ЗМІСТ

ВСТУП

1. Сутність національно-патріотичного виховання

• 
  розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність),
  
• 
  формування у громадян:
  
• 
  почуття патріотизму,
  
• 
  поваги до Конституції і законів України,
  
• 
  соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи,
  
• 
  готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України,
  
• 
  сповідування європейських цінностей.
  

• 
  впровадження ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  подолання імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених русифікацією, нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам'яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;
  
• 
  формування національного мовно-культурного простору на основі утвердження державної мови, стійкості його ціннісної основи перед зовнішнім втручанням;
  
• 
  формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу, національної самобутності;
  
• 
  сприяння створенню, розвитку, підвищенню якості, а також популяризації україномовного культурно-інформаційного продукту та забезпеченню доступу до нього;
  
• 
  здійснення постійної комунікації з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;
  
• 
  розвиток духовності і моральності у суспільстві, утвердження традиційних сімейних цінностей;
  
• 
  усунення впливів держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;
  
• 
  проведення єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо національно-патріотичного виховання;
  
• 
  запобігання перетворенню інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;
  
• 
  гармонізація законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції із законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та держав - членів НАТО, зберігаючи в основі національні цінності і традиції;
  
• 
  впровадження єдиного методичного та термінологічного підходу до процесу національно-патріотичного виховання;
  
• 
  формування та впровадження єдиних стандартів щодо процесів, суб'єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у закладах освіти, молодіжних центрах для організації та здійснення програм, проектів та заходів із національно-патріотичного виховання, розвиток низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;
  
• 
  підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.
  

• 
  Національна ідея
  
• 
  Національна культура
  
• 
  Рідна мова
  
• 
  Історія народу і держави
  
• 
  Самовизначення, самоідентифікація
  
• 
  Категорії Батьківщини (мала і велика Батьківщина)
  
• 
  Лідери та герої народу, нації, держави
  
• 
  Рідний край, місто, село
  
• 
  Рідні мати, батько.
  

• 
  Розуміє і поділяє сутність національної ідеї.
  
• 
  Є носієм національної культури.
  
• 
  Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини.
  
• 
  Любить і відстоює рідну мову, користується нею.
  
• 
  Любить, захищає і відстоює рідну країну / державу / територію.
  
• 
  Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції.
  
• 
  Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення.
  
• 
  Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій.
  

2. Завдання національно-патріотичного виховання

• 
  утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
  
• 
  виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
  
• 
  підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
  
• 
  сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
  
• 
  формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
  
• 
  культивування кращих рис української ментальності
  
• 
  працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;- формування мовленнєвої культури;- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
  
• 
  забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;
  
• 
  виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;
  
• 
  сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування  духовних та культурних надбань українського народу;
  
• 
  формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
  
• 
  формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
  
• 
  відновлення і вшанування національної пам’яті;
  
• 
  утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;
  
• 
  формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
  
• 
  відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
  
• 
  забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
  
• 
  консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
  
• 
  сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на  патріотичне виховання молоді;
  
• 
  підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
  
• 
  створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;
  
• 
  сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
  
• 
  виховання здатності протидіяти проявам аморальності,  правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
  
• 
  створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;
  
• 
  реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.
  

• 
  удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного виховання;
  
• 
  підвищення ролі української мови як національної цінності та невід'ємного елемента національно-патріотичного виховання, здійснення заходів з її популяризації;
  
• 
  забезпечення підтримки україномовних дитячих і молодіжних друкованих видань, спрямованих на виховання молодого покоління в дусі патріотизму, поваги до історичного минулого та духовної й культурної спадщини, популяризація читання як соціально важливого вміння;
  
• 
  популяризація та поширення україномовного культурного продукту;
  
• 
  здійснення проектів та заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби;
  
• 
  упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки;
  
• 
  забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  розроблення та впровадження сучасних виховних систем, технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення кращого досвіду у цій сфері;
  
• 
  впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання, які виходять з традицій українського державотворення;
  
• 
  підтримка та розвиток сімейних традицій, активне залучення сім'ї до процесу національно-патріотичного виховання;
  
• 
  розроблення єдиних підходів у сфері національно-патріотичного виховання у діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування;
  
• 
  підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії, соціального партнерства між суб'єктами національно-патріотичного виховання;
  
• 
  сприяння створенню центрів національно-патріотичного виховання та розвитку напряму національно-патріотичного виховання у молодіжних центрах;
  
• 
  забезпечення скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  превенція негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед серед дітей та молоді, зокрема шляхом залучення до участі у заходах із національно-патріотичного та духовно-морального виховання;
  
• 
  забезпечення належної підтримки з боку держави для ефективної діяльності організацій громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання, зокрема надання всебічного сприяння громадським об'єднанням ветеранів та учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях у реалізації проектів (заходів) з національно-патріотичного виховання;
  
• 
  створення сприятливих умов для діяльності молодіжних організацій, насамперед для розвитку пластового руху в Україні та Спілки Української Молоді, що відновили свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності;
  
• 
  розроблення рекомендацій для роботи установ та закладів національно-патріотичного спрямування, інших організацій, які здійснюють проекти (заходи) з національно-патріотичного виховання, та надання підтримки таким установам, закладам та організаціям;
  
• 
  розвиток співпраці з державами Європейського Союзу та державами - членами НАТО, які успішно впроваджують проекти та заходи у сфері національно-патріотичного виховання;
  
• 
  створення системи ефективного моніторингу та досліджень у сфері національно-патріотичного виховання.
  

3. Способи реалізації національно-патріотичного виховання

1. 
   Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:
   

• 
  підготовка нормативно-правових актів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
  
• 
  підготовка цільових програм національно-патріотичного спрямування з метою поліпшення вивчення української мови, історії, культури; сприяння розвитку професіоналізму, громадянської активності; популяризації здорового способу життя; підвищення престижу та привабливості державної та військової служби;
  
• 
  визначення механізмів економічного стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
  
• 
  розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;
  
• 
  розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді.
  

2. 
   Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:
   

• 
  координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;
  
• 
  забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання;
  
• 
  забезпечення проведення заходів, спрямованих на утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку збройних сил в відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян;
  
• 
  втілення планів дій, спрямованих на реалізацію молоддю інтелектуальних та творчих проектів на благо України, поліпшення професійної орієнтації, розвиток мотивації до праці;
  
• 
  залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об’єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;
  
• 
  активне залучення до патріотичного виховання молоді діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спортсменів;
  
• 
  забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам;
  
• 
  залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;
  
• 
  популяризація молодіжного внутрішнього туризму, популяризація пам’яток української історії, культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;
  
• 
  забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян та створення відповідних умов;
  
• 
  сприяння розширенню контактів української молоді з закордонними українцями;
  
• 
  удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді;
  
• 
  сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді;
  
• 
  розроблення та реалізація планів дій та програм з патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування разом з інституціями громадянського суспільства.
  

3. 
   Інформаційне забезпечення національно – патріотичного виховання молоді:
   

• 
  розширення інформування молоді про заходи з відновлення та вшанування національної пам’яті;
  
• 
  організація у теле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій;
  
• 
  недопущення пропаганди в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль та національні духовні цінності, заперечують суверенність Української Держави ;
  
• 
  підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле- та радіопрограм, створення Інтернет-сторінок, що популяризуватимуть  українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання;
  
• 
  виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування.
  

4. 
   Співпраця органів державної влади та органів місцевого  самоврядування з громадськими об’єднаннями:
   

• 
  активне залучення до національно-патріотичного виховання молоді громадських організацій, використання їх досвіду і духовного потенціалу у вихованні патріотів України;
  
• 
  відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у національно-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини;
  
• 
  організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді;
  
• 
  підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях та висвітлюють питання, спрямовані на  національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
  
• 
  посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді;
  
• 
  сприяння консолідації і координації діяльності громадських організацій при підготовці і проведенні заходів національно – патріотичного спрямування.
  
• 
  посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді:
  
• 
  створення сприятливого умов для життєдіяльності сім’ї, належних умов для фізичного, інтелектуального, морально-естетичного, освітнього та духовного розвитку дітей та молоді на засадах національних традицій, педагогічної науки та кращого світового досвіду;
  
• 
  підвищення педагогічної культури батьків, зокрема шляхом підготовки науково-популярної та методичної літератури з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї, активізація діяльності органів державної влади та громадських структур у цьому напрямі;
  
• 
  проведення  всеукраїнських заходів за участю батьківської громадськості, спрямованих  на популяризацію кращого досвіду національно-патріотичного виховання;
  
• 
  висвітлення у засобах інформації кращого досвіду родинного виховання.
  

5. 
   Формування науково-теоретичних і методичних засад  національно-патріотичного виховання молоді:
   

• 
  здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг національно-патріотичної спрямованості;
  
• 
  включення проблематики національно-патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;
  
• 
  підготовка та видання наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань національно-патріотичного виховання молоді;
  
• 
  розроблення та впровадження програм національно-патріотичного виховання молоді в закладах освіти;
  
• 
  вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
  
• 
  систематичне проведення наукових конференцій, семінарів з проблем національно-патріотичного виховання молоді;
  
• 
  створення на базі навчальних закладів експериментальних майданчиків та лабораторій в наукових установах з проблем національно-патріотичного виховання;
  
• 
  підвищення професійної кваліфікації педагогічних, соціальних працівників, інших фахівців з питань національно-патріотичного виховання, соціального становлення та розвитку молоді.
  

• 
  збільшення відвідуваності закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;
  
• 
  підвищення серед громадян України та представників світового українства рівня знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників Українського народу;
  
• 
  збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних (насамперед дитячих і молодіжних) друкованих видань національно-патріотичного спрямування;
  
• 
  збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу, його боротьбу за незалежність та територіальну цілісність;
  
• 
  розширення сфер застосування української мови;
  
• 
  збільшення частки україномовного інформаційного та культурного продукту;
  
• 
  збільшення кількості громадян, зокрема, дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;
  
• 
  збільшення кількості громадян, які подорожують в інші регіони України;
  
• 
  збільшення кількості і якості культурних продуктів, спрямованих на національно-патріотичне виховання;
  
• 
  збільшення кількості і якості соціальної реклами з питань популяризації національно-патріотичного виховання;
  
• 
  забезпечення проведення конкурсів з визначення проектів національно-патріотичного виховання, розроблених організаціями громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка з Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
  
• 
  забезпечення збільшення кількості підготовлених фахівців національно-патріотичного виховання та розвитку системи підготовки активістів, волонтерів, що займаються питаннями національно-патріотичного виховання;
  
• 
  збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з борцями за незалежність України у XX столітті, ветеранами та учасниками антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях;
  
• 
  збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;
  
• 
  збільшення кількості громадян, зокрема, дітей та молоді, залучених до проектів та заходів з національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;
  
• 
  збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.
  

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

1. 
   Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. – 112 с.
   
2. 
   Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Законодавство України про освіту: Зб. законів. - К.: Парламент. вид-во. 2002. - 144 с.
   
3. 
   Закон України про освіту / 23 травня 1991 р. - №1060-ХІІ.
   
4. 
   Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошк. виховання.– 2003.– № 2.– С. 3–8.
   
5. 
   Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4-7.
   
6. 
   Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України, 15 верес. 1999 р.: (Витяг) // Директор шк.– 2003.– № 29–32.– С. 16–18.
   
7. 
   УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» від від 18 травня 2019 року
   
8. 
   https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/nacionalno-patriotichne-vihovannya
   
9. 
   https://bdpu.org.ua/upbringing-work/national-patriotic-education/
   
10. 
    https://chop-osvita.gov.ua/nacionalnopatriotichne-vihovannya-11-50-25-28-02-2019/