ПРОФЕСІЙНИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ
Факультет: Бухгалтерський облік
Спеціальність: Бухгалтерський облік,
аналіз і аудит.
Реферат
З дисципліни: Аналіз фінансової звітності.
На тему: Фінансова звітність та її аналіз на прикладі ТОВ «АвіаКарго-Експрес»
Виконала студентка:
Рогова Марія Миколаївна
Група: МБТЗ 31 / 6 СВ2
Перевірив: Лебедянський
Ольга Гуріївна
Оплачено до
Москва 2007
Зміст
Введення 2
Глава 1. Теоретичне обгрунтування аналізу фінансової діяльності 4
1.1. Методи читання та аналізу фінансової звітності. Фінансова звітність, як засіб комунікації 4
1.2. Склад і структура вихідної інформаційної бази при проведенні аналізу фінансового стану 8
1.3. Методика оцінки показників, що використовуються при проведенні аналізу фінансової звітності 11
Глава 2. Аналіз фінансової звітності на прикладі ТОВ «АвіаКарго-Експрес» 16
2.1. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ 16
2.2. Загальний аналіз фінансового стану підприємства 17
2.3. Оцінка показників, використовуваних при проведенні аналізу фінансової звітності 17
Висновок 21
Список використаної літератури 22
Додаток 23
Введення
Фінансова звітність є по суті «обличчям» фірми. Вона являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства. Дані фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства.
Фінансова звітність являє собою найбільш повну, досить об'єктивну і достовірну інформаційну базу, грунтуючись на якій можна сформувати думку про майновий і фінансовий стан підприємства. Оскільки відповідно до законодавства бухгалтерська звітність є відкритим джерелом інформації, а її склад, зміст і форми подання за основними параметрами уніфіковані, з'являється можливість розробки типових методик її читання та аналізу.
Основною метою даної роботи, з питань звітності та аналізу фінансового стану, підприємства є:
вивчення економічної характеристики підприємства;
відображення механізму складання та подання фінансової звітності;
розгляд внутрішніх і зовнішніх відносин господарського суб'єкта;
виявлення його фінансового положення, платоспроможності та прибутковості.
Завданнями даної роботи є:
розглянути основні методи читання та аналізу фінансової звітності;
склад і структуру вихідної інформаційної бази, що використовується при проведенні аналізу фінансової звітності;
провести загальний аналіз фінансового стану підприємства;
визначити ступінь фінансової стійкості підприємства;
провести аналіз ліквідності балансу;
розрахувати і проаналізувати коефіцієнти фінансового стану підприємства;
провести аналіз коефіцієнтів фінансових результатів діяльності (рентабельності і оборотності).
Об'єктом дослідження є: Товариство з Обмеженою Відповідальністю «АвіаКарго-Експрес»
В якості інформаційної бази використовувалися дані фінансової звітності ТОВ за період 2005 - 2006 рр.. А так само статут ТОВ і інші дані.
У процесі цієї роботи будуть використані наступні методи економічного аналізу: математичні методи, горизонтальний і вертикальний порівняльний аналіз, метод середніх величин; метод фінансових коефіцієнтів.
Глава 1. Теоретичне обгрунтування аналізу фінансової діяльності
1.1. Методи читання та аналізу фінансової звітності. Фінансова звітність, як засіб комунікації
Бухгалтерська (фінансова) звітність в умовах ринку стає практично єдиним достовірним засобом комунікації. Вона володіє такими важливими властивостями:
будь-яке самостійне підприємство регулярно складає звітність;
мінімальний склад звітності та її основних показників відомий;
звітність складена за визначеними і заздалегідь відомим (за основними параметрами) алгоритмам і правилам;
дані звітності, за визначенням, підтверджені первинними документами;
в переважній більшості випадків звітність не є конфіденційним документом, причому нерідко її можна отримати і не питаючи дозволу її укладачів (наприклад, відповідно до російського законодавства підприємства певних форм власності зобов'язані публікувати звітність, і, в тому числі, здавати її в органи статистики, куди будь-яка зацікавлена в ній особа може звернутися);
достовірність даних звітності підприємств певних форм власності підтверджена незалежними експертами (аудиторами);
звітність дає найбільш повне уявлення про майновий і фінансовий стан підприємства, її підготував;
звітність відноситься до документів, що підлягають зберіганню протягом визначеного та досить тривалого терміну, тому з її допомогою можна отримати уявлення про фінансову історію підприємства.
Будь-який аналітик, а в якості його може виступати керівник, менеджер, фінансист, бухгалтер, аудитор і інші, безумовно, стикається, хоча б періодично, з необхідністю скористатися звітністю або власного підприємства, або контрагента.
У бухгалтерському обліку та мікроекономічному аналізі розроблені аналітичні методи і процедури, що дозволяють усвідомлено користуватися величезний інформаційний матеріалом, зосередженим в бухгалтерській звітності. До них відносяться:
знання, і розуміння принципів бухгалтерського обліку;
володіння нормативними документами в галузі обліку і звітності;
принципи формування основних статей звітності;
принципи та логіка проведення вертикального і горизонтального аналізу звітності;
принципи побудови та склад системи показників, які розраховуються за даними звітності.
Безумовно, методики читання звітності різноманітні і жорстко не формалiзуються,. Тим не менш, певна послідовність у їх практичній реалізації може бути сформульована.
Інформаційні потоки, що мають відношення до конкретного підприємства, різноманітні. Значна їх частина формується і / або зачіпає використовувану на підприємстві систему бухгалтерського обліку.
Взагалі, значимість бухгалтерської звітності багатоаспектна і може бути розглянута в двох площинах - практичної, тобто з позиції практикуючих бізнесменів та фахівців, і теоретичної, тобто в рамках теорії бухгалтерського обліку і фінансів.
Перший аспект досить очевидний і свідчить про те, що бухгалтерська звітність сприяє встановленню стабільних господарських зв'язків між контрагентами. Сутність цього аспекту особливо опукло проявилася в ході економічних перетворень у нашій країні.
Значимість бухгалтерської звітності усвідомлюється не тільки бізнесменами і практикуючими бухгалтерами, а й, природно, вченими. Перш за все, слід відзначити, що концепція складання і публікації звітності є наріжним каменем системи національних стандартів бухгалтерського обліку в більшості економічно розвинених країн. Безумовно, цей факт не випадковий. Чим же пояснюється така увага до звітності? Логіка тут досить очевидна. Будь-яке підприємство в тій чи іншій мірі постійно потребує додаткових джерелах фінансування. Знайти їх можна на ринках капіталу. Залучити потенційних інвесторів і кредиторів можливе лише шляхом об'єктивного інформування їх про свою фінансово-господарської діяльності, тобто в основному за допомогою власної звітності. Наскільки привабливі опубліковані фінансові результати, поточне і перспективне фінансове становище підприємства, настільки висока, і можливість отримання додаткових джерел фінансування. Зв'язок бухгалтерії та фінансів, поза всяким сумнівом, може бути охарактеризована в різних аспектах, ймовірно, не випадково бухгалтерську звітність в економічно розвинених країнах нерідко називають фінансовою.
Користувачі інформації різні, мети їх конкурентні, а нерідко і протилежні. Відокремлення користувачів бухгалтерської інформації може бути виконано різними способами, зокрема, одна з найбільш наочних класифікацій дана американськими вченими Р-Сайерт та Ю. Ідзірі. Вони виділили три укрупнені групи користувачів (рис. 1.1.):
користувачі, зовнішні по відношенню до конкретного підприємства;
саме підприємство (точніше, його управлінський персонал);
власне бухгалтери підприємства як представники цієї професії.
З наведеної схеми випливає, що кожна з груп користувачів має власні інтереси; причому тільки область I відображає сукупність інтересів, загальних для всіх груп. Призначення фінансової звітності як раз і полягає в тому, щоб в максимально можливою мірою згладити протиріччя між інтересами різних користувачів.
Рис. 1.1. Схема взаємозв'язку інтересів різних груп користувачів фінансової звітності
Одне з основних достоїнств фінансової звітності як засобу комунікації - її аналітичні можливості. Аналіз річних звітів компаній (потенційних і діючих контрагентів) входить до числа основних розділів поточної діяльності бухгалтерів, фінансових менеджерів, аналітиків. Важливість його зумовлюється тією обставиною, що в умовах ринкової економіки фінансова звітність господарюючих суб'єктів, що є по суті єдиним засобом комунікації, достовірність якого досить висока і за певних умов підтверджена незалежним аудитом, стає найважливішим елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу.
