Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет науменко інна вікторівна

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка Міністерства освіти і науки
України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Россоха Володимир Васильович
Національний науковий центр
«Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України, головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Ульянченко Олександр Вікторович,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу; доктор економічних наук, доцент
Федун Ігор Леонідович
Київський національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики.
Захист відбудеться «25» грудня 2015 р. о 10 00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.073.03 Кіровоградського національного технічного університету за адресою:
25030, м. Кіровоград, просп.
Університетський, 8, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського національного технічного університету за адресою: 25030, м. Кіровоград, просп.
Університетський, 8.
Автореферат розісланий « 24 » листопада 2015 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
О. А. Магопець

1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Пріоритетні напрями розвитку сільського господарства мають фокусуватися на розв’язанні проблем, які в сукупності сприяють забезпеченню конкурентоспроможності галузі та її прогресивному розвитку в складних умовах сучасних трансформаційних процесів економіки України, серед яких важливе місце посідають проблеми матеріально-технічної бази та ефективності
її використання.
Перешкодами для практичної реалізації інтенсивної форми розширеного відтворення стали значне порушення еквівалентності міжгалузевого товарообміну, недосконалість державної підтримки галузі, кредитної й податкової політики, які призвели до зниження платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, зменшення обсягів обігових коштів, зростання кредиторської заборгованості підприємств і, як наслідок, до скорочення капітальних вкладень в сільське господарство. В результаті цього різко знижуються обсяги запровадження виробничих потужностей, практично призупинилося оновлення машинно- тракторного парку, прогресуючими темпами відбувається зростання рівня зношеності, морального старіння й структурної розбалансованості матеріально- технічної бази, руйнація її елементів при вкрай неефективному функціонуванні системи матеріально-технічного забезпечення.
Розроблення й упровадження дієвих механізмів ефективного використання матеріально-технічної бази з урахуванням науково-технологічних досягнень, розвитку системи матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, технологічного оновлення виробництва стає одним із важливих напрямів підвищення ефективності сільського господарства національної економіки України.
Дослідженнями організаційно-економічних проблем формування та використання матеріально-технічної бази підприємств галузі, вивченням сучасного стану і процесів її розвитку, матеріально-технічного забезпечення сільського господарства займаються такі вчені, як:
І.В. Агєєва, С.П. Азізов, В.Г. Андрійчук,
В.І. Артиш,
В.Г. Білецький, Я.К. Білоусько,
І.Д. Бурковський,
В.В. Вітвіцький,
А.М. Головко,
В.В. Іванишин,
М.І. Кісіль, С.М. Колотуха, О.М. Левченко,
М.Р. Ліндерс, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль,
К.М. Мельник,
П.О. Мосіюк, Ю.М. Новіков,
О.В. Олійник, В.І. Перебийніс,
Г.М. Підлісецький,
В.В. Россоха,
П.Т. Саблук, В.П. Ситник, О.В. Тихонов, І.Н. Топіха, В.М. Трегобчук,
О.В. Ульянченко, І.Л. Федун, Л.М. Фільштейн,
Г.В. Черево,
В.Б. Шкляр,
О.С. Щекович та ін. Водночас окремі аспекти цієї багатопланової проблеми залишаються дискусійними і потребують подальшої розробки. Зокрема, набуває актуальності розвиток поглядів на економічну категорію «матеріально-технічна база» з урахуванням галузевих аспектів та структурних особливостей сільського господарства, необхідності інноваційного оновлення її компонентів, удосконалення теоретико-методичного обґрунтування ефективності використання матеріально- технічної бази сільського господарства, сучасного стану забезпечення та розроблення перспектив її розвитку. Потреба у вирішенні зазначених питань зумовила вибір теми, визначала актуальність, спрямування і структуру дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з тематикою науково-дослідних робітХарківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра
Василенка, зокрема з темою«Формування механізму інноваційного розвитку та

2 підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах глобалізації»
(номер державної реєстрації 0110U006613) та темою факультету бізнесу і менеджменту 16 «Організаційно-економічні та технологічні засади підвищення ефективності виробництва і реалізації продукції в умовах формування інноваційної моделі розвитку агропромислового виробництва» (01111/005203; 2011-2015 рр.), в межах яких дисертантом внесено пропозиції щодо побудови механізмів формування
інтенсивного типу економічного розвитку, концептуальних засад і стратегічних напрямів технологічного забезпечення сільського господарства.
Мета і завдання дослідження.Метою дослідження є поглиблення теоретичних положень, розробка науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства та перспектив її розвитку. Досягнення поставленої мети зумовило виконання таких завдань:

