Зміст
Введення
1 Теоретичні основи організації випуску та реалізації продукції
1.1 Економічний зміст виробництва та реалізації продукції
1.2 Цілі, завдання, інформаційне забезпечення та методики оцінки випуску та реалізації продукції
2 Оцінка випуску та реалізації готової продукції на підприємстві ТОВ «Заїнська крекер»
2.1 Коротка характеристика діяльності підприємства
2.2 Оцінка факторів, що впливають на виробництво і реалізацію продукції
2.3 Оцінка факторів, що впливають на беззбитковість виробництва продукції
3 Основні напрямки вдосконалення планування випуску і реалізації продукції
3.1 Основні напрямки розширення ринку збуту продукції
3.2 Розрахунок резервів збільшення випуску і реалізації продукції
Висновок
Список використаних джерел та літератури
Введення
Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково - технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д.
Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне робити тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибутків і рентабельності підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення на якому підприємстві, в тому числі і на підприємствах харчової промисловості.
Основним завданням промислових підприємств є найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією.
Обсяг виробництва та реалізованої продукції - це основні показники, що характеризують діяльність підприємства. Обсяг реалізації вкрай важливий для встановлення нормованих статей витрат - витрат на рекламу, представницьких витрат, а також для обчислення цілого ряду податків.
За своїм економічним змістом обсяг реалізованої продукції характеризує кінцевий фінансовий результат роботи підприємства, виконання своїх зобов'язань перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку.
Вище викладене відбиває актуальність обраної теми.
Вивченням оцінки показників випуску і реалізації продукції, а також методології оцінки цих показників з виявленням факторів, що впливають на ці показники відображені в працях відомих вітчизняних і зарубіжних економістів, як Абрютина М.С. в роботі «Аналіз фінансово - економічної діяльності підприємстві», Баканов М.І. - «Теорія економічного аналізу», а також статті Ступакова М.А. в статті «Від« точки беззбитковості »до рівня високої прибутковості» та інші, присвячені проблемі оцінки збільшення випуску і реалізації продукції.
Метою дослідження є оцінка факторів, що впливають на виробництво і реалізацію продукції та обсягу беззбитковості виробництва продукції.
Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- Розкрити економічний зміст показників виробництва та реалізації продукції;
- Обгрунтувати методику оцінки показників виробництва та реалізації продукції;
- Виявити фактори, що впливають на зміну випуску і реалізації продукції;
- Оцінити чинники, що впливають на беззбитковість виробництва продукції;
- Обгрунтувати основні шляхи розширення ринку збуту продукції;
- Обгрунтувати резерви збільшення випуску і реалізації продукції.
Основними інформаційними джерелами в ході виконання даної дослідницької роботи з'явилися роботи таких відомих економістів як Осинцев А.Н. в роботі «Конкурентоспроможність та ключові компетенції в сфері організації виробництва», Сухопаров С. - «Методика вибору ринку збуту», Горемикін В.А. - «Методика розробки виробничої програми», Шепеленко Г.І. - «Економіка, організація і планування виробництва на підприємстві», а також звітні дані по виробничо - господарської діяльності ТОВ «Заїнська крекер» за 2006, 2007 і 2008 року.
Об'єктом дослідження є виробничо - господарська діяльність ТОВ «Заїнська крекер».
Предметом дослідження виступають показники випуску і реалізації продукції.
В ході проведення дослідницької роботи застосовувалися такі загальновідомі і загальнодоступні методи дослідження як наукова абстракція, узагальнення, порівняння, спосіб ланцюгових підстановок і т.д.
Результати даного дослідження можуть застосовуватися в ході викладання економічних дисциплін у вищій та середньоспеціальних навчальних закладах, а також при складанні плану виробництва і реалізації продукції на підприємстві ТОВ «Заїнська крекер» в майбутніх періодах.
Дипломна робота складається з вступу, трьох глав, кожна з яких у свою чергу ділиться на розділи, висновки, списку використаних джерел та літератури і додатків.
У першому розділі розглянуто теоретичні основи розробки плану виробництва і реалізації продукції, а також розкрита методологія аналізу цих показників.
У другому розділі проведено оцінку чинників, що впливають на виробництво і реалізацію продукції, виявлено чинники, що впливають на беззбитковість виробництва продукції і зони безпеки підприємства.
У третьому розділі пропонуються основні шляхи розширення ринку збуту і визначаються резерви збільшення виробництва та реалізації продукції.
1 Теоретичні основи організації випуску та реалізації продукції
Економічний зміст виробництва та реалізації продукції
Найважливіший розділ плану розвитку підприємства - виробнича програма, чи план виробництва продукції. Виробнича програма - це система показників виробничої діяльності підприємства, що розробляється на календарний рік з розбивкою по кварталах, де відображаються номенклатура і асортимент продукції. Номенклатура - найменування продукції виробляється на даному підприємстві. Асортимент - перелік продукції всередині номенклатури в залежності від призначення та якості. Виробнича програма розробляється на підставі оцінки виконання плану по виробництву і реалізації продукції за минулі періоди з урахуванням маркетингових досліджень. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, відповідний по номенклатурі, асортименту і якості вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально - сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно - натуральному) виразі та плану виробництва у вартісному вираженні. [27, с.440]
План виробництва продукції в натуральному вираженні містить показники випуску продукції певної номенклатури, асортименту та якості в фізичних одиницях. При плануванні однакових за призначенням видів продукції, але мають різні споживчі властивості, застосовуються умовно - натуральні одиниці виміру.
