Облік і аналіз руху грошових коштів в організаціях на матеріалах ТОВ Таїр-Дон

.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;; ;; o;; ;; ;; o;; ;; ;; o ;; ;;;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;.;;.;;.;;.;;. ;;.;;.;;.;;;);;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;. ;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;) ;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.; ;;);;. .;;. . .;;. . . .;;
. . . . .;;. . . . . .;;. . . . . . .;;. . . . . . . .;;. . . . . . . . .;;;);;);;);; ();; ();; ();;);;.;;.;;;.;;; МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

РОСТОВСЬКА АКАДЕМІЯ СЕРВІСУ (ФІЛІЯ)

ПІВДЕННО-РОСІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЕКОНОМІКИ ТА СЕРВІСУ

(РАС (філія) ГОУ ВПО "ЮРГУЕС")

Кафедра "Бухгалтерський облік, аналіз і аудит"

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: "ОБЛІК І АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ"

(На матеріалах ТОВ "Таір-Дон" м. Ростов-на-дону)

Консультант

Розробляла Мартинець Я.А.

Керівник

дипломної роботи

к. с. х. н., доцент Кушнаренко Т.В.

2009

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи руху грошових коштів в організаціях

1.1 Сутність та функції грошових коштів в ринковій економіці

1.2 Форми та види розрахунків між контрагентами

1.3 Особливості обліку руху грошових коштів відповідно до МСФЗ

1.4 Контроль за грошовими потоками

2. Облік руху грошових коштів у ТОВ "ТАІР-ДОН"

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

2.2 Облік руху грошових коштів в касі

2.3 Облік руху грошових коштів на розрахунковому рахунку

2.4 Облік розрахунків на валютних і спеціальні рахунки в банку

3. Аналіз руху грошових коштів у ТОВ "ТАІР-ДОН"

3.1 Мета і завдання аналізу в управлінні грошовими коштами організації

3.2 Оцінка грошових потоків від поточної, інвестиційної та фінансової діяльності організації

3.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності ТОВ "Таір-Дон"

Висновок

Список використаних джерел

Введення

Одним з найбільш істотних недоліків роботи підприємств у сучасних ринкових умовах є практично повна відсутність системи управління ресурсами підприємства - виробничими, матеріальними, фінансовими, трудовими. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, виходом з цієї ситуації може стати впровадження на підприємствах системи управління обліку. Особлива увага повинна бути приділена системі управління грошовими потоками підприємства, так як проблеми з готівкою виникають через об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат, або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівкових грошей, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозними.

У ринковій економіці між підприємствами та банками постійно відбуваються угоди з приводу перерозподілу, зберігання грошових коштів. Всілякі розрахунки, що виникають між підприємствами, також ведуться за допомогою грошових коштів. З їх допомогою завершується перетворення грошової форми виділених коштів у виробничі запаси, отримання грошової виручки і ув'язненого в ній чистого доходу. Таким чином, грошові розрахунки виступають найважливішим чинником забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою процесу виробництва. Чітка організація розрахунків між постачальниками і покупцями безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження грошових коштів. У організації виникають взаємини з персоналом, який виконує виробниче завдання, що також тягне за собою розрахунки з працівниками підприємства, з органами соціального забезпечення та іншими організаціями та особами. Всі ці розрахунки здійснюються у грошовій формі.

Грошові кошти організації являють собою сукупність грошей, що знаходяться в касі, на банківських розрахункових, валютних, спеціальних та депозитних рахунках, у виставлених акредитивах і особливих рахунках, чекових книжках, перекладах в дорозі і грошові документи. Грошові кошти характеризують початкову та кінцеву стадії кругообігу господарських засобів, швидкістю руху яких багато в чому визначається активність всієї підприємницької діяльності. Обсягом наявних у організації грошей як найважливішого платіжного засобу визначається платоспроможність підприємства - одна з найважливіших характеристик його фінансового становища. Грошові кошти є єдиним видом оборотних засобів, що мають абсолютною ліквідністю, тобто негайної здатністю виступати засобом платежу за зобов'язаннями підприємства. Будь-яка організація в процесі здійснення поточної фінансово-господарської діяльності постійно вступає в розрахункові відносини зі своїми контрагентами. При цьому вона може бути як покупцем, так і продавцем товару (продукції, робіт, послуг), що, з одного боку, має на увазі наявність зобов'язань по оплаті товару постачальнику, а з іншого - зобов'язань покупця перед організацією у відношенні придбаного товару (продукції, робіт , послуг). Крім того, організація пов'язана розрахунковими відносинами з бюджетом, позабюджетними фондами, іншими структурами, а також із засновниками і працівниками підприємства. При цьому порядок здійснення розрахунків між організацією та її контрагентами регулюється або поточним законодавством, або умовами договору.

Переважна більшість розрахунків між організаціями проводиться безготівковим шляхом, тобто шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок кредитора за допомогою системи кореспондентських рахунків між різними банками. Застосування безготівкових розрахунків забезпечує надійне збереження грошових коштів, знижує витрати на грошовий обіг і скорочує потребу в готівці. Готівкові грошові розрахунки в обов'язковому порядку проводять через каси підприємств і організацій. Готівкові кошти, отримані підприємствами в банках, можуть витрачатися суворо на цілі, зазначені в чеках. Підприємства можуть мати в своїх касах готівку грошові кошти тільки в межах лімітів, встановлених банками щорічно по узгодженню з керівниками підприємств. При здійсненні розрахунків з населенням підприємства зобов'язані застосовувати контрольно - касові машини (ККМ).

По суті справи, грошові кошти є необхідною умовою функціонування підприємства. Без грошей діяльність припиняється. Всебічно скоординована стратегія управління грошовими ресурсами підприємства повинна забезпечити його платоспроможність. Крім того, підприємству необхідні певні запаси резервних грошових коштів для оплати можливих непередбачених зобов'язань, а також для здійснення несподіваних вигідних інвестицій. Проте всякі зайві запаси грошових коштів, призводять до уповільнення їх обороту, тобто до зниження ефективності їх використання, а в умовах інфляції - і до прямих втрат за рахунок їх знецінення.

Тому мистецтво управління грошовими потоками полягає не в тому, щоб накопичити якомога більше грошей, а в оптимізації їх запасів, в прагненні до такого планування руху грошових потоків, щоб до кожного чергового платежу підприємства за своїми зобов'язаннями забезпечувалося надходження грошей від покупців та інших дебіторів при збереженні необхідних резервів. Такий підхід забезпечує можливість збереження повсякденному платоспроможності підприємства, отримання додаткового прибутку за рахунок інвестиції з'являються тимчасово вільних грошових ресурсів без їх заморожування. Побудова системи ефективного управління грошовими потоками неможливе без наявності повної і достовірної бухгалтерської інформації про наявність та рух грошових коштів організації. Все це надає особливого значення обліку та аналізу грошових коштів як найважливішого інструменту управління грошовими потоками, контролю збереження, законності та ефективності використання грошових коштів, підтримки повсякденному платоспроможності підприємства.

Метою бухгалтерського обліку операцій з грошовими коштами є контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів, забезпечення схоронності готівки і грошових документів у касі. Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових коштів і розрахунків стоять наступні завдання: своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою; дотримання діючих правил використання грошових коштів за призначенням відповідно до виділених лімітів, фондами і кошторисами; правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з грошовими коштами; контроль за наявністю і збереженням грошей у касі, на розрахунковому та інших рахунках у банках, організація і проведення у встановлені терміни інвентаризацій грошових коштів і стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості; контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни; безперебійне задоволення готівкою потреб підприємства.

У світовій практиці обліку велику увагу надається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що проблеми з готівкою виникають через об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівкових грошей, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух. Найбільш тісно аналіз господарської діяльності пов'язаний з бухгалтерським обліком, т.к саме система бухгалтерського обліку забезпечує збір, угруповання і обробку інформації про факти фінансово - господарської діяльності підприємства за звітний період, на основі якої розраховуються показники, що відображаються у фінансовій звітності. Однією з умов здійснення нормальної життєдіяльності організації визнається забезпеченість оптимальним обсягом грошових коштів.

Розвиток економічного аналізу, його поширення в практиці ведення бізнесу - запорука успішної діяльності комерційної організації. У сучасних умовах менеджмент будь-якої компанії для ефективного управління бізнесом потребує глибокого аналізу і оцінки використання ресурсного потенціалу, власного і позикового капіталу, основних і оборотних коштів і т.п. Систематичний, комплексний економічний аналіз, здійснюваний, як правило, працівниками фінансової служби компанії, є елементом системи управління, засобом виявлення невикористаних резервів і розробки програми їх реалізації, а також виконує контрольну функцію.

Метою дипломної роботи є вивчення теоретичних аспектів обліку і аналізу руху грошових коштів, а також практичного досвіду на прикладі ТОВ "Таір-Дон".

Об'єктом дослідження в дипломній роботі є товариство з обмеженою відповідальністю "Таір-Дон", засноване в 2000р. Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на товари, надаючи їх за цінами, що встановлюються на договірній основі.

Інформаційною базою для написання даної дипломної роботи з'явилися законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують галузь дослідження; монографії вітчизняних і зарубіжних економістів, навчальні та періодичні видання, статут ТОВ "Таір-Дон" (Додаток А); облікова політика організації (Додаток Б); бухгалтерська звітність ТОВ "Таір-Дон" 2006-2008рр. (Додатки В-Д); методична література та інформаційна система "Консультант Плюс".

1. Теоретичні основи руху грошових коштів в організаціях

1.1 Сутність та функції грошових коштів в ринковій економіці

Важливе значення для добробуту підприємств має своєчасність грошових розрахунків, ретельно поставлений облік кредитних і розрахункових операцій. У процесі господарської діяльності підприємства постійно ведуть розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировина, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності та надані послуги; з покупцями, за придбані ними товари, з кредитними установами з позик і інших фінансових операцій; з бюджетом і податковими органами з різного роду платежів, з іншими організаціями та особами за різними господарськими операціями.

Грошові розрахунки проводяться або у вигляді безготівкових платежів, або готівкою. Безготівкові розрахунки в умовах розвиненої ринкової економіки здійснюються за допомогою векселів і чеків, що заміщають готівкові гроші, безготівкових перерахувань по розрахункових та поточних рахунках клієнтів у банках, за допомогою системи кореспондентських рахунків між різними банками, а також клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати. На відміну від платежів готівкою, коли гроші безпосередньо передаються платником їх одержувачу, безготівкові розрахунки здійснюються здебільшого різних банківських, кредитних і розрахункових операцій, що заміщають готівкові гроші в оборот. Застосування безготівкових розрахунків знижує витрати на грошовий обіг, скорочує потребу в готівці, сприяє концентрації в банках вільних грошових коштів підприємств, забезпечує їх більш надійне збереження.

Грошові кошти підприємств знаходяться в касі у вигляді готівкових грошей і грошових документів, на рахунках у банках, у виставлених акредитивах і відкритих особливих рахунках, у чекових книжках. Їх примноження, правильне використання, контроль за збереженням - найважливіше завдання бухгалтерії. Від успішності її вирішення багато в чому залежить платоспроможність підприємства, своєчасність виплати заробітної плати його персоналу, розрахунків із замовниками, платежів до бюджету. Бухгалтерський облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій має важливе значення для правильної операції організації грошового обігу розрахунків і кредитування в народному господарстві, у зміцненні платіжної дисципліни, в ефективному використанні фінансових ресурсів.

Сутність грошей проявляється в їх функціях. Гроші виконують п'ять функцій - міри вартості, засоби обігу, засобу нагромадження, засобу платежу. Гроші виступають мірою вартості - вимірюють вартість і планування всіх товарів до певної кількості грошей. Грошовий вираз вартості товару є його ціною. Властивість ціни - коливання близько вартості в більшу чи меншу сторону. Виконувати функцію міри вартості можуть повноцінні гроші, тому що, щоб виміряти вартість товарів, гроші повинні самообладать вартістю. Гроші виступають як засіб платежу - ця функція проявляється, перш за все, в обслуговуванні платежів поза сферою товарообігу. Це податки, соціальні виплати, відсотки за кредит. Гроші легко приймаються як засіб платежу. Також цю функцію виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при погашенні заборгованості по заробітній платі. Функцію засобу платежу виконують і готівка, однак, переважна частина грошового обороту, в якому гроші виступають як засіб платежу, доводиться на безготівкові грошові розрахунки між юридичними особами. Гроші виступають як засіб обігу обслуговування товарообігу. Перш за все, гроші є сьогодні засобом обігу, гроші можна використовувати при купівлі і продажу товарів і послуг. Це виражається формулою: Т (товар) - Д (гроші) - Т (товар). Як засіб обміну гроші дозволяють суспільству уникнути незручностей бартерного обміну. І, представляючи зручний спосіб обміну товарами, гроші дозволяють суспільству скористатися плодами географічної спеціалізації і поділу праці між людьми. Гроші служать засобом накопичення, заощадження, утворення скарбів. Оскільки гроші найбільш ліквідне майно, вони є найбільш зручною формою зберігання багатства. Володіння грошима за рідкісним винятком не приносить прибутку, грошового доходу, який витягується при зберіганні багатства, наприклад, у формі нерухомого майна (власності) або цінних паперів (акцій, облігацій). Однак гроші мають ту перевагу, що вони можуть бути невідкладно використані фірмою чи домашнім господарством для будь-якого фінансового зобов'язання.

