотності поточних активів (стр. 1 / стор 2)	2,77	1,99	-0,78
Коефіцієнт оборотності сукупних активів (стр. 1 / стор 3)	0,92	0,84	-0,08
Тривалість обороту поточних активів, (360/стр. 4) дні	130	181	+51
Тривалість обороту сукупних активів, (360/стр. 5) дні	391	429	+38
Примітка: складено автором за даними фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

Як видно з таблиці 9, тривалість обороту поточних активів збільшилася на 51 днів, тобто кошти, вкладені в 2007 році в поточні активи, проходять повний цикл та знову приймають грошову форму на 51 день більше, ніж у 2006 році.

Результат діяльності підприємства також оцінюється системою показників, основним з яких є рентабельність, що визначається як відношення прибутку до одного з показників функціонування підприємства. Це дозволяє виявити не тільки загальну економічну ефективність роботи підприємства, а й оцінити інші сторони його діяльності.

Досліджуємо систему показників ефективності діяльності підприємства. Найбільш цікавими показниками є рентабельність активів, рентабельність поточних активів, рентабельність інвестицій, рентабельність капіталу, рентабельність реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів майна:

(10)

де Р _а - рентабельність активів (майна) підприємства;

Ч _д - чистий прибуток

З _ва - середня величина активів підприємства.

Рентабельність поточних активів:

(11)

де Р _а - рентабельність поточних короткострокових активів (майна) підприємства;

Ч _д - чистий прибуток;

З _ВТА - середня величина поточних активів підприємства.

Рентабельність інвестицій:

(12)

де Р _і - рентабельність інвестицій;

Д _дн - прибуток до сплати податків;

К _о - короткострокові зобов'язання підприємства.

Рентабельність капіталу:

(13)

де Р _ск - рентабельність капіталу;

Ч _д - чистий прибуток;

З _к - капітал підприємства.

Рентабельність реалізованої продукції:

(14)

де Р _рп - рентабельність реалізованої продукції;

Ч _д - чистий прибуток;

У _рп - виручка від реалізації продукції.

Значення коефіцієнта рентабельність реалізованої продукції показує, який дохід має підприємство з кожної тенге реалізованої продукції. Тенденція до його зниження може бути і «червоним прапорцем» в оцінці конкурентоспроможності підприємства, оскільки дозволяє припустити скорочення попиту на його продукцію. Розрахуємо дані показники для АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2007 рік та результати розрахунку відобразимо в таблиці 9.

Таблиця 10 - Показники ефективності діяльності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 роки

Показник	Призначення	2006	2007
Рентабельність активів	Показує, який дохід отримує підприємство з кожної тенге, вкладеного в активи	6,3	3,9
Рентабельність поточних активів	Показує, який дохід має підприємство з кожної тенге, вкладеного в поточні активи	18,9	9,4
Рентабельність інвестицій	Відображає ефективність використання коштів, інвестованих у підприємство	25,9	29,9
Рентабельність капіталу	Вказує на величину доходу, отримуваного з кожного тенге, вкладеного в підприємство	11	8,4
Рентабельність реалізованої продукції	Показує, який дохід, має підприємство з кожної тенге реалізації	9,3	5,9
Примітка: складено автором за даними фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»

Відповідно до таблиці 10 можна скласти діаграму, що відображає динаміку показників ефективності діяльності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 роки. (Малюнок 2)



Рисунок 2 - Динаміка показників ефективності діяльності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за 2006-2007 роки.

Дані таблиці 10 і діаграми представленої на малюнку 2 дозволяють скласти аналітичне висновок про фінансовий стан підприємства. Підприємству АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод з кожного тенге коштів, вкладених у сукупні активи, у 2007 році отримало прибутку на 3,9%. Ефективність використання поточних активів підприємства склала 9,4%. У 2007 році рентабельність капіталу склала 8,4%. Інтерес для аналізу представляє також показник рентабельності реалізованої продукції. На кожен тенге реалізованої продукції підприємство в звітному році отримало 5,9% прибутку. Аналізоване підприємство АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» для отримання чистого прибутку у розмірі 357644 тисяч тенге при величині виручки від реалізації 6056332 тисяч тенге підприємство задіяло в 2007 році поточні активи в розмірі 3787210 тисяч тенге (у середньому). Забезпечуючи інтереси держави, власників і персоналу підприємств, рентабельність є одним з найважливіших показників оцінки ефективності діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Високий рівень рентабельності дає перевагу будь-якому підприємству у залученні інвестицій, в отриманні кредитів, у виборі постачальників та ін, що визначає конкурентоспроможність, а також ступінь його незалежності від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури.

