Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
«Алтайський державний університет»
Економічний факультет
Кафедра бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу
Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства
Виконав: Красилова Ю.А.
Перевірив: доцент Блудова Н.А.
Барнаул, 2009
Зміст
Реферат
Введення
Глава 1. Основні засоби
1.1 Поняття основних фондів, їх класифікація
1.2 Аналіз технічного стану та руху основних фондів
Глава 2. Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства
2.1 Організаційно-економічна характеристика Барнаульской дистанції колії
2.2 Аналіз складу, структури і динаміки основних фондів Барнаульской дистанції колії
2.3 Аналіз руху і технічного стану основних засобів Баранульской дистанції колії
2.4 Аналіз ефективності використання основних фондів
Висновок
Список літератури
Реферат
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей підприємств займає центральне місце в період переходу України до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в промисловому виробництві, його фінансовий стан, конкурентноздатність на ринку. Прискорення оновлення виробничих фондів, в першу чергу шляхом більш швидкої заміни малоефективного устаткування прогресивним, високопродуктивним, займає важливе місце у підвищенні ефективності суспільного виробництва, а поліпшення технічних якостей засобів праці і оснащеність ними працівників забезпечують основну частину зростання ефективності виробничого процесу.
Рішення завдання ефективного використання основних фондів означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
Мета даної роботи узагальнити досвід організації обліку основних фондів на прикладі Барнаульской дистанції колії, розробити пропозиції щодо вдосконалення обліку основних засобів, а також вивчити наявність, динаміку, ефективність використання основних засобів і намітити шляхи щодо поліпшення забезпеченості підприємства основними фондами.
Для досягнення мети нами були поставлені наступні завдання:
- Вивчити склад і структуру основних фондів;
- Проаналізувати рух основних фондів;
- Оцінити ефективність використання основних фондів;
- Намітити заходи щодо поліпшення забезпеченості підприємства основними фондами.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є основні виробничі фонди.
Предметом дослідження виступають показники та резерви ефективного використання основних фондів.
Робота виконана на прикладі Барнаульской дистанції колії - структурного підрозділу Алтайського відділення - структурного підрозділу Західно-Сибірської залізниці - філії ВАТ «Російські залізниці».
Період дослідження: 2007-2008 рр..
Барнаульская дистанція колії веде свою господарську діяльність з 1914 року. Протягом цих років основним завданням Барнаульской дистанції колії було і є поточне утримання колії, штучних споруд, колійних будівель і всіх подорожніх облаштувань, що забезпечують безпеку руху поїздів з установленими швидкостями. постійно покращувати стан колії за рахунок збільшення потужності верхньої будови, застосування на поточному утриманні машин і механізмів, передових методів праці і на цій основі підвищувати швидкості руху поїздів, а отже збільшувати пропускну спроможність на закріпленій ділянці.
У Барнаульской дистанції колії ведеться автоматизований бухгалтерський облік. На підприємстві застосовується програма SAP R3. Дана програма розроблена програмістами Інформаційно-обчислювального центру дороги. У системі є окрема програма «Облік основних засобів».
Теоретичною та методологічною основою послужили закони Російської Федерації та інші нормативні документи, праці вітчизняних і зарубіжних фахівців, дані Держкомстату України та періодичної преси, первинна звітність підприємства.
Методологічною основою при написанні курсової роботи з'явилися праці російських і зарубіжних економістів з теми дослідження, законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність підприємства.
При написанні курсової роботи і обробки економічної інформації використовувалися пакети прикладних програм Microsoft Word 2003, Excel 2003.
Практична значимість полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані досліджуваним підприємством з метою ефективності використання основних фондів.
Робота розміщена на сторінках і складається: зі вступу; двох глав; ув'язнення. Список використаної літератури складається з 27 джерел. Дана робота містить 13 таблиць.
Введення
Одним з основних ознак організації є наявність у неї відокремленого майна. Відповідно до законодавства та статуту організації воно може належати їй на праві власності або володіння, користування чи розпорядження в межах, встановлених власником або уповноваженим ним органом і діючими законодавчими органами.
Наявність відокремленого майна забезпечує матеріально-технічну можливість функціонування організації, її економічну самостійність і надійність. Без майна не можуть здійснювати свою діяльність ні великі, ні малі підприємства.
Основні фонди займають, як правило, основна питома вага в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їх кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємстві: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового стану.
Рішення завдання ефективного використання основних фондів означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
1. Основні засоби
1.1 Поняття основних фондів, їх класифікація
Основні фонди (у вартісній оцінці - основні засоби, основний капітал) - це матеріально-речові цінності, які використовуються в якості засобів праці, які діють у незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду часу і втрачають свою вартість по частинах [26, С. 168] .
Основними фондами є засоби праці, які мають вартість більше 100 мінімальних розмірів оплати праці і використовуються тривалий час, частинами переносячи свою вартість на створювану продукцію (роботи, послуги) [5, с. 146].
Основними засобами називають ту частину фізичного капіталу, яка переносить свою вартість на вартість продукції вроздріб, протягом декількох виробничих циклів [7, с.193].
В економічній літературі використовуються терміни: «основні фонди» та «основні засоби». Фонд - це грошові або матеріальні засоби, призначені для певних цілей, що мають певне призначення. У ПБУ 6 / 01 використовується термін «основні засоби» [13, с.74]. Деякі автори ототожнюють ці поняття. У даній роботі будемо вважати поняття «основні фонди» та «основні засоби» взаємозамінними.
Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить дохід організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсяг робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта.
Для організації обліку коштів важливе значення має класифікація основних фондів.
За призначенням і сферою застосування основні засоби поділяються на виробничі основні фонди і невиробничі основні засоби. Виробничі основні фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у процесі виробництва, зношуються поступово, а їх вартість переноситься на виготовлений продукт частинами в міру використання. Невиробничі основні фонди - житлові будинки, дитячі та спортивні заклади, інші об'єкти культурно-побутового призначення, які знаходяться на балансі організації. На відміну від виробничих основних фондів вони не беруть участь в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на продукт, бо він не створюється, вартість їх зникає в процесі споживання.
За рівнем участі в процесі виробництва основні виробничі засоби діляться на активну і пасивну частини. У цьому випадку необхідно враховувати специфіку галузі.
За видами основні засоби організації підрозділяються на наступні групи: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні про регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивну худобу, багаторічні насадження , внутрішньогосподарські дороги та ін Для віднесення основних фондів до тієї чи іншої групи використовується Загальноросійський класифікатор основних фондів.
До основних засобів належать також капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні роботи) і в орендовані об'єкти основних засобів. У складі основних засобів враховуються перебувають у власності земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси). При визначенні складу і угрупуванню основних засобів за видами необхідно керуватися Загальноросійським класифікатором основних фондів, затвердженим постановою Державного комітету РФ по стандартизації, метрології та сертифікації [4, С. 90].
Крім того, основні засоби поділяють за належністю: належать на праві власності (які знаходяться на балансі підприємства), залучені (що знаходяться в оперативному управлінні або господарському віданні організації, орендовані).
Аналіз основних фондів може проводитися за декількома напрямками. У таблиці 1 наведені основні напрямки аналізу основних фондів і відповідні завдання, які вирішуються в рамках кожного напрямку.
Таблиця 1.1 - Напрямки і завдання для аналізу основних фондів
Напрямок аналізу | Завдання аналізу |
1 | 2 |
1. Аналіз динаміки та структури основних фондів (горизонтальний і вертикальний аналіз ОС) | 1. Оцінка динаміки і структури основних засобів. 2. Визначення впливу структури і динаміки ОС на фінансові результати діяльності організації. 3. Оцінка впливу розширення (скорочення) ОС на зміну вартості організації. |
2. Аналіз ефективності інвестицій в основні фонди | 1. Оцінка ефективності капіталовкладень. 2. Обгрунтування вибору інвестиційного проекту. 3. Аналіз джерел фінансування капіталовкладень. |
3. Аналіз стану основних фондів. | 1. Оцінка руху та використання основних засобів. 2. Оцінка показників руху, технічного стану і використання робочого часу. 3. Факторний аналіз показників, що характеризують стан ОС. |
4. Аналіз ефективності використання основних фондів. | 1. Оцінка показників ефективності використання основних фондів. 2. Діагностика причин зміни показників ефективності використання ОС. 3. Кількісна оцінка зміни ефективності використання основних фондів внаслідок інновацій. |
5. Аналіз амортизаційної політики. | 1. Аналіз накопичення і використання амортизаційних відрахувань. 2. Обгрунтування вибору порядку нарахування амортизації. |
6. Аналіз витрат на утримання та експлуатацію устаткування. | 1. Оцінка суми і питомої ваги витрат з утримання і експлуатації устаткування по структурним підрозділам і видам продукції. 2. Оцінка взаємозв'язку витрат по поточному ремонту, показників ефективності основних фондів і кінцевих результатів. |
Джерелами даних для аналізу стану та використання основних фондів є: «Бухгалтерський баланс» (форма № 1); «Звіт про фінансові результати» (форма № 2); «Додаток до бухгалтерського балансу" (форма № 5). Ці форми бухгалтерської звітності складаються і подаються організаціями згідно Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» ПБУ 4 / 99.
У разі необхідності та для більш якісного аналізу організаціями можуть бути використані форми статистичної звітності:
«Звіт підприємства по продукції" (форма № 1-П);
«Звіт про наявність та рух основних фондів та інших нематеріальних активів" (форма № 11);
«Бланк виробничої потужності» (форма № БМ);
«Звіт про запаси невстановленого обладнання, що знаходиться на складах, у капітальному будівництві» (форма № 7);
«Бланк перепису невстановленого, зайвого устаткування» (форма № МО-1);
«Звіт про виконання плану введення в дію об'єктів основних фондів і використанні капітальних вкладень» (форма № 2-КС).
Перераховані вище статистичні форми подаються органам статистики відповідно до вказівок Гомкомстата Росії.
Барнаульская дистанція колії з вищеназваних статистичних форм надає «Звіт про наявність та рух основних фондів та інших нематеріальних активів" (форма № 11).
У даній роботі будуть розглянуті наступні напрямки: аналіз технічного стану і руху та ефективності використання основних фондів.
1.2 Амортизація основних засобів
Амортизація - це планомірний процес перенесення вартості засобів праці у міру їх зносу на вироблений з їх допомогою продукт. Амортизація є грошовим виразом фізичного та морального зносу основних засобів. Сума нарахованої за час функціонування основних засобів амортизації повинна дорівнювати їх первісної (відновної) вартості.
Процес нарахування амортизації зазначений у Положенні з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01, затверджений Наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 30.03.2001 N 26н. З 1 січня 2002 р. почала діяти глава 25 Податкового кодексу РФ. Вона передбачила інші способи нарахування амортизації основних засобів для обчислення податку на прибуток організацій.
У новому плані рахунків для обліку амортизаційних відрахувань і накопичення суми зносу призначений рахунок 02 «Знос основних засобів». Це регулює пасивний рахунок, на якому відкривається два субрахунки:
02.1 «Амортизація основних засобів, які обліковуються на рахунку 01.1»;
02.2 «Амортизація основних засобів, які обліковуються на рахунку 03».
Кредитове сальдо по рахунку 02 «Знос основних засобів» відображає величину накопиченого зносу основних засобів, які значаться на рахунках 01 «Основні засоби».
Організації при прийнятті об'єкта основних засобів до бухгалтерського (податкового) обліку самостійно визначають норми амортизації у відповідності до обраного способу її нарахування в рамках встановлених діапазонів строків корисного використання. Амортизація по об'єктах основних засобів нараховується щомісячно.
Норма амортизації - частка (у відсотках) вартості об'єкта, що підлягає включенню у витрати виробництва з встановленою періодичністю протягом строку корисного використання або віднесенню за рахунок відповідних джерел. [4, с. 311]
В даний час нарахування амортизації по об'єктах основних засобів здійснюється одним з наступних способів:
· Лінійний спосіб нарахування амортизації;
· Нелінійний спосіб нарахування амортизації;
· Метод (спосіб) зменшуваного залишку;
· Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг);
· Спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання.
Обов'язковою умовою є те, що застосування одного із способів нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів виробляється протягом усього строку корисного використання об'єктів, що входять в цю групу.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку. Визначення цього терміну проводиться, виходячи з:
· Очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;
· Очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту;
· Нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).
У податковому обліку основних засобів, відповідно до статті 258 НК РФ, амортизується майно розподіляється по амортизаційних групах відповідно до термінів його корисного використання. Всього встановлено 10 амортизаційних груп, які диференційовані залежно від термінів корисного використання.
У випадках поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів в результаті проведеної реконструкції або модернізації організацією переглядається строк корисного використання по цьому об'єкту.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів починається з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття об'єкта до бухгалтерського (податкового) обліку. Нарахування амортизації по об'єкту амортизується майна припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, коли відбулося повне списання вартості такого об'єкта або, коли даний об'єкт вибув зі складу майна, що амортизується платника податків за будь-яких підстав.
Протягом терміну корисного використання об'єкта основних засобів нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків переведення його за рішенням керівника організації на консервацію на термін більше трьох місяців, а також у період відновлення об'єкта, тривалість якого перевищує 12 місяців.
Начисление амортизационных отчислений по объектам основных средств производится независимо от результатов деятельности организации в отчетном периоде и отражается в бухгалтерском учете отчетного периода, к которому оно относится.
В бухгалтерии начисление амортизации отражается по кредиту счета 02 «Износ основных средств» в корреспонденции с дебетом счетов производственных затрат или источников финансирования:
· дебет 20 «Основное производство»;
· дебет 23 «Вспомогательное производство»;
· дебет 25 «Общепроизводственные расходы»;
· дебет 26 «Общехозяйственные расходы»;
· дебет 29 «Обслуживание производства»;
· дебет 44 «Издержки обращения»;
В ПБУ 6/01 дан перечень объектов основных средств, стоимость которых не погашается, т.е. амортизация не начисляется (по таким объектам основных средств, а также объектам основных средств некоммерческих организаций начисление износа производится в конце отчетного года по установленным нормам амортизационных отчислений, а движение сумм износа по указанным объектам учитывается на отдельном забалансовом счете). До них відносяться:
· объекты жилищного фонда (жилые дома, общежития, квартиры и др.);
· объекты внешнего благоустройства и другие аналогичные объекты (лесного хозяйства, дорожного хозяйства, специализированные сооружения судоходной обстановки и т.п.);
· продуктивный скот, буйволы, волы и олени;
· многолетние насаждения, не достигшие эксплуатационного возраста.
Начиная с бухгалтерской отчетности за 2002 г., приобретенные книги, брошюры и тому подобные издания, а также объекты основных средств стоимостью не более 10000 руб. за единицу разрешается списывать на затраты на производство (расходы на продажу) по мере отпуска их в производство или эксплуатацию. А в целях обеспечения сохранности этих объектов в производстве или при эксплуатации в организации должен быть организован надлежащий контроль за их движением.
Также не подлежат амортизации объекты основных средств, потребительские свойства которых с течением времени не изменяются, - земельные участки и объекты природопользования.
Начисление амортизации объектов основных средств, не используемых в производственной деятельности, отражается за счет собственных источников, образованных из прибыли, остающейся в распоряжении предприятия. [11]
Методы амортизационной политики предприятия
Положением по бухгалтерскому учету «Учет основных средств» ПБУ 6/01 регламентируются методы амортизационной политики предприятия для целей бухгалтерского учета основных средств. В пункте 18 Положения перечислены эти методы:
· линейный способ;
· способ уменьшаемого остатка;
· способ списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования;
· способ списания стоимости пропорционально объему продукции (работ, услуг).
Для целей налогового учета статьей 259 главы 25 НК РФ установлено, что налогоплательщики начисляют амортизацию линейным и нелинейным методами. Применение нелинейного метода начисления амортизации не допускается в отношении зданий, сооружений, передаточных устройств, входящих в восьмую-десятую амортизационные группы (то есть, со сроком полезного использования более 20 лет). Выбранный налогоплательщиком метод начисления амортизации не может быть изменен в течение всего периода начисления амортизации по объекту амортизируемого имущества (п. 3 ст. 259 НК РФ). [9]
Рассмотрим подробнее методы амортизационной политики предприятия.
Метод (способ) уменьшаемого остатка
При методе уменьшаемого остатка годовая сумма начисленной амортизации рассчитывается исходя из определяемой на начало отчетного года недоамортизированной стоимости (разности амортизируемой стоимости и суммы начисленной до начала отчетного года амортизации) и нормы амортизации, исчисленной исходя из срока полезного использования объекта и коэффициента ускорения, принятого организацией.
Амортизационные отчислений за год определяется следующим образом:
А.С. – амортизируемая стоимость объекта основных средств;
На - годовая норма амортизации в процентах от амортизируемой стоимости объекта, рассчитывается по формуле исходя из срока полезного использования (расчет приведен ниже);
12 - количество месяцев в году.
, где:
СПИ - срок полезного использования объекта основных средств в годах;
К – повышающий коэффициент.
Сумма ежемесячных амортизационных отчислений (Ам) рассчитывается ежегодно, исходя из годовой суммы амортизационных отчислений по формулам:
Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг)
Этот способ начисления амортизации объекта основных средств заключается в начислении амортизации исходя из амортизируемой стоимости объекта и отношения натуральных показателей объема продукции (работ, услуг), выпушенной в (текущем) периоде к ресурсу объекта.
Под ресурсом объекта понимается количество продукции (работ, услуг), в натуральных показателях, которое в соответствии с технической документацией может быть выпущено на протяжении всего срока эксплуатации объекта.
Амортизационные отчисления рассчитываются производительным способом в каждом отчетном году по следующей формуле:
где:
АО i – сумма амортизационных отчислений в отчетном году i;
А.С. – амортизируемая стоимость объекта основных средств;
ОПР i – прогнозируемый объем выпуска продукции в течение срока эксплуатации;
i =1,…, – годы срока полезного использования объекта.
Способ списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования
Применение этого метода предполагает определение годовой суммы амортизационных отчислений исходя из амортизируемой стоимости основных средств и отношения, в числителе которого – число лет, остающихся до конца срока полезного использования объекта, а в знаменателе – сумма чисел лет срока его полезного использования.
Сумма чисел лет срока полезного использования объекта определяется по следующей формуле:
,
где: СЧЛ – сумма чисел лет выбранного организацией самостоятельно в пределах установленного диапазона срока полезного использования объекта;
СПИ – выбранный организацией самостоятельно в пределах установленного диапазона срок полезного использования объекта.
Например, если срок службы основного средства составляет 5 лет, то сумма чисел лет будет равной . Следовательно, в первый год будет списана 1/3 его стоимости (5/15 = 1/3), во второй год - 4/15 и т. д.
Линейный метод
Линейный способ заключается в равномерном начислении организацией амортизации в течение всего нормативного срока службы или срока полезного использования объекта основных средств. Сумма амортизационных отчислений за месяц (Ам) при линейном способе определяется исходя из амортизируемой стоимости объекта и нормы амортизации, начисленной исходя из срока полезного использования этого объекта.
, где:
- амортизируемая стоимость объекта основных средств;
- годовая норма амортизации в процентах от амортизируемой стоимости объекта, рассчитывается по формуле исходя из срока полезного использования (расчет приведен ниже);
12 – количество месяцев в году.
, где:
СПИ - срок полезного использования объекта основных средств в годах.
В налоговом учете нет понятия годовой нормы амортизации, поэтому сумма амортизационных отчислений за месяц рассчитывается, исходя из срока полезного использования, выраженного в месяцах, по формуле:
Рассмотрим на примере вопрос выбора способа начисления амортизации, проанализировав плюсы и минусы каждого из способов, предусмотренных ПБУ 6/01 «Учет основных средств». Пусть первоначальная стоимость шлифовального станка равна 150.000 руб., полезный срок использования – 5 лет (примечание: в расчете способом уменьшаемого остатка коэффициент ускорения равен 2).
Таблица 1.1 Расчет амортизации
Год эксплуата-ции | Сумма амортизации, исчисленная | ||||
линейным способом | способом уменьшаемого остатка | способом списания стоимости по сумме чисел лет полезного использования | Способом списания стоимости пропорционально объему продукции (работ) | ||
Объем выпуска, шт. | Сумма амортизации | ||||
1-й | 30 000 | 60 000 | 50 000 | 3 000 | 30 000 |
2-й | 30 000 | 36 000 | 40 000 | 4 000 | 40 000 |
3-й | 30 000 | 21 600 | 30 000 | 2 000 | 20 000 |
4-й | 30 000 | 12 960 | 20 000 | 2 000 | 20 000 |
5-й | 30 000 | 7 776 | 10 000 | 4 000 | 40 000 |
Из таблицы видно, что при линейном способе амортизационные отчисления распределяются равномерно по годам эксплуатации. При способе уменьшаемого остатка организация большую часть амортизации начисляет в первые годы эксплуатации шлифовального станка, а затем постепенно снижает начисления. Для способа списания стоимости по сумме чисел лет полезного использования самые большие отчисления приходятся на первые годы эксплуатации объекта основных средств. В последующие годы сумма амортизационных отчислений довольно резко падает. Очевидно, что при списании стоимости пропорционально объему продукции (работ) увеличение годового выпуска влечет за собой пропорциональное увеличение амортизационных отчислений.
На основе сравнительного анализа способов начисления амортизации с помощью таблицы видно, что самым экономически обоснованным (но не всегда возможным и не всегда более выгодным) является способ начисления пропорционально объему продукции. Если согласно расчетам организации экономически выгодно как можно быстрее списать балансовую стоимость станка, к его услугам способ списания по сумме чисел лет полезного использования. Для фондоемких крупных производств, видимо, окажется полезным способ уменьшаемого остатка. [6]
Нелинейный метод
Преимущество нелинейного метода заключается в том, что на первоначальном этапе начисления амортизации можно использовать более ускоренный механизм. Это происходит вследствие того, что при нелинейном методе месячная норма амортизации определяется по следующей формуле:
, где:
К – норма амортизации в процентах к остаточной стоимости объекта;
n – срок полезного использования объекта в месяцах.
При нелинейном методе амортизация начисляется в два этапа. На первом этапе основные средства амортизируются указанным выше методом до достижения нормы амортизации в размере 80% стоимости данного объекта. С месяца, следующего за тем, в котором остаточная стоимость объекта амортизируемого имущества достигнет 20% первоначальной стоимости этого объекта, амортизация по нему начисляется в следующем порядке (п. 5 ст. 259 НК РФ):
– остаточная стоимость объекта амортизируемого имущества в целях начисления амортизации фиксируется как его базовая стоимость для дальнейших расчетов;
– сумма начисленной за один месяц амортизации в отношении объекта амортизируемого имущества определяется путем деления базовой стоимости данного объекта на количество месяцев, оставшихся до истечения срока его полезного использования.
В связи с этим возникает вопрос: можно ли определить, в каком месяце амортизация достигнет 80% первоначальной стоимости амортизируемого объекта. Расчеты показали, что при сроке полезного использования один год 80% достигается через 9 месяцев, т.е. на 10-й, 11-й и 12-й месяцы начисление амортизации будет происходить равномерно. Соответственно если срок полезного использования составляет 2 года, то 80% будут достигнуты через 19 месяцев; 3 года – через 29; 4 года – через 38; 5 лет – через 48; 6 лет – 58; 7 лет – 67; 8 лет – 77; 9 лет – 87; 10 лет – 96; 11 лет – 106; 12 лет – 116; 13 лет – 125; 14 лет – 135; 15 лет – 145; 16 лет – 154; 17 лет – 164; 18 лет – 174; 19 лет – 183; 20 лет – 193 месяца и т.д. [5]
Так как согласно главе 25 НК РФ для расчета налога на прибыль организаций используются только два метода начисления амортизации (линейный и нелинейный), то целесообразно сравнить их на одном примере.
Пусть срок полезного использования имущества по договору лизинга (ускоряющий коэффициент 3) составляет 10 лет (5 амортизационная группа в соответствии с Главой 25 НК). При линейном методе начисления амортизации ежемесячная норма составит 0,83% (с коэффициентом 3 – 2,5%), при нелинейном методе норма амортизации в первый месяц составит 1,67%, во второй месяц – 1,58% (с коэффициентом 3 – 4,8%) и т. д.
Таблица 1.2 Расчет амортизации
Месяц | Нелинейный метод | Линейный метод | ||||
Залишкова вартість | Величина аморти- зации | Итого начисленная амортизация | Залишкова вартість | Величина аморти- зации | Итого начисленная амортизация |