Основою для визначення в плані обсягу продукції у вартісному вираженні служить план виробництва промислової продукції в натуральному вираженні. [13, с.74]
За виробництвом продукції в натуральному вираженні встановлюються в одиницях виміру, що враховують особливості споживання окремих видів виробів. Такими одиницями можуть бути тонни, метри, кіловат-години, штуки, комплекти і т.д. У всіх випадках одиниця виміру повинна відбивати специфіку виробництва і споживання різних видів продукції, стимулювати виробництво найбільш Ефективних і високоякісних виробів і сприяти використанню матеріальних трудових і фінансових ресурсів. Встановлені в плані одиниці виміру продукції обов'язкові для всіх ланок планування та управління виробництвом. Це необхідно для того, щоб забезпечити виконання виробничої програми в передбаченому асортименті, виконання плану кооперованих поставок в плану поставок за договорами, а також для ув'язування виробничої програми з показниками якості продукції. Невід'ємною частиною плану виробництва продукції в натуральному вираженні є розрахунок перевищення якості продукції. Якість найважливіших видів продукції повинно відповідати за своїми техніко - економічними показниками вищих досягнень вітчизняної та закордонної техніки на всіх стадіях проектування і виготовлення продукції. Відповідно до цих вимог передбачаються заміна та зняття з виробництва застарілої продукції або модернізація застарілих виробів, поліпшення основних технічних характеристик продукції, що випускається, дотримання вимог стандартів, технічних умов та іншої технічної документації. [7, с.106]
План виробництва продукції є для кожного підприємства в умовах ринку базою комплексного соціально-економічного планування всієї внутрішньофірмової діяльності. На його основі розробляються соціально-трудові, постачальницько-збутові, фінансово-інвестиційні та інші розділи довгострокового та поточного планів. На сучасних підприємствах кількість розділів або частин плану, а також їх назву і перелік застосовуваних показників можуть відрізнятися в залежності від форми власності, концентрації виробництва, розміру підприємства, чисельності персоналу, корпоративних особливостей та інших факторів. Можуть змінюватися також методика і порядок планування: на приватних фірмах плани розробляються самостійно за принципом «зверху вниз» або «знизу вгору». На державних і муніципальних підприємствах річні плани задаються директивним чином у вигляді замовлень - нарядів. Однак зміст планової роботи в цілому мало залежить від існуючих форм власності.
Кожне підприємство розробляє і взаємопов'язано окремі плани в єдину комплексну систему і забезпечує збалансованість планових показників, як за видами застосовуваних ресурсів, так і за термінами виконання планів. Плани виробництва повинні бути в свою чергу узгоджені з планами по праці та інвестицій. Подібним чином досягається повна збалансованість комплексної соціально-економічної діяльності підприємства. Інакше кажучи, створюється динамічна система взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, організаційних, соціальних та інших факторів, спрямованих на досягнення загальної мети підприємства. У комплексному плані виробництва підприємства передбачаються, крім того, загальний порядок і черговість виконання робіт, встановлюються єдині терміни постановки продукції, а також відповідальні виконавці по всьому циклу проектно-конструкторських, виробничо-господарських, планово-управлінських робіт та інших видів діяльності.
У планах виробництва при необхідності можна також встановлювати основні джерела і розміри фінансування по кожному виду діяльності підприємства, гранично допустимі витрати по етапах і видах робіт, кінцеві результати по окремих підрозділах, видам потоків і термінів надходження грошових коштів. У ході внутрішньофірмового планування кожен структурний підрозділ, цех або відділ розробляють свої плани виробничої діяльності, які потім пов'язують із загальним планом підприємства. За рівнями управління виробничі плани бувають Загальнофірмові, цеховими, бригадним та ін На малих підприємствах розробляється, як правило, загальний план виробничо-господарської діяльності. [1, с.397]
Повне суміщення планів, а також методів обліку і контролю ходу їх реалізації досягається, як правило, тільки на завершальному етапі виробничої діяльності
У планах випуску продукції підприємств передбачаються завдання із зняття з виробництва застарілих видів виробів, тобто продукції, не відповідної сучасним вимогам національної економіки та населення країни, морально застарілої; зазначаються конкретні терміни заміни застарілих виробів, а також нові види виробів (типи, моделі), які їх замінюють. [2, с. 126]
Вартісними показниками виробничої програми є: обсяг реалізації, валовий оборот, внутрішньозаводський оборот, валова продукція, товарна продукція, реалізована продукція, чиста продукція.
Валовий оборот - вартість всіх виробничих продукцій, наданих послуг промислового характеру і з капітального ремонту як для споживачів, так і для власних потреб.
ВО = ДП + ПФ соб + РПХ + КР + НП п.р. - НП к.г., (1)
де, ДП - готова продукція;
ПФ соб - напівфабрикати власного виготовлення;
РПХ - роботи промислового характеру;
КР - з капітального ремонту;
НП п.р. - Незавершені виробництва на початок року;
НП к.г - незавершені виробництва на кінець року.
Внутрішньозаводський оборот - вартість валового обороту, яка застосовується для власних потреб.
Валова продукція - це та продукція, яка призначена для споживачів і визначається як різниця між валовим оборотом і внутрішньозаводського оборотом.
