МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РФ
Державна освітня установа вищої НАУКИ
«Самарський державний архітектурно-будівельний університет»
Кафедра «Фінансовий менеджмент у будівництві»
Курсова робота
з дисципліни «Бухгалтерський облік»
Тема: «Бухгалтерський облік основних засобів»
Самара 2009
Введення
Основні виробничі фонди підприємства - це вартісне вираження засобів праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи свою початкову форму. Головним визначальною ознакою основних фондів виступає спосіб перенесення вартості на продукт - поступово частинами в міру їх зносу протягом ряду виробничих циклів. Основні виробничі фонди будівельного підприємства або безпосередньо беруть участь у процесі створення будівельної продукції, або створюють необхідні умови для його здійснення.
Знос основних фондів враховується за встановленими нормами амортизації, сума якої включається в собівартість продукції. Після реалізації продукції нарахований знос накопичується в особливому амортизаційному фонді, який теоретично призначається для капітальних вкладень.
Основні засоби підприємства - це грошова оцінка засобів праці, що відбиваються в балансі підприємства.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Поняття, класифікація та оцінка основних засобів
Відповідно до ПБО 6 / 01 «Облік основних засобів», затвердженому Наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 30.03.2001 № 26н актив приймається організацією до бухгалтерського обліку як основних засобів, якщо одночасно виконуються наступні умови:
а) об'єкт призначений для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг, для управлінських потреб організації чи для надання організацією за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування;
б) об'єкт призначений для використання протягом тривалого часу, тобто строку тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
в) організація не передбачає наступний перепродаж даного об'єкта;
г) об'єкт здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта.
До основних засобів відносяться: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші відповідні об'єкти.
Постанова Уряду Російської Федерації від 1 січня 2002 року № 1 визначило склад класифікації основних засобів за видами:
- За призначенням: виробничі і невиробничі;
- За рівнем використання: в експлуатації, в запасі, в ремонті, в стадії добудови, на консервації;
- За належністю: власні, орендовані;
- За галузевою ознакою: у сільському господарстві, у промисловості, транспорт, торгівля, громадське харчування та ін
- За значущістю і виробничо-технологічних процесів: активні (обладнання, прилади, інвентар), пасивні (будівлі, споруди).
Існує 3 види оцінки основних засобів:
- Первісна вартість;
- Відновна вартість;
- Залишкова.
1. Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків.
Фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів є:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), а також суми, що сплачуються за доставку об'єкта та приведення його у стан, придатний для використання;
суми, сплачувані організаціям за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;
суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів;
митні збори і митні збори;
невозмещаемие податки, державне мито, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів;
винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів.
Не включаються до фактичні витрати на придбання, спорудження або виготовлення основних засобів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням або виготовленням основних засобів.
2. Відновлювальна вартість основних засобів - сума коштів, яка повинна бути сплачена на дату проведення переоцінки.
3. Залишкова вартість = Первісна вартість - амортизація. У балансі всі засоби враховуються за залишковою вартістю.
1.2 Документальне оформлення руху основних засобів
Рух ОС включає: надходження, внутрішнє переміщення і вибуття.
Операціями з надходження ОС є введення їх в дію в результаті здійснення капітальних вкладень, безоплатне надходження, оренда, лізинг, внутрішнє переміщення і пр. Вступники ОС приймає комісія, що призначається керівником організації.
Рух ОС оформляється документами:
ф. ОС - 1 Акт (накладна) приймання-передачі ОЗ, крім будівель (споруд) - складається в одному примірнику на кожний об'єкт окремо. Загальний акт на кілька об'єктів можна складати лише в тому випадку, якщо об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи. В акті вказується найменування об'єкта, рік побудови чи випуску заводом, коротка характеристика об'єкта, первісна вартість, присвоєний інвентарний номер, місце використання та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку ОЗ. Після оформлення акт передається в бухгалтерію. До акта докладають технічну документацію, що стосується даного об'єкту (паспорт, креслення та ін.)
ф. ОС - 1а - з урахуванням будівель (споруд).
