Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 3
Глава 1. Теоретичні аспекти аудиторської перевірки обліку грошових коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ................... .5
1.1. Нормативно-правове регулювання аудиту грошових коштів ... ... ... .5
1.2. Порядок планування та розробки програми аудиту грошових коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... .6
1.3. Порядок проведення аудиторської перевірки грошових коштів на підприємстві ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .8
Глава 2. Аудиторська перевірка достовірності обліку грошових коштів на матеріалах ЗАТ «Тбіліський маслосирзавод »..................................... ........... 17
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства ... ... ... ... 17
2.2. Оцінка системи внутрішнього контролю та планування аудиторської перевірки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .21
2.3. Порядок проведення аудиторської перевірки достовірності обліку грошових коштів на підприємстві ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 23
2.4. Розробка пропозицій за результатами перевірки ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... 28
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 30
Програми
Введення
Економічна політика держави здійснюється за допомогою фінансово-кредитних важелів. Одним з найбільш важливих важелів управління фінансової системи є фінансовий контроль. На сучасному етапі організації фінансовий контроль зазнає серйозних змін, виникає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про діяльність господарюючих суб'єктів. Це пов'язано з принципово новим характером товарно-грошових відносин у сучасній Росії, появою різноманітних форм власності і нового для країни ринку, що обумовлює необхідність використання різних методів контролю. В даний час діють державний, відомчий і незалежний аудиторський контроль.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що перевірка та ведення обліку грошових коштів підприємства, є обов'язковою умовою, для формування думки про достовірність бухгалтерської звітності у всіх існуючих аспектах.
Предметом дослідження є достовірність відображення в обліку грошових коштів підприємства, а також відповідність організації обліку грошових коштів, вимогам законодавства Російської Федерації.
Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність організації ЗАТ «Тбіліський маслосирзавод».
Основна мета роботи - встановлення законності, достовірності та доцільності здійснення операцій з грошовими коштами підприємства, правильності їх відображення в обліку.
Для виконання поставленої мети необхідно виконати, має такі завдання:
1. Вивчити нормативно-правові акти з аудиту достовірності обліку грошових коштів;
2. Вивчити виконання вимог з організації касового вузла та зберігання готівкових грошових коштів, цінних паперів у касі;
3. Вивчити порядок планування аудиторської перевірки обліку грошових коштів і розробки програми перевірки;
4. Вивчити порядок проведення аудиторської перевірки обліку грошових коштів;
5. Перевірка документального оформлення результатів перевірки.
На більшості підприємств обсяг операцій з грошовими коштами буває досить значним, тому їх перевірка - трудомісткий процес, хоча самі процедури її проведення досить прості. Від аудитора вимагається підвищена увага, тому що на практиці найбільша кількість порушень і зловживань посадових осіб пов'язано саме з цією ділянкою обліку.
У ході проведення перевірки, аудитор керується законодавством Російської Федерації і нормативними документами Міністерства фінансів РФ, Центробанку Російської Федерації.
1. Теоретичні аспекти аудиторської перевірки обліку грошових коштів
1.1. Нормативно-правове регулювання аудиту грошових коштів
Згідно, Федерального закону «Про аудиторську діяльність» № 119-ФЗ від 07 серпня 2001 р. - бухгалтерська (фінансова) звітність організації підлягає обов'язковій аудиторській перевірці. Основним нормативним актом, який регламентує порядок здійснення операцій з приймання, зберігання і видачу готівки в касі організації є Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації, затверджений рішенням ради затверджений рішенням Ради директорів Банку Росії від 22 вересня 1993 р. № 40. Цей документ встановлює єдиний порядок зберігання готівкових грошей, їх прийому, оформлення касових документів та ведення касової книги, ревізії каси, а також контролю за дотриманням касової дисципліни. [7, 1]
При перевірці аудитор, крім того, повинен керуватися наказом Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000 р. № 94н "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності та Інструкції з його застосування», постановою Держкомстату РФ від 18 серпня 1998 р. № 88 « Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку касових операцій, з обліку результатів інвентаризації ». [4,12]
В якості методичного матеріалу можна використовувати Рекомендації Центрального банку РФ від 30 вересня 1994 р. № 113 щодо здійснення установами банку перевірок дотримання підприємствами, організаціями та установами Порядку ведення касових операцій у РФ. Нарешті, аудитор повинен користуватися нормативними документами, затвердженими відповідними міністерствами і відомствами, якими регулюються касові операції, що мають галузеві особливості (витрачання готівкових сум заготівельними організаціями, організаціями споживчої кооперації, інкасування торгової виручки тощо).
Облік грошових коштів регулюється наступними нормативними документами:
1. Федеральний закон від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік»;
2. Положення з бухгалтерського обліку "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті". Затверджено наказом Мінфіну РФ від 10.01.2000 р. № 2н (ПБУ 3 / 2000);
3. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99), затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 р. № 33н;
4. "Положення про правила організації готівкового грошового обігу на території РФ". Наказ Центробанку РФ від 05.01.98 р. № 14-П.
5. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.06.95 р. № 49.
6. Вказівка ЦБ РФ «Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою в Російській Федерації між юридичними особами по одній угоді» від 14.11.2001 р. № 1050-У. [21, 297]
1.2. Порядок планування та розробки програми аудиту грошових коштів
Планування є початковим етапом проведення аудиту. Воно включає в себе розробку аудиторською організацією загального плану аудиту із зазначенням очікуваного обсягу, графіків і термінів проведення аудиту, а також розробку аудиторської програми, яка визначає обсяг, види про послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторської організацією об'єктивного і обгрунтованого думки про бухгалтерську звітність організації .
Аудиторська організація повинна почати планувати аудит до написання листа-зобов'язання і до укладення договору з економічним суб'єктом про проведення аудиту.
Загальний план повинен служити керівництвом при здійсненні програми аудита. У загальному плані аудиторська організація повинна передбачити термін проведення аудиту і скласти графік проведення аудиту, підготовки звіту, аудиторського висновку. У загальному плані аудиторська організація визначає спосіб проведення аудита на підставі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків аудита. У випадку рішення провести вибірковий аудит аудитор формує аудиторську вибірку.
Програма аудиту є розвитком загального плану аудиту та являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації й аудиторської групи - одночасно і засобом контролю якості роботи. Аудиторську програму варто складати у вигляді програми тестів засобів контролю й у вигляді програми аудиторських процедур по суті. Програма тестів засобів контролю - це перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю та обліку. Тести допомагають виявити істотні недоліки засобів контролю економічного суб'єкта. Аудиторські процедура по суті - це детальна перевірка правильного відображення в бухгалтерському звіті оборотів і сальдо по рахунках.
Залежно від умов проведення аудита і результатів аудиторських процедур програма може переглядатися. Причини і результати змін варто документувати.
Підготовка і складання програми аудиту регулюється Правилом (стандарту) аудиторської діяльності «Планування аудиту».
Аудитор при підготовці програми оцінює ефективність внутрішнього контролю за рухом грошових коштів та інших цінностей у касі. Попередньо оцінюється дотримання касової дисципліни. виявляються складні ділянки, що вимагають особливої уваги, що вимагають особливої уваги, плануються контрольні процедури. Відповідно до правила (стандарту) аудиторської діяльності "Планування аудиту" аудиторська організація повинна погодити з клієнтом основні організаційні питання, пов'язані з проведенням перевірки, до на факторів.
На етапі попереднього планування аудитор повинен отримати інформацію про:
зовнішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, що відображають економічну ситуацію, в країні (регіоні) в цілому і її галузеві особливості;
внутрішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність
відомості, отримані з бесід з керівництвом та виконавчим персоналом економічного суб'єкта;
інформація, отримана під час огляду економічного суб'єкта, його основних ділянок, складів.
