1   2   3   4
Ім'я файлу: 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 79кб.
Дата: 28.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
Краснов-Вячеслав-Производителю-инновационных-лекарственных-средс
Not long ago I have seen very interesting film.docx
bestreferat-197116.docx
Гомонюк_А_Кваліф.робота_Магістр.pdf
Пппппппппппппппппп.docx
Бакальская_ЕВ._Экономическое_обоснование_бизнес-решений.docx
Гербологія 3.doc
гарачі клавіши ворд.pdf
баранник 2.docx
Лекція 7.docx
avtorska dovidka_Kucharska.doc
Поліграфічні стандарти ISO.docx
inn.docx
Аналіз плоского важільного механізму2019.pdf
1438 Впевненість як риса особистості.docx


ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.1 Харчова та біологічна цінність фізалісу

1.2 Використання нетрадиційної сировини в підприємствах ресторанного господарства

1.3 Холодні, перші страви

1.4 Визначення продукту-аналога. Аналіз його рецептурного складу

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Визначення об’єкта досліджень

2.2 Визначення методів дослідження

2.3 Схема системних досліджень

РОЗДІЛ 3.АНАЛІТИЧНІ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Обґрунтування рецептурного складу холодного супу із застосуванням фізалісу

3.2 Розробка та обґрунтування технологічної схеми виробництва холодного супу із застосуванням фізалісу

3.3 Визначення органолептичних показників страви

3.4 Розробка проекту технологічної карти

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Політичні та економічні зміни, що відбуваються останнім часом в Україні, поглиблюють ділові та культурні зв’язки між нашою країною й іншими державами. Активізація ділових контактів між суб’єктами господарювання призводить до зростання кількості іноземних туристів, які прибувають в Україну. Зазначені тенденції обумовлюють потребу в комфортабельних підприємствах готельного і ресторанного господарства, в сервісі відповідного рівня. Подальший розвиток закладів харчування вимагає постійних змін у виробництві з метою впровадження нових видів кулінарної продукції для задоволення попиту споживачів .

Сьогодні, є актуальними питання , що до здорового, харчування. Проблема корисного харчування, торкається різних сфер виробництва.В готельно-ресторанному господарстві, це питання розглядається з поглядом на харчову цінність продуктів, а саме на їх якісні показники,необхідних для організму людини. Вчені , усього світу займаються цими проблемами, з яких постають питання що до удосконалення старих і виготовлення нових видів харчових продуктів. В дослідженнях по цим питанням велику роль відіграє вивчення корисних властивостей диких рослин, визначення їх харчової цінності. Одним із методів є розширення асортименту страв з використанням нетрадиційної сировини.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1.1 Харчова та біологічна цінність фізалісу
Фізаліс (Physalis) - рід високих трав’янистих рослин родини пасльонових. Батьківщиною фізалісу є територія Перу і Болівії. В Україну фізаліс потрапив у 60-ті роки минулого століття, завдяки овочівникам-аматорам. В Україні культура вирощується у невеликій кількості.

У перекладі з грецької фізаліс означає «пузир». Інша його назва - мексиканський помідор. Синоніми - золота ягода, перуанська вишня, ананасова вишня.

Фізаліс містить: жири - 0,7-1,1 %/100г, білки - 1,9-2,3 %/100г, вуглеводи - 8,0-12,0 %/100г. Калорійність - 53-73 ккал/100г

Фізаліс відноситься до родини Пасльонових. Це однолітня або багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем кутасто-вигнутими стеблами висотою 0,4 - 3м. Круглі, розміром з вишню, плоди фізалісу, маса яких не перевищує 5 г, оточені тонкою пергаментно-видною ребристою обгорткою з квіткового листя (відмінною особливістю фізалісу є наявність плівкової оболонки, яка демонструє плід у вигляді чохлика). За будовою фізаліс - це ягода. Шкірка його тонка, масляниста, блискуча, жовтогарячого кольору. М'якоть плодів желеподібна, прозора, світло-жовтого чи жовтогарячого кольору. Численне дрібне, м'яке насіння білого кольору розташоване в м'якоті і вживається разом з нею в їжу. Смак плодів освіжаючий солодкий, солодко-кислий або солодко-терпкий, нагадує ананас і маракуйю. Температура зберігання - 0-1,5°С. Строк зберігання - 30-60 днів

Існує кілька видів фізалісу, що сильно відрізняються один від одного за смаковими характеристиками. Є декоративний фізаліс, овочевий фізаліс, а є ягідний фізаліс. На основі мексиканських фізалісів отримано вітчизняні сорти, такі як московський ранній (скоростиглий), ґрунтовий грибовський (середньоранній), кондитерський (середньопізній) і великоплідний (середньопізній).

Декоративний фізаліс - один з небагатьох видів цієї рослини, який благополучно росте і в лісах Росії. У їжу його не вживають через гіркуватого смаку. Садовий фізаліс — це багаторічна декоративна рослина з яскраво-оранжевими чашечками у формі дзвіночка, яка вирощується як квіткова культура. Суничний фізаліс — однолітня плодова група, його можна вирощувати в середній смузі. Плоди в суничного фізалісу янтарного кольору, кислувато-солодкі, масою від 7 до 12 г. Їх використовують переважно у виробництві компотів і варення. Овочевий або мексиканський фізаліс за біологічними особливостями наближається до помідорів, тому його ще називають мексиканським помідором. За біохімічним складом плоди не тільки не поступаються помідорам, а й за деякими показниками перевершують. Вони мають високий вміст пектину й оптимальне співвідношення цукру та органічних кислот. Це однолітня рослина, яка може бути як низькорослою, так і висотою до 1 м і більше. Плоди овочевого фізалісу бувають жовтого, зеленого та фіолетового кольору вагою від 30 до 70 г, розміщені в жовтих чашечках, які захищають їх не лише від хвороб і шкідників, але й від низьких температур.

Цінність рослини в тому, що її плоди містять вітамін C, дубильні речовини, кавову кислоту, пектин, цукри, каротин. [12]
1.2 Використання нетрадиційної сировини в підприємствах ресторанного господарства
Рослинні продукти багаті біологічно активними речовинами, необхідними для нормальної життєдіяльності людського організму. До них відносяться перш за все вітаміни, солі органічних кислот, мікроелементи, незамінні амінокислоти, легкозасвоювані вуглеводи. Саме рослинні продукти містять вітаміни С, Р, В2, В1, РР, Е, К та інші, без яких людина не може жити, мінеральні елементи, які приймають участь у всіх процесах обміну речовин в організмі.

Саме тому нетрадиційну сировину використовують як в підприємствах громадського харчування так і в домашній кулінарії для збагачення продуктів харчування поживними речовинами.

У народній практиці відомі дикі рослини, якими заміняють овочі. В сиву давнину первісні люди не завжди вміли заготовляти впору вітамінні продукти і ранньою весною куштували на смак різноманітні рослини, які показувались на поверхні землі.

В останні тисячоліття дикоросла флора слугувала харчовою добавкою до звичайного столу. Дикі рослини готували сирими, вареними, печеними, маринованими, солоними, сушеними. До цих пір солоні гриби являються улюбленою їжею багатьох народів. А ось мочена журавлина стала рідкісним делікатесом. Як правило, в їжу вживали молоді і ніжні частини рослин: листя, паростки, кореня, цибулинки, бульби. Майже всі м’ясні страви, супи, напої готують з додаванням рослинних приправ.

Часто ранньою весною із диких рослин готують салати, супи, борщі, рідше - мучні і овочеві страви. В багатьох європейських країнах подібні салати вважаються високо цінними делікатесами.

Салати із диких рослин можна приготувати ранньою весною, влітку, пізньою осінню і навіть зимою.

Під час зимових заготівель потрібно дуже пильно слідкувати, щоб в салат не потрапили пошкодженні листки, на яких нерідко розвиваються шкідливі або навіть ядовиті для людини грибки.

Салатну зелень можна отримати, не виходячи із квартири. Беруть кореневища буряка, петрушки, редьки, товсті м’язисті корені кульбаби і щільно укладають у горошок для квітів або в глибоку чашку (відро), засипають землею з таким розрахунком, щоб верхівки залишились на поверхні, і поливають теплою водою. Горшки виставляють на сонячне підвіконня і слідкують, щоб земля не пересихала. Через деякий час на коренеплодах розвиваються зелені листочки, які систематично зрізують, отримуючи декілька врожаїв.

У крихітному зеленому паростку в десять разів більше вітамінів і органічно активних речовин, ніж в молодій зелені цих же рослин. В паростках пшениці спостерігається підвищений вміст вітамінів групи В, вітамінів С і Е. Вони дуже потрібні при перевтомленні, недокрів’ї, низькому кров’яному тиску.

Цінність салатів із диких рослин визначається вмістом білків, вуглеводів, мінеральних солей, мікроелементів. Наприклад, вуглевод інулін, легко засвоюваний і незамінний для хворих діабетом, у великій кількості міститься в молодих пагонах цикорію дикого, звичайного лопуха. Ще більше інуліна збирається в коріннях цикорію і лопуха. В салатах із “дикунів” завжди багато мінеральних солей, пряно-ароматичних речовин, які збуджують апетит. [3]

Вважається, що чим більше рослин входить до складу салату, тим він смачніший, привабливіший і поживний.

У різних народів є багато рецептів приготування салатів, але всі їх описати неможливо. Краще ознайомитися з характеристикою деяких видів диких рослин, із яких на свій смак можна приготувати відмінні страви.

Бузина чорна. Соком ягід широко користуються в лікеро-горілчаній промисловості для фарбування плодово-ягідних вин. Із свіжих ягід можна готувати варення, желе, муси, чайно-кавові сурогати, начинки для пирогів.

Горобина звичайна. Смакові якості плодів самі різноманітні - від гіркувато-терпких до кисло-солодких з мигдальним ароматом. Використовують їх свіжими, зацукрують, готують із них джеми, повидло, мармелад, варення.

Калина звичайна. Плоди на смак гіркувате - кислі, солодкуваті. Використовують плоди для отримання соків, киселів, екстрактів, начинки пирогів. Сік калини з медом використовується при лікуванні лихоманок, простудних бронхітів. Чистий сік покращує апетит, нормалізує діяльність шлунка.

Кизил звичайний. Кизилова наливка виготовляється із плодів дикого кизилу. Плоди Кизилу містять моносахариди, яблучну кислоту, пектинові і дубильні речовини, біля 55мг% вітамін С. В Криму місцеві жителі використовують кизил для приготування солодкого печива. На Кавказі плоди Кизилу вважаються кращою приправою до м’ясних і рибних страв, використовують їх для кислих супів. Виготовляють і кизиловий лаваш. Добре висушене, підсмажене і перемелене насіння іде як сурогат кавового напою.

Конопля дика. Однорічна трав’яниста рослина зовні дуже схожа на культурну коноплю, тільки листки дещо вужчі і знизу опущені. Здавна відома як корисна волокниста і харчова рослина, про яку знали ще за 1500років до н. е. В насінні дикої коноплі міститься 31-33% олії, яка використовується в їжу, а саме в салати, при виготовленні кондитерських виробів, випічки здобного хліба, булочок. Отримують олію з конопляного насіння шляхом холодного пресування. Свіжа олія має приємний смак і апетитний запах. Конопляна макуха є добрим кормом для тварин.

М’ята польова. Добре відома пряна і ароматична рослина. Листками ароматизують квас, прохолодні напої, цукерки, печиво та ін. Свіжу траву використовують як приправу до салатів, овочів, рибних і м’ясних страв, для ароматизації чаю, вина, настойок. Із листя м’яти отримують ароматну фірну олію, яка діє освіжаюче і приємна на смак. Але найбільша цінність м’яти - її цілющі властивості.

Осот жовтий. Молоді листки і стебло осоту використовують для приготування салатів, овочевих пюре і як правило до супів, борщів, рисових пловів, каш, м’ясних солянок. Перед використанням листя слід потримати 30-35 хв. в підсоленій воді, для того щоб пом’якшити гіркоту. Очищенні від шкірки і трішки обкатані між долонями молоде стебло осоту готують як цвітну капусту або спаржу; ранньою весною вони являються лакомством для дітей і дорослих. [13]

Фізаліс. Плоди фізалісу вживають у їжу в свіжому, маринованому і солоному вигляді (перед вживанням плоди обов'язково обдають окропом, щоб зняти клейкий шар, що є подібним до воску), додають у салати, овочеві супи. Варені плоди фізалісу використовують як приправу до других страв; із печених плодів виготовляють ікру. Солодкі сорти (перуанський, суничний) в'ялять, сушать і використовують замість родзинок в пудингах, компотах. З фізаліса (без чашечки, яка отруйна!) Роблять варення, желе, цукати, цукерки.

Дозрілі плоди фізалісу також вживаються в свіжому вигляді як фрукти. Вони використовуються для консервування, приготування соусів, варення, цукатів, маринадів, солінь. Їх можна маринувати і додавати до огірків, томатів, капусти, яблук, груш, слив при консервуванні. З варених плодів фізалісу готують начинки для пирогів, прикраси для тортів. Сік фізаліса додається до м'ясних і рибних страв як приправу. Свіжий сік або кашка з плодів вживається з сиром, кефіром, чаєм, киселем та іншими виробами.

Дуже важливо й те, що плоди фізалісу мають цінні лікарські властивості. Дозрілі плоди без чашечок використовують у харчуванні як дієтичний продукт, з них готують кондитерські вироби. Зелені плоди разом з чашечками солять і маринують.

З плодів отримують червону харчову фарбу, яку використовують для підфарбовування вершкового масла.

Есенцію із свіжих ягід використовують в гомеопатії. В народній медицині плоди вживають при ревматичних болях, для загоєння ран, при сечокам’яній хворобі, циститі, захворюваннях печінки, як жовчогінне, при набряках, суглобовому ревматизмі, а також як зупинки кровотечі та сечогінне. Зовні сік фізаліса застосовували при лишаях. Плоди фізалісу здавна застосовуються в медицині при захворюванні нирок.

Плоди фізалісу звичайного застосовують при набряках, болях, нирковокам'яній хворобі, запаленнях сечовивідних шляхів, подагрі, гепатитах, цирозі печінки, холециститі, захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, ентероколіт). Настій чашечок стиглого фізалісу використовують для лікування опіків шкіри (стимулює епітелізацію тканин).

[12]

Хрін звичайний. Для їжі використовують сирі і варені корені - в якості приправи до різноманітних м’ясних страв.

Шипшина. Шипшину вважають королевою вітамінних рослин. У 100г м’якоті її плодів міститься 1500мг вітаміну С, 5мг каротину, вітаміни В2, Р, К. Багато в плодах цукру і органічних кислот, мінеральних солей, також солей заліза і інших корисних для здоров’я людини речовин. Із м’якоті свіжих плодів можна отримати концентрований сік шляхом пресування подрібненої маси, в сковорідках. Добре промиті плоди розрізають, очищають від насіння і волосків і потім використовують для варіння пастили, джемів, варення. Допустима добавка інших фруктів. Із свіжих плодів готують киселі, компоти. Із листків шипшини і троянди отримують ароматні оригінальні вина, варять варення, роблять лікери і наливки.

Щавель. В листі всіх видів щавлю багато вітаміну С і провітаміну А, біля 0,5% щавлевої кислоти, 2,3-2,9% білків. Листя кисле, використовують для приготування зелених борщів, окрошок, супів. Зі щавлю можна приготувати киселі, компоти, квас не гірше ніж із ревеню.

Щириця. Із крупи щириці готують молочні каші, її використовують для заправки супів, в якості гарніру до м’ясних і рибних страв. Крупу підмішують до зернового борошна при випічці млинців, для того щоб надати їм пишності і розсипчастості. [6]
1.3 Холодні , перші страви
У багатьох кухнях світу існують холодні перші страви.

Призначення холодного супу - освіжати, насичувати і підбадьорювати в спеку завдяки великому вмісту вітамінів і кислого смаку.

Холодні супи поділяються на два види: ті, що готуються спочатку холодними, і ті, що піддаються варінні, а потім остуджують. В обох випадках суп складається з заправки (овочевий, м'ясний, рибної або змішаної) і рідкої основи: води, квасу, молока, кефіру, соку, киселю, йогурту. Як правило, сухі спеції в таких супах застосовуються обмежено, в основному це ароматні коріння і трави.

Холодні супи в своєму складі можуть мати будь-які овочі, як свіжі, так і варені. Цілий ряд супів буде неможливо створити без вживання різних фруктів. У багато які холодні перші страви закладається будь-яке м'ясо, риба, птиця і морепродукти.

Холодні супи різних кухонь світу:

- Росія: окрошка, ботвінья і «свекольник»: всім відомі популярні холодні супи з різноманітними заливками;

- Сальморехо - холодний іспанський суп на томатах;

- Холодник (білоруська, польська кухні) - це річний охолоджений суп, в основу якого входять кефір, кисляк, мацоні, йогурт або сметана і обов'язково різні овочі, яйця, зелень;

- Гаспачо - холодний іспанський суп або вірніше сім'я супів на основі овочевих соків (в основному томатного) з овочами, також у них можна додавати подрібнені варені яйця, шинку, рибу і морепродукти. Більше про гаспачо читайте в наших статтях;

- Шалтая - холодний литовський борщ;

- Довга - холодний азербайджанський суп з фрикадельками на кисляку, який їдять і гарячим, а в теплу пору року в холодному вигляді;

- Дограмач - азербайджанський суп на основі мацоні і мінеральної води з огірків зелені і рубленого яйця;

- Таратор - болгарський холодний суп на основі йогурту і огірків (з додаванням часнику, горіхів);

- Сасик - турецький кисломолочний холодний суп-закуска з йогурту і огірків;

- Чалоп - узбецький кисломолочний суп з огірком, редискою і зеленню. В Узбекистані при приготуванні цього холодного супу використовують катик, але можна і йогурт натуральний, і кефір, і кисле;

- Аб Дух Хіяр - іранський огірковий йогуртовий суп з горіхами і родзинками;

- Вішісуаз - холодна версія французького супу з картоплею і цибулею-пореєм з вершками;

- Мужужі - холодний густий грузинський суп з субпродуктів, на зразок холодцю, часто подається як холодець у вже застиглому вигляді. [5]
1.4 Визначення продукту-аналога. Аналіз його рецептурного складу
Спочатку необхідно обрати холодний суп, який будемо збагачувати вітамінами, пектином, аскорбіновою кислотою, каротином за рахунок фізалісу. Це і буде наш продукт-аналог.
Таблиця 1.

Аналіз рецептурного складу продукту-аналога «Гаспачо з овочами». Техніко-технологічна карта № 159028.


Найменування

сировини та продуктів

Норма закладки на 1 кг


Функціональне

призначення

одиниця

вимірювання

вага

брутто

вага

нетто

помідори свіжі

г

211

200

Основна сировина

огірки свіжі

г

41

40

Основна сировина

перець солодкий

г

106

80

Основна сировина

цибуля ріпчаста

г

72

60

Смакова добавка

часник

г

7

5

Смакова добавка

базилік

г

10

5

Смакова добавка

олія маслинова

г

40

40

Смакова добавка

оцет винний

г

40

40

Смакова добавка

сік томатний

г

550

550

Смакова добавка

цукор

г

9

9

Смакова добавка

перець чорний мелений

г

1

1

Смакова добавка

сіль

г

12

12

Смакова добавка

грінки часникові

г

100

100

1000

Вихід готової страви, г 1000/100


Дана техніко-технологічна карта розроблена у відповідності із ГОСТ Р 53105-2008 і поширюється на блюдо «Гаспачо з овочами». [4]

Вимоги до сировини.

Продовольча сировина, харчові продукти та напівфабрикати, що використовуються для приготування страви «Гаспачо з овочами», повинні відповідати вимогам чинних нормативних та технічних документів, мати супровідні документи, що підтверджують їх безпеку і якість (сертифікат відповідності, санітарно-епідеміологічний висновок, посвідчення безпеки і якості і пр. )

Обробка всіх використовуваних продуктів повинна проводитися в суворій відповідності до встановлених санітарними нормами і правилами.

Зелень повинна бути свіжою, консистенція овочів - пружною; смак, колір і запах повинні відповідати використовуваним продуктам.

Технологічний процес.

Ріпчасту цибулю, помідори, болгарський перець, огірки, нарізані тонкими скибочками, дрібно рубаний часник заливають томатним соком, заправляють цукром, сіллю, перцем чорним меленим, і попередньо підготовленою сумішшю оцту, оливкового масла і дрібно рубаного базиліка. Всі компоненти перемішують і охолоджують.

Вимоги до оформлення, реалізації та зберіганню.

Блюдо реалізують в порційній посуді відразу після приготування. При відпусканні до супу окремо подають часникові грінки.

Згідно вимогам Сан .Пін 2.3.6.1079-01, температура страви при подачі повинна бути не вище 14 ° C.

Допустимий термін зберігання страви «Гаспачо з овочами» до реалізації, згідно СанПіН 2.3.6.1079-01, становить 1 годину при температурі зберігання не вище 14 ° C.

Відповідно до вимог СанПіН 2.3.6.1079-01, залишати блюдо на наступний день забороняється.

Показники якості та безпеки.

Органолептичні показники страви «Гаспачо з овочами» повинні відповідати вимогам, що наведені у табл. 2.
Таблиця 2.

Органолептичні показники страви «Гаспачо з овочами»

Зовнішній вигляд

Компоненти у складі рівномірно розподілені, відсутні грудочки, колір - однорідний.

Колір

Властивий компонентам, що входять до складу страви.

Консистенція

Рідка, досить щільна, не розварена, властива типам інгредієнтів, що входять до складу страви.

Смак і запах

Приємні, властиві компонентам. Без сторонніх домішок і ганебних ознак


Мікробіологічні показники страви «Гаспачо з овочами» повинні відповідати вимогам СанПіН 2.3.2.1078-01, індекс 1.9.15.7.

Харчова цінність.
Харчова цінність страви «Гаспачо з овочами» на 100 г продукту і вихід 1100 г складають:

Вага продукту

Білки, г

Жири, г

Вуглеводи, г

Калорійність, к/Кал

100

1.58

3.78

8.9

75.94

1100

17.42

41.55

97.85

835.01


РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Визначення об’єкта досліджень
ДСТУ 3246-95 "Томати свіжі. Технічні умови"

В даний час в Україні на помідори свіжі діє ДСТУ 3246-95 "Томати Свіжі. Технічні умови". Цим стандартом встановлюються такі терміни та визначення:

- зовнішній вигляд томатів - сукупність візуально обумовлених ознак плодів томатів (форма, свіжість, однорідність);

- свіжі томати - томати з характерною пружністю і зовнішнім виглядом, типовим для даного сорту і ступеня зрілості;

- цілі томати - томати, які містять усі морфологічні частини, типові для даного виду, без видимих ​​пошкоджень і придатні для використання;

- здорові томати - томати без ознак хвороб грибкового, бактеріального, вірусного походження, а також фізіологічних захворювань;

- чисті томати - томати, практично вільні від будь-якого видимого ​​бруду;

- ступеня зрілості томатів - стан дозрівання плодів, при якому вони досягають якостей, відповідних вимогам споживача;

- зелена ступінь зрілості плодів томатів - стан плодів, коли вони повністю сформовані з блідо-зеленою шкірочкою і м'якою оболонкою насіння;

- молочна ступінь зрілості плодів томатів - стан плодів, який характеризується щільністю, глянсовим блиском, світло-зеленої з білими відтінком шкірочкою, світло-зеленою з блідо-рожевим або жовтуватим відтінком м'якоттю, сформованими насінням з твердою оболонкою і початковим ослизненням плаценти навколо насіння;

- бура ступінь зрілості плодів томатів - стан плодів, який характеризується щільністю, глянсовим блиском, білувато-бурою чи світло-рожевою (світло-жовтою) м'якоттю; жовтувато-рожевим забарвленням шкірочки, ослизнення навколо насіння плацентою, яка повністю заповнила насінну камеру;

- рожева ступінь зрілості плодів томатів - стан плодів, який характеризується зниженою щільністю більшої частини поверхні з рожево-бурого (жовто-бурою) забарвленням, рожевою (світло-жовтою) м'якоттю, придатних до споживання у свіжому вигляді без дозрівання;

- червона (жовта, помаранчева) ступінь зрілості плодів томатів - стан плодів, при якому вони придбали властиву Ботанічному сорту консистенцію, смак, забарвлення шкірки і м'якоті (червону, малинову, рожеву, жовту, оранжево-жовте).

Свіжі томати залежно від призначення підрозділяються на: томати для споживання у свіжому вигляді, томати для цільноплодного консервування і консервів для дитячого харчування та томати для соління.
Таблиця 3

Характеристика і норма допустимих показників для томатів

Найменування показника

Характеристика і норма

Зовнішній вигляд

Плоди свіжі, цілі, чисті, здорові, неперезрілі, щільні, типової для ботанічного сорту форми та забарвлення з плодоніжкою або без неї, без механічних пошкоджень і сонячних опіків

Допускаються в місцях призначення на плодах томатів легкі натиски від тари

Смак і запах

Властиві даному ботанічному сорту, без стороннього запаху і смаку

Ступінь зрілості:

- для відвантаження в державний фонд

Молочна, бура, рожева

- для місцевого постачання і при прийманні

Червона, жовта (для жовтоплідний сортів) помаранчева (для оранжевоплодних сортів), рожевий, бурий

- для реалізації

Червона, жовта, помаранчева, рожева

Допускаються в період з 1 липня по 1 жовтня плоди бурого ступеня зрілості, які реалізуються окремо


Розмір плодів за найбільшим поперечним діаметром, см, не менше

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас