Ім'я файлу: Податкове планування. Питання та тести. Кузьменко К..docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 18.10.2023
скачати
Пов'язані файли:
Модуль 1 ДБМС.docx
(реферат).docx
ЗМІСТ.pdf
Розділ_1_2_та_4.pdf
Лабораторна робота 1.pdf
Курсовая ВП — Олексій Бобко.docx
_Ekonomichna_efektivnist-_42.doc
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗ
Курс. тит. УС.docx
журнал спостережень.docx
Бланк_заяви_на_додаткові_бали_оновлений.docx
na-obrobku-personalnikh-danikh.pdf
р3.docx

ТЕМА 1

Контрольні запитання для самоперевірки знань

1. У чому полягає сутність податкової оптимізації?

Податкова оптимізація – організаційні заходи суб’єкта економіки, що здійснюються з урахуванням норм чинного законодавства, пов’язані з вибором часу, місця, виду та діяльності, організацією договірних відносин, для збільшення грошових потоків компанії за рахунок зниження податкових платежів.

Податкова оптимізація являє собою законну діяльність, спрямовану на пошук оптимального варіанта здійснення фінансово-господарських операцій. Цей оптимальний варіант характеризується не лише мінімальним рівнем сплачених податків, а й урахуванням всіх можливих наслідків його вибору, зокрема, податкових ризиків та відповідальності. Таким чином, незаконна діяльність не може розглядатися як податкова оптимізація.

2. Ключова відмінність податкової оптимізації від податкової мінімізації.

Мінімізація податків охоплює всі доступні напрямки зниження податкових зобов’язань, включаючи ухилення від сплати податків, тому її потрібно розглядати як більш широке поняття.

До податкової оптимізації належать способи зменшення податкових платежів, основою яких є прогалини в законодавстві або які передбачають вибір між альтернативними системами оподаткування, встановленими чинним законодавством (наприклад, загальна і спрощена системи оподаткування).

До податкової мінімізації відносять усі можливі схеми мінімізації податкових зобов’язань, як легальні, так і пов’язані з прямим порушенням законодавства – ухилення від оподаткування за рахунок фальсифікації документів, необґрунтованого заниження податкових зобов’язань, використання фіктивних юридичних або фізичних осіб.

3. Які причини ухилення від сплати податків?

Серед основних причин, котрі спонукають платників уникати сплати податків, виділяють:

  • погіршення фінансового становища бізнесу та населення;

  • складність у розрахунках податкових сум;

  • особливості податкової системи та податкової політики, що проводиться в країні;

  • нераціональна структура оподаткування (висока частка непрямих податків;

  • недосконалість юридичної техніки податкового законодавства – складність податкової системи. Вона обумовлює зниження ефективності податкового контролю та створює можливість уникнути сплати податків;

  • рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків;

  • брак досвіду боротьби с податковими правопорушеннями законодавства;

  • недостатня захищеність працівників органів контролю при виконанні ними службових обов’язків;

  • недостатній розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю;

  • негативне відношення до існуючої податкової системи – жорстка податкова система багато в чому не стимулює працю виробника, а, навпаки, підштовхує його до утаювання прибутків та несплати податків. Платник податків не поважає систему, яка не поважає його як платника, не враховує його можливості по сплаті податків. Також низька віддача з боку держави у виді суспільних благ.

Ухилення від сплати податків може реалізовуватися двома шляхами: шляхом використання незаконних методів і шляхом легалізованих дій. В Українській економічній енциклопедії ухилення від сплати податків трактується як сукупність легальних і незаконних способів приховування доходів від оподаткування.

4. Яка мета здійснення податкової оптимізації підприємствами?

Мета податкової оптимізації — не зменшення якогось податку як такого, а збільшення всіх фінансових ресурсів підприємства.

5. Які критерії використовують підприємства з метою податкової оптимізації?

Інший критерій застосування податкової оптимізації в діяльності підприємств характеризує її напрямки за рівнем масштабу та виду:

1) зменшення податкових зобов’язань в межах юрисдикції держави;

2) зменшення податкових зобов’язань із використанням юрисдикції інших держав (офшори);

3) передавання податкових зобов’язань іншим особам – платникам податків;

4) вибір форми діяльності суб’єкта господарювання.

6. Механізм податкової оптимізації на рівні держави.

Необхідно зазначити, що на рівні держави можливості зниження податкового навантаження внаслідок податкової оптимізації залежать від розгалуженості системи податкових пільг для економічних суб’єктів, а також ступеня диференційованості податкових ставок.

Засобами реалізації механізму оптимізації системи оподаткування на рівні держави є:

  • зниження податкового навантаження;

  • збільшення податковіддачі;

  • мінімізація витрат на адміністрування податків;

  • підвищення ефективності державного контролю.

Дії держави, спрямовані на оптимізацію оподаткування, повинні мати на меті підтримку національного господарства, зростання вільних фінансових (інвестиційних) ресурсів, що залишаються в розпорядженні підприємств, скорочення частки податків у їх сукупних витратах, поліпшення фінансового стану підприємств, зростання чистого та реінвестованого прибутку підприємств. Досягнення зазначених цілей має призвести до розширення податкової бази підприємств, що одночасно забезпечить зростання бюджетних доходів (податкових надходжень) з одного боку та підвищення конкурентоспроможності національної економіки – з іншого. Розглядаючи податкову оптимізацію на рівні держави, варто пам’ятати, що метою державної податкової політики є не лише забезпечення ефективної реалізації фіскальної функції податкової системи, а й стимулювання розширеного відтворення в національній економіці.

Актуальним на сьогоднішній час напрямком державної роботи в контексті оптимізації оподаткування, є створення інформаційної бази платників податків, що свідомо здійснюють податкові правопорушення, з метою запобігання їх подальшій незаконній діяльності.

7. Які моделі поведінки можуть застосовувати платники при сплаті податків?

З огляду на особливості застосування оптимізаційних заходів існує чотири моделі поведінки платників податків:

1. Здійснення економічної діяльності у правовому полі без застосування спеціальних методів, спрямованих на зменшення податкових платежів. Платники податків, що обирають таку модель, здійснюють господарські операції без врахування рівня оподаткування, сплачуючи всі належні податкові платежі, визначені чинним законодавством. Ключова мета платника – уникнення податкових правопорушень.

2. Ухилення від сплати податків. Платники податків свідомо порушують податкове законодавство з метою досягнення мінімального рівня сплачуваних податків. Часто застосування такої моделі пов’язано зі здійсненням нелегальних операцій, веденням «подвійної» бухгалтерії.

3. Обхід податків. При здійсненні господарських операцій платник податків реалізує всі можливі варіанти, при яких можна уникнути або мінімізувати податкові зобов’язання. Ця модель передбачає застосування як цілком легальних методів податкової оптимізації, так і вихід за межі дозволених норм та може супроводжуватися ризиками виникнення відповідальності за податкові правопорушення.

4. Податкове планування. При виборі цієї моделі платник податків слідкує за дотриманням правових норм з одного боку, а з іншого – обирає такі варіанти ведення господарської діяльності, які дозволять зменшити суми податкових платежів. Впровадження цієї моделі потребує досить значних організаційних витрат, однак, її застосування пов’язане з максимізацією економічних вигід в діяльності платника податків при мінімальних ризиках. Стратегічно, перехід суб’єктів економіки до моделі податкового планування є вигідним також і для держави, оскільки її наслідками є зростання рівня організації економічних відносин між підприємствами, покращення їх фінансового стану, вихід економічних агентів з тіні та зростання рівня розвитку національної економіки.

8. Які існують способи податкової оптимізації в діяльності підприємств?

Можна виділити такі способи податкової оптимізації в межах поточної діяльності підприємства:

  • вибір оптимальної сфери діяльності, режиму і системи оподаткування;

  • простий алгоритм розрахунку податкових зобов’язань;

  • спрощення звітності та подання її в електронній формі;

  • одержання всіх можливих пільг;

  • максимальне відтермінування сплати податків;

  • застосування спеціальних схем для мінімізації податкового навантаження;

  • податковий аналіз;

  • податковий аудит;

  • податковий моніторинг тощо.

9. Яким чином суб’єкти економіки можуть ухилятися від сплати податків?

Найбільш популярні способи ухилення від сплати податків із порушенням закону та шахрайством – це:

  1. неповідомлення органам контролю про свою присутність або діяльність у країні, в якій платник податків перебуває чи займається підприємницькою діяльністю;

  2. неоголошення повної суми доходу, що підлягає оподаткуванню, повідомлення про витрати, яких не були зазнали, або повідомлення про їх завищені розміри;

  3. використання в декларації про доходи посилань на пільги, що поширюються на неіснуючих за фактом дітей та інші категорії пільгових суб’єктів, чи відрахування з доходу на амортизацію неіснуючих машин, неіснуючого обладнання тощо.

Також до механізмів ухилення від сплати податків, але здебільшого без порушення законодавчих норм належать такі:

  1. використання «податкових укриттів» – офшорних центрів, зокрема може йтися про дублювання схеми «ухилення від сплати податків» із схемою «втеча від сплати податків» із застосуванням механізму податкового арбітражу на основі співпраці з офшорними центрами;

  2. застосування міжнародних трансфертних цін.

10. Що таке офшорна зона?

  1. «класична офшорна зона»: податкове законодавство країни не передбачає виникнення обов’язку сплати податку на дохід для зареєстрованої в цій країні юридичної особи, яка не здійснює комерційну діяльність та не отримує доходу на території держави. Керівництво такої юридичної особи знаходиться за межами такої офшорної юрисдикції, причому, як правило інформація про засновників є конфіденційною;

  2. офшорна зона з «плаваючою шкалою оподаткування»: визначено диференційовані умови оподаткування залежно від країни походження доходів (податки сплачуються лише з доходів, отриманих на території цієї країни, зазвичай, за зниженими податковими ставками). Юридична особа, зареєстрована в такій юрисдикції, може мати представництво на її території, здійснювати комерційну діяльність та навіть користуватися пільгами щодо уникнення подвійного оподаткування;

  3. зона з «частковим офшорним режимом»: для комерційних операцій юридичних осіб, зареєстрованих у даній зоні, передбачено звільнення від частини загальнодержавних чи місцевих податків.