Функція "світові гроші" - це гроші у системі міжнародних економічних відносин. При золотому стандарті вони виступають в ролі загального еквівалента в господарських взаєминах усіх країн. На світовому ринку грошові кошти скидають усі свої "національні мундири" і виступають в натуральній формі, у вигляді зливків золота. Воно було мірою вартості і використовувалося як загальний засіб платежу. У торгових угодах між країнами товари реалізуються великими оптовими партіями, і розрахунки виробляються переважно шляхом заліку боргових зобов'язань через банки. Готівкове золото перевозиться з однієї країни в іншу, тільки якщо борг не погашається взаємними розрахунками.

Метою бухгалтерського обліку грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій - є контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів і кредитів, забезпечення збереження грошової готівки і документів в касі. В умовах ринкової економіки бухгалтерія повинна виходити з принципу, що вміле використання грошей і коштів саме по собі може приносити підприємству додатковий дохід. Тому потрібно постійно думати про раціональному вкладанні тимчасово вільних грошових коштів для отримання прибутку (у депозити банків, акції та облігації сторонніх підприємств, інвестиційні фонди). З цієї мети випливають такі основні завдання обліку і контролю грошових коштів: перевірка правильності документального оформлення і законності операцій з грошовими коштами, своєчасне та повне відображення їх в обліку; забезпечення своєчасності, повноти та правильності розрахунків за всіма видами платежів та надходжень, забезпечення збереження грошових коштів , документів у касі та інших місцях їх видачі, безперебійне задоволення готівкою всіх нагальних потреб підприємства; вишукування можливості найбільш раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, приносять дохід і ін

Поточними турботами цієї ділянки є: контроль за оплатою рахунків; отримання боргів з позичальників і дебіторів, наглядати за касовою дисципліною; правильне заповнення первинної документації. Підприємства, здійснюють поточну, інвестиційну та фінансову діяльність, вступають у взаємини з юридичними і фізичними особами, в тому числі з членами свого трудового колективу. Ці взаємовідносини засновані на грошових розрахунках.

Велика частина розрахунків за взаємними зобов'язаннями проводиться через установи банків, тобто шляхом безготівкових розрахунків. При уявній простоті обліку грошових розрахунків і, зокрема, касових операцій, тим не менш, багато практичні працівники допускають грубі порушення чинних правил обліку і розрахунків готівкою. Інколи це обертається для підприємства значними фінансовими втратами у вигляді штрафних санкцій. При проведенні розрахункових операцій банки контролюють дотримання підприємствами платіжної та договірної дисципліни, а також сприяють застосуванню найбільш доцільних форм розрахунків.

1.2 Форми та види розрахунків між контрагентами

Порядок і форми розрахунків визначаються в господарських договорах між сторонами. Положення про безготівкові розрахунки в Російській Федерації регламентує загальні підходи до організації безготівкових розрахунків по рахунках у формах, встановлених законодавством, і єдиний документообіг в банках, залишаючи за організаціями право вибору форм розрахунків і їх закріплення в договорах. Прийом і видача грошей здійснюються банком на підставі документів типової форми: оголошення на внесок готівкою - при здачі організацією готівкових грошей на розрахунковий рахунок; чек (грошовий) - під час видачі з розрахункового рахунку організації готівки на зазначені в чеку мети (заробітна плата, господарські витрати, відрядження тощо).

Поширеними формами безготівкових розрахунків є: розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки по акредитиву; розрахунки чеками; розрахунки по інкасо. Платіжні доручення, платіжні вимоги, заяви на акредитив, інкасові доручення (розпорядження), що застосовуються при безготівкових розрахунках в Російській Федерації, починаючи з першого січня 1998 р. мають оформлятися на бланках загальноросійського класифікатора управлінської документації. Форми безготівкових розрахунків організації вибирають самостійно. Банки не втручаються у договірні відносини організації.

Всі операції по розрахунковому рахунку здійснюються на підставі розрахункових документів, що являють собою: розпорядження платника про списання грошових коштів зі свого рахунку і їх перерахування на рахунок отримувача коштів; розпорядження отримувача коштів (стягувача) на списання грошових коштів з рахунку платника і перерахування на рахунок, вказаний одержувачем (стягувачем) коштів. При здійсненні безготівкових форм розрахунків використовуються такі розрахункові документи: платіжні доручення; акредитиви; чеки; платіжні вимоги; інкасові доручення.

Розрахункові документи повинні містити обов'язкові реквізити: найменування розрахункового документа і код форми; номер розрахункового документа, число, місяць і рік його виписки; вид платежу; найменування платника, номер його рахунку, ідентифікаційний номер платника податків (ІПН) і ін Виправлення, помарки і підчищення , використання коригуючої рідини в розрахункових документах не допускаються. Розрахункові документи дійсні до пред'явлення протягом 10 календарних днів, не рахуючи дня їх виписки. Відкликають розрахункові документи на підставі поданої в банк заяви, складеного у двох примірниках у довільній формі із зазначенням реквізитів, необхідних для здійснення відкликання.

Платіжними дорученнями здійснюється перерахування грошових коштів: за поставлені і для попередньої оплати за товари, виконані роботи, надані послуги; до бюджетів всіх рівнів та позабюджетні фонди; для повернення (розміщення) кредитів і позик, депозитів та сплати відсотків за ними, а також в інших цілях. Платіжним дорученням є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку перевести певну грошову суму на рахунок одержувача коштів. Платіжні доручення приймаються банком незалежно від наявності грошових коштів на рахунку платника. Крім розрахунків за товарними операціями організації здійснюють розрахунки за нетоварними операціями, пов'язані тільки з рухом грошових коштів, тобто з погашенням заборгованості перед бюджетом, банком, позабюджетними фондами, організаціями енергетичного комплексу.

Організація відповідно до умов договору періодично отримує від банку виписку з розрахункового рахунку про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку організації, про списання або зарахування певних сум з прикладеними виправдувальними документами, на підставі яких проводилося рух грошових коштів. Оскільки виписка з розрахункового рахунку є другим екземпляром особового рахунку організації, що відкривається їй банком, списуючи з розрахункового рахунку суму відповідно до розпорядження організації, банк відображає їх за дебетом рахунка, а зараховуючи на розрахунковий рахунок - по кредиту. Тобто відбувається дзеркальне відображення операції, так як банк по відношенню до організації є дебітором. При обробці надійшли виписок з розрахункового рахунку бухгалтер підшиває до них виправдувальні документи, а у виписці навпаки сум вказує дебетуемого і кредитуються рахунки. При виявленні помилково зарахованих або списаних сум виробляють запис на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрахунок 2 "Розрахунки за претензіями", про що письмово повідомляється банку (про виявлені помилки). Після отримання виписки з розрахункового рахунку, в яку банком внесені зміни, заборгованість списується.

Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання, прийняте банком за дорученням платника, зробити платежі коштів на користь одержувача за пред'явленням останнім документів, відповідних умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку здійснити такі платежі. При використанні акредитивів постачальник гарантований у вступі платежу від покупця. Акредитиви бувають наступних видів: покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані); відкличні та безвідкличні (можуть бути підтвердженими). Акредитив призначений для розрахунків з одним одержувачем коштів. Порядок розрахунків по акредитиву встановлюється в основному договорі і містить такі основні моменти: найменування банку-емітента, банку, що обслуговує отримувача коштів, самого отримувача коштів; суму, вигляд і терміни дії акредитива; умова оплати та відповідальність за невиконання зобов'язань. Рух коштів, що знаходяться в акредитивах, відображається на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 1 "Акредитиви". Аналітичний облік ведеться окремо по кожному виставляється організацією акредитиву.

Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю. Чекодавцем є юридична особа, яка має грошові кошти в банку, якими воно має право розпоряджатися. Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються частиною другою Цивільного кодексу Російської Федерації. Чеки бувають двох видів: іменні та на пред'явника. Іменний чек виписується на юридичну або фізичну особу. Чек на пред'явника оплачується будь-кому, хто його пред'явить. Такий чек може передаватися іншим особам. Операція з передачі чека оформляється за допомогою індосаменту - передатного підпису. Щоб провести розрахунки з використанням чекової книжки, грошові кошти депонуються на спеціальному рахунку в банку за заявою організації. Чекова книжка видається банком після відкриття клієнтові спеціального рахунку в банку. Перевага розрахунків чеками полягає в тому, що вони гарантують кожній стороні (і продавцю, і покупцю) виконання зобов'язань; покупцеві - отримання матеріальних цінностей (робіт, послуг), постачальнику - оплату. Чек оплачується в повній сумі, на яку виписаний. Найчастіше чеки використовуються при розрахунках з транспортними організаціями за здійснені перевезення.

При розрахунках за поставлені їм цінності організації можуть застосовувати платіжні вимоги. Платіжне вимога є розрахунковим документом, що містить вимогу кредитора за основним договором до боржника про сплату певної грошової суми через банк. Розрахунки за допомогою платіжних вимог можуть здійснюватися з попереднім акцептом і без акцепту платника. Строк для акцепту платіжних вимог визначається за основним договором і повинен становити не менше п'яти робочих днів. Акцепт платіжного вимоги або відмови від акцепту (повний або частковий) оформляються заявою про акцепт (відмову від акцепту) за типовою формою. Безакцептне списання грошових коштів з рахунку у випадках, передбачених основним договором, проводиться банком за наявності в договорі банківського рахунку умови про безакцептне списання грошових коштів або на підставі додаткової угоди до договору банківського рахунку, що містить відповідне умова.

Інкасове доручення є розрахунковим документом, на підставі якого здійснюється списання грошових коштів з рахунків організації (платника) у безспірному порядку, за таких умов: законодавче встановлення безспірного порядку стягнення грошових коштів, у тому числі для стягнення грошових коштів органами, які виконують контрольні функції; стягнення по виконавчими документами; у випадках, передбачених сторонами за основним договором, при наданні банку, що обслуговує платника, права на списання грошових коштів з рахунку платника без його розпорядження.

Рахунок 57 "Переклади в шляху" використовується для обліку грошових коштів (переказів) у випадках, коли немає виправдувальних документів, що підтверджують списання або зарахування грошових коштів на відповідні рахунки обліку грошових коштів.

Найбільш поширеним способом здавання виручки до банку торговими організаціями є її збір інкасаторами відповідно до укладених договорів інкасації з банками. На що здаються інкасатору готівкові грошові кошти виписується препроводительную відомість у трьох примірниках із зазначенням загальної суми здаються грошей.

Суми, здані через інкасатора, на розрахунковий рахунок організації будуть зараховані тільки на наступний день. Тому до їх зарахування на розрахунковий рахунок і отримання виписки з розрахункового рахунку вони обліковуються на рахунку 57 "Переклади в шляху".

Залишки на рахунку 57 "Переклади в шляху" на 1-е число кожного місяця повинні бути рівні сумі, зданої в банк за останній день звітного місяця і зарахованої в перший день наступного місяця.

1.3 Особливості обліку руху грошових коштів відповідно до МСФЗ

Міжнародний стандарт фінансової звітності МСФЗ (IAS) 7 "Звіти про рух грошових коштів" містить в собі вимогу надання інформації про історичні зміни у грошових коштах та еквівалентах грошових коштів компанії за допомогою звітів про рух грошових коштів, в яких проводиться класифікація надходжень і платежів грошових коштів за період, одержуваних від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Інформація про рух грошових коштів компанії дає користувачам фінансової звітності основу для оцінки здатності компанії створювати грошові активи. Компанія зобов'язана готувати звіт про рух грошових коштів і представляти його в якості складової частини своєї фінансової звітності за кожний період, у якому представлялася фінансова звітність.

Діяльність будь-якої компанії класифікується як операційна, інвестиційна та фінансова. Операційна діяльність - основна діяльність, що приносить виручку компанії, та інша діяльність, відмінна від інвестиційної та фінансової діяльності. Це та діяльність, яка прописана в статуті компанії. Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж необоротних активів та інших інвестицій, що не відносяться до грошових еквівалентів. Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін у розмірі та складі власного капіталу і позикових коштів компанії.

У стандарті МСФЗ (IAS) 7 містяться такі визначення. Грошові кошти - це грошові кошти в касі і на поточному рахунку компанії. У російському обліку в це поняття включаються вклади "до запитання". Разом з тим депозитні вклади відносяться до фінансових вкладень і у звіті про рух грошових коштів не відображаються.

Еквівалентом грошових коштів, що відображаються у звіті, є короткострокові, високоліквідні вкладення, легко оборотні в заздалегідь відому суму грошових коштів і зазнають незначного ризику зміни їх вартості. У російському обліку до еквівалентів грошових коштів відносяться високоліквідні короткострокові фінансові вкладення, що відображаються за рядку 250 балансу. У цьому рядку відображаються всі фінансові вкладення терміном погашення менше одного року, але до еквівалентів грошових коштів відносяться тільки ті, які підлягають погашенню протягом трьох місяців, тобто в найближчий звітний період.

Чистим потоком грошових коштів є нетто-результат, тобто чистий приріст або зменшення грошових коштів за звітний період. Залишок чистих грошових коштів на кінець періоду (ЧПДСкон) визначається за формулою:

ЧПДСкон = ЧПДСнач + Надходження ЧДС - Вибуття ЧДС, (1.2)

де ЧПДСнач - залишок чистих грошових коштів на початок періоду;

Надходження ЧДС - надходження чистих грошових коштів за звітний період;

Вибуття ЧДС - платежі чистих грошових коштів за звітний період.

Види надходжень і платежів грошових коштів та їх еквівалентів, що відносяться до кожного виду діяльності, відображені у таблиці 1.1 (Додаток Е). Чисті потоки грошових коштів визначаються у звіті з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, крім того в звіті визначається загальне сальдо на початок і кінець звітного періоду по всіх трьох видах діяльності. Потоки грошових коштів у звіті про рух грошових коштів можуть відображатися як розгорнуто (брутто-метод), так і згорнуто (нетто-метод). Наприклад, згортаються надходження і виплати від імені клієнтів, надходження і виплати за статтями, що характеризується великими сумами і коротким терміном погашення.

Згідно МСФЗ (IAS) 21 "Вплив зміни валютних курсів" компанія оформляє свої звіти у тій валюті, яка найбільш точно представляє економічні ефекти основотвірний операцій, подій та умов. Іншими словами, керівництво компанії саме визначає вид валюти, в якій буде готуватися звітність. В інтересах бізнесу це може бути валюта тієї країни, в якій зареєстрована компанія, або та валюта, яку застосовує материнська компанія. Вибір може бути зроблений і виходячи з інших економічних міркувань.

Грошові кошти в іноземній валюті відображаються у валюті звітності компанії шляхом її перерахунку з урахуванням обмінного курсу валют між звітної та іноземній валютами на дату руху грошових коштів. У Російській Федерації звітність може складатися тільки в національній валюті, тобто в рублях. Ця норма закріплена у Федеральному законі від 21.11.1996 № 129-ФЗ "Про бухгалтерський облік", а також у ПБО 3 / 2006 "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті", затвердженому Наказом Мінфіну Росії від 27.11.2006 № 154н. У цьому полягає одна з відмінностей в побудові звітів відповідно до ПБО від МСФЗ.

Компанія повинна представляти потоки грошових коштів операційної діяльності, використовуючи: прямий метод, при якому розкриваються основні види валових грошових надходжень та валових грошових платежів; непрямий метод, при якому чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням результатів операцій негрошового характеру. Прямий метод заснований на відображенні руху грошових коштів на грошових рахунках (каса, банк і т.п.). Відповідно до МСФЗ (IAS) 7 при використанні прямого методу дані у звіті про рух грошових коштів формуються з облікових записів компанії або шляхом коригування продажу і собівартості продажів від основних та інших видів діяльності. При непрямому методі відображається прибуток з урахуванням усіх коригувань негрошового характеру. Але залишок чистих грошових коштів повинен збігатися з певним залишком по прямому методу. Непрямий метод застосовується тільки для операційного виду діяльності в управлінських цілях, так як він дозволяє спланувати наявність вільного залишку грошових коштів на певну дату. Порівнюючи два способи складання звіту про рух грошових коштів і два відповідних формату представлення, можна відзначити більш високу інформативність непрямого формату для цілей діагностики.

У звіті, складеному прямим методом, на відміну від звіту, складеного непрямим, ми не знайдемо дуже важливих показників, що характеризують джерела фінансування, - чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, змін в оборотних коштах, у тому числі утворених за рахунок капіталу. Кожен метод складання звіту представляє необхідну інформацію користувачам. Прямий метод відображає валові потоки грошей як платіжних засобів. Непрямий метод містить дані про фінансові ресурси компанії, їх русі у вигляді потоків грошових коштів.

1.4 Контроль за грошовими потоками

Контроль за грошовими потоками (порядком утворення, зберігання і використання грошових коштів) є найважливішим завданням бухгалтерії організації незалежно від її організаційно-правової форми, сфери діяльності та галузевої приналежності. Контроль здійснюють шляхом інвентаризації каси, перевірки цільового використання грошових потоків, дотримання касової і розрахунково-платіжної дисципліни. Інвентаризація каси проводиться у строки, встановлені керівником організації, як правило, не рідше одного разу на квартал. До перевірки касової готівки касир повинен вивести в касовій книзі залишок грошових коштів. Якщо касова книга ведеться автоматизовано, то при ревізії каси перевіряється правильність роботи програмних засобів оброблення касових документів. Ревізія каси обов'язкова при зміні касирів з будь-якої причини: хвороба, відпустка, звільнення. Ревізія проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства.

Інвентаризація полягає в повному поаркушно перерахунку готівки, грошових документів і перевірки інших цінностей, що знаходяться в касі. Результати перерахунку оформлюються актом, форма якого визначена Порядком ведення касових операцій. Акт складається у двох примірниках і підписується ревізійною комісією і касиром. Один примірник акта передається в бухгалтерію підприємства, другий залишається у касира. До складання акту у касира відбирається розписка про те, що до початку проведення ревізії всі видаткові і прибуткові документи здані до бухгалтерії, всі грошові кошти, що надійшли на відповідальність касира, оприбутковані, а вибулі списані за видатками. Після закінчення перерахунку зафіксований в акті залишок готівки в касі звіряється з даними касової книги. Касир повинен письмово підтвердити, що грошові кошти, перераховані в акті, знаходяться на його відповідальному зберіганні, а у разі виявлення надлишків або нестач представити письмові пояснення.

При виявленні розбіжностей фактичної наявності цінностей в касі з даними обліку керівник підприємства зобов'язаний винести рішення про їх списання. Виявлені надлишки підлягають зарахуванню в доход підприємства і оприбутковуються за дебетом рахунка 50 "Каса" з кредиту рахунку 91 / 1 "Інші доходи". Виявлені нестачі списуються в дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" з кредиту рахунку 50 "Каса". Якщо недостача сталася з вини касира, то на підставі договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного з ним, касир зобов'язаний її відшкодувати. Тому нестачі з вини касира списуються з кредиту рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" в дебет рахунку 73 / 2 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку". При відсутності в діях касира провини, наприклад у випадку пограбування, крадіжки зі зломом і т.п., недостача списується в дебет рахунку 91-2 "Інші витрати".

Інвентаризація грошових коштів на рахунках у банках та грошових переказів проводиться шляхом звірки даних обліку підприємства і обслуговуючих його банків. На відміну від звірки інших розрахунків підприємства, в якій при виявленні розбіжностей дозволяється залишати сальдо, що випливає з обліку підприємства, ігноруючи дані його кореспондентів, сальдо по банківських рахунках має бути погоджено з банком. Ця особливість російського обліку випливає з правила, відповідно до якого всі записи по банківських рахунках проводяться підприємством не за даними власного обліку або власних документів, а на підставі банківської виписки. Залишення на балансі не врегульованих з банком сальдо не допускається. Зазвичай при проведенні інвентаризації обмежуються звіркою бухгалтерських регістрів підприємства з банківськими виписками. Це може призвести до помилок у бухгалтерському обліку, так як у виписці можуть міститися помилки, банком можуть бути відкриті рахунки, за якими не представлялися виписки, банк міг видавати протягом року кредити і забезпечення, які також потребують звірки. Тому крім звірок з виписками необхідно направляти в банк лист з проханням вказати всі залишки і обороти по всіх рахунках, відкритим підприємству і за його дорученням, видані та погашені кредити, на-

Результати інвентаризації розрахунків між організаціями також оформляються актом. В акті необхідно навести перелік проінвентаризовані рахунків, вказати суми виявленої неузгодженої дебіторської та кредиторської заборгованості, безнадійних боргів, суми дебіторської та кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації взаєморозрахунків додається довідка з зазначенням організацій - дебіторів і кредиторів, сум заборгованості, того, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів. За сумами дебіторської заборгованості зі строком позовної давності вказуються обставини її виникнення і особи, винні в цьому.

При зовнішній, у тому числі податкової, перевірці грошових коштів на розрахункових і валютних рахунках, перш за все, встановлюють кількість відкритих розрахункових і валютних рахунків в банках та їх реєстрацію в податковій інспекції. Операції, пов'язані з грошовими коштами на рахунках, акредитиви, чекових книжках, перевіряють за первинними документами, бухгалтерськими записами та виписками банків. При контролі виписок банку звертається увага на правильність початкового і кінцевого сальдо і оборотів за рахунками, їх відповідність записам в облікових регістрах. Особливу увагу приділяють перевірці своєчасності надходження в касу готівкових грошей, отриманих з рахунків у банках. Це забезпечується шляхом зіставлення виписок банку з корінцями чеків, що залишаються у чекових книжках, і з записами в касовій книзі.

2. Облік руху грошових коштів у ТОВ "ТАІР-ДОН"

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таір-Дон" діє відповідно до законодавства Російської Федерації і є комерційною організацією. Товариство зареєстровано Реєстраційної палатою Адміністрації м. Ростова-на-Дону, Рег. № 3696-РП від 01.11.2000г. ТОВ "Таір-Дон" вважається юридичною особою з моменту його державної реєстрації. ТОВ "Таір-Дон" є суб'єктом малого підприємництва за законодавством РФ з чисельністю працюючих не більше 50-ти чоловік. Товариство має відокремлене майно, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку на території РФ., А т. ж. круглу печатку містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівку на його місце знаходження, штампи і бланки зі своїм фірмовим найменуванням.

Учасником Товариства є: Громадянин Російської Федерації Піщулін Олександр Володимирович (паспорт 6003 760473 виданий ОВД Первомайського району м. Ростова-на-Дону 03.04.2003г., Зареєстрований: м. Ростов-на-Дону, вул. Туполєва, б.5, кв. 130). Товариство створене з метою здійснення діяльності відповідно до чинного законодавства РФ, і спрямованої на максимальне використання матеріальних, інтелектуальних, організаційних і фінансових можливостей його учасників для отримання прибутку.

Основною метою діяльності товариства є отримання прибутку. Товариство здійснює наступні види діяльності: організація та здійснення оптової та роздрібної торгівлі продовольчими та промисловими товарами; торгово-закупівельна діяльність організацією оптової та роздрібної торгівлі; транспортні послуги і будь-які інші види діяльності не заборонені законодавством РФ.

Відносини ТОВ "Таір-Дон" з третіми юридичними та фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі укладених договорів (контрактів). Товариство є вільним у виборі предмета договору (контракту), визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, якщо вони не суперечать чинному законодавству РФ.

Розрахунки між ТОВ "Таір-Дон" і його контрагентами виробляються як у безготівковій, так і в готівковій формі, відповідно до чинного законодавства РФ. Товариство самостійно розробляє і затверджує плани своєї діяльності, виходячи з наявного попиту на продукцію, самостійно розробляє і затверджує фінансові плани, в яких відображаються доходи і витрати Товариства.

На чолі ТОВ "Таір-Дон" "стоїть директор. У його підпорядкуванні заступники директора і головний бухгалтер. Бухгалтерією управляє головний бухгалтер, у підпорядкуванні бухгалтер-касир (рис.2.1).

Рис.2.1 Схема структури управління в ТОВ "Таір-Дон" "

Керівництво поточною діяльністю та організацію виконання рішень Учасника здійснює Директор, який є одноосібним виконавчим органом ТОВ "Таір-Дон". Директор ТОВ "Таір-Дон" несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, а головний бухгалтер за формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність організації, його майновий стан, доходи та витрати. Розглянемо основні економічні показники ТОВ "Таір-Дон" за 2006-2008рр.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники ТОВ "Таір-Дон" за 2006-2008рр.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання. У ТОВ "Таір-Дон" товарообіг реалізованої продукції за аналізований період збільшився на 16870 тис. руб. або на 143,3% - це говорить про те, що дана організація змінила структуру і асортимент реалізованої продукції, збільшила клієнтську базу, збільшила рівень цін, зменшила собівартість реалізованої продукції. Доказом цьому є показник чистого прибутку організації, який є основним джерелом її формування. У 2008р. він склав 848 тис. руб., що на 721 тис. руб. більше показника 2006р., або на 667,7%. Протягом року організація витрачає прибуток минулих років.

Рентабельність бізнесу - це кінцевий результат дії цілого ряду управлінських рішень і структури організації. Коефіцієнти рентабельності показують вплив ефективності управління активами і заборгованістю на результати діяльності організації. Рентабельність продажів обчислюється шляхом ділення чистого прибутку на величину продажів і показує частку прибутку в кожному рублі продажів. У 2006р. показник рентабельності продажів дуже низький - це результат використання нею позикових коштів, оскільки чистий прибуток - це прибуток після виплати відсотків, але в 2007р. він збільшився на 0,013% і склав - 0,016%, а в 2008р. він збільшився 0,012% і склав 0,015%, але в порівнянні з 2007р. він зменшився 0,001%.

2.2 Облік руху грошових коштів в касі

Згідно з чинним законодавством ТОВ "Таір-Дон" самостійно розпоряджаються коштами, що знаходяться в касі у вигляді готівкових грошей і в установах банків, для здійснення безготівкових розрахунків. Грошові кошти - сама ліквідна частина активів організації, готова до погашення будь-яких її зобов'язань. Грошова форма майна представляє початок і кінець кругообігу активів організації.

Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів у ТОВ "Таір-Дон" є: достовірний, своєчасний і повний облік цих коштів та операцій з їх руху; контроль за наявністю грошових коштів, їх збереженням і використанням; контроль за дотриманням касової і розрахунково-платіжної дисципліни ; виявлення можливостей більш раціонального використання грошових коштів; формування достовірної звітності про рух грошових коштів. У плані рахунків ТОВ "Таір-Дон" для узагальнення інформації про наявність та рух належних їй грошових коштів що знаходяться в касі передбачений синтетичний рахунок і субрахунок: 50 "Каса", 50 / 1 "Каса організації".

Облік грошових коштів регламентується наступними основними нормативними документами: Порядком ведення касових операцій в Російській Федерації [15]; Положенням про безготівкові розрахунки в Російській Федерації [16]. Щоб проводити операції з готівковими коштами відповідно до п.3 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації затверджений Рішенням Ради директорів Банку Росії від 22.09.1993 № 40 (далі - Порядок) ТОВ "Таір-Дон" має касу і веде касову книгу за уніфікованою формою № КО-4 затвердженої Постановою Держкомстату Росії від 18.08.1998 № 88. На підставі п.1 ст.2 Федерального закону від 22.05.2003 № 54-ФЗ "Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт" ТОВ "Таір-Дон" реалізує товари (роботи , послуги) за готівку із застосуванням контрольно-касової техніки моделі Меркурій 130 F зареєстрованої в ИФНС Жовтневого району м. Ростова-на-Дону.

Відповідно до п.5 Порядку ТОВ "Таір-Дон" може мати у своїй касі готівку грошові кошти тільки в межах ліміту, встановленого їй обслуговуючим банком Ростовським філією ВАТ "Південь-Інвестбанк". Вся понадлімітна готівку на підставі п.6 Порядку підлягає здачі в банк для наступного зарахування на розрахунковий рахунок організації в порядку і строки погоджені з обслуговуючим банком. На підставі п.9 Порядку організація має право зберігати в касі готівку понад встановлені ліміти отримані в банку для виплати заробітної плати працівникам не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання грошей в банку. Після закінчення триденного строку суми, не використані за призначенням, здаються в банк.

Ліміт каси затверджується в кінці року на наступний календарний рік. Щоб узгодити ліміт каси, ТОВ "Таір-Дон" представляє в обслуговуючий банк два примірники розрахунку, складеного за формою № 0408020 "Розрахунок на встановлення підприємству ліміту залишку каси й врегулювання витрачання готівки з виручки, що надходить його касу" (ДОДАТОК Ж ). Після розгляду поданого розрахунку Ростовський філія ВАТ "Південь-Інвестбанк" прийняв рішення про встановлення організації 1000рублей ліміту каси, а також про цілі, на які вона має право витрачати готівкову виручку. Це рішення банку фіксується на обох примірниках розрахунку, один з яких банк повертає організації.

Розрахунки готівкою між юридичними особами мають обмеження на підставі відповідних нормативних документів. Сума розрахунків готівкою з фізичними особами не обмежена. Розрахунки готівкою між юридичними особами можуть здійснюватися в розмірі, що не перевищує 100 000 руб. в рамках одного договору, укладеного між ними. Це встановлено в п.1 Вказівки ЦБ РФ від 20.06.2007 № 1843-У "Про граничний розмір розрахунків готівкою та витрачання готівкових грошей, що надійшли до каси юридичної особи або індивідуального підприємця". Максимальний розмір платежу в 100 000 руб. за одним договором поширюється також на розрахунки готівкою між юридичною особою і індивідуальним підприємцем, між двома підприємцями за умови, що ці розрахунки пов'язані з веденням ними підприємницької діяльності. Наприклад, якщо загальна вартість товарів, що поставляються за договором між двома організаціями, становить 125 000 руб., Оплатити готівкою всю вартість даної поставки не можна (навіть з розбивкою цієї суми на декілька платежів протягом декількох днів). Як мінімум 25 000 руб. повинні бути перераховані постачальнику в безготівковому порядку з розрахункового рахунку. Відповідно до Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення порушення порядку роботи з готівкою і порядку ведення касових операцій, що виразилися в здійсненні розрахунків готівкою з іншими організаціями понад установлені розміри, неоприбуткування (неповне оприбуткування) в касу готівки, накопиченні в касі готівки понад встановлених лімітів, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від 4 000 до 5 000 рублів; на юридичних осіб - від 40 000 до 50 000 рублів.

Для здійснення касових операцій у штаті ТОВ "Таір-Дон" передбачається посаду касира. З касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність, і касир несе відповідальність за збереження грошових коштів, що знаходяться у касі організації. У ТОВ "Таір-Дон" немає ізольованого приміщення каси, призначеного для прийому, видачі і тимчасового зберігання готівки, що є порушенням вимог щодо обладнання каси, які розглянуті в п. п.3 і 29 Порядку. Каса знаходиться в бухгалтерії. Готівкові гроші зберігаються в сейфах (вогнетривких металевих шафах). Ключі від сейфів та печатки організації зберігаються у касира, а дублікати ключів - у головного бухгалтера організації. Для контролю за діяльністю касира в організації обов'язково проводиться раптова ревізія каси комісією, призначеною наказом керівника організації. При ревізії поаркушно перевіряються готівкові гроші. Виявлені в результаті перевірки надлишки готівкових грошей приймаються до обліку в складі позареалізаційних доходів організації. У ТОВ "Таір-Дон" не проводиться раптова ревізія каси.

Касові операції, що здійснюються в організації, оформляються уніфікованими формами первинної облікової документації, затвердженими Держкомстатом Росії, погодженими з Мінфіном Росії та Мінекономіки Росії і введеними в дію з 1 січня 1999 р. До них належать такі форми: № КО-1 "Прибутковий касовий ордер" , № КО-2 "Видатковий касовий ордер", № КО-4 "Касова книга". Усі первинні документи заповнюються автоматично з використанням програми 1С: Торгівля + Склад, вона дозволяє виключити ручну обробку даних, подолати розрив між моментом здійснення господарської операції і моментом її відображення в обліку.

Готівкові кошти приймаються в касу організації за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером і касиром. Натомість прийнятих готівкових видається квитанція до прибуткового касового ордеру, підписана головним бухгалтером і касиром, завірена печаткою організації. У спеціальній рядку прибуткового касового ордера вказується підстава для прийняття грошей у касу. Це можуть бути суми заробітної плати, відрядження та інші суми, отримані касиром у банку за чеком; повернення невикористаної підзвітної суми, залишок невикористаного авансу на витрати на відрядження, виручка і т.д. У документі вказується, від кого прийняті грошові кошти, проставляється номер документа і дата його виписки. Також заповнюється квитанція до прибуткового касового ордеру. Прибуткові касові ордери нумеруються по порядку з 1 січня до кінця року. У прибутковому касовому ордері проставляється дата отримання грошових коштів. У графі "Підстава" вказується джерело отримання готівкових грошей, які приймаються у касу, тобто відбивається зміст господарської операції. У графі "Додаток" вказуються первинні документи, на підставі яких складаються касові документи. Наприклад, при отриманні в касу від підзвітної особи залишку невикористаного, раніше виданого авансу підставою є авансовий звіт. Готівкові гроші для зарахування на розрахунковий рахунок оформляються оголошенням на внесок готівкою. Для отримання готівкових грошових коштів (у гривнях) банк надав ТОВ "Таір-Дон" чекову книжку.

Операції з надходження готівки в касі ТОВ "Таір-Дон" відображаються записами на рахунках, наприклад:

У ТОВ "Таір-Дон" 10 грудня 2008р. надійшла готівка в розмірі 70000руб. в касу з розрахункового рахунку Ростовського філії ВАТ "Південь-Інвестбанк" на відрядні витрати, на підставі чека № БП 4198999 від 10.12.08г. Грошові кошти були оприбутковані прибутковим касовим ордером № 91 від 10.12.08г. (ДОДАТОК З).

Дт 50.1 "Каса організації в руб."

Кт 51 "Розрахункові рахунки", 70000руб.

У ТОВ "Таір-Дон" 11 грудня 2008р. надійшла готівка в касу від ТОВ "Донпромінвест", якому була реалізована продукція за накладною Форми ТОРГ-12 № 2986 від 11.12.08г. на суму 1900руб.00коп., в тому числі ПДВ (18%) 289руб.83коп. На підставі накладної касиром був виписаний прибутковий касовий ордер № 92 від 11.12.08г. (ДОДАТОК І), а квитанція до прибуткового касового ордеру № 92 від 11.12.08г. підписана головним бухгалтером і касиром і касовим чеком надано покупцеві.

Дт 50.1 "Каса організації в руб."

Кт 62.1 "Розрахунки з покупцями в руб.", 1900руб.

Піщулін А. В.15 грудня 2008р. справив повернення невикористаних підзвітних сум в касу в розмірі 2750рублей. Касир був виписаний прибутковий касовий ордер № 95 від 15.12.08г. на суму 2750,00 руб., а квитанція до прибуткового касового ордеру № 95 від 15.12.08г. надана Піщуліна А.В. (ДОДАТОК К).

Дт 50.1 "Каса організації в руб."

Кт 71.1 "Розрахунки з підзвітними особами в руб.", 2750руб.

Готівкові гроші видаються з каси організації з витратними касовими ордерами підписаний директором, головним бухгалтером, касиром і підпису одержувача грошей. Видача грошових коштів з каси ТзОВ "Таїр-Дон" відображається записами на рахунках бухгалтерського обліку, наприклад:

На витрати на відрядження Піщуліна А.В. з каси ТОВ "Таір-Дон" були видані грошові кошти в розмірі 12000руб. Касир був виписаний видатковий касовий ордер № 116 від 11.12.08г. на суму 12000руб. (ДОДАТОК Л). Одержувач грошових коштів у видатковому документі прописом вказує суму, яку отримав і ставить підпис про отримання грошей.

Дт 71.1 "Розрахунки з підзвітними особами в руб."

Кт 50.1 "Каса організації в руб.", 12000руб.

Видана заробітна плата працівникам організації за другу половину листопада 2008р. На підставі платіжної відомості № 23 від 01.12.08г. був виписаний видатковий касовий ордер № 118 від 15.12.08г. на суму 122589руб.16коп. (ДОДАТОК М).

Дт 70 "Розрахунки з оплати праці"

Кт 50.1 "Каса організації в руб.", 122589руб.16коп.

Видатковим касовим ордером № 120 від 18.12.08г. була видана сума 2000руб. Піщуліна А.В. для здачі депонованої заробітної плати в Ростовський філія ВАТ "Південь-Інвестбанк" (ДОДАТОК Н).

Дт 51 "Розрахункові рахунки"

Кт 50.1 "Каса організації в руб.", 2000руб.

Прийом і видача грошей за касовими ордерами проводитиметься в день їх виписки. Додані до них виправдувальні документи повинні бути погашені штампом або підписом "Оплачено" із зазначенням дати погашення. При використанні комп'ютера інформація протягом звітного місяця накопичується в обліковому регістрі - оборотної відомості до рахунку 50 "Каса".

Заробітна плата видаються касиром по платіжній відомості, а після закінчення трьох днів на видану за відомістю суму касиром виписується видатковий касовий ордер. У платіжної (розрахунково-платіжної) відомості проти прізвища осіб, які одержали належної їм суми, касиром ставиться штамп або відмітка від руки: "Депоновано". Потім складається реєстр депонованих сум, а в кінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться прописом запис про фактично виданих і підлягають депонуванню сумах, який скріплюється підписом касира. Депоновані суми здаються в банк після закінчення терміну, встановленого для видачі заробітної плати. Для цього касир заповнює оголошення на внесок готівкою, яке здається в банк разом з сумою, призначеної для внесення готівки на розрахунковий рахунок. Йому видається квитанція, завірена печаткою банку, що додається до видаткового касового ордеру і є підтвердженням здачі в банк готівкових грошових коштів. Для спрощення роботи касира з готівкою ТОВ "Таір-Дон" з 01.10 2009р. перейшов на зарахування заробітної плати та відпускних на пластикові розрахункові картки, уклавши договір з ВАТ "Альфа-Банк".

Організація має тільки одну касову книгу, в якій враховуються всі надходження і видачі готівки. Для забезпечення повного збереження касових документів ТОВ "Таір-Дон" касову книгу формує в програмі 1С: Торгівля + Склад, аркуші книги формуються у вигляді комп'ютерного документа "Вкладний лист касової книги". Одночасно створюється комп'ютерний документ "Звіт касира". Обидва документи складатися до початку наступного робочого дня, мають однаковий зміст і включають всі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація аркушів касової книги здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року. У вкладному аркуші касової книги, останньому за кожний місяць, автоматично друкуватися загальна кількість аркушів касової книги за кожний місяць, а в останній за календарний рік - загальна кількість аркушів касової книги за рік. Касир після отримання роздруківки вкладного аркуша касової книги та звіту касира перевіряє правильність складання зазначених документів, підписує їх і передає звіт касира разом з прибутковими та видатковими касовими документами в бухгалтерію. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера організації.

Касова книга зберігається в касі, а звіт касира разом з виправдувальними документами передається до бухгалтерії для запису за рахунками синтетичного обліку. Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей і за всякий заподіяну організації у зв'язку з неправильним їх зберіганням збиток.

На підставі звіту касира при журнально-ордерній формі обліку складається журнал-ордер № 1. Записи в журналі-ордері, що відкривається на місяць, виробляють підсумками за день (при незначній кількості операцій по касі за три-п'ять днів) на підставі звітів касира і доданих до них документів. Підсумки за день (кілька днів) по кореспондуючих рахунках визначаються шляхом підрахунку сум однорідних операцій. На лицьовій стороні журналу-ордера № 1 виробляють записи по кредиту рахунку 50 "Каса" (при видачі грошей з каси) в кореспонденції з дебетом інших рахунків. Касові операції, відображені за дебетом рахунка 50 "Каса" (при надходженні грошей у касу), записуються у відомості, вміщеній на зворотному боці журналу-ордеру в кореспонденції з кредитом інших рахунків. У кінці місяця в журналі-ордері підраховують обороти за звітний період по всіх синтетичних рахунках, виробляють взаємну звірку оборотів, відображених в інших облікових регістрах.

2.3 Облік руху грошових коштів на розрахунковому рахунку

ТОВ "Таір-Дон" в процесі своєї діяльності постійно вступає в розрахункові відносини з покупцями і постачальниками. Більшість розрахунків з постачальниками і покупцями проводиться безготівковим шляхом, тобто шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача грошових коштів, це дозволяє скоротити потребу в готівці. Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Положення ЦБ РФ від 3 жовтня 2002 р. № 2-П "Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації" (в ред. Вказівок ЦБ РФ від 22.01.2008 № 1964-У) (далі Положення 2-П) . Грошові кошти організації в безготівковій формі знаходяться на рахунках у банках - розрахункових, валютних, спеціальних. Для зберігання грошових коштів і операцій за розрахунками підприємств, що мають самостійний баланс і наділених оборотними засобами, в установах банків відкриваються розрахункові рахунки. Розрахунковий рахунок являє собою безстроковий внесок організації, так як залишок грошових коштів, що залишився на кінець року, переходить на наступний рік. Зберігання коштів на рахунках у банках має велике значення, так як: надійно забезпечується їх зберігання від розкрадань; контролюється використання за цільовим призначенням; полегшуються і прискорюються розрахунки між юридичними особами шляхом застосування безготівкових форм розрахунків.

На розрахунковому рахунку зосереджуються вільні грошові кошти і надходження за реалізовану продукцію, виконані роботи і послуги, короткострокові і довгострокові позики, отримані від банку, та інші зарахування. З розрахункового рахунку здійснюються майже всі платежі підприємства: оплата постачальникам за матеріали, погашення заборгованості бюджету, і з позабюджетних платежів, отримання грошей у касу для видачі заробітної плати і т.п. ТОВ "Таір-Дон" має один розрахунковий рахунок в Ростовському філії ВАТ "Південь-Інвестбанк", в який були надані наступні документи: заяву на відкриття рахунку за спеціальною формою; картка із зразками підписів керівника і головного бухгалтера організації з відбитком печатки (у двох примірниках); рішення міської (районної) адміністрації про створення організації; копія затвердженого статуту; довідки про взяття на облік у податковій інспекції за місцем реєстрації; фонді соціального страхування; фонді пенсійного забезпечення; фонді обов'язкового медичного страхування. Розпорядниками коштів, які перебувають на розрахункових рахунках, є директор ТОВ "Таір-Дон" і головний бухгалтер, які підписують всі документи, на підставі яких проводиться списання грошей. У плані рахунків ТОВ "Таір-Дон" для обліку операцій по розрахунковому рахунку передбачений синтетичний рахунок 51 "Розрахункові рахунки", який по відношенню до балансу є активним і розміщується в другому розділі активу балансу за статтею "Грошові кошти". За дебетом рахунка враховуються залишок і надходження грошових коштів на розрахункові рахунки, а за кредитом - їх списання (витрачання)

Для оперативності роботи з банком, в якому відкрито розрахунковий рахунок, встановлена ​​система Клієнт - Банк. Вона дозволяє прискорити процес руху коштів на розрахунковому рахунку. ТОВ "Таір-Дон" використовує платіжне доручення форми 0401060. Платіжними дорученнями здійснюється перерахування грошових коштів: за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; до бюджетів всіх рівнів та позабюджетні фонди; для повернення (розміщення) кредитів і позик та сплати відсотків за ними, а також в інших цілях.

Платіжним дорученням є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку перевести певну грошову суму на рахунок одержувача коштів. Платіжне доручення може бути використано для попередньої оплати товарів, робіт, послуг. Платіжні доручення приймаються банком незалежно від наявності грошових коштів на рахунку платника. Крім розрахунків за товарними операціями організація здійснює розрахунки за нетоварними операціями, пов'язані тільки з рухом грошових коштів, тобто з погашенням заборгованості перед бюджетом, банком, позабюджетними фондами.

Організація відповідно до умов договору періодично отримує від банку виписку з розрахункового рахунку про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку організації, про списання або зарахування певних сум з прикладеними виправдувальними документами, на підставі яких проводилося рух грошових коштів. Виписка є копією (другим примірником) особового рахунку, який банк веде по розрахунковому рахунку організації. Виписка містить такі реквізити: номер розрахункового рахунку організації, залишок грошових коштів на рахунку на початок робочого дня в банку - вхідний залишок; дату попередньої виписки і залишок на кінець дня, в якому надана виписка. Такий залишок називається виходить і є входять залишком в наступній виписці. Для сум, зарахованих на розрахунковий рахунок організації або списаних з нього, передбачені відповідні колонки. Оскільки виписка з розрахункового рахунку є другим екземпляром особового рахунку організації, що відкривається їй банком, списуючи з розрахункового рахунку суму відповідно до розпорядження організації, банк відображає їх за дебетом рахунка, а зараховуючи на розрахунковий рахунок - по кредиту. Тобто відбувається дзеркальне відображення операції, так як банк по відношенню до організації є дебітором.

Згідно виписок з розрахункового рахунку в бухгалтерії ТОВ "Таір-Дон" виробляють запису на рахунках бухгалтерського обліку (ДОДАТОК О), наприклад:

Надійшла оплата за рахунком № 5005 від 01.12.2008р. за поставлену продукцію від ВАТ "Ставропольський пивоварний завод" платіжне доручення № 451 від 25.12.2008р. на суму 1800руб. (ДОДАТОК П).

Дт 51 "Розрахункові рахунки"

Кт 62.1 "Розрахунки з покупцями в руб.", 1800руб.

Вступив аванс за ремені за рахунком № 5276 від 23.12.08г. від ТОВ "Проммаш" платіжне доручення № 792 від 21.12.2008г. на суму 8400руб. (ДОДАТОК Р).

Дт 51 "Розрахункові рахунки"

Кт 62.2 "Аванси отримані в руб.", 8400руб.

За отриманий електродвигун і перетворювач частоти ТОВ "Таір-Дон" здійснив оплату платіжним дорученням № 645 від 25.12.08 ТОВ "ІТ-Автоматика" за рахунками № 572 від 03.12.08 та № 682 від 23.12.08 на суму 9000руб. (ДОДАТОК З).

Дт 60.1 "Розрахунки з постачальниками в руб."

Кт 51 "Розрахункові рахунки", 9000руб.

На підставі виставленого рахунку ТОВ "Ділові лінії" № Р00066242 від 21.12.08 ТОВ "Таір-Дон" здійснив оплату за послуги з організації доставки вантажу платіжним дорученням № 651 від 25.12.208г. на суму 500руб. (ДОДАТОК Т).

Дт 60.2 "Аванси видані в руб."

Кт 51 "Розрахункові рахунки", 500руб.

Ростовський філія ВАТ "Південь-Інвестбанк" списав у безакцептному порядку з розрахункового рахунку ТОВ "Таір-Дон" платіжним вимогою № 5561 від 31.12.2008р. суму 150рублей за обслуговування розрахункового рахунку за період з 01.12.2008 по 31.12.2008 згідно договору РКО (ДОДАТОК У).

Дт 91.2 "Інші витрати"

Кт 51 "Розрахункові рахунки", 150руб.

При обробці надійшли виписок з розрахункового рахунку бухгалтер підшиває до них виправдувальні документи, а у виписці навпаки сум вказує дебетуемого і кредитуються рахунки. Операції по розрахунковому рахунку відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок банку з розрахункового рахунку та доданих до них грошово-розрахункових документів і заносяться в облікові регістри відповідно до обраної формою обліку.

Синтетичний облік здійснюється у Головній книзі, а аналітичний облік при журнально-ордерній формі - у журналі-ордері № 2, форма якого аналогічна журналу-ордеру № 1. На лицьовій стороні журналу-ордера записи проводяться по кредиту рахунку 51 "Розрахункові рахунки" (при перерахуванні та видачі грошей з розрахункового рахунку) в кореспонденції з дебетом інших рахунків. На зворотному боці журналу-ордера записи проводяться за дебетом рахунка 51 "Розрахункові рахунки" (при надходженні грошей на розрахунковий рахунок) в кореспонденції з кредитом інших рахунків. Цю частину журналу-ордера прийнято називати відомістю. У журналі-ордері № 2 записи проводяться протягом місяця. Журнал-ордер № 2 з відомістю відкриваються окремо на кожний розрахунковий рахунок.

2.4 Облік розрахунків на валютних і спеціальні рахунки в банку

На підставі законодавчих актів, що діють в Російській Федерації, організації незалежно від форми власності та видів діяльності можуть вступати в різні зовнішньоекономічні відносини (експорт продукції власного виробництва, імпорт товарів, продаж і купівля валюти і т.д.) з інофірмами за наявності відповідної ліцензії. При цьому організації необхідно відкрити валютні рахунки, кількість яких не обмежується. Відповідно до Інструкції про порядок відкриття та ведення валютних рахунків державно-акціонерні, комерційні та інші банки, що мають ліцензію на право здійснення валютних операцій, відкривають організаціям балансові валютні рахунки. Порядок відкриття валютного рахунку нічим не відрізняється від порядку відкриття розрахункового рахунку. Слід зазначити, що валютні рахунки можуть бути відкриті не тільки в банках Російської Федерації, а й за кордоном. Однак при відкритті валютних рахунків за межами Росії необхідно докладно ознайомитися з вимогами іноземних банків, які можуть відрізнятися від вимог вітчизняних банків.

Витрати, пов'язані з відкриттям валютних рахунків, слід відносити до операційних витрат і враховувати бухгалтерським записом дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 2 "Інші витрати" кредит рахунку 51 "Розрахункові рахунки". Російські організації (резиденти), а також юридичні особи з іноземними інвестиціями (як резиденти, так і нерезиденти), які здійснюють діяльність на території Росії, бухгалтерський облік всіх валютних операцій, незалежно від використовуваних валют, ведуть в рублях. Про всі здійснені операції банк повідомляє організації за допомогою виписки в двох валютах: в іноземній валюті та в рублевому еквіваленті.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземних валютах на валютних рахунках організації, відкритих в кредитних організаціях на території Російської Федерації і за її межами використовують рахунок 52 "Валютні рахунки". За дебетом цього рахунка відображають надходження грошових коштів на валютні рахунки організації, а по кредиту - списання грошових коштів з валютних рахунків. Операції по валютних рахунках відображаються на підставі виписок банку та доданих до них грошово-розрахункових документів. Суми, помилково віднесені в дебет чи кредит валютних рахунків і виявлені при перевірці виписок банку, відображають на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрахунок 2 "Розрахунки за претензіями".

Аналітичний облік за рахунком 52 ведуть по кожному рахунку, відкритому в установах банку для зберігання грошових коштів в іноземній валюті.

До рахунку 52 "Валютні рахунки" відкривають такі субрахунки: 52-1 "Транзитні валютні рахунки"; 52-2 "Поточні валютні рахунки"; 52-3 "Валютні рахунки за кордоном". Субрахунок 52-1 "Транзитні валютні рахунки" відкривається для зарахування в повному обсязі надходжень в іноземній валюті, у тому числі і не підлягають обов'язковому продажу. Виняток становлять такі надходження іноземної валюти, зараховуються відразу в дебет рахунку 52-2 "Поточні валютні рахунки": переклад посередницькою організацією після обов'язкового продажу нею частини валютної виручки з відміткою в платіжному дорученні про виробленої продаж частини валютної виручки; іноземна валюта, придбана на внутрішньому валютному ринку за російські рублі і за іноземну валюту іншого виду. З кредиту рахунку 52-1 "Транзитні валютні рахунки" іноземна валюта списується в дебет рахунку 52-2 "Поточні валютні рахунки" і в ряді інших випадків (при поверненні коштів в іноземній валюті тієї організації, від якої вони надійшли, при перерахуванні експортної валютної виручки посередницькими зовнішньоекономічними організаціями організаціям, які не є резидентами Російської Федерації, за вирахуванням комісійної винагороди, та ін.) Субрахунок 52-2 "Поточні валютні рахунки" відкривається організаціями для обліку коштів, що залишилися в розпорядженні організації після обов'язкового продажу експортної виручки та здійснення інших операцій за рахунком у відповідності з валютним законодавством. За дебетом рахунка 52-2 "Поточні валютні рахунки" відображаються суми в іноземній валюті, перераховані з кредиту рахунку 52, субрахунок 1 "Транзитні валютні рахунки", а також суми, які зараховуються одразу на поточний валютний рахунок, минаючи транзитний рахунок. З кредиту рахунку 52, субрахунок 2 "Поточні валютні рахунки", валюта списується в безготівковому та готівковому порядку. Зняття готівкової іноземної валюти з рахунку 52, субрахунок 2 "Поточні валютні рахунки", дозволяється на оплату витрат, пов'язаних з відрядженням працівників організацій в іноземні держави, а також за спеціальним дозволом Банку Росії. Валютні рахунки за кордоном відкриваються організаціям, що одержали дозвіл Центрального банку Російської Федерації на відкриття рахунків в іноземних банках.

На субрахунку 52-3 "Валютні рахунки за кордоном" відображається рух коштів в іноземній валюті на валютних рахунках за кордоном.

Банк нараховує і виплачує відсотки за валютними рахунками в тих валютах, по яких має доходи від їх розміщення на міжнародному валютному ринку. За поточними валютними рахунками процентна ставка визначається на основі ставок за одноденними депозитах на міжнародному валютному ринку (обчислюється середня ставка за видами валюти за минулий квартал і зменшується на 1,5%).

Організації, крім зберігання грошових коштів в касі, на розрахункових і валютних рахунках, можуть зберігати їх на інших рахунках у банках, які використовуються для цільового призначення. На рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках" обліковують наявність та рух грошових коштів у валюті Російської Федерації та іноземних валютах, що знаходяться в акредитивах, чекових книжках, інших платіжних документах (крім векселів), на поточних, особливих та спеціальних рахунках, а також рух коштів цільового фінансування у тій їхній частині, яка підлягає відокремленому зберіганню. Рахунок 55 "Спеціальні рахунки в банках" по відношенню до балансу є активним, розміщуючись у проміжних та заключному балансах в другому розділі активу балансу. За дебетом рахунка враховується залишок грошових коштів на спеціальних рахунках у банку і їх надходження, а за кредитом - списання (витрачання). Щомісяця на всіх аналітичних рахунках виводяться обороти і сальдо, яке може бути тільки дебетовим.

Синтетичний облік операцій за спеціальними рахунками ведеться на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках". Записи за цим рахунком, як і по рахунку 51 "Розрахункові рахунки", виконуються виключно за банківськими виписками. Виписки попередньо перевіряються бухгалтером, який контролює правильність відображення у виписці платіжних документів і коректність самої операції (права отримувача коштів, цілі платежу, відповідність його договором тощо). До рахунку 55 можуть бути відкриті такі субрахунки: 55-1 "Акредитиви"; 55-2 "Чекові книжки"; 55-3 "Депозитні рахунки" і ін

Акредитивна форма розрахунків застосовується в двох випадках: коли вона встановлена ​​договором і коли постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків відповідно до положень про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання. Особливість акредитивної форми розрахунків у тому, що оплату платіжних документів виробляють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження ним продукції. Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, прийняте банком-емітентом за дорученням платника, зробити платежі на користь одержувача коштів за пред'явленням останнім документів, відповідних умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку здійснити такі платежі. Порядок розрахунків по акредитиву встановлюється в основному договорі, в якому відбиваються основні умови (найменування банків, одержувач коштів, сума акредитива, його вид, терміни дії, спосіб сповіщення одержувача коштів про відкриття акредитива, повний перелік і точна характеристика документів, що подаються одержувачем коштів, і ін). Акредитив призначений для розрахунків з одним одержувачем коштів. Умовами акредитиву може бути передбачено акцепт уповноваженого платником особи.

Виплати по акредитиву проводиться протягом терміну його дії в банку постачальника у повній сумі акредитива або частинами проти представлених постачальником реєстрів рахунків і транспортних або приймально-здавальних документів, що засвідчують відвантаження товару. Реєстри рахунків повинні здаватися постачальником в обслуговуюче його установа банку, як правило, на наступний день після відвантаження (відпустки) товару.

Рух коштів, що знаходяться в акредитивах, відображається на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 1 "Акредитиви".

На підставі заяви банку про відкриття акредитива на певну суму банк списує з розрахункового рахунку клієнта зазначену суму й акумулює її на спеціальному рахунку. На підставі отриманої виписки з розрахункового рахунку бухгалтерія робить записи за дебетом 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 1 "Акредитиви" і кредиту рахунків 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках". Розрахунки з постачальником проводяться тільки протягом терміну дії акредитива. На підставі виписки зі спеціального рахунку складається проводка за дебетом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і кредиту рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 1 "Акредитиви". Після закінчення терміну дії акредитив закривається. Невикористана сума акредитива зараховується на розрахунковий рахунок, з якого вона була перерахована. В обліку ця операція відображається записом за дебетом рахунків 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки" і кредиту рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 1 "Акредитиви". Аналітичний облік ведеться окремо по кожному виставляється організацією акредитиву.

Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку на перерахування зазначеної в чеку суми грошей з його рахунку на рахунок отримувача коштів (чекодержателя). Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються Цивільним кодексом РФ, а в частині, їм не врегульованою, іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами.

При надходженні товарів (наданні послуг) платник виписує чек з книжки і передає представнику постачальника або підрядника, який стає чекодержателем. Чекодержатель представляє виписаний чек в свою установу банку, як правило, на наступний день з дня виписки, для зарахування грошей на його розрахунковий рахунок.

Депонування коштів при видачі чекових книжок у платника обліковується на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 2 "Чекові книжки", з кредиту рахунків 51 "Розрахункові рахунки", 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" та інших подібних рахунків. У міру оплати заборгованості чеками їх списують з кредиту рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках" в дебет рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і інших рахунків. Суми за чеками, виданими, але не сплаченим банком (не пред'явленими до оплати), залишаються на рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 2 "Чекові книжки". Суми залишилися невикористаних чеків і повернутих у банк списують з кредиту рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 2 "Чекові книжки", в дебет рахунків 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках "або інших рахунків. Аналітичний облік по рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 2 "Чекові книжки" ведуть по кожній отриманої чековою книжкою.

На рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 3 "Депозитні рахунки" обліковують рух коштів, вкладених організацією в банківські та інші вклади. Перерахування грошових коштів у внески відображають за дебетом рахунка 55 "Спеціальні рахунки в банках" і кредитом рахунку 51 "Розрахункові рахунки" або 52 "Валютні рахунки". При поверненні кредитною організацією сум вкладів виробляють зворотні бухгалтерські записи. Аналітичний облік за субрахунком 55 / 3 "Депозитні рахунки" ведуть за кожним вкладом.

На окремих субрахунках рахунку 55 "Спеціальні рахунки в банках" обліковують рух відокремлено які у банку коштів цільового фінансування (які надійшли бюджетних коштів); коштів, що надійшли на утримання спеціальних установ від батьків та інших джерел; коштів на фінансування капітальних вкладень, що акумулюються і витрачених організацією з окремого рахунку.

Наявність і рух коштів в іноземних валютах враховують на рахунку 55 відокремлено. Аналітичний облік по даному рахунку повинен забезпечити отримання даних про наявність та в акредитивах, чекових книжках і т.п. на території країни і за кордоном.

Грошові кошти, що надходять до каси організації, підлягають здачі на рахунки в кредитних організаціях. Порядок і терміни здачі готівки встановлюються кредитною організацією з урахуванням територіального розташування організації, режиму роботи та специфіки діяльності. При цьому грошові кошти можуть бути здані в каси кредитної організації, інкасаторам, в ощадні каси або в каси поштових відділень. У період з моменту передачі грошових коштів інкасаторам або безпосередньо кредитним організаціям, ощадних кас або поштовим відділенням здані грошові кошти враховують на активному синтетичному рахунку 57 "Переклади в шляху". Підставою для прийняття грошових коштів на облік за рахунком 57 є квитанції кредитної організації, ощадної каси або поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам або інші подібні документи.

Суми готівкових грошових коштів, зданих кредитним організаціям, ощадним банкам або поштовим відділенням, списують в дебет рахунку 57 "Переклади в шляху" з кредиту рахунку 50 "Каса". З кредиту рахунку 57 "Переклади в шляху" грошові кошти списують в дебет рахунку 51 "Розрахункові рахунки" (згідно з випискою банку) або інших рахунків залежно від їх використання (50, 52, 62, 73). Рух грошових коштів (переказів) в іноземній валюті враховують на рахунку 57 відокремлено.

Дане питання розглянуто теоретично, так як в ТОВ "Таір-Дон" відсутні валютний та спеціальні рахунки в банках.

3. Аналіз руху грошових коштів у ТОВ "ТАІР-ДОН"

3.1 Мета і завдання аналізу в управлінні грошовими коштами організації

Для оцінки ефективності використання грошових коштів організації слід встановити мету і завдання управління їх потоками (таблиця 3.1).

Мета аналізу грошових потоків - отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямків надходження і витрачання грошових коштів, обсягів, складу, структури, об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, що роблять різний вплив на зміну грошових потоків. Однією з умов здійснення нормальної життєдіяльності організації визнається забезпеченість оптимальним обсягом грошових коштів. Мета аналізу грошових коштів - отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямів їх надходження та витрачання, обсягів, складу, структури, об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, що роблять різний вплив на зміну грошових потоків.

До завдань аналізу грошових коштів організації відносяться: оцінка оптимальності обсягів грошових потоків організації; оцінка оптимальності грошових потоків за видами господарської діяльності; оцінка складу, структури, напрямків руху грошових коштів; оцінка динаміки потоків грошових коштів; виявлення та вимірювання впливу різних факторів на формування грошових потоків ; виявлення та оцінка резервів поліпшення використання грошових коштів, розробка пропозицій щодо реалізації резервів підвищення ефективності використання грошових коштів.

Таблиця 3.1

Мета і завдання управління грошовими потоками

У світовій практиці обліку велику увагу надається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що проблеми з готівкою виникають через об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівкових грошей, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух.

Більшість видів господарських операцій організації в тій чи іншій формі зв'язано з надходженням або вибуттям грошових коштів. В основі реалізації практично будь-якого управлінського рішення керівництва лежить використання грошових коштів. До числа таких рішень належить вирішення про витрати на підтримання необхідного обсягу оборотних активів: запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів для перепродажу, дебіторської заборгованості, коштів, необхідних для обслуговування заборгованості, оплати праці працівників, сплати податків і відрахувань. Грошові кошти використовуються, як правило, і на витрати капітального характеру: в основні засоби, нематеріальні активи, проектні та наукові дослідження, фінансові вкладення і т.п.

Для здійснення нормальної життєдіяльності організація повинна мати у своєму розпорядженні оптимальною сумою грошових коштів. Нестача коштів може негативно відбитися на діяльності організації і привести до неплатоспроможності, зниження ліквідності, збитковості і навіть припинення функціонування організації як господарюючого суб'єкта ринку. Надлишок грошових коштів також може мати негативні наслідки для організації. Надлишкова грошова маса, не залучена у виробничо-комерційний оборот, не приносить доходу.

Крім того, на реальну вартість грошей впливають інфляційні процеси, знецінюючи їх у часі. Щоб приймати оптимальні управлінські рішення, пов'язані з рухом грошових коштів, для досягнення найкращого ефекту господарської діяльності керівництву організації потрібна постійна обізнаність про стан грошових коштів. Отже, необхідні систематичний детальний аналіз і оцінка грошових потоків організації.

Важлива роль аналізу грошових потоків, що створює основу для формування ефективної політики та прийняття управлінських рішень керівництвом організації, обумовлена ​​низкою причин: грошові потоки обслуговують функціонування організації практично у всіх аспектах діяльності; оптимальні грошові потоки забезпечують фінансову стійкість і платоспроможність організації, ефективне управління грошовими потоками скорочує потребу організації в залученні позикового капіталу; раціональне використання вивільнених коштів у результаті оптимізації грошових потоків сприяє розширенню масштабів виробництва та зростанню виручки від продажу продукції, товарів (робіт, послуг), отримання додаткових доходів.

Одне з головних напрямків аналізу грошових потоків - обгрунтування ступеня достатності (недостатності) формування обсягу грошової маси в цілому, а також за видами діяльності, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Поряд з аналізом грошових потоків в цілому по організації доцільно його проведення за окремим структурним підрозділам ("центрам відповідальності").

Аналіз грошових коштів дає можливість зробити висновки про те: в яких розмірах і з яких джерел отримані грошові кошти організації і які основні напрямки їх витрачання; який вид діяльності організації викликав найбільші надходження грошових коштів і для якого виду діяльності в найбільшою (найменшої) ступеня витрачалися ці кошти; чи можливо в результаті поточної діяльності забезпечити зобов'язання організації надходженням грошових коштів; чи здатна організація вчасно розплатитися за власними поточними зобов'язаннями; чи дозволяє отримана організацією прибуток здійснювати поточну діяльність; за рахунок яких видів грошових коштів організація здійснює інвестиційну діяльність; які чинники обумовлюють відміну прибутку від суми припливу грошових коштів за період.

Грошовий потік - це грошові кошти, що отримуються підприємством від усіх видів діяльності і витрачаються на забезпечення подальшої діяльності. Головним чинником формування грошового потоку є оплата покупцями вартості проданої підприємством продукції. Вихідні показники для розрахунку грошових надходжень - це виручка і прибуток від продажів. Виручка і прибуток від продажу мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства. Однак вона була б неповною, якби була відсутня інформація про потік грошових коштів, що виникає в результаті продажу.

У кінцевому рахунку, саме наявність або відсутність грошей визначає можливості та напрямки розвитку підприємства; перевищення грошових надходжень над платежами забезпечує можливість вкладення грошей з метою отримання додаткового прибутку. Однак при цьому треба мати на увазі, що підприємству необхідна постійна наявність певної суми грошових коштів як найбільш ліквідних активів, які підтримують його платоспроможність.

Грошові потоки бувають двох видів: позитивні і негативні. Позитивні потоки (притоки) відображають надходження грошей на підприємство, негативні (відтоки) - вибуття або витрачання грошей підприємством. Переказ грошей з каси на розрахунковий рахунок і подібні до нього внутрішні переміщення грошей не розглядаються в якості грошових потоків. Найважливішою умовою виникнення грошового потоку є перетин їм умовної "межі" підприємства. Різниця між валовими притоками і відтоками грошових коштів за певний період часу називається чистим грошовим потоком. Він також може бути позитивним чи негативним (надходженнями або відтоком).

На відміну від прибутку і витрат грошові потоки мають конкретний характер. Якщо показник бухгалтерського прибутку базується на численних розрахунках, грошовий потік завжди очевидна - досить сальдовано притоки і відтоки (кожен елемент яких підтверджується банківською випискою чи касовим документом), щоб отримати підсумкову величину чистого грошового потоку. Тому у фінансах будь-який актив або господарська операція оцінюються, перш за все, з точки зору величини і спрямованості грошових потоків, що породжуються активом або операцією.

Отримання підприємством грошових коштів - не самоціль, а засіб для поліпшення фінансового стану. Отримані грошові кошти використовуються на забезпечення умов, підтримують безперебійну діяльність і розвиток підприємства. Залишок грошових коштів забезпечує поточну платоспроможність. Збільшення або зменшення балансового залишку грошових коштів за певний період безпосередньо залежить від змін, що відбулися у вартості активів і пасивів балансу. Збільшення вартості будь-яких статей активів (крім грошових коштів) - причина зменшення грошових коштів. І навпаки, приріст позикових або власних джерел фінансування - чинник збільшення залишків грошових коштів. Різниця між які надійшли і сплаченими сумами грошових коштів становить баланс залишку грошових коштів на кінець періоду.

Угруповання грошових потоків підприємства за видами діяльності значно підвищує аналітичність звітної інформації. Фінансовий менеджер (або кредитор) може бачити, які саме джерела приносять підприємству найбільші грошові надходження і які - споживають їх у більшому обсязі. У нормально функціонуючого підприємства сукупний чистий грошовий потік повинен прагнути до нуля, тобто всі зароблені в звітному періоді кошти повинні бути ефективно інвестовані. Однак до досягнення такого результату ведуть різні шляхи: операційна діяльність може принести значний чистий приплив готівки, який підприємство використовує для розширення основних фондів. Але можлива й протилежна ситуація - реалізуючи частину свого основного капіталу, підприємство тим самим перекриває чистий грошовий відтік від операційної діяльності. Останній варіант украй небажаний для підприємства, так як основним джерелом грошових коштів повинна служити його основна, операційна діяльність, а не розпродаж майна. Розподіл грошових потоків на операційну, інвестиційну та фінансову складові обумовлено виключно потребами фінансового менеджменту.

3.2 Оцінка грошових потоків від поточної, інвестиційної та фінансової діяльності організації

У світовій обліково-аналітичній практиці важливе значення надається аналізу і прогнозу руху грошових коштів. Це обумовлено тим, що багато компаній періодично відчувають утруднення з готівкою, які виникають через об'єктивної нерівномірністю надходження і виплат або в результаті непередбачених обставин. Наслідки подібних дисбалансів вкрай негативно відбиваються на діяльності підприємства, у зв'язку з чим необхідно планувати грошову готівку і аналізувати її рух. У зарубіжній практиці для цих цілей складають карту прогнозу грошової готівки, яка дозволяє постійно контролювати всі статті доходу і витрати фірми.

Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 7 "Звіти про рух грошових коштів" рекомендовано складання звіту про зміни фінансового становища підприємства. Мета цього звіту розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходжень і платежів, пов'язати величину отриманого фінансового результату з станом грошових коштів, виділити і проаналізувати всі напрямки надходжень і вибуття грошових коштів. Напрямок руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі основних видів діяльності: поточної; інвестиційної; фінансової.

У вітчизняній практиці обліку і звітності даний рух грошових коштів підприємства відображають у звіті про рух грошових коштів Форма № 4. Його аналіз включає всі сфери діяльності підприємства: поточну, інвестиційну, фінансову. У кожному розділі окремо наводиться дане надходження коштів та про витрачання по кожній статті, на підставі чого визначається загальна зміна грошових коштів на кінець періоду як алгебраїчна сума грошових коштів на початок періоду і змін за період. Розрахунки з форми № 4 наведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності ТОВ "Таір-Дон" за 2007-2008 рр.. (Тис. крб.)

Надходження грошових коштів по поточній діяльності виражається у величинах оплаченої виручки від продажу товарів, продукції, робіт, послуг та авансів, отриманих від покупців (замовників). Витрати грошових коштів по поточній діяльності складаються з оплати товарів, відрахувань на соціальні потреби (у позабюджетні фонди), підзвітних сум, виданих на потреби поточної діяльності, оплати нарахованих податків та авансових платежів до бюджету, авансів постачальникам, оплати відсотків за отриманими кредитами і позиками, використаним на потреби поточної діяльності.

Надходження грошових коштів з інвестиційної діяльності складаються з оплаченої виручки від продажу основних засобів і іншого майна, дивідендів і відсотків по довгострокових фінансових вкладень, надходжень у зв'язку з випуском облігацій та інших цінних паперів довгострокового характеру і т.п. Витрати грошових коштів з інвестиційної діяльності мають місце у зв'язку з придбанням основних засобів і нематеріальних активів, оплатою дольової участі в будівництві та іншими капітальними вкладеннями, придбанням довгострокових цінних паперів і здійснення довгострокових фінансових вкладень, виплатою дивідендів і відсотків за випущеними акціями та іншими довгостроковими цінних паперів . При проведенні аналізу використовується схема, аналогічна схема аналізу показників надходження і витрати грошових коштів щодо поточної діяльності. Надходження грошових коштів з фінансової діяльності зводяться до вступу у зв'язку з випуском короткострокових цінних паперів, надходжень від продажу раніше придбаних цінних паперів, отримання кредитів і позик і т.п.

Витрати грошових коштів з фінансової діяльності складаються з придбання короткострокових цінних паперів, повернень кредитів і позик і т.д. При проведенні аналізу спочатку оцінюється загальна фінансова ситуація і визначаються фактори, що впливають на зміну залишку коштів за видами діяльності.

Головна мета аналізу руху грошових коштів - оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти в розрізі і в терміни, необхідні для здійснення планованих витрат. Як видно з таблиці (3.2) грошові кошти організація отримує тільки від поточної діяльності, при цьому в звітному році і основна діяльність ТОВ "Таір-Дон" генерувала позитивний грошовий потік. Таким чином, чисті грошові кошти в аналізованому періоді характеризуються в позитивній динаміці на 63 тис. руб. У зв'язку з цим залишки грошових коштів збільшилися на 233 тис. руб., Склавши на кінець 2008 р. - 1972 тис. руб.

Потім аналізується структура надходжень та витрат грошових коштів по поточній діяльності та її динаміка за звітний період у порівнянні з попереднім періодом (аналогічним періодом попереднього року), а також динаміка факторів, які найбільшою мірою вплинули на надходження і витрати грошових коштів. Аналогічно поточної та інвестиційної діяльності першим кроком аналізу є вивчення загальної картини факторів, що впливають на зміни залишку грошових коштів за рахунок фінансової діяльності. Потім досліджується деталізована структура надходжень та витрат грошових коштів з фінансової діяльності та її динаміка за звітний період у порівнянні з попереднім періодом (аналогічним періодом попереднього року). На цій основі визначаються фактори, вплив яких на ці показники у звітному періоді було пріоритетним.

Наступним етапом аналізу є аналіз структури показників руху грошових коштів. Відобразимо дану структуру руху грошових коштів у відповідних моделях

Δ + d = Δ + d _тек + Δ + d _фін + Δ + d _інв; (3.1)

Δ - d = Δ - d _тек + Δ + d _фін + Δ - d _інв, (3.2)

де Δ + d _тек, Δ - d _тек - надходження і витрата коштів по поточній діяльності;

Δ + d _фін, Δ + d _фін - надходження і видаток грошових коштів з фінансової діяльності;

Δ + d _інв, Δ - d _інв - надходження і витрата коштів з інвестиційної діяльності.

В аналітичних таблицях рух грошових коштів у звітному періоді порівнюється з рухом грошових коштів у попередньому періоді (аналогічному періоді минулого року), проводиться оцінка динаміки надходжень і витрат грошових коштів, їх структурний аналіз в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У практиці фінансового аналізу прийнято називати припливом позитивну зміну коштів (Δ d = Δ + d - Δ - d> 0) і відтоком - негативну зміну коштів (Δ d = Δ + d-Δ-d <0). У нормальній ситуації поточна діяльність підприємства повинна забезпечувати приплив грошових коштів або повністю покривати відтік коштів з інвестиційної діяльності.

У світовій практиці відомі два методи формування та аналізу звіту про рух грошових коштів: прямий метод - передбачає використання, облікових даних про обороти за статтями грошових коштів, тобто розкриває інформацію про надходження та витрачання грошових коштів у розрізі різних видів діяльності. Однак цей метод не розкриває взаємозв'язку отриманого кінцевого фінансового результату (чистого прибутку або збитку) та грошових коштів (чистого грошового потоку) організації; непрямий метод - передбачає використання даних не тільки статей грошових коштів, але і всіх інших статей активів і пасивів, зміна яких впливає на фінансові потоки організації. Обидва методи використовуються при формуванні Звіту про рух грошових коштів щодо поточної діяльності. Грошові потоки від інвестиційної та фінансової діяльності відображаються прямим методом. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів у результаті поточної діяльності.

Прямий метод грунтується на обчисленні припливу (виручка від продажу продукції, роботи послуг, аванси отримані та ін) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик і ін) і грошових коштів, тобто вихідним елементом є виручка.

У російській практиці форма № 4 для зовнішніх користувачів формується на основі прямого методу, а для внутрішнього управління може бути використаний непрямий. Методика аналізу руху грошових коштів прямим методом досить проста. З урахуванням нових інформаційних можливостей форми № 4 можна виділити наступні його найважливіші напрямки:

горизонтальний аналіз, під час проведення якого слід розрахувати і оцінити абсолютні зміни і темпи зростання залишків грошових коштів на кінець періоду порівняно з його початком за два роки (попередній і звітний). Крім того, по кожній статті надходження і витрачання грошових коштів у розрізі кожного виду діяльності оцінюється динаміка їх припливу та відтоку. Нова форма Звіту про рух грошових коштів дозволяє також розрахувати і проаналізувати зміна порівняно з попереднім роком чистого грошового потоку по кожному виду діяльності;

вертикальний аналіз, що включає:

розрахунок і аналіз в динаміці питомих ваг чистих грошових потоків кожного виду діяльності в загальній його величині в цілому по всій організації,

аналіз структури надходження і вибуття грошових коштів по кожному виду діяльності за два періоди.

Притоками грошових коштів від поточної діяльності організації є: грошові надходження від продажу товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг, а також у вигляді авансів від покупців і замовників; надходження від оренди; інші надходження (включаючи повернення коштів від постачальників, підзвітних осіб, з бюджету, суми, отримані за рішенням суду, надходження від страхових компаній, комісійні та ін.)

Відтоками з поточної діяльності є грошові кошти, спрямовані: на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, сировини та інших оборотних активів; оплату праці працівників організації; розрахунки з бюджетом по податках і зборах; відрахування до позабюджетних фондів; виплату дивідендів власникам, відсотків за отриманими кредитами і позиками, розміщеним облігаціях та інших цінних паперів; інші виплати, включаючи видачу коштів підзвітним особам, перерахування страховим компаніям і ін

У ході аналізу слід розглянути структуру (процентне співвідношення) надходження грошових коштів за період. У результаті структурного аналізу з'ясується, який вид діяльності викликав переважні надходження грошових коштів і для якого виду діяльності в основному витрачалися кошти. Для цього проведемо аналіз грошових коштів даного підприємства прямим методом (ДОДАТОК Ф). Дані таблиці (3.3) дозволяють судити про те, що приплив грошових коштів по поточній діяльності організації у 2008 р. склав 72283 тис. руб., Більше відтоку грошових коштів за поточної діяльності на 1501 тис. руб. або на 2 відсотка. Таким чином, основна діяльність у звітному періоді генерує позитивний грошовий потік, який дозволяє підприємству здійснювати фінансові та інвестиційні вкладення, що заслуговує позитивної оцінки. Як свідчать дані таблиці 3.3 надходженнями за поточної діяльності ТОВ "Таір-Дон" є в першу чергу кошти, отримані від покупців, замовників - 87,83%, а також інші надходження - 12,17%; відтоком - оплата придбаних товарів, робіт, послуг - 80,04%, оплата праці - 2,05%, розрахунки з бюджетом по податках і зборах - 4,32% та інші витрати - 13,59%.

Проведемо наступний аналіз по коштах від поточної діяльності організації ТОВ "Таір-Дон" за рік і зведемо отримані результати в таблицю 3.4 (ДОДАТОК Х). У колонках 6, 7 таблиці 3.4 записані показники горизонтального аналізу. Сума поступили коштів склала 72 283 тис. руб. З них 100% припадає на поточну діяльність, 0% - на інвестиційну та 0% - на фінансову. Відтік грошових коштів організації в звітному періоді склав 70 782 тис. руб. З них 100% - це кошти, що припадають на поточну діяльність, 0% - на інвестиційну та 0% - на фінансову. В колонках 3, 5 записані дані вертикального аналізу. З усієї надійшла за звітний період суми грошових коштів найбільша питома вага припадає на виручку від продажу робіт, товарів, послуг - 87,83%. Точно так само аналізується відтік грошових коштів організації. Найбільша питома вага припадає на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, сировини та інших оборотних активів - 80,04%.

Позитивним моментом у русі грошових коштів організації є перевищення припливу коштів над їх відтоком на 233 тис. руб. (1972-1739). Це є фінансовою стабільністю. Аналіз показує також, що в організації склалася нормальна ситуація, коли приплив коштів від поточної та інвестиційної діяльності перевищив відтік грошових коштів. Необхідною умовою фінансової стабільності є таке співвідношення притоку і відтоку коштів у рамках поточної діяльності, який забезпечує збільшення фінансових ресурсів, достатня для здійснення інвестицій. Головним недоліком прямого методу аналізу руху грошових коштів є те, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів на рахунках організації.

Величина припливу грошових коштів у аналізованої організації істотно відрізняється від суми отриманого прибутку. Як випливає з форми № 2 "Звіт про прибутки і збитки" (додаток В), аналізована організація отримала прибуток від продажів в розмірі 3889 тис. руб., А чистий прибуток склав у неї 848 тис. руб. У той же час грошові кошти організації збільшилися за досліджуваний період на 233 тис. руб., І тому є кілька причин:

Прибуток (збиток), відображена у формі № 2, формується відповідно до принципів бухгалтерського обліку, згідно з якими витрати і доходи визнаються в тому обліковому періоді, в якому вони були нараховані (незалежно від реального руху грошових коштів). На її величину впливають:

а) наявність витрат майбутніх періодів;

б) наявність відкладених платежів, тобто нарахованих, які збільшують собівартість продукції, а реального відтоку грошових коштів немає;

в) витрати поточні і капітальні.

Поточні витрати безпосередньо відносяться на собівартість, а капітальні відшкодовуються протягом тривалого часу (амортизація), але саме вони супроводжуються значним відтоком грошових коштів.

Джерелом збільшення грошових коштів може бути не тільки прибуток, але і позикові кошти.

Придбання активів довгострокового характеру не відбивається на прибутку, а їх реалізація змінює фінансовий результат.

На величину фінансового результату впливають витрати, не супроводжувані рухом грошових коштів (амортизація).

Зміни у складі власного оборотного капіталу. Збільшення залишків поточних активів призводить до додаткового відтоку грошових коштів, а зниження - на їхньому припливу.

Діяльність організації, яка накопичує запаси ТМЦ, неминуче супроводжується відтоком коштів, однак до того моменту, поки запаси не будуть відпущені у виробництво (реалізовані), величина фінансового результату не зміниться.

6) Наявність кредиторської заборгованості дозволяє організації використовувати запаси, які ще не сплачені.

Бухгалтер, в чиї функції входить завдання забезпечити керівництво організації інформацією про наявність та рух грошових коштів, повинен бути в змозі пояснити причину розбіжності розміру прибутку та грошових коштів. З цією метою проводиться аналіз руху грошових коштів непрямим методом.

Непрямий метод грунтується на визначенні та обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовної коригуванні чистого прибутку, тобто вихідним елементом розрахунку є прибуток. Для аналізу крім форми № 1 "Бухгалтерський баланс" (додаток Б), форми № 4 "Звіт про рух грошових коштів" залучається форма № 5 "Додаток до балансу підприємства" і дані головної книги. За допомогою цих джерел визначається рух грошових коштів у рамках поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Аналіз руху грошових коштів прямим методом дозволяє детально розкрити рух грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку і зробити висновки щодо достатності чи недостатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також здійснення інвестиційної діяльності. Однак прямий метод не показує взаємозв'язку фінансового результату (прибутку) і зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Для цього використовується непрямий метод, суть якого полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходячи з того, що в діяльності кожного підприємства є окремі, нерідко значні за величиною, види витрат і доходів, які зменшують або збільшують прибуток підприємства, не зачіпаючи величини його грошових коштів. Тому в процесі аналізу проводять коригування величину чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком грошових коштів та статті доходів, які не супроводжуються їх надходженням, не впливали на величину чистого прибутку.

Аналіз руху грошових коштів непрямим методом доцільно починати з оцінки змін в стані активів та їх джерел за даними форми № 1 "Бухгалтерський баланс". Потім оцінюють, як зміни по кожній статті активів і пасивів відбилися на стані грошових коштів підприємства і чистого прибутку. При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів слід враховувати можливість відображення в доходах, враховані раніше, реального надходження грошових коштів.

Нарахування амортизації не впливає на відтік грошових коштів, але зменшує величину фінансового результату. Зменшення прибутку не супроводжується скороченням грошових коштів, отже, для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку. Ці витрати зменшують балансовий прибуток, але не впливають на рух грошових коштів. Якщо має місце збільшення виробничих запасів, то реальний відтік грошових коштів буде вище на величину суми витрат на придбання матеріалів, врахованих у вартості реалізованої продукції, прибуток також буде завищена на цю величину і повинна бути скоригована, тобто зменшена.

Приріст виробничих запасів слід відняти від суми чистого прибутку, а їх зменшення - додати до чистого прибутку, так як ми завищуємо на цю величину суму відтоку грошових коштів, тобто занижуємо прибуток. Насправді приріст виробничих запасів не тягне за собою збільшення грошових коштів в такій же мірі, що і приріст прибутку. Алгоритм роботи зі звітом про рух грошових коштів наступний - у сфері поточної діяльності сума чистого прибутку коректується на наступні статті: додається до чистого прибутку: амортизація, зменшення рахунків до отримання, збільшення витрат майбутніх періодів, втрати від реалізації нематеріальних активів, збільшення заборгованості зі сплати податку ; віднімаються: прибуток від продажу цінних паперів, збільшення авансових виплат, збільшення МПЗ, зменшення рахунків до оплати, зменшення зобов'язань, зменшення банківського кредиту.

У розділі інвестиційної діяльності: додаються: продаж цінних паперів і матеріальних необоротних активів; віднімаються: купівля цінних паперів і матеріальних необоротних активів. У сфері фінансової діяльності: додається: емісія звичайних акцій; віднімаються: погашення облігацій та виплата дивідендів.

Чинниками зміни прибутку є витрати, які включаються до собівартості продукції, зміна обсягу продажу в кредит, нарахування податків і дивідендів і ін Звітна прибуток коригується також на величину поправок, не відображають руху грошових коштів: амортизація основних засобів і нематеріальних активів; збиток від реалізації основних засобів і нематеріальних активів; прибуток від реалізації основних засобів; витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

Аналіз руху грошових коштів дає можливість оцінити: у якому обсязі і з яких джерел були отримані грошові кошти, які напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів організації для інвестиційної діяльності; чи в змозі організація розплатитися за своїми поточними зобов'язаннями; чи достатньо отриманого прибутку для обслуговування поточної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів.

3.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності ТОВ "Таір-Дон"

Однією з головних задач аналізу ліквідності балансу є оцінка платоспроможності підприємства, тобто здатності вчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше час, який знадобиться для перетворення їх в гроші, тим вище їх ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.

У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення їх у грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

А1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства та короткострокові фінансові вкладення (цінні папери). Ця група активів розраховується таким чином:

А1 = Грошові кошти + Короткострокові фінансові вкладення.

А1 = стр.260 + стор.250 (3.3)

А2. Швидко реалізовані активи. Дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати.

А2 = Короткострокова дебіторська заборгованість.

А2 = стр.240 (3.4)

А3. Повільно реалізовані активи. До них відносяться статті розділу II активу балансу, які включають запаси, податок на додану вартість, дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати та інші оборотні активи.

А3 = Запаси + ПДВ + Довгострокова дебіторська заборгованість +

+ Інші оборотні активи.

А3 = стор.210 + стр.220 + стр.230 + стор.270 (3.5)

А4. Важко реалізовані активи. До них відносяться статті розділу I активу балансу - необоротні активи.

А4 = ряд 190 (3.6)

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх погашення (оплати) наступним чином:

П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них відноситься кредиторська заборгованість.

П1 = стр.620 (3.7)

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться короткострокові позики і кредити, заборгованість перед учасниками (засновниками) по виплаті доходів, інші короткострокові зобов'язання.

П2 = стр.610 + стр.630 + стр.660 (3.8)

П3. Довгострокові пасиви. У якості довгострокових пасивів виступають довгострокові позикові кошти - підсумок розділу IV пасиву балансу та статті з розділу V пасиву балансу - доходи майбутніх періодів, резерви майбутніх витрат.

П3 = стр.590 + стор.640 + стр.650 (3.9)

П4. Постійні пасиви або Стійкі пасиви. До них відносяться всі статті розділу III пасиву балансу - "Капітал і резерви".

П4 = стр.490 (3.10)

Сума груп П1 і П2 складає показник "поточні зобов'язання".