ф. ОС - 2 Накладна на внутрішнє переміщення ОС - оформляється при переміщенні ОС з одного підрозділу в інший, а також при їх передачі з запасу (зі складу) в експлуатацію. Накладна повинна містити прізвища та посади здавальника і одержувача; підставу для переміщення ОЗ; назва, інвентарний номер і коротку характеристику технічного стану об'єкта; підпису здавача і одержувача. Виписується в 2-х примірниках. Перший примірник передається до бухгалтерії для запису в інвентарній картці, а другий залишається у здавальника для відмітки про вибуття об'єкта в інвентарному списку ОС.
ф. ОС - 3 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів - складається при прийманні закінчених робіт з добудови і дообладнання об'єкта, що виробляються в порядку капітальних вкладень. В акті вказують зміна в технічній характеристиці та початкової вартості об'єкта, викликане реконструкцією і модернізацією. Акт передається до бухгалтерії.
ф. ОС - 4 Акт на списання ОЗ - складається на операції з ліквідації всіх ОС крім автотранспортних. В актах вказують технічний стан та причину ліквідації об'єкта, початкову вартість, суму зносу, результат від ліквідації та ін
ф. ОС - 4а Акт на списання автотранспортних засобів - складається для списання транспорту, причепів і напівпричепів.
ф. ОС - 14 Акт про приймання обладнання - складається на надійшов обладнання
ф. ОС - 15 Акт про приймання-передачі обладнання у монтаж - складається при здачі устаткування в монтаж
ф. ОС - 16 Акт про виявлені дефекти - складається при виявленні в обладнанні дефектів
ф. ОС - 6 Інвентарна картка обліку ОЗ - є основним регістром аналітичного обліку ОЗ. На лицьовій стороні картки вказується найменування та інвентарний номер, рік випуску, дата і номер акта про приймання, місцезнаходження, повна вартість, норми зносу, сума зносу на дату приймання або переоцінки об'єкта. Згодом у картці зазначається дата і вартість кожного капітального ремонту, внутрішнє переміщення об'єкту і причина вибуття. Зворотний бік картки призначена для короткої індивідуальної характеристики об'єкта (наприклад, якщо предметом обліку є будівля, то вказують фундамент, стіни, покрівлю, площа тощо). Інвентарні картки складають в бухгалтерії на кожний інвентарний номер в одному екземплярі. У бухгалтерії інвентарні картки формують в інвентарну картотеку, побудовану з урахуванням класифікаційних груп за видами ОС.
На орендовані ОС в бухгалтерії орендаря інвентарні картки не відкривають. Для аналітичного обліку використовують копії інвентарних карток орендодавця або ж виписки з інвентарної книги.
1.3 Визначення вартості основних засобів залежно від форми (способу) їх придбання
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків. З чого складаються фактичні витрати було розглянуто вище.
Первісна вартість основних засобів, при їх виготовленні самою організацією, вважається сумою фактичних витрат на виготовлення основних засобів.
Первісна вартість основних засобів внесених в рахунок внеску до статутного капіталу (складеного капіталу - у товариства) визнається їхня грошова оцінка, узгоджена з засновником.
Первісна вартість основних засобів отримана за договором дарування (безоплатно) визнається їх поточна ринкова вартість.
1.4 Облік амортизації основних засобів та зносу основних засобів. Методи нарахування амортизації
Знос - вартісний показник втрати об'єктами ОС фізичних якостей або втрати техніко-економічних властивостей.
Амортизація - поступове зношення фондів (будівель, споруд, обладнання) та перенесення їх вартості по частинах на вироблювану продукцію
Не підлягають амортизації об'єкти основних засобів, споживчі властивості яких з часом не змінюються (земельні ділянки; об'єкти природокористування; об'єкти, віднесені до музейних предметів і музейних колекцій, та ін.)
Нарахування амортизації об'єктів основних засобів здійснюється одним з наступних способів:
- Лінійний спосіб;
- Спосіб зменшуваного залишку;
- Спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;
- Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів виробляється протягом усього строку корисного використання об'єктів, що входять в цю групу.