11. Сфери податкового ризику для підприємства.

Виділяють п’ять сфер податкового ризику для підприємства:

  • перша – легальне нарахування та сплата податків – ризиків для бізнесу майже не існує (безризикова сфера), підприємство сплачує встановлені податки, і якщо податкове навантаження сприяє розвитку бізнесу, то отримує прибуток;

  • друга – відповідальна робота із застосуванням податкового планування – підприємство матиме мінімальні ризики і в разі незначних порушень податкової дисципліни сплатить лише штрафні санкції та пеню;

  • третя – сфера підвищеного ризику для бізнесу – існує, коли фіксується порушення договірної дисципліни. Підприємство ризикує лише тим, що або покриє всі витрати, пов’язані з такими договорами, або просто отримає прибуток набагато менше очікуваного;

  • четверта – це зона критичного ризику для бізнесу, в якій підприємство ризикує втратити не лише прибуток, а й не отримати заплановані доходи від реалізації. Така ситуація можлива, коли менеджмент компанії приймає рішення мінімізувати податки за рахунок свідомого порушення податкового законодавства. Як наслідок, податківці нараховують штрафи та санкції, що істотно перевищують суму податків, сплачуваних легально. Тобто наслідки такого управлінського рішення можуть бути катастрофічними для бізнесу та призвести до скорочення масштабів діяльності, втрати оборотних коштів та значних збитків;

  • п’ята – сфера неприпустимого ризику, де підприємство ризикує стати банкрутом, сплативши надмірно високі податкові санкції. Таким чином, у результаті засновники виходять зі складу акціонерів, заборгованість стає сумнівною, вимоги кредиторів посилюються, а можливе банкрутство стає реальним.

12. У яких випадках виникає подвійне оподаткування?

Подвійне оподаткування характерне для випадків, коли дві юрисдикції одночасно визнають економічного суб’єкта як платника податків, у якого виникає податкове зобов’язання за одним і тим ж об’єктом оподаткування. Передумовою виникнення подвійного оподаткування є різні умови податкового законодавства, що діють на території різних країн.

13. Сутність економічного та юридичного подвійного оподаткування.

Подвійне економічне оподаткування виникає у разі послідовного накладення податкового зобов’язання на одну й ту ж податкову базу, яке послідовно будуть сплачувати різні платники податку (наприклад, оподаткування доходу, що отримують кілька його послідовних одержувачів).

Подвійне юридичне оподаткування виникає, коли один і той же платник податків сплачує подібний податок з одного й того ж об’єкта оподаткування більше одного разу за податковий період.

14. Принципи, на яких ґрунтуються міжнародні норми про уникнення подвійного оподаткування.

Базою для формування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування є дотримання ряду принципів:

  1. Принцип резидентності. У кожному договорі зазначається, які ознаки визначають належність платника податків до резидентів певної країни. Такими ознаками можуть бути: місце реєстрації юридичної особи (створення, реєстрація), місцезнаходження головного (основного) офісу або органу адміністративного управління. Основою для визначення резидентності суб’єкта оподаткування є норми національного законодавства окремої країни. Так, в законодавствах Узбекистану, Російської Федерації використовують критерій місця створення (реєстрації) юридичної особи; а в законодавствах Ірландії, Великобританії, Німеччини, Франції, Португалії – місцезнаходження органу управління. Відповідно, може виникнути ситуація, коли обидві держави визнали платника податків резидентом. Для таких ситуацій в договорі передбачені умови, що визначають державу резидентності з метою уникнення подвійного оподаткування.

  2. Принцип територіальності. Крім умов визнання платника податків резидентом країни, слід визначити також територію держави для отримання доходу, що буде оподатковуватись (оскільки отримання доходу на території країни не є достатньою підставою для визначення резидентності). Таким чином, міжнародні угоди визначають також умови оподаткування доходів, отриманих на різних територіях.

  3. Принцип розподілу юрисдикції між договірними сторонами. У міжнародних угодах прописуються норми, що застосовуються при виникненні спірних моментів щодо оподаткування певного об’єкта різними державами. Так, може бути визначено, що одна держава відмовляється від встановлення податкового зобов’язання або узгоджено розподіл податкового навантаження між державами-учасницями.

15. Способи уникнення подвійного оподаткування.

Сучасна економіка передбачає наступні напрямки дій щодо усунення подвійного оподаткування:

  • перший спосіб – односторонні дії однієї країни, регламентовані національним податковим законодавством, що не передбачають узгодження з іншими країнами-партнерами;

  • другий спосіб – заходи, реалізовані за участю двох і більше країн, регламентовані міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування.


Тести для самоконтролю знань

1. Податкова оптимізація – це:

а) легальне зменшення податкових зобов’язань;

б) ухилення від податкового зобов’язання;

в) нелегальне зменшення податкових зобов’язань;

г) законна несплата податкового зобов’язання.