Розділ аудиторської програми з перевірки касових операцій повинен розглянути такі питання та напрямки аудиту: інвентаризація наявності та перевірка стану збереження грошових коштів та інших цінностей в кас; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли в касу; дослідження правильності списання грошей на витрату, перевірки дотримання касової та фінансової дисципліни; перевірка правильності відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку; документування матеріалів і результатів перевірки; висновки і пропозиції за результатами аудиту.
1.3. Порядок проведення аудиторської перевірки грошових коштів на підприємстві
Аудиторську перевірку грошових коштів доцільно починати з перевірки касових операцій. Перевірка каси зазвичай починається з проведення інвентаризації касової готівки негайно після прибуття аудитора на місце перевірки у присутності касира і головного (старшого) бухгалтера. За наявності кількох кас аудитор опечатує їх, щоб запобігти можливості покриття з інших джерел недостачі грошей, зміни залишку грошей, виведеного в касовій книзі. Останній касовий звіт та документи за операціями останнього дня касир представляє для перевірки, а також дає розписку про те, що всі прибуткові і витратні документи включені ним до звіту і на момент інвентаризації в касі немає неоприбуткованих чи не списаних у витрату грошей.
Далі касир починає угруповання готівки по відповідним купюрам і в присутності аудитора і головного бухгалтера організації проводить повний полістний їх підрахунок включаючи опечатані в пачках гроші, отримані в установі банку. [14, 288]
Аудитор повинен пам'ятати, що видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері або в іншому документі, у виправдання залишку грошей не в касі не приймається. Готівкові гроші, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, вважаються надлишком каси і зараховуються в дохід організації. Окремі випадки, нібито підтверджують отримання грошей у касира або здача їх на тимчасове зберігання, до уваги не приймаються, при інвентаризації касової готівки аудитору необхідно встановити також наявність інших цінностей в касі: цінних грошові документів. Результати інвентаризації наявності грошових коштів та інших цінностей в касі співставляються з документами про їх залишки, зафіксованими у бухгалтерському обліку. Встановлені в ході інвентаризації касової готівки надлишки за рекомендацією аудитора оприбутковуються за прибутковим ордером в дохід організації (дебет рахунку 50 «Каса» і кредит рахунку 99 «Прибутки та збитки»), дана операція записується в касовій книзі. Надлишки можуть бути результатом навмисних дій (необлікового суми) або допущених помилок при прийомі і видачі грошових коштів. Тому аудитор повинен об'єктивно оцінити ситуацію, визначити правильну формулювання для акту перевірки. Виявлена в ході інвентаризації незначна нестача може бути погашена касиром шляхом внесення відсутньої суми до каси організації. Дана операція повинна бути оформлена прибутковим ордером і записана в касою книзі. Касир зобов'язаний дати аудиторові письмове пояснення причин надлишків або нестач. При виявленні значних недостач внаслідок зловживань аудитор може рекомендувати керівнику організації негайно відсторонити касира від посади і передати справу слідчим органам.
Результати інвентаризації готівкових грошових коштів та інших цінностей у касі аудитор оформляє актом за типовою формою № інв-15, який крім аудитора підписують касир, головний (старший) бухгалтер об'єкта аудиту. Цей акт є письмовим аудиторським доказом і його дані необхідні аудитору надалі при перевірці оприбуткування і правильності списання грошових коштів по касі.
При перевірці каси аудитору необхідно також з'ясувати: чи укладений з касиром договір про матеріальну відповідальність або чи є в особовій справі касира зобов'язання про матеріальну відповідальність, передбачену Порядком ведення касових операцій; чи відповідає приміщення каси вимогам, встановленим для роботи касира; чи забезпечені охорона каси і збереження грошей під час доставки з банку і під час видачі заробітної плати; чи є для зберігання грошей та інших цінностей в касі сейф або сейф; чи дотримуються правила зберігання ключів від сейфа для зберігання грошей та інших цінностей в касі; чи дотримується встановлений ліміт зберігання грошової готівки по окремих датам; чи проводяться раптові перевірки каси і чи є акти по таким перевіркам.
