Оптимізація виховного потенціалу позашкільного навчального закладу

УДК 374.091.2:005.336](477)
ББК 74.200.587(4Укр)
О62
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту проблем виховання НАПН
України (протокол № 9 від 27.10.2011 р.)
Р е ц е н з е н т и:
О.В. Биковська, доктор педагогічних наук, ректор Інституту екології, еко- номіки і права, професор Національного педагогічного університету ім.
М.П.Драгоманова;
О.А. Комаровська, кандидат педагогічних наук, провідний науковий спів- робітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання
НАПН України, старший науковий співробітник;
С.Г. Мартова, заступник директора з науково-методичної роботи Київського
Палацу дітей та юнацтва.
А в т о р с ь к и й к о л е к т и в:
В.В. Вербицький, О.В. Литовченко, Л.І. Ковбасенко, О.П.Липецький,
Г.М. Морміль, О.М. Крот, Н.М. Петлицька, Н.О. Іллюк, О.М. Журова, Г.Г.
Ковганич, В.І. Кириченко, О.В. Салтикова, А.С. Герасімова, Л.В. Тихенко,
Л.М. Бондар, Т.М. Крекотіна, Н.В. Перепелиця, Н.Ю. Сидоренко, І.І.
Тихонова, С.В. Тарасюк.
О62
НОптимізація виховного потенціалу позашкільного навчального
закладу: колективна монографія / [Вербицький В.В., Литовченко
О.В., Ковбасенко Л.І. та ін.]; за ред. О.В. Литовченко. — К. :
Педагогічна думка , 2012. — с.
ISBN 978-966-644-254-6
У колективній монографії представлено результати дослідження виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів, проведеного лабораторією діяльності позашкільних за- кладів Інституту проблем виховання НАПН України за підтримки колективів позашкільних навчальних закладів.
Матеріали монографії висвітлюють суттєві аспекти розвитку позашкільної освіти в Україні у контексті сучасних освітніх тенденцій, теоретичні основи виховання дітей та учнівської молоді у позашкільних навчальних закладах; розкривають сутність, теоретичні позиції та методичні аспекти проблеми виховання соціально компетентної особистості у позашкільних навчальних закладах як суттєвого результату навчально-виховного процесу; специфіку соціально-виховного середовища позашкільного навчального закладу.
До монографії увійшли теоретичні, експериментальні, методичні матеріали представ- ників педагогічної науки і практики; додатки містять актуальні практичні розробки.
Колективну монографію адресовано науковим і практичним працівникам системи осві- ти, педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, аспірантам, студентам.
УДК 374.091.2:005.336](477)
ББК 74.200.587(4Укр)
© Інститут проблем виховання
НАПН України , 2012
ISBN 978-966-644-254-6
© Педагогічна думка, 2012.

3
ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ І. ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1.
Розвиток позашкільної освіти в контексті сучасних освітніх тенденцій (в Україні та зарубіжжі) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 1.2.
Історія становлення системи позашкільної освіти в Україні . . . . . . . . 32 1.3.
Педагогічні засади виховання особистості учня в позашкільних навчальних закладах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Розділ ІІ. Сутність виховного потенціалу позашкільних навчальних
закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
2.1.
Виховний потенціал позашкільних навчальних закладів:
теоретичні основи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 2.2.
Соціально-виховне середовище позашкільного навчального закладу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 2.3.
Соціально компетентна особистість як результат навчально- виховного процесу позашкільного навчального закладу . . . . . . . . . . 79 2.4.
Соціальне виховання як соціальна функція позашкільної освіти . . . . 91
Розділ ІІІ. Дослідження виховного потенціалу позашкільних
навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
3.1.
Дослідження виховних можливостей на рівні позашкільного навчального закладу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 3.2.
Аналіз виховних можливостей позашкільних навчальних закладів нарівні особистості учня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 3.3.
Педагогічні засади реалізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Розділ ІV. Організаційно-педагогічні основи реалізації виховного
потенціалу позашкільних навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . 115
4.1.
Організаційні основи реалізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 4.2.
Організація науково-методичної роботи в позашкільному навчальному закладі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 4.3.
Психологічний супровід навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 4.4.
Модель психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу в Київському Палаці дітей та юнацтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130 4.5.
Соціальна практика як технологія розвитку соціальної
компетентності особистості в позашкільному навчальному закладі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 4.6.
Виховання соціально компетентної особистості в гуртках науково-технічного напряму позашкільної освіти . . . . . . . . . . . . . . . 147 4.7.
Система виховання громадянської відповідальності
старшокласників у позашкільному навчальному закладі . . . . . . . . . 150
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153

4
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
1.
Заявка на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою “Виховний простір позашкільного навчального закладу як важливий чинник соціалізації дітей і молоді”на базі Дитячого оздоровчо-екологічного центру Оболонського району м. Києва на 2009-2013 роки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156 2.
Основи мистецтв. Освітня програма відділу художньої творчості
Київського Палацу дітей та юнацтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161 3.
Програма психологічної просвіти для батьків “Мама – домашній психолог” (психологічний лекторій для батьків) . . . . . . . . . . . . . . . . 169 4.
Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики
“Прес-весна на Дніпрових схилах”. Проект інформаційно- творчого агентства “Юн-прес” Київського Палацу дітей та юнацтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172 5.
Кіровоградський обласний парламент дітей. Проект Обласної
школи лідерів учнівського самоврядування Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості . . . . . . . . . . . . . . . . 174 6.
Учнівське самоврядування. Проектради старшокласників
“Лідер” Солом’янського району м. Києва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176 7.
Діагностичні методики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
Короткий словник основних категорій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183
Відомості про авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
Лабораторія діяльності позашкільних закладів Інституту проблем
виховання НАПН України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190
Авторський колектив:
1. Бондар Любов Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талано- витою молоддю, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України.
2. Вербицький Володимир Валентинович, директор Національного еко- лого-натуралістичного центру учнівської молоді МОНмолодьспорту України, професор кафедри педагогіки Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України, доктор педагогічних наук, заслужений працівник народної освіти України.
3. Герасімова Альбіна Степанівна, директор Дитячого оздоровчо-еколо- гічного центру Оболонського району м. Києва, координатор районної мережі шкіл сприяння здоров’ю, відмінник освіти України.
4. Журова Ольга Миколаївна, завідувач сектором журналістських проек- тів інформаційно-творчого агентства „Юн-прес” Київського Палацу дітей та юнацтва.

5 5. Іллюк Надія Олексіївна, завідувач відділу „Інформаційно-творче агент- ство „Юн-прес” Київського Палацу дітей та юнацтва, доцент Інституту жур- налістики КНУ ім. Тараса Шевченка, Член Національної спілки журналістів
України, відмінник освіти України.
6. Ковбасенко Луїза Іванівна, старший науковий співробітник лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України
(1996—2011 рр.); завідувач кабінету наукового забезпечення Науково- методичного центру Національного центру „Мала академія наук України”, за- служений працівник народної освіти України.
7. Ковганич Галина Григорівна, методист Центру позашкільної роботи
Святошинського району м. Києва, відмінник освіти України.
8. Кириченко Валентина Іванівна, науковий консультант Центру позашкіль- ної роботи Святошинського району м. Києва.
9. Крекотіна Тетяна Миколаївна, методист інформаційно-методичної служ- би Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України.
10. Крот Олена Миколаївна, завідувач відділу розвитку позашкільної освіти
Київського Палацу дітей та юнацтва.
11. Липецький Олександр Петрович, науковий співробітник лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України, методист-консультант Центру науково-технічної творчості молоді „Сфера”
Оболонського р-ну м. Києва, відмінник освіти України, заслужений тренер
України.
12. Литовченко Олена Віталіївна, старший науковий співробітник лабо- раторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН
України, кандидат педагогічних наук.
13. Морміль Галина Миколаївна, психолог відділу розвитку позашкільної освіти Київського Палацу дітей та юнацтва.
14. Перепелиця Ніна Володимирівна, методист інформаційно-методичної служби Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талано- витою молоддю, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України.
15. Петлицька Наталія Миколаївна, методист вищої категорії відділу худож- ньої творчості Київського Палацу дітей та юнацтва, відмінник освіти України.
16. Салтикова Ольга Володимирівна, керівник обласної Школи Лідерів учнівського самоврядування, методист вищої категорії Кіровоградського об- ласного центру дитячої та юнацької творчості.
17. Сидоренко Наталія Юріївна, практичний психолог Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, спеціаліст ви- щої категорії, відмінник освіти України.
18. Тарасюк Світлана Василівна, заступник директора Палацу дитячої та юнацької творчості Солом’янського р-ну м. Києва, відмінник народної освіти
України.
19. Тихенко Лариса Володимирівна, директор Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України.
20. Тихонова Ірина Іванівна, директор Палацу дитячої та юнацької творчості
Солом’янського р-ну м. Києва, відмінник освіти України.

6
ВСТУП
Виховання дітей і молоді є проблемою, від ефективності вирішення якої залежить майбутнє держави Україна.
Розвиток педагогічної науки та практики відображає об’єктивні процеси, що відбуваються в країні, світі, враховує такі тенденції. У цьому контексті до- цільними є наступні позиції.
Перша позиція. Ураховуючи сучасні процеси соціального розвитку, тен- денції до інтеграції та глобалізації у європейському, світовому масштабах, необхідно говорити насамперед про три соціальні аспекти освіти:
y збереження національної ідентичності;
y підготовка молоді до міжкультурної взаємодії на основі загальнолюд- ських цінностей, принципів толерантності та рівноправності;
y сприяння усвідомленню молодим поколінням відповідальності загалом за можливість подальшого розвитку людської цивілізації (у зв’язку із загостренням глобальних екологічних проблем тощо).
Друга позиція. Соціокультурні умови розвитку нашої країни актуалізують питання виховання особистості: викривлення суспільних пріоритетів, знецінен- ня моралі та поширення безвідповідальності в суспільстві впливають на рівень загальної культури дітей та молоді, зумовлюють певні негативні зміни ціннісних орієнтацій у молодіжному середовищі. Такий стан вимагає підвищення уваги до участі соціальних освітніх інститутів у процесах виховання особистості дитини.
Упсихолого-педагогічних працях, зокрема співробітників Інституту про- блем виховання Національної академії педагогічних наук України (І. Д. Бех,
О. В. Мельник, К. І. Чорна та інші), підкреслено актуальність виховання осо- бистості, визначено концептуальні основи цього процесу, наголошено на не- обхідності формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції (Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні).
Таким чином, для сучасної психолого-педагогічної науки залишається пріори- тетною проблема, яким чином можливо підвищити ефективність навчально-ви- ховного процесу, оптимізувати процеси виховання свідомої, моральної особис- тості, формування її системи цінностей, готовності до самореалізації в суспільстві.
Значна роль у вихованні, соціальному становленні, розвитку особистості належить позашкільним навчальним закладам, діяльність яких охоплює віль- ний час дітей та молоді, заснована на добровільності, особистісно орієнтова- ному підході до інтересів і здібностей кожного вихованця, є різноспрямованою та поліваріативною. Позашкільна освіта є найбільш мобільною ланкою освіти
України, що, з одного боку, відповідає державним інтересам, соціальному замовленню, з іншого, — забезпечує задоволення потреб особистості в со- ціальному самовизначенні та творчій самореалізації.
Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти України, що визначено Конституцією України, законами України “Про освіту”, “Про поза- шкільну освіту”. Позашкільні навчальні заклади виконують важливі соціальні функції щодо освіти і виховання моральної культурної особистості, свідомого громадянина; сприяння соціальному становленню вихованців, їх самореалі- зації та професійному самовизначенню; створення умов для інтелектуально-

7
го, фізичного й культурного розвитку особистості, забезпечення змістовного дозвілля дітей та молоді, збереження й зміцнення здоров’я вихованців, фор- мування цінності здорового способу життя, а також профілактики девіацій у молодіжному середовищі.
Виховні можливості позашкільної освіти є значними, що обумовлено спе- цифічними особливостями цієї ланки освіти та підтверджено результатами наукових досліджень у цій сфері.
Прогресивні тенденції в педагогічній практиці вимагають відповідної ре- акції психолого-педагогічної науки, функції якої полягають не лише в тому, щоб обґрунтувати актуальний стан педагогічної проблеми, а й визначити її перспективний стан. Отже, актуалізується питання наукового обґрунтування значних виховних можливостей позашкільних навчальних закладі в — тобто актуального стану, але також необхідно прогнозувати шляхи оптимізації ви- ховного потенціалу позашкільного навчального закладу (реалізація потенцій- них можливостей) на основі сучасних теоретико-методологічних підходів та актуального практичного досвіду.
Протягом 2009-2011 рр. лабораторія діяльності позашкільних закладів
Інституту проблем виховання НАПН України за підтримки позашкільних на- вчальних закладів здійснювала наукове дослідження з проблеми обґрунту- вання педагогічних засад оптимізації
1
виховного потенціалу позашкільних
навчальних закладів.
Методологічною основою дослідження є: філософські положення про взаємозв’язок свідомості та діяльності; філософські та психологічні ідеї, що розкривають діалектичний зв’язок явищ об’єктивної та суб’єктивної дійснос- ті, принцип вивчення їх у розвитку та перспективі на основі єдності загаль- ного, особливого, індивідуального; положення особистісно орієнтованого, системного підходів до виховання особистості, компетентнісного підходу в освіті; методологічні основи функціонування системи позашкільної освіти у вітчизняній практиці тощо.
Основними методологічними ідеями дослідження стали:ідея взаємодії особистості й суспільства, що створює сприятливе або несприятливе середо- вище для розвитку задатків особистості (Л. С. Виготський); ідея використання потенціалу середовища, “педагогізації середовища” з метою виховання гар- монійної особистості (С. Т. Шацький); ідея виховання особистості в колективі, гармонізації особистісних і колективних ліній розвитку (А. С. Макаренко); ідея про становлення системи цінностей особистості як основний результат ви- ховання (І. Д. Бех, В. П. Зінченко, О. Л. Кононко, Б. Г. Мещеряков та інші); ідея особистісно орієнтованого підходу до виховання особистості (І. Д. Бех); ідея навчального змісту як засобу морального розвитку особистості учня (І. Д. Бех,
О. Л. Кононко та інші); ідея виховного та соціально-педагогічного потенціалу позашкільних навчальних закладів (В. В. Вербицький, А. В. Золотарьова, Г. П.
Пустовіт, Т. І. Сущенко та інші).
Теоретичною основою дослідження є: праці, у яких розкриваються мето- дологічні засади виховання особистості, Г. Г. Ващенка, А. С. Макаренка, С. Ф.
1
Оптимізація — 1) процес вибору найкращого варіанта з можливих; 2) процес приведення системи в найкращий (оптимальний) стан.

8
Русової, В. О. Сухомлинського, К. Д. Ушинського та інших; праці, що розкрива- ють психологічні аспекти розвитку та становлення особистості, Б. Г. Ананьєва,
Л. С. Виготського, І. С. Кона, А. Н. Леонтьєва, А. В. Петровського та інших; наукові праці, присвячені проблемам виховання особистості, І. Д. Беха, О. М.
Докукіної, О. Л. Кононко, Г. С. Костюка, А. Й. Сиротенка, О. Я. Савченко, О. В.
Сухомлинської та інших. Теоретичну основу дослідження становлять праці ві- тчизняних і зарубіжних учених із обґрунтування навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів О. В. Биковської, В. В. Вербицького, Г. П.
Пустовіта, Т. І. Сущенко та інших.
Останнім часом здійснено дослідження, присвячені обґрунтуванню тео- ретичних основ позашкільної освіти, окремим аспектам навчально-виховної, соціально-педагогічної діяльності позашкільних навчальних закладів. Це, насамперед, обґрунтування теоретико-методологічних і дидактичних засад позашкільної освіти та виховання (Г. П. Пустовіт), розвитку позашкільної еко- лого-натуралістичної освіти в Україні (В. В. Вербицький, Г. П. Пустовіт), до- слідженнятеоретико-методичних основ позашкільної освіти в Україні (О. В.
Биковська), історії становлення та розвитку позашкільної освіти (В. Є. Берека,
Н. Ф. Харінко, Т. Д. Цвірова); управлінські аспекти у сфері позашкільної освіти
(Р. А. Науменко); психологічний супровід духовного розвитку молоді, вихован- ня творчої особистості (Е. О. Помиткін, В. В. Рибалка); формування гуманістич- них цінностей, національної самосвідомості особистості, національно-патріо- тичне виховання підлітків в умовах позашкільного навчального закладу (Т. М.
Гавлітіна, А. В. Корнієнко, В. В. Лопатинська); валеологічне виховання підлітків
(Т. Г. Шаповалова); організація пошукової діяльності учнів (В. А. Редіна), фор- мування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідниць- кої діяльності в Малій академії наук України (Л. І. Ковбасенко, Л. В. Тихенко); професійне самовизначення старшокласників (В. В. Мачуський), формування соціального досвіду, виховання соціальних якостей учнів (О. В. Литовченко,
С. Г. Мартова, Т. К. Окушко, І. В. Стародубцева)та інше. Проблеми художньо- естетичного виховання в позашкільних навчальних закладах вирішуються на основі наукових праць О. А. Комаровської, Л. М. Масол, Н. Є. Миропольської,
Л. О. Хлєбнікової та інших; окремим питанням соціально-педагогічного потен- ціалу позашкільної освіти присвячено праці Т. Ф. Алєксєєнко, О. В. Безпалько,
І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко та інших.
Актуальними є дослідження з проблеми реалізації компетентнісного підхо- ду в освіті І. Д. Беха, І. Г. Єрмакова, О. О. Овчарук, О. І. Пометун, Дж. Равена, О.
Я. Савченко, О. Є. Лебедєва, В. І. Лугового, зокрема, категорії соціальної ком- петентності присвячено дослідження О. Л. Кононко та інших; складові соціаль- ної компетентності, а саме компетентність соціального вибору, компетентність соціальної дії проаналізовано в дослідженні П. І. Кендзьора; компетентності особистості як результат реалізації змісту позашкільної освіти розглянуто у працях О. В. Биковської.
Основу дослідження становлять положення Концепції позашкільної осві- ти та виховання, законів України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”,
Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки тощо.

9
Незважаючи на вагомі дослідження з обґрунтування діяльності позашкіль- них навчальних закладів, відповідне дослідження є актуальним. По-перше, маємо підстави говорити про високий рівень актуального стану, що вимагає обґрунтування, та висунути припущення про суттєві виховні можливості цієї ланки освіти, які на сучасному етапі є потенційними. По-друге, соціокуль- турні зміни, сучасний розвиток психолого-педагогічної науки зумовлюють необхідність постійного розвитку та модернізації всіх ланок освіти України, зокрема позашкільної освіти, її виховного потенціалу. По-третє, умовою не лише теоретичної, а й практичної та соціальної значущості результату відпо- відного дослідження є залучення педагогічних працівників – фахівців у сфері позашкільної освіти до обґрунтування виховного потенціалу позашкільних на- вчальних закладів, розроблення відповідного науково-методичного та орга- нізаційно-педагогічного забезпечення. Отже, у підготовці монографії взяли участь представники експериментальних позашкільних навчальних закладів лабораторії (на підставі відповідних угод про співробітництво).
Основною метою дослідження, результати якого становлять цю моногра- фію, є актуалізація значущості виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів; наукове обґрунтування, осмислення реальних і потенційних мож- ливостей у контексті реалізації виховної функції позашкільної освіти; прогно- зування психолого-педагогічних, організаційно-методичних умов реалізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів.
Для реалізації цієї мети було визначено такі завдання дослідження:проана- лізувати стан розроблення проблеми у літературних джерелах і педагогічній практиці; у межах широкої проблеми виховних можливостей позашкільного навчального закладу як соціального інституту визначити рівні їх реалізації, від- повідні провідні лінії дослідження; визначити зміст і структуру категорій “ви- ховний потенціал позашкільного навчального закладу”, “соціально-виховне середовище позашкільного навчального закладу”, “соціальна компетентність особистості” (як один із суттєвих аспектів результату навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу, актуальний у межах реалізації компетентнісного підходу стосовно позашкільної освіти); розробити критерії, показники результату реалізації виховних можливостей, обґрунтувати педа- гогічні особливості соціально-виховного середовища позашкільного навчаль- ного закладу (рівень закладу); виховання соціально компетентної особистості
(рівень особистості учня); визначити та обґрунтувати педагогічні засади реа- лізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів.
Основними методами дослідження стали:
1. Теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціально-пе- дагогічної вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження, метод теоретичного аналізу та синтезу наявного педагогічного досвіду позашкіль- них навчальних закладів щодо вирішення проблем виховання особистості, що дало змогу з’ясувати сучасний стан теорії та практики, підходи і напрями реалізації виховних можливостей позашкільних навчальних закладів, визна- чити методологічні та теоретичні основи досліджуваної проблеми, урахувати вітчизняний і зарубіжний досвід в обґрунтуванні педагогічних засад реалізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів.

10
2. Емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування учнів, педагогів поза- шкільного навчального закладу, бесіди, інтерв’ю, ситуації вибору), прогнос- тичні (моделювання, проектування), якісний аналіз їх результатів.
Базою дослідження на різних його етапах були Національний еколого-натура- лістичний центр учнівської молоді МОНмолодьспорту України, Український дер- жавний центр позашкільної освіти МОНмолодьспорту України, Київський Палац дітей та юнацтва, Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчос- ті, Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою мо- лоддю, Центр науково-технічної творчості молоді “Сфера” Оболонського району м. Києва, Дитячий оздоровчо-екологічний центр Оболонського району м. Києва,
Станція юних техніків – центр науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва, Палац дитячої та юнацької творчості Солом’янського району м. Києва, Центр творчості дітей та юнацтва “Шевченківець” м. Києва, Центр позашкільної роботи Святошинського району м. Києва.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
y уточнено сутність поняття “виховний потенціал позашкільного навчаль- ного закладу”, визначено та обґрунтовано його компоненти, а саме: ціннісно-цільовий (можливості, обумовлені провідними принципами, соціальними функціями, освітніми та виховними завданнями позашкіль- ної освіти); організаційний (можливості, що пов’язані з організаційними особливостями діяльності позашкільних навчальних закладів); можли- вості змісту, форм і методів позашкільної освіти;
y визначено та обґрунтовано педагогічні засадиреалізації виховного по- тенціалу позашкільних навчальних закладів, зокрема: теоретичні осно- ви діяльності позашкільних навчальних закладів; мета реалізації вихов- ного потенціалу позашкільних навчальних закладів; принципи реалізації виховного потенціалу; прогнозований результат, критерії ефективності
(рівень закладу, рівень особистості учня); умови реалізації виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів;
y подальшого розвитку набуло обґрунтування навчально-виховного про- цесу в позашкільних навчальних закладах.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано (пев- ною мірою) суттєвий виховний потенціал позашкільних навчальних закладів і такі теоретично значущі результати:
y теоретично обґрунтовано сутність соціально-виховного середовища позашкільного навчального закладу як компонента його виховного потенціалу;
y визначено критерії, критеріальні показники, типологію й умови вихо- вання соціально компетентної особистості в позашкільних навчальних закладах.
Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його положень, висновків та рекомендацій у навчально-виховному процесі поза- шкільних навчальних закладів з метою оптимізації їх виховних можливостей.
Матеріали дослідження можуть бути використані в ході розроблення спеціаль- них курсів з питань виховання особистості, зокрема, у позашкільних навчаль- них закладах, для педагогічних вузів, інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних об’єднань у позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладах.

11
Соціальне значеннядослідження полягає в наголошенні на суспільній зна- чущості виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів; актуалізації проблеми реалізації виховного потенціалу цих установ у контексті положень
Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки,проект якої було схвалено на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти (28 жовтня
2011 р.).
Основні результати дослідження подано в цій монографії. Її авторами ста- ли: О. В. Литовченко (вступ; параграф 1.1; розділ ІІ; розділ ІІІ; висновки); Л. І.
Ковбасенко (параграф 1.2); В. В. Вербицький (параграф 1.3); Т. М. Крекотіна,
Н. В. Перепелиця (параграф 4.1); Л. В. Тихенко (параграф 4. 2);Л. М. Бондар,
Н. Ю. Сидоренко (параграф 4.3); О. М. Крот (параграф 4.4; додаток 3); Г. Г.
Ковганич, В. І. Кириченко (параграф 4.5); О. П. Липецький (параграф 4.6);О.
В. Салтикова (параграф 4.7, додаток 5); А. С. Герасімова (додаток 1);Н. М.
Петлицька (додаток 2); Г. М.Морміль (додаток 3); Н. О. Іллюк, О. М. Журова
(додаток 4); І. І. Тихонова, С. В. Тарасюк (додаток 6).
Автори висловлюють вдячність усім, хто брав участь у дослідженні.
В основу теоретичної позиції авторів покладено основні положення
Програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (автор концептуаль- них засад – академік І. Д. Бех).
У монографії використано матеріали міжнародних проектів: Досуг end не- формальное образование / Ред.-сост. Рене Кларийс. – Прага, 2008. – 407 с.; Актуальные направления развития внешкольного (дополнительного) об- разования детей в странах Восточной Европы [Текст]: обзор по Беларуси,
Казахстану, России, Украине / под ред. А. В. Золотаревой. – Прага-Ярославль:
EAICY–ЯГПУ, 2010. – 138 с.
Не заперечуючи значення відповідного дослідження, водночас необхідно визнати: проблема виховного потенціалу позашкільних навчальних закладів
є складною, такою, що передбачає широкий вибір варіантів критеріїв оцінки результату виховання, пріоритетних підходів до наукового аналізу чинників і фактів, тому вимагає подальшого дослідження. Зокрема, актуальними є пи- тання можливостей позашкільних навчальних закладів як інституту вихован- ня національних цінностей дітей та учнівської молоді, патріотичних почуттів, громадянської відповідальності тощо. Водночас, в умовах глобалізації постає проблема виховання свідомої особистості, громадянина, патріота своєї дер- жави; екологічно свідомої особистості, готової бути відповідальним за власні дії; особистості, здатної до міжкультурної взаємодії на основі принципів то- лерантності. Актуальною проблемою залишається виховання цінності праці у дітей та учнівської молоді, виховання потреби навчатися впродовж життя тощо.
Зважаючи на актуальність, соціальну значущість проблеми, зазначені та інші важливі аспекти виховного потенціалу позашкільного навчального закладу як соціального інституту мають стати предметом аналізу науково-педагогічних досліджень.
Усвідомлюємо, що вирішення окреслених завдань передбачає насамперед збереження та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів, підвищен- ня соціального статусу та соціальної захищеності педагогічних працівників, створення гідних матеріально-технічних та інших умов для ефективного роз- витку позашкільної освіти.