Облік основних засобів 2 Розгляд поняття

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство Освіти і Науки РФ

Казанський Державний Технологічний Університет

Кафедра Економіки

Курсова робота

з курсу "Бухгалтерський облік"

на тему: "Облік основних засобів"

Казань 2009

Зміст

Введення

1. Поняття, класифікація та оцінка основних засобів

1.1 Поняття основних засобів

1.2 Класифікація і оцінка основних засобів

2. аналітичний і синтетичний облік основних засобів

2.1 Документальне оформлення і аналітичний облік руху основних засобів

2.2 Синтетичний облік основних засобів

3. Облік амортизації, оренди, вибуття і витрат на відновлення основних засобів

3.1 Облік амортизації та оренди основних засобів

3.2 Облік продажу та іншого вибуття основних засобів

3.3 Облік витрат на відновлення, інвентаризація і переоцінка основних засобів

Висновок

Список літератури

Введення

Основні кошти складають основу матеріально-технічної бази організації, визначають її технічний рівень, асортимент, кількість і якість продукції, що випускається, виконуваних робіт, послуг, що надаються.

Ефективність використання основних засобів в значній мірі залежить від організації бухгалтерського обліку, оскільки саме в системі бухгалтерського обліку формується більша частина інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. До такої інформації, зокрема, відносяться відомості про наявність і технічний стан об'єктів основних засобів, одержувані в процесі інвентаризації. На основі зазначеної інформації приймають рішення про списання з балансу невикористовуваних об'єктів основних засобів шляхом продажу або ліквідації.

Актуальність теми дослідження пояснюється тим, що основні кошти через економічний механізм амортизації, а також витрати на їх ремонт беруть участь у формуванні собівартості товарів (робіт, послуг) і фінансового результату діяльності організації. На фінансовий результат мають значний вплив і операції з вибуття основних засобів. Тому для забезпечення достовірності інформації, що міститься в бухгалтерській звітності, організації повинні вести облік операцій з основними засобами в суворій відповідності з нормативними документами.

Метою курсової роботи є вивчення обліку основних засобів.

Для розкриття цієї мети були поставлені наступні завдання:

  1. Розглянути поняття, класифікацію та оцінку основних засобів;

  2. Вивчити аналітичний і синтетичний облік основних засобів. Облік амортизації, оренди, продажу і вибуття основних засобів;

  3. Розглянути інвентаризацію, переоцінку та облік витрат на відновлення основних засобів.

Структура курсової роботи складається з трьох розділів, вступу, висновків та списку літератури. У першому розділі розглянуті основне поняття, класифікація та оцінка основних засобів, у другій - документальне оформлення та аналітичний і синтетичний облік. У третьому розділі розглянуті переоцінка, інвентаризація, та облік витрат на відновлення основних засобів, а так само облік амортизації, оренди, продажу та іншого вибуття основних засобів.

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної теми, основні цілі і завдання, а у висновку зроблені основні висновки за трьома головам.

У списку літератури представлені основні джерела навчальної і нормативної літератури, використані в процесі написання курсової роботи.

1. Поняття, класифікація та оцінка основних засобів

1.1 Поняття основних засобів

Основні засоби - це необоротні активи, що беруть участь протягом тривалого періоду (більше 12 місяців) у господарському процесі і тому матиме організації додаткові економічні вигоди. Зберігаючи первинну матеріальну форму, вони переносять частинами свою вартість на вироблену з їх участю продукцію, виконувані роботи чи надані послуги шляхом нарахування амортизації [2, с.154].

Актив приймається організацією до бухгалтерського обліку як основних засобів, якщо одночасно виконуються наступні чотири умови:

а) об'єкт призначений для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг, для управлінських потреб організації чи для надання організацією за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування;

б) об'єкт призначений для використання протягом тривалого часу, тобто терміну тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;

в) організація не передбачає наступний перепродаж даного об'єкта;

г) об'єкт здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому [9].

Головні завдання обліку основних засобів

  1. Контроль за наявністю та їх збереженням.

  2. Правильне і своєчасне нарахування амортизації.

  3. Отримання відомостей для розрахунку податкових платежів (податок на майно).

  4. Контроль за правильним і ефективним використанням основних засобів [4, с.154].

Некомерційна організація приймає об'єкт до бухгалтерського обліку як основних засобів, якщо він призначений для використання в діяльності, спрямованої на досягнення цілей створення даної некомерційної організації (у т. ч. у підприємницькій діяльності, що здійснюється відповідно до законодавства Російської Федерації), для управлінських потреб некомерційної організації, а також якщо виконуються наступні умови:

  • об'єкт призначений для використання протягом тривалого часу, тобто терміну тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;

  • організація не передбачає наступний перепродаж даного об'єкта.

Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта [9].

До основних засобів відносяться:

- Будівлі;

- Споруди;

- Передавальні пристрої;

- Робітники і силові машини та обладнання;

- Вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої;

- Обчислювальна техніка;

- Транспортні засоби, інструмент;

- Виробничий і господарський інвентар та приладдя;

- Робочий і продуктивна худоба;

- Багаторічні насадження;

- Внутрішньогосподарські дороги;

- Інші основні засоби.

До основних засобів також відносяться капітальні вкладення:

  • на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи);

  • в орендовані будівлі, споруди, обладнання та інші об'єкти, які стосуються основних засобів.

    Капітальні вкладення в багаторічні насадження, поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в сумі витрат, що відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

    У складі основних засобів враховуються перебувають у власності земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси).

    Не належать до основних засобів і враховуються у складі коштів в обороті:

    • предмети, що служать менше одного року, незалежно від їх вартості;

    • предмети, вартістю на дату придбання трохи більше стократного встановленого законом розміру мінімальної місячної оплати праці, за одиницю (виходячи з їх вартості, передбаченої в договорі) незалежно від терміну їх служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, а також робочого і продуктивної худоби, які відносяться до основних засобів незалежно від їх вартості;

    • знаряддя лову (трали, неводи, сіті, мережи);

    • бензомоторні пили, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові гілки лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років (пересувні обігрівальні будиночки, котлопункти, пілоточние майстерні, бензозаправки і т.п.);

    • спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (інструменти і пристрої цільового призначення, призначені для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення), незалежно від їх вартості; змінне обладнання (багаторазово використовуються у виробництві пристосування до основних засобів та інші, що викликаються специфічними умовами виготовлення продукції пристрої-виливниці і приналежності до них, прокатні валки, фурми повітряні, човники, каталізатори і сорбенти твердого агрегатного стану тощо), незалежно від їх вартості;

    • спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності, незалежно від їх вартості і терміну служби;

    • формений одяг, призначений для видачі працівникам організації, незалежно від їх вартості і терміну служби;

    • тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати по зведенню яких відносяться на собівартість будівельних робіт у складі накладних витрат;

    • тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту за одиницю за ціною придбання або виготовлення;

    • предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від їх вартості;

    • молодняк тварин на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також їздові і сторожові собаки, піддослідні тварини;

    • багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадкового матеріалу [2, с.155-157].

    Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. Інвентарним об'єктом основних засобів визнається об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, що становлять єдине ціле і призначений для виконання певної роботи. Комплекс конструктивно зчленованих предметів - це один або кілька предметів одного або різного призначення, що мають спільні пристосування і приладдя, загальне управління, змонтовані на одному фундаменті, в результаті чого кожен входить в комплекс предмет може виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно.

    У разі наявності у одного об'єкта декількох частин, строки корисного використання яких істотно відрізняються, кожна така частина враховується як самостійний інвентарний об'єкт.

    Об'єкт основних засобів, що знаходиться у власності двох або кількох організацій, відбивається кожним підприємством у складі основних засобів пропорційно її частці у спільній власності [9].

    По приналежності основні засоби поділяються на власні та орендовані. За характером участі у виробництві: на діючі і бездіяльні (запаси, консервація). За призначенням: на виробничі і невиробничі [11, с.212].

    Основні засоби, призначені виключно для надання за плату у тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування з метою отримання доходу, відображаються в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності у складі дохідних вкладень у матеріальні цінності (рахунок 03) [9].

    Інші основні засоби повинні бути враховані на рахунку 01 "Основні засоби" [6, с.54].

    Рахунок 01 "Основні засоби" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів організації, що знаходяться в експлуатації, запасі, на консервації, в оренді, довірчому управлінні.

    Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за рахунком 01 "Основні засоби" за первісною вартістю. Об'єкт основних засобів, що знаходиться у власності двох або кількох організацій, відбивається кожним підприємством на рахунку 01 "Основні засоби" у відповідній частці.

    Прийняття до бухгалтерського обліку основних засобів, а також зміна первісної вартості їх при добудові, дообладнанні та реконструкції відображається за дебетом рахунка 01 "Основні засоби" у кореспонденції з рахунком 08 "Вкладення у необоротні активи".

    Зміна первісної вартості при переоцінці відповідних об'єктів відображається по рахунку 01 "Основні засоби" у кореспонденції з рахунком 83 "Додатковий капітал".

    Для обліку вибуття об'єктів основних засобів (продажу, списання, часткової ліквідації, передачі безоплатно і ін) до рахунку 01 "Основні засоби" може відкриватися субрахунок "Вибуття основних засобів". У дебет цього субрахунка переноситься вартість вибуває об'єкта, а в кредит - сума накопиченої амортизації. Після закінчення процедури вибуття залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 "Основні засоби" на рахунок 91 "Інші доходи і витрати".

    Аналітичний облік за рахунком 01 "Основні засоби" ведеться по окремих інвентарних об'єктах основних засобів. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання даних про наявність та рух основних засобів, необхідних для складання бухгалтерської звітності (за видами, місцями знаходження і т.д.). У таблиці 1 представлені рахунку кореспондуючі з рахунком 01 "Основні засоби".

    Відмітна особливість основних засобів як елементів виробництва полягає в тому, що вони багаторазово беруть участь у процесі виробництва у первісній натуральній формі. Основні засоби поступово зношуються і поступово переносять свою вартість на вироблені організацією вироби. Тому організація відшкодовує витрати, пов'язані з придбанням основних засобів, не одноразово, а поступово, через перенесення цих витрат у формі амортизаційних відрахувань на собівартість знову вироблених виробів. Таким чином, під амортизацією розуміється процес поступового відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням основних засобів.

    Таблиця 1. Рахунки кореспондуючі з рахунком 01 "Основні засоби"

    за дебетом

    за кредитом

    03 Прибуткові вкладення в матеріальні цінності 08 Вкладення у необоротні активи 76 Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами 79 Внутрішньогосподарські розрахунки 80 Статутний капітал 83 Додатковий капітал

    02 Амортизація основних засобів 11 Тварини на вирощуванні та відгодівлі 76 Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами 79 Внутрішньогосподарські розрахунки 80 Статутний капітал 83 Додатковий капітал 91 Інші доходи і витрати 94 Нестачі і втрати від псування цінностей 99 Прибутки та збитки

    Особливий характер має і процес відтворення основних засобів, під яким розуміється процес їх придбання, створення, розширення, реконструкції, модернізації. У бухгалтерському обліку процес відтворення основних засобів отримав назву "капітальні вкладення". Завдання бухгалтерського обліку капітальних вкладень полягає в тому, щоб, з одного боку, відобразити процес здійснення витрат, пов'язаних з придбанням (створенням) об'єкта основних засобів, а з іншого - результат цього процесу - знову набутий (створений) об'єкт основних засобів [5. с.114].

    1.2 Класифікація і оцінка основних засобів

    Для раціональної організації бухгалтерського обліку основних засобів та достовірного відображення у звітності важлива їх детальна класифікація. Існує кілька класифікаційних ознак, за якими можна групувати основні засоби.

    • За видами і виконуваних функцій всі основні засоби поділяються, у відповідності до Загальноросійським класифікатором основних фондів (ОКОФ) на: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, робочий і продуктивна худоба, багаторічні насадження та ін . Крім того, до складу основних засобів включаються і земельні ділянки, а також об'єкти природокористування, придбані організацією у власність.

    • За галузевою належністю основні засоби поділяються на основні засоби промисловості, торгівлі, сільського господарства, будівництва та ін

    • За характером участі у виробничому процесі основні засоби поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі) і пасивні (створюють умови для нормального ходу виробництва).

    • За призначенням основні засоби поділяються на виробничі (використовувані при веденні звичайних видів діяльності) і невиробничі (не використовувані при веденні звичайних видів діяльності).

    • За наявними прав всі об'єкти основних коштів поділяються на: належать організації на правах власності (у тому числі здані в оренду або передані в довірче управління); що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні; отримані організацією в оренду; отримані організацією у безоплатне користування; отримані організацією в довірче управління.

      • За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають в експлуатації, в запасі (резерві), у ремонті, на стадії доопрацювання (або дообладнання), на реконструкції, модернізації, на консервації, виведені з експлуатації і призначені для продажу [2, с.154- 156].

      Одне з основних вимог, що пред'являються до оцінки основних засобів - це її реальність. З урахуванням специфіки відтворення та використання основних засобів, реальність їх оцінки досягається шляхом застосування трьох видів оцінки:

      • первісної вартості;

      • залишкової вартості;

      • відновної вартості.

      Розглянемо, що розуміється під цими видами оцінки, і для яких цілей вони застосовуються в бухгалтерському обліку.

      Основні засоби приймаються до обліку за первісною вартістю.

      Первісна вартість основних засобів - це оцінка, в якій основні засоби приймаються до обліку, тобто відображають при вступі до організації.

      Порядок визначення первісної вартості залежить від способу надходження основних засобів в організацію:

      • при внесенні основних засобів як внеску в статутний капітал - їх первісна вартість визначається за погодженням сторін, і у випадках, передбачених законодавством, підтверджується незалежним оцінювачем (аудитором);

      • при створенні (будівництві) основних засобів самою організацією - за сумою всіх фактичних витрат на їх виготовлення (зведення, спорудження), включаючи всі витрати по доведенню основних засобів до стану, придатного до експлуатації;

      • при придбанні основних засобів за плату в інших організацій - за сумою фактичних витрат на придбання, до яких, зокрема відносяться:;

      • суми, сплачувані організацією відповідно до договору поставки їх постачальнику, договором купівлі-продажу (продавцю);

      • суми, що сплачуються іншим організаціям за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;

      • суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів;

      • реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

      • митні збори та інші платежі;

      • невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів;

      • винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів;

      • інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів і витрат з доведення їх до стану, в якому вони придатні до використання;

      • при придбанні основних засобів в обмін на інше грошове майно - за вартістю виміняного майна, яка встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних цінностей;

      • при безоплатному отриманні основних засобів - за поточною ринковою вартістю.

      У всіх випадках надходження в організацію до первісної вартості основних засобів включаються всі витрати, пов'язані з доставкою, монтажем основних засобів і всі витрати, пов'язані з доведенням основних засобів до стану придатного до експлуатації.

      Первісна вартість, як правило, відображає величину витрат, понесених організацією в зв'язку з придбанням основних засобів і доведенням їх до стану, придатного до експлуатації. При цьому первісна вартість не дозволяє відобразити процес використання основних засобів у виробництві - поступового морального і фізичного зношування і перенесення вартості на знову вироблений продукт. Відображення цих процесів досягається за допомогою застосування залишкової вартості [5, с.147-150].

      Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю об'єкта основних засобів і сумою накопиченої амортизації.

      Амортизація нараховується, виходячи з терміну корисного використання об'єкта основних засобів. Під терміном корисного використання розуміється період, протягом якого використання об'єкта основних засобів покликане приносити дохід організації або служити для виконання поставлених цілей діяльності організації. Тобто, організація повинна відшкодувати собі витрати, пов'язані з придбанням основного засобу протягом терміну можливості його дохідного використання.

      Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією при надходженні об'єкта основних засобів в організацію, виходячи з:

      • очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;

      • очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту;

      • нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).

      Ми вже говорили, що оцінка повинна бути реальною. Чи завжди первісна вартість основних засобів, відображена в бухгалтерському обліку при придбанні основного засобу, з плином часу відображає реальну вартість об'єкта? Адже в економіці, з одного боку, присутні процеси інфляції, а з іншого вдосконалення процесів виробництва дозволяє знижувати собівартість виробництва основних засобів (що наочно демонструє динаміка цін на комп'ютерну техніку). Адже початкова вартість основних засобів є базою для нарахування амортизації, яка, у свою чергу, служить джерелом для придбання нових основних засобів замість зношених. Отже, якщо первісна вартість набагато нижче реальних цін, організація не зможе відновити зношені основні засоби за рахунок власних коштів (амортизаційних відрахувань). Тому для відображення реальної оцінки основних засобів застосовується відновлювальна вартість.

      Під відновною вартістю основних засобів розуміється вартість відтворення кожного об'єкта основних засобів в сучасних умовах виробництва. Процес визначення відновної вартості основних засобів і відображення зміни первісної вартості в обліку називається переоцінкою основних засобів. Після проведення переоцінки основних засобів відновна вартість використовується в обліку як їх первісна вартість. Відновлювальна вартість за рішенням організації може визначатися одним з таких способів: індексним методом, методом прямої оцінки. При індексному методі відновна вартість визначається шляхом множення первісної вартості на індекси зміни вартості, що враховують інфляційні процеси і затверджуються Держкомстатом.

      При методі прямої оцінки за допомогою оцінювачів, аудиторів, інформації з торгових організацій і організацій-виробників, визначається ринкова вартість конкретного об'єкта основних засобів. Вона і є відновлювальної вартістю [5, с.151-153].

      Поточна ринкова вартість (ціна реалізації) - сума грошових коштів, яка була отримана в результаті продажу об'єкта при настанні терміну його ліквідації [4. с.156].

      Основні засоби вартістю в межах ліміту, встановленого в обліковій політиці організації, але не більше 20000 рублів за одиницю, можуть відображатися в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності в складі матеріально-виробничих запасів. З метою забезпечення збереження цих об'єктів повинен бути організований належний контроль за їх рухом [9].

      Операції з такими об'єктами оформляються первинними документами для обліку МПЗ: форма М-4 "Прибутковий ордер" та М-17 "Картка обліку матеріалів". Для цілей оподаткування об'єкти вартістю до 10 000 рублів на момент введення в експлуатацію одноразово списуються на матеріальні витрати. У разі якщо ліміт списання для цілей бухобліку перевищує ліміт для цілей податкового обліку виникає відстрочений податковий актив. Порядок одноразового списання основних засобів вартістю до 20 000 руб. Відображений у таблиці 2.

      Таблиця 2. Порядок одноразового списання основних засобів вартістю до 20 000 руб.

      №

      Зміст операції

      Дебет

      Кредит

      1

      Придбано основний засіб вартістю до 20 000 рублів

      10

      60

      2

      Списано вартість об'єкта основних засобів при відпуску у виробництво

      20,26,44

      10

      2

      Відображено відкладений податковий актив (ВПА)

      09

    • 68

    Основним документом, що регламентує облік основних засобів є ПБО (Положення з БО) № 6 / 01.

    2. аналітичний і синтетичний облік основних засобів

    2.1 Документальне оформлення і аналітичний облік руху основних засобів

    Аналітичний облік являє собою по об'єктний облік основних засобів і ведеться на інвентарних картках ф. № ОЗ-6. Інвентарна картка відкривається на кожен інвентарний об'єкт або на групу однотипних об'єктів. Заповнення інвентарних карток (книг) проводиться на основі первинної документації: актів приймання-передачі, технічних паспортів та інших документів. У них не слід вносити всі показники технічної документації.

    Заповнені інвентарні картки реєструються в описах типової форми. Описи інвентарних карток ведуться бухгалтерією в одному примірнику за класифікаційними групами (видами) об'єктів основних засобів. Організації, що враховують основні кошти в інвентарній книзі, опису не ведуть.

    Інвентарні картки (індивідуальні та групові) складаються в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії організації. У випадку, коли в результаті реконструкції (модернізації), добудови та дообладнання об'єкта проведені зміни, відображення яких у старій картці неможливо, заповнюється нова інвентарна картка, а стара зберігається як довідковий документ.

    У картотеці бухгалтерії інвентарні картки розташовуються по галузевим групам основних засобів (промисловість, транспорт, будівництво та ін), а всередині цих груп - за місцем знаходження об'єктів (цех, відділ), за видами (будівлі, споруди і т. д.) з підрозділом на виробничі і невиробничі [4, с.155].

