МІЖНАРОДНИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
ТРУДОВИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
Контрольна робота
за курсом ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ
студентки III курсу
заочного відділення
факультету ЕСМ
НЕСТЕРОВА ЮЛІЇ І.
гр. 8381
з / кн. 9830
МІНСЬК 2001
ПЛАН:
1. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНІ
1.1. Податкова система Німеччини - принципи і побудова
1.2. Податки
1.2.1. Прибутковий податок
1.2.2. Податок з корпорацій
1.2.3. Податок на додану вартість
1.2.4. Промисловий податок
1.2.5. Земельний податок
1.2.6. Податок на майно
1.2.7. Податок на спадщину і дарування
1.2.8. Акцизи
1.2.9. Соціальні відрахування
2. ТРАНСПОРТНИЙ ЗБІР (РБ)
2.1. Загальні відомості (призначення, основний документ, платники, ставка)
2.2. Визначення бази оподаткування
2.2.1. Визначення бази оподаткування організаціями
2.2.2. Визначення бази оподаткування кредитно-фінансовими установами
2.2.3. Визначення бази оподаткування страховими організаціями
2.3. Пільги щодо обчислення транспортного збору
2.4. Форма розрахунку транспортного збору
2.5. Строки оплати та контроль
2.6. Правила для іноземних юридичних осіб
Додаток
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНІ
Розглянемо податкову систему Федеративної Республіки Німеччини. Податки в ФРН складають близько 80% доходів бюджету. Досвід організації оподаткування в колишній ФРН активно використовується в організації оподаткування в нових східних федеральних землях з урахуванням нових реалій.
Слід зазначити, що організація оподаткування в Німеччині грунтується на принципах, які були закладені ще Л. Ерхардом:
1) податки повинні бути по можливості мінімальними;
2) при оподаткуванні того чи іншого об'єкта повинні враховуватися економічна доцільність справляння податку;
3) податки не повинні перешкоджати конкуренції;
4) податки повинні відповідати структурній політиці;
5) система оподаткування повинна будуватися на повазі приватного життя платника податків, дотримання комерційної таємниці;
6) у системі має бути виключено подвійне оподаткування;
7) податки повинні забезпечувати справедливий розподіл доходів у суспільстві;
8) розмір податків повинна перебувати у відповідність з розміром, що надаються державою послуг.
Законодавчою базою оподаткування в Німеччині є основною і всеосяжний закон, в якому визначені не лише загальні умови і процесуальні принципи оподаткування (порядок розрахунку, взаємовідносини і повноваження з їх стягування), а й види податків, а також розподіл податкових надходжень між федерацією, землями і громадами .
Федеральний бюджет формується за рахунок надходжень:
· Федеральних податків: мита, податку та додану вартість, податку на дохід від страхової діяльності, вексельного податку, солідарного податку, податків по лінії Європейського співтовариства, акцизів (крім податку на пиво);
З вищенаведеного випливає, що податкова система в ФРН множинна (у ній налічується 45 податків), розгалужена, трирівнева. Основну фіскальну роль відіграють у ній прибуткові податки.
Через велику різноманітність податків зупинимося лише на основних з них.
Прибутковий податок з фізичних осіб є основним джерелом державних доходів. Об'єктом оподаткування по ньому є дохід фізичних осіб, отриманий ними з різних джерел: від роботи у сільському та лісовому господарстві, промислової діяльності, найманої праці і від вільних професій, від здачі в найм або в оренду рухомого та нерухомого майна, від капіталу та інших доходів.
При оподаткуванні доходів використовуються два способи стягування податку: у джерела і по деклараціях, які подаються до податкової служби на початку календарного року, наступного за звітним.
З 1993 р. у ФРН введено охороняється від оподаткування прожитковий мінімум, який постійно змінюється у бік збільшення. Так, у 1997 р. він склав 12095 DM для самотніх і 24191 DM для сімейних; в 1998 р. він склав 12365 DM і 24731 DM, а в 1999 р. - 24731 DM і 26135 DM відповідно.
При формуванні оподатковуваної бази з цього податку з доходу вираховуються виробничі витрати, пов'язані з одержанням доходів, і особливі витрати. Деякі види особливих витрат підлягають вирахуванню в необмеженій кількості (наприклад, церковні податки, партійні внески), інші з обмеженнями граничної суми відрахувань, диференційованою в залежності від сімейного стану. Це перш за все відрахування страхових внесків та внески на цільове накопичення коштів на житлове будівництво. Витрати на власне профнавчання або підвищення кваліфікації, витрати на працівників у власному господарстві, а також шкільні витрати віднімаються у твердо встановленої суми. До особливих витрат належать також аліменти розведеним або живуть окремо протягом тривалого часу подружжю (у аліментополучателя вони обкладаються податком).
Оподатковуваний база може бути зменшена на суму непередбачених витрат (витрати на перебування в лікарні, витрати чи батька-одинака на побутові послуги при вихованні дитини молодше 16 років).
Оподаткування здійснюється на основі тарифної прогресії.
Ставки прибуткового податку на 1997р. наведено в табл. 1.
Таблиця 1
В кінці року при подачі декларації сума вилученого прибуткового податку коригується залежно від фактично понесених витрат і з урахуванням неоподатковуваного прожиткового мінімуму.
Податок з корпорацій сплачують юридичні особи (акціонерні суспільства, різні товариства, а також державні організації, в тому випадку якщо вони займаються приватною господарською діяльністю). Об'єктом оподаткування є прибуток, отриманий вищезазначеними платниками податків протягом календарного року. При формуванні об'єкта оподаткування широко використовується прискорена амортизація. Відсотки за позиками не обкладаються податком. У відношенні податку з корпорацій існує обмежена і необмежена податкова повинність. Необмежена податкова повинність поширюється на всі доходи тих юридичних осіб, дирекція яких або місцезнаходження розташовується на території ФРН (юридична особа є податковим резидентом ФРН). Обмежену податкову повинність несуть ті юридичні особи, які отримують доходи у ФРН, але постійне представництво мають за її межами.
Базова ставка податку з корпорацій складає 30%. У тому випадку, якщо прибуток корпорацій не розподіляється, використовується ставка в 45%. Таким чином стимулюється розподіл прибутку корпорацій.
Проблема подвійного оподаткування, що виникає повсюдно при включенні дивідендів, що виплачуються акціонерам з чистого доходу корпорацій у оподатковуваний особистий дохід фізичної особи, вирішена в Німеччині за допомогою заліку суми податку, сплаченого корпорацією при формуванні оподатковуваної бази в акціонерів з прибуткового податку.
Найбільш значущим з фіскальної точки зору в Німеччині серед податків на юридичних осіб є податок на додану вартість, який замінив раніше податок, що стягується з обороту.
Об'єктом оподаткування цим податком є оборот, тобто постачання товарів, надання послуг, ввезення товару і його придбання. Практично - це загальний акциз у відношенні приватного і суспільного споживання.
Як і будь-який інший непрямий податок, він лягає тягарем на споживача, а юридичні особи є її технічними збирачами. Податок включається в ціну товару з обов'язковим окремим зазначенням його суми в рахунках.
Схема обчислення цього податку побудована так, що всі товари, послуги, потрапляючи кінцевому споживачеві, виявляються обкладеними цим податком в однаковій мірі, незалежно від кількості оборотів товару або послуги на шляху до споживача. Це забезпечується шляхом системи попередніх відрахувань сум податку, що здійснюються юридичними особами у фінансовому управлінні. Загальна ставка оподаткування, що дорівнює 16%, застосовується до більшості оборотів товарів, послуг, знижена ставка в розмірі 7% застосовується до поставок продукції особистого споживання, ввезення і споживання всередині ЄС майже всіх продовольчих товарів (крім напої і обороти ресторанів), а також до послуг пасажирського транспорту ближнього радіуса дії, оборотам книг.
Техніка збору податку на додану вартість може бути проілюстрована схемою (Таблиця 2).
Попередні відрахування податку здійснюються лише в тому випадку, якщо товари або послуги використовуються юридичною особою для виробничих цілей.
Ряд товарів і послуг звільнений від оподаткування податком на додану вартість. До них відносяться експортні поставки, окремі звороти морського судноплавства та авіатранспорту, а також ряд інших послуг, пов'язаних з ввезенням, вивезенням та транзитними експортно-імпортними операціями. За цим товарам і послугам передбачений попередній відрахування ПДВ.
До іншої групи звільнених товарів і послуг, що не передбачає попереднього вирахування, відносяться послуги лікарів і представників інших лікувальних професій, послуги суспільства федерального страхування, послуги більшості лікарень, літніх шкіл, театрів, музеїв, а також надання кредитів та здачі в оренду земельних ділянок і деякі інші.
Таблиця 2 Принцип організації збору податку на додану вартість у ФРН
Промисловий податок у Німеччині належить до основних місцевих податків.
За дохідної складової промислового податку під оподаткування, крім прибутку, підпадає сума, рівна 0,5% від величини відсотків за користування позиковими засобами капітального характеру, взятими на тривалий термін. Враховуються також збитки, отримані від діяльності інших підприємств (при дольовій участі в ньому платника податків).
Передбачено ряд відрахувань: на суму, рівну 1,2% вартості земельних ділянок, суми прибутку, отримані від діяльності інших підприємств, а також від діяльності закордонних філій. При наявності минулих років оподатковуваний база зменшується на їх суму.
Умови оподаткування по цій частині податку диференційовані за категоріями платників податків.
Для персональних платників податків (фізичних осіб і товариств) встановлений неоподатковуваний мінімум, на який зменшується (у сумі 48000 ДМ) оподатковуваний дохід. У нових землях (колишня НДР) він дорівнює 84000 DM.
Для цієї категорії платників податків податок у частині доходу розраховується за ставками, диференційованими залежно від розміру оподатковуваного доходу:
1% для перших 24000 ДМ
2% для наступних 24000ДМ
3% для наступних 24000ДМ
4% для наступних 24000ДМ
5% для всіх наступних.
Для інших платників податків ставка промислового податку в його дохідної частини дорівнює 5%.
Друга складова промислового податку в якості об'єкта оподаткування, як уже зазначалося, була представлена капіталом. Оподатковуваний база складалася з вартості власного капіталу платника податків за балансом плюс 0,5 вартості позикового капіталу, в тому випадку, якщо його величина перевищувала 50000 ДМ плюс капітал неоголошених осіб (у Німеччині його називають тихим капіталом). Відрахування підлягали: вартість земельних ділянок, вартість капіталу, вкладеного в діяльність інших підприємств, вартість капіталу в закордонних філіях.
Для всіх категорій платників податків був встановлений однаковий неоподатковуваний мінімум рівний 120000 ДМ. Ставка оподаткування була встановлена однакова для всіх категорій платників податків і дорівнює 0,2%.
Остаточна сума податку визначається шляхом множення на ставку (тариф), що встановлюється кожної землею самостійно.
Земельним податком обкладається в Німеччині земельні ділянки, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб.
Справляння податку здійснюються громадами. Ставка податку складається з двох частин, одна з яких встановлюється централізовано, інша являє собою надбавку громади.
Розмір централізованої ставки диференційований по землекористувачах, що отримує формальне відображення в існуванні двох видів земельного податку:
"А" - для підприємств сільського та лісового господарства;
"В" - для земельних ділянок незалежно від їх приналежності.
Від сплати податку звільняються установи, що фінансуються з державної скарбниці, церкви, різні некомерційні підприємства, а також землі, що використовуються в наукових цілях, і громадського призначення.
Розмір податку залежить від цінності землі та розміру ставки. Розмір ставки з податку "А" становить 246%, по податку "В" - 423%.
При остаточному розрахунку суми податку істотне значення належить коригуючих ставками громади, які диференційовані залежно від призначення земель (для лісового та сільського господарства - 0,6%), а також інтенсивності використання земельної ділянки під житлові будинки та вартості споруджених на ній будівель. Так, наприклад, у випадку, якщо будинком володіє одна сім'я, то при вартості будинку не більше 75000 ДМ ставка складе 0,26%, а понад 75000 ДМ - 0,35%. При наявність на земельній ділянці двухсемейного будинку ставка становить 0,31% (без диференціації від вартості споруди). В інших випадках для забудованих і незабудованих земельних ділянок ставка дорівнює 0,35%.
У юридичних осіб, платників цього податку, дозволено віднімати земельний податок у якості витрат при оподаткуванні прибутку.
Важливе місце в податковій системі Німеччини займають майнові податки, історія яких налічує вже більше 920 років. Податком на майно оподатковується власність юридичних і фізичних осіб. Як і у випадку прибуткового податку, при стягненні цього податку розрізняється обмежена і необмежена податкова повинність. Базою для обчислення з цього податку є вартість сукупного майна платника податків до початку календарного року, зменшена на неоподатковуваний мінімум. Для фізичних осіб він дорівнює 70 тис. ДМ. До нього надається додаткова неоподатковуваний мінімум у розмірі 30 тис. ДМ в тому випадку, якщо платнику податків виповнилося 60 років або він на три роки отримав інвалідність.
Ставка поимущественного податку для юридичних осіб 0,6% щорічно від вартості оподатковуваного майна, для фізичних осіб - 1,0%.
При формуванні оподатковуваної бази з цього податку віднімаються борги і зобов'язання, а також встановлені законом пільги. Так, не приймаються в розрахунок процентні та безпроцентні заборгованості, ощадні вклади, банківські активи, активи поштових рахунків, західнонімецькі та іноземні платіжні кошти, акції та паї нижче загальної суми в 11 тис. ДМ; по фізичних особах - страховки, допомоги з фонду зайнятості населення і т.п.
Благородні метали, дорогоцінні камені, перли, монети і медалі враховуються тільки в тому випадку, якщо їх вартість перевищує 10 тис. ДМ, прикраси і предмети розкоші - 10 тис. ДМ в сукупності, твори мистецтв, колекції - при вартості вище 20 тис. ДМ .
Податок на спадщину і дарування стягується за ставками, диференційованими залежно від ступеня спорідненості і вартості придбаного майна.
Акцизи в основному спрямовуються до федерального бюджету (крім пива). У число підакцизних товарів та послуг входять: рідке і мінеральне паливо, ігристі вина, кава, пиво, тютюн і тютюнові вироби, спирто-горілчаних виробів.
Соціальні відрахування від фонду заробітної плати становлять 6,8%. Сума відрахувань, як і в США, ділиться в рівній пропорції між роботодавцями і працівником.
Характеризуючи далі організацію податкової системи в Німеччині, варто також відзначити, що в ній застосовується не тільки вертикальне, але і горизонтальне вирівнювання доходів. Високоприбуткові землі перераховують частину своїх фінансових ресурсів менш розвиненим землях, до числа яких, перш за все, відносяться нові федеральні землі.
2. ТРАНСПОРТНИЙ ЗБІР
Засоби транспортного збору використовуються на оновлення (придбання) та відновлення шляхом проведення капітальних і поточних ремонтів автобусів автопарків, які здійснюють міські, приміські та міжміські пасажирські перевезення.
28.12.2000г рішенням Мінського обласної Ради депутатів затверджено "ПОЛОЖЕННЯ про цільове транспортний збір на оновлення і відновлення міського, приміського пасажирського транспорту, автобусів міжміських повідомлень на 2001 рік" № 57 (далі - Положення), яке набуло чинності з 1 січня 2001р.
Положення розроблено відповідно до Закону Республіки Білорусь від 11 листопада 2000 р. № 448-3 "Про бюджет Республіки Білорусь на 2001 рік" (Національний реєстр, правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 109, 2 / 223).
Положенням передбачено, що платниками до бюджету цільового транспортного збору на оновлення і відновлення міського, приміського пасажирського транспорту, автобусів міжміських повідомлень (далі - транспортний збір) є юридичні особи (включаючи іноземні), їх філії та інші структурні підрозділи незалежно від форм власності, що мають окремий (окремий) баланс і розрахунковий (поточний) або інший рахунок, а також учасники договору про спільну діяльність, яким доручено ведення спільних справ або які отримали виручку від цієї діяльності до її розподілу. У випадках, коли філії та інші структурні підрозділи не виділені на окремий баланс, не мають рахунків у банках і розташовані на території іншого району, міста чи області, то належні суми збору від їх діяльності сплачуються до місцевого бюджету за місцем їх розташування юридичними особами, в складу яких входять зазначені структурні підрозділи.
Обчислення та сплата транспортного збору виробляються в розмірі 1,5 відсотка від прибутку, що залишається в розпорядженні платників.
Оподатковуваний база визначається:
· Організаціями - від балансового прибутку, зменшеної на суму податків, обчислення та сплата яких виробляються з прибутку (податок на прибуток, податок на нерухомість), а також на суму пільг, передбачених статтею 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня, 1,991; р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій";
· Кредитно-фінансовими установами - як загальна сума доходів, отримана в податковому періоді, зменшена на суму витрат, що відносяться відповідно до законодавства Республіки Білорусь на собівартість продукції (робіт, послуг) з урахуванням особливостей складу витрат, що включаються до витрат на здійснення банківської діяльності, і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. При розрахунку кредитно-фінансовими установами оподатковуваної бази для сплати податку на доходи враховуються надійшли і відображені за 8-го класу рахунків доходи банку, а також витрати, відображені за 9-го класу рахунків відповідно до Основних положень ПО складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими наказом Міністерства економіки Республіки Білорусь від 26 січня 1998 р. № 19-12/397, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь від 30 січня 1998р. № 01-21/8, Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30 січня 1998 р. № 3, Міністерства праці Республіки Білорусь від 30 січня 1998 р. № 03-02-07/300 (Бюлетень нормативно-правової інформації, 1998 р., № 5; № 9; Національний реєстр Правових актів Республіки Білорусь, 1999 р.. № 39, 8 / 314; 2000 р., № 82, 8 / 3896), Особливостями складу витрат, що включаються до витрат по здійсненню банківської діяльності, затвердженими протоколом засідання Правління Національного банку Республіки Білорусь від 3 серпня 1998 р. №, 13.6,. і доходи від позареалізаційних операцій, зменшені на суму витрат по цих операціях.
Оподатковуваний база кредитно-фінансових установ зменшується на суму податків, зборів і відрахувань, обчислення яких проводиться від доходу:
· Страховими організаціями - як загальна сума доходів, отримана від надання страхових послуг та здійснення інших видів діяльності у податковому періоді, зменшена на суму витрат, що відносяться відповідно до законодавства Республіки Білорусь на собівартість продукції (робіт, послуг) з урахуванням Особливостей cocтава витрат, що включаються до собівартості послуг зі страхування в страхових організаціях, що не знайшли відображення в Основних положеннях по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Комітету по нагляду за страховою діяльністю при Міністерстві фінансів Республіки Білорусь від 6 вересня 1999 р. № 72 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., № 77, 8 / 1002), і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.
Під страховими послугами розуміються послуги зі страхування, співстрахування, перестрахування і інші послуги, пов'язані зі страхуванням.
Під іншими видами діяльності розуміються:
- Надання посередницьких послуг на підставі ліцензії, виданої органом державного нагляду за страховою діяльністю;
- Інвестиційна діяльність;
- Діяльність, безпосередньо не пов'язана зі страховими операціями і не суперечить страхового законодавства.