Зокрема, є достатні підстави стверджувати, що вміння працювати з бухгалтерською звітністю припускає, принаймні, знання і розуміння:
а) місця, займаного бухгалтерською звітністю в системі інформаційного забезпечення управління діяльністю підприємства;
б) нормативних документів, що регулюють її складання та подання;
в) складу та змісту звітності;
г) методики її читання та аналізу.
1 .2. Склад і структура вихідної інформаційної бази при проведенні аналізу фінансового стану
Перш ніж приступати до виконання якихось розрахунків, потрібно скласти чітке уявлення про вихідної інформаційній базі: її склад, зміст, структуру, принципи підготовки, економічної інтерпретації основних її елементів, їх взаємозв'язку і т.п.
Звітним формам бухгалтерської звітності притаманна логічна інформаційна взаємозв'язок. Сутність логічного зв'язку полягає у взаємно додаток звітних форм, їх розділів та статей. Окремі найбільш важливі статті балансу деталізуються в супутніх формах.
Коротко розглянемо взаємозв'язку між звітними формами.
Рис. 1.3. Схема інформаційних взаємозв'язків форм бухгалтерської звітності
Зв'язок 1. Нерозподілений (чиста) прибуток наводиться у бухгалтерському балансі (розділ III), звіті про прибутки і збитки і звіт про зміни капіталу (розділ I). Крім того, у формі № 2 показуються фактори, в результаті яких склався даний фінансовий результат.
Зв'язок 2. Незавершене будівництво та довгострокові фінансові вкладення наводяться загальною сумою на початок і кінець звітного періоду бухгалтерського балансу (розділ I) і за їх видами у формі № 5 (розділ 4).
Зв'язок 3. Довгострокові і короткострокові фінансові вкладення за окремими напрямами використання коштів показуються в бухгалтерському балансі (розділи I і II) і у формі № 5 (розділ 5). У довідковому розділі форми № 5 акції та облігації відображаються за ринковою вартістю.
Зв'язок 4. Дебіторська заборгованість з її окремими статтями на початок, і кінець звітного періоду відображається у бухгалтерському балансі (розділ II), а детальна розшифровка її статей дається у формі № 5 (розділ 2). У цій формі наводиться прострочена дебіторська заборгованість тривалістю понад три місяці, а також перелік організацій-дебіторів, що мають найбільшу заборгованість.
Зв'язок 5. Кредиторська заборгованість з її окремих елементів на початок, і кінець звітного періоду наводиться у бухгалтерському балансі (розділ V), а детальна розшифровка її статей відображається у формі № 5 (розділ 2). У цій формі показується кредиторська заборгованість з термінами погашення більше трьох місяців, а також перелік організацій-кредиторів, які мають найбільшу заборгованість перед підприємством.
Зв'язок 6. Капітал і резерви за їх видами знаходять відображення в бухгалтерському балансі (розділ III), а їх рух за звітний період - у Звіті про зміни капіталу (форма № 3, розділ I).
Зв'язок 7. Довгострокові і короткострокові зобов'язання на початок, і кінець звітного періоду показуються загальною сумою в бухгалтерському балансі (розділи IV-V), а їх розшифровка дається у формі № 5 (розділ I).
Зв'язок 8. Згідно з нормативними документами з бухгалтерського обліку нерозподілений прибуток звітного року протягом року, наступного за звітним, приєднується до нерозподіленого прибутку минулих років. Така операція встановлює інформаційний зв'язок між звітністю двох суміжних періодів: сума в розділі I форми № 3 звітного року співпадає з сумою розділу III пасиву балансу попереднього року.
На практиці існують й інші взаємозв'язки між показниками форм бухгалтерської звітності, мають більш приватний характер.
Знаючи зміст та взаємозв'язок між показниками звітності, можна переходити до її поглибленого фінансового аналізу.
Форми бухгалтерської звітності:
Бухгалтерський баланс (форма N 1).
Звіт про прибутки та збитки (форма N 2).
Звіт про зміни капіталу (форма N 3).
Звіт про рух грошових коштів (форма N 4).
Додаток до бухгалтерського балансу (форма N 5).
Бухгалтерський баланс і Звіт про прибутки та збитки - є основними формами звітності, обов'язково присутніми в періодичної звітності, оскільки саме вони відображають майнове і фінансове становище підприємства на звітну дату, а також досягнуті ним у звітному періоді фінансові результати. Крім них у періодичну звітність можуть включатися й інші форми, фактично грають допоміжну роль, оскільки вони містять розшифровки і аналітичні доповнення до окремих статей балансу і звіту про прибутки та збитки.