    Введення об'єктів основних засобів в експлуатацію оформляється актом передачі ф. № ОЗ-1. Такий же акт виписується при внутрішньому переміщенні об'єктів з одного структурного підрозділу в інший й для оформлення передачі їх зі складу (із запасу) в експлуатацію. При оформленні внутрішнього переміщення об'єктів акт (накладна) виписується у двох примірниках працівником структурного підрозділу, що передає майно. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передається до бухгалтерії, другий - структурному підрозділу, що передало об'єкт.

    Акт приймання-передачі разом з технічною документацією передається в бухгалтерію організації, підписується головним бухгалтером і затверджується керівником організації. Бухгалтерія відкриває інвентарні картки (виробляє запис в інвентарній книзі) або робить відмітку про вибуття об'єкта в інвентарній картці (книзі). Технічна документація, що відноситься до даного інвентарному об'єкту, після відкриття на нього інвентарної картки передається до відповідного відділу організації, а в бухгалтерії не зберігається [4, c .159-171].

    Інвентарний об'єкт - це об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям, що представляють собою єдине ціле і призначеними для виконання єдиного роботи.

    Первинна документація

    Всі господарські операції, пов'язані з рухом основних засобів повинні оформлятися виправдувальними документами, на підставі яких ведеться БО. Первинні документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, затвердженою Держкомстатом Росії. До них відносяться:

    1. № ОЗ-1 - акт приймання-передачі основних засобів. Використовують для зарахування до складу основних засобів. Оформляється в одному примірнику приймальної комісії і направляють в бухгалтерію.

    2. № ОС-3 - акт приймання-здачі реконструйованих, відремонтованих та модернізованих об'єктів.

    3. № ОС-4 - акт на списання основних засобів.

    4. № ОС-4а - акт на списання автотранспортних засобів.

    5. № ОЗ-6 - інвентаризаційна картка. Заводиться на кожен об'єкт основних засобів, на підставі форми ОС-1, ОС-3.

    6. № ОС-14 - акт про приймання обладнання. Відображає надходження на склад обладнання для установки.

    7. № ОС-15 - акт приймання-передачі обладнання в монтаж.

    8. № ОС-16 - акт про виявлені дефекти устаткування.

    9. № М-35 - акт про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі основних засобів.

    Організації можуть самостійно розробляти документи, форми по яких не передбачені з урахуванням змісту обов'язкових реквізитів. Первинні документи дозволено складати на паперових та машинних носіях інформації [4, с.172].

    2.2 Синтетичний облік основних засобів

    Синтетичний облік основних засобів - це узагальнення інформації про наявність та рух належних організації основних засобів, що знаходяться в експлуатації, в запасі, на консервації і зданих в оренду. Облік ведеться у грошовій оцінці.

    Для синтетичного обліку основних засобів використовуються балансові рахунки: 01 "Основні засоби", 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності", 02 "Амортизація основних засобів", 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 3 "Вибуття основних засобів", а також позабалансові рахунку (при необхідності) - 001 "Орендовані основні засоби", 011 "Основні кошти, здані в оренду", 010 "Знос основних засобів" [4. с.173].

    Надходження основних засобів є ні що інше, як введення в експлуатацію та оприбуткування знову отриманих об'єктів основних засобів. Основні засоби надходять в організацію в результаті:

    Основні засоби обліковуються на активному рахунку 01 "Основні засоби". Дебетове сальдо відображає суму первісної вартості основних засобів.

    За дебетом записують первісну вартість які поступили основних засобів та їх дооцінку, а за кредитом - вибуття основних засобів та їх уцінку.

    Джерелами придбання основних засобів є:

    На надходження основних засобів складаються проводки, основні з яких представлені у таблиці 3.

    Будівництво (виготовлення основних засобів). На Дт 08 / 3 - будівництво об'єктів основних засобів відображають фактичні витрати з будівництва будівель та споруд; монтажу обладнання та ін витрати, передбачені кошторисами на капітальне будівництво.

    Таблиця 3. Проведення на надходження основних засобів

    Зміст господарської операції

    Номери рахунків


    Дебет

    Кредит

    Придбання основних засобів виробничого призначення



    Надійшли основні засоби за первісною вартістю (у тому числі послуги з доставки, оплата комісійних та інші витрати)

    08

    60 (76)

    Перераховано юридичною особою за основні засоби

    60 (76)

    51

    На суму нарахованого ПДВ по придбаних основних засобів

    19

    60 (76)

    Оприбутковані (передані в експлуатацію) основні засоби

    01

    08

    Надійшли основні засоби в якості внеску до статутного капіталу


    Визначено розмір внесків до статутного капіталу після державної реєстрації

    75

    80

    Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками в рахунок їх вкладів у статутний капітал

    08

    75

    Передано основні засоби в експлуатацію

    01

    08

    Різні випадки надходження основних засобів


    Безоплатно отримані від юридичних і фізичних осіб за договором дарування, а також як субсидії урядового органу

    08

    98

    Отримано безоплатно основні засоби невиробничого призначення

    08

    98

    Оприбутковано невраховані основні кошти, виявлені під час інвентаризації

    01

    91

    Відображено збільшення первісної (відновної) вартості об'єктів:


    - Виробничого призначення (при переоцінці);

    01

    83

    - Невиробничого призначення (у разі переоцінки).

    01

    83

    Оприбутковано отримані об'єкти основних засобів унітарної організацією при її створенні та наділення майном

    01

    75-3

    Існує два способи проведення будівельних робіт:

    • підрядний - використання послуг сторонньої організації;

    • господарський - власними силами.

    Вартість будівництва, виробленого підрядниками, враховується за договірними цінами, тобто на Дп 08 відображають акцептовані рахунки підрядних організацій.

    Дт 08 Кт 60 - сума заборгованості постачальникам. Якщо будівництво здійснюється власними силами, то на Дп 08 відображають всі витрати, пов'язані з будівництвом.

    Дт 08 Кт 10, 02, 05, 70, 68, 76.

    Надходження основних засобів як внеску в статутний капітал

    На цьому етапі освіти підприємство може отримати від своїх засновників в якості погашення заборгованості за вкладами до статутного капіталу основний засіб. Заборгованість засновника відображається по Дт 75 Кт 80. Розмір цього вкладу вказується в установчому договорі [4, с.174-176].

    При передачі основних засобів наводиться їх перелік, вказується первісна вартість та знос, а також договірна ціна (вартість якої приймається до обліку як первісна вартість основного засобу на підприємстві). Надходження основного засобу відображається по Дт 08 і Кт 75, також по Дп 08 враховують витрати з доставки та встановлення об'єкта основних засобів Кт 60, 70, 71, 76. Після введення в експлуатацію 08 рахунок закривають Дт 01 Кт 08.

    Приклад: Отримані основні засоби в якості внеску до статутного капіталу. Первісна вартість - 24 000 руб., Знос - 8 000 крб., Ціна угоди - 24 000 руб., За доставку основних засобів сплачено постачальнику - 1000 руб.

    №

    Зміст господарських операцій

    Сума

    Дт

    Кт

    1

    Отримано основних засобів від засновника

    24000

    08

    75

    2

    Відображено суму зносу

    8000

    08

    02

    3

    Нараховано постачальникам за доставку основних засобів

    1000

    08

    60

    4

    Оплата постачальникам

    1000

    60

    51

    5

    Введено в експлуатацію основних засобів

    33000

    01

    08

    Безоплатне отримання основних засобів. Підприємство може отримувати основні кошти за договором дарування, у якості спонсорської допомоги. Отримання майна відображають за Дт 08 Кт 98 / 3. За Дт 08 відображають витрати, пов'язані з монтажем і установкою, після введення в експлуатацію основних засобів Дт 01 Кт 08 і в міру нарахування амортизації Дт 20 Кт 02. У сумі нарахованих амортизаційних відрахувань виробляють списання по Дт 98 / 3 Кт 91 / 1.

    Купівля основних засобів. Придбати основні засоби можна у юридичної особи - Дт 07, 08 Кт 60, 76, у фізичної особи - Дт 07, 08 Кт 76, через підзвітну особу - Дт 07, 08 Кт 71.

    При купівлі основних засобів у юридичної особи підприємство сплачує ПДВ у розмірі 18% від ціни покупки. Суму сплаченого ПДВ відображають окремо на Дп 19 рахунку за умови, що наданий рахунок-фактура, в якому окремим рядком вказана сума ПДВ. У неотфактуренних поставках ПДВ розрахунковим шляхом не виділяють, а включають до ціни покупки.

    На Дт 07 Кт 60, 70, 71, 76 відображають витрати з доставки і складування обладнання, що вимагає монтажу. При перекладі обладнання монтаж рахунок 07 закривають на рахунок 08. І по Дп 08 відображають всі витрати пов'язані з монтажем і наладкою основних засобів. При введенні в експлуатацію роблять запис Дт 01 Кт 08. Після оплати рахунку поставки основних засобів - Дт 60, 76 Кт 51, можна списати суму сплаченого ПДВ у зменшення заборгованості бюджету Дт 68 Кт 19.

    Особливість обліку розрахунків з фізичними особами. Усі фізичні особи є платниками податку на доходи, тому підприємство при купівлі основних засобів у фізичної особи утримує з ціни реалізації суму нарахованого податку (ставка 13%), Дт 76 Кт 68.

    Законодавством встановлюється неоподатковуваний мінімум доходу від продажу майна. Для нерухомого майна, що знаходиться у власності до 5 років неоподатковуваний мінімум становить 1 млн. руб., Якщо майно перебувало у власності більше 5 років, то вся сума від продажу майна не обкладається податком на доходи. Для рухомого майна, що знаходиться у власності до 3 років неоподатковуваний мінімум становить 125 тис. руб., Понад 3 роки - вся сума майна.

    Приклад: Підприємство придбало обладнання за ціною 24 000 крб., В тому числі ПДВ - 4 000 руб. Одержано та оплачений рахунок постачальникам, за доставку оплачено підзвітній особі 300 руб. Обладнання введено в експлуатацію.

    №

    Зміст господарських операцій

    Дт

    Кт

    Сума

    1

    Отримано обладнання

    08

    60

    20000

    2

    Виділено ПДВ

    19

    60

    4000

    3

    Оплачено рахунок постачальникам

    60

    51

    24000

    4

    Списаний ПДВ у зменшення боргу бюджету

    68

    19

    4000

    5

    Нараховано за доставку

    08

    71

    300

    6

    Оплачено за доставку

    71

    51

    300

    7

    Введення в експлуатацію

    01

    08

    20300

    Примітка: якщо фізична особа зареєстрована як підприємець, то воно самостійно сплачує податок на доходи [4, с.175-178].

    3. Облік амортизації, оренди, вибуття і витрат на відновлення основних засобів

    3.1 Облік амортизації та оренди основних засобів

    Перш ніж приступимо до вивчення питань обліку амортизації, спробуємо чітко розмежувати поняття: знос, амортизація та амортизаційні відрахування.

    Знос - втрата об'єктами основних засобів своїх споживчих властивостей та початкової вартості. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.

    Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами своєї первісної споживної вартості як у процесі їх функціонування, так і бездіяльності. У свою чергу, фізичний знос підрозділяється на повний і частковий. Повний знос має місце, коли діючі засоби ліквідуються та замінюються новими. Частковий знос відшкодовується шляхом проведення ремонту.

    Моральний знос - різке зниження вартості основних засобів, що виникає в результаті зростання продуктивності праці в галузях, які виробляють ці основні засоби, і появи нових, більш продуктивних і зроблених машин і устаткування.

    Знос основних засобів визначається за всіма видами основних засобів незалежно, від нарахування або не нарахування по них амортизації. Сума зносу по житлових будівель, по об'єктах зовнішнього благоустрою й інших аналогічних об'єктів (місцевого та дорожнього господарства) обліковується на позабалансовому рахунку 010 "Знос основних засобів".

    Амортизація є поступове перенесення вартості основних засобів у процесі їх експлуатації на вартість готової продукції, робіт і послуг. Амортизаційні відрахування - грошовий вираз розміру амортизації основних засобів, що включається до собівартості продукції, робіт і послуг. Таким шляхом організація відшкодовує витрати по використанню об'єктів основних засобів [4, с.179-179].

    Існує кілька точок зору на економічний сенс амортизації. Деякі фахівці вважають, що за допомогою механізму амортизації створюються потоки грошових коштів, який надалі будуть спрямовані на відтворення основних фондів, інші - розглядають амортизацію як спосіб "розмазування" великомасштабних витрат по періодах, згідно з принципом нарахування.

    Приклад: Працює фірма, витрачає гроші на забезпечення виробництва, виробляє продукцію, продає її. Після випуску продукції формується її собівартість, до собівартості додається величина бажаного прибутку, в результаті утворюється ціна. Витрати на основні засоби підлягають включенню до складу собівартості продукції на рівномірній основі, тому що якщо одноразово списати всі витрати на собівартість, ціни на продукцію збільшаться в рази і стануть неконкурентними [6, с.156].

    Об'єктами для нарахування амортизації є об'єкти основних засобів, що знаходяться в організації на правах власності господарського відання, оперативного управління. Амортизація нараховується по об'єктах основних засобів, що знаходяться в організації на правах власності, господарського відання, оперативного управління [4, с.179].

    Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів протягом звітного періоду проводиться щомісяця незалежно від застосовуваного способу нарахування в розмірі 1 / 12 обчислюється річної суми. За знову надійшли об'єктах амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем прийняття об'єкта в експлуатацію, а по вибулому - закінчується 1-го числа місяця, наступного за місяцем до повного погашення або списання цього об'єкта бухгалтерського обліку у зв'язку з припиненням права власності .

    Вартість основних засобів організації погашається шляхом нарахування амортизації та списання її на витрати на виробництво або витрати на продаж протягом нормативного терміну їх експлуатації за нормами, встановленими у законодавчому порядку і з урахуванням прийнятої організацією облікової політики [4, с.180].

    Нарахування амортизації здійснюється відповідно до норми амортизації, певної для об'єкта виходячи з його строку корисного використання.

    Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Строк корисного використання організація встановлює самостійно при прийнятті об'єкта основних засобів до обліку.

    У випадках проведення реконструкції, модернізації або технічного переозброєння строк корисного використання переглядається.

    Для цілей бухгалтерського обліку термін визначається виходячи з очікуваного строку корисного використання об'єкта та очікуваного фізичного зносу, нормативно-правових та інших обмежень використання об'єкта.

    У податковому обліку строк корисного використання визначається у відповідності з номером амортизаційної групи, до якої об'єкт ставитися.

    Відповідно до положень з бухгалтерського обліку нарахування амортизації об'єктів основних засобів може здійснюватися одним з таких способів:

    • лінійним;

    • списання вартості об'єкта пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг);

    • зменшуваного залишку;

    • списання вартості по сумі чисел років терміну корисного і користування.

    Будь-які об'єкти основних засобів, крім землі, поступово втрачають свої початкові властивості та фізичні якості, піддаючись фізичному і моральному зносу. Наслідки фізичного зносу можна частково усунути ремонтом, але наступає період, коли витрати на ремонт не окупаються. Моральний знос виявляється у відставанні застарілих видів основних засобів від сучасних по конструкції, експлуатаційними можливостями, витрат на обслуговування.

    Порядок нарахування амортизації регламентується ПБУ-6 і Положенням ведення бухгалтерського обліку. У нормативних актах передбачено, що вартість об'єктів основних засобів погашається шляхом нарахування амортизації протягом строку корисного використання. Нарахування амортизації починається з 1-го числа місяця наступного за місяцем прийняття до обліку основних засобів. Нарахування амортизації проводиться до повного погашення вартості основних засобів. Знос не нараховують під час перебування основних засобів на реконструкції і модернізації понад 12 міс., І на консервації понад 3 міс.

    Об'єкти основних засобів, по яких амортизація не нараховується:

    1. Об'єкти житлового фонду - знос по них відображають за 010 на за балансовому рахунку.

    2. Об'єкти зовнішнього благоустрою, продуктивну худобу, багаторічні насадження.

    3. Основні засоби вартістю не більше 2000 руб. за одиницю, а також придбані видання (книги, журнали, і т. д.). Відповідно до ПБО витрати на їх купівлю списують у міру відпуску в експлуатацію по Дт 20,23,25 Кт 01.

    4. За мобілізованим потужностям, законсервованим і невикористаним у виробництві.

    Об'єкти амортизації

    Об'єктами амортизації є основні засоби, що знаходяться на праві власності господарського відання, оперативного управління, в оренді та довірчому управлінні.

    Строк корисного використання - це період, протягом якого основні засоби повинні приносити дохід організації або служити для виконання цілей діяльності організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції або ін натурального показника, очікуваного до отримання в результаті використання основних засобів [4, с.181-183].

    ПБО передбачає встановлення термінів корисного використання виходячи з:

    1. Очікуваного терміну використання відповідно до продуктивності і потужністю.

    2. Очікуваного фізичного зносу в залежності від режиму експлуатації, природних умов і т. д.

    3. Технічного старіння в рамках діючої технології.

    4. Нормативно-правових та ін обмежень.

    Також можна керуватися Єдиними нормами амортизаційних відрахувань від 22.10.90 р., але вони застосовуються до об'єктів, прийнятим до врахування після 01.01.98 р.

    Способи нарахування амортизації

    1. Лінійний спосіб: визначають виходячи з первинної вартості (поточної, відновної Дт 01) і норми амортизації, розрахованої виходячи з терміну корисного використання. Цей спосіб може застосовуватися для основних засобів, у яких головними факторами є час використання і відносно постійний обсяг робіт (будівлі, обладнання і т. д.)

    Приклад: Придбано ОС - 120000 руб.

    Термін використання 5 років.

    Річна норма амортизації - 20%.

    1 міс. (120000 * (20% / 12міс.) * 1,7%) / 100% = 2040

    2 міс. (120000 * 1,7%) / 100% = 2400

    1. Спосіб зменшуваного залишку - річна сума амортизації визначається виходячи із залишкової вартості основних засобів на початок року та норми амортизації, обчисленої із строку корисного використання та коефіцієнта прискорення. По рухомому майну, що становить об'єкт фінансового лізингу, коефіцієнт не вище 3.

    Приклад: Придбано ОЗ за 200000 крб., Строк корисного використання 10 років, коефіцієнт 2.

    100% / 10 років * 2 = 20%

    1 рік - 200000 * 20% / 100% = 40000 руб.

    2 рік - (200 тис. руб.-40 тис. руб.) * 20% = 32000 руб.

    3 рік - 128 000 * 20% = 25600 руб. і т. д.

    1. Списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання.

    Цей метод належить до прискорених, що дозволяє в перші роки експлуатації зробити найбільші амортизаційні відрахування. Цей спосіб застосовується для основних засобів, за якими швидко настає моральний знос, і витрати на відновлення зростають зі збільшенням терміну служби. При цьому способі сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи з первісної вартості основних засобів і річного співвідношення, де в чисельнику число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а в знаменнику сума чисел років терміну служби об'єкта.

    Приклад: Придбано ОС вартістю 100000 руб., Строк корисного використання 5 років.

    100000 * 5 / (1 ​​+2 +3 +4 +5) = 0,333 - річна норма амортизації

    1 рік - 100000 * 0,333 = 33300 руб.

    2 рік - 100000 * 0,266 = 36600 руб.

    1. Списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

    Нарахування амортизації проводиться виходячи з натурального показника обсягу продукції в звітному періоді і співвідношення первинної вартості основних засобів і передбачуваного обсягу продукції за весь термін служби. Цей спосіб застосовують для основних засобів, головним критерієм яких є періодичність використання (транспортні засоби, обладнання для видобутку корисних копалин).

    Приклад: Придбано автомобіль за 100000 крб. з передбачуваним пробігом 500000 км, у звітному періоді пробіг склав 5000 км.

    100000 * 5000/500000 = 1000 руб. - Річна норма амортизації [4, с.183-186].

    Оренда основних засобів - надання майна в тимчасове користування за певну (орендну) плату на підставі договору. Сторона, що передає майно у тимчасове користування, є орендодавцем, сторона, що приймає його, - орендарем.

    Передача основних засобів в оренду здійснюється за договором оренди або в лізинг. Майно, передане за договором оренди (поточна оренда), після закінчення терміну дії договору оренди підлягає поверненню орендодавцю. Орендар за поточну оренду основних засобів сплачує орендодавцю орендну плату і веде облік основних засобів на позабалансовому рахунку 001 "Орендовані основні засоби".

    Як правило, до складу орендної плати включають: амортизацію об'єкта оренди, витрати орендодавця щодо його експлуатації (комунальні платежі, технічне обслуговування і т. д.) і розрахункову (планову) прибуток від використання об'єктів основних засобів.

    Орендодавець веде бухгалтерський облік на балансовому рахунку 01 "Основні засоби", відкривши відповідні субрахунки 01-1 "Власні кошти, здані в поточну оренду" і 01-2 "Власні основні засоби".

    Як правило, всі операції з обліку витрат на здане майно в поточну оренду орендодавець веде за дебетом 91-го рахунку, а на суму нарахованої орендної плати орендаря - по кредиту 91-го рахунку.

    За договором поточної оренди. Бухгалтерський облік у орендодавця. При здачі в оренду основних засобів на умовах збереження права власності - Д-т 01-1 "Власні кошти, здані в поточну оренду" К-т 01-2 "Власні основні засоби".

    На суму нарахованої амортизації по об'єктах, зданих в оренду - Д-т 91 "Інші доходи і витрати" К-т 02 "Амортизація основних засобів".

    (Тут передбачається, що амортизація відшкодовується орендодавцю з орендної плати, і тому вона не включається у витрати, а покривається за рахунок доходу.)

    На суму витрат орендодавця з експлуатації орендованого майна (коли відшкодування витрат не покладено на орендодавця) - Д-т 91 "Інші доходи і витрати" К-т 20 "Основне виробництво", 44 "Витрати на продаж" та ін

    На суму нарахованої орендної плати орендарю - Д-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" К-т 91 "Інші доходи і витрати".

    Якщо передбачено отримання орендної плати, авансом дебетується рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами" і кредитується рахунок 98 "Доходи майбутніх періодів". Надалі ця сума списується на доходи відповідного звітного періоду проводкою Д-т 98 "Доходи майбутніх періодів" К-т 91 "Інші доходи і витрати".

    На суму ПДВ з орендної плати за здані в оренду основні засоби, належного до сплати до бюджету - Д-т 91 "Інші доходи і витрати" К-т 68 "Розрахунки з податків і зборів".

    На суму фактично отриманої орендної плати - Д-т 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки" К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

    На суму погашення заборгованості за розрахунками з бюджетом за раніше нараховану суму ПДВ з орендної плати - Д-т 68 "Розрахунки за податками зборами" К-т 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки".

    Бухгалтерський облік в орендаря. На суму вартості основних засобів, що надійшли в оренду, обліковується на позабалансовому рахунку і робиться запис - Д-т 001 "Орендовані основні засоби".

    На суму нарахованої орендної плати орендодавцю дебетуються рахунки 20 "Основне виробництво", 44 "Витрати на продаж" та інші і кредитується рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Якщо орендна плата нараховується авансом, то вона відноситься на рахунок 97 "Витрати майбутніх періодів" проводкою - Д-т 97 "Витрати майбутніх періодів" К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

    Надалі ці витрати списуються на витрати відповідного звітного періоду проводкою Д-т 20 "Основне виробництво" К-т 7 ​​вересня "Витрати майбутніх періодів".

    На суму ПДВ з орендної плати на основні засоби, прийняті в оренду на умовах повернення майна орендодавцю - Д-т 19 "ПДВ по придбаних цінностей" К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

    На суму фактично перерахованих коштів по орендній платі - Д-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" К-т 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки".

    У прийнятій до заліку заборгованості перед бюджетом суми ПДВ з орендної плати за взяті в поточному році в оренду основні засоби - Д-т 68 "Розрахунки за податками і зборами" К-т 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям".

    На суму вартості основних засобів, повернених після закінчення терміну договору, орендар робить записи К-т 001 "Орендовані основні засоби".

    Якщо капітальний ремонт здійснює орендар за рахунок орендодавця, то витрати з ремонту відносять на зменшення орендної плати, тобто записи проводяться за Д-т 76 К-т 97 або 23, 60 і ін

    Коли договором передбачено проведення орендодавцем капітальних робіт (вкладення), то їх облік ведеться на рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи", що оформляється такими проводками:

    • на суму здійснених капвкладень - Д-т 08 К-т 10, 60, 51 і т. д.;

    • на суму капвкладень, включених до складу власних основних засобів - Д-т 01 К-т 08;

    • на суму вартості капвкладень, переданих орендодавцю після закінчення строку договору - Д-т 91 К-т 01;

    • на суму зменшення орендної плати на обсяг виконаних капітальних вкладень - Д-т 76 К-т 91 [4, с.194-198].

    За договором фінансової оренди (лізингу)

    Різновидом договору оренди є фінансова оренда (лізинг). Питання лізингових операцій регулюються наказом Мінфіну Росії від 17 лютого 1997 р. № 15 "Про відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором лізингу", листом Держбуду України від 18 березня 1998 р. № ВБ-20-98/12 "Про облік лізингових платежів в кошторисної документації "і особливо Федеральним законом РФ від 29 жовтня 1998 р. № 164-ФЗ" Про лізинг ", а також рядом інших документів. Згідно з цими документами, поняття "довгострокова оренда", "фінансова оренда" і "лізинг" є ідентичними.

    Лізинг - це вид інвестиційної діяльності по придбанню майна і передачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особам за певну плату, на певний термін і на певних умовах, обумовлених договором, з правом викупу майна лізингоотримувачем.

    Предметом лізингу є організації та інші майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися в процесі підприємницької діяльності.

    Суб'єктами лізингових відносин можуть бути резиденти та нерезиденти Російської Федерації. Суб'єктами внутрішнього лізингу (лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем) виступають тільки резиденти України.

    Лізингові компанії - це комерційні організації (резиденти або нерезиденти Росії), що виконують відповідно до своїх установчих документів функції лізингодавців і отримали у встановленому законодавством Росії порядку дозволу (ліцензії) на здійснення лізингової діяльності.

    Законом "Про лізинг" передбачені довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий типи лізингу.

    Довгостроковий лізинг - це лізинг терміном на три роки і більше; середньостроковий - від півтора до трьох років; короткостроковий - менше півтора років.

    За видами розрізняють: фінансовий, поворотний, оперативний і сублізинг. Фінансовий лізинг - лізинг, при якому лізингодавець набуває у власність майно у продавця і передає його лізингоодержувачу за плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння та користування.

    Як правило, термін передачі предмета лізингу лізингоодержувачу збігається з термінами його повної амортизації. У цьому випадку предмет лізингу після закінчення терміну договору може перейти у власність лізингоотримувача.

    Оперативний лізинг має місце в тому випадку, коли лізингодавець купує на свій страх і ризик майно і передає його лізингоодержувачу в якості предмета лізингу за певну плату на певний строк і на умовах повернення.

    При оперативному лізингу лізингоодержувач не користується правами власності на предмет лізингу. Предмет лізингу може бути переданий в лізинг неодноразово протягом терміну його амортизації.

    Таким чином, особливостями володіння, користування предметом лізингу є умови переходу права власності на нього лізингоотримувачу (фінансовий лізинг) або повернення лізингодавцю (оперативний лізинг).

    Зворотний лізинг - різновид фінансового лізингу, при якому продавець (постачальник) предмета лізингу одночасно виступає і як лізингоотримувач (на практиці цей вид лізингу широкого поширення не має.)

    Сублізинг - такий вид відносин, при якому відбувається переуступка прав користування предметом лізингу третій особі.

    За договором фінансового лізингу предмет лізингу, переданий лізингоодержувачу, за угодою сторін може враховуватися на балансі лізингодавця або лізингоодержувача. При здійсненні оперативного лізингу предмет лізингу враховується тільки на балансі лізингодавця.

    Бухгалтерський облік у лізингодавця

    Витрати, пов'язані з придбанням майна, відображаються проводкою Д-т 08 / 4 "Придбання об'єктів основних засобів" К-т 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 60 "Розрахунки з постачальниками і покупцями", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та ін

    На суму нарахованих відсотків по кредитах і позиках, використаних на придбання лізингового майна, робиться проводка: Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи" К-т 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" .

    Оприбутковане майно, призначене для здачі в оренду за договором лізингу, на суму всіх витрат з придбання відображається проводкою: Д-т 03 / 1 "Майно для здачі в оренду" К-т 08 / 4 "Придбання об'єктів основних засобів".

    Передане лізингове майно лізингоодержувачу відображається в аналітичному обліку до рахунку 03 / 1, тобто дебетується субрахунок "Майно, передане лізингоодержувачу" і кредитується субрахунок "Майно лізингодавця, призначене для здачі в оренду".

    Витрати лізингодавця щодо здійснення лізингової діяльності, включаючи і амортизаційні відрахування, відносяться на рахунок 20 "Основне виробництво" проводкою Д-т 20 К-т 02, 10, 69, 70 і ін У кінці місяця вони списуються в дебет рахунку 90 "Продаж продукції (робіт, послуг) ", тобто Д-т 90 К-т 20. На суму належних лізингових платежів оформляється проводка: Д-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" Д-т 90 "Продаж продукції".

    Надходження від лізингоодержувача лізингових платежів відбивається по Д-т 50, 51, 52 К-т 62. Таким чином, фінансовий результат від здійснення лізингової діяльності відображається проводками:

    • на отриманий прибуток - Д-т 90 "Продажі" К-т 99-9 "Прибуток (збиток) від продажу" - на суму доходу;

    • на суми збитків - Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 90-9 "Прибуток (збиток) від продажу" - на суму отриманого збитку.

    При поверненні лізингового майна і припинення його використання для лізингу оформляється проводкою Д-т 01 К-т 03 / 1 [4, с.199-201].

    Бухгалтерський облік у лізингоодержувача

    При обліку лізингового майна на балансі лізингодавця лізингоодержувач враховує його на дебеті позабалансового рахунку 001 "Орендовані основні засоби" і складає Проводку Д-т 001. У цьому випадку майно, що враховується на цьому рахунку, підлягає інвентаризації, але не проводиться переоцінка.

    При обліку лізингового майна на балансі лізингоодержувача операції визначаються у такому порядку:

    • при вступі лізингового майна - Дп 08 / 4 Кт 76, 60;

    • при відображенні витрат, пов'язаних з отриманням лізингового майна, - Дп 08 / 4 Кт 50, 51, 60, 76 та інших;

    • при введенні в експлуатацію орендованого лізингового майна - Дт 01 Кт 08 / 4;

    • при нарахуванні лізингових платежів - Дт 76, субрахунок "Орендні зобов'язання" Кт 76, субрахунок "Заборгованість за лізинговими платежами";

    • на суму фактично перерахованих коштів за оренду лізингового майна складається проводка Дт 76, субрахунок "За лізинговими платежами" і Кт 51 "Розрахункові рахунки";

    • при поверненні лізингового майна лізингодавцю за умови погашення всієї суми лізингових платежів робиться запис на рахунку 91 / 3, тобто Дт 91 / 3 Кт 01 і одночасно на суму накопиченої амортизації - Дт 02 / 2 Кт 91 / 3;

    • при викупі лізингового майна його вартість на дату переходу права власності відбивається проводкою: Дт 01 / 1 Субрахунок "Власні кошти, здані в поточну оренду" Кт 01 / 2 субрахунок "Власні основні засоби".

    Одночасно на суму амортизації складається запис: Дт 01 "Основні засоби" Кт 02 "Амортизація основних засобів" [4, с.201-202].

    3.2 Облік продажу та іншого вибуття основних засобів

    Вартість об'єкта основних засобів, що вибуває або не здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому, підлягає списанню з бухгалтерського обліку.

    Вибуття об'єкта основних засобів має місце у разі:

    • продажу;

    • припинення використання внаслідок морального або фізичного зносу;

    • ліквідації при аварії, стихійного лиха та іншої надзвичайної ситуації;

    • передачі у вигляді внеску до статутного (складеного) капітал іншої організації, пайовий фонд;

    • передачі за договором міни, дарування;

    • внесення в рахунок вкладу за договором про спільну діяльність;

    • виявлення недостачі або псування активів при їх інвентаризації;

    • часткової ліквідації при виконанні робіт з реконструкції;

    • в інших випадках [9].

    Для визначення доцільності та непридатності об'єктів основних засобів до подальшого використання в організаціях створюються комісії, до складу яких входять посадові особи, в тому числі і головний бухгалтер.

    До компетенції комісії входить:

    • огляд об'єкта, що підлягає списанню;

    • встановлення причин списання об'єкта;

    • виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття об'єкта;

    • можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта;

    • здійснення контролю за вилученням з списаних об'єктів кольорових і дорогоцінних металів, визначення їх кількості, ваги;

    • складання акту на списання основних засобів (ф. № ОЗ-4), акта на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4а) (з додатком актів про аварії, причини, що викликали аварію, якщо вони мали місце). Ці акти затверджуються керівником організації і передаються в бухгалтерію.

    На підставі оформлених актів роблять відповідні записи по вибулим об'єктам в інвентарних картках, які зберігаються протягом строку, який визначається керівником організації.

    Якщо об'єкти безоплатно передаються за договором дарування або у власність іншої юридичної особи в обмін на інший товар за договором міни, то такі операції оформляються актом (накладної) приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1). Списання вартості цих об'єктів проводиться на підставі зазначеного акта з додатком договору дарування та письмового повідомлення (авізо) приймаючої організації про прийняття до бухгалтерського обліку цього об'єкта або договору міни.

    Актом (накладною, ф. № ОС-1) оформляється переміщення об'єктів усередині структурних підрозділів і повернення орендованого об'єкта орендодавцеві. У свою чергу, бухгалтерська служба орендаря знімає повернутий об'єкт з позабалансового рахунку.

    Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з вибуттям об'єктів основних засобів, ведеться на результативному рахунку 91 "Вибуття основних засобів". Розглядаючи економіко-правову сутність процесу обліку за цим рахунком, слід звернути увагу на наступні моменти. Необхідно чітко розмежовувати поняття "вибуття" та "продаж основних засобів".

    Вибуття - це списання вартості об'єктів основних засобів, що вибувають або постійно не використовуються діяльності організації [4, с.186-190].

    Якщо списання об'єкта основних засобів проводиться в результаті його продажу, то виручка від продажу приймається до бухгалтерського обліку в сумі, погодженої сторонами в договорі.

    Доходи і витрати від списання з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку в звітному періоді, до якого вони відносяться. Доходи і витрати від списання об'єктів основних засобів з бухгалтерського обліку підлягають зарахуванню на рахунок прибутків і збитків як операційних доходів і витрат [9].

    Продаж також розглядається як елемент вибуття основних засобів. Проте продаж означає передачу права власності (володіння, користування і розпорядження) однією особою іншій особі на оплатній основі, яка проявляється в процесі угоди купівлі-продажу, обміну товарами, роботами, послугами.

    Операції, пов'язані з продажем основних засобів, припускають і податкові зобов'язання. Разом з тим деякі операції за своєю економічною та правовою природою не є реалізаційними операціями (ліквідація, списання та ін.) Ці об'єкти не повинні нести на собі податкового тягаря. У всякому разі, необхідно операції з продажу основних засобів відокремити від операцій з їх вибуття.

    Можна також використовувати і альтернативний варіант, коли всі операції з вибуття основних засобів будуть проводитися через рахунки 01 "Основні засоби", 02 "Амортизація основних засобів" і 91 "Інші доходи і витрати". Дані операції можуть бути відображені в обліку наступними проводками:

    1. На списання первісної (відновної) вартості основних засобів - Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби".

    2. Відображення недоамортизованої вартості об'єкта - Д-т 91 "Інші доходи і витрати" К-т 02 "Амортизація основних засобів".

    3. Врахована вартість матеріальних цінностей, отримана в результаті вибуття основних засобів - Д-т 10 "Матеріали" К-т 91 "Інші доходи і витрати".

    Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій для всіх випадків вибуття (продаж, списання, внески до статутного капіталу іншої організації, передача для спільної діяльності, безоплатна передача тощо) використовується рахунок 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 3 "Вибуття основних засобів". Вибуття основних засобів обліковується по каналах їх вибуття.

    Продаж основних засобів

    • Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації (відбувається зменшення початкової вартості основних засобів);

    • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта.

    • Надалі в дебет 91-3 записують всі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів, а в кредит - доходи від їх вибуття:

    • Д-т 91 -3 "Вибуття основних засобів" К-т 23 "Допоміжні виробництва", 44 "Витрати на продаж" і т. д. - списання витрат, пов'язаних з продажем основних засобів;

    • Д-т 91 -3 "Вибуття основних засобів" К-т 68 "Розрахунки з податків і зборів" - відображення заборгованості бюджету з ПДВ;

    • Д-т 76 "Розрахунки з дебіторами і кредиторам", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів" - записуються суми виручки, належні до одержання;

    • Д-т 10 "Матеріали" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів" - обліковуються матеріали, брухт, утиль, отримані при ліквідації об'єктів (за ринковими цінами).

    Після закінчення звітного періоду визначають фінансовий результат. Якщо кредитова сума рахунку 91-3 більше дебетової, то організація отримала дохід:

    • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" (це сальдо щомісячно заключними оборотами списується в прибуток організації проводкою Д-т 91-9, К-т 99).

      У разі отримання збитку запис за рахунками має вигляд:

      • Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат".

      Наведені проводки оформляються до надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок організації, якщо її облікової політикою прийнято метод визначення виручки від продажу з відвантаження.

      Списання основних засобів внаслідок непридатності до подальшого використання:

      • Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 23 "Допоміжне виробництво", "Розрахунки з дебіторами і кредиторами" та інші - списання витрат по розбиранню об'єкта;

      • Д-т 10 "Матеріали" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів" - враховуються матеріальні цінності, отримані в результаті розбирання або демонтажу списаного об'єкта (облік ведеться за ринковими цінами).

      Визначення фінансового результату при ліквідації об'єкта ведеться за рахунками:

      • при отриманні прибутку - Д-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" К-т 99 "Прибутки і збитки" - на отримання прибутку;

      • за наявності збитків - Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат".

      Передача основних засобів як внеску до статутного капіталу інших організацій:

      • Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 23 "Допоміжні виробництва" та ін - по витратах, пов'язаних з передачею основних засобів;

      • Д-т 58 "Фінансові вкладення" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів" - по сумах вкладу на договірну вартість основних засобів.

      Відображення фінансових результатів - за рахунками бухгалтерського обліку має вигляд:

      • при отриманні прибутку - Д-т 91 -9 "Сальдо інших доходів і витрат" К-т 99 "Прибутки і збитки" - на отриманий прибуток;

      • при наявності збитку - Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" - на суму отриманих збитків.

      Безоплатна передача основних засобів:

      • Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 68 "Розрахунки з податків і зборів" - по нарахуваннях ПДВ на передані основні засоби;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 76 "Розрахунки з дебіторами і кредиторами", 23 "Допоміжні виробництва" та інші - враховуються витрати, пов'язані з передачею основних засобів;

      • Д-т 91-9 "Сальдо інших доходів витрат" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів" - списуються втрати від безоплатної передачі основних засобів;

      • Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" - на суму отриманого збитку.

      Списання об'єктів у разі ліквідації, при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях.

      Особливості бухгалтерського оформлення списання об'єктів по перерахованих випадків полягають в тому, що збитки частково можуть бути відшкодовані за рахунок резервного капіталу, страхування, винних осіб і організацій. Тому списання сум збитку попередньо обліковується на рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей", а в подальшому відносяться на відповідні рахунки.

      У зв'язку з цим при вибутті основних засобів використовуються наступні бухгалтерські проводки:

      • Д-т 02 "Амортизація основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації;

      • Д-т 91-3 "Вибуття основних засобів" К-т 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта.

      Відображення сум збитку, в результаті ліквідації об'єкта основних засобів - Д-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" К-т 91-3 "Вибуття основних засобів".

      Відображення сум збитку повністю або частково віднесеного за рахунок юридичних та фізичних осіб - Д-т 76 "Розрахунок з дебіторами і кредиторами", 73 "Розрахунок з персоналом за іншими операціями" К-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

      Списання збитку за рахунок резервного капіталу (якщо peзерв створений) -

      Д-т 82 "Резервний капітал" К-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

      Списання збитку за рахунок страхового відшкодування, яке належить до одержання від страхових організацій - Д-т 76-1 "Розрахунки по майновому і особистому страхуванню" К-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" (на отримання грошових коштів оформляються проведення Д-т 51 К-т 76).

      Списання недостачі (повністю або частково) за рахунок видатків організації - Д-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" К-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

      Списання суми отриманих збитків, що виникли в результаті недостачі - Д-т 99 "Прибутки і збитки" К-т 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" [4, с. 190-194].

      3.3 Облік витрат на відновлення, інвентаризація і переоцінка основних засобів

      Відновлення об'єкта основних засобів може здійснюватися за допомогою ремонту, модернізації та реконструкції [9].

      Відновлення основних засобів відбувається за допомогою їх ремонту (поточного, середнього і капітального). Поточним ремонтом прийнято вважати ремонт, здійснюваний з періодичністю менше одного року. Основна його мета - підтримання об'єкта в робочому стані. При середньому ремонті проводиться часткове розбирання ремонтується агрегату і відновлення або заміна частини деталей. Як і капітальний ремонт, він здійснюється з періодичністю більше одного року. Капітальним ремонтом обладнання і транспортних засобів вважається такий вид ремонту, при якому проводиться повна розбирання агрегату, ремонт базових та корпусних деталей і вузлів, заміна або відновлення всіх зношених деталей і вузлів на нові і більш сучасні, складання, регулювання та випробування агрегату.

      Капітальний ремонт будівель і споруд - ремонт, при якому проводиться заміна зношених конструкцій або заміна їх на більш міцні й економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості ремонтованих об'єктів.

      Підставою для ремонту основних засобів служать річні плани (з поквартальною і місячної розбивкою), що складаються в грошовому вираженні і натуральних показниках (окремих видів, об'єктів) відповідно до системи планово-попереджувального ремонту, яка затверджується керівником організації.

      Відповідно до Положення про склад витрат, затвердженим Постановою Уряду РФ від 5 серпня 1992 року № 552, вартість робіт з підтримання основних виробничих засобів у робочому стані (витрати на технічний огляд, на проведення поточного, середнього та капітального ремонту) включаються до складу витрат на виробництво і витрати на продаж. Іншими словами, ремонт проводиться за рахунок собівартості продукції, робіт, послуг. Ремонт об'єктів основних засобів невиробничої сфери здійснюється за рахунок доходу організації, цільового фінансування і т. д.

      Ремонт проводиться згідно з планом, розробленим виходячи з системи планово-попереджувального ремонту і затвердженим керівником організації. Зазначена система передбачає обслуговування основних засобів, поточний, середній і капітальний ремонт. Вона розробляється на основі технічних характеристик об'єктів, умов їх експлуатації і т. п.

      Ремонт основних засобів може проводитися господарським і підрядним способом.

      В обох випадках на кожен ремонтується об'єкт складають відомість дефектів, у якій вказують всі необхідні реквізити, роботи, що підлягають виконанню, терміни ремонту, норми часу на роботи, кошторисну вартість ремонту в розрізі статей.

      При господарському способі організація здійснює ремонт своїми силами, і всі витрати з ремонту відображаються в бухгалтерському обліку цієї організації. Бухгалтерія на підставі відомості дефектів і наряд-замовлення виписує документи на отримання зі складу необхідних запасних частин і матеріалів, робочі наряди для проведення ремонту основних засобів.

      У нормативних документах з бухгалтерського обліку та звітності пропонується на вибір один з декількох методів віднесення витрат з капітального ремонту на собівартість продукції, робіт, послуг.

      Перший метод передбачає створення на організації ремонтно-будівельної групи, витрати якої збираються на рахунку 23 "Допоміжні виробництва", тобто Дт 23 Кт 10, 70 і ін Надалі їх списують на витрати виробництва або витрати на продаж - Дт 20, 44 Кт 23. Можна відразу витрати на ремонт віднести на собівартість продукції або на витрати на продаж - Дт 20, 43 Кт 10, 70 і ін

      Цей метод застосовується при невеликих обсягах ремонту і рівномірних витратах протягом звітного періоду.

      Другий метод передбачає утворення ремонтного фонду (резерву). Він створюється щомісячно з віднесенням коштів на рахунок 96 "Резерви майбутніх витрат", субрахунок "Ремонтний фонд". Освіта резерву відображається проводкою: Дт 20 "Основне виробництво", 44 "Витрати на продаж" і ін Кт 96 "Резерви майбутніх витрат".

      Потім фактичні витрати на ремонт основних засобів списуються за рахунок створеного резерву, тобто складаються проводки: Дт 96 "Резерви майбутніх витрат" Кт 10 "Матеріали", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" та ін

      У кінці року на рахунку 96 залишаються суми невикористаного резерву, які: відносяться на доходи Дт 96 Кт 91 (сума економії або cyмми, що утворилися у зв'язку зі скороченням обсягу робіт); переносяться на наступний рік, якщо ремонт не завершений.

      Третій метод передбачає віднесення фактичних проведених витрат на витрати майбутніх періодів. У цьому випадку фактично зроблені витрати на ремонт відносяться на доходи Дт 96 Кт 91 (сума економії або суми, що утворилися у зв'язку зі скороченням обсягу робіт); переносяться на наступний рік, якщо ремонт не завершений [5, c .215-217].

      Третій метод передбачає віднесення фактично зроблених витрат на витрати майбутніх періодів. У цьому випадку фактично зроблені витрати на ремонт основних засобів відображаються проводкою Дт 97 Кт 10 і ін Зібрані на рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" субрахунок "Ремонтний фонд", витрати надалі списуються на витрати виробництва або витрати на продаж рівномірно протягом періоду ремонту , тобто Дт 20, 44 Кт 97.

      Слід мати на увазі, що на вартість зворотних матеріальних цінностей, отриманих в результаті проведення ремонту, зменшується сума витрат на капітальний ремонт що оформляється проводками:

      • Дт 10, Кт 23 - при першому методі;

      • Дт 10, Кт 96 - при другому методі;

      • Дт 10, Кт 97 - при третьому методі.

      При капітальному ремонті, здійснюваному підрядним способом, всі витрати з ремонту основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку підрядника. Роботи здійснюються на підставі договору підряду. Після закінчення ремонту об'єкт приймається на підставі акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № ОЗ-3). Акт підписується працівником структурного підрозділу організації, уповноваженого на приймання основних засобів, та представником організації, яка провадила роботи і здається в бухгалтерію організації. Потім акт підписується головним бухгалтером і затверджується керівником організації. У технічний паспорт відповідного об'єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об'єкта, пов'язані з виконанням видів робіт.

      Акт складається у двох примірниках. Перший примірник залишається у організації, другий передають організації, що проводила ремонт, реконструкцію, модернізацію.

      Завершені капітальні роботи оплачуються підряднику з розрахунку кошторисної вартості робіт. На вартість закінчених капітальних робіт підрядники представляють організації рахунку, на підставі яких складаються проводки:

      1. Дт 20 "Основне виробництво" або Дт 96 "Резерв майбутніх витрат", або Дт 97 "Витрати майбутніх періодів" Кт 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на суму прийнятих ремонтних робіт.

      2. Дт 19 "ПДВ по придбаних цінностей" Кт 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - по прийнятим ремонтним роботам.

      3. Дт 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" Кт 51 "Розрахунковий рахунок" - при оплаті рахунків підрядників [5, c. 216-219].

      Переоцінка - періодичне уточнення відновної вартості об'єктів основних засобів з метою приведення її у відповідність із сучасним рівнем ринкових цін.

      Переоцінки останніх років здійснювалися в умовах, коли значна частина державної власності трансформувалася в акціонерні та інші форми на тлі високої інфляції. У результаті за багатьма інвентарним об'єктам балансова вартість стала набагато нижчою за реальну. Проведення періодичних переоцінок основних засобів з метою визначення їх реальної вартості було об'єктивно необхідним.

      Переоцінці підлягають усі основні засоби, що знаходяться у власності організацій, їх господарському віданні, оперативному управлінні і довгостроковій оренді з правом викупу.

      Згідно з нормативними документами, організаціям надано право не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати об'єкти основних засобів за відновною вартістю шляхом або індексації (за балансовою вартістю окремих об'єктів із застосуванням індексів зміни вартості основних засобів, диференційованих за типами будівель і споруд, видами машин і устаткування, транспортних засобів та ін, по регіонах, періодами виготовлення, придбання) або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами з віднесенням виникаючих різниць на додатковий капітал організації (рахунок 83).

      Ринкові ціни на об'єкти основних засобів можуть бути встановлені на підставі:

      • даних організацій-виробників про ціни на аналогічну продукцію (у письмовому вигляді);

      • відомостей про рівень цін, наявних в органів державної статистики, торгових інспекцій та організацій, опублікованих у засобах масової інформації та спеціальної літератури;

      • експертних висновків про вартість об'єктів основних засобів (експертами-оцінювачами).

      При переоцінці визначається повна і залишкова відновна вартість.

      Повна відновна вартість - це вартість всіх витрат, які будуть здійснені організацією при заміні об'єктів основних засобів на аналогічні нові об'єкти за ринковими цінами.

      Під залишкової відновлювальної вартістю розуміється вартість основних засобів після переоцінки з урахуванням нарахованої амортизації (сума амортизації збільшується пропорційно повної вартості основних засобів).

      У бухгалтерському обліку результати збільшення (зменшення) переоцінки основних засобів виробничого призначення відображають на рахунку 83 "Додатковий капітал".

      Результати переоцінки основних засобів можуть бути відбиті наступними проводками:

      • на збільшення первісної (відновної) вартості об'єктів виробничого призначення - Дт 01 Кт 83; орендовані об'єкти виробничого призначення - Дт 03 Кт 83;

      • на зменшення первісної (відновної) вартості основних засобів виробничого призначення - Дт 83 Кт 01;

      • орендовані об'єкти виробничого призначення у разі оренди майнового комплексу - Дт 83 Кт 03;

      • на підвищення суми амортизації при переоцінці основних засобів - Дт 83, Кт 02;

      • на зменшення суми амортизації при переоцінці основних засобів - Дт 02 Кт 83;

      • при дооцінці обладнання до установки та незавершеного будівництва виробничого призначення при їх переоцінки - Дт 07, 08 Кт 83;

      • при уцінці обладнання до установки та незавершеного будівництва виробничого призначення в результаті їх переоцінки - Дт 83 Кт 07, 08 [1, с.175-179].

      До початку інвентаризації перевіряються: наявність і стан інвентарних карток, інвентарних книг, описів та інших регістрів аналітичного обліку, технічних паспортів або іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, здані чи прийняті організаціям в оренду і на зберігання. За відсутності документів необхідно забезпечити їх отримання чи оформлення.

      При інвентаризації основних засобів комісія проводить огляд об'єктів і заносить в інвентаризаційні опису повне їх найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.

      При інвентаризації будівель, споруд та іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують перебування зазначених об'єктів у власності організації.

      При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, які в регістрах бухгалтерського обліку відсутні або за ними вказані неправильні дані, комісія повинна включити в опис правильні відомості й технічні показники по цих об'єктах.

      Невраховані об'єкти, виявлені інвентаризацією, оцінюються за ринковими цінами, а знос визначають за фактичною технічного стану об'єктів з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами. У випадку, коли окремі виявлені об'єкти основних засобів неправильно числяться у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх переводять до складу основних засобів шляхом внесення в інвентаризаційний опис.

      Основні засоби вносяться до інвентаризаційних описів за найменуваннями у відповідності з основним призначенням об'єкта. Якщо об'єкт піддався відновленню, реконструкції, розширення чи переобладнання і внаслідок цього змінилося його основне призначення, він вноситься в опис під найменуванням, відповідним новим призначенням.

      Якщо комісією встановлено, що робота капітального характеру (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та ін) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, необхідно за відповідними документами визначити суму збільшення або зниження балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про виробничі зміни.

      Машини, обладнання та транспортні засоби заносять у опису індивідуально із зазначенням заводського інвентарного номера по технічному паспорту організації-виробника, року випуску, призначенням, потужності. Однотипні предмети господарського інвентарю, інструменти, верстати і т. д. однакової вартості, що надійшли одночасно в один зі структурних підрозділів організації та обліковуються на типовий інвентарній картці групового обліку, в описах наводяться за найменувань із зазначенням кількості цих предметів.

      На основні засоби, що не підлягають відновленню, комісія складає окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що привели їх до непридатності (псування, повний фізичний знос і т. п.).

      За орендованими об'єктами складаються окремі інвентаризаційні описи, в ​​яких зазначаються відомості про арендодателе і термін оренди.

      Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної кількості майна з даними бухгалтерського обліку регулюються відповідними нормативними документами.

      Надлишок майна оприбутковується за ринковою вартістю на дату проведення інвентаризації, і відповідна сума зараховується на фінансові результати і оформляється проводкою - Дт 01 "Основні засоби" Кт 91 "Прибутки і збитки".

      При недостачі і псування об'єктів проводяться такі записи:

      • дт 02 "Амортизація основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" - на суму накопиченої амортизації;

      • дт 91 / 3 "Вибуття основних засобів" Кт 01 "Основні засоби" - на залишкову вартість об'єкта.

      При виявленні конкретних винних осіб відсутні або зіпсовані об'єкти оцінюють за ринковими цінами, оформляють проводкою: Дт 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" Кт 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

      Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні з них збитків, то збитки від недостачі майна і його псування списуються на фінансові результати організації: Дт 91 / 9 "Сальдо доходів і витрат" Кт 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"; одночасно робиться запис: Дт 99 "Інші доходи і витрати" Кт 91 / 9 "Сальдо доходів і витрат" [11, 224-227].

      У таблиці 4 представлена ​​кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації.

      Таблиця 4. Кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації:

      №

      Зміст операції

      Дебет

      Кредит

      1.

      Враховано виявлені надлишки основних засобів

      01

      91

      2. Облік нестачі основних засобів

      2.1.

      Списання початкової вартості

      01-В

      01

      2.2.

      Списання амортизації по основному засобу

      02

      01-B

      2.3.

      Облік недостачі за залишковою вартістю

      94

      01-B

      3. Списання недостачі за рахунок винних осіб

      3.1.

      Залишкова вартість

      73-2

      94

      3.2.

      Перевищення ринкової вартості

      73-2

      98

      3.3.

      Отримано сума в рахунок погашення недостачі

      50,51

      73-2

      3.4.

      Списано різниця між ринковою та залишковою вартістю

      98

      91

      4.

      Списання недостачі за рахунок організації

      91

      01

      Висновок

      Основні засоби - це частина майна, яка організацією протягом тривалого часу (більше 12 місяців) при виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), а також в управлінських цілях.

      Для прийняття до обліку активів як основних засобів повинні бути одночасно виконані чотири умови:

      • використання для виробництва продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для цілей управління організацією;

      • використання протягом тривалого часу, тобто строк корисного використання повинен перевищувати 12 місяців або звичайний операційний цикл;

      • не передбачається подальший перепродаж таких активів;

      • придбання активів пов'язане з наміром отримати у бу дущем економічну вигоду.

      До основних засобів відносяться: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші відповідні об'єкти.

      У складі основних засобів враховуються також: капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи); капітальні вкладення в орендовані об'єкти основних засобів; земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси).

      Основні засоби, призначені виключно для надання за плату у тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування з метою отримання доходу, відображаються в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності у складі дохідних вкладень у матеріальні цінності (рахунок 03). Інші основні засоби повинні бути враховані на рахунку 01 "Основні засоби".

      Активи, вартістю в межах ліміту, встановленого в обліковій політиці організації, але не більше 20 000 рублів за одиницю, можуть відображатися в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності в складі матеріально-виробничих запасів. З метою забезпечення збереження цих об'єктів у виробництві або під час експлуатації в організації повинен бути організований належний контроль за їх рухом.

      Групувати основні засоби можна за: видами і виконуваних функцій, галузевої приналежності, характеру участі у виробничому процесі, призначенням, наявними прав, ступеня використання.

      Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.

      Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).

      Залишкова вартість - первісна вартість мінус сума нарахованої амортизації.

      Відновлювальна вартість - це первісна вартість, помножена на індекс інфляції.

      Поточна ринкова вартість (ціна реалізації) - сума грошових коштів, яка була отримана в результаті продажу об'єкта при настанні терміну його ліквідації.

      Аналітичний облік являє собою по об'єктний облік основних засобів і ведеться на інвентарних картках ф. № ОЗ-6. Інвентарна картка відкривається на кожен інвентарний об'єкт або на групу однотипних об'єктів. Заповнення інвентарних карток (книг) проводиться на основі первинної документації: актів приймання-передачі, технічних паспортів та інших документів. У них не слід вносити всі показники технічної документації.

      Синтетичний облік основних засобів - це узагальнення інформації про наявність та рух належних організації основних засобів, що знаходяться в експлуатації, в запасі, на консервації і зданих в оренду. Облік ведеться у грошовій оцінці.

      Для синтетичного обліку основних засобів використовуються балансові рахунки: 01 "Основні засоби", 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності", 02 "Амортизація основних засобів", 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 3 "Вибуття основних засобів", а також позабалансові рахунку (при необхідності) - 001 "Орендовані основні засоби", 011 "Основні кошти, здані в оренду", 010 "Знос основних засобів".

      Вартість об'єкта основних засобів, що вибуває або не здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому, підлягає списанню з бухгалтерського обліку.

      Вибуття - це списання вартості об'єктів основних засобів, що вибувають або постійно не використовуються діяльності організації.

      Оренда основних засобів - надання майна в тимчасове користування за певну (орендну) плату на підставі договору. Сторона, що передає майно у тимчасове користування, є орендодавцем, сторона, що приймає його, - орендарем.

      При інвентаризації основних засобів комісія проводить огляд об'єктів і заносить в інвентаризаційні опису повне їх найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.

      Список літератури

      1. Богаченко В.М. Бухгалтерський облік: навчальний посібник / В. М. Богаченко, Н.А. Кирилова, М.М. Хахонова. Вид. 2-е, доп. і перераб. - Ростов н / Д: Фенікс, 2005. - 576.

      2. Бухгалтерський облік: Підручник для студентів вузів / Бабаєв, І.П. Коміссарова, В.А. Бородін; Під ред. проф. Ю. А Бабаєва, проф. І.П. Коміссарова .- 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 527с.

      3. Інструкція щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації (в ред. Наказів Мінфіну РФ від 07.05.2003 N 38н, від 18.09.2006 N 115н)

      4. Луценко Є. Ю. Бухгалтерський облік. Курс лекцій. - Ростов н / Дону: Изд-во ДКЗІ. 2005. - 428с.

      5. Максимова Н.В. Теорія бухгалтерського обліку. Курс лекцій. - Ростов н / Дону: Изд-во ДКЗІ. 2005. - 254с.

      6. Манько С.С. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. М.: "Іздатеьство" Справа і Сервіс ", 2007. - 454с.

      7. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів

      8. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань

      9. ПБО 6 / 01 "Облік основних засобів"

      10. Слезінгер Ю.В. Бухгалтерський облік; навч. посібник. - М.: ТК Велбі, 2005. - 364 с.

      11. Стражева Н.С., Стражев А.В., Бухгалтерський облік: Учеб. - Методич. посібник / Н.С. Стражева, А.В. Стражев. - 11-е изд., Перераб. і доп. - М.: Книжковий дім, 2005. - 608с.

      12. Тумасян Р. З., Бухгалтерський облік: навч .- практ. посібник / Р.З. Тумасян. - 4-е вид. - М.: Видавництво Олма-Л. 2005. - 751с.


      Додати в блог або на сайт

      Цей текст може містити помилки.

      Бухгалтерія | Курсова
      291.7кб. | скачати

      Схожі роботи:
      Бухгалтерський облік основних засобів 2 Поняття основних
      Облік основних засобів 2 Поняття основних
      Облік основних засобів 2 Поняття і
      Облік основних засобів 2 Поняття класифікація
      Облік основних засобів 2 Визначення поняття
      Бухгалтерський облік основних засобів 2 Поняття класифікація
      Бухгалтерський облік основних засобів їх склад і класифікація Оцінка основних засобів ПБО 601
      Облік витрат на виробництво Розгляд основних
      Облік основних засобів 2 Роль основних
      © Усі права захищені
      написати до нас