Назва країни
| Як формувалася системна криза правлячого режиму
| Як було повалено комуністичний режим
| Особливості демонтажу комуністичного режиму
|
Польща
| -Економічна криза
Для реалізації цих планів було вирішено скористатися технологіями та кредитами країн Заходу. У 1975 р. Польщу, неспроможну сплачувати відсотки за своїми боргами, оголосили країною-банкрутом
-світова енергетична криза
досягнуті успіхи не змінювали сутності радянської моделі розвитку й значною мірою були результатом іноземних запозичень, які необхідно було повертати
| -Процеси «перебудови», які з 1985 р. розпочалися в СРСР, сприяли активізації суспільно-політичного життя в Польщі.
-17 вересня 1980 р. у Гданську незадоволені існуючим у країні режимом заснували Незалежну самоврядну професійну спілку «Солідарність» на чолі з Л. Валенсою. Через рік вона налічувала 10 млн членів. Хоча профспілка насамперед проголошувала себе захисником інтересів робітництва, насправді вона прагнула повалення комуністичного режиму
| Започаткування демонтажу
У лютому—квітні 1989 р. у Варшаві проходили засідання «круглого столу» представників ПОРП, римо-католицької церкви й «Солідарності», за результатами яких прийняли документи з реформування країни. У політичній сфері призначили вибори до нового парламенту й запровадили посаду президента
Початок
Наприкінці 1989 р. країна отримала нову назву — Республіка Польща. Із Конституції вилучили статті про керівну роль ПОРП, дружбу із СРСР, соціалістичну державу й соціалізм.
|
Угорщина
| -Економічна криза
Після згортання економічної реформи ситуація в Угорщині поступово погіршувалася. Зростання заборгованості країни західним кредиторам у поєднанні з неефективною економікою призвело до формування кризової ситуації та падіння життєвого рівня населення
| У березні 1990 р. відбулися багатопартійні вибори до Державних зборів. УСП отримала на них 9 % голосів виборців. Ця подія завершила період існування комуністичного режиму в Угорщині.
| Із середини 1988 р. в Угорщині виникали різні за політичною спрямованістю організації та рухи. Деякі з них відверто закликали до демонтажу комуністичного режиму й повернення до парламентської демократії. Таким чином, у ситуації, коли комуністи не чинили перешкод змінам, багатопартійність в угорському суспільстві стала реальністю.
У жовтні 1989 р. країна отримала нову назву — Угорська Республіка
|
Болгарія
| -енергетична криза
Через необхідність сплатити 4,4 млрд доларів зовнішнього боргу в енергетиці Болгарії виникла криза. Запровадження графіків постачання електроенергії населенню викликало обурення більшості болгарського суспільства.
| Основою комуністичного режиму в тогочасній Болгарії залишалася сталінська модель соціалізму. У прийнятій у 1971 р. Конституції країна проголошувалася соціалістичною державою, а БКП — керівною силою суспільства
| У результаті темпи зростання економіки в 1989 р. порівняно з 1988 р. знизилися більш ніж на 12 %. Проявом наростання невдоволення населення стали демонстрації, мітинги й поява нових громадських рухів.
У серпні 1990 р. президентом Болгарії обрали одного з лідерів опозиціонерів Желю Желева. У листопаді того ж року Великі народні збори затвердили нову назву країни — Республіка Болгарія.
|
Румунія
| -Економічна криза
У другій половині 1970 — на початку 1980-х рр. унаслідок політики клану Н. Чаушеску країна опинилася в глибокій кризі. Економіка перебувала у стагнації. Зовнішня заборгованість країнам Заходу на середину 1980х рр. досягла 11 млрд доларів.
| Повалення комуністичного режиму в Румунії, відбулося через військовий переворот (єдиний випадок в європейських країнах, на південь від СРСР). Спочатку події «осені народів» у сусідніх країнах не знаходили широкого відгуку в Румунії та Ніколає Чаушеску чітко заявив про свою готовність підтримувати комуністичнувладу.
| Румунія оголошувалася національною, унітарною, правовою, демократичною і соціальною державою із формою правління у вигляді президентської республіки.
Нова влада у важких умовах суспільного протистояння розпочала економічні й політичні реформи.
|
Чехословаччина
| -Економічна криза
Темпи приросту промислового виробництва й національного доходу щорічно знижувалися. У 1980-х рр. посилилося технічне відставання від країн Заходу. Незважаючи на ці негативні тенденції, держава уникала зовнішніх позик і посідала друге місце за життєвим рівнем населення серед країн «соціалістичного табору». Поступово економіка Чехословаччини увійшла у фазу стагнації.
| Наприкінці 1977 р. з’явилася декларація «Хартії 77» — опозиційної групи, що намагалася протидіяти свавіллю комуністичного режиму. Цей документ підписали 800 опозиціонерів. Вони вимагали демократизації суспільного життя в країні.
| «Перебудова» в СРСР посилила в чехословацькому суспільстві сподівання на зміни в країні. Проте в 1986 р. керівництво КПЧ заявило, що необхідності переглядати свою політику немає.
Восени 1989 р. в Чехословаччині відбулися події, які увійшли в історію як «оксамитова революція»
У 1990 р. країна змінила назву на Чеську і Словацьку Федеративну Республіку (ЧСФР
|
Югославія
| Смерть Й. Броз Тіто у травні 1980 р. стала рубіжною подією для розвитку Югославії, яка фактично трималася на його авторитеті. У 1980х рр. у країні спалахнула криза, що поширилася на міжнаціональні відносини, економічну і політичну сфери.
У 1981 р. автономний край Косово охопили мітинги й демонстрації під гаслами «Косово — республіка!»
| У 1986 р. керівництво Союзу комуністів Сербії (СКС), очолюване Слободаном Мілошевичем, висунуло вимогу обмежити права автономій. Усі заходи союзного уряду з нормалізації ситуації в Косові були марними.
| На тлі міжетнічного протистояння загострювалася ситуація в економіці. Союзний уряд розпочав реформування економіки Югославії, наближаючи її до економічної моделі країн Заходу. Однак єдину федеративну державу він прагнув зберегти. Оскільки республіканські етнополітичні клани в цьому зацікавлені не були, реформа фактично зупинилася. У 1990 р. СКЮ розпався. Це стало провісником розпаду федерації, оскільки він був основою її державної структури.
|