поглибити сутність поняття «матеріально-технічна база сільського господарства» з урахуванням особливостей процесів сільськогосподарського виробництва;

удосконалити методичні підходи до оцінювання ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства;

розвинути теоретичні положення матеріально-технічного забезпечення як чинника впливу на ефективність використання матеріально-технічної бази в контексті функціонування галузі сільського господарства;

визначити тенденції формування матеріально-технічної бази сільського господарства та ефективності її використання на макро- та мезорівнях з урахуванням світових тенденцій розвитку сільського господарства;

розвинути методичні підходи до обґрунтування потреб галузі в матеріально-технічних ресурсах для обґрунтування напрямів підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази та її елементів;

розробити організаційно-економічний механізм ефективного використання матеріально-технічної бази сільського господарства в контексті
інтенсивного типу економічного розвитку сільського господарства;

обґрунтувати напрями
інвестиційно-інноваційного розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства з урахуванням необхідності орієнтації на її розширене відтворення та підвищення ефективності використання;

запропонувати концептуальні орієнтири до технологічного забезпечення сільського господарства як чинника забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази галузі.
Об’єктом дослідження є сучасний стан та механізми забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства.
Предмет дослідження становлять теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти оцінки ефективності використання й перспектив розвитку матеріально- технічної бази сільського господарства.
Методи дослідження. Теоретична основа дисертаційної роботи базується на методології та загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень. У роботі використані процесний та ситуаційний підходи (під час розроблення й обґрунтування концептуальних підходів до технологічного забезпечення сільського господарства, п. 3.3), системно-структурний аналіз (під час формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази в контексті інтенсивного типу економічного зростання

3 сільського господарства, п. 3.1), метод порівняльного аналізу (для оцінки рівня економічного розвитку та стану матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, п. 2.1, 2.2, 2.3), методи матриць координат та інтегрального
оцінювання (під час розробки науково-методичного інструментарію оцінювання ефективності використання матеріально-технічної бази, п.2.3, 3.1), розрахунково-
конструктивний метод (під час комплексного оцінювання рівня матеріально- технічного забезпечення й аналізу сучасного стану інвестування технічного оновлення сільськогосподарського виробництва п. 2.1, 2.2, 2.3), методи
статистико-економічного аналізу (під час розробленя факторної моделі та аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів, п. 2.1, 2.2, 2.3), методи
експертної оцінки (у процесі визначення пріоритетності виробництва окремих видів продукції за рівнем потенційної спроможності щодо техніко-технологічного розвитку галузей сільського господарства, п. 3.1).
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні документи України, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Харківській області, міжнародних організацій в сфері сільського господарства та економічного розвитку, оперативні дані Управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, публікації українських і зарубіжних вчених, інформація з офіційних сайтів мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства в контексті активізації інтенсивного типу економічного розвитку галузі. До основних положень наукової новизни належать:
удосконалено:

концептуальні засади організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності використання матеріально-технічної бази в контексті
інтенсивного типу економічного зростання сільського господарства, який, на відміну від існуючих, передбачає поєднання організаційних та економічних важелів у забезпеченні найбільш ефективної взаємодії організаційних, виробничих, фінансово- економічних процесів на всіх рівнях управління галуззю і спрямований на підвищення ефективності використання ресурсів на основі інтенсифікації аграрного виробництва з урахуванням необхідності забезпечення розширеного відтворення матеріально-технічної бази на інноваційних засадах;

методичні положення до обґрунтування потреб сільського господарства в матеріально-технічних ресурсах як компоненти матеріально-технічного забезпечення, які, на відміну від існуючих, базуються на систематизації методів дослідження за двома групами (методи дослідження стану й ефективності системи матеріально-технічного забезпечення сільського господарства та методи, які застосовуються у процесі формування інтенсифікаційно-інноваційної системи матеріально-технічного забезпечення галузі) з конкретизацією мети, сфери їх застосування, переваг та недоліків. Використання таких методичних підходів дає змогу врахувати різнобічні аспекти прояву інтенсифікаційно-інноваційних процесів в аграрному виробництві при визначенні напрямів підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази та її елементів;

методичні підходи до оцінювання ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства, які базуються на системній

4 класифікації складових оцінки ефективності, яка, на відміну від існуючих, поєднує сукупність критеріїв технологічної, соціальної, технічної, екологічної, економічної ефективності з виокремленням масштабів оцінки, комерційної та бюджетної компонент ефективності, що можуть бути використані на етапах розроблення й ухвалення рішень, спрямованих на ефективне використання матеріально-технічної бази сільського господарства;