2. Основні причини, що спонукають платників податків до незаконного зниження сум податку:

а) велике та несправедливе податкове навантаження;

б) низький рівень податкової культури в суспільстві, нестабільність та недосконалість податкового законодавства;

в) усі відповіді правильні;

г) низький рівень податкового контролю.

3. До правових причин, що спонукають платників податків до незаконного зниження сум податку, належать:

а) несправедливе податкове навантаження;

б) низький кваліфікаційний рівень працівників податкових органів;

в) негативне ставлення населення до оподаткування;

г) необізнаність із податковим законодавством.

4. Модель поведінки платників податків у контексті податкової оптимізації, що передбачає, з одного боку, непорушення норм податкового законодавства, а з іншого – зменшує суму податкових платежів за допомогою застосування законодавчих норм у своїй практичній діяльності:

а) обхід податків;

б) ухилення від сплати податків;

в) податкове планування;

г) сплата податків без застосування спеціальних заходів із зменшення обсягу податкових зобов’язань.

5. Модель ухилення від сплати податків:

а) порушення платником податків норм податкового законодавства з метою максимального зменшення сум податкових зобов’язань;

б) платник податків прикладає зусилля для того, щоб не бути визнаним як учасник податкових правовідносин, або уникає виникнення тих зобов’язань, які визначають його обов’язок зі сплати податків;

в) платник податків, з одного боку, не порушує норм податкового законодавства, а з іншого – зменшує суму податкових платежів за допомогою застосування законодавчих норм у своїй практичній діяльності;

г) усі відповіді правильні.

6. Дії з податкової оптимізації:

а) не тягнуть за собою будь-якої відповідальності платника податків;

б) тягнуть за собою кримінальну відповідальність за умови виявлення таких дій;

в) тягнуть за собою адміністративну відповідальність платника податків;

г) не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

7. До напрямів податкової оптимізації належать:

а) передавання податкових зобов’язань іншим особам – платникам податків;

б) використання офшорних зон;

в) усі відповіді правильні;

г) немає правильної відповіді.

8. У рамках національного фіскального законодавства інструментом вирішення проблеми подвійного оподаткування найчастіше є:

а) метод звільнення від сплати податку;

б) двостороннє усунення подвійного оподаткування;

в) податковий кредит і податкова знижка;

г) одностороннє усунення подвійного оподаткування.

9. Обкладання податками однієї особи стосовно однієї бази в більше ніж двох державах за один і той самий період має назву:

а) подвійного оподаткування;

б) зовнішнього подвійного оподаткування;

в) міжнародного подвійного оподаткування;

г) внутрішнього подвійного оподаткування.

10. Внутрішнє подвійне оподаткування – це:

а) оподаткування юридичних осіб та фізичних осіб у межах держави;

б) один і той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць однієї держави;

в) один і той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць між державами, з якими укладено договір, у разі перетинання цих адміністративно-територіальних одиниць;

г) обкладання податками однієї особи стосовно однієї бази в більше ніж двох державах за один і той самий період.

11. Подвійне оподаткування, що виникає з причини відмінності щодо визначення об’єкта оподаткування на одному адміністративному рівні:

а) горизонтальне;

б) вертикальне;

в) адміністративне;

г) зовнішнє.

12. Подвійне економічне оподаткування:

а) справляння двох і більше податків з однієї податкової бази (ситуація, коли з одного й того самого доходу податок сплачують декілька його послідовних одержувачів);

б) один і той самий платник податків оподатковується подібними податками стосовно одного й того самого об’єкта оподаткування два або більше разів за один період;

в) виникає під час здійснення міжнародних економічних торговельних зв’язків;

г) один і той самий платник податків оподатковується подібними податками стосовно одного й того самого об’єкта оподаткування більше ніж три рази за один період.

13. Під час вирішування правових колізій, пов’язаних із застосуванням норм подвійного оподаткування, необхідно враховувати, що правовідносини в цій сфері регулюються нормами:

а) національного права;

б) права іноземної держави;

в) міжнародного права;

г) усі відповіді правильні.

14. Лише факт здійснення діяльності й отримання доходу на території якої-небудь держави:

а) є підставою для визнання суб’єкта резидентом держави;

б) не є підставою для визнання суб’єкта резидентом держави;

в) немає правильної відповіді;

г) усі відповіді правильні, можливі два варіанти.

15. Метод податкового кредиту на іноземний податок передбачає:

а) одна з договірних держав не оподатковує об’єкта, який уже оподатковувався в іншій державі;

б) одна держава-учасник відмовляється від установлення оподаткування для певного суб’єкта або обидві держави можуть застосовувати певні методи розподілу оподаткування між собою;

в) держава повністю не звільняє платника податків, а розраховує всі податки, які повинні бути сплачені згідно з національним законодавством, після цього нараховує з цієї суми суму податку, вже сплачену в іншій державі, з якою був укладений договір;

г) немає правильної відповіді.

ТЕМА 2

Контрольні запитання для самоперевірки знань

1. У чому полягає сутність податкового навантаження на підприємства?

На рівні підприємств при визначенні податкового навантаження йдеться про загальну вартість податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів, які має сплачувати юридична чи фізична особа, у відповідності до чинного податкового законодавства.

При кількісному оцінюванні податкового навантаження використовують методи статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання. Мета оцінювання полягає у визначенні впливу податкових платежів на фінансовий стан підприємства, що дозволяє зробити висновки про необхідність застосування податкового планування та перспективи оптимізації податків і зборів.

2. Абсолютні показники вимірювання податкового навантаження на підприємство.

Абсолютні показники є сумою всіх податків і зборів, сплачених до бюджетів.

3. Як розраховують загальний коефіцієнт оподаткування діяльності підприємства?

Коз = Ппр : Пч

Де: Пч – чистий прибуток підприємства, отриманий від усіх видів господарської діяльності за певний час, грн;

Ппр – прямі податкові платежі за цей період, грн.

4. В чому різниця між абсолютною і відносною зміною податкових платежів?

Абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.

Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

5. Як розрахувати коефіцієнт використання податкових пільг?

Кпп = З : П

Де: З – сума податкових пільг, які підприємство використовує згідно з чинним законодавством впродовж певного часу, грн;

П – загальна сума податкових платежів підприємства за цей час, грн.

6. Як впливають непрямі податки на показники діяльності підприємства?

Вплив податкового навантаження на фінансові показники діяльності підприємств доцільно розглядати в розрізі окремих податків:

1) податок на додану вартість має диференційований вплив залежно від галузі діяльності, виду товарів, що виробляють, а також фінансової спроможності покупців. У разі застосування високих ставок ПДВ має негативний вплив на фінансовий стан підприємства через значний лаг між сплатою податкових зобов’язань і зарахуванням податкового кредиту;

2) акцизний податок і митні платежі мають опосередкований вплив, оскільки входять до ціни основної частини продукції підприємства, тобто, їх відшкодовують покупці.

3) податок на прибуток підприємств визначає виробничі можливості підприємства, вибір політики відтворення основної діяльності шляхом реінвестування, напрями розвитку підприємства. Основні напрямки впливу:

– розподіл прибутку;

– залежність між величиною податку та поточними витратами підприємницької діяльності;

4) єдиний соціальний внесок має прямий вплив на збільшення загальних витрат підприємства та зниження оподатковуваного прибутку, а також дестимулює зростання фонду оплати праці;

5) інші загальнодержавні податки та збори, які належать до витрат підприємства, знижують рівень оподатковуваного прибутку та опосередковано призводять до зростання вартості продукції;

6) податки на доходи населення. Підвищення рівня прямого оподаткування фізичних осіб зменшує номінальні, а отже, і реальні доходи населення. Як наслідок, відбувається скорочення попиту населення на товари, вироблені підприємствами. За умови незмінної пропозиції ціни знизяться, а отже, скорочуються прибутки підприємств, зменшуються темпи нарощування обсягів виробництва.

7. Особливості зв’язку прямих податків і фінансових показників діяльності підприємств.

Оптимізація податкової політики підприємства полягає не лише у зменшенні суми податкових платежів, а й дозволяє врегулювати процес управління господарською діяльністю підприємства. При цьому процес податкової оптимізації пов'язаний з вибором такої підсистеми оподаткування, яка дозволить збільшити частку доходів підприємства, що можуть бути використані в його подальшій діяльності, мінімізуючи при цьому податкові ризики та втрати господарської діяльності. Ці завдання не можуть бути досягнуті в ході податкової мінімізації, яка супроводжується значними ризиками відповідальності підприємства та втрати його ділової репутації.

Під час розроблення ефективної податкової політики підприємства важливим є ґрунтовний аналіз податкового і фінансового законодавства, у якому норми права визначені неточно або допускають їх неоднозначне тлумачення. Для оптимізації податкової політики підприємства необхідно враховувати одночасно інтереси держави і платників податків. Також необхідне ретельне прогнозування можливої реакції податкових органів. Водночас податки – це не просто обов’язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб для виконання державою її функцій. З розвитком ринкових відносин роль податків у перерозподілі сукупного суспільного продукту набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зміни величини оподаткування як в абсолютних сумах, так і щодо сукупної вартості національного продукту.

8. Які основні завдання оптимізації податкової політики підприємства?

Оптимізація податкової політики підприємства полягає у вирішенні наступних завдань:

    • розрахунок та аналіз податкових зобов’язань у відповідності до чинного податкового законодавства;

    • визначення та сплата мінімально можливої суми податкових зобов’язань;

    • пошук резервів зростання прибутку;

    • аналіз та удосконалення умов укладання договорів з контрагентами;

    • раціональне планування та управління грошовими потоками;

    • зведення до мінімуму ризиків накладення штрафних санкцій.

9. Як впливає податкове навантаження на формування податкової політики підприємства?

