[ Оцінка фінансово-господарської діяльності автотранспортного підприємства ]! | На 31.12.06 | На 31.12.07 | На 31.12.08 | Зміни в 2007 р. в порівнянні з 2006р. | Зміни в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. | ||||||||
тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн. | в структурі | Темпи зростання,% | тис.грн. | в структурі | Темпи зростання,% | ||
Статутний капітал | 951.1 | 100.00 | 1011.1 | 100.00 | 1011.1 | 88.83 | 60.0 | 0.00 | 106.3 | 0.0 | -11.17 | 106.31 | |
Інший доповнить. капітал | 0 | 0 | 0.0 | 0 | 0.0 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | - | 0.0 | 0.00 | - | |
Резервний капітал | 0 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | - | 0.0 | 0.00 | - | |
Нераспред. прибуток | 0 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | 127.2 | 11.17 | 0.0 | 0.00 | - | 127.2 | 11.17 | - | |
Всього | 951.1 | 100.00 | 1011.1 | 100.00 | 1138.3 | 100.00 | 60.0 | 106.3 | 187.2 | 119.68 |
Таблиця 2.7 - Динаміка структури позикового капіталу
Найменування статей | На 31.12.06 | На 31.12.07 | На 31.12.08 | Зміни в 2007 р. в порівнянні з 2006р. | Зміни в 2008 р. в порівнянні з 2006 р. | |||||||
Тис.грн | % | Тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн. | в структурі | Темпи зростання,% | тис.грн. | в структурі | Темпи зростання,% | |
Долгосроч. зобов | 0.00 | 0.00 | 0.0 | - | 0.00 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | - | 0.00 | 0.00 | - |
Поточні зобов: | - | - | ||||||||||
Краткосроч. кредити банків | 0.00 | 0.00 | 0.0 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | - | 0.00 | 0.00 | - |
Векселі видані | 0.00 | 0.00 | 0.0 | 0 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | 0.00 | - | 0.00 | 0.00 | - |
Кредиторська задолж. за тов., раб., послуги | 324.70 | 58.60 | 83.9 | 28.14 | 144.00 | 53.51 | -180.70 | -180.70 | 25.84 | -180.70 | -5.09 | 44.35 |
Поточні зобов за розрахунками | 113.30 | 20.45 | 57.6 | 19.32 | 56.10 | 20.85 | -57.20 | -57.20 | 50.84 | -57.20 | 0.40 | 49.51 |
Інші поточні обязат-ва | 116.10 | 20.95 | 156.6 | 52.53 | 69.00 | 25.64 | -47.10 | -47.10 | 134.88 | -47.10 | 4.69 | 59.43 |
Всього | 554.10 | 100.00 | 298.1 | 100.00 | 269.10 | 100.00 | -256.00 | - | 53.80 | -285.00 | - | 48.57 |
Підприємство за аналізований період не використовує коротко - і довгострокові кредити банків. Залучення ж довгострокових кредитів для формування майна підприємства свідчить про продуману фінансової стратегії підприємства. Таким чином, незначне зниження зменшення джерел формування майна підприємства протягом останніх двох років відбулося в основному за рахунок зменшення позикових коштів на 285 тис. грн. за аналізований період. На закінчення слід зазначити, що сама по собі структура майна і навіть динаміка не дає відповідь на скільки вигідно інвесторам вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює відповідність активів і наявність коштів для погашення боргів.
2.6 Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними засобами
Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними засобами починається з визначення їх наявності. Фактична наявність власних оборотних коштів визначається різницею між підсумком першого розділу пасиву балансу і підсумком першого розділу активу балансу.
Дані про наявність власних оборотних коштів підприємства наведені в табл. 2.8.
Таблиця 2.8 - Розрахунок наявності власних оборотних коштів підприємства
Показники | 2006 р | 2007 р | 2008 р | 2007/2006 | 2008/2006 |
тис.грн | тис.грн | тис.грн. | тис.грн | тис.грн | |
власний капітал | 3734.90 | 3734.00 | 3876.20 | -0.9 | 141.3 |
необоротний капітал | 2525.20 | 3598.60 | 3452.00 | 1073.4 | 926.8 |
наявність власних оборотних коштів | 1209.70 | 135.40 | 424.20 | -1074.3 | -785.5 |
Як видно з табл. 2.86, в 2007 р. відбулося значне зниження кількості власних оборотних коштів підприємства (на 1074,3 тис.грн.), Що пояснюється збільшенням необоротного капіталу. Однак, протягом 2008 р. спостерігається зниження кількості необоротного капіталу і збільшення власного капіталу підприємства, в результаті чого наявність власних оборотних коштів підприємства збільшилася до 424,20 тис.грн. в порівнянні з 2007 р. таке збільшення є позитивним фактором у роботі підприємства. Фінансове становище підприємства багато в чому залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в оборотні активи, перетворюються в реальні гроші. Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них і дозволяє підприємству використовувати їх для додаткового випуску продукції. Ефективність використання оборотних коштів характеризується такими показниками, як: тривалість одного обороту всіх оборотних коштів і коефіцієнт оборотності оборотних коштів за аналізований період. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (кількість оборотів) розраховується за формулою:
(2.1)
Тривалість одного обороту оборотних коштів розраховується за формулою:
, (2.2)
Де Е - середня вартість оборотних коштів за аналізований період; Т - тривалість періоду, що аналізується (360 днів); Вр - виручка від реалізації продукції.
Таблиця 2.9 - Розрахунок тривалості одного обороту оборотних коштів
Показники | Умовне обознач. | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | Відхилення 2007 \ 2006 | Відхилення 2008 \ 2007 |
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | Вр | 98.40 | 342.90 | 1358.10 | 244.50 | 1259.70 |
Середні залишки оборотних коштів, тис. грн. | Е | 1763.80 | 1106.15 | 795.15 | -657.65 | -968.65 |
Оборотність оборотних коштів, дні | Д | 0.06 | 0.31 | 1.71 | 0.25 | 1.65 |
Як видно з табл. 2.9, оборотні кошти підприємства в 2006 р. -2008 р оберталися досить швидко.
2.7 Аналіз фінансового стану
В даний час фінансовий аналіз є важливою умовою ефективної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності і загальності оцінювання існуючого і прогнозованого фінансового стану підприємства. Тому аналіз фінансового стану підприємства буде проводитися на основі розрахунку фінансових показників, передбачених Методикою Міністерства фінансів України. Етапами проведення такого аналізу є: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.
Таким чином, аналіз фінансового стану підприємства починається з оцінки його ліквідності. За даною методикою аналіз ліквідності підприємства грунтується на розрахунку коефіцієнтів покриття, швидкої і абсолютної ліквідності, а також чистого оборотного капіталу. Однак, для більш детальної оцінки ліквідності підприємства необхідно також провести аналіз ліквідності балансу, який полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих по ступені убування їхньої ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими в порядку зростання терміновості майбутніх платежів. Результати такого аналізу представлені в табл. 2.10 і 2.11.
Таблиця 2.10 - Аналіз ліквідності балансу
АКТИВ | На 31.12.06 | На 31.12.07 | ПАСИВ | На 31.12.06 | На 31.12.07 | Надлишок, недост-к | Рез-ти розрахунку |
1. Найбільш ліквідні активи (Л1) | 1201.5 | 12.3 | 1. Найбільш термінові обязат-ва (П1) | 324.7 | 83.9 | -71.6 | Л1> П1 Л2> П2 Л3> П3 Л4 <П4 |
2. Швидко реалізовані активи (Л2) | 510.1 | 358.1 | 2. Короткострокові пасиви (П2) | 229.4 | 214.2 | 143.9 | |
3. Повільно реализ-мі активи (Л3) | 52.5 | 78.1 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | 0 | 0 | 78.1 | |
4. Важко реализ-мі активи (Л4) | 2525.2 | 3598.6 | 4. Постійні пасиви (П4) | 3734.9 | 3734 | -135.4 | |
БАЛАНС | 4289.3 | 4047.1 | БАЛАНС | 4289 | 4032.1 |
Таблиця 2.11 - Аналіз ліквідності балансу
АКТИВ | На 31.12.07 | На 31.12.08 | ПАСИВ | На 31.12.07 | На 31.12.08 | Надлишок, недост-к | Рез-ти розрахунку |
1. Найбільш ліквідні активи (Л1) | 12.30 | 68.10 | 1. Найбільш термінові обязат-ва (П1) | 83.90 | 144.00 | -75.90 | Л1 <П1 Л2> П2 Л3> П3 Л4 <П4 |
2. Швидко реалізовані активи (Л2) | 358.10 | 502.80 | 2. Короткострокові пасиви (П2) | 214.20 | 125.10 | 377.70 | |
3. Повільно реализ-мі активи (Л3) | 78.10 | 122.40 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | 0.00 | 0.00 | 122.40 | |
4. Важко реализ-мі активи (Л4) | 3598.60 | 3452.00 | 4. Постійні пасиви (П4) | 3 734.00 | 3 876.20 | -424.20 | |
БАЛАНС | 4047.10 | 4145.30 | БАЛАНС | 4 032.10 | 4 145.30 |
На підставі табл. 2.10 можна сказати, що баланс підприємства в 2005 р. не є абсолютно ліквідним, тобто підприємство не має достатню кількість коштів для погашення як короткострокових, так і довгострокових зобов'язань.
Як видно з табл. 2.11 у 2008 р. спостерігається недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Так як такий недолік становить порівняно невелику суму (75,90 тис.грн), то така ситуація не є загрозливою. У той же час підприємству необхідно контролювати ситуацію, щоб подібні негативні явища не повторювалися в майбутньому.
У 2008 р. зросла кількість швидко реалізованих і повільно реалізованих активів.
Нестача коштів за статтею важко реалізованих активів не є загрозою для підприємства, так як його можна покрити за надлишком більш ліквідних активів.
Дані про аналіз ліквідності підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів містяться в табл. 2.12.
Таблиця 2.12 - Аналіз ліквідності
Показник | Формула розрахунку | Значення показника по роках | Нормативне зміна | ||
2006 | 2007 р | 2008 р | |||
Коефіцієнт покриття |
| 3.183 | 1.505 | 1.712 | Збільшення К = 2-2,5 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
| 3.089 | 1.243 | 2.121 | Збільшення К = 0,7-0,8 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
| 2.168 | 0.041 | 0.253 | Збільшення; К = 0,2 - 0,25 |
Чистий оборотний капітал |
| 1209.700 | 150.400 | 424.200 | Збільшення |
З таблиці. 2.12 можна зробити наступні висновки щодо ліквідності аналізованого підприємства:
- За останні два роки відбулося зниження коефіцієнта покриття. Його значення, рівні 1,505 і 1,712, свідчать про те, що оборотних коштів підприємства недостатньо для погашення будь-яких короткострокових зобов'язань;
- Значення коефіцієнта швидкої ліквідності за 2006-2008 рр.. відповідають нормативним значенням, а його зменшення 2007р. пояснюється збільшенням поточних зобов'язань підприємства. Даний показник свідчить про те, що підприємство може виплатити поточні зобов'язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами;
- У 2008 р. спостерігається збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності, і його значення, незважаючи на значне зниження в 2007 р., в 2006 і 2008 р.р. відповідає нормативному. Він показує, що на 1грн. поточних зобов'язань у 2008 р. підприємство має 25 коп. абсолютно ліквідних активів ";
- В 2007 р. спостерігалося значно у порівнянні з 2006 р. зниження чистого оборотного капіталу: з 1209,7 тис. грн. до 150,40 тис.грн.; в 2008 р. чистий оборотний капітал зріс до 424,20 тис. грн., наявність чистого оборотного капіталу свідчить про здатність даного підприємства виплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.
Наступним етапом проведення аналізу фінансового стану за методикою, запропонованої Міністерством фінансів України, є аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства. Такий аналіз здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.
Дані про фінансову стійкість містяться в табл. 2.13.
Таблиця 2.13 - Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Показник
З таблиці. 2.13 можна зробити наступні висновки щодо платоспроможності даного підприємства: - Коефіцієнт автономії протягом останніх трьох років залишається практично без змін. Його значення рівне 0,935 у 2008 р., відповідає нормативному і свідчить про фінансову незалежність підприємства, про відсутність будь-яких фінансових труднощів у цьому і майбутніх періодах; - Значення коефіцієнта фінансування, рівне 0,069 у 2008 р., свідчить про значний ступінь незалежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів у 2006 - 2008рр.; - Коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними засобами знизився з 2,183 у 2005р. до 1,576 в 2008р. (Значне зниження в 2007 р. до 0,505) відповідає нормативному значенню; - Коефіцієнт маневреності власного капіталу за останні два роки відповідає нормативному значенню. Його значення є досить високими і свідчать про можливість підприємства вільно маневрувати своїми коштами, тобто забезпечується оборот власного капіталу. Далі проводиться аналіз ділової активності підприємства, який дозволяє проаналізувати і оцінити ефективність його основної діяльності, яка характеризується швидкістю обігу фінансових ресурсів підприємства. Дані про ділову активність містяться в табл. 2.14. З таблиці. 2.14 можна зробити відповідні висновки щодо ділової активності підприємства: - Коефіцієнти оборотності активів та дебіторської заборгованості за останні три роки характеризує неефективності використання підприємством всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення, оскільки мають дуже низькі значення; - Відповідно терміни погашення дебіторської заборгованості значні: у 2006 р термін погашення дебіторської заборгованості становив 3732 дня, у 2007 р. - 751.9 днів. Тільки в 2008 р. термін погашення дебіторської заборгованості склав менше року - 279 дні; - Протягом 2007 - 2008рр. спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості: з 0,112 у 2006 р. до 3,240 у 2008 р. Така динаміка свідчить про збільшення швидкості обертання кредиторської заборгованості підприємства. Таблиця 2.14 - Аналіз ділової активності підприємства
- Протягом 2006 - 2008рр. спостерігається збільшення коефіцієнтів оборотності основних засобів. Така динаміка свідчить про збільшення ефективності використання основних засобів - Значення коефіцієнта оборотності власного капіталу низькі і свідчать про неефективне використання власного капіталу. Значення показників ділової активності досить низькі і характеризують інертну позицію керівництва підприємства на ринку автотранспортних послуг. Завершальним етапом проведення аналізу фінансового стану підприємства за методикою Міністерства фінансів України є аналіз рентабельності, який дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання. Дані про рентабельність підприємства представлені в табл. 2.15. Таблиця 2.15 - Аналіз рентабельності підприємства
З таблиці. 2.15 можна зробити наступний висновок щодо рентабельності даного підприємства: - Негативні значення показників рентабельності активів і власного капіталу за 2006 - 2007 рр.. викликані наявністю у підприємства в цей період збитку. Спостерігається збільшення даних показників за останні два роки, що обумовлено зниженням розміру збитку підприємства. У 2008 р. значення рентабельності активів і власного капіталу зросли, їх значення стали відповідати нормативним значенням. Така тенденція характеризує поліпшення ефективності використання активів підприємства, а також підвищення ефективності вкладення засобів у дане підприємство; - Збільшення коефіцієнта рентабельності діяльності в 2007 р. до нормативного значення характеризує підвищення ефективності господарської діяльності підприємства; - За останні два роки спостерігається зростання коефіцієнта рентабельності продукції. Якщо в 20065г. він склав -0,119, то в 2008р. його значення, рівне 0,092, відповідає нормативним вимогам. Така динаміка характеризує збільшення прибутковості господарської деяте6льності підприємства від його основної діяльності. Таким чином, на підставі вище наведеного аналізу можна зробити висновок про те, що фінансове становище підприємства на протязі 2006 - 2008рр. є задовільним. Більш того, його можна охарактеризувати як стійке і стабільний. Протягом останніх трьох років об'єднання не допускало утворення заборгованості по кожному з податків та обов'язкових платежів, а також із заробітної плати та енергоносіїв. Слід зазначити, що майновий стан підприємства є задовільним і характеризується наявністю власних оборотних коштів підприємства в період 2006 - 2008рр. Показники, що характеризують ліквідність підприємства, свідчать про його здатність виплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Всі показники, що характеризують фінансову стійкість, знаходяться на рівні норми, що свідчить про платоспроможність даного підприємства. Аналізоване підприємство протягом 2006 - 2007 рр.. має збиток, що є наслідком неефективного використання активів підприємства. У 2008 р. на підприємстві було отримано прибуток. Така тенденція є свідченням поліпшення виробничо-господарської діяльності підприємства і його фінансового стану в цілому. На закінчення необхідно додати, що з метою досягнення високих результатів діяльності підприємства керівництву необхідно розробити заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності, зростання прибутку та більш повне ефективне використання виробничого потенціалу підприємства, а також оцінити свої можливості і вибрати стратегію реалізації поставлених цілей. 3. Розробка заходів 3.1 Види міського та приміського пасажирського транспорту Електрифіковані залізниці використовуються як основний вид транспорту, що зв'язує пасажирів передмістя та їх кореспонденцію з міською зоною. У великих містах головні ділянки залізничних ліній широко використовуються як міський транспорт. Електропоїзди виконують великий обсяг міських і приміських перевезень пасажирів. Цей вид транспорту відрізняється відносно низькою собівартістю, великою пропускною здатністю і високими швидкостями повідомлення. У межах міста протяжність залізниць може становити 15 км і більше, що створює додаткові зручності для приміських пасажирів. Велике значення для зручності пасажирів має стикування залізниць з іншими видами транспорту (зокрема, з метро) у єдиному транспортному вузлі. Метрополітен будується в містах, населення яких перевищує 1 млн. жителів, і що мають, як правило, певний соціально-адміністративне значення. Пасажиропотік в одному напрямку має бути не менше 25 тис. пасажирів на годину. Метрополітен - найдорожчий вид міського транспорту: один кілометр двухпутной лінії коштує 10-20 мільйонів доларів. На деяких лініях здійснюється автоматичне керування рухом поїздів або автоматичне регулювання їхньої швидкості. В Англії, Швейцарії, США та інших країнах існує вантажний метрополітен. У Лондоні 10,5 км ліній метрополітену зв'язують два поштамту з найбільшими підприємствами зв'язку. Чиказький вантажний метрополітен протяжністю 100 км включає в себе три вугленавантажувальний станції і 96 підйомників для вертикального транспортування вантажів, він з'єднаний зі складами, товарними базами, станціями залізниць. У Москві, Берліні, Варшаві, Софії, Цюріху та інших містах є локальні системи підземних тунелів для вантажів і пошти, що значно скорочує потреби в коштах наземного транспорту. У деяких країнах споруджується швидкісний метрополітен (іноді паралельно існуючими лініями для їх розвантаження) для більш швидкого зв'язку з віддаленими районами, наприклад КЕК в Парижі, ВАКТ в Сан-Франциско. Трамвай як основний вид транспорту використовується в містах з населенням від 500 тис. жителів при стабільному пасажиропотоці більше 9 тис. пасажирів на годину. При значній віддаленості промислової зони від основної території міста та наявність досить потужних і стабільних пасажиропотоків доцільне використання швидкісного трамвая, маршрути якого в деяких частинах міста можуть проходити під землею (наприклад, у Відні). Швидкісний трамвай використовується також як альтернатива метрополітену у години спаду пасажиропотоку (на одних і тих же лініях). Проблеми екології, а також енергетична криза і більш висока вартість проїзду на інших видах транспорту поступово повертають трамваю його колишню роль. Тролейбус застосовується в містах з населенням понад 300 тис. жителів і пасажиропотоком 6-9 тис. пасажирів на годину. При відсутності інших видів транспорту з більшою провізної здатністю він може бути основним, в інших випадках - подвозящім. Тролейбус об'єднав переваги трамвая та автобуса. У курортних зонах тролейбусний рух доцільно як екологічно чисте. Тролейбус може працювати і на заміських лініях, наприклад, Сімферополь-Алушта - Ялта (довжина маршруту 100 км). Автобус для міст з населенням до 250 тис. жителів є основним, а в деяких містах - єдиним видом транспорту. Автобусне обслуговування є практично у всіх містах і населених пунктах України. Автобус є основним засобом зв'язку між містом і селом. На його частку припадає основний обсяг роботи з освоєння пасажиропотоку у приміських зонах. Автобус є найбільш простим, широко поширеним і маневреним видом наземного транспорту. Завдяки своїй маневреності та можливості організації екстрених перевезень зі зміною маршруту автобус використовується у випадку поломок рейкового електричного транспорту, тому багато міст світу експлуатують два види міського транспорту-метрополітен і автобус. За кордоном застосовується швидкісне автобусне повідомлення на спеціально відведеній смузі (Вашингтон, Брюссель, Париж та ін) або в тунелі (Бостон). Завдяки експресному технології перевезень швидкості підвищуються до 50-60 км / год (у Лос-Анджелесі на 20-кілометровій трасі швидкість автобусного сполучення складає 80 км / год). За кордоном застосовується система пропуску автобусів на "зелену хвилю". Перераховані вище заходи дозволяють збільшити пропускну здатність автобусного-повідомлення до 25 тис. пасажирів на годину, розширюючи тим самим сфери його застосування. Маршрутне таксі, будучи різновидом автобусного сполучення, працює на фіксованих маршрутах локальних територій для зв'язку станцій міського транспорту з мікрорайонами, культурно-побутовими підприємствами міста (стадіонами, великими універмагами, ринками та ін.) Монорельсовий транспорт доцільний для зв'язку великих житлових районів з віддаленими від них промисловими зонами, для зв'язку населених пунктів з місцями прикладання праці і для організації пасажирських ліній, що з'єднують кінцеві станції міського транспорту з передмістям, аеропортами, зонами відпочинку, містами-супутниками. У забудованих частинах міст він недоцільний, іноді неможливий через величезні опор, на яких встановлюють балки-монорельси, великих радіусів заокруглень, вібраційних і шумових впливів на споруди. На думку багатьох фахівців, монорейка в чистому вигляді навряд чи доцільно застосовувати надалі. Проте його ідея широко використовується зараз в нових міських транспортних системах. Водний транспорт у зв'язку з його сезонністю грає невелику роль у перевезеннях пасажирів і використовується як прогулянковий, для зв'язку міста з зонами відпочинку (у місті або передмісті). Таксомотора характеризується високими швидкостями повідомлення, комфортабельністю, доставкою пасажирів "від дверей до дверей". Він застосовується для термінових поїздок, для перевезень пасажирів з багажем, в екстрених випадках, у години перерви роботи громадського транспорту. 3.2 Економіко-географічна характеристика регіону Обсяг роботи пасажирського транспорту залежить від чисельності населення, характеру розселення мешканців, планувальної організації міста, взаєморозташування житлових і промислових зон, умов рельєфу:
м.Євпаторія -121 тис. жителів; АРК - 2134,7 тис. чоловік (4,3% населення України), у тому числі міське населення - 1338,3 тис. чоловік (62,7%), сільське - 796,4 тис. осіб (37,3%) . Щільність населення - 81,8 чол. на кв. км.
Середньорічна -11,6 ° С; Середня зимова температура: 0 ° С; Середня літня температура: 22 ° С;
Категорії доріг: вузькі вулиці з крутими поворотами (місто протягнулося на 14,5 км. І на 9 км. Ступив у степ. У Євпаторії 5 площ, 229 проспектів та вулиць, провулків, проїздів, тупиків, загальна довжина яких 155км); асфальтні міжміські траси. Сфера діяльності рухомого складу: пасажирські перевезення. У адміністративну зону Євпаторії входить 3 анклаву: селище Заозерне (Чайка), що розташувався в 9 км. від міста на березі Євпаторійської бухти і солоного озера Яли-Мойнаки; селище Мирне - в 28 км від Євпаторії, що знаходиться між берегом моря і озером-затокою Донузлав; селище Новоозерне (Донузлав) - 38 км від міста, на березі озера-затоки Донузлав. Євпаторія має хороше транспортне сполучення, комфортабельний залізничний вокзал, куди прибувають потяги та вагони прямого сполучення. Курсують електрички до станцій Сімферополь і Севастополь. Зі столицею Автономної Республіки Крим Євпаторію пов'язує асфальтове шосе (64 км), яке з'єднується з московською автострадою. Сімферопольський аеропорт розташувався в 52 км від Євпаторії. 3.3 Режим роботи виробничих підрозділів, що здійснюють пасажирські перевезення Перевезення пасажирів здійснюються автобусами ПАЗ -3205 і ЛАЗ 4202. Короткі експлуатаційні характеристики автомобілів представлені в табл. 3.1 та 3.2. Таблиця 3.1. - Коротка експлуатацінно - технічна характеристика автомобіля ПАЗ-3205
Таблиця 3.2. - Коротка експлуатацінно - технічна характеристика автомобіля ЛАЗ-4202
3.4 Виробнича програма з експлуатації автобусного парку на 2009 рік Уміння економічно і технічно грамотно організовувати автомобільні перевезення, знайти і реалізувати внутрішні резерви виробництва, підвищити ефективність транспортного виробництва - має бути невід'ємною якістю управлінських працівників, зайнятих плануванням і організацією перевезень вантажів і пасажирів. У таблиці 3.4. представлена технічна характеристика автобуса, в розрахунку на який проводиться розрахунок. Таблиця 3.4 - Технічна характеристика автобуса
3.4.1 Показники роботи автобуса даної марки за день - Добовий пробіг. Lсут = Тн * Vе; Lсут = 12,0 * 20,5 = 246,00 (км.) - Пробіг з пасажирами за день. Lпас = lсут * β = 246,00 * 0,97 = 238,62 (км.) - Обсяг перевезень з пасажирами. Qдн = Pдн / lср = 1567,89 / 10,2 = 153,71 (пас.) - Обсяг перевезень у пасажиро-кілометрах. Ply = g * γ * Ty * β * V '= 41 * 0,68 * 1 2,0 * 0,97 * 20,5 = 6652,72 (пас. / км) 3.4.2 Показники роботи автобусів за рік. - Авто-дні в господарстві. Аді = Аі * Дк = 34 * 365 = 12410 (авто-дн.) - Авто-дні в експлуатації. АДЕ = Аді * α в = 12410 * 0,74 = 9183 (авто-дн.) - Обсяг перевезень в пасажирах за рік. Qг = Qдн * АДЕ = 153,71 * 9183 = 1411518,73 (пас.) - Обсяги перевезень в пасажиро-кілометрах. Pг = РДН * АДЕ = 1567,89 * 9183 = 14397933,87 (пкм.) - Загальний річний пробіг. Lобщ = lсут * АДЕ = 238,62 * 9183 = 2191247,46 (км.) -Пробіг з пасажирами за рік. Lпасс = lпасс * АДЕ = 246,00 * 9183 = 3810118,5 (км.) - Автомобіле-години в експлуатації за рік. АЧе = Тн * АДЕ = 12,0 * 9183 = 110196,00 (авточаси.) 3.5 Планування технічних ремонтів та технічного обслуговування Розрахунок продуктивної програми по ТО і ТР проводиться на підставі даних розрахунку продуктивної програми з експлуатації парку. Таблиця 3.5 - Нормативні дані
3.5.1 Розрахунок кількості впливів - Кількість капітальних ремонтів Nкр = Lобщ / Lкр = 2191247,46 / 400000 = 5,47 (в.) де Lкр - нормативний пробіг до капремонту, км - Кількість технічних ремонтів № 2 Nто2 = Lобщ / Lто-2 - Nкр = 2191247,46 / 14000 - 10 = 146,51 (в.) де Lто-2 - нормативний пробіг до ТО - 2, км. - Кількість технічних ремонтів № 1. Nто1 = Lобщ / Lто-1 - (Nкр + N2) = 2191247,46 / 3500 - (5,47 + 146,51) = 474 (в.) де Lто-1 - нормативний пробіг до ТО - 1, км. - Кількість щоденних обслуговувань. Nео = Lобщ / lсут = 2191247,46 / 238,62 = 9183 (в.) 3.5.2 Трудомісткість обслуговування. - Трудомісткість щоденного обслуговування. Tео = Nео * tто1 = 9183 * 1,15 = 10560 (ч - ч.) -Трудомісткість ТО - 1 Tто1 = Nто1 * tто1 = 7,9 * 474 = 3744 (ч - ч.) Трудомісткість ТО - 2 Tто2 = Nто2 * tто2 = 32,7 * 146,51 = 4790 (ч - ч.) -Трудомісткість поточного ремонту. Етр = ЕПР * Добщ / 1000 = 7 * 2191247,46 / 1000 = 14038 (ч - ч.) де tео, tто1, tто2, tтр - нормативні трудомісткості на технічні впливу, чел.ч - Загальна трудомісткість. Тзаг = Тто1 + Тто2 + ТТР + Тео = 23028 (ч-ч.) 3.6 Необхідна чисельність персоналу 3.6.1 Чисельність водіїв. Nв = 1,05 * АЧе / (ФРВ1в * Кпт), чол. ФРВ1в - фонд робочого часу одного водія, ч. ФРВ1в = (Дк - (Дотп + Дпр + ДГО + Двих)) ПВМ - Дпр.пр * tсокр = = (365-104-25-12-5-3) 8 - 1 * 8 = 1720 год де Дк - число календарних днів у році, Дотп - дні чергової відпустки, Дпр - святкові дні, Чаток - дні неявки через держ. обязонностей, Двих - дні вихідні, ПВМ - тривалість робочої зміни, tсм - час, на який скорочується робочий день у передсвяткові дні, Д пр.пр - дні передсвяткові, Кпт - коефіцієнт, що враховує зростання продуктивності праці. Nв = 1,05 * 110196,00 / 1720 * 1,05 = 64 (в.) 3.6.2 Чисельність ремонтних робітників. Nр.р = Тзаг / (ФРВ1в * 1,05) = 23028 / (1720 * 1,05) = 12 (ч). 3.6.3. Чисельність допоміжних робітників. Nвсп = 0,2 * Nр.р = 0,2 * 12 = 2 (осіб) 3.6.4 Чисельність спеціалістів. Nспец = (Nв + Nк + Nвсп + Nр.р) * 0,1 = (64 + 2 + 12) * 0,1 = 8 (осіб) 3.6.5 Чисельність персоналу АТП. Nпер = Nв + Nвсп + Nр.р + Nспец = 64 +12 +2 +8 = 86 (чол.) Таким чином, для забезпечення безперебійної програми в рамках встановленого плану перевезень Апт не обходимо звелічіть чисельність персоналу до 86 осіб. Слід зазначити, що основний обсяг перевезень приходжу на період травень-вересень, тому в АТП можливо практикувати тимчасовий найм водите лей і обслуговуючого персоналу на цей період 3.7 Фонд оплати праці 3.7.1 Заробітна плата за тарифом. - Для водіїв автобусів Зтар = Счас3 * 1,05 * Аче = 3,81 * 1,05 * 110196,00 = 440839,00 (грн.) де Счас - годинна тарифна ставка водія третього класу. 3.7.2 Надбавка за класність. НКл = Счас3 * ФРВв1 * (0,25 * Нв1 + 0,1 * Нв2), грн. Нв1 = 45% * Nв; Нв2 = 55% * Nв НКл = 0,81 * 1720 * (0,25 * 35,5 + 0,1 * 43,4) = 18250,92 (грн.) 3.7.3 Премія П = квітня * (Зтар + нКл) / 100 = 40% * (440839,00 + 18250,92) / 100 = 183636,00 (грн.), де квітня - розмір премії, 40-45% Пр1 = 239,00 грн. (Розмір щомісячної премії одного водія) 3.7.4 Доплата за керівництво бригадою. ДБР = абр * Nбр * 12 = 60 * 4 * 12 = 2880 (грн.) де абр - розмір доплати за виконання функції бригади (60грн.) Nбр - у бригадирів, чол. 12 - число місяців у році. 3.7.5 Доплата за роботу в нічний і вечірній час. Дн.в = Счас3 * (0,2 * АЧв + 0,4 * АЧН), грн. де Ачв і АЧН - авто-години роботи відповідно в нічний і вечірній час. АЧН = tн * АДЕ = 1 * 9183 = 9183 АЧв = tв * АДЕ = 1,5 * 9183 = 13774,5 (ч) Дн.в = 0,81 * (0,213774,5 +9183 * 0,4) = 5206,76 (грн.) 3.7.6 Доплата за роботу в святкові дні. Дп-р = Счас3 * Тн * Ппр * АСП * Ав = 0,81 * 12 * 12 * 34 * 0,74 = 2934,66 (грн.) 3.7.7 Основний фонд заробітної плати. ФЗП = ЗПтар + П + нКл + Дпр + Дн.в + ДБР = 440839,00 + 18250,92 + 183636,00 + 2880 + 5206,76 + 2934,66 = 653747,34 (грн) 3.8.8 Додатковий фонд заробітної плати ДФЗП = адоп * ФОЗП / 100, грн. де адоп - відсоток додаткової ЗП. адоп = Дот * 100 / (Дк-Двоск - ДПР - Дот) + 1,1 = 30 * 100 / (365 - 12 - 30 - 52) + 1,1 = 11% ДФЗП = 11 * 653747,34 / 100 = 71912,20 (грн.) 3.7.9 Загальний фонд заробітної плати. ОФЗП = ФОЗП + ДФЗП = 653747,34 + 71912,20 = 725659,54 (грн.) 3.7.10 Середньомісячна зарплата водіїв. Зср = ОФЗП / (Нв * 12) = 725659,54 / (64 * 12) = 944,89 (грн) 3.7.11 Середньомісячна зарплата ремонтних робітників. ФЗПр-р = Lобщ * Нз / п / 1000 = 2191247,46 * 15,85 / 1000 = 34731,70 (грн) 3.7.12 Витрати на оплату праці. ФОП = (ФЗПв + ФЗПр-р + ФЗПк) * Кфмп * Кспец = (725659,54 + 34731,70) * 1,15 * 1,25 = 1093062,40 (грн). 3.7.13 Відрахування на соціальні заходи. - На соц. страхування Ос = ФОП * Ксс / 100 = 1093062,40 * 4 / 100 = 43722,29 (грн). - До пенсійного фонду Опенс = ФОП * Кп / 100 = 1093062,40 * 32: 100 = 349779,46 (грн). - До фонду зайнятості ОФЗ = ФОП * Кфз / 100 = 1093062,40 * 1,5 / 100 = 16395,93 (грн). Про соц. заходів. = Ос + Опенс + ОФЗ = 409897,68 (грн.) 3.8 Змінні витрати 3.8.1 Експлуатаційний витрата палива. Тексп = Lобщ * НКМ / 100 = 31,3 * 2191247,46 / 100 = 685860,45 (л). 3.8.2 Надбавки до витрати палива. Тн = КНАД * Тексп = 0,126 * 685860,45 = 86418, 47 (л), де КНАД - коефіцієнт надбавки до витрати палива: у зимовий час 0,021; Внутрішньогаражні витрати 0,005; часті зупинки 0,1. 3.8.3 Загальний витрата палива. Тзаг = Тексп + Тнад = 1229472 + 154913 = 772278,86 (л). 3.8.4 Економія палива. Тек = Тзаг * 4 / 100 = 772278,86 * 4 / 100 = 30891,15 (л). 3.8.5 Вартість зекономленого палива. ЗЕК = Тек * Ц1л = 30891,15 * 5,28 = 163105,27 (грн.). 3.8.6 Витрата палива з урахуванням економії. - У літрах Тл = Тзаг - Тек = 772278,86 - 30891,15 = 741387,71 (л). - У тоннах Тт = Тл * q / 1000 = 741387,71 * 0,75 / 1000 = 556,04 (т). 3.8.7 Вартість палива з урахуванням економії. Ст = Тл * Ц1л = 741387,71 * 5,28 = 3914527,11 (грн). 3.8.8 Премія за економію палива. Пек = 0,8 * ЗЕК = 0,8 * 163105,27 = 130484,21 (грн). 3.8.9 Витрати на паливо. Зт = Ст + Пек = 3914527,11 + 130484,21 = 4045011,32 (грн). 3.8.10 Питома норма витрати палива. Нуд = Тл * q * 1000 / Pгод = 9,4 (л) -Витрати на мастильні матеріали. -Витрати на мастильні та екплуатаціонние матеріали представлені у табл. 3.6. Таблиця 3.6. - Витрати на мастильні та експлуатаційні матеріали
Витрати на мастильні та експлуатаційні матеріали. Масло для двигуна - 2400 - 3000 за тонну. Трансмісійне масло - 2600 - 3200 за тонну. Консистентна змазка - 2100 - 2550 за тонну. Спеціальні масла - 2500 - 2750 за тонну. Гас - 2000 за тонну. - Економія на мастильні матеріали. ЕСМ = 5 * Зсм = 5 * 123590,5 / 100 = 6179,52 (грн). - Премія за економію. Пек = ЕСМ * 0,8 = 6179,52 * 0,8 = 4943,62 (грн). - Загальні витрати з урахуванням економії. Зсм = Зсм - ЕСМ + ПСМ = 122354,6 (грн). - Витрати на ремонтні матеріали і зап. частини. Зр = Lобщ * Нр * Кгр / 1000 = 130484,21 * (21,72 +27,36) * 1,1 / 1000 = 7046,01 (грн). - Витрати на відновлення зносу шин. Pi = Lj, o * Yi * Wi * Rnh * Nr | 100000 = 130484,21 * 0,86 * 480 * 1,1 * 6 | 100000 = 107018, - Економія витрат на шини. Еш = 0,5 * ЗШ = 0,5 * 107018,3 = 5350,9 (грн). - Премія за економію шин. Пш = 0,5 * Еш = 0,5 * 5350,9 = 2675,5 (грн). - Загальні витрати на відновлення зносу і ремонту шин. Зобщ.ш = ЗШ - Еш + Пш = 98991,9 (грн). - Амортизація відрахування. Ав = Сб * Аі * 0,25 * К = 97500 * 34 * 0,25 * 0,6 = 497250 (грн). - Змінні витрати. З = Зт + Зсм + ЗРМ + ЗШ = 4181497,92 (грн.) Постійні витрати З пост. = (ФОП + Осоц.мер) * Кпост / 100 = (616798,66 + 231299,48) * 14 / 100 = 118733,73 (грн.) 3.9 Калькуляція собівартості Розрахунок калькуляції собівартості послуг з перевезення пасажирів зведемо в табл. 3.7. Таблиця 3.7 - Структура собівартості послуг
3. 10 Фінансові показники плану 3.10.1 Розрахунок дохід. - Доходи від автобусних перевезень. а) на міських маршрутах: Дпер = Qгод * t * Кльгот, грн де Кльгот = 0,6 - 0,8. Дпер = 14397933,87 * 0,75 * 0,6 = 6479070,32 (пас.км) - Доходна ставка. d = Добщ * 10 / Р = 6479070,32 * 10 / 14397933,87 = 0,45 (грн.) 3.10.2 Загальна прибуток. Побщ = Добщ - Зобщ - ПДВ - Задм, грн Де ПДВ - податок на додану вартість ПДВ = Рндс * Добщ / 100 = 20 * 6479070,32 / 100 = 1295814,06 (грн.) Рндс - ставка податку на додану вартість (20%) Задм - адміністративні витрати Задм = (ФОП + Ос.с) * Карм / 100 = (1093062,40 +409897,68) * 2 / 100 = 30059,29 (грн.) Побщ = 6479070,32 - 4374804,27 - 1727752,06 - 30059,29 = 346453,43 (грн.) 3.10.3 Чистий прибуток. Пчист = Побщ - Про - Нз, грн де Про - відрахування до бюджету. Об = AБ * Побщ / 100 = 25 * 346453,43 / 100 = 86613,35 (грн). AБ - розмір відрахувань до бюджету, 25% Нз - податок на землю Нз = Fа * 1,1 * Аі * СНЗ * nмес = = 26,35 * 1,1 * 34 * 0,576 * 12 = 6811,7 (грн). де 1,1 - коефіцієнт враховує відстань між а / м під час їх стоянки на території АТП. СНЗ - ставка податку на землю, 0,576 грн / м Пчист = 346453,43 - 86613,35 - 6811,7 = 253028,38 (грн.) Таким чином, розширення сфери діяльності підприємства за пропонованим планом надає підприємству розширити сферу послуг, що надаються, збільшити чисельність персоналу, і отримати прибуток у розмірі 253 028,38 грн. Проте слід врахувати, що серйозну загрозу реалізації даної програми розвитку є можливе зростання цін на паливно-мастильні матеріали, а так само можлива політична нестабільність, яка може призвести до зриву курортного сезону в регіоні. 3.11 Удосконалення диспетчерської системи Основним недоліком роботи диспетчерської системи АТП, є те, що вона в основному займається фіксуванням обстановки на маршрутах. Однак оперативні заходи по відновленню порушень регулярності руху не робляться. Для вдосконалення диспетчерської системи пропонується виділити Центральну диспетчерську станцію (ЦДС) з відділу по експлуатації, як самостійний відділ (рис. 3.1). Рис. 3.1 Місце ЦЦС в організаційній структурі управління ЦДС повинна забезпечувати систематичний контроль і облік руху кожного автобуса, як на кінцевих, так і на проміжних контрольних пунктах і вживати заходів щодо відновлення регулярності руху. Для цього необхідно оснастити ЦДС технічними засобами зв'язку, для автоматичного централізованого контролю. За їх допомогою ЦЦС приймає інформацію, що надходить про кількість автобусів на маршруті, часу їх прибуття і вибуття з різних причин, проходженні автобусами контрольних пунктів маршрутів, зміну пасажиропотоків, порушення регулярності руху, зміні режиму роботи від водіїв, пасажирів, контролерів. Цю інформацію ЦДС враховує і аналізує для подальшого вироблення рішень з управління автобусним рухом. Основні напрями, за якими передбачається розраховувати ефективність запропонованого заходу - збільшення пасажиропотоку і скорочення втрат від простоїв автобусів. І, як наслідок, збільшення обсягів виручки і прибутку, при незначному збільшенні собівартості. 4. Охорона праці 4.1 Загальні положення Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно-технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Основними напрямками роботи з охорони праці на сучасному етапі є: - Значне зменшення ручної праці; -Скорочення монотонного важкої фізичної і некваліфікованої праці; - Забезпечення здорових санітарно - гігієнічних умов; - Впровадження безпечної техніки і технології; - Впровадження досконалої техніки безпеки. Для поліпшення умов праці, запобігання нещасних випадків і професійних захворювань необхідне рішення ряду наукових, організаційних та технічних проблем, що вимагають всебічних досліджень з охорони праці. Об'єктами досліджень при цьому є: - Економічні, соціальні та організаційні аспекти праці; - Технологічний процес та обладнання; - Трудові процеси; - Виробнича обстановка. За цим напрямком працюють багато наукових установ і різні організації: - Національний науково - дослідний інститут охорони праці (м. Київ); - Інститути гігієни праці та професійних захворювань; - Український науково - дослідний інститут безпеки (м. Київ) науково - дослідні та проектні інститути різних галузей; - Кафедри охорони праці в навчальних закладах; - Лабораторії охорони праці підприємств; - Інші установи та організації. В Україні і в інших державах охорону праці приділялася і приділяється велика увага; умови праці на підприємствах поліпшуються, рівень травматизму знижується. Так, сто років тому щорічно в чорній металургії і гірничодобувної промисловості кожен другий працівник отримував травму, а нормування шкідливих факторів не здійснювалося. В даний час у названих галузях Україні рівень травматизму приблизно в сто разів менше, для всіх шкідливих факторів встановлені граничні значення, забезпечення яких виключає заподіяння шкоди здоров'ю. Підготовка, прийняття та реалізація правових соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, визначених поняттям "Охорона праці", базується на законодавстві про охорону праці. Законодавство про охорону праці складається з законів, прийнятих Верховною Радою України, - Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про пожежну безпеку" та інших, а також нормативних актів, розроблених відповідно до положень законів. Основна роль у системі законів з охорони праці належить Закону Україні "Про охорону праці", прийнятому в жовтні 1992 року, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України. Для реалізації положень законів з охорони праці використовуються міжгалузеві та галузеві Державні нормативні акти з охорони праці (Державні Нормативні акти про охорону праці - ДНАОП), які вводяться в дію Постановами Кабінету Міністрів України, наказами та іншими документами центральних органом державної виконавчої влади (Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, міністерств, відомств). ДНАОП включають в себе: Положення, Типові положення, Правила, Норми, Інструкції, Переліки, Статути, Керівництва, Вказівки, Вимоги, Концепції, Технічні умови безпеки, Стандарти та ін акти, зміст яких по-різному і визначається повною назвою акту. Наприклад, Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Нормативні акти є обов'язковими для використання в Україну. Міжгалузевий ДНАОП - це загальнодержавний акт, дія якого поширюється на всі підприємства та організації України. Наприклад, ДНАОП 0.00 - 8.01 - 93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередньо І періодічну перевірку знань з охорони праці". Галузевий ДНАОП - це акт, дія якого поширюється на підприємства і організації конкретної галузі. Наприклад ДНАОП 1.2.11 - 1.01 - 94 "правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкрітім способом". З входять до складу ДНАОП нормативних актів широко використовуються Державні стандарти Україні системи стандартів безпеки праці (Державні стандарти України системи стандартів "Безпеки праці - ДСТУ ССБП). В Україні в даний час використовуються також міжнародні стандарти з охорони праці ГОСТи ССБТ - Державні загальносоюзні стандарти безпеки праці (Стандарти колишнього СРСР). 4.2 Організація і функціонування служби охорони праці на підприємстві Службу охорони праці на виробничих підприємствах, а також в установах і організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах, створює власник. Організація і функціонування служби здійснюється відповідно до Типового положення про службу охорони праці. Відповідальними за стан охорони праці на виробничому підприємстві в цілому є керівники підприємства - директор і головний інженер, у підрозділах - головні фахівці, начальники цехів (відділів, відділень), начальники ділянок, майстри. Аналогічна відповідальність в організаціях невиробничої сфери та навчальних закладах. Безпосередньо керівнику підприємства (організації) підпорядкована служба охорони праці. На виробничому підприємстві, в залежності від чисельності працюючих, служба може функціонувати як самостійний структурний підрозділ (управління охороною праці підприємства, відділ охорони праці), так і у вигляді групи фахівців (бюро охорони праці) чи одного спеціаліста при числі працюючих 50 осіб і більше. В інших випадках функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку суміщення особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці. Всі перераховані структури і посадові особи взаємопов'язані і взаємодіють в єдиній системі управління охороною праці підприємства. Служба охорони праці виконує такі основні функції:
4.3 Навчання та інструктаж працівників з охорони праці Відповідно до Закону "Про охорону праці" та діючими нормативними актами для забезпечення працівників знаннями з охорони праці проводиться навчання: інструктажі; попереднє спеціальне навчання працівників на роботах з підвищеною небезпекою з щорічною перевіркою їх знань, оформленої протоколами; попереднє і періодичне (1 раз на три роки) навчання окремих посадових осіб, перелічених у нормативних актах, з подальшими після навчань перевірками знань, оформлених протоколами, без яких допуск до роботи заборонено. Інструктажі при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять всі працівники. За характером і часом проведення інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж. Проводиться спеціалістом служби охорони праці з усіма працівниками, знову прийнятими на роботу, і в деяких інших випадках, передбачених правовими актами, за програмою, що враховує особливості виробництва. Для проведення інструктажу використовуються спеціально обладнані приміщення відділу охорони праці. Перший інструктаж. Проводиться керівником робіт (майстром) перед початком роботи з працівником, який вперше приступає до роботи на конкретній ділянці або на цьому ж ділянці буде виконувати нову роботу, а також в деяких інших випадках, перерахованих у нормативних актах. Інструктаж проводиться за програмами, затвердженими керівником підприємства або відповідного структурного підрозділу даного підприємства. Повторний інструктаж. Проводиться керівником робіт на робочому місці з усіма працівниками 1 раз на квартал (на роботах з підвищеною небезпекою), на інших роботах - 1 раз на півріччя. Зміст цього інструктажу таке ж, як первинного. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці керівником робіт найбільш часто при введенні в дію нових нормативних актів про охорону праці, зміну технології, заміни устаткування, при порушенні працівником вимог нормативних актів з охорони праці, при перерві в роботі виконавця більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Обсяг і зміст інструктажу в кожному окремому випадку визначається в залежності від причин, що викликали необхідність його проведення. Цільовий інструктаж. Проводиться керівником робіт з працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних з роботою за спеціальністю, при ліквідації аварій, екскурсіях і в деяких інших випадках. Про проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів робиться запис у журналі. При цьому обов'язкові підписи інструктували та інструктуючого. 4.4 Аналіз травматизму на підприємстві Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про вжиті заходи для їх усунення (Ст. 27 Закону України "Про охорону праці"). Важливою ланкою в цій роботі є аналіз травматизму, що дозволяє виявити характерні причини. При виконанні аналізу використовуються акти форми Н-1, різні відомості, документи, матеріали, що мають відношення до травматизму. Для отримання цілеспрямованих результатів аналізу застосовують певні методи досліджень. Статистичний метод найчастіше використовують для визначення коефіцієнтів частоти і тяжкості травматизму; технічний - для виявлення конструкторських прорахунків, недосконалості або порушення технології, незадовільного технічного обслуговування процесів, обладнання; монографічний - для виявлення взаємозв'язків, що існували при виникненні нещасного випадку; топографічний - для виявлення впливу місцевості на виникнення нещасного випадку; економічний - для виявлення економічних аспектів, пов'язаних з нещасними випадками, також економічної ефективності від поліпшення умов праці. На підставі виявлених аналізом причин травматизму розробляються відповідні організаційні та технічні заходи щодо його запобігання. 4.5 Аналіз стану охорони праці та виявлення ОВПФ Повну відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несе служба охорони праці, яка займається забезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці, забезпеченням їх засобами захисту та спецодягом. На базі аналізу форм звітності 7-ТНВ, 1-ПВ, 1-УБ, актів форми Н-1, Н-2 і журналу реєстрації нещасних випадків наводжу статистичні дані, що характеризують стан охорони праці на підприємстві. Дані наведені в таблиці 4.1. Таблиця 4.1. Статистичні дані, що характеризують охорону праці
4.6 Розрахунок штучного освітлення для приміщення ремонтного цеху Вибираємо систему загального рівномірного освітлення (дати обгрунтування). Так при роботі потрібно точне відмінність квітів, застосовуємо люмінесцентні лампи ЛД. У зв'язку з тим, що стіни і стеля світлі і мають великий коефіцієнт відображення, розрахунок освітлення проводимо за коефіцієнтом використання світлового потоку. Світильники вибираємо за даними таблиці 4.2. Висота підвісу світильників h p = H - 0,7 (4.1) де h p - висота підвісу, м; Н - висота приміщення, м; 0,7 - розташування умовної робочої поверхні над рівнем підлоги. Таблиця 4.2 - Значення і допустима потужність люмінесцентних ламп світильників
Таблиця 4.3 - Технічні дані газорозрядних ламп
Рекомендується прийняти світильники Шод, ОД, ОДР, Одор. Світильники в своєму розпорядженні в приміщенні рядами, паралельно подовжньої осі: приміщення (якщо приміщення з боковим природним освітленням, то паралельно стіні з вікнами). Відстань між рядами світильників (l), буде l = l × h p (4.2) де l - відстань між рядами світильників, м; Відстань між поруч і стіною приймаємо l / 2 = ..., м: З рівняння визначаємо кількість рядів світильників (п) (4.3) де Z '- довжина, м (см.ріс.4.1) Визначаємо загальне число світильників (4.4) де Е н - нормована освітленість, лк, визначається за S - площа підлоги, м 2; К - коефіцієнт запасу; приймаємо К = 1,5; n - число ламп в світильнику; F л - світловий потік лампи, лм (табл. 4.3); Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення; приймаємо 1,1; h л - коефіцієнт використання світлового потоку. Рис. 4.1 Розрахункова схема. Для визначення розраховуємо індекс приміщення (i) (4.5) Потім визначаються коефіцієнти віддзеркалення від стін, підлоги, які дорівнюють S н = ... r з = ... r підлоги = ... Число світильників у ряду буде (4.6) де n - число рядів Довжина світильників у ряді (Z p) Z p = N p × a, м (4.7) де а - довжина лампи, мм (табл. 4.4) Таблиця 4.4 - Основні розміри люмінесцентних ламп
Якщо Z p наближається до довжини приміщення, ряд виконується суцільним. Якщо Z p менше цієї довжини - світильник в ряду розташовується з однаковими по довжині розривами. Якщо Z p більше, кожен ряд виконується зі здвоєних або прибудованих світильників. 4.8 Вимоги до автобусів і водіям, які виходять на маршрути Технічний стан і обладнання автобусів, що працюють на маршрутах, повинно відповідати інструкціям заводів-виготовлювачів, вимогам відповідних стандартів, Правил дорожнього руху, Правил технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту. На автомобільних дорогах III категорій, відповідно до СНиП 2.05.02-85, дозволяється робота автобусів всіх типів і моделей, які за осьовим навантаженням не перевищують 10 т. Не допускається випуск на лінію автобусів з несправними пристроями аварійного відкривання люків, дверей, вікон у салоні автобусів, не забезпечених необхідним справним протипожежним устаткуванням, медичними аптечками, знаками аварійної зупинки, противідкотними башмаками. Безпека автобусних перевезень безпосередньо на маршрутах забезпечується:
Основними завданнями автотранспортних, інших підприємств, підприємців, що здійснюють автобусні перевезення, у забезпеченні їх безпеки є:
Основними завданнями дорожньо-експлуатаційних, комунальних, інших організацій (підприємств) у забезпеченні безпеки автобусних перевезень є:
Основним завданням підрозділів ДАІ щодо забезпечення безпеки автобусних перевезень є здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами (організаціями), посадовими особами, водіями та іншими учасниками руху нормативів і правил, що регламентують:
Допуск водіїв до керування автобусами здійснюється відповідно до положення про порядок допуску водіїв до управління транспортними засобами, за наявності водійських посвідчень відповідних категорій. На заданий маршрут, який є міжміським, можуть бути допущені водії, які мають безперервний стаж роботи в якості водія автобуса не менше трьох років. До управління автобусами водії можуть допускатися тільки за умови:
Тривалість, обсяги та зміст стажування водіїв автобусів встановлюються в залежності від їх загальної водійського стажу, стажу роботи на автобусі, категорії і складності маршруту. Підприємства, що здійснюють автобусні перевезення, повинні мати відповідні документи, що визначають порядок проведення:
4.9 Соціальна та економічна ефективність заходів з охорони праці Зробимо розрахунок соціально-економічної ефективності впроваджуваних заходів щодо поліпшення виробництва і оздоровлення працюючого персоналу на даному підприємстві за звітний рік. Соціальна ефективність - це збереження здоров'я і полегшення праці працюючим, зменшення кількості працюючих, зайнятих ручною і важкою фізичною працею, а також працюючих зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, підвищення культури виробництва. Економічна ефективність - це економія коштів, яка буде отримана в результаті впровадження комплексних заходів і багато в чому залежить від існуючих умов праці працюючих. Ефективність може виходить за рахунок економії заробітної плати вивільнених працівників, витрат на пільги і компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці і виплати постраждалим, витратами пов'язаними з плинністю кадрів, зниження штрафів і буд. Для визначення соціально -. економічної ефективності заході з охорони праці розрахуємо наступні показники: 1. Умовне вивільнення чисельності в результаті впровадження заходів, що визначається за наступною формулою: Е т = (ВВП б - ВУТ п / Ф б-ВУТ п) х Т р (4.7) де: Е т - умовне вивільнення чисельності, чол. ВУТ б - втрати робочого часу через травматизм і захворюваності до впровадження заходів на одного працюючого ВУТ б = 2,48 чел.дн.; ВУТ-втрати робочого часу через травматизм і захворюваності після впровадження заходів на одного працюючого; Ф б - річний фонд робочого часу одного працюючого, Ф б = 236 чол. днів Т р - середньорічна розрахункова чисельність працюючих, Т р = 78 чол. 2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності, розраховується за формулою П = (Е т / Т р - Е т) х 100, (4.8) де П - можливе зростання продуктивності праці,% 3. Економія фонду заробітної плати Е з.п. = Е т х З з х (1 + П с.с. / 100) (4.9) де Е з.п. - економія фонду заробітної плати, грн. З с - середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного працюючого, З с = 14219 грн. П с.с. - відрахування на соціальне страхування - 39,38% Результати розрахунків представлені в таблиці 4.5 Таблиця 4.5 Соціально - економічна ефективність заходів з охорони праці
Таким чином, розроблені заходи дозволяють не тільки поліпшити умови праці, а й дають соціально - економічний ефект у розмірі можливого зростання продуктивності праці на 3.00% і річної економії фонду заробітної плати 49118,48 грн. Висновок Транспорт є необхідною умовою функціонування народного господарства, життя населення і взагалі існування будь-якої держави. Важливе значення має транспорт у переміщенні людей, потреба в якому зростає разом із зростанням суспільного виробництва, підвищенням культурного рівня, збільшенням реальних доходів населення, розвитком економічних і культурних зв'язків між країнами. Широко використовуються такі види транспорту: електрифіковані залізниці, метрополітен, трамвай, тролейбус, автобус і інші засоби транспорту. Найбільшу питому вагу становлять міські перевезення пасажирів. Основними проблемами функціонування пасажирського транспорту є:
В даний час склалася ситуація, що на автомобільному транспорті ефективність суспільного виробництва, перш за все, визначається ефективністю використання рухомого складу, від якого залежить продуктивність праці, собівартість перевезень, розмір прибутку і рівень рентабельності роботи автотранспортного підприємства. Поняття ефективність перевізного процесу та ефективності використання рухомого складу ототожнені. При визначенні витрат, пов'язаних з виконанням перевізного процесу, необхідно враховувати техніко-економічні показники використовуваного рухомого складу (вантажопідйомність, технічна швидкість, показники використання рухомого складу, час простоїв під вантажно-розвантажувальними операціями тощо), відстань транспортування, витрати, пов'язані з виконанням вантажно-розвантажувальних робіт, з ушкодженням і втратою вантажу, з порушенням терміну доставки вантажу та ін, тобто витрати не лише на транспорті, а й інших учасників перевізного процесу. Фінансове становище підприємства на протязі 2006 - 2008 рр.. є задовільним. Протягом останніх трьох років об'єднання не допускало утворення заборгованості по кожному з податків та обов'язкових платежів, а також із заробітної плати та енергоносіїв. Показники, що характеризують ліквідність підприємства, свідчать про його здатність виплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Всі показники, що характеризують фінансову стійкість, знаходяться на рівні норми, що свідчить про платоспроможність даного підприємства. У якості заходів з підвищення ефективності діяльності АТП запропоновано заходи з формування плану розвитку пасажирських перевезень. У дипломному проекті розроблено заходи щодо підвищення ефективності охорони праці на підприємство, які дають можливість не тільки поліпшити умови праці, а й дають соціально - економічний ефект у розмірі можливого зростання продуктивності праці на 3.00% і річної економії фонду заробітної плати 49118,48 грн. Список літератури
|