ВП = ВО - ВЗО (2)
Товарна продукція - та продукція, яка пройшла всі стадії виробничого процесу і прийнята відділом технічного контролю.
ТП = ВП + НГ п.р. - НГ к.г., (3)
Реалізована продукція - продукція, яка відвантажена споживачам і за дану продукцію надійшли грошові кошти або це така продукція, яка поміняла власника.
РП = ТП + ДП п.р. - ДП к.г., (4)
Чиста продукція - сума новоствореної вартості на даному підприємстві і включає в себе суму амортизаційних відрахувань і зарплату всіх працівників з відрахуваннями на соціальні потреби, і суму прибутку
ЧП = А отч. + ЗП ппп + П, (5)
Або дорівнює різниці ВП і всіх матеріальних витрат
ЧП = ВП - М Зобщ., (6)
За обсягом реалізованої продукції оцінюється виробничо - господарська діяльність галузей, об'єднань і підприємств. Обсяг реалізованої продукції в плані визначається як вартість призначених до постачання і що підлягають оплаті в плановому періоді: готових виробів; напівфабрикатів власного виробництва; робіт промислового характеру, що призначаються до реалізації на сторону (включаючи капітальний ремонт свого устаткування і транспортних засобів, що виконується силами промислово - виробничого персоналу ), а також реалізація продукції та виконання робіт для свого капітального будівництва та інших непромислових господарств, що знаходяться на балансі підприємства. [24, с.46 - 53]
Обсяг реалізованої продукції за планом РП можна визначити за такою формулою:
V РП = ТП + ОНП1 - ОНП2, (7)
де ТП - обсяг товарної продукції за планом;
ОНП1, ОНП2 - залишки нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду.
Важливими показниками плану, що дозволяють визначити загальний обсяг промислової продукції, її структуру, темпи росту продуктивності праці, фондовіддачу й інші економічні показники, служать товарна і валова продукція.
Обсяг товарної продукції в плані включає вартість: готових виробів, призначених для реалізації на сторону, своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам свого підприємства; напівфабрикатів свого вироблення і продукції допоміжних і підсобних виробництв, призначених до відпустки на сторону; вартість робіт промислового характеру, які виконуються на замовлення з боку або непромислових господарств і організацій свого підприємства. [27, с. 447]
Обсяг валової продукції ВП включає весь обсяг робіт, намічений до виконання в даному плановому періоді; визначається він за такою формулою:
V ВП = ТП - НЛ + НК, (8)
де НЛ, НК - залишки незавершеного виробництва, напівфабрикатів та інструменту свого виробництва на початок і кінець планового періоду.
Обсяг реалізованої продукції так само, як і товарної продукції, визначається:
-В плані - в діючих оптових цінах підприємств;
-В звіті:
а) у порівнянних оптових цінах підприємств на певну дату (так званих незмінних цінах), необхідних для визначення динаміки виробництва,
б) в оптових цінах підприємств, що діють у звітному періоді (для використання в розрахунках собівартості).
З метою елімонорованія минулої праці і виявлення результатів виробничої діяльності, динаміки виробництва продукції і залежних від підприємств показників виробництва ряд виробництв здійснюють планування й оцінку діяльності по чистій продукції замість обсягу реалізованої продукції.
Обсяг чистої продукції визначається шляхом віднімання від товарної продукції (в оптових цінах підприємств) матеріальних витрат у тих же цінах (тобто в цінах, прийнятих при розробці плану), а також суми амортизації основних фондів. Застосування показника чистої продукції дозволяє виключити повторний рахунок продукції, більш точно визначити зусилля колективів підприємств щодо виконання ряду найважливіших якісних показників продуктивності праці, фондовіддачі та ін
Виробнича програма підприємства розробляється в 2 етапи.
На першому етапі розробляється проект виробничої програми підприємства на підставі звітних даних, виконання виробничої програми підприємства за 9 місяців минулого року, а також укладає договори зі споживачами продукції на планований рік із зазначенням номенклатури та асортименту випущеної продукції в діючих цінах і натуральних одиницях. На підставі проекту виробничої програми відділ матеріально - технічного постачання укладає договори на поставку матеріальних ресурсів в асортименті номенклатури. Для того щоб вивчити можливості підприємства проект плану розглядається з 2-х сторін:
-Керівництво підприємства доводить до підрозділу підприємства контрольні цифри показників виробничої програми і в свою чергу підрозділи підприємства вносять певні корективи в проект плану з урахуванням його особливостей (даний спосіб називається «згори вниз»);
-Коли проект виробничої програми починають розробляти підрозділи підприємства на основі фактичних досягнень за звітний період з урахуванням договорів, укладених зі споживачами на планований період. Проект, складений підрозділами підприємства надходить до керівництва підприємства, де цей проект коригується з урахуванням можливостей в цілому по підприємству («знизу вгору»).
Розроблений проект виробничої програми затверджується керівництвом підприємства з урахуванням залишків готової продукції, напівфабрикатів для реалізації і розбивається на календарні періоди
На другому етапі в розробку виробничої програми (грудень - січень) усі підрозділи підприємства і служби вносять певні корективи за показниками виробничої програми на основі додаткової інформації, отриманої від споживачів і постачальників матеріальних ресурсів і узгоджується з виробничими потужностями підприємства, вносяться корективи в вартісні показники у зв'язку з економічними умовами підприємства і країни в цілому
Остаточно затверджений план виробничої програми узгоджується і взаємопов'язувати з такими показниками діяльності підприємства як виручка від реалізації продукції і наданих послуг, собівартість продукції, прибуток від реалізації продукції, продуктивність праці на одного працівника і робочого, фонд заробітної плати працівників та робітників, чистий прибуток підприємства і т . д.
