Управління оборотним капіталом
Введення
Однією з головних задач, що стоять перед економікою Росії і кожного господарюючого суб'єкта є фінансове оздоровлення. Вирішення цієї задачі неможливе без підвищення ефективності використання основних і оборотних коштів суб'єктів ринкового господарства. Фінансово-кредитний механізм може ефективно функціонувати тільки за умови достатності власних коштів підприємств.
Розвиток ринкових відносин у країні зумовило підвищення ролі фінансів в цілому і оборотного капіталу зокрема. Фінанси підприємства стали основним показником, що характеризує кінцеві результати їх діяльності. Кількісні та якісні параметри фінансового стану підприємства визначають його місце на ринку і здатність функціонувати в економічному просторі. Все це привело до підвищення ролі управління фінансами в загальному процесі управління економікою.
Перехід до ринкової економіки зажадав нових підходів і до управління оборотним капіталом підприємства. Аналіз фінансового стану підприємства дозволяє найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові та фінансові ресурси підприємства. Відомо, що будь-які ресурси обмежені. Звідси виникає завдання добитися максимального ефекту не тільки за рахунок регулювання їх обсягу, а й шляхом оптимального співвідношення різних ресурсів.
Оборотні кошти знаходяться в нерозривному зв'язку з багатьма сторонами господарського життя підприємств. У сфері виробництва вони необхідні для забезпечення безперебійності живлення виробничого процесу, у сфері торгівлі, відповідно, для забезпечення товарообігу.
В умовах повної самостійності в управлінні та веденні господарства, розпорядженні ресурсами і результатами праці благополуччя підприємств різних сфер діяльності багато в чому залежить від ефективності використання оборотних коштів. Тому питання управління оборотним капіталом, заснованого на науковому підході, набуває важливого значення.
Необхідність узагальнення теоретичних досліджень з питань сутності оборотних коштів, поглибленого дослідження їх організації, напрямків підвищення ефективності використання і визначили вибір теми даної роботи.
Ця робота має на меті дослідження теорії та практики управління оборотним капіталом підприємства і пошук шляхів підвищення ефективності його використання.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання.
1. Теоретичне визначення оборотного капіталу підприємства, способів ефективного управління.
2. Аналіз фінансового стану конкретного підприємства за конкретний період.
3. Аналіз взаємозв'язку ефективності управління оборотним капіталом і кінцевих результатів підприємства.
4. Визначення шляхів підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства.
Предметом дослідження даної дипломної роботи є фінансове ресурси підприємства, оцінка його платоспроможності та ліквідності, а значить і оцінка його фінансової стійкості. Об'єктом дослідження є виробничо-технічний центр заводу залізобетонних виробів (ТОВ ПЦ «ЗБВ-4»), що працює в області виробництва залізобетонних конструкцій.
Відповідно до поставленої мети і певними завданнями, дипломна робота побудована таким чином.
У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти процесу управління оборотним капіталом підприємства. Вони стосуються, зокрема, процесу формування та використання оборотних коштів, впливу управління оборотними коштами на кінцеві результати діяльності підприємства, а також методики аналізу наявності і динаміки оборотних коштів.
Успішна робота будь-якого підприємства залежить від ряду умов, однією з найважливіших серед яких є наявність необхідного обсягу оборотних коштів. В умовах конкурентного середовища ефективність виробництва є основоположним фактором, що дозволяє підприємству займати провідні позиції у своїй ніші ринкової інфраструктури. Таким чином, проблеми раціональної організації оборотних коштів і підвищення ефективності їх використання, гостро постають перед підприємствами, оскільки рішення цих питань є запорукою забезпечення безперервності виробничого процесу і одним з доданків рентабельного виробництва. Розгляд цих проблем у теоретичному плані є метою досліджень першого розділу і рішення першої поставленої задачі.
У другому розділі дипломної роботи здійснюється аналіз фінансового стану ТОВ ПЦ «ЗБВ-4», а також проводиться аналіз стану і використання оборотних коштів даного підприємства. У цьому розділі вирішується завдання аналізу взаємозв'язку ефективності управління оборотним капіталом і кінцевих результатів підприємства.