Річна сума амортизаційних відрахувань визначається:
при лінійному способі - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
при способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта не вище 3, встановленого організацією;
при способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і співвідношення, в чисельнику якого - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.
Протягом звітного року амортизаційні відрахування по об'єктах основних засобів нараховуються щомісячно, незалежно від застосовуваного способу нарахування в розмірі 1 / 12 річної суми.
За основними засобами, які використовуються в організаціях з сезонним характером виробництва, річна сума амортизаційних відрахувань по основних засобах нараховується рівномірно протягом періоду роботи організації у звітному році.
При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) нарахування амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт) за весь строк корисного використання об'єкта основних засобів.
Суми нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку.
1.5 Облік ремонтів основних засобів. Облік резервів на покриття майбутніх витрат по ремонту основних засобів
У процесі експлуатації об'єкти основних засобів поступово втрачають свої початкові технічні характеристики. Причому через нерівномірність навантаження окремі частини об'єкта вимагають різних відновлювальних робіт. Відновлення основних засобів проводиться в результаті проведення ремонтів, модернізації або реконструкції. Розглянемо проведення ремонтів основних засобів. Залежно від складності і тривалості робіт розрізняють капітальний, середній та поточний ремонт. Перед початком ремонту технічний персонал або спеціально створена наказом керівника комісія проводить огляд об'єкта. За результатами такого огляду складається «Акт про приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів основних засобів» форма № ОЗ-3). Ця форма складається з двох розділів. У першому розділі. «Відомості про стан об'єктів основних засобів на момент передачі в ремонт, на реконструкцію, модернізацію» відображаються характеристики об'єкта на момент його передачі для ремонту (реконструкції). У другому розділі «Відомості про витрати, пов'язаних з ремонтом, реконструкцією, модернізацією об'єктів основних засобів" відображаються витрати на модернізацію та реконструкцію об'єкта основних засобів. Вони можуть збільшувати первісну вартість такого об'єкта, якщо при цьому поліпшуються його первинні нормативні показники роботи (термін корисного використання, потужність і т.д.).
Інформація про ремонт, реконструкції, модернізації вноситься в інвентарні картки об'єкта (форми № ОЗ-6, № ОЗ-6а, № ОЗ-6 б).
Після визначення переліку ремонтних робіт і замінних деталей складають кошторис на ремонт, до якої включаються всі витрати організації, пов'язані з ремонтом.
Діюча методологія бухгалтерського обліку передбачає кілька варіантів обліку витрат на проведення ремонту основних засобів. Основними варіантами є:
• повне включення фактично зроблених витрат у витрати звітного періоду;
• створення резерву на проведення ремонту.
Організація самостійно обирає найбільш зручний для себе варіант виходячи зі структури і ступеня зношеності основних засобів, складності ремонту, термінів його проведення та ін Обраний варіант обов'язково повинен бути закріплений в обліковій політиці організації.
Повне включення фактично зроблених витрат у витрати звітного періоду. Ремонтні роботи можуть бути організовані підрядним або господарським способом.
При підрядному способі для проведення ремонтних робіт залучаються спеціалізовані ремонтні організації, з якими укладається договір підряду. Крім того, в організації складається акт за формою № ОЗ-3 у двох примірниках. Перший примірник залишається у господарюючого суб'єкта, а другий - передається підрядної організації. На підставі цього акту виробляється приймання відремонтованих об'єктів. Підписаний двома сторонами (представником замовника, уповноваженого проводити приймання Об'єкта і представником підрядника) акт передається в бухгалтерію замовника, де перевіряється і підписується головним бухгалтером, потім затверджується керівником. Пред'явлені до оплати і акцептовані замовником суми витрат за рахунками за виконані ремонтні роботи в бухгалтерському обліку включаються; фактичні витрати звітного періоду записом:
Д-т 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 44 «Витрати на продаж» та ін - в залежно від місця експлуатації та призначення об'єкта основних засобів
Д-т 19 «Податок на додану вартість за придбані цінностям»
К-т 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
При господарському способі проведення ремонтних робіт ремонт об'єктів основних засобів виконується організацією самостійно. Для цих цілей у складі господарюючого суб'єкта є самостійний структурний ремонтне підрозділ. Перед початком ремонтних робіт складається їх кошторис, в якому вказується. перелік ремонтних робіт, вартість запасних частин, необхідних матеріалів, витрат на оплату праці ремонтних працівників та інших витрат, пов'язаних з ремонтом.