Затверджена виробнича програма як в цілому по підприємству і по підрозділах підприємства повинна забезпечувати:
-Щоб план виробництва реалізації продукції забезпечував рівномірний випуск продукції протягом календарного року;
-Щоб забезпечити повне використання виробничої потужності підприємства і трудових ресурсів підприємства;
-Щоб були узгоджені дії з використання, оновлення, модернізації основних фондів підприємства;
-Щоб узгодити заходи спрямовані на скорочення тривалості виробничого циклу і в цілому виробничого процесу, що в свою чергу дозволить збільшити кругообіг і скоротити тривалість обороту оборотних коштів.
Таким чином, виробнича програма - це система показників виробничої діяльності підприємства, що розробляється на календарний рік з розбивкою по кварталах, де відображаються номенклатура і асортимент продукції. Вартісними показниками виробничої програми є: обсяг реалізації, валовий оборот, внутрішньозаводський оборот, валова продукція, товарна продукція, реалізована продукція, чиста продукція. Виробнича програма підприємства розробляється в два етапи. [13, с.75]
Вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства є виробнича потужність. Виробнича програма тісно взаємопов'язана з виробничою потужністю підприємства. Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) - це максимально можливий випуск продукції певної номенклатури в одиницю часу (зазвичай протягом року) при найбільш раціональному використанні мають основних фондів. При цьому враховується застосування прогресивних технологічних процесів, передових методів організації виробництва і праці, які забезпечують виготовлення продукції необхідної якості.
Виробнича потужність є основою для визначення плану виробництва і реалізації продукції. Крім того, величина діючих виробничих потужностей приймається за вихідний момент при розрахунку необхідного додаткового введення нових виробничих потужностей і необхідних для цього капітальних вкладень.
Виробнича потужність розраховується в тих же натуральних або умовно - натуральному вимірі, в яких планується виробнича програма. Наприклад, виробнича потужність автомобільного заводу визначається кількістю автомобілів, що випускаються, тракторний завод - кількістю тракторів, ткацької фабрики - погонними і квадратами метрами тканини, цукрового заводу - тоннами перероблюваної буряків і т.д. [5, с. 212]
Розрізняють вхідну, що вводиться, ліквідаційну і середньорічну виробничу потужність.
Вхідна потужність - така виробнича потужність підприємства, яка є на підприємстві на початок календарного періоду і визначається по кожному виду основного обладнання або підрозділи підприємства виходячи з наступних даних: ефективного часу роботи обладнання (ТЕФ), кількості однотипного обладнання (К), годинної продуктивності обладнання ( ЧВ); коли розраховується в грошовому вираженні: середньої ціни одиниці продукції (Ц), структури випущеної продукції (Уд).
У натуральному вираженні:
М вх. = Т еф * К * ЧВ, (9)
М вх. = Д * К см * П см * К * ЧВ, (10)
У грошовому вираженні:
М вх. = Т еф * К * ЧВ * Уд * Ц, (11)
Введена і вибуває потужності розраховуються аналогічно.
Середньорічна потужність - потужність підприємства з урахуванням вводяться і вибувають потужностей протягом календарного року.
М ср.г. = М вх. + -
, (12)
де МВВ, Мвиб - вводиться або вибуває потужності;
h 1, h 2 - число місяців, які залишилися до кінця року після введення і вибуття виробничих потужностей.
Існують наступні показники відображають ефективність використання виробничої потужності:
Коефіцієнт екстенсивності (К ек), який показує використання виробничої потужності в часі
До ек = , (13)
Коефіцієнт інтенсивності (Кін), показує використання виробничої потужності по продуктивності обладнань
До ин = , (14)
Інтегральний коефіцієнт (Кинт), який показує використання обладнання як в часі так і по продуктивності
До інт = К ек * К ін, (15)
Для того щоб оцінити ступінь використання вхідної, що вводиться, ліквідаційної та середньорічної потужності використовується показник коефіцієнт ефективності: це співвідношення фактичної потужності до планової:
До еф. = , (16)
Таким чином, виробнича потужність є основою для визначення плану виробництва і реалізації продукції. Крім того, величина діючих виробничих потужностей приймається за вихідний момент при розрахунку необхідного додаткового введення нових виробничих потужностей і необхідних для цього капітальних вкладень. Розрізняють вхідну, що вводиться, ліквідаційну і середньорічну виробничу потужність. [3, с. 267]
1.2 Цілі, завдання, інформаційне забезпечення та методики оцінки випуску та реалізації продукції
Мета аналізу виробництва та реалізації продукції полягає у виявленні найбільш ефективних шляхів збільшення обсягу випуску продукції та поліпшення її якості, у вишукуванні внутрішніх резервів зростання обсягу виробництва.
В процесі аналізу виробництва та реалізації продукції повинні бути розкриті причини, що гальмують зростання виробництва, а саме:
- Недоліки в організації виробництва і праці;
- Нераціональне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
- Брак продукції.
Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне робити тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати. Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення.
До основних завдань аналізу виробництва та реалізації продукції відносяться:
-Оцінка ступеня виконання плану, динаміки, асортименту, номенклатури і ритмічності виробництва та реалізації продукції;
-Визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
-Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
-Розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.
Об'єкти аналізу випуску і реалізації продукції відображені на малюнку 1.1.
Рисунок 1.1 - Об'єкти аналізу випуску та реалізації продукції
Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції служать бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, звітність ф. № 1-п (річна) "Звіт по продукції", ф. № 1-п (квартальна) "Квартальна звітність промислового підприємства ( об'єднання) про випуск окремих видів продукції в асортименті ", ф. № 1-п (місячна)" Термінова звітність промислового підприємства (об'єднання) по продукції ", ф. № 2" Звіт про прибутки та збитки ", відомість № 16" Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація "та ін [27, с.440]
Обсяг виробництва і реалізації продукції може виражатися в натуральних, умовно - натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу діяльності підприємства одержують за допомогою вартісної оцінки, для чого використовують зіставні або поточні ціни.
Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці); може виражатися в порівнянних, планових і поточних цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. [37]
Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.
Умовно - натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції, наприклад на консервних заводах застосовується такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах - кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їх трудомісткості і т.д.
Нормативні трудовитрати також використовуються для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції - в тих випадках, коли в умовах багато продуктового виробництва не представляється можливим висловити загальний його обсяг у натуральних або умовно - натуральному вимірі.
Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 - Динаміка виробництва та реалізації продукції
Рік | Обсяг продукції в поточних цінах, тис. грн. | Індекс цін | Обсяг виробництва продукції в цінах базисного року, тис. грн. | Темпи зростання | Обсяг реалії зації, тис.руб. | Темпи зростання | ||
базис ні | ціп ні | базис ні | ціп ні | |||||
2ххх | хххх | 1,0 | ||||||
хххх | х | х | хххх | х | х | |||
2ххх | хххх | 1,2 | хххх | х | х | хххх | х | х |
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по поставках продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.
Недопоставка продукції негативно впливає не тільки на підсумки діяльності даного підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств - суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації продукції особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованих поставок і з експорту продукції.
В процесі аналізу виробництва та реалізації продукції необхідно оцінити також ризик незатребуваної продукції, який може виникнути унаслідок падіння попиту на неї. Він визначається величиною можливого матеріального і морального збитку підприємства, викликаного цією причиною. Кожне підприємство повинне знати величину втрат, якщо якась - то частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків незатребуваності продукції, необхідно вивчити чинники її виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат.
Внутрішні причини: неправильно складений прогноз попиту на продукцію службовцями підприємства; неправильна цінова політика підприємства на ринках збуту; зниження конкурентоспроможності продукції в результаті низької якості сировини, устаткування, відсталої технології, низької кваліфікації персоналу; неефективна організація процесу збуту і реклами продукції.
Зовнішні причини: неплатоспроможність покупців підвищення процентних ставок по внесках; демографічні, соціально - економічні, політичні та інші причини.
Ризик незатребуваної продукції можна розділити на переборний і непереборний. Критерієм віднесення його до однієї з груп є економічна доцільність нововведень, спрямованих на просування товарів на ринок. Якщо додаткові витрати на дизайн, поліпшення якості, упаковку, рекламу, організаційну перебудову виробництва і збуту перевищують суму їх покриття виручкою, то економічно вони недоцільні і ризик, отже, є непереборним, і навпаки.
Ризик незатребуваної продукції може бути виявлений на передвиробничій, виробничої та післявиробничий стадіях. Якщо ризик знайдений на передвиробничий стадії, то економічний збиток буде меншим - це тільки витрати на дослідження ринку, розробку виробу і ін Якщо ж ризик незатребуваною продукції виявлено на виробничій або післявиробничий стадії, то це може серйозно похитнути фінансовий стан підприємства: в суму збитку крім зазначених витрат увійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво і частково збут продукції. [25, с.35]
Залежно від стадії виявлення ризику незатребуваної продукції управлінські рішення можуть бути різними: на передвиробничій стадії можна не приступати до виробництва даного виду продукції, замінивши його іншим; на виробничій стадії ще можна внести істотні зміни в дизайн, конструкцію, ціну виробу і за рахунок цього просунути його на ринок; на післявиробничий стадії потрібно думати, як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція - це прямий збиток для підприємства. Кожен товар повинен вироблятися лише у тому випадку, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його поставку.
Щоб оцінити ризик незатребуваної продукції, потрібно проаналізувати забезпеченість виробництва продукції контрактами або заявками на поставку, динаміку залишків готової продукції по кожному виду, їх частку в загальному обсязі продажів, швидкість продажів і т.д.
Важливим узагальнюючим показником, що використовується для характеристики швидкості реалізації продукції, є тривалість її знаходження на стадії реалізації. Для розрахунку даного показника необхідно середні залишки готової продукції розділити на одноденний об'єм продажів. Зростання його рівня свідчить про труднощі збуту і підвищення ризику незатребуваної продукції.
Аналіз ритмічності роботи підприємства. Ритмічність - це рівномірний випуск і відвантаження продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачених планом.
Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах і як наслідок сповільнюється оборотність капіталу, не виконуються поставки за договорами, і підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції; невчасно надходить виручка, з - за чого виникає дефіцит грошового потоку; перевитрачаються фонд заробітної плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці - за понаднормові роботи. Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.
Для оцінки ритмічності роботи використовуються прямі і непрямі показники.
Прямі показники - це коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, питома вага виробництва продукції за i-й період (декаду, місяць, квартал) у річному обсязі виробництва.
Непрямі показники ритмічності - це наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини підприємства, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку і невчасну відвантаження продукції та інші.
Один з найбільш поширених показників - коефіцієнт ритмічності - визначається підсумовуванням фактичного питомої ваги випуску продукції за кожний період, але не більше планового рівня.
Коефіцієнт варіації (Кв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання на добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (среднедекадного, середньомісячного, среднеквартальному) плановому випуску продукції:
Кв = , (27)
де - Відхилення від среднеквартальной
(Середньомісячного) завдання;
n - число періодів;
хпл - середньоквартальний плановий (середньомісячний) випуск продукції.
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції по декадах (діб), можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Для цього відносне зміна обсягу виробництва продукції з даної причини необхідно віднести до загального показника аритмічності і помножити на 100.
Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально - технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні - несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, недолік енергоресурсів не з вини підприємства та інші.
У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленої виходячи з найбільшого середньодобового (среднедекадного) обсягу виробництва.
Аналогічним чином аналізується ритмічність відвантаження та реалізації продукції.
На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи. [27, с. 457]
Аналіз асортименту і структури продукції. Великий вплив на результати господарської діяльності надають асортимент (номенклатура) і структура виробництва і реалізації продукції.
Своєчасне оновлення асортименту продукції (послуг) з урахуванням зміни кон'юнктури ринку є одним з найважливіших індикаторів ділової активності підприємства та його конкурентоспроможності.
При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних у його розпорядженні. Система формування асортименту включає в себе:
-Визначення поточних і перспективних потреб покупців;
-Оцінку рівня конкурентоспроможності випущеної чи планованої до випуску продукції;
-Вивчення життєвого циклу виробів на ринках, прийняття своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції та вилучення з виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;
-Оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.
Узагальнюючу характеристику змін асортименту продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначається таким чином:
До ас = (17)
У розрахунок цього коефіцієнта приймається фактичний випуск продукції кожного виду в звітному періоді, але не більше базового (планового, минулого періоду).
Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто питома вага одних видів продукції зростає, а інших - зменшується.
Для характеристики інтенсивності структурних перетворень на підприємстві можна використовувати коефіцієнт структурної активності, який ми пропонуємо розраховувати наступним чином:
Кстр.акт = , (18)
де Δ , - Зміна питомої ваги i-того виду (номенклатурної групи) продукції в загальному обсязі випуску (продажу) за досліджуваний період;
n - число номенклатурних груп (видів) продукції.
Чим активніше структурні перетворення на підприємстві, тим вище рівень даного коефіцієнта. Це свідчить про те, що адміністрація підприємства активно реагує на зміну кон'юнктури ринку, вчасно оновлюючи асортимент продукції.
Зміна структури виробництва має великий вплив на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і, відповідно, при зменшенні частки низькорентабельною продукції.
Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна зробити способом ланцюгової підстановки, який дозволяє абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:
ВПусл1 = Σ (V ВПобщ1 * Уд i 1 * Ц i 0) (19)
де ВП - вартість валового випуску продукції;
V ВПобщ - загальний обсяг випуску продукції в натуральному або умовно - натуральному вираженні;
Уд i - питома вага i-го виду продукції в загальному обсязі виробництва;
Ц i - ціна i-го виду продукції
Це показник обсягу випуску продукції фактичної при фактичній структурі та планової ціною.
ВПусл2 = Σ (V ВПобщ1 * Уд i 0 * Ц i 0) (20)
Це показник обсягу випуску продукції фактичної при плановій структурі і ціною.
На підставі даних показників розраховуємо вплив структури на обсяг випуску продукції:
Δ ВПстр = ВПусл1 - ВПусл2, (21)
Аналогічним чином визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виручки і на інші показники діяльності підприємства: трудомісткість, матеріаломісткість, загальну суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.
Номенклатура - це перелік найменувань виробів і їх кодів (в кодифікатор) встановлених для відповідних видів продукції в загальноукраїнському кодифікатор промислової продукції (ОКПП) діє на території СНД. [27, с. 447]
Аналіз якості продукції. Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку за рахунок не тільки обсягу продажів, але і більш високих цін.
Узагальнюючі показники характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:
- Питома вага нової продукції в загальному її випуску;
-Питома вага продукції вищої категорії якості;
-Середньозважений бал продукції;
-Середній коефіцієнт сортності (відношення вартості виробленої продукції до її вартості за цінами першого гатунку);
-Питома вага атестованої та неатестованих продукції;
-Питома вага сертифікованої продукції;
-Питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;
-Питома вага експортованої продукції, у тому числі в високорозвинені промислові країни.
Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:
-Корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, зміст білка в продуктах харчування та ін);
-Надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);
-Технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);
-Естетичність виробів.
Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага продукції, на яку надійшли претензії (рекламації) від покупців, втрати від браку та інші.
Перше завдання аналізу - вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку роботи підприємства по досягнутому рівню якості продукції.
Друге завдання аналізу - визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції (Δ ВП), виручку від реалізації продукції (Δ В) і прибуток (Δ П). Розрахунок проводиться таким чином:
Δ ВП = (Ц1 - Ц0) * V ВП1; (22)
Δ В = (Ц1 - Ц0) * V РП1; (23)
Δ П = [(Ц1 - Ц0) * V РП1] - [(С1 - С0) * V РП1], (24)
де Ц0 і Ц1 - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;
С0 і С1 - відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;
V ВП1 - обсяг виробленої продукції підвищеної якості;
V РП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.
Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна провести способом абсолютних різниць: изме нение питомої ваги по кожному сорту (Δ Уд i) потрібно помножити на ціну відповідного сорту (Ц i), результати скласти і помножити на загальний фактичний випуск даного виду продукції в натуральному вираженні (V ВПобщ1):
Δ ВПсорт = Σ (Δ Уд i * Ц i 0) * V ВПобщ1. (25)
Аналогічним чином визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу.
Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:
Δ П сорт = (Δ Цсорт - Δ Ссорт) * V РПобщ1, (26)
де Δ Цсорт - зміна середнього рівня ціни за рахунок сортового складу;
Δ Ссорт - зміна середнього рівня собівартості виробу за рахунок сортового складу;
V РПобщ1 - загальний обсяг випуску продукції в натуральному вираженні звітного періоду.
Подібні розрахунки роблять з усіх видів продукції, за якими встановлено сорти, і результати узагальнюють. [27, с. 452]
Для оцінки зміни обсягу випуску продукції необхідно розрахувати наступні показники:
Обсяг випуску продукції в натуральних одиницях за планом дорівнює випуск продукції за планом помножити на ціну за одиницю продукції планову:
V ВП = ВПн.ед.план * Цпл. (27)
Обсяг випуску продукції фактичний у натуральних одиницях при плановій ціні одиниці продукції:
V ВП = ВПн.ед.факт * Цпл. (28)
-Обсяг випуску продукції фактично:
V ВП = ВПн.ед.факт * Цфакт (29)
-Обсяг фактично випущеної продукції при плановій структурі і планових цінах одиниці продукції:.
V ВП = ВПн.ед.факт * Удпл * Цпл. (30)
-Обсяг фактично випущеної продукції при фактичній структурі і планових цінах одиниці продукції:
V ВП = ВПн.ед.факт * Удфакт * Цпл. (31)
На підставі даних показників розраховуємо зміни обсягу випуску продукції за рахунок наступних чинників:
-За рахунок зміни випуску продукції в натуральних одиницях:
Δ V ВПвпн.ед. = (ВПн.ед.факт * Цпл) - (ВПн.ед.план * Цпл) (32)
-За рахунок зміни ціни одиниці продукції:
Δ V ВП ц = (ВПн.ед.факт * Цфакт) - (ВПн.ед.факт * Цпл) (33)
за рахунок зміни структурних зрушень:
Δ V ВП уд i = (ВПн.ед.факт * Удфакт * Цпл.) - (ВПн.ед.факт * Удпл * Цпл). (34)
Аналогічним чином розраховується зміна обсягу реалізації продукції і для цього розрахуємо наступні показники:
-Обсяг реалізації продукції в натуральних одиницях за планом:
V РП = РПн.ед.план * Цпл. (35)
-Обсяг реалізації продукції фактичний у натуральних одиницях при плановій ціні одиниці продукції:
V РП = РПн.ед.факт * Цпл. (36)
-Обсяг реалізації продукції фактично:
V РП = РПн.ед.факт * Цфакт (37)
-Обсяг фактично реалізованої продукції при плановій структурі і планових цінах одиниці продукції:.
V РП = РПн.ед.факт * Удпл * Цпл. (38)
-Обсяг фактично реалізованої продукції при фактичній структурі і планових цінах одиниці продукції:
V РП = РПн.ед.факт * Удфакт * Цпл. (39)
На підставі даних показників розраховуємо зміни обсягу реалізації продукції за рахунок наступних чинників:
а) за рахунок зміни реалізації продукції в натуральних одиницях:
Δ V РПвпн.ед. = (РПн.ед.факт * Цпл) - (РПн.ед.план * Цпл) (40)
б) за рахунок зміни ціни одиниці продукції:
Δ V РП ц = (РПн.ед.факт * Цфакт) - (РПн.ед.факт * Цпл) (41)
в) за рахунок зміни структурних зрушень:
Δ V РП уд i = (РПн.ед.факт * Удфакт * Цпл.) - (РПн.ед.факт * Удпл * Цпл). (42)
Всі розглянуті вище показники можуть бути використані підприємством при оцінці обсягу і реалізації продукції. На основі отриманих даних показників підприємство може оцінити ефективність своєї діяльності і, виходячи, з цього спланувати подальшу роботу.
Отже, в першому розділі ми розглянули теоретичну основу формування плану випуску продукції на підприємстві, дали оцінку методології аналізу виробництва та реалізації продукції. [35, с. 331]
2 Оцінка випуску та реалізації готової продукції на підприємстві ТОВ «Заїнська крекер»
2.1 Коротка характеристика діяльності підприємства
ВАТ «Заїнська крекер» веде свій літопис з 1974 року: спочатку - як Заїнська харчовий комплекс, а з 1986 року - як ВАТ «Заїнська кондитерська фабрика».
Юридична адреса: 423520, Республіка Татарстан, г.Заінск, вул. Наріманова, 16
Нове життя підприємства почалося з введення в експлуатацію у 1991 році автоматизованої лінії західнонімецької фірми «ВЕРНЕР І ПФЛЯЙДЕРЕР» з виробництва крекеру. З пуском лінії фабрика перетворилася в сучасне виробництво, що використовує останні наукові і технічні досягнення в технологічному процесі.
У жовтні 2009 року ВАТ «Заїнська крекер» реорганізувався в ТОВ «Заїнська крекер».
Основним видом діяльності є виробництво борошняних кондитерських виробів: - крекеру, цукрового печива та шоколадних цукерок ..
Січень 2003 ознаменувався установкою штампувального автомата італійської фірми Laser s. R .1 для вироблення цукрових і затяжних сортів печива. Завдяки цьому стало можливо випускати на одній лінії і крекер і цукрове печиво.
У 2004 році реконструювали Цех 1 по виробництву цукерок. У цеху відновили лінію глазурування шоколадом. Організовано ділянка з виробництва цукерок з збивних корпусом, («Пташине молоко», «Золота рибка») грильяжних корпусом (грильяж м'який з горіхами) печива - сендвіч.
У лютому 2005 року було придбано та змонтовано та змонтовано технологічне обладнання з виробництва цукрового печива і дана лінія виділена в окреме виробництво. З пуском лінії на підприємстві запроваджено нові додаткові потужності, що дозволило збільшити обсяг виробництва і асортимент продукції.
В даний час підприємство складається з двох виробничих цехів:
Цех 1. В результаті проведеної реконструкції цеху, збільшився обсяг та асортимент вироблюваної продукції, що в свою чергу зажадало подальшої модернізаціі.В 2005 придбано два нових варильних котла марки КПЕ 100, збивальних машина МПВ 100 для приготування маси суфле.В березні 2006 року для виробництва цукерок закупили нову лінію глазурування шоколадом «ЛГШ». Фахівцями підприємства розроблено та впроваджено у виробництво новий вид оригінальних цукерок серії «Рандеву» на основі натуральної сировини; (курага, чорнослив, родзинки, груша) без консервантів, глазуровані білим і темним шоколадом. Для виробництва цих цукерок в 2006 році придбали екструзійно-формувальне обладнання «Rheon Cornucopia KN», що дозволило до мінімуму скоротити ручну працю.
Цех 2. У цеху № 2 працює лінія по виробництву крекера продуктивністю 360 тонн на місяць. На цій лінії виробляються як вагові крекеру так і фасовані. Наявні автомати «Хастамат» і "RED" дозволяють фасувати кондитерські вироби від 150-500 гр у вертикальному та горизонтальному виконання в спеціальній упаковці - флоупак і термоусадочной пленке.Лінія цукрового печива є складним технічним рішенням фахівців підприємства, так як до її складу входять вузли та обладнання різних фірм (Німеччина, Італія, Росія). Потужність лінії становить до 200 тонн на місяць. Відмінною особливістю цієї лінії є те, що в ній змонтований вузол для виробництва печива з льезоном, що дозволяє виробляти цукрове печиво з різними посипаннями (цукор, кориця, мак, кунжут).
У 2005 році ВАТ «Заїнська крекер» розробив і зареєстрував торгову марку «Рімлана». Сьогодні під торговою маркою виробляються 7 найменувань здобного печива і 4 найменування шоколадних цукерок. Асортимент продукції постійно розширюється і вдосконалюється її якість.
Продукція підприємства одержала високе визнання на недавніх галузевих виставках і конкурсах:
Золота медаль за кращий продукт виставки «ВОЛГАПРОДЕКСПО» м. Казань, 2002р.;
Золота медаль за відмінну якість 7 і 8 Міжнародних виставок продуктів і упаковок, м. Перм, 2002р. і 2003 р.;
Лауреат республіканського конкурсу «100 кращих товарів Росії», м. Казань, 2003р.;
ТОВ «Заїнська крекер» це стабільно працююче і динамічно розвиваються підприємство. Широкий асортимент, висока якість, індивідуальний підхід до покупців, гнучка система знижок дозволяють нам працювати на кондитерських ринках р.р. Москви, Санкт-Петербург, Пермі, Челябінська, Татарстану та Чуваської Республіки та інших регіонів.
Все вище перераховане дозволяє з високим ступенем відповідальності стверджувати, що підприємство ТОВ «Заїнська крекер» по праву заслуговує статус надійного та перспективного партнера на ринку кондитерських виробів.
Основні техніко - економічні показники діяльності підприємства за 2009 рік відобразимо в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Основні техніко - економічні показники за 2009 рік
Показники | Од.вим | 2009 |
Випуск продукції | тис.руб. | 19829 |
Обсяг реалізованої продукції | тис.руб. | 19829 |
Валовий прибуток | тис.руб. | 5144 |
Середньооблікова чисельність працюючих | чол. | 190 |
Продуктивність праці | % | 70 |
Середньомісячна заробітна плата | руб. | 5939 |
2.2 Аналіз факторів, що впливають на виробництво і реалізацію продукції
Оцінений випуску та реалізації продукції починається з аналізу динаміки зміни середньорічного темпу зростання випуску і реалізації продукції. Для цього складемо таблиці 2.2, 2.3, де визначаємо базисні і ланцюгові темпи зростання випуску і реалізації продукції, використовуючи дані з додатків А, Б, В.
Таблиця 2.2 - Динаміка виробництва та реалізації глазурованого печива в порівняних цінах
Рік | Обсяг виробництва продукції, млн.руб. | Темпи зростання,% | Обсяг реалізації, | |
млн.руб.