Потім аудитор переходить до перевірки правильності документального оформлення операцій. Практика перевірок показує, що в багатьох організаціях касові документи складаються неякісно, часто в прибуткових і витратних документах відсутні підписи відповідальних осіб, які вносили гроші в касу або отримали їх з каси, та інші обов'язкові реквізити. Такі документи вважаються недійсними, а проведені по них операції необгрунтованими. Якщо таке встановлено, то аудитор повинен повідомити про це керівнику та головному бухгалтеру організації з метою прийняття оперативних заходів.
На наступному етапі перевірки слід встановити: чи ведуть в даній організації за встановленою формою журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; чи всі касові документи зареєстровані в журналі, чи немає пропущених номерів касових ордерів, наявність і правильність ведення касової книги, яка повинна бути пронумерована, прошнурована про опечатана сургучною печаткою, а кількість аркушів повинна бути завірена підписами керівника головного бухгалтера; чи дійсно одну касову книгу ведуть в даній організації (особливо це стосується багатопрофільних організацій, які цей порядок часто порушують).
Після з'ясування дотримання встановлених вимог необхідно переходити до перевірки законності здійснення касових операцій, відповідності їх Порядку ведення касових операцій. Перевірці підлягають всі прибуткові і витратні грошові документи за ревізується період. При перевірці касових операцій особливу увагу аудитор повинен приділити виявленню правильності, своєчасності та повноти оприбуткування готівки. Грошові кошти можуть надходити з банків, від працівників організації в оплату будь-яких послуг, можуть бути залишками невикористаних авансів і ін Ретельній перевірці аудитора підлягають повнота та своєчасність оприбуткування грошей, отриманих по кожному чеку з банку, шляхом звірки ідентичних сум, записаних на корінцях чеків, виписок банку (по шифру, відповідному отримання готівкових грошей) і прибуткових касових ордерів. Однак це тільки формальна сторона перевірки, а тому необхідно також перевірити законність надходження грошей до каси по суті. [14, 290]
Слід ретельно перевірити також повноту оприбуткування виручки від реалізації продукції основного виробництва, громадського харчування, послуг допоміжних, житлово-комунального, обслуговуючих виробництв і господарств. При проверке приема наличных денег следует сверить записи в кассовой книге, приходных кассовых ордерах, на корешках чеков и выписках банка с отчетными, накладными и счетами по реализации продукции (работ, услуг).
Аудитор должен помнить, что в настоящее время в некоторых организациях умышленно скрывают денежные доходы от государственного налогообложения. Так, например, наличной денежной выручки отражают проводками: дебет счета 50 «Касса» и кредит счета 76 «Расчеты с разными дебиторами и кредиторами», 71 «Расчеты с подотчетными лицами», 20 «Основное производство» и т.д. В таких ситуациях необходимо провести встречные сверки дебетовых записей по перечисленным счетам на проверяемые суммы с кредитовыми записями на счете 90 «Продажи», и если на кредите счета 90 данных контрольных сумм не окажется, то это представляет собой сокрытый объект (выручка) налогообложения. В таких случаях аудитор должен немедленно сообщить об этом руководителю организации и предупредить о том, к каким последствиям могут привести эти нарушения налогового законодательства. Кроме того, подобные нарушения и ошибки искажают соответствующие показатели бухгалтерской отчетности организации, а, как известно, основная цель аудита – подтверждение достоверности годовой бухгалтерской отчетности организации.
При проверке приходных кассовых документов аудитор должен тщательно изучить (по от дельным не свойственным профилю организации операциям) договоры, заключенные по данным операциям с юридическими и физическими лицами. Так, зачастую денежные средства за реализованную продукцию, товары (работы, услуги), полученные от юридических и физических лиц, отражают в учете в соответствии с выдуманными договорами о совместной деятельности (простого товарищества) или трастовыми договорами. В подобных ситуациях необходимо помнить, что физическое лицо, если оно не зарегистрировано как предприниматель, не может заниматься никакими совместными видами деятельности с целью получения прибыли, а трастовыми операциями могут заниматься специальные трастовые компании, имеющие государственное разрешение (лицензию) на данный вид деятельности. Подобные операции проводятся умышленно с целью сокрытия части валовой продукции от государственного налогообложения.
Особое внимание при проверке кассовых операций необходимо уделить полноте и правильности учета внереализационных доходов (процентов и дивидендов по финансовым вложениям, штрафов по хозяйственным договорам, арендной платы, безвозмездно полученных сумм и т.д.), а также начисления налогов от этих доходов. Необходимо проверить соблюдение размера лимита наличных расчетов с организациями и физическими лицами – предпринимателями за товарно-материальные ценности. Здесь иногда встречаются нарушения, когда денежные средства приходуют или отдают из кассы сверх установленного лимита наличных расчетов через выдуманные фамилии физических лиц путем оформления на них приходных или расходных кассовых ордеров. Фиктивные лица выявляются путем проверки наличия заключенных договоров с физическими лицами.
Проверяя расходование наличных денег из кассы организации, аудитор должен помнить, что эти операции оформляются расходными кассовыми ордерами или другими надлежаще оформленными документами (платежными ведомостями, счетами, заявлениями и др.). Документы на выдачу денег должны быть подписаны руководителем и главным бухгалтером организации или лицами, ими уполномоченными. При проверке необходимо убедиться в юридическом обосновании выдачи из кассы наличных денег (зарплата – есть ли приказы о приеме на работу, перемещениях, увольнениях, отпусках, поощрениях трудовые договоры, акты приемки выполненных работ и др.; выдача в подотчет – приказы на командировку, о выдаче в подотчет; выдача сторонними лицами – доверенность, если это от организации, счет-фактура или корешок приходного ордера и др.; выдача алиментов – исполнительный лист и др.). Во всех расходных кассовых ордерах должны быть проставлены паспортные данные. Так же аудитор должен проверить соблюдение организацией предельных сумм расчетов наличными денежными средствами (в настоящее время 60 000 руб. по одной сделке).
Особое внимание необходимо обращать на оформление кассовых документов: имеются ли в каждом документе расписки получателей; наличие на титульном листе платежной ведомости разрешения на выдачу денег (заработной платы, пособий, премий и т.д.) руководителя и главного бухгалтера организации с их подписями и указанием сроков выдачи и сумм прописью; составлен ли реестр депонированных сумм и сделана ли надпись о фактически выплаченной и депонированной сумме; погашаются ли кассовые документы ( приходные – штампом «получено», расходные – «оплачено») с указанием даты, нет ли на них следов подчисток или исправлений.
На достоверность финансовой отчетности оказывает влияние правильность отражения операции по движению денежных средств на счетах бухгалтерского учета. Бывают случаи, когда бухгалтер, принимающий отчеты кассира, умышленно или из-за незнания неправильно составляет корреспонденцию счетов, что необоснованно приводит к вуалированию доходов организации и уменьшению отчислений налогов в бюджет. Поэтому тщательной проверки требует корреспонденция счетов по каждой кассовой операции. Выявленные нарушения и ошибки целесообразно фиксировать в рабочей таблице (ведомости) по следующей форме (табл. 1.1):
Таблиця 1.1
Ведомость проверки кассовых операций
за _____________ 200__ г.
месяц (период)
№ п./п. | Документ, номер, дата составления | Зміст операції | Сума, руб. | Корреспон-денция счетов | Характер и сущность нарушения, выводы и предложения | |
дебет | кредит | |||||
1 | РКО № 10 от 11.06 | Выдана материальная помощь | 700 | |||