1.3. Методика оцінки показників, що використовуються при проведенні аналізу фінансової звітності
Загальний аналіз фінансового стану підприємства - це попередня оцінка фінансового стану підприємства. Воно характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів. Метою загального аналізу фінансового стану підприємства є попередня оцінка фінансового стану за результатами розрахунку та аналізу в динаміці ряду фінансових показників, сукупність яких характеризує просторово-часову діяльність підприємства.
Загальний аналіз фінансового стану проводиться на основі вивчення наступних показників.
Динаміка валюти балансу - зміна суми значень показників активу і пасиву балансу. Нормальним вважається збільшення валюти балансу. Зменшення, як правило, сигналізує про зниження обсягу виробництва і може служити однією з причин неплатоспроможності підприємства.
Зміни структури активу балансу - визначення часток іммобілізованих (необоротних) і мобільних (оборотних) активів, вартості матеріальних оборотних коштів (необгрунтоване завищення яких призводить до затоварювання, а недолік - до неможливості нормального функціонування виробництва), величини дебіторської заборгованості з терміном погашення менше одного року і більше одного року, величини вільних грошових коштів підприємства в готівковій (каса) і безготівковій (розрахунковий та валютний рахунки) формах і короткострокових фінансових вкладень.
Зміни структури пасиву балансу. При аналізі структури пасиву балансу (зобов'язань підприємства) визначаються співвідношення між позиковими і власними джерелами коштів підприємства (значна частка позикових джерел, більше 50%, свідчить про ризиковану діяльності підприємства, що може послужити причиною неплатоспроможності), динаміка і структура кредиторської заборгованості, її частка в пасивах підприємства.
Зміни структури запасів і витрат підприємства. Аналіз запасів і витрат обумовлено значимістю розділу «Запаси» балансу для визначення фінансової стійкості підприємства. При аналізі виявляються найбільш значимі (що мають найбільшу питому вагу) статті.
Зміни структури фінансових результатів діяльності підприємства. У ході аналізу дається оцінка динаміки показників виручки і прибутку, виявляються і вимірюються різні фактори, що впливають на динаміку показників виручки і прибутку.
Анализ финансовой устойчивости проводится для выявления платежеспособности предприятия – способности предприятия рассчитываться по платежам для обеспечения процесса непрерывного производства, т. е. способности предприятия расплачиваться за свои основные и оборотные производственные фонды.
Финансовая устойчивость определяется показателем обеспеченности запасов предприятия собственными и заемными источниками формирования основных и оборотных производственных фондов. В соответствии с обеспеченностью запасов и затрат собственными и заемными источниками формирования различают следующие типы финансовой устойчивости.
Абсолютно устойчивое финансовое состояние (встречается крайне редко) характеризуется полным обеспечением запасов и затрат собственными оборотными средствами, что определяется неравенством
,
где А 1 – внеоборотные активы (1-й раздел актива баланса);
З ндс – запасы и НДС;
П 3 – капиталы и резервы (3-й раздел пассива баланса).
Нормально устойчивое финансовое состояние характеризуется обеспечением запасов и затрат собственными оборотными средствами и долгосрочными заемными источниками, которое соответствует неравенству
,
где П 4 – долгосрочные обязательства (4-й раздел пассива баланса).
Неустойчивое финансовое состояние характеризуется обеспечением запасов и затрат за счет собственных оборотных средств, долгосрочных заемных источников и краткосрочных кредитов и займов, т. е. за счет всех основных источников формирования запасов, соответствующее неравенству
,
где ЗиК – краткосрочные займы и кредиты (из 5-го раздела пассива баланса).
При неустойчивом финансовом состоянии различают допустимо неустойчивое финансовое состояние и недопустимо неустойчивое финансовое состояние.
Допустимо неустойчивым считается состояние, при котором оборотные средства предприятия, находящиеся в процессе производства (З н.п ), и товары отгруженные (Т о ) погашаются за счет перманентного оборотного капитала, а остальные запасы – за счет краткосрочных заемных средств, т. е. выполняется неравенство:
,
где З н.п – запасы в незавершенном производстве;
Т о – товары отгруженные;
Р 6. п – расходы будущих периодов.