Можна зауважити, що оптимізація податкової політики підприємства має більш широкий зміст ніж податкова мінімізація. Так, податкова оптимізація пов’язана не лише з податковим, а й з фінансовим плануванням, що створює нові можливості збільшення ефективності функціонування підприємств, тоді як мінімізація податків обмежується лише системою заходів управління податками, іноді з порушеннями податкового законодавства. Таким чином, реалізація ризиків отримання штрафів за порушення податкового законодавства може звести до мінімуму досягнутий ефект економії податкових платежів у ході податкової мінімізації.

Вибір оптимального варіанта податкових платежів передбачає розроблення кількох варіантів та їх порівняння. Водночас, застосування окремих заходів податкової оптимізації слід узгоджувати з стратегічним планом розвитку підприємства. Отже, оптимальні рішення, прийняті в ході податкової оптимізації підприємства, мають одночасно відповідати двом критеріям: мінімум фінансових витрат (у тому числі на сплату податків) та мінімум господарських (податкових) ризиків. Податкові ризики оцінюються з точки зору суми витрат на сплату штрафних санкцій, а також ймовірності їх накладення (або донарахування податків). Таким чином, оптимальним для підприємства буде таке рішення, внаслідок якого фінансово-економічний стан підприємства покращиться.

10. Які заходи передбачає оптимальна податкова політика підприємства?

Оптимізація податкової політики підприємства здійснюється як сукупність наступних заходів:

  • аналіз поточних податкових ризиків (передбачає аналіз системних помилок у податковому обліку, перевірка документообігу та забезпечення відповідної якості первинних документів);

  • аналіз структури податкового навантаження з урахуванням специфіки діяльності підприємства;

  • управління податковими ризиками на рівні фінансового менеджменту підприємства (передбачає реструктуризацію дебіторської і кредиторської заборгованості; оподаткування злиття та поглинання підприємств; прогнозування зовнішніх і внутрішніх податкових ризиків на підприємстві);

  • вибір альтернативних методів оптимізації оподаткування та способів їхньої адаптації до специфіки діяльності підприємства в умовах економічної кризи (передбачає використання методу заміни податкового суб’єкта, методу заміни виду діяльності, методу заміни податкової юрисдикції);

  • розроблення нової моделі сплати податків (передбачає аналіз та зміни договірної бази підприємства та положень облікової політики підприємства для цілей податкового планування (усі положення, що містяться в обліковій політиці, мають податкові наслідки і дають змогу оптимізувати податкові платежі));

  • розроблення механізмів оптимізації, що дадуть змогу регулювати розміри сплати податків для створеної моделі (передбачає зниження бази оподаткування, перенесення бази оподаткування на інші суб’єкти та відстрочення терміну виникнення податкових зобов’язань).


Тести для самоконтролю знань

1. Під податковим навантаженням на мікрорівні йдеться про:

а) сукупність податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, які повинна сплачувати юридична особа згідно з чинним податковим законодавством країни;

б) вартісний вираз усієї сукупності податків, які повинна сплачувати юридична чи фізична особа згідно з чинним податковим законодавством країни;

в) вартісний вираз усієї сукупності податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, які повинна сплачувати юридична чи фізична особа згідно з чинним податковим законодавством країни;

г) обов’язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету згідно з чинним податковим законодавством країни.

2. Податкове навантаження макрорівня оцінюють за допомогою такого індикатора:

а) загальний коефіцієнт оподаткування підприємства;

б) податкове навантаження на населення;

в) структура (частка) податків; г) правильна відповідь відсутня.

3. Характеристика податкового навантаження на фактори виробництва і споживання здійснюють за допомогою:

а) ефективної ставки податків на споживання;

б) ефективної ставки податків на працю;

в) ефективної ставки податків на капітал;

г) усі відповіді правильні.

4. Показник еластичності попиту:

а) відображає зміни податкових надходжень за умови зміни ВВП на один пункт;

б) відображає ступінь використання різними податками (групами податків) потенційної бази оподаткування (споживання, праці, капіталу);

в) відображає зміни податкових надходжень за умови зміни кількості платників податків;

г) демонструє, на скільки можливо збільшити відсоток оподаткування.

5. Відношення чистого прибутку підприємства, отриманого від усіх видів господарської діяльності за певний час до прямих податкових платежів за цей період, характеризує:

а) коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства;

б) коефіцієнт оподаткування прибутку;

в) відносну зміну податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний період;

г) загальний коефіцієнт оподаткування підприємства.

6. Вплив Єдиного соціального внеску на фонд оплати праці:

а) дестимулюючий;

б) прямий;

в) опосередкований;

г) диференційований.

7. Відношення суми податкових платежів підприємства за певний період до обсягу реалізації продукції за цей період характеризує:

а) ефективна ставка податків на споживання;

б) коефіцієнт податкомісткості реалізованої продукції;

в) коефіцієнт оподаткування доходів;

г) коефіцієнт оподаткування витрат.

8. Співвідношення податкового надходження до бюджетів разом із сумою зборів та платежів до цільових фондів до валового внутрішнього продукту у відсотках характеризує:

а) податкове навантаження на підприємства;

б) податкове навантаження на населення;

в) податкове навантаження на економіку загалом;

г) ефективну ставку податків на працю.

9. Економія податкових платежів завдяки податковому плануванню в певному періоді поділена на суму податкових платежів у базовому періоді визначає:

а) коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства;

б) коефіцієнт використання податкових пільг;

в) загальний коефіцієнт оподаткування підприємства;

г) відносну зміну податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний період.

10. Світовий досвід оподаткування свідчить про те, що оптимальний рівень податкового навантаження на платника податків повинен бути:

а) Більше ніж 40%;

б) не обмежений;

в) не більше ніж 30–40%;

г) не менше ніж 30–40%.

ТЕМА 3

Контрольні запитання для самоперевірки знань

1. В чому полягає сутність податкової культури платників податків?

Як зазначає Василенко А. В. (2011), «податкова культура – це рівень розвиненості податкових відносин, які ґрунтуються на професіоналізмі, відповідальності, правових знання представників законодавчої і виконавчої влади, що забезпечує соціально-активну та культурно-етичну поведінку платників податків». Таким чином, з одного боку, це наявність у платника податку розуміння важливості та об’єктивної необхідності сплати частини своїх доходів на користь держави, щоб її інститути могли виконувати ефективно свої функції із забезпечення стабільного, безпечного, здорового, освіченого та щасливого життя громадян. А з іншого боку, податкова культура охоплює не лише внутрішні соціально-психологічні мотиви та імпульси платника податків, а й якість інституціонально-організаційного середовища їх функціонування. Зокрема, транспарентність роботи податкових органів, їх лояльність до платників податків, професіоналізм та незаангажованість при виконанні службових обов’язків сприяли б формування здорового податкового середовища, що, у свою чергу, зменшувало б стимули для платників податків ухилятися від їх сплати.

2. Які можна виділити напрямки підвищення податкової культури платників податків?

Підвищення рівня податкової культури та грамотності платників податків шляхом:

а) проведення контролюючими органами безкоштовних консультативних тренінгів та семінарів (доволі часто ухилення від сплати податків та порушення норм податкового законодавства відбувається не через низький рівень податкової етики платника, а через його нерозуміння законних та правильних механізмів вирішення проблем у сфері оподаткування);

б) надання простих та інформативних індивідуальних та узагальнених податкових консультацій, спрямованих не на цитування певної норми податкового законодавства, а надання конкретної та змістовної відповіді на запит платника податків;

в) популяризації фіскально-відповідальної поведінки з використанням соціальних медіа та соціальної реклами (формування загального рівня колективної свідомості та суспільного осуду до економічних агентів, що порушують норми податкової етики та культури).

3. Який механізм підвищення професійної етики в діяльності контролюючих податкових органів?

Зазначені заходи дозволять стимулювати процес поліпшення рівня податкової культури та етики платників податків одразу у двох напрямках: ендогенному (зміна поведінки самого платника податків унаслідок підвищення рівня освіченості, свідомості та суспільної відповідальності) та екзогенному (зміна поведінки платників податків під впливом якісної трансформації роботи контролюючих органів, їх професійної етики та функціональної ефективності).

4. В чому полягає сутність тіньової економіки?

Одне з перших визначень тіньової економіки запропонував Віто Танзі, економіст МВФ: тіньова економіка – це частина валового національного продукту, яка через її відсутність у звітності та/або заниження її величини не відображена в офіційній статистиці.

5. Які існують складові тіньової економіки?

За характером діяльності суб’єктів можна виділити такі складові тіньової економіки:

    • «прихована» («сіра», неофіційна) тіньова економіка – цілком дозволена економічна діяльність, пов’язана з виготовленням легальних товарів і наданням легальних послуг (будівельно-монтажні, побутові, медичні, послуги оренди тощо), що частково не обліковані офіційною статистикою та відповідно приховані від оподаткування;

    • «підпільна» («темно-сіра», нелегальна) тіньова економіка – незаконне виробництво та продаж легальних товарів без їх документального оформлення та/або реєстрації підприємницької діяльності;

    • «злочинна» («чорна», кримінальна) тіньова економіка – заборонена законом економічна діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією заборонених товарів і послуг (наприклад, наркоторгівля, вибухові речовини, контрабанда).

6. В чому полягає сутність соціальних причин формування тіньової економіки?

Соціальні:

  • низький рівень життя населення;

  • високий рівень безробіття та орієнтація частини населення на те, щоб отримати дохід будь-яким способом;

  • нерівномірний розподіл ВВП;

7. Які основні причини впливають на зростання тіньової економіки в Україні?

Основні причини існування та зростання обсягів тіньової економіки в Україні: – затяжна соціально-економічна криза в країні;

  • існування організованої економічної злочинності, корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування;

  • наявність позабанківського грошового обігу;

  • складність та хаотичність податкового законодавства;

  • недосконалість чинного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки;

  • діяльність криміногенної банківської системи;

  • тіньова психологія та тіньова мораль нашого суспільства.

8. В чому полягає позитивний ефект існування тіньової економіки?

Поширення тіньової економіки призводить до різкого зниження ефективності державної політики, утруднення, а подекуди – й неможливості регулювання економіки ринковими методами із застосуванням інструментів грошово-кредитної й податкової політики.

Проте тіньова економіка за допустимого рівня має і позитивний ефект. Вольф Шефер стверджує: «Тіньовий сектор можна класифікувати як ринкову систему, в якій майже без тертя здійснюється координація попиту і пропозиції». Тіньова економіка, що зростає, відкриває нові можливості для зайнятості, причому не лише тіньової, оскільки цей сектор потребує продуктивних товарів легального сектору (матеріали, послуги), в галузях тіньової економіки з’являються інновації, що підвищують суспільний добробут, тіньова економіка може амортизувати потрясіння офіційної економіки, сприяючи стабільності системи загалом.

Подальша тінізація економіки, її вкоріненість у трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до визнання тіньової економіки однією із загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Тіньова економіка, що має об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Адже недооцінка, неврахування її обсягу призводять до серйозних помилок у визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а отже, реалізації економічної політики в цілому.

9. Сутність концепції тіньової економіки А. Лаффера.

Концепція А. Лаффера має велике теоретичне значення, проте практичне її застосування для аналізу впливу ставок податків на діяльність окремих підприємств вимагає виконання таких обмежень:

  1. продукція підприємства має платоспроможний попит, абсолютно еластичний. Це означає, що проблем з реалізацією вироблених товарів за фіксованою ціною не існує;

  2. пропозиція матеріальних і трудових ресурсів також цілком еластична: збільшення кількості використаних у виробництві ресурсів не приводить до зростання цін на них;

  3. додаткові засоби, одержані в результаті зниження податкових ставок, не витрачаються на споживання, а цілком прямують на розвиток виробництва;

  4. розмір умовно-змінних витрат з розрахунку на одиницю продукції залишається однаковим при будь-яких об'ємах її виробництва;

  5. підприємство має необмежений запас вільних виробничих потужностей, так що будь-яке збільшення обсягів випуску продукції не вимагає ніяких капітальних вкладень.

10. Які заходи можуть здійснюватися з метою детінізації економіки?

Заходи з детінізації економіки, що можуть застосовуватися державою:

    • «амністія» капіталів некримінального походження, насамперед тих, що спрямовуються в інноваційну сферу й інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;

    • запровадження податкових стимулів до накопичення та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

    • звуження фінансової бази тіньового господарювання шляхом зниження рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо);

    • реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

    • удосконалення системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності з метою як її спрощення, так і унеможливлення створення та функціонування «фіктивних підприємств»;

    • упровадження наявних теоретичних розробок із виявлення напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідації виявлених схем і легалізації капіталу;

    • обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів під час купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші);

    • залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства;

    • прирівнювання корупції і хабарництва до найважчих злочинів;

    • більш ліберальне податкове законодавство;

    • посилення покарання за використання службового становища в особистих цілях.



Тести для самоконтролю знань

1. До заходів з підвищення податкової культури не належить:

а) проведення тренінгів та семінарів податковими органами;

б) підвищення якості податкових консультацій;

в) скорочення податкових ставок;

г) немає правильної відповіді.

2. Дозволена економічна діяльність, пов’язана з виготовленням легальних товарів і наданням легальних послуг (будівельно-монтажні, побутові, медичні, послуги оренди тощо), які частково не обліковані офіційною статистикою та, відповідно, приховані від оподаткування:

а) «підпільна» тіньова економіка;

б) «злочинна» тіньова економіка;

в) «прихована» тіньова економіка;

г) відсутня вірна відповідь.

3. Тіньова економіка:

а) справляє цілком негативний вплив на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві;

б) є позитивним явищем;

в) за допустимого рівня має позитивний ефект;

г) відсутня вірна відповідь.

4. До основних проявів тіньової економіки не належить:

а) нелегальна зайнятість та заробітна плата;

б) реалізація товарів за заниженими цінами;

в) виготовлення та реалізація необлікованої продукції;

г) виробництво та продаж легальних товарів з їх документальним оформленням.

5. Незаконне виробництво та продаж легальних товарів без їх документального оформлення або реєстрації підприємницької діяльності належить до:

а) неофіційної економіки;

б) нелегальної економіки;

в) кримінальної економіки;

г) прихованої економіки.

6. Обрати найбільш повний та точний перелік заходів, що можуть застосовуватись державою в цілях детінізації економіки:

а) прирівнювання корупції до найважчих злочинів, підвищення податкових ставок;

б) лібералізація податкового законодавства, створення податкових стимулів інвестиційної діяльності, обмеження рівня рентабельності бізнесу;

в) «амністія» капіталів некримінального походження, спрощення дозвільних процедур здійснення підприємницької діяльності, обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму;

г) удосконалення системи державної реєстрації підприємств, посилення покарання за використання службового становища в особистих цілях, підвищення ставок банківських кредитів.

7. Обрати вірний перелік причин виникнення тіньової економіки:

а) соціальні, правові, економічні;

б) економічні, управлінські, організаційні;

в) правові, соціальні, екологічні;

г) управлінські, економічні, екологічні.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас