Аудиторська перевірка обліку основних засобів ТОВ Універсал Плюс

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Економічна сутність, зміст, класифікація основних засобів на підприємстві
1.2. Документальне оформлення обліку та руху основних засобів. Амортизація та вибуття, оподаткування основних засобів
1.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
2. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Класифікація методик, цілі та завдання аудиторської перевірки
2.2 Нормативне забезпечення проведення аудиту обліку основних засобів
2.3 Зміст аудиторської перевірки обліку основних засобів з використанням інформаційних технологій
3. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПЛЮС»
3.1 Підготовка та планування аудиторської перевірки
3.2 Проведення аудиту обліку основних засобів
3.3 Оцінка результатів аудиту обліку основних засобів

ВИСНОВОК

Список літератури
Програми

ВСТУП
Найважливішим показником, що характеризує економічну міць країни, є національне багатство. Найважливішу частину національного багатства складають основні фонди.
Основні фонди - це вироблені нематеріальні та матеріальні активи. Матеріальна частина основного капіталу - основні фонди, які беруть участь у процесі виробництва постійно або багато разів і переносять свою вартість на виготовлені з їх допомогою продукт або послугу по частинах, по мірі зносу. Саме багаторазове або тривале використання, а не довговічність є критерієм визначення основного капіталу. Деякі продукти, наприклад вугілля, можуть зберігатися дуже довго, але використовуються тільки один раз і тому не належать до основного капіталу.
Разом з тим дерева і тварини, які культивуються з метою виробництва фруктів або молочних продуктів, і деякі нематеріальні продукти, такі, як програмне забезпечення та оригінали художніх творів, класифікуються як основний капітал. У системі національних рахунків весь капітал трактується як виробничий, тому що сама трактування виробничої діяльності дуже широка і включає виробництво продуктів і послуг.
Основні фонди народного господарства, будучи матеріальною частиною основного капіталу, складають значну частину національного багатства країни і роблять великий вплив на результати фінансово-економічної діяльності підприємств.
Під основними фондами розуміють сукупність вироблених матеріально-речових цінностей - засобів праці, які багаторазово беруть участь у процесах виробництва продукції і послуг, при цьому не змінюють своєї натуральної форми, не входять речовинно в результат праці і переносять свою вартість на виготовлений продукт (послугу) не відразу , а по частинах, по мірі зносу.
Основні засоби формують головну складову матеріально-технічної бази організацій і грають важливу роль у здійсненні провідних напрямів їх діяльності. З розвитком ринкових відносин в обліку основних засобів відбулися істотні зміни. Ці зміни торкнулися: складу і структури основних засобів; амортизації їх вартості; обліку довгострокових інвестицій; обліку операцій, пов'язаних з лізингом і орендою майна; оцінки і переоцінки вартості основних засобів; обліку та фінансування витрат на ремонт основних засобів; обліку реалізації тощо списання основних фондів.
Аудиторська перевірка, отже, повинна проводитися за вказаним напрямком. Таким чином, конкретна мета аудиту основних засобів - перевірка правильності формування складу, повноти і реальності обліку руху, витрат на ремонт основних засобів та достовірності амортизації їх вартості.
Програму внутрішнього контролю основних засобів і відповідних господарських операцій зазвичай не розробляють, тому що у більшості економічних суб'єктів таких операцій небагато і витрати на спеціальний контроль не виправдовуються.
Теоретичною основою даної роботи стали праці вітчизняних вчених-економістів В.І. Подільського, Н.П. Кондракова, М.Т. Білухи та ін
Актуальність проблеми проявляється в тому, що побудова грамотної системи обліку основних засобів на підприємстві сприяє зниженню собівартості продукції, підвищенню ефективності їх використання.
Об'єкт дослідження - аудиторська перевірка обліку основних засобів ТОВ «Універсал Плюс». Предмет дослідження - методика аудиту системи обліку основних засобів підприємства.
Мета випускної кваліфікаційної роботи - вивчення теоретичних основ обліку основних засобів та методики аудиторської перевірки на прикладі підприємства ТОВ «Універсал Плюс».
Завдання даної випускної кваліфікаційної роботи такі:
- Вивчити теоретичні основи обліку основних засобів;
- Розглянути методику аудиту системи обліку основних засобів;
- Здійснити процедури підготовки і планування аудиторської перевірки обліку основних засобів;
- Здійснити аудиторські процедури по суті;
- Здійснити заключні процедури аудиторської перевірки;
- Визначити порядок формування робочих документів і результатів аудиторської перевірки;
- Підтвердження спроможності методики аудиту обліку основних засобів на прикладі ТОВ «Універсал Плюс».
- Вказати порушення і помилки, виявлені під час аудиторської перевірки обліку основних засобів;
- Дати рекомендації щодо усунення виявлених помилок у ході проведення аудиторської перевірки обліку основних засобів.
Джерелами інформації для написання даної випускної кваліфікаційної роботи є: нормативно-правові акти; монографії; економічна література; документація з бухгалтерського обліку: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, додатку до бухгалтерського балансу (форма № 4, № 5 по ОКУД); відомості , журнал-ордер, головна книга, наказ про облікову політику підприємства та інша звітність ТОВ «Універсал Плюс».

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Економічна сутність, зміст, класифікація основних засобів на підприємстві
У вітчизняній науці до переходу її до міжнародної методології всі основні фонди ділилися на виробничі і невиробничі. З переходом до міжнародних стандартів обліку та визнанням виробничого характеру сфери послуг всі основні фонди вважаються виробничими. Проте одні з них беруть чи призначені до участі у виробництві продуктів, інші функціонують у сфері виробництва послуг [10, с. 353].
Завданнями вивчення основних фондів є:
- Визначення обсягу та структури основних фондів за натурально-речовинним складом, галузевої приналежності, форм власності, секторах економіки, регіонами та ін;
- Характеристика стану основних фондів;
- Характеристика відтворення основних фондів;
- Визначення їх частки в національному майні;
- Характеристика та оцінка ефективності використання основних фондів;
- Проведення переоцінки основних фондів з метою отримання відновної вартості з урахуванням зносу;
- Розрахунок динаміки основних фондів і виявлення визначальних чинників;
- Проведення переоцінки основних фондів у порівнянні ціни та ін
Основні засоби розрізняються за видами, їх ролі у виробничому процесі, конструктивним особливостям, походженням та іншими ознаками. Різноманітність видів основних засобів, тривалість їх функціонування і масовість використання обумовлюють необхідність розробки єдиної натурально-речовій класифікації, що затверджується централізовано. Дана класифікація становить основу обліку, статистичної характеристики основних засобів, нарахування амортизації, здійснення капітальних вкладень та відтворення.
Класифікаційної одиницею основних засобів, як і одиницею їх обліку, є інвентарний об'єкт, під яким розуміється закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, які мають єдине ціле і спільно виконують певну роботу [10, с. 355].
В даний час діє наступна типова класифікація:
- Будівлі - архітектурно відокремлені об'єкти, що створюють умови для праці, житла, соціально-культурного обслуговування населення та збереження матеріальних цінностей;
- Споруди - інженерно-будівельні об'єкти, що створюють умови для здійснення процесу виробництва шляхом виконання тих чи інших технічних функцій, не пов'язаних зі зміною предмета праці, або для здійснення різних невиробничих функцій;
- Передавальні пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової та механічної енергії від об'єкта до об'єкта;
- Машини та обладнання, які перетворюють енергію, матеріали та інформацію, зокрема: силові машини, що перетворюють один вид енергії в інший; робочі машини й устаткування, що безпосередньо впливають на предмет праці або беруть участь у технологічному процесі виробництва; вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої і лабораторне обладнання; обчислювальна техніка;
- Транспортні засоби призначені для переміщення людей і вантажів;
- Інструменти загального призначення - немеханізовані та механізовані знаряддя ручної праці строком служби більше року і вартістю більше ста мінімальних окладів;
- Виробничий і господарський інвентар - предмети для охорони праці, полегшення виробничих операцій та зберігання матеріалів;
- Худоба робоча та продуктивна (робоча худоба - коні, воли, верблюди, віслюки та ін, продуктивну худобу - корови, бики-виробники і т.д.);
- Багаторічні насадження - штучні багаторічні насадження, незалежно від їх віку;
- Інші основні фонди - бібліотечні фонди, музейні цінності, експонати тваринного світу в зоопарках та інші об'єкти, що не увійшли ні до однієї з попередніх груп [32, с. 421].
Основні засоби як комплексна економічна категорія можуть бути всебічно охарактеризовано за допомогою методу угруповань (рис. 1).
При характеристиці функціональної роль основних засобів у процесі виробництва важлива їх угруповання на активні і пасивні. До активних засобів відносяться робітники і силові машини і обладнання, а також будь-які засоби праці, що впливають на предмет праці або контролюють процес виробництва, - вимірювальні і регулюючі пристрої і прилади, виробничий інструмент, транспортні засоби, окремі види споруд (наприклад, елеватори, готелі ( в туризмі)). Основні засоби, що створюють умови для праці, але не роблять на його результат активного впливу, належать до пасивної частини (будівлі, споруди тощо). Збільшення частки активної частини основних засобів в їх загальному обсязі свідчить про нарощування виробничого потенціалу. Угруповання розміщення основних фондів по регіонах використовується для характеристики їх виробничого потенціалу і національного багатства, зосередженого на їх території.
За видами
За секторами
За сферами
По галузях
По регіонах
За формами власності
Основні фонди
За видами економіч. діяльності
Діючі, недіючі
Нові
Активні, пасивні
Колишні в експлуатації
Вітчизняні, імпортні
Рис. 1 Класифікація і групування основних засобів
Відповідно до Загальноросійським класифікатором видів економічної діяльності, продукції і послуг здійснюється класифікація основних засобів за видами економічної діяльності і по галузях. Ця класифікація використовується при характеристиці потенційних можливостей галузей економіки, а в зіставленні з показниками результатів виробничої діяльності дозволяє розрахувати показники фондовіддачі і фондомісткості, тобто оцінити ефективність використання основних засобів. Класифікація включає наступні види діяльності та галузі: сільське господарство, мисливство та лісове господарство; рибальство; гірничодобувна промисловість і розробка кар'єрів; обробна промисловість; електроенергетика, газо-і водопостачання; будівництво, оптова і роздрібна торгівля; готелі та ресторани; транспорт, складське господарство та зв'язок ; фінансове посередництво; діяльність за операціями з нерухомим майном; діяльність дослідна та комерційна; державне управління та оборона; освіта; охорона здоров'я і соціальні послуги; діяльність з надання комунальних послуг; діяльність з ведення приватних господарств; діяльність екстериторіальних організацій.
Розробка показників основних засобів відповідно до методології системи національних рахунків за секторами економіки є новим напрямком у вітчизняній практиці і дає додаткову інформацію для аналізу [10, с. 359].
Класифікація основних засобів за формами власності в умовах проведених реформ має особливе значення з точки зору поділу цієї важливої ​​частини національного багатства між різними власниками. Відповідно до прийнятого 30 березня 1999 р . Держстандартом Росії Загальноросійським класифікатором форм власності на території Росії основні засоби можуть бути віднесені до:
- Російської власності;
- Державної власності, в тому числі до:
а) федеральної власності;
б) власності суб'єктів Федерації (областей і республік у складі РФ);
- Муніципальної власності;
- Власності громадських об'єднань (організацій);
- Приватної власності;
- Змішаної російської власності (без іноземного капіталу);
- Російської власності в складі змішаної власності з іноземною участю;
- Іноземної власності.
Ця класифікація в поєднанні з результатами функціонування підприємств і організацій різних форм власності дозволяє оцінити ефективність тієї чи іншої форми власності, визначити потенційні виробничі можливості і технічну оснащеність підприємств різних форм власності [2, с. 421].
У зв'язку з тим, що основні кошти функціонують тривалий час (середній термін служби - 50 років), одночасно є декілька видів їх оцінки, визначених сукупністю факторів: роком введення в дію, інфляційними процесами, ступенем фізичного і морального зносу, зміною в технології, вартості відтворення і ін
Існують наступні види оцінки основних засобів залежно від терміну служби і від стану:
- Повна початкова вартість, тобто вартість нового об'єкта в умовах виробництва того часу, коли він був виготовлений, введений в дію;
- Повна відновна вартість - вартість відтворення кожного об'єкта основних фондів у сучасних умовах його виробництва;
- Первісна вартість за вирахуванням зносу (залишкова);
- Відновна вартість за вирахуванням зносу.
У системі показників простого відтворення важлива роль належить оцінці зносу основних засобів (споживання основного капіталу), що характеризується у вітчизняній статистиці показниками амортизації. Амортизація - грошове вираження зносу, що відображає перенесення вартості основних фондів на виготовлений продукт (послугу). Розрізняються дві форми зносу: фізичний і моральний [10, с. 356].
Фізичний знос - це зношення засобів праці внаслідок виробничого споживання (деформація деталей і конструкцій, втома матеріалу і т.д.) і під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання кам'яних матеріалів тощо). Розмір фізичного зносу знарядь праці залежить насамперед від тривалості їх використання в часі і інтенсивності їх роботи. У статистиці ступінь фізичного зносу окремих об'єктів встановлюється двома способами. В основу першого покладено припущення, що фізичний знос відбувається пропорційно терміну служби об'єкта або зробленому з його участю обсягу продукції (робіт). Другий спосіб - це експертна оцінка фізичного зносу кожного об'єкта основних фондів за технічним станом його вузлів і конструкцій. Експертна оцінка дає більш правильне уявлення про фізичний знос основних фондів, але це велика і складна робота, зазвичай проводиться тільки при переоцінці.
Розрізняють два види морального зносу:
- Моральний знос 1 виду - внаслідок здешевлення виробництва діючих основних фондів;
Надходження основних засобів на підприємство в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів постачальників. Кожному об'єкту основних засобів для його обліку і забезпечення схоронності присвоюється інвентарний номер. Пооб'єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів форми ОЗ-6. Прихід основних засобів за період, що перевірявся підприємством відображено в оборотній відомості по рахунку 01.
2). Аудит руху основних засобів.
- Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку внесків до статутного капіталу.
- Перевірка правильності оцінки внесених до статутного капіталу основних засобів.
- Перевірка фактичного надходження в якості внесків засновників до статутного капіталу основних засобів.
- Перевірка фактичного вибуття основних засобів в результаті розрахунків із засновниками.
- Перевірка відображення у звітності руху основних засобів.
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік руху основних засобів ведеться відповідно до законодавства. За досліджуваний період операцій по руху основних засобів не здійснювалося.
3). Аудит правильності нарахування амортизації.
- Перевірка правильності щомісячного нарахування амортизації за основними засобами з метою ведення бухгалтерського обліку та оподаткування.
- Перевірка об'єктів основних засобів, по яких не нараховується амортизація.
- Перевірка об'єктів основних засобів, за якими нараховується прискорена амортизація.
- Перевірка документів по нарахованій амортизації основних засобів, які вносяться в якості внеску до статутного капіталу.
- Перевірка терміну, з якого починається і з якого закінчується нарахування амортизації основних засобів.
- Перевірка відображення у звітності нарахованої амортизації основних засобів.
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» амортизація основних засобів нараховується лінійним способом.
4). Аудит оподаткування за основними засобами.
- Перевірка правильності розрахунків з ПДВ.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на прибуток.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на доходи фізичних осіб.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на майно юридичних осіб.
- Перевірка правильності розрахунків з інших обов'язкових платежах.
- Перевірка відображення у звітності всіх операцій з обліку основних.
- Перевірка повноти обчислення суми податку на майно.
Джерела аудиторських доказів:
- Первинні документи з обліку;
- Розрахунки аудируемого особи;
- Регістри аналітичного та синтетичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання передумови підготовки фінансової звітності - виникнення і повнота.
Порядок виконання: За документами, що потрапили у вибірку, мною перевірена повнота обчислення суми податку на майно та її відображення в бухгалтерському обліку.
6. Перевірка правильності і послідовності застосування облікової політики. Джерело аудиторських доказів:
- Наказ про облікову політику.
- Внутрішні нормативні акти.
- Робочий документ РД - 7.
- Результати виконання процедур по суті.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - представлення та розкриття. Порядок виконання:
У процесі проведення процедур по суті здійснено перевірку дотримання вимог облікової політики. Результати виконання процедури відображені в робочому документі РД -21 (Додаток 21).
Таким чином при проведенні другого етапу аудиторської перевірки було встановлено:
У ході перевірки встановлено, що всі первинні документи з обліку та оподаткування основних засобів є доброякісними, тобто складені за затвердженою формою і заповнені відповідно до вимог Положення про документи і документообіг в бухгалтерському обліку підприємств. Також встановлено, що всі операції, відображені в первинних документах відповідають вимогам законності (не суперечать законодавству, інструкціям) і доцільності (спрямовані на виконання завдань, що стоять перед підприємством).
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік основних засобів ведеться на основі Положення з бухгалтерського обліку основних засобів «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01, затвердженого Наказом Мінфіну РФ від 30.03.2001р. № 26н зі змінами та доповненнями. Надходження основних засобів на підприємство в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів постачальників. Кожному об'єкту основних засобів для його обліку і забезпечення схоронності присвоюється інвентарний номер. Пооб'єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів форми ОЗ-6.
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік руху основних засобів ведеться відповідно до законодавства. За досліджуваний період операцій по руху основних засобів не здійснювалося. Амортизація основних засобів нараховується лінійним способом.
3.3 Оцінка результатів аудиту обліку основних засобів
Після виконання аудиторських процедур по суті, були здійснені заключні процедури аудиту, зміст яких розкрито у п'ятому розділі звіту. Заключні процедури:
- Аналіз та оцінка якості аудиторської вибірки.
- Аналіз помилок, виявлених в ході перевірки та їх впливу на достовірність бухгалтерської звітності.
- Формування пропозицій щодо усунення виявлених суттєвих викривлень.
- Оцінка якості усунення аудіруемим особою виявлених суттєвих викривлень звітності та формування думки про достовірність показників бухгалтерської звітності.
При виконанні практичних завдань, пов'язаних із здійсненням заключних процедур аудиту обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс», було виконано:
1. Підтвердження первісної оцінки системи бухгалтерського обліку.
Джерело аудиторських доказів: Робочі документи РД - 16, РД - 22. Критерій оцінки - результат первісної оцінки, відбитий в робочих документах до РД - 7 по РД -10. Порядок виконання: За результатами проведених аудиторських процедур по суті, складений робочий документ РД - 23 (Додаток 22) щодо оцінки ефективності системи бухгалтерського обліку.
2. Підтвердження первісної оцінки впливу контрольної середовища на ефективність застосовуваних засобів контролю. Джерело інформації:
- Робочий документ РД - 6.
- Робочі документи РД - 16, РД - 22.
Критерій оцінки - результат первісної оцінки, відбитий в робочому документі РД - 6. Порядок виконання: За результатами проведених аудиторських процедур по суті, складений робочий документ РД - 24 (Додаток 23) за оцінкою впливу контрольної середовища на ефективність застосовуваних засобів контролю.
3. Підтвердження первісної оцінки застосовуваних засобів контролю. Джерело аудиторських доказів: Робочі документи РД - 16, РД - 22. Критерій оцінки - результат первісної оцінки, відбитий в робочому документі РД -10. Порядок виконання: За результатами проведених аудиторських процедур по суті, складений робочий документ РД - 25 (додаток 24) щодо оцінки ефективності застосовуваних засобів контролю.
4. Підтвердження первісної оцінки надійності внутрішнього контролю операцій з оподаткування. Джерело аудиторських доказів: Робочі документи РД - 23 по РД - 25. Критерій оцінки - результат первісної оцінки, відбитий в робочому документі РД -14 і градація надійності СВК.

Таблиця 8. Градація надійності системи внутрішнього контролю
Градація оцінки надійності системи внутрішнього контролю
Якісна
У відсотках
Висока
від 81 до 100 відсотків
Середня
від 41 до 80 відсотків
Низька
від 11 до 40 відсотків
Внутрішній контроль відсутній
0 до 10 відсотків
Порядок виконання: За результатами проведених аудиторських процедур, мною складений робочий документ РД - 26 (Додаток 26) з оцінки надійності внутрішнього контролю.
5. Оцінка якості проведення аудиторської вибірки. Джерело аудиторських доказів: Робочі документи з РД - 10 за РД - 14 і з РД - 23 по РД - 26. Критерій оцінки - результат первісної оцінки рівня аудиторського ризику, відбитий в робочому документі РД -13.
Порядок виконання: Визначено фактичний рівень аудиторського ризику і його компонентів, який зафіксований в робочих документах до РД - 10 за РД - 13. За результатами співставлення даних первісної оцінки аудиторського ризику і фактичного його рівня, мною здійснено оцінку ризику вибірки і зроблений висновок, що вибірка проведена якісно.
6. Узагальнення та оцінка виявлених помилок, порушень і недоліків СВК.
Джерело аудиторських доказів: Робочі документи РД - 16, РД - 22 по РД - 26. Шляхом екстраполяції, визначена сума загальної помилки генеральної сукупності. У результаті зіставлення абсолютної величини рівня суттєвості і суми загальної помилки встановлено, що у перевіреній генеральної сукупності істотні помилки відсутні.
7. Оцінка застосовності допущення безперервності діяльності аудируемого особи. Джерело аудиторських доказів:
- Робочі документи РД - 16, РД - 21 за РД - 26.
- Законодавчі та нормативні акти.
- Результати бесід, отриманих консультацій і запитів.
Порядок виконання: Здійснено аналіз результатів аудиту та зроблено висновок, що сумнівів в застосовності допущення безперервності діяльності аудируемого особи немає. Результати виконання процедури відображені в робочому документі РД - 28 (Додаток 27).
8. Формування пропозицій щодо усунення виявлених помилок, порушень і недоліків СВК. Джерело інформації:
- Робочий документ РД - 27 і РД - 28.
- Законодавчі та нормативні акти.
- Результати бесід, отриманих консультацій і запитів.
Порядок виконання: Були сформульовані висновки щодо проведеного аудиту та рекомендації щодо усунення помилок, порушень і недоліків СВК. Типовими порушеннями, що розкриваються при аудиті основних засобів, є:
- В обліковій політиці підприємства зазначено, що аналітичний облік основних засобів повинен вестися в інвентарних картках (ф. ОЗ-6). Однак на підприємстві цього не роблять, вважаючи ведення таких карток зайвим, посилаючись на наявні в бухгалтерії копії інвентарних списків, а на тих підприємствах, де названі картки все-таки ведуть, не завжди дотримуються вимога повноти занесення реквізитів.
- Матеріальна відповідальність організується лише стосовно власних основних засобів, які обліковуються на рахунку 01 «Основні засоби».
- Невідповідність інформації про наявність основних засобів по даним Головної книги інформації про їх залишки по даним інвентарних карток нерідко тягне за собою неправильне нарахування амортизації.
- Оприбуткування основних засобів не по ціні їх придбання. При купівлі основних засобів у фізичних осіб не завжди утримується податок на доходи фізичних осіб.
- При передачі основних засобів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства сума перевищення їх договірної вартості над балансовою нерідко включається до складу доходів майбутніх періодів.
- При безоплатній передачі основних засобів виявлений збиток не завжди списується на зменшення додаткового капіталу.
- Нарахування амортизації основних засобів проводиться один раз на квартал.
- Підприємство продовжує нараховувати амортизацію по об'єктах зі строком нормативної експлуатації.
- Неправомірне прискорене нарахування амортизації основних засобів.
- Списання 50% балансової вартості в перший місяць або в перший квартал після введення в експлуатацію, а не рівномірно протягом року.
У цілому, в ході проведення аудиторської перевірки не було виявлено порушень законодавства при виконанні господарських операцій. Всі документи, що підтверджують здійснені операції достовірні і справжні. Претензій до ведення обліку на підприємстві немає. При перевірці обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс» помилок при веденні обліку не виявлено. Підсумкове аудиторський висновок на наш погляд може бути безумовно позитивним

ВИСНОВОК
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців. Відповідно до ПБО 6 / 01, яке введено в дію починаючи з бухгалтерської звітності 2001 р ., Після ухвалення до бухгалтерського обліку активів в якості основних засобів необхідно одноразове виконання умов:
а) використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
б) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
в) організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
г) здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому.
Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення і вибуття; правильне обчислення та відображення в обліку суми амортизації основних засобів; точне визначення результатів при ліквідації основних засобів; контроль за витратами на ремонт основних засобів, за їх збереженням і ефективністю використання.
Для організації обліку основних засобів, що відповідає поставленим завданням, важливе значення мають наступні передумови: класифікація основних засобів; встановлення принципів оцінки основних засобів; встановлення одиниці обліку предметів основних засобів; вибір форм первинних документів та облікових регістрів.
Метою аудиту обліку основних засобів є формування думки аудитора про достовірність даних бухгалтерської звітності за основними засобами і відповідності їх обліку вимогам законодавчих та нормативних актів у всіх суттєвих аспектах. Завдання аудиту:
- Підтвердити дотримання аудіруемим особою передумов підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити дотримання принципів і методів бухгалтерського обліку, а також правил підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити правильність розрахунку головних оціночних значень, отримані керівництвом аудируемого особи при підготовці фінансової (бухгалтерської) звітності;
- Провести оцінку застосування припущення безперервності діяльності аудируемого особи.
Організаційні аспекти аудиту основних засобів визначаються ФЗ РФ «Про аудиторську діяльність», правилами (стандартами) аудиторської діяльності та договором на надання аудиторських послуг.
Основними напрямками аудиту є:
- Аудит наявності і збереження основних засобів;
- Аудит руху основних засобів;
- Аудит правильності нарахування амортизації;
- Аудит оподаткування за основними засобами.
Аудит здійснюється в три етапи:
1. Підготовка і планування.
2. Проведення аудиту по суті.
3. Заключний етап.
При виконанні завдань, поставлених у випускній кваліфікаційної роботи, була проведена аудиторська перевірка достовірності обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс» за третій квартал 2006 року та оцінка надійності системи внутрішнього контролю.
При проведенні планування аудиторської перевірки обліку основних засобів, було проведено знайомство з економічним суб'єктом. Перед початком проведення перевірки був перевірений робочий план рахунків на предмет відповідності описаного в обліковій політиці. У випадку ТОВ АФ «Універсал плюс» робочий план рахунків відповідає чинному законодавству та наказом «Облікова політика організації»
Були перевірені задані константи - умовно-постійні величини, значення яких діють протягом певного часу. Наприклад, назва підприємства буде діяти у всіх документах до його зміни в установленому порядку. Прізвище головного бухгалтера - діє протягом роботи даного співробітника на даній посаді.
У випадку ТОВ АФ «Універсал плюс» всі вихідні первинні і звітні документи заповнюються за допомогою бухгалтерської програми, до якої реквізити та інші константи підприємства та його контрагентів вже внесені після встановлення програми, тому при заповненні реквізитів документів практично виключені помилки. Також було визначено рівень суттєвості. У результаті побудови аудиторської вибірки, було прийнято рішення, що вибірка буде здійснена блоковим методом, тобто перевірка буде здійснена у відношенні основних засобів за вересень 2006 року. На основі аналізу проведених процедур підготовки перевірки, була складена програма аудиторських процедур по суті, яка оформлена робочим документом. Здійснено інспектування та перерахунок числових даних у первинних документах за операціями, що потрапили у вибірку. Порушення, пов'язані з оформленням первинних документів не встановлено. За документами, що потрапили у вибірку, була перевірена повнота відображення в бухгалтерському обліку операцій.
За даними регістрів аналітичного та синтетичного обліку перевірена правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку. На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік основних засобів ведеться на основі Положення з бухгалтерського обліку основних засобів «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01, затвердженого Наказом Мінфіну РФ від 30.03.2001р. № 26н зі змінами та доповненнями. Надходження основних засобів на підприємство в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів постачальників. Кожному об'єкту основних засобів для його обліку і забезпечення схоронності присвоюється інвентарний номер. За об'єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів форми ОЗ-6.
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік руху основних засобів ведеться відповідно до законодавства. За досліджуваний період операцій по руху основних засобів не здійснювалося. Амортизація основних засобів нараховується лінійним способом.
У цілому, в ході проведення аудиторської перевірки не було виявлено порушень законодавства при виконанні господарських операцій. Всі документи, що підтверджують здійснені операції достовірні і справжні. Претензій до ведення обліку на підприємстві немає. При перевірці обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс» помилок при веденні обліку не виявлено.
У результаті здійснених процедур аудиторської перевірки можна зробити наступні висновки: в бухгалтерському обліку ТОВ АФ «Універсал плюс» стан і рух основних засобів відображається достовірно у всіх істотних відносинах, система внутрішнього контролю ТОВ АФ «Універсал плюс» відрізняється високим ступенем надійності. З метою подальшого підвищення її надійності необхідно:
1. На постійній основі здійснювати контроль рівня знань співробітниками законодавчих і нормативних актів.
2. Проаналізувати стан контролю за вибуттям основних засобів.
Підсумкове аудиторський висновок на наш погляд може бути безумовно позитивним.

Список використаної літератури
1. Методичні рекомендації з розробки фінансової політики підприємства. Міністерство економіки РФ Наказ від 1.10.1997 р. № 118
2. Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації. Пр. Мінфіну РФ від 28.06.2000 р.
3. Федеральний закон від 21 листопада 1996 р . N 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» (з ізм. І доп. Від 23 липня 1998 р ., 28 березня, 31 грудня 2002 р ., 10 січня, 28 травня, 30 червня 2003 р .) Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
4. Наказ Мінфіну РФ від 9 грудня 2000р. № 60н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Облікова політика організації »ПБУ 1 / 98» (з ізм. І доп. Від 30 грудня 2001 р .) Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
5. Наказ Мінфіну РФ від 29 липня 2000р. № 34н "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації» (зі зм. І доп. Від 30 грудня 2001р., 24 березня 2002р.) Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
6. Наказ Мінфіну РФ від 6 травня 1999 р . № 32н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Доходи організації »ПБУ 9 / 99» (з ізм. І доп. Від 30 грудня 1999 р ., 30 березня 2001 р .) Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
7. Наказ Мінфіну РФ від 6 травня 1999 р . № 33н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Витрати організації »ПБУ 10/99» (з ізм. І доп. Від 30 грудня 1999 р ., 30 березня 2001 р .) Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
8. Наказ Мінфіну РФ від 6 липня 1999 р . № 43н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Бухгалтерська звітність організації »ПБУ 4 / 99» Інформаційний банк «Консультант Плюс: Вища школа»
9. Положення з бухгалтерського обліку 6 / 01 «Облік основних засобів» Затверджено наказом Мінфіну Росії від 30.03.2001 р. № 26н Зареєстровано в Мін'юсті Росії 28.04.2001 / № 2689
10. Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК. - М.: Изд-во «Справа і Сервіс», 2002. - 464 с.
11. Алборов Р.А. Основи аудиту. Учеб. посібник. - М.: «Справа і Сервіс», 2001. - 224 с.
12. Андрєєв В.Д. Практичний аудит (довідковий посібник). - М.: Економіст, 2004. - 366 с.
13. Аудит: Учеб. для вузів / В.І.Подольскій. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Аудит, 2004. - 583 с.
14. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза. - М.: «Справа ЛТД», 2001. - 272 с.
15. Бухгалтерський облік / За ред. ден професора А.Д. Ларіонова - М.: ГРОСС ГБ БУХ М. - 2000 р . - 654 с.
16. Борисенко В.В. Порядок обліку та оцінки основних засобів відповідно до МСФЗ / / Аудитор № 5 2007, С. 38-46
17. Вахрушина М.А. Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності: навч. посібник - М.: Вузівський підручник, 2005 320 с.
18. Євстегнєєв Є.М. Податки і оподаткування: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА - М, 2001 - 148 с.
19. Камишанов П. І. Практичне посібник з бухгалтерського обліку:-3-е видання перероб. і доп .- М.: «МЕДпресс»; - Еліста », 2003
20. Кондраков І.П. Бухгалтерський облік - М.: ИНФРА М, - 2002 - 515 с.
21. Кондраков І.П. Бухгалтерський облік Навчальний посібник 5-е изд-М.: ИНФРА М, - 2005 - 717 с.
22. Костіна З.А. Адаптація вітчизняної системи бухгалтерського обліку до вимог МСФЗ / / Аудитор № 8 2006 - С. 52-58
23. Крупченко Є.А. Аудит. Учеб. посібник. - РнД: «Фенікс», 2002. - 320 с.
24. Мельник М.В., Пантелєєв А.С., Звездін А.Л. Ревізія і контроль: Навчальний посібник. - М.: ІД ФЬК - ПРЕС. - 2004. - 520с.
25. Маренков Н.Л. Веселова Т.М. Практика контролю і ревізії: Навчальний посібник. - М.: КНОРУС - 2005. - 352с
26. Медведєв М.Ю. Положення з бухгалтерського обліку (ПБО): постатейні коментарі - М.: ІД ФБК ПРЕС, 2002 432 с.
27. Правові основи бухгалтерського і податкового обліку та аудиту в РФ. Учеб. - М.: МАУП, 2004. - 255 с.
28. Терехов А.А. Аудит: перспективи розвитку. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 560 с.
29. Сотникова Л.В. Внутрішній контроль та аудит. - М.: ЗАТ Финстатинформ - 2000. - 239с.
30. Суворов А.В. Російські ПБО та МСФЗ - відмінності у принципах бухгалтерського обліку / / Аудитор № 2 2007 - С. 44-54
31. Циганкова К.Ю. Принципи МСФЗ / / Аудитор № 4 2007 - С. 19-27
32. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит, підручник. 2-е вид. - М.: ИНФРА-М, 2001 - 352 с.
33. Аврашко Л.Я., Адамчук В.В., Антонова О.В. Економіка підприємства: учеб. / Под ред. проф. В.Я. Горфінкеля. - М.: ЮНИТИ, 2003 р . - 460 с.
34. Бабаєв Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку - М.: ИНФРА-М, 2001 р . - 546 с.
35. Бабаєв Ю.А Бухгалтерський фінансовий облік - М.: ИНФРА-М, 2003р. - 384 с.
36. Бризгалін А.В., Берник В.Р., Головкін О.М. Облікова політика підприємств для цілей бухобліку на 2004 рік / / Податки та фінансове право, № 5, 2003 р . - С. 18-25
37. Бабіна Л. Зміни в бухгалтерському і податковому обліку з 1 січня 2003 року / / Практична бухгалтерія, № 1, січень 2003 р .
38. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік 2003р.
39. Гіляровський Л.Т. Економічний аналіз 2003р.
40. Кондраков Н.П. основи фінансового аналізу М. Головбух 2002р.
41. Краюхіна Т.А. Економічний аналіз 2004р.
42. Кожинов В.Я. Методика бухгалтерського обліку та складання звітності за новим Планом рахунків. - СПС "ГАРАНТ", 2002 р .
43. Кударі Г.В. Собівартість для цілей оподаткування у 2002 році. - "Бератор-Прес", 2002 р .
44. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - "ІПБ-БІНФА", 2002 р .
45. Краснопьорова О.А. Облікова політика організацій на 2004 рік. - "Видавничий Дім" Головбух ", 2003 р .
46. Лапуста М.Г. Довідник директора підприємства 2004р.
47. Мещеряков В.І. Новий Звіт про прибутки та збитки ("Практична бухгалтерія", N 9, вересень 2003 р .)
48. Миколаєва С.А., Безрученко Г.А., Галдіна А.А.. Міжнародні та російські стандарти бухгалтерського обліку: Порівняльний аналіз, принципи трансформації, напрями реформування - Ан-Прес, 2001 р . Частина 2: Елементи фінансової звітності, розкриття та подання інформації
49. Миколаєва С.А., Безрученко Г.А., Галдіна А.А.. Міжнародні та російські стандарти бухгалтерського обліку: Порівняльний аналіз, принципи трансформації, напрями реформування - Ан-Прес, 2001 р . Частина 4: Реформування системи бухгалтерського обліку в Росії
50. Нагаш Є.В., Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу діяльності комерційних організацій 2003р. М, ІНФРАВ-М, 236 стор
51. Пучкова С.І. Бухгалтерська (фінансова) звітність: Учеб. посіб. - М.: ФБК-ПРЕС, 2001 р . - 186 с.
52. Соколов Я.В., П'ятов М.Л. Бухгалтерський облік для керівника (з урахуванням нового Плану рахунків 2001 р .)
53. Фалько С.Г., М. Дрофа Економіка підприємства 2003р.
- Моральний знос 2 виду - в результаті винаходу та впровадження у виробництво нових, більш досконалих засобів праці.
Про моральний знос 1 виду можна судити по зміні діючих цін на однотипні машини та обладнання або за відхиленням їх відновної вартості від початкової. Однак при цьому необхідно враховувати, що зміна цін може бути викликане економічною ситуацією, інфляцією, спадом виробництва. Ступінь та інтенсивність морального зносу 2 виду представлені показниками, що відображають зміну техніко-економічних характеристик нових більш досконалих об'єктів основних засобів у порівнянні з діючими - старими. В основу методу обчислення цих показників покладено допущення про те, що ступінь морального зносу 2 виду пропорційна зміні потужності, продуктивності або економічності нових об'єктів основних засобів у порівнянні зі старими. Величина утрачиваемой вартості через морального зносу 2 виду може бути визначена як різниця між повною відновною вартістю і відновної вартістю з урахуванням морального зносу 2 виду.
Амортизаційний фонд відображає сукупну вартість основних засобів, яку треба перенести на виготовлений продукт або послугу за весь термін їх служби, тобто суму, яка до моменту вибуття основних засобів забезпечила б можливість їх відтворення. Обсяг амортизаційного фонду (АФ) розраховується за формулою:
АФ = ПВ + КР (1)
де ПВ - повна відновна вартість основних засобів; КР - вартість капітального ремонту протягом амортизаційного періоду.
Відношення обсягу амортизаційного фонду до терміну служби основних засобів в роках складе обсяг щорічних амортизаційних відрахувань:
ЕА = (2)
де ЕА - річна сума амортизації; t - тривалість амортизаційного періоду в роках.
Процентне відношення обсягу щорічних амортизаційних відрахувань до повної відновної або первісної (ПП) вартості називається нормою амортизації (НА):
НА = 100% (3)
Абсолютну суму зносу можна визначити як різницю між повною (П), первісною або відновною, і залишкової (О) з урахуванням зносу вартістю. Відношення суми зносу основних засобів (І) до їх повної вартості представляє собою коефіцієнт зносу:
К И = (4)
Він характеризує частку тієї частини вартості основних засобів, яка перенесена на продукт. Зворотним показником є коефіцієнт придатності (К Г), рівний відношенню залишкової вартості до повної:
К Г = (5)

або різниці між одиницею або ста відсотками і коефіцієнтом зносу вираженим відповідно у відносній величині або у відсотках. Сума коефіцієнтів придатності та зносу дорівнює 1 (Кг + Кі = 1) або 100%. Коефіцієнт придатності характеризує незношених частину основних засобів, тобто частку їх вартості, яка ще не перенесена на продукт.
Знос основних засобів обчислюють протягом нормативного терміну експлуатації або строку, за який балансова вартість буде повністю включена у витрати виробництва. При нарахуванні користуються «Єдиними нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР», затвердженими Постановою Ради Міністрів № 1072 від 22.10.1990 р., які диференційовані за видами основних засобів. При цьому для кожного виду фондів встановлюється єдина норма амортизації, незалежно від того, в якій галузі вони використовуються. Форма амортизації, яка виходить з припущення про те, що процес зносу основного капіталу відбувається рівномірно протягом всього терміну служби, називається лінійною. При цьому величина щорічних амортизаційних відрахувань залишається постійною і розраховується за формулою:
ЕА = (6)
де: ЕА - щорічний амортизаційний фонд; V1 - повна початкова вартість основних фондів на початок першого року; Vn +1 - вартість фондів у момент вибуття (після n років служби) [15, с. 219].
Виключення робиться тільки для тих основних засобів, у яких виникають значні зміни в терміні служби і витратах на капітальний ремонт. У цьому випадку встановлюються спеціальні поправочні коефіцієнти. Таким чином, у вітчизняній економічній практиці застосовуються в основному лінійні методи нарахування амортизації, які відрізняються простотою розрахунків і однаковою величиною щорічних амортизаційних відрахувань до фонду. Однак вони не відображають реальний процес зносу основного капіталу. У світовій практиці лінійна амортизація застосовується рідко. Крім того, в умовах інфляції використання лінійної форми нарахування амортизації економічно недоцільно. Тому в практику передбачається ввести методи прискореної (тобто нелінійної) амортизації: метод постійного відсотка, кумулятивний метод або метод, рекомендований нової СНР (амортизаційний фонд кожного року визначається шляхом множення вартості за вирахуванням зносу на початок року на величину, рівну 2 / n, де n - термін служби фондів). Зростаюча (уповільнена) амортизація досить точно відображає реальний процес споживання основного капіталу. Вона має місце, якщо величина річного амортизаційного фонду з часом зростає. За методом сповільненою амортизації річний фонд можна розрахувати за формулою:
ЕА = (7)
де ЕА - щорічний амортизаційний фонд; V - повна початкова вартість основних фондів на початок першого року; r - ставка облікового відсотка; n - термін служби основного капіталу (в роках) - розрахунковий.
Амортизація є категорією, що відбиває об'єктивний процес простого відтворення засобів праці. Реноваційної фонд також може бути одним із джерел розширеного відтворення, так як основні засоби протягом усього терміну їх функціонування не потребують заміни на нові фонди такого ж виду. Реалізована ж в ціні продукту частина їх вартості вивільняється з виробничого процесу у вигляді вільних грошових коштів, які надходять на фінансування капітальних вкладень і використовуються на розширення основних фондів. Прискорена амортизація - один із факторів економічного зростання [15, с. 248].
Найбільш повне уявлення про наявність і динаміці (надходження та вибуття) основних фондів дає баланс основних фондів. Такий баланс поряд з даними про наявність основних фондів на початок (Ф н) і кінець (Ф к) звітного періоду містить дані про їх надходження (П) з різних джерел і про їх вибутті (В) з різних причин:
Ф к = Ф н + П - В (8)
Основні засоби приймаються на облік за актами приймання об'єкта в експлуатацію, у запас або на консервацію. Об'єкти основних засобів вибувають з підприємств (фірм) з різних причин: через ветхість і зносу, реалізації об'єкта іншій юридичній або фізичній особі, безоплатної передачі. Крім того машини, обладнання, прилади, транспортні засоби та ін можуть бути передані власниками в довгострокову оренду з правом і без права викупу. За даними про наявність, знос та рух основних засобів розраховуються показники, що мають значення для оцінки виробничого потенціалу підприємства.
У практиці вітчизняної економічної науки розраховують наступні показники (коефіцієнти), що характеризують стан і відтворення основних фондів:
Коефіцієнт надходження (введення):
Кпост = = (9)
Він показує частку всіх надійшли у звітному періоді основних фондів в їх загальному обсязі на кінець періоду.
Коефіцієнт вибуття:
Квиб = = (10)
Коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів показують відносну характеристику нововведених або вибулих основних фондів за рік або інший досліджуваний період.
Для визначення ступеня зносу та придатності основних фондів розраховуються коефіцієнти зносу та придатності (станом як на початок, так і на кінець року):
Кизн = = (11)
Кгодн = = (12)
або: Кгодн = 1 - Кизн (13)
Для аналізу динаміки відтворення основних фондів використовується коефіцієнт інтенсивності оновлення основних засобів.
Коефіцієнт інтенсивності оновлення:
Кинт = = (14)
Вартість вибулих через ветхість зносу і знову введених основних фондів, а також повна вартість наявних основних фондів беруться за балансовою вартістю за один і той же період [18, c. 338].
Для характеристики ефективності використання основних засобів застосовують систему показників, яка включає узагальнюючі і часткові показники. Узагальнюючі показники відображають використання всіх основних виробничих засобів, а приватні - використання окремих їх видів. Фондовіддача - випуск продукції у вартісному вираженні на одиницю (рубль) вартості основних виробничих фондів є найбільш загальним показником ефективності використання основних засобів. Вона розраховується шляхом ділення обсягу виробленої в даному періоді продукції (Q) на середню за цей період вартість основних виробничих фондів
( ): V = (15)
де Q = pq.
Фондовіддача показує, скільки продукції отримано з кожної гривні, вкладеної в основні фонди; чим краще використовуються основні фонди, тим вище показник фондовіддачі.
Підвищення ступеня використання основних фондів - важливе джерело збільшення обсягу продукції і економії капітальних витрат. Обсяг продукції можна представити як добуток фондовіддачі і величини основних фондів (за вартістю). Отже, і зміна обсягу продукції відбувається внаслідок зміни використання основних фондів (фондовіддачі) та їх величини:
Q = V (16)
Оскільки не всі види основних фондів в рівній мірі беруть участь у виробництві продукції, то показник фондовіддачі залежить від структури основних фондів: від питомої ваги активної їх частини і від питомої ваги в останній машин та устаткування [11, с. 355].
На макроекономічному рівні фондовіддача обчислюється на основі валового національного доходу, в галузях матеріального виробництва і на підприємствах - на основі товарної або чистої продукції. Ефект від поліпшення використання основних фондів можна визначити індексним методом. Зміна в часі величини основних фондів (за вартістю в постійних цінах) характеризує загальний індекс фондовіддачі:
Iф = (17)
Фондомісткість продукції (показник зворотний фондовіддачі) дозволяє судити про використання основних виробничих фондів.
Фондомісткість продукції розраховується шляхом ділення середньорічної вартості основних виробничих фондів на вартість виробленої протягом року продукції:
Vе = (18)
Цей показник характеризує вартість основних виробничих фондів, що припадає на 1 карбованець виробленої продукції. Він дозволяє визначити потребу в основних фондах випуску певного обсягу продукції:
= Q Vе (19)
Зниження фондомісткості означає економію праці, уречевленої в основних фондах, що беруть участь у виробництві.
При вивченні динаміки показників фондовіддачі і фондомісткості для розрахунку останніх і продукція, і основні фонди повинні бути оцінені в порівнянних цінах. Динаміку використання основних виробничих фондів характеризують індексами перерахованих вище показників.
Зростання основних виробничих фондів означає зростаючу озброєність праці основними виробничими фондами у всіх галузях матеріального виробництва. Фондоозброєність праці - загальний показник, що характеризує оснащеність працівників підприємств або галузей основними фондами, і вона розраховується як відношення середньої річної вартості основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників або робітників:
ФВ = (20)
Повне уявлення про процес відтворення основних фондів можна отримати на основі балансового методу. Залежно від мети дослідження в практиці статистики складаються баланси основних фондів двох видів: за повною первісною (балансовою) або повної відновної вартості і за вартістю з урахуванням зносу. Балансовий метод дозволяє охарактеризувати процес відтворення основних фондів за вартістю і натурально-речовинним складом і проаналізувати їх динаміку протягом року (за ряд років за умови порівнянності цін). Річні баланси основних фондів Російської Федерації по повній відновної вартості і по відновної вартості з урахуванням зносу складаються в цілому по країні на основі даних статистичної звітності за ф. № 11 (річна), затвердженої Держкомстатом «Звіт про наявність та рух основних засобів». Звіти подаються об'єднаннями, підприємствами, організаціями всіх галузей економіки, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (крім підприємств, які звітують за ф. № 1-МП, сільськогосподарських підприємств та підприємств з обслуговування сільського господарства, спільних підприємств і бюджетних організацій). Термін подання цього звіту - 25 січня наступного за звітним року. Звітна форма № 11 складається з наступних основних розділів:
1. Наявність, рух та склад основних засобів. Вказуються наявність на початок і кінець року, їх надходження і вибуття протягом року, наявність на кінець року за залишковою вартістю, знос за рік, окремо відображається знос по списаним основним засобам, у формі є розділ за іншими нефінансовим активів. На основі цього балансу можна розрахувати показники структури, стану (коефіцієнти зносу та придатності) та утворення (коефіцієнти оновлення і вибуття).
2. Наявність. Вказується наявність на кінець звітного року виробничих і невиробничих основних засобів інших галузей, виділяються основні кошти, узяті і здані в довгострокову і поточну оренду, що викликано деякими особливостями їх аналітичного обліку.
3. Амортизація та витрати на капітальний ремонт основних засобів. Наведено дані про нараховану за рік амортизації, в т.ч. про порядок прискореної амортизації, про витрати на капітальний ремонт всіх основних засобів та коштів основного виду діяльності з виділенням тих, по яких амортизація не нараховується, в т.ч. повністю амортизованих.
4. Середньорічна вартість основних засобів. Для визначення динаміки цього показника в даному розділі вказується середньорічна вартість основних засобів основного, виду діяльності, інших виробничих і невиробничих галузей за звітний і базисний роки [1, с. 219].
Таким чином, з розглянутої форми звітності можна отримати всі необхідні дані для вивчення структури, стану, руху і динаміки основних засобів як на конкретному підприємстві (в організації, об'єднання), так і в цілому по Росії.