Кризисное финансовое состояние – запасы не обеспечиваются источниками их формирования; предприятие находится на грани банкротства. Такое состояние соответствует неравенству
Результатом анализа финансовой устойчивости являются установление типа финансовой устойчивости предприятия и оценка платежеспособности в динамике на определенный или интересующий аналитика период, которая должна быть учтена при финансовом планировании на предприятии. [24]
Анализ ликвидности баланса производится для оценки кредитоспособности предприятия (способности рассчитываться по всем обязательствам). Ликвидность определяется покрытием обязательств предприятия его активами, срок превращения которых в деньги соответствует сроку погашения обязательств.
Исходя из сформулированного определения, все обязательства предприятия группируются по срокам их наступления и изыскиваются активы (с аналогичными сроками превращения в деньги) для их погашения.
Активы делятся по степени срочности, а пассивы – по времени наступления обязательств на четыре группы.
Группировка активов и пассивов
Група активів | Группа пассивов | ||
Найменування | Розрахункова формула | Найменування | Розрахункова формула |
Найбільш ліквідні активи (НЛА) | НЛА = ДС + КФВ | Найбільш термінові зобов'язання (НСО) | НСО = = КЗ + ПКП |
Швидко реалізовані активи (БРА) | БРА = ДЗ <1 + ПОА | Короткострокові пасиви (КСП) | КСП = ЗиК |
Повільно реалізовані активи (МРА) | МРА = ДЗ >1 + 3 − − Р 6.п + НДС + + ДФВ + ДВ | Довгострокові пасиви (ДСП) | ДСП = П 4 |
Важко реалізовані активи (ТРА) | ТРА = ВОА − −ДФВ − ДВ | Постійні пасиви (ПСП) | ПСП = = КиР − Р 6.п |
Условные обозначения: | |
ДС | – денежные средства; |
КФВ | – краткосрочные финансовые вложения; |
Д3 <1 и ДЗ >1 | – дебиторская задолженность со сроком погашения менее и более одного года соответственно; |
ПОА | – прочие оборотные активы; |
З | – запасы; |
Р 6 п | – расходы будущих периодов; |
ПДВ | – налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям; |
ДФВ | – долгосрочные финансовые вложения; |
ДВ | – доходные вложения; |
ВОА | – внеоборотные активы; |
КЗ | – кредиторская задолженность; |
ПКП | – прочие краткосрочные пассивы; |
ЗиК | – краткосрочные займы и кредиты; |
П 4 | – итог 4-го раздела пассива баланса «Долгосрочные пассивы»; |
КиР | – капитал и резервы. |
Для абсолютной ликвидности баланса должна выполняться система неравенств:
НЛА ≥ НСО;
БРА ≥ КСП;
МРА ≥ ДСП;
ТРА ≤ ПСП.
Глава 2. Анализ финансовой отчетности на примере ООО «АвиаКарго-Экспресс»
2.1. Организационно-экономическая характеристика ООО
Общество с ограниченной ответственностью «АвиаКарго-Экспресс» учреждено в соответствии с требованиями Гражданского кодекса РФ, Федерального закона «Об обществах с ограниченной ответственностью №14-ФЗ» и решением учредителя №1 от 21.04.2004 г. с целью осуществления коммерческой деятельности, направленной на получение прибыли.
Общество является юридическим лицом, обладает обособленным имуществом, имеет самостоятельный баланс.
Местонахождение общества: Российская Федерация, г. Москва.
Основным видом деятельности ООО «АвиаКарго-Экспресс» является организация перевозки грузов.
Уставный капитал Общества равен 10000 (десять тысяч) рублей, состоящий из одной доли.
Уставный капитал Общества сформирован единственным учредителем – 100% уставного капитала.
К моменту регистрации Общества уставный капитал сформирован в размере 100%.
Исполнительным органом Общества является – Генеральный директор. Бухгалтерский учет всех хозяйственных операций ведется главным бухгалтером. Численность работников составляет 4 человека.
Общество руководствуется в своей деятельности учетной политикой, утвержденной руководителем организации.
Общество осуществляет статистическую и финансовую отчетность в соответствии с действующим законодательством РФ.
Основными нормативными документами, которыми Общество руководствуется при составлении финансовой отчетности являются:
Федеральный закон от 21 ноября 1996г. №129-ФЗ «О бухгалтерском учете» (с изменениями от 23.07.1998г., 28.03.2002г.);
Положение по ведению бухгалтерского учета и отчетности в РФ. Приказ МФ РФ от 29.07.1998г. №34н;
Положение по бухгалтерскому учету «Бухгалтерская отчетность организации» ПБУ 4/99;
Приказ МФ РФ от 22.07.2003г. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організації.
По данным бухгалтерского баланса, отчета о прибылях и убытках и по другим данным предоставленных главным бухгалтером Общества за период 2004г – 2006г была составлена таблица экономических показателей (см. приложение табл. №1).
Из приведенной таблицы видно, что в 2006 году выручка увеличилась в 1,5 раза и составила 5029 тыс. руб. Численность персонала не изменилась.
Максимальная производительность труда наблюдалась в 2006 году и составила 1676 тыс. руб. на одного человека в год, а минимальная в 2005 году – 1155 тыс. руб. на одного человека в год. Так же, средняя заработная платав 2006 году увеличился в 1,5 раза.
2.2. Общий анализ финансового состояния предприятия
По данным бухгалтерского баланса и отчета о прибылях и убытках за период 2005 -2006 г. была составлена аналитическая таблица (см. приложение таблица №2).
Капитал за период 2005 – 2006гг. увеличился в 2,7 раза. В анализируемом периоде дебиторская задолженность увеличились в 6,2 раза, так же увеличились краткосрочные обязательства в 2,7 раза. Одновременно уменьшились оборотные активы в 1,6 раз.
2.3. Оценка показателей, используемых при проведении анализа финансовой отчетности
Аналіз фінансової стійкості
Абсолютно устойчивое финансовое состояние, тыс. руб.
Роки | Необоротні активи | Знак | Капиталы и резервы |
Запаси і ПДВ | |||
2005 | 17 | ≤ | -8 |
2006 | 17 | ≤ | -3 |
Условие абсолютной финансовой устойчивости не соблюдено, т. к. капиталы и резервы гораздо меньше, чем сумма внеоборотных активов, запасов и НДС.
Нормально устойчивое финансовое состояние, тыс. руб.
Роки | Необоротні активи | Знак | Капиталы и резервы |
Запаси і ПДВ | Довгострокові кредити | ||
2005 | 17 | ≤ | -8 |
2006 | 17 | ≤ | - 3 |
Условие нормальной финансовой устойчивости так же не соблюдено, т. к. сумма собственного капитала и долгосрочных кредитов меньше, чем сумма внеоборотных активов, запасов и НДС.
Неустойчивое финансовое состояние, тыс. руб.
Роки | Необоротні активи | Знак | Капиталы и резервы |
Запаси і ПДВ | Довгострокові кредити | ||
Короткострокові позики і кредити | |||
2005 | 17 | ≤ | 58 |
2006 | 17 | ≤ | 177 |
Из выше приведенного можно сделать вывод, что ООО «АвиаКарго-Экспресс» имеет неустойчивое финансовое состояние. Предприятие обеспечивает свои запасы и затраты за счет собственных оборотных средств, долгосрочных заемных источников и краткосрочных кредитов и займов. Т. е. для финансирования части своих запасов вынуждено привлекать дополнительные источники покрытия, на являющиеся в известном смысле «нормальными», обоснованными (например, задерживает выплату заработной платы, расчеты с бюджетом и др.).
Аналіз ліквідності балансу
Ліквідність господарюючого суб'єкта - це здатність його швидко погашати свою заборгованість. Она определяется соотношением величины задолженности и ликвидных средств, то есть средств, которые могут быть использованы для погашения долгов.
По существу ликвидность хозяйствующего субъекта означает ликвидность его баланса, а так же безусловную платежеспособность хозяйствующего субъекта.
Группировка активов и пассивов, тыс. руб.
Група активів | Группа пассивов | ||||
Найменування | Значення | Найменування | Значення | ||
2005 | 2006 | 2005 | 2006 | ||
Найбільш ліквідні активи (НЛА) | 24 | 54 | Найбільш термінові зобов'язання (НСО) | 66 | 180 |
Швидко реалізовані активи (БРА) | 17 | 106 | Короткострокові пасиви (КСП) | 0 | 0 |
Повільно реалізовані активи (МРА) | 17 | 17 | Довгострокові пасиви (ДСП) | 0 | 0 |
Важко реалізовані активи (ТРА) | 0 | 0 | Постійні пасиви (ПСП) | -8 | - 3 |
Для абсолютной ликвидности баланса должна выполняться система неравенств:
2005 | 2006 | |||||||
НЛА | ≥ | НСО; | 24 | ≥ | 66; | 54 | ≥ | 180 |
БРА | ≥ | КСП; | 17 | ≥ | 0; | 106 |