І в заключній, третій главі роботи на основі аналізу ефективності управління оборотними коштами ТОВ ПЦ «ЗБВ-4» визначаються шляхи підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства.
1. Оборотний капітал підприємства - теоретичний аспект
1.1 Формування та використання оборотних коштів підприємства
Поряд з основними фондами для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти - Це сукупність грошових коштів, авансованих створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний кругообіг грошових коштів.
Оборотні виробничі фонди - Це предмети праці (сировина, матеріали та напівфабрикати, допоміжні матеріали, т apa, запасні частини тощо); засоби праці з терміном служби не більше I року - це малоцінні і швидко зношують предмети Фонди обігу - це кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але неоплачені, а також кошти в розрахунках і грошові кошти в касі та на рахунках. У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, продуктивну і товарну.
Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою. Вона протікає в сфері обігу, де відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.
Продуктивна стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату та пов'язані з нею витрати, а також перенесена вартість виробничих основних фондів. Продуктивна стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.
На товарній стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на виробляй котельної стадії. Лише після перетворення товарної форми вартості виробленої продукції в грошову авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виручки від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту.
Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів.
Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:
Д-Т .. П.. Т1 - Д1 (1.1)
Де: Д - грошові кошти, авансовані суб'єктом,
Т - засоби виробництва;
П - виробництво;
Т1 - готова продукція;
Д1 - кошти, отримані від продажу продукції і включають у себе реалізований прибуток.
Точки (...) означають, що обертання коштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва.
Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства.
Склад і класифікація оборотних засобів наведені на малюнку 1.1.
Рис. 1.1 Склад і класифікація оборотних коштів
Пунктирна лінія від блоку "Грошові кошти та кошти в розрахунках» до блоку "Нормовані оборотні кошти" означає наступне в різних країнах рух грошових потоків відстежується настільки ретельно, що платіжні календарі дотримуються майже зі 100-процентною точністю, це дозволяє відносити зазначені кошти в сферу нормованих У Російській Федерації тип грошові кошти та кошти в розрахунках з такою точністю нормувати складно через нестабільність ситуації, зривів в розрахунках і т д.
Норматив оборотних коштів установлює їхню мінімальну розрахункову суму, постійно необхідну підприємству для роботи. Фактичні запаси сировини, коштів і т. д. можуть бути вище або нижче нормативу або відповідати йому - це один з найбільш мінливих показників поточної фінансової діяльності. Чи не заповнення нормативу оборотних коштів може призвести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми з Через перебої у виробництві і реалізації продукції. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Все це призводить до недостатнього або неефективного використання ресурсів.
Для формування оборотних засобів підприємство використовує власні та прирівняні до них кошти, а також залучені і позикові ресурси.
Джерелами формування оборотних коштів можуть бути: прибуток, кредити (банківські та комерційні, тобто відстрочка оплати), акціонерний і (статутний) капітал, пайові внески, бюджетні кошти, перерозподілені ресурси (страхування, вертикальні структури управління), кредиторська заборгованість та ін .
Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які не належать підприємству, наприклад заборгованість по акцептованим і іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; заборгованість по неоплаченим вчасно рахунках; заборгованість по платі до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами; з оплати та нарахувань на неї і ін
До кредиторської заборгованості, постійно знаходиться в розпорядженні господарюючого суб'єкта, відносяться: перехідна заборгованість по заробітній платі, нарахування на заробітну плату, резерви майбутніх платежів і витрат та ін
Приріст кредиторської заборгованості, постійно знаходиться в розпорядженні господарюючого суб'єкта, виступає як джерело фінансування приросту оборотних коштів. Решта суми приросту оборотних коштів фінансується за рахунок прибутку та ін
Ефективність використання оборотних коштів впливає на фінансові результати діяльності підприємства. При її аналізі застосовуються такі показники: наявність власних оборотних коштів, співвідношення між власними і позиковими ресурсами, платоспроможність підприємства, його ліквідність, оборотність оборотних коштів і ін
Наявність власних оборотних коштів, а також співвідношення між власними і позиковими обіговими ресурсами характеризують ступінь фінансової стійкості підприємства.