На закінчення наведеного аналізу фінансового стану складається підсумкова таблиця показників, що характеризують фінансовий стан АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» за період 2006-2007 року.

Таблиця 11 - Зведена оцінка фінансового стану АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод», 2006-2007 року

Показники	2006	2007	Зміни
1. Розподіл активів (у% до валюти балансу - нетто):
1.1 Короткострокові активи	36,2	45,9	+9,7
1.2 Довгострокові активи	63,8	54,1	-9,7
2. Розподіл джерел коштів,%
2.1 Позикові	47,5	61	+13,5
2.2 Власні	52,5	39,0	-13,5
3. Ліквідність і платоспроможність
3.1 Відношення поточних активів до короткострокових зобов'язань	1,6	3,3	+1,7
3.2 Відношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань	0,08	0,5	+0,42
4. Оборотність, дн.
4. 1 Сукупність активів	391	429	+38
4.2 Поточних активів	130	181	+51
5. Рентабельність,%
5.1 Реалізованою продукції	9,3	5,9	-3,4
5.2 Власного капіталу	11	8,4	-2,6
5.3 Поточних активів	18,9	9,4	-9,5
5.4 сукупних активів	6,3	3,9	-2,4

Таким чином, в результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки. У структурі джерел майна підприємства капітал на початку року становив 52,5%, але до кінця року його частка знизилася і склала 39%.

Ліквідність підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» характеризується наступними співвідношеннями: величина коефіцієнта покриття значно збільшується до кінця 2007 року, що пов'язано зі збільшенням оборотних коштів в порівнянні із зростанням короткострокових зобов'язань; коефіцієнт терміновості також виріс в 2007 році і відповідає теоретичним значенням. Отже підприємство ліквідне.

Ділова активність підприємства, тобто оборотність активів на підприємстві в 2007 році характеризується зниженням у порівнянні з 2006 роком: - на 51 день збільшився період обороту поточних активів, на 38 днів - сукупних активів.

Динаміка показників ефективності діяльності підприємства характеризується наступним: у 2007 році рентабельність реалізованої продукції склала 5,9%, капіталу 8,4%, поточних активів - 9,4%, а сукупних активів - 3,9%.

У цілому результати оцінки фінансової стійкості підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» дозволяють зробити висновок про те, що діяльність підприємства і в цілому стан його фінансової стійкості можна охарактеризувати, як незадовільний, тому що показники фінансової стійкості, мають тенденцію зменшення на кінець 2007 року , або мають значення нижче рекомендованих.

3.3 Проблеми модернізації та аналітичності фінансової звітності

У Республіці Казахстан триває інтенсивний розвиток економіки і, як наслідок, виникає необхідність перегляду раніше діяли нормативних актів і розробка нової законодавчої бази. Однією з таких систем, що знаходяться в процесі реформування, є бухгалтерська облікова система Республіки Казахстан. Метою введення МСФЗ у вітчизняну систему бухгалтерського обліку як основи інформаційної бази є зведення до мінімуму національних відмінностей звітності та забезпечення надійності інформації для прийняття рішень різними користувачами. [6, c. 3]]

Протягом останніх років у Казахстані проводиться реформа системи бухгалтерського обліку. Дві головні завдання реформи: створення звітності, яка відповідає вимогам ринкової економіки (корисність при управлінні та фінансовому та економічному аналізі); створення звітності, зрозумілою зарубіжним інвесторам (і, відповідно, сприяє їх залученню).

Завданнями реформи є:

• створити систему стандартів обліку та звітності, які гарантували б надання корисної інформації користувачам, в першу чергу - інвесторам;

• забезпечити узгодженість реформ з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні;

• надати методичну допомогу організаціям у розумінні та впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.

Використання МСФЗ передбачає:

• перетворення економіки Казахстану в органічну складову світової господарської системи (макроекономічна установка на залучення іноземних інвестицій, вихід казахстанських господарюючих суб'єктів на світові ринки капіталу, спільний бізнес);

• можливість використовувати світовий досвід формулювання правил, прийнятих більшістю держав, для створення в найкоротші терміни ефективно працюючої системи, що забезпечує потреби ринкової економіки.

З точки зору бізнесмена, який намагається налагодити в Казахстані виробництво, реалізувати проект або встановити партнерські відносини з казахстанським підприємством, МСФЗ виконують дві важливі функції: вони дозволяють оцінити і передати інформацію. Перш ніж вкласти капітал, інвестор повинен оцінити ступінь ризику та керувати ним. Важливий момент - можливість інформувати інвесторів та / або вище керівництво про мінливому фінансовому становищі підприємства.

У Казахстані існують ризики, які виходять за рамки звичайних параметрів комерційного аналізу рентабельності. Податкові зобов'язання виражені недостатньо чітко, і контроль за їх виконанням здійснюється нерегулярно. Іншими словами, спостерігається відсутність якісної звітності, інформаційної прозорості і, в кінцевому підсумку, відповідальності.

Компанії, що використовують МСФЗ, зможуть знайти нові джерела капіталу та залучити нових партнерів для підвищення своєї ефективності. Ці підприємства отримають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних іноземних партнерів і додатковий інструментарій, що дозволяє удосконалити вибір таких партнерів.

Серед причин, за якими для казахстанських компаній важливо використовувати МСФЗ, можна відзначити наступні:

• будь-яким підприємствам, які прагнуть в середньостроковій перспективі залучити фінансові ресурси шляхом продажу акцій або отримання кредитів, звітність відповідно до МСФЗ надасть зрозумілу інформацію про фінансові показники за попередні періоди, а також значні переваги. Відновлення великої кредитування можливе при використанні високоякісних стандартів. Підприємства, які складають звітність згідно з МСФЗ протягом двох і більше років, виявляться першими претендентами на отримання кредитів;

• всім казахстанським підприємствам необхідно провести аналіз своєї комерційної діяльності з метою підвищення її ефективності в умовах економічного спаду. При аналізі фінансових результатів саме МСФЗ забезпечують достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів. Перехід на МСФЗ істотно розширить можливості керівництва компаній в галузі управління і надасть значну перевагу перед конкурентами. Національне законодавство служить стрижнем державного регулювання бухгалтерського обліку. Національне законодавство - сукупність загальнообов'язкових правових актів, що видаються органами державної влади з дотриманням певних процедур встановленої форми.

Як відомо, 28.02.2007 р. був прийнятий новий Закон Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 234 - III, який набрав чинності з 24.03.07 р. і позначив черговий етап у реформуванні облікової системи Республіки Казахстан. Крім цього, уповноважений орган Республіки Казахстан з питань бухгалтерського обліку та аудиту - Міністерство фінансів Республіки Казахстан підготувало ряд нормативних актів, що регулюють впровадження цієї системи, формальний термін застосування якої визначено з 01.01.2008 р. [6, с. 24].

Основними документами реформованої національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Республіці Казахстан за станом на 1 січня 2008 року вважаються:

1. Закон Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року № 234.

2. Національні стандарти фінансової звітності НСФО № 1 і НСФО № 2, затверджені та зареєстровані в установленому порядку.

3. Наказ Міністерства Фінансів Республіки Казахстан «Про затвердження Правил ведення бухгалтерського обліку» від 22 червня 2007 року № 221.

4. Наказ Міністерства Фінансів Республіки Казахстан «Про затвердження Типового плану рахунків бухгалтерського обліку» від 23 травня 2007 року № 185.

5. Наказ Міністерства Фінансів Республіки Казахстан «Про затвердження форм регістрів бухгалтерського обліку» від 21 червня 2007 року № 215.

6. Наказ Міністерства Фінансів Республіки Казахстан «Про затвердження форм первинних облікових документів» від 21 червня 2007 року № 216.

7. Міжнародні стандарти фінансової звітності та інтерпретації до них:

   • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО - IAS);

   • Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ - IFRS);

   • інтерпретації ПКІ (SIC і IFRIC).

8. Концепції з підготовки та складання фінансової звітності за НСФО та МСФЗ.

9. Організаційно-розпорядчі корпоративні документи суб'єкта, в т. ч. облікова політика, інструкції, вказівки, керівництва, накази, положення тощо, що стосуються формування та застосування системи обліку та звітності в конкретній діяльності, розроблені і затверджені в установленому порядку.

У процесі трансформації бухгалтерського обліку при переході на МСФЗ, підприємству необхідно переглянути облікову політику і графік документообігу, що відображає рух первинних документів, оскільки інформація про факти фінансово-господарської діяльності підприємства, які могли мати суттєвий вплив на думку користувачів фінансової звітності, у відповідність до МСФЗ повинна бути надійною, нейтральною, обачною, повної і відображати економічний зміст подій і операцій.

Подальший розвиток системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності необхідно здійснювати з метою підвищення якості, прозорості та порівнянності інформації, що формується в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до МСФЗ за такими основними напрямками:

- Підготовка та перепідготовка фахівців, зайнятих організацією і веденням бухгалтерського обліку, аудитом фінансової звітності;

- Спрощення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- Зміна системи регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі міжнародного досвіду;

- Участь у міжнародному процесі розвитку бухгалтерського обліку та аудиту.

Необхідність переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності визначається загальною політикою держави і стратегією реформ, орієнтованих на побудову ринкової економіки в Казахстані [19, с. 4].

Отже, інтегрування Казахстану в світову економіку вимагає включення норм чи окремих документів міжнародних громадських організацій у казахстанське право і надання їм статусу нормативних правових актів Республіки Казахстан [20, с. 1].

У зв'язку з цим до Закону Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року № 234 була введена стаття 16, з якої випливає, що МСФЗ повинні стати складовою частиною національного законодавства Республіки Казахстан, а визначені статтею 2 закону суб'єкти підприємництва зобов'язані складати фінансову звітність відповідно до цих стандартів.

У всіх користувачів звітності є певні очікування в частині змісту інформації у фінансовій звітності. Для ефективного виконання бухгалтерським обліком властивих йому завдань фінансова звітність повинна задовольняти таким вимогам як професіоналізм, прозорість, незалежність, актуальність, стандартність, а також відповідати принципам і основним якісним характеристикам бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Світовий досвід показує, що такі якісні характеристики як зрозумілість, доречність, надійність і порівнянність, що визначають корисність інформації, досягаються безпосереднім використанням міжнародних стандартів або застосуванням їх як основи побудови національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Економічна перспектива застосування МСФЗ полягає в більш ефективному розподілі капіталу, більш широкому виборі капіталовкладень і зростання їхньої рентабельності, спрощується вихід на світовий ринок, з'являється можливість зниження витрат на залучення капіталу. Що в наслідок призведе до розвитку нових бізнес структур, появи нових робочих місць, зниження безробіття, підвищення конкурентоспроможності казахстанських організацій на міжнародних ринках, до економічного зростання країни в цілому [29, с. 7].

Таким чином, впровадження МСФЗ обумовлено інтеграцією Казахстану в світову економіку і вступом до СОТ, спрямоване на посилення казахстанських організацій на міжнародних ринках [30].

У той же час форсування змін у бухгалтерському обліку поза зв'язку із змінами в економіці і реальним функціонуванням ринкових інститутів може призвести до зниження якості фінансової інформації, дискредитації МСФЗ, а також ослаблення фінансової дисципліни. Так, згідно з чинним законодавством перехід на МСФЗ зачіпає всі організації, але при цьому необхідний більш зважений підхід. У силу комплексності та методологічною складності, МСФЗ практично не застосовні для суб'єктів малого та середнього підприємництва. Більш того, як відомо, останнім часом йде активний процес вдосконалення самих стандартів, який ще не закінчено - в МСФЗ регулярно вносяться суттєві зміни, відстежувати які дрібні компанії просто не в змозі. У зв'язку з цим фінансову звітність відповідно до МСФЗ доцільно складати лише суб'єктам великого підприємництва та акціонерним товариствам.

Таким чином, фактичне впровадження МСФЗ в Республіку Казахстан здійснюється поза правовим полем і в будь-який момент може бути оскаржене третіми особами.

Серед великої кількості запитань і складнощів перехідного періоду реформ в 2006-2009 рр.. можна виділити найбільш суттєві, які будуть гальмувати процес переходу і освоєння МСФЗ, а саме:

• відсутність комплекту переведених на офіційну мову РК МСФЗ і ПКІ у встановленому ст. 16 Закону РК від 28.02.07 р. № 234 порядку;

• складність сприйняття словесних виразів і термінів МСФЗ при використанні перекладів першоджерел на державний та офіційний мови РК і значна кількість нових термінів, без вивчення яких неможливо продовжувати освоєння системи МСФЗ;

• в процесі визнання та оцінки активів, зобов'язань і елементів капіталу, як правило, потрібно одночасне застосування декількох стандартів, згідно з відсилання або вимогам, зазначеним у самих стандартах, що значно ускладнює і збільшує період процесу вивчення;

• дефіцит кваліфікованих кадрів, адекватно сприймають вимоги МСФЗ і вміють знаходити достатньо обгрунтовані компромісні рішення при формуванні облікової політики, а також вільно володіють принципами професійного судження;

• незадовільний стан бухгалтерського обліку у більшості компаній (відсутність робочої облікової політики, відсутність в обліку та звітності окремих суттєвих статей, які необхідно буде відновлювати, невірне визнання і оцінка деяких статей не тільки за правилами МСФЗ, а й навіть по КСБУ);

• недостатня кількість кваліфікованих консультантів аудиторських компаній, здатних грамотно і в той же час в доступній формі донести до основної маси користувачів правила конверсії та здійснити трансформацію в конкретних умовах, а в подальшому забезпечити супроводження постановки обліку.

У зв'язку з викладеним, впровадження МСФЗ в нашій республіці вимагає вирішення наступних завдань:

• об'єктивної оцінки стану і перспектив розробки стандартів;

• зміни нормативної бази бухгалтерського обліку;

• розширення системи навчання та підвищення кваліфікації;

• розвитку механізмів стимулювання до застосування.

Таким чином, передбачаються наступні заходи щодо подальшого розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Казахстані:

• забезпечення прийняття проектів законів Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності»;

• розробка спрощених стандартів фінансової звітності для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

• активізація участі професійних громадських об'єднань у розвитку та регулювання бухгалтерської та аудиторської професії;

• вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів бухгалтерського обліку та аудиту, а також користувачів фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів;

• розвиток міжнародного співробітництва у сфері бухгалтерського обліку та аудиторської діяльності;

• розширення сфери контролю на якість фінансової звітності, підготовленої згідно з МСФЗ.

Висновок

Під фінансовою звітністю розуміють систему підсумкових показників, які комплексно характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства за минулий період. Вона служить джерелом інформації для аналізу, прогнозування, контролю та управління діяльністю підприємств всіх форм власності та організаційно-правового статусу.

Сутність звітності полягає в тому, що вона являє собою сукупність відомостей про результати діяльності підприємства за певний період часу, згрупованих в певному порядку.

Фінансова звітність складається з бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошових коштів, пояснювальної записки до них.

Метою фінансової звітності є забезпечення користувачів корисною, значущою і достовірною інформацією про фінансовий стан і результату до діяльності за звітний період.

Різним користувачам фінансової інформації про діяльність підприємства необхідні наступні дані:

- Інвестори - вимагають інформацію про те, наскільки адекватна одержуваний ними дохід ступеня ризикованості зроблених інвестицій; чи повинні вони продавати, купувати або продовжувати тримати свою частку в активах підприємства: чи буде здатне підприємство задовольнити їх очікування щодо виплачуваних дивідендів;

- Кредитори - вимагають інформацію про можливості погашення позик і виплати відсотків;

- Постачальники - вимагають інформацію про здатність підприємства під час погасити кредиторську заборгованість;

- Покупці - зацікавлені в тому, який період часу підприємство зможе продовжувати свою діяльність, особливо в тих випадках, коли вони мають довгострокові зв'язку в частині кооперованих поставок:

- Службовці - зацікавлені в стабільності і рентабельності діяльності підприємства; для оцінки своїх перспектив зайнятості, перспектив отримання різних фінансових і інших пільг і виплат від підприємства, продовження подальшої роботи за наймом, а як акціонери в стабільному отриманні дивідендів;

- Уряд і його органи - зацікавлене в інформації, необхідної для розробки економічної політики щодо підприємств, включаючи податкові заходи, а також для збору статичних даних:

- Громадськість - зацікавлена ​​в отриманні інформації, маючи на увазі можливість отримання робочих місць, розвитку даного населеного пункту, регіону.

Фінансова звітність повинна достовірно представляти фінансове становище організації, фінансові результати її діяльності, рух грошей і зміни в капіталі організації.

У дипломній роботі були розглянуті форми подання фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод». Такими формами є:

• бухгалтерський баланс;

• звіт про прибутки і збитки;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про зміни у капіталі.

Фінансові звіти взаємопов'язані, тому що вони відображають різні аспекти одних і тих самих фактів господарського життя.

Фінансові звіти складаються на основі принципу нарахування, відповідно до якого доходи визнаються, коли вони зароблені, а витрати та збитки, коли вони були понесені, а не коли отримані або виплачені.

Звітним періодом для річної фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» є календарний рік, починаючи з 1 січня по 31 грудня.

За результатами оцінки показників фінансової звітності АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» можна зробити наступні висновки:

• стан фінансової стійкості підприємства можна охарактеризувати, як не задовільний, тому що показники фінансової стійкості мають тенденцію до зниження або приймають значення нижче рекомендованих. Однак показники ліквідності і платоспроможності мають стійку тенденцію до підвищення, і їх значення на 2007 рік вище нормативних показників;

• значення коефіцієнта втрати платоспроможності більше 1 означає наявність у підприємства можливості не втратити платоспроможність протягом найближчих трьох місяців;

• ліквідність підприємства АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» характеризується наступними співвідношеннями: величина коефіцієнта поточної ліквідності збільшується до кінця 2007 року, що пов'язане зі збільшення оборотних коштів в порівнянні із зростанням короткострокових зобов'язань;

• ділова активність підприємства має не задовільні значення показників: оборотність активів на підприємстві характеризується зменшенням у порівнянні з попереднім роком: - на 51 день збільшився період обороту оборотних коштів підприємства;

• динаміка показників ефективності діяльності підприємства характеризується наступним: у 2007 році рентабельність реалізованої продукції склала 5,9%, капіталу 8,4%, поточних активів - 9,4%, а сукупних активів - 3,9%.

У зв'язку з інтенсивним розвиток економіки Республіки Казахстан, виникає необхідність перегляду раніше діяли нормативних актів і розробка нової законодавчої бази. Зокрема однією з таких систем знаходяться в процесі реформування, є бухгалтерська облікова система Республіки Казахстан.

Головними завданнями реформи системи бухгалтерського обліку є:

• створення звітності, яка відповідає вимогам ринкової економіки (корисність при управлінні та фінансовому та економічному аналізі)

• створення звітності, зрозумілою зарубіжним інвесторам (і, відповідно, сприяє їх залученню).

Тому проблемами модернізації та аналітичності фінансової звітності є підвищення якості, прозорості та порівнянності інформації, що формується в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до МСФЗ. Отже необхідно вести подальший розвиток системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в наступних напрямках:

- Підготовка та перепідготовка фахівців, зайнятих організацією і веденням бухгалтерського обліку, аудитом фінансової звітності;

- Спрощення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- Зміна системи регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі міжнародного досвіду;

- Участь у міжнародному процесі розвитку бухгалтерського обліку та аудиту.

- Розширення сфери контролю на якість фінансової звітності, підготовленої згідно з МСФЗ.

Таким чином роль фінансової звітності значно підвищується. Сучасний кваліфікований бухгалтер зобов'язаний скласти фінансову звітність у відповідності з діючими нормативними актами та вимогами, щоб вона виконувала відведену їй роль - забезпечення користувачів інформацією - дає достовірні і повні уявлення про майновий і фінансовий стан підприємства.

Список використаних джерел

1. Послання Президента Республіки Казахстан народу Казахстану «Зростання добробуту громадян Казахстану - головна мета державної політики» від 06 лютого 2008 року від 6 лютого 2008.

1. Закон РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 року № 234-III.

2. Мадієв К.С. Бухгалтерський облік і аудит: Навчально-методичний комплекс. Караганда: Вид-во КЕУ, 2006 р.

3. Нургалієва Р.Н. Проміжний фінансовий облік. Навчально-методичний комплекс. - КЕУ, 2006. - 169 с.

4. Наказ Міністра фінансів РК «Національний стандарт фінансової звітності № 2» від 21.06.2007 р. № 217.

5. Скала В.І., Скеля Н.В., Нам Г.М. Національна система бухгалтерського обліку в Республіці Казахстан. ТОВ «Видавництво LEM». - Алмати, 2007. ч. 1 - 420 с.

6. Наказ Міністра фінансів РК «Правила ведення бухгалтерського обліку» від 22.06.2007 р. № 221.

7. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - М.: ДІС, 2004 - 128 с.

8. Енциклопедичний словник / За ред. І.А. Андрієвського. - СПб: Видавці Ф.А. Брокгауз, І.Ф. Ефрон, 2004.

9. Дюсембаев К.Ш. Аналіз фінансового стану підприємства - Алмати «Каржі-Каржат», 1998 - 294 с.

10. Наказ Міністра фінансів РК «Перелік річної фінансової звітності для публікації організаціями публічного інтересу (крім фінансових організацій) від 23.05.2007 р. № 184

11. Наказ Міністра фінансів РК «Типовий план рахунків бухгалтерського обліку» від 23.05.2007 р. № 185.

12. Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету (Податковий кодекс) Кодекс Республіки Казахстан від 10 грудня 2008 року № 95-IV / / «Казахстанська правда» від 13 грудня 2008 року, № 275-277 (25722-25724)

13. МСФЗ № 1 (IAS) "Подання фінансових звітів» 01.01.2005.

14. МСФЗ № 7 (IAS) «Звіт про рух грошових коштів» 01.01.2005.

15. МСФЗ № 8 (IAS) "Облікові політики, зміни в оцінках та помилки" 01.01.2005.

16. МСФЗ № 10 (IAS) «Події після звітної дати» 01.01.2005.

17. МСФЗ № 34 (IAS) «Проміжна фінансова звітність» 01.01.2005.

18. Методичні рекомендації щодо застосування МСФЗ № 7 «Звіт про рух грошових коштів» 01.01.2005.

19. Методичні рекомендації щодо застосування МСФЗ № 10 «Події після дати балансу» 01.01.2005.

20. Нурсеітов Е.О. Бухгалтерський облік в організаціях / навчальний посібник. - Алмати, 2006. - 472 с.

21. Тумасян Р.З. Бухгалтерський облік. - Москва: «Омега-Л», 2006. - 794 с.

22. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 2004 - 432 с.

23. Патров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. М.: Фінанси і статистика. 2005.

24. Крейнина М.М. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Економіка, 2004 - 198 с.

25. Глушков І.В. Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві. Москва, «КНОРУС», Новосибірськ, «ЕКОР», 200 5 р. - 225 с.

26. Сейдахметова Ф.С. Сучасний бухгалтерський облік. - Алмати: ТОВ «Видавництво LEM», 2005.-548 с.

27. Торшаева Ш.М. Теорія бухгалтерського обліку - Караганда: 200 4 р. - 155 с.

28. Концепція розвитку системи бухгалтерського обліку та аудиту в Республіці Казахстан на 2007-2009 рр..

29. Алімбетов Н. Фінансово-правовий коментар до Закону Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28.02.2007 р. № 234-III / / Бюлетень бухгалтера, Березень 2007, № 12

30. Скала М. Проблеми застосування МСФЗ та МСА в національній системі обліку РК / / Матеріали міжнародного курилтая бухгалтерів і аудиторів м. Алмати, 10-12 жовтня 2007 року.

31. Меньшова Н.І. Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Алмати: Вид-во Біко, 2006. - 3 28 с.

32. Радостовец В.К., Радостовец В.В., Шмідт О.І. Бухгалтерський облік на підприємстві. Алмати, Центраудіт-Казахстан, 2002 р. - 728 с.

33. Попова Л.О. Бухгалтерський облік: Фінансовий аспект - Навчальний посібник. Караганда, 200 5 - 257 с.;

34. Півтуші Д., Мамонтова О. Інвентаризація активів: підтвердження достовірності даних обліку / / Бюлетень бухгалтера, № 50, грудень. 200 5 р., с. 8-12.

35. Череміцина М. Державне регулювання бухгалтерського обліку / / Бюлетень бухгалтера № 11, березень 2007 р.

36. http://www.buhgalter.kz/