Всі поточні витрати на ремонт на підставі первинних видаткових документів накопичуються на рахунку 23 «Допоміжне виробництво». На рахунках бухгалтерського обліку це відбивається сле-1ующімі записами:
Д-т 23 «Допоміжні виробництва»
К-т 10 «Матеріали», 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення», 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» та ін
Після завершення ремонтних робіт фактично зроблені витрати списуються на підставі затвердженого керівником організації акта про прийом-передачу відремонтованих об'єктів основних засобів залежно від місця експлуатації та призначення об'єкта основних засобів на рахунки обліку витрат:
Д-т 20 «Основне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 44 «Витрати на продаж» та ін
К-т 23 «Допоміжні виробництва».
Іншим варіантом обліку витрат на ремонт основних засобів є створення резерву на проведення ремонтів. Такий резерв створюється для згладжування коливань у витратах на виробництво (витрат на продаж), тобто для рівномірного включення майбутніх витрат на ремонт об'єктів основних засобів у витрати звітного періоду. Якщо в обліковій політиці організації передбачено створення резерву витрат на ремонт основних засобів, то для його нормування використовується інформація щодо необхідності і обсязі ремонтних робіт (дефектні відомості, акти технічного обстеження доповіді про технічний стан об'єктів основних засобів), про початкової (або відбудовної) вартості об'єктів , кошторису вартості ремонту, графік проведення робіт, підсумковий розрахунок відрахувань у резерв. При утворенні резерву на ремонт основних засобів у витрати на виробництво (витрати на продаж) включається сума щомісячних відрахувань, обчислена виходячи з 1 / 12 річної кошторисної вартості ремонту.
У бухгалтерському обліку утворення резерву витрат на ремонт основних засобів відображається:
Д-т 20 «Основне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 44 «Витрати на I продаж» та ін
К-т 96 «Резерви майбутніх витрат», субрахунок "Резерв на ремонт основних засобів».
По мірі виконання ремонтних робіт фактичні витрати на їх проведення незалежно від способу їх виконання (підрядний чи господарський) списуються за рахунок сформованого резерву:
Д-т 96 «Резерви майбутніх витрат», субрахунок "Резерв на ремонт основних засобів»
К-т 23 «Допоміжні виробництва» або 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
У кінці звітного року зайво зарезервовані суми сторнуються, тобто відображаються в обліку аналогічною проводкою лише способом «червоне сторно».
Крім того, в бухгалтерському обліку можна створювати резерви на ремонт, які накопичуються протягом декількох років. У випадках, коли ремонтні роботи по об'єктах основних засобів (з тривалим терміном і значним обсягом їх проведення) закінчуються в році, наступному за звітним роком, залишок резерву допускається не сторнувати. Після закінчення ремонтних робіт зайво нарахована сума резерву відображається як позареалізаційні дохід: Д-т 96 «Резерви майбутніх витрат», субрахунок "Резерв на ремонт основних засобів» К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Інші доходи».
Дещо інший метод формування та використання резерву на ремонт об'єктів основних засобів передбачений податковим законодавством (ст. 324 НК РФ). Для утворення резерву організація повинна визначити розмір відрахувань до нього. Розмір відрахувань визначається виходячи з сукупної вартості основних засобів і нормативу відрахувань, який вказується в обліковій політиці організації для цілей оподаткування. Сукупна вартість основних засобів визначається як сума первісної вартості всіх амортизованих основних засобів на початок року створиш резерву. Для визначення нормативу відрахувань потрібно розрахувати граничну суму відрахувань виходячи зі складеної кошторису на звітний рік і середньої величини фактичних витрат на ремонт за три попередні роки. За основу при визначенні нормативу береться менша із сум - сформована кошторис або середня величина фактичних витрат за попередні роки. Норматив відрахувань розраховується як процентне відношення граничної суми відрахувань до сукупної вартості основних засобів. Таким чином, виходить (для цілей оподаткування), що новостворені організації або організації, в яких не проводився ремонт основних засобів, не можуть створювати резерв.
Відрахування до резерву протягом податкового періоду включаються витрати рівними частками. І протягом податкового періоду сума фактично зроблених витрат на ремонт списується за рахунок створеного резерву. Після закінчення ж податкового періоду організація порівнює фактичні витрати на ремонт і суму створеного резерву. Якщо фактичні витрати в кінці року виявилися більшими, ніж створений резерв, організація включає залишок у інші витрати. Якщо ж фактичні витрати на ремонт виявилися більше резерву, залишок є позареалізаційних доходів.
Вище було розглянуто порядок проведення ремонту основних засобів. Але відновлюються об'єкти основних засобів і шляхом модернізації та реконструкції.
До реконструкції відноситься перебудову існуючих об'єктів основних засобів, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічних показників, здійснюване за проектом реконструкції основних засобів з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості р зміни номенклатури продукції.
Основна відмінність ремонту основних засобів від модернізації реконструкції полягає в тому, що витрати на ремонт збільшують поточні витрати організації, а витрати на модернізацію та реконструкцію відображаються як капітальні вкладення і збільшують первісну вартість об'єктів.
Якщо в результаті проведеної модернізації і реконструкції були покращені (підвищені) первісні показники функціонування об'єкта основних засобів, то організацією може бути прийнято рішення збільшити термін його корисного використання. Бухгалтерські записи з відображення модернізації та реконструкції аналогічні записам по відображенню капітальних вкладень.
1.6 Облік вибуття основних засобів
Вартість об'єкта основних засобів, що вибуває або не здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому, підлягає списанню з бухгалтерського обліку.
Вибуття об'єкта основних засобів має місце у разі: продажу; припинення використання внаслідок морального або фізичного зносу; ліквідації при аварії, стихійного лиха та іншої надзвичайної ситуації; передачі у вигляді внеску до статутного (складеного) капітал іншої організації, пайовий фонд; передачі за договором міни , дарування; внесення в рахунок вкладу за договором про спільну діяльність; виявлення недостачі або псування активів при їх інвентаризації; часткової ліквідації при виконанні робіт з реконструкції; в інших випадках.
Якщо списання об'єкта основних засобів проводиться в результаті його продажу, то виручка від продажу приймається до бухгалтерського обліку в сумі, погодженої сторонами в договорі.
Доходи і витрати від списання з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку в звітному періоді, до якого вони відносяться. Доходи і витрати від списання об'єктів основних засобів з бухгалтерського обліку підлягають зарахуванню на рахунок прибутків і збитків як інших доходів і витрат.
Для вирішення питань про доцільність або ефективності використання або відновлення об'єктів основних засобів, а також оформлення необхідної документації на їх списання рішенням керівника організації створюється постійно діюча комісія. До складу комісії обов'язково входять особи, відповідальні за збереження об'єктів основних засобів, і головний бухгалтер організації. При необхідності до участі в роботі комісії можуть залучатися співробітники державних інспекцій (пожежної, ГИБДД, МНС та ін.) У функції комісії входить: огляд і визначення доцільності подальшого використання об'єкта основних засобів, можливості і ефективності їх відновлення; встановлення причин списання об'єктів, виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне списання об'єктів; визначення можливості використання і ціни можливе реалізації окремих вузлів, деталей, матеріалів ; складання акт: на списання об'єктів основних засобів.
Прийняте комісією рішення про списання об'єкта основних засобів оформляється актами на списання основних засобів. Актом за формою № ОЗ-4 оформляється списання одного об'єкта основних засобів, а актом за формою № ОЗ-4б - одночасне списання кількох об'єктів. Акти на списання оформляються у двох примірниках, підписуються членами комісії і затверджуються керівником організації. На підставі акта за формою
№ ОС-4а списується автотранспорт. При цьому в бухгалтерію організації здається документ, що підтверджує зняття автотранспортного засобу з обліку в ГИБДД-т МВС-т РФ.
Оформлені акти на списання основних засобів передаються в бухгалтерію організації, яка відзначає зняття з обліку об'єктів в інвентарних картках (або інвентарній книзі). Інвентарні картки по вибулим основним засобам продовжують зберігатися протягом терміну, встановленого керівником організації, але не менше п'яти років.
Для обліку вибуття об'єктів основних засобів до рахунку 01 «0сновний засобу» може бути відкритий самостійний субрахунок «Вибуття основних засобів». Тоді вибуття відображається:
Д-т 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів»
К-т 02 «Амортизація основних засобів» - на суму накопичених амортизаційних відрахувань по вибуває об'єкт основних засобів;
Д-т 01 «Основні засоби»
К-т 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів» - на суму первісної (відновної) вартості вибуває об'єкта.
Таким чином, на субрахунку «Вибуття основних засобів» визначається залишкова вартість вибуває об'єкта основних засобів. Після закінчення операції вибуття залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 «Основні засоби» на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».
Крім того, організація може нести додаткові витрати, пов'язані з вибуттям об'єктів. Це і нарахована заробітна плата працівникам, які беруть участь у передпродажної підготовки або демонтаж об'єкта; ЕСН; вартість витрачених матеріалів, небезпечних частин і пристосувань; податки і збори, що сплачуються з виручки при продажу основних засобів; вартість послуг сторонніх організацій; плата за оформлення документів та ін Згідно ПБУ 10/99 всі ці витрати відносяться до операційних витрат і можуть або попередньо акумулюватися на рахунку 23 «Допоміжні виробництва», або відразу відноситися на рахунок 91 «Інші доходи і витрати». У бухгалтерському обліку ці операції відображаються:
Д-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Інші витрати» К-т 10 «Матеріали», 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці», 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення», 68 «Розрахунки за податками і зборів », 60« Розрахунки з постачальниками і підрядниками »та ін
У результаті списання або ліквідації об'єктів основних засобів можуть залишатися матеріальні цінності (запасні частини для ремонтів, брухт тощо), які оприбутковуються за поточною ринковою вартістю на дату прийняття до бухгалтерського обліку і показуються:
Д-т 10 «Матеріали»
К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Інші доходи».
Надходження, пов'язані з продажем та інших списанням основних засобів відображаються:
т 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» та ін К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Інші доходи».
Таким чином, вся інформація, необхідна для визначення фінансового результату від вибуття об'єктів основних засобів акумулюється на рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Зіставивши дві сторони цього рахунку, можна визначити фінансовий результат від продажу або іншого списання об'єктів. Якщо кредит рахунку більше його дебету, організація отримала прибуток, а якщо навпаки - збиток. Цей фінансовий результат в кінці місяця списується на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Передача об'єкта основних засобів у власність інших осіб (за договорами міни, дарування або за вкладами в статутні капітали інших організацій) оформляється актами приймання-передачі за формами № ОЗ-1, № ОЗ-1а і № ОС-1б. Передані в рахунок вкладів до статутного капіталу іншої організації об'єкти оцінюються за вартістю, узгодженої із засновниками (учасниками). Залишкова вартість об'єкта визначається також на рахунку 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів». Вибуття об'єкта в рахунок вкладів до статутного капіталу іншої організації відображається:
Д-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Вибуття основних засобів» К-т 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів» - на суму залишкової вартості переданого об'єкта.
При відображенні вартості придбаної частки статутного капіталу або вартості придбаних акцій:
Д-т 58 «Фінансові вкладення», субрахунок «Паї й акції» К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Вибуття основних засобів».
Якщо виникла різниця між вартістю вкладу, здійсненого у негрошовій формі до статутного (складеного) капітал іншої організації і вартістю віддавалося об'єкта основних засобів, то:
Д-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Вибуття основних
коштів »К-т 99« Прибутки та збитки »- оцінка вкладу вища вартості
переданих основних засобів; або
Д-т 99 «Прибутки та збитки»
К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Вибуття основних засобів» - оцінка вкладу нижче вартості переданих основних засобів. При безоплатній передачі основних засобів запису складаються за традиційною схемою. Доходи в даному випадку відсутні, але відповідно до чинного законодавства передача основного засобу на безоплатній основі визнається реалізацією (за винятком випадків, перелічених у ст. 146 НК РФ) 2 підлягає обкладенню податком на додану вартість.
Згідно ПБУ 10/99 при безоплатній передачі об'єкта основних засобів усі витрати, пов'язані з його вибуттям, визнаються операційними витратами організації. Таким чином, у бухгалтерському обліку при безоплатній передачі основних засобів витратами вважаються їх залишкова вартість і всі витрати, пов'язані з передачею. У цьому випадку залишкова вартість переданого об'єкта визначається на рахунку 01 «Основні засоби» традиційним способом і списується на рахунок 91 «Інші доходи і витрати». На суму збитку від передачі об'єкта основних засобів робиться запис:
Д-т 99 «Прибутки та збитки»
К-т 91 «Інші доходи і витрати», субрахунок «Вибуття основних засобів».
Зазвичай поширена передача майна на безоплатній основі між взаємозалежними особами, наприклад, між засновником, з одного боку, і засновує їм господарюючим суб'єктом, з іншого. За договором дарування майно може передаватися некомерційним організаціям, у благодійних цілях і т.д.
1.7 Інвентаризація основних засобів
Інвентаризація основних засобів дозволяє одержати повні і достовірні дані про наявність та структурі коштів підприємства, його підрозділи, визначити їх відновну вартість і ступінь зносу. Мета інвентаризації - виявити фактичну наявність і якісний стан основних фондів підприємства, перевірити технічну документацію (паспорт, характеристику, проекти тощо), зіставити фактичну наявність майна з даними бухгалтерського обліку та уточнити їх.
Перед початком інвентаризації слід перевірити:
наявність і правильне оформлення документів з обліку основних засобів (інвентарних карток і інших регістрів аналітичного обліку), крім того, і технічної документації;
документи на орендовані основні засоби, отримані і передані в оренду, а також на відповідальне зберігання (у разі їх відсутності слід їх оформити або отримати).
Інвентаризація основних засобів може здійснюватися не рідше 1 разу на 3 роки в терміни, встановлені підприємством або раніше при: передачі майна в оренду, викуп, продажу; зміні матеріально відповідальної особи; при встановленні фактів розкрадань, зловживань, псування цінностей; при ліквідації; в деяких інших випадках.
Інвентаризацію проводить робоча комісія, куди входять представника бухгалтерії.
Якщо при інвентаризації виявлено недостачі або невраховані основні кошти, комісія повинна вимагати від відповідних працівників письмове пояснення, яке дозволить встановити порядок регулювання розбіжностей даних інвентаризації та бухгалтерського обліку. Виявлені невраховані об'єкти основних засобів прибуткують за залишковою вартістю з відображенням їх зносу.
1.8 Звітність по основних засобів
У бухгалтерській звітності підлягає розкриттю наступна інформація:
про первісну вартість і суму нарахованої амортизації по основних групах основних засобів на початок і кінець звітного року;
про рух основних засобів протягом звітного року по основних групах (надходження, вибуття й т.п.);
про способи оцінки об'єктів основних засобів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами;
про зміни вартості основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку (добудова, дообладнання, реконструкція, часткова ліквідація і переоцінка об'єктів);
про вжиті організацією терміни корисного використання об'єктів основних засобів (за основними групами);
про об'єкти основних засобів, вартість яких не погашається;
про об'єкти основних засобів, наданих і отриманих за договором оренди;
про об'єкти основних засобів, що обліковуються у складі дохідних вкладень у матеріальні цінності;
про способи нарахування амортизаційних відрахувань по окремих групах об'єктів основних засобів;
про об'єкти нерухомості, прийнятих в експлуатацію і фактично використовуваних, що знаходяться в процесі державної реєстрації.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Вихідні дані по ТОВ "Будівництво":
ТОВ «Будівництво» створено в 2005 р. Основний вид діяльності: будівництво житлових будинків
Юридична адреса: м. Самара, вул.Верхній-Кар'єрна, б.7
Р / р в АКБ «Газбанку» 40702810000737151000
Склад адміністративно-управлінського персоналу:
Директор - Голубков М.І.
Головний бухгалтер - Сухов М.М.
Головний інженер - Жуков А.А.
Виписка з облікової політики ТОВ «Будівництво» для цілей бухгалтерського обліку на 2008 р.
Облікова політика формується головним бухгалтером, затверджується керівником організації і застосовується з 1 січня року, наступного за роком її затвердження
1. Оцінка сировини і матеріалів, використовуваних в процесі виробництва.
Згідно ПБУ 5 / 01 оцінка сировини і матеріалів здійснюється за обліковою вартістю із застосуванням рахунків 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» Плану рахунків бухгалтерського обліку.
2. Методи списання сировини і матеріалів у виробництво.
Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, згідно ПБУ 5 / 01, здійснюється за середньої собівартості.
3. Оцінка незавершеного виробництва.
Незавершене виробництво відображається за фактичною виробничою собівартістю. Метод оцінки незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку та звітності визначено п.63 і 64 «Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності до» від 29.07.98 р. № 34н (в ред. Наказів Мінфіну РФ від 30.12.99 № 107н, від 24.03.2000 № 31н).
4. Облік основних засобів на підприємстві ведеться на основі ПБУ 6 / 01.
Активи, вартістю не більше 20000 рублів за одиницю, можуть відображатися в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності в складі матеріально-виробничих запасів.
5. Порядок нарахування амортизації основних засобів - лінійний.
6. Порядок нарахування амортизації нематеріальних активів - лінійний.
7. Метод обліку доходів визначається за вартістю об'єкта будівництва в цілому (п.16 ПБО 2 / 94).
Порядок визнання виручки від виконання робіт, надання послуг та продажу продукції з тривалим циклом виготовлення - після завершення робіт, послуг, виробництва в цілому (ПБУ 9 / 99).
8. Загальногосподарські витрати списуються в кінці місяця пропорційно основної заробітної плати робітників СМР.
9. Загальновиробничі витрати в кінці місяця розподіляються пропорційно відпрацьованим машино-годинах.
10. Випущена продукція обліковується за повної виробничої собівартості, тобто у витрати включаються як прямі, так і непрямі витрати.
11. Оплата відпусток робітників нараховується за рахунок створеного резерву на оплату відпусток з використанням рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат».
12. Доходи і витрати по звичайних видах діяльності організації враховуються на рахунку 90 «Продажі». Інші доходи і витрати відображаються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
1. Відкрити рахунки синтетичного обліку на 01.01.2008 р.
Рахунок 01 «Основні засоби» Д До З н = 6613000 | Рахунок 02 «Амортизація ОС» Д До З н = 1415000 |
Рахунок 04 «Нематеріальні активи» Д До З н = 577000 | Рахунок 05 «Амортизація НМА» Д До З н = 261000 |
Рахунок 10 «Матеріали» Д До З н = 812600 | Рахунок 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» Д До З н = 70300 |
Рахунок 19 «Податок на додану вартість» Д До З н = 112000 | Рахунок 20 «А» «Основне виробництво» Д До З н = 374000 |
Рахунок 20 «Б» «Основне виробництво» Д До З н = 417500 | Рахунок 50 «Каса» Д До З н = 7500 |
Рахунок 51 «Розрахунковий рахунок» Д До З н = 788400 | Рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» Д До З н = 533500 |
Рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Д До З н = 600000 | Рахунок 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" Д |
До
З н = 2400000