Бухгалтерський облік готової продукції

Зміст

Введення

1 Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації

1.1 Готова продукція і документальне оформлення операцій по її руху

1.2 Облік випуску готової продукції

1.3 Облік реалізації готової продукції

1.4 Облік фінансових результатів від реалізації продукції

2 Бухгалтерський облік готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС Металоконструкція»

2.1 Коротка організаційна характеристика підприємства

2.2 Фінансово-економічна характеристика ТОВ «СВС Металоконструкція»

2.3 Основні аспекти організації і ведення бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС-Металоконструкція»

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Введення

Кінцевим етапом виробничого процесу будь-якого підприємства є випуск готової продукції, в результаті якого її вартість переходить зі сфери виробництва в сферу обігу. Підприємство виготовляє продукцію відповідно до планових завдань по асортименту, кількості і якості на основі укладених з покупцем договорів або без оних.

Реалізована готова продукція дозволяє відшкодовувати вироблені підприємством витрати, своєчасно виплачувати заробітну плату і розраховуватися з кредиторами, розвивати та вдосконалювати виробництво. Для досягнення цих цілей особливу увагу необхідно приділити вивченню ринкового середовища, формування попиту споживачів, випуску високоякісної і конкурентоспроможної продукції. Важливе значення має також правильна організація обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації. Основними завданнями бухгалтерського обліку готової продукції є:

- Контроль за виконанням завдань за обсягом, асортиментом, якістю випущеної продукції і зобов'язань щодо її постачання;

- Контроль за виконанням плану по реалізації продукції та своєчасністю розрахунків з покупцями і замовниками;

- Контроль за збереженням готової продукції та дотриманням встановлених лімітів;

- Контроль за дотриманням кошторису витрат, пов'язаних з відвантаженням і реалізацією продукції;

- Своєчасне і достовірне визначення результатів, пов'язаних з відвантаженням і реалізацією продукції та ін

У бухгалтерському обліку готову продукцію можна враховувати як за фактичною виробничою собівартістю, так і за нормативною (плановою) собівартістю. У зв'язку з тим, що формування фінансового результату діяльності підприємства, а, значить, і його платоспроможність, багато в чому залежить від способу обліку готової продукції, дуже важливо знати особливості кожного способу з метою оптимізувати прибуток організації.

Об'єкт цього дослідження: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Металоконструкція».

Предмет дослідження: бухгалтерський облік готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС-Металоконструкція».

Мета дослідження: оптимізація бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС-Металоконструкція».

Завдання дослідження:

- Розглянути теоретичні аспекти бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації;

- Проаналізувати основні аспекти організації і ведення бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС-Металоконструкція» з метою оптимізації.

Методи дослідження, використані в роботі: системний підхід, інші наукові підходи (функціональний, відтворювальний, маркетинговий, динамічний та ін), аналіз і синтез, класифікація, стратегічне і тактичне планування, зокрема й узагальнення.

Теоретична база дослідження: законодавчі та нормативні акти РФ, наукові праці російських вчених в області бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації, включаючи підручники та навчальні посібники, статті із спеціалізованих журналів і сайтів.

1 Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації

1.1 Готова продукція і документальне оформлення операцій по її руху

У Листі Міністерства фінансів Російської Федерації від 16 листопада 2004 року № 07-05-14/298 «Про бухгалтерський облік відпустки матеріально-виробничих запасів і способи їх оцінки» сказано:

«Положення з бухгалтерського обліку« Облік матеріально-виробничих запасів »ПБУ 5 / 01, затверджене Наказом Мінфіну Росії від 09.06.2001 № 44н (далі - ПБО 5 / 01), встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріально-виробничих запасах організації. Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством). У зв'язку з цим при обліку готової продукції слід керуватися ПБО 5 / 01. Вироби, які не пройшли всіх стадій технологічної обробки, випробувань і технічного приймання, вважаються незавершеними і входять до складу незавершеного виробництва підприємства.

Продукція підприємств за своїм складом і призначенням ділиться на валову і товарну. До складу валової продукції підприємства включають вартість готових виробів, напівфабрикатів і послуг виробничого характеру, призначених для використання як всередині підприємства, так і відпущених на сторону, вартість виготовлення і ремонту тари, якщо вона не включається в ціну продукції. Валова продукція характеризує загальний обсяг виробничої діяльності підприємства незалежно від ступеня готовності продукції.

Товарна продукція - це продукція, призначена для реалізації споживачам. При цьому необхідно мати на увазі, що якщо підприємство виробляє продукцію з давальницької сировини, то вона включається до складу товарної продукції без вартості сировини, тобто за вартістю обробки.