Платоспроможність підприємства, тобто його можливість своєчасно і повністю виконувати зобов'язання, визначається за допомогою спеціальних коефіцієнтів, що враховують реальні й потенційні фінансові ресурси підприємства, співвідношення між його зобов'язаннями та грошовими надходженнями, а також іншими активами як в короткострокові, так і в довгострокові періоди часу.
Платоспроможність підприємства виражає його ліквідність - ~ здатність в будь-який момент здійснити необхідні витрати. Ліквідність залежить від величини заборгованості і від обсягу ліквідних засобів, до яких зазвичай відносяться грошові кошти (в касі та на рахунках), цінні папери (передусім державні) і легко реалізовані елементи оборотних коштів.
Оборотність оборотних коштів - важливий показник ефективності їх використання. Критерієм оцінки ефективності управління коштами служить фактор часу: чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання і навпаки. Оборотність оборотних коштів характеризує інтенсивність їх використання.
Особливо велика роль показника оборотності для галузей сфери обігу; торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, посередницької діяльності, банківського бізнесу та ін Один з основних показників оборотності - тривалість одного обороту оборотних коштів, розрахована в днях за такою формулою:
Оборотність в днях дозволяє судити про те, протягом якого часу оборотні кошти проходять усі стадії кругообігу на даному підприємстві, Чим вище оборотність у днях, тим менше коштів необхідно підприємству, тим ощадливіше використовуються фінансові ресурси. При дуже високій оборотності зростає ризик неплатежів і збоїв у поставках сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та ін Оборотність вимірюється тим числом оборотів, чинених оборотними коштами за певний проміжок часу:
Зіставлення коефіцієнтів оборотності в динаміці по роках дозволяє виявити тенденції зміни ефективності використання оборотних коштів. Якщо число оборотів, чинених оборотними коштами, збільшується або залишається стабільним, то підприємство працює ритмічно і раціонально використовує грошові ресурси Зниження числа оборотів, чинених у розглянутому періоді свідчить про падіння темпів розвитку підприємства і про його неблагополучному фінансовому стані.
Прискорення оборотності оборотних засобів сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню з обороту. Під абсолютним вивільненням розуміється зниження суми оборотних коштів у поточному році в порівнянні з попереднім роком при збільшенні обсягів реалізації продукції. Відносне вивільнення імен місце, коли темпи зростання обсягів продажів випереджають темпи росту оборотних коштів. У цьому випадку меншим обсягом оборотних середовище і забезпечується більший розмір реалізації. У зв'язку із зростанням общею платіжного обороту при високій інфляції абсолютного вивільнення оборотних коштів бути не може, тому особлива увага приділяється аналізу та створенню умов для відносного вивільнення ресурсів.
Важливим для підприємства є також показник забезпеченості власними оборотними засобами, який розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до загальної суми оборотних коштів.
1.2 Вплив управління оборотними коштами на кінцеві результати роботи підприємства
Як вже зазначалося, ефективність управління оборотними коштами підприємства дуже впливає на результати його фінансово-господарської діяльності.
З одного боку, необхідно більш раціонально використовувати наявні оборотні ресурси - мова йде насамперед про оптимізацію виробничих запасів, скорочення незавершеного виробництва, • вдосконалення форм розрахунків та ін
З іншого боку, в даний час підприємства мають можливість вибирати різні варіанти списання витрат на собівартість, визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для цілей і оподаткування та ін
Наприклад, залежно від кон'юнктури попиту і прогнозування обсягів продажів підприємства можуть бути зацікавлені в інтенсивному списанні витрат або в їх більш рівномірному розподілі в будь-якого періоду. Для цього важливо вибрати з переліку варіантів той, який відповідатиме поставленим цілям. Необхідно відстежити, який вплив матимуть ухвалені рішення на собівартість, розміри прибутку і податків.
Значна частина зазначених альтернативних можливостей відносячи до сфери управління оборотними коштами підприємства.
Аналіз статті малоцінних і швидкозношуваних предметів має велике значення для ефективного фінансового управління. Запаси можуть складати значну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але і в цілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, що підприємства зазнають труднощів зі збутом своєї продукції, що в свою чергу може бути обумовлено низькою якістю продукції, порушенням технології виробництва і вибором неефективних методів реалізації, недостатнім вивченням ринкового попиту і кон'юнктури. Порушення оптимального рівня матеріально-виробничих запасів призводить до збитків у діяльності компанії, оскільки збільшує витрати по зберіганню цих запасів; відволікає з обороту ліквідні кошти; збільшує небезпеку знецінення цих товарів і зниження і * споживчих якостей; призводить до втрати клієнтів, якщо це викликано порушенням яких -небудь характеристик товарів. У цьому зв'язку визначення і підтримка оптимального обсягу запасів є важливим розділом фінансової роботи.
Матеріально-виробничі запаси відображаються в звітності відповідно до правила нижчої з двох оцінок - по собівартості або ринковою ціною. Згідно загальноприйнятим стандартам базою оцінки матеріально-виробничих запасів є собівартість, під якою розуміються витрати на їхнє придбання. Ці витрати не є постійною величиною і змінюються в результаті коливання цін на ці товари, у зв'язку з чим один і той же вид товару може мати різну собівартість у залежності від терміну його закупівлі. В умовах великої кількості запасів важко визначити фактичну собівартість товарів, які вже перебувають і переробки, і товарів, що ще залишаються на складі. Щоб вирішити цю проблему, в обліку використовується припущення, згідно якому послідовність надходження запасів у переробку трактуємо не як потік фізичних одиниць товарів, а як рух їх вартостей (flow of costs).
Відповідно до цього використовуються наступні методи оцінки запасів: по собівартості кожної одиниці закуповуваних товарів (specific identification method) ', no середньої собівартості (a \ erag cost), зокрема за середньозваженою середньої (weighted average cost) і ковзної середньої (moving average cost); за собівартістю перших за часом закупівель ФІФО (first - in - first - out - FIFO); за собівартістю останніх за часом закупівель - ЛІФО (tast - in - first - out - LIFO).
Метод оцінки на підставі визначення собівартості кожної одиниці закуповуваних запасів - це облік їхнього руху по фактичній собівартості. Для використання цього методу необхідна фізична ідентифікація усіх вироблених закупівель товарно-матеріальних цінностей, що досить складно зробити в умовах великосерійного виробництва. У зв'язку з цим даний метод, незважаючи на точність, можуть застосовувати тільки ті компанії, які або виконують спеціальні замовлення на виробництво будь-якої продукції, або здійснюють операції з порівняно невеликими партіями дорогих товарів (ювелірні вироби й автомобілі, деякі види меблів та ін ).
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій же послідовності, в якій вони закуповуються підприємством, тобто запаси, які першими надходять у виробництво, повинні бути оцінені по собівартості перших за часом закупівель.
Цей метод дозволяє збільшити залишки виробничих запасів при зростанні їх цін. При оцінці активів спостерігається зростання майнового стану підприємства. Але при цьому буде більше сума податку на майно, менше собівартість, а отже, вищий прибуток і податок на прибуток.
Суть методу ЛІФО полягає в тому, що надходження запасів у виробництво оцінюється за собівартістю останніх за часом покупок, а собівартість запасів на кінець періоду визначається виходячи із собівартості найбільш ранніх закупівель. Цей метод дозволяє більш точно визначити собівартість реалізованої продукції і чистий прибуток від реалізації, однак спотворює собівартість запасів на кінець періоду.
Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є в загальному випадку максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Завдання максимізації прибутку на вкладений капітал і забезпечення високої платоспроможності в певній мірі протистоять один одному. Так, для рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи зі свідомо нижчою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів, фактично вилучена з обігу для поточних платежів Частина коштів повинна бути розміщена у вигляді високо ліквідних активів Таким чином, важливим завданням в частині управління обіговими коштами підприємства є забезпечення оптимального зі відносини між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів Необхідно також підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього безпосередньо залежать фінансова стійкість і незалежність підприємства, можливість одержання нових кредитів і ін
Для поліпшення фінансового стану підприємства необхідно зменшити перетікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, тобто кошти даного підприємства, що перебувають в обороті інших підприємстві.
За визначенням і по розташуванню в балансі дебіторська заборгованість є більш ліквідним активом, ніж, наприклад, виробничі запаси. Тому її наявність має бути в принципі щодо сприятливішими, ніж наявність на ту ж суму зайвих запасів Це положення вірне для розвинених країн з мережею фінансових компаній, що надають безліч різних послуг Дебіторську заборгованість можна продати банку або іншої фінансової установи, що займається факторинговими операціями або форфейтинговими Але в сучасної Росії ліквідність дебіторської заборгованості дуже низька і часто не піддається достовірній оцінці, а її продаж за наявності високої інфляції і нерозвиненості подібні »операцій на нашому фінансовому ринку в силу високого ризику практично неможлива
Необхідно продумане ставлення до великих закупівель про запас сировини, матеріалів та комплектуючих виробів (за винятком активів зі стійким зростанням ринкових цін, випереджаючим інфляцію, і то в обмежених межах) Вигода від таких закупівель може бути чисто ілюзорною, оскільки вони, як правило, призводять до заниження собівартості з усіма витікаючими звідси "податковими наслідками" і до уповільнення оборотності оборотних коштів, що негативно впливає на фінансову стійкість підприємства.
1.3 Аналіз наявності і динаміки власного оборотного капіталу
Важливим методологічним питанням аналізу фінансового стану підприємства є визначення величини власного оборотного капіталу і його збереження. Сутність цього показника полягає в тому, що наявність власного оборотного капіталу забезпечує необхідні умови для здійснення господарської діяльності підприємства: покупки товарно-матеріальних цінностей, отримання кредитів у банку і розширення обсягу реалізації товарів. Відсутність або нестача власного оборотного капіталу - одна з найважливіших причин нестійкого фінансового стану підприємства, його неплатоспроможності. Наявність власного оборотного капіталу визначається як різниця між величиною власною капіталу і необоротними активами.
Якщо підприємство користується довгостроковими кредитами і позиками, то для визначення величини власного оборотного капіталу необхідно із сум власного капіталу і довгострокових зобов'язань відняти необоротні активи. У зв'язку з тим що довгострокові кредити і позикові кошти використовуються в основному на капітальні вкладення і придбання основних засобів, цілком виправдано в розрахунках власного оборотного капіталу враховувати суму довгострокових зобов'язань:
Величина власного оборотного капіталу може бути визначена і іншим способом: шляхом вирахування з оборотних (поточних) активів короткострокових (поточних) зобов'язань. У світовій практиці фінансового аналізу даний показник отримав назву чистого оборотного капіталу, або працюючий капітал.
Таким чином, величина власного оборотного капіталу може бути визначена двома шляхами виходячи з формули модифікації балансу.
При першому способі розрахунку величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між вартістю оборотних активів та сумою короткострокових зобов'язань. При другому способі розрахунку величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між сумою власного і довгострокового позикового капіталу і вартістю поза оборотних активів.
Аналіз власного оборотного капіталу пов'язаний також з оцінкою характеру і причин його зміни. Характер зміни величини цього показника слід інтерпретувати з позиції стану грошових коштів: збільшення власного оборотного капіталу передбачає відтік грошових коштів, особливо якщо в складі оборотних активів спостерігається значне зростання частки повільно оборотних в грошові кошти активів (запасів). Зменшення ж власного оборотного капіталу супроводжується додатковим вивільненням або припливом коштів.
2. Аналіз ефективності управління оборотним капіталом ТОВ ПЦ «ЗЗБВ - 4»
2.1 Виробнича і фінансова структура. Штат
Товариство Обмеженою Відповідальності, іменоване надалі Товариство, здійснює такі види діяльності: будівництво, придбання і здача внайми необхідних у своє й діяльності будівель, споруд та інших об'єктів, зовнішньоекономічна діяльність, організація розробки нових методів і методик, технологій, устаткування, продукції з метою їх освоєння і просування конкурентоспроможних товарів і послуг на російський і зарубіжний ринок, виробництво та реалізація будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, утилізація і переробка вторинних ресурсів, відходів виробництва та реалізація продукції, надання побутових, ремонтних аудиторських, консультаційних та інших платних послуг, заготівля та переробка лісу, виробництво і реалізація пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини.
Керуюча структура зображена на малюнку 2.1.
Виробнича структура зображена на малюнку 2.2.
Основне виробництво включає в себе: цех з виробництва бетону і розчину кладки, цех з виробництва збірного залізобетону, арматурний цех, трубний ділянку, ділянку для виробництва блоків.
Невиробнича сфера Товариства - це їдальня, магазин, лікувально - оздоровчий комплекс.
Рис 2.1. Керуюча структура Товариства
Рис 2.2. Виробнича структура Товариства
Штат Товариства зображений у таблиці 2.1
Допоміжне виробництво - це ремонтна дільниця, гараж, будівельну ділянку, котельня, насосна станція, підстанція, станція переливання, лабораторія, склади: гсм, матеріалів, металу, залізобетону, піску, цементу, щебеню.
Таблиця 2.1
Чисельність працівників ТОВ «ПЦ ЗЗБВ - 4»
Середньооблікова чисельність | Роки | ||
2001 | 2002 | 2003 | |
Весь персонал, у тому числі: | 350 | 355 | 366 |
Промислово --виробничий | 315 | 314 | 326 |
Непромисловий персонал | 35 | 41 | |
40 |
2.2 Матеріально - технічне постачання, матеріально - технічна база, структура випущеної продукції
Забезпечення основними матеріалами, товарно-матеріальними цінностями зображено в таблиці 2.2
Матеріально - технічна база відрізняється переважанням основних засобів, які можна віднести до дорогих споруд, необхідним для функціонування Товариства: будівлі: цехи, гаражі, склади, котельні, станція переливання, адміністративна будівля, компресорна, прохідна,. Споруди: огорожа, ворота, міст, під'їзні шляхи, автомобільна дорога, бетонозмішувальне пристрій, цементопроводи. А так же передавальне господарство, машини та обладнання: силові, робочі, вимірювальні, обчислювальна техніка. Транспортні засоби: трактори, бульдозери, автомобілі, вагонетки, вози, а так само інструменти, виробничий інвентар, господарський інвентар.
Таблиця 2.2
Матеріально - технічне постачання суспільства
Сировина | Постачальник | Роки | |||||
2001 | 2002 | 2003 | |||||
Обсяг | Частка,% | Обсяг | Частка,% | Обсяг | Частка,% | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Метал, т | Новосибірськ Північно - Кріводановскій Кар'єр Всього: | 1626 1626 3252 | 50 50 100 | 2066 1378 3444 | 60 40 100 | 3354 838 4192 | 80 20 100 |
Цемент, т | Искитим Топки, Яшкін (НСО) Всього: | 29856 5269 35125 | 85 15 100 | 32445 5722 38174 | 85 15 100 | 26252 3517 29769 | 90 10 100 |
Щебінь, м3 | Гірський, Лотки (НСО), Новокузнецьк Усього | 60274 15068 75342 | 80 20 100 | 67611 16903 84514 | 80 20 100 | 48640 8583 57223 | 85 15 100 |
Пісок, т | Новосибірськ (Річпорт) | 53123 | 100 | 73080 | 100 | 70310 | 100 |
ПММ, тис. руб | Новосибірськ | 24234 | 100 | - | - | - | - |
Вугілля, тис. руб | Новосибірськ | 539 | 100 | 1081 | 100 | 1099 | 100 |
ТМЦ, тис. руб | Новосибірськ | 11503 | 100 | 15447 | 100 | 16201 | 100 |
У структурі продукції, що випускається найбільшу частку своєї продукції займає випуск бетону, причому тільки одна третина - це товарний.
2.3 Фінансові результати роботи Товариства
Результати доходів, витрат і прибутку Товариства відображені в таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Фінансові результати ТОВ ПЦ «ЗЗБВ - 4»
тис. руб.
Найменування статті | Роки | ||
2001 | 2002 | 2003 | |
Виручка від продажу ТРУ | 145728 | 194771 | 189480 |
Собівартість ТРУ | 112901 | 181100 | 178192 |
Валовий прибуток | 13672 | 11288 | |
Комерційні витрати | 2678 | 2442 | 10874 |
Прибуток (збиток) від продажу | 30149 | 11230 | 414 |
Інші операційні доходи | 91 | 91 | 94 |
Інші операційні витрати | 466 | 466 | 449 |
Позареалізаційні доходи | 185 | 20859 | 917 |
Позареалізаційні витрати | 1226 | 20817 | 1137 |
Прибуток (збиток) після оподаткування | 28771 | 8039 | -197 |
Аналізуючи фінансові результати ТОВ ПЦ «ЗБВ-4» бачимо, що протягом 2001-2003 року виручка підприємства зростає. Проте спостерігається непропорційний зростання виручки зростання собівартості. Якщо собівартість виробленої продукції у 2001 році становила 77% виручки, то вже в 2002 році - 93%, а в 2003 році - всі 94%. Виробництво залізобетону є дуже матеріаломістким, а для ТОВ ПЦ «ЗБВ-4» тенденція зростання собівартості продукції до 94% є загрозливою. Звідси до 2003 року прибуток підприємства від виробництва значно знизилася з 30,149 до 0,414 млн. руб. (Тобто знизилася на 98,6%), на додаток до цього в 2003 році підприємство отримало значні позареалізаційні витрати - в підсумку воно отримало збиток у розмірі 197 тис. рублів.
Початковий статутний капітал ПЦ ЗЗБВ - 4 становив на початок 2001 року 4 000 рублів, на кінець 2003 року - 8 000 рублів. Засновником є фізична особа.
Основною статтею витрат у роботі товариства крім собівартості, за рахунок чого і з'являються збитки - це інші операційні і позареалізаційні витрати. Основне виробництво щорічно приносить стабільний прибуток (від 145 тисяч рублів до 189 тисяч рублів). До інших операційних доходів і витрат відноситься: відсоток за зберігання на рахунках у банках, доходи від реалізації майнових прав, витрати на утримання муніципальної міліції, податок на майно підприємства, рекламні витрати, послуги банку. Позареалізаційні доходи і витрати: кредиторська заборгованість, щодо якої минув термін давності, штрафи, пені, збитки від списання дебіторської заборгованості, втрати від реалізації майнових прав.
Як видно з таблиці, більшу частку у витратах грає списання дебіторської заборгованості, послуги банку. Таким чином, у підприємства явні існуючі проблеми з дебіторською заборгованістю. А дебіторська заборгованість - це одна з головних складових оборотного капіталу компанії. Актуальність обраної нами теми підтверджується невеликим оглядом фінансових результатів компанії. Більш детальний аналіз оборотного капіталу і пов'язаних фінансових результатів проведемо в наступному розділі.
Таблиця 2.4
Розшифровка прибутку і збитків
тис. руб.
Показник | Роки | ||
2001 | 2002 | 2003 | |
1 | 2 | 3 | 4 |
Відсоток за зберігання коштів в банках | 8462 | 18350 | 18500 |
Доходи від реалізації майнових прав | 130198 | ||
Витрати на утримання муніципальної міліції | 9744 | 9720 | 9750 |
Податок на майно підприємства | 319949 | 415293 | 420023 |
Реклама | 7420 | 40673 | 41000 |
Послуги банку | 138722 | 388226 | 389222 |
Кредиторська заборгованість, за якою минув термін давності | 42053 | ||
Штрафи як дохід | 143068 | 121047 | 121111 |
Збитки від списання дебіторської заборгованості | 1112271 | ||