Ім'я файлу: ПОШУКР
Розширення: doc
Розмір: 175кб.
Дата: 07.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
+ЗМIСТ.DOC
2PART_
BOOKSO
INTROD
LITERA
TITTLE.DOC
ВIДЗИВ.DOC
ВИСНОВКИ.DOC
ДИНАМ_
ДОДАТО
ДОДАТО
Додаток Г.DOC
Додаток Д.DOC
КОРЕСП
НАГЛЯД
ОБЛОЖКА.DOC
ОБОРОТ
РЕЦЕНЗIЯ.DOC
СПИСОК
ШЛЯХИВ




Для пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства потрібен комплексний підхід до відбору характеристики виробництва, які б забезпечили всебічну оцінку виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства. Виробничо-господарську діяльність характеризує система показників, яку необхідно чітко окреслити. Володіючи інформацією про основні техніко-економічні показники роботи підприємства, можна в будь-який момент охарактеризувати рівень і діагностувати стан підприємства. Для кожної сфери діяльності, кожної галузі характерний набір показників. Досліджуване підприємство характеризується такими показниками, як обсяг виробництва і реалізації продукції. Особливістю підприємства є широка номенклатура різноманітної продукції з різними кількісними характеристиками. Тому у таких випадках доцільно застосовувати вартісний метод обліку обсягів виробництва. При аналізі кількісні показники розраховуються у грошовому вираженні.

Основні фінансово-економічні показники господарської діяльності ВАТ “Станіслав” в 2001 – 2002 рр. подано в табл. 1.1.
Аналіз основних засобів.

Станом на 01.01.2003 року у ВАТ “Станіслав” обліковується основних фондів на суму 76686 тис. грн., що на 34412 тис. грн. більше, ніж станом на 01.01.2002 року.

За 2002 рік на підприємство надійшло промислово-виробничих фондів на суму 35548 тис. грн. та вибуло на суму 1136 тис. грн. (в тому числі ліквідовано на 49,0 тис. грн.). Збільшення надходження основних засобів на 34412 тис. грн. пов’язано з передачею основних засобів дочірніх підприємств ВАТ “Станіслав” згідно наказу №93 від 13.07.2002 року.

За 2002 рік підприємством було нараховано 1140,6 тис. грн. амортизаційних відрахувань.

Аналіз витрат виробництва, структури і динаміки.

Витрати на виробництво промислової продукції ВАТ “Станіслав” становили в 2002 році 63489 тис. грн., що на ___ тис. грн. більше, ніж у 2001 році.

Найбільшу питому вагу у витратах виробництва за звітний період мають “Матеріальні витрати” – 50,3 та витрати на оплату праці – 18,6 відсотка.

Збільшення статей витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи на 1113,9 тис. грн. пояснюється переведенням працівників ДП у штат ВАТ.

Середня заробітна плата в 2002 році складала 271 грн. Дані з нарахування заробітної плати наводяться:

Таблиця 2.1

показники

Одиниці виміру

2001 рік

2002 рік

Відхилення (+, -)

абсолютне

%

Чисельність, всього

В т.ч. промислово-виробничого персоналу

осіб

598

545

1061

984

463

439

77,0

80,0


Фонд оплати праці, всього.

В т.ч. промислово-виробничого персоналу

Тис. грн.

1228,5

1182,4


2955,1

2877,6


1726,6

1695,2


140,5

143,4

Середньомісячна заробітна плата

Грн.

171,2

232,1

43,85

34,0

Середньомісячна заробітна плата одного працівника промислово-виробничого персоналу

Грн.

180,8

243,7

62,9

34,8



Аналіз дебіторської заборгованості

Проаналізувавши дебіторську заборгованість у динаміці бачимо, що станом на 01.01.2003 дебіторська заборгованість підприємства більша на 51,4 тис. грн., ніж станом на 01.01.2002 року і складає 176,3 тис. грн.

Як ми бачимо, в 2002 році найбільша сума дебіторської заборгованості припадала на заборгованість за товари, роботи, послуги. Її питома вага на 01.01.2002 року – 86,1 відсотку, а станом на 01.01.2003 року – 90,6 відсотку. В цілому фінансовий стан можна вважати стійким, ситуацію на підприємстві задовільною, що є запорукою успіху при поданні заявок на кредит, залученні додаткових фінансових джерел для розширення виробничо-господарської діяльності.

Аналіз кредиторської заборгованості.

Станом на 01.01.2003 року кредиторська заборгованість підприємства склала 511,6 тис. грн., що більше на 221,7 тис. грн., ніж станом на 01.01.2001 року.

У складі кредиторської заборгованості протягом 2002 року найбільшу питому вагу має заборгованість по розрахунках з бюджетом та по розрахунках за отримані підприємством товари, роботи, послуги, їх питома вага на 01.01.2003 року – 52,3 відсотки, а станом на 01.01.2002 року – 48,4 відсотку.

Станом на 01.01.2003 року заборгованість підприємства перед бюджетом склала 247,8 тис. грн. і збільшилася в порівнянні з 01.01.2002 року на 96,2 тис. грн.

Протягом 2002 року розрахунки по оплаті праці підприємства проводились несвоєчасно.

Так, заборгованість по заробітній платі станом на:

  • на 01.01.2002 року склала 162 тис. грн.;

  • на 01.04.2002 року склала 346 тис. грн.;

  • на 01.07.2002 року склала 307 тис. грн.

  • на 01.10.2002 року склала 284 тис. грн..


Ціни і ціноутворення.

На підприємстві застосовуються вільні, договірні ціни, розрахунок яких проводиться при зміні цін і тарифів на ресурси і заробітної плати.

Зміни цін на сировину, матеріали, паливо, енергію, тарифів на перевезення та послуги, зміни норм амортизаційних відрахувань, сум витрат на оплату праці, норм відрахувань на соціальні заходи та інші впливають на собівартість, її рівень і склад.

За результатами діяльності за 2002 рік витрати на 1 грн. товарної продукції склали 0,81 грн. Отже обсяги товарної продукції на підприємстві є достатніми для того, щоби перекрити постійні витрати на виробництво.

ВАТ “Станіслав” – прибуткове підприємство. За 2002 рік балансовий прибуток підприємства склав 2527,4 тис. грн.

Аналіз грошових потоків.

Протягом 2002 року на розрахунковий рахунок ВАТ “Станіслав” надійшло 2299,5 тис. грн. та отримано векселів на суму 360,0 тис. грн. Отримані кошти використані підприємством наступним чином:

  • сплачено до бюджету – 192,0 тис. грн.;

  • сплачено за придбані товарно-матеріальні цінності – 230,7 тис. грн.;

  • погашення позики – 504,7 тис. грн.;

  • виплачено заробітну плату працівникам підприємства – 718,8 тис. грн.,

  • відрахування до Пенсійного фонду – 481,3 тис. грн.;

  • прибутковий податок – 17,1 тис. грн.;

  • безробіття – 20,0 тис. грн.;

  • профвнески – 26,8 тис. грн;

  • отримані послуги – 116,2 тис. грн.;

  • інше – 341,9 тис. грн.

ВАТ “Станіслав” протягом 2002 року укладено кредитні договори з Івано-Франківським відділенням банку “Аваль” на відкриття кредитної лінії:

№ 27 від 20.07.2002 року на суму 240,0 тис. грн.;

№ 38 від 14.11.2002 року на суму 220 тис. грн.

Іноземні кредити, повернення яких гарантує Кабінет Міністрів України, ВАТ “Станіслав” на проведення фінансово-господарської діяльності протягом звітного року не залучав.

Операції з давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентом не здійснювались.

Операції на виконання бартерних (товарообмінних) угод у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентом не здійснювались.

Уступки вимоги боргу та переводу боргу при експортно-імпортних операціях перевіркою не встановлено.

Згідно затвердженого переліку Міністерства економіки України ВАТ “Станіслав” високоліквідної промислової продукції не виготовляє.


3.4. Шляхи вдосконалення фінансової звітності та покращення фінансового стану підприємства.
На сучасному етапі функціонування суспільства в Україні відбуваються істотні зрушення, що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку. Це насамперед пов’язано з намаганням наблизити облік до міжнародних стандартів і нестабільною законодавчою базою.

Протягом дев’яностих років ішла безперервна робота із вдосконалення бухгалтерського обліку на Україні з застосуванням міжнародних стандартів, прийнятих у міжнародному суспільстві фінансової звітності.

В умовах нестабільності економічної ситуації більш актуальним є питання стану бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки ряд підприємств виходять на міжнародний ринок, і це потребує скорішого вдосконалення нормативної бази бухгалтерського обліку і податкового законодавства.

Сучасний рівень розвитку наукових технологій змушує підприємства незалежно від форм власності застосовувати прикладні пакети бухгалтерських програм. Однією з негативних рис сучасного ринку бухгалтерських програм є те, що продавці не адаптують їх під конкретне підприємство, тому виникають певні труднощі при роботі з цими продуктами, і підприємства змушені залучати до роботи інженерів-програмістів для подальшої доробки і адаптації програми.

До складу фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств у країнах з розвинутою ринковою економікою включають:

    1. бухгалтерський баланс;

    2. Звіт про прибутки;

    3. Звіт про рух грошових коштів;

    4. Додатки.

Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фінансового звіту.

У більшості країн світу застосовують типові форми бухгалтерської звітності, які розробляються і затверджуються в національному масштабі. Так, для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і звіт річного фінансового звіту компаній регулюється Четвертою Директивою ЄС, прийнятою 1978 року, кожна країна-учасниця ЄС, може уточнювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей, зберігаючи загальні принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітності в національному масштабі не розробляються і не затверджуються (США, Великобританія, Канада тощо). Компанії (фірми) самостійно обирають форму подання звітів (більш чи менш деталізовану) відповідно до національних вимог щодо їх змісту та принципів формування.

У багатьох країнах світу для малих підприємств, які мають невеликий господарський оборот, передбачено складання і подання так званих спрощених звітів.

Суть спрощених фінансових звітів полягає в тому, що вони складаються за формами з меншою деталізацією, з більш узагальненими статтями балансу чи позиціями доходів і витрат звіту про прибуток.

Підприємства, які належать до такої категорії, визначаються законодавчо. У країнах ЄС при цьому беруться до уваги три критерії:

  • сума (валюта) балансу;

  • доход від реалізації;

  • чисельність персоналу підприємства.

У більшості країн фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінчення календарного (або так званого фінансового) року. Але для внутрішніх потреб вона складається, здебільшого, з коротшим інтервалом (щомісячно або щоквартально).

Обов’язкова адреса, куди підприємства повинні подавати звітність, регулюється кожною державою.

У різних країнах є певні особливості групування статей балансу. В більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських засобів (активів). Під ліквідністю засобів розуміють їх спроможність перетворитись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори до низу за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів.

В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу групуються у зворотному до нашого порядку.

Щодо форми подання балансу, то в міжнародній практиці є дві найважливіші форми:

  1. двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч (актив балансу), а зобов’язання і власний капітал – праворуч (пасив балансу).

  2. одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори до низу, розміщуються актив і пасив балансу.

Важливо розрізняти за суттю та змістом основні розділи балансу: оборотні активи, необоротні активи, короткострокові зобов’язання \, довгострокові зобов’язання, власний капітал.

Звіт про прибутки та збитки (звіт про прибутки і збитки або звіт про фінансові результати) є обов’язковою формою фінансового звіту підприємства. Основна його мета – надати інформацію користувачам про формування фінансового результату підприємства.

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльності підприємства визначається порівнянням доходів і витрат звітного періоду.

Слід зазначити, що проміжні показники фінансових результатів визначаються групуванням і порівнянням відповідних доходів та витрат. Так, порівняння доходу від реалізації (чистого продажу) з собівартістю реалізованої продукції, визначається валовий доход (прибуток). Собівартість реалізованої продукції включає так звані продуктивні витрати, прямі трудові витрати та загальновиробничі витрати (непрямі витрати на рівні цехів).

В результаті прибуток до оподаткування визначається алгебраїчною сумою проміжних результатів: операційного та результатів від фінансових та надзвичайних операцій. Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства – це різниця між прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Отже, річний фінансовий звіт має правдиво і достовірно відображати господарську діяльність підприємства відповідно до даних бухгалтерського обліку. Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства ґрунтується на даних систематичного, безперервного і документованого бухгалтерського обліку, об’єктивно відображає результати його фінансово-господарської діяльності для оцінки і управління нею.

Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства є важливим елементом фінансового менеджменту і аудиту. Користувачі фінансових звітів підприємства використовують методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільного фінансового стану.

Введення нового плану рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку в більшу відповідність з вимогами міжнародних стандартів зумовлюють необхідність розробки методики фінансового аналізу, яка б відповідала сучасним вимогам ринкової економіки.

Щоб приймати управлінські рішення, необхідно перш за все прийняти таку методику фінансового аналізу, яка б забезпечувала одержання найбільш інформативних параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Висновок

В даному дипломному проекті розглянуто питання необхідності проведення обліку та аналізу для підвищення фінансової стійкості ВАТ “Станіслав” і утримання високої ринкової позиції. В дипломі використано звітні і проектні матеріали підприємства за період 2002 – 2001 років.

ВАТ “Станіслав” – машинобудівне підприємство, яке спеціалізується на виготовленні нафтопромислового, бурового, геологорозвідувального обладнання та інструменту, спеціальних транспортних засобів і товарів широкого вжитку, а також здійснює сервісне обслуговування та ремонт автомобілів.

Основними техніко-економічними показниками ВАТ “Станіслав” є обсяг виробництва і реалізації продукції і виробництва. протягом аналізованого періоду майже всі показники погіршились, що пояснюється кризовими явищами в економіці України, недосконалістю розрахунково-платіжної системи, інфляційними процесами, втратою економічних зв’язків із постачальниками і споживачами, відсутністю грошових коштів, роботою на склад.

Виявлено багато недоліків і у забезпеченні, і у використанні матеріальних ресурсів, велику кількість відхилень у постачанні по номенклатурі і асортименту матеріалів, збільшення матеріаломісткості продукції. Тому необхідно вести жорсткий контроль якості матеріалів, оптимізувати схеми їх розкрою, підвищувати якість продукції, передбачати використання відходів у допоміжному виробництві.

Підприємство повністю забезпечено трудовими ресурсами. Високі коефіцієнти трудової дисципліни і працездатності свідчать про високий рівень організації праці, покращення стану і умов праці і техніки безпеки. Негативним фактором є небажане вирівнювання рівнів заробітної плати низько - і висококваліфікованих працівників, що поряд з спадом виробництва і обмеженням дії системи преміювання знижує стимул до продуктивної праці кваліфікованих робітників і спеціалістів.

Розроблений механізм дозволяє зробити висновок про те, що в умовах складної економічної ситуації єдиним реальним виходом є орієнтація виробництва на ринкові потреби, підвищення конкурентно спроможності продукції.

При аналізі техніко-економічних показників ВАТ “Станіслав” за 2002 – 2001 рр. можна визначити постійне їх погіршення за весь аналізований період.

На підприємстві відбуваються постійні скорочення чисельності працівників, це пояснюється відсутністю достатньої кількості грошових коштів для повної і своєчасної виплати зарплати, для забезпечення соціально-матеріальними факторами.

Слід звернути увагу на те, що основні виробничі фонди підприємства, як свідчать результати аналізу, мало оновлюються і є досить зношеними. Тому необхідна реконструкція, технічне переозброєння та будівництво нових виробничих потужностей на основі сучасних світових технологій.

Впровадження вище перелічених заходів є доцільним, а їх реалізація безпосередньо вплине на зміну фінансового стану підприємства в бік покращення.

Фінансова нестабільність ВАТ “Станіслав” з одного боку пов’язана з економічними реформами в Україні, з другого – з не фаховістю й несвоєчасною реакцією на кризове становище підприємства. Адже більшість помилкових рішень, яка призводила до погіршення фінансового становища, приймалася керівництвом підприємства через недостатню кваліфікацію. Тому слід своєчасно усувати негативні процеси на підприємстві, але передусім необхідно ідентифікувати причини фінансової нестабільності промисловості суб’єкта господарювання і знайти шляхи фінансового оздоровлення.

Економічна практика свідчить, що фінансову санацію найкраще проводити за рахунок внутрішніх фінансових джерел, тобто головна роль у схемі антикризового управління відводиться широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації.

Широке використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації пов’язане з тим, що успішне пристосування цих механізмів дає змогу не лише зняти фінансовий стрес загрози банкрутства, а й позбавити підприємство від залежності використання залученого капіталу, прискорити темпи його економічного розвитку.

Найважливіше завдання усунення неплатоспроможності, бо коли підприємство може своєчасно погасити свої борги перед кредиторами, це свідчить про встановлення системи розрахунків і попереджує виникнення процедури банкрутства. Хоч платоспроможність підприємства може бути усунена за рахунок використання низки фінансових заходів, фактори, які призвели до неплатоспроможності, можуть залишатися без змін. Тому слід звернути увагу на фінансову стійкість підприємства.

Одна з важливих проблем підприємства – зменшення поточних зовнішніх та внутрішніх фінансових зобов’язань. Це можна зробити кількома способами.

Зменшення внутрішніх поточних зобов’язань можна провести через зниження витрат на придбання палива, енергії, на ремонтні роботи, через зниження рівня заробітної плати робітникам (або збереження її на тому ж рівні за рахунок скорочення штату працівників), через зниження обсягів виробництва. Щоб зменшити зовнішні поточні зобов’язання, треба домовитися з постачальниками про продовження термінів сплати заборгованості за сировину, матеріали, паливо.

Суть стратегічного механізму фінансової стабілізації полягає у прискоренні економічного зростання, істотно змінити структуру фінансів, зокрема підвищити рентабельність товарів за рахунок збільшення націнок, увесь чистий прибуток, якщо він існує, застосовувати на виробничий розвиток, ліквідувати дебіторську заборгованість і залишки товарів на складах, збільшити коефіцієнт фінансового лівериджу за рахунок зростання суми довгострокових зобов’язань, але у межах безпечного рівня, щоб підприємство не стало залежним від кредиторів.

У загальному вигляді стратегічне антикризове управління фінансовою стійкістю – це діяльність, яка полягає у виборі дій для досягнення довгострокових цілей у постійно мінливих умовах, тобто сфера діяльності вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпеченні стійкості фінансового стану підприємства у довгостроковій перспективі за рахунок великої частки власного капіталу в загальній сумі джерел фінансових ресурсів.

Ключовим елементом стратегії управління фінансовою стійкістю підприємства є етап діагностування та структуризації проблеми, на якому здійснюється перетворення стратегічних цілей у систему довгострокових і короткострокових цілей, через які намагатимуться впливати на рівень стійкості фінансового стану підприємства.

Зміцнення рівня фінансової стійкості ВАТ “Станіслав” залежить від повноти досягнення тактичних цілей. В умовах кризи, яка супроводжує перехідний період, основними тактичними цілями є:

  • усунення неплатоспроможності підприємства;

  • відновлення фінансової стійкості підприємства;

  • зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання.

Усунення неплатоспроможності підприємства можливе лише за рахунок досягнення оперативних цілей, серед яких найважливішими є:

  • зменшення суми поточних фінансових зобов’язань підприємства;

  • зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов’язань підприємства;

  • збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних зобов’язань.

Відновлення фінансової стійкості ВАТ “Станіслав” можливе лише за умови досягнення таких оперативних цілей:

  • збільшення обсягу позитивного грошового потоку;

  • зниження обсягів споживання інвестиційних ресурсів підприємства у поточному періоді;

Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання підприємства залежить від досягнення таких оперативних цілей:

  • збільшення темпів приросту обсягів реалізації продукції;

  • перегляду окремих напрямів фінансової стратегії підприємства.

Проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що організація цільового стратегічного антикризового управління фінансовою стійкістю на ВАТ “Станіслав” допоможе зміцнити рівень стійкості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємства.

Таким чином, проведений аналіз фінансового стану підприємства дав змогу розробити висновки та пропозиції з поліпшення фінансового стану підприємства, але ці висновки і розрахунки показників не завжди можуть бути співставленні з подібним аналізом по іншим підприємствам. Тому ми пропонуємо:

  1. Розробити єдину методику аналізу фінансового стану підприємства.

  2. Процес здійснення економічного аналізу автоматизувати.

Запровадження в життя цих рекомендацій дасть змогу підприємствам проводити фінансовий аналіз у стислі строки та використовувати їх результати для обґрунтування ефективних управлінських рішень.

Література:

  1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». // Діло. – 5 січня 1998 р.

  2. Закон України “Про підприємства в Україні” від 19.09.1991.- №1576-12.

  3. Баланс підприємства ВАТ “Станіслав” за 1999-2002 рр.

  4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. – М.: Финансы и статистика, 1996.

  5. Бандурка Ю.М., Коробков М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. – К., 1998.

  6. Білуха М.І. Теорія бухгалтерського обліку. – К., 2002.

  7. Быкадыров В. Фінансово-экономическое состояние предприятия. – 1999.

  8. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності. – К.: Вища школа, 1996.

  9. Іваненко В. Курс економічного аналізу. Навч. посіб. – К.: Знання, 2002.

  10. Іваненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкин в.С. Економічний аналіз. Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

  11. Карпин Т. Анализ финансовых отчётов. – М.: Инфра-М, 1998.

  12. Ковальов В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996.

  13. Комаринський Я., Яремчик І. Фінансово-інвестиційний аналіз – К., 1996.

  14. Коробов М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.: Знання, 2002.

  15. Лукашевич И. Анализ финансовых операцій. – М.: Фис. ЮНИТИ, 1998.

  16. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: КНЕУ, 1999.

  17. Поддєрьогіна А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 1998.

  18. Прудников А.Г. Анализ финансового состояния предприятия. – КГАУ, 1995.

  19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – М.: ИП “Экоперспектива“, 1997.

  20. Скоун Т. Управленческий учёт. – М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

  21. Стоун Д., Хитчинг К. Бухгалтерский учёт и финансовый анализ. – 1994.

  22. Финансовый менеджмент: теория и практика / Под ред. Стояновой Е.С. – М.: Перспектива, 1996.

  23. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 1996.

  24. Шим Джейк К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент: Пер. с англ.. – М., 1996.

  25. Экономический анализ / Под ред. Баканова и Шеремета.


Фінансовий стан підприємства ВАТ “Станіслав”

с таном на 2001 року в тис. грн.

ДЕБІТОРИ


Тис. грн.

КІІМ


ІІМ

ІІУ

ТЕХСЕРВІС

всього

Готова продукція відвантажена і неоплачена

На 1.01.00

536,3













На 1.01.01

938,4













Готова продукція на складі

1.01.00

2736,7













1.01.01.

2421,3













Матеріали виписані і неоплачені

Матеріали на складі

1.01.00

178,6













1.01.01.

81,7













Надані послуги

1.01.00

1019,7













1.01.01.

1612,3












Всього


1.01.00

385,7













1.01.01.

578,0












КРЕДИТОРИ


#

#

#

#

#

#

Картотека №2

1.01.00

1748,8













1.01.01.

2311,0













В тому числі в бюджет

1.01.00

1462,2













1.01.01.

2187,2













Неоплачені матеріали

1.01.00

560,1













1.01.01.

1251,5













Готова продукція, оплачена, а не відвантажена

1.01.00

149,9













1.01.01.

65,3












ЕНЕРГОНОСІЇ


1.01.00

348,6













1.01.01.

307,7













Енергія

1.01.00

237,7













1.01.01.

105,4













Газ

1.01.00

71,6













1.01.01.

108,9













Інші

1.01.00

393













1.01.01.

93,4













Невиплачена зарплата

1.01.00

162,2













1.01.01.

346,1













Податки по зарплаті

1.01.00

61,6













1.01.01.

317,7












Всього


1.01.00

3031,2













1.01.01.

4599,3













Фонд нарахованої зарплати



















1.01.00

2256,5













Використання коштів

1.01.01.


































- платежі в бюджет




273,5













- зарплата




593,7













- податки по зарплаті




490,4













- погашення кред. заборгованості




690,3













- забезпечення матеріалами




208,6













Обсяги реалізації готової продукції




5153,4













З
Фінансовий директор
аборгованості по відрядженнях




2 2,3













Таблиця 7
Аналіз складу та структура дебіторської заборгованості




Назва показнику

На 01.01.2002 р.

На 01.01.2001 р.

Тис. грн.

Питома

Тис. грн.

Питома

Вага, %

Вага, %

Всього

1249

100

1763

100

Між підприємствами України

1231

98,6

1548

87,8

З підприємствами інших країн

18

1,4

215

12,2

В тому числі




х




х













100

1. товари, роботи, послуги

1075

86,1

1598

90,6

А) прострочена

719

х

1082

Х

2. За податковими розрахунками

0

0,0

0

0,0

2. З бюджетом

8

0,6

5

0,3

3. За векселями

0

0,0

0

0,0

4. З внутрішніх розрахунків

0

0,0

82

4,7

6. З дочірніми підприємствами

166

13,3

0

0,0

7. По оплаті праці

0

0,0

0

0,0

8. Інша заборгованість

0

0,0

0

0,0


Таблиця 8
Аналіз стан та структура кредиторської заборгованості




Назва показнику

На 01.01.2002 р.

На 01.01.2001 р.

Тис. грн.

Питома

Тис. грн.

Питома

Вага, %

Вага, %

Всього

1249

100

1763

100

Між підприємствами України

1231

98,6

1548

87,8

З підприємствами інших країн

18

1,4

215

12,2

В тому числі




х




х













100

1. товари, роботи, послуги

1075

86,1

1598

90,6

А) прострочена

Б) несплачені в строк

719

х

1082

Х

2. З бюджетом

1516,0

52,3

2478

48,4

3. По позабюджетних платниках













4. З дочірніми підприємствами

116,0

4,0







5. По страхуванню

60,0

2,1

210

4,1

6. По оплаті праці

162,0

5,6

346

6,8

7. З векселями







288

5,6

8. З внутрішніх розрахунків







763

14,9

9. Інша заборгованість

48,0

1,7










скачати

© Усі права захищені
написати до нас