Класифікація основних засобів за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, лісове господарство, будівництво, транспорт і т.д.) дозволяє отримати дані про вартість основних засобів у кожній галузі.
За призначенням основні засоби поділяються на: кошти основного виду діяльності, основні засоби інших галузей, що виробляють товари, основні засоби інших галузей, що надають послуги.
Засоби основного виду діяльності за натурально-речовинним складом (за видами) класифікуються за такими групами: будівлі, в тому числі житлові; споруди, в тому числі позаміських шосейні дороги; передавальні пристрої; машини й устаткування, в т.ч. силові машини й устаткування (генератори, трансформатори, двигуни, турбіни, парові котли, ядерні реактори і т.д.), робочі машини і устаткування (металорізальні верстати, ковальські та пресові машини, автомати для зварювальних робіт і т.д.), вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої (амперметри, ваги, водоміри і т.д.), лабораторне обладнання, обчислювальна техніка (електронні та інші обчислювальні машини); транспортні засоби - електровози, вагони, автомобілі, морські / річкові судна; інструменти, виробничий і господарський інвентар та приладдя, у тому числі меблі, інші види основних засобів, у тому числі: робоча худоба, продуктивну худобу, багаторічні насадження, бібліотечні фонди.
Основні засоби інших галузей, що виробляють товари, за галузевою ознакою класифікуються за такими групами: промисловості, сільського господарства, лісового господарства, будівництва, інших видів діяльності сфери матеріального виробництва.
Основні засоби інших галузей, що надають послуги, за галузевою ознакою класифікуються за такими групами: обслуговування сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі та громадського харчування, матеріально-технічного постачання і збуту, заготовок, інфомаційно-обчислювального обслуговування, операцій з нерухомим майном, загальної комерційної діяльності по забезпеченню функціонування ринку, геології, розвідки надр, геодезичної та гідрометричних служби, житлового господарства, у тому числі житлові будинки, комунального господарства, невиробничих видів побутового обслуговування населення, охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення, освіти, культури і мистецтва, науки і наукового обслуговування, інших.
Класифікація основних засобів за видами покладена в основу їх аналітичного обліку.
По приналежності основні засоби підрозділяються на власні і орендовані.
За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають: в експлуатації, в запасі (резерві), у стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації, на консервації.
Таке групування забезпечує вирахування сум амортизації.
Залежно від наявних прав на об'єкти основні засоби поділяються на: об'єкти основних засобів, що належать організації на праві власності (в тому числі здані в оренду або передані у безоплатне користування); об'єкти основних засобів, що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні; об'єкти основних засобів, отримані організацією в оренду.
Як і всі об'єкти обліку, основні засоби в бухгалтерському обліку відображають у грошовій оцінці. Економічно обгрунтована оцінка основних засобів має велике значення для правильного визначення їх загального обсягу та складу за видами і групам, а також для нарахування податків на нерухомість, розрахунку амортизації, аналізу ефективності використання коштів. Розрізняють три види вартісної оцінки основних засобів: первісну, відновну, залишкову.
Первісна вартість - це сума фактичних витрат на будівництво або придбання об'єкта основних засобів, що включає витрати з доставки та встановлення (тариф, вантажно-розвантажувальні роботи, будівництво фундаменту, монтаж, в тому числі відсотки за кредит, отриманий на придбання основних засобів), т. е. це вартість об'єкта в момент введення його в експлуатацію. Первісна вартість являє собою величину в грошовому вираженні, яка залежить від джерела надходження основних засобів. [5]
Первісною вартістю основних засобів, у тому числі колишніх в експлуатації, при грошовій формі розрахунків за них визнається сума фактичних витрат на придбання, доставку та монтаж, включаючи: послуги сторонніх організацій (постачальника, посередника, підрядною та інших організацій), пов'язані з придбанням основних засобів ; митні платежі; витрати зі страхування при перевезенні; відсотки за кредит; вантажно-розвантажувальні роботи; податки; інші витрати організації, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками на дату підписання установчих документів; у випадках, передбачених законодавством, основні засоби підлягають експертній оцінці. Оцінка об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату підписання установчих документів.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, отриманих від інших організацій і фізичних осіб безоплатно, враховується виходячи з їх ринкової вартості на дату оприбуткування. При визначенні ринкової вартості можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій-виробників; відомості про рівень цін, що є у органів Міністерства економіки; експертні висновки про вартість окремих об'єктів основних засобів.
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за договорами, які передбачають негрошову форму виконання зобов'язань, визнається вартість обмінюваного майна, за якою воно було відображено в бухгалтерському обліку передавальної сторони.
Первісна вартість основних засобів, виготовлених в самій організації, визначається за вартістю їх виготовлення і доведення до робочого стану. У вартість виготовлення включаються основних засобів включаються фактично зроблені витрати, пов'язані з використанням у процесі виготовлення сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, та інші витрати на їх виготовлення. [5]
Обчислення первісної вартості і визначає порядок первинної оцінки основних засобів.
Основні засоби в бухгалтерському обліку та у звітності (у тому числі в балансі) відображаються за первісною вартістю. Первісна вартість основних засобів змінюється у випадках, передбачених пунктом 9 Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, а також у зв'язку з включенням в кінці звітного року до вартості об'єктів основних засобів витрат, відокремлено враховуються протягом звітного року як капітальних вкладень.
Організація має право не частіше одного разу на рік переоцінювати об'єкти основних засобів за їх первісною (відновлювальною) вартістю. Сума переоцінки основних засобів (дооцінки або уцінки) зараховується організацією на збільшення або зменшення фонду переоцінки основних засобів.
Порядок переоцінки основних засобів встановлюється щорічними Постановами Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь. Згідно «Положення про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004р.", Затвердженого постановою Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь № 258 від 31.12.2003, переоцінці підлягають усі об'єкти основних засобів, які значаться на балансі підприємства. При переоцінці кожного об'єкта основних засобів змінюються: первісна вартість (після переоцінки звана відновлювальної вартістю), залишкова вартість, сума амортизації, які значаться в бухгалтерському обліку, а також вартість, яка амортизується. Відновлювальна вартість основних засобів, встановлена ​​при переоцінці, вважається первісною вартістю після її відображення в бухгалтерському обліку.
Відновлювальна вартість кожного об'єкта основних засобів визначається на розсуд організації одним з методів:
методом прямого перерахунку вартості окремих об'єктів в ціни, що склалися на 1 січня 2004 р. на нові об'єкти, аналогічні оцінюваним і підтверджені документально організацією, самостійно здійснює переоцінку, чи суб'єктами, що займаються оцінною діяльністю (метод прямої оцінки);
методом індексації первісної вартості окремих об'єктів із застосуванням коефіцієнтів зміни вартості основних засобів станом на 1 січня 2004 р., диференційованих за групами основних засобів, періодам прийняття основних засобів до бухгалтерського обліку (індексний метод). [6]
Крім того, відновна вартість імпортованих основних засобів, виготовлених зарубіжними виробниками, придбаних за іноземну валюту, за рішенням організації може бути визначена або методом прямої оцінки, або індексним методом, або шляхом перерахунку їх первісної вартості в іноземній валюті за курсом Національного банку Республіки Білорусь за станом на 31 грудня 2003 р. (метод перерахунку валютної вартості).
Відновлювальна вартість являє собою вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах (за діючими цінами). Зазвичай знову надходять основні засоби, наприклад обладнання, мають вартість іншу, ніж такі самі об'єкти, придбані кілька років тому, тому в обліку однакові об'єкти отримують різну оцінку. Такий різнобій ускладнює правильне виховання джерел фінансування відтворення основних засобів (нарахування амортизації) і в кінцевому підсумку спотворює собівартість продукції, а також результати аналізу їх використання.
У зв'язку з цим періодично проводять переоцінку основних засобів за відновною вартістю, в результаті чого досягається однаковість в оцінці однакових об'єктів, введених в дію у різний час. Після переоцінки основні засоби відображають в обліку за відновної вартості.
В умовах ринкової економіки необхідна реальна оцінка активів, тому переоцінку основних засобів за відновною вартістю слід проводити не рідше одного разу на рік відповідно до вказівок фінансових органів про переоцінку основних засобів.
На досліджуваному підприємстві первісна оцінка проводилася за купівельною вартістю, всі основні засоби купувалися за плату. Переоцінка основних засобів здійснювалася щороку, відповідно до законодавства Республіки Білорусь, індексним методом.

1.3. Завдання обліку та аналізу основних засобів та огляд нормативних актів та спеціальної економічної літератури з обліку основних засобів