концептуальні орієнтири технологічного забезпечення сільського господарства як важливого чинника підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази галузі, які, на відміну від наявних, базуються на виокремленні організаційно-управлінських, економічних та соціально-культурних цілей техніко-технологічного забезпечення, взаємодії складових стратегічного управління техніко-технологічним забезпеченням, комбінуванні технологій виробництва у галузях сільського господарства, що сприятиме реалізації потенційних можливостей переведення сільського господарства України на
інноваційно-інвестиційну модель розвитку шляхом модернізації його матеріально- технічної бази;
набули подальшого розвитку:

трактування поняття
«матеріально-технічна база сільського господарства», яке визначено як сукупність матеріально-біологічних та матеріально- технічних елементів, що використовуються у виробничих процесах суб’єктів сільськогосподарського виробництва, яке, на відміну від існуючих, узагальнює матеріально-виробничі, біологічні ресурси та матеріально-технічні складники й сприяє поглибленому розумінню причинно-наслідкових зв’язків елементів матеріально-технічної бази в контексті дослідження ефективності їх використання;

теоретичні положення матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, які ґрунтуються на визначенні даного поняття як складної системи, з підсистемами постачання матеріально-технічних засобів підприємствами- виробниками, їхнього переміщення й обслуговування постачальниками та сервісними організаціями, використання (споживання) в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. На відміну від існуючих, в ньому конкретизується обґрунтування системної конвергенції відносин між учасниками процесу матеріально-технічного забезпечення, управління механізмами взаємозумовленості й взаємозв’язку складових системи, цільовим орієнтиром яких виступає забезпечення високої ефективності використання матеріально-технічної бази;

складові системи оцінювання тенденцій ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства, які, на відміну від наявних, передбачають комплексне застосування адаптованих методів оцінки, для порівняльного міжрегіонального аналізу ґрунтуються на визначенні інтегральних оцінок (рангів) на основі чинників стимуляторів та дестимуляторів, для оцінки на мезорівні та підгалузей сільського господарства – на виокремленні головного критерію та системи обмежувальних критеріїв на підставі експертних оцінок. Їх комплексне застосування є основою для обґрунтування трансформаційних змін розвитку галузі, розробки відповідних диференційованих державних регуляторних заходів з урахуванням регіональної та галузевої специфіки;

обґрунтування напрямів
інвестиційно-інноваційного розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства, які, на відміну від існуючих комплексно поєднуютьнапрями техніко-технологічних та організаційно- економічних перетворень, що у подальшому може слугувати основою розробки

5 комплексних програм інвестиційно-інноваційного розвитку галузі, спрямованих на забезпечення інтенсивного типу економічного зростання з урахуванням необхідності орієнтації на розширене відтворення матеріально-технічної бази сільського господарства та підвищення ефективності її використання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розвитку методичних підходів до оцінювання рівня формування, ресурсного забезпечення й ефективного використання матеріально-технічної бази, розробці пропозицій та науково- практичних рекомендацій щодо впровадження заходів підвищення результативності впливу інвестиційного процесу на економічний розвиток сільського господарства.
Результати дисертаційного дослідження щодо інвестування технічного оновлення сільськогосподарського виробництва, комплексної оцінки ефективності використання матеріально-технічної бази сільського господарства, напрямів
інтенсифікації та розвитку інновацій у сільському господарстві прийняті до впровадження Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації й використані при розробленні «Комплексної програми
інвестиційно-інноваційно-розвитку агропромислового виробництва Харківської області на період до 2020 року» (довідка від 09.04.2015 р. № 11 20/04/826); розробки автора щодо реалізації сукупності заходів стабілізації та подальшого розвитку системи техніко-технологічного забезпечення сільського господарства використані
Управлінням агропромислового розвитку Богодухівської РДА Харківської області
(довідка від 28.11.2014 р. № 637); методичні підходи до оцінювання ефективності
інноваційного розвитку аграрних підприємств були впроваджені Управлінням агропромислового розвитку Первомайської РДА Харківської області (довідка від
17.12.2014 р. № 731). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка під час викладання навчальних дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка аграрного виробництва»,
«Управління потенціалом підприємства» (довідка від 03.12.2014 р. № 7-12-С1).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійно виконаного наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції розроблені автором особисто. Наукові праці, опубліковані у співавторстві, викладені у дисертації в частині, яка належить здобувачу.