1.2 Документальне оформлення обліку та руху основних засобів. Амортизація та вибуття, оподаткування основних засобів
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців. Відповідно до ПБО 6 / 01, яке введено в дію починаючи з бухгалтерської звітності 2001 р ., Після ухвалення до бухгалтерського обліку активів в якості основних засобів необхідно одноразове виконання умов:
а) використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
б) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
в) організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
г) здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому.
Основні нормативні документи при обліку основних засобів:
1. «Про бухгалтерський облік». Федеральний закон від 21.11.96г. № 129-ФЗ.
2. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини I та II.
3. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34н (в ред. Наказу Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н).
4. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н.
5. Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» - ПБО 6 / 01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 30.03.01 р. № 26н (з урахуванням змін і доповнень, внесених наказом Мінфіну РФ від 18.05.2002 р. № 45н).
6. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.10.03 р. № 91н.
7. «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів». Постанова Державного комітету зі статистики РФ від 21.01.03 р. № 7.
8. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.06.95 р. № 49.
9. Податковий кодекс Російської Федерації. Частина 2. Федеральний закон від 05.08.2000 р. № 117-ФЗ.
10. Єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР. Затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.04.90 р. № 1072. 12. «Про облік витрат на реконструкцію основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю». Лист Мінфіну РФ від 04.08.03 р. № 04-02-05/3/65.
11. «Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором лізингу». Наказ Мінфіну РФ від 17.02.97 р. № 15. [9, с. 139]
Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить дохід організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсяг робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта. Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення і вибуття; правильне обчислення та відображення в обліку суми амортизації основних засобів; точне визначення результатів при ліквідації основних засобів; контроль за витратами на ремонт основних засобів, за їх збереженням і ефективністю використання [9, с. 140].
Для організації обліку основних засобів, що відповідає поставленим завданням, важливе значення мають наступні передумови: класифікація основних засобів; встановлення принципів оцінки основних засобів; встановлення одиниці обліку предметів основних засобів; вибір форм первинних документів та облікових регістрів. В організаціях застосовується єдина типова класифікація основних засобів. Класифікація основних засобів за видами складає основу їх аналітичного обліку. За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають: в експлуатації; в запасі (резерві); в ремонті; у стадії добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації та часткової ліквідації; на консервації. Залежно від наявних прав на об'єкти основні засоби підрозділяються: на які належать організації на праві власності (в тому числі здані в оренду); що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні; отримані організацією в оренду; отримані організацією у безоплатне користування; отримані організацією в довірче управління.
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт, під яким розуміють яке закінчила пристрій, предмет або комплекс предметів з усіма пристосуваннями і приладдям, виконують разом одну функцію. Кожному інвентарному об'єкту привласнюють певний інвентарний номер, який зберігається заданим об'єктом на весь час його перебування в експлуатації, запасі або на консервації. Орендовані основні засоби можуть обліковуватися в орендаря під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцем.
Повна початкова вартість (балансова) основних фондів визначається фактичною сумою, сплаченої за кожен даний об'єкт при його будівництві або придбанні, включає також витрати на транспортування і монтаж. У неї входять витрати, пов'язані з розширенням і модернізацією засобів праці в процесі їх експлуатації. Якщо основні засоби придбані з розстрочкою платежу, в кредит, то в первісну вартість включаються і суми відсотків, що сплачуються постачальникам. За повною первісною вартістю основні засоби зараховуються на баланс підприємства. Її величина залишається незмінною протягом усього терміну функціонування об'єкта до моменту чергової переоцінки, після якої вони обліковуються на балансі за сучасною відновної вартості. Цей вид оцінки застосовується при визначенні величини податку на майно та нарахування амортизаційних відрахувань [10, с. 365].
Витрати на створення та придбання засобів праці виробляються в різний час, за різних умов продуктивності праці, що призводить до розбіжності первісної вартості об'єктів, однакових за своїми споживчими властивостями. Основні кошти, враховані по повної початкової вартості, виражаються у цінах придбання, тобто в поточних цінах, які змінюються в часі, особливо за високої інфляції. Це істотно ускладнює вивчення динаміки основних фондів і їх відтворення, робить непорівнянними показники, отримані в результаті співвідношення вартості основних засобів з об'ємом продукції або отриманим прибутком.
Таким чином, неоднорідність первісної вартості з точки зору непорівнянності цін призводить до того, що даний вид оцінки непридатний для зіставлення обсягів основних засобів.
Повна відновна вартість визначається витратами, які необхідні для відтворення основних фондів у новому вигляді при виконанні переоцінки. У цьому випадку усувається неспівмірність цін, що дозволяє створювати однакові економічні умови на всіх підприємствах при визначенні сум амортизації, уточнення норм амортизаційних відрахувань, вивченні обсягів основних засобів та їх динаміки. Відновлювальна вартість співпадає з початковою у момент введення основних засобів в дію. Надалі розходження величин початкової і відновної вартостей залежить від зміни цін на окремі елементи основних засобів. Зазвичай, чим більше розрив між введенням в дію і визначенням відновної вартості основних засобів, тим більша різниця між величинами їх оцінок. При цьому величина відновної вартості може бути як більше, так і менше первісної у випадку зниження в сучасних умовах вартості відтворення розглянутого виду основних засобів.
Початкова вартість за вирахуванням зносу (залишкова) відповідає повною первісною вартістю за вирахуванням суми зносу, що утворилася до даного моменту, тобто частини вартості, яка була перенесена на продукцію в ході функціонування основних засобів. Суму зносу, необхідну для визначення залишкової вартості, показують у пасиві бухгалтерського балансу; залишкову вартість основних засобів приводять у річному звіті. Відновлювальна вартість за вирахуванням зносу відповідає сумі, на яку може бути оцінений кожен об'єкт в сучасних умовах відтворення з урахуванням його фактичної зношеності на момент переоцінки основних засобів. Тому знос є важливим чинником, що вимірює стан основних засобів, відомості про який необхідні для правильного розрахунку нормативів амортизаційних відрахувань [32, с. 423].
Початкова вартість за вирахуванням зносу відображає вартість основних засобів у первісній оцінці після певного періоду функціонування з урахуванням фізичного і морального зносу. Відновлювальна вартість за вирахуванням зносу відображає реальну вартість основних засобів після певного періоду їхнього функціонування з урахуванням фізичного і морального зносу. Іншими словами, вона відображає вартість відтворення в сучасних умовах залишається після певного періоду функціонування частини основних засобів. Якщо первісна вартість наявних основних засобів відноситься до різних років їх введення в дію і часто непорівнянна, то відновлювальна вартість, що визначається на основі проведеної переоцінки основних засобів, відноситься до одного і того ж року переоцінки, а тому є єдиною і зіставною для фондів виробництва різних років . Вона більш точно характеризує стан основних фондів та їх реальну вартість, тобто ув'язнений в них потенціал. Для розширеного відтворення, правильного обчислення витрат на виробництво продукції та визначення результатів господарської діяльності підприємств необхідна однакова оцінка основних засобів. З плином часу змінюються умови їх відтворення, відбуваються значні зрушення в економічній ситуації. У результаті утворюються розбіжності між первинною та відновлювальної вартістю. Щоб усунути розбіжності у вартісній оцінці, необхідно проводити переоцінку основних засобів. Оцінку і зіставлення обсягів доцільно здійснювати на основі їх відновної вартості, отриманої в результаті переоцінки.
Просте відтворення основних засобів передбачає їх відтворення в колишньому обсязі, незмінному масштабі як в цілому, так і по частинах, а також їх підтримку в працездатному стані протягом всього терміну служби. Основною характеристикою розширеного відтворення, прийнятої в статистиці, є накопичення, приріст за той чи інший період, як правило, за рік. Деякі фахівці вважають за доцільне брати до уваги не тільки приріст фізичного обсягу основних засобів, але і поліпшення їх якості. Відповідно до цього можна визнати розширеним і відтворення фондів в обсязі, рівному вибулим внаслідок старості і зносу, в тому випадку, якщо знову введені фонди більш продуктивні, технологічні, менш енергоємні і володіють якостями, кращими в порівнянні з такими, що вибули фондами.
Рух основних засобів пов'язані з здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення і вибуття основних засобів. Зазначені операції оформляють типовими формами первинної облікової документації.
Операціями з надходження основних засобів є введення їх в дію в результаті здійснення капітальних вкладень, безоплатне надходження основних засобів, оренда, лізинг, оприбуткування неврахованих раніше основних засобів, виявлених при інвентаризації, внутрішнє переміщення.
Вступники кошти приймає комісія, що призначається керівником організації. Для оформлення приймання комісійні в одному примірнику акт про прийом-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1 - акт про прийом-передачу об'єкта основних засобів (крім будівель, споруд); форма № ОЗ-1а - акт про прийом-передачу будівлі ( споруди); форма № ОЗ-1 б - акт про прийом-передачу груп об'єктів основних засобів (крім будівель і споруд)).
Загальний акт на кілька об'єктів можна складати лише в тому випадку, якщо об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи.
У актах вказують найменування об'єкта, рік побудови чи випуску заводом, коротку характеристику об'єкта, початкову вартість, присвоєний об'єкту інвентарний номер, місце використання об'єкта та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку основних засобів.
Якщо об'єкт основних засобів належить кільком фірмам, то в довідковому відділі акта вказують учасників часткової власності та їх частки. У разі висловлення вартості купленого об'єкта в іноземній валюті вказують вид валюти та її суму за курсом Банку Росії на дату прийняття об'єкта до обліку.
Після оформлення акт про прийом-передачі основних засобів передають в бухгалтерію організації. До акта докладають технічну документацію, що стосується даного об'єкту (паспорт, креслення тощо).
На підставі цих документів бухгалтерія проводить відповідні записи в інвентарні картки основних засобів, після чого технічну документацію передають у технічний або інший відділ підприємства.
Акт затверджує керівник організації. При передачі основних засобів іншої організації акт складають у двох примірниках (для організації здає і організації, що приймає основні засоби).
Надійшло на склад обладнання для встановлення оформляють актом про прийом (надходженні) устаткування. В акті вказують найменування обладнання, тип, марку, кількість одиниць, вартість, виявлені дефекти. Акт складається у двох примірниках і підписується всіма членами приймальної комісії. У разі неможливості провести якісну приймання устаткування при його надходженні на склад акт про приймання обладнання є попередніми, складеним за зовнішнім оглядом.
Передачу устаткування монтажним організаціям оформляють актом про прийняття-передачі обладнання в монтаж з вказівкою в ньому монтажної організації, найменування та вартості переданого обладнання, його комплектності та виявлених при зовнішньому огляді устаткування дефектах. Акт підписують представники замовника і монтажної організації і матеріально відповідальна особа, яка прийняла передане обладнання на зберігання.
На дефекти, виявлені в процесі монтажу, налагодження або випробування устаткування, а також за результатами контролю складається акт про виявлені дефекти устаткування. У ньому вказують по кожному найменуванню обладнання виявлені дефекти і заходи або роботи для усунення виявлених дефектів. Акт підписують представники замовника, підрядника та організації-виконавця.
Приймання закінчених робіт з ремонту, реконструкції та модернізації об'єкту оформляють актом про прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів основних засобів. В акті вказують зміна в технічній характеристиці та початкової вартості об'єкта, викликане реконструкцією і модернізацією (вартість виконаних робіт - за договором та фактичну). Акт підписують працівник цеху (відділу) або комісія, уповноважені на приймання основних засобів, і представник цеху (підприємства), що виробляє реконструкцію і модернізацію, після чого акт здають в бухгалтерію організації, яка проводить відповідні записи в інвентарній картці з обліку основних засобів. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію здійснює стороння організація, акт складають у двох примірниках (для кожної сторони).
Внутрішнє переміщення основних засобів з одного цеху (виробництва, відділу, дільниці) в інший, а також їх передачу із запасу (зі складу) в експлуатацію оформляють накладною на внутрішнє переміщення об'єктів основних засобів. Накладну виписує у трьох примірниках працівник цеху (відділу) здавальника. Перший примірник передають в бухгалтерію для запису в інвентарній картці, другий залишається у здавальника для відмітки про вибуття відповідного об'єкта в інвентарному списку основних засобів, третій передається одержувачу.
Операції зі списання основних засобів оформляють актом про списання основних засобів (форма № ОЗ-4 - акт про списання об'єкта основних засобів (крім автотранспортних засобів); форма № ОЗ-4а - акт про списання автотранспортних засобів; форма № ОЗ-46 - акт про списання груп об'єктів основних засобів (крім автотранспортних засобів)). Акт складає комісія, що призначається керівником організації, у двох примірниках (перший передається в бухгалтерію, другий залишається у співробітника, відповідального за збереження об'єкта).
В актах на списання основних засобів вказують технічний стан та причину списання об'єкта, початкову вартість, суму амортизації, витрати на списання, вартість матеріальних цінностей (запасних частин, металобрухту тощо), отриманих від ліквідації об'єкта (виручки від ліквідації), результат від списання.
Інформаційне забезпечення аудиту обліку основних засобів з метою бухгалтерського та податкового обліку.
На будь-якій ділянці обліку перевірка починається зі знайомства з принципами бухгалтерського обліку та його особливостями. Вони повинні бути повністю розкриті у відповідних розділах облікової політики. Тому в базі даних аудитора необхідно мати деяку нормативну облікову політику, найбільш повно охоплює всі ділянки і об'єкти обліку, всі можливі альтернативні варіанти обліку, а також посилання на нормативну документацію.
Таблиця 1 Оподаткування основних засобів
Реалізація матеріалів, отриманих при ліквідації основних засобів. Лист Міністерства фінансів РФ від 15.06.2007р. № 03-03-06/1/380
Ліквідація основного засобу - це не тільки витрати. Доходом у даному випадку будуть виступати запчастини, металобрухт, матеріали та інші, придатні для подальшого використання цінності, які залишилися після демонтажу основного засобу. Такі МПЗ, отримані в результаті ліквідації майна, фірма може продати. У листі Мінфін вказав, як розрахувати податкову базу в цьому випадку.
Оподаткування податком на майно предмета лізингу у лізингодавця). Лист Міністерства фінансів РФ від 15.06.2007р. № 03-05-06-01/67
Питання сплати податку на майно за основними засобами, переданими в оренду, хвилює учасників договору фінансової оренди. Від чого залежить, нараховувати чи ні лізингодавцю майновий податок, роз'яснили фахівці фінансового відомства у своєму листі.
Облік безоплатно поступили основних засобів згідно з Листом Міністерства фінансів РФ від 08.06.2007г. № 03-03-09/100: Майно вважається отриманим безоплатно, якщо його придбання не зобов'язує компанію повернути активи назад або надати відповідні послуги дарувальнику (п. 2 ст. 248 НК РФ). Договір дарування рухомого майна повинен укладатися в письмовій формі, коли:
- Дарувальником є ​​юридична особа, й вартість дарунка перевищує 500 рублів;
- Договір містить обіцянку дарування в майбутньому.
У цих випадках договір дарування, укладений усно, мізерний. Договір дарування нерухомого майна підлягає державній реєстрації (ст. 574 ГК РФ). Згідно з пунктом 8 статті 250 НК РФ, безоплатно отримане майно визнається позареалізаційних доходів, розмір якого визначається виходячи з ринкових цін, але не нижче залишкової вартості за амортизованою майну і не нижче витрат на виробництво (придбання) з інших об'єктів. Інформація про ціни повинна бути підтверджена платником податку - одержувачем майна (робіт, послуг) документально або шляхом проведення незалежної оцінки. Дохід визнається на дату підписання сторонами акту прийому-передачі майна. У випадках, передбачених статтею 251 НК РФ, безоплатно отримані активи не визнаються позареалізаційних доходів з метою оподаткування прибутку. А саме якщо об'єкти отримані:
- Від організації, якщо статутний (складовий) капітал отримує боку більш ніж на 50% складається з вкладу (частки) передавальної організації;
- Від організації, якщо статутний (складовий) капітал передавальної сторони більш ніж на 50% складається з вкладу (частки) одержує організації;
- Від фізичної особи, якщо статутний (складовий) капітал отримує боку більш ніж на 50% складається з вкладу (частки) цієї фізичної особи.
При цьому дане майно не визнається доходом для цілей оподаткування тільки в тому випадку, якщо протягом одного року з дня його отримання воно не передається третім особам. А ось якщо компанія, виконуючи певні умови договору, закуповує велику партію продукції і отримує від постачальника бонусний товар, то така операція є безоплатне отримання майна. Отже, вартість товару буде входити по позареалізаційні доходи фірми-покупця.
Безоплатне отримання майна та використання. Операції з безоплатного отримання майна у власність та в тимчасове користування відрізняються один від одного. За договором безоплатного користування одна сторона передає об'єкти іншій стороні, яка зобов'язується повернути майно у тому стані, в якому вона його отримала з урахуванням зносу, або у стані, обумовленому договором (п. 1 ст. 689 ГК РФ). У Податковому кодексі не вказано, що безоплатне користування майном є позареалізаційних доходів фірми. Однак Мінфін вважає, що правила пункту 8 статті 250 НК РФ ставляться і до вказаних активів. Дохід у вигляді безоплатно використовуваного майна повинен визначатися виходячи з ринкових цін на оренду аналогічних об'єктів (листа Мінфіну Росії від 04.04.2007г. № 03-03-06/4/37, від 17.02.2006г. № 03-03-04 / 1 / 125, від 06.06.2006г. № 03-03-04/4/100). У своїх роз'ясненнях фінансове відомство посилається на інформаційний лист Президії ВАС РФ від 22.12.2005г. № 98, де судді зазначили, що при безоплатному отриманні права користування річчю виникає позареалізаційні доходи.
З цією позицією можна не погодитися. Адже пункт 2 статті 248 НК РФ говорить, що майно вважається отриманим безоплатно, якщо його не потрібно повертати назад. А в даному випадку договір безоплатного користування передбачає обов'язок компанії повернути актив ссудодателю в обумовлений угодою термін. Однак якщо компанія не врахує при оподаткуванні прибутку дохід від безоплатного користування майном, у неї можуть виникнути суперечки з податковими органами, вирішувати які доведеться, швидше за все, в суді. Фірма за договором безоплатного користування майном має містити його в справному стані. При цьому витрати на ремонт слід включити до складу інших за умови, що вони обгрунтовані і документально підтверджені. Податкові органи у листі УМНС Росії по м. Москві від 31.03.2004г. № 26-12/22143 заявили, що витрати на утримання основних засобів у робочому стані можна врахувати при оподаткуванні прибутку, якщо обов'язок щодо здійснення таких витрат обумовлена ​​в договорі. Крім того, слід звернути увагу, що основні засоби, отримані в безоплатне користування, не включені до складу майна, що амортизується (п. 3 ст. 256 НК РФ).
Державна реєстрація основних засобів згідно з Листом Міністерства фінансів РФ від 25.06.2007г. № 03-03-06/1/391. Нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Такі об'єкти можна включати до складу відповідної амортизаційної групи тільки з моменту документального підтвердження факту подачі документів на реєстрацію.
Нарахування амортизації: Право власності на нерухоме майно переходить до набувача в момент державної реєстрації таких об'єктів (ст. 233 ЦК РФ). При цьому на дані об'єкти слід нараховувати амортизацію тільки після їх реєстрації. Враховуючи, що процес державної реєстрації може зайняти тривалий час, пункт 8 статті 258 НК РФ містить норму, згідно з якою основні засоби починають амортизуватися з моменту документально підтвердженого факту подачі документів на реєстрацію зазначених прав. У разі відсутності документального підтвердження факту подачі документів на реєстрацію прав на нерухомість підприємство не має права нараховувати амортизацію.
Податок на майно: Мінфін Росії в листі від 11.04.2007р. № 03-05-06-01/30 вказує, що відсутність у компанії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості не є підставою для звільнення від податку на майно, оскільки оформлення таких документів залежить від волевиявлення самого платника податків. Термін подачі документів на державну реєстрацію після здійснення угоди або створення об'єкту нерухомості цивільним законодавством не встановлено, проте на підставі статті 4 Закону від 21.07.97г. № 122-ФЗ у всіх випадках, коли передбачена реєстрація прав на нерухоме майно та угод з ним, ця операція завжди є обов'язковою. Таким чином, якщо фірма почала використовувати об'єкт в основній діяльності, але не подала документи на державну реєстрацію прав власності на нього, то даний факт розглядається як ухилення від сплати податку на майно.
Джерелами отримання інформації для аудиту є:
- Установчі документи аудируемого особи;
- Документи, що регламентують Облікову політику;
- Протоколи, накази керівних органів аудируемого особи та інші внутрішні інструктивні документи;
- Акт (накладна) приймання-передачі основних засобів - ф. ОС-1;
- Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів - ф. ОС-3;
- Акт на списання основних засобів - ф. ОС-4;
- Акт на списання автотранспортних засобів - ф. ОС-4а;
- Інвентарна картка обліку основних засобів - ф. ОС-6;
- Акт про приймання обладнання - ф. ОС-14;
- Акт приймання-передачі обладнання у монтаж - ф. ОС-15;
- Акт про виявлені дефекти устаткування - ф. ОС-16.
- Журнали-ордери № № 13, 10 і 10 / 1 - для ведення синтетичного обліку руху основних засобів та їх зносу, а при використанні комп'ютерних інформаційних технологій - машинограми дебетових і кредитових оборотів за рах. 01, 02;
- Головна книга;
- Баланс (ф. № 1);
- Звіт про прибутки і збитки (ф. № 2);
- Додаток до бухгалтерського балансу (ф. № 5);
- Результати аналізу ФХД аудируемого особи;
- Усні висловлювання співробітників аудируемого особи і третіх осіб;
- Зіставлення одних документів аудируемого особи з іншими, а також зіставлення документів аудируемого особи з документами третіх осіб;
- Результати інвентаризації майна аудируемого особи;
- Результати перевірок внутрішніми і зовнішніми контролюючими органами.
1.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
Відповідно до ПБО 6 / 01 в бухгалтерській звітності підлягає розкриттю з урахуванням суттєвості як мінімум наступна інформація: про первісну вартість і суму нарахованої амортизації по основних групах основних засобів на початок і кінець звітного року; про рух основних засобів протягом звітного року за основними групами (надходження, вибуття й т.п.). Зазначені відомості повинні міститися у додатку до бухгалтерського балансу (ф. № 5). Крім того, в пояснювальній записці до річного звіту повинна бути розкрита наступна інформація [24, с. 258]:
- Про способи оцінки об'єктів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань негрошовими засобами;
- Про зміни вартості основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку (добудова, дообладнання, реконструкція, часткова ліквідація і переоцінка об'єктів);
- Про вжиті організацією терміни корисного використання об'єктів основних засобів (за основними групами);
- Про об'єкти основних засобів, вартість яких не погашається;
- Про об'єкти, наданих та отриманих за договором оренди;
- Про способи нарахування амортизаційних відрахувань по окремих групах об'єктів основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів. Основним регістром аналітичного обліку основних засобів є інвентарні картки (форма № ОЗ-6 - інвентарна картка обліку об'єктів основних засобів; форма № ОЗ-6а - інвентарна картка групового обліку об'єктів основних засобів; форма № ОЗ-6 б - інвентарна книга обліку об'єктів основних засобів - для об'єктів основних засобів малих підприємств).
Картка складається з семи розділів. У них вказують відомості про об'єкт на дату передачі (рік випуску, останнього капітального ремонту, термін експлуатації, сума нарахованої амортизації та залишкової вартості), дані про об'єкт на дату прийняття до обліку (первісна вартість і термін корисного використання) і про переоцінках (терміни, коефіцієнти перерахунку і відновна вартість), відомості про приймання, внутрішніх переміщеннях та вибуття об'єктів, про зміни первісної вартості об'єктів, видатки на ремонт і коротку індивідуальну характеристику об'єкта. Інвентарні картки форми № ОЗ-6 складаються в бухгалтерії на кожний інвентарний номер в одному екземплярі. Картки форми № ОЗ-6а використовуються для групового обліку однотипних предметів, що мають однакову технічну характеристику, однакову вартість, однакове виробничо-господарське призначення і надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці.
При розміщенні в одній будівлі кількох структурних підрозділів (цехів, відділів тощо), за якими витрати плануються окремо, на додаток до загальної інвентарній картці слід відкрити довідкові інвентарні картки окремо по кожному напрямку (коду) витрат з позначкою «для нарахування амортизації »відповідно до затвердженого розподілом площі та початкової вартості інвентарного об'єкта між відповідними користувачами. Інвентарні картки заповнюють на основі первинних документів (актів про прийняття-передачі, технічних паспортів та інших) і передають потім під розписку у відповідний відділ організації. За місцем знаходження (експлуатації) основних засобів для контролю за їх збереженням можна вести інвентарні списки основних засобів. У них записують номер і дату інвентарної картки, інвентарний номер об'єкта, його повна назва, первісну вартість і дані про вибуття (переміщення) - дату і номер документа і причину вибуття. Дозволяється вести облік об'єктів за місцем їх знаходження в інвентарних картках. У цьому випадку інвентарні картки виписують у двох примірниках і другий примірник передають за місцем знаходження об'єкту. Облік об'єктів основних засобів за місцем знаходження здійснюють особи, відповідальні за збереження цих коштів. У бухгалтерії інвентарні картки формують в інвентарну картотеку, в якій вони розділені на групи за видами основних засобів.
Синтетичний облік наявності і руху основних засобів, що належать підприємству на правах власності, здійснюється на наступних рахунках [24, с. 268]:
01 «Основні засоби» (активний);
02 «Амортизація основних засобів» (пасивний);
91 «Інші доходи і витрати» (активно-пасивний).
Рахунок 01 «Основні засоби» призначений для отримання інформації про наявність та рух належних організації на правах власності основних засобів, що знаходяться в експлуатації, запасі, на консервації або зданих в поточну оренду. Вартість основних засобів, що надійшли в якості внеску до статутного капіталу, оформляють бухгалтерськими записами:
Дебет рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» Кредит рахунку 75 «Розрахунки з засновниками».
Дебет рахунку 01 «Основні засоби» Кредит рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи»)
Основні засоби, придбані за плату в інших організацій та осіб, а також створені в самій організації, відображають за дебетом рахунка 01 і кредитом рахунка 08. Безоплатно прийняті основні засоби прибуткують за дебетом рахунків 08 і кредиту рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів», субрахунок 98-2 «Безоплатні надходження». Вартість безоплатно отриманих основних засобів у міру нарахування амортизації із них списується з субрахунку 98-2 «Безоплатні надходження» в кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Отже, по безоплатно прийнятим основних засобів складаються такі бухгалтерські записи:
Дебет рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» Кредит рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів» на первісну вартість
Дебет рахунку 01 «Основні засоби» Кредит рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» на первісну вартість
Дебет рахунків обліку витрат (25, 26 і ін) Кредит рахунку 02 «Амортизація основних засобів» щомісячно на суму амортизації
Дебет рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів» Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати» щомісячно на суму амортизації
При вибутті основних засобів накопичена амортизація по об'єкту списується у зменшення його первісної вартості. При цьому дебетують рахунок 02 «Амортизація основних засобів» і кредитують рахунок 01. При вибутті основних засобів внаслідок продажу, через старості, морального зносу, безоплатної передачі залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 «Основні засоби» в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Крім того, за дебетом рахунка 91 відображають всі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів, а по кредиту - всі надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів (виручка від продажу об'єктів, вартість матеріалів, брухту, брухту, отриманих при ліквідації об'єктів, та ін ). Таким чином, на рахунку 91 формується фінансовий результат від вибуття основних засобів. Щомісяця цей фінансовий результат списується з рахунку 91 на рахунок 99 «Прибутки та збитки» [24, с. 270].
Бухгалтерські записи щодо списання основних засобів:
Дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів» Кредит рахунку 01 «Основні засоби» на суму амортизації об'єкта
Дебет рахунку 91 Кредит рахунку 01 на залишкову вартість об'єкта
Дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» Кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» на витрати по демонтажу об'єкту
Кредит рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» Кредит інших рахунків на витрати по демонтажу об'єкту
Дебет рахунку 10 «Матеріали» Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати» на вартість одержаних від списання об'єкта матеріалів
Дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» Кредит рахунку 99 «Прибутки та збитки» на суму прибутку від списання об'єктів
Дебет рахунку 99 «Прибутки та збитки» Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати» на суму збитку від списання об'єкта
При продажу основних засобів їх продажну вартість відображають за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» або 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Одночасно залишкову вартість основних засобів списують з кредиту рахунку 01 «Основні засоби» в дебет рахунку 91, а суму амортизації за проданими основним засобам - в дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів» і кредит рахунку 01. У дебет рахунка 91 списують також ПДВ за основними засобами (з кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів») та витрати з продажу основних засобів з кредиту рахунків 23 «Допоміжні виробництва» та інших
При безоплатній передачі основних засобів їх залишкову вартість списують з кредиту рахунку 01 в дебет рахунку 91, а суму амортизації - з кредиту рахунку 01 в дебет рахунку 02. Витрати по демонтажу, упакування, транспортування та ін по безоплатно переданих об'єктів відображають за дебетом рахунка 91 з кредиту відповідних розрахункових та інших рахунків. Фінансовий результат від безоплатної передачі основних засобів списують з рахунку 91 на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Основні засоби, передані в рахунок внеску до статутного капіталу інших організацій і в рахунок вкладу у спільне майно за договором простого товариства, списують за залишковою вартістю в дебет рахунку 58 «Фінансові вкладення» з кредиту рахунку 01, а суму амортизації за переданими основними засобами - з кредиту рахунку 01 в дебет рахунку 02. Додаткові витрати, пов'язані з передачею основних засобів, списують в дебет рахунку 91 з кредиту відповідних рахунків. Різниця між узгодженою оцінкою вкладу (яка має бути відображена за рахунком 58) та залишковою вартістю основних засобів, переданих у рахунок вкладу до статутного капіталу організації, відбивається на рахунку 91 в якості операційного доходу або витрати. При цьому якщо узгоджена оцінка перевищує залишкову вартість основних засобів, то на суму різниці дебетують рахунок 58 і кредитують рахунок 91. Якщо узгоджена оцінка нижче залишкової вартості, то різницю відображають за дебетом рахунка 91 і кредиту рахунку 58. Замість 2 записів по списанню залишкової вартості основних засобів, переданих у рахунок вкладу до статутного капіталу інших організацій, можна скласти 1 запис:
Дебет рахунку 58 - на узгоджену вартість;
Кредит рахунку 01 - на залишкову вартість;
Кредит рахунку 91 - на перевищення узгодженої вартості над залишковою;
Дебет рахунку 91 - на перевищення залишкової вартості над узгодженою.
Основні кошти, внесені за договором простого товариства, оцінюють за балансовою вартістю на дату вступу договору в силу. Після закінчення звітного періоду (місяця, кварталу) визначають різницю між дебетовими і кредитовими оборотами по кожному субрахунку рахунку 91 і списують її на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Перевищення дебетового обороту над кредитовим відображають за дебетом рахунка 99 і кредитом рахунку 91, а перевищення кредитового обороту над дебетовим - за дебетом рахунка 91 і кредиту рахунку 99. Виявлені з інвентаризації невраховані основні кошти підлягають оприбуткуванню за дебетом рахунка 01 «Основні засоби» з кредиту рахунку 91 з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних осіб (у бюджетних організацій надлишки відносять на збільшення фінансування або фондів).
Для обліку вибуття основних засобів до рахунку 01 може відкриватися субрахунок «Вибуття основних засобів». У дебет цього субрахунка переносять вартість вибулого об'єкта, а в кредит - суму накопиченої амортизації. Залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 на рахунок 91 «Інші доходи і витрати». Відповідно до ПБО 9 / 99 і ПБУ 10/99 доходи і витрати від здачі майна в оренду можуть враховуватися в складі доходів і витрат від звичайних видів діяльності або в складі операційних доходів і витрат. При першому варіанті здача майна в оренду визнається звичайним видом діяльності. Витрати за цією діяльності враховують на рахунках обліку виробничих витрат (20,26,44 і ін), а доходи - на рахунку обліку виручки від продажу (90). При другому варіанті здача майна в оренду не є предметом діяльності організації, і тому доходи і витрати від здачі майна в оренду враховують на рахунку 91 у складі операційних доходів і витрат. Зроблені витрати на ремонт зданих в поточну оренду основних засобів орендодавець списує в дебет рахунка 91 з кредиту матеріальних, розрахункових та грошових рахунків (10,70,69 і ін.) Нарахування амортизаційних сум за зданими в оренду основних засобів орендодавець відносить на зменшення прибутку і оформляє наступної записом: Дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» Кредит рахунку 02 «Амортизація основних засобів».
Нарахування орендної плати за звітний період відображається за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» та за кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Виручка від послуг по здачі в оренду майна, в тому числі по лізингу, обкладається ПДВ. Нарахування ПДВ відображають за дебетом рахунка 91 і кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів». Орендна плата, нарахована авансом за майбутні періоди, відображається за дебетом рахунка 76 і кредитом рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів». Надійшли орендні платежі записують у дебет рахунків 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки" з кредиту рахунку 76. При нарахуванні авансових платежів на суму орендної плати, нарахованої у вигляді поточного платежу, дебетують рахунок 98 і кредитують рахунок 91. На вартість проведених орендарем капітальних вкладень в орендовані основні засоби проводиться дооцінка основних засобів, яка оприбутковується за дебетом рахунка 01 з кредиту рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи». Орендар враховує орендовані основні засоби на позабалансовому рахунку 001 «Орендовані основні засоби" за первісною вартістю, позначеної в договорі оренди. Аналітичний облік ведеться по об'єктах, прийнятим в оренду, і орендодавцям. На суму орендної плати, нарахованої орендодавцю, орендар дебетує рахунки витрат виробництва і обігу (25 «Загальновиробничі витрати» та ін) і кредитує рахунок 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Перераховані суми орендної плати відображають за дебетом рахунка 76 і кредиту рахунків 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки» [9, с. 139].
Нарахування орендної плати за майбутні періоди відображають за дебетом рахунка 97 «Витрати майбутніх періодів" і кредитом рахунка 76. Поточні нарахування орендної плати списуються з кредиту рахунку 97 у дебет рахунків витрат виробництва та обігу. Якщо за умовами договору оренди капітальний ремонт основних засобів проводиться орендарем і за його рахунок, то витрати на його здійснення списують з кредиту відповідних матеріальних і розрахункових рахунків у дебет рахунків витрат виробництва або рахунку 97 «Витрати майбутніх періодів». З рахунку 97 витрати частинами списують на рахунки витрат виробництва. Якщо капітальний ремонт здійснює орендар за рахунок орендодавця, то витрати по його здійсненню відносять в дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» з кредиту рахунку 97 або відповідних матеріальних і розрахункових рахунків (23 «Допоміжні виробництва», 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками »та ін.)
Договором оренди може бути передбачено здійснення капітальних вкладень орендарем в орендовані основні засоби. Капітальні вкладення орендаря, здійснені за рахунок орендодавця, списуються у нього в дебет рахунку 76. Якщо договором передбачені капітальні вкладення в орендовані основні засоби за рахунок коштів орендаря, то після закінчення терміну оренди вони безоплатно передаються орендодавцю. Передача оформляється бухгалтерськими записами на безоплатну передачу основних фондів [24, с. 275].
Таким чином, з першого розділу слід:
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців. Відповідно до ПБО 6 / 01, яке введено в дію починаючи з бухгалтерської звітності 2001 р ., Після ухвалення до бухгалтерського обліку активів в якості основних засобів необхідно одноразове виконання умов:
а) використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
б) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
в) організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
г) здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому.
Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення і вибуття; правильне обчислення та відображення в обліку суми амортизації основних засобів; точне визначення результатів при ліквідації основних засобів; контроль за витратами на ремонт основних засобів, за їх збереженням і ефективністю використання.
Для організації обліку основних засобів, що відповідає поставленим завданням, важливе значення мають наступні передумови: класифікація основних засобів; встановлення принципів оцінки основних засобів; встановлення одиниці обліку предметів основних засобів; вибір форм первинних документів та облікових регістрів.

2. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Класифікація методик, цілі та завдання аудиторської перевірки
Методика аудиту - це перелік способів практичних дій, здійснюваних аудиторськими організаціями та індивідуальними аудиторами з метою висловлення думки про достовірність фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству Російської Федерації у всіх істотних відносинах.
Аудиторські організації та індивідуальні аудитори вправі самостійно вибирати прийоми і методи своєї роботи, за винятком планування і документування аудиту, складання робочої документації аудитора, аудиторського висновку, які здійснюються відповідно до федеральними правилами (стандартами) аудиторської діяльності [29, с. 217].
Нормативна основа розробки методик аудиту:
- Федеральний закон РФ № 119-ФЗ від 7 серпня 2001 року «Про аудиторську діяльність».
- Міжнародні, федеральні та національні правила (стандарти) аудиторської діяльності.
- Методика аудиторської діяльності «Податковий аудит та інші супутні послуги з податкових питань. Спілкування з податковими органами », схвалені Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації Протокол № 1 від 11 липня 2000 р .
- Методичні рекомендації по збору аудиторських доказів достовірності показників матеріально-виробничих запасів в бухгалтерській звітності, схвалені Радою з аудиторської діяльності при Мінфіні РФ, протокол № 25 від 22 квітня 2004 р . і затверджені Мінфіном РФ 23 квітня 2004 р .
- Методичні рекомендації з перевірки податку на прибуток і зобов'язань перед бюджетом при проведенні аудиту та наданні супутніх послуг, схвалені Радою з аудиторської діяльності при Мінфіні Росії, протокол № 25 від 22 квітня 2004 р . і затверджені Мінфіном РФ 23 квітня 2004 р .
- Методичні рекомендації по збору аудиторських доказів при перевірці розрахунків з податку на додану вартість, схвалені Радою з аудиторської діяльності при Мінфіні Росії, протокол № 25 від 22 квітня 2004 р . і затверджені Мінфіном РФ 23 квітня 2004 р .
В даний час виділяють чотири підходи до створення методик аудиту:
- Бухгалтерський - це розробка методики перевірки з різних розділів бухгалтерського обліку;
- Юридичний - це розробка методики перевірки різних питань з юридичної точки зору;
- Спеціальний - це розробка методики перевірки груп аудіруемих осіб, що володіють загальними спеціальними ознаками;
- Галузевий - це розробка методики перевірки груп аудіруемих осіб в залежності від виду їх діяльності та галузевої приналежності.
Методики є внутрішніми нормативними актами аудиторської організації, якими повинні керуватися всі співробітники при проведенні аудиту.
Метою методики аудиту є подання керівництва щодо практичного застосування основних принципів і стандартів аудиту на базі конкретного робочого матеріалу по окремій сфері аудиту.
Завданнями методики аудиту є:
- Визначення підходів до проведення перевірки на різних етапах аудиту;
- Визначення основ взаємовідносин аудиторської організації з аудіруемим особою і третьою стороною в ході аудиту;
- Визначення відповідальності сторін при проведенні аудиту;
- Визначення порядку проведення конкретних процедур перевірки;
- Визначення порядку оформлення робочих документів і результатів аудиту [29, с. 219].
З метою аудиту конкретного розділу фінансової (бухгалтерської) звітності в методиці визначаються:
1. Процедури підготовки і планування аудиторської перевірки.
2. Процедури, які виконуються в ході перевірки по суті.
3. Заключні процедури.
1. Процедури підготовки і планування аудиторської перевірки.
Знайомство з діяльністю аудируемого особи, його системами бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Джерела інформації:
- Виписка із загального план аудиторської перевірки;
- Нормативні документи аудиторської організації;
- Внутрішні документи аудируемого особи;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання:
Описати основні параметри діяльності аудируемого особи в робочих документах або отримати копії внутрішніх документів аудируемого особи, де вони описані.
Описати системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю аудируемого особи в робочих документах або отримати копії внутрішніх документів аудируемого особи, де вони описані.
2. Перевірка початкових залишків. Джерела інформації:
- Бухгалтерський баланс (форма № 1).
- Зведені регістри синтетичного обліку (Головна книга, оборотно-сальдова відомість, відомість залишків за синтетичними рахунками і т.д.).
- Регістри аналітичного обліку (аналітичні відомості, книги залишків, картки складського обліку тощо)
Всі документи беруться за аудіруемих і попередній аудируемом період. Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - повнота. Порядок виконання: Шляхом зіставлення даних регістрів бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності на початок періоду, що перевіряється і кінець періоду, що передує перевіряється, переконатися в тому, що сальдо по рахунках коректно перенесено з попереднього періоду і не містить спотворень.
3. Перевірка наявності у аудируемого особи законодавчих і нормативних актів з організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю перевіряється розділу фінансової звітності. Джерела інформації:
- Перелік законодавчих і нормативних актів, підготовлений і складений аудитором;
- Запитальники тестування;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Критерій оцінки - зміст законодавчих та нормативних актів з організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю перевіряється розділу фінансової звітності. Порядок виконання: перевірити наявність у аудируемого особи законодавчо-нормативних актів, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, а також організацію внутрішнього контролю за перевіряється розділу фінансової звітності.
4. Оцінка застосовності обраної облікової політики. Джерело інформації:
- Наказ про облікову політику підприємства.
- Законодавчі та нормативні акти.
- Документація по системі бухгалтерського обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - представлення та розкриття. Порядок виконання: оцінити відповідність облікової політики вимогам нормативних документів. Виявлені розбіжності фіксуються у звітному документі та оцінюються їх вплив на достовірність фінансової звітності.
5. Здійснити опитування співробітників аудируемого особи, відповідальних заклад бухгалтерського обліку та підготовку звітності перевіряється розділу фінансової звітності та зафіксувати результати робочим документом. Джерела інформації:
- Нормативні документи аудиторської організації;
- Результат знайомства з діяльністю аудируемого особи;
- Результат перевірки наявності законодавчих та нормативних актів у аудируемого особи;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання: Для кожної відповідальної особи за ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, а також контролю перевіряється розділу звітності скласти опитувальні листи. Провести тестування знань співробітників аудируемого особи, відповідальних за організацію і здійснення бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього контролю.
6. Здійснити оцінку рівня аудиторського ризику. Джерела інформації:
- Нормативні документи аудиторської організації;
- Результат знайомства з діяльністю аудируемого особи;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання:
Оцінити рівень невід'ємного ризику за такими основними напрямками:
- Чи існують рахунки бухгалтерського обліку, які можуть бути схильні до спотворень;
- Чи існує складність лежать в основі обліку операцій та інших подій, яка може зажадати залучення експертів;
- Чи існує необхідність суб'єктивного судження у визначенні залишків на рахунках бухгалтерського обліку;
- Чи існує схильність активів втрат або незаконного привласнення;
- Чи існує завершення незвичайних і складних операцій, особливо в кінці або ближче до кінця звітного періоду;
- Чи існують операції, які не піддаються процедурі звичайної обробки.
По кожному з напрямків оцінки невід'ємного ризику складається програма тестів. Оцінити надійність системи внутрішнього контролю і рівень контрольного ризику [29, с. 225].
Таблиця 2. Критерії оцінки системи внутрішнього контролю
Критерії

Зміст

Умови середовища
Чи забезпечує система управління, оргструктура, кадрова політика і т. д. якість контролю.
Законність
Відсутні незаконні операції, дії і події.
Існування
Чи виконуються в дійсності запропоновані процедури, чи контролюється їх виконання.
Повнота
Усі виявлені порушення повністю усунені
Обгрунтованість
Чи є обгрунтування виконаному дії, операції і т.п.
Затвердження
Чи затверджено отримані зведені дані відповідальним органом управління.
Відповідальність
Існує відповідальний за дану операцію, дію і т.п.
Точність
Активи та операції відображені точно за кількістю, якістю і вартістю
Дозвіл
Операція або дія дозволено відповідним менеджером або органом управління
Класифікація
Виявлені порушення правильно класифіковані
Повноваження
Орган управління має відповідні права і обов'язки щодо прийняття рішення
Збереження
Забезпечено збереження активу та документації
Облік
Облік організовано правильно
Періодизація
Процедури контролю здійснюються у тому періоді, в якому заплановані
Своєчасність
Результати контролю своєчасно доведені до органу управління і своєчасно з них прийнято рішення
По кожному з напрямків оцінки надійності системи внутрішнього контролю і критерію складається програми тестів.
Оцінити рівень ризику невиявлення. По кожному з напрямків оцінки ризику невиявлення складається запитальник у вигляді робочого документа. Оцінити рівень аудиторського ризику по конкретному розділу фінансової звітності та скласти звітний документ.
Таблиця 3. Оцінка системи внутрішнього контролю та ризику
Градація оцінки надійності системи внутрішнього контролю
Якісна
У відсотках
Висока
від 81 до 100 відсотків
Середня
від 41 до 80 відсотків
Низька
від 11 до 40 відсотків
Внутрішній контроль відсутній
0 до 10 відсотків
Градація оцінки невід'ємного і контрольного ризиків
Якісна
У відсотках
Низький
0-10
Середній
11-50
Високий
51-70
71-100
7. Визначити пріоритетні напрями перевірки виходячи з особливостей діяльності аудируемого особи. Джерела інформації:
- Загальний план аудиторської перевірки;
- Нормативні документи аудиторської організації та аудируемого особи;
- Фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку (Головна книга, оборотно-сальдова відомість, відомість залишків за синтетичними рахунками і т.д.);
- Розрахунок аудиторського ризику;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання: визначити перелік операцій, що підлягають перевірці, а саме:
- Операцій, які підлягають обов'язковій перевірці відповідно до вимог законодавства та нормативних актів.
- Операції, найбільш суттєві за обсягом.
- Операції, не пов'язані з основною діяльністю аудируемого особи.
- Операції, за якими передбачено особливий порядок ведення бухгалтерського обліку.
- Операції, здійснювані з афіновані особами.
- Операції, пов'язані з оподаткуванням аудируемого особи.
- Операції, при здійсненні яких допускаються типові помилки.
- Операції, при здійсненні яких відсутній належний внутрішній контроль.
- Операції, по яких відсутня у аудируемого особи нормативна база і, які слабо знають виконавці та контролери.
Результати процедури відображаються у робочому документі і використовуються в подальшому для визначення рівня суттєвості, побудови аудиторської вибірки і складання програми аудиту.
8. Визначити величину допустимої помилки. Джерела інформації:
- Загальний план аудиторської перевірки;
- Нормативні документи аудиторської організації;
- Фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку (Головна книга, оборотно-сальдова відомість, відомість залишків за синтетичними рахунками і т.д.);
- Відомості по користувачам конкретного розділу фінансової (бухгалтерської) звітності;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання:
На основі аналізу та оцінки отриманої інформації, складаються робочі документи, в яких визначаються базові показники та відсоток рівня суттєвості.
Зробити розрахунок числового значення рівня суттєвості та рівня допустимої помилки, результати якого оформляються звітним документом [29, с. 228].
9. Визначити порядок побудови аудиторської вибірки. Джерела інформації:
- Загальний план аудиторської перевірки;
- Нормативні документи аудиторської організації та аудируемого особи;
- Фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку (Головна книга, оборотно-сальдова відомість, відомість залишків за синтетичними рахунками і т.д.);
- Розрахунок аудиторського ризику та допустимої помилки;
- Накопичений практичний досвід аудитора.
Порядок виконання: на основі оцінок аудиторського ризику, допустимої помилки та пріоритетних напрямків перевірки необхідно встановити: порядок перевірки конкретного розділу бухгалтерської звітності, що перевіряється сукупність, з якої буде зроблена вибірка, обсяг вибірки. Результати побудови аудиторської вибірки оформити робочим документом. Скласти та затвердити програму аудиторських процедур по суті у вигляді звітного документа.
Процедури, які виконуються в ході перевірки по суті. Перевірка відповідності залишків аналітичного і синтетичного обліку та бухгалтерської звітності. Джерела інформації:
- Бухгалтерський баланс (форма № 1);
- Зведені регістри синтетичного обліку (Головна книга, оборотно-сальдова відомість, відомість залишків за синтетичними рахунками і т.д.)
- Регістри аналітичного обліку (аналітичні відомості, книги залишків, картки складського обліку тощо).
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - повнота. Порядок виконання: Скласти таблицю залишків на початок і кінець періоду, що перевіряється за субрахунками. Звірити сальдо на початок і кінець періоду, що перевіряється з бухгалтерського балансу (форма № 1) з Головною книгою.
Аналіз правильності і послідовності застосування облікової політики. Джерело інформації:
- Наказ про облікову політику.
- Документація по системі бухгалтерського обліку.
- Результати виконання аудиторських процедур
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - представлення та розкриття. Порядок виконання: зіставити положення облікової політики з результатами перевірки їх дотримання аудіруемим особою в аудируемом періоді. Виявлені розбіжності фіксуються у звітному документі і оцінюється їх вплив на достовірність фінансової звітності. Перевірка правильності проведення інвентаризації і відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Джерела інформації:
- Накази про порядок і строки проведення інвентаризації;
- Накази про призначення складу постійно діючих та робочих інвентаризаційних комісій;
- Інвентаризаційні описи і акти, порівняльні відомості;
- Протоколи засідання інвентаризаційної комісії
- Рішення керівництва за твердженням результатів інвентаризації;
- Бухгалтерські регістри аналітичного і синтетичного обліку, в яких відображені результати проведеної інвентаризації;
- Контрольні підрахунки аудитора.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - існування. Порядок виконання: Перелік представлених документів, відмітки про правильність їх оформлення та зауваження аудитора, фіксуються в робочому документі. Виявлені помилки узагальнюються у звітному документі.
Перевірка правильності оформлення первинних документів з обліку. Джерела інформації:
- Форми нетипових первинних документів, затверджені наказом про облікову політику;
- Графік документообігу;
- Первинні документи з обліку (накладні, вимоги, прибуткові та видаткові ордери, лімітно-забірні карти тощо);
- Регістри аналітичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - повнота. Порядок виконання: Проводиться перегляд і перерахунок числових даних у первинних документах за операціями, що потрапили у вибірку. Порушення, пов'язані з оформленням первинних документів, відображаються у робочому документі.
Перевірка правильності формування вартості активів при їх придбанні. Джерела інформації:
- Договори поставки, накладні, рахунки-фактури постачальників;
- Акти приймання активів;
- Договори на надання інформаційних та консультаційних, транспортних і складських послуг, договори страхування, договори позики, кредитні договори, акти здачі-приймання виконаних робіт;
- Договори на доопрацювання матеріалів, здійснювану сторонніми організаціями.
- Аналітичні дані про собівартість виконанні робіт допоміжними службами організації,
- Акти здачі-приймання виконаних робіт;
- Митні декларації;
- Платіжні документи;
- Накладні на відпуск, акти списання матеріалів;
- Регістри аналітичного та синтетичного обліку, книга покупок.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумови підготовки фінансової звітності - вартісна оцінка. Порядок виконання: Зіставити документи постачальників, на підставі яких проводиться оприбуткування активів, з даними бухгалтерського обліку [29, с. 234].
2.2 Нормативне забезпечення проведення аудиту обліку основних засобів
Методичні аспекти аудиту основних засобів визначаються правилами (стандартами) аудиторської діяльності, методиками аудиторської організації, а також законодавчими та нормативними актами, що регламентують облік і контроль основних засобів, а саме:
- Цивільний кодекс РФ, ч. 1 і 2.
- Податковий кодекс РФ, ч.1 і 2.
- Закон РФ «Про бухгалтерський облік» № 129-ФЗ від 21 листопада 1996 р . із змінами і доповненнями.
- Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98 (затв. Наказом МФ РФ № 60н від 9 грудня 1998 р .).
- Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01 (затв. Наказом МФ РФ № 26н від 30 березня 2001 р .).
- Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів (затв. Наказом МФ РФ № 33н від 20 липня 1998 р . із змінами і доповненнями).
- Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань (затв. Наказом МФ РФ від 13 червня 1995 р . № 49).
- Інструкція Держкомстату РФ від 24 вересня 1993р. № 185 «Про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва» зі змінами та доповненнями.
- Постанова Держкомстату СРСР від 28 грудня 1989 р . № 241 «Про затвердження типових форм обліку основних засобів» (до постанов Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997р. № 71а).
- Про класифікацію основних засобів, що включаються в амортизаційні групи (Постанова Уряду РФ від 1 січня 2002 р . № 1).
Що б правильно нараховувати амортизацію організаціям необхідно уважно стежити за терміном амортизації ККТ.
Фрагмент такої облікової політики стосовно до ООС представлений в таблиці 4 [32, с. 365].
Таблиця 4. Розділи нормативної облікової політики
№ п / п
Елемент облікової політики
Варіанти
Стаття Податкового кодексу
1
Нарахування амортизації по амортизується майну виробляти методом
Лінійним Нелінійні Лінійним, зменшуваного залишку
259 п. 1 ПБУ6/01 р. 3 п. 19
2
У відношенні групи основних засобів, що використовуються для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, до основної норми амортизації
а) не застосовувати коефіцієнт 2
стаття 259 п. 7
Перелік таких основних засобів повинен додаватися
3
За амортизируемим основних засобів, що є предметом договору фінансової оренди (договору лізингу), до основної норми амортизації застосовувати
а) спеціальний коефіцієнт 3
б) спеціальний коефіцієнт 2
в) підвищувальний коефіцієнт не застосовується
259 п. 8
4
За амортизируемим основних засобів понижуючий коефіцієнт
а) не застосовується
б) застосовується
259 п. 10
5
При визначенні норми амортизації по амортизується майну вона визначається
а) з урахуванням строку корисного використання, зменшеного на кількість місяців експлуатації даного майна попередніми власниками
б) без урахування кількості місяців експлуатації даного майна попередніми власниками
259 п. 12
Порівнюючи відповідні розділи фактично затвердженої та нормативної облікової політики, аудитор може виявити розділи, які взагалі не відображені в обліковій політиці, або (що досить рідко) варіант обліку, не відповідає положенням і методичних рекомендацій з ведення обліку. У випадку, коли облікова політика представлена ​​аудитору в електронному вигляді, перевірка являє собою роботу з двома екранами: в одному - розділи нормативної облікової політики щодо обраній ділянці обліку з додатковою графою для коментарів, в іншому - облікова політика економічного суб'єкта.
Треба зауважити, що подібну перевірку простіше виконати, маючи документи на паперових носіях, так як обсяг інформації невеликий. Але якщо врахувати необхідну документування, то фрагмент нормативної облікової політики з коментарями перевіряючого, стає готовою частиною письмової інформації аудитора.
Склад оброблюваних первинних документів: рахунок від постачальника ООС; виписка банку, що відображає оплату ООС (платіжне доручення); товарно-транспортна накладна на що надійшов ООС; рахунок-фактура на поставлене ООС; рахунок підрядника на надання послуг з налагодження ООС; рахунок-фактура на виконані послуги; виписка банку, що підтверджує оплату послуг (платіжне доручення); вимога, за яким відпущені матеріали, необхідні для монтажу та наладки ООС; наряд на виконання робіт але налаштуванню та установці ООС; відомість оплати праці наладчиків ООС; наказ про постановку ООС на облік; акт приймання-передачі ООС; інвентарна картка ООС; розпорядження про ремонт ООС; акт про виконання ремонту ООС; наказ про ліквідацію (продажу, передачі) ООС; акт про передачу ООС; товарно-транспортна накладна на переданий ООС; рахунок-фактура на переданий ООС ; виписка банку про оплату ООС покупцем (платіжне доручення) [32, с. 367].
Система використовуваних аналітичних рахунків: 01-11 будови виробничі; 01-12 будови невиробничого призначення; 01-21 машини і механізми основного виробництва; 01-22 машини і механізми допоміжного виробництва. Регістри бухгалтерського аналітичного і синтетичного обліку: використовувані субрахунки рахунків 01, 02, 08, 20, 23, 25, 26, 91; оборотні відомості за синтетичними та аналітичними рахунками. Форми регістрів, що відображають кількісно-сумовий облік ООС: таблиця - картотека основних засобів; таблиця - відомість амортизаційних відрахувань; таблиця - відомість постійних і тимчасових різниць, що виникають при амортизації ООС; таблиця - інвентаризаційна сличительная відомість ООС.
Після аналізу облікової політики аудитор повинен познайомитися з системою застосовуваних бухгалтерських проводок, що відображають господарські операції перевіряється ділянки, в даному випадку перевірити проводки по рахунках 01, 02, 07, 08.
Доступ до бази даних АСБУ дає можливість перевірити відповідність кількісно-сумового обліку, відбиваного в картотеці основних засобів, та бухгалтерського обліку за рахунками 01 і 02. За даними картотеки можна підрахувати суму надійшли і вибули за певний період ООС. Зрозуміло, що ці суми повинні бути рівні сумарним оборотів за дебетом і кредитом рахунку 01 (без оборотів по субрахунку 01-10 - підсумок списання ООС). Автоматично може бути отримана робоча таблиця відповідності даних кількісно-сумового і бухгалтерського обліку. Якщо в картотеці є вказівка ​​на субрахунок, на якому враховується ООС, то в цій таблиці можна відобразити дані по кожному субрахунку рахунку 01 [32, с. 369].
2.3 Зміст аудиторської перевірки обліку основних засобів з використанням інформаційних технологій
Аудит основних засобів. Метою аудиту є формування думки аудитора про достовірність даних бухгалтерської звітності за основними засобами і відповідності їх обліку вимогам законодавчих та нормативних актів у всіх суттєвих аспектах. Завдання аудиту:
- Підтвердити дотримання аудіруемим особою передумов підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити дотримання принципів і методів бухгалтерського обліку, а також правил підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити правильність розрахунку головних оціночних значень, отримані керівництвом аудируемого особи при підготовці фінансової (бухгалтерської) звітності;
- Провести оцінку застосування припущення безперервності діяльності аудируемого особи.
Організаційні аспекти аудиту основних засобів визначаються ФЗ РФ «Про аудиторську діяльність», правилами (стандартами) аудиторської діяльності та договором на надання аудиторських послуг [18, с. 412].
Основними напрямками аудиту є:
- Аудит наявності і збереження основних засобів;
- Аудит руху основних засобів;
- Аудит правильності нарахування амортизації;
- Аудит оподаткування за основними засобами.
Аудит здійснюється в три етапи:
1. Підготовка і планування.
2. Проведення аудиту по суті.
3. Заключний етап.
Порядок проведення аудиту визначається загальним планом аудиту і програмою перевірки. Для забезпечення складання планових документів здійснюється тестування внутрішнього контролю обліку основних засобів.
Весь процес проведення аудиту документується шляхом підготовки та оформлення робочих документів аудитора, таких як:
- Перелік законодавчих і нормативних актів.
- Програми тестування.
- Програми аудиторських процедур по суті.
- Опитувальні листи та інші.
Таблиця 5. Запитальник тестування внутрішнього контролю обліку основних засобів
Критерій / Питання

Відповідь

Примітка

Не застосовується

Так

Ні

Умови середовища - Чи забезпечує система управління, оргструктура, кадрова політика і т.д. якість контролю.

Законність - Відсутні незаконні операції, дії і події.

Існування - Чи виконуються в дійсності запропоновані процедури, чи контролюється їх виконання.
Повнота - Усі виявлені порушення повністю усунені.
Обгрунтованість - Чи є обгрунтування виконаному дії, операції і т.п.
Затвердження - Чи затверджено отримані зведені дані відповідальним органом управління.
Відповідальність - Існує відповідальна особа за дану операцію, дію і т.п.
Точність - Активи та операції відображені точно за кількістю, якістю і вартістю.
Дозвіл - Операція або дія дозволено відповідним менеджером або органом управління.
Класифікація - Виявлені порушення правильно класифіковані.
Повноваження - Орган управління має відповідні права і обов'язки щодо прийняття рішення.
Збереження - Забезпечена чи збереження активу та документації.
Облік - Облік організовано правильно, відповідно до облікової політики.
Періодизація - Процедури контролю здійснюються у тому періоді, в якому заплановані.
Своєчасність - Результати контролю своєчасно доведені до органу управління і своєчасно з них прийнято рішення
Всіма учасниками аудиту здійснюється контроль якості його організації та проведення [18, с. 412].
Аудит основних засобів здійснюється шляхом виконання:
Процедур підготовки і планування, таких як:
- Знайомство з діяльністю аудируемого особи, його системами бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
- Перевірка наявності у аудируемого особи законодавчих і нормативних актів з організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
- Опитування співробітників аудируемого особи, відповідальних заклад бухгалтерського обліку та підготовку звітності.
- Оцінка рівня аудиторського ризику.
- Визначення пріоритетних напрямків перевірки виходячи з особливостей діяльності аудируемого особи.
- Розрахунок величини допустимої помилки.
- Побудова аудиторської вибірки.
Оформлення програми аудиторських процедур по суті відповідно до основних напрямків аудиту, таких як:
1. Аудит наявності і збереження основних засобів.
- Перевірка створення комісії з приймання основних засобів.
- Перевірка оформлення договорів купівлі-продажу основних засобів.
- Перевірка оформлення протоколів договірної ціни.
- Перевірка правильності відображення первісної вартості в актах приймання-передачі основних засобів.
- Перевірка правильності відображення первісної вартості після добудови та дообладнання об'єктів, реконструкції або часткової ліквідації об'єктів.
- Оцінка організації синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у бухгалтерії підприємства і за матеріально-відповідальними особами в місцях експлуатації основних засобів.
- Перевірка і оцінка чинного на підприємстві порядку обліку витрат на ремонт основних засобів.
- Перевірка результатів здійсненої переоцінки основних засобів.
- Перевірка результатів останньої інвентаризації основних засобів.
- Ознайомлення з порядком ведення картотеки основних засобів та інвентарних списків за конкретними матеріально-відповідальним особам бухгалтерією підприємства.
- Перевірка відображення у звітності наявності основних засобів.
2. Аудит руху основних засобів.
- Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку внесків до статутного капіталу.
- Перевірка правильності оцінки внесених до статутного капіталу основних засобів.
- Перевірка фактичного надходження в якості внесків засновників до статутного капіталу основних засобів.
- Перевірка фактичного вибуття основних засобів в результаті розрахунків із засновниками.
- Перевірка відображення у звітності руху основних засобів.
3. Аудит правильності нарахування амортизації.
- Перевірка правильності щомісячного нарахування амортизації за основними засобами з метою ведення бухгалтерського обліку та оподаткування.
- Перевірка об'єктів основних засобів, по яких не нараховується амортизація.
- Перевірка об'єктів основних засобів, за якими нараховується прискорена амортизація.
- Перевірка документів по нарахованій амортизації основних засобів, які вносяться в якості внеску до статутного капіталу.
- Перевірка терміну, з якого починається і з якого закінчується нарахування амортизації основних засобів.
- Перевірка відображення у звітності нарахованої амортизації основних засобів.
4. Аудит оподаткування за основними засобами.
- Перевірка правильності розрахунків з ПДВ.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на прибуток.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на доходи фізичних осіб.
- Перевірка правильності розрахунків з податку на майно юридичних осіб.
- Перевірка правильності розрахунків з інших обов'язкових платежах.
- Перевірка відображення у звітності всіх операцій з обліку основних.
5. Прикінцевих процедур, таких як:
- Аналіз та оцінка якості аудиторської вибірки.
- Аналіз помилок, виявлених в ході перевірки та їх впливу на достовірність бухгалтерської звітності.
- Формування пропозицій щодо усунення виявлених суттєвих викривлень.
- Оцінка якості усунення аудіруемим особою виявлених суттєвих викривлень звітності та формування думки про достовірність показників бухгалтерської звітності [18, с. 417].
Основні засоби формують головну складову матеріально-технічної бази організацій і грають важливу роль у здійсненні провідних напрямів їх діяльності. З розвитком ринкових відносин в обліку основних засобів відбулися істотні зміни. Ці зміни торкнулися: складу і структури основних засобів; амортизації їх вартості; обліку довгострокових інвестицій; обліку операцій, пов'язаних з лізингом і орендою майна; оцінки і переоцінки вартості основних засобів; обліку та фінансування витрат на ремонт основних засобів; обліку реалізації тощо списання основних фондів.
Аудиторська перевірка, отже, повинна проводитися за вказаним напрямком. Таким чином, конкретна мета аудиту основних засобів - перевірка правильності формування складу, повноти і реальності обліку руху, витрат на ремонт основних засобів та достовірності амортизації їх вартості [18, с. 416].
Програму внутрішнього контролю основних засобів і відповідних господарських операцій зазвичай не розробляють, тому що у більшості економічних суб'єктів таких операцій небагато і витрати на спеціальний контроль не виправдовуються.
Тому огляд внутрішнього контролю та системи обліку основних засобів необхідно здійснювати за великої кількості операцій. Перелік основних засобів у перевіреній організації може бути незначним, але операції з їх руху можуть виявитися численними і ризик неефективності контролю може вважатися високим. Коли ж у наявності невелику кількість основних операцій і істотний аудит кожної вже проведений, то тест контролю зазвичай не використовується. Однак у будь-якому випадку аудиторські процедури повинні бути спрямовані на вивчення системи обліку, оскільки потрібно визначити, яка інформація може бути отримана. Для глибокого вивчення складу і структури основних засобів, якими володіє організація і відображених в обліку, аудитор повинен зажадати від керівництва організації докладного списку всіх основних засобів на дату складання звіту. У списку повинні бути також включені основні засоби, що знаходяться у розпорядженні відокремлених підрозділів (філій, представництв тощо). У список необхідно включити наступні показники: найменування об'єкта, дата придбання; коротка характеристика об'єкта; балансова вартість; норма амортизації; сума нарахованої амортизації.
Перевіряючи по даному списку правильність віднесення окремих об'єктів до основних засобів (від цього залежить достовірність показників першого і другого розділів балансу), аудитор повинен виходити з економічного змісту, терміну повного використання та вартості коштів. Так, аудитор додже пам'ятати, що основні засоби представляють собою сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці і діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері, при цьому вони зберігають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість створюваної продукції по частинах по мірі зносу. Відповідно до Положення по бухгалтерському обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 97), затвердженого Наказом Міністерства фінансів РФ від 3 вересня 1997 р . № 65н, основні засоби - частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців [18, с. 419].
З цього визначення випливає, що при проведенні аудиту аудитори повинні також враховувати, для чого і де використовуються об'єкти, віднесені в бухгалтерському обліку економічного суб'єкта до основних засобів. При перевірці складу і структури основних засобів слід знати, що до них відносяться: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивну і племінну худобу, багаторічні насадження та інші основні засоби. До основних засобів належать також капітальні вкладення в докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи) і в орендовані об'єкти основних засобів.
У складі основних засобів враховуються перебувають у власності земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та ін.)
Необхідно пам'ятати також, що не відносяться до основних засобів предмети вартістю не більше 100-кратного розміру встановленого законодавством РФ мінімального розміру місячної оплати праці за одиницю на день придбання, незалежно від терміну їх корисного використання, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, зброї, а також робочої і продуктивної худоби, які відносяться до основних засобів незалежно від їх вартості.
Перевіряючи склад основних засобів, необхідно керуватися Загальноросійським класифікатором основних фондів, затвердженим Постановою Держкомітету РФ по стандартизації, методології та сертифікації від 26.12.94 р. № 359. Перевіряючи склад, структуру і вартість основних засобів, додатково необхідно зажадати інформацію про зниження або переоцінці вартості об'єктів основних засобів, відомості про орендовані в інших організацій основних засобах [18, с. 422].
Важливим завданням контролю основних засобів в організаціях є перевірка стану їх зберігання, збереження і експлуатаційного стану. У ході перевірки необхідно з'ясувати, за ким закріплені ті чи інші об'єкти, як організовані їх охорона і порядок зберігання. Особливу увагу при цьому слід звертати на дотримання встановлених правил зберігання транспортних засобів, тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин і знарядь, з тим щоб своєчасно попередити керівництво організації про факти безгосподарності.
У повному обсязі дотримання чинного порядку зберігання і збереження основних засобів виявляють в ході здійснення документальних перевірок. Шляхом вивчення облікових даних (по інвентарних картках, описів та списками - форми № ОЗ-6, ОС-10, ОС-12, ОС-13) необхідно встановити наявність основних засобів за їх окремими класифікаційними групами та місцями зберігання (підрозділам і матеріально відповідальним особам ).
Тут аудитор повинен розрізняти, що в залежності від об'єкта застосування та експлуатації основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі, а за характером приналежності - на власні, орендовані та перебувають у організації в оперативному управлінні та господарському віданні.
За ступенем ж використання об'єктів основні засоби поділяються на перебувають в: експлуатації; запасі (резерві); стадії добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації і на консервації. У ході цієї перевірки визначаються забезпеченість організації основними засобами, розміщення окремих об'єктів по її підрозділам, дотримання діючого порядку обліку. Зокрема, необхідно переконатися в правильності організації аналітичного обліку, звертати увагу на наявність інвентарних номерів об'єктів, технічної документації, правильність закріплення техніко-економічних показників у відповідних облікових регістрах, строки надходження та оприбуткування об'єктів на баланс організації. Окремо слід перевірити стан обліку основних засобів у місцях їх розміщення (в експлуатації, на складі, в ремонті і т.д.). Для цього аудитори повинні також встановити правильність ведення інвентарного списку основних засобів (типова форма № ОЗ-13) відповідність даних аналітичного обліку з записами на рахунку 01 «Основні засоби», регулярність взаємної звірки даних бухгалтерського обліку. При розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку потрібно встановити їх причини і винних у цьому посадових осіб, визначити наслідки і внести пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Особливо ретельно слід перевірити повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, а також інвентаризаційні описи та додані до них протоколи засідання інвентаризаційних комісій, порівняльні відомості, відомості результатів останньої інвентаризації, рішення керівництва організації за підсумками її проведення та правильності відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку. Така перевірка аудитору вкрай необхідна для того, щоб переконатися, наскільки можна довіряти результатам внутрішнього контролю, щоб скорегувати аудиторський ризик і, відповідно, аудиторські процедури [18, с. 423].
У ході перевірки рекомендується проведення контрольної інвентаризації або хоча б огляду окремих об'єктів основних засобів (у місцях їх постійного або тимчасового зберігання), особливо орендованих основних засобів, так як на практиці часто використовують фіктивні договори для нарахування орендної плати з метою збільшення собівартості продукції та привласнення коштів . Перевіряючи збереження основних засобів, аудитору необхідно переконатися: у правильності оцінки основних засобів у бухгалтерському обліку відповідно до нормативно-правовими актами РФ. При невеликій кількості об'єктів основних засобів таку перевірку можна провести в суцільному порядку, а при значному переліку - вибірково. У будь-якому випадку перевірка правильності оцінки і переоцінки основних засобів аудитору потрібна, тому що необгрунтоване або штучне підвищення вартості основних засобів веде до підвищення собівартості продукції (робіт, послуг) (через амортизацію) організації та спотворення її фінансових результатів.
Наступною важливою задачею контролю основних засобів є виявлення дотримання чинного порядку їх придбання та списання, а також відображення їх наявності та руху в бухгалтерському обліку.
При перевірці операцій з надходження основних засобів необхідно встановити, чи обгрунтовано економічно будівництво тих чи інших об'єктів, чи включено воно в план капітальних вкладень, забезпечено чи є необхідним фінансуванням, чи мається в повному обсязі проектно-кошторисна документація. Необхідно встановити доцільність і законність придбання, виявити повноту і своєчасність оприбуткування надійшли в господарство основних засобів, а також правильність документального оформлення і реальність їх оцінки.
Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів встановлюють шляхом вивчення первинних документів і записів за рахунками 01 «Основні засоби», 08 «Капітальні вкладення», 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» та ін Окремо слід перевірити операції з оприбуткування отриманих основних засобів у вигляді внесків до статутного капіталу.
При перевірці будівництва та придбання основних засобів необхідно встановити: чи ведеться аналітичний облік по рахунку 08 «Капітальні вкладення»; чи ведуться субрахунки за рахунком 08 і чи відповідають вони Плану рахунків, куди відносяться витрати по капітальному будівництву, з формування основного стада; як оформляється введення в експлуатацію основних засобів і т.д.; обкладаються податком на додану вартість витрати по будівельно-монтажних робіт, виконаним господарським способом (дебет рахунку 08 «Капітальні вкладення» і кредит рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом»).
Необхідно перевірити також правильність оцінки придбаних основних засобів. Так, основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю. Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату (в т.ч. були в експлуатації), визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством РФ) [ 29, с. 345].
Фактичні витрати на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів складаються з:
- Сум, сплачуваних організацією відповідно до договору постачальнику, договором купівлі-продажу продавцеві;
- Сум, сплачуваних організацією за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;
- Сум, сплачуваних організацією за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів;
- Реєстраційних зборів, державного мита та інших аналогічних платежів, зроблених у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- Митних зборів та інших платежів;
- Невідшкодовуваний податків, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів;
- Винагород, сплачуваних посередницької організації, через яку придбаний об'єкт;
- Інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів і витрат з доведення їх до стану, в якому вони придатні до використання.
Первісною вартістю основних засобів, внесених в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал організації, визнається їхня грошова оцінка, погоджена засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством РФ.
Первісною вартістю основних засобів, отриманих організацією за договором дарування і в інших випадках безоплатного отримання, визнається їх ринкова вартість на дату придбання. Первісною вартістю основних засобів, придбаних в обмін на інше майно, відмінне від коштів визнається вартість обмінюваного майна, за якою воно було відображено в бухгалтерському обліку. Зміна первісної вартості основних засобів допускається лише у випадках добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації існуючих об'єктів. Збільшення (зменшення) первісної вартості основних засобів відноситься на додатковий капітал організації.
Перевірці підлягає також правильність визначення (розрахунку) відновної вартості - вартості відтворення основних засобів на момент їх переоцінки, яка проводиться організацією не частіше одного разу на рік (на 1 січня звітного року) шляхом індексації або прямого перерахунку за ринковими цінами.
Далі необхідно перевірити правильність відображення операцій з придбання основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку.
У ході подальшої перевірки необхідно встановити правильність нарахування амортизації за основними засобами. Так, за основними засобами, придбаними і введеним в експлуатацію до 1 січня 1999 року, амортизаційні відрахування провадяться згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 р . № 1072 «Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР» [29, с. 347].
При проведенні аудиту аудитор повинен переконатися в правильності: вибору облікової політики та використання того чи іншого способу амортизації по відношенню до конкретних видів і груп об'єктів основних засобів; встановлення економічним суб'єктом термінів корисного використання об'єктів основних засобів; визначення у перевіреній організації конкретних дат початку і припинення амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів.
Перевіряючи правильність нарахування амортизації, необхідно мати на увазі, що при способі зменшує залишку річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається виходячи із залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта прискорення, встановленого в відповідно до законодавства РФ. При цьому коефіцієнт прискорення застосовується по переліку високотехнологічних галузей і ефективних видів машин і устаткування, що встановлюється федеральними органами виконавчої влади (див. Методичні вказівки по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджені Наказом Мінфіну РФ від 20 липня 1998 р . № 33н).
Наступним етапом контролю повинна стати перевірка правильності обліку та віднесення витрат на ремонт основних засобів. Під час перевірки необхідно встановити: наявність планів і кошторисів ремонту, процентовок, актів прийому-передачі виконаних робіт, договорів підряду, актів технічного огляду будівель і споруд, правильність і своєчасність складання вказаних документів; правильність формування витрат за статтями витрат, не завищувалися чи норми витрати матеріалів і розцінки з оплати праці на ремонтні роботи. Доцільність і законність операцій з ремонту встановлюються на основі перевірки первинних документів: нарядів на відрядні роботи, відомостей дефектів на ремонт машин, тракторів і транспортних засобів, лімітно-забірних карт на витрати матеріальних цінностей. Слід широко використовувати зустрічну звірку документів, простежування операцій, усне опитування відповідальних осіб, вибіркову контрольну інвентаризацію обсягу та якості виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядчиків, простежування документів, аналітичні процедури окупності витрат на ремонт.
Потім необхідно перевірити правильність обліку та фінансування витрат на ремонт основних засобів. Витрати на ремонт (капітальний, середній, поточний) основних засобів організації можуть бути відображені в бухгалтерському обліку по одному з варіантів віднесення:
1) безпосередньо на собівартість продукції (робіт, послуг);
2) за рахунок створеного резерву майбутніх витрат на ремонт основних засобів;
3) на витрати майбутніх періодів з метою рівномірного включення до собівартості продукції (послуг, робіт) [29, с. 348].
Вибір того чи іншого варіанта в обліковій політиці організації залежить від галузевої приналежності організації, виду ремонту і від розміру витрат на ремонт. При першому варіанті витрати на ремонт повністю списуються на собівартість продукції (робіт, послуг) (на дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 29) у період проведення ремонту.
Другий варіант передбачає рівномірний, протягом звітного року, створення за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) резерву на ремонт основних засобів і списання витрат на ремонт у міру їх виникнення за рахунок створеного резерву. Відрахування в резерв на ремонт основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку записом за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво і кредитом рахунку 89 «Резерви майбутніх витрат і платежів». Фактичні витрати на проведення ремонту списуються за рахунок створеного ремонтного фонду, тобто на Дебет рахунку 89. Сума надміру утвореного в звітному році резерву по відношенню до фактичних витрат повинна бути Сторнувати або приєднана до прибутку наприкінці звітного року (або віднесена до витрат майбутніх періодів), а у разі перевищення фактичних витрат над сумою відрахувань у резерв різниця відноситься на собівартість продукції (робіт , послуг).
Третій варіант обліку витрат на ремонт основних засобів передбачає їх попереднє віднесення на дебет рахунку 31 «Витрати майбутніх періодів» і наступне списання на собівартість продукції (робіт, послуг) рівними частками протягом звітного року (або в міру необхідності - протягом не більше двох років ).
При наявності ремонтних робіт слід обов'язково перевірити і проаналізувати: наскільки достовірні показники проектно-кошторисної документації на ремонт і приймально-здавальних актів на виконані обсяги робіт, не ховаються під виглядом ремонту будівель і споруд витрати на нове будівництво або реконструкцію, пов'язані з капітальним вкладенням. Всі витрати на ремонт основних засобів виробничого призначення відносяться, як відомо, на собівартість продукції, і у випадку необгрунтованого їх збільшення спотворюється кінцевий фінансовий результат (оподатковуваний прибуток) організації.
Аудиторській перевірці підлягають також операції зі списання основних засобів. Основні кошти організацій вибувають внаслідок старості, зносу, стихійних лих, нестач, розкрадань, реконструкції і заміни малоефективних об'єктів, а також продажу, безоплатної передачі тощо У процесі перевірки аудитор повинен встановити причину списання об'єктів основних засобів, законність і доцільність цих операцій, порядок ліквідації прийшли в непридатність основних засобів, повноту оприбуткування запасних частин, лому, інших матеріалів, отриманих від ліквідації об'єктів. Законність і доцільність операцій з вибуття основних засобів встановлюються перевіркою первинних документів (актів списання, актів прийому-передачі, накладних, рахунків-фактур тощо), даних аналітичного і синтетичного обліку (карток обліку руху основних засобів за формою № ОЗ-12 , відомостей, журналів-ордерів, Головної книги). Аудитору необхідно вивчити всі акти на списання будівель, споруд, машин, обладнання, іншого майна організації. Слід звертати увагу на дотримання встановлених форм цих документів, заповнення в них реквізитів, наявність мотивованих висновків комісії, підписів всіх членів комісії та керівника організації, що затверджує ці акти [29, с. 352].
Слід також з'ясувати, чи проводилися операції з реалізації та вибуття по рахунку 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів». За дебетом цього рахунка відображають первісну вартість вибулих об'єктів, а також витрати, пов'язані з їх вибуттям (зносом, демонтажем і т.п.). На кредиті рахунку 47 відображають суму виручки від реалізації основних засобів, суму нарахованого зносу по рахунку 02 «Знос основних засобів» та вартість матеріальних цінностей, що надійшла у зв'язку з їх ліквідацією, щодо оцінки за ринковою вартістю. Фінансовий результат від реалізації та іншого вибуття основних засобів відноситься на рахунок 99.
Таким чином, на підставі матеріалу, викладеного у другому розділі можна сформулювати наступні висновки:
Метою аудиту обліку основних засобів є формування думки аудитора про достовірність даних бухгалтерської звітності за основними засобами і відповідності їх обліку вимогам законодавчих та нормативних актів у всіх суттєвих аспектах.
Завдання аудиту:
- Підтвердити дотримання аудіруемим особою передумов підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити дотримання принципів і методів бухгалтерського обліку, а також правил підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Підтвердити правильність розрахунку головних оціночних значень, отримані керівництвом аудируемого особи при підготовці фінансової (бухгалтерської) звітності;
- Провести оцінку застосування припущення безперервності діяльності аудируемого особи.
Організаційні аспекти аудиту основних засобів визначаються ФЗ РФ «Про аудиторську діяльність», правилами (стандартами) аудиторської діяльності та договором на надання аудиторських послуг.
Основними напрямками аудиту є:
- Аудит наявності і збереження основних засобів;
- Аудит руху основних засобів;
- Аудит правильності нарахування амортизації;
- Аудит оподаткування за основними засобами.
Аудит здійснюється в три етапи:
1. Підготовка і планування.
2. Проведення аудиту по суті.
3. Заключний етап.

3. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПЛЮС»
3.1 Підготовка та планування аудиторської перевірки
Товариство з обмеженою відповідальністю АФ «Універсал плюс», затверджено рішенням установчих зборів від «17» липня 1998 року, відповідно до ст.ст. 87-94 ЦК РФ, Федеральним законом Російської Федерації «Про товариства з обмеженою відповідальністю» № 14-ФЗ від 08.02.98 р.
Повне фірмове найменування Товариства російською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма« Універсал Плюс ». Скорочене найменування Товариства: ТОВ АФ «Універсал Плюс».
Учасниками ТОВ АФ «Універсал плюс» є:
а) Фізичні особи:
- Берегівська Тамара Михайлівна, паспорт VIII-МД № 612014, виданий Радянським РВВС м. Брянська 5.12.94г., Що проживає: м. Брянськ, пр. Леніна, буд-2а, кв.27;
- Бобок Юрій Сергійович, паспорт II-МД № 590716 виданий Радянським РВВС м. Брянська 24.06.77г., Що проживає: м. Брянськ, пров. Пілотів, буд.4, кв.17;
- Рожнова Валентина Василівна, УI-МД № 511029 виданий ОВД Радянського РІКА м. Брянська 9.09.81г., Що проживає: м. Брянськ, вул. Авіаційна, буд.22, кв.36.
б) Юридична особа:
- Товариство є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському суді.
Місце знаходження та поштову адресу Товариства: 241050, р . Брянськ, вул. Фокіна, будинок 37, офіс 30.
Термін діяльності Товариства не обмежений. Діяльність Товариства припиняється за рішенням його Учасників або на підставах, передбачених ДК РФ, ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю».
ТОВ АФ «Універсал плюс» створене з метою надання всіх видів аудиторських послуг Російським і іноземним фізичним та юридичним особам на території Російської Федерації і за кордоном для отримання прибутку. Основними напрямками діяльності ТОВ АФ «Універсал плюс» є:
- Здійснення незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів;
- Послуги з постановки, відновлення та ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, складання декларацій про доходи та бухгалтерської (фінансової) звітності, аналізу господарсько-фінансової діяльності, оцінки активів і пасивів економічного суб'єкта;
- Консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства Російської Федерації;
- Проведення навчання в області аудиту;
- Здійснення інших видів діяльності, супутніх аудиторської і не суперечать законодавству, спрямованих на досягнення статутних цілей.
Право ТОВ АФ «Універсал плюс» здійснювати діяльність, на заняття якою необхідно отримання ліцензії, виникає з моменту отримання такої ліцензії або в зазначений у ній термін і припиняється після закінчення терміну її дії, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами.
Якщо умовами надання спеціального дозволу (ліцензії) на заняття певним видом діяльності передбачена вимога про заняття такою діяльністю як виняткової, то ТОВ АФ «Універсал плюс» протягом терміну дії спеціального дозволу (ліцензії) не вправі здійснювати інші види діяльності, за винятком видів діяльності, передбачених спеціальним дозволом (ліцензією) та ім супутніх.
Для досягнення цілей своєї діяльності ТОВ АФ «Універсал плюс» може набувати права, виконувати обов'язки та здійснювати будь-які дії, які не будуть суперечити чинному законодавству та цьому Статуту.
ТОВ АФ «Універсал плюс» є юридичною особою, правове становище якого визначається законодавством РФ та Статутом. Робочою мовою ТОВ АФ «Універсал плюс» є російська мова. Всі документи, пов'язані з діяльністю ТОВ АФ «Універсал плюс», складаються на робочій мові. ТОВ АФ «Універсал плюс» має самостійний баланс і має право відкривати банківські рахунки на території РФ і за її межами.
Майно ТОВ АФ «Універсал плюс» створене за рахунок внесків учасників Товариства, а також придбане і отримане з інших законних джерел Товариства в процесі його діяльності, належить Товариству на праві власності. ТОВ АФ «Універсал плюс» згідно з чинним законодавством РФ розпоряджається своїм майном відповідно до цілей і завдань своєї діяльності.
ТОВ АФ «Універсал плюс» несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Учасники ТОВ АФ «Універсал плюс» не відповідають за зобов'язаннями підприємства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості внесених ними вкладів у Статутний капітал. Якщо неспроможність (банкрутство) ТОВ АФ «Універсал плюс» викликана дією (бездіяльністю) його Учасників або інших осіб, які мають право давати обов'язкові для підприємства вказівки, або іншим чином.
Виконуючи вимоги програми практики, було проведено ознайомлення з організацією діяльності ТОВ АФ «Універсал плюс». У результаті ознайомлення була складена схема організаційної структури ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 1), розкрито систему управління діяльністю ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 2), а основні техніко-економічні характеристики відображені в робочому документі РД - 1 (Додаток 3 ). Джерелами отримання інформації були:
- Статут ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Положення ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Накази та розпорядження генерального директора, а також видані ним інструкції;
- Правила внутрішнього розпорядку;
- Документація по постановці на податковий облік;
- Бухгалтерська та податкова звітність;
- Результати огляду приміщень та спілкування з керівництвом.
Також було проведено ознайомлення з існуючою системою внутрішнього контролю ТОВ АФ «Універсал плюс». Опис компонентів СВК, таких як: система бухгалтерського обліку, контрольне середовище, застосовувані засоби контролю, здійснено в робочих документах РД - 2 (Додаток 4), РД - 3 (Додаток 5) і РД - 4 (Додаток 6). Джерелами отримання інформації були:
- Статут ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Законодавчі та нормативні акти, що регламентують організацію діяльності аудиторських організацій;
- Облікова політика ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 7);
- Посадові обов'язки співробітників бухгалтерської служби ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 9) та інші внутрішні нормативні акти;
- Результати спілкування з керівництвом і співробітниками ТОВ АФ «Універсал плюс».
На основі ознайомлення з організацією діяльності ТОВ «Універсал плюс» і його системою внутрішнього контролю, були:
- Вивчено система управління ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 2) та основні фінансово-господарські показники діяльності ТОВ «Універсал плюс»;
- Складені схема організації бухгалтерської служби (Додаток 4) та перелік законодавчих та нормативних актів з оподаткування ТОВ АФ «Універсал плюс», РД - 5 (Додаток 8);
- Здійснено процедури підготовки і планування аудиту, які описані в другому розділі звіту.
Керуючись змістом програми переддипломної (виробничої) практики, індивідуального завдання і розпорядження директора ТОВ АФ «Універсал плюс», був проведений аудит обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс» (Додаток 14).
Організація аудиту полягала у виконанні практичних завдань, пов'язаних із здійсненням процедур підготовки і планування, аудиторських процедур по суті і заключних процедур перевірки.
При підготовці і плануванні аудиту були здійснені наступні процедури:
1. Первісна оцінка впливу контрольної середовища на ефективність процедур внутрішнього контролю.
Джерела інформації:
- Робочі документи (РД - 1, 2, 3 і 4), складені за результатом ознайомлення з діяльністю та системою внутрішнього контролю ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Законодавчі та нормативні документи, що регламентують організації діяльності ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Відомості, отримані в результаті спілкування з керівництвом і співробітниками ТОВ АФ «Універсал плюс».
Порядок виконання:
- На основі аналізу отриманої інформації визначено рівень впливу контрольної середовища на ефективність застосовуваних процедур внутрішнього контролю ТОВ АФ «Універсал плюс».
- Підготовлено та складено робочий документ РД - 6 (Додаток 9).
2. Первісна оцінка системи бухгалтерського обліку і застосовувані засобів контролю.
Джерела інформації:
- Робочі документи (РД - 1, 2, 3 і 4), складені за результатом ознайомлення з діяльністю та системою внутрішнього контролю ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Законодавчі та нормативні документи, що регламентують організацію системи бухгалтерського обліку ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Відомості, отримані в результаті спілкування з керівництвом і співробітниками ТОВ АФ «Універсал плюс»;
- Документація за результатами контрольних заходів.
Порядок виконання:
- Шляхом зіставлення даних облікової політики та вимог законодавчих і нормативних актів, здійснена первісна оцінка повноти і правильності складання облікової політики (додаток 7). Результати оцінки оформлені робочим документом РД-7 (Додаток 10).
- Здійснено первісна оцінка повноти і правильності складання внутрішніх документів з організації системи бухгалтерського обліку і застосовувані засобів контролю. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-8 (Додаток 11).
- Здійснено оцінку професійного рівня співробітників бухгалтерської служби. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-9 (Додаток 12).
3. Первісна оцінка рівня аудиторського ризику.
Джерела інформації:
- Робочі документи РД - 1 за РД - 9.
Порядок виконання:
- У результаті аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів здійснена оцінка рівня невід'ємного ризику. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-10 (Додаток 13).
- На основі даних робочих документів РД - 6, 7, 8, 9 і 10 здійснена первісна оцінка рівня ризику засобів контролю. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-11 (Додаток 14).
- Здійснено оцінку рівня ризику невиявлення. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-12 (Додаток 15).
- Здійснено первісна оцінка рівня аудиторського ризику. Результати оцінки оформлені робочим документом РД-13 (Додаток 16).
Таблиця 6.Градація рівня ризику
Якісна оцінка аудиторського ризику
Відсотки (%)
Низький
0-10
Середній
11-50
Високий
51-70
- Визначення величини абсолютної рівня суттєвості.
Джерела інформації:
- Нормативні документи аудируемого особи;
- Фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку;
- Робочі документи РД - 1 за РД - 13.
Порядок виконання:
- На основі аналізу та оцінки отриманої інформації, визначені базові показники та відсоток рівня суттєвості.
- Зроблено розрахунок числового значення рівня допустимої помилки. Результати процедури відображені в робочому документі РД-14
4. Порядок побудови аудиторської вибірки.
Джерела інформації:
- Нормативні документи аудируемого особи;
- Фінансова (бухгалтерська) і податкова звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку;
- Робочі документи РД - 10 і РД - 14;
- Результат визначення пріоритетних напрямків перевірки.
Порядок виконання: на основі оцінок аудиторського ризику, допустимої помилки та пріоритетних напрямків перевірки мною визначені:
- Можливі помилки та генеральну сукупність, яка повинна бути використана для вибіркової перевірки.
- Порядок формування сукупності елементів, що підлягають перевірці.
- Обсяг вибірки.
У результаті побудови аудиторської вибірки, було прийнято рішення, що вибірка буде здійснена блоковим методом, тобто перевірка буде здійснена у відношенні основних засобів за вересень 2006 року.
5. Складання програми аудиторських процедур по суті.
Джерела інформації:
- Нормативні документи аудируемого особи;
- Фінансова (бухгалтерська) і податкова звітність аудируемого особи;
- Зведені регістри синтетичного обліку;
- Робочі документи РД - 10 і РД - 14;
- Результат визначення пріоритетних напрямків перевірки;
- Результати побудови вибірки.
Порядок виконання:
На основі аналізу проведених процедур підготовки перевірки, була складена програма аудиторських процедур по суті, яка оформлена робочим документом РД - 15 (Додаток 18).
Таким чином, розкривши, виконану роботу з підготовки та планування, у першому розділі звіту, розглянемо практичне виконання завдань щодо здійснення аудиторських процедур по суті.
Таким чином, при проведенні планування аудиторської перевірки обліку основних засобів, було проведено знайомство з економічним суб'єктом. Коротка характеристика підприємства, що перевіряється наведена вище. У цьому ж пункті докладно розглянуті організація роботи бухгалтерії та системи внутрішнього контролю на підприємстві. Примірний план проведення аудиторської перевірки представлений у додатку.
Перед початком проведення перевірки був перевірений робочий план рахунків на предмет відповідності описаного в обліковій політиці. У випадку ТОВ АФ «Універсал плюс» робочий план рахунків відповідає чинному законодавству та наказом «Облікова політика організації»
Були перевірені задані константи - умовно-постійні величини, значення яких діють протягом певного часу. Наприклад, назва підприємства буде діяти у всіх документах до його зміни в установленому порядку. Прізвище головного бухгалтера - діє протягом роботи даного співробітника на даній посаді. У випадку ТОВ АФ «Універсал плюс» всі вихідні первинні і звітні документи заповнюються за допомогою бухгалтерської програми, до якої реквізити та інші константи підприємства та його контрагентів вже внесені після встановлення програми, тому при заповненні реквізитів документів практично виключені помилки.
Також було визначено рівень суттєвості.
У результаті побудови аудиторської вибірки, було прийнято рішення, що вибірка буде здійснена блоковим методом, тобто перевірка буде здійснена у відношенні основних засобів за вересень 2006 року.
На основі аналізу проведених процедур підготовки перевірки, була складена програма аудиторських процедур по суті, яка оформлена робочим документом РД - 15 (Додаток 18).
3.2 Проведення аудиту обліку основних засобів
У процесі практичного виконання програми, були реалізовані наступні процедури по суті:
1. Перевірка відповідності даних обліку, бухгалтерської та податкової звітності. Джерела аудиторських доказів:
- Бухгалтерська та податкова звітність;
- Зведені регістри синтетичного обліку;
- Регістри аналітичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання передумови підготовки фінансової та податкової звітності - повнота.
Порядок виконання: Здійснено перевірку відповідності залишків аналітичного і синтетичного обліку та бухгалтерської звітності на початок і кінець періоду, що перевіряється. Результати звірки оформлені робочим документом РД - 16 (Додаток 19).
2. Перевірка правильності оформлення первинних документів з обліку.
Джерела аудиторських доказів:
- Форми первинних документів, затверджені наказом про облікову політику;
- Графік документообігу;
- Первинні документи з обліку;
- Регістри аналітичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання передумов підготовки фінансової та податкової звітності - повнота і обов'язки.
Порядок виконання: Здійснено інспектування та перерахунок числових даних у первинних документах за операціями, що потрапили у вибірку. Порушення, пов'язані з оформленням первинних документів не встановлено. Результати виконання процедури відображені в робочому документі.
3. Перевірка повноти обчислення бази оподаткування з податку на майно підприємств і організацій.
Джерела аудиторських доказів:
- Первинні документи з обліку;
- Розрахунки аудируемого особи;
- Регістри аналітичного та синтетичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання передумови підготовки фінансової звітності - виникнення і повнота.
Порядок виконання: За документами, що потрапили у вибірку, була перевірена повнота відображення в бухгалтерському обліку операцій.
4. Перевірка правильності відображення операцій з обліку основних засобів.
Джерела аудиторських доказів:
- Нормативні акти аудируемого особи;
- Регістри аналітичного та синтетичного обліку.
Критерій оцінки - підтвердження дотримання аудіруемим особою передумов підготовки фінансової звітності - повнота, представлення і розкриття. Порядок виконання: За даними регістрів аналітичного та синтетичного обліку перевірена правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
5. Перевірка обліку основних засобів ТОВ АФ «Універсал плюс» виконувалася за наступними напрямами:
1). Аудит наявності і збереження основних засобів.
- Перевірка створення комісії з приймання основних засобів.
- Перевірка оформлення договорів купівлі-продажу основних засобів.
- Перевірка оформлення протоколів договірної ціни.
- Перевірка правильності відображення первісної вартості в актах приймання-передачі основних засобів.
- Перевірка правильності відображення первісної вартості після добудови та дообладнання об'єктів, реконструкції або часткової ліквідації об'єктів.
- Оцінка організації синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у бухгалтерії підприємства і за матеріально-відповідальними особами в місцях експлуатації основних засобів.
- Перевірка і оцінка чинного на підприємстві порядку обліку витрат на ремонт основних засобів.
- Перевірка результатів здійсненої переоцінки основних засобів.
- Перевірка результатів останньої інвентаризації основних засобів.
- Ознайомлення з порядком ведення картотеки основних засобів та інвентарних списків за конкретними матеріально-відповідальним особам бухгалтерією підприємства.
- Перевірка відображення у звітності наявності основних засобів.
На підприємстві ТОВ АФ «Універсал плюс» облік основних засобів ведеться на основі Положення з бухгалтерського обліку основних засобів «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01, затвердженого Наказом Мінфіну РФ від 30.03.2001р. № 26н зі змінами та доповненнями.
Таблиця 7. Надходження основних засобів
Найменування основного засобу,
Сальдо Дт 01 на початок місяця
Первісна вартість
Сальдо Дт 01 рахунку на кінець місяця
Квітень 2006р.
Комп'ютер Formoza
17196,52
Принтер / сканер XP
11182,20
З-до на поч. 284829,30
28378,72
З-до кін. 313208,02
Жовтень 2006р.
Монітор ж / к Samsung
10050
З-до на поч. 313208,02
10050
З-до кін. 323258,02
Січень 2007р.
Комп'ютер з комплектуючими Samsung
27538,14
З-до на поч. 323258,02
27538,14
З-до кін. 350796,16
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
419.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Аудиторська перевірка основних засобів
Перевірка використання основних засобів і нематеріальних активів ТОВ Карел
Організація обліку основних засобів у ТОВ Удмуртмельпром
Аудиторська перевірка обліку кредитів і позик
Облік основних засобів в умовах реформування бухгалтерського обліку в ТОВ Формула
Аудиторська перевірка ведення обліку в торговельній організації
Проведення аудиторської перевірки обліку оренди основних засобів на прикладі ТОВ Ефес
Аудиторська перевірка обліку розрахунків співробітників по оплаті праці
Аудиторські послуги Аудит матеріальних засобів Аудиторська перевірка показників незавершеного
© Усі права захищені
написати до нас