У сучасних умовах завданнями бухгалтерського обліку є: правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття та переміщення основних засобів, контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації; своєчасне і повне числення амортизації основних засобів і правильне її відображення в обліку; достовірне і повне визначення результатів реалізації та іншого вибуття основних засобів; повне визначення витрат, пов'язаних з проведенням усіх видів ремонтів та підтриманням основних засобів у робочому стані, а також витрат на проведення модернізації, дообладнання, технічного переозброєння обладнання та реконструкції, добудови об'єктів основних засобів, які не входять у витрати, а відносяться на збільшення первісної вартості основних засобів після закінчення робіт; контроль за збереженням основних засобів, прийнятих до обліку; виявлення невикористовуваних, зайвих об'єктів основних засобів, контроль за ефективністю використання, знаходження резервів підвищення ефективності роботи машин, устаткування, транспортних засобів, інших об'єктів, а також використання виробничих площ для збільшення випуску продукції; оперативне забезпечення необхідною інформацією керівництва підприємства про стан основних засобів шляхом автоматизації обліково-обчислювальних робіт на базі засобів обчислювальної техніки. [5]
Основні кошти є одним з найважливіших чинників будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо впливає на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.
Для забезпечення виконання завдань обліку основних засобів в організації повинна бути розроблена раціональна система документообігу, визначені особи, відповідальні за збереження та переміщення об'єктів основних засобів.
Умови переходу до ринкової економіки спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально - речових факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити та практично використовувати ці резерви можна за допомогою ретельного економічного аналізу.
Стан та використання основних засобів - один з найважливіших аспектів аналітичної роботи, так як саме вони є матеріальним втіленням науково - технічного прогресу - головного фактору підвищення ефективності будь-якого виробництва.
Більш повне та раціональне використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниження її собівартості, економії капітальних вкладень.
Завданнями аналізу стану та ефективності використання основних засобів є: встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами - відповідності величини, складу і технічного рівня засобів, потреби в них; з'ясування виконання плану їх зростання, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини; визначення ступеня використання основних засобів і факторів, на неї вплинули; встановлення повноти застосування парку обладнання та його комплектності; виявлення резервів зростання фондовіддачі; збільшення обсягу продукції і прибутку за рахунок ефективності використання основних засобів. [17, с. 297]
На досліджуваному підприємстві постановка обліку основних засобів здійснено у відповідності до законодавства Республіки Білорусь, видані внутрішні Інструкції з документообігу для персоналу підприємства, визначено відповідальних за кількісний і вартісний облік основних засобів. Щоквартально проводиться інвентаризація. Ведеться постійний контроль за станом і раціональністю використання основних засобів. Всі операції по руху основних засобів оформляються первинними документами.
Хочеться відзначити надмірне документування та формалізацію обліку основних засобів, як і втім бухгалтерського обліку інших об'єктів, передбаченого законодавством Республіки Білорусь. Наслідки цього - залучення великої кількості рахункових працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємств нашої Республіки, утримання в штаті яких збільшує витрати і має великий вплив на фінансовий результат діяльності підприємства. Особливо відчутно це позначається на невеликих підприємствах, і, на мою думку, гальмує розвиток малого бізнесу в нашій Республіці.
У дипломній роботі використані нормативні акти з обліку основних засобів:
«Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів», затверджена Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 26.12.2003 № 183. Інструкція визначає порядок організації обліку основних засобів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних надходженням, амортизацією, ремонтом, орендою і вибуттям з використанням об'єктів основних засобів у комерційних і некомерційних організаціях.
«Тимчасовий республіканський класифікатор амортизованих основних засобів і нормативні строки їх служби», затверджений Постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь 21.11.2001 № 186. Класифікатор застосовується для визначення складу й угруповання основних засобів і визначення терміну їх використання.
«Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів», затверджене Постановою Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства статистики та аналізу і Міністерства архітектури і будівництва від 24 січня 2003 р. № 33/10/15/1. Положення визначає умови регулювання процесу відтворення основних засобів і нематеріальних активів комерційними та некомерційними організаціями та індивідуальними підприємцями у господарській діяльності шляхом здійснення амортизаційних відрахувань у встановлені терміни із застосуванням встановлених способів і відповідних правил. Визначає об'єкти нарахування амортизації, порядок встановлення нормативних термінів служби, строків корисного використання методів нарахування та норм амортизації основних засобів і нематеріальних активів, порядок формування та використання амортизаційних фондів відтворення основних засобів.
«Положення про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004 р.», затверджено Постановою Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь 31.12.2003 № 258. Положення встановлює єдині правила проведення переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004 р., визначення відновної вартості основних засобів методом прямої оцінки, індексним методом і методом перерахунку валютної вартості основних засобів, визначення залишкової та відновної вартості і порядок документального оформлення і відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів.
«Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів», затверджена Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003 № 168. Визначає порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів. Набирає чинності з 1 січня 2005р.

2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Документальне оформлення та облік надходження, переміщення і вибуття основних засобів

Згідно з Інструкцією про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, основні засоби можуть надходити на підприємство в результаті: капітальних вкладень (інвестицій); придбання за плату у юридичних і фізичних осіб; безоплатного отримання від юридичних і фізичних осіб; субсидій урядового органу; внесення засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд підприємства; отриманих в обмін на інше майно; оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації, та ін [5]
Вступники в організацію основні засоби повинні бути документально оформлені, оприбутковані та закріплені за матеріально відповідальними особами.
В аналітичному обліку основні засоби обліковуються у натуральному вираженні за інвентарними об'єктами. Під інвентарним об'єктом розуміється окремий предмет (або комплекс предметів), призначений для виконання певних функцій. Наприклад, по будівлях інвентарним об'єктом є кожна відокремлена будівля, до складу якого входять всі комунікації всередині будівлі, необхідні для його експлуатації; по спорудах і передавальним пристроям - кожне окреме спорудження (передавальний пристрій) з усіма пристроями, складовими з ним одне ціле; по силовим і робочих машин і встаткування - кожна окрема машина, апарат, агрегат, установка і т.д., включаючи що входять до їх складу пристосування, приладдя, прилади, інструменти, електрообладнання, а також індивідуальне огородження і фундамент.
Основні кошти, що надійшли в організацію, приймаються спеціальною комісією, яка призначається керівником організації у встановленому порядку. До складу комісії зазвичай входять головний інженер, представник виробничого або технічного відділу, матеріально відповідальна особа, якій передається об'єкт, що надійшов.
Для оформлення приймання в експлуатацію надійшли об'єктів основних засобів та їх відображення в обліку комісія складає в одному примірнику Акт приймання-передачі основних засобів за формою № ОЗ -1 на кожен об'єкт окремо, в якому вказують найменування об'єкта, рік побудови чи випуску заводом, коротку характеристику об'єкта, початкову вартість, присвоєний об'єкту інвентарний номер, місце використання об'єкта та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку.
Для правильної організації аналітичного обліку основних засобів кожному об'єкту в момент складання Акту по ф. № ОЗ-1 присвоюється інвентарний номер по серійно-порядковій системі кодування, який вказується в первинних документах і зберігається за ним протягом усього періоду перебування в даній організації. Інвентарні номери вибулих об'єктів не можуть присвоюватися іншим, знову надходять основних засобів протягом п'яти років, починаючи з року наступного за роком списання. Складений комісією Акт за формою № ОЗ-1 затверджується керівником організації і разом з технічною документацією, що відноситься до даного об'єкту передається в бухгалтерію, що на підставі цих документів відкриває Інвентарні картки за формою № ОЗ-6 в одному екземплярі. У них записуються: найменування і призначення об'єкта, найменування заводу-виготовлювача, модель, тип, марка устаткування, інвентарний номер та інші дані, після чого технічну документацію передають у відповідний відділ підприємства. Орендовані основні засоби, отримані в оренду, в орендаря можуть значитися під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцем.
Для контролю за збереженням інвентарних карток їх реєструють в опису за формою № ОЗ-10, яка складається за видами основних засобів в одному екземплярі. Інвентарні картки зберігаються у спеціальних ящиках картотечних, в яких розташовуються за класифікаційними групами.
Підприємства, що мають невелику кількість об'єктів, можуть вести пооб'єктний облік в інвентарній книзі. Записи в ній проводяться також за класифікаційними групами та місць знаходження об'єктів. Аналітичний облік об'єктів основних засобів за місцем їх експлуатації (знаходження) і за матеріально відповідальними особами ведуть в інвентарному списку за формою № ОЗ-13. Вони складаються у двох примірниках. Перший примірник списку з розпискою матеріально відповідальної особи зберігається в бухгалтерії, а другий - у матеріально відповідальної особи за місцем знаходження об'єкта основних засобів. Не рідше одного разу на півріччя Інвентарні списки, що містяться в бухгалтерії і у матеріально відповідальних осіб, звіряються. Для збереження Інвентарні опису форми № ОЗ-13 повинні бути зброшуровані.
Переміщення основних засобів всередині організації оформляється актом за формою № ОЗ-1 у двох примірниках. Перший примірник передають в бухгалтерію для запису в інвентарній картці, а другий залишається у здавальника для відмітки про вибуття відповідного об'єкта в інвентарному списку основних засобів за формою № ОЗ-13. Для обліку змін у складі основних засобів підприємства ведуть картки обліку руху основних засобів за формою № ОЗ-12. На кожний вид основних засобів відкривається окрема картка. [12, c. 56]
Для синтетичного обліку основних засобів в плані рахунків бухгалтерського обліку призначений рахунок 01 "Основні засоби". Цей рахунок активний. На ньому відображається рух основних засобів, що належать підприємству на правах власності, що перебувають в експлуатації, запасі, на консервації, отриманих в оренду (лізинг), довірче управління. За дебетом цього рахунка відображають надходження основних засобів, а за кредитом - їх вибуття. Основні засоби враховуються на рахунку 01 "Основні засоби" в оцінці за повною (первісної або відновної) вартості.
Синтетичний облік по рахунку 01 ведеться в журналі-ордері № 13.
Більшість основних засобів надходить на підприємство в результаті капітальних вкладень.
Надходження основних засобів в результаті будівництва господарським або підрядним способом відображається таким чином:
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" - на вартість фактичних витрат по зведенню.
При цьому всі витрати збираються на дебеті рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" з кредиту різних рахунків: 07 "Устаткування до установки", 10 "Матеріали", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та іншими рахунками.
Придбання основних засобів за плату у юридичних та інших осіб відображається таким чином:
При придбанні основних засобів, які потребують монтажу, на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи [5]:
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи", Д-т рахунку 18 "Податок на додану вартість по придбаних товарах (робіт, послуг)", субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" К-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками "- на суму рахунків постачальників;
Д-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" К-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" - при оплаті постачальникам на суму рахунків;
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" - при введенні об'єктів основних засобів в експлуатацію.
Суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні основних засобів, підлягають відрахуванню з моменту прийняття на облік основних засобів у розмірі 1 / 12 цих сум щомісячно незалежно від суми податку, обчисленої з реалізації товарів (робіт, послуг) у цьому податковому періоді.
Наприклад, на досліджуваному підприємстві 2 травня 2001р. придбаний автомобіль ВАЗ 21099 за 3637200 крб.
Складено проводки:
Дт 08 "Вкладення у необоротні активи" Кт 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" на 3031000 крб.,
Дт 18 "Податок на додану вартість по придбаних товарах (робіт, послуг)" субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" Кт 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" на 606200 крб. акцептовано рахунок постачальника;
Дт 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" Кт 51 "Розрахунковий рахунок" на 3637200 крб. перерахована заборгованість постачальнику з розрахункового рахунку,
Дт 01 "Основні засоби" Кт 08 "Вкладення у необоротні активи" на 3031000 крб. введення основного засобу в експлуатацію.
Дт 68 "Розрахунки з податків і зборів" Кт 18 "Податок на додану вартість по придбаних товарах (робіт, послуг)" субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" на 50517 руб. прийнята 1 / 12 суми сплаченого податку на додану вартість до відрахування
Якщо ж купується устаткування, що потребує монтажу, на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи [5]:
Д-т рахунку 07 "Устаткування до установки", Д-т рахунку 18 "Податок на додану вартість по придбаних товарах (робіт, послуг)", субрахунок - "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" К-т рахунку 60 "Розрахунки , з постачальниками і підрядниками "- на суму рахунків постачальників;
Д-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" К-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" - при оплаті рахунків постачальників;
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" К-т рахунку 07 "Устаткування до установки" - при передачі обладнання в монтаж;
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" - при оприбуткуванні обладнання в експлуатацію.
У разі придбання основних засобів, що були в експлуатації, за плату у інших підприємств на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи", Д-т рахунку 18 "ПДВ по придбаних товарах (робіт, послуг)", субрахунок - "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" К-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками "на суму рахунків постачальників;
Д-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" К-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" - при оплаті рахунків постачальників;
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" - при оприбуткуванні об'єктів основних засобів в експлуатацію.
На суму використаних амортизаційних відрахувань на створення або придбання основних засобів К-т позабалансового рахунку 010 "Амортизаційний фонд відтворення основних засобів" [11, c.142].
Основні кошти, що надійшли від інших організацій та осіб безоплатно, в обліку відображаються наступними записами [11, c.127]:
На вартість безоплатно отриманого майна за ринковими цінами
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" Д-т рахунку 18 "ПДВ по придбаних товарах (робіт, послуг)", субрахунок - "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати ", субрахунок" Доходи ".
При введенні в експлуатацію безоплатно надійшли об'єктів основних засобів
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи".
У міру нарахування амортизації за прийнятими основних засобів
Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів"
Витрати з доставки зазначених коштів, отриманих безоплатно, враховуються як витрати капітального характеру і відображаються в обліку наступної записом:
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" Д-т рахунку 18 "ПДВ по придбаних товарах (робіт, послуг)", субрахунок - "Податок на додану вартість по придбаних основних засобів" К-т рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками "або К-т рахунку 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами ".
Зазначені витрати відносяться на збільшення первісної вартості об'єктів основних засобів, в обліку відображаються такі проводки:
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи".
Основні засоби, внесені засновниками в рахунок їхнього внеску до статутного фонду на рахунках бухгалтерського обліку відображаються наступними записами [5]:
Д-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" К-т рахунку 75 "Розрахунки з засновниками" за первісною вартістю основних засобів;
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи" за первісною вартістю основних засобів.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками на дату підписання установчих документів; у випадках, передбачених законодавством, основні засоби підлягають експертній оцінці. Оцінка об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд організації, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату підписання установчих документів.
Оприбуткування неврахованих об'єктів основних засобів (надлишків), виявлених за результатами проведення інвентаризації відображаються в обліку за ринковою вартістю наступної записом:
Д-т рахунку 01 "Основні засоби" К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати".
Вибуття основних засобів відбувається з різних причин: при реалізації (продажу); безоплатної передачі (дарування) іншим підприємствам; ліквідації через спрацювання, аварій, стихійних лих; в якості внеску до статутного фонду іншого підприємства; передачу в обмін на інше майно; нестачі, виявлених інвентаризацією і в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству.
Для обліку вибуття об'єктів основних засобів до рахунку 01 "Основні засоби" може відкриватися субрахунок "Вибуття основних засобів". У дебет цього субрахунка відноситься вартість вибуває об'єкта основних засобів, а в кредит - сума нарахованої амортизації. Залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів" в дебет рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", а при безоплатній передачі - в дебет рахунку 92 "Позареалізаційні доходи і витрати". Організація може використовувати і другий варіант обліку вибуття основних засобів, при якому вартість вибулого об'єкта списується наступними записами:
Д-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" - на суму нарахованої амортизації, Д-т рахунку 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" - на суму залишкової вартості К-т рахунку 01 "Основні засоби" на первісну вартість.
Наприклад, на досліджуваному підприємстві 12 грудня 2002р. продано за залишковою вартістю автомобіль ВАЗ 21099 за 3227598 крб.
Складено проводки:
Дт 47 "Реалізація основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" на 4304020 крб. первісна вартість об'єкта;
Дт 02 "Амортизація основних засобів" Кт 47 "Реалізація основних засобів" на 1076422 крб. сума амортизації;
Дт 50 "Каса" Кт 47 "Реалізація основних засобів" на 3227598 крб. надійшла в касу виручка від проданого автомобіля.
Відповідно до нового плану рахунків слід було б зробити записи по даній господарській операції:
Дт 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" на 4304020 крб. первісна вартість об'єкта;
Дт 02 "Амортизація основних засобів" Кт 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів" на 1076422 крб. сума амортизації;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів" на 3227598 крб. залишкова вартість об'єкта;
Дт 50 "Каса" Кт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні доходи" на 3227598 крб. надійшла в касу виручка від проданого автомобіля.
Або за іншим варіантом:
Дт 02 "Амортизація основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" на 1076422 крб. на суму амортизації;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів" на 3227598 крб. залишкова вартість вибуває об'єкта;
Дт 50 "Каса" Кт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні доходи" на 3227598 крб. надійшла в касу виручка від проданого автомобіля
Усі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів (за винятком безоплатної передачі) відображають за дебетом рахунка 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок "Операційні витрати", а за кредитом цього рахунку всі надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів (виручка від продажу об'єктів , вартість матеріалів, брухту, брухту, отриманих при ліквідації об'єктів, та ін.)
При вибутті основних засобів на підставі законодавства Республіки Білорусь підприємства нараховують податок на додану вартість:
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок 3 - "Податок на додану вартість" К-т рахунку 68 "Розрахунки за податками і зборами" субрахунок 2 - "Податки, сплачувані з виручки від реалізації" - на суму нарахованого податку .
Таким чином, на рахунку 91 "Операційні доходи і витрати" формується фінансовий результат від вибуття основних засобів, який списується з цього рахунку наступної записом:
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок 9 - "Сальдо операційних доходів і витрат" К-т рахунку 99 "Прибутки і збитки" - на суму прибутку від вибуття об'єкта основних засобів;
Д-т рахунку 99 "Прибутки і збитки" К-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок 9 - "Сальдо операційних доходів і витрат" - на суму збитку від вибуття об'єкта основних засобів.
Доходи, витрати і втрати від списання з бухгалтерського балансу об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку в тому звітному періоді, в якому відбулося вибуття основних засобів.
Реалізація об'єктів основних засобів оформляється "Актом приймання-передачі основних засобів" за формою № ОЗ-1 за договірними цінами.
Безоплатна передача основних засобів оформляється "Актом приймання-передачі основних засобів" за формою № ОЗ-1. На додаток до зазначеного вище акту виписується повідомлення про передачу об'єкта із зазначенням підстави передачі, первісної вартості та суми нарахованої амортизації за період експлуатації, а також суми податку на додану вартість.
Безоплатна передача основних засобів у межах одного власника з його рішенням або за рішенням уповноваженого ним органу в обсяг реалізації не включається і об'єктом оподаткування не є. Витрати з передачі у сторони ставляться у зменшення власних джерел.
На рахунках бухгалтерського обліку роблять такі записи:
Д-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на суму нарахованої амортизації;
Д-т рахунку 92 "Позареалізаційні доходи, і витрати", субрахунок "Позареалізаційні витрати" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на суму залишкової вартості;
Д-т рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати," - на суму фінансового результату від безоплатної передачі.
Безоплатна передача основних засобів у межах різних власників включається в обсяг реалізації і приймається до бухгалтерського обліку в сумі, встановленої договором на підставі відповідних документів. Моментом реалізації в даному випадку є факт їх передачі.
На рахунках бухгалтерського обліку роблять такі записи:
Д-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на суму нарахованої амортизації;
Д-т рахунку 92 "Позареалізаційні доходи і витрати", субрахунок "Позареалізаційні витрати" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на суму залишкової вартості;
На суму нарахованих податків з виручки від реалізації, в тому числі і податку на додану вартість: Д-т рахунку 92 "Позареалізаційні доходи, і витрати", субрахунок "Позареалізаційні витрати" К-т рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах";
На суму фінансового результату від безоплатної передачі: Д-т рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати".
Вибуття основних засобів внаслідок старості, повного зносу (фізичного або морального), аварій, стихійних лих, а також у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією та з інших причин називають ліквідацією. Вона пов'язана з процесом розбирання, демонтажу устаткування, транспортних засобів, перевезення об'єктів і т.д. При ліквідації основних засобів у підприємства виникають витрати, пов'язані з ліквідацією об'єктів основних засобів (заробітна плата, нарахування на заробітну плату та інші витрати).
Для визначення непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації на списання основних засобів на підприємствах наказом керівника створюється постійно діюча комісія у складі: головного інженера або заступника керівника; начальників відповідних структурних підрозділів (служб); головного бухгалтера або його заступника; осіб, на яких покладено відповідальність за збереження основних засобів. На розсуд керівника до складу комісії можуть бути включені і інші посадові особи.
Комісія проводить безпосередній огляд ліквідованих об'єктів, встановлює причини їх списання, визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів і оцінює їх.
Вибуття основних засобів (крім автотранспорту) внаслідок повного або часткового їх списання оформляється "Актом про ліквідацію основних засобів" за формою № ОЗ-4.Спісаніе вантажних і легкових автомобілів, причепів і напівпричепів або їх ліквідація оформляється "Актом про ліквідацію транспортних засобів" за формою № ОС-4а. При списанні з балансу машин, обладнання та транспортних засобів внаслідок аварії до акту додається копія акта про аварію, в якому вказані її причини і винуватці.
До ліквідації об'єкта основних засобів приступають тільки після затвердження акта керівником підприємства. Оформлені акти на ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-4 та № ОС-4а) передаються комісією в бухгалтерію. На підставі зазначених актів бухгалтерія робить відповідні записи в інвентарних картках за формою № ОЗ-6 і в інвентарних списках основних засобів за місцем їх знаходження за формою № ОЗ-13 і відображає операції з ліквідації основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку.
Наприклад, у досліджуваній організації за рішенням ліквідаційної комісії списаний автомобіль ВАЗ 2106, що потрапив в аварію і не підлягає відновленню. Первісна вартість автомобіля 2350000 крб. Амортизація на момент ліквідації склала 850000 крб.
Складаються записи:
Дт 02 "Амортизація основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" на 850000 крб. списання амортизації;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 01 "Основні засоби" 1500000 руб. списання залишкової вартості;
Дт 10 "Матеріали", субрахунок "Запасні частини" Кт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні доходи" 490000 крб. надійшли на склад запасні частини від ліквідованого автомобіля за ціною можливого використання;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 68 "Розрахунки за податками і зборами" 202000 крб. нараховано податок на додану вартість, розрахований від залишкової вартості, за вирахуванням зворотних запасних частин;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" 210000 крб. нарахована заробітна плата робітникам за демонтаж автомобіля;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 69 "Розрахунки із соціального страхування" 73500 руб. нараховані відрахування із соціального страхування робітників, які виробляли демонтаж;
Дт 91 "Операційні доходи, і витрати", субрахунок "Операційні витрати" Кт 68 "Розрахунки за податками і зборами" 10500 руб. нараховані податки на заробітну плату;
Визначивши фінансовий результат, складається запис:
Д-т рахунку 99 "Прибутки і збитки" К-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок 9 - "Сальдо операційних доходів і витрат" 1506000 крб. списаний збиток від ліквідації автомобіля.
При передачі основних засобів як внеску до статутного фонду інших організацій на рахунках бухгалтерського обліку роблять такі записи:
Д-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" К-т рахунку 01 "Основні засоби" на суму нарахованої амортизації;
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати", субрахунок "Операційні витрати" К-т рахунку 01 "Основні засоби" на суму залишкової вартості;
Д-т рахунку 58 "Фінансові вкладення" К-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати" на суму вкладу до статутного фонду.
На внутрішнє переміщення в межах одного підприємства бухгалтерські записи на рахунках не робляться, а в картотеці аналітичного обліку картка переставляється з підрозділу, де знаходився об'єкт, в підрозділ, куди він переданий, а також робиться відмітка в інвентарних списках основних засобів за місцем їх знаходження, експлуатації за формою № ОЗ-13.
На досліджуваному підприємстві документальне оформлення та облік операцій з надходження і вибуття основних засобів проводиться своєчасно. Надходження оформляється Актом приймання - передачі, підписується посадовими особами. При проведенні інвентаризацій підприємство неодноразово стикалося з проблемою несвоєчасного надходження даних про внутрішні переміщення об'єктів основних засобів, що викликало появу необгрунтованих надлишків і недостач. Керівництвом було вжито заходів щодо усунення недоліків.

2.2. Облік амортизації основних засобів

Будь-які об'єкти, що входять до складу основних засобів піддані фізичному і моральному зносу. Вони втрачають свої первинні властивості, фізичні якості, техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується і їх вартість. У міру зношування їх вартість частинами включається у витрати обігу і відшкодовується за рахунок подальшого надходження грошових коштів, отриманих від реалізації продукції, виконаних робіт або наданих послуг, які потім можуть використовуватися на придбання нових основних засобів.
Фізичний знос являє собою зниження первісної вартості основних засобів в результаті втрати ними фізичних якостей в процесі експлуатації. Величина його залежить від безлічі різних факторів та знаходиться в безпосередній залежності від ступеня експлуатації основних засобів і зростає із збільшенням змінності їх використання, завантаженості протягом робочої зміни і т.д.
Моральний знос - це технічне старіння машин, обладнання та інших основних засобів до настання терміну їх повного фізичного зносу. Він викликаний впливом технічного прогресу і зростанням продуктивності праці, в результаті яких з'являються машини і обладнання меншої вартості, але більш продуктивні. Моральному зносу в більшій мірі схильна активна частина основних засобів.
Механізм поступового перенесення вартості основних засобів на знов виготовлений продукт і називається амортизацією.
В даний час нарахування амортизації основних засобів проводиться на підставі Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджених постановою Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства статистики та аналізу, Міністерства архітектури і будівництва від 24 січня 2003 р. № 33/10/15 / 1, одним з таких способів: лінійний спосіб нарахування амортизації; нелінійний спосіб нарахування амортизації (суми чисел років, зменшуваного залишку); продуктивний спосіб нарахування амортизації.
Одним з основних умов нарахування амортизації, що випливають з наведеного вище постанови, є правильне визначення організаціями нормативних термінів служби об'єктів основних засобів, термінів їх корисного використання та норм амортизації.
Для визначення нормативних термінів служби основних засобів, постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 21 листопада 2001р. № 186 (зареєстровано в Національному реєстрі правових актів Республіки Білорусь 23.11.2001г., Реєстр. № 8 / 7489) застосовується Тимчасовий Республіканський класифікатор основних засобів і нормативних строків їх служби, в редакції постанови Міністерства економіки Республіки Білорусь від 10.09.2002 р. № 208 .
У даному класифікаторі основні засоби вказані за класифікаційними групами та наведені нормативні терміни їх служби (років). За видами основних засобів, не включеним в діючу класифікацію, нормативний термін служби встановлюється рішенням комісії, затвердженої керівником організації на підставі технічної документації організацій-виробників, а при її відсутності - експертним шляхом.
Норми амортизації кожного з об'єктів основних засобів, що не використовуються у підприємницькій діяльності, розраховуються як величини, зворотні нормативного терміну служби об'єкта.
Строки корисного використання об'єктів основних засобів, які експлуатуються в процесі підприємницької діяльності, визначаються при його придбанні власником в межах угруповання амортизуються об'єктів за діапазонами строків корисного використання та похідних від них лінійних норм амортизації.
Вони визначаються комісією виходячи з: очікуваного фізичного зносу, залежить від умов експлуатації; морального зносу в результаті здешевлення вартості або підвищення продуктивності знову вводяться аналогічних об'єктів основних засобів; затверджених бізнес-планів та планів технологічного оновлення та реструктуризації діючого виробництва; нормативно-правових та інших обмежень використання об'єкта (наприклад, терміну оренди) [3].
При введенні в експлуатацію окремих об'єктів основних засобів, амортизація по яких нараховується за продуктивної способу, за рішенням комісії встановлюється ресурс кожного об'єкта - кількість продукції в натуральних показниках, яка відповідно до технічної документації може бути випущена протягом усього терміну експлуатації об'єкта. Строк корисного використання цього об'єкта - період, протягом якого буде випущено вказану кількість продукції в натуральних показниках.
Організація може виробляти перегляд нормативних термінів служби і строків корисного використання основних засобів з обов'язковим відображенням в обліковій політиці можливості перегляду у випадках: модернізації обладнання; технічного переозброєння; дообладнання; капітального ремонту об'єктів; реконструкції; добудови та в інших випадках. Перегляд нормативних термінів корисного використання проводиться за рішенням комісії.
Строк корисного використання основних засобів може переглядатися за рішенням комісії при моральному старіння об'єкта, а також у разі виявлення помилки в його визначенні.
Організація при оприбуткуванні об'єкта основних засобів для його використання у підприємницькій діяльності самостійно визначає норми амортизації відповідно до обраного способу її нарахування в рамках встановлених діапазонів строків корисного використання (по кожній амортизаційної групі).
При застосуванні організацією лінійного способу нарахування амортизації по використовуваних у підприємницькій діяльності об'єктів норма амортизації розраховується як величина, зворотна обраному терміну корисного використання в роках.
Амортизаційні відрахування по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності, виробляються організацією в межах найбільшого і найменшого рівнів норм, встановлених для кожної укрупненої амортизаційної групи (об'єкта) основних засобів.
Найменший рівень діапазонною норми амортизаційних відрахувань, відповідний найбільшому терміну корисного використання, вибирається організацією на свій розсуд при освоєнні ринку, погіршення можливості реалізації товарів через цінової неконкурентоспроможності, а найбільший - у випадках високої конкурентоспроможності товарів, що реалізуються.
При використанні основних засобів в умовах, що відрізняються від прийнятих при встановленні нормативних термінів служби або строків корисного використання (наприклад впливу агресивного середовища), річна норма амортизації підлягає коригуванню шляхом застосування поправочних коефіцієнтів.
Поправочні коефіцієнти вказуються стосовно позицій діючої класифікації у вигляді відповідних посилань.
При застосуванні до однієї і тієї ж норми амортизації одночасно двох або більше поправочних коефіцієнтів загальна норма визначається за формулою 1 [5]:

НАгс = НАУ + (К1 + К2 + ... + Км - (м - 1)

(1)

де: НАгс - скоригована річна норма амортизації основних засобів;
НАУ - норма амортизації, розрахована виходячи із прийнятого нормативного терміну служби чи терміну корисного використання об'єкта основних засобів;
К1, К2, ..., Км - коефіцієнти, затверджені по позиціях діючої класифікації основних засобів і застосовувані організацією за наявності відхилень від встановлених базових режимів роботи;
м - кількість застосовуваних поправочних коефіцієнтів.
Основні засоби, що експлуатуються в умовах, що відрізняються від прийнятих при встановленні нормативних термінів служби або строків корисного використання (впливу агресивного середовища, відхилень від встановлених базових режимів роботи та інших умов), виділяються організацією в спеціальні амортизаційні підгрупи в складі відповідних амортизаційних груп.
Об'єктами нарахування амортизації є основні засоби, як використовувані, так і не використовувані у підприємницькій діяльності.
Об'єктами нарахування амортизації не є: земля і окремі об'єкти природокористування; окремі групи і види основних засобів; бібліотечні фонди; багаторічні насадження, які не досягли експлуатаційного віку;
Втрата вартості цих об'єктів в бухгалтерському обліку відображається довідково на позабалансових рахунках наприкінці звітного року.
Нарахування амортизації не здійснюється: під час проведення модернізації обладнання, технічного переозброєння об'єктів, їх дообладнання, повної або часткової реконструкції, добудови, відновлення, технічного діагностування і відповідного огляду з повною або частковою їх зупинкою, а також при консервації об'єктів власника на термін менше одного року ; по об'єктах, не введеним в експлуатацію або перебувають у запасі та об'єктам, призначеним для їх зберігання.
Амортизація нараховується щомісяця. Амортизаційні нарахування по об'єктах основних засобів, знову введених в експлуатацію, починається з першого числа місяця, наступного за місяцем їх введення в експлуатацію.
Нарахування амортизації припиняється: по вибулим об'єктам основних засобів - з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття; по замортизованих об'єктах основних засобів - з першого числа місяця, наступного за місяцем повного включення вартості даних об'єктів у собівартість. Всі об'єкти, за якими нараховується амортизація, розбиваються на укрупнені амортизаційні групи.
Амортизація основних засобів по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності, нараховується одним з таких способів: лінійним, нелінійним і продуктивним. По об'єктах, не використовуваним у підприємницькій діяльності, - виходячи з нормативного терміну служби лінійним способом [3].
Організація самостійно визначає способи і методи нарахування амортизації, в тому числі по об'єктах одного найменування. До закінчення терміну корисного використання амортизуються об'єктів дозволяється переглядати на початку календарного року з обов'язковим відображенням в обліковій політиці способи і методи нарахування амортизації. При перегляді способів і методів нарахування амортизації недоамортизированная вартість об'єкта розподіляється на період до закінчення строку корисного використання.
Лінійний спосіб полягає в рівномірному (по роках) нарахування амортизації організацією протягом усього нормативного терміну служби чи терміну корисного використання об'єкта основних засобів. При лінійному способі амортизація визначається шляхом множення первісної вартості на прийняту річну (місячну) лінійну норму амортизаційних відрахувань, грунтуючись на відомостях про первісну вартість об'єкта основних засобів і нормативного терміну служби чи терміну його корисного використання.
Нелінійний спосіб полягає в нерівномірному нарахуванні організацією амортизації протягом строку корисного використання об'єкта основних засобів. Об'єктом застосування нелінійного способу нарахування амортизації є передавальні пристрої, робочі, силові машини та механізми, обладнання, обчислювальна техніка та оргтехніка, транспортні засоби та інші об'єкти основних засобів, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції, інструмент, а також об'єкти лізингу.
Нелінійний спосіб нарахування амортизації не поширюється на наступні види машин, обладнання та транспортних засобів: машини, обладнання та транспортні засоби з нормативним терміном служби до 3 років, легкові автомобілі; унікальну техніку і обладнання; предмети інтер'єру, включаючи офісні меблі; предмети для відпочинку, дозвілля і розваг.
При нелінійному способі річна або місячна сума амортизаційних відрахувань розраховується методом суми чисел років або методом зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення до 2,5 разу. Норми нарахування амортизації в першому і кожному з наступних років терміну корисного використання об'єкта можуть бути різними.
Метод списання вартості основних засобів по сумі чисел років (або прискореної амортизації) побудований за принципом найбільшої амортизації в перші роки експлуатації основних засобів, для чого кожному році терміну служби засобів присвоюється число, протилежне порядковому номеру цього року. Наприклад, при терміні служби об'єкта 5 років першому році служби присвоюється число, протилежне 5, другого року - число, протилежне 4, і т.д. Найбільша сума амортизації буде нарахована в перший рік, а потім рік за роком вона убуває, залишкова вартість при цьому щороку зменшується на суму амортизації до тих пір, поки об'єкт основних засобів повністю перенесе свою вартість на реалізовану продукцію.
Застосування методу суми чисел років передбачає визначення річної (місячної) суми амортизаційних відрахувань виходячи з первісної вартості об'єктів основних засобів і відносини, у чисельнику якого - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта .
Сума чисел років терміну корисного використання об'єкта визначається за наступною формулою 2 [3]:

СЧЛ = Спи * (Спи +1) / 2

(2)

Де: СЧЛ - сума чисел років обраного організацією самостійно в межах встановленого діапазону строку корисного використання об'єкта;
Спи - обраний організацією самостійно в межах встановленого діапазону строк корисного використання об'єкта.
При способі зменшуваного залишку річна сума нарахованої амортизації розраховується виходячи з обумовленої на початок звітного року недоамортизованої вартості і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання об'єкта і коефіцієнта прискорення до 2,5 рази, прийнятого організацією.
Спосіб зменшуваного залишку не зводить залишкову вартість до нуля протягом строку корисного використання, тому що норма амортизації застосовується до зменшується (залишкової) вартості, а не до початкової, як у лінійному способі. При незначній величині залишкової вартості об'єкта в порівнянні з його первісною вартістю вона може бути списана повністю в останній рік.
Продуктивний спосіб полягає в нарахуванні амортизації в залежності від обсягу випущеної продукції і може застосовуватися тільки для об'єктів основних засобів, що дозволяють визначити з достатньою точністю віддачу протягом строку корисного використання.
Для розрахунку амортизаційних відрахувань продуктивним способом у кожному звітному році застосовується наступна формула 3 [3]:

Аt = ПС * Оt / Oпла

(3)

Де: Аt - річна сума амортизаційних відрахувань за рік t;
ПВ - первісна вартість об'єкта основних засобів;
Ot - обсяг випуску продукції (у натуральному вимірнику) за рік t;
Оплан - передбачуваний обсяг випуску продукції (у натуральному вимірнику);
t - роки терміну корисного використання об'єкта.
У плані рахунків для обліку амортизаційних відрахувань, накопичених за час експлуатації об'єктів основних засобів, призначений рахунок 02 "Амортизація основних засобів". Цей рахунок пасивний. За кредитом цього рахунка відображають суму нарахованої амортизації основних засобів, а за дебетом - зменшення.
До рахунку 02 "Амортизація основних засобів" можуть бути відкриті субрахунки: 02-1 "Амортизація власних основних засобів" - для обліку руху амортизації основних засобів, що належать підприємству на правах власності; 02-2 "Амортизація майна, зданого в лізинг" - для обліку рух амортизації основних засобів, зданих в довгострокову оренду.
Сума нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності, відображається в обліку наступними записами: Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів".
Наприклад, на досліджуваному підприємстві на 30 січня 2001р. нарахована амортизація основних засобів в сумі 9162187руб.
Складаються записи:
Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" на 9162197 крб.
Сума нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів, що не використовуються у підприємницькій діяльності, відображається в обліку наступними записами:
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати" К-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів"
При вибутті об'єктів основних засобів сума нарахованої по них амортизації списується наступній записом:
Д-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на суму нарахованої амортизації;
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати" К-т рахунку 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість основних засобів.
За основними засобами, що здані в оренду на умовах повернення, орендодавець суму нарахованої амортизації відображає наступної записом:
Д-т рахунку 91 "Операційні доходи і витрати" К-т рахунку 02 "Амортизація основних засобів".
Аналітичний облік за рахунком 02 "Амортизація основних засобів" ведеться по окремих інвентарних об'єктах основних засобів. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання даних про амортизацію основних засобів, необхідних для управління організацією та складання бухгалтерської звітності.
Для створення додаткових інвестиційних коштів та економічно обгрунтованих умов формування джерел коштів для відтворення основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності організацій, які використовують лінійний спосіб нарахування амортизації, допускається поточна індексація амортизаційних відрахувань, що сприяє уникненню різких коливань величини амортизаційних відрахувань в результаті періодичної переоцінки основних засобів і її впливу на фінансовий результат роботи організацій з не залежних від них причин. Право щомісячної індексації амортизаційних відрахувань по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності, прийнятої в розрахунок при ціноутворенні, надається всім організаціям, якщо рівень інфляції за індексом споживчих цін за попередній місяць до попереднього місяця становив не менше 2%.
Сума індексації амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з коефіцієнта зміни вартості основних засобів за місяць, що передує звітному до грудня попереднього року або до місяця введення об'єкта в експлуатацію [11, c.141].
У бухгалтерському обліку торговельних комерційних організацій сума індексації відображається такими записами:
Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 83 "Додатковий фонд".
Сума нарахованої індексації приймається в розрахунок при визначенні величини амортизаційного фонду відтворення основних засобів.
При перевищенні річної суми амортизаційних відрахувань, розрахованої з урахуванням їх щомісячної індексації, над сумою амортизації, отриманої за результатами переоцінки основних засобів, на величину перевищення робиться сторнировочная запис:
Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 83 "Додатковий фонд".
Одночасно проводиться перерахунок та коригування суми нарахованого за рік амортизаційного фонду сторнировочной записом за дебетом позабалансового рахунку 010 "Амортизаційний фонд відтворення основних засобів".
У разі, якщо сума амортизації, нарахована за результатами переоцінки, перевищує суму фактично вироблених амортизаційних відрахувань з урахуванням індексації, розмір амортизаційного фонду не переглядається.
Якщо станом на 1 січня року, наступного за звітним, основні кошти не підлягають переоцінці, нарахована у звітному році сума індексації амортизаційних відрахувань не виключається зі складу витрат виробництва або обігу. Розмір сформованого амортизаційного фонду не переглядається.
На досліджуваному підприємстві амортизація нараховувалася двома способами: продуктивнішим в групі транспортних засобів і лінійним по інших групах основних засобів.
Нарахування амортизації вироблялося пооб'єктно за допомогою прикладних програмних засобів на базі «1С», потім здійснювалася вибіркова перевірка правильності розрахованих сум амортизації.

2.3. Види ремонтів, способи їх виконання і включення в собівартість продукції

Для підтримання основних засобів у робочому стані та забезпечення їх функціонування в межах нормативного терміну підприємство може проводити ремонти.
Найбільш досконалою є система планово-попереджувального ремонту. Вона полягає в тому, що основні кошти ремонтуються через певні проміжки часу за графіком, незалежно від їх фізичного стану. Така постановка питання дає можливість планувати ремонтні роботи, час роботи обладнання, виготовлення запасних частин та унормувати витрата коштів.
Залежно від обсягу, характеру та періодичності проведення ремонтних робіт розрізняють поточний і капітальний ремонт основних засобів.
Витрати на всі види ремонту основних засобів включаються до складу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
Підприємства можуть застосовувати декілька способів включення в собівартість продукції, виконаних робіт і наданих послуг витрат по ремонту основних засобів.
Фактичні витрати з ремонту основних засобів відразу по мірі їх виконання списуються на собівартість продукції, виконаних робіт і наданих послуг і відносяться на ті рахунки, де експлуатуються основні засоби.
Наприклад, на досліджуваному підприємстві:
Д-т 44 "Витрати обігу" К-т 10 "Матеріали" 155220 крб. відпущені зі складу запасні частини і витрачені на поточний ремонт автомобіля ВАЗ 21099
Д-т 44 "Витрати обігу" К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" 54260 руб. нарахована заробітна плата робітникам за ремонт автомобіля
Здійснено нарахування на заробітну плату:
Д-т 44 "Витрати обігу" К-т 69 "Розрахунки із соціального страхування" 18991 руб. до фонду соціального захисту населення
Д-т 44 "Витрати обігу" К-т 68 "Розрахунки за податками і зборами" 2713 руб. податки, що нараховуються від нарахованої заробітної плати
У тих випадках, коли витрати на поточний і капітальний ремонт окремих видів основних засобів значні і проводяться протягом року нерівномірно, може створюватися ремонтний фонд за затвердженими підприємством нормативам відрахувань від вартості відповідних видів основних засобів.
Норматив розробляється строком на п'ять років у твердій фіксованій сумі або у відсотках до первісної вартості основних засобів.
Наприклад, балансова вартість основних засобів на 1 січня 2003р. становить 2788958400 крб. Норматив відрахувань 5%. Відрахування в ремонтний фонд становлять 139447920 крб. Для обліку ремонтного фонду в бухгалтерському обліку використовується пасивний синтетичний рахунок 96 "Резерви майбутніх витрат".
На суми відрахувань в ремонтний фонд в бухгалтерському обліку робляться такі записи:
Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат".
Надалі всі витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, списуються за рахунок створеного ремонтного фонду. При цьому на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
Д-т рахунку 96 "Резерви, майбутніх витрат" К-т рахунка 10 "Матеріали", К-т рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей", К-т рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" та інші в залежності від виду витрат при віднесенні витрат прямо за рахунок резерву, минаючи рахунок 44
У випадках, коли ремонт основних засобів проводиться нерівномірно протягом року, підприємство може створювати на ці цілі резерв шляхом щомісячного включення у собівартість продукції, що випускається, виконаних робіт і наданих послуг 1 / 12 річної вартості ремонту. Фактично здійснені витрати при цьому відносяться на зменшення створеного резерву.
Наприклад, підприємство запланувало провести у січні 2003р. капітальний ремонт основних засобів. Планова вартість ремонту складе 250550 крб. Щомісячна сума нарахованого резерву складе 20879 руб. (250550 руб./12).
У бухгалтерському обліку щомісяця протягом 2003р. робилися такі записи: Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат" на 20879 руб.
Фактичні витрати були відображені наступного записом: Д-т 96 "Резерви, майбутніх витрат" К-т 10 "Матеріали" 155220 крб. на суму відпущених зі складу запасних частин на ремонт автомобіля
Д-т 96 "Резерви, майбутніх витрат" К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" 54260 руб. на суму нарахованої заробітної плати робітникам
Дт 96 "Резерви, майбутніх витрат" Кт 69 "Розрахунки із соціального страхування" 18991 руб. на вироблені відрахування до фонду соціального захисту населення
Дт 96 "Резерви, майбутніх витрат" Кт 68 "Розрахунки за податками і зборами" 2713 руб. на вироблені відрахування відрахування від заробітної плати робітників
Дт 44 "Витрати обігу" Кт 96 "Резерви, майбутніх витрат" -19366 крб. відсторнувати зайво зарезервована сума витрат.
Так як фактичні витрати виявилися меншими, ніж створений резерв, зайво зарезервовані суми витрат на ремонт Сторнувати до кінця звітного року
Якщо фактичні витрати з ремонту основних засобів перевищать величину створеного резервного фонду, в цьому випадку витрати з ремонту відносять в дебет рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" з кредиту рахунків 10, 70, 69, 68 і ін Потім ця різниця списується з рахунку 97 " Витрати майбутніх періодів "на собівартість випущеної продукції, (Д-т рахунку 44) протягом терміну, встановленого підприємством.
Може застосовуватися і такий спосіб, коли підприємство не створює ремонтний фонд або резерв, а витрати на ремонт основних засобів протягом року нерівномірні, в окремі періоди навіть значні. У цьому випадку витрати на ремонт можна попередньо враховувати на рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів".
У бухгалтерському обліку робляться такі записи:
Д-т рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" К-т рахунка 10 "Матеріали", К-т рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" та інших рахунків залежно від виду витрат.
Надалі зібрані витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, з рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" списуються рівними частинами на рахунки виробничих витрат в залежності від місця експлуатації та призначення основних засобів. Термін погашення встановлює саме підприємство.
У бухгалтерському обліку робляться такі записи: Д-т рахунка 44 "Витрати обігу" К-т рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів".
Наприклад: Зроблено позаплановий, терміновий ремонт автомобіля ВАЗ 21099
Дт 97 "Витрати майбутніх періодів" Кт 10 "Матеріали" 155220 крб. відпущені зі складу запасні частини на ремонт автомобіля
Дт 97 "Витрати майбутніх періодів" Кт 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" 54260 руб. нарахована заробітна плата робітникам
Дт 97 "Витрати майбутніх періодів" Кт 69 "Розрахунки із соціального страхування" 18991 руб. проведені відрахування до фонду соціального захисту населення
Дт 97 "Витрати майбутніх періодів" Кт 68 "Розрахунки за податками і зборами" 2713 руб. проведені відрахування від заробітної плати робітників
Сума витрат по ремонту склала 231183 крб. Керівником був встановлений строк списання витрат по ремонту 6 місяців, отже щомісячна сума списання витрат складе 231183 / 6 міс. = 38531 руб.
Д-т 44 "Витрати обігу" К-т 97 "Витрати майбутніх періодів" 38531 руб. На списання частини витрат по ремонту автомобіля.
Підприємство самостійно вибирає один з наведених вище способів включення в собівартість продукції, виконаних робіт і наданих послуг, витрат з ремонту основних засобів і зазначає його у наказі про облікову політику.
За фактичними витратами з виробництва всіх видів ремонтів повинен бути встановлений контроль, що забезпечує раціональне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів.
Найважливішими завданнями обліку ремонту основних засобів є: документальне оформлення ремонтних робіт, визначення обсягу і фактичної собівартості виконаного ремонту, контроль за використанням коштів ремонтного фонду (резерву) за призначенням, своєчасні розрахунки з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи.

2.4. Облік основних засобів за міжнародними стандартами

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS) визначають основні засоби як матеріальні активи, які: використовуються підприємством для виробництва або поставок товарів або надання послуг, для здачі в оренду, або для адміністративних цілей; і передбачаються для використання протягом декількох періодів. Крім того, IAS встановлюють два критерії визначення основних засобів: існує ймовірність того, що з такими активами пов'язані майбутні економічні вигоди для підприємства, і вартість активу для підприємства може бути достовірно визначена
Перший критерій, що припускає отримання економічних вигод у майбутньому, забезпечує оцінку підприємством ступінь вірогідності того, що такі майбутні економічні вигоди будуть отримані при використанні основного засобу на основі наявних даних у момент придбання.
Другий критерій, що припускає можливість достовірного визначення вартості, виконується наявністю документації на придбання основного засобу (рахунок-фактура на придбання основного засобу), в якій вказується його ціна. У тому випадку, якщо основні засоби будуються господарським способом, можна достовірно визначити вартість на підставі документації постачальників і підрядників, пов'язаної з придбанням матеріалів, найманням робочої сили та іншими витратами, понесеними у процесі будівництва [19, c. 26].
Згідно IAS термін служби основного засобу визначається рішенням керівництва компанії і грунтується на досвіді підприємств, що використовують аналогічні кошти, загальною діловій практиці та інших міркуваннях, які керівництво вважатиме важливими. Термін служби основного засобу, як правило, визначається, виходячи з його корисності для підприємства і, відповідно, може бути коротшим від строку його економічної (або фізичної) служби.
IAS визначають амортизацію як розподіл підлягає списанню вартості основного засобу на передбачуваний термін його служби. Вартість основного засобу, що підлягає списанню, - це різниця між вартістю придбання основного засобу та його залишковою вартістю. Сума амортизації за звітний період, що враховується в складі прямих чи непрямих накладних витрат (у залежності від того), нараховується амортизація на виробниче або невиробниче обладнання) відноситься на рахунок прибутків або збитків і впливає на чистий прибуток (збиток).
У системі IAS передбачено декілька методів амортизації (метод рівномірного списання, метод зменшуваного залишку і кумулятивний метод), причому підприємство може саме вирішувати, який метод амортизації використовувати. Метод амортизації, обраний для цілей IAS, повинен бути зазначений у додатках до фінансової звітності, і підприємство повинно слідувати йому щороку. Якщо приймається рішення про зміну методу амортизації, у додатки до фінансової звітності необхідно включити відповідну примітку з поясненнями.
Основні засоби часто складають велику частину активів підприємства, отже, їх переоцінка надає значний вплив на фінансову звітність. IAS допускають переоцінку основних засобів з-за зміни ринкової вартості кожного основного засобу, якщо така переоцінка підкріплена висновком експерта
IAS визнають існування груп основних засобів, ринкову вартість яких встановити неможливо в силу їх специфіки. Такі основні засоби оцінюються за ціною придбання за вирахуванням амортизації.
Крім переоцінки, передбаченої в IAS, в Республіці Білорусь вартість основних засобів може також підвищуватися в силу гіперінфляційних умов. Як в IAS, так і в білоруську систему обліку операції придбання або введення в експлуатацію основних засобів повинні проводитися за ціною придбання. Коли фінансова звітність компанії коригується з урахуванням впливу гіперінфляції, негрошові активи й власний капітал змінюються з урахуванням інфляції відповідно до змін у купівельній спроможності валюти на дату звіту. У системі IAS така переоцінка з урахуванням гіперінфляції проводиться відповідно до загального коефіцієнту інфляції.
Незважаючи на те, що і IAS, і білоруська система обліку наказують робити переоцінку основних засобів із застосуванням офіційних коефіцієнтів, білоруські нормативні коефіцієнти переоцінки далеко не завжди відповідають коефіцієнтам інфляції, застосовуваним в IAS, чи переоцінці, що допускається в IAS. Коефіцієнти, що застосовуються для переоцінки основних засобів у нашому обліку, розробляються Міністерством Статистики Республіки Білорусь відповідно до постанов Уряду Республіки Білорусь; передбачається, що вони повинні відображати як вплив інфляції на білоруську економіку, так і інші зміни цін.
Компанія, складова свою фінансову звітність відповідно до IAS і працює в умовах гіперінфляції, повинна виконувати одну з наступних процедур, щоб достовірно відобразити вартість основних засобів: систематично переоцінювати основні засоби, як правило, із залученням професійного незалежного оцінювача; або організувати облік таким чином, щоб фіксувати, зберігати та вести належним чином всю інформацію щодо цін і дат придбання та реалізації основних засобів.
Така інформація дуже важлива, оскільки компанії буде необхідно "переоцінювати" основні засоби двічі: спочатку з використанням нормативних коефіцієнтів для цілей білоруської обов'язкової фінансової звітності; потім, для цілей фінансової звітності згідно IAS, компанії доведеться ввести поправки на інфляцію на підставі щомісячних змін коефіцієнтів інфляції.
Часто, після придбання основного засобу, підприємство виробляє додаткові витрати, пов'язані з таким основним засобом, протягом терміну його економічного використання. Такі витрати і, відповідно, методи їх обліку можна класифікувати наступним чином:
Капітальні витрати - це витрати, що збільшують вигоди, які можна отримати з використання основного засобу, та підлягають капіталізації. Капіталізація - це віднесення витрат на збільшення вартості основних засобів.
Прикладами капітальних витрат у системі IAS є реконструкція, модернізація, заміна та позачерговий ремонт, наприклад, прибудова нового крила до будівлі, установка додаткової ізоляції, заміна даху будівлі, що продовжує термін його служби понад розрахункового, або великий ремонт бойлера, що збільшує термін його служби. Всі витрати, пов'язані з такими операціями, називаються "модернізацією та поліпшенням" і підлягають капіталізації [19, c 56].
Слід зауважити, що хоча порядок бухгалтерського обліку основних засобів у Республіці Білорусь і зазнає постійних змін і реформації, поступово наближаючись до міжнародних стандартів, він все ще дуже далекий від критерію, за яким оцінюється інвестиційний клімат в країні. Тільки наближення до міжнародних стандартів і стабільна податкова політика держави зроблять нашу Республіку привабливою для іноземних інвестицій.

2.5. Удосконалення обліку основних засобів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій

Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах переходу до ринкової економіки обумовлюють особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів.
Ринкова система управління потребує більш повної оперативної та комплексної інформації за основними засобами. Облік повинен бути побудований таким чином, щоб з нього можна було отримати будь-яку інформацію, а не тільки звітну.
Тому має сенс вдосконалення обліку основних засобів вести в напрямку роботи над тим, щоб якомога швидше отримувати необхідну інформацію за основними засобами. А так як на підприємстві велика безліч різних груп основних засобів, то без використання обчислювальної техніки отримати необхідні дані неможливо. Для вирішення даного завдання підприємству необхідно більш повно використовувати обчислювальну техніку. Централізовано вести облік на ЕОМ.
На досліджуваному підприємстві облік основних засобів, втім як і ведення всього бухгалтерського обліку, організований за допомогою програми «1С: Бухгалтерія». За весь попередній період використовувалася дана програма версії 6.0. Слід зазначити, що в той час ця програма використовувалася тільки в якості електронної бухгалтерської бази даних, тобто в програму заносилися проводки, розраховані вручну, і лише формувалися необхідні звіти.
З початку 2000 року для обліку товарів та взаєморозрахунків з клієнтами стали використовувати інший продукт фірми «1С» - «1С: Торгівлю» версії 7.0. Вона дозволяє експортувати результати у вигляді проводок в «1С: Бухгалтерію», але це все ж таки потребує виконання спеціальних операцій з перенесення проводок. Такий варіант має такі недоліки: необхідно постійно пам'ятати про те, що треба своєчасно виконати експорт проводок; відбувається дублювання одних і тих же бухгалтерських операцій у двох програмах; при подальшій зміні будь-яких операцій, це не відображається в іншій програмі, і це необхідно робити вручну.
Все це зумовило необхідність переходу на нову версію програми і з квітня 2001 р. було здійснено перехід на програму «1С: Підприємство» версії 7.7, яка представлена ​​бухгалтерським модулем і модулем «оперативного управління», тобто обліку товарів.
Перш, ніж розповісти про те як конкретно організований облік основних засобів за допомогою цієї програми, хотілося б відзначити, що «1С: Бухгалтерія 7.7» - це потужна універсальна бухгалтерська програма нового покоління. Її можливості дозволяють не тільки ефективно автоматизувати облік практично будь-якої ділянки роботи бухгалтерії організації, але вести облік паралельно в декількох облікових системах, а також у розрізі підрозділів виділених на окремий баланс.
Перелік основних засобів організації зберігається в довіднику «Основні засоби». Цей довідник використовується при веденні аналітичного обліку по рахунках: 01 "Основні засоби", 02 "Амортизація основних засобів", 08 "Вкладення у необоротні активи", 47 "Реалізація основних засобів". Основні засоби розділені по групах відповідно до класифікації Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь. На підприємстві є наступні групи основних засобів: «Машини і обладнання» і «Транспортні засоби». У цих групах виділені відповідні підгрупи в які вже безпосередньо занесені самі основні засоби. У параметрах підгруп занесені шифр підгрупи і річна норма амортизації для всіх основних засобів, що входять в дану підгрупу. У параметрах безпосередньо самих об'єктів основних засобів занесена дата введення в експлуатацію та їх первісна вартість.
Введення залишків здійснюється документом «Введення залишків основних засобів», який для кожного з об'єктів формує дві проводки, за дату, що передує даті початку роботи з програмою:
Д-т 01 "Основні засоби" - К-т 00: на суму вартості основних засобів;
Д-т 00 - К-т 02 "Амортизація основних засобів": на суму поточного зносу основних засобів.
Рахунок 00 - допоміжний, балансовий, використовується в «1С» для введення початкових залишків, назви не має.
При надходженні нових об'єктів основних засобів формується документ «Надходження основних засобів», при заповненні якого вказується клієнт, від якого отримано даний об'єкт (або об'єкти), потім ці об'єкти заносяться в довідник «Основні засоби» та відображаються в табличній формі документа, і проводиться друк інвентарної картки. При проведенні даного документа формуються такі проводки для кожного з об'єктів:
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи" - К-т 60 "Вкладення у необоротні активи": надходження - на суму вартості об'єкта;
Д-т 01 "Основні засоби" - К-т 08 "Вкладення у необоротні активи": передача в експлуатацію - на суму вартості об'єкта.
При вибутті об'єктів основних засобів заповнюється документ «Вибуття основних засобів», в табличній частині якого вказуються вибувають об'єкти, їх вартість та сума їх поточного зносу. Під час обробки документа формуються такі проводки по кожному з обраних об'єктів:
Д-т 47 "Реалізація основних засобів" - К-т 01 "Основні засоби": на суму вартості об'єкта основних засобів;
Д-т 02 "Амортизація основних засобів" - К-т 47 "Реалізація основних засобів": на суму його поточного зносу.
Для щомісячного нарахування амортизації призначений документ «Амортизація основних засобів». Цей документ має екранну форму діалогу. Для обробки документа необхідно вказати дату проведення операції. Зазвичай це останній день місяця. Документ автоматично формує операцію з проведеннями з нарахування зносу:
Д-т 44 "Витрати обігу" - К-т 02 "Амортизація основних засобів" на суму амортизації.
При цьому для більшості об'єктів сума зносу розраховується виходячи з вартості за відсотком зносу, який вказаний в довіднику. І тільки для об'єктів з транспортних груп для формування проводок в ході опрацювання документа запитується пробіг автомобіля за поточний місяць. Документ також становить друковану форму звіту з відомостями по кожному інвентарному об'єкту.
Збільшення вартості об'єктів основних засобів проводиться документами «Збільшення вартості основних засобів», які при виборі конкретного об'єкта формують проводки:
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи" - К-т 60 "Вкладення у необоротні активи" і Д-т 01 "Основні засоби" - К-т 08 "Вкладення у необоротні активи" на суму збільшує вартість об'єкта.
Переоцінка основних засобів проводиться спеціальними документами «Переоцінка вартості основних засобів». При формуванні цього документа заповнюється таблиця, в якій вказуються об'єкти основних засобів, що підлягають переоцінці, виводиться їх первісна вартість, поточний знос, вказується коефіцієнт переоцінки, виводяться розраховані за допомогою цього коефіцієнта вартість і знос після переоцінки і формуються такі проводки:
Д-т 01 "Основні засоби" - К-т 88, субрахунок "Фонд переоцінки статей балансу": на суму збільшення (зменшення) вартості основних засобів;
Д-т 88 субрахунок "Фонд переоцінки статей балансу" - К-т 02 "Амортизація основних засобів": на суму збільшення (зменшення) амортизації основних засобів;
Якщо вартість зменшується, то сума проводки буде зі знаком "-".

3. АНАЛІЗ СКЛАДУ, СТРУКТУРИ І ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ОСНОВНОГО ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Аналіз складу, структури і динаміки основних засобів основного виду діяльності

Великий вплив на товарообіг надають стан, розвиток і використання матеріально-технічної бази. Під матеріально-технічною базою перш за все маються на увазі основні засоби. У промисловості за належністю вони підрозділяються на власні і орендовані. У процесі аналізу основні засоби повинні вивчатися комплексно, незалежно від їх приналежності. Основні засоби включають виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби класифікуються за галузями народного господарства: торгівлі та громадського харчування; промисловості; будівництва, сільського господарства і заготівельних організацій. Невиробничі основні засоби включають будівлі, споруди та інвентар, що перебувають у віданні житлово-комунальних господарств і підприємств побутового обслуговування, органів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення.
У першу чергу вивчають основні засоби основного виду діяльності, що забезпечують нормальне функціонування промислових підприємств. По виконуваних функцій кошти поділяються на активні і пасивні. До активних відносяться машини, обладнання, прилади і тому подібні основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі. Пасивні основні засоби включають будівлі, споруди, передавальні пристрої і транспортні засоби, що забезпечують нормальне функціонування активних основних засобів. За призначенням основні засоби промислових підприємств складають: будівлі; споруди; передавальні пристрої; машини й устаткування (з виділенням автоматичних машин та обчислювальної техніки); транспортні засоби; інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші види основних засобів.
Аналіз матеріально-технічної бази промисловості звичайно починається з вивчення складу і структури основних засобів. У промисловості, як і в інших галузях народного господарства, відбувається інтенсивне переозброєння підприємств сучасними машинами та обладнанням. Їх частка в загальному обсязі основних засобів безперервно зростає.
Повнота і достовірність результатів аналізу основних засобів основного виду діяльності залежать від ступеня досконалості бухгалтерського обліку, налагодженості систем реєстрації операцій з об'єктами основних засобів, повноти заповнення облікових документів, точності віднесення об'єктів до облікових класифікаційних групах, достовірності інвентаризаційних описів, глибини розробки і ведення регістрів аналітичного обліку .
Для аналізу складу, структури і динаміки основних засобів на підприємстві ТОВ «Трімегіст» складається таблиця 3.1., Використовуючи використовуються дані форми 1 Бухгалтерський баланс (додаток А); Додаток до бухгалтерського балансу форма 5 (додаток Б).
Таблиця 3.1. Аналіз складу, структури і динаміки основних засобів за залишковою вартістю

Показник	На початок року		На кінець року		Зміна за рік		Темп зростання (Гр 3/гр 1) х100, %
	Сума, млн.р.	Питома. вага,%	Сума, млн.р.	Питома. вага,%	Сума (Гр3-гр 1), млн.р.	Питома. вага (гр4-гр2),%
А	1	2	3	4	5	6	7
1. Всього основних фондів = Внеоборотине активи	38	100	44	100	6	-	115,8
1.1. Нематеріальні активи	-	-	-	-	-	-	-
1.2. Основні засоби	36	94,74	42	95,45	6	0,71	116,7
У тому числі: Будинки і споруди	-	-	-	-	-	-	-
Передавальні пристрої,	-	-	-	-	-	-	-
Машини та обладнання	33	86,84	41	93,18	8	6,34	124,2
Транспортні засоби	-	-	-	-	-	-	-
Обчислювальна техніка та оргтехніка	1	2,63	0	0	-1	-2,63	0
Інші види основних засобів	2	5,26	1	2,27	-1	-2,99	43,2
1.3. Прибуткові вкладення в матеріальні цінності	-	-	-	-	-	-	-
1.4. Вкладення у необоротні активи	2	5,26	2	4,55	0	0,71	100
1.5 Інші внеобортотние активи	-	-	-	-	-	-	-

На аналізованому підприємстві відбулося збільшення всіх основних фондів на кінець року на суму 6 млн. рублів (44-38), динаміка їх зростання становила 115,8% (44/38х100). Дане збільшення відбулося в основному, за рахунок збільшення основних засобів на підприємстві на кінець року на суму 6 млн. рублів (42-36), динаміка їх зростання становила 116,7% (42/36х100). Основні засоби за балансом підприємства в оцінці по залишковій вартості збільшилися на 0,71%.
Структура основних засобів - це частка кожної з груп в їх загальній вартості. Структура основних засобів не може бути однаковою для промислових підприємств різних галузей. Це пояснюється, насамперед, специфікою самих галузей, технічною оснащеністю підприємства, рівнем спеціалізації, концентрації і кооперування, географічним розміщенням і іншими особливостями. Роль основних засобів у процесі виробництва різна. Частина з них безпосередньо впливає на предмет праці і є активною, інша частина створює необхідні умови для праці і є пасивною.

3.2. Аналіз технічного стану основних засобів основного виду діяльності

За даними розрахунку вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства визначимо коефіцієнти зношеності і придатності на кінець року, проведемо аналіз стану основних засобів основного виду діяльності.
Таблиця 3.3. Розрахунок вартості основних засобів основного виду діяльності на кінець року по відновлювальної та залишкової вартості, млн. руб.

Майно підприємства	Поверни-кові вартість	Амортизація (нараховано зносу за весь період)	Залишкова (балансова) вартість (Гр.2 - гр. 3)
1	2	3	4
Основні засоби основного виду діяльності У тому числі:	44,776	2,976	41,800
Будинки	-	-	-
Споруди	-	-	-
Передавальні пристрої	-	-	-
Машини та обладнання	18336	2411	15925
в тому числі: силові машини і обладнання	371	223	148
робочі машини та обладнання	17573	2142	15431
вимірювальні прилади та регулюючі пристрої	191	11	180
обчислювальна техніка і оргтехніка	201	35	166
Транспортні засоби	1034	81	953
Інструмент, виробничий і господарський інвентар	741	87	654
Інші види основних засобів	18	2	16

П р и м і т а н н я. Джерело: власна розробка
Ефективність використання основних засобів основного виду діяльності багато в чому залежить від їх технічного стану. Для характеристики технічного стану основних засобів основного виду діяльності використовуються такі показники, як коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, вікова структура обладнання.
Коефіцієнт зносу визначається за формулою:
До _І = І / F (1)
де К _І - коефіцієнт зносу;
І - сума зносу, млн. руб.;
F - початкова (балансова) вартість основних засобів основного виду діяльності, млн.руб ..
Коефіцієнт придатності (До _г) можна розрахувати двома способами:
1) як різниця між 1 і коефіцієнтом зносу
До _р = 1 - _К И (2)
2) як відношення залишкової вартості (О _з) основних засобів до їх первісної (балансової) вартості.
До _р = О _с / F (3)
Певною мірою технічний стан основних засобів основного виду діяльності характеризують показники їх руху: коефіцієнт введення, коефіцієнт відновлення і коефіцієнт вибуття.
Коефіцієнт введення визначається як відношення вартості які поступили основних засобів основного виду діяльності (F _n) до їх вартості на кінець року (F _k):
До _ст = F _n / F _k (4)
Коефіцієнт відновлення (До _обн) розраховується шляхом ділення вартості які поступили основних засобів основного виду діяльності (F _n) до їх вартості на кінець року:
До _обн = F _{n +} / F _k                                                                                                                  (5)
Коефіцієнти введення і поновлення бувають рівні між собою у разі, коли все що надійшли за звітний рік основні засоби основного виду діяльності нові, не були в експлуатації.
Коефіцієнт вибуття (До _виб) обчислюється як відношення вартості вибулих основних засобів основного виду діяльності (F _виб) до їх вартості на початок року (F _н):
До _виб = F _виб / F _н (6)
За даними розрахунку вартості основних засобів основного виду діяльності організації таблиця 3.3. Та форми N 11 Звіт про наявність та рух основних засобів та інших необоротних активів (додаток В) визначимо коефіцієнти зношеності і придатності на кінець року, проведемо аналіз стану основних засобів основного виду діяльності підприємства на кінець року.
Таблиця 3.4. Аналіз стану основних засобів основного виду діяльності.

Номер рядка	Показник	На початок 2004 року	На кінець 2004 року
1.	Відновлювальна вартість основних засобів основного виду діяльності, млн. р..	24830	31806
1.1	Будинки, млн. р..	8363	11450
1.2	Споруди, млн. р..	37	96
1.3	Передавальні пристрої, млн. р..	110	131
1.4	Машини та обладнання, млн. р..	15372	18336
1.5	У тому числі: силові машини та обладнання	327	371
1.6	робочі машини та обладнання	14799	17573
1.7	вимірювальні прилади і регулюючі пристрої, млн. р..	102	191
1.8	обчислювальна техніка та оргтехніка, млн. р..	144	201
1.9	Транспортні засоби, млн. р..	610	1034
1.10	Інструмент, виробничий і господарський інвентар, млн. р..	324	741
1.11	Інші види основних засобів, млн. р..	14	18
2	Знос основних засобів основного виду діяльності, млн. р..	7132	2874
2.1	Будинки, млн. р..	690	262
2.2	Споруди, млн. р..	26	5
2.3	Передавальні пристрої, млн. р..	106	26
2.4	Машини та обладнання, млн. р..	5711	2411
2.5	У тому числі: силові машини та обладнання, млн.р.	309	223
2.6	робочі машини й устаткування, млн.р.	5278	2142
2.7	вимірювальні прилади і регулюючі пристрої, млн. р..	20	11
2.8	обчислювальна техніка та оргтехніка, млн. р..	104	35
2.9	Транспортні засоби, млн. р..	516	81
2.10	Інструмент, виробничий і господарський інвентар, млн. р..	76	87
2.11	Інші види основних засобів, млн. р..	7,0	2,0
3	Коефіцієнти зносу основних засобів основного виду діяльності (стор. 2/стр. 1),%	28,7	9,1
3.1	Будинки,%	8,2	2,3
3.2	Споруди,%	70,2	5,2
3.3	Передавальні пристрої,%	96,4	19,9
3.4	Машини та обладнання,%	37,1	13,2
3.5	У тому числі: силові машини,%	94,5	60,1
3.6	робочі машини й устаткування,%	35,7	12,2
3.7	вимірювальні прилади і регулюючі пристрої,%	19,6	5,8
3.8	обчислювальна техніка та оргтехніка, млн. р..	72,2	17,5
3.9	Транспортні засоби, млн. р..	84,6	7,9
3.10	Інструмент, виробничий і господарський інвентар, млн. р..	23,5	11,8
3.11	Інші види основних засобів, млн. р..	50,0	11,0
4	Коефіцієнт придатності основних засобів основного виду діяльності (стр.5/стр.1) х100,%	71,3	90,9
4.1	Будинки,%	91,7	97,7
4.2	Споруди,%	29,7	94,8
4.3	Передавальні пристрої,%	3,6	80,1
4.4	Машини та обладнання,%	62,8	86,8
4.5	У тому числі: силові машини,%	5,5	39,9
4.6	робочі машини й устаткування,%	64,3	87,8
4.7	вимірювальні прилади і регулюючі пристрої,%	80,4	94,2
4.8	обчислювальна техніка та оргтехніка,%	27,8	82,6
4.9	Транспортні засоби,%	15,4	92,2
4.10	Інструмент, виробничий і господарський інвентар,%	76,5	88,3
4.11	Інші види основних засобів, млн. р..	50,0	88,9
5	Залишкова вартість основних засобів основного виду діяльності (стр.1-стор.2), млн.р.	17968	28932
5.1	Будинки, млн. р..	7673	11188
5.2	Споруди, млн. р..	11	91
5.3	Передавальні пристрої, млн. р..	4	105
5.4	Машини та обладнання, млн. р..	9661	15925
5.5	У тому числі: силові машини	18	148
5.6	робочі машини та обладнання	9521	15431
5.7	вимірювальні прилади і регулюючі пристрої, млн. р..	82	180
5.8	обчислювальна техніка та оргтехніка, млн. р..	40	166
5.9	Транспортні засоби, млн. р..	94	953
5.10	Інструмент, виробничий і господарський інвентар, млн. р..	248	654
5.11	Інші види основних засобів, млн. р..	7	16