До витрат з проведення обов'язкових видів страхування відносяться відрахування до фондів, передбачені відповідними законодавчими та нормативними актами Республіки Білорусь.
Витрати з надання посередницьких послуг визначаються відповідно до порядку, встановленого органом державного нагляду за страховою діяльністю.
Оподатковуваний база зменшується на суми податків, зборів і відрахувань, що обчислюються страховими та перестрахувальними організаціями від балансового прибутку.
Положенням передбачені для окремих категорій платників податків пільги по обчисленню транспортного збору. Так, повністю звільняються від сплати цільового збору організації, що фінансуються з бюджету Республіки Білорусь на основі бюджетного кошторису, що мають штатний розклад, бюджетний (поточний) рахунок в установі банку і ведуть бухгалтерський облік відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства фінансів СРСР від 10 березня 1987 р. № 61.
Звільняється від оподаткування прибуток, що залишається в розпорядженні платника у зв'язку з пільговим оподаткуванням відповідно до статті 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня 1991 р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій" (Ведамасцi Вярхоунага Савета Республiкi Білорусь, 1992 р., № 4, ст. 77; № 12, ст. 206; 1993 р., № 3, ст. 27; 1994 р., № 3, ст. 24; № 11, ст. 151; 1995 , № 6, ст. 57; 1996 р., № 12, ст. 158; № 35, ст. 630; Ведамасщi Нациянальнага сходу Республiкi Білорусь, 1997 р., № 28, ст. 484; № 36, ст. 768; 1999 р., № 1, ст. 5; Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., № 40, 2 / 34; № 95, 2 / 108; 2000 р., № 13, 2 / 142).
Податкова база кредитно-фінансових установ та страхових організацій зменшується на суму витрачених коштів відповідно до підпунктів 1.9, 1.10 Декрету Президента Республіки Білорусь від 23 грудня 1999 р. № 43 "Про оподаткування доходів, отриманих в окремих сферах діяльності" (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 4, 1 / 871).
Звільняється від оподаткування прибуток організацій громадських об'єднань "Білоруське товариство інвалідів по зору", "Білоруське товариство інвалідів" і "Білоруське товариство глухих", використовують працю інвалідів. При цьому пільговий порядок оподаткування не поширюється на прибуток, отриманий від торгової, торгово-закупівельної та посередницької діяльності.
Положенням затверджено нову форму розрахунку, по якій надаються звіти до районних податкових інспекцій наростаючим підсумком з початку року. (Додаток 1)
При заповненні розрахунку транспортного збору необхідно відобразити:
По рядку 1 "Балансовий прибуток - усього" відображається балансовий прибуток, обчислена по організації за звітний період.
По рядку 2 "пільгується прибуток" відображаються прибуток, що залишається в розпорядженні організацій у зв'язку з пільговим оподаткуванням відповідно до статті 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня 1991 р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій", а також витрати кредитно-фінансових установ та страхових організацій, передбачені підпунктами 1.9 та 1.10 Декрету Президента Республіки Білорусь від 23 грудня 1999 р. № 43 "Про оподаткування доходів, отриманих в окремих сферах діяльності".
По рядку 3 "Податок на нерухомість" відображається нарахований за звітний період податок на нерухомість в частині податку на основні виробничі і невиробничі фонди.
По рядку 4 "Податок на прибуток, у тому числі фіксована сума податку" відображається нарахований за звітний період податок на прибуток.
По рядку 5 "Податок на доходи" показується податок, нарахований кредитно-фінансовими установами, страховими організаціями, іншими юридичними особами, від операцій з цінними паперами, від здійснення лотерейної діяльності, податок на гральний бізнес, а також податок на доходи одержувачів дивідендів.
По рядку 6 "Оподатковуваний база для обчислення транспортного збору" визначається як різниця між рядком 1 та рядками 2, 3, 4, 5.
По рядку 7 "Ставка транспортного збору" - 1,5 відсотка.
По рядку 8 "Сума збору" - визначається як добуток рядків 6 і 7, поділений на 100.
По рядку 9 "Транспортний збір за попереднім розрахунком" відображається сума нарахованого збору за попередньому розрахунку.
По рядку 10 "До донарахування (зменшення)" відображається остаточна сума транспортного збору, що підлягає сплаті, і визначається як різниця між рядками 8 і 9.
Платники збору не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, подають до податкового органу за місцем свого знаходження розрахунок збору, який складається наростаючим підсумком з початку року.
Організації, зареєстровані в Інспекції Державного податкового комітету з Мінської області, представляють розрахунок і виробляють сплату збору за місцем взяття на податковий облік.
Транспортний збір перераховується платниками в доход відповідних місцевих бюджетів щомісячно окремим платіжним дорученням не пізніше 22-го числа місяця, наступного за звітним.
Фінансові відділи районних та міських виконавчих комітетів не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, проводять перерахування сум, що надійшли транспортного збору в цілому по району, місту окремим платіжним дорученням на поточний бюджетний рахунок фінансового управління Мінського обласного виконавчого комітету.
Контроль за повнотою надходження в дохід бюджету коштів транспортного збору покладається на територіальні інспекції Державного податкового комітету.
Іноземні юридичні особи, які здійснюють діяльність в Республіці Білорусь через постійне представництво, протягом календарного року з метою обчислення транспортного збору обчислюють податок на прибуток розрахунковим шляхом. Остаточний розрахунок транспортного збору за результатами роботи за рік виробляється представництвом одночасно з поданням розрахунку з податку на прибуток не пізніше 25 квітня року, наступного за звітним. Чи сплачується транспортний збір в 10-денний строк з дня, встановленого для подання розрахунку. Доплата (залік) збору здійснюється без застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Література:
1. Л.В. Дуканич, Податки та оподаткування, "Фенікс", Ростов-на-Дону, 2000
2. "Головний бухгалтер", 2000, № 16 (153)
3. "Головний бухгалтер", 2001, № 8 (193)
ТРУДОВИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
Контрольна робота
за курсом ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ
студентки III курсу
заочного відділення
факультету ЕСМ
НЕСТЕРОВА ЮЛІЇ І.
гр. 8381
з / кн. 9830
МІНСЬК 2001
ПЛАН:
1. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНІ
1.1. Податкова система Німеччини - принципи і побудова
1.2. Податки
1.2.1. Прибутковий податок
1.2.2. Податок з корпорацій
1.2.3. Податок на додану вартість
1.2.4. Промисловий податок
1.2.5. Земельний податок
1.2.6. Податок на майно
1.2.7. Податок на спадщину і дарування
1.2.8. Акцизи
1.2.9. Соціальні відрахування
2. ТРАНСПОРТНИЙ ЗБІР (РБ)
2.1. Загальні відомості (призначення, основний документ, платники, ставка)
2.2. Визначення бази оподаткування
2.2.1. Визначення бази оподаткування організаціями
2.2.2. Визначення бази оподаткування кредитно-фінансовими установами
2.2.3. Визначення бази оподаткування страховими організаціями
2.3. Пільги щодо обчислення транспортного збору
2.4. Форма розрахунку транспортного збору
2.5. Строки оплати та контроль
2.6. Правила для іноземних юридичних осіб
Додаток
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНІ
Розглянемо податкову систему Федеративної Республіки Німеччини. Податки в ФРН складають близько 80% доходів бюджету. Досвід організації оподаткування в колишній ФРН активно використовується в організації оподаткування в нових східних федеральних землях з урахуванням нових реалій.
Слід зазначити, що організація оподаткування в Німеччині грунтується на принципах, які були закладені ще Л. Ерхардом:
1) податки повинні бути по можливості мінімальними;
2) при оподаткуванні того чи іншого об'єкта повинні враховуватися економічна доцільність справляння податку;
3) податки не повинні перешкоджати конкуренції;
4) податки повинні відповідати структурній політиці;
5) система оподаткування повинна будуватися на повазі приватного життя платника податків, дотримання комерційної таємниці;
6) у системі має бути виключено подвійне оподаткування;
7) податки повинні забезпечувати справедливий розподіл доходів у суспільстві;
8) розмір податків повинна перебувати у відповідність з розміром, що надаються державою послуг.
Законодавчою базою оподаткування в Німеччині є основною і всеосяжний закон, в якому визначені не лише загальні умови і процесуальні принципи оподаткування (порядок розрахунку, взаємовідносини і повноваження з їх стягування), а й види податків, а також розподіл податкових надходжень між федерацією, землями і громадами .
Федеральний бюджет формується за рахунок надходжень:
· Федеральних податків: мита, податку та додану вартість, податку на дохід від страхової діяльності, вексельного податку, солідарного податку, податків по лінії Європейського співтовариства, акцизів (крім податку на пиво);
- частки у спільних податки;
- частки в розподілі промислового податку.
- земельних податків, майнового податку, податку на спадщину, податку на придбання земельної ділянки, податку з власників автотранспортних засобів, податку на пиво, податку з тоталізатора та проведення лотерей, податку на протипожежну охорону, від збору з виручки у казино;
- частки у спільних податки;
- частки в розподілі промислового податку. До числа спільних податків відносяться: податок на заробітну плату, прибутковий податок, податок з корпорацій, податок на додану вартість (включаючи податок з обороту товарів, що ввозяться).
- місцевих податків: промислового податку, земельного податку, місцевих акцизів та податку на специфічні форми використання доходів (податок з власників собак, на доходи розважальних закладів);
- частки у надходженнях від податку на заробітну плату і прибуткового податку;
- податкових внесків в рамках земельного законодавства.
З вищенаведеного випливає, що податкова система в ФРН множинна (у ній налічується 45 податків), розгалужена, трирівнева. Основну фіскальну роль відіграють у ній прибуткові податки.
Через велику різноманітність податків зупинимося лише на основних з них.
Прибутковий податок з фізичних осіб є основним джерелом державних доходів. Об'єктом оподаткування по ньому є дохід фізичних осіб, отриманий ними з різних джерел: від роботи у сільському та лісовому господарстві, промислової діяльності, найманої праці і від вільних професій, від здачі в найм або в оренду рухомого та нерухомого майна, від капіталу та інших доходів.
При оподаткуванні доходів використовуються два способи стягування податку: у джерела і по деклараціях, які подаються до податкової служби на початку календарного року, наступного за звітним.
З 1993 р. у ФРН введено охороняється від оподаткування прожитковий мінімум, який постійно змінюється у бік збільшення. Так, у 1997 р. він склав 12095 DM для самотніх і 24191 DM для сімейних; в 1998 р. він склав 12365 DM і 24731 DM, а в 1999 р. - 24731 DM і 26135 DM відповідно.
При формуванні оподатковуваної бази з цього податку з доходу вираховуються виробничі витрати, пов'язані з одержанням доходів, і особливі витрати. Деякі види особливих витрат підлягають вирахуванню в необмеженій кількості (наприклад, церковні податки, партійні внески), інші з обмеженнями граничної суми відрахувань, диференційованою в залежності від сімейного стану. Це перш за все відрахування страхових внесків та внески на цільове накопичення коштів на житлове будівництво. Витрати на власне профнавчання або підвищення кваліфікації, витрати на працівників у власному господарстві, а також шкільні витрати віднімаються у твердо встановленої суми. До особливих витрат належать також аліменти розведеним або живуть окремо протягом тривалого часу подружжю (у аліментополучателя вони обкладаються податком).
Оподатковуваний база може бути зменшена на суму непередбачених витрат (витрати на перебування в лікарні, витрати чи батька-одинака на побутові послуги при вихованні дитини молодше 16 років).
Оподаткування здійснюється на основі тарифної прогресії.
Ставки прибуткового податку на 1997р. наведено в табл. 1.
Таблиця 1
| Тарифні зони | Оподатковуваний дохід (ДМ) | Ставка податку % | ||||
| З | ДО | |||||
| Самотні | Одружені | Самотні | Одружені | Самотні | Одружені | |
| 0 | 0 | 12095 | 24191 | 0 | 0 | |
| Перша зона лінійної прогресії | 12096 | 24192 | 55727 | 111455 | 25,9 | 33,5 |
| Друга зона лімітної прогресії | 55728 | 111456 | 120041 | 240083 | 33,5 | 53 |
| Вища пропорційна зона | Понад 120042 | Понад 250084 | 53 | |||
Податок з корпорацій сплачують юридичні особи (акціонерні суспільства, різні товариства, а також державні організації, в тому випадку якщо вони займаються приватною господарською діяльністю). Об'єктом оподаткування є прибуток, отриманий вищезазначеними платниками податків протягом календарного року. При формуванні об'єкта оподаткування широко використовується прискорена амортизація. Відсотки за позиками не обкладаються податком. У відношенні податку з корпорацій існує обмежена і необмежена податкова повинність. Необмежена податкова повинність поширюється на всі доходи тих юридичних осіб, дирекція яких або місцезнаходження розташовується на території ФРН (юридична особа є податковим резидентом ФРН). Обмежену податкову повинність несуть ті юридичні особи, які отримують доходи у ФРН, але постійне представництво мають за її межами.
Базова ставка податку з корпорацій складає 30%. У тому випадку, якщо прибуток корпорацій не розподіляється, використовується ставка в 45%. Таким чином стимулюється розподіл прибутку корпорацій.
Проблема подвійного оподаткування, що виникає повсюдно при включенні дивідендів, що виплачуються акціонерам з чистого доходу корпорацій у оподатковуваний особистий дохід фізичної особи, вирішена в Німеччині за допомогою заліку суми податку, сплаченого корпорацією при формуванні оподатковуваної бази в акціонерів з прибуткового податку.
Найбільш значущим з фіскальної точки зору в Німеччині серед податків на юридичних осіб є податок на додану вартість, який замінив раніше податок, що стягується з обороту.
Об'єктом оподаткування цим податком є оборот, тобто постачання товарів, надання послуг, ввезення товару і його придбання. Практично - це загальний акциз у відношенні приватного і суспільного споживання.
Як і будь-який інший непрямий податок, він лягає тягарем на споживача, а юридичні особи є її технічними збирачами. Податок включається в ціну товару з обов'язковим окремим зазначенням його суми в рахунках.
Схема обчислення цього податку побудована так, що всі товари, послуги, потрапляючи кінцевому споживачеві, виявляються обкладеними цим податком в однаковій мірі, незалежно від кількості оборотів товару або послуги на шляху до споживача. Це забезпечується шляхом системи попередніх відрахувань сум податку, що здійснюються юридичними особами у фінансовому управлінні. Загальна ставка оподаткування, що дорівнює 16%, застосовується до більшості оборотів товарів, послуг, знижена ставка в розмірі 7% застосовується до поставок продукції особистого споживання, ввезення і споживання всередині ЄС майже всіх продовольчих товарів (крім напої і обороти ресторанів), а також до послуг пасажирського транспорту ближнього радіуса дії, оборотам книг.
Техніка збору податку на додану вартість може бути проілюстрована схемою (Таблиця 2).
Попередні відрахування податку здійснюються лише в тому випадку, якщо товари або послуги використовуються юридичною особою для виробничих цілей.
Ряд товарів і послуг звільнений від оподаткування податком на додану вартість. До них відносяться експортні поставки, окремі звороти морського судноплавства та авіатранспорту, а також ряд інших послуг, пов'язаних з ввезенням, вивезенням та транзитними експортно-імпортними операціями. За цим товарам і послугам передбачений попередній відрахування ПДВ.
До іншої групи звільнених товарів і послуг, що не передбачає попереднього вирахування, відносяться послуги лікарів і представників інших лікувальних професій, послуги суспільства федерального страхування, послуги більшості лікарень, літніх шкіл, театрів, музеїв, а також надання кредитів та здачі в оренду земельних ділянок і деякі інші.
Таблиця 2 Принцип організації збору податку на додану вартість у ФРН
Промисловий податок у Німеччині належить до основних місцевих податків.
За дохідної складової промислового податку під оподаткування, крім прибутку, підпадає сума, рівна 0,5% від величини відсотків за користування позиковими засобами капітального характеру, взятими на тривалий термін. Враховуються також збитки, отримані від діяльності інших підприємств (при дольовій участі в ньому платника податків).
Передбачено ряд відрахувань: на суму, рівну 1,2% вартості земельних ділянок, суми прибутку, отримані від діяльності інших підприємств, а також від діяльності закордонних філій. При наявності минулих років оподатковуваний база зменшується на їх суму.
Умови оподаткування по цій частині податку диференційовані за категоріями платників податків.
Для персональних платників податків (фізичних осіб і товариств) встановлений неоподатковуваний мінімум, на який зменшується (у сумі 48000 ДМ) оподатковуваний дохід. У нових землях (колишня НДР) він дорівнює 84000 DM.
Для цієї категорії платників податків податок у частині доходу розраховується за ставками, диференційованими залежно від розміру оподатковуваного доходу:
1% для перших 24000 ДМ
2% для наступних 24000ДМ
3% для наступних 24000ДМ
4% для наступних 24000ДМ
5% для всіх наступних.
Для інших платників податків ставка промислового податку в його дохідної частини дорівнює 5%.
Друга складова промислового податку в якості об'єкта оподаткування, як уже зазначалося, була представлена капіталом. Оподатковуваний база складалася з вартості власного капіталу платника податків за балансом плюс 0,5 вартості позикового капіталу, в тому випадку, якщо його величина перевищувала 50000 ДМ плюс капітал неоголошених осіб (у Німеччині його називають тихим капіталом). Відрахування підлягали: вартість земельних ділянок, вартість капіталу, вкладеного в діяльність інших підприємств, вартість капіталу в закордонних філіях.
Для всіх категорій платників податків був встановлений однаковий неоподатковуваний мінімум рівний 120000 ДМ. Ставка оподаткування була встановлена однакова для всіх категорій платників податків і дорівнює 0,2%.
Остаточна сума податку визначається шляхом множення на ставку (тариф), що встановлюється кожної землею самостійно.
Земельним податком обкладається в Німеччині земельні ділянки, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб.
Справляння податку здійснюються громадами. Ставка податку складається з двох частин, одна з яких встановлюється централізовано, інша являє собою надбавку громади.
Розмір централізованої ставки диференційований по землекористувачах, що отримує формальне відображення в існуванні двох видів земельного податку:
"А" - для підприємств сільського та лісового господарства;
"В" - для земельних ділянок незалежно від їх приналежності.
Від сплати податку звільняються установи, що фінансуються з державної скарбниці, церкви, різні некомерційні підприємства, а також землі, що використовуються в наукових цілях, і громадського призначення.
Розмір податку залежить від цінності землі та розміру ставки. Розмір ставки з податку "А" становить 246%, по податку "В" - 423%.
При остаточному розрахунку суми податку істотне значення належить коригуючих ставками громади, які диференційовані залежно від призначення земель (для лісового та сільського господарства - 0,6%), а також інтенсивності використання земельної ділянки під житлові будинки та вартості споруджених на ній будівель. Так, наприклад, у випадку, якщо будинком володіє одна сім'я, то при вартості будинку не більше 75000 ДМ ставка складе 0,26%, а понад 75000 ДМ - 0,35%. При наявність на земельній ділянці двухсемейного будинку ставка становить 0,31% (без диференціації від вартості споруди). В інших випадках для забудованих і незабудованих земельних ділянок ставка дорівнює 0,35%.
У юридичних осіб, платників цього податку, дозволено віднімати земельний податок у якості витрат при оподаткуванні прибутку.
Важливе місце в податковій системі Німеччини займають майнові податки, історія яких налічує вже більше 920 років. Податком на майно оподатковується власність юридичних і фізичних осіб. Як і у випадку прибуткового податку, при стягненні цього податку розрізняється обмежена і необмежена податкова повинність. Базою для обчислення з цього податку є вартість сукупного майна платника податків до початку календарного року, зменшена на неоподатковуваний мінімум. Для фізичних осіб він дорівнює 70 тис. ДМ. До нього надається додаткова неоподатковуваний мінімум у розмірі 30 тис. ДМ в тому випадку, якщо платнику податків виповнилося 60 років або він на три роки отримав інвалідність.
Ставка поимущественного податку для юридичних осіб 0,6% щорічно від вартості оподатковуваного майна, для фізичних осіб - 1,0%.
При формуванні оподатковуваної бази з цього податку віднімаються борги і зобов'язання, а також встановлені законом пільги. Так, не приймаються в розрахунок процентні та безпроцентні заборгованості, ощадні вклади, банківські активи, активи поштових рахунків, західнонімецькі та іноземні платіжні кошти, акції та паї нижче загальної суми в 11 тис. ДМ; по фізичних особах - страховки, допомоги з фонду зайнятості населення і т.п.
Благородні метали, дорогоцінні камені, перли, монети і медалі враховуються тільки в тому випадку, якщо їх вартість перевищує 10 тис. ДМ, прикраси і предмети розкоші - 10 тис. ДМ в сукупності, твори мистецтв, колекції - при вартості вище 20 тис. ДМ .
Податок на спадщину і дарування стягується за ставками, диференційованими залежно від ступеня спорідненості і вартості придбаного майна.
Акцизи в основному спрямовуються до федерального бюджету (крім пива). У число підакцизних товарів та послуг входять: рідке і мінеральне паливо, ігристі вина, кава, пиво, тютюн і тютюнові вироби, спирто-горілчаних виробів.
Соціальні відрахування від фонду заробітної плати становлять 6,8%. Сума відрахувань, як і в США, ділиться в рівній пропорції між роботодавцями і працівником.
Характеризуючи далі організацію податкової системи в Німеччині, варто також відзначити, що в ній застосовується не тільки вертикальне, але і горизонтальне вирівнювання доходів. Високоприбуткові землі перераховують частину своїх фінансових ресурсів менш розвиненим землях, до числа яких, перш за все, відносяться нові федеральні землі.
2. ТРАНСПОРТНИЙ ЗБІР
Засоби транспортного збору використовуються на оновлення (придбання) та відновлення шляхом проведення капітальних і поточних ремонтів автобусів автопарків, які здійснюють міські, приміські та міжміські пасажирські перевезення.
28.12.2000г рішенням Мінського обласної Ради депутатів затверджено "ПОЛОЖЕННЯ про цільове транспортний збір на оновлення і відновлення міського, приміського пасажирського транспорту, автобусів міжміських повідомлень на 2001 рік" № 57 (далі - Положення), яке набуло чинності з 1 січня 2001р.
Положення розроблено відповідно до Закону Республіки Білорусь від 11 листопада 2000 р. № 448-3 "Про бюджет Республіки Білорусь на 2001 рік" (Національний реєстр, правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 109, 2 / 223).
Положенням передбачено, що платниками до бюджету цільового транспортного збору на оновлення і відновлення міського, приміського пасажирського транспорту, автобусів міжміських повідомлень (далі - транспортний збір) є юридичні особи (включаючи іноземні), їх філії та інші структурні підрозділи незалежно від форм власності, що мають окремий (окремий) баланс і розрахунковий (поточний) або інший рахунок, а також учасники договору про спільну діяльність, яким доручено ведення спільних справ або які отримали виручку від цієї діяльності до її розподілу. У випадках, коли філії та інші структурні підрозділи не виділені на окремий баланс, не мають рахунків у банках і розташовані на території іншого району, міста чи області, то належні суми збору від їх діяльності сплачуються до місцевого бюджету за місцем їх розташування юридичними особами, в складу яких входять зазначені структурні підрозділи.
Обчислення та сплата транспортного збору виробляються в розмірі 1,5 відсотка від прибутку, що залишається в розпорядженні платників.
Оподатковуваний база визначається:
· Організаціями - від балансового прибутку, зменшеної на суму податків, обчислення та сплата яких виробляються з прибутку (податок на прибуток, податок на нерухомість), а також на суму пільг, передбачених статтею 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня, 1,991; р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій";
· Кредитно-фінансовими установами - як загальна сума доходів, отримана в податковому періоді, зменшена на суму витрат, що відносяться відповідно до законодавства Республіки Білорусь на собівартість продукції (робіт, послуг) з урахуванням особливостей складу витрат, що включаються до витрат на здійснення банківської діяльності, і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. При розрахунку кредитно-фінансовими установами оподатковуваної бази для сплати податку на доходи враховуються надійшли і відображені за 8-го класу рахунків доходи банку, а також витрати, відображені за 9-го класу рахунків відповідно до Основних положень ПО складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими наказом Міністерства економіки Республіки Білорусь від 26 січня 1998 р. № 19-12/397, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь від 30 січня 1998р. № 01-21/8, Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30 січня 1998 р. № 3, Міністерства праці Республіки Білорусь від 30 січня 1998 р. № 03-02-07/300 (Бюлетень нормативно-правової інформації, 1998 р., № 5; № 9; Національний реєстр Правових актів Республіки Білорусь, 1999 р.. № 39, 8 / 314; 2000 р., № 82, 8 / 3896), Особливостями складу витрат, що включаються до витрат по здійсненню банківської діяльності, затвердженими протоколом засідання Правління Національного банку Республіки Білорусь від 3 серпня 1998 р. №, 13.6,. і доходи від позареалізаційних операцій, зменшені на суму витрат по цих операціях.
Оподатковуваний база кредитно-фінансових установ зменшується на суму податків, зборів і відрахувань, обчислення яких проводиться від доходу:
· Страховими організаціями - як загальна сума доходів, отримана від надання страхових послуг та здійснення інших видів діяльності у податковому періоді, зменшена на суму витрат, що відносяться відповідно до законодавства Республіки Білорусь на собівартість продукції (робіт, послуг) з урахуванням Особливостей cocтава витрат, що включаються до собівартості послуг зі страхування в страхових організаціях, що не знайшли відображення в Основних положеннях по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Комітету по нагляду за страховою діяльністю при Міністерстві фінансів Республіки Білорусь від 6 вересня 1999 р. № 72 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., № 77, 8 / 1002), і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.
Під страховими послугами розуміються послуги зі страхування, співстрахування, перестрахування і інші послуги, пов'язані зі страхуванням.
Під іншими видами діяльності розуміються:
- Надання посередницьких послуг на підставі ліцензії, виданої органом державного нагляду за страховою діяльністю;
- Інвестиційна діяльність;
- Діяльність, безпосередньо не пов'язана зі страховими операціями і не суперечить страхового законодавства.
До витрат з проведення обов'язкових видів страхування відносяться відрахування до фондів, передбачені відповідними законодавчими та нормативними актами Республіки Білорусь.
Витрати з надання посередницьких послуг визначаються відповідно до порядку, встановленого органом державного нагляду за страховою діяльністю.
Оподатковуваний база зменшується на суми податків, зборів і відрахувань, що обчислюються страховими та перестрахувальними організаціями від балансового прибутку.
Положенням передбачені для окремих категорій платників податків пільги по обчисленню транспортного збору. Так, повністю звільняються від сплати цільового збору організації, що фінансуються з бюджету Республіки Білорусь на основі бюджетного кошторису, що мають штатний розклад, бюджетний (поточний) рахунок в установі банку і ведуть бухгалтерський облік відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства фінансів СРСР від 10 березня 1987 р. № 61.
Звільняється від оподаткування прибуток, що залишається в розпорядженні платника у зв'язку з пільговим оподаткуванням відповідно до статті 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня 1991 р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій" (Ведамасцi Вярхоунага Савета Республiкi Білорусь, 1992 р., № 4, ст. 77; № 12, ст. 206; 1993 р., № 3, ст. 27; 1994 р., № 3, ст. 24; № 11, ст. 151; 1995 , № 6, ст. 57; 1996 р., № 12, ст. 158; № 35, ст. 630; Ведамасщi Нациянальнага сходу Республiкi Білорусь, 1997 р., № 28, ст. 484; № 36, ст. 768; 1999 р., № 1, ст. 5; Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., № 40, 2 / 34; № 95, 2 / 108; 2000 р., № 13, 2 / 142).
Податкова база кредитно-фінансових установ та страхових організацій зменшується на суму витрачених коштів відповідно до підпунктів 1.9, 1.10 Декрету Президента Республіки Білорусь від 23 грудня 1999 р. № 43 "Про оподаткування доходів, отриманих в окремих сферах діяльності" (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2000 р., № 4, 1 / 871).
Звільняється від оподаткування прибуток організацій громадських об'єднань "Білоруське товариство інвалідів по зору", "Білоруське товариство інвалідів" і "Білоруське товариство глухих", використовують працю інвалідів. При цьому пільговий порядок оподаткування не поширюється на прибуток, отриманий від торгової, торгово-закупівельної та посередницької діяльності.
Положенням затверджено нову форму розрахунку, по якій надаються звіти до районних податкових інспекцій наростаючим підсумком з початку року. (Додаток 1)
При заповненні розрахунку транспортного збору необхідно відобразити:
По рядку 1 "Балансовий прибуток - усього" відображається балансовий прибуток, обчислена по організації за звітний період.
По рядку 2 "пільгується прибуток" відображаються прибуток, що залишається в розпорядженні організацій у зв'язку з пільговим оподаткуванням відповідно до статті 5 Закону Республіки Білорусь від 22 грудня 1991 р. № 1330-XII "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій", а також витрати кредитно-фінансових установ та страхових організацій, передбачені підпунктами 1.9 та 1.10 Декрету Президента Республіки Білорусь від 23 грудня 1999 р. № 43 "Про оподаткування доходів, отриманих в окремих сферах діяльності".
По рядку 3 "Податок на нерухомість" відображається нарахований за звітний період податок на нерухомість в частині податку на основні виробничі і невиробничі фонди.
По рядку 4 "Податок на прибуток, у тому числі фіксована сума податку" відображається нарахований за звітний період податок на прибуток.
По рядку 5 "Податок на доходи" показується податок, нарахований кредитно-фінансовими установами, страховими організаціями, іншими юридичними особами, від операцій з цінними паперами, від здійснення лотерейної діяльності, податок на гральний бізнес, а також податок на доходи одержувачів дивідендів.
По рядку 6 "Оподатковуваний база для обчислення транспортного збору" визначається як різниця між рядком 1 та рядками 2, 3, 4, 5.
По рядку 7 "Ставка транспортного збору" - 1,5 відсотка.
По рядку 8 "Сума збору" - визначається як добуток рядків 6 і 7, поділений на 100.
По рядку 9 "Транспортний збір за попереднім розрахунком" відображається сума нарахованого збору за попередньому розрахунку.
По рядку 10 "До донарахування (зменшення)" відображається остаточна сума транспортного збору, що підлягає сплаті, і визначається як різниця між рядками 8 і 9.
Платники збору не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, подають до податкового органу за місцем свого знаходження розрахунок збору, який складається наростаючим підсумком з початку року.
Організації, зареєстровані в Інспекції Державного податкового комітету з Мінської області, представляють розрахунок і виробляють сплату збору за місцем взяття на податковий облік.
Транспортний збір перераховується платниками в доход відповідних місцевих бюджетів щомісячно окремим платіжним дорученням не пізніше 22-го числа місяця, наступного за звітним.
Фінансові відділи районних та міських виконавчих комітетів не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, проводять перерахування сум, що надійшли транспортного збору в цілому по району, місту окремим платіжним дорученням на поточний бюджетний рахунок фінансового управління Мінського обласного виконавчого комітету.
Контроль за повнотою надходження в дохід бюджету коштів транспортного збору покладається на територіальні інспекції Державного податкового комітету.
Іноземні юридичні особи, які здійснюють діяльність в Республіці Білорусь через постійне представництво, протягом календарного року з метою обчислення транспортного збору обчислюють податок на прибуток розрахунковим шляхом. Остаточний розрахунок транспортного збору за результатами роботи за рік виробляється представництвом одночасно з поданням розрахунку з податку на прибуток не пізніше 25 квітня року, наступного за звітним. Чи сплачується транспортний збір в 10-денний строк з дня, встановленого для подання розрахунку. Доплата (залік) збору здійснюється без застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Література:
1. Л.В. Дуканич, Податки та оподаткування, "Фенікс", Ростов-на-Дону, 2000
2. "Головний бухгалтер", 2000, № 16 (153)
3. "Головний бухгалтер", 2001, № 8 (193)