Облік готової продукції на підприємствах ведуть за видами, сортами та місцями зберігання в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Для кількісного обліку готової продукції за її видами та місцями зберігання складають номенклатуру-цінник і розробляються довідники, в яких містяться відомості про продукцію, що обкладається і неоподатковуваної різними видами податків, про платників та вантажоодержувачів, среднеквартальной і середньорічної собівартості та ін

Випущені з виробництва готові вироби здаються на склад підприємства (експедицію) і документально оформляються. Фактичний відпуск продукції зі складу оформляють рахунком-фактурою, товарно-транспортної накладної. На підставі товарних документів бухгалтерія (фінансовий відділ) виробничого підприємства виписує на ім'я покупця розрахункові документи - платіжна вимога, платіжне вимога-доручення та рахунок-фактуру для обліку податку на додану вартість. При відвантаженні виробів, які не є об'єктами оподаткування з ПДВ, розрахункові документи виписують без виділення суми ПДВ, і на них роблять напис або ставлять штамп "Без податку (ПДВ)". Дані розрахункових документів щоденно записують у відомість обліку та реалізації продукції. Оперативний облік відвантаження ведуть у відділі збуту (маркетингу) у спеціальних картках, книгах чи журналах, а при використанні ЕОМ - у машинограмах відвантаження продукції.

Реалізація продукції покупцям проводиться за наступними цінами: по вільних відпускних цінах, збільшеним на суму ПДВ; по державним регульованим оптовими цінами, збільшеними на суму ПДВ; по державним регульованим роздрібним цінам, що включає в себе ПДВ (за вирахуванням, у відповідних випадках, торговельних знижок) .

Працівник бухгалтерії періодично перевіряє правильність оформлення прибуткових і витратних документів і записів у картках складського обліку. Перевірка проводиться в присутності матеріально відповідальної особи. Правильність записів у картках бухгалтер підтверджує своїм підписом у графі "контроль" із зазначенням дати перевірки. Виявлені розбіжності і помилки тут же усуваються.

Залишки готової продукції на початок наступного місяця переносяться з карток складського обліку у відомість залишків (сальдову книгу) по складу. Її підсумки звіряють з даними бухгалтерії.

В автоматизованому складському господарстві замість карток і книг застосовують машинограми - відомості, що відображають залишки і рух готових виробів. Використання машинограм прискорює процес реєстрації та відображення інформації, посилює контроль за рухом і станом готових виробів на складі і підвищує ефективність оперативного управління складським господарством.

У встановлені терміни завідувачі складами (комірники), на підставі первинних прибуткових і витратних документів, складають і подають до бухгалтерії звіти про рух готових виробів у двох примірниках. У них вказуються залишки готових виробів на початок і кінець звітного періоду, а також їхній рух, тобто надходження і вибуття. Перший примірник звіту залишається в бухгалтерії, а другий, з розпискою бухгалтера, повертається матеріально відповідальної особи і служить підтвердженням здачі звіту.

Усі первинні документи, що відображають рух готових виробів, також періодично здаються в бухгалтерію матеріально відповідальними особами. Вони можуть бути включені або до звіту про рух готових виробів, або для цього складають реєстр типової форми (М-18). Реєстр складається окремо по приходу та відпуску готової продукції.

У бухгалтерії звіти матеріально відповідальних осіб, а також прибуткові та видаткові документи про рух готової продукції піддаються перевірці та таксуванні. При перевірці звертається увага на: правильність оформлення документів; законність і доцільність розкритих операцій, відповідність дат документів того періоду, за який складено звіт, правильність перенесення залишків з попереднього звіту і т. д. Потім перевіряються підсумки по приходу і витраті і точність визначення залишків на кінець звітного періоду. Після перевірки звіту і первинних документів бухгалтер приступає до їх бухгалтерській обробці. Її сутність полягає в складанні бухгалтерських проводок за кожною господарською операцією і підготовки документів та звіту для запису в облікові регістри.

Приймально-здавальні накладні на випуск готової продукції записуються у відомості випуску готових виробів. Після закінчення місяця у відомості підраховують кількість випуску по кожному виду виробів і визначають вартість випущеної продукції за обліковими цінами, за фактичною собівартістю і відпускними цінами. Якщо облікової ціною є планова (нормативна) виробнича собівартість продукції, виявляється виробничий результат діяльності (економія або перевитрата).

1.2 Облік випуску готової продукції

Готова продукція, в залежності від прийнятої облікової політики, оцінюється і відображається у бухгалтерському обліку і балансі підприємства за фактичною або нормативною (плановою) собівартістю. У бухгалтерії підприємства облік готової продукції ведеться в грошовій оцінці.

Пункт 59 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, встановлює такі способи оцінки готової продукції:

- За повної фактичної виробничої собівартості (якщо в обліку не використовується рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" і загальногосподарські витрати списуються на рахунки 20, 23, 29);

- За неповною фактичної виробничої собівартості (якщо в обліку не використовується рахунок 40 і з рахунка 26 витрати списуються на рахунок 90);

- За повної нормативної чи планової собівартості, що включає витрати, пов'язані з використанням у процесі виробництва основних засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, та інші витрати на виробництво продукції (якщо в обліку використовується рахунок 40 і з рахунка 26 витрати списуються на рахунки 20, 23, 29);

- За неповної нормативної чи планової собівартості продукції, яка визначається за сумою прямих витрат (за прямими статтями витрат, коли використовується рахунок 40 і загальногосподарські витрати списуються на рахунок 90).

Наказом Мінфіну Російської Федерації від 31 жовтня 2000 року № 94н "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню» (далі - План рахунків 94н) бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції призначений рахунок 43 «Готова продукція». Цей рахунок використовується організаціями, що здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність.

Якщо організація-виробник приймає рішення враховувати готову продукцію за фактичною собівартістю, то в цьому випадку облік готової продукції буде здійснюватися тільки з використанням рахунку 43 «Готова продукція».

При обліку готової продукції за фактичною собівартістю надходження останньої на склад відображається наступним записом:

Дебет 43 «Готова продукція» Кредит 20 «Основне виробництво» - прийнята до обліку готова продукція

Незважаючи на те, що відображати готову продукцію за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку простіше (використовується один рахунок), організації не часто використовують даний спосіб. Фактична собівартість виготовленої продукції може бути сформована тільки в кінці звітного місяця, коли будуть визначені всі витрати на її виробництво, як прямі, так і непрямі. Тому при використанні цього методу практично неможливо визначити собівартість продукції в міру її випуску та передачі на склад готової продукції, що створює додаткові незручності, у випадку якщо продукція, виготовлена ​​протягом місяця, реалізується в цьому ж періоді.

При цьому способі обліку собівартість, за якою прийнята до обліку продукція одного й того ж виду, виготовлена ​​в різний час, може бути різною. Тому при продажу та іншому вибутті готової продукції вона повинна списуватися одним з таких способів: за собівартістю одиниці; по середній собівартості; за методом ФІФО.

Виробничі організації масового і серійного виробництва, як правило, використовують нормативний метод обліку готової продукції, так як саме його використання дозволяє правильно відобразити в обліку продаж продукції і її фактичну собівартість (яка визначається тільки в кінці місяця).

Якщо облік готової продукції здійснюється за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, то в організації встановлюються облікові ціни на продукцію, які зберігаються постійними протягом досить довгого часу і за якими протягом місяця продукція приймається на склад і списується зі складу при її продажу або іншому вибутті . У кінці місяця, коли сформовано всі витрати і визначена величина незавершеного виробництва, визначається різниця між плановою та фактичною собівартістю виробленої готової продукції.

Вести облік цих відхилень можна двома способами - із застосуванням і без застосування рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

Якщо рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» не використовується, то під час вступу готової продукції на склад протягом місяця робиться запис:

Дебет 43 «Готова продукція» Кредит 20 «Основне виробництво» - прийнята до обліку готова продукція в планово-облікових цінах

При продажу продукції протягом місяця списання її собівартості відбивається бухгалтерським записом:

Дебет 90-2 «Продаж: Собівартість продажів» Кредит 43 «Готова продукція» - списана на продажу вартість готової продукції в планово-облікових цінах

У кінці місяця визначається фактична собівартість продукції, і сума відхилень фактичної собівартості від планової відбивається на тих самих рахунках. А саме: додаткові записи, якщо фактична собівартість перевищує планову, або сторнировочной, якщо фактична собівартість виявилася менше плановою. При цьому робиться коригування собівартості прийнятої до обліку продукції - на всю суму відхилення і собівартості проданої продукції - у частці, що припадає на продану продукцію.

У тих випадках, коли є залишки готової продукції на початок і кінець місяця, для правильного відображення і розподілу відхилень доцільно застосовувати метод розрахунку, принцип якого зазначений у пункті 206 Методичних вказівок № 119н:

«Якщо облік готової продукції ведеться за нормативною собівартістю або за договірними цінами, то різниця між фактичною собівартістю та вартістю готової продукції за обліковими цінами враховується на рахунку« Готова продукція »за окремим субрахунком« Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості ». Відхилення на цьому субрахунку враховуються в розрізі номенклатури, або окремих груп готової продукції, або з організації в цілому. Перевищення фактичної собівартості над облікової вартістю відображається за дебетом субрахунка зазначеного і кредитом рахунків обліку витрат. Якщо фактична собівартість нижче облікової вартості, то різниця відображається сторнировочной записом.

Списання готової продукції (при відвантаженні, відпустці тощо) може проводитися за обліковою вартістю. Одночасно на рахунки обліку продажів списуються відхилення, пов'язані з проданої готової продукції (визначається пропорційно її облікової вартості). Відхилення, пов'язані з залишками готової продукції, залишаються на рахунку «Готова продукція» (субрахунку «Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості»).

Незалежно від методу визначення облікових цін, загальна вартість готової продукції (облікова вартість плюс відхилення) повинна дорівнювати фактичної виробничої собівартості цієї продукції ».

Для зручності і наочності виявлення відхилень фактичної собівартості від планової собівартості організація може використовувати рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)». У цьому випадку за дебетом рахунка 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» враховується фактична виробнича собівартість продукції в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво, за кредитом рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)" відображається планова собівартість готової продукції, яка списується в дебет рахунку 43 «Готова продукція». У кінці місяця, коли фактична собівартість продукції повністю сформована, зіставленням дебетового і кредитового оборотів рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» визначається сума відхилень фактичної собівартості від планової. Планом рахунків № 94н бухгалтерського обліку передбачено наступний порядок списання сум відхилень:

а) Якщо кредитовий оборот по рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» більше дебетового, тобто фактична собівартість менше планової та виявлена ​​економія, то на суму відхилення робиться бухгалтерська запис, зроблений методом «червоного сторно»:

Дебет 90 «Продажі» субрахунок «Собівартість продажів» Кредит 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

б) Якщо дебетовий оборот по рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» більше кредитового, тобто фактична собівартість перевищує планову (перевитрата), на суму відхилення робиться звичайна бухгалтерська запис:

Дебет 90 «Продажі» субрахунок «Собівартість продажів» Кредит 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)».

Таким чином, рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» щомісячно закривається і сальдо за цим рахунком відсутня.

Суми відхилень списуються на рахунок 90 «Продажі» в повному обсязі незалежно від обсягу продажу продукції і таким чином збільшують або зменшують собівартість продукції, проданої в звітному періоді.

Залишок готової продукції на складі, в цьому випадку, обліковується за плановою собівартістю.

1.3 Облік реалізації готової продукції

Реалізація виготовленої продукції являє собою найважливіший показник діяльності виробничої організації. Адже саме продажем продукції завершується обіг коштів, витрачених на її виготовлення. У результаті продажу готової продукції організація-виробник отримує оборотні кошти, необхідні для відновлення нового циклу виробничого процесу. Продавати свою продукцію виробник може шляхом відвантаження виробленої продукції відповідно до укладених договорів або шляхом продажу через власне торговий підрозділ.

З метою бухгалтерського обліку доходи визначаються відповідно до Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99, затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 6 травня 1999 року № 32н (далі - ПБО 9 / 99).

Відповідно до пункту 5 ПБУ 9 / 99: «Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу продукції і товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг (далі - виручка)».

Визнання доходу в бухгалтерському обліку від продажу продукції, прямо пов'язано з переходом права власності на неї від продавця до покупця.

Для відображення в бухгалтерському обліку виручки від продажу продукції необхідно мати документи, що підтверджують перехід права власності на цю продукцію до покупця. Цими документами можуть бути різні первинні облікові документи: накладні, товаротранспортні накладні, товарні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) і так далі.

Для обліку виручки від продажу у бухгалтерському обліку Планом рахунків № 94н, бухгалтерського обліку призначений рахунок 90 «Продажі» субрахунок 90-1 "Дохід". До рахунку 90 «Продажі» також можуть бути відкриті такі субрахунки:

- 90-2 "Собівартість продажів»;

- 90-3 «Податок на додану вартість»;

- 90-4 «Акцизи»;

- 90-9 "Прибуток (збиток від продажів)».

Виручка від продажу продукції в бухгалтерському обліку організації відображається в момент її визнання, тобто в момент передачі, відвантаження продукції (виняток становлять операції за договорами з особливим переходом права власності).

Для цього в бухгалтерському обліку використовується запис:

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кредит 90-1 «Продажі» субрахунок "Дохід" - відбитий виторг від продажу готової продукції

Одночасно проводиться списання собівартості відвантаженої продукції. Якщо виробнича організація веде облік готової продукції за фактичною собівартістю, то в обліку списання відображається:

Дебет 90-2 «Продажі» субрахунок «Собівартість продажів» Кредит 43 «Готова продукція» - Списано на продаж продукція за фактичною собівартістю

Якщо виробнича організація веде облік готової продукції за нормативною (плановою) собівартістю, то списання здійснюється наступними записами (табл. 1).

Таблиця 1

Списання готової продукції за нормативною (плановою) собівартістю

Організація-виробник може реалізовувати свою продукцію не тільки «суміжників» або «оптовикам», але й торгувати в роздріб власною продукцією в спеціально відкритих торгових підрозділах. Для виробничих організацій така форма продажу своєї продукції вже стала звичною. Практика показує, що часто такі організації невірно відображають продаж власної продукції через торговий підрозділ, використовуючи так звану «торговельну» схему, тобто в магазині облік будується із застосуванням рахунків 41 «Товари», 42 «Торгова націнка», 44 «Витрати на продаж» . На наш погляд, використання даної схеми є помилковим, оскільки така схема прийнятна тільки в тому випадку, якщо торговий підрозділ виробничої організації, крім власної продукції, здійснює продаж покупних товарів (в частині саме покупних товарів). Ця точка зору заснована на Інструкції про застосування Плану рахунків № 94н. Нагадаємо, що стосовно рахунку 41 «Товари» даний документ містить наступне: «Рахунок 41« Товари »призначений для узагальнення інформації про наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, придбаних в якості товарів для продажу. Цей рахунок використовується в основному організаціями, які здійснюють торговельну діяльність, а також організаціями, що надають послуги громадського харчування ». Крім того, у пункті 219 Методичних вказівок № 119н зазначено, що: «Бухгалтерський облік руху готової продукції в підрозділах, які здійснюють торговельну діяльність, ведеться по рахунку« Готова продукція »на окремому субрахунку« Готова продукція в неторгової організації ». Передача готової продукції з основної діяльності в підрозділ організації, що здійснює торговельну діяльність, враховується за рахунком «Готова продукція» як внутрішнє переміщення. Списання готової продукції з основної діяльності організації проводиться за фактичною собівартістю. Виходячи з цього, торговельні підрозділи промислових виробництв (магазини, павільйони, торгові доми) зобов'язані вести облік готової продукції, переданої з виробництва в торговий підрозділ тільки з застосуванням рахунку 43 «Готова продукція».

При передачі готової продукції в магазин в бухгалтерському обліку виробничої організації робиться такий запис:

Дебет 43 «Готова продукція» субрахунок «Готова продукція в неторгової організації» Кредит 43 «Готова продукція» субрахунок «Готова продукція на складі» - відображено вартість готової продукції, переданої в торговий підрозділ

Операції з продажу готової продукції покупцям відображаються в бухгалтерському обліку таким чином (табл. 2).

Таблиця 2

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу готової продукції покупцям

Зазначена кореспонденція рахунків використовується при відображенні операцій продажу продукції за готівковий розрахунок. Але не рідкісні випадки, коли в роздрібній торгівлі матеріальні цінності купуються організаціями чи індивідуальними підприємцями (фізична особа - покупець пред'являє доручення від імені організації або свідоцтво про державну реєстрацію як індивідуального підприємця). При продажу зазначеним категоріям покупців використовується наступний запис:

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» Кредит 90-1 «Продажі» субрахунок "Дохід" - відбитий виторг від продажу готової продукції

У всіх випадках при продажу готової продукції за готівковий розрахунок організації зобов'язані застосовувати ККТ. Таку вимогу встановлено Федеральним законом від 22 травня 2003 року № 54-ФЗ «Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт».

Використання рахунки 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" в обліковій практиці має як позитивні, так і негативні сторони. При застосуванні цього рахунку відпадає необхідність у складанні окремих трудомістких розрахунків відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами за випущеної, відвантаженої і реалізованої продукції, оскільки виявлені відхилення по готових виробах відразу списуються на рахунок 90 "Продажі". Однак цей варіант дозволяє отримати реальну собівартість реалізованої продукції тільки в тому випадку, коли продукція випущена і реалізована в одному і тому ж місяці. Якщо ж частина продукції залишається на початок місяця на складі, а пов'язані з нею відхилення фактичної собівартості від нормативної (планової) списуються на реалізацію продукції, то обчислення фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції і визначення фінансового результату від реалізації можуть виявитися неточними.

До недоліків цієї системи можна віднести збільшення трудомісткості обліково-обчислювальних робіт, необхідність організації обліку як в межах норм витрат, так і за відхиленням від них, введення спеціальних рахунків відхилень і ін

Як вже було зазначено, готова продукція в обліку та звітності може відображатися за скороченою (цехової) фактичної або нормативною (плановою) собівартістю. У цьому випадку в собівартість готової продукції включають як прямі умовно-змінні витрати (сировина і матеріали, витрати на оплату праці виробничих робітників та ін), так і непрямі умовно-змінні витрати (витрати з експлуатації виробничих машин і устаткування, загальновиробничі витрати). Загальногосподарські витрати, як не мають прямого відношення до виробничого процесу, минаючи рахунок 20 "Основне виробництво", списуються на рахунок 90 "Продажі".

Отже, незавершене виробництво, готова продукція і товари відвантажені в обліку та звітності будуть відображатися за неповної (скороченої) собівартості.

У разі обліку готової продукції за скороченою (цехової) собівартості її величина в бухгалтерському обліку списується наступними записами:

Дебет рахунку 90 "Продажі" - на фактичну скороченої (цехову) собівартість відвантаженої продукції Кредит рахунку 43 «Готова продукція» на фактичну нормативну (планову) собівартість відвантаженої продукції; рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" - на суму відхилень фактичної скороченою (цехової) собівартості готових виробів від їх нормативної (планової) собівартості; рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» - на суму загальногосподарських (умовно-постійних витрат).

Відповідно до норм глави 21 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу Російської Федерації (далі - НК РФ) операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації є об'єктами оподаткування. Отже, якщо організація є платником цього податку, то вона зобов'язана обчислити податок на додану вартість (далі - ПДВ) з операцій з реалізації своєї продукції (стаття 146 НК РФ). Об'єктом оподаткування з ПДВ є обороти з реалізації товарів, виконаних робіт і послуг та товари, що ввозяться на територію РФ.

Статтею 167 НК РФ, що визначає в цілях глави 21 «Податок на додану вартість» НК РФ момент визначення податкової бази встановлено, що з 1 січня 2006 моментом визначення податкової бази є найбільш рання з наступних дат:

1) день відвантаження (передачі) товарів (робіт, послуг), майнових прав;

2) день оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав.

Порядок нарахування і відображення в бухгалтерському обліку ПДВ залежить від прийнятого методу реалізації продукції. При методі реалізації продукції "по відвантаженню" на суму нарахованого ПДВ на користь бюджету в бухгалтерському обліку здійснюють такий запис:

Дебет 90 "Продажі" Кредит 68 "Розрахунки з бюджетом"

Погашення заборгованості перед бюджетом проводиться незалежно від того, надійшли платежі від покупців за реалізовані їм вироби чи ні. Перерахування ПДВ до бюджету в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 68 "Розрахунки з бюджетом" Кредит 51 "Розрахунковий рахунок"

При методі реалізації продукції "по оплаті" заборгованість виробничого підприємства перед бюджетом по ПДВ виникає після оплати продукції покупцями. Тому на суму ПДВ по відвантаженої продукції в бухгалтерському обліку роблять такий запис:

Дебет 90 "Продажі" Кредит 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"

Після надходження платежів від покупців за реалізовану їм продукцію на суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в бухгалтерському обліку роблять такий запис:

Дебет 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" Кредит 68 "Розрахунки з бюджетом"

Перерахування ПДВ до бюджету в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 68 "Розрахунки з бюджетом" Кредит 51 "Розрахунковий рахунок"

Виробничі підприємства також можуть бути платниками акцизного податку. Облік розрахунків з бюджетом по акцизах здійснюється на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки по акцизах". Нарахування акцизу в бухгалтерському обліку відображається за дебетом рахунка 90 "Продажі" і кредитом рахунку 68, субрахунок "Розрахунки по акцизах". Перерахування акцизного податку до бюджету відображають за дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом" і кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".

У собівартість відвантаженої і реалізованої продукції постачальники, крім виробничих витрат, включають також комерційні витрати. Їх списання при обох методах реалізації продукції в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 90-2 «Продажі» субрахунок «Собівартість продажів» Кредит 44 «Витрати на продаж» - списані комерційні витрати

Потім зіставленням дебетового і кредитового обороту по рахунку 90 «Продажі» визначається фінансовий результат.

Відповідно до укладених договорів між підприємствами може застосовуватися попередня форма оплати наміченої до поставки продукції. У цьому випадку підприємство виписує рахунок-фактуру і направляє її покупцеві. Після отримання цього документа покупець платіжним дорученням переводить постачальнику суму платежу за продукцію. Надійшла сума в бухгалтерії підприємства розглядається як кредиторська заборгованість і відображається наступним записом:

Дебет рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" Кредит рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Після відвантаження продукції вона вважається реалізованою і в бухгалтерському обліку списується записом:

Дебет рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" Кредит рахунку 90 "Продажі"

У тому випадку, коли попередня оплата здійснюється у формі авансового платежу і безпосередньо не пов'язана з конкретною рахунок-фактуру, то що надійшли від покупців платежі у вигляді авансу в бухгалтерському обліку відображаються записом:

Дебет рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" Кредит рахунку 62 субрахунок "Розрахунки за авансами одержаними"

Одночасно проводиться нарахування ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, із суми отриманого авансу за встановленою ставкою. На суму нарахованого ПДВ у бухгалтерському обліку робиться такий запис:

Дебет рахунку 62 субрахунок "Розрахунки за авансами одержаними" Кредит рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом"

При відвантаженні продукції покупцям на суму ПДВ спочатку відновлюється сума отриманого авансу. Ця операція в бухгалтерському обліку відображається зворотним записом:

Дебет рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" Кредит рахунку 62 субрахунок "Розрахунки за авансами одержаними"

Після цього в бухгалтерському обліку відображаються всі операції, пов'язані з реалізацією продукції. Взаємозалік одержаних авансів з дебіторською заборгованістю в бухгалтерському обліку відображається наступним записом:

Дебет рахунку 62 субрахунок "Розрахунки за авансами одержаними" Кредит рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Можлива ситуація, коли покупець відмовляється від відвантажених на його адресу готових виробів, якщо вантаж посланий помилково, з порушенням терміну поставки, низької якості продукції та з інших причин. У цьому випадку в бухгалтерії виробничого підприємства операції, пов'язані з відвантаженням і реалізацією продукції, сторнуються. Тоді вартість відвантаженої продукції в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет рахунку 76 "Розрахунок з різними дебіторами і кредиторами" Кредит рахунку 43 "Готова продукція"

1.4 Облік фінансових результатів від реалізації продукції

На виробничих підприємствах метою відображення господарських операцій з випуску та реалізації готових виробів на рахунках бухгалтерського обліку є виявлення фінансового результату (прибуток або збиток) від реалізації продукції. Розрахунок фінансового результату проводиться щомісячно на підставі документів, що підтверджують реалізацію продукції.

Для узагальнення інформації про реалізацію готової продукції, а також визначення її фінансових результатів призначений рахунок 90 "Продажі". За кредитом цього рахунка відображається виручка від реалізації продукції за відпускними цінами, а за дебетом - виробнича собівартість реалізованої продукції, комерційні витрати, вартість тари, оплачувані понад ціну продукції, податок на додану вартість, акцизи та інші витрати. Таким чином, за дебетом рахунка 90 "Продажі" відображається повна фактична собівартість реалізованої продукції, податки і відрахування, а по кредиту - суми, пред'явлені покупцям для оплати за відпускними цінами.

Після закінчення місяця підраховуються обороти по дебету і кредиту рахунку 90 "Продажі". Шляхом зіставлення кредитового обороту з дебетовим виявляється фінансовий результат від реалізації продукції (прибуток або збиток). Якщо кредит рахунку 90 "Продажі" виявиться більше, ніж дебет, то отримано прибуток, яка в кінці місяця повністю списується на збільшення прибутку підприємства і в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет рахунку 90 "Продажі" Кредит рахунку 99 "Прибутки чи збитки"

У випадку, коли дебет рахунку 90 "Продажі" виявиться більше, ніж кредит, то отриманий збиток, який списується на зменшення прибутку підприємства. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюється такий запис:

Дебет рахунку 99 "Прибутки чи збитки" Кредит рахунку 90 "Продажі"

Відображення збитку від реалізації продукції вищеназваної записом передбачено чинною інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. На жаль, зазначена методологія списання сум збитків на практиці часом призводить до помилкового завищення обсягів реалізації продукції, що, у свою чергу, спотворює базу оподаткування за розрахунками податків, зборів і відрахувань, для яких базовим показником є обсяг реалізації продукції. У зв'язку з цим доцільніше було б збиток від реалізації продукції відображати наступної сторнировочной записом:

Дебет рахунку 90 "Продажі" Кредит рахунку 99 "Прибутки чи збитки"

У цьому випадку не відбувається завищення обсягу реалізації продукції. Крім того, досягається однаковість при відображенні фінансового результату від реалізації продукції.

Виробничі підприємства до рахунку 90 "Продажі" можуть відкривати такі субрахунки для відображення окремих складових фінансового результату від продажів: 90-1 "Виручка від продажів"; 90-2 "Собівартість продажів"; 90-3 "Податок на додану вартість"; 90 - 4 "Акцизи"; 90-5 «Експортні мита»; 90-6 "Податок з продажу"; 90-9 "Прибуток / збиток від продажу" та ін

Записи за вказаними вище субрахунками виробляються накопичувально протягом звітного року. Після закінчення кожного місяця сума підсумків дебетових оборотів за субрахунками 90-2, 90-3, 90-4, 90-5, 90-6 зіставляються з підсумком кредитового обороту по субрахунку 90-1. Виявлений результат являє собою прибуток або збиток від продажів за місяць. Цю суму необхідно списувати заключним обігом звітного місяця з рахунку 90-9 на рахунок 99 "Прибутки і збитки". У цьому випадку синтетичний рахунок 90 "Продажі" на кінець місяця залишку не має. Проте всі субрахунки цього рахунку мають або дебетове, або кредитове сальдо, величина якого накопичується, починаючи з січня звітного року. При цьому необхідно мати на увазі, що до кінця звітного року по всіх субрахунках рахунку 90 "Продажі" ніяких списань не повинно бути.

У грудні звітного року, після списання фінансового результату за вказаний місяць, всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 "Продажі" (крім субрахунка 90-9), повинні закриватися внутрішніми записами на субрахунок 90-9. У результаті зроблених записів на 1 січня нового звітного року жоден із субрахунків сальдо мати не буде.

Вищевикладений порядок відображення операцій по рахунку 90 "Продажі" дозволяє не тільки обчислити результат від продажу продукції (робіт, послуг) за звітний місяць, а й надає інформацію, необхідну для формування накопичувальних даних до звіту про прибутки та збитки.

2 Бухгалтерський облік готової продукції та її реалізації в ТОВ «СВС-Металоконструкція»

2.1 Коротка організаційна характеристика підприємства

ТОВ «СВС-Металоконструкція» є однією з компаній холдингу «СВС». Холдинг «СВС» (системи водопостачання) був заснований в 1995 році, і сьогодні являє собою Групу компаній з 18 підприємств різного профілю. У зв'язку зі стрімким розвитком холдингу і з розширенням послуг, що надаються з'явилася потреба у виготовленні власних металовиробів, необхідних для будівництва.

Так у 2002 р. було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Металоконструкція». Його діяльність розпочалася із збірки теплообмінників, надалі стали проводитися металеві конструкції, як для власних потреб, так і для замовників, - від найпростіших до найскладніших виробів.

Юридична адреса ТОВ «СВС-Металоконструкція»: 460028, м. Оренбург, вул. Сахалінська, 13.

Виробництво металоконструкцій - це основна спеціалізація ТОВ «СВС-Металоконструкція». На сьогоднішній день ТОВ «СВС-Металоконструкція» є одним з провідних підприємств з виробництва металоконструкцій на Російському ринку.

Виробничі характеристики компанії наступні:

- Загальна площа заводу металоконструкцій: 16 га, на якій зручно розташовуються виробничі, офісні та складські приміщення, що дозволяє досягти найбільш раціонального використання виробничих та трудових ресурсів; виробнича площа: 7,6 га;

- Наявність залізничної гілки на власній виробничій території;

- Штат підприємства: 674 особи.

Виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти до 3500 тонн в місяць металоконструкцій.

Для ефективного управління ТОВ «СВС-Металоконструкція» ділиться на виробничо-спеціалізовані підрозділи - цехи: цех виготовлення металоконструкцій; цех нестандартного та інструментального виробництва; ремонтно-механічний цех; ремонтно-будівельний цех; транспортний цех; енерго цех. Виділення виробничих спеціалізованих підрозділів розкриває їх конкретний склад і взаємодія з урахуванням їх виробничої спеціалізації. Цей аспект внутрішньої будови фірми розкривається в понятті її виробничої структури (Додаток 1).

Відповідно до розглянутої типізацією підрозділів формується реальна організаційна структура ТОВ «СВС-Металоконструкція». Залежно від виду підрозділів, які знаходяться на верхньому рівні адміністративно-господарського поділу фірми, розрізняють три види організаційних структур фірми: дивізіональна; цехова; бесцеховая. Відповідно до типового складом структурних підрозділів ТОВ «СВС-Металоконструкція» має цехову організаційну структуру.

2.2 Фінансово-економічна характеристика ТОВ «СВС-Металоконструкція»

Для виявлення ефективності організації виробничих процесів досліджуваного підприємства необхідно виділити і проаналізувати основні економічні показники виробничої діяльності ТОВ «СВС-Металоконструкція» (табл. 3). Для цього використовуються показники таких форм бухгалтерської звітності, як бухгалтерський баланс за 2005-2007 рр.. (Додаток 2-4) і Звіт про прибутки та збитки (Додатки 5-7).

Таблиця 3

Основні економічні показники виробничої діяльності ТОВ «СВС-Металоконструкція